Урок-свято з елементами театралізації для учнів
2-х класів
Мета. Дати поняття про традиційні народні свята січня - сподівання кожної
родини на щастя й добробут. Поповнювати знання учнів про святвечірні символи. Виховувати на звичаях, традиціях України покоління патріотів, схиляючи голови перед народними скарбами, виховувати повагу до народних традицій, заохочувати учнів брати активну участь у відзначенні свят.
Обладнання: бутафорний фрагмент української хати з народними атрибутами;
стіл, застелений вишитою скатертиною;
на столі дідух;
посвіт зі свічками;
глиняний посуд з гостинцями;
таблиці з датами народних свят.
Прибрана українська світлиця. У покутті образ в рушниках, на столі "дідух", кутя та інші страви.
Виступ вчителя. Шановні гості! Ми раді бачити Вас на нашому уроці-святі. Діти, яка ж тема нашого виховного заходу? Це слова з усім відомої колядки. Адже січень - це місяць, який багатий на свята. Та він уже через пару днів закінчується, але залишає нам так багато побажань, вінчувань, на які ми покладаємо надії, і які обов'язково збудуться, тому, що ми цього хочемо.
З колядкою "Добрий вечір тобі..." діти вітають гостей і сідають.
Ведуча: Більшість дітей усього світу люблять свято Нового року. Але здавна в народі малі і дорослі чекали святок, що починалися Різдвом і закінчувалися Хрещенням.
Ведучий: А який же багатий український народ на звичаї та обряди. Ці різдвяно-новорічні свята в Україні відзначалися з особливою врочистістю.
Ведуча: І сьогодні ми разом з вами пригадаємо призабуті трішечки звичаї наших дідів-прадідів.
Тож запрошуємо до нас на свято.
Діти прикрашають ялинку,
На столі горить свічка
Ведуча: Перше свято - Різдво Христове. На свят Вечір перед Різдвом, коли на небі загоралася перша зірка, кожна родина сідала до святої вечері. На святковий стіл господиня готувала 12 пісних страв.
Дівчинка: Матусю, матусю, подивіться, чи гарно ми ялинку прибрали?
Господиня: Гарно, гарно, молодці ви у мене. Та чи знаєте ви, звідки пішов цей звичай убирати на свято ялинку?
Хлопчик: Розкажіть, матусю, розкажіть!
Господиня: Ось послухайте. Коли народився Ісусик, всі приходили до нього з поклоном, приносили йому дарунки. Тільки ялинка не мала що подарувати. Вона сказала: "Я принесла тобі лише свою щиру любов!". Тоді Ісусик відповів: "Ти будеш благословенна і вічно зелена. Кожного року на Різдво люди прикрашатимуть тебе".
Хлопчик: Ой, як цікаво!
Господиня: Ось кладу головки часнику на кути стола, щоб ми трималися разом, як ті зубці у часнику. Щоб все зло оминало нашу хату.
Хлопчик. Тату, мамо, сестричко, вже зоря перша на небі з'явилася, час до столу сідати.
Господар: Із Святим Вечором вас! Будьте здорові! З Різдвом, з Першою Кутею! (ставить сніп на рушник, ховається) А чи бачите ви мене?
Всі: Ні, не бачимо.
Господар: Ну, дай Боже, щоб і на той рік не бачили за такого гарного, високого хліба! Час до столу сідати.
(Господиня дає макітру з кутею господарю. Він підходить до дверей або вікна)
Господар: Морозе, морозе, ходи до нас кутю їсти. Не морозь нам ні жита, ні пшениці. А чи все в нас готове, бо скоро колядники прийдуть.
Господиня: Все, все готове! І пиріжки, і пампушки, і вареники, і кутя, щоб рідня наша була до пуття.
Ведуча. А чи знаєте, ви, друзі, хто такі колядники?
Дівчинка: Знаємо, знаємо! Це діти і дорослі, які ходили із хати у хату, колядували і бажали людям щастя та здоров'я.
Ведуча: Ой, як їх було багато колись на Україні. Маленькі колядники, піймавши чарівним неводом найяснішу зірку і викувавши у чарівній кузні срібні дзвіночки вирушали у далеку дорогу. Зірка світила їм, щоб не заблукали, не збилися з путі, бо несли вони людям радісну звістку "Христос родився!".
Всі: Прославляймо його!
Дзвенять дзвіночки, входять колядники.
Дівчинка: Чути, чути, чути дзвін За сто сім далеких гір. То з далеких гір сюди Іде свято коляди.
1 Колядник: Ой, чи є хто у цій хаті?
Господар: Є всі у хаті, колядників чекаємо.
2 Колядник: Ми йшли до цієї хати, не хотіли добрих людей минати на
шляху.
Добрий вечір вам!
Господар: Добрий вечір.
3 Колядник: Пане господарю, чи дозволите колядувати? Колядувати, дім звеселити.
Господар: Аякже! Кажуть, що в тій хаті добра не буде, яку колядники обминають.
4 Колядник: Колядин, колядин.
А я в батька, один син.
По колінця кожушок.
Дайте, дядьку, п'ятачок.
Пісня. "Коляд, коляд, колядниця ..."
5 Колядник: Святий вечір, добрий вечір,
Уставайте, діду, з печі.
Що там баба напекла,
Подавайте до стола.
6 Колядник: Може нічого давати ,
Бо любили довго спати?
Може влітку в холодку,
Ви лежали у садку?
Та нічого не придбали?
Тож навіщо вам співали?
7 Колядник: З святим Різдвом вітаю,
Всім здоров'я бажаю,
Господарю - на воли,
Господині - на квочки,
Хлопцям, дівчатам на гуляння.
Христу Богу вихваляння.
Господар і господиня пригощають колядників.
Коза: Пане, господарю! А чи можна козі у вашій хаті поскакати?
Господар: Нехай скаче.
Коза: Скоч, Козуню, до полиці,
Чи нема там паляниці?
Скоч, Козуню, до стола,
Чи нема там пирога?
Де Коза туп-туп,
Там жита сім куп. Де Коза ногою, Там жито копою. Де Коза рогом, Там жито стогом.
Пісня "Нова радість стала"
Всі вклоняються.
Ведуча: Гарно колядували наші колядники. Відсвяткували люди три дні Різдвяних свят та другого свята діждалися. Це свято Нового року. Ще це свято зветься Св.Василя. І приходив він з дівчинкою Маланкою. Хлопці, дівчата знову ходили від хати до хати, бажали господарям Щедрого вечора і доброго здоров'я на весь рік. їх називали щедрівниками.
1 Дівчинка: Добрий вечір, вам!
Дозвольте щедрувати.
2 Дівчинка:Прийшли щедрувати до вашої хати,
Щедрий вечір, добрий вечір.
Тут живе господар, багатства володар,
Щедрий вечір, добрий вечір.
А його багатство - золотії руки,
Щедрий вечір, добрий вечір.
А його потіха - хорошії діти,
Щедрий вечір, добрий вечір.
Пісня "Ой летіла, тая зозулечка ..."
1 Щедрівниця: Щедрик-ведрик, дайте вареник.
Грудочку кашки, кільце ковбаски.
Коли мало, дайте сала,
Коли донесу - дайте цілу ковбасу.
2 Щедрівниця: Щедрівочка щедрувала,
Та в віконце заглядала. Що, бабусю, напекла? Неси швидше до стола. Не щипай, не ламай, А по цілому давай.
3 Щедрівниця: Пане господарю, а ми хочемо у гру зіграти.
Господар: Діти, ну то грайте!
Гра "Калита". Чого прийшли? Калиту кусати. А я буду по губах писати.
Стук. Входять Василько і Маланка.
Господар: А, ви, хто такі?
Василь: Я - Василько.
Маланка: А я - Маланка.
Василь: Наша Маланка - маленька,
Як конопелька тоненька.
У неї на щічках слізки.
Пустіть до хати, бо замерзли ніжки.
Маланка: Діти! А що у мене в руках?
Колись, тим хто працював у полі, в таких горщиках носили кашу і борщ.
Ведуча: Наступив ранок 14 січня.
І знову чути по вулицях веселий сміх, радість, пісні. Це маленькі посівальники ходять із хати у хату і засівають господарів.
1 Посівальник: Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю.
На цей рік, щоб краще вродило, ніж торік.
2 Посівальник: Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю.
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віщувати!
3 Посівальник: Сійся, родися, жито й пшениця, всяка пашниця.
На щастя, на здоров'я, на Новий рік.
Діти: - Хай щастя вікує у вашому домі і радість хай буде завжди.
Пісня "Старий рік минає".
Ведуча: І останнє Різдвяне свято, це свято Святе Водохреща. Усі йшли до річки, набирали у глечики водиці і берегли її цілий рік, ласкаво називаючи "водичкою-йорданичкою", бо це була жива вода, яка приносила здоров'я і красу.
Найсміливіші хлопці навіть купалися в ополонці, а дівчата вмивалися тією водою, щоб личка рожеві були.
Дівчинка: Йордан, Йордан, вода студененька,
Пречиста Діва воду брала,
Своє дитя напувала.
Ведуча: В житті буває так, що доля закидає людей далеко від рідної домівки. І у дні Різдвяних Свят, вони, бодай подумки, але повертаються до рідних домівок, до своєї рідні.
Дівчата: Хай щасливиться доля гараздами й втіхою в новому році під родиною стріхою. Хай свят радість всміхається вам добром повсякчас, кожен задум збувається у ваш зоряний час. Тож нехай у новому році доля вас береже і на кожному кроці щастя вас стереже.
Ведуча: Ми думаємо, що наш урок-свято вам сподобався. Прийміть від нас найкращі побажання.
Пісня - 1 в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.
- Хай біда обходить кожен наший дім, Зичимо здоров'я, щастя вам усім.
Учитель: Ось і закінчився наш урок-свято. Колядки, щедрівки вчать нас вірити в справедливість і показують, що світ дуже гарний. Сьогодні наш народ повертається до золотих традицій українського Різдва. І ми теж вчимося цих традицій - адже це допоможе нам увійти в світ краси і духовного щастя.