Для формування читацької компетентності надаю перевагу словниковій роботі, яку можна проводити на різних етапах уроку та в різних формах:заздалегідь надруковані слова і пояснення до них;після первинного читання діти визначають незрозумілі слова – вчитель пояснює усно або заготовлені пояснення в письмовій формі (презентація);під час аналізу змісту тексту;в 4 класі іноді діти поєднують слово з його тлумаченням:
поєднують слово з його тлумаченням. Мольберт. Банка (скляна посудина з широкою шийкою, яка використовується в основному для зберігання продуктів домашнього і промислового консервування)Подих перехопило. Розширилися, збільшилися обсягом від насичення вологою. Набубнявіли. Хто-небудь дуже вражений; у когось перехоплює дихання (від збудження і хвилювання)Слоїк. Малярська дошка. Підставка, на якій художник закріплює полотно для малювання. Призьба. Закричати, загорланити. Зарепетувала. Збентежитися, прийти в стан замішання, зніяковіння, засоромитися. Знітилася. Спорудження вздовж зовнішніх стін по периметру хати (будівлі), служить для запобігання промерзанню споруди взимку і для захисту від опадів. НаївніПростодушно-довірливий, який не має життєвого досвіду; безпосередній, недосвідчений
Проговорювання скоромовок. Побачив вовк козу,Забув про грозу. Ти, малий, скажи малому. Хай малий малому скаже,Хай малий теля прив'яже. Заболіли зуби в зебри. Йти до зубра,зебро,треба. Як не хочеш буть беззуба -Лікуватись йди до зубра. Дзижчить над житом жвавий жук,Бо жовтий він вдягнув кожух. Жовтий жук купив жилет,Джемпер, джинси та жакет. Ой був собі коточок,Украв собі клубочок. Та й сховався в куточок.
Ігри«Вовк та заєць» - один здобувач освіти («заєць») починає читати перше речення, коли дочитує до крапки – починає читати другий («вовк»). «Заєць» читає швидко, намагаючись дочитати абзац, щоб не наздогнав «вовк». Всі слідкують, щоб гравці дотримувалися правил (читати швидко, не пропускати складів чи слів, чітко промовляти слова), потім гравці міняються. Ролі діти обирають за бажанням.
Висновки. Важливим аспектом роботи на уроках читання є розвиток у школярів уміння пов’язувати прослухане / прочитане зі своїм життєвим досвідом, висловлювати своє ставлення, розповідати про власні почуття і переживання. Долучення дітей до обговорення змісту текстів є прямим стимулом для продукування ними спонтанних висловлювань, які заразом формують необхідні мовленнєві вміння та привчають їх до умов реального спілкування. Завдання, які спонукають учнів до такої діяльності, водночас розвивають самостійність думки, творчу уяву, фантазію дітей, свободу в інтерпретації тексту, тобто готують компетентну мовну особистість.