Методичні рекомендації "Дитячий аутизм"

Відділ  освіти Маневицької райдержадміністрації

Загальноосвітня  школа І-ІІІ  ступенів с. Старий Чорторийськ

 

 

Методичні  рекомендації

                                                      Вчитель  початкових  класів,

                                                      «спеціаліст  вищої категорії»,

                                                           Шостак Валентина Степанівна

 

 

Маневичі - 2016

Зміст

 

1.Поняття аутизму ………………………………………………….4

2.Ознаки  аутизму…………………………………………...............5

3.Класифікація раннього дитячого аутизму…………....................6-7

4.Причини аутизму………………………………………………….7-8

5.Симптоми  аутизму ……………………………………………….9-12

6. Соціально-педагогічна робота з дітьми……………………..….13-16

7. Програма  «Розквіт» ……………………………………………..17

8. Діагностика  аутизму…………………………………………….18

9. Лікування   ………………………………………………….........18

10.З  досвіду  роботи …………………………………………........19-20

11. Практичні  семінари ……………………………………………21

12. Календарні  плани  для  підготовчого  класу………………....22-31

13. Список використаних  джерел………………………………….32

 

 

 

 

                                                     « Віддай  людині  крихітку  себе.

За це душа  наповниться  світлом»

Л.  Костенко

І. Поняття аутизму

Аутизм є одним з тяжких порушень розвитку, яке характеризується серйозними недоліками соціальних і комунікативних навичок поведінки.

У культурній історії Європи можна віднайти медичні тексти ще ХVIII сторіччя, які містили описи людей, котрі страждали на аутизм: вони не розмовляли, були замкнені й мали надзвичайно добру пам’ять.                               Аутизм було описано у 1943 році психіатром Лео Каннером, коли він доглядав за 11-ими дітьми, які протягом перших років свого життя повністю замикалися у собі. Вони не сприймали інших людей, уникали зорового контакту, не проявляли розуміння соціального боку життя, частково або повністю не могли оволодіти мовленням і постійно повторювали одні й ті самі стереотипні рухи. Для таких дітей також були характерні персеверації, коли дитина проявляє хворобливо маніакальну наполегливість, вимагаючи, щоб кожного разу у незмінному вигляді відтворювалися його улюблені матеріали і заняття, порушити які не може ніхто, окрім нього. Каннер назвав досліджуване явище раннім інфантильним аутизмом. Він визначив основну рису аутизму, як "нездатність дитини з самого початку життя співвідносити себе з людьми та ситуаціями". Беручи до уваги ранній вік, у якому наступає захворювання, Каннер прийшов до висновку, що причиною аутизму є вроджена нездатність до установлення близьких відносин з іншими людьми.

Аутизм — це розлад мозку, яке часто призводить до складнощів у комунікації.

Аутизм – психічний  розлад,  що  характеризується  вираженим  дефіцитом  особистісних,  соціальних, мовних та  інших  сторін  розвитку  та  навичок  спілкування…

ІІ. Ознаки аутизму у дітей

1. Перший прояв аутизму у дітей - це практично повна відсутність зорового контакту. Дитина встановлює його вкрай рідко або робить це незвичайним чином: дивиться ніби крізь або скоса.

2. Малюк проявляє дуже мало інтересу до навколишнього світу і людей.

3. Грається переважно на самоті. Якщо поспостерігати за ним, можна помітити, що він немов перебуває в якомусь своєму світі.

4. Визначити аутизм можна також за тим, що дитина не реагує на прості звернення або вказівки, при цьому ви напевно знаєте, що проблем зі слухом у неї немає.

5. Не намагається повторювати,   копіювати поведінку батьків або інших дітей.

6. Дитині абсолютно не цікаво гратися з ровесниками.

7. Ознакою аутизму може служити також така особливість: дитина спершу заговорила, а потім замовкла.

8. Розвиток мовлення не відповідає віку, а у важких випадках відсутній.

9. Розпізнати аутизм можна і за манерою спілкування: діти з таким відхиленням можуть спілкуватися, не використовуючи міміку і жести.

10. Малюк може механічно багаторазово повторювати слова чи вирази, які почує з розмови або телевізора.

11. Ще одна ознака аутизму - коли дитина при розмові з нею повторює останні почуті слова.

12. Дитина намагається уникати дотиків, обіймів.

13. Проявляється аутизм і у вигляді страху перед гучними звуками. Дитина може закривати долонями очі та вуха.

14. Ознакою аутизму у дітей можуть бути і якісь стереотипні рухи: похитування, обертання головою.

15. Дитина протестує проти будь-яких змін у навколишньому світі.

 

 

ІІІ. Класифікація раннього дитячого аутизму за ступенем тяжкості

Виділяють 4 групи розвитку раннього дитячого аутизму, кожній з яких характерний свій спосіб відгородження від зовнішнього світу:

1.               Повна відчуженість від того, що відбувається навколо, при спробах взаємодії з дитиною характерний вияв крайнього дискомфорту. Відсутність соціальної активності, навіть близьким важко добитися від дитини якої-небудь у відповідь реакції: усмішки, погляду. Діти даної групи прагнуть не мати ніяких точок зіткнення з навколишнім світом, вони можуть ігнорувати мокрі пелюшки і навіть життєво важливі, вітальні потреби — голод. Дуже важко переносять погляд очі в очі і уникають різних тілесних контактів.
2.               Активне відкидання навколишнього середовища. Характеризується не як відчуженість, а як ретельна вибірковість в контактах із зовнішнім світом. Дитина спілкується з обмеженим колом людей, часто це батьки, близькі люди. Проявляє підвищену вибірковість в їжі, одязі. Будь-яке порушення звичного ритму життя веде до сильної афектної реакції. Дітям даної групи більш ніж іншим властиво переживати почуття страху, на який вони реагують агресивно, буває що агресія приймає форми аутоагресії. Спостерігається велика кількість мовних і рухових стереотипів. Не дивлячись на весь тягар різних виявів, ці діти набагато більше пристосовані для життя, ніж діти, які відносяться до 1-ої групи.
3.               Захопливість аутичними інтересами. Діти цієї групи прагнуть сховатися від навколишнього світу в своїх інтересах, при цьому їх заняття виявляються в стереотипній формі і не носять пізнавального характеру. Захоплення носять циклічний характер, дитина може протягом років розмовляти на одну і ту ж тему, малювати або відтворювати один і той же сюжет в іграх. Інтереси часто носять похмурий, страхітливий, агресивний характер.
4.               Надмірна трудність у взаємодії з навколишнім середовищем. Найбільш легкий варіант вияву аутизму. Основною межею є підвищена ранима  уразливість таких дітей. Уникнення відносин, якщо дитина відчуває яку-небудь перешкоду. Чутливість до чужої оцінки.

При правильно організованій корекційній роботі можливе просування дитини за даними стадіям соціальної взаємодії і його пристосовування до навколишнього середовища.

 

ІV. Причини аутизму

В наш час загальноприйнятою є точка зору, згідно з якою аутизм представляє собою порушення розвитку нейронних структур, які мають біологічну основу і багато причин виникнення.

4. 1 Проблеми раннього розвитку

У дітей, які страждають аутизмом, частіше, ніж у нормальних дітей, спостерігається медичні проблеми у пренатальний період розвитку, під час пологів і у післяпологовий період. Приблизно у 25% випадків аутизму виникають передчасні пологи, кровотечі у період вагітності, токсемія (отруєння крові), вірусні інфекції або їх наслідки, а також низький післяпологовий тонус. Хоча перераховані проблеми, що виникають під час вагітності і пологів, не є початковою причиною аутизму, вони стають загальними факторами ризику  в період ембріонального або неонатального розвитку.

4.2 Генетичні впливи

Дослідження специфічних хромосомних порушень і генетичних мутацій, а також результати спостереження за сім'ями хворих і близнюками, дозволяють говорити про суттєву роль генетичних факторів в етіології аутизму. аутизм

1. Хромосомні порушення і генетичні мутації. Відкриття порушення фрагменту Х-хромосоми у 2-3% дітей, які страждають аутизмом, привернуло серйозну увагу вчених до даного, а також до інших хромосомних порушень, як до можливих причин аутизму. В цілому ризик хромосомних порушень серед дітей, які страждають аутизмом на 5 % вищий, ніж серед інших дітей. Однак, вивчення цих порушень не дозволяє визначити точне розташування генів, відповідальних за дане захворювання, оскільки був виявлений зв’язок аутизму з аномаліями, які зачіпають практично всі хромосоми.
2. Молекулярна генетика. Багатообіцяючі досліди з використанням молекулярної генетики, які були проведені в останні роки, дозволили виявити ген, який, вірогідно, є геном схильності до аутизму. Він виявлений у хромосомі 7. Також вивчалося дослідження хромосоми 15.

 

4.3 Структурні порушення і функціональні розлади мозку

Хоча поки що жодного біологічного показника аутизму, за останній час досягнуто значного прогресу у вивченні біологічної основи цієї форми патології. Підвищена вірогідність епілепсії, а також наявність відхилення від норми, що фіксуються приблизно у половини осіб, які страждають аутизмом, в цілому свідчать про порушення функціонування мозку при цьому захворюванні. Крім того, був виявлений зв’язок ряду паталогій мозку з порушеннями, що виникають на самих ранніх стадіях розвитку центральної нервової системи, приблизно після 10-го тижня вагітності.

 

 

 

 

 

 

 

V. Симптоми  аутизму.

Враховуючи різницю проявів захворювання у хворих, кожен випадок цього захворювання є унікальним. Незважаючи на це, певні узагальнюючі риси все-таки існують, за рахунок чого і можна припускати актуальність аутизму.

В залежності від віку ознаки цього захворювання проявляються по-своєму. Виділяють ранній аутизм, дитячий аутизм ,  а також аутизм у дорослих, симптоми якого також характеризуються власними особливостями.

Загальні ознаки цього захворювання, проявляються у кількох основних сферах:  соціальну взаємодію, взаємовідносини. 

Симптоми аутизму проявляються в наступному:

• Серйозного типу проблеми, що стосуються невербального спілкування. Наприклад, це може стосуватися звички дивитися в очі, приймати певне положення тіла і вираз обличчя.
• Відсутність здатності до розвитку дружніх відносин з однолітками.
• Брак інтересу для поділу з іншими людьми їх захоплень, задоволення або досягнень.
• Відсутність співпереживання. При аутизмі важко розуміти, що відчувають інші люди, чого б це не стосувалося.

Спілкування (вербальне, невербальне).

Симптоматика аутизму зводиться до наступного:

• Хвора дитина набагато пізніше вчиться розмовляти, а то й зовсім не набуває цього вміння. Так, не розмовляє взагалі близько 40%  хворих аутизмом.
• Хворому важко починати розмову.
• Мова використовується стереотипно, з повторами. Хворі аутизмом люди досить часто і з повтором використовують одну фразу (що визначається як ехолалія).
• Труднощі в розумінні співрозмовників. Наприклад  хворі на аутизм, можуть не розуміти того, що людина, з якою вони розмовляють, використовує в розмові гумор.

 Обмеженість інтересів в іграх і в цілому в діяльності. В цьому плані симптоми аутизму проявляються в наступному: 

• часом дивна концентрація хворого на окремих деталях. Так, наприклад, маленькі діти з аутизмом часто зосереджують свою увагу на деталях іграшки, а не на ній повністю (наприклад, їх цікавить не сама машинка, а лише її колеса тощо);
• Захоплення, яке полягає у певних темах. Наприклад , дорослі (як, власне, і старші діти) можуть бути захоплені відеоіграми, номерними знаками авто або картярськими іграми.
• Стереотипне мислення. Наприклад, ляскання в долоні, розгойдування тіла тощо.
• Гостра необхідність в певному режимі і одноманітної діяльності. Наприклад, при аутизмі дитина може їсти хліб лише до того, як з'їсть салат і ніяк не навпаки. Також, наприклад, він може до упору наполягати на тому, щоб прогулянка передбачала дотримання лише визначеного постійного маршруту.

У більшості людей з аутизмом відзначається наявність симптоматики, має схожість з дефіцитом уваги в поєднанні з гіперактивністю.  Крім цього, близько 10%  аутистів  розташовують якимось даром, а також здібностями в тих чи інших областях. У якості останнього може виступати, наприклад, здатність до малювання, запам'ятовування списків, це також можуть бути музичні здібності і т.д. Найчастіше хворі аутизмом також мають і незвичай-ним чуттєвим сприйняттям. Наприклад, легкий дотик для них може бути болючим, в той час як сильне стиснення - заспокійливим. У деяких випадках біль і зовсім не відчувається. Не виключається наявність незвичайних захоплень, особливі переваги (в т.ч. і в їжі). Порядку близько 70%  аутистів також має проблеми і зі сном. 

Симптоми раннього дитячого аутизму (ознаки захворювання у дітей до 2 років). В більшості випадків прояви захворювання відзначаються у дітей протягом першого року їх життя. Можуть спостерігатися характерні відмінності поведінки хворого дитини від поведінки ровесників. Відзначаються наступні симптоми:

• Дитина з аутизмом не дивиться на обличчя батьків, їхні очі;
• Відсутній прихильність до матері. Так, дитина не плаче, як інші діти, коли вона кудись іде, він їй не посміхається і не тягнеться на ручки;
• Дитина вкрай рідко посміхається;
• Відзначається затримка в розвитку мови. Так, до 12 місяців дитина не гукає, не використовує найпростіших слів віком до 16 місяців, віком до 24 місяців не відтворює простих фраз;
• Відзначається агресивність дитини відносно інших дітей, він не прагне до спілкування з ними і до спільних ігор;
• Хвора дитина віддає перевагу в грі лише одній іграшці (або окремої її частини), інтерес до інших іграшок відсутній;
• Можливо неадекватне реагування дитини на подразники, для інших незначні (світло, приглушені звуки тощо), крім цього він може відчувати страх за них.

Між тим важливо зауважити, що такі симптоми зовсім не є винятковими показниками актуальності аутизму, хоча і вимагають певного занепокоєння. А тому уникання дитиною суспільства, його мовчазність, заглибленість у себе - всі ці прояви необхідно обговорити з педіатром.

Дитячий аутизм:  симптоми захворювання у віці від 2 до 11 років.

Діти з аутизмом в цьому віці все також відчувають актуальну для попереднього періоду симптоматику.  Дитина на власне ім'я не реагує,

в очі не дивиться, любить перебувати в самотності, відсутній інтерес до інших дітей. Крім цього, відзначаються і інші характерні симптоми захворювання:

• Дитина знає лише кілька слів, може взагалі не розмовляти.
• Можливо постійне повторення дитиною одного і того ж слова, бесіду він не підтримує.
• Можливо, знову ж таки, повторення однотипних дій (своєрідних ритуалів), при зміні звичної для себе обстановки у нього виникає сильне занепокоєння.
• В основному, діти з аутизмом, з великими зусиллями здобувають навички, для них нові, в шкільному віці у них відсутня здатність до читання або письма. У деяких дітей розвивається інтерес до певного типу діяльності, наприклад, до математики, до музики, малювання .

Аутизм: симптоми захворювання після 11-річного віку.

Діти віком 11-12 років з аутизмом, як правило, освоюють елементарно необхідні в спілкуванні з оточуючими навички, однак і в цьому випадку самотність для них є сприятливою, ніж  потреба в спілкуванні. В період статевого розвитку дитині складніше, ніж іншим підліткам. Можлива агресивність, що виникає стосовно оточення, часті депресії, тривожні розлади, епілептичні припадки.

Аутизм у дорослих: симптоми.

 У дорослих ознаки аутизму проявляються в залежності від того, як важко в цілому протікає це захворювання. У числі основних симптомів можна виділити наступні:

• Відсутність жестикуляції, міміки;
• Відсутність розуміння елементарних прийнятих у спілкуванні правил:  може надто пильно дивитися в очі або, навпаки, уникати зорового контакту з співрозмовником. Він може надто близько підходити або, навпаки, надмірно віддалятися, занадто тихо розмовляти або, навпаки, робити це занадто голосно.
• Відсутність усвідомлення особливостей своєї поведінки (що він може цим заподіяти шкоду або образити тощо).
• Відсутність розуміння емоцій, почуттів, намірів інших людей.
• Здатність до побудови дружніх чи романтичних відносин практично неможлива.
• Труднощі у зверненні до кого-небудь (першим).
• Мізерність словникового запасу, часте повторення одних і тих же фраз, слів.
• Відсутність інтонацій у промові, схожість особливостей мовлення з промовою робота.
• Спокій і впевненість у звичній і рутинної обстановці, надмірне переживання із-за змін в ній і в житті в цілому.
• Наявність серйозної прихильності відносно певних предметів, звичок, місць.

Якщо хворий  перебуває в легкій формі хвороби, то це вказує на можливість людини в 20-25-річному віці жити окремо від батьків, у певній незалежності. Зокрема така можливість відкривається в разі достатньої розвиненості розумових здібностей  і сформованих навичок спілкування з оточенням. Часткова незалежність наголошується в кожному третьому випадку. Більш важкий перебіг захворювання вимагає постійного нагляду за хворим аутизмом з оточуючими, особливо, якщо розмовляти він не вміє і його інтелект визначається нижче середнього.

 

VI. Соціально-педагогічна робота з дітьми   хворими на аутизм.

Індивідуальна робота з аутичною дитиною.

Формування емоційного контакту з аутичною дитиною є головним і вирішальним моментом, без якого подальша робота в системі медико-психолого-педагогічної корекції, по суті, виявляється неможливою. При глибокому ступені аутизму встановлення емоційного контакту — трудомісткий, тривалий процес, вимагає особливої обережності, уміння і такту з боку всіх  педагогів. Єдиного рецепту корекції порушень емоційного контакту при аутизмі у дитини немає, і у кожному конкретному випадку вчителю наново шукати методичне рішення цієї задачі. Нащупуючи емоційно підлягаючу зберіганню зону, педагог повинен зануритися у внутрішній світ дитини, його інтереси і проблеми. Процес встановлення емоційного контакту з дитиною-аутистом проходить декілька послідовних етапів.

Перший етап у встановленні емоційного контакту — період «емоційно насиченої пасивності» — має на увазі обережне спостереження за поведінкою аутичної дитини, виключає будь-яку форму втручання і обмежень. Разом з тим дитина повинна відчувати доброзичливість і надійність дорослої людини, його готовність до підтримки і захисту, його спокійну зацікавленість і заохочення. За цей час у дитини виникає відчуття, що дорослий не представляє для нього небезпеки, а у педагога формуються перші уявлення про індивідуальні особливості дитини, у тому числі — про домінуючі стереотипні ігри і дії.

Другим етапом у встановленні емоційного контакту є «пасивна співучасть»- в діяльності аутичної дитини. Цей період вимагає від дорослого здібності до «регресивного перевтілення» з відмовою від ролі дорослого і ухваленням деяких форм дитячої поведінки. При цьому педагог ще не втручається в діяльність дитини, але, знаходячись поряд, проводить схожі дії: якщо дитина грає з мотузочком, дорослий плете кіску або в'яже складні вузли; якщо дитина грає з водою, дорослий поряд проводить складніші маніпуляції з водою; дитина і дорослий по черзі відкривають і закривають двері, включають і вимикають світло; дитина маніпулює лозинами, а дорослий будує з них будиночок .  Дізнавшись від батьків дитину про його особливу зацікавленість  тим чи іншим видом гри, перевазі певних іграшок або побутових предметів,  які їх  замінюють(дроти, гудзики, цвяхи і ін.), про фантазії з участю героїв казок, педагог може використовувати ці відомості для першої спроби упровадження в діяльність такої  дитини. Під час відвідин дитиною  логопеда, наприклад, розбирає кольорові проводки, що переплута-лися, або гудзики; малює, ліпить лева — улюбленого героя дитини або роз-глядає книжку з його барвистим зображенням; розставляє солдатів-лицарів, надуває і розкидає по кімнаті безліч кольорових повітряних куль, якщо вони виявляються предметом особливого захоплення дитини; він як би ненавмис-но починає розмову з іншими дорослими про єдину улюблену книгу дитини.

В деяких випадках, що характеризується глибоким ступенем аутизму і затримки розвитку, доцільне застосування «інфантильного перетворення», при якому дорослий повторює в своїй поведінці дитину: так само повзає по підлозі, маніпулюючи кубиками, машинками, розгойдується на гойдалках, видає звуки, імітує гудки автомобілів. Така поведінка дорослої людини, що вже довела, що він не небезпечний, рано чи пізно викликає інтерес з боку  дитини.

З того часу починається третій етап у встановленні емоційного контакту — період «активної співучасті», тобто активне упровадження в сферу стереотипної діяльності аутичної дитини. Педагог виступає тут не як сторонній спостерігач, а як товариш по грі, демонструє  щиру зацікавленість і захопленість спільною діяльністю. Єство такої діяльності обумовлено рівнем розвитку дитини-аутиста: гаряче обговорення героїв мультфільмів, спроби їх намалювати, зліпити з пластиліну, вирізувати з паперу; гра «в паровозики», повітряні кульки, м'яч; плетення вірьовок, дротів; гра в дрібні предмети, їх розсип і збирання; гра з водою, купання ляльок, виготовлення корабликів.    В деяких випадках педагог використовує певний вид ритмічного руху, окрему мелодію, звук, поєднання ритмічних рухів і мови. На цьому етапі міцним стає зоровий, тактильний і мовний контакт, дитина не чинить опір ласці, чекає схвалення, похвали, звикаючи і все більше і більше прив'язується до педагога.

Наступні етапи корекційної роботи — "розширення сфери стереотипної діяльності" і «вихід за межі діяльності», що вже спираються на сформова-ний емоційний контакт дитини з педагогом і включають багатообразні і складні  ігротерапевтичні і повчальні методики.

Встановлення емоційного контакту аутичної дитини з одним з педагогів — перший успіх, помітно полегшуючий надалі корекційну роботу. З цієї миті наголошується значне ослаблення напруженості, настороженості, боязливої дитини. Він активно прагне відвідати школу, чекає і все більше радіє зустрічі з предметом прихильності, що зароджується. Від візиту до візиту до школи дитина все більше довіряє вибраному ним педагогу, поступово розкриваючись і знаходячи несподівані схильності, здібності, знання. З часом дитина починає спокійно відпускати матір або ж зовсім не помічає її відходу. Тим часом все ще продовжується період звикання, штучне прискорення якого було б безглуздою і небезпечною затією. В цей час, щоб не налякати і не відштовхнути дитини, важливе збереження однотипної, вже звичній і комфортній для дитини ситуації з присутністю одних і тих же дорослих і дітей, теплою спокійною емоційною атмосферою, прийнятим ритуалом гри, занять і розваг. Протягом тривалого періоду, переконавшись в тому, що дорослі не проявляють насильства, не намагаються підпорядкувати його своїй волі, не злі, а, навпаки, завжди готові приголубити, підтримати, допомогти, дитина формує до кожного з них різне, але, як правило, позитивне відношення.

Період звикання можна вважати закінченим, коли дитина кожного разу з незмінним задоволенням прагне в школу, без протесту відпускає матір, знає всіх педагогів, вільно відчуває себе в школі. Він сам вже вибрав собі педаго-га, але індивідуальні заняття перший час мають пошуковий, безсистемний характер. Після повного пристосовування дитини можливе введення ціле-спрямованих ігротерапевтичних і повчальних методик. Заняття з приміщення іноді переносяться на вулицю, де педагог, гуляючи з дитиною, ненав'язливо пояснює і коментує побачене, звертаючи увагу на прості деталі побуту, красу природи, будівель, особливості погоди.

В процесі індивідуальної роботи з такою  дитиною  доцільно робити спроби взаємозамінності педагогів, що стає цілком можливою при тривалих відвідинах дитиною школи і формуванні з його сторони позитивної емоційної реакції на всіх членів колекційного  колективу.

Найбільш правомірно починати заняття в школі  індивідуальної форми  навчання з 1 вересня, підкреслюючи таким чином для дитини шкільний характер навчання. Перший місяць заняття  проводяться 2 раз на тиждень по 2 години, при поступовому збільшенні тривалості уроку від 10 до 30 хвилин. Якщо  дитина  не  хоче  працювати  на  уроці,  потрібно  міняти  сфери  діяльності,  щоб  активізувати  навчальний  процес.

 

 

 

 

 

 

 

VІІ.  Програма «Розквіт»

4 квітня 2013 року Програмі розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» надано гриф Міністерства освіти і науки України. Для інформува-ння вчителів та громадськості про нові підходи до освіти дітей з особливими потребами документ розміщено на сайті Міністерства освіти і науки.

Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» (за заг. ред. Скрипник Т.В.) розроблена з урахуванням сучасних тенденцій щодо інклюзивної освіти дітей з особливими потребами, а також – новітніх підходів до навчання та розвитку дітей з розладами аутичного спектру.

У Програмі  розкрито особливості психолого-педагогічного супроводу  дітей з аутизмом у контексті всебічного розвитку, визначено науково-методичні засади вивчення дітей зазначеної категорії. Зокрема, програма спрямована на формування життєвих компетенцій як пріоритетного напряму розвитку дитини, містить навчальний матеріал, що базується на особливостях психічного розвитку дітей з аутизмом. Особливу увагу приділено роботі з організації корекційно-розвивальних та навчальних занять в умовах мікрогрупи; закріплення за кожною дитиною кваліфікованого фахівця.

Програма є комплексною та охоплює п’ять ліній розвитку (видів активності): соціально-емоційну, комунікативно-мовленнєву, художньо-естетичну, фізичну та пізнавальну, які узгоджені з програмою виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина». Кожна з ліній розвитку подана у Програмі, як повноцінна складова корекційно-розвивального та навчального процесів,  які складають цілісну систему.

Практичну значимість Програми посилюють обґрунтовані умови продуктивного навчання та розвитку дітей з аутизмом, а також методи та форми подання навчального матеріалу, зважаючи на унікальність психічної організації цих дітей.

Особливу цінність мають викладені у структурованій формі рекомендації для батьків.

Програма «Розквіт» розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки у розділі «Освіта осіб з особливими потребами».

 

 

 

VІІІ.   Діагностування аутизму.

 Наявність симптоматики насторожує та  потребує звернення до лікаря, після чого, як правило, збирається лікарська комісія. До її складу входять лікар, психолог/психіатр, невролог, а також інші фахівці. Крім цього у складі комісії можуть бути присутні батьки, вихователь або учителі дитини - інформація з їхнього боку дозволяє більш точно визначити стан дитини виходячи з наявності різних точок спостереження перерахованих осіб. Діагностика аутизму визначає необхідність у визначенні важливих особли-востей, що відрізняють це захворювання від захворювань типу ДЦП та гене-тичних захворювань, що супроводжуються з розумовою відсталістю.

 

 ІХ.   Лікування аутизму. 

На  сьогоднішній  день  не  існує універсальної  методики,  яка дозволяє  позбутися  від  проявів  цього  захворювання,  тому лікування проводиться  завжди  в  індивідуальному  порядку,  виходячи  з  особливостей  кожного  випадку. Методи лікування цього захворювання, на жаль, відсутні, тому стверджувати що-небудь про повне одужання дитини або дорослого неможливо. Між тим, існує і цілий ряд методик, з чиєю допомогою люди з аутизмом можуть не тільки жити самостійно, але і спілкуватися зі своїм оточенням. Примітно, що чим раніше батьки змогли визначити аутизм у дитини, і чим раніше, відповідно, почалося лікування існуючими методика-ми, тим краще для нього подальший прогноз, тим вище його шанси на повноцінне життя у суспільстві. Деякі батьки хворих на аутизм дітей дотримуються ідеї про те, що дієта при аутизмі може сприятливо вплинути на основні симптоми аутизму.

 

 В  лікуванні  аутизму  виділяються  три  корекційні  методики:

• Сімейна терапія;
• Медико-психологічна  терапія;
• Корекція  основних  порушень  в  поведінці  хворого.

Часто  дітям-аутистам  в  якості  додаткового  лікування  призначаються  спеціальні  заняття  з  лікувальної  фізкультури,  які  допомагають  малюкам  вчитися  керувати  своїм  тілом та  відчувати  його. 

Основне  завдання  батьків  на  етапі  лікування – це  надання  йому  емоційної  підтримки  і  встановлення  особливого  контакту з ним.

Також  у  лікуванні  особливе місце  потрібно  віддати  дієті  та  прийому  лікарських  препаратів. 

Заняття  з  логопедами  також  в  більшості  випадків  допомагають  поліпшити  стан  дитини,  а  робота  з  психологом  коректує  поведінку  дитини-аутиста,  і  в  більшості  випадків  діти  з  таким  діагнозом  набувають  відсутні у них навички,  стають  більш  підготовлені  до життя.

 

Х.   З    досвіду  роботи  з    дитиною із ЗПР

       ( діагноз: аутичний розлад )

Хлопчик  навчається  за  програмою інтенсивної  педагогічної  корекції  для  дітей  з  ЗПР  з урахуванням  програми «Розквіт».

Для  складання  індивідуального  навчального  плану  використовую  додаток 10 до наказу МОН  України  від  28.01. 2014  №  80 « Типовий  навчальний  план  початкової школи  для  дітей з затримкою психічного  розвитку».

 Я  працюю  з  хлопчиком  вже    другий  рік.  За  час  навчання  хочу  відмітити  результати  роботи   за перший  рік  навчання:

• Навчився  тримати  ручку  і  обводити  палички,  елементи  букв;
• Вивчили  кольори,  предмети  за  величиною,  геометричні  фігури;
• Працював  з  самого  початку  з  допомогою  вчителя,  але  вже  після  Нового  року  практикували  самостійне  письмо,  хоча  якщо  не  вмів, то  сам  брав  руку  вчителя, так просячи  допомоги;
• Навчилися  писати  цифри,  додавати,  а також  віднімати  в  межах 10 (  віднімання  дуже  важко  засвоював,  користувалася  лінійкою);
• Робили  вправи  для розвитку  дрібної  моторики ( ліплення, розфарбовування,  нанизування, складання  за  зразком,  протягування, «рука в руку»  тісний  контакт з вчителем та ін..)
• Вивчали  багато  предметів, як вони  називаються,  бо  хлопчик  не  знав елементарних назв,  а  шляхом  повторення  так  засвоювали назви .( підписувала  із  зворотної  сторони).

 

Другий  рік  навчання.  Ось  наші  результати:

•              Читаємо  словами,  але  розуміння  прочитаного  відсутнє.
•              Почали  писати  букви,  слова,  списуємо  з  друкованого  тексту,  пише  словникові  диктанти (нескладні  слова)
•              Рахуємо  в  межах  100;  порівнює  числа,  називає  сусідів, розв’язує  приклади  на  додавання  та  віднімання  виду 50+4; 65-5; 65-60; 50+20, 70-10.
•              Креслить  відрізки,  буває  деколи допомагаю тримати лінійку, бо  ще  важко;
•              Розв’язувати  просту задачу  не  може  сам,  лише  коли  ілюструю, практично  виконує дію з предметами, тоді розв’яже.;
•              Починає  користуватися  клеєм  на  уроках трудового  навчання,  бо  раніше  кричав,  боявся  брати ;
•              Також  на  образотворчому  мистецтві  бере  пензлик і  вже   малює,  але  на  кожному  малюнку  є  дощ,  гроза.
•              Збільшуємо  словниковий  запас  учня,  розказую та  повторюємо  речення  за  малюнком;
•              Складає  пазли,  шнурує дерев’яні   предмети.
•              На  логопедичних  заняттях  намагається  виконувати  артикуляційні  вправи  перед  дзеркалом,  дихальну гімнастику.

 

Поради  для  вчителів,  які будуть  працювати  з  такими  дітьми:

1.  Потрібно  перш за  все  полюбити  цю  дитину, бо  вона  відчуває  ваш  внутрішній  настрій.
2. Хвалити  дитину  після  кожного  виконаного  завдання,  ні в якому  разі  не  критикувати.
3. Ніколи  не  підвищувати  голос,  бо  дитина  аналізує  і  відповідає  по-своєму.
4. Якщо  задали  питання,  потрібно  чекати  або ще  декілька  разів  повторити  питання.  Відповідь  може  бути  різна.
5. Учень  складає  такий  собі  сценарій  відповідей  на  запитання,  а  коли  запитали  щось незнайоме  для нього  – реагує  агресивно, бо не  знає відповіді.
6. Реагує  на  жести  вчителя.
7. Контакт  очима.
8. З  самого  початку  потрібно  все  робити  самому, а  дитина  повторює  нехай  за  вами.
9. Багаторазове  повторення , наприклад  теми  «Моя сім'я», «Школа», дає  змогу завчити, а потім  повторювати  завчені речення.

ХІ.  Практичні  семінари.

 

У  2015-2016  навчальному  році  для  вчителів,  які  працюють  з  дітьми з  аутичним  розладом,  у  Луцьку  були  проведені  семінари  громадськими  організаціями, а саме:

• Волинською обласною громадською  організацією «Янголята»  07.10.2015 року  на  тему: «Інклюзивна  освіта: втілення  теорії в практику».  Голова Поліщук  Юлія.
• Волинською  обласною громадською організацією  батьків дітей з психофізичними  порушеннями «Повір у себе»  25  листопада на  тему: « Аутизм і навчання: від міфу до  реальності».  Голова  Гачукова  І.О.
• Волинською обласною громадською  організацією «Янголята»  18.12.2015 року  на  тему: «Проблеми  та  досягнення  в сфері аутизму в світі та Україні».

Доповідач Інна  Сергієнко,  консул «Аутизм-Європа».

 

    Це  допомогло нам, вчителям,   при  організації  індивідуальної  роботи  з  такими  дітьми:  як  подолати  труднощі  у  навчанні,  причини поведінки  дитини,  психолого-педагогічний  супровід дітей. 

Батьки,  які  виховують  дитину  з  аутичним  спектром,  ділилися  з присутніми своїм  досвідом  роботи,  розповсюджували  тематично-інформаційні матеріали  з  даної  теми,  просили  допомоги  при  організації   НВП   у  школах,  реабілітаційних центрах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пропоную  календарне  планування  для  підготовчого  класу.

        Навчання  грамоти – письмо  ( підготовчий )  1  клас

№	Зміст  уроку	Дата проведення	Примітка
1	Уточнення  знань  про  себе ( уміння  співвідносити імя, прізвище із собою), свої стать,  вік
2	Уточнення  знань  про  імена і прізвища рідних, імена, по батькові  учителів.
3	Формування  уявлень  про  школу, школу.  Екскурсія  шкільною  територією.
4	Ознайомлення  з  основними  органами  мовлення з метою  вдосконалення  звуковимови.
5	Відповіді  на  запитання, прохання,  звертання  із  запитаннями до  дорослого.
6	Ігри  на  розпізнавання  звуків  довкілля.
7	Повторення  звуків  мовлення  та  немовних. Гімнастичні  вправи для  руки.
8	Смислорозрізнювальна  роль  звуків  мовлення Гімнастичні  вправи для  руки.
9	Голосні  і  приголосні  звуки. Гімнастичні  вправи для  руки.
10	Тверді  та  м’які  приголосні. Гімнастичні  вправи для  руки.
11	Виділення  окремих звуків  із  слів (на початку, в середині, в кінці слова)
12	Складовий склад слів. Поділ  на  склади одно-, дво-, трискладових слів.
13	Складова  модель  слова. Гімнастичні  вправи для  руки.
14	Звуковий аналіз слів, побудова  звукових моделей слів
15	Розповідь про побачене  під  час  прогулянки.
16	Визначення  і  диференціація  кольорів. Гімнастичні  вправи для  руки.
17	Називання  предметів,  порівняння  їх за формою
18	Визначення і порівняння  предметів за величиною Гімнастичні  вправи для  руки.
19	Визначення і порівняння  предметів за їх  ознаками: кольором,  формою, величиною, будовою.
20	Розгляд предметних  малюнків з  попереднім  поясненням  зображеного  вчителем
21	Прослуховування  питальних речень і складання  відповідей  до  них.
22	Дотикове  обстеження  предметів із заплющеними очима, визначення  їх форми, величини
23	Робота з реченням. Виділення з мовленнєвого потоку слова як самостійної смислової одиниці
24	Виділення  речення з мовленнєвого потоку. Визначення  меж речення в  усному  мовленні.
25	Членування  речень на  слова. Гімнастичні  вправи для  руки.
26	Складання  речень з одного, двох, трьох слів за  предметними  малюнками.
27	Графічна  модель  речення. Складання  речень, що відповідають певним графічним моделям
28	Розрізнення  предметів (один-кілька). Узгодження іменників з числівниками.
29	Слова,  що  належать  до  певних тематичних груп. Гімнастичні  вправи для  руки.
30	Слова,  що  належать  до  певних тематичних груп. Гімнастичні  вправи для  руки.
31	Слова,  що  стосуються  професій, знарядь праці. Гімнастичні  вправи для  руки.
32	Збагачення  мовлення  прикметниковою  лексикою. Гімнастичні  вправи для  руки.
33	Слова, які  мають  протилежне  значення.
34	Добір  антонімів  до  запропонованих слів. Гімнастичні  вправи для  руки.
35	Слова,  що  різняться  префіксами (зайшов-вийшов)
36	Слова,  що  означають  приналежність. Гімнастичні  вправи для  руки.
37	Пестливі  слова. Обведення  трафаретів за  контуром.
38	Визначення  предметів  за  словесним  описом,  вказівками  вчителя. Штрихування  трафаретів.
39	Класифікація  слів за родо-видовими ознаками. Штрихування  в  різних  заданих  напрямах.
40	Класифікація  слів, що  означають  властивості  предметів. Штрихування  паралельними  лініями в заданому напрямі
41	Штрихування  хвилястими  лініями.
42	Штрихування  круговими  фігурними  лініями.
43	Штрихування  паралельними  лініями в заданому напрямі
44	Штрихування  паралельними  лініями.
45	Штрихування  хвилястими  лініями в заданому напрямі
46	Організація  робочого  місця,  орієнтування  на  сторінці  альбому.
47	Навчальне  приладдя.  Штрихування  хвилястими  лініями.
48	Навчальне  приладдя.  Штрихування  хвилястими  лініями, петлями.
49	Постава  під  час  письма. Штрихування  круговими  фігурними  лініями.
50	Постава  під  час  письма. Штрихування  круговими  фігурними  лініями.
51	Перевірка  готовності  до  опанування  письма.
52	Узагальнення  вивченого  матеріалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Навчання  грамоти – читання  ( підготовчий )  1  клас

№	Зміст  уроку	Дата проведення	Примітка
1	Уточнення  знань  про  себе ( уміння  співвідносити імя, прізвище із собою), свої стать,  вік
2	Імена і прізвища рідних, імена, по батькові  учителів.
3	Формування  уявлень  про  школу, школу.  Екскурсія  шкільною  територією.
4	Розрізнення  артикуляційних  особливостей  фонем с, ш, з, ч,ц, щ.
5	Розрізнення  артикуляційних  особливостей  д, р, л.
6	Ознайомлення  з  ритміко-інтонаційною структурою слів.
7	Ознайомлення  з  ритміко-інтонаційною структурою слів. Розвиток  мовного дихання
8	Продукування  мовлення  з  різною  силою
9	Продукування  мовлення  у  різному темпі (швидко, у розмовному темпі, повільно)
10	Розрізнення  інтонації (лагідно, сердито)
11	Слухання  запитань, продукування  відповідей до  них.
12	Слухання  запитань, продукування  відповідей до  них. Відповіді на звернене мовлення.
13	Говоріння.  Повторення  почутого мовлення.
14	Жести,  рухи,  міміка як способи спілкування  у  грі. ( «Кіт і мишка»)
15	Жести,  рухи,  міміка як способи спілкування  у  грі. («Подоляночка»).
16	Прослуховування  вірша. Складання  відповіді на запитання: про кого? Що? слухали
17	Розкриття  смислу слова. Розрізнення  подібних за  звучанням  слів,  що  різняться  одним звуком.
18	Виконання  наказів ( дай, подай,  принеси, віднеси, сядь, встань)
19	Виділення  суттєвих  ознак предметів, розуміння  значень слів, що їх  позначають
20	Виділення  суттєвих  ознак предметів, розуміння  значень слів, що їх  позначають
21	Виділення  суттєвих  ознак предметів, розуміння  значень слів, що їх  позначають
22	Спостереження  за  діяльністю  дорослих у шкільній  їдальні.
23	Спостереження  за  діяльністю  техпрацівника школи.
24	Спостереження  за  діяльністю  дорослих у лікарській амбулаторії.
25	Опис  дій  дорослих  у  певних  побутових ситуаціях (інсценування)
26	Формулювання  відповідей на запитання: Для  чого? Чому?  Навіщо?
27	Слухання-розуміння  змісту  дитячих  народних  закличок.
28	Слухання-розуміння  змісту  дитячих  народних казочок.
29	Слухання-розуміння  змісту  дитячих  народних  забавлянок.
30	Діалогічне  мовлення. Норми  українського  мовленнєвого  етикету.
31	Рухливі  ігри  з  діалогом ( « Вовк  та  гуси»)
32	Відтворення  інтонації  запитань  і  відповідей  на них
33	Складання  діалогів  за  малюнками.  Пальчикова  гімнастика.
34	Складання  діалогів  за  малюнками.
35	Орієнтування  у  звуковій  формі  слова.
36	Орієнтування  у  звуковій  формі  слова. Пальчикова  гімнастика.
37	Діалог  відповідно до  ситуації  спілкування.( школа,  ліс,  огород)
38	Діалог  відповідно до  ситуації  спілкування. (аптека, магазин)
39	Повторення  та  вивчення  вірша за  вчителем
40	Відтворення  мовлення  оточення (казка «Колобок»)
41	Відтворення  мовлення  оточення (казка «Вовк  і  козенята»)
42	Повторення  висловлювання  за наслідуванням
43	Складання  розповіді  за  сюжетним  малюнком
44	Відтворення  інтонації  мовлення  інших  людей
45	Розповідь  про  зображене  на  малюнку
46	Розповідь  за  серією  сюжетних  малюнків
47	Опис  іграшок
48	Опис  набору  іграшок ( посуд, меблі, машинки)
49	Розповідь про  виконану  роботу.
50	Розповідь  про  переглянутий  мультфільм.

               Математика  ( підготовчий  )

№	Зміст  уроку	Дата проведення		Примітка
1	Поняття  про  колір Ознайомлення  з  основними  кольорами  спектра.
2	Основні  кольори  спектра,  білий  та чорний.
3	Кількісні уявлення. Багато-один. Робота у зошиті.
4	Кількісні уявлення. Багато – мало.
5	Кількісні уявлення. Більше- менше.
6	Кількісні уявлення. Однакова  кількість.
7	Кількісні уявлення. Пара.
8	Розмір предметів. Поняття: великий – маленький,  більше – менше.
9	Поняття:  однакові  за  розміром.
10	Поняття: високий – низький,  широкий – вузький.
11	Поняття:довгий – короткий,  товстий – тонкий.
12	Способи  порівняння: накладання.
13	Способи  порівняння: прикладання.
14	Форма  предметів:  кругла ( куля)
15	Форма  предметів:  квадратна ( куб)
16	Часові  поняття: доба, ранок, день, вечір, ніч.
17	Вчора, сьогодні,  завтра.
18	Просторові  поняття: вгорі,  внизу.
19	Просторові  поняття: попереду,  позаду.
20	Геометричні  фігури: круг,  квадрат,  трикутник. Розпізнавання.
21	Геометричні  фігури: круг,  квадрат,  трикутник. Розпізнавання
22	Послідовність та позначення  чисел 1, 2, 3.
23	Послідовність та позначення  чисел 1, 2, 3.
24	Послідовність та позначення  чисел 1, 2, 3.
25	Співвіднесення  цифри,  числа  та  кількості.
26	Порядкова  лічба  предметів  до 3. Склад  числа 2,3.  Написання  цифр 1-3.
27	Порядкова  лічба  предметів  до 3. Склад  числа 2,3.  Написання  цифр 1-3.
28	Просторові  поняття: посередині, справа – зліва.
29	Просторові  поняття: посередині, справа – зліва.
30	Просторові  поняття:  попереду – позаду, всередині – зовні.
31	Лічба предметів у межах 4. Назва,  послідовність,  позначення  чисел  від 1 до 4. Порівняння  чисел.
32	Лічба предметів у межах 4. Знак + (плюс).  Написання  цифри 4.
33	Назва,  послідовність,  позначення  чисел  від 1 до 5. Написання  цифри 5.
	Лічба предметів у межах 5. Написання  цифри 5. Ознайомлення  з  задачею.
34	Лічба предметів у межах 5.  Поріняння  чисел.
35	Лічба предметів у межах 6 . Склад  числа 6.  Написання  цифри 6.
	Назва,  послідовність,  позначення  чисел  від 1 до 6. Написання    цифр 1-6.
	Назва,  послідовність,  позначення  чисел  від 1 до 6. Написання    цифр 1-6
	Лічба предметів у межах 7. Написання  цифри 7,  склад  числа 7.
	Лічба предметів у межах 7. Написання  цифр1- 7,  порівняння.
	Віднімання. Знак – (мінус).  Письмо  цифр 1-7.
	Складання  та розв’язування  прикладів  за  малюнком.
	Лічба предметів у межах 8 . Склад  числа 8.  Написання  цифри 8.
	Назва,  послідовність,  позначення  чисел  від 1 до 8. Написання    цифр 1-8. Математичний диктант.
	Назва,  послідовність,  позначення  чисел  від 1 до 8. Написання    цифр 1-8.
	Розв’язування   задач  за  малюнком.
	Складання  та розв’язування  прикладів  за  малюнком.
	Лічба предметів у межах 9 . Склад  числа 9.  Написання  цифри 9.
	Назва,  послідовність,  позначення  чисел  від 1 до 9. Написання    цифр 1-9. Математичний диктант.
	Назва,  послідовність,  позначення  чисел  від 1 до 9. Написання    цифр 1-9.
	Розв’язування   задач  за  малюнком.
	Складання  та розв’язування  прикладів  за  малюнком.
	Цифра 0.  Написання    цифри 0.
	Розв’язування  прикладів.  Написання  цифри 0.
	Лічба предметів у межах 10 . Склад  числа 10.  Написання  цифри 10.
	Назва,  послідовність,  позначення  чисел  від 1 до 10. Написання    цифр 1-10. Математичний диктант.
	Назва,  послідовність,  позначення  чисел  від 1 до 10. Написання    цифр 1-10.
	Розв’язування   задач  за  малюнком  на додавання.
	Розв’язування   задач  за  малюнком  на віднімання.
	Складання  та розв’язування  прикладів  за  малюнком.
	Розв’язування   задач  за  малюнком.
	Розв’язування  прикладів.  Порівняння чисел.
	Розв’язування  прикладів.
	Самостійна  робота.
	Розв’язування  прикладів.  Порівняння чисел.
	Геометричні  фігури.
	Узагальнення  вивченого  матеріалу.

 

 

Я  і  Україна ( підготовчий )  1  клас

№	Зміст  уроку	Дата проведення	Примітка
1	Школа.  Відомості  про  школу.  Імена  вчителів. Призначення  шкільних  приміщень.
2	Ознайомлення  з  найближчим  оточенням Людина.  Ім’я  та  прізвище.  Ознайомлення  з  будовою  тіла  людини.
3	Ознайомлення  з  будовою  тіла  людини. Призначення  рук і  ніг.
4	Родина.  Склад. Імена  матері, батька,  найближчих членів сім’ї.
5	Культура  родинних  стосунків.
6	Дім: назва  та  призначення  домашніх приміщень.
7	Дім: предмети  побуту, меблі.
8	Батьківщина. Назва  країни,  прапор,  герб.
9	Власна  адреса.
10	Природа.  Поняття  жива  і  нежива  природа.
11	Екскурсія  на  шкільне  подвір’я.
12	Погода. Пори  року. Погодні  явища,  їх  назви.
13	Осінь.  Сезонні  зміни  у  природі  восени.
14	Зима. Сезонні  зміни  у  природі  взимку.
15	Для  чого  потрібен  сніг. Чому  не  можна смоктати  бурульку.
16	Тварини,  птахи  взимку.
17	Зимові  свята: Новий рік, Святий  вечір, Різдво.
18	Жива  природа Рослини.  Овочі: картопля, капуста, буряк. Умови  вирощування. Споживання. Ліплення.
19	Овочі: буряк, помідор, огірок.  Умови  вирощування. Споживання. Ліплення.
20	Фрукти: яблуко, груша. Умови  вирощування. Споживання. Ліплення.
21	Фрукти: слива, вишня, абрикос. Умови  вирощування. Споживання. Ліплення.
22	Охорона  рослин.
23	Екскурсія  до  саду.
24	Весна. Сезонні  зміни  у  природі  весною.
25	Сезонні  зміни  у  природі  весною (приліт птах)
26	Весняні  свята: 8 Березня, Великдень.
27	Тварини. Дикі  тварини: ведмідь, білка (зовнішній вигляд, спосіб життя, живлення)
28	Дикі  тварини: лисиця,  їжак (зовнішній вигляд, спосіб життя, живлення)
29	Свійські тварини: собака, кіт (зовнішній вигляд, живлення, яку користь  приносять)
30	Свійські тварини:  корова, коза  (зовнішній вигляд, живлення, яку користь  приносять)
31	Птахи: голуб, горобець (зовнішній вигляд, спосіб існування)
32	Свійські птахи:  гуси, кури, качки (зовнішній вигляд, спосіб існування, яку користь приносять)
33	Літо.  Сезонні  зміни  у  природі  влітку.
34	Узагальнення  вивченого  матеріалу.

 

Трудове  навчання   (підготовча)  1  клас

№	Зміст  уроку	Дата проведення	Примітка
1	Вступ. Бесіда про  працю  та  професії.  Особливості  уроку: - правильна  постава; -  дотримання  порядку на робочому місці; - дотримання  ТБ.
2	Пластилін. Властивості  пластиліну: холодний-твердий, теплий – м’який. Кольори пластиліну. Правила роботи з ним.
3	Трудові  операції.( розминання,  підщипування,  розкачування  долонями  на  підкладжній дошці та  між  долонями,  вдавлювання  поверхні)
4	Виготовлення  паличок.
5	Виготовлення   ялинки.
6	Виготовлення    стовпчиків.
7	Виготовлення  м’ячиків.
8	Виготовлення  яблука.
9	Конструювання Будівельний  конструктор: фігури  різної  форми.
10	Будівельний  конструктор. Властивості: форма, колір,  розмір.
11	Мозаїка:  кнопкові  фішки  однакового  розміру.
12	Конструктор «Лего»: окремі  деталі,  що входять до складу одного предмета.
13	Конструктор «Лего»: окремі  деталі,  що входять до складу одного предмета
14	Конструювання  об’ ємних предметів. Школа.
15	Конструювання  об’ ємних предметів. Вулиця.
16	Конструювання  об’ ємних предметів. У лісі.
17	Текстильний  матеріал    Текстильний  матеріал.  Нитки. Призначення.
18	Намотування  ниток,  у  клубки,  шнурування  взуття
19	Плетіння  косички.
20	Плетіння  кіски.  Створення  композиції  з  ниток.
21	Папір Властивості  паперу: колір, товщина, Механічні властивості.
22	Згинання  паперу  удвоє і « на кут»  квадрата,  розривання  паперу  за  лініями  згину.
23	Складання  паперу  вчетверо,  проведення  ліній  під  лінійку.
24	Обведення  шаблонів.
25	Обведення  шаблонів.
26	Робота з трафаретами.
27	Різання  смужки  паперу  одним  рухом  ножиць. Виготовлення  квадрата, трикутника. ТБ з ножицями.
28	Різання  широкого паперу  кількома  неповними закриваннями ножиць.
29	Різання  паперу  за  лініями. Сюжетна картина «Весна»
30	Орнамент  з геометричних фігур.
31	Орнамент  з геометричних фігур.
32	Виготовлення  кілець,  ланцюжка з кілець.
33	Виготовлення  аплікації « Сім’я»
34	Узагальнення  вивченого  матеріалу.

 

 

Список  використаних  джерел

• І.А. Марценківський, Д.І. Марценківський  «Питання  ранньої  діагностики  спектра  аутизму»
• Н.С. Андреева  «Психокоррекционная  помощь детям с нарушениями  аутического  спектра»
• Олександр  Літвінов  «Розлади  спектра  аутизму у підлітків та дорослих»
• http://www.allbest.ru/
• http://budz.c http://om.ua/
• http://www. fl-life .com.ua/
• Програма "Розквіт"