Творча робота "Місце і роль правової освіти учнівської молоді в умовах сучасного освітнього процесу"

Місце і роль правової освіти учнівської молоді в умовах сучасного освітнього простору

План

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1.ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ – СКЛАДОВА ЧАСТИНА ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ………………………………………………………...6

1. Мета, необхідність та ефективність правового виховання…………………..6
2. Головні цілі правового виховання школярів………………………………….10

РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ………...12

2.1.Формування правосвідомості та культури особистості……………………..12

2.2.Правоосвітня робота в школі…………………………………………………..18

2.3.Робота з учнями девіантної поведінки………………………………………..19

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………......23

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Знання права заслуговує найвищої шани.

 Ульпіан

 Соціально-економічна ситуація початку XXI ст. в Україні, несприятливе побутове оточення, важке матеріальне становище сімей і погіршення на цьому ґрунті внутрішньо-сімейних стосунків, недоліки в організації шкільного виховання і закриття позашкільних закладів – усе це призводить до збільшення кількості дітей і підлітків, поведінка яких не відповідає моральним і правовим нормам. Як свідчать дослідження, швидко збільшується кількість учнів, які не вчаться і не працюють. Це призводить до поширення злочинності серед неповнолітніх, випереджає її загальне зростання.

 Педагоги раніше не приділяли належної уваги правовому вихованню, показником цього є те, що лише на початку 90-х років XX ст. у шкільну програму почали вводити правознавство. Однак воно не давало глибоких знань про право та закон, а іноді, зважаючи на некомпетентність вчителя, підмінювалися правові поняття.

 Здатність людини розуміти норми моралі та законів й відповідним чином поводитися не є вродженою. Ці властивості виникають під дією особливих (спеціальних) виховних заходів, у комунікації людини з іншими людьми, у процесі їх участі в різних видах діяльності.

 У Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності зазначено, що «визначальною характеристикою громадянської зрілості та громадянського виховання є розвинена правосвідомість - усвідомлення своїх прав, свобод, обов'язків, ставлення до закону та державної влади». Правосвідомість охоплює знання, почуття, волю, уяву, думку і сферу підсвідомого духовного досвіду особистості.

 Для розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні важливим є формування нового, вищого рівня правосвідомості та правової культури населення. Великого значення у світлі цього набувають правове виховання і правова освіта. Без глибоких знань прав, свобод, чинного законодавства еволюційний розвиток жодного суспільства не відбувається. Підвищення рівня правових знань у населення України, його правосвідомості та правової культури можливі лише за умови повсякденного, професійно організованого правового виховання, здійснюваного з використанням усіх його форм, у тому числі й за допомогою науково обґрунтованої юридичної літератури та нових технологій організації діяльності.

 Розуміння основ різних галузей права – необхідна умова життєдіяльності кожного громадянина України.

 Таким чином, актуальність даного дослідження полягає у необхідності появи нових сучасних методик роботи з учнями в загальноосвітніх школах для вдосконалення їх знань та умінь щодо правознавчих дисциплін.

Об’єктом дослідження є правова свідомість учнів, що потребує постійного вдосконалення.

Мета дослідження полягає у якомога ширшому розкритті проблем пов’язаних з удосконаленням правового виховання школярів та методик для їх вирішення.

Предметом дослідження – навчально-пізнавальний процес становлення правової культури учнів засобами громадянської освіти.

Методи дослідження виділяються такі:

•                розкрити необхідність та ефективність правового виховання в сучасній загальноосвітній школі;
• охарактеризувати форми правової свідомості;
• проаналізувати необхідність та шляхи правового виховання.

Практична значущість обраної теми полягає в наступному: учитель розраховує на який рівень правових знань мають вийти учні.

Учні:

•             знають основні права і свободи громадян суспільства, правової держави, основні міжнародні акти про права людини;
•             усвідомлюють глибокий зміст та сутність прав людини, їх моральну зумовленість та взаємозв’язок з етичними, політичними, культурними нормами суспільства;
•             переконані в необхідності правомірної поведінки, дотримання   правових обов’язків умінь користуватися механізмом захисту прав і свобод.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ – СКЛАДОВА ЧАСТИНА ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Якими діти народжуються – ні від кого не залежить,

 але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання.

  Плутарх

Навчання школярів тісно пов’язане з вихованням, а правове виховання – це складова частина виховного процесу в цілому. Але воно впливає не тільки на свідомість, але і на відповідальну сторону поведінки, формує переконаність у необхідності суворого додержання закону, прав і обов’язків. Мета правової освіти та правового виховання – створення умов для формування особистості громадянина України, якому притаманні правова культура, усвідомлення цінності свобод і прав людини та надання основних знань щодо їх реалізації. Кінцевим результатом правовиховної роботи є реальні справи, вчинки людини в сфері правових відношень, які свідчать про дієвість правового виховання.

 

1.1 Мета, необхідність та ефективність правового виховання

Необхідність проведення та вдосконалення правового виховання в сучасній загальноосвітній школі пояснюється тим, що воно сприяє розвитку: міцної бази знань у галузі права й політики (прав людини і демократії); уміння критично мислити і спілкуватися з людьми; позитивного ставлення до громадянських дій та ініціатив і верховенства права; бажання й здатності брати участь у суспільному житті [7, с. 9]

Створення міцної бази знань втілюється в тому, що навчально-виховна програма, що містить правові основи надає найбільш необхідні у повсякденному житті кожної людини практичні знання про право та його галузі, про державний устрій і владу, про юридичні організації, юридичну професію, про правові та інші мирні процедури розв’язання життєвих проблем, про права та обов’язки громадянина. Всі ці знання роблять людину компетентним громадянином. Дає можливість учням використовувати свої правові знання і розуміння правової системи в практичних ситуаціях, з якими вони стикаються в повсякденному житті [8, с. 56]

Отримання правового виховання і знань важливе для глибшого розуміння шкільних курсів історії, суспільствознавства, основ економіки.

Розвиток критичного мислення та вміння спілкуватися з людьми сприяє розвитку в учнів навичок критичного мислення. Ці навички потребують ретельного аналізу висловлювань і позицій. Для того щоб люди могли відповідально та ефективно брати участь у демократичному управлінні державою, необхідно виробляти в них стратегії об’єктивного, сумлінного та конструктивного ставлення до питань і рішень, що торкаються їхнього громадського та приватного життя.

У процесі взаємодії під час навчально-виховного процесу на рівні учень-учень та вчитель-учень школярі вчаться досліджувати поставлені проблеми, чітко і в стислій формі висловлювати свої думки, дискутувати, поважати погляди інших. Вони вчаться приймати виважені рішення з урахуванням можливих особистих і громадських наслідків та усвідомленням своєї власної громадянської та моральної відповідальності.

Розвиток позитивного ставлення до ефективності громадянських дій та верховенства права сприяє підвищенню позитивності до принципів права, правової системи, можливостей досягти правосуддя і ролі участі громадян у підтримці демократії. Успіх молодої демократії в нашій країні багато в чому залежить від позитивного ставлення до системи і віри в можливість правосуддя. Завдяки використанню інтерактивних методів навчально-виховні програми з правознавства пропонують практичний досвід реалізації демократичнихпроцесів (наприклад, робота в малих групах, імітація судового слухання,моделювання,дискусії, дебати тощо), котрі демонструють їхню обґрунтованість та ефективність.

Ефективність навчально-виховних програм з правознавства полягає у залученні до роботи в класі значної кількості запрошених фахівців: юристів, державних службовців, правоохоронців та ін.; збалансованості цілей, змісту, методів та результатів навчально-виховного курсу; у методиках навчання, що сприяють взаємодії (інтеракції) між учнями [19, с. 29].

Існує кілька підходів до введення права у навчально-виховний процес шкіл України:

1. Використання подій, що мають відношення до права: державних, професійних та регіональних свят, що дає можливість привернути увагу до важливості вивчення права. Вчителі можуть запрошувати юристів до участі в класних та шкільних виховних і навчальних заходах: дебати з правової тематики, конкурси з проведення ігрових судів, конкурси творів, есе, плакатів з проблем права,зустрічі з представниками громадськості з питань вирішення проблем життя даної місцевості.

2. Спеціальний навчальний блок або курс з правознавства. Це є найбільш ефективним шляхом поширення правових знань. Він може бути обов’язковий або факультативний.

3. Включення окремих уроків або занять правознавчого спрямування в існуючі навчальні програми на рівні різних класів.

Уроки правознавчого типу можуть бути включені в існуючі курси суспільних дисциплін. Найбільш широкі можливості для цього мають курси вітчизняної та всесвітньої історії, громадянознавства, курсу "Людина і світ". Систематичне включення таких уроків увідповідні курси сприяє отриманню учнями системи знань, умінь, навичок, відношень, пов’язаних з громадянською активністю та правомірною поведінкою

Головне завдання правового виховання та навчання — це зацікавити учнів правознавством, озброїти їх умінням діяти в життєвих ситуаціях відповідно до вимог законів, закласти основи правових та громадянських знань, забезпечити оволодіння найбільш важливими поняттями та термінами, виробити в них навички правомірної поведінки, практичного застосування норм права, що стосуються неповнолітніх, сформувати позитивне ставлення до участі в житті суспільства [2, с. 21].

Завданнями правового навчально-виховного процесу є:

1) ознайомити учнів з правом, його важливою роллю в житті суспільства, прищепити інтерес до права та мотивувати його застосування;

2) виховувати в учнів правову культуру, активну громадянську позицію, навчити їх діяти в різних життєвих ситуаціях у відповідності з нормами права, аналізувати з правової точки зору процеси та ситуації, що відбуваються у суспільстві, використовувати правові знання та навички поведінки для реалізації і захисту своїх прав;

3) сприяти формуванню у дітей розуміння фундаментальних принципів і цінностей, таких як права людини, демократія, правова держава тощо, що складають основу демократичного суспільства в Україні;

4) розвинути базові навички, включаючи критичне мислення,рефлексію, уміння розмірковувати, спілкуватися, спостерігати, розв’язувати проблеми [10, с. 25]

Особливістю сучасного правознавчого навчально-виховного процесу є застосування інтерактивних методів роботи: мозкового штурму, дискусії, групового та індивідуального аналізу правових ситуацій, взаємонавчання; імітації спрощених судових засідань, навчальної мозаїки, рольових ігор, моделювання тощо. Кожний з навчально-виховних заходів передбачає різні види пізнавальної, розумової та учбової активності учнів. Існує можливість використовувати в навчанні та вихованні дітей ресурси громади: запрошувати фахівців, які мають безпосереднє відношення до права — суддів, адвокатів, міліціонерів, працівників державних служб тощо, активне співпрацювати з батьками, організовувати позашкільну діяльність учнів.

1.2 Головні цілі правового виховання школярів

Основні цілі правового виховання в нашій країні — навчити дітей правових знань, прав та обов’язків громадян у демократичній державі, формувати громадську культуру, засновану на повазі до прав і свобод людини. Враховуючи найважливішу роль права в громадянському суспільстві, кожному громадянину необхідно знати, як функціонує держава, як впливають на особу закони держави, як громадяни можуть впливати на політику і життя своєї громади і держави в цілому.

Для цього в школах вводяться спеціальні курси та навчальні предмети (основи правознавства, курс практичного права і т.ін.), які сприяють вихованню у школярів поваги до переваги правових засад у суспільстві. Такі заняття можуть бути частиною навчального курсу або відбуватися як гурткові, клубні тощо. Їх завданням є розвиток умінь, навичок, усвідомлення дітьми цінностей і принципів, на яких базується правова система шляхом систематичного навчання і виховання із застосуванням інтерактивних методик [1, с. 20].

Отже, участь школярів у навчально-виховній програмі дозволяє:

— отримати знання про право та державу, про права й обов’язки громадян у конституційній демократичній державі;

—сформувати правову культурі особистості, підвалиною якої є повага до прав і свобод людини, до демократії як основи державного устрою;

—оволодіти практичними навичками, необхідними кожній людині для життя в сучасному суспільстві;

—розвинути бажання і здатності брати участь у громадському житті.

Це отриманий в процесі інтерактивного навчання системний досвід, з якого в учнів формуються нові знання, навички та відносини, необхідні для ефективного реагування на правові та юридичні питання в умовах складного та швидкозмінного суспільства. правове виховання сучасної школи є унікальним поєднанням змісту і методики: учні отримують інформацію про закони, правову систему, свої права та обов’язки шляхом освітніх стратегій, котрі сприяють реалізації кооперативного (колективно-розподіленого) навчання, розвитку критичного мислення і позитивної взаємодії між молоддю і дорослими людьми [3, с. 28].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ

Діти - квіти життя, добре, якщо не дикорослі.

Ілля Герчиков

2.1. Формування правосвідомості та культури особистості

Формування духовного світу людини, особливо молодої, має актуальне значення для побудови незалежної Української держави з власним державним устроєм, соціальними відносинами і правовою системою. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес переходу до ринкових відносин, який і досі відбувається не послідовно і суперечливо. Деформації в економічній сфері породжують деформовану свідомість, бездуховність і свавілля в різних сферах життя суспільства, особливо в середовищі молоді, що дуже небезпечно для державної розбудови, створення її економічної, політичної та духовної бази.

Ефективним засобом боротьби проти зазначених негативних явищ є формування у підростаючого покоління високої культури, зокрема правової. Високі моральні принципи, естетичні смаки, політична культура молодої людини формуються в нерозривному зв'язку з оволодінням необхідним обсягом правових знань і юридичних норм.

Важливий етап правового виховання молоді був ознаменований прийняттям у 1996 р. Конституції України. У цьому Основному Законі України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Виходячи з конституційних положень молодь повинна чітко усвідомлювати як власні права і свободи, так і обов'язки перед суспільством, володіти правовою свідомістю, правовою культурою.

Одним з найоптимальніших шляхів формування правової свідомості та правової культури молоді є засвоєння основ правознавства в навчальному процесі. Зокрема, учні професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) для законодавчої орієнтації в подальшому житті та професійній діяльності повинні здобути необхідний мінімум правових знань.

Правосвідомість можна визначити як сукупність правових поглядів, що виражають відношення людей до чинного права, його мети, завдань, способів та методів регулювання, до оцінки правомірності його норми та уявлення про майбутню правову систему та окремі її норми.

Правосвідомість впливає на процес державотворення, на реалізацію права та виконання його приписів адресатами. Правосвідомість, що містить у собі усвідомлення ролі і значення права в суспільстві, значною мірою впливає на формування правової держави та створення цивілізованого правопорядку в країні.

Побудова демократичної, соціальної, правової держави і відповідного громадянського суспільства неможлива без підвищення рівня правової свідомості та правової культури всього населення країни. В умовах економічної кризи, соціальної невлаштованості населення, росту злочинності та криміналізації суспільства певного значення набуває робота з підвищення рівня правосвідомості та правової культури населення України. З цих позицій теоретичний розгляд і осмислення понять, структури і видів правосвідомості та правової культури, форм і методів формування у кожної людини цих правових якостей слід уважати дуже актуальною проблемою.

Правосвідомість розглядають як вид (форму) суспільної свідомості, що криє в собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій і компетенцій, а також уявлень і настанов, які характеризують ставлення людини, суспільних груп і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права, форм і методів правового регулювання. Характерні її ознаки:

•вона є однією з форм суспільної свідомості та вкупі з політичною, моральною, філософською, Іншими формами свідомості відображає суспільне буття;

•вона містить поняття, уявлення, судження, почуття, емоції, концепції, теорії, програми;

•вона обумовлена соціально-економічним устроєм конкретного суспільства, рівнем розвитку його загальної культури;

•ідеологічні елементи правосвідомості виступають головними елементами правової культури та правового виховання.

Існують різні форми суспільної свідомості, серед яких правова свідомість є одним із різновидів ідеологічного і психологічного сприйняття чинного та бажаного права. Правова свідомість характеризується різними підходами до розуміння права. Уявлення про чинне право дає змогу особі не лише сприймати справедливість правових приписів, а й переконуватись у ній. Сприйняття права нами реалізується не через зір, нюх чи слух, а через розуміння законодавчих конструкцій і правил, у яких формулюється обсяг певної поведінки. Праворозуміння особи підкреслюється досягненим рівнем соціально-економічного розвитку, тому що без матеріального забезпечення ніяка програма не може бути реалізована у повному обсязі. В основі правової ідеології лежать правові знання. Рівень таких знань визначає ступінь правової ідеології та правової культури людини. Структуру правової свідомості людини складають правова ідеологія та правова психологія. Перша охоплює сукупність принципів, теорій, концепцій, що формуються внаслідок наукового узагальнення правового розвитку суспільства. Друга характеризується як сукупність правових почуттів, емоцій, оцінок, настрою, які домінують у суспільстві, виявляються у громадській думці.

Правова свідомість може поділятися на: буденну; професійну; наукову.

Буденна свідомість - сукупність знань, ідей, теорій, концепцій, почуттів, емоцій та інших ідеологічних і психологічних якостей основної маси громадянського суспільства відносно чинного та бажаного права і правової системи.

Професійна свідомість характеризується як сукупність юридичних професійних правових знань, почуттів, емоцій, оцінок, настанов, мотивів, що характерні для представників відповідної групи та формуються завдяки професійній діяльності й навчанню.

Наукова свідомість - сукупність наукових знань, теорій, доктрин, оцінок, емоцій і почуттів юристів-науковців відносно чинної та бажаної правової системи громадянського суспільства.

За ступенем узагальнення правову свідомість можна поділити на: масову; групову; індивідуальну. Масова свідомість - правосвідомість, що характеризує основну масу населення певної країни. Групова свідомість - характеризує правову ідеологію та правову психологію, що властиві певній групі населення країни. Індивідуальна свідомість - сукупність правових знань, емоцій та настанов конкретного суб'єкта відносно чинного чи бажаного права.

Правова культура - глибокі знання й розуміння права, ретельне виконання його вимог як усвідомленої необхідності та внутрішньої переконаності. Основними показниками рівня правової культури вважають: право, що відповідає вимогам справедливості та свободи; рівень правосвідомості громадян і посадових осіб, їхню переконаність діяти відповідно до вимог правових приписів; рівень культури творення та реалізації права; рівень якості роботи правоохоронних і правозастосовних органів та посадових осіб; якість системи законодавства, певний рівень законності й правопорядку.

В основі права лежить принцип справедливості, що характеризує моральний зміст нормативного характеру правил поведінки людей у суспільстві, встановлених і забезпечених державою. Законодавство являє собою зовнішній вираз права, визначає рівень свободи людини, яка постійно вступає у правовідносини з іншими людьми, колективами людей, державою та суспільством у цілому. Кожна приватна чи посадова особа, громадянин, особа без громадянства чи іноземний громадянин мають бути переконані в тому, що їхня діяльність відповідає вимогам правових приписів, Названі правові приписи характеризують рівень культури творення та реалізації права кожної посадової особи. Якісна праця посадових осіб цих органів є критерієм якості законодавства та його здійснення. Система чинного законодавства в Україні визначає також режим додержання законів усіма суб'єктами права і рівень правового порядку на певній території України чи в межах її кордонів. Правова культура має певну структуру, що охоплює правову психологію (правові почуття, емоції; оцінні поняття відносно права чинного та права бажаного; елементи настрою стосовно конкретних правових явищ і правових ситуацій), правову ідеологію (правові ідеї, правові теорії; правові поняття й категорії; правові принципи) та елементи поведінки (вміння і навички ефективної реалізації норм права в повсякденному практичному житті; правову активність громадян). До правової культури належать: правові знання, в тому числі знання конкретних норм права; дані про державний устрій, призначення держави, політичну систему суспільства; престиж юридичної професії, авторитет і ступінь розвитку юридичної науки; участь громадян в управлінні державою, стан законності й правопорядку; форми й методи правового регулювання, якість роботи правоохоронних органів.

Отже, правова свідомість і правова культура - це не тільки знання, розуміння і психологічне сприйняття чинного права, а й поведінка особи в межах чинної правової моделі.

Право і мораль - це важливі надбання культури людства, зокрема культури політичної, культури правової. Культура виникає і розвивається як наслідок практичної діяльності людей. Вона завжди характеризується національним змістом. В суспільній культурі народу обов'язково присутній нормативно-ціннісний матеріал, такий, як право, мораль та інші норми, що регулюють соціальну поведінку людей. Виникнення і розвиток права - це необхідна частина в розвитку культури народу. Право є необхідним елементом суспільної культури.

Політична культура включає в себе суспільне сформовані цінності, що визначають відношення до держави, державної влади,управління державою, функціонування державної влади. До політичної культури належать надбання суспільства в галузі державотворення, використання та розвитку держави, її захисту та збереження як цілісної і незалежної політичної організації народу. Оскільки політичні інтереси об'єктивні, стосуються всіх людей, що проживають в державі, то й цінності, що входять до політичної культури, мають загальнолюдське значення.

Стрижнем цінностей політичної культури є гуманізм - повага до людини, захист її достоїнства, честі і гідності, прав, свобод і власності.

Основні напрями політичної культури, що виражають безпосередні цінності політичного життя народу, закріплюються в Конституції. Вони знаходять відображення також в інших правових актах. Значний вплив на формування політичної культури здійснюють моральні цінності, що панують у суспільстві, наприклад, гуманізм.

Створені народом моральні цінності безпосередньо впливають і на правову культуру.

Правова культура об'єднує в собі здобутки людства в галузі права. До них насамперед належить реальне значення права в задоволенні потреб суб'єктів права. Головні цінності права, що є стрижнем правової культури, закладені в його регулятивній, охоронній та захисній функціях.

Правова культура засвоюється особою шляхом набуття знань про право, про свої права, свободи, обов'язки, способи та методи їх захисту та гарантії для особи її недоторканності, недоторканності її сім'ї та власності.

Правова культура, як і взагалі культура, яку опанувала людина, проявляється не лише в знаннях особи, а передусім - в її діях.

Знання права і вміння правильно ним користуватися свідчать про високий культурний рівень людини.

Лише при поверховому ознайомленні з правом здається, що це досить просте суспільне явище. Більш ґрунтовне вивчення показує складність права та його визначальне значення в повсякденному житті людини.

Знання права розкриває можливості доцільного і розумного використання правових цінностей для реалізації власних інтересів, задоволення потреб, що виникають у повсякденному житті людини. Знання права створює умови для активної соціальної, політичної, правової діяльності людини, що особливо важливо в умовах сучасного державотворення та створення цивілізованого правопорядку в Україні.

 

2.2.Правоосвітня робота в школі

•                  Чергування учнів та вчителів на перервах
•                  Облік дітей, схильних до правопорушень
•                  Місячник правових знань
•                  Юридична просвіта для батьків
•                  Контроль стану відвідування учнями школи
•                  Зустрічі з працівниками правоохоронних органів
•                  Щоденний контроль відвідування черговими
•                  Контроль за відвідуванням та поведінкою
•                  Щотижневий аналіз відвідування на засіданні учкому
•                  Щочверті дисциплінарні відвідини
•                  Право освітня робота класних керівників
•                  Індивідуальна робота з батьками
•                  Засідання педагогічної ради, наради в присутності директора, накази по школі на правову тематику
•                  Класні години на правову тематику

     У тісному контакті працює школа із дільничними інспектором,  із відділом кримінальної міліції в справах дітей, фахівцем соціальної роботи ЦСССМ,запрошуючи їх працівників на зустрічі з учнями та їх батьками.

Правова освіта та виховання у нашій школі є одним із пріоритетних напрямів у роботі вчителів. При цьому їх робота базується на правових нормах, принципах гуманізму та демократизму. З метою досягнення позитивного результату педагогічний колектив застосовує комплексну систему, що поєднує в собі оптимальний вибір змісту, форм, методів, принципів, шляхів та засобів їх реалізації.

           Зрозуміло ,що в школі є ряд невирішених проблем , щодня виникають нові. Це спонукає до подальшого творчого пошуку вчителів, до пошуку механізмів розбудови виховного простору, скоординованої цілеспрямованої  співпраці педагогів, батьківської громади, владних і громадських структур, що сприяє подальшому розвитку навчально - виховного простору сільської школи на засадах всіх виховних впливів на сучасну дитину.

Таким чином підвищення правової культури батьків забезпечує підвищення правової культури, правосвідомості неповнолітніх.

 

2.3.Робота з учнями девіантної поведінки

За всіх часів вчителі опікувались не тільки проблемою набуття знань учнями, але й їхнім моральним станом та культурою поведінки. Тому дуже важливою є робота педагогів з учнями, чия поведінка не відповідає вимогам правил поведінки для школярів, Законам життя школи та нормам моралі.

 Таких учнів називають «учнями з девіантною поведінкою» або «важковиховуваними». Причин відхилення у поведінці таких дітей багато. Це:

  загальне падіння моралі в суспільстві;

  зріст злочинності, зокрема серед неповнолітніх;

  відсутність належної цензури на телебаченні;

  негативний вплив «вулиці»;

  ведення аморального способу життя батьками, зловживання ними        алкогольних напоїв;

  відсутність взаємозв’язків та нормальних відносин з однолітками, однокласниками;

  погана спадковість та інше.

 «Важкі» учні відзначаються підвищеним емоційним і загостреним самолюбством. Вони болісно реагують не будь-які зауваження, проявляючи протест, агресивність і, як наслідок, грубі порушення дисципліни.

 Зважаючи на все вищесказане, в школі будується система запобігання відхиленням у поведінці учнів та профілактики правопорушень. Основні її компоненти:

• проведення ранньої діагностики та педагогічної корекції відхилень у поведінці учнів;
• виявлення причин відхилень у поведінці підлітків;
• попереднє планування роботи з правової освіти та превентивного виховання;
• ведення картотеки даних на учнів ВШК;
• ведення класними керівниками щоденників психолого-педагогічних спостережень за учнями ВШК;
• психолого - діагностична та корекційна робота практичного психолога;
• залучення учнів ВШК та важковиховуваних учнів до роботи в гуртках, спортивних секціях, участі в позитивній діяльності різних видів;
• заохочення позитивних вчинків учнів;
• контроль з боку класних керівників за характером стосунків між підлітками в дитячому колективі;
• робота з батьками, корегування умов родинного виховання;
• організація роботи групи оперативного реагування;
• залучення до роботи з учнями, що потребують корекції поведінки, батьківської громади, дільничного інспектора, фахівців різних служб та центрів РДА, кримінальної міліції, працівника з соціальних питань сільської ради тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

В умовах сучасного освітнього простору для розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні важливим є формування нового, вищого рівня правосвідомості та правової культури населення. Великого значення у світлі цього набувають правове виховання і правова освіта. Без глибоких знань прав, свобод, чинного законодавства еволюційний розвиток жодного суспільства не відбувається. Підвищення рівня правових знань у населення України, його правосвідомості та правової культури можливі лише за умови повсякденного, професійно організованого правового виховання, здійснюваного з використанням усіх його форм, у тому числі й за допомогою науково обґрунтованої юридичної літератури та нових технологій організації діяльності.

 Розуміння основ різних галузей права – необхідна умова життєдіяльності кожного громадянина України.

Навчання школярів тісно пов’язане з вихованням, а правове виховання – це складова частина виховного процесу в цілому. Але воно впливає не тільки на свідомість, але і на відповідальну сторону поведінки, формує переконаність у необхідності суворого додержання закону, прав і обов’язків. Мета правової освіти та правового виховання – створення умов для формування особистості громадянина України, якому притаманні правова культура, усвідомлення цінності свобод і прав людини та надання основних знань щодо їх реалізації. Кінцевим результатом правовиховної роботи є реальні справи, вчинки людини в сфері правових відношень, які свідчать про дієвість правового виховання.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Один автор

Євтушенко Р.Розвиток правової освіти – необхідна умова побудови правової держави //Історія України. – 2003. - № 9. – С. 18 – 25 Запорожан І., Фібула М. Правовиховна робота на уроках // Початкова школа. – 1996. - № 6. – С. 22 – 24 Зорнік Т. формування громадянської свідомості учнів під час вивчення правознавства // Історія України. – 2003. - № 7. – С. 27 – 31 Кащенко В. Всеукраїнська конференція з проблем викладення цивілістичних дисциплін. Правове життя // Право України. – 1994. - № 9. – С. 90 – 95 Комірний О.Рольова гра як метод активізації розумової діяльності старшокласників на уроках правознавства // Історія України. – 2000. - № 43. – С. 11 Концепція громадянської освіти в Україні. Актуальність громадянської освіти в Україні // Директор школи. – 2001. - № 20. – С. 7 – 10 Короткова Л., Вихров О. Правознавство –дисципліна обов’язкова // Рідна школа. – 1996. – № 3. – С. 55 – 57 Куксенко С. Створення позитивної мотивації навчальної діяльності школярів під час вивчення правознавства // Історія України. – 2002. - № 47. – С. 25 – 27 Ляшенко І. Розвиток критичного мислення учнів на уроках правознавства // Історія України. – 2002. - № 13. – С. 9 – 10 Марченко М. Організація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення правознавства // Історія України. – 2003. - № 1. – С. 24 – 27 Машіка В. Нетрадиційні методи навчання// Юридичний вісник України. – 1998. – 9 – 15 липня. – С. 6

Законодавчі та нормативні документи

Закон України «Про освіту». – К.: Вид-во «Генеза», 1996. – 56 с. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

Схема забезпечення виконання

Програми правової освіти населення

Забезпечення безперервної правової освіти		Забезпечення правового виховання
Організатори	Форма роботи	Організатори	Форми роботи
Дирекція школи Методичне об’єднання гуманітарних дисциплін школи Вчитель права Психолог школи Соціальний педагог Бібліотекар	Виконання навчальних програм «Я і Україна»(громадянська освіта) (3- 4 класи); «Етика» (6 клас); «Основи правознавства» (9 клас)   Уроки Уроки – практикуми Лекції Семінари Олімпіади «Круглі столи» Інтерактивні ігри Практичні заняття Анкетування Консультації	Дирекція школи Методичне об’єднання гуманітарних дисциплін школи Вчитель права Психолог школи Бібліотекар Служба у справах дітей Управління юстиції Відділ кримінальної міліції у справах дітей Рада школи Органи самоврядування	З учнями Правові лекторії Конкурси (обласні, районні, шкільні) Тиждень правових знань Випуск газет Виставки Конференції «Круглі столи»   З батьками Університет правових знань «Круглі столи» Конференції Бесіди Консультації психолога школи Анкетні опитування Засідання Ради школи Засідання ради профілактики правопорушень

 

Додаток 2

 

Форми і методи профілактичної роботи з учнями

Правова освіта та виховання у школі ґрунтується на особистісно зорієнтованому підході до учнів, опирається на взаємодію педколективу, сім’ї та громадськості.

Форми і методи профілактичної роботи з учнями:

За формою:

• масові (загальношкільні);
• групові ;
• індивідуальні (читання літератури)

      За методом:

• роз’яснювально-ілюстративні (бесіди, розповіді, диспути, повідомлення, зустрічі, конференції, перегляд кінофільмів, слайдів, відеофільмів);
• дослідницько-пошукові (екскурсії, опрацювання зібраних матеріалів, захист робіт “Як не стати безробітним?”);
• активні (ситуативно-рольові ігри, соціограма, ігри-інсценування)    Одним з результативних методів роботи є перегляд кінофільмів, слайдів, відеофільмів з правової тематики. Школа тісно співпрацює з  лінійною дистанційною міліцією у справах дітей станції Христинівка Назаренко С.А.
• Тематика відеолекторіїв

1.   СНІД. Що він несе? (50 хв.), (проблеми поширення ВІЛ інфекції).
2.   Діти мають права ( 30 хв.), (питання правового виховання).
3.   Азбука статевого виховання ( 45 хв.), (питання статевого виховання, проблема ранніх статевих стосунків).
4.   Якщо б я раніше знав ( 40 хв.), (досвід батьків, діти яких наркомани).

Додаток 3

Витяг з робочого навчального плану Потаської ЗОШ

І – ІІ ступенів  на 2015- 2016 навчальні роки

 

ПЕДАГОГІЧНЕ КЕРІВНИЦТВО ПРОЦЕСОМ ВИХОВАННЯ УЧНІВ

 

9. Превентивне виховання
1	Розробити заходи щодо профілактики дитячої бездоглядності та правопорушень	до 01.10	ЗДНВР, класні керівники
2	Продовжити практику проведення 1-го етапу Всеукраїнської олімпіади з основ правознавства	жовтень	учитель правознавства
3	Провести у школі тиждень правових знань	жовтень	ЗДНВР, педагог-організатор, класні керівники
4	Забезпечити участь учнів у всеукраїнських акціях «Молодь проти злочинності та насильства», «Молодь проти наркоманії та СНІДу», «Тверезість», «Життя без куріння»	протягом   навч. року	ЗДНВР, класні керівники
5	Посилити увагу до дітей-сиріт, дітей, які залишились без батьківського піклування, проводити з ними профілактичну роботу	протягом навч. року	ЗДНВР, кл. керівники, педагог-організатор
6	Щоденно виявляти конкретні причини пропусків занять учнями, оперативно вживати заходів виховного впливу на підлітків, які пропускають заняття без поважних причин	протягом навч. року	ЗДНВР, кл. керівники, педагог-організатор
7	Забезпечити участь школи в профілактичній операції «Урок»	вересень	ЗДНВР, кл. керівники
8	Організувати зустріч учнів школи з працівниками Центру соціальних служб для молоді, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, службах у справах неповнолітніх	протягом навч. року	ЗДНВР, класні керівники
9	Працювати над удосконаленням форм і методів діяльності ради профілактики правопорушень	протягом навч. року	ЗДНВР
10	Проводити обговорення телепередач, статей на правову тематику	протягом навч. року	класні керівники