Методичні рекомендації "Дидактичні вправи як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів з ООП на уроках природознавства"

Дидактичні  вправи  як  засіб  активізації  пізнавальної                      діяльності  учнів  з  ООП  на  уроках  природознавства

 

Введення дидактичних вправ у процес навчання сприяє кращому сприйманню і розумінню навчального матеріалу, навчає дітей оперувати знаннями та застосовувати їх у різних ситуаціях. А вчителю дає можливість урізноманітнити процес навчання, запобігаючи стомлюваності учнів.

Відомо, що учні з інтелектуальними порушеннями не вміють  орієнтуватися  в завданні,  планувати  свою  діяльність  та  звітувати  про виконані  дії,  в  них знижені  можливості  працювати  за  інструкцією,  вони  часто не  доводять діяльність  до  кінцевого  результату,  утруднюються  в   використанні наявних  знань  для  виконання  практичного  завдання  тощо.

Дидактичні вправи мають конкретну корекційну мету – виправляти названі недоліки, навчати дітей діяти правильно і самостійно, сприяти подоланню відриву між засвоєнням теоретичних знань і вмінням їх практично застосовувати. Крім того, велика роль вправ у здійсненні корекції та розвитку  процесів мислення. Це усні та письмові вправи на: порівняння з наступним встановленням та поясненням відношення подібності й відмін­ності між об'єктами і явищами природи; класифікацію; використання аналогії як засобу перенесення способу дій; визначення головного; визначення та пояснення зв'язків між причиною і наслідком; узагальнення та конкретизацію знань.

Зрозуміле значення даної групи методів навчання для підготовки відпускників спеціальних шкіл або інклюзивних класів до самостійної практичної діяльності.

Види дидактичних вправ, які можна використовувати навчаючи дітей з інтелектуальними порушеннями, відзначаються різноманітністю. Вибір вправ залежить від особливостей навчального матеріалу, дидактичної мети уроку, рівня розвитку учнів. А завдання слід адаптувати та модифікувати відповідно до індивідуальних особливих потреб дітей.

                             Варіанти дидактичних вправ

    Вправи для узагальнення знань

Систематичне використання таких вправ дає можливість позитивно впливати на підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу та контролювати рівень його засвоєння.                                

 

           Підкресли правильну відповідь

    Для життя рослини потрібні:

- широке приміщення з великою кількістю          

 рослин;

- світло, повітря, вода, поживні речовини.

    За якою ознакою всі рослини поділяються на дерева, кущі і трави?

-      за розміром,    -  за різновидністю стебел,   -   за віком.

     Рослини, які вирощує людина, називаються:

-      овочевими,       -  плодовими,      -  культурними,      -  дикорослими.

           Назви рослин стрілками розділи на групи.

- культурні рослини           тополя

                                            береза

                                            сосна

- дикорослі рослини           картопля

                                            кульбаба

                                            капуста

                                            яблуня

           Закресли речення, яке не характеризує  ягідний кущ – смородину.

-      Смородина - багаторічна культурна рослина.

-      Смородина - цінна ягідна харчова, лікарська рослина.

-      Смородина розмножується  насінням.

 

           Розглянь  малюнок. Підпиши  назви органів рослини.

 

                                              

 

           Які слова зайві в цьому рядку (підкресли).

Ягідні кущі саду - вишня, смородина, калина, бузина, слива.

 

           Розклади плоди.

 Соковиті - в кошик, сухі плоди — на стіл (випиши цифрові позначення).

 

           Поясни схему.

Зміст і складність схем може бути різним і залежить від індивідуальних особливостей учнів.

 

             

 

    З'єднай рослину з органом, яким вона розмножується.

                                      живцями
                                            бульбами
Смородина      насінням

                                       листками

                                       цибулинами

                                        вусами

              Пронумеруй послідовність карток

 

         

 

 Закінчи речення за змістом.

Дана вправа може бути з вибором потрібного варіанту або без нього, залежно від можливостей дітей з особливими потребами.

 

           Поясни зв’язки в природі.                  

    Поясни або склади ланцюги живлення.

 

      Поєднай органи чуттів з тими предметами, які вони сприймають

Вправи ситуативного моделювання

Такі вправи передбачають аналіз запропонованих вчителем ситуацій. Якщо деякі учні з інтелектуальними порушеннями не зможуть проаналізувати ситуацію і зробити висновок, вони почують відповідь з уст інших дітей як нову інформацію для себе.

           Вчитель пропонує ситуацію: «Настала зима. Випав сніг. Він накрив усю землю білою ковдрою. Холодно і голодно стало пташкам. Андрій і Назар повісили на дереві годівничку. Туди вони насипали зернят, крихт хліба. Багато синичок і горобчиків підгодувалося там протягом короткого зимового дня. Та одного разу хлопчики забули насипати корму у годівничку. День був морозний. Голодні і замерзлі пташки прилетіли й нічого не знайшли в годівничці. Наступного дня хлопчики насипали зернят, але пташок прилетіло менше.»

-         Чому?

(Пташка, яка в зимові тріскучі морози не поїла хоч один день, може загинути від холоду. Зимовий день дуже короткий, і ті пташки, які вже звикли знаходити їжу в годівничці, не шукали інших місць. Ймовірно, що вони загинуть. Тому, якщо поставили годівничку, треба обов’язково насипати корм щодня.)

           Ситуація, сформульована вчителем: «Стояли сильні морози. Увесь ставок біля лісникової хати покрився товстим шаром льоду. Старший лісничий взяв бур і почав робити ополонки.

-       Будете ловити рибу? – запитали його діти.

-       Ні, рятуватиму рибок, - відповів чоловік.»

Як ополонки взимку рятують рибок?

(Рибі, як і людині, потрібно дихати, щоб жити. Проте, в той час як ми вдихаємо кисень з повітря, риба бере його з води. Коли риба пливе, вона ковтає воду і пропускає її крізь спеціальні органи – зябра. Кисень, що у воді надходить у кров риби саме через ті зябра. Товстий шар льоду збіднює кількість кисню у воді. Риба починає задихатись.  Ополонки роблять для насичення води киснем, щоб риби могли дихати.)

           Наступна ситуація: «Вчитель на уроці розповідав учням про те, що в осінньо-зимовий період більша частина різних видів дрібних птахів збирається у зграї. Дітей зацікавило те, що сказав вчитель і вони запитали: «А чому?»

-         Навіщо пташки це роблять?

(Вважається, зібравшись у зграю, птахи скорочують час на огляд довкілля. У птахів з’являється більше часу на пошуки їжі, що вкрай важливо при короткому світловому дні.)

 

Творчі вправи

           «Казка про овочі».

Для виконання вправи необхідно мати муляжі овочів чи їх зображення.

       Вчитель: «Вирішив одного разу Помідор зібрати військо з овочів. Прийшли до нього багато бажаючих, тому Помідор сказав: «В першу чергу у військо підуть ті, хто збагачує ґрунт на азот». Які це культури?»  (Діти називають  боби, квасолю, сою.)

Вчитель: «Далі Помідор запросив до війська ті овочі, які використовують для приготування борщу. (Діти вибирають муляжі цих овочів). Військо потребувало поповнення, але Помідор поставив умову: «Я приймаю до війська тих жителів городу, в яких людина використовує листя.»  (Діти називають петрушку, салат та ін.). Коли Помідор ще раз набирав до війська, то він запросив рослини, з яких можна зробити салати. Далі запросив родину гарбузових. (Діти називають гарбузи, кабачки, патисони.) Велике-превелике військо зібрав Помідор. Але вояки почали хворіти. І тому Помідор гукнув рослини, які мають фітонциди для боротьби з шкідливими мікробами. (Діти називають часник, цибулю, хрін). Завдання можуть бути різноманітними.

Далі вчитель пропонує дітям закінчити казку.

           «Придумаємо самі казку» 

       Дітям роздаються картки із зображенням риб, звірів, птахів, комах. Вчитель розпочинає казку: «Одного разу в старому лісі зібралися тварини. Збори розпочала мудра Сова: «Птахи всі тут?» (Встають учні, що отримали зображення птахів). Сова продовжує: «Звірі всі тут?» (Встають звірі) і т.д. Сова: «Що ми напишемо в листі людям?»»

   Звірі складають лист - звернення людям. Записує лист Птах - секретар. В кінці гри зачитується лист. Завдання для тварин можуть бути різними.

Інші вправи:

           Які уявлення у вас пов’язані з водою? Поділіться своїми

        міркуваннями з однокласниками.

           Склади опис бджоли, використовуючи тільки прикметники.

           Склади опис «особливо небезпечного злочинця» - кобри.

           Придумай рекламу акулі, білці і т. п.

           Відредагуй текст.

           Поділи текст на речення.

Вправи екологічного спрямування

      «Вчимося любити природу» 

Вчитель промовляє фразу, а учні повинні визначити, любить чи  не любить людина природу і чому. Учні з більш високим рівнем інтелекту можуть прогнозувати наслідки негативного вчинку. Для прикладу фрази можуть бути такими:

 Людина вийшла з лісу з букетом конвалій.

 Людина садить біля будинку дерева.

 Людина кинула недопалок на землю.

 Директор заводу поставив очисні фільтри на труби.

 Водій миє машину на березі річки.

 Дівчинка кинула обгортку від морозива у сміттєвий кошик.

 Діти розвішують на деревах шпаківні.

 Після відпочинку у лісі люди зібрали і закопали сміття.

 Хлопчик б’є пляшки на березі річки.

     

 Варіанти можуть бути різними.

 

     Вчитель або учень називають фрази, а інші визначають – це добре чи погано.

-         Наші предки обожнювали природу й берегли її. Це добре чи погано?

-         Мінеральні добрива та отрутохімікати весняними та дощовими водами змиваються в ріки й озера. Це добре чи погано?

-         Не далеко від нашого будинку є парк і ми граємо в ньому. Це добре чи погано?

-         Ми граємося у дворі. Тут чисто і затишно, бо стежимо за чистотою. Це добре чи погано?

-         Багато людей живе на берегах великих річок, а у нас протікає маленька річечка. Вода в ній чиста і прозора. В ній ми купаємося. Це добре чи погано?