Методичні рекомендації для організації та забезпечення превентивної роботи в Державному навчальному закладі "Чортківське вище професійне училище" в умовах сучасних викликів.

Державний навчальний заклад

 "Чортківське вище професійне училище"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

для організації та забезпечення превентивної роботи в

Державному навчальному закладі

"Чортківське вище професійне училище"

в умовах сучасних викликів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розробив: заступник директора

з навчально-виховної роботи

Сергій КАРПИК

 

 

 

 

 

 

 

 

с-ще Заводське

2025

Зміст

 

Вступ. Актуальність превентивного виховання в Державному навчальному закладі "Чортківське вище професійне училище".

1.Теоретико-методологічні основи превентивного виховання в училищі.

1.1. Сутність та мета превентивного виховання.

1.2. Основні принципи превентивної діяльності.

1.3. Основні методологічні підходи.

2. Вікові та психологічні особливості здобувачів освіти.

2.1. Рання та середня юність (15–18+ років).

2.2. Психологічні особливості, спричинені сучасним контекстом.

2.3. Використання професійної мотивації у превенції.

3. Основні напрями та зміст превентивної роботи.

3.1. Профілактика протиправної та девіантної поведінки.

3.2. Формування навичок здорового та безпечного способу життя.

3.3. Запобігання насильству та булінгу в колективі.

3.4. Превенція професійних ризиків та травматизму.

4. Організація та методичне забезпечення превентивної роботи.

4.1. Діагностичний інструментарій.

4.2. Форми та методи роботи (тренінги, кейси, інтерактивні заняття).

4.3. Взаємодія суб'єктів виховного процесу.

5. Рекомендовані сценарій заняття.

5.1. Тренінг для практичного психолога.

5.2. Виховна година для майстра виробничого навчання.

5.3. Інформаційно-просвітницька година для класного керівника.

5.4. Засідання круглого столу для вихователя гуртожитку.

6. Використана література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність превентивного виховання в Державному навчальному закладі "Чортківське вище професійне училище".

Превентивне виховання в ДНЗ "Чортківське ВПУ" набуває стратегічного значення і визначається низкою взаємопов’язаних факторів: викликами воєнного часу, віковою специфікою здобувачів освіти та роллю закладу у підготовці кваліфікованих кадрів для відновлення України.

Викликом сьогодення є те, що Україна перебуває у стані повномасштабної війни, що формує хронічний стрес та психологічну травматизацію молоді. Це вимагає від закладу: профілактики деструктивних реакцій - запобігання виникненню агресії, апатії, зростання випадків вживання психоактивних речовин (ПАР) як механізму втечі від реальності та самолікування травми, формування життєстійкості - перетворення училища на ресурсний центр, що надає учням відчуття контролю, безпеки та приналежності. Превенція тут виступає як психосоціальна підтримка.

Соціально-економічна криза та наслідки війни часто призводять до дисфункції сімей: емоційного вигорання батьків, відсутності уваги до дітей, або ж виховання в умовах надмірного контролю чи, навпаки, бездоглядності.

Соціальною незрілістю є те, що молодь  часто демонструє низьку фінансову грамотність, відсутність навичок самоорганізації та відповідальності, що підвищує ризики втягнення у шахрайські схеми та правопорушення. За рахунок цього завданням училища є виступити компенсаторним інститутом, надавши здобувачам освіти чіткі соціальні норми, правову свідомість та життєву компетентність, які не були сформовані в родині.

Основний контингент училища перебуває у віці пізньої юності, для якого характерні: максималізм та експериментаторство - прагнення до ризику, переоцінка власних можливостей, ігнорування правил. Це безпосередньо призводить до порушень техніки безпеки та виробничого травматизму на практиці, що є критичним для професій, які готує ДНЗ «Чортківське ВПУ», перше професійне середовище - навчання в училищі це перехід від шкільних правил до виробничої дисципліни. Превенція забезпечує формування відповідальності, пунктуальності та уважності, що є ключовими для професійної придатності і успішної працевлаштованості.

Актуальність посилюється роллю ДНЗ "Чортківське ВПУ" у відбудові країни та економіки Тернопільського регіону, а саме: кадрова безпека -  підготовка психологічно стійких і право свідомих фахівців є запорукою якості та безпеки виконання відновлювальних робіт. Девіантна поведінка одного працівника може поставити під загрозу весь виробничий процес та життя інших, запобігання соціальній деградації - превентивне виховання – це інвестиція в соціальне здоров'я громади, що знижує навантаження на правоохоронні органи та соціальні служби.

Отже, превентивне виховання в ДНЗ "Чортківське ВПУ" – це не просто набір заходів, а комплексна система психолого-педагогічної підтримки та захисту, спрямована на формування стійкої, відповідальної та висококваліфікованої особистості, готової до викликів сьогодення та майбутньої професійної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Теоретико-методологічні основи превентивного виховання в училищі

 

1.1. Сутність та мета превентивного виховання.

Превентивне виховання (від лат. praevenio — випереджаю, запобігаю) — це комплексна, цілеспрямована система педагогічних, психологічних, соціально-правових та медичних заходів, спрямованих на запобігання формуванню девіантної (відхиляючої) поведінки, профілактику вживання психоактивних речовин (далі ПАР), правопорушень, а також на формування здорового способу життя та соціальної компетентності здобувачів освіти.

Головна мета превентивного виховання в ДНЗ "Чортківське ВПУ" — це забезпечення оптимального розвитку особистості майбутнього кваліфікованого фахівця, здатного усвідомлено протистояти негативним впливам соціального середовища та самостійно приймати відповідальні рішення у професійній і особистій сфері.

 

1.2. Основні принципи превентивної діяльності.

Ефективність превентивного виховання забезпечується дотриманням таких принципів, як: випереджувального впливу - профілактична робота має починатися до виникнення проблеми. Не ліквідувати наслідки, а усувати причини та фактори ризику на ранніх стадіях (наприклад, не боротися з наркоманією, а формувати стійку життєву позицію), комплексності та системності - превенція не є окремим заходом, а інтегрованою системою. Вона реалізується на уроках, під час виробничої практики, у гуртожитку, у співпраці з батьками, психологом та соціальними службами, індивідуалізації - врахування вікових, психологічних та професійних особливостей кожного учня. Робота має бути диференційована за рівнями: первинна превенція (для всієї групи), вторинна превенція (для "групи ризику"), третинна превенція (індивідуальна робота з учнями, які вже мають проблеми з адаптацією чи законом). Принцип гуманізму та позитивної орієнтації - фокус не на виявленні недоліків, а на розвитку позитивних якостей та сильних сторін особистості (наприклад, навичок лідерства, самоповаги, професійної гордості),  інтеграції з професійним становленням - пов'язування відповідальності за свою поведінку з професійною придатністю. Недисциплінованість у побуті дорівнює небезпеці на робочому місці.

 

1.3. Основні методологічні підходи.

Особистісно-орієнтований підхід.

Центром виховного процесу є особистість здобувача освіти. Завдання — допомогти учню самостійно усвідомити цінність здоров'я, права та безпеки, а не просто примушувати дотримуватися правил.

Методи: Індивідуальні консультації, бесіди, самоаналіз.

Компетентнісний підхід.

Превентивне виховання розглядається як формування ключових життєвих компетенцій, а саме: соціальна компетентність - навички ефективної комунікації, вирішення конфліктів, командної роботи, правова компетентність - знання своїх прав та обов'язків, здатність оцінювати ситуації з точки зору закону, здоров’я збережувальна компетентність - здатність самостійно приймати рішення щодо свого фізичного та психічного здоров'я.

Підхід з створення безпечного середовища.

Визнає, що поведінка людини значною мірою залежить від оточення. Заклад освіти та гуртожиток мають бути психологічно безпечним простором, вільним від булінгу, дискримінації та насильства.

Завдання: Створення чітких правил та механізмів реагування на порушення.

Травмо-інформований підхід (актуально в умовах війни).

Визнання того, що багато учнів пережили або є свідками травматичних подій. Поведінка, що відхиляється, може бути наслідком травми, а не поганого характеру.

Принцип: Будь-яка виховна дія має бути спрямована на стабілізацію та відновлення відчуття безпеки, а не на посилення відчуття провини чи сорому.

 

2. Вікові та психологічні особливості здобувачів освіти.

 

2.1. Рання та Середня Юність (15–18+ років).

Це період активного професійного самовизначення, який характеризується такими основними рисами:

Особливість	Прояви	Завдання превенції
Формування ідентичності	Прагнення належності до групи (професійної, неформальної), пошук зразків для наслідування, перевірка соціальних норм на міцність.	Створення позитивної професійної ідентичності (Я — кваліфікований фахівець), формування відповідальності за свою роль у колективі.
Максималізм та критичність	Нетерпимість до несправедливості, нігілізм щодо формальних правил (особливо, якщо вони не пояснені), ризикована поведінка (переоцінка своїх можливостей).	Навчання конструктивній критиці та правовій грамотності, демонстрація наслідків ризику (особливо на виробництві).
Емоційна нестійкість	Часті перепади настрою, висока імпульсивність і схильність до гострих конфліктів, що посилюється стресом воєнного часу.	Тренінги з емоційної саморегуляції, використання технік "заземлення" та "Я-повідомлення".
Професійна орієнтація	Потреба у визнанні своїх професійних досягнень, зосередженість на практичній діяльності, потреба в економічній незалежності.	Інтеграція превентивних тем в уроки виробничого навчання (наприклад, "Дисципліна – це професійна якість").

2.2. Психологічні особливості, спричинені сучасним контекстом.

Вплив війни та сімейної дисфункції залишає значний відбиток на психіці здобувачів освіти. Превентивне виховання має бути травма-інформованим.

Дефіцит безпеки та гіпертривожність - постійна готовність до загрози (навіть прихованої), порушення сну, труднощі з концентрацією уваги, особливо під час повітряних тривог. Превентивним завданням є нормалізація цих реакцій як природних. Впровадження рутинних, чітких правил та графіків, що відновлюють відчуття контролю та передбачуваності в гуртожитку та училищі.

Зміщення соціальних ролей - багато учнів вимушено взяли на себе дорослі ролі (допомога родині, робота, волонтерство). Це призводить до емоційного вигорання та передчасної втоми. Превентивним завданням є навчання психологічній гігієні, розмежування роботи та відпочинку. Створення умов для здорової підліткової активності (спорт, гуртки), що дозволяє компенсувати "викрадене" дитинство.

Агресія та емоційне "оніміння" - агресія може бути захисним механізмом проти відчуття безсилля. Емоційне "оніміння" (апатія, байдужість) є формою самозахисту від травми. Превентивним завданням є створення можливостей для безпечного вираження емоцій (арт-терапія, спортивні секції). Робота з емпатією та толерантністю, особливо щодо ВПО та інших вразливих груп у колективі.

 

2.3. Використання професійної мотивації у превенції.

Оскільки учні училища є професійно-орієнтованими, превентивна робота має апелювати до їхньої майбутньої кар'єри, а саме:

правова свідомість - порушення закону чи правил гуртожитку розглядається як ризик втрати майбутньої професії (проблеми з працевлаштуванням, довірою роботодавця);

здоровий спосіб життя - алкоголізм, наркоманія, тютюнопаління презентуються як зниження професійної конкурентоспроможності, уважності та фізичної витривалості, необхідних для роботи (особливо на об'єктах у Чортківському районі, де потрібна висока якість);

самоорганізація - навчання фінансової грамотності та тайм-менеджменту подається як навички успішного фахівця, а не просто як виховні вимоги.

 

3. Основні напрями та зміст превентивної роботи.

 

3.1. Профілактика протиправної та девіантної поведінки.

Цей напрям спрямований на підвищення правосвідомості здобувачів освіти, формування відповідального ставлення до закону та усвідомлення наслідків своїх дій в умовах підвищеної соціальної напруги.

Завдання напряму	Зміст та форми роботи	Акцент
Правова освіта	Проведення правових лекторіїв та вікторин. Зустрічі з представниками поліції та ювенальної превенції Чортківського району.	Усвідомлення кримінальної відповідальності з 16 років. Роз'яснення особливостей законодавства воєнного часу (комендантська година, відповідальність за мародерство, самовільне залишення місця служби).
Профілактика девіацій	Робота з групами ризику (учні, схильні до бродяжництва, систематичних порушень дисципліни). Залучення до додаткових гуртків та професійних секцій.	Профілактика екстремістської поведінки та участі в нелегальних формуваннях/групах. Навчання конструктивності у вираженні протесту (виключно в правовому полі).
Фінансова та цифрова безпека	Навчання цифровій грамотності та протидії фішингу. Запобігання втягненню в онлайн-шахрайство та створення фейкових акаунтів (як адміністративна та кримінальна відповідальність).	Профілактика фінансового шахрайства, пов'язаного зі збором коштів на ЗСУ, ВПО чи обіцянками "швидкого заробітку".
Контроль та супровід	Тісна співпраця класного керівника, майстра в/н та соціального педагога з метою раннього виявлення змін у поведінці та компенсації дефіциту батьківського контролю.	Запровадження чіткої системи контролю за відвідуванням та поведінкою в гуртожитку.

 

3.2. Формування навичок здорового та безпечного способу життя.

Цей напрям акцентує увагу на здоров'ї як на професійному ресурсі та засобу запобігання залежностям, які часто є формою втечі від стресу.

Профілактика залежностей - проведення інтерактивних тренінгів (метод "рівний-рівному") про шкоду вживання психоактивних речовин. Акцент на впливі на професійну працездатність (координацію, пам'ять, увагу), що є критичним для робітників, які працюють зі складним обладнанням.

Сексуальне виховання та репродуктивне здоров'я- надання достовірної інформації про планування сім'ї та відповідальність за партнерські стосунки.

Фізична активність як антистрес - активне залучення до спортивних секцій училища. Фізична праця та спорт є ефективними способами психологічного розвантаження та зняття агресії, які є безпечною альтернативою деструктивним звичкам.

Гігієна сну та харчування - організація бесід про важливість режиму дня та повноцінного харчування для витривалості та концентрації уваги.

 

3.3. Запобігання насильству та булінгу в колективі.

В умовах підвищеної агресивності суспільства через війну, ризик виникнення булінгу та насильства зростає. Для вирішення цієї проблеми потрібне впровадження "Алгоритму реагування на булінг" та створення чіткої, зрозумілої для учнів та педагогів, процедури фіксації, розгляду та реагування на випадки цькування. Забезпечення конфіденційності звернень, формування толерантності та інклюзії, а саме: спеціальні заняття, спрямовані на протидію стигматизації учнів ВПО, учнів з особливими освітніми потребами або тих, чиї родини мають інший соціальний статус. Навчання емпатії до чужого травматичного досвіду, розвиток комунікативних навичок, які виражаються проведенням медіаційних сесій (за участю психолога) для конструктивного вирішення конфліктів. Навчання використанню "Я-повідомлення" та прийомів активного слухання, а також робота зі свідками (байдужими) це навчання учнів, які є свідками булінгу, відповідальності за невтручання. Роз'яснення, що мовчання робить їх співучасниками.

 

3.4. Превенція професійних ризиків та травматизму.

Цей напрям є унікальним і безпосередньо пов'язує психологічний стан учня з безпекою виробничого процесу. В даному напрямку потрібно використовувати такі інструменти як: психологічна відповідальність -  включення в інструктажі з охорони праці елементів про психологічну готовність до роботи. Роз'яснення, що втома, стрес та неуважність є такими ж факторами ризику, як і несправний інструмент; інтеграція в практику - регулярний розбір реальних, професійно-орієнтованих кейсів із професій училища, де травматизм стався через порушення дисципліни або емоційну нестійкість; адаптація до виробничих умов війни - навчання чітким алгоритмам дій на виробництві (навчальній майстерні, на практиці) під час повітряної тривоги та інших надзвичайних ситуацій; контроль якості та безпеки - формування у майбутніх фахівців розуміння, що професійна недбалість (неякісно виконана робота) створює ризик для кінцевого споживача або об'єкта, а отже, є формою соціальної безвідповідальності.

 

4. Організація та методичне забезпечення превентивної роботи.

Організація превентивної роботи в ДНЗ "Чортківське ВПУ" базується на системному підході, що передбачає діагностику, цільове впровадження методів та координовану взаємодію всіх учасників освітнього процесу, особливо в умовах воєнного часу.

 

4.1. Діагностичний інструментарій.

Діагностика є основою для індивідуалізації превентивної роботи та раннього виявлення учнів "групи ризику". Використовується як первинна діагностика при вступі, так і регулярний моніторинг.

Напрям	Мета застосування	Відповідальний за проведення
Вивчення адаптації	Виявлення рівня психологічної та соціальної адаптації першокурсників (особливо ВПО), їхньої готовності до виробничої дисципліни.	Практичний психолог.
Соціометрія	Визначення структури групи (лідери, ізольовані, аутсайдери), раннє виявлення потенційних конфліктів та булінгу.	Класний керівник, соціальний педагог.
Діагностика схильності до ПАР	Виявлення ставлення до наркотиків, алкоголю, тютюнопаління; оцінка ризику залежностей.	Практичний психолог (з дотриманням конфіденційності).
Анкетування "Стрес і тривога"	Моніторинг рівня воєнно-обумовленого стресу та тривожності. Виявлення потреби в психологічній підтримці.	Практичний психолог , соціальний педагог.
Спостереження	Систематичний збір інформації майстрами в/н та вихователями гуртожитку про порушення дисципліни, недбалість, агресію або, навпаки, соціальну ізоляцію.	Майстри в/н, вихователі, класні керівники.

 

Однією з вимог до діагностики в училищі є те, що результати  проведеної діагностики мають бути передані керівництву для прийняття управлінських рішень (наприклад, посилення контролю в гуртожитку) та майстрам в/н (для диференціації завдань на практиці).

 

4.2. Форми та методи роботи (тренінги, кейси, інтерактивні заняття).

Методична робота має бути інтерактивною та практично орієнтованою, уникаючи нудних лекцій та моралізаторства. Для цього слід застосовувати такі напрямки як:

- інтегровані тренінги (практичний психолог та майстер в/н), а саме практичні заняття, де учні вчаться застосовувати техніки саморегуляції (дихання, "заземлення") прямо на робочому місці (у навчальній майстерні), коли відчувають злість чи втому, відпрацювання навичок конструктивної взаємодії з колегами, керівництвом, замовниками. Фокус на "Я-повідомленнях" як інструменті протидії булінгу та професійним конфліктам.

Б. Кейс-метод (Метод ситуаційного аналізу).

- кейси з ОП - розбір реальних, але анонімізованих, випадків травматизму на виробництві (на Тернопільщині), де причиною стала неуважність, поспіх або алкоголь. Обговорення правових та фінансових наслідків також розбір ситуацій, коли молодь опиняється на межі правопорушення (крадіжка, участь у бійці, передача картки шахраям). Учні приймають рішення, обґрунтовуючи його нормами закону та професійної етики.

- інтерактивні та проєктні заняття, в яких проводиться відпрацювання поведінки під час медіації конфлікту чи протидії тиску (наприклад, відмова від вживання ПАР), окрім цього участь у групових проєктах, де учні розробляють власні колективні правила підтримки та ресурси для боротьби зі стресом у гуртожитку.

 

4.3. Взаємодія суб'єктів виховного процесу.

Ефективна превенція вимагає координації зусиль усіх ланок ДНЗ "Чортківське ВПУ", а саме:

- внутрішньої взаємодії, де адміністрація закладу  забезпечує  ресурсною базою (час, приміщення, фінансування), контролює виконання планів, оперативно приймає рішення щодо "групи ризику" та випадків булінгу, майстри виробничого навчання та класні керівники виконують роль ключових менторів. Їхнє завдання — інтегрувати превентивні теми в щоденний освітній процес, бути першими, хто помічає зміни в поведінці учнів, практичний психолог та соціальний педагог відповідають за забезпечення діагностичного супроводу, проведення індивідуальної корекційної роботи та складних тренінгів. Консультування педагогів щодо роботи з учнями, які мають ознаки травми чи девіантної поведінки.

- зовнішня взаємодія, яка виражається співпрацею з місцевими організаціями і є критично важливою для посилення превентивного впливу. Впроваджується через правоохоронні органи, а саме регулярні лекції представників Ювенальної превенції Чортківського районного відділу поліції щодо відповідальності в умовах воєнного стану, служби у справах дітей та сім'ї  з якою проводиться обмін інформацією щодо сімей, які потрапили у складні життєві обставини, та координація соціального захисту здобувачів освіти, медичні заклади в яких проводиться консультування з питань профілактики залежностей та надання допомоги, ветерани АТО,ООС та волонтерські організації їх залучення як позитивних прикладів стійкості та менторів для спільних волонтерських проєктів, що посилює національно-патріотичний аспект превенції,               Чортківська районна організація Товариства Червоного Хреста України для проведення life skills-сесій із життєвих навичок, а також  школа лідерства задля проведення тренінгів з лідерських якостей та стійкості до викликів.

 

5. Рекомендовані сценарії заняття

 

5.1. Тренінг для практичного психолога.

Тема: "Психологічний щит: Управління стресом та відновлення життєвого ресурсу"

Мета: Навчити здобувачів освіти ідентифікувати ознаки стресу, викликаного кризовою ситуацією, та застосовувати ефективні техніки саморегуляції і "заземлення" для збереження уважності, що є критичним для професійної діяльності.

Цільова аудиторія: Навчальні групи 1–2 курсів.

Тривалість: 90 хвилин (академічна пара).

Форма проведення: Практичний тренінг з елементами арт-терапії.

Необхідні матеріали:

Фліпчарт або дошка.

Кольорові стікери, ручки/маркери.

Аркуші паперу А4, кольорові олівці/фломастери.

Тиха, спокійна музика для релаксації.

1. Вступна частина: Діагностика та актуалізація (15 хв)

1.1. Вправа "Мій емоційний термометр" (10 хв)

Мета: Діагностувати поточний рівень стресу та нормалізувати переживання.

Хід: Учні отримують стікери. Просимо їх анонімно намалювати "емоційний термометр" від 1 до 10, де 1 — повний спокій, 10 — максимальна тривога/злість.

Учні пишуть на звороті, що саме спричинило їхній поточний стан (наприклад, "тривога", "невизначеність", "конфлікт", "брак сну").

Психолог збирає стікери та швидко аналізує загальний "температурний режим" групи.

Висновок: Психолог підкреслює, що відчувати тривогу зараз нормально, це реакція на зовнішню загрозу. Наше завдання — не придушити емоції, а навчитися ними керувати, щоб вони не заважали навчанню та безпеці.

1.2. Обговорення "Стрес як ризик на роботі" (5 хв)

Психолог: Як пов'язаний високий рівень тривоги з роботою слюсаря/будівельника/механіка?

Очікувані відповіді: Неуважність → помилка → травма → зіпсований матеріал → втрата грошей.

Акцент: Психологічна готовність — це частина професійної безпеки.

2. Основна частина: Техніки саморегуляції (50 хв)

2.1. Практикум "Заземлення 5-4-3-2-1" (15 хв)

Мета: Швидко відновити зв'язок із реальністю та перервати панічну чи тривожну думку.

Хід: Психолог пояснює, що техніка використовує органи чуття для повернення з "внутрішньої паніки" до "зовнішньої реальності".

5 речей, які бачите зараз.

4 речі, до яких торкаєтеся (олівець, стіл, одяг).

3 звуки, які чуєте (дихання, ручка, шум на вулиці).

2 запахи, які відчуваєте.

1 смак, який відчуваєте.

Закріплення : "Як це можна використати у майстерні, коли щось пішло не так або ви сильно втомилися?" (Зосередження на інструменті та інструкції).

2.2. Вправа "Мої ресурси та мої втрати" (25 хв)

Мета: Дати змогу безпечно виразити біль втрати (особистий чи загальнонаціональний) та сфокусуватися на наявних ресурсах.

Хід:

Учні ділять аркуш А4 на дві вертикальні частини.

Ліва сторона ("Втрати/Біль"): Символічно малюють чи пишуть те, що вони втратили або що завдає їм найбільшого болю через війну (дім, спокій, втрачений друг, невизначеність). Використовують темні кольори.

3. Права сторона ("Ресурси/Сила"): Символічно зображують свої джерела сили та контролю (професія, друзі в училищі, хобі, віра в ЗСУ, родина). Використовують яскраві кольори.

4. Обговорення (за бажанням): Психолог просить охочих розповісти не про втрати, а про ресурси (праву сторону). Акцент на тому, що ДНЗ "Чортківське ВПУ" є їхнім ресурсом — місцем, де вони здобувають контроль над своїм майбутнім.

2.3. Релаксація "М'язова хвиля" (10 хв)

Мета: Зняти фізичну напругу, яка накопичується в тілі через стрес.

Хід: Під тиху музику психолог дає інструкцію: максимально напружити (на 5 с) і потім повністю розслабити (на 10 сек) окремі групи м'язів, починаючи від ступень і закінчуючи м'язами обличчя.

3. Завершальна частина: Інтеграція та зобов'язання (25 хв)

3.1. Вправа "3-2-1: Мій щит" (15 хв)

Мета: Сформулювати конкретний план дій.

Учні відповідають на три запитання (письмово):

3 ознаки, за якими я тепер розпізнаю свій стрес.

2 техніки, які я буду використовувати у важкі моменти ("заземлення", дихання тощо).

1 людина в училищі (майстер, психолог, друг), до якої я звернуся, якщо "червона зона" буде надто довго.

3.2. Підсумок (10 хв)

Психолог збирає картки "Мій щит" (це допомагає виявити тих, хто потребує індивідуальної роботи).

Висновок: "Професійна майстерність починається з самоконтролю. Ви, майбутні фахівці, маєте бути стійкими, щоб будувати та відновлювати. Пам'ятайте, турбота про свій психологічний стан – це не слабкість, це ваша професійна відповідальність".

Нагадування про конфіденційність та години роботи психолога.

 

Методичні рекомендації для практичного психолога

1. Співпраця з майстрами: обов'язково інформуйте майстрів в/н та вихователів про ключові техніки ("заземлення"), щоб вони могли нагадувати про них учням безпосередньо на робочих місцях чи в гуртожитку.

2. Регулярність: такі заняття мають проводитися систематично (не рідше одного разу на семестр), оскільки навички саморегуляції вимагають постійного тренування.

3. Позитивний фокус: завжди завершуйте заняття на позитивній ноті, акцентуючи увагу на силі та стійкості учнів, а не на їхніх проблемах.

 

 

 

5.2.  Виховна година для майстра виробничого навчання.

Тема: "Професійна дисципліна як зброя: Ціна неуважності у відбудові країни"

Мета:

1. Наочно довести, що психологічний стан (втома, стрес, неуважність) є прямим фактором виробничого травматизму та низької якості роботи.

2. Сформувати усвідомлення, що дисципліна та самоконтроль — це не шкільні правила, а професійна вимога та громадянський обов'язок в умовах відновлення.

3. Компенсувати дефіцит відповідальності, викликаний недоліками сімейного виховання, через професійну гордість.

Цільова аудиторія: здобувачі освіти 2–3 курсів (професії підвищеного ризику: будівельники, зварювальники, механіки).

Тривалість: 30 хвилин.

Форма проведення: бесіда-диспут із застосуванням кейс-методу.

1. Вступ. Дисципліна на вагу золота (5 хв)

1.1. Вправа "Ваша перша травма" (5 хв)

Хід: Майстер просить учнів згадати (анонімно чи на прикладі інших) про найпростіші побутові травми (порізав палець, обпікся, вдарився).

Питання: Що було справжньою причиною травми? (Відволікся на телефон, поспішав, був злий, не виспався).

Висновок Майстра: "На виробництві ціна неуважності зростає від порізу пальця до втрати кінцівки або життя. Ваша голова (увага та спокій) — це ваш найважливіший захист."

1.2. Актуалізація "Відповідальність перед майбутнім" (5 хв)

Майстер: "Зараз ми готуємо фахівців, які будуть відбудовувати будинки в Харкові, ремонтувати техніку в регіонах. Неякісно виконаний шов чи неправильно виставлена балка — це загроза життю цілої родини. Таким чином, професійна дисципліна є формою патріотизму."

2. Основна частина. Кейс-аналіз та Кодекс (20 хв)

2.1. Кейс "Ціна стресу на практиці" (10 хв)

Завдання: Майстер пропонує для розбору ситуацію, наближену до професій учнів.

Приклад Кейсу (для будівельників/зварювальників):

"Іван (17 років, учень нашого училища) проходив практику на об'єкті у Чорткові. Він отримав звістку, що його родина-ВПО має проблеми з житлом, і був дуже засмучений. На робочому місці він не одягнув захисні окуляри, бо 'забув про все', і, поспішаючи, почав зварювати/різати. Наслідок: опік рогівки, зірвана зміна, штраф для підприємства.

Питання для обговорення (у малих групах):

1. Юридична відповідальність: Які наслідки для Івана (догана, відрахування, фінансові втрати)?

2. Психологічна причина: Чи є його стрес виправданням порушення ОП? Як йому слід було вчинити, щоб уникнути травми?

3. Професійна етика: Як його неуважність вплинула на репутацію ДНЗ "Чортківське ВПУ"?

2.2. Розробка "Кодексу стійкого фахівця" (10 хв)

Хід: Учні спільно з Майстром формулюють 5–7 професійно-етичних правил, які допомагають залишатися стійким і уважним під час роботи в умовах стресу.

Приклади правил:

Правило 1 (Протидія стресу): Перед початком роботи я завжди роблю паузу на 1 хвилину, щоб "заземлитися" (назвати 5 речей, які бачу).

Правило 2 (Протидія поспіху): Я ніколи не приступаю до роботи, поки не перевірю тричі справність та безпеку інструменту.

Правило 3 (Протидія втомі): Якщо я не виспався або погано почуваюся, я зобов'язаний попередити майстра і не приступати до роботи підвищеного ризику.

3. Завершення. Моя особиста професійна присяга (10 хв)

3.1. Техніка "Професійне самозобов'язання" (5 хв)

Хід: Учні отримують маленькі картки (чи блокноти). Майстер просить кожного записати лише одне правило зі щойно розробленого Кодексу, яке він особисто зобов'язується виконувати на практиці з завтрашнього дня.

Майстер: "Цей підпис — це ваша перша професійна присяга. Ви даєте її собі, і від її виконання залежить ваша кар'єра та безпека."

3.2. Підсумок Майстра (5 хв)

"Дисципліна – це не покарання, а професійний захист. Ми в Чортківському ВПУ готуємо найкращих фахівців. А найкращий фахівець той, хто повертається з роботи здоровим, а його робота — бездоганна. Ваше майбутнє — це ваша увага."

Нагадування про можливість звернутися до практичного психолога училища, якщо стрес заважає концентруватися.

 

Методичні рекомендації для майстра в/н

1. Реалізм: завжди використовуйте професійну термінологію та реальні, локальні приклади (без імен), щоб заняття не сприймалося як абстрактна "мораль".

2. Інтеграція: регулярно нагадуйте про "Кодекс стійкого фахівця" перед початком виробничого навчання.

3. Позитивне підкріплення: хваліть учнів, які демонструють високу дисципліну та самоконтроль  як професіонали, а не просто як "слухняні діти"

 

 

5.3. Інформаційно-просвітницька година для класного керівника.

Тема: "Стоп Булінг: відповідальність свідка та створення безпечного колективу"

Мета:

1. Розмежувати поняття "конфлікт" і "булінг" (цькування).

2. Сформувати усвідомлення відповідальності свідків (мовчазної більшості), які є ключем до припинення булінгу.

3. Надати учням чіткі алгоритми дій у разі виявлення чи участі у цькуванні, посилюючи роль класного керівника як довіреної особи.

Цільова аудиторія: Навчальні групи, де можуть виникати проблеми згуртованості (особливо змішані групи, що включають ВПО чи учнів з різних районів).

Тривалість: 30 хвилин.

Форма проведення: бесіда-дискусія з рольовими елементами.

1. Вступ. Конфлікт чи Булінг? (5 хв)

1.1. Вправа "Класифікатор" (5 хв)

Хід: Класний керівник пропонує ситуації:

1. Іван та Петро один раз посварилися через футбольний м'яч.

2. Івана тижнями щодня обзивають і ховають його інструменти.

3. Учні постійно ігнорують новеньку ученицю з іншого міста.

Питання: Де тут конфлікт (рівноправна суперечка), а де булінг (систематична агресія з позиції сили)?

Висновок: Булінг — це систематична агресія, де є нерівність сил (фізична, соціальна чи психологічна перевага). Це не конфлікт, це злочин проти особистості.

1.2. Психологічна небезпека мовчання

Класний керівник: "Чому булінг існує? Тому що більшість мовчить. Жоден булінг не виживає без мовчазної підтримки (свідків)."

2. Основна частина. Роль Свідка (20 хв)

2.1. Чотири ролі свідка (10 хв)

Класний керівник обговорює з учнями, що свідки булінгу не є пасивними. Вони відіграють одну з чотирьох ролей:

Роль Прояви Оцінка

Помічники беруть участь у цькуванні на боці агресора. Співучасники булінгу. Несуть таку ж відповідальність.

Підсилювачі Сміються, знімають на телефон, підбадьорюють агресора. Підтримують агресію, роблячи її "крутою" чи прийнятною.

Сторонні спостерігачі просто мовчать і йдуть геть, роблять вигляд, що не бачать.              Узаконюють булінг своїм мовчанням, демонструють жертві байдужість.

Захисники активно чи пасивно зупиняють, підтримують жертву, повідомляють дорослим.              Формують безпечний колектив, виконують свій громадянський обов'язок.

Питання: "Якщо ви бачите булінг, і вам страшно втрутитися, чи є ви винним?" (Мета: зняти з учнів почуття індивідуальної провини, але покласти колективну відповідальність).

2.2. Алгоритм дій для учня-свідка (10 хв)

Класний керівник надає чіткий, безпечний алгоритм (його можна вивісити в класі/гуртожитку):

1. Не вступати у відкриту бійку. Це лише посилить агресію.

2. Забрати жертву з небезпечної зони. Використовуйте нейтральну фразу: "Нам треба йти, майстер викликає" або "Ходімо, я тобі дещо покажу".

3. Негайно повідомити. Розповісти класному керівнику, майстру в/н, вихователю гуртожитку, психологу або батькам.

Класний керівник: "Я, як ваш класний керівник, гарантую, що повідомлення про булінг – це завжди правильно, і це буде зроблено конфіденційно".

4. Зберігати докази. Якщо бачили фото чи відео — не поширювати, але повідомити про їх існування.

3. Завершення. Наш безпечний простір (10 хв)

3.1. Вправа "Гарячий стілець довіри" (5 хв)

Мета: Підвищити рівень довіри до класного керівника.

Хід: Класний керівник сідає на стілець і запрошує учнів анонімно (за допомогою записок, які вони залишають на столі) поставити запитання, пов'язані з конфліктами, які вони бояться обговорювати. Класний керівник обіцяє, що прочитає їх після години і дасть загальну відповідь на наступній зустрічі.

3.2. Підсумок "Наш колектив – наша сила" (5 хв)

Класний керівник: "В умовах, коли наша країна воює і відновлюється, ми не можемо дозволити собі воювати всередині. Сильний професійний колектив — це той, де кожен почувається захищеним. Нехай наша група буде такою силою, яку створюють Захисники, а не Помічники агресора."

Нагадування контактів психолога та соціального педагога.

 

Методичні рекомендації для класного керівника

1. Особистий приклад: чітко демонструйте, що Ви не толеруєте жодних форм насильства чи знущання.

2. Профілактика в чатах: Слідкуйте за спілкуванням учнів у групових чатах (Viber, Telegram). Кібербулінг часто починається там.

3. Залучення майстра: просіть майстра виробничого навчання похвалити учня за роботу, якщо він був жертвою цькування. Професійне визнання є важливим для відновлення самооцінки.

 

5.4. Засідання круглого столу для вихователя гуртожитку.

Тема: "Режим, Ризик і Ресурс: безпека особистих фінансів та цифровий контроль у гуртожитку"

Мета:

1. Сформувати свідоме ставлення до правил гуртожитку як до елемента особистої безпеки та фінансового захисту.

2. Навчити учнів правилам цифрової гігієни та захисту фінансових даних (стипендія, перший заробіток) в умовах спільного проживання.

3. Забезпечити дотримання режиму як профілактику втоми, яка веде до неуважності та правопорушень.

Цільова аудиторія: Учні, які проживають у гуртожитку ДНЗ "Чортківське ВПУ".

Тривалість: 45 хвилин.

Форма проведення: Бесіда-практикум "Моя кімната – моя фортеця".

1. Вступ. Режим як інструмент безпеки (10 хв)

1.1. Вправа "Ціна недосипання" (5 хв)

Хід: Вихователь просить підняти руку тих, хто вчора ліг спати після 1:00 ночі.

Питання: "Як ви почуваєтеся сьогодні? Чи зможете ви бути уважними на практиці (робота зі станком, зварювання, робота на висоті)?"

Висновок Вихователя: "Правила гуртожитку (відбій, тиша, чистота) — це не просто контроль. Це ваше відновлення. Втома, недосипання, відсутність режиму — це фактори професійного травматизму та психологічної вразливості."

1.2. Актуалізація "Мій перший фінансовий ризик" (5 хв)

Вихователь: "Стипендія/зарплата приходить на картку. Картка, як і ви, живе у цій кімнаті. Отже, ризики тут, у гуртожитку, зростають."

2. Основна частина. Загрози у спільному просторі (25 хв)

2.1. Ситуаційний розбір "Нічні фінансові пастки" (10 хв)

Вихователь пропонує для обговорення типову ситуацію:

"О 3:00 ночі до вас приходить повідомлення у месенджері від вашого одногрупника: 'Терміново потрібні 500 грн, потрапив у біду, поповни картку, завтра віддам. Картка №...' У гуртожитку тихо, всі сплять. Ви знаєте, що він пізно ввечері пішов на прогулянку. Ваші дії?"

Ключові висновки (формулюють учні):

1. "Нічне правило": будь-які термінові фінансові операції вночі — це 99% шахрайство (зламаний акаунт).

2. "Правило дзвінка": завжди подзвонити або використати кодове слово, якщо ситуація підозріла.

3. Емоційний контроль: шахраї використовують ваш страх чи бажання допомогти. Фінанси люблять тишу і тверезий розум.

2.2. Пам'ятка "Безпека в кімнаті" (15 хв)

Учні разом із вихователем створюють Пам'ятку безпечного проживання, зосереджуючись на ризиках спільного простору:

1. Паролі та ПІН-коди:

Ніколи не зберігай ПІН-код поряд із карткою.

Ніколи не передавай CVV-код чи повний номер картки нікому (навіть родичам по телефону).

2. Телефон і ноутбук:

Ніколи не залишай телефон чи ноутбук без блокування паролем/відбитком навіть на 5 хвилин.

Ніколи не дозволяй сусідам по кімнаті "просто подивитися" щось у твоїх фінансових додатках.

3. Документи та речі:

Документи (паспорт, військовий квиток) завжди мають бути у сейфі/закритому ящику.

Не обговорюй уголос наявність великих сум грошей чи цінних речей у кімнаті.

Не використовуй публічний Wi-Fi гуртожитку для входу в банківські додатки (краще мобільний інтернет).

3. Завершення. Вихователь – Ваш Ресурс (10 хв)

3.1. Вправа "Наш спільний простір" (5 хв)

Хід: Кожен учень називає одне правило гуртожитку, яке він вважає найважливішим для своєї безпеки (наприклад: "Тиша після 22:00", "Приходити вчасно", "Перевіряти гостя").

Мета: Перевести правила з розряду примусу у розряд спільної відповідальності.

3.2. Підсумок Вихователя (5 хв)

"У гуртожитку я не лише контролер, я – ваш ресурс. Якщо ви відчуваєте, що на вас тиснуть (фінансово, психологічно, змушують порушувати правила), або якщо ви стали жертвою шахрайства – не бійтеся! Звертайтеся до мене, до психолога, до майстра. Сховати проблему – це збільшити ризик. Наше спільне завдання – забезпечити, щоб ви були здорові, уважні та фінансово захищені для успішного завершення навчання у ДНЗ "Чортківське ВПУ"."

Вивісити оновлену "Пам'ятку безпеки" в кімнаті чи на поверсі.

 

Методичні рекомендації для вихователя гуртожитку

1. Професійна прив'язка: Регулярно наголошуйте, що дисципліна гуртожитку = виробнича дисципліна. Якщо людина не може підтримувати порядок у своїй кімнаті, вона не зможе підтримувати порядок на робочому місці.

2. Принцип "Я-Повідомлення": При спілкуванні щодо порушень уникайте звинувачень. Використовуйте формулу: "Я бачу, що ти не дотримуєшся тиші після 23:00 (факт). Це порушує відпочинок твоїх сусідів (наслідок). Я хвилююся, що це вплине на твою увагу на практиці (занепокоєння)."

3. Співпраця з поліцією: Регулярно запрошуйте представників ювенальної превенції для проведення бесід про відповідальність за правопорушення (крадіжки, вживання ПАР) безпосередньо в приміщенні гуртожитку.

4. Моніторинг: Особливу увагу приділяйте емоційному стану новеньких учнів та ВПО, які можуть відчувати підвищений стрес і потребувати додаткового соціального захисту.

 

 

 

 

 

 

 

6. Використана література

1. Виховання дітей девіантної поведінки: Методичний посібник ⁄ Упорядник Гусь Т. Й. – Херсон: РІПО, 2010. – 60 с.
2. Єжова О.О.,Кириченко В.Р.,Тарасова Т.В.Фрмування превентивного виховного середовища ЗНЗ.Навчально-методичний посібник./Кіровоград.,2014рік
3. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – Кам'янець-Подільський, 2002. – 96с.
4. Липець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров’я, працездатність. – Львів, 1993. – 132 с.
5. Концепція превентивного виховання дітей та молоді в Україні
6. Конвенція ООН про права дитини
7. Оржеховська В. М. Превентивна педагогіка. Основні засади розвитку превентивного підходу ⁄⁄ Позакласний час. – 2011. - №3. – С. 73-80.
8. Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: Науково-методичний посібник. – К., 1996. – 352 с.
9. Превентивне виховання дітей і молоді: методичні рекомендації для слухачів курсів підвищення кваліфікації (учителям, вихователям, організаторам виховної роботи, класним керівникам) ⁄ Укладач Т.І.Туркот – Херсон: РІПО, 2010. – 36 с.
10. Рання профілактика негативних проявів у поведінці дітей: навч. -метод. посібн. ⁄ Упоряд. та відп. за вип. О. І. Пилипенко. – К. : ТОВ «ХІК», 2003. – 128 с.
11. Фіцула М. М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. – Тернопіль, 1999. – 144 с.
12. Холодецька Н. Робота з дітьми «Групи ризику»: На допомогу початківцю ⁄⁄ Соціальний психолог. – 2010. - № 5. – С. 27-28.
13. Онлайн-ресурс Google. Gemini мовна модель, ШІ-чатбот. 2024. URL: https://gemini.google.com.