методичні рекомендації "Критичне мислення – мода чи допомога учням побачити нескінченне розмаїття проблем."

Критичне мислення – мода чи допомога учням побачити нескінченне розмаїття проблем.

«Не достатньо мати гарний розум,

головне – правильно його використовувати»

(Р. Декарт)

Сьогодні тема критичного мислення є доволі популярною. У цьому видані я попробую розглянути та донести до кожного читача феномен критичного мислення , а також методику навчання історії з метою розвитку критичного мислення учнів.

«Школа нездатна встигати за зміною рівня наукового знання , тому вона повинна формувати здібності, які дозволяють ці знання здобувати. Постає нагальне питання:які ж здібності дозволяють самоорганізуватися та не перетворитися на «звалище людських відходів»? Безперечно, ключовою є здібність критично, а значить самостійно та творчо мислити. Беруся стверджувати , що навчання критичного мислення на уроках історії – це той випереджальний і надлишковий внесок у загальні здібності та формування готовності до діяльності. Суть цього мислення полягає в метафорі : «Якщо не знаєш куди йти, треба йти вгору ».

          Сьогодні критичне мислення  - один з модних трендів і не лише в освіті. Під критичним мисленням розуміють особливий тип,спосіб мислення , який поєднує:

- процеси аналізування, синтезування й обґрунтування оцінювання достовірності інформації;

- здатність людини визначати проблеми, знаходити їхні причини і передбачати наслідки, формулювати альтернативні гіпотези їх розв’язання ;

- генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів чи аргументів;

- приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі.

         Саме школа стає ідеальним середовищем для формування та розвитку критичного мислення учнів, навчання їх застосовувати інтелектуальні інструменти для організації власної розумової діяльності, в реальному житті.

          Крити́чне ми́слення — (дав.-гр. κριτική τέχνη — «мистецтво аналізувати, судження») — це науковемислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. Термін «критичне мислення» використовується в методичній літературі близько 50 років. З 1956 р., коли Б. Блум розробив таксономію пізнавальних здібностей, критичне мислення означає «мислення вищого рівня». Та зміст цього поняття настільки широкий, що зовсім по-різному сприймається вченими. Для філософів критичне мислення – це вміння логічно аналізувати й аргументувати, зокрема, О. Тягло назвав його просунутою сучасною логікою. З погляду теоретиків літератури (Ч. Темпл), критичне мислення – це підхід, за яким тексти розкладаються на частини, і який розглядає, як вони досягнуть впливу на читачів, у чому полягають мотиви тих, хто їх написав. У психології (Л. Терлецька) критичне мислення визначають, як мислення, що має такі характеристики: глибина, послідовністьпослідовність.

          Національна стратегія розвитку освіти на 2012 – 2021 роки ставить за мету підвищення доступності якісної, конкурентноспроможної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки, кожного громадянина;  забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя.

Необхідність змін стає  очевидною, якщо проаналізувати характерні ознаки сучасного життя. Назвемо тільки три з них, що вказують на те, що ми живемо вже в якісно іншому світі. Світі, що потребує  інших компетентностей, ніж ті, яких нам вистачало раніше.

Сучасну епоху називають епохою інформаційного вибуху, кількість нової інформації зростає кожного дня. Як не заплутати в інформаційних потоках?  Треба вміти шукати, а головне свідомо відбирати та перевіряти інформацію. Необхідно знати властивості інформації та прагнути використовувати тільки об’єктивну, достовірну інформацію.

Друга риса сучасності – багатоманітність. Кожного дня ми стикаємось з великою кількістю різних ідей, поглядів, думок. Багато товарів в магазинах, багато політичних партії. багато вузів!.. Класно! Але знову проблема: як обрати те, що саме мені потрібне? Необхідно вміти оцінювати, бачити різні аспекти, протистояти маніпулюванню. Треба бути готовим передбачати наслідки власного вибору.

Ще одна важлива риса сучасного періоду – поширення демократичних цінностей та шляхів розвитку. Демократія вимагає вміння виробляти та аргументувати власну позицію, володіти навичками публічного обговорення, вмінням бачити протиріччя та формувати спільне рішення. Новий час потребує готовності до роботи не поруч, а разом з іншими, толерантності до інших думок. Цьому можна навчитися, але...

Чи багато можливостей у наших учнів оволодіти прийомами оцінки інформації, якщо треба перш за все завчити те, що дається?  Чи часто вони мають змогу відстоювати власну точку зору? Чи закладений час на формування подібних вмінь в наших навчальних програмах?

Критичне мислення – це відправна точка для розвитку творчого мислення , більше того, і критичне ,і творче мислення розвиваються одночасно вони взаємообумовлені.

Для того щоб учні могли скористатися своїми можливостями критичних мислителів ,важливо, щоб вчитель розвивав у них низку важливих якостей.

           Основне призначення критичного мислення — це розв'язання проблем (завдань), а головним результатом критичного мислення є судження. Висунення гіпотез — це одне з ключових умінь в критичному розмірковуванні, оскільки наявність проблеми передбачає формулювання припущень щодо її розв'язку.

Сприйняття інформації                                  Аналіз різних точок ,

з різних джерел                                                 зору  вибір власної

критичне мислення                       зіставлення її з

                                         Іншими

Прийняття рішень                                       Добір аргументів на

на основі доказів                                            підтримку позицій

        Висновки .Критичне мислення сприяє:  кращому запамятовуванню вивченого матеріалу ; активізує діяльність учнів на уроці;  підвищує пізнавальний інтерес до отримання нових знань;  змінює відношення учнів до уроку;  створює атмосферу довіри та співпраці.