Методичні рекомендації: Кваліфікаційні вимоги педагога-організатора

Кваліфікаційна характеристика педагога-організатор
(Інформаційний збірник МО України, № 22, 1992 р.)

Посадові обов’язки. Планує і організовує позаурочну навчально-виховну роботу з дітьми, підлітками, молоддю в освітніх установах, за місцем проживання. Вивчає індивідуальні особливості учнів, вихованців, сприяє розвитку їх здібностей, талантів, навичок самодіяльності, самоврядування, організації змістовного дозвілля і відпочинку. Спільно з педагогічними колективами, колективами установ культури, мистецтва, спортивними товариствами, творчими спілками, громадськими об’єднаннями, сім’єю розвиває мережі гуртків, секцій, клубів, об’єднань за інтересами, залучає в них дітей, підлітків. Запрошує до роботи з ними кваліфікованих спеціалістів, працівників науки, культури, мистецтва, спортсменів, тренерів, пенсіонерів, студентів, батьків. Здійснює зв’язок педагогічного колективу освітньої установи з дитячими, юнацькими, молодіжними об’єднаннями, організаціями. Вживає заходів щодо попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, здійснює індивідуальну роботу з педагогічно занедбаними дітьми, підлітками. Надає консультативну допомогу батькам, педагогічним працівникам. Бере участь в організації літнього відпочинку і оздоровлення учнів, вихованців в освітніх установах, за місцем проживання. Настановленням і особистим прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей. Виховує повагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, країни походження, дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Готує дітей, підлітків до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами. Додержується педагогічної етики. Поважає гідність учнів, вихованців, захищає їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам. Пропагує здоровий спосіб життя. Контролює забезпечення здорових, безпечних умов навчально-виховного процесу. постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

Повинен знати основні закономірності особистісного розвитку дітей, підлітків, молоді, специфіку їх потреб, інтересів, мотивів, ступінь їх задоволення; цілі, принципи, зміст, особливості навчально-виховної роботи в соціальному середовищі, школі, сім’ї, за місцем проживання, в дитячих, підліткових, молодіжних об’єднаннях, угрупованнях тощо; сучасний стан і тенденції розвитку дитячих, підліткових, молодіжних спільнот, рухів, організацій. Їх роль, місце у становленні особистості дитини; ефективні форми і методи навчання та виховання, засади організації дитячого, молодіжного дозвілля, спілкування; соціально-економічні, культурні, екологічні, інші умови, нормативне забезпечення навчально-виховного процесу; Закон України “Про освіту”, Конвенцію про права дитини, інші законодавчі і нормативно-правові акти та документи з питань навчання та виховання, основи трудового законодавства, правила охорони праці, техніки безпеки, дорожнього руху, пожежної безпеки; державну мову відповідно до чинного законодавства про мови в Україні.

Повинен вміти ефективно застосовувати теоретичні професійні знання в практичній педагогічній діяльності.

Кваліфікаційні вимоги

Педагог-організатор вищої категорії має вище педагогічну освіту, проявляє високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіє ефективними формами, методами організації позаурочної навчально-виховної роботи, забезпечує результативність, якість своєї праці, відзначається загальною культурою, високими моральними якостями. Стаж педагогічної роботи – не менше 8 років, при наявності вченого ступеня, звання – 3 роки.

Педагог-організатор І категорії має вищу педагогічну, гуманітарну освіту, проявляє ґрунтовну професійну компетентність, добре володіє ефективними формами, методами організації позаурочної навчально-виховної роботи, досяг результативності, якості педагогічної праці, відзначається загальною культурою, високими моральними якостями Стаж педагогічної роботи – не менше 3 років, при наявності вченого ступеня, звання – 1 рік.

Педагог-організатор ІІ категорії має вищу педагогічну, гуманітарну, як виняток, іншу вищу освіту, проявляє достатній професіоналізм, використовує сучасні форми і методи позаурочної навчально-виховної роботи, працює продуктивно, відзначається загальною культурою, високим моральними якостями. Стаж педагогічної роботи – не менше 1 року.

Педагог-організатор має вищу або середню спеціальну освіту, професійно компетентний, забезпечує нормативні рівні до організації позаурочної навчально-виховної роботи, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників.

Орієнтовні посадові обов’язки педагога-організатора
(Інструктивно-методичний лист МО України)
(Інформаційний збірник МО України, № 23, 1992 р.)

Педагог-організатор по роботі з дитячими об’єднаннями та організаціями здійснює зв’язок, взаємодію педагогічного колективу з дитячими та юнацькими організаціями в школі, сприяє розвитку у школярів самодіяльності, навичок самоврядування, утвердженню в дитячих колективах принципів демократії, гуманізму, пріоритетності загальнолюдських цінностей.

Педагог-організатор по роботі з дитячими об’єднаннями та організаціями здійснює зв’язок з педагогічним колективом, батьками, зацікавленими організаціями та відомствами:
1) координує діяльність дитячих та юнацьких організацій в школі та поза нею, надає допомогу в організації їх роботи, співпрацює з органами учнівського самоврядування;
2) надає допомогу в проведенні організаційно-масової та культурно-освітньої роботи в дитячих та юнацьких організаціях, організації дозвілля та відпочинку дітей за місцем проживання;
3) сприяє впровадженню кращих народних традицій, звичаїв, обрядів, свят, вихованню поваги до рідної мови, рідного танцю, пісні, музики;
4) організує учнівські об’єднання і доброчинні заходи, спрямовані на виховання милосердя, доброти, людяності та гуманності;
5) залучає дітей і підлітків до роботи в гуртках, секціях, клубах, товариствах за інтересами школи, в позашкільних закладах, за місцем проживання. Особливу увагу приділяє дітям, схильним до правопорушень, з неблагополучних сімей;
6) бере участь в організації літнього відпочинку школярів: у створенні оздоровчих таборів різних типів, залученні до них в першу чергу, дітей-сиріт, напівсиріт, дітей із багатодітних, малозабезпечених, неблагополучних сімей;
7) приділяє особливу увагу розвитку і задоволенню інтересів, організації дозвілля молодших школярів, вихованців груп продовженого дня;
8) вивчає нові форми і методи виховної роботи, творчо використовує їх у своїй роботі;
9) надає допомогу класним керівникам, вихователям у проведенні культурно-освітньої роботи з учнями, сприяє змістовні організації відпочинку та дозвілля. 

Основні форми виховної роботи в школі

1.     Інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, “філософський стіл”, “відкрита кафедра”, інтелектуальні аукціони, ринги, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії, держави і права, “жива газета”, створення книг, альманахів).
2.     Діяльнісно-практичні групові (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, ярмарки, народні ігри, огляди-конкурси, олімпіади).
3.     Інтегративні (шкільні клуби, КВК, фестивалі, асамблеї з проблем традицій, культури, політики і права, гуртки).
4.     Діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування).
5.     Індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо).
6.     Наочні (шкільні музеї, кімнати і зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

Основні напрями діяльності педагога-організатора

1. Основні завдання та зміст діяльності педагога-організатора.

• Пріоритетні напрями виховної роботи в національній школі і зміст та завдання педагога-організатора в їх реалізації. 
• Діяльність педагога-організатора по утвердженню в дитячих колективах принципів демократії, гуманізму, пріоритетності вселюдських цінностей.
• Діяльність педагога-організатора з координації функціонування дитячих та юнацьких громадських організацій у школі та поза нею, наданню допомоги в організації їх роботи.
• Співпраця педагога-організатора з органами учнівського самоврядування.
• Надання допомоги в проведенні культурно-освітньої роботи в дитячих та юнацьких громадських організаціях, організація дозвілля та відпочинку дітей за місцем проживання.
• Прилучення школярів до народних традицій, звичаїв, обрядів, свят.
• Організація учнівських об’єднань і доброчинних заходів, спрямованих на виховання загальнолюдських цінностей.
• Залучення дітей і підлітків до позаурочної і позашкільної роботи та за місцем проживання.
• Робота з дітьми з нестандартною поведінкою.
• Організація літнього відпочинку школярів, дозвілля молодших школярів.
• Впровадження нових виховних технологій, інноваційних підходів до виховної роботи.

2. Наукові основи теорії та методики виховання.

• Впровадження сучасних технологій виховання в педагогічні діяльності. 
• Моделі виховних систем нового типу.
• Педагогічні інновації в зарубіжній теорії і практиці.
• Використання в навчально-виховних закладах новітніх світових технологій з проблем виховання.
• Завдання та пріоритетні напрями національного виховання у відповідності з державними національними програмами освіти.
• Діяльність педколективів у створенні української національної системи виховання. 
• Діяльність педагога-організатора щодо реалізації концепції національного виховання.
• Шляхи та засоби відродження народних традицій, звичаїв, обрядів.

3. Планування роботи педагога-організатора.

• Основні вимоги до плану: доцільність форм і методів, забезпечення послідовності, систематичності і наступності у вихованні, реальність та узгодженість у плануванні роботи. 
• Методика збору необхідної для планування інформації, відбір змісту. Форм і методів реалізації поставлених завдань.
• Координація плану роботи педагога-організатора з планами дитячих організацій.
• Особливості особистого тижневого планування педагога-організатора.

4. Наукова організація праці педагога-організатора.

• Зміст та сутність поняття наукова організація праці. Шляхи раціонального режиму дня педагога-організатора.
• Оптимізація техніки особистої праці педагога-організатора.
• Проектування методів і прийомів праці.
• Удосконалення умов праці.
• Методика визначення і оцінки ефективності організації праці педагога-організатора і її зв’язок з розвитком творчості педагога-організатора.

5. Теоретики-методологічні принципи створення та організації діяльності дитячих і молодіжних громадських організацій, рухів, об’єднань. Проблеми та досвід їх функціонування.

• Правові та організаційні основи створення і функціонування дитячих та юнацьких громадських організацій.
• Основні закономірності розвитку дитячих та юнацьких громадських організацій, рухів в умовах демократизації і гуманізації сучасного суспільства.
• Мотиви формування дитячих і юнацьких в Україні та Житомирщині; мета, завдання, програмні орієнтири та характер їх діяльності; структура, традиції, символи та ритуали.
• Стимулювання активності та самодіяльності дитячих та юнацьких громадських організацій.
• Діяльність педагога-організатора з координації виховних впливів школи і дитячих та юнацьких громадських організацій; забезпечення їх життєдіяльності .
• Проблеми та досвід функціонування дитячих та юнацьких організацій на Житомирщині.

6. Демократизація та гуманізація шкільного життя. Діяльність педагога-організатора у залученні школярів до активного організаторського шкільного життя.

• Прогнозування розвитку учнівського колективу.
   
• Визначення виховної мети і завдань учнівського самоврядування.
• Планування та розробка основних напрямів діяльності учнівського самоврядування.
• Організація, збір та узагальнення пропозицій учнів, учителів та батьків щодо перспектив роботи учнівського колективу у визначенні змісту позаурочної діяльності учнів.
• Планування гурткової та клубної роботи за інтересами, загально шкільних заходів, змісту роботи з питань організації учнівського колективу.

7. Співпраця педагога-організатора з батьківською громадськістю.

• Засади, принципи та підходи до співпраці педагога-організатора з батьківською громадськістю в системі національного виховання учнівської молоді.
• Форми та засоби співпраці педагога-організатора з батьками у залученні дітей в дитячі об’єднання та організми забезпечення їх функціонування.
• Засоби координації виховних впливів педагога-організатора з батьківською громадськістю.
• Методика співпраці педагога-організатора з батьківською громадськістю.
• Співпраці педагога-організатора з батьками, дітей, схильних до правопорушень.
• Резерви удосконалення співпраці педагога-організатора з батьківською громадськістю.

8. Концепція естетичного виховання школярів. Роль педагога-організатора в її реалізації.

• Місце і роль естетичного виховання в системі національного виховання.
• Естетичне виховання і формування духовності школярів.
• Засоби прилучення школярів до надбань світової та вітчизняної культури.
• Мета і зміст естетичного виховання учнівської молоді.
• Нові підходи до естетичного виховання .
• Принципи естетичного виховання, засоби їх реалізації.
• Форми та види естетичного виховання, засоби формування у школярів естетичної культури, смаків і почуттів.
• Місце і роль в цьому процесі педагога-організатора.

9. Організація ігрової діяльності школярів.

• Значення гри в житті дитини.
• Зміст та структура ігор.
• Види ігрової діяльності.
• Пізнавальні та інтелектуальні ігри, творчі та рольові, рухливі та спортивні.
• Форми ігрової діяльності.
• Народні ігри, ігри-вікторини, ігри на місцевості, вечір ігор та сюрпризів, веселі старти.
• Вимоги до підготовки та проведення ігор.
• Врахування вікових особливостей дітей в організації ігрової діяльності.
• Ігри в приміщенні, музичні ігри під час масовок.
• Рухливі ігри на повітрі.

10. Організація краєзнавчої пошукової роботи. Організаторська діяльність педагога-організатора з краєзнавства.

• Формування національної свідомості та самосвідомості учнівської молоді засобами краєзнавства, прилучення школярів до історії та культури рідного народу, його традицій у мистецтві, побуті, звичаях, національному одязі і художніх ремеслах.
• Наукова і науково-дослідницька колективна та індивідуальна роботи з архівними краєзнавчими матеріалами.
• Спільна діяльність педагога-організатора з вчителями та батьками з організації краєзнавчої пошукової роботи.
• Напрямки краєзнавчої пошукової роботи.
• Збір матеріалів, їх класифікація та обробка.
• Форми активнотворчої краєзнавчої патріотичної діяльності, робота пошукових груп.
• Краєзнавчо-пропагандистська діяльність у колективах ровесників, молодих школярів, населення мікрорайону школи.

11. Робота педагога-організатора з дітьми з нестандартною поведінкою та профілактика правопорушень серед неповнолітніх.

• Місце і роль правовиховної роботи в системі національного виховання учнівської молоді.
• Сутність вихованості, невихованості і важковиховуваності.
• Чинники, що зумовлюють важковиховуваність дитини.
• Педагогічний арсенал спілкування з такою категорією дітей.
• Соціально-педагогічна підтримка дітей, схильних до правопорушень.
• Форми, засоби та методи профілактики правопорушень серед неповнолітніх.
• Антитютюнова та антиалкогольна пропаганда серед неповнолітніх.
• Профілактика наркоманії серед учнівської молоді.
• Індивідуальна робота з важкими підлітками.

12.  Діяльність педагога-організатора у формуванні національної самосвідомості школярів, вихованні їх громадянських якостей.

• Теоретичні і педагогічно-психологічні чинники формування національної свідомості школярів як основа становлення їх громадянської зрілості.
• Самосвідомість у структурі особистості школяра.
• Сутність, структура та функції самосвідомості.
• Формування національного менталітету.
• Вплив процесу національного державотворення та виховання у школярів патріотичних почуттів до рідної Вітчизни, народу.
• Підвищення мовної культури школярів, оволодіння українською мовою, яка є державною.
• Фундаментальні принципи формування рис громадянина України.
• Пріоритетні напрями формування громадянської зрілості учнівської молоді.
• Місце і роль в їх реалізації педагога-організатора.

13. Методика організації творчої діяльності школярів у позаурочний час.

• Теоретично-методичні положення про засоби організації навчальної діяльності школярів.
• Загальна характеристика методики організації позаурочної діяльності школярів.
• Ознайомлення з досвідом роботи з питань організації навчальної діяльності школярів.
• Проведення творчих справ навчально-пізнавального характеру в аудиторії.
• Захист проекту трудової та спортивно-оздоровчої творчої справи.

14. Індивідуально-творчо робота.

• Розробка моделей планування роботи педагога-організатора, структури та змісту діяльності органів учнівського самоврядування.
• Розробка моделей проведення колективних творчих справ, свят народознавчого характеру, інших форм організації дозвілля.
• Вироблення рекомендацій.
•  

Планування виховної діяльності педагога-організатора

Планування виховної роботи – це процес моделювання діяльності педагога-організатора на певний період часу, коли він створює модель своєї діяльності: змістовну, організаційну, структурну. Він є одним із етапів управління процесом формування особистості та учнівського колективу, упорядковує педагогічну діяльність, забезпечує виконання таких вимог до педагогічного процесу, як планомірність, системність, керованість і наступність результатів. У загальному уявленні план – це документ який вказує змістовні орієнтири діяльності і визначає їх порядок, обсяг і тимчасові границі. Чітке, перспективне і оперативне планування забезпечує високу ефективність виховної роботи, дозволяючи визначити найсуттєвіші напрямки діяльності, зосередити увагу на головному.

План є документом який захищає педагога-організатора від хаотичної діяльності і доводить системний підхід щодо організації виховного процесу. Він стає помічником при умові відповідності наступним вимогам (М. Рожков, Л. Байбородова):

1. Цілеспрямованість, тобто плановий зміст і форми роботи, передбачає реалізацію конкретних цілей і завдань. Кожна справа, дія мають сприяти вирішенню поставлених завдань. Залежно від мети кожна форма роботи має свою специфіку використання.

2. План орієнтований на реалізацію потреб та інтересів дітей, на їх розвиток, що припускає облік пропозицій школярів і батьків при плануванні, вивчення їх ціннісних орієнтацій.

3. План – це результат спільної творчості педагога-організатора та всіх учасників виховного процесу.

4. План роботи передбачає зв’язок виховного процесу з життям суспільства, практичною діяльністю дітей, що означає:
– створення умов для застосування школярами на практиці знань, отриманих на уроці, у позаурочний час;
– відображення основних подій країни в житті колективу;
– залучення дітей до активної діяльності, перетворення навколишнього середовища.

5. Орієнтація на комплексний характер планів, що передбачає:
– різноманітність змісту і форм роботи, спрямованих на розвиток різноманітних інтересів і здібностей дітей;
– позитивний вплив на різні сторони, властивості особистості;
– залучення школярів до різних видів діяльності;
– цілісність впливу на свідомість, почуття, поведінку дітей.

6. План передбачає створення учням умов для вибору різних видів, форм діяльності, своєї позиції в планованій роботі.

7. При плануванні необхідно забезпечити послідовність змісту і форм діяльності: виключити невиправдане дублювання, враховувати попередній досвід, бачити перспективи в роботі.

8. Конкретність і доцільність плану, обґрунтованість запланованої роботи, що припускає облік особливостей кожного учнівського та педагогічного колективу, рівня їхнього розвитку, сформованих традицій, педагогічну обґрунтованість запланованої роботи відповідно до задач колективу.

9. Реальність і розумна насиченість плану.


 Зміст, форми і структура плану виховної роботи педагога-організатора

Під час планування виховної роботи педагогу-організатору, необхідно обрати оптимальний варіант змісту, форми і структури плану роботи на навчальний рік або семестр.

У практиці роботи педагога-організатора використовуються різні види планування: перспективне, оперативне, поточне.

Перспективне планування передбачає складання плану роботи на тривалий період часу. Наприклад, проектується робота на поточний рік, причому передбачається внесення коректив до плану відповідно до зміни цілей і завдань навчального закладу.

Поточне – план діяльності педагога-організатора та учнівського колективу на день, тиждень, місяць тощо. Оперативне планування передбачає складання плану підготовки і проведення конкретного заходу.

Структура плану може включати такі розділи:

1. Персоніфікований аналіз діяльності педагога-організатора за минулий рік.

2. Цілі та завдання діяльності педагога-організатора (в новому навчальному році).

3. Основні напрями діяльності педагога-організатора.

4. Вивчення стану та ефективності виховного процесу в учнівському колективі.

Перший розділ плану традиційно називається “Персоніфікований аналіз діяльності педагога-організатора за минулий рік”. Без такої діяльності неможливо правильно визначити цільові орієнтири, пріоритетні напрями виховної роботи на наступний навчальний рік, обрати оптимальні форми, методи та прийоми її організації.

Залежно від організаторської культури школи, традицій виховної діяльності, особистісних якостей педагога-організатора застосовуються такі види аналізу:

- аналіз реалізації цілей та виконання завдань (оцінюється ступінь досягнення мети, визначеної у плані роботи за минулий період);

- аналіз основних подій і педагогічних ситуацій (аналіз, оцінювання, облік результатів, тобто діагностування нової ситуації).

При цьому необхідно враховувати:

Успішному проведенню такого аналізу сприяє колективний аналіз життєдіяльності, який передбачає активну участь в аналітичній роботі всіх суб’єктів виховного процесу, педагогів, учнів, батьків. Можна виділити такі форми колективного аналізу: усне опитування, анкетування, заповнення “відкритої сторінки думок”, випуск різноманітних інформаційних листків, радіо- та фотогазет, стіннівок, виготовлення мальованого фільму “Справи минулого року”, різноманітні форми колективного творчого аналізу (усний журнал, “жива газета”, “телепрограма” тощо), огляд досягнень, самоатестації шкільного колективу, загальношкільні збори, присвячені підбиттю підсумків роботи протягом року.

Критеріально-орієнтований аналіз має бути спрямований на виявлення зміни показників результативності виховної роботи, ролі педагога-організатора у даному процесі, відповідно до розроблених критеріїв ефективності виховної діяльності даного навчального закладу.

Під час аналізу слід розрізняти критерії оцінювання результатів і критерії оцінювання процесу. Перші дають змогу визначити рівень розвиненості якостей особистості учнів, їх вихованості, навченості, соціалізації. Другі допомагають з’ясувати, як спрацьовує механізм виховання, як на результати останнього впливають ті чи інші чинники (умови).

Можуть бути обрані такі критерії:

– гуманність виховних відносин;

– ступінь залученості учнів до життєдіяльності шкільного колективу;

– рівень ділових та міжособистісних взаємовідносин;

– рівень розвитку самоврядування у школі;

– наявність соціальних зв’язків у шкільній спільноті.

Досвід роботи найкращих педагогів-організаторів показує, що форми фіксування отриманих результатів можуть бути довільними й залежать від досвіду конкретного педагога (щоденник педагога-організатора, тест, аналіз анкетування або усна інформація, що виголошується на засіданнях методичних об’єднань, зборах учнівського колективу тощо).

У другому розділі плану – “Цілі та завдання діяльності педагога-організатора” (в новому навчальному році)– зазначаються цільові орієнтири виховної діяльності педагога. На сьогодні його головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. У підході до визначення і формування мети, бажано керуватися наступним:

– орієнтація на формування творчої особистості, її подальший розвиток і вдосконалення;

– визначення мети з урахуванням можливостей школи;

– орієнтація на те, щоб у кожній педагогічній дії, враховувалися гармонія взаємовідносин з людьми і самим собою;

– мета має бути сформульована таким чином, щоб результати наближення до неї можна було б передбачити і оцінити;

– цілі та завдання мають бути гнучкими, придатними до коригування, виконання яких дає змогу досягти поставленої мети.

У третьому розділі – “Основні напрями діяльності педагога-організатора” відповідно до результатів, отриманих у процесі аналізу виховної діяльності зазначених у першому розділі плану, та на основі сформульованих цілей і завдань виховної роботи педагог-організатор визначає напрями, форми та способи організації життєдіяльності шкільного колективу. Добір справ має бути системним, науково-обґрунтованим, тому педагогу-організатору слід під час планування спиратись на теоретичні та технологічні розробки з питань виховання. Перевагу слід віддавати тим справам, які пропонувались учнями.

Також важливо правильно визначити термін виконання тих чи інших заходів.

 

Логічним завершенням створення плану діяльності педагога-організатора є четвертий  розділ “Вивчення стану та ефективності виховного процесу в учнівському колективі”. Його мета полягає у визначенні змін що відбулися у розвитку особистості або дитячого колективу внаслідок застосування окремих методів, прийомів.

У ході діагностичної діяльності педагог-організатор може використовувати різноманітні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування (бесіду, інтерв’ю, анкетування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертного оцінювання, індивідуального і групового самооцінювання, вивчення продуктів творчої діяльності учнів тощо.

Планування – справа творча, тому педагог-організатор має право вибрати такий варіант, який найбільше відповідає його педагогічним переконанням, містить необхідну інформацію, є зручним для використання у повсякденній роботі.

Організація діяльності кімнати виховної роботи

1. Кімната виховної роботи, кімната школяра, учнівська кімната або кімната роботи з дитячими об’єднаннями та організаціями є організуючим центром виховної роботи з школярами різних вікових категорій, які навчаються в даному закладі; членами первинних осередків дитячо-юнацьких об’єднань, які діють на базі закладу; класними керівниками, керівниками гуртків, об’єднань за інтересами, організаторами дозвіллєвої та виховуючої діяльності з дітьми.

2. Кімнату виховної роботи рекомендується створювати в закладах освіти за наявністю приміщень, придатних для:
– організації малих форм ігрової діяльності з дітьми;
– засідань органів учнівського самоврядування та первинних осередків дитячо-юнацьких об’єднань;
– консультативної роботи з учасниками навчально-виховного процесу;
– творчої роботи педагогічних працівників.

3. У навчальних закладах І-ІІІ ступенів може діяти: кімната роботи з дитячими об’єднаннями та організаціями, завідувач-педагог-організатор.
У навчальних закладах І-ІІ ступенів – кімната школяра, або учнівська кімната, або кімната роботи з дитячими об’єднаннями та організаціями.

4. У відповідних кімнатах можуть зосереджуватися такі матеріали:

Нормативно-правове забезпечення виховного процесу:
– Декларація прав дитини, Конституція України, Закон України про освіту, Закон України “Про загальну середню освіту”, Державна національна програма “Освіта. (Україна ХХІ ст.)”, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Концепція виховання громадянина України (проект), нормативні документи Міністерства освіти і науки України та освітніх установ, Укази і розпорядження державних органів з проблем виховання.
– Методична, довідкова література, інформаційні матеріали з проблем виховання школярів.
– Матеріали що готувалися до нарад педагогічних рад тощо.

Планування та розробки основних напрямів роботи:
– плани виховної роботи: загальношкільний план виховної роботи на рік, календарний (за окремими тижнями місяця) або план-сітка, особистий щоденно-тижневий;
– єдиний режим позаурочної виховної діяльності (зайнятість дітей в позаурочний час в гуртках, клубах, громадських організаціях тощо);
– план та матеріали щодо діяльності органів учнівського самоврядування;
– план та матеріали щодо діяльності дитячих громадських організацій;
– плани різних категорій навчання учнівського активу;
– плани роботи на канікулах;
– графік випуску шкільної преси;
– розклад та плани позаурочної роботи (гурткової (клубної)) з учнями;
– структурна модель організації діяльності учнів школи за місцем проживання;
– заходи з пріоритетних напрямів виховної діяльності.

Матеріали організаційно-педагогічного змісту виховного процесу:
– картотека колективної творчої, соціально-комунікативної, пізнавальної, доброчинної, морально-етичної, художньої, ціннісно-орієнтаційної, спортивно-оздоровчої діяльності;
– картотека колективних творчих справ щодо збереження народних звичаїв, традицій, обрядів, свят;
– матеріали загально шкільних заходів;
– методика проведення пізнавальних та інтелектуальних ігор, творчих та рольових, рухливих та спортивних;
– зміст та структура інтерактивних видів діяльності.

Матеріали з досвіду організації правоосвітньої та правовиховної роботи серед неповнолітніх:
– соціальний паспорт школи;
– картки особистого обліку дітей, схильних до правопорушень;
– інформаційні банки даних про дітей, схильних до правопорушень, проблемні сім’ї, в яких виховуються діти школи;
– матеріали ради профілактики, угоди про співпрацю з працівниками правоохоронних органів;
– робота шкільних центрів довіри, якщо такі є;
– матеріали щодо реалізації комплексних програм “Сприяння просвітницькій роботі “рівний-рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя”, “Діалог”, “Як збуваються і розбиваються мрії, корисні звички”.

Матеріали краєзнавчо-пошукової роботи учнів школи:
– рух “Моя земля – земля моїх батьків”;
– експедиція “Краса і біль України”;
– експедиція “Сто чудес України”.
¨ Картотека проведення заходів серед школярів (конкурсів, змагань, оглядів).
¨ Інформаційні банки даних про людей похилого віку та одиноких громадян, які потребують допомоги і т.ін.
¨ Матеріали літнього оздоровлення школярів.