Методичні рекомендації "Цікавий світ професій"

 

 

 

 

Укладачі:    Разумна Лілія Миколаївна,

практичний психолог, спеціаліст

вищої кваліфікаційної категорії.

     Пшиченко Вікторія Олегівна,

     соціальний педагог, спеціаліст

другої кваліфікаційної категорії.

 

 

Рецензенти:   Шевель Тетяна Іванівна,

директор КЗО «Навчально-реабілітаційний центр «Мрія» Дніпропетровської обласної ради», спеціаліст вищої категорії,

«вчитель-методист».

Голуб Лариса Володимирівна,

заступник директора з навчально-виховної роботи КЗО «Навчально-реабілітаційний центр «Мрія» Дніпропетровської обласної ради», спеціаліст вищої категорії,

«вчитель-методист».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обговорено на засіданні методичного об’єднання вчителів трудового навчання КЗО «Навчально-реабілітаційний центр «Мрія» Дніпропетровської обласної ради» і затверджено на педраді № 3 від 27.12.2017 р.

Методичні рекомендації складено на допомогу вчителям та вихователям, які працюють з дітьми з особливими освітніми можливостями.

Зміст

 

Вступ……………………………	4
Формування професійної компетентності та професійного самовизначення……………. …..	6
Профорієнтаційні заняття з учнями 1-4 класів
Цікавий світ професій…………..………………………	14
Вибір професії…………………………………… ……..   Профорієнтаційні заняття з учнями 5-7 класів	16
Створення особистої професійної перспективи..……..	18
Погляд у майбутнє………………………………… …...   Профорієнтаційні заняття з учнями 8-10 класів	19
Алгоритм найважливішого вибору…………………….	21
Вплив професій на здоров’я людини……. ……………	23
Додатки
Додаток 1. Примірний план опитування школярів для виявлення їх профнамірів ………………………………………….	25
Додаток 2. Перелік тем лекцій для батьків з проблем профорієнтації з врахуванням вікових етапів розвитку учнів
………………………………………………   Додаток 3. Анкетування учнів з метою вивчення їх професійних намірів та організації роботи з профорієнтації	26
……………………………………………...	26
Рекомендована література………………………….	29

ВСТУП

 

Вибір професії для кожної молодої людини - це вибір свого місця в житті, подальшого шляху навчання і праці. Без перебільшення можна сказати, що для випускників загальноосвітньої національної школи - це завжди проблема номер один. Профільне навчання дає можливість учню познайомитись зі своєю майбутньою професією за рахунок предметів до яких в них є здібності та які їм подобаються.

Профорієнтаційна робота повинна здійснюватися на всіх вікових етапах, але саме період ранньої юності є найбільш сензитивним для формування готовності учня до професійного самовизначення.

Профорієнтаційна робота повинна служити одній меті - активізувати учня, сформувати у нього прагнення до самостійного вибору професії з урахуванням отриманих знань про себе, свої здібності і перспективи їх розвитку. В цьому йому повинні допомогти батьки, вчителя та шкільний психолог.

Підготовка дітей з особливостями психофізичного розвитку до майбутньої трудової діяльності – одна із пріоритетних функцій навчально-виховного процесу спеціальної школи. Проблема професійного самовизначення  учнів з  особливими освітніми потребами  в спеціальній  школі розглядається в системі професійно-трудового навчання. Тому на систему професійно-трудового навчання  учнів з особливими освітніми потребами-можливостями  покладається в цих умовах нові завдання – формування професійної ,  життєвої компетентності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки, підготовленості до праці, оновлення соціальних пріоритетів особистості, які мають на меті: допомогти дитині навчитися жити, розуміти себе, визначати ставлення до себе і до навколишнього світу, знайти своє місце у житті, реалізувати свої плани. У процесі навчання й виховання відбувається соціалізація особистості, накопичення нею життєвого досвіду, знань, підготовка до активної участі у всіх сферах діяльності.

 Одним із головних завдань сучасної системи спеціальної освіти - є створення умов для розвитку кожної дитини з урахуванням її здібностей і потреб. Кількість дітей, які мають особливі потреби через вади психофізіологічного розвитку, на жаль, що року зростає. Саме такі соціальні інститути як сімья та навчальні заклади можуть наблизити розвиток такої дитини до нормального, за умови правильно сланованої спільної стратегії психолого-педагогічногосупроводу.

Сформованість професійного плану і самоактуалізація будуть ефективнішими за умови створення системності підходів, які передбачають вирішення та урахування психологічних та педагогічних аспектів . Педагогічний аспект має дуже велике значення для всього процесу реабілітації, для успішної інтеграції дитини в суспільство.

В  нашому  центрі  створені ефективні соціально-педагогічні умови для підлітків у виборі професії, визначений і адаптований до дітей з легкою когнітивною недостатністю  комплекс методик, що сприяє теоретичній і практичній готовності до вибору професії старшокласниками, доведена можливість і необхідність впливу професійного  орієнтування з метою корекції вад і розвитку особистої готовності до самовизначення, організовані на практиці профорієнтаційне діагностування і корекційні підходи направлені на допомогу підлітку у самовизначенні при виборі професії.

    Формування професійної компетентності та професійного  самовизначення

 

Підготовка молоді до свідомого вибору професії – важлива проблема як з точки зору народногосподарських, соціальних, так і психолого-педагогічних аспектів.

Основні етапи роботи:

1. Профорієнтація.
2. Профдіагностика.
3. Профконсультація.
4. Профадаптація.
5. Профвідбір.
6. Профінформація.
7. Професійне самовизначення.     

Головне завдання даної роботи: надання допомоги школярам у визначенні їх життєвого шляху за допомогою діагностичної оцінки особистості, її здатності виконувати ту чи іншу роботу. Слід враховувати, що професійна орієнтація гарантується Конституцією. Отже, законодавчо профорієнтація є одним із видів соціальної допомоги  людині в її самовизначенні.
        Ознайомлення із станом профорієнтаційної роботи в багатьох школах області дає можливість зробити висновок, що дана робота ведеться епізодично, нецілеспрямовано, без оновлення.

Шкільний психолог покликаний забезпечити організацію профдіагностики – важливого способу глибинної оцінки і самооцінки особистості, прогнозування стану нахилів і поведінки, засобу професійного вибору і відбору.

    

Профорієнтація – це довготривалий, до певної міри незворотній процес оволодіння особистістю тою чи іншою професією, який включає три основні моменти:

 

•  процес впливу соціального середовища на особистість, що формується;
• процес усвідомлення необхідності праці, пізнання конкретної сфери праці;
• саме перетворення праці за законами розвитку сьогоденної дійсності.

Допомогти молодій людині у свідомому визначенні свого місця в професійній структурі суспільства покликані і психологи, і педагоги, і

соціологи, і медичні працівники. Психолого-педагогічна функція профорієнтації – це перш за все виявлення і формування інтересів, нахилів, здібностей школярів, визначення шляхів і умов ефективного управління їх професійним самовизначенням. Також це – формування професійних намірів у відповідності з інтересами і потребами конкретного регіону у кадрах.

Профорієнтація повинна здійснюватися на всіх вікових етапах:

 

•          Емоційно-образний (діти старшого дошкільного віку).

Формування позитивного ставлення до світу професій, до людей праці. На цій стадії професії відомі дітям лише за назвами і деякими зовнішніми ознаками (форма одягу, манери поведінки, оцінка оточуючих людей).

•          Пропедевтичний (І-IV класи).

Розвиток інтересу до професії батьків, до найбільш масових професій. Формування любові і сумлінного ставлення до праці. У молодших школярів ще немає підстав для здійснення серйозного професійного вибору, часто відсутні виражені інтереси і нахили. Вони легко змінюються на інші.

•          Пошуково-зондуючий (V-VII класи).

  Формування професійної спрямованості при усвідомленні інтересів, здібностей, цінностей, які пов’язані з вибором професії і визначенням свого місця у суспільстві. В цих учнів можуть мати місце особливо раптові переміни в інтересах, що викликано істотнім підйомом пізнавальної активності у цьому віці. Але саме в цьому віці можуть виникнути інтереси, які можуть мати вихід на професійну діяльність.

•          Формування професійної свідомості (VIII-IX класи).
  Формування особистісного сенсу вибору професії, уміння співвідносити суспільні цілі вибору сфери діяльності із своїми ідеалами, уявлення про цінності зі своїми можливостями. На цьому етопі учень повинен вже реально сформулювати для себе задачу вибора майбутньої діяльності з урахуванням наявного психологічного і психофізіологічного ресурсів.
•          Період уточнення соціально-професійного статусу (Х клас).
  Формування знань, умінь у визначеній сфері трудової діяльності. Це класи з поглибленою спецпідготовкою.
•          Входження в професійну діяльність (учні ПТНЗ, студенти спеціальних середніх і вищих навчальних закладів).
      Поглиблена підготовка до професійної діяльності, формування досвіду життєдіяльності у трудовому колективі.

Переорієнтація. У випадку необхідності на іншу професійну діяльність з врахуванням попереднього професійно-соціального досвіду і індивідуальних можливостей.

 

 

 

 

 

Види супроводу самовизначення школярів

 

Супровід самовизначення підлітків перед­бачає педагогічне, психологічне й гуманітарно-соціальне забезпечення.

 

СУПРОВІД
Педагогічний	Психологічний	Гуманітарно-соціальний
Культивування схильностей і задатків	Діагностика	Післяшкільні плани
Ключові компетенції	Вікові кризи	Використання й доповнення потенціалу родини
Індивідуальні освітні траєкторії	Образ «Я»	Життєві плани й спрямування
Інформаційне забезпечення індивідуальних освітніх траєкторій	Корекція самооцінки	Ціннісні орієнтації
Технологічні й професійні проби	Ділові й вольові риси особистості	Прийнятний бізнес дітей і підлітків
Індивідуалізація педагогічних технологій	Психологічне консультування	Гранти, стипендії
Індивідуальні освітні запити	Інтимно-особистісні стосунки	Правове консультування
Творчі конкурси, олімпіади	Психологічний комфорт	Трудові об'єднання школярів
Світогляд	Самоідентифікація	Дозвілля, відпочинок
Коло читання	Емпатія	Прийом до ПТНЗ
Допитливість	Комунікабельність	Волонтерство
Розширення креативного поля	Толерантність	Здоровий спосіб життя
Патріотизм	Конфліктні ситуації	Міжнаціональні стосунки
Відкритий розум	Стресостійкість психіки	Громадянська позиція, соціальна активність

 

 

З метою визначення професійних намірів школярів працівники соціально психологіч­ної служби умовно поділяють школярів на чотири категорії за ступенем сформованості професійних планів, які можна з'ясувати в групових  опитуваннях.

1. Вже визначили своє майбутнє покликан­ня. Вони мають потребу в тому, щоб їм було вказано шляхи подальшого здобуття освіти. вибору навчального закладу, в якому можна здобути спеціальність, перспективи роботи. Іноді необхідно підказати шляхи самовихован­ня, самоосвіти, підготовки себе до опануван­ня професії.

2. Не знають, куди йти вчитися або працю­вати, не мають конкретних життєвих профе­сійних планів. Ця категорія учнів має потребу в роботі з професійної освіти. Ознайомлення з різними професіями й спеціальностями до­помагає їм визначити своє майбутнє. У роботі з учнями можна застосовувати анкети на ви­явлення інтересів, результати яких можуть бути першим кроком для наступного самовизначення й допоможуть школярам звузити сферу вибо­ру й зорієнтуватися в розмаїтті професій.

3. Обрали свою майбутню професію, але з пев­них причин опанування професії або істотно об­межене для них, або зовсім протипоказане (за станом здоров'я). Учням необхідна робота з переорієн­тації. Завданням діяльності шкільного психо­лога має стати визначення системи педагогіч­них і психологічних впливів на школяра з метою його переорієнтації. Переорієнтація передбачає вирішення підлітком досить складного про­тиріччя між власним бажанням, з одного боку, і неможливістю (або обмеженістю) займатися цією діяльністю — з іншого.

4. Обрали одразу кілька професій, часто про­тилежного характеру. Ця чисельна група учнів характеризується тим. шо у визначенні свого професійного вибору школярі орієнтуються ви­нятково на поради й думки товаришів і ото­чення, не замислюючись над своїми можли­востями та перевагами  професії.

Для того, щоб вибір професії був свідо­мим і вільним, необхідно враховувати при­наймні три фактори: інформованість (орієн­тування) школярів про світ професій, знання своїх особистісних можливостей, уміння співвідносити особистісні риси з вимога­ми до професії або спеціальності .

 

Психологічне забезпечення професійного самовизначення учнів

 

Клас	Види діяльності	Мотиваційні зміни
1 – 4	Ознайомлення зі світом найпоширеніших (популярних) професій, з професіями своїх батьків і близьких	Формується правильне емоційне ставлення до процесу праці, з'являється бажання займатися корисною працею, Якісно виконувати доручену справу
5 - 7	Ознайомлення з професіями своїх батьків і близьких людей, з професіями свого регіону. Повинні знати, де і які знання вони можуть застосовувати у своєму регіоні (районі). Ознайомитися з потребами району в певних спеціальностях і звернути увагу саме на ці спеціальності	Формуються прогностичні вміння щодо трудової діяльності, можливостей реалізації обраної професії в районі (регіоні). Відбувається виділення професійної мети, професійної мрії (чого хоче досягти, чого може досягти)
8 - 9	Введення курсу «Основи вибору професії». Вивчення професійних інтересів і нахилів. З'ясування подальших життєвих планів. Визначення наявності рейтингу професій. Рекомендується вибір однієї з п'яти сфер професійної діяльності: людина-природа, людина-техніка, людина-людина, людина-знакова система, людина-художній образ	Формуються стійкі професійні інтереси, відбувається вибір подальшого шляху навчання в 10-х класах. Підсилюється увага до подальших освітніх планів. Школярі отримують інформацію про світ професій, спеціальності, навчальні заклади. З'ясовуються уявлення про перешкоди на шляху до улюбленої професії
10	Вивчення планів продовження освіти й вибору подальшої професійної діяльності, вибір профілю навчання. Наявність власного рейтингу професій. Допомога у виборі майбутньої професії. Школярі уточнюють відповідність наявних рис професійно важливим рисами обраної професії, стану здоров'я — вимогам обраної професії	Звертається увага не тільки на психофізіологічні риси школярів, необхідні для оволодіння професією, а й відбувається корекція вибору старшокласників, підлітки отримують допомогу в самооцінці своїх здібностей і нахилів

 

За ступенем підготовки учнів до професійного самовизначення, самостійної трудової діяльності, навчання праці в спеціальній  школі має кілька етапів. І кожен з них вирішує свої спефифічні завдання. Перший припадає на 1-3 класи. У цей період в учнів мають формуватися початковий трудовий досвід виконання завдань із праці та відповідні якості готовності до навчання в умовах шкільної майстерні, також вивчаються індивідуальні можливості дітей. Тобто на цьому етапі можна зробити попередні висновки про можливості учнів щодо подальшої трудової підготовки з тієї чи іншої професії, яку можна опанувати в допоміжній школі. Другий етап – 4 клас. За цей рік учні мають зорієнтуватись у спеціальності на базі навчальної майстерні, тобто отримані основні відомості про сферу використання одержаних знань і вмінь та про діяльність працівника цього фаху. Ступінь оволодіння професійними вміннями дає підстави вчителеві зробити висновки щодо трудових можливостей кожного учня, прогнозувати успішність освоєння тієї спеціальності, яку обрав той чи інший школяр, визначити, чи відповідають його можливості вимогам професії. Третій етап – 5 – 7  класи – учні опановують основи професії. Вони одержують знання про процес виготовлення виробів, починаючи від проектування, опановують технологію обробки деталей та їх з’єднання, оволодівають окремими трудовими операціями з виготовлення виробів або технологією виконання трудових операцій. Четвертий етап – 8-9, 10 класи – більш вузька спеціалізація. Учні набувають виробничу кваліфікацію .

      Таким чином, удосконалення роботи допоміжних шкіл з підготовки учнів до самостійного професійного самовизначення  повинно вестись у направленні створення комплексної системи виховання і навчання, яка забезпечувала б цілісний підхід до особистості з включенням формування професійного направлення та усвідомлення реальних планів, а саме:

•         глибоко вивчати психофізичні особливості кожного учня, вести контроль динаміки розвитку дітей з метою об’єктивної оцінки їх можливостей і корекції їх поглядів на майбутню самостійну життєдіяльність, соціально-психологічну компетентність;
•         підходити до панування професії не з позиції формуючих навиків, а з позиції конкретної людини в даній професії;
•         залучати старшокласників до таких видів діяльності, які формували б в них адекватну самооцінку;
•         органічно включати в зміст уроків і виховних заходів завдання, які б сприяли формуванню у дітей життєвого цілеспрямування .

 

Професійна орієнтація як система включає такі основні напрямки або підсистеми:

• профінформація;
• профконсультація;
• профвідбір.

     

Управління профорієнтацією здійснюється на трьох рівнях:

•         соціально-педагогічному;
•         організаційно-педагогічному;
•         психолого-педагогічному.

       Рекомендації

щодо вивчення учнів в процесі їх профорієнтації можна звести до таких:

• Не обмежуватись вивченням навчальної діяльності та шкільної суспільно-корисної активності учнів, а намагатись досліджувати позанавчальні та позашкільні інтереси та нахили аж до рівня життєвої активності.
•  Визначити сильні якості учнів, продуктивні сторони особистості з точки зору не тільки навчання в школі, але і вимог різних: видів праці і звертати на них увагу підлітків та їх батьків.
•  Виявляти психологічні та медичні протипоказання  до вибору тих чи інших професій.
•  Індивідуально-психологічні особливості людини необхідно оцінювати різносторонньо. Для ефективності профконсультації недостатньо визначити відповідність якої-небудь особливості вимогам конкретної професії. Необхідно встановити відповідність особистості в цілому вимогам тієї або іншої галузі діяльності.
•  Враховувати такий індикатор професійної придатності, як емоційний комфорт, емоційна задоволеність своєю професією, роботою.
•  Доводити до свідомості самих учнів виявлені в них професійно позитивні та негативні /протипоказані/ якості, дотримуючись при цьому педагогічного такту.

 

В процесі формування в учнів готовності до вибору професії необхідно звертати увагу на такі індивідуальні особливості:

 

        Перш  за все - це інтереси, нахили учнів. Професійні інтереси відрізняються конкретністю і цілеспрямованістю. Це інтерес до тієї професії, яку обирає для себе учень.

        Розвиток та формування професійних інтересів безпосередньо зв'язані з пізнавальними інтересами. Це інтереси, які спрямовані на оволодіння знаннями з професії, розуміння її суті, оволодіння не тільки практичними, але і теоретичними основами даної професії. Чим сильніше виражений професіональний інтерес, тим глибша потреба в оволодінні знаннями з конкретної професії.

        Важливо також встановити, якими мотивами керується школяр при виборі професії, чим визначаються його цілі, що породжені ідеалами та переконаннями.

        З метою сприяння формуванню стійких професійних намірів, класний керівник разом з шкільним психологом допомагає учням скласти програму індивідуальної самопідготовки до професійного самовизначення. 

 

 

Ця програма повинна включати такі етапи:

 

1. Постійне підвищення інформованості учня про обрану сферу професійної діяльності.
2. Організація посильної участі школяра в оволодінні найпростішими навичками в обраній ним професійній діяльності /факультативи, гуртки, спецшколи/.

3. Розвиток процесів самопізнання учнів /саморегуляція, самоконтроль, самоаналіз/.

 

Робота з профорієнтації з батьками

 

        До неї можуть бути віднесені такі заходи:

• анкетування батьків та залучення батьків до проведення профорієнтаційної роботи в школі;
• лекторії з питань профорієнтації у відповідності з програмою в класах;
• індивідуальна робота шкільного психолога і класних керівників з батьками;
•  загальношкільні конференції типу "Сім'я, школа, вибір професії".
   

В цілому вся профорієнтаційна робота повинна будуватися таким чином, щоб з діагностичної вона перетворилася в розвиваючу, формуючу, діагностико-корекційну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: ознайомити учнів з історією професій; розширити уявлення учнів про різноманітність професій; формувати стійке позитивне ставлення до професії та до себе як суб'єкта майбутньої професійної діяльності; виховувати повагу до праці людини.

Матеріали: картки із завданням, картинки з професіями, картки з буквами «П», «Р», «О», «Ф», «Е», «С», «І», «Я».

Хід заняття

1.Привітання. Повідомлення теми заняття

Психолог. Доброго дня! Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про цікавий світ різноманітних професій.

Професій безліч є цікавих, але свою вгадати як?

Щоб добре діло й добра справа прославили тебе в віках.

— Сьогодні, як ви вже здогадалися, ми поговоримо про професії. Як ви гадаєте, що таке професія? (Професія — це рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок та є джерелом існування).

— Чи замислювалися ви колись над тим, скільки людей працює, щоб ми були нагодовані, одягнуті, взуті, щоб удома в нас було світло вечорами й тепло в холодну погоду, щоб у ваших портфелях були книжки й зошити, щоб вечорами ми могли слухати музику й дивитися телевізор? Отже, ми повинні засвоїти деякі знання, здобути уміння й навички, щоб отримати певну професію.

2. Гра «Розшифруй слово»

Психолог. Придумайте професію на кожну літеру

 

 

 

 

 

 

 

3. Бесіда «Історія професій»

Психолог. У давнину первісна людина не замислювалася про те, ким їй бути — саме життя ставило її перед вибором: вижити або загинути. А для цього потрібно було шукати їжу, знаходити затишну печеру, годувати дітей, підтриму­вати вогонь тощо. І тоді сфери діяльності почали чітко роз­поділятися на чоловічі й жіночі.

Щоб уполювати дичину, людина повинна бути сильною, витривалою. Такі риси належали чоловікам. Підтримувати вогонь у печері, доглядати дитину, варити їжу на вогнищі могла жінка. А от робити малюнки на стінах печери чи лі­пити горщики з глини могли вже і жінки, і чоловіки. Це за­лежало здебільшого від наявності здібностей, які людина розвивала, а інколи й передавала у спадок своїй родині.

Так з'явилися покоління гончарів, ковалів, рільників.

4.Гра «Відгадай професію»

Психолог. Я вам казатиму, що робить людина, а ви мені — професію.

1. Селянин, який вирощує хліб (хлібороб).
2. Людина, яка вирощує ліси (лісник).
3. Майстер, який будує, споруджає щось (бу­дівельник).
4. Особа, яка навчає, викладає якийсь на­вчальний предмету школі (вчитель).
5. Майстер, який фарбує будинки (маляр).
6. Людина, яка обробляє деревину, виготов­ляє прості дерев'яні речі, меблі (тесляр).
7. Майстер, який шиє, ремонтує одяг (кравець).
8. Майстер, який кує метал і виготовляє з нього різні предмети, а також підковує коней (коваль).

5.Гра «Якби я був»

Психолог. Кожен із вас отримав аркуш паперу, на якому написані незакінчені речення. Подумайте, яку користь суспільству приносить певна

професія, й закінчіть самостійно речення:

•              Якби я був учителем...
•              Якби я був лікарем...
•              Якби я був будівельником.
•              Якби я був художником...
•              Якби я був поліціянтом...

(Учні зачитують свої відповіді.)

6. Гра «Допишіть словечко»

 ...(Будівельник) новий дім

Збудував на радість всім.

 

...(Ветеринар) допомагає

Тваринам — про здоров'я дбає.

 

...(Кухар) запрошує всіх на обід.

Страви смачні — пообідати слід!

 

...(Лікар) уважно оглянув дитину,

Каже: «Потрібні тобі вітаміни!».

 

...(Перукар) чаклує в перукарні —

Зачіски всім робить дуже гарні!

 

...(Тренер) спортсменів тренує сумлінно,

Про олімпійську турбується зміну!

7. Вправа «Казка про лікаря»

Психолог. Ви отримали картки з назвами рис характеру людини. Наприклад, любов до людей, увага, чуйність, винахідливість, уміння слухати, приймати рішення, співчувати тощо. Складімо казку про лікаря, який втратив якусь рису, і про те, що з цього вийшло.

8. Ритуал завершення «Оплески»

Психолог. Сьогодні ви дізналися чимало нового про багато професій. І хоч би ким ви мріяли стати, хоч би яку професію собі обра­ли, кожен повинен добре знати свою справу, робити її чесно, вміло. Обравши собі майбут­ню професію, пам'ятайте про головне для вас саме зараз.

Учитель, лікар чи геолог, письменник, слюсар чи кресляр —

Всі називають головною одну професію — школяр!

Дякую вам за гарну співпрацю!

Поаплодуймо собі та іншим за плідну працю.

 

 

Мета: ознайомити учнів із розмаїттям професій; допомагати краще усвідомлювати особливості професій; виховувати любов до праці та відповідальне ставлення до свого вибору.

Матеріали: кольорові олівці, аркуші паперу.

Хід заняття

1. Привітання.
2. Вправа «Назви професії»

Мета: спрямовувати розмову на виявлення критеріїв, за якими діти називають професію.

Інструкція. Психолог пропонує учням назвати всі відомі їм професії. Правильні відповіді записує на дошці.

Психолог. А тепер я пропоную вам пограти в цікаву гру. Ваше завдання — називати ті професії, які, на вашу думку, найбільше підходять до характеристики.

Найзеленіша професія — це... (садівник, ліс­ничий, квіткар, декоратор квітів тощо).

Найсолодша професія — це... (пекар, конди­тер тощо).

Найволохатіша професія — це... (ветери­нар, дресирувальник тощо).

Найсмішніша професія — це... (клоун, гумо­рист тощо).

Грошова професія — це... (банкір, бізнесмен, фабрикант тощо).

Дитяча професія — це... (учитель, ви­хователь, няня, гувернантка, дитячий лікар тощо).

Людяна професія — це... (лікар, учитель, ви­хователь, пожежний, психолог тощо).

Найвища професія — це... (льотчик, космо­навт, електромонтер, будівельник, кранівник тощо).

Балакуча професія — це... (журналіст, теле- ведучий, актор, диктор тощо).

Рефлексія

Психолог. Як ви змогли визначити, що саме ті професії, які ви назвали, відповідають харак­теристиці? Звідки ви про це дізналися?

3. Гра «Пантоміма»

Психолог пропонує учням об'єднатися в групи. По чер­зі групи підходять до нього й отримують своє завдан­ня пошепки, щоб його не чули інші учасни­ки. Обрана група має перед усіма іншими показати рухами й жес­тами відповідну професію (пояснювати словами при цьому заборонено). Виграє ко­манда, яка виразніше покаже професію, що допоможе всім іншим учасникам вгадати її на­зву.

4. Гра «Мрійники»

Діти отримують завдання придумати для себе найцікавіші професії, записати їх на аркуші паперу, обрати з них одну найцікавішу, навпро­ти неї написати характерні щасливі моменти. Приклад

Учитель: 1 вересня його вітають і дарують йому квіти.

Моряк: після довгого плавання його зустріча­ють на березі рідні та друзі.

Обговорення

• Чому ти обрав саме цю професію?
• Що тобі найбільше в ній подобається?

Рефлексія

• Чи сподобалася вам гра? Що саме сподобалося чи не сподобалося?
• Що для вас було легше: відгадувати професію чи самим показувати її?

5.  Ритуал завершення «Оплески»

Психолог. З якими професіями ми сьогодні ознайомилися? Про які професії ви сьогодні почули вперше? Які професії вам найбільше сподобалися й чому? Поаплодуймо собі та іншим за плідну працю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: активізувати побудову своєї життєвої професійної перспективи, професійного майбут­нього, ознайомити учнів із процедурою правильної побудови особистих професійних планів, сфор­мувати установку на активність у самовизначенні.

Хід заняття

Вправа «Мрія»

Запропонувати учасникам по черзі закінчити речення «Я мрію стати...».

Вправа «Асоціації»

Проводиться для визначення особистого ставлення учнів до професії. Дітям слід назва­ти 7—2 поняття, що спадають їм на думку, коли вони чують слово «професія».

Психолог записує асоціації на дошці й уза­гальнює їх разом із учнями. Під час обговорення варто звернути увагу дітей на те, що асоціації бу­вають різні, і частіше вони відтворюють особисте ставлення людини до проблеми, що її хвилює.

Інформаційне повідомлення «Вибір профе­сії»

Вибір професії — одне з найвідповідальніших рішень, які людина приймає в житті. Звичайно, можна перервати навчання, якщо на третьо­му курсі інституту ви зрозумієте, що ця справа не ваша, а можна за кілька років покинути робо­ту. що не до вподоби. Однак час буде втрачено, та й розчарування неминуче... Вибір професії, як і будь-який інший вибір. — це прийняття рішен­ня за великої кількості варіантів та потреби бра­ти до уваги різноманітні чинники. Є такий вислів: «Щастя — це коли вранці хочеться йти на роботу, а після роботи — додому».

Відколи живе людство, існує й проблема ви­бору занять, трудової діяльності, професійної кар'єри. Професія виникла як найвище, найдо­сконаліше творіння. Давно, дуже давно люди збагнули: справжню насолоду приносить лише обрана за власним бажанням праця, що відпо­відає зацікавленням, покликанню та здібностям особистості.

Вибір професійного шляху багато в чому ви­значає долю. Ми обираємо не лише професію, а й:

•                 місце в суспільному поділі праці;
•                 міру задоволення матеріальних і духовних потреб;
•                 міру розкриття й використання здібностей;
•                 соціальний статус;
•                 місце проживання;
•                 режим роботи;
•                 з ким (за статевими, віковими ознаками й соціальним статусом) ми працюватимемо.

Вправа «Секрети успіху»

Роздати учасникам аркуші паперу та фломастери й запропонувати намалювати великий будинок зі стежкою, що йде від нього. Після завершення роботи попросити учнів добре поміркувати й написати на даху будинку професію, яку вони мріють здобути, на стінах – етапи, що потрібно пройти на шляху до своєї мрії, на стежці – дії, які учні вже нині роблять для реалізації своєї мети, ліворуч від стежки – можливі перешкоди на шляху до мети, а праворуч – як вони збираються долати ці перешкоди.

Я мрію стати.

Що для цього потрібно зробити?

Віхи на шляху до мрії

Можливі    Що ви    Як ви

перешкоди    вже нині   збираєтеся

на шляху    робите для   долати ці

до мети    реалізації   перешкоди?

      своєї мрії?

Гра «Вибір професії»

Провести, щоб навчати підлітків аргументувати свій вибір загалом і професійний зокрема. Запро­понувати учням програти сценку з таким сюжетом: за вечірнім чаєм син або дочка пояснюють батькам своє рішення обрати ту чи іншу професію.

Учасників сценки може бути троє (батько, мати, син (дочка); старшокласник, його друг, учитель тощо) і більше.

Запитання до учнів

• Чи вдалося дійти спільної думки в колі родини та друзів?
• Хто зміг підтримати й допомогти у ви­борі професії?
• Чиї аргументи найпереконливіші?

Підбиття підсумків заняття

 

Мета: формувати цілісне уявлення про усвідомлений вибір професії як запоруку життєвого успі­ху; сприяти усвідомленню взаємозв'язку між особистими цілями та професійним вибором.

Хід заняття

Гра-розминка

Психолог. Я прошу помінятися місцями тих, хто:

• танцює;
• любить читати;
• сьогодні в доброму гуморі
• мріє здобути улюблену професію.

Вправа «Вгадай професію»

Об’єднати учасників у дві групи. Перша група загадує професію і за допомогою іменників і прикметників характеризує її. Друга група має її відгадати.

Потім групи міняються ролями. Перемагає та група, яка відгадує задуману професію.

Обговорення ситуації

Виконання вправи передбачає роботу в гру­пах.

Об'єднати учасників у дві групи. Кожна гру­па має обговорити запропоновану ситуацію та поділитися своїми думками й висновками з іншими учасниками. Ситуація для груп така сама.

Ситуація

Ми багато сперечалися з подругою про те, яку професію обирати. І те, начебто, не го­диться, і се...

Я точно знаю, ким не стану: вчителем — не хочу псувати нерви; не піду в хімічне ви­робництво, тому що від роботи з хімічни­ми препаратами можна втратити здоров’я; на фабрику не піду, бо там перетворишся на робота, виконуючи механічну й однома­нітну роботу.

Я хочу, щоб на моїй роботі не погіршува­лося здоров’я й було цікаво. Хотілося б, щоб вона була пов'язана з тваринами й подоро­жами.

«Тоді тобі потрібно йти працювати в цирк! — вигукнула подруга й додала: — Як на мене — аби лише отримувати пристойні гроші».

Я потім довго думала. Сумніваюся, чи є в мене талант для цирку. Може, подруга мала рацію, і якщо немає покликання, потрібно ду­мати про заробіток?

Запитання до учнів

• Які мотиви вибору професії у дівчат?

Футоропрактика. Вправа «Машина часу»

Мета: планувати життєві перспективи, ви-начати якості та вміння, потрібні для втілення мрії.

Матеріали: аркуші паперу формату А4, ручки.

Хід вправи

(Тренер пропонує учасникам помандрувати на машині часу на 15 років уперед. Щоб поїхати у подорож, потрібно взяти із собою валізу. Тренер роздає кожному учаснику аркуш паперу формату А4, на якому діти зображують валізу (і ділять її навпіл).)

Психолог. Перш ніж податися в майбутнє, по­трібно подумати: ким би ви хотіли себе бачити. Дайте відповідь на запитання, запишіть:

У правій частині валізи

1. Яким я буду за 15 років (малюнок).
2. Моя професія.
3. Мій сімейний стан (чоловік, дружина, діти).
4. Мій дім.
5. Мої захоплення.

У лівій частині

1. Що я маю робити й чого досягнути, щоб стати таким?
2. Презентація багажів.

Обговорення

• Чи сподобалося вам це завдання?
• Що саме вам сподобалося?
• Про що нове ви дізналися?
• Що допоможе нам втілити свою мрію?

Підбиття підсумків заняття

Психолог підбиває підсумки та наголошує на тому, що хоч яку професію оберуть учні — головне, щоб вони її обрали усвідомлено.

 

 

 

 

Мета: познайомити учнів із напрямками курсу “Професійне самовизначення“;  ввести школярів у великий світ професій; систематизувати професії на основі їх типологій; розвивати логічне мислення учнів;  виховувати любов до праці.

 

Тип уроку: бесіда.

Хід уроку

 

1.     Вибір професії – невід’ємний в житті кожного, хто здатен трудитися Рано чи пізно ми всі виходимо на роздоріжжя, щоб серед тисячі шляхів обрати свій, - єдиний.

Ким ти будеш? Ще малими на це запитання відповідають: “Бізнесменом“, ”Юристом“, ”Президентом“.

Зараз же, коли тобі вже … надцять років, ти, очевидно, відчув, як важко відповісти на таке, здавалося б просте запитання однозначно.

Видатний педагог А.С.Макаренко наголошував, що вибір професії – велика справа. Головна складність – надто багато шляхів, надто широкі можливості. І тут важко прийняти правильне рішення – надати перевагу тій професії, яка найбільше відповідає вашим здібностям, покликанню, знанням, фізичним і психологічним можливостям, потребам нашого суспільства.

“Професію треба обирати ту, яка потрібна суспільству. Тоді й сам відчуєш задоволення, адже вибір твій у такому разі підказує почуття відповідальності перед суспільством, а не лише особисте бажання”.

Вам надано важливе право – свободи вибору. Самостійно вибираючи, ви зможете черпати у своїй професії радість і задоволення, розвивати особисту ініціативу, високо цінуючи свободу вибору. Вам потрібно серйозно замислитись, якби зробити той вибір правильним - коли вже працюватимеш – збагнеш, що далеко не кожен уміє скористатися свободою вибору – інтерес до професії і професійний інтерес – не одне й те саме.

Маючи лише побіжні відомості про ту чи професію, що приваблює вас у шкільні роки, ви не володієте життєвою орієнтацією зрілої людини, не маєте досвіду, знань, і навичок набутих у процесі практичної діяльності.

І щоб не допустити помилку, треба знати зміст професій, їх роль у суспільстві.

Наша школа є і залишається стартовим майданчиком, який дані рівні можливості кожному розкрити свої обдарування. Від того з яким багажем знань виходиш ти в життя із школи, залежить і те, як широко розкриються перед тобою двері в найрізноманітніші світи професій.

Життя ставить перед кожним вимогу: де ви не працювали: не просто виконуйте свою роботу – будьте творцями. Творчість внутрішня потреба всіх, хто обирає професію за велінням серця.

Людина може бути по-справжньому щасливою лише тоді, коли знайде своє улюблене діло, коли житиме, творитиме в оточенні, що імпонує їй.

Юність дається кожному, але на жаль, вона дуже швидко минає. Від того, як ви проживете ці золоті роки, значною мірою залежить і все ваше подальше життя. Але основне – обрати свою майбутню професію повинні ви самі. Свідомо. Впевнено і безповоротно. В житті утверджуючи ідеали, смисл буття, шукаючи оту – свою єдину стежину до професії – цей один із найсуттєвіших розв’язків життєво важливої проблеми, що веде до мети – кожен повинен керуватись системою неписаних правил, алгоритмом вибору.

Тільки знаючи особистий інтерес до професії, здібності, покликання, індивідуальні фізичні і психологічні особливості, потреби суспільства в кадрах – складові свого алгоритму, - ви зможете сподіватися на успіх.

2. Написання твору – мініатюри “Ким я буду?“

3. Презентація творів.

4. Підсумок уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: ознайомити учнів з впливом тих чи інших професій на здоров’я людини; розвивати в учнів вміння логічно мислити, аналізувати і систематизувати даний матеріал ; робити з нього висновки.

Хід заняття

 

Бесіда “Здоров’я і вибір професії “.

Про непридатність до професії говорять у тих випадках, коли є відхилення у стані здоров’я, несумісні за висновками лікарів, з роботою за певною професією. Це означає, що людина зовсім не зможе виконувати дану роботу, або ця робота буде посилювати наявні (можливо поки що не явні) відхилення у стані здоров’я.

Установити відповідність здоров’я людини вимогам роботи за певною професією – завдання лікаря. Саме через це кожен, хто стає на роботу, вступає до навчального закладу, проходить обов’язково медичний огляд. Але часто трапляється так, що цей огляд, проходить в тій стадії, коли вибір професії, здавалося б уже зроблений. Щоб уникнути розчарувань чи неприємних переживань, важливо вчасно проконсультуватися з лікарем. Кожному, хто обирає професію, треба знати фактори, які вважаються несприятливими для організму. Це дасть змогу правильно оцінити свої можливості. Які ж це фактори? В одному випадку це великі фізичні навантаження, відхилення від оптимального мікроклімату (низька чи висока температура), у другому  підвищена запиленість, шум і вібрація, у третьому – контакт з токсичними речовинами.

За впливом на організм людини умов праці професії

можна поділити на чотири групи.

 

До першої групи належать професії з умовами праці, близькими до побутових. Як наприклад, можна назвати професію годинникового виробництва, сферу обслуговування. Це найчисленніша група робітничих професій.

Професії другої групи наприклад, професія кухаря, постійно пов’язані з впливом несприятливого виробничого фактора. Під час роботи за такими професіями на організм тимчасово впливають підвищена вологість повітря, температура, внаслідок чого прискорюється пульс, посилюється потовиділення. Отже, такі професії рекомендуються тільки тим, у кого добра терморегуляція, немає захворювань серцево-судинної системи, органів дихання.

До третьої групи належать професії, для яких характерна сукупність різних несприятливих виробничих факторів. Наприклад, професія ткача. Людині з захворюваннями (або зі схильністю до захворювання) серця, легень, слуху, опорно-рухового апарату, з поганим зором ця професія протипоказана.

Четверту групу становлять професії з важкими і

шкідливими умовами праці. До них належать, наприклад, професії електрогазозварювальника, сталевара та ін.

Медичні протипоказання до вибору професій визначаються передусім характером захворювання. Зробити висновок про відповідність професії, що обирається, стану здоров’я, може тільки лікар.

Проте треба також знати, що часом організм, чинить опір недугам, хворобам, завдяки силі волі, заради життя й улюбленої справи. Вам відомі, мабуть, такі приклади: фізично слабий у дитинстві і малий на зріст О.В.Суворов зумів стати визначним полководцем; О.П.Маресьєв – льотчик, Герой Радянського Союзу добився повернення в полк і збив сім ворожих літаків.

Кожна людина повинна змолоду дбати про своє здоров’я.

Оволодівати знаннями в області гігієни, навчатися надавати першу медичну допомогу, вести здоровий спосіб життя. Обов’язкові умови міцного фізичного здоров’я – загартування організму, заняття спортом, додержання режиму праці, харчування, раціональна організація дозвілля, і, звичайно, цілковита відмова від вживання алкоголю, паління, наркотиків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Примірний план опитування школярів для виявлення їх профнамірів.

 

1. Чи обрав ти професію або коло професій?
2. Чому ти обрав цю область праці, чим тебе приваблює професія?
3. Який основний зміст професії?
4. В яких областях (науки, культури, просвіти тощо) працюють спеціалісти даного профіля?
5. Чи знаєш ти умови, режим праці і оплати, можливі підвищення кваліфікації?
6. Чи знаєш ти, які навчальні заклади готують спеціалістів даного профіля?
7. Чи замислювався ти над тим, чи є в тебе якості, необхідні для того, щоб оволодіти цією професією, стати хорошим спеціалістом? Чи можеш ти їх назвати?
8. Вважаєш ти рівень своїх знань достатнім для того, щоб почати навчання в обраній сфері праці?
9. Знання яких шкільних предметів в більшій мірі потрібні для оволодіння обраною професією?
10. Чи готуєшся ти до свого професійного майбутнього (відвідуєш курси, лекції, займаєшся самопідготовкою)?
11. Як ти вважаєш, що заважає здійсненню твого професійного вибору?
12. Що найбільшим чином вплинуло на твій вибір (інтерес до професії, її важливість і необхідність, поради батьків, педагогів, друзів)?
13. Чи згідні батьки з твоїм вибором?
 

Додаток 2

Перелік тем лекцій для батьків з проблеми профорієнтації
з врахуванням вікових етапів розвитку учнів:

1-4 класи

· Трудове виховання молодшого школяра в сім'ї.
· Виховання поваги до людей праці.
5-9 класи
· Підготовка школяра до вибору професії.
· Здібності дитини /загальні і спеціальні/.
· Роль сім'ї в підготовці дітей до свідомого вибору професії
· Трудове виховання в сім'ї - необхідна умова оволодіння будь-якою професією.

10-11 класи

· Здоров'я і вибір професії.
· Розвиток господарства міста і потреба в робочих кадрах.
· Шляхи одержання професії підлітком.
· Можливості трудовлаштування юнаків і дівчат.

 

Додаток 3

АНКЕТУВАННЯ
учнів з метою вивчення іх професійних намірів
та організації роботи з профорієнтації.

 

Анкета учня 3 класу

1. Напиши, які ти знаєш професії.
2. Які професії тобі подобаються?
3. Чи є серед них така, яка тобі подобається найбільше? Підкресли, яка.
4. Чи знаєш ти, де і ким працюють твої батьки?

Анкета учня 4 класу.

1. Напиши якомога більше професій, про які ти чув і знаєш.
2. Які професії тобі подобаються найбільше (назви 3-4 з них).
3. Чи розмовляють з тобою батьки про свою роботу? Чи знаєш ти, що вони роблять? Напиши коротко.
4. Чи відвідуєш ти який не будь гурток чи секцію, спеціальну школу (музичну, художню, спортивну)? Напиши.
5. Чим тобі подобається займатися у вільний час?

 

Анкета учня 5 класу

1. Ти закінчив початкову школу. Став дорослішим. Чи змінилися твої симпатії, інтереси? Які професії тобі подобаються зараз?
2. Чи є серед них для тебе найпривабливіша?
3. Які навчальні предмети тобі найбільше подобаються (назви 2-3)?
4. Чим ти займаєшся у вільний від навчання час (гуртки, захоплення)?
5. Чи подобається тобі читати? Якщо так, то які книги ти читаєш з задоволенням? Назви 2-3 найулюбленіших.

Анкета учня 6 класу

1. Напиши відомі тобі підприємства нашого району.
2. В представниках яких професій мають потребу ці підприємства?
3. Які професії подобаються тобі найбільше?
4. Які гуртки, секції ти відвідуєш?
5. Які книги ти любиш читати. Назви улюблені.
6. Що ти вмієш робити своїми руками (шити, майструвати, малювати ...)
7. Які твої обов’язки вдома?
8. З представниками яких професій ти хотів би зустрітися?

Анкета учня 7 класу

1. Як ти вважаєш, у яких спеціальностях є потреба у нашому суспільстві?
2. Що ти знаєш про ці спеціальності?
3. Які професії тобі подобаються?
4. Чи обрав ти для себе професію. Якщо так, то яку?
5. Назви гуртки, секції, спецшколи, які ти відвідуєш.
6. Чим ти займаєшся у свій вільний час?
7. Які навчальні предмети подобаються тобі найбільше (назви 2-3)?
8. Які навчальні предмети тобі даються легко?
9. У яких навчальних закладах або на яких підприємствах ти хотів би побувати на екскурсії?

Анкета учня 8 класу

1. Які навчальні заклади району, області ти знаєш? Яких спеціалістів там готують?
2. Які навчальні заклади області у тебе викликають інтерес?
3. Які професії, сфери діяльності тобі подобаються?
4. Чи обрав ти для себе професію? Якщо так, то яку?
5. Де, у якому навчальному закладі плануєш її здобути?
6. Як ти готуєшся до здійснення свого вибору?
7. Чи дають тобі поради стосовно вибору професії твої батьки? Яку?
8. Твоє улюблене заняття у вільний час.
9. З представниками яких професій, навчальних закладів ти хотів би зустрітися?

Анкета учня 9 класу

1. Які ваші плани на майбутнє після закінчення 9 класу:
а) 10 клас;
б) ПТНЗ (який?);
в) технікум (який?).
2. Яку професію ви плануєте одержати у середньому спеціальному закладі після закінчення 9 класу?
3. Ви плануєте продовжити навчання у 10 класі. Чи обрали ви навчальний заклад у якому хотіли б навчатися після закінчення школи? Яку професію хотіли б здобути?
4. Що радять вам ваші батьки з приводу вибору професії?
5. Яким чином ви готуєтеся до здійснення вибору (курси, практична проба сил, читання, зустрічі із спеціалістами)?
6. Чи є у вас професія-дублер?

 

Анкета учня 10 класу

1. Чому призначений ваш вільний час?
2. Які шкільні дисципліни вам даються легше? Які з них для вас найцікавіші?
3. Назвіть тематику них, які вам найбільше подобається читати.
4. Ви плануєте після закінчення школи:
а) навчатися;
б) працювати;
в) працювати і навчатись.
5. Як здійснюється підготовка до вашого вибору?
6. Чи бували ви у навчальному закладі, на підприємстві, які вас цікавлять? Що ви знаєте про вашу майбутню спеціальність (умови прийому, навчання, роботи, оплати праці).
7. Чи схвалюють ваш вибір:
а) батьки;
б) вчителі;
в) друзі.
8. Чи є у вас професія-дублер?

 

 

Анкета для батьків учнів 9-10 класів

 

1. Прізвище, ім’я та по батькові вашої дитини.
2. Ким хоче стати ваша дитина?
3. Куди ви радите вашій дитині поступати після 9 класу:
· 10 клас;
· 10 клас з поглибленим вивчення певних предметів;
· ліцей,гімназія, коледж;
· середні спеціальні начальні заклади ( за якою спеціальністю?);
· технікум (за якою спеціальністю?);
4. Чи погоджується дитина з вами?
5. Якщо не погоджується, то чому?
6. Які труднощі має дитина у навчанні?
7. Які інтереси і нахили ви відзначаєте у своєї дитини?
8. Що ви робите для розвитку інтересів вашої дитини?
9. Які риси характеру ви можете відмітити у вашої дитини?
Дата      ______________________Підпис

 

 

 

 

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

І. Вайсбург А.А. Организация профориентационной работы школы, ПТУ, предприятия.-М.:Просвещение. 1986.-128с.
2. Ендальцев Е.А. Выбор профессии. Социальные, экономические и педагогические факторы.-Київ:Вища школа, 1982.-149с.
3. Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников.-М.:Просвещение,І988.-270с.
4. Павлютенков Е.М. Профессиональная ориентация учащихся.-К.: Рад.школа, І983.-І52с.
5. Павлютенков Е.М. Формирование мотивов вабора профессии.-К.: Рад.школа, 1980.-130с.
6. Полякова В.А., Чистякова С.Н., Агапова Г.Г. Школа и выбор профессии.-М.:Педагогика, 1987.-176c.
7. Підготовка і діяльність шкільних психологів.// За ред. В.В.Сахарди, І.В.Козубовської. –Ужгород, 1995.-300с.
8. Профконсультационная работа со старшеклассниками /Под ред. Б.А.Федоришина.-К.:Рад.школа, І980.-І60с.
9. Рабочая книга школьного психолога.//Под ред. И.В.Дубровиной. –М: Просвещение, 1991. –303с.
10. Реан А.А. Психологический анализ проблемы удовлетворённости избранной профессией//Вопросы психологии.-І988.-№1.-С.83-88.
11. СахаровВ.Ф., СазоновА.Д. Профессиональная ориентация школьников.-М.:Просвещение, І982.-І92с.
12. Татенко О.С. Профорієнтаційна робота в школі.-Київ: Т-во “Знання”, 1982.-16с.
13 Федоришин Е.А., Карпиловская С.Я. и др. Система профинформационной работы со старшеклассниками.-Киев:Рад.Школа, І988.-178с.
14 Чистякова С.Н., Захаров Н.К. Профессиональная ориентация школьников: Организация и управление. –М.: Педагогика, 1987. -157с.
15 Щекин Г.В Профориентация в строительстве.-М.:Стройиздат, І990.-99с.
16 Ярошенко В.В. Школа и профессиональное самоопределение учашихся-К. :Рад.школа, І983.-113с.