«Ігрова діяльність
як одна з форм організації навчання інформатики
в сучасному освітньому просторі»
Шевченко Катерина Сергіївна
вчитель інформатики
Снігурівської ЗОШ І – ІІІ ступенів №1
Снігурівський район
План
Вступ
На сьогоднішній день найголовніше в навчальному процесі є «дитиноцентризм». Питання про те "Як навчати?" ставить перед собою кожен вчитель. Тому завданням сучасного вчителя є правильно вибрати форми та художні засоби організації навчальної діяльності учнів. У початковій школі потрібно закласти у дітей первинні навички інформаційної культури, початки комп’ютерної грамотності, забезпечити поступальність у навчанні.
Макаренко А. С. писав: “Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…” Отже, гра, її організація – ключ в організації навчання та виховання учнів.
Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для школярів. К. Д. Ушинський писав: «Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. З перших уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні».
Важливо пам'ятати, що гра впливає на розвиток обох частин мозку. Тому що за граматику, логіку, лексику, аналіз і математику відповідає ліва півкуля, а за інтуіцію, ритм, фантазії й емоції - права.
Таким чином, гра стимулює краще запам'ятовування й розуміння досліджуваного матеріалу, а також сприяє підвищенню мотивації й дозволяє тому, кого навчають, комплексно використовувати органи почуттів при сприйнятті інформації, а також самостійно й неодноразово відтворювати її в нових ситуаціях.
Актуальність теми визначається тим, що підходи до навчання інформатики в школі зазнали суттєвих змін. Тому разом з формуванням інформаційної культури учнів в процесі навчання сьогодні усе більш актуальна активізація виховної діяльності в процесі навчання. Застосування гри на уроках інформатики в школі є одним із найефективніших підходів навчання, тому що ігрові підходи полегшують засвоєння досить складної інформації для дитини.
Метою є вивчення теоретичних питань, таких як методика застосування ігрового підходу у навчальному процесі, роль гри у вихованні та формування особистості дитини, а також розробка матеріалів для практичного застосування гри на уроках інформатики.
Завданнями є формування вмінь працювати до досягнення поставленої мети; нести відповідальність за кунцевий результат; аналіз та критичне осмислення вивченого матеріалу для його практичного застосування.
Об’єктом є методика застосування гри як ефективного методу засвоєння знань та закріплення навичок учнів.
Предмет – пізнавальне та виховне значення гри.
Роль гри у навчально-виховному процесі
Урок-гра – це метод навчання, спрямований на моделювання реальної дійсності з метою ухвалення рішень в модельованій ситуації.
Основна мета гри – підняти інтерес учнів до навчання, і тим самим підвищити ефективність навчання. Чому гра так подобається дітям? Тому, що гра дарує радість і захоплення, що сам процес гри сповнений несподіванок, а результат – таємниця. Але крім суб’єктивного сприйняття, є, безумовно, глибший вплив гри на людину, на основні сфери її життєдіяльності: фізичну, емоційно-вольову, інтелектуальну та духовну (цілісно-смислову).
Урок-гру можна розглядати як одну з форм активного навчання, такі уроки передбачають творчий підхід з боку вчителя і ученика, освоєння умінь учеників в процесі активної пізнавальної діяльності.
Методика викладання предмету, особисті якості вчителя роблять значний вплив на розвиток інтересу до предмету. Тому кожен вчитель веде пошуки різноманітних форм і ефективних методів викладання, які б активізували розумову діяльність учнів.
Мета використання активних методів навчання, зокрема ігор, у початковій школі – це формування допитливості. Тому, для учнів 2-4 класів кожного уроку можна створити подорож у світ інформатики із казковими героями.
У ході своїх досліджень визначний швейцарський психолог Жан Піаже висловив думку, що логіка не є вродженою, а розвивається поступово з розвитком дитини. І я з ним згодна. Тому на уроках у 2-4 класах я використовую якнайбільше логічних завдань, пов’язаних з математикою, мовою, пізнанням навколишнього світу тощо. Завдання потребують виконання конкретних операцій: інтуїтивне мислення, що спирається на детальні представлення про об’єкти, прості операції (класифікація, узагальнення, взаємно однозначна відповідність).
У ході гри діти класифікують предмети та поділяють задачі на більш прості підзадачі, об’єднують однорідні предмети в класи (групи) та дають їм назви, визначають ознаки (властивості, характеристики) предметів і значення цих ознак, описують прості послідовності дій у побуті або казках за допомогою алгоритмів тощо.
Рішення учнів потрібно сприймати серйозно, намагаючись налагодити процес навчання взаємодії й розвитку навичок критичного мислення.
Деякі учні готові активно працювати й у великій групі, але по справжньому ефективною групова робота буде в групі, що не перевищує 5 - 6 учасників. Великі групи потребують інших технологій.
У молодших класах добре проходять уроки–мандрівки та уроки-пригоди. Такі уроки носять колективний характер. При спілкуванні досягається висока активність і контактність учнів, створюється позитивний настрій, який сприяє підвищенню рівня засвоєння знань та підвищує інтерес до вивчення предмету.
Ігрові вправи і методи навчання інформатики
Будь-який технологічний прийом, що використовується на уроці, має бути доцільним. Отже, під час вивчення різних тем можна застосовувати різні прийоми. У той час ефективність кожного прийому залежить від його умілої організації, яку можна виробити лише за умови неодноразового використання певної технології. Багаторазове повторення однієї й тієї ж технології, на мою думку, призводить до одноманітності, а різноманітні технології можуть призвести до низького рівня організації, отже, будуть малоефективними. «Золота середина», вихід із протиріччя. Тож потрібно завчасно обмірковувати основні прийоми і способи дії на уроках усієї майбутньої теми.
За освітнім завданням розділяють на ігри, які:
• вивчають новий матеріал;
• формують вміння та навички;
• і великий пласт ігор узагальнюючого повторення і контролю знань.
У даній роботі розглянемо різні моделі гри, які можна використовувати на різних етапах уроку:
- ігри для вивчення нового матеріалу;
- ігри для закріплення;
- ігри для перевірки знань;
- узагальнюючі гри;
- релаксаційні ігри - паузи.
Проте існують і обмеження для проведення дидактичних ігор:
1. Не варто організовувати навчальну гру, якщо учні недостатньо знають тему.
2. Недоцільно впроваджувати ігри на заліках і іспитах, якщо вони не використовувалися в ході навчання.
3. Не слід застосовувати ігри з тих предметів і програмних тем, де вони не можуть дати позитивного результату.
Різновид ігр-завдань безмежний, тому ось деякі з них:
Гра «Розтлумач інформацію»
Учитель показує зображення інформації, поданою різними способами, а учні розповідають про її зміст.
- Варіант відповіді: цей малюнок передає інформацію про дике плем’я і їх життя. Інформація передається за допомогою фотокартки.
- Варіант відповіді: на цьому малюнку зображена лічба на пальцях. Інформація передається за допомогою пальців руки.
- Варіант відповіді: цей малюнок передає інформацію про суму чисел 2 і 3. Інформація передається за допомогою чисел.
- Варіант відповіді: на цьому зображені – інформація про ім’я та по батькові вчителя інформатики. Інформація передається за допомогою літер.
Гра «Несправний телефон»
Група ділиться на дві команди, кожна з яких шикується в ряд. Учитель першому в кожному ряду сповіщає інформацію, наприклад, слова «комп’ютер» і «принтер», і пропонує передати її наступному в ряду одним з таких способів:
Останній в ряду кожної з команд повідомляє учителеві отриману інформацію, і вона порівнюється з початковою.
Завдання: з’ясувати, чи були втрати інформації, чи була спотворена інформація.
Гра «Я тебе розумію»
Група поділяється на пари. Партнер задає запитання партнеру відносно його емоційного стану. Необхідно отримати не менше трьох позитивних відповідей.
Наприклад:
Завдання: обговорити процес обміну і корекції інформації.
Гра «Крокодил»
Група поділяється на пари. Партнер задумує слово (записує його на окремій картці) і вербально (жестами, мімікою) повідомляє його іншому партнеру . Той висуває версії загаданого слова, його завдання – відгадати слово (прийняти повідомлення).
Завдання: обговорити багатоваріантність представлення повідомлень і важливість збігу інформації у відправника й у людини, що отримує інформацію.
Гра «Спільна справа»
Група поділяється на трійки. Вводяться обмеження: перший партнер нічого не бачить, другий партнер – не чує, а третій партнер – не говорить. Необхідно домовитись про здійснення спільної справи, наприклад про малювання ялинки.
Завдання: обговорити, як здійснюється обмін інформацією у разі неможливості використання єдиного способу передачі.
Гра «Доповни речення»
Учням пропонується текст з «пропусками». Замість них вони повинні написати правильне твердження.
Текстовий редактор – це спеціальна _________________, за допомогою якої можна _________________ і _____________________ текстові ____________________, що можуть містити _____________________________ і зберігатись у форматах _________ .
Вправа «Зайвий термін»
Командам видається аркуш з термінами. У кожній з приведених груп є один термін - «зайвий». Учням необхідно викреслити цей термін та пояснити своє рішення.
Гра «Своя валюта»
Із метою активізації та заохочення учнів учитель уводить свою грошову систему платні за виконану роботу.
Гра «Барометр настрою»
Учням роздаються червоні, зелені та жовті картки. Відповідно до настрою на уроці учні піднімають картку зелену, якщо урок сподобався, жовту, якщо учень не може визначитися і червону, якщо урок не сподобався.
Гра «Кредит довіри»
Учитель в окремих випадках ставить завищену оцінку з метою стимулювання учнів до навчання.
Гра «Захисний лист»
Перед опитуванням на стіл учителеві кладеться чистий аркуш паперу, на якому учні, не підготовлені до уроку, можуть вписати свої прізвища. Це дає підстави не опитувати цих учнів на уроці, але вчитель ураховує цю інформацію під час тематичного оцінювання.
Гра «30 секунд на роздум»
Під час фронтального опитування витримується пауза після кожного заданого запитання. Це дає змогу учням, які мислять повільно, підготуватися до відповіді.
Гра «Шпаргалка»
Учні вдома заздалегідь готують шпаргалку до вивченого матеріалу і може використовувати її під час опитування.
Гра «Незакінчене речення»
Учні повинні закінчити речення, запропоноване вчителем.
- Інформація передається за допомогою…(повідомлень).
- Повідомлення бувають…(усні, письмові, жести, сигнали і т. д.).
- Людина отримує інформацію через…(органи чуття).
- Способи сприйняття інформації за органами чуття. (Візуальна, аудіальна, смакова, тактильна, нюхова).
- «Хто володіє інформацією…(той володіє світом)».
- «Порція» інформації, яку можна відокремити від решти, – це…(повідомлення).
- Повідомлення, подані у формальному вигляді (текст, зображення,числа) – це…(дані).
- Інформація, зафіксована на носії, – це…(дані).
Гра «Символи»
Учням у заданому тексті замість символів треба написати «закодоване» слово.
Гра «Світлофор»
Дітям роздаються червоні та зелені картки. Якщо твердження правильне, то учні піднімають зелену картку, а якщо не правильне, то червону.
- Не можна заходити й перебувати у комп’ютерному класі без вчителя.
- Учням можна відчиняти шафи живлення і комп’ютери як тоді, коли ЕОМ працюють, так і тоді, коли вони вимкнені.
- Заборонено заходити до класу у верхньому одязі чи приносити його з собою.
- Можна приносити на робоче місце особисті речі, дискети і т.п.
- Починати роботу можна без вказівки викладача.
У результаті використання таких ігрових ситуацій на уроках, змінюється психологічний клімат в класі, тому що я, як вчитель, переорієнтовую свою учбово-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.
Дуже важливо пам’ятати що, гра – не самоціль, а тільки засіб покращити результати навчання школярів, гра не повинна перетворюватися на розвагу.
Готуючись до уроку, потрібно завжди пам’ятати, що як би не змінювалися критерії сучасного уроку, головним є вміння працювати з дітьми та працювати для них, знаходити контакт з учнями, створювати атмосферу доброзичливості й активної творчої праці. Результатом використання активних методів на уроках є позитивна атмосфера роботи, бажання отримати гарну оцінку, вивчати щось нове, розширювати свої знання у сфері інформатики.
Висновки
У грі формується багато особливостей дитини. Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива атмосфера, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.
Можливість проявляти творчість в роботі вимагає від учителя глибоких і міцних знань, методики свого предмету і, в той же час, великого мистецтва і організації діяльності школярів.
Використання ігор на уроках допомагає формувати у учнів певні навики, розвиває мовні уміння, навчає умінню спілкуватися. Гра є широким полем для колективної діяльності учнів. Проте, ігри повинні відповідати рівню підготовки учнів. Вибір форми гри має бути педагогічно і дидактичний обґрунтований, ігри повинні проводитися методично грамотно.
Але дуже важливо пам’ятати що, гра – не самоціль, а тільки засіб покращити результати навчання школярів, гра не повинна перетворюватися на розвагу.
На мою думку, при викладанні інформатики в школі, як в молодших, так і в старших класах, найефективнішими вважаються інтерактивні методи навчання з елементами гри. Методика викладання предмету, особисті якості вчителя роблять значний вплив на розвиток інтересу до предмету. Тому вчителями ведуться пошуки різноманітних форм і ефективних методів викладання інформатики, які б активізували розумову діяльність учнів.
Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання школярів. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості та виховує особистість.
Список використаної літератури