Методичні рекомендації

Ігрові вправи на уроках в 1-4 класах

Сьогодні, у період шкільної реформи, одним з важливих питань поліпшення фізичного виховання є пошук ефективних засобів і методів, що сприяють прискореному розвитку рухових функцій дітей, прищеплюванню стійкого інтересу до занять фізичними вправами.

Учителеві фізичної культури, що робить усе для активізації рухової діяльності учнів 1–4 класів, зовсім небайдуже, чи з задоволенням працює учень, чи захоплений кожен школяр процесом навчання, або навчання залишає його байдужим.

Найбільш улюбленими для школярами стали уроки, у яких більшу частину часу займають рухливі ігри. З огляду на їхню притягальну силу, виховний вплив на учнів, більшість учителів фізичної культури, що працюють у початкових класах шкіл, широко застосовують рухливі ігри, ігрові вправи на уроках.

Роблять урок цікавим і незвичайні ігрові форми проведення вправ. До речі, говорячи про цікавість, ми маємо на увазі не розвага дітей порожніми забавами, а цікавість форм, у яких застосовуються фізичні вправи. У цьому змісті цікавість завжди несе елементи ігрового настрою, робить урок емоційним і насиченим. Використовуючи прикладне значення перегони, стрибків, метання й лазанья, учитель фізичної культури Шаталовской середньої школи Починковского району Л. Л. Галюта майже в кожен урок в 1-4 класах вводить рухливу гру, «веселі» імітаційні вправи, сюжетні легкоатлетичні, гімнастичні й інші смуги перешкод. Так, місце проведення занять раптом перетворюється в космодром, звідки стартують другокласники в космос, то в сибірську тайгу, де хлопцям доводиться відшукувати зимовище, по коліно потопаючи в снігу.

Не уявляє собі уроку без ігрових моментів педагог Л. Л. Галюта. У грі Лиля Леонтіївна вчить дітей робити самостійний вибір, допомагати товаришеві, переборювати труднощі. У ході занять, у процесі гри, спільно виконуючи колективні дії, молодші школярі легко й швидко освоюють складні вправи, формують рухові вміння й навички.

Практика показала, що добре підібрані й правильно дозовані ігрові вправи на розвиток швидкісно-силових якостей благотворно впливають на фізичний розвиток дітей. Молодші школярі з більшим задоволенням виконують вправи із предметами, у тому числі й з маленькими гантелями. Виправдали себе уроки, проведені по типу кругового тренування, коли вправи на станціях виконуються протягом 30-45 сек. потоковим способом, невеликими групами.

Наприклад:  ігрові    вправи    із    сюжетного    уроку «Прогулянка в ліс», проведеного вчителем Л. Л. Галюта в I класі.

Вправа! Діти йдуть в обхід по залу в колоні по одному. Ходьба супроводжується дидактичною римованою розповіддю, що читає вчитель: «Ми зараз у похід виходимо, по стежці в ліс заходимо, руки за спину кладемо й по колоді ми йдемо». Рівновага на низькій колоді (через холодний струмок). Діти по черзі йдуть по колоді, міняючи положення рук - руки в сторони, на пояс.

Вправа 2. Завдання ускладнюється: по сигналу вчителя діти йдуть по перевернутому гімнастичному ослоні, присідають на кожен крок на одній нозі, іншу ногу опускають униз. Текст: «Ми в потилицю підрівнялися, на носочки піднялися, на місток  зійшли - от і річку перейшли...»

Вправа 3. Діти продовжують іти по залу, по черзі виконуючи стрибки з купини на купину. Текст: «Класом по лузі крокуємо, раптом болото ми зустрічаємо. Перейдемо перешкоду вмить. І по купинах – стриб - стриб».

Вправа 4. Завдання: здійнятися по висячим мотузковим сходам (сміливі верхолази). Текст: «Дружно на берег крутий піднімаємося юрбою. Снову вийшли на доріжку, постояли отут трішки. Повернулися всі навкруги й пустилися  бігти».

Вправа 5. Хлопці переходять на ходьбу й шикуються для наступної вправи: метання малого м'яча в ціль (кращі снайпери).

Завершує урок рухлива гра «Зайці в городі». Після гри текст: «Порезвились, пограли, знову ми в колону встали, і знайомою стежинкою клас відправився додому».

Учитель Л. Л. Галюта переконаний, що значну частину вправ можна проводити ігровим способом. При роботі з першокласниками велику увагу вона приділяє правильному подиху. Для цього діти виконують спеціальні вправи, у яких знову є присутнім елемент гри - вони «вдихають аромат квітів», «здувають пух з кульбаби», «дують на свічу», «на сніжинку» і т.д. Повільному глибокому вдиху й такому ж видиху сприяють і спеціально підібрані образні імітаційні вправи. От серія вправ, виконуючи які на видиху, діти вимовляють односкладові слова: гудіння потяга (у-ууу); квакання жаби (ква-а-ква-а); удар по кеглі (ба-а-х); косар, косить (ж-у-х); тихо пройдемо (тс-с-с); хід годин (так).

На всіх уроках з молодшими школярами багато уваги приділяється формуванню правильної постави, зміцненню зводу стопи. Багато загально розвиваючих вправ проводяться із предметами. Вони створюють у дітей інтерес до занять, значно впливають на освоєння рухів, розвиток рухових якостей і здатностей. Прапорці, стрічки з паличками, м'ячі (різні), ціпка, обручі, скакалки, мотузки :- от далеко не повний перелік предметів, які вчитель використовує при проведенні загально розвиваючих вправ.

Без вигадки й творчості урок безрадісний, а виходить, неефективний. Так вважає Пиля Леонтіївна, і початок уроку в неї щоразу інший: не любить повторюватися, тому багато імпровізує. От, наприклад, сьогодні з'явилися цікаві станції: «Бігунки», «Стрибунці», «Всезнайка», «Перетяжки», «Пограйка», «Уважна», «Збирайка»; на кожній з них буде багато цікавих завдань.

Станція «Бігунки». Завдання: біг, відводячи по черзі назад зігнуті в колінах ноги; піднімаючи вперед прямі ноги; біг стрибками; біг з різних стартових положень (сидячи, лежачи); човниковий біг. Рухлива гра «Збери прапорці».

Станція «Стрибунці». Завдання: стрибки нагору, зміщаючи ноги вправо, уліво; стрибок нагору із глибокого присяду; стрибки із просуванням уперед, боком із просуванням уперед, з висоти, з висоти з поворотом, через коротку скакалку в бігу. Рухлива гра «Пінгвіни з м'ячем».

Станція «Всезнайка». Завдання: хлопці, відпочиваючи, відгадують загадки.

Станція «Перетяжки». Завдання: перетягання каната.

Станція «Пограйка». Гри за бажанням дітей.

Станція «Увага». Гри «Відгадай, чий голосок?», «Що змінилося?» «Будь уважний».

Станція «Збирайка». Гра «Посадимо розсаду й зберемо врожай».

Педагогічно виправдана цікавість має на меті залучити й підсилити увагу дітей, активізувати їхню рухову активність. Учнем набридає нудний схематизм стандартних уроків, шаблонове проведення вправ. Цікавість же завжди несе елементи ігрового настрій, робить урок емоційним і насиченим.

«День і Ніч» -на лісовій галявині, весело граючи, стрибають, пурхають «ластівки», «горобці», «стрижі», «малинівки». «Ніч...» - в лісі все завмирає. Завмирають й «птахи» у тій позі, у який їх застала ніч. У темному лісі летить совушка. Прислухається, придивляється: не шелехнеться чи на гілці яка-небудь пташка? Якщо шелехнеться - пропаде: схопить її совушка.

Що за чудесні перетворення? Однак ніяких чудес отут немає. Іде урок-казка. І заняття подібного змісту, коли діти наслідують птахів, звірів, відтворюють різні звуки, рухи, імітують трудові операції, коли в уроки включаються пісні, віршовані тексти, лічилочки, з більшим успіхом проводять учителі фізичної культури Л. В. Трофимова (середня школа № 31 р. Смоленська), Г. Н. Булохова (Десногорская середня школа № 1 Рославльского району), А. В. Лепеша (середня школа № 19 г. Смоленська), В. М. Анфисова (середня школа № 30 р. Смоленська), М. М. Мишуткина (середня школа № 29 р. Смоленська), Н. Н. Моисеенкова (середня школа № 3 р. Гагаріна) і багато хто інші.

Кожен урок, щодня розуміється цими педагогами як подарунок дітям. Коло завдань, які вирішують вони за допомогою ігрових вправ, ігрового методу,   визначається   виходячи   з   вікових  груп,   з  якими доводиться працювати.

Так, для I класу одне з основних педагогічних завдань — навчити дітей грати не тільки під керівництвом учителя, але й самостійно. Із цією метою, приступаючи до ігор в I класі, педагоги навчають дітей організованим діям в ігровому колективі. А це значить, що учні повинні бігати, не заважаючи й не штовхаючи інших; чути й бачити сигнал і швидко діяти по сигналу; підкорятися старшому в грі; додержуватися правил гри й т.д. Але й цього мало. Ігровий метод педагоги вміло використовують для розвитку в дітей самостійності й ініціативи, виховання сміливості й рішучості, витримки й наполегливості. З освоєнням рухливих ігор, природно, іде розвиток й удосконалення координаційних здібностей, розвиваються рухові якості, уміння й навички.

Для того щоб рухливі ігри виховували риси характеру, потрібно вміти використати виховний потенціал гри. Досвідчені вчителі прагнуть вивчити дітей, довідатися їхні бажання, інтереси, здатності. Даючи гру, вони постійно спостерігають, як вихованці проявляють себе в ігрових ситуаціях, як сприймають ігрову діяльність. Є діти, які бояться бути осаленими, несміливо переступають смугу «будинку», відсиджуються в ньому. Що робити? Буває, що вчителі починають дорікати учнів у боягузтві. Але це не допомагає. Тут потрібні не слова, а дії вчителів. Так, Г. Н. Булохова, Л. В. Трофимова вводять додаткові правила, які допомагають і дітям «боязкого десятка» проявляти сміливість.

В II класі завдання доповнюються. На уроках рухливих ігор учителі вчать дітей погоджувати свої дії в парах і невеликих групах, проявляти наполегливість у досягненні ігрової мети, своїми словами викладати зміст вивченої гри, роздавати інвентар, здійснювати суддівство, удосконалювати фізичні й морально-вольові якості, орієнтування в просторі, координацію рухів.

В III класі учні за допомогою рухливих ігор учаться діяти спільно з усім колективом, розвивають уміння оцінювати сили товаришів й у зв'язку із цим визначати свій внесок у загальний успіх. Іде вдосконалення почуттів колективізму. Велике місце на уроках педагоги відводять іграм, що розвивають силу, витривалість, інші рухові якості. Третьокласники вчаться самостійно проводити вивчену гру, розбирати свої помилки й помилки товаришів.

Як правило, у досвідчених учителів фізичної культури, що працюють у початкових класах, розділ «Рухливі ігри», спланований на весь навчальний рік і по класах, і по чвертях.

Витягши навмання з великої ігрової картотеки вчителя Л. В. Трофимовой картку з описом гри «Соловейко», довідаємося, що за допомогою її можна розвивати спостережливість, увагу, почуття ритму, творчу уяву, слух, кмітливість, рішучість, ініціативу. В описі гри «Космонавти» розповідається, що вона виховує витримку, увагу, кмітливість, самовладання.

Вовк у рву. Посередині майданчику двома паралельними лініями позначається «рів» шириною 70-80 см. У рву сидить «вовк», ліворуч від рову - «кози», праворуч - «луг». По сигналу ведучого: «Кози, на луг!» - діти біжать на протилежну сторону майданчику, перестрибуючи через рів. Вовк у цей час кіз не торкає. По сигналі: «Кози, додому!» - діти повертаються таким же способом. Вовк, не вибігаючи з рову, ловить кіз, намагаючись заплямувати їх у той момент, коли вони перестрибують через рів. Пійманих кіз вовк веде в кінець рову. Після двох перебіжок призначається інший вовк, а піймані кози повертаються у свій будинок. Переможцями стають вовки, що піймали найбільшу кількість кіз, і кози, які жодного разу не попалися в лапи вовку.

Тиша. Діти шикуються в колону по одному. По сигналу вчителя вони йдуть по колу й говорять слова з пісні:

Тиша в ставку,

Не колишеться вода,

Не шумить очерет.

Засипайте, малята!

Сказавши останні слова, діти зупиняються, приймають положення упору присівши, опускають голову й закривають очі. У цьому положенні вони перебувають установлений час 10-20 сек.). Ті, хто по шелехнеться, виходять з ігри. Залишившиєся  до кінця стають переможцями.

Квачі по місяцях. Діти шикуються в шеренгу. 3 12-15 м від них позначається лінія. Вибирається водячий. Він говорить: «Усі, хто народився в січні, - уперед!» Хлопці, день народження яких падає на цей місяць, біжать до протилежної лінії, а що водить намагається їх осалить. З тих, хто осален, вибирається новий  водячий. Він викликає дітей, що народилися в лютому, і т.д. Переможцями стають гравці, не осаленні жодного разу.

Стрибни — присядь! Граючі шикуються в 2-4 колони на відстані 1 кроку друг від друга, образуя 2-4 команди. У кожній команді вибираються двоє водячих, які з 1,5-метровою мотузкою в руках розташовуються праворуч і ліворуч від колони. По сигналу водячого проносять мотузку уздовж колони на висоті 25- 30 див від землі, а діти в колоні по черзі перестрибують через неї. Минувши колону, водячі повертаються і йдуть назад, несучи мотузку на висоті 50-60 див. Діти швидко присідають, приймаючи положення угруповання, щоб мотузка їх не зачепила. При повторенні гри водячі міняються. Виграють ті, хто зумів виконати стрибки й присідання, не зачепивши мотузки.

Велике й маленьке колеса. Хлопці утворять два концентричних кола. По сигналі вчителя вони рухаються в протилежні сторони: одне коло - уліво, інше - вправо. По наступному сигналу напрямок руху міняється. Перемагає команда, що зробила менше помилок.

Світлофор. Дві команди шикуються півколом, одна праворуч, інша ліворуч від учителя. У руках учителя «світлофор» - 2 картонних кружки, одна сторона яких жовта, а інша червона й зелена. Умови ігри заздалегідь обмовляються, наприклад коли показується зелена сторона, усі марширують на місці, жовта – роблять оплески, червона - стають нерухомо. Той, хто переплутав сигнал, той і програв, після чого гра відновляється.

Кругові пятнашки. Взявшись за руки, діти утворять коло. Один гравець перебуває в колі, а інший (водящий) за навкруги - він ловець. Що водить намагається наздогнати й заплямувати гравця з кола, а інші - не допустити цього. Коло постійно рухається в одному напрямку з ловцем. Ловець виграє, якщо він за домовлений час (30 сек.) встигне розірвати коло й заплямувати гравця в колі.

Уперед — назад. Діти утворять 3-4 колони. Гравці кожної колони розраховуються один по одному й запам'ятовують свої номери. Учитель називає той або інший номер. Граючі, що мають парні номери, після виклику займають місце поперед колони, а непарні - наприкінці. Той, хто помилився, одержує 1 штрафне очко. Виграють діти, які жодного разу не помилилися.

Змагання в колах. Діти утворюють кола по 8-10 чоловік у кожному. За завданням учителя вони виконують різні вправи на 8 рахунків, наприклад: в.п. - о.с. обличчям до центру кола; 1 - ліву назад на носок, руки нагору, прогнутися; 2 - в.п. (повторити до рахунку 8). Як тільки сказаний рахунок 8, команди повертаються праворуч, оббігають коло, після чого кожний знову займає своє місце. Виграє команда, що швидше виконала завдання.

Вудка. Діти стають у коло, а водящий з мотузкою в руках - у центр кола. Водячий обертає мотузку з мішечком на кінці так, щоб мішечок сковзав по підлозі під ногами гравців. Діти уважно спостерігають за рухом мішечка й підстрибують у той момент, коли мішечок виявляється біля їхніх ніг. Мішечок, що зачепив, або мотузку ногами стає  водячим, а колишній що водив іде на його місце. Виграє той, хто за встановлений час жодного разу не зачепив мотузку з мішечком.

Кішка й мишка. Перед початком гри вибираються «кішка» й «мишка». Діти беруться за руки й встають у коло. Кішка стає за колом, мишка - у колі. Кішка намагається ввійти в коло й піймати мишку, але граючі закривають входи, присідають і не пропускають її. Якщо кішка все-таки пробралася в коло, діти відразу ж відкривають ворота й випускають мишку, а кішку намагаються з кола не випустити. Якщо ж кішка піймала мишку, то обидві вони встають у коло, а граючі вибирають нових кішку й мишку.

Передача м'яча над головою. Граючі діляться на 2-4 рівні по числу команди. Команди шикуються в колони по одному перед лінією старту. Гравці в колонах стоять на відстані витягнутих рук. У першого гравця в руках м'яч. По сигналу вчителя вони передають м'яч над головою стоячому позаду гравцю, той - наступному й т.д. Останній гравець у колоні, одержавши м'яч, біжить праворуч уздовж своєї колони до її початку, стає   першим   і   знову   передає   м'яч   назад   над   головою. Перемагає команда, яка першою закінчила естафету. Естафета з веденням м'яча. Побудова те ж, що в попередній естафеті. Гравці по черзі виконують ведення м'яча однієї, двома руками, просуваючись у такий спосіб до поворотної стійки. Повернувшись, вони передають м'яч гравцеві, що стоїть наступним в колоні, а сам встаює у кінець колони. Виграє команда,яка першою закінчить естафету.

Мисливці й качки. Граючі діляться на дві команди - «мисливців» й «качок». Мисливці утворять коло, перед їхніми носками проводиться лінія. Качки розташовуються довільно усередині кола. В одного з мисливців у руках м'яч. По сигналу вчителя мисливці, перекидаючи м'яч у різних напрямках, намагаються попасти («підстрелити») в качок, які вільно пересуваються усередині кола. Качки тікають від м'яча. Мисливець, що підстрелив качку, міняється з нею ролями, і гра триває. Виграють ті, хто довше пробув у ролі качок.

Гру можна проводити й на час: 3 хв. стріляють одні мисливці, потім 3 хв. - інші. Відзначається, хто більше настріляв качок за цей час.

Дні тижня. Один кінець гумової мотузки прив’язується до дерева або стійки на висоті 40 див, інший кінець тримає вчитель. Він називає перший день тижня: понеділок. Діти один за іншим з розбігу перестрибують через шнур. З кожним днем тижня висота шнура збільшується на 5 см. Виграють діти,які за 7 стрибків менше зачепили мотузку.

Хто далі стрибне. Діти шикуються у дві колони перед стрибковою ямою. Збоку від ями робляться оцінки, що відповідають 5, 10, 15 балам. Хлопці з першої команди виконують кожний по одному стрибку й підраховують суму набраних балів. Після цього аналогічне завдання виконує друга команда. Перемагає команда, що набрала більшу суму балів.

Зустрічна естафета. Беруть участь 2-4 команди, кожна з яких ділиться навпіл. Половини команд стають друг проти друга на відстані 5- 7 м у колони по одному. Перед першими номерами в колонах проводиться стартова лінія. По сигналі вчителя перші номери біжать у напрямку до протилежних колон. Добігши до стартової лінії, вони торкаються рукою долоні направляючого, а самі стають у кінець колони. Направляючий виконує аналогічне завдання. І т.д. Естафета закінчується, коли всі учасники перебіжать на протилежну сторону й вишикуються в тому ж порядку, як і перед початком гри. Виграє команда, яка швидше закінчила естафету.

Роби   так,   роби   отак.   Діти   шикуються   в   колону   або   шеренгу. Вихователь показує різні вправи. Якщо він скаже: «Роби так»,- то всі  виконують цю вправу, а якщо скаже: «Роби отак»,- то не виконують. Гравець, що порушив правило робить крок назад або убік. Перемагають діти, що зробили менше помилок.

Абетка. Дві команди утворюють шеренгу на протилежних сторонах площадки, кожна за своєю лінією. Вихователь називає одну букву алфавіту. Це служить початком гри. Всі діти одночасно, не заважаючи один одному, перебігають на протилежну сторону площадки й вибудовують названу букву (основою до центру площадки), після чого приймають положення упору присівши. Виграє команда, що швидше виконала завдання. Гра повторюється кілька разів, і щораз задається інша буква.

З місця на місце. Діти шикуються у дві шеренги обличчям друг до друга на протилежних сторонах площадки. По команді вони повторюють рухи, які показує вчитель: руки на пояс, упор присівши й ін. По раптовому сигналу команди міняються місцями. Перемагає команда, що виконала завдання швидше без помилок.

Роби навпаки. Діти шикуються в шеренгу або колону. Учитель показує вправу, діти повинні виконати її в протилежну сторону. Наприклад, педагог виконує :нахил вперед, а учні повинні виконати : нахил назад. і т.д. Перемагає той, хто жодного разу не переплутає напрямок руху.

Дзвінок   на   урок.   На   протилежних   кінцях   площадки   лініями позначаються два «класи», у класах малюють квадрати - «парти». Їх на 4 менше, ніж граючих у кожній команді. У центрі площадки діти утворюють  коло.   По  команді вчителя  вони  починають рух  по  колу, (різновиду ходьби, танцювальні кроки), вимовляючи при цьому слова: Перерва, перерва, Але не можна нам забувати, Він кличе всіх на урок. Швидше в клас, друзі!

Після цих слів усі біжать у свої класи кожен граючий намагається зайняти парту, виграє той, хто жодного разу не спізнився на урок.

Наздожени м'яч. Діти шикуються в коло. В одного з них м'яч. За колом - водячий. По сигналу вчителя діти швидко передають м'яч по колу так, щоб він побував у руках у кожного. Водячий біжить по колу в ту сторону,куди передають м'яч, і намагається торкнутися його рукою перше ніж м'яч попадає до гравця починавшего передачу. Якщо це йому вдається, він встає в коло, вибирається новий що водить і гра триває; якщо не вдається, він водить ще раз.

Ріпка. Діти діляться на кілька команд по 6 чоловік у кожної й шикуються в колони по одному перед лінією старту. На відстані 10-12 м від лінії старту проти кожної колони кладуть м'яч (це «ріпка»). По сигналі вчителя направляючі  першими в колонах («дід») біжать до м'яча, оббігають його й повертаються до своєї колони, де до них приєднуються другі по рахунку гравці. Разом вони проробляють той же шлях і т.д. Останні в колонах гравці («мишки») повинні взяти м'ячі (тобто витягнути ріпку). Виграє команда, що закінчила гру швидше.

Виклик номерів. Діти діляться на дві рівні по числу команди й шикуються в колони по одному перед лінією старту. У кожній команді граючі розраховуються на перший , другий. На відстані 10-12 м проти кожної команди ставиться поворотна стійка. Учитель довільно називає різні номери. Гравці, номер яких назвали, добігають до стійки, обгинають її й повертаються на своє місце. Той, хто зробить це першим, виграє 1 очко для своєї команди. Перемагає команда, що одержала більше балів.

Правила: 1. Якщо обоє гравця прибігли одночасно, то очко не присуджується нікому. 2. Якщо гравець не добіг до кінцевого пункту, то очко зараховується його суперникові з іншої команди.

Естафета квітів (звірів, птахів). Підготовка й інвентар ті ж, що в попередній грі. Перші в колоні, другі й т.д. у кожній команді приймають назву квітки (звіра, птаха). Допустимо, перші називаються трояндами (ведмедями, шпаками), другі - волошками (вовками, жайворонками), треті - конваліями (лисами, зябликами) і т.д. Кожний запам'ятовує, який квітка (звіра, птаха) зображує. Учитель називає будь-яку квітку (звіра, птаха). Гравці, що носять дану назву, біжать до стійки, обгинають її й повертаються назад. Той, хто прибіжить першим, виграє 1 очко для своєї команди. Перемагає команда, що одержала більше балів.

Порожнє місце. Граючі стають у коло на відстані півкроку друг від друга, руки за спиною. За колом – той хто водить. Він біжить за спинами граючих, доторкається до кого-небудь, після чого біжить по колу в іншу сторону. Гравець, якого він торкнувся, біжить у зворотну сторону, прагнучи швидше прибігти на порожнє місце. Водячим стає той, хто не встиг зайняти вільне місце.

Хитра лисиця. Діти шикуються по колу й закривають очі. Водячий біжить за спинами граючих, торкається до кого-небудь із них, після чого стає на своє місце. По сигналу вчителя діти відкривають очі й запитують: «Хитра лисиця, де ти?» Лисиця (той, до кого доторкнувся водячий) піднімає руку й вимовляє: «Я тут!» Діти розбігаються, а лисиця їх ловить (плямує). Ті, кого лисиця заплямувала, стають у центр кола. По сигналу гра зупиняється.

Хто повільніше! По сигналу судді капітан команд стартують на велосипедах. Переможцем в  цьому змаганні стає той, хто затратить більше часу на подолання дистанції 30 м, не зупиняючись, не сходячи з шляху й не торкаючись землі ногами.

Естафета з м'ячами. Команди беруть участь у повному складі. Учасники шикуються перед лінією старту в колону по одному, попереду дівчата, потім хлопці й останніми мами й папи. Перед кожною командою на стартовій лінії лежить обруч, а в ньому 3 баскетбольних м'ячі. На відстані 30 м від лінії старту проти кожної команди ставиться поворотний прапорець. По сигналу судді перші учасники беруть всі три м'ячі, добігають із ними до своїх прапорців, обгинають їх, повертаються назад і кладуть м'ячі в обруч, після чого встають у кінець своєї колони. Аналогічне завдання виконує другий учасник і т.д. Перемагає команда, яка першою закінчить перенесення м'ячів.

Крізь обручі. По сигналу судді батьки беруть обручі й установлюють їх вертикально один за іншим на відстані 2 м, а діти по черзі пробігають крізь обручі. Потім обручі тримають дівчинки, а крізь обручі пробігають хлопчики й батьки й т.д. Перемагає команда, яка першою закінчить перебіжки.

Естафета з гімнастичними палицями. Команди беруть участь у повному складі. Дівчинки, вишикувавшись по два, тримають за кінці гімнастичну палицю. По сигналу вони починають пересування, переступаючи по черзі через гімнастичну палицю і при цьому не випускаючи її з рук. У такий спосіб вони переборюють дистанцію 20 м. Досягши фінішу, дівчинки передають палицю хлопчикам. Ті просуваються до фінішу в такий спосіб: один тримає палицю паралельно землі на висоті 30-40 див, а інший поштовхом двома перестрибує через неї. Аналогічне завдання виконують і батьки. Перемагає команда, яка першою закінчить естафету.

Стрибок за стрибком. Команди беруть участь у повному складі. Учасники шикуються перед лінією старту в колони по одному, поперед дівчинки, за ними хлопчики й останніми мами й папи. Перша дівчинка виконує стрибок у довжину з місця (одна спроба). Судді відзначають довжину стрибка по торканню п'ятами землі. Із цього місця починає стрибати другий учасник і т.д., поки не стрибне останній. Перемагає команда, що зуміла стрибнути далі всіх.

Команда-переможниця «Веселих стартів» визначається по найменшій сумі набраних балів (виходячи з того, що в кожному виді програми за I місце команді присуджується 1 очко, за ІІ - 2 очка, за III - 3 очка й т.д.).

Рухлива ціль. Діти шикуються в коло на відстані витягнутих рук. Перед їхніми носками проводиться окружність. Один із граючих одержує м'яч. Вибирається водячий, котрий іде в середину кола. Граючі, перекидаючи м'яч, намагаються потрапити їм у водячого, а водячий – намагається увернутися від м'яча. Той, хто потрапив у водящего м'ячем, міняється з ним місцями. Гра триває 5-7 хв., після чого відзначаються найбільше спритні водячі, що зуміли протриматися в колі довше інших, і самі влучні гравці.

Правила: 1. Зараховується влучення в ноги й у будь-яку частину тулуба. Влучення в голову не зараховується. 2. Влучення м'яча, що відскочив від землі, не зараховується. 3. При кидку м'яча не можна заступати за лінію кола.

Обертання обручів. Діти розташовуються по колу, у руках у кожного обруч. По сигналу учителя вони починають обертати обручі. Перемагає той, чий обруч обертається довше. Гра повторюється 2-3 рази, після чого визначаються переможці. Якщо обручів на всіх не вистачає, діти виконують завдання по черзі.

Стоп! На одній стороні площадки позначається коло діаметром 1 м - місце для водячого. В 20-30 кроках від кола, на протилежній стороні площадки проводиться лінія, за нею стають граючі. Водячий, стоїть спиною до дітей, голосно говорить: «Швидко крокуй, дивися не позіхай... Стоп!» Поки він вимовляє фразу, діти швидко йдуть до нього, але на слові «Стоп!» завмирають на місці. Водящий швидко оглядається й, помітивши того, хто вчасно не зупинився й зробив після слова «Стоп!» рух, повертає його за лінію. Гра триває до тих пір, поки хтось із учасників гри не ввійде в коло раніше, ніж водящий вимовить слово «Стоп!» Той, хто це зробив, стає воящим, і гра повторюється.

Ловлю птахів на лету. Один із граючих - птахолов, він стоїть обличчям до стіни. Діти діляться на рівні по кількості групи й домовляються, яких птахів вони будуть зображувати. Потім підходять до птахолова й запитують: «Ми сороки, де наш будинок?», «Ми галки, де наш будинок?» і т.д. Птахолов називає місце, де повинні жити птахі, і діти займають свої гнізда-будинки. Після цього птахолов говорить: «Ловлю птахів на лету!» Птахи літають у різних напрямках по площадці, а птахолов їх ловить. Пійманий гравець стає птахоловом, птахи розлітаються по своїх будинках-гніздах, і гра повторюється.

Зайці в городі. Позначається коло діаметром 3-4 м - це город. У ньому стоїть  водячий - «сторож». Всі інші граючі - «зайці». По команді вчителя зайці стрибають то в город, то назад. Сторож намагається піймати зайця (осалить його). Коли піймані 3-4 зайця, призначається новий сторож. Переможцями стають діти, які жодного разу не піймані .

Ривок за м'ячем. Хлопці діляться на дві команди по 8-10 чоловік, будуються в колони I розраховуються один по одному. Учитель із м'ячем у руках стає між колонами. Кидаючи м'яч уперед, він називає який-небудь номер. Обоє гравця під цим номером біжать за м'ячем. Той, хто першим заволодіє ним, приносить своїй команді 1 очко. Виграє команда, гравці якої швидше наберуть 10 очків.

Естафета із бігом і стрибками. Діти діляться на 2-4 команди й шикуються в колони перед стартовою лінією. В 10-12 м від стартової лінії проти кожної команди ставиться орієнтир (стійка, кегля, булава). По сигналу вчителя перші в колонах стрибають на одній нозі до орієнтира, бігцем повертаються назад, передають естафету наступним гравцям, а самі стають у кінець колони, так всі гравці по черзі виконують завдання. Виграє команда, яка першою закінчить естафету.

На нове місце. Діти шикуються в 2—4 колони перед лінією старту. В 15—20 м від її проводиться ще одна лінія. По сигналу вчителя перші й другі номери в кожній колоні, взявшись за руки, біжать за лінію. Перші номери залишаються на новому місці, а другі повертаються, беруться за руки із гравцями, що стаять третіми, і знову біжать до лінії. Другі номери залишаються, а треті повертаються, щоб об'єднатися із четвертими, і т.д. перемагає команда, всі гравці якої раніше виявляться за другою лінією.

Стрімки трійки. Діти поєднуються в трійки, а трійки стають по колу в потилицю друг другові. Перші номери кожної трійки беруться за руки й утворять внутрішнє коло. Другі й треті номери, тримаючись за руки, утворять велике коло. По сигналу вчителя діти, що стоять у внутрішнім колі, біжать вправо приставними кроками, а перші в зовнішньому колі - вліво. По другому сигналу всі відпускають руки й повертаються на вихідне положення. Перемагає найшвидша трійка.

Збираємо врожай. Команди (їх можна назвати бригадами, ланками) шикуються перед лінією старту в колони по одному. На відстані 10 м перед кожною командою кладе обруч, а всередині нього - м'ячі різної ваги розміру, що зображують різні овочі фрукти (яблука, помідори, картоплю). Де- одного вибирають бригадиром (ланкових), які повідомляють початок і кінець гри. Першими до своїх обручів біжать бригадири й, взявши по одому м'ячу, повертаються до своїх бригад кладуть м'ячі перед лінією старту (можна передбачити для цієї мети мішечки, кошики), Торкнувшись плеча другого гравця, бригадири біжать у кінець колони, а другі гравці виконують те ж завдання. І т.д. Після чого як бригада збере весь урожай, бригада відносить його в заздалегідь обумовлене місце. Перемагає бригада, яка перша виконала завдання.

Угадай, чий голосок. Діти утворять коло. Вибирається водячий, котрий встає в центр кола закриває очі. Діти йдуть по колу й говорять:

Ми зібрались в рівне коло,

Повернемося разом раптом,

А як скажемо: «Скок-скок-скок»,—

Угадай, чий голосок.

Слова «скок-скок-скок» вимовляє одна дитина по вказівці вчителя, а водящий повинен довідатися, чий це був голос. Після того як всі діти побувають у ролі що водить, відзначаються ті, хто з першого разу довідався по голосі учасника гри.