Методичні рекомендації "Дидактичні ігри в навчальній діяльності для дітей з особливими потребами"

КЗО «Дніпродзержинський навчально-реабілітаційний центр Дніпропетровської обласної ради»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дидактичні ігри

в навчальній діяльності

для дітей з особливими потребами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Дніпродзержинськ

2015 рік

Укладач:  Орлова Вікторія Петрівна,

вчитель початкових класів,

спеціаліст І кваліфікаційної категорії.

 

Рецензенти: Шевель Тетяна Іванівна,

директор КЗО «Дніпродзержинський навчально-реабілітаційний центр Дніпропетровської обласної ради», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».

   

Голуб Лариса Володимирівна,

заступник директора з навчально-виховної роботи

КЗО «Дніпродзержинський навчально-реабілітаційний центр Дніпропетровської обласної ради», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обговорено на засіданні методичного об’єднання вчителів початкової школи КЗО «Дніпродзержинський навчально-реабілітаційний центр Дніпропетровської обласної ради» і затверджено на педраді № 5 від 30.12.2014 р.

Методичні рекомендації складено на допомогу вчителям та вихователям, які працюють з дітьми з обмеженими освітніми можливостями.

 

ЗМІСТ

 

1. Вступ ………………………………………………… ………………….    4
2. Розвивальні ігри на уроках математики ………….................................    6
3. Розвивальні ігри на уроках природознавства …………………………  13
4. Розвивальні ігри на уроках української мови …………………………  18
5. Література ………………………………………….. ………………….    23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Важливою передумовою успішного навчання дітей з особливими потребами є зацікавленість. Завдання вчителя початкових класів не лише навчати, а й пробудити у дітей емоційне задоволення, радість від отриманих знань і від самого процесу їхнього засвоєння. В реалізації цього завдання особливої уваги заслуговує ігрова діяльність.

Використання ігор на уроках сприяє позитивному ставленню до навчання, потребує від дитини кмітливості, уваги, вчить витримки, виробляє вміння швидко орієнтуватися і знаходити правильне рішення. Колективні ігри згуртовують дітей, сприяють формуванню дружніх взаємин між ними.

Відчуваючи велику потребу у грі, дитина значно краще засвоює навчальну програму в ігровій формі, ніж у стандартній ситуації навчального заняття.  Тому необхідне постійне введення в урок елементів гри, проведення спеціальних дидактичних та розвивальних ігор.

Ті знання і навички, які дитина одержує під час гри, можуть бути легко перенесені в побут, життя, самостійно використані в любій обстановці. А це відіграє особливе значення, тому що дитині важко оперувати набутими знаннями в зміненій обстановці.

Дидактичні ігри добираються відповідно до програми. Так, якщо на уроці учні повинні ознайомитися з принципом, утворення будь-якого числа, то й дидактична гра підпорядковується цій меті, сприяючи розв'язанню поставленою завдання.

У дидактичних іграх діти спостерігають, порівнюють, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз, синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Багато ігор вимагають уміння висловлювати свою думку в зв'язній й зрозумілій формі, використовуючи математичну термінологію.

Добираючи гру необхідно обов'язково поєднувати два елементи - пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, вчитель повинен чітко спланувати діяльність учнів, спрямувати її на досягнення поставленої мети. Коли визначено певне завдання, учитель надає йому ігрового задуму, накреслює ігрові дії. Власне ігровий задум, який спонукає учнів до гри, і є основою ігрової ситуації. Через ігровий задум виникає інтерес до гри. А коли з'являється особиста зацікавленість, виникає й активність.

Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних правил ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх в міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок розвитку пам'яті.

Діти швидко стомлюються на уроці, притуплюється їхня увага, набридає одноманітність, тому гра має ввійти в практику вчитель як один з найефективніших методів у розвитку географічних уявлень. Процес створення гри містить ряд етапів:

а) вибір теми гри;

б) визначення мети й завдання гри;

в) підготовка і проведення гри (повідомлення теми ігор, підготовка (унаочнення) дидактичного матеріалу,

г) проведення гри, підбиття підсумків).

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:

а) ігри мають відповідати навчальній програмі;

б) ігрові завдання мають бути не надто легкими, про те й не дуже складними;

в) відповідність гри віковим особливостями учнів;

г) різноманітність ігор;

д) залучення до ігор усього класу.

Щоб дидактична гра на уроці проходила ефективно і давала бажані наслідки, необхідно нею керувати і дотримуватись даних вимог.

Методика навчання включає використання різного дидактичного матеріалу і демонстраційного, і роздавального. Щоб забезпечити дійовий вплив на розвиток дітей, учитель дотримується міри і часу застосування дидактичного матеріалу, враховує його особливості. Використовується наочний дидактичний матеріал у певній послідовності, що допомагає цілеспрямовану поступовому формуванню поняття. Особливого значення набуває засвоєння дій з роздавальними матеріалом.

Застосування демонстраційного дидактичного матеріалу і пояснення вчителя при цьому поліпшують наочно-образне і словесно-логічне запам'ятовування. Використання привабливого, красиво оформленого матеріалу збуджує емоційну пам'ять. Таким чином дидактичний матеріал активізує різні види пам'яті, а це сприяє їх розвиткові.

Добираючи дидактичний матеріал до ігор, вчитель повинен довести дітям потребу в певній діяльності, життєву необхідність у ній. Кожна дитина має зрозуміти, для чого треба виконати дане завдання. Така робота сприяє формуванню пізнавального ставлення до своїх дій і свідомому засвоєнню знань і умінь.

 

 

 

 

Розвивальні ігри на уроках математики

«Який день тижня»

Мета: розвивати пам'ять при запам'ятовуванні назв і послідовності днів тижня.

Хід: Вчитель читає дітям чотири вірші, підкріплюючи пальчиковою гімнастикою.

Багато різних днів тижня

Птахи нам про них проспівали

У понеділок соловей

Співав, що немає прекрасніше днів

А у вівторок співала пташка-

Жовтобока синиця

Ворон голосно каркнула, що завжди

Найкращим днем була середа

Горобець цвірінькати став

Що в четвер він у ліс літав

Дві голубки воркували

Неділю обговорювали

Пташки дні тижня знають

Нам допомагають запам'ятати

«Майструємо геометричні фігури»

Мета: Розвивати вміння конструювати геометричні фігури за словесним описом і перерахуванню характерних властивостей.

Матеріали: набори рахункових паличок, мотузочки (шнурки)

Хід: Вчитель читає вірші, а діти роблять геометричні фігури з мотузочок і рахункових паличок.

Жили-були два брати:

Трикутник з квадратом.

Старший - квадратний,

Добродушний, приємний.

Молодший - трикутний,

Вічно незадоволений.

Той кричить йому:

- Дивись,

Ти повніше мене і ширше,

У мене кутів лише три,

У тебе ж їх чотири.

Діти з рахункових паличок моделюють квадрати і трикутники, потім називають фігури.

Але настала ніч, і до брата,

Натикаючись на кути,

Молодший лізе злодійкувато

Зрізати старшому кути.

Йдучи, сказав:

- Приємних

Я бажаю тобі снів!

Спати лягав ти квадратом,

А прокинешся без кутів!

Вчитель уточнює у дітей, яка фігура вийде, якщо у квадрата зрізати кути. (Коло). Діти роблять круги з вірьовок.

Але молодший брат ранок

Страшної помсти був не радий.

Подивився - ні квадрата.

Занімів... Стоїть без слів..

Оце так помста. Тепер у брата

Вісім новеньких кутів!

Діти складають восьмикутник. Потім називають всі зроблені геометричні фігури.

«Намалюй квадрат»

Мета: Продовжувати розвивати уявлення про геометричні фігури та вміння замальовувати їх на аркуші паперу в клітинку.

Матеріали: зошитові листи в клітку, прості та кольорові олівці.

Хід: Вчитель загадує дітям загадку:

Чотири є у нас кута,

Чотири сторони.

Всі сторони рівні у нас

І всі кути рівні. (квадрат)

Вчитель пропонує дітям намалювати квадрати різних кольорів і показує послідовність малювання: «Від точки вправо потрібно провести пряму лінію, рівну двом клітинам, вниз провести ще одну пряму лінію, рівну двом клітин, потім вліво ще одну таку ж лінію вгору до вихідної точки. Від верхнього правого кута квадрата вправо треба відрахувати три клітини і намалювати ще один такий же квадрат»

Діти в зошитах від попереднього завдання відчитують вниз чотири клітини, ставлять крапку і малюють квадрати простим олівцем до кінця рядка.

Потім вчитель показує на дошці прийом штрихування квадрата зверху вниз, не відриваючи руки.

Діти заштриховують квадрати різними кольорами.

«Посадимо ялинки в ряд»

Мета: Продовжувати розвивати вміння порівнювати до шести предметів по висоті і розкладати їх в спадаючому і зростаючому порядку, результати порівняння позначати словами: найвищий, нижче, ще нижче... найнижчий (і навпаки).

Матеріали: фігурки ялинок з наростаючою величиною.

Хід: Вчитель пропонує дітям розставити ялинки в ряд, починаючи з найнижчої та закінчуючи найвищою (попередньо діти пригадують правила розкладання предметів). Після виконання завдання діти розповідають про висоту ялинок в ряду.

Потім діти вибудовують ялинки у зворотному порядку, починаючи з найвищої, і закінчуючи самою низькою.

«Знайдемо шарфики для Незнайки і Олівця»

Мета: Продовжувати розвивати окомір і вміння знаходити предмети однакової ширини, рівної зразку.

Матеріали: фланелеграф, площинні зображення предметів одягу Незнайки (шарфи однакової довжини і кольору, але різної ширини).

Хід: На партах й у вчителя на столі розкладені набори шарфиків (по 4 шт.) однакової довжини і кольору, але різної ширини. У дітей по одному шарфику, рівному по ширині одному з чотирьох шарфиків.

Викликаній дитині вчитель пропонує знайти шарфик такої ж ширини серед шарфиків, що лежать на столі, і перевірити правильність вибору шляхом безпосереднього порівняння шарфиків.

Потім вчитель просить дітей запам'ятати ширину своїх шарфиків і знайти на партах шарфики такої ж ширини. Діти перевіряють правильність виконання завдання шляхом безпосереднього порівняння шарфиків.

Гра «Де дзвенить дзвіночок?»

Одній дитині зав’язують очі хустинкою. Друга дитина ходить з дзвіночком по класній кімнаті і подзвонює ним у різних місцях. Перша відгадує, де подзвонили, називаючи місце звуку   відносно   себе:    «Подзвонили праворуч    від    мене», «Подзвонили зліва від мене» і т.д. Той, хто після умовної кількості дзвінків жодного разу не помилився, отримує дзвіночок і займає місце свого попередника.

Гра «Навпаки»

Учитель називає якесь слово, що характеризує напрямок руху або просторові відношення між предметами, а викликаний учень повинен сказати слово, протилежне за значенням. Гра повинна проходити у швидкому темпі. «Верхній – нижній, ліворуч – праворуч, спереду – ззаду, перший – останній».

Гра «Потяг»

Учитель по черзі викликає до дошки учнів. Кожен з них, виконуючи роль вагона, називає свій номер. Перший викликаний  учень говорить: «Я – перший вагон». Другий учень виконує роль другого вагона, він називає свій порядковий номер і т.д. Потім діти повертаються в другу сторону – останній вагон стає першим. Діти називають свої порядкові номери справа наліво.

Гра «Будь уважний»

Скільки лапок у вовків? (4)

Скільки в мишки є хвостів?(1)

Скільки вушок у зайців?(2)

Скільки пальців на руці?(5)

Скільки крил є у лисиці?(Ніскільки)

Скільки в теремі криниць? (Ніскільки)

Скільки жаб літає в небі? (Ніскільки)

Скільки хвостиків у тебе? (Жарт)

Гра «Що змінилося?»

Учитель ставить на столі 5 іграшок: заєць, ведмідь, вовк, лисиця,їжак. Учні називають : перший – заєць, другий – ведмідь і т. д. Потім учні заплющують очі, а вчитель переставляє іграшки місцями. Учні розплющують очі і розповідають, що змінилося.

Гра «Що зайве»

 

 

 

- Яка фігура зайва?(трикутник)

-Який порядковий номер вона має? (П’ятий)

Гра «Яке число пропущене?»

Учитель рахує вголос. Навмисно пропускаючи одне з чисел. А діти називають пропущене число.

Гра «Мовчанка»

Учитель показує малюнки, на яких зображено певну кількість предметів. Учні показують відповідну картку з цифрою.

Гра «Що змінилося?»

(Знайти розбіжності на двох малюнках)

 

 

 

 

 

 

Гра «Доміно»

(Поставити крапочки так, щоб при додаванні отримати дане число.)

 

 

      9    8   7

 

     6    5   4

Відгадай і намалюй

На дотик відгадати фігури, що знаходяться в мішечку (пласкі, з картону або фанери), назвати їх, а потім намалювати. Розкладають геометричні фігурки, однакові з тими, що лежать у мішечку. Вчитель показуєте будь-яку фігуру і просить дістати з мішечка таку ж.

Гра «Скільки?»

Мета:  уточнити знання і уміння учнів називати числа від 1 до 10, лічити предмети. (пропоную учням дидактичну гру під час роботи з лічильним матеріалом.)

Матеріали гри: картки з цифрами, картки із зображенням різної кількості предметів, іграшки, набірне полотно.

Варіант 1. Виставляю на набірному полотні картки із зображенням, наприклад, зірочок і, показуючи кожну з них указкою, пропонує лічити хором. Потім указкою показує зірочки, починаючи з останньої, а учні хором лічать від останньої до першої. Звертаю увагу дітей на те, що в обох випадках дістали одне й те саме число. Далі, виймаючи картки із зірочками по одній     (навмисно не по порядку), пропоную дітям знову лічити хором. З’ясовується, що і в цьому разі дістали те саме число. Потім учитель ставить на місце всі картки по одній, а діти вголос їх лічать. Після цього замінюю, наприклад, дві картки із зірочками картками з кульками і пропоную дітям лічити, скільки всього карток на набірному полотні. Коли діти дістануть знову те саме число пропоную всі картки із зірочками замінити картками з кульками і знову полічити. Виявляється, що і цього разу кількість карток та сама.

Варіант 2. Виставляю іграшки на столі або на карнизі дошки і пропоную учням, показуючи іграшки указкою, не лише лічити вголос, а й піднімати цифру, яку вони називають. Діти лічать у прямому і зворотному порядку, із заміною окремих іграшок.

Варіант 3. Учитель плескає в долоні кілька разів, а учні, полічивши кількість оплесків, мовчки піднімають картку з відповідною цифрою.

Варіант 4. Учитель плескає в долоні, учні також плескають і лічать оплески.

Варіант 5. Показую таблицю із зображенням різних або однакових предметів і пропонує мовчки полічити й показати відповідну цифру.

Гра «Покажи «стільки ж», «більше», «менше»».

Матеріали гри: у вчителя і учнів набір карток з числами і різні предмети.

Мета:  з’ясування відношень: «більше», «менше», «стільки ж».

Варіант1. Учитель показує учням карточку з числом 3 і каже: «Більше», учні показують 4, 5 і більше предметів, або карточку із зображенням більш як 3 предметів. Коли вчитель говорить: «Стільки ж» і показує картку з числом 5, усі діти піднімають у руці 5 предметів, коли вчитель показує число 5 і каже: «Менше», учні показують 2 – 3 предмети і т.д.

Варіант 2. Учитель показує картку з числом і говорить: «Більше», «Менше», «Стільки ж», а учні піднімають картки з більшим, меншим і таким самим числом.

Гра «Хто це стоїть?»

5-6 учнів називають свої імена. Хто стоїть попереду? Після? Перед? Між?

Гра «Багато – мало - один»

У кожного учня на парті лежать лічильні палички (або будь-який інший матеріал: олівці, геометричні фігури, картинки із зображенням різної кількості предметів тощо).

Учитель називає слово: «багато», «мало», «один», а учні повинні мовчки показати відповідну кількість предметів.

 

 

Гра «Складемо візерунок»

Мета: вчити учнів розміщувати предмети у просторі,  розширити уявлення про геометричні фігури, формувати навичка лічби.

За завданням учителя з геометричних фігур на парті в один ряд учні складають візерунок: 5 трикутників, під трикутниками – кружечки, над трикутниками – квадрати. Потім учні змінюють візерунок і розповідають, як вони розмістили геометричні фігури.

Дана гра вчить учнів розміщувати предмети у просторі, розрізняти предмети за розміщенням, ознайомлює з напрямками руху: вгору, вниз, розширюються уявлення про геометричні фігури, формується навичка лічби.

Гра «Вище – нижче, довше – коротше»

Учитель пропонує всім учням швидко встати і, залежно від слів, сказаних учителем, показати нижче (вище), ніж він сам.

Варіант 1. Учитель показує нижче (вище) столу і говорить «вище» «нижче». Діти швидко піднімають руки значно вище (нижче), ніж показав вчитель.
Те саме стосується і слів «довше» - коротше». Вчитель показує учням певну відстань між долонями своїх рук і говорить «довше» («коротше»), а діти відповідно показують більшу (меншу) відстань, ніж у вчителя.

Варіант 2. Гра проводиться аналогічно до першого варіанта, але ускладнюється тим, що вчитель показує рукою висоту і каже «вище», а сам руку опускає нижче. Учень повинен зробити навпаки. Те саме стосується і «ширше – вужче». Ця гра, як правило, викликає пожвавлення, сміх, оскільки учні часто помиляються, і є дійовими засобами для знімання перевтоми.

Гра «Більше, менше, порівну»

Матеріал гри: у кожного учня на парті набір знаків більше, менше, рівно, дрібні предмети, іграшки, картки із зображенням різних речей, трикутники, кружечки.

Зміст гри. Вивішується таблиця або відкривається дошка із заздалегідь підготовленими записами цифр.

Учням кожного варіанта треба на своїй парті розкласти предмети так, як показано в записах, і поставити потрібні знаки. Перевірити правильність виконаних дій можна запропонувати сусідам по парті, або це робить учитель, швидко пройшовши між партами.

Гра «Знайди свою пару»

Учитель роздає картки з цифрами, діти шукають пару, щоб доповнити число до 10.

Гра «Весела лічба»

На трьох однакових таблицях розміщені цифри від 1 до 10 у довільному

порядку і різні за розміром. Учні змагаються у швидкості називання чисел у

порядку зростання або спадання.

Гра «Яке число задумане?»

Задумане число на 2 більше від 5. Відповідь діти показують на віялах або картках.

Гра «Збільшити і зменшити на 1»

Матеріал гри: картки з числами.

Зміст гри. Учитель підносить угору картку з будь – яким числом, а учні піднімають у лівій руці картку з таким числом, яке вийде в результаті збільшення даного числа на 1, а в правій руці – картку з числом, яке утвориться при зменшенні даного числа на 1. Скажімо, учитель піднімає картку з числом 7.

Учні повинні в лівій руці піднести картку з числом 6. У грі перемагають учні, які жодного разу не помилялися або помилялись найменше.

Розвивальні ігри на уроках природознавства.

Гра «Хто де живе?»

Мета:

• поглибити і розширити знання дітей про тварин, їхні домівки;
• уточнити поняття «свійські» та «дикі» тварини;
• розвивати пізнавальний інтерес, виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: зображення лисиці, вовка, ведмедя, зайця, білки, собаки; домівок – нори, лігва, будки, дупла, барлоги, коріння дерев.

Варіант 1. У кожної дитини на парті лист паперу, на якому треба розмістити тварин. Вчитель читає загадки, а діти розгадують і добирають малюнок-відгадку (вільне розташування на листку).

Загадки

Гавкає, кусає,

А в дім не пускає. (Собака)

  Зачаївся він, примовк.

  Грізний звір цей, звісно, … (Вовк)

Хто влітку гуляє,

А зимою спочиває. (Ведмідь)

  Звірок маленький,

  Взимку біленький,

  Влітку сіренький. (Заєць)

Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста. (Лисиця)

Діти розміщують на листку зображення домівок. Олівцями різного кольору провести «доріжки» від звіра

до його домівки (розповісти, доріжкою якого кольору можна дійти до домівки тварини).

Варіант 2. На демонстраційному панно на дошці діти закріплюють малюнки тварин поряд з їхніми домівками, дають відповіді на запитання відповідно до теми «Хто де живе?». Розповісти, яких тварин вважають дикими, а які тварини є свійськими.

Гра «Який одяг?»

Вчитель пропонує дітям визначити, який буває одяг відповідно до його призначення. Можна завдання ускладнити — по ходу гри попросити дітей називати та показувати на дошці предмети, які відносяться до відповідної групи одягу. 

Як ми назвемо одяг, який носимо вдома? (Домашній одяг.)

Який домашній одяг ви знаєте? (Фартух, халат, піжама.) 

Як називається одяг, який слід одягти на свято? (Святковий одяг.)

Які речі можна вважати святковим одягом? (Ошатне плаття, костюм.) 

Як назвемо одяг, який одягнемо на пляж? (Пляжний одяг.)

Який речі ми називаємо пляжним одягом? (Купальник, плавки, шорти, майка.) 

Як назвемо одяг, який одягають поверх плаття чи костюма? (Верхній одяг.)

Який верхній одяг ви можете назвати? (Пальто, шуба, куртка.) 

Як називають одяг, в якому ми займаємося спортом та фізкультурою? (Спортивний одяг.)

Які предмети спортивного одягу ви знаєте? (Спортивний костюм, футболка, шорти.) 

Гра «Добери взуття для Ліди»

Вчитель спонукає дітей згрупувати та назвати предмети взуття відповідно до їх призначення. Діти виконують запропоноване завдання, підтверджуючи свої відповіді показом відповідних предметів на малюнках. 
Вдома, в квартирі яке взуття носитиме Ліда? (Домашнє — капці.) 

Ідучи в гості, дитсадочок, що слід взути Лідочці в теплу пору року? (Черевички, сандалики.) 

А якщо надворі зима? (Зимові чобітки.) 

Якщо Ліда збирається гратися на дитячому спортивному майданчику, яке взуття підійде їй? (Спортивне — кросівки, мокасини, кеди.) 

Гра «Знайди зайву річ»

Вчитель читає дітям групи слів. Діти виконують запропоноване завдання. 

Пальто, шуба, плащ, валянки. (Валянки.) 
Брюки, кофта, джинси, шорти. (Кофта.) 
Шапка, простирадло, наволочка, підодіяльник. (Шапка.) 
Туфлі, кросівки, спідниця, капці. (Спідниця.) 
Панама, майка, капелюх, картуз. (Майка.) 
Плаття, костюм, фрак, піжама. (Піжама.) 
Кеди, шкарпетки, гольфи, колготки. (Кеди.) 
Светр, шарф, кофта, джемпер. (Шарф.) 

Можна ускладнити завдання — попросити дітей пояснити відповідь. 

Наприклад: «Пальто, шуба, плащ — це верхній одяг, а валянки зайві, тому що це — взуття».

Гра «Що поцупила мишка?»

Вчитель просить дітей ще раз уважно поглянути на малюнки, розкладені перед ними на столі, і назвати зображення на них. Потім вчитель накриває тканиною стіл, непомітно прибирає одну із карток і запитує дітей: «Що поцупила наша мишка?». 

Діти визначають картку, що зникла. Після цього вчитель  знову накриває стіл і прибирає наступну картку. Гра триває, доки на столі не залишиться жодного малюнка. 
Вчитель: От неслухняна миша! Що ж тепер робити продавцям без товару? Але мишка дуже любила загадувати загадки. І вона пообіцяла, що все вкрадене обов'язково поверне, як тільки ви, діти, ці загадки відгадаєте. 
Вчитель читає дітям загадки про продукти харчування. Діти відгадують їх. Після кожної правильно відгаданої загадки вчитель повертає малюнки на місце. 

М. Познанська 

У ньому — праця тата й мами, 
Що збирали урожай. 
Пахне полем, колосками 
Цей чудовий ... (коровай). 
 

Із корівки надоїли 
Щось солодке, дуже біле. 
Люблять Петрик і Сашко 

Смаковите ... (молоко). 

Що за диво перед нами: 
Таке жовте, ще й з дірками? 
Це не птаха і не звір, 
Це смачний голландський ... (сир). 

Чом це песик біля ґанку? 
Чому котик нявка зранку? — 
Начинила бабця з м'яса 
Свої фірмові ... (ковбаси). 

З молока її зробили 
І маляток пригостили. 
Вийшла дуже непогана 
І густа у нас ... (сметана). 

Чом у тебе, люба Надю, 
Щічки всі у шоколаді? 
Подивися-но в люстерко! — 
Куштувала я ... (цукерки). 

Холодне, а не лід, 
Солодке, а не мед, 
І вершкове, і фруктове — 
Для усіх малят чудове. 
(Морозиво.)

Гра «Урожай»

Мета: закріпити знання учнями овочів та фруктів, вчити аналізувати та систематизувати.

В один кошик діти збирають овочі, в інший - фрукти. Збирати можна реальні предмети чи малюнки з їх зобра­женням.

 

 

Гра «Рослини»

Для гри необхідно мати великі малюн­ки, на яких зображені сад, город, поле, луки, ліс, клумба (на кожній зображено шість рос­лин, які знають діти), та 36 маленьких малюн­ків із цими ж рослинами. Діти мають великі малюнки, учитель - маленькі. Учитель демон­струє та називає рослини. Діти знаходять названу рослину на великому малюнку та накривають його. Перемагає той учень, який першим накриє малюнок з відповідними рослинами.

Гра «Сад, город, поле, лука»

Учитель кидає дітям по черзі м'яч і називає рослину. Учень, який спіймав м'яч, повинен швидко відповісти, де вона росте -у саду, на городі, полі, лузі.

Гра «Потрібно - не потрібно»

Пропоную дітям гру: «Я хочу посадити овочі на городі. Картопля потрібна?». Діти відпо­відають: «Потрібна». Перераховую овочеві рослини, називаю також фруктові. Учні повинні вказати на помилку. Коли закінчили «висаджувати» овочі на городі, гра продовжується - «саджають» фрукти (ягоди) в саду. Під час перераховування фруктів називаю овочі. Перемагає той учень, який жодного разу не помилився.

Гра «Готуємо борщ»

Для гри потрібні натуральні овочі чи малюнки з їх зображенням. Пропо­ную дітям приготувати борщ до обіду. Учні вибирають овочі, котрі необхідні для борщу (капуста, картопля, буряк, квасоля, морква, цибуля і т.п.). Серед овочів потрібно пропо­нувати також ті, які не потрібні для приготування борщу (приміром, огірки, кабачки).

Гра «Магазин»

Для гри необхідні муляжі овочів та фрук­тів чи картинки. Діти в «магазині» вибирають товари самостійно, але касир-вчитель пропускає їх тільки за умови, якщо вони скажуть, що з чого можна приготувати, як виросли овочі, фрукти. Якщо відповідь не задовольняє касира, він не пропускає покуп­ця, який у цьому випадку радиться з дітьми і більш детально й точно відповідає на запи­тання касира. Діти можуть об'єднуватися по двоє-троє для спільної покупки. Тоді вони розповідають про неї разом.

 

 

 

Розвивальні ігри на уроках української мови.

Гра «Злови звук»

Цю гру доцільно проводити на уроці ознайомлення з новою буквою. Учитель читає віршик з абетки, потім ще раз – по слову. Діти стоять і плескають у долоні, якщо потрібний звук у слові є. Той, хто помилився, сідає. Залишаються найуважніші. Можна використати для гри довільний набір слів.

Гра «Який звук виділений?»

Перед початком гри учитель повідомляє, що будь-яке слово складається зі звуків.Наприклад, « ж-ж-ж- так звучить блжола, « з-з-з- так летить комар,

« у-у-у- так виє вовк тощо.Потім пропонує дітям вимовити інші звуки ( ш-ш-ш-, п-п-п-, а-а-а-, о-о-о-,......) і відгадати, що ,чи кого вони нагадують.

Можна попросити відгадати, які звуки вчитель виділяє голосом та інтонацією. д –и-и-и-м, к-к-к-і-т, с-и-р-р-р, м-а-а-а-м-а тощо.

Гра «З яких звуків складається слово?»

Основна мета гри – навчити дітей вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається, й визначити послідовність цих звуків.

ЖУК – ( ж-ж-ж-у-к) , ( ж-у-у-у-к) ,( ж-у-к-к-к)

Слова для гри:( вуж, сік, оса, лук, бик, око, луна, кріт, слива, акула.)

Гра «Звуки різні й однакові»

Діти мають визначити, які звуки в словах різні: жир- сир, жив – шив, пив – лив, коза – коса, коса – роса, роса – руса, мак – рак, білка – булка, слива – слава, рибка – рубка, ферма – форма тощо.

Другий варіант гри – діти мають визначити однакові букви в словах: дим – мак, лев – ліс, луна – небо, тигр – лис, вода – вовк тощо.

Цікаво й корисно дати дітям і пари слів, що не мають однакових звуків: м'яч – бик, рів – лис, дим – рак, оса – ніч, рука – сіно тощо.

Гра «Заміни звук»

Учитель звертає увагу дітей на те, що коли змінюється хоча б один звук у слові, повністю змінюється значення цього слова.

Наприклад: рак – мак – лак – бак.

Слова для гри: дуб – зуб, день – пень, гак – рак, порт – торт, калина – малина тощо.

Учитель говорить  слово, мають сказати або намалювати  нове слово зі зміненим звуком.

Гра «М'яко чи твердо?»

Під час гри учні проводжують ознайомлення з твердими та м'якими звуками.

Слова для гри:( лопата – льон, нитка – нянька, кит – кіт, дим – дім, син – сім, лис- ліс, бик – бік, тин – тінь.)

Учитель підготовляє для кожної дитини намальовані два обличчя. Одне серьозне, друге веселе. Коли учень почує м'який звук у  слові, підносить у гору усміхнене обличчя, а коли почує твердий звук – серйозне.

Гра “Хто? Що?”

Учитель показує предметні малюнки із зображенням людей, тварин, речей, рослин і т.ін. У відповідь учні, сигналізують картками “Хто?” “Що?”

Гра «Чарівний мішечок»

Набір предметів змінюється залежно від мети навчання: це іграшки, в назвах

яких є потрібні літери; дрібні речі,які треба описати тощо.

Гра «Який предмет зайвий?»

Гра «Яка літера заблукала?»

1.Знайти звукову схему до предметного малюнка чи навпаки.

2.Вибрати предметні малюнки, в назвах яких є тверді чи м’які приголосні звуки; 1, 2, 3-складові слова;  слова, що відповідають на питання «Хто?» або «Що?» й означають назву одного чи кількох предметів.

Гра «Лото»

Матеріали: картки, червоні та зелені кружечки.

Потрібно закрити на картці червоним кружечком ті іменники, які відповідають на питання «Хто?», а зеленим – які відповідають на питання «Що?».

Кожному учневі роздають картки і кружечки. За сигналом вони починають закривати іменники. Переможцем вважається той, хто правильно виконав завдання.

Гра «Впіймай та назви»

Варіанти гри:

• діти по черзі «виловлюють вудочкою» (дістають з пакету) предметні малюнки і називають зображений предмет голосно, тихо, пошепки;
• називають предмет і визначають з якого звуку починається слово;
• позицію заданого звуку у слові ( на початку, в середині, на кінці).

 

 

Гра «Виділи слово»

Вчитель промовляє слова і пропонує дітям плеснути у долоні, коли вони почують слова, в яких є, наприклад, звук [л], [л']. Це можуть бути слова: лисиця, листя, любисток, ластівка, жук, лелека, машина, сопілка та ін.

Гра «Живий та неживий»

Ігровий матеріал: предметні малюнки з зображенням : щука, кущ, щиглик, дощ, щітка, лящ, щур, плащ, хрущ.

Показую малюнки дітям, чітко промовляю назву, добиваюсь чіткого повторення слів і звуків дітьми. Потім пропоную розділити картинки на дві частини: живі і неживі предмети.

Гра «Відбери предмет»

Ігровий матеріал: іграшки та предмети в назвах яких є звук [ч]: чайник, човник, м'яч, сачок, річка, а також: лялька, ведмедик, машина та ін.

Показую всі предмети і пропоную назвати лише ті, в назвах яких є заданий

звук.

Гра «Будь уважним»

Промовляю слова, в назвах яких є певний заданий звук, а також ті слова, в назвах яких цього звука немає. Діти повинні плескати у долоні, коли почують слово з заданим звуком.

Гра «Допоможи»

Промовляю фразу, але не домовляю її у останньому слові. Діти повинні закінчити це слово.

Са-са-са укусила ніс о  са

Су-су-су заплету собі ко су

Си-си-си воду прине  си

Ла-ла-ла молоко ли  ла

Ли-ли-ли липку поли  ли

Ло-ло-ло їдемо в се  ло

Ша-ша-ша бігає ло  ша

Шу-шу-шу шубу просу  шу

Ра-ра-ра біга дітво  ра

Ру-ру-ру рака я бе  ру

Ри-ри-ри чітко гово  ри

Ро-ро-ро принеси від  ро

На-нана ми піймали ли  на

Ну-ну-ну я козу тяг  ну

Но-но-но підемо в кі  но

Не-не-не яблуко смач  не

Ні-ні-ні сонце у вік  ні

Ни-ни-ни червоні каву  ни

Ва-ва-ва ми вчимо сло  ва

Ву-ву-ву пісню знаємо но ву

Ви-ви-ви котика зло  ви

Ве-ве-ве корабель пли  ве

Ві-ві-ві зошити но  ві

Ко-ко-ко ми купили моло ко

Ку-ку-ку мама сіє му  ку

Ки-ки-ки достигають груш ки

Кі-кі-кі білочки верт  кі

Ти-ти-ти велика рос  ти

То-то-то тепленьке паль то

Ті-ті-ті вогонь у пли  ті

Та-та-та пташечка лі  та

Ту-ту-ту хату заме  ту

Те-те-те тополька рос  те

Ди-ди-ди вийди із во  ди

Ді-ді-ді хвилі на во  ді

Де-де-де мабуть, дощ бу де

Ду-ду-ду граю на ду  ду

Зу-зу-зу я візок ве  зу

Зе-зе-зе он слимак пов  зе

За-за-за йди додому ко  за

Гра «Магазин іграшок»

Ігровий матеріал: іграшки, м'яч, лялька, машина, собачка, Буратино, Чебурашка.

Кожному гравцеві дається завдання купити іграшку, в назві якої є два склади. Потім потрібно поділити назву іграшки на склади. Далі «продаються» іграшки, у назві яких є три склади.

Гра «Листоноша приніс листа»

Ігровий матеріал: індивідуальні конверти, в яких лежать предметні малюнки. У назвах слів є 2-3 склади.

Всі діти отримують конверти з малюнками, уважно роздивляючись те, що на них зображено і по завданню відбирають ті, в назві яких є два склади, а потім три.

Гра «Лист від пташок»

Ігровий матеріал: малюнки з зображенням птахів, в назві яких є 2-3 склади.

Знайти картинку з зображенням пташки, в назві якої є 2 склади. Потім шукають слова з 3 складів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Артемова Л. В. Вчися, граючись. Навколишній світ у дидактичних іграх дошкільнят: Кн. для вихователів дит. садків та батьків. -К.: Томіріс, 1995.- 112 с.
2. Басюра В.І. «Дидактичний матеріал з математики для 1 і 2 класів допоміжної школи»-К. «Радянська школа», 1986.
3. Богуславська Е.М., Смірнова К.О.- «Розвиваючі ігри» К., 1991.
4. Бондаренко А.К. Дидактические игры в школе. – М.: Наука, 2001.
5. Гельфан Є.М., Рябінін Б.С. «Ігри та вправи для маленьких і великих» К., 1969.
6. Гуцан Л. Гра як засіб пропедевтичної профорієнтаційної роботи. // Початкова школа. – 2005. - №9. –[ 2, с. 51 – 52].
7. Дидактические игры и познавательные задания в 1 классе четырехлетней начальной школы: Пособие для учителей / Н. П. Подгорная, Н. М. Бибик, Н. Ф. Скрипченко. - К.: Рад.шк., 1998. - 63 с.
8. Жоржик О. Формування пізнавальної діяльності учнів у процесі спільної ігрової діяльності. //Рідна школа. – 2000. - №3 [ 1, с.37 – 39].
9. Клеменченко Д.В. «Збірник вправ з математики для початкових класів»- К. 1987.
10. Мельниченко І. Дидактичні ігри та цікаві завдання з математики за комплексною програмою "Росток». //Початкова школа. – 2011.№4 –[ 4, с.16 – 18].
11. Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. Савченко О. Я. - К.: «Початкова школа», 2002.-464 с.
12. Рижук В.І. Гра як метод навчання й виховання. //Початкове навчання та виховання. – 2005. №16 – 18 – [3, с.20 – 25].
13. Ульяницька Л.С. Ігрові проблемні ситуації // Початкова школа. – 2006. - №9.
14. Чумак Т. Ігрові елементи на уроках мови // Дивослово. – 2001. - №7.
15. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі // Початкова школа. – 2005. - №9.