Урок. Конспект. "Народна іграшка"

7 клас

Образотворче мистецтво.

 

Тема:  Народна іграшка.

 

Мета:  Формувати уявлення та розуміння видів українського декоративно – ужиткового мистецтва.

    Поглиблювати поняття про пластичність, виразність, колірну палітру і декоративність народної іграшки.

    Розвивати конструкторську фантазію, творчість, естетичні смаки в процесі створення іграшки.

    Виховувати інтерес до українського декоративно – ужиткового мистецтва та поваги до праці народних майстрів.

 

Завдання:  Створити ескіз сучасної іграшки за мотивами дерев’яних іграшок. Техніка виконання, за вибором учнів.

 

Тип уроку:  Комбінований.

 

Обладнання:   Зразки, фотозображення, малюнки народних іграшок виконаних з різних матеріалів в різних регіонах України. Картки з різновидами орнаментів. Підручник. Відеофрагменти про роботу народних майстрів. Для учнів: альбоми, олівці, фарби, пензлі, фломастери.

 

Хід уроку

 

Організація робочих місць, класу:

На дошці або моніторі написана інформація для учнів про необхідність приготування відповідних матеріалів та інструментів для виконання практичної частини уроку.

 

Вчитель  розміщує зразки, фотозображення, малюнки народних іграшок, виконаних з різних матеріалів майстрами в різних регіонах України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

     

 

    

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

        Актуалізація опорних знань.    

          Дітям пропонується співбесіда з допоміжними запитаннями за матеріалами, які демонструються на уроці.

• Що об’єднує на цих зображеннях?
• Яка відмінність між зображеними виробами?
• Які матеріали використані для виготовлення зображених виробів?
• Для чого оздоблюються всі зображені вироби?
• Яке призначення мають зображені вироби?

В результаті співбесіди вийти на підсумкове визначення того, що дітям демонструються зразки, зображення дитячих іграшок. Вони виготовлені з різних матеріалів, мають різну тематику, по різному оздоблені, але мають одне призначення; іграшки для дітей.

 

Повідомлення теми та завдання уроку:

Підсумовуючи побачене й почуте тема уроку визначена так:

«НАРОДНА ІГРАШКА»- записується на дошці, або на моніторі.

Із всього багатства іграшок пропонується познайомитись саме з народною іграшкою і виконати навчальне завдання; «ЕСКІЗ СУЧАСНОЇ ІГРАШКИ ЗА МОТИВАМИ ДЕРЕВ’ЯНОЇ ІГРАШКИ»- записується на дошці або на моніторі.

 

Усвідомлення теми:  повідомлення вчителя

     Українська народна іграшка – дуже цікавий виріб який налічує  багату історію та різновид. Народні іграшки були найулюбленішою   розвагою в дитинстві не тільки наших дідусів, батьків але й в наш час.

   Перші іграшки виникли вже дуже давно. Під час розкопок були виявлені іграшки ще давнього Єгипту і стародавнього Китаю. Вже у той час іграшки відрізнялися різноманітністю, але звичайно вони значно поступаються сучасним. На території України найдавніші прототипи іграшки виявлені в с. Мезин Коропського району Чернігівської області. Це були фігурки пташок, вовка чи собаки, виготовлені з мамонтового бивня приблизно 25 тис. років тому.

   В могильнику на території Львівської області археологами знайдено ліпні порожнисті фігурки пташок, що згодом  трансформувалися в іграшки-свищики. Дитячі іграшки давніх слов'ян (дерев'яні коники, качечки) знайдено під час розкопок на Наддніпрянщині. Датовані вони приблизно X — початком XII ст. У той час побутували і так звані технічні іграшки: луки, мечі, дзиґи.

   У дохристиянський період іграшки переважно зображали священних тварин, птахів, фантастичних істот, що свідчить про їх зв'язок з язичницьким культом, народною міфологією. Після прийняття християнства іграшки
здебільшого використовували з ігровою та декоративною метою

У другій половині XVIII ст. внаслідок розвитку в Україні ярмаркової торгівлі розпочалося масове виробництво забавок на продаж. Жодний ярмарок не обходився без глиняних коників, баранчиків, півників, маленького посуду, ляльок — «пань», розписаних орнаментом, прикрашених кольоровою глиною і покритих прозорою поливою. Розквіт кустарного іграшкового промислу припадає на середину XIX ст.

    Найбільше виготовляли забавок на Наддніпрянщині, Поділлі, Прикарпатті. Серед тогочасних іграшок Наддніпрянщини кінця XIX ст. — дерев'яні кухлики для зачерпування рідини, дерев'яні ляльки, маленькі моделі побутових речей (іграшкові товкачики, тачівки, рублі, оздоблені різьбленням), дзиґи, вітрячки та ін. Популярними були механічні забавки з відповідними руховими елементами — вирізані фігурки попарно з'єднаних планками ведмедів, ковалів, ткачів;.

Учням пропонується познайомитись з матеріалами теми в підручнику та визначити назви промислів з виготовлення іграшок в різних регіонах України, зокрема дерев’яної іграшки. Це завдання можна виконати використовуючи картки з інформацією про народні промисли виготовлення дитячих іграшок.

    Підсумовуючи інформацію про історію народної іграшки, визначаємо вимоги до створення дитячої іграшки.                                                                       Конструкція іграшок має бути абсолютно безпечною в користуванні, мати привабливий вид, грамотно декорована.                                                                                  

     Перед виконанням практичного завдання дітям пропонується переглянути короткий відео сюжет про роботу майстрів дерев’яної іграшки.

Виконання завдання: 

Використовуючи за вибором техніки виконання зображень, створюються ескізи сучасної дерев’яної іграшки за мотивами народної дерев’яної іграшки.

Підсумок уроку:   Виставка кращих робіт, самооцінка, обґрунтування вибору конструкції та оздоблення згідно вимог.

Рефлексія:   Виразити почуття, настрій від знайомства з інформацією про народну іграшку та безпосередньо від виконання ескізу сучасної дерев’яної  іграшки.

Домашнє завдання:   Визначити серед домашніх іграшок їх види, матеріали, професійні чи народні.