Методичні рекомендації "Інтерактивні методи навчання на уроках образотворчого мистецтва"

Путивлька ЗОШ I-III ступенів № 2 ім. Г.Я. Базими

Путивльської районної ради

Сумської області

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

 

Інтерактивні методи навчання на уроках образотворчого мистецтва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        Підготувала

вчитель образотворчого мистецтва

вищої категорії

Балицька С.М.

 

 

 

 

Путивль  - 2020 р.

 

Зміст

 

 

	Вступ………………………………………………………	3
1.	Загальні поняття про інтерактивні технології…………	5
2.	Інтерактивне навчання як  сукупність технологій …....	7
3.	Застосування інтерактивних методів  навчання на                         уроках образотворчого мистецтва …………………….	10
4.	Висновки …………………………………………………	17
5.	Список використаних джерел …………………………..	19
6.	Додатки …………………………………………………..	20

                                                                                                          

 

 

ВСТУП

 

                                                                                 Те, що я чую, я забуваю.

                                                                                 Те, що я бачу, я пам’ятаю.

                                                                                  Те, що я роблю, я розумію.

 

Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується глибокими соціально-економічними перетвореннями, коли від людини вимагаються не тільки знання і вміння, а й розвинені особистісні якості, які давали б їй змогу активно долучатися до творчої діяльності. У зв’язку з цим перед освітою постають нові завдання: школа повинна орієнтуватися на створення оптимальних умов для розвитку кожної дитини, спрямовуватися не на заучування, а на формування в учнів здібностей самостійно осмислювати навколишню дійсність. Це передбачає перебудову процесу навчання, кінцевою метою якого має стати максимальне розкриття індивідуальних можливостей та само актуалізація особистості. Мистецька освіта в сучасних умовах має бути складовою естетичного розвитку особистості, разом з формуванням креативності та культури методологічного мислення, стимулюванням пізнавальної й творчої активності в різних видах життєдіяльності людини. Послідовним кроком у цьому напрямі стала розробка «Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті», у якій наголошується на необхідності зміни «знаннєвої парадигми» освіти на «діяльнісно-розвиваючу», і обов’язковому переході від інформаційно-репродуктивного навчання до особистісно-орієнтованого.

Освітня галузь «Мистецтво» розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний і виховний потенціал пов’язаний з естетичною природою, завдяки якій осягаються потаємні найскладніші процеси духовного життя людини, її внутрішнього світу.

Мета художнього виховання засобами образотворчого мистецтва – формування й розвиток в учнів ключових та  предметних компетенцій у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду. Формування діяльної компетентної особистості відбувається, коли зміст навчання формується «від результату», а навчання ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого підходу.

Основна компетентність предмета «Образотворче мистецтво» - оволодіння основами образотворчої культури.

Основні види діяльності учнів на уроках включають:

- художньо-творче самовираження;

- сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів;

- пізнання мистецтва та оцінювання художніх творів із спільним художнім образом.

З кожним роком образотворче мистецтво все сміливіше входить в життя школи. Адже всі розуміють, що прекрасне – добрий помічник у процесі навчання і виховання школяра. Так засобами образотворчого мистецтва виражається краса життя, природи, високі думки, почуття.

Одним з головних завдань моєї педагогічної роботи є виявлення і максимальний розвиток творчого і духовного потенціалу учнів. Приділяю увагу формуванню в учнів глибокого й стійкого інтересу до творчості засобами образотворчого мистецтва, намагаючись зберегти духовні цінності дитини, спираючись на унікальність і неповторність кожного учня, завжди допомагаю й підтримую у творчості. Вважаю, що виховання  учнів засобами образотворчого мистецтва було, є і завжди буде актуальним. Воно є тим неподільним комплексом позитивних емоцій, які безпосередньо впливають на всі аспекти виховного, культурного, морального та естетичного становлення особистості учня, а також напрямом роботи для всіх педагогічних працівників, бо за допомогою засобів мистецтва формується культурний пласт нації.

Зараз нашій країні потрібні люди, що вміють творчо мислити, здатні приймати нестандартні рішення. Обов’язковими якостями творчої людини є переносити знання і вміння в нову ситуацію, гнучкість мислення, уміння створювати нові образи, бачити нові функції об’єктів, легко звільнятись від стереотипів, знаходити багатоваріантність розв’язків проблем, готовність до ризику та відповідальності за прийняте рішення. Мета сучасної школи полягає передусім у тому, щоб виховувати дитину, яка вміє самостійно та творчо працювати і жити. Цього досягти значно складніше, ніж навчити читати, писати та лічити, розв’язувати задачі, доводити теореми, запам’ятовувати сюжети творів, дати історичних подій тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

 

Сучасному навчально-виховному процесу притаманні переважання вербальних методів навчання і виховання, недооцінка значення спілкування школярів для розв’язання провідних завдань загальноосвітньої школи, відсутність цікавих для учнів форм організації навчальної діяльності тощо. Тому нагальною потребою сучасної системи освіти є впровадження форм та методів навчання і виховання, що забезпечать розвиток особистості кожного школяра. Розв’язанню цієї проблеми сприяє впровадження інтерактивних технологій навчання. Саме вони ефективніше, ніж інші педагогічні технології, сприяють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку школяра, готовності жити й працювати в гуманному, демократичному суспільстві.

Педагогічні інновації пов’язані сьогодні із застосуванням інтерактивних (від “inter” — взаємний, “асt” — діяти) методів у навчальній та виховній діяльності вчителя, в управлінській діяльності керівника навчального закладу. «Інтерактивний» означає: здатність взаємодіяти в процесі бесіди, діалогу з чимось (комп’ютером) або кимось (людиною). Інтерактивні технології можна представити як різновид активних методів навчання. Але ми виділяємо їх в окремий розділ, щоб підкреслити важливу роль цих технологій у сучасній освіті. Суть інтерактивних технологій полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це 1ри гамі1ника (колективне, кооперативне навчання, навчання у співпраці), в якому і вчитель, і учні є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому   інтерактивні технології найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.

•    Інтерактивні технології дають можливість забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку). При цьому відсоток учнів, які засвоїли знання, досить високий (понад 50).
•    Змінюється роль учнів. Вона активна: учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання.
•    Змінюється основне джерело мотивації навчання. Воно стає внутрішнім, це інтерес самого учня.
•    Значно підвищується роль особистості педагога. Педагог більше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор.
•    Засвоєння незначного обсягу інформації потребує значного часу.

  Кожна інтерактивна технологія потребує попереднього розгляду і навчання учнів процедури. Викладач має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення, часом і ходом навчання. Результати роботи учнів менш передбачувані. Дисципліна учнів на інтерактив­ному уроці може бути проблемою для вчителя. Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов використання інтерактивних технологій викладач повинен попередньо добре підготуватися:

•    глибоко вивчити та продумати матеріал;
•    старанно планувати і розробити заняття;
•    мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш цікавих для учнів проблем,
•    передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу.
  

2. ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ ЯК СУКУПНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЙ

 

У сучасній школі весь навчально-виховний процес спрямований на формування духовного світу особистості, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів, утвердження загальнолюдських цінностей. У центрі цього процесу стоїть конкретний учень. Завдання школи – знайти ефективні форми та методи роботи, які навчать учнів самостійно оволодівати знаннями, пізнавати себе та інших.

Інтерактивні технології навчання сприяють ефективному розвитку в кожної особи системи загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки; розвитку здатності цінувати свободу та вміння користуватися нею; усвідомленню особистої відповідальності та вмінню об’єднуватися з інши­ми членами суспільства задля розв’язання спільної проблеми; розвитку здатності визнавати і поважати цінності іншої людини; формуванню навичок спілкування та співпраці з іншими членами групи (суспільства), взаєморозуміння та взаємоповаги до кожного індивідуума; вихованню толерантності, співчуття, доброзичливості та піклування, почуття солідарності й рівності; формуванню вміння робити вільний та незалежний вибір, що ґрунтується на власних судженнях та аналізі дійсності, розумінні норм і правил поведінки в суспільстві та поваги до них, знанні законів, основних прав людини; особистій відповідальності та громадянському обов’язкові. Учні займають активну позицію, зростає інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вчителя – він виступає як лідер, організатор. Важливим є висновок дослідників О. Пометун та Л. Пироженко  про те, що інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Автори розподіляють інтерактивні технології на чотири групи:

 -  парне навчання (робота учня з учителем чи з однолітком один на   один);

•       фронтальне навчання;
•       навчання у грі;
•       дискусії.

Кооперативна навчальна діяльність – це форма (модель) організації навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування   вмінь.   Така  модель  легко   і   ефективно  поєднується   із традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

До групового (кооперативного) навчання можна віднести: роботу в парах, ротаційні трійки, „два – чотири – всі разом», „Карусель», роботу в малих групах, „Акваріум». Під час роботи в парах можна виконувати такі вправи: обговорити завдання, короткий текст; взяти інтерв’ю, визначити ставлення (думку) партнера до того чи іншого питання, твердження і т.д.; зробити критичний аналіз роботи один одного; сформувати підсумок теми, що вивчається тощо.

До колективно-групового інтерактивного навчання відносять такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це – обговорення проблеми у загальному колі ( її застосовують з іншими технологіями) : „Мікрофон» (надається змога сказати кожному щось швидко, по черзі, висловити свою думку чи позицію), незакінчені речення (поєднується з вправою „Мікрофон»), „Мозковий штурм» (відома інтерактивна технологія колективного обговорення, широко використовується для прийняття кількох рішень для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми), „Навчаючи –вчуся», „Дерево рішень» та 1ри.

До технології ситуативного моделювання,  тобто  до технологій навчання у грі відносяться імітації, рольові ігри, драматизація. Учасники навчального процесу за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, а ніж у традиційному навчанні. Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежуються лише конкретними правилами гри. Учні самі вибирають свою роль у грі; висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі – інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), суддя – рефері (корегування і поради стосовно розподілу ролей), тренер ( підказки учням з метою прискорення проведення гри), головуючий, ведучий (організатор обговорення). Як правило, ігрова модель навчання має чотири етапи:

•      орієнтація ( введення учнів  у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу);
•      підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів вирішення проблеми);
•      основна частина – проведення гри;
•      обговорення підсумків.

     Технології навчання в дискусії – важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія – широке публічне обговорення спірного питання. Досвід використання дискусій у навчанні дає змогу сформулювати деякі головні організаційно-педагогічні питання, які є спільним для будь-яких різновидів дискусії:

•      проведення дискусії необхідно починати з висування конкретного дискусійного питання (тобто такого, що не має однозначної відповіді і передбачає різні варіанти розв’язання, зокрема протилежні);
•      не слід висувати питання на кшталт: хто правий, а хто помиляється в тому чи іншому питанні;
•      у центрі уваги має бути ймовірний перебіг дискусії (що було б можливим за того чи іншого збігу обставин? Що могло статися, якби..? Чи були інші можливості, способи, дії?);
•      вчитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються  учні, та спонукати їх робити те саме;
•      усі   твердження   учнів   мають   супроводжуватись   аргументацією обґрунтуванням, для чого вчитель ставить запитання на зразок: „Які факти свідчать на користь твоєї думки?», „Як ти міркував, щоб дійти до такого висновку?»;
•      дискусія може вирішуватись як прийняттям узгодженого рішення, так і  збереженням існуючих розбіжностей між її учасниками. Вона сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначати власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми.

 Такі технології досить цікаві для сучасної школи. До них відносяться: „Метод ПРЕС», „Обери позицію», „Зміни позицію», „Безперервна шкала думок», „Дискусія», „Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу», „Дебати». Так, наприклад, технологію „Метод ПРЕС» можна запропонувати до будь-якої проблеми за умови дотримання чотирьох етапів:

•      висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору(починаючи зі слів: Я вважаю, що….);
•      поясніть причину виникнення цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (починаючи зі слів: Оскільки ….);
•      наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, а також факти, що демонструють ваші докази (…наприклад…) ;
•      узагальніть свою думку (зробіть висновок починаючи зі слів: Отже, таким чином…).

Коли учні засвоять етапи ПРЕС методу, його можна використовувати на всіх уроках у початкових класах, оскільки це привчає учня до логічного висловлювання своєї думки.

Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише засіб для досягнення такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дає змогу дійсно реалізувати особистісно-зорієнтоване навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

 

     Людинознавчий підхід є відображенням демократизації і гуманізації шкільного життя, коли в центрі уваги педагога – кожна дитина з її індивідуальними особливостями. В кожної дитини думка розвивається своєрідними шляхами, кожна дитина розумна і талановита по-своєму. Ось чому необхідно постійно шукати різноманітні форми організації навчального процесу та форми навчальної діяльності учнів, оригінальні методи, багато з яких тепер пов’язують з методами новітніх технологій. Розпочинати впровадження інтерактивних технологій потрібно поступово. Спочатку слід навчити учнів успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати власні дуки, бути толерантними, розуміти й поважати один одного. Методист М.О.Рыбникова писала: «Викладання є мистецтво, а не ремесло – у цьому корінь учительської справи. Випробувати десять методів і обрати свій, передивлятися десять підручників і не дотримуватися жодного неухильно – ось єдиний можливий шлях викладання. Весь час винаходити, вимагати, удосконалю­вати – ось єдиний курс учительського робочого життя».

     На своїх уроках образотворчого мистецтва я застосовую різні інтерактивні методи  та нестандартні форми організації уроку, що дають змогу підвищувати ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати інтерес до навчання.

 Основні інтерактивні методи, що використовую на уроках образотворчого мистецтва відповідно до різних етапів уроку

І. Вступ. 

Сьогодні я вас знову запрошую в світ Образотворчого мистецтва , де ми працюватимемо  разом і, звичайно, розраховую на вашу підтримку та допомогу. Кожному з вас хочу  побажати на цьому уроці бути:

У – успішним

С – самовпевненим

П – працьовитим

І  –  інформованим

Х – хоробрим

У – уважним

Тобто, я вам бажаю Успіху!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

На етапі актуалізації опорних знань доцільно використовувати такі методи, як: « Так – Ні», (побудова асоціативного куща), «мозковий штурм», робота в парах «Конструктор», тестові завдання з використанням сигнальних карток, викторини  «Так – Ні»

Можно використати цей прийом на уроці за темою «Скульптура»,  запропонувати  учням відгадати,  про що йтиме  мова на уроці, ставлячи запитання, що вимагають від учителя тільки відповідей « так » чи « ні ». Учні можуть ставити такі запитання:

• це твір живопису ( графіки, архітектури, скульптури…)?
• це об’ємна скульптура?
• це рельєф? Це кругла  скульптура?

Якщо знайдено учнями відповіді, то вчитель показує класу зразок і оголошує тему уроку. Цей прийом учить пов’язувати розрізнені факти, систематизувати наявну інформацію, сприяти зміцненню набутих знань.

Асоціації. Побудова асоціативного куща.

Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та сформулювали засвоєні раніш знання з теми, запропонованої вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записуються на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема – опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття матеріалу з даної теми.

«Парашутисти» - робота в парах.

На парашутах записані вирази з образотворчого мистецтва, що роздаються учням по одному на парту. На дошці написані правильні продовження – відповіді на  вирази. Кожен парашут треба посадити у свій квадрат. Наприклад:

«Вид образотворчого мистецтва, в якому дійсність пластично відтворюється в об’ємних формах – це…» на дошці запис  - скульптура.

 « Знайди зайве»  

   Учням пропонується знайти зайве слово

1.              лінійний, тональний, вишивка
2.              горизонтальні , хвилясті, гравіювання
3.              висхідні, вертикальні, батик
4.              висхідні, ламані,кераміка
5.              колорит, колірна гама, витинанка
6.              колірний  тон, нюанс, ткацтво
7.              анімалістичний, пейзажний, орнамент.

Ці всі зайві слова відносяться до якого виду образотворчого мистецтва?

Декоративно – прикладного – відповіді учнів. Отже , сьогоднішня тема це ознайомлення з різноманітними видами декоративно – прикладного мистецтва.

«Хто скоріше»

На дошці розташована низка слів (суміш видів та жанрів образотворчого мистецтва): анімалістичний, натюрморт, декоративно – прикладне мистецтво, скульптура, пейзаж, архітектура, історичний, побутовий, живопис, портрет, інтер’єр, графіка. Треба об’єднати слова в дві групи : одна частина класу вибирає види образотворчого мистецтва, інша – жанри образотворчого мистецтва.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності на уроці.

Повідомлення теми, мети уроку та очікуваних результатів діяльності.

Після того, як діти дізнаються назву теми уроку, для досягнення успіху  необхідно сформулювати завдання уроку, використовуючи формулу проблемного запитання, рефлексії :

« Після цього уроку я зможу:

•          пояснити…
•          створити…
•          набути навички в роботі…
•          проаналізувати…,

Тобто учні мають усвідомити власні очікування від уроку.

Метод « Мозковий штурм»

•     Як ви вважаєте, навіщо ми вивчаємо тему «…»
•     Де нам знадобиться це в житті?

IV. Викладення нового навчального матеріалу.

Робота в групах. Цей метод можна використати  об’єднавши дітей в групи за завданнями. Групи виконують завдання вчителя дома (завдання треба давати раніше) і на уроці роблять повідомлення.

«Займи позицію» Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної суперечливої теми. Він дає можливість висловитися кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.

Порядок проведення:

1.              Учитель називає тему та пропонує учням висловити свою думку з досліджуваної теми.
2.              Найбільш чітко виражені позиції (думки) записують на 2—5 плакатах.
3.              Учневі потрібно стати біля того плакату, на якому записана позиція, що збігається з його точкою зору.
4.              Учні готуються до обґрунтування своєї позиції.
5.              Якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив свою точку зору, він може перейти в іншу й пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної (іншої групи).

Метод « Мозковий штурм», проблемні запитання  за темою - це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми. Дуже важливо уважно слухати один одного, доповнювати та розвивати ідеї  інших учасників, а також висувати якомога більше ідей щодо вирішення проблеми; не обговорювати, не критикувати висловлювання інших, не намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.

 

 

 

Його організовують за такими правилами:

1.              Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).
2.              Один учень («секретар») записує на дошці всі пропоновані ідеї. Коли 1ри га вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.
3.              Ідеї групують, аналізують, розвивають. Можна вдосконалювати чужі ідеї.
4.              Обирають найкращі рішення.

Правила поведінки під час «мозкового штурму»:

      На уроках образотворчого мистецтва під час аналізу картин використовую метод «Діалог». Його суть полягає в тому, що групи шукають узгоджене рішення, а результат роботи повинен бути відображений у вигляді схеми, переліку ознак, кінцевому тексті. Вся увага приділяється сильним моментам позиції інших. Експерти фіксують загальні погляди й під час завершення роботи дають узагальнену відповідь.

Це може бути під час аналізу картин за таким алгоритмом:

1.              Назва картини, автор.
2.              Визначення жанру твору ( пейзаж, портрет, натюрморт, історичний, побутовий, анімалістичний, міфологічний, сюжетно – тематична картина)
3.              Що зображено на картині ? ( Події, об’єкти …)
4.              Що лежить у центрі композиції, статична чи динамічна композиція?
5.              Яким чином виділено головне: розміром, кольором, розміщенням?
6.              Наявність плановості (багатопланова композиція або використання планів недоречне)
7.              Як автор  використав лінійну та повітряну перспективи?
8.              Визначення колориту картини.

Метод «ПРЕС»  дає можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано, у чіткій стислій формі, впливати на думку ваших співрозмовників:

1.              Позиція: почніть зі слів «Я вважаю…»
2.              Обґрунтування: починаючи словами «…тому, що…» поясніть на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.
3.              Приклад: продовжуйте висловлювання словом «…наприклад  » та наведіть факти , дані, що підтверджують вашу позицію.
4.              Висновки: закінчить висловлювання  « отже ( тому), я вважаю»  і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як ви оцінюєте даний твір мистецтва.

У виступі використовуйте думку експертів, газетні статті, теоретичний матеріал з даної теми, думки інших учнів, слова вчителя тощо.

Дослідницька робота. Технологія « Словесний малюнок»

Група учнів – дослідників знаходить і зачитає, як у  художній літературі письменники описують, наприклад осінній пейзаж, зимовий пейзаж (завдання вчителем дається раніше). Спробуємо зараз уявити те, про що йтиме мова.

Гра « Експерти та  доповідачі»

Клас ділиться на дві групи: експертів і доповідачів. Роздаються експертам предмети, роботи і вони спробують визначити, до якого виду належить твір, техніку його виконання , якщо можливо , то і автора . Доповідачі в цей час отримують картки з інформацією, з якою нас ознайомлять.

Потім викликаються послідовно експерт зі своєю думкою та доповідач з інформацією про використаний предмет, твір, техніку.

 Цей метод є ефективним у вирішенні гострих суперечливих питань та базовим для створення списку загальних ідей.

•     Метою методу є залучення всіх учасників до дискусії. Він дозволяє уникнути ситуації, коли перша 1ри га, що виступає, подає всю інформацію з проблеми.

Порядок проведення:

•     Учитель висуває дискусійне питання та пропонує його обговорити в кожній групі.
•      Після того як вичерпано час на обговорення, кожна  група доповідає всьому лише один аспект того, що вони обговорювали.
•      Групи висловлюються по черзі, поки не будуть заслухані всі доповіді.
•     Під час обговорення теми складають список запропонованих ідей та записують його на дошці.

«Ток-шоу»

Метою такої форми роботи є отримання навичок публічного виступу та дискутування. Вчитель на такому уроці є ведучим.

Роботу він організовує так:

•                 Оголошує тему дискусії.
•                 Запрошує висловитися із запропонованої теми «запрошених гостей».
•                 Надає слово глядачам, які можуть виступити зі своєю думкою протягом 1 хв або поставити запитання «запрошеним».
•                 «Запрошені» мають відповідати лаконічно та конкретно.
•                 Ведучий теж має право поставити своє запитання або перервати виступаючого.

Ця форма роботи допоможе учням навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати свою позицію.

V. Практична самостійна робота учнів.

Також може бути в групах. Група повинна за визначений час виконати завдання,  можуть виконувати завдання  в різних техніках  по групам.

«Робота в парах»  Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволяє учням набути навичок співробітництва, оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати.

Учні організують свою роботу так

•                 Читають завдання та інформацію до його виконання.
•                 Визначають, хто говоритиме першим.
•                 Висловлюють свої думки, погляди на проблему по черзі.
•                 Мають виробити спільну думку.
•                 Визначають, хто докладатиме про результати роботи всьому класу та готуються до цього.

Для ефективного спілкування в парах:

Треба зверніть увагу на:

Запам’ятайте, чого не слід робити під час активного слухання:

«Навчаючи — вчуся» Цей метод дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим.

Роботу організовують таким чином:

•              Після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав картки із завданнями, учні ознайомлюються з інформацією, що міститься на картках.
•              Якщо щось не зрозуміло, учень запитує про це та перевіряє в учителя, чи правильно він зрозумів інформацію.
•              Учні готуються до передавання цієї інформації іншим у доступній формі.
•              Всім необхідно ознайомити зі своєю інформацією однокласників. Учень має право говорити тільки з однією особою одночасно. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями й самому дізнатися про щось від них.
•              Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

VI. Актуалізація набутих знань. На цьому етапі уроку можно використати прийом «Мозковий штурм», інтерактивні методи «Мікрофон», «Відкритий мікрофон», «Ланцюжок»,

«Незакінчене речення», наприклад:

Жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню природи, міст, сіл – це…( пейзаж).

Метод «Мікрофон» дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.

Правила проведення «Мікрофону»:

VII. Підбиття підсумків уроку.

Гра « Гарячий стілець»

На спинці стільця прикріплені завдання, учні по одному повинні швидко і коротко дати на них відповіді.

Метод « Мікрофон»

•              Що ми повторили?
•              Що нового дізналися на уроці ?
•              Що навчилися робити?
•              Чи всі задоволені результатами, які отримали на уроці?
•              Чи виправдалися ваші очікування, що ви визначали на початку уроку?

Завершуючи урок використати Прийом « Рюкзак» рефлексія.

Прийом « Рюкзак»

Хто вирушає у подорож, той завжди збирає з собою необхідні речі у рюкзак. Також і ми щоб узяти в дорогу знання, уміння та настрій сьогоднішнього уроку також зберемо

Я знаю______________________________________________________

Я вмію______________________________________________________

Мій настрій __________________________тому що__________________

Тему уроку необхідно вивчити тому, що_________________________

Учні зачитують свої враження та кладуть аркуш до рюкзака, який тримає вчитель.

 

ВИСНОВКИ

     Щоб виховати творчу особистість, самому вчителю треба бути творчою людиною,  професіоналом у своїй справі. Творчо викладати – означає постійно шукати нові шляхи активізації діяльності учнів на всіх етапах  навчальної роботи, шукати нові, оригінальні форми пояснення матеріалу, вдосконалюватися  самому, переймати досвід кращих вчителів. Учитель повинен вчитися протягом всього життя, прагнучи досягти вершини своєї педагогічної майстерності. В організації інтерактивного уроку творчий пошук учителя необхідний, разом з тим, новації не самоціль; вони мусять бути педагогічно виправданими й відповідати основним вимогам навчання і виховання в сучасній школі. А саме, визнання індивідуальної самобутності, самоцінності кожної дитини, її розвитку не як колективного суб'єкта, а перш за все, як індивіда, наділеним своїм неповторним досвідом.

    Застосування інтерактивних технологій висуває певні  вимоги до структури уроків.

Як правило, структура таких занять складається з п'яти елементів:

1.Мотивація (5% часу).  Мета: зосередити увагу учнів на проблемі і викликати інтерес до обговорювальної теми.

2.Оголошення,   представлення   теми   та   очікуваних   навчальних результатів (5% часу). Мета: забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, чого вони мають досягти в ході уроку й чого від них очікує вчитель.

3.Надання необхідної інформації (10% часу). Мета: повідомити учням достатньо інформації, щоб на її основі виконувати практичні завдання.

4.Інтерактивна вправа (60% часу). Мета: практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених завдань уроку.

5.Підсумки, оцінювання результатів (20% часу). Мета: рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці: чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати набуті під час уроку знання в майбутньому.

     Я, як вчитель, знаходячись в постійному творчому пошуку, намагаюсь власним прикладом спонукати учнів до творчої діяльності і розвитку здібностей, постійно працюю над підвищенням свого загального, науково - методичного та професійного рівня. Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних інформаційно - комунікаційних, педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня. Спостерігаючи за результатами впровадження інтерактивний технологій у навчальний процес, я прийшла до висновку, що рівень сформованості предметних компетенцій учнів значно зростає. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємонавчанні: вчитель - учень, учень - учень, учень - клас. При цьому вчитель і учень - рівноправні, рівнозначні суб'єкти навчання.

      Інтерактивні методи забезпечують процес формування компетентностей , дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика застосовуються одночасно, а це надає змогу   учням:

• аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань більш доступним;

•                 навчитись формувати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументовано дискутувати;
•                 навчитись слухати інших, поважати альтернативну думку;
•                 моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації й переживати їх;
•                 вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу;
•                 знаходити спільне вирішення проблеми;
•                 розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи.

 

Інтерактивні методи  дозволяють учителю:

•                 підвищити навчальну мотивацію;
•                 підвищити рівень самоорганізації учнів, рівень сформованості самоосвітньої компетентності;
•                 розвивати критичне та логічне мислення, творчі здібності, навички проектної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1.              Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. -  Запоріжжя, 2000.
2.              Богданов І.М. Професійна підготовка майбутніх вчителів  на основі застосування інноваційних технологій. К., 1998.
3.              Галіцина Л .«Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання»- К.: Ред.. заг. 2005р
4.              Гадкевич Л. "Інтерактивні технології" // Завуч. - 2004. -№6
5.              Жерносек І. П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі. - К, 1998.- 158 с.
6.              Киричук О. В. Взаємодія навчання і виховання в інноваційних педагогічних системах // Педагогічні інновації: ідеї, перспективи. - К, 1998. - С. 140-141.
7.              Машкіна Л. А. Інноваційні педагогічні технології у структурі системи ступеневої підготовки вихователя дітей дошкільного віку. - Хмельницький,1999.-ЗО с.
8.              Пометун О., Пироженко Л. "Інтерактивні технології навчання"// Відкритий урок 2003р. - №3, 4.
9.                Пометун О., Пироженко Л. «Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід» /Метод, посібник /. - К, А.П.Н., 2002р.
10.         Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Херсон, 1997. - 394 с.
11.         Сиротенко Г. О. Шляхи оновлення освіти: науково-методичний аспект. - Харків, 2003.-94с.
12.         Савченко О.Я. "Учні співавтори уроку"// Початкова школа, 1999р.,- №8.-с. 2-8.
13.         Хлебникова Г. М. Ділова гра як метод активного навчання педагога. - Харків, 2003. - 78 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

Додаток 1

 

Як і інші моделі навчання, інтерактивна має свої

позитивні та негативні  сторони.

 

Порівняльні характеристики пасивного й інтерактивного навчання

 

 

Ознаки, за якими порівнюються	Пасивне навчання	Інтерактивне навчання
Об'єм інформації	За короткий проміжок часу можна вивчити значний обсяг матеріалу	Незначний обсяг матеріалу вимагає значних витрат часу
Глибина засвоєння змісту матеріалу	Орієнтоване на рівень засвоєння знань	Учні засвоюють рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка)
Відсоток засвоєння інформації	Як правило, невисокий	Як правило, високий
Контроль над процесом навчання	Учитель добре контролює час і хід роботи учнів, глибину й обсяг засвоєння матеріалу	Учитель має незначний контроль над обсягом і глибиною засвоєння матеріалу, часом і ходом навчання
Джерело мотивації	Зовнішнє: учитель, батьки, оцінки	Внутрішнє: інтерес самого учня
Роль особистості	Учитель — джерело знань	Учитель — організатор, лідер
Роль учнів	Пасивна	Активна

 

 

 

                                                                                                                                                                                                   Додаток 2

 

 

Методичні рекомендації щодо підготовки уроку

 за інтерактивними технологіями

 

 

Правила організації інтерактивної роботи учнів на уроці:

 

 

1.              До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні.
2.              Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів. Корисними є: різноманітне та постійне стимулювання учнів за активну участь у роботі; надання можливості для самоорганізації та ін.
3.              Тих, хто навчається в інтерактиві, не повинно бути багато. Продуктивна робота в малих групах. Кожен має бути почутий
4.              Приміщення має бути спеціально підготовленим. Учні повинні мати змогу легко пересуватися під час роботи в малих групах. Усі матеріали для роботи  малих груп готуються заздалегідь.
5.              Під час уроку необхідно дотримуватись регламенту та процедури, проявляти терпимість до будь-якої точки зору, уважно вислуховувати всіх учасників, поважаючи їх.
6.              Уважно ставитися до учнів під час формування груп.
7.                На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних прийоми роботи .