Методичні рекомендації "Особливості гендерного виховання дітей дошкільного віку"

1. Актуальність впровадження ідей гендерного виховання в умовах сучасного дошкільного навчального закладу
2. Науково-теоретичні засади гендерного виховання дітей дошкільного віку

• З історії становлення гендерного виховання
• Виховання дітей з урахуванням гендерних особливостей

3. Педагогічні можливості сучасного дошкільного навчального закладу щодо гендерного виховання дітей дошкільного віку

• Використання сучасних педагогічних технологій у гендерному вихованні дітей дошкільного віку
• Аналіз результатів роботи закладу освіти щодо ефективності впровадження положень гендерного виховання

4. Підсумки засідання педагогічної ради з вищезазначеної теми

• Мультимедійна презентація «Гендерне виховання дітей дошкільного віку» (електронна версія)

5. Рекомендуємо прочитати: огляд методичної літератути з гендерного виховання дошкільнят
6. Педагогічна скарбничка

• Калейдоскоп педагогічних порад з гендерного виховання дітей дошкільного віку

• Орієнтовна тематика етичних бесід з хлопчиками та дівчатками
• Використання методу проблемних ситуацій в ході гендерного виховання
• Міні-інформація: хлопчики – які вони?
• Міні-інформація: дівчатка – які вони?
• Орієнтовне обладнання куточку для дівчаток
• Орієнтовне обладнання куточку для хлопчиків
• Організація спілкування з хлопчиками та дівчатками: пам'ятка для педагогів
• Дівчатка і хлопчики: інформація для батьків
• Поради батькам з гендерного виховання дошкільнят в родинному колі

• Заняття з практичним психологом

• Ігри для старших дошкільнят з гендерного виховання»
• Комплекс занять з дітьми старшого дошкільного віку «Подорож в країну дівчаток і хлопчиків»
• Тренінгове заняття «Унікальність моя та твоя»
• Тренінгове заняття «Вершина успіху»
• Тренінгове заняття «Дівчатка-хлоп’ятка»

• Заняття з гендерного виховання для дошкільнят старшого віку

• Заняття з формування світогляду особистості дітей старшого дошкільного віку
• Заняття з гендерного виховання «Юні леді та джентельмени» для дітей старшого дошкільного віку

• Заняття з гендерного виховання «Хлопчики та дівчатка: різні чи схожі» для дітей старшого дошкільного віку
• Заняття з гендерного виховання «Дружать в нашій групі дівчатка та хлопчики» для дітей старшого дошкільного віку
• Заняття з гендерного виховання «Граємо в дорослих: будемо жінками, будемо чоловіками» для дітей старшого дошкільного віку
• Розвага з гендерного виховання «Такі різні хлопчики й дівчатка» для дітей старшого дошкільного віку

• Заняття з гендерного виховання для дошкільнят середнього віку

• Заняття з гендерного виховання «Граємо в дорослих» для дітей середнього дошкільного віку
• Заняття з гендерного виховання «Я хлопчик, я дівчинка» для дітей середнього дошкільного віку
• Заняття з гендерного виховання «Зростаємо дружними» для дітей середнього дошкільного віку
• Заняття з гендерного виховання «Подорож в Країну Казок» для дітей середнього дошкільного віку
• Заняття з гендерного виховання «Чарівна подорож» для дітей середнього дошкільного віку

• Заняття з гендерного виховання для дошкільнят молодшого віку

• Заняття з гендерного виховання «У Країні Хлопчиків та Дівчаток» для дітей молодшого дошкільного віку
• Заняття з гендерного виховання «Ми такі різні» для дітей молодшого дошкільного віку
• Заняття з гендерного виховання «Я дівчинка, я хлопчик» для дітей молодшого дошкільного віку
• Заняття з гендерного виховання «Хлопчики та дівчатка» для дітей молодшого дошкільного віку
• Заняття з гендерного виховання «Моя дружна родина» для дітей молодшого дошкільного віку

 

Актуальність впровадження ідей гендерного виховання в умовах сучасного дошкільного навчального закладу

 

Проблема гендерного виховання хвилює сьогодні багатьох педагогів, психологів. Інтерес обумовлений тим, що сучасні вимоги індивідуального підходу до формування особистості не можуть ігнорувати гендерні особливості дитини, так як це біосоціокультурні характеристики. Сучасні пріоритети у вихованні хлопчиків і дівчаток полягають не в закріпленні жорстких стандартів маскулінності і фемінності, а у вивченні потенціалу партнерських взаємин між хлопчиками і дівчатками, вихованні людського в жінці і чоловікові, щирості, взаєморозуміння, взаємодоповнюваності.

Нейропсихологи, фізіологи, психологи і педагоги вважають, що формування гендерної стійкості обумовлено соціокультурними нормами і залежить в першу чергу від ставлення батьків до дитини, характеру батьківських установок і прихильності як матері до дитини, так і дитини до матері, а також від виховання її в дошкільному освітньому закладі. Однак зміст роботи з дошкільниками з урахуванням їх гендерних особливостей розроблено недостатньо.

Так, проблему гендерного виховання дітей дошкільного віку досліджували О.О. Кудрявцева, К.Д. Ушинський, С.А. Марутян, В.О. Сухомлинський, А.А. Палій, П.В. Плісенко, О.В. Прозументик, Т.А. Рєпіна, Л.Г. Тараннікова, А.Я. Коменський, С.В. Шаповалова.

Нові трансформаційні процеси у світовій спільноті й у нашій державі, початок ери повноправності буття жінки та чоловіка потребують глибшого осмислення соціально-психологічних механізмів набуття дитиною гендерної ідентичності як передумови повноцінної реалізації «Я». Наукові дослідження довели, що висока фемінність у жінок та маскулінність у чоловіків у сучасному суспільстві не завжди є гарантією їхнього соціального та психологічного благополуччя. Сьогодні все більше вчених пов’язують розв’язання цього завдання з реалізацією гендерного підходу в освіті тому, що саме гендерний підхід орієнтований на формування й утвердження рівних, незалежних від статі можливостей самореалізації людини в усіх сферах життєдіяльності.

Тому сьогодні постає потреба сформувати певну суму знань вихователів дошкільних навчальних закладів про особливості гендерного виховання дітей дошкільного віку, тому що на даний час цьому приділяється мало уваги. Це і визначило темунашого засідання «Особливості гендерного виховання дітей дошкільного віку».

Актуальність обраної теми обумовлюється низкою об’єктивних чинників - реальні трансформації гендерних стосунків у сучасному українському суспільстві; злам традиційної системи поляризації жіночих та чоловічих соціальних ролей, їхнє зближення, переосмислення ролі та місця жінки у різних сферах суспільної діяльності; необхідність вивчення основ гендерних знань в системі освіти; як показує вивчення досвіду, у дошкільних навчальних закладах гендерне виховання відбувається стихійно, практично запроваджується жорсткий традиційний підхід у формуванні статево-рольових стереотипів, стереотипів самосприйняття та самооцінки особистості дитини лише за статевою ознакою, у змісті виховання недостатньо присутній гендерний компонент та його методичне забезпечення.

Мета нашої розмови - обґрунтування комплексу психолого-педагогічних умов, які забезпечують гендерний підхід у вихованні дітей дошкільного віку у дошкільному навчальному закладі. Об’єкт - гендерне виховання дошкільників Предмет - виховання дошкільників з урахуванням статевої диференціації.

У свому діалогу ми виходимо з гіпотези про те, що гендерний підхід у вихованні дітей дошкільного віку є можливим за наступних умов:

• вивчення особливостей гендерних уявлень у дітей;
• цілеспрямоване використання системи адекватних методичних засобів у виховній роботі, які сприяють формуванню гендерної ідентичності у дошкільників;
• забезпечення індивідуального підходу до виявлення гендерної поведінки хлопчиками та дівчатками дошкільного віку.

У відповідності до висунутої гіпотези були сформульовані завдання засідання:

• проаналізувати сучасні наукові дослідження до реалізації гендерного підходу у вихованні дітей дошкільного віку та визначитися в основних гендерних термінах,
• виявити особливості гендерних уявлень дітей дошкільного віку та охарактеризувати особливості їх гендерної поведінки у різних видах діяльності,
• обґрунтувати комплекс організаційно-педагогічних умов, що забезпечує гендерний підхід у вихованні дітей дошкільного віку, та апробувати його у виховній роботі з дітьми.

Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези слід використати такі методи:

• теоретичні: аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, який сприяв виявленню, узагальненню систематизації різних аспектів досліджуваної проблеми;
• емпіричні: педагогічне спостереження, дослідницька бесіда, вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду, анкетування.

 

Науково-теоретичні засади гендерного виховання дітей дошкільного віку

 

З історії становлення гендерного виховання

 

Наприкінці XX століття людство відкрило для себе новий гендерний світ. Останнім часом можна вважати швидке залучення жінок до соціального та політичного життя, з’являються держави із 40-відсотковою присутністю жінок на вищих законодавчих та адміністративних посадах.

Україна, рухаючись убік європейського співтовариства, робить перші кроки в розв'язанні гендерних проблем соціального партнерства жінок і чоловіків та гармонійної взаємодії двох біосоціальних груп в інтересах суспільства. Рівень демократичності суспільства й цивілізованості людських взаємин визначається низкою критеріїв, найсуттєвіший з них ставлення суспільства до жінок та їхніх прав. Тому порушення проблем гендерної асиметрії у сферах культури, економіки, політики, освіти, формування в Україні ефективної політики рівних можливостей для чоловіків і жінок одна з умов розбудови демократичної держави.

Конституційне закріплення принципу рівноправності жінок і чоловіків свідчить, що українська держава, її соціум прагне вийти на європейський і світовий рівень у розв'язанні гендернихпроблем та регулюванні стосунків між жінками та чоловіками. А це важливий аспект розвитку людського потенціалу, подолання віковічних бар'єрів, що спричинили гендерну нерівність.

Дотримання принципу рівності статей у соціальному, економічному, політичному житті суспільства, а також такий рівень громадської свідомості, де успішно відтворюються демократичні цінності, гарантують підтримку гідності кожної людини незалежно від статі. Це показники гендерної культури. Порушення питань гендерної рівності та гендерної рівноправності, руйнування старих стереотипів про жінку як другорядну особу - характерна ознака сучасності, тенденція до гармонізації стосунків двох половин людства, основи якої було закладено й сформовано ООН і та Радою Європи.

Загальна Декларація прав людини (1948) закріпила один з основних принципів життєдіяльності світового співтовариства - - принцип недопущення дискримінації - й проголосила, що всі люди народжуються вільними й рівними і що кожна людина повинна мати всі права та свобода без будь-якого обмеження за ознакою статі.

У доповіді за 1995р., присвяченій становищу жінок та проблемам тендерного розвитку людського потенціалу, на ІV Всесвітній конференції в Пекіні зазначається:

• розвиток людського потенціалу - це процес розширення можливостей усіх людей, а не лише окремих груп;
• соціальні умови, за яких жінки не мають змоги реалізувати себе, - це хронічна вада розви тку всіх сучасних суспільств;
• рух до рівноправ'я жінок і чоловіків є процесом політичного характеру, він потребує нового типу мислення, у якому старі стереотипи поступаються місцем гуманній філософії, що визначає всіх людей, незалежно від статі, як носіїв суспільних змін.

Отже, сучасне розуміння людського потенціалу, повною мірою враховує гендерний чинник, інтереси, проблеми, потенціал жінок.

Гендерна наука відносно молода, тому й тлумачення самого поняття «гендер» ще й досі є проблематичним.

Перші наукові праці з гендерної проблематики з'явилися близько 20 років тому. Але, незважаючи на відносну «молодість» гендерного підходу та складність самого феномену, початок XXI століття ознаменувався пошуком шляхів соціального партнерства жінок і чоловіків, рівномірного використання їх потенціалу в будь-якій сфері життєдіяльності, що є метою сучасного людства.

«Гендер» є одним із наймолодших термінів у психології, педагогіці, соціології, суспільствознавстві тощо. Вважається, що вперше па науковому рівні його застосувала до аналізу стосунків і діяльності чоловіків і жінок та для точного тлумачення біологічних, фізіологічних і соціально-рольових відмінностей представників різної статі американка Дж.В. Скотт, науковець і педагог.

Гендер означає «соціальні стосунки між людьми різних статей», «соціально організовані стосунки між людьми різних статей», «поділ ролей на чоловічі та жіночі».

Інколи поняття «гендер» пов'язують із поняттям фемінізм (психологічні поведінкові властивості, характерні для чоловіків і жінок), що с причиною неправильного розуміння сутності гендерної рівності.

Гендерна рівність - це не тільки рівність статей, а й рівність використання особистісного потенціалу кожної людини незалежно від статі.

Більшість дослідників розрізняють поняття «стать» і «гендер» та схиляються до думки, що зі статтю пов'язані лише фізіологічні особливості будови тіла, а з гендером - психологічні, соціальні та культурні відмінності між чоловіками й жінками, їхні маскулінні та фемінні якості.

Маскулінність, фемінність - нормативні уявлення про соматичні, психічні й поведінкові властивості, притаманні чоловікам і жінкам.

На відміну від біологічної статі як сукупності природних фізіологічних ознак людини, з якими вона народжується, гендер точно характеризує соціальну стать людини. Отже, відмінність між статтю та гендером - фундаментальна, тобто вона не обмежується лише біологією та фізіологією.

Науковці вважають, що мозок людини може програмувати поведінку як за чоловічим, так і за жіночим типом. Іншими словами, кожна людина володіє водночас маскулінніми й фемінними рисами, і лише ступінь їх вираженості та особливості поєднання визначають індивідуальність особистості. Фемінність і маскулінність як якості особистості є дуже важливими для нормальної життєдіяльності людини. Саме вони переважно зумовлюють поведінку, спосіб життя, а також формування особистісних якостей людини.

Усвідомлення людиною своєї приналежності до чоловічого або жіночого тендеру, набуття індивідом психологічних, поведінкових, соціальних та культурних властивостей - дуже складний процес, пов'язаний із засвоєнням певної тендерної ролі, стереотипу, який традиційно асоціюється із жіночою або чоловічою соціальною функцією. Гендерні функції створюють люди впродовж тривалого часу. Вони формуються під впливом суспільства.

Отже, гендерні проблеми не є лише жіночими проблемами - це проблеми всього суспільства, хоча більшість світових та українських праць, присвячених тендеру належить жінкам, тобто жінка є об'єктом та суб'єктом гендерних досліджень.

Глибше й докладніше проаналізувавши цю тематику, можна з'ясувати, що предметом гендерного аналізу є не тільки жіноча, а й чоловіча стать, соціальні й економічні стосунки чоловіків та жінок між собою.

Проблема гендеру в педагогічній науці нова, у колі інтересів багатьох науковців перебувають такі аспекти: опанування основ гендерної культури і технологій, упровадження принципів гендерної демократії у сфері освітнього простору (В. Агеєв, Т. Булавіна, Т. Говорун, О. Кікінежді, Я. Кічук та ін.), набуття ознак теоретичної і практичної готовності до гендерного виховання й освіти нової генерації підростаючого покоління (Л. Булатова, В. Кравець, Р. Мойсюк).

Педагог Р. Мойсюк розкриває основні напрями сучасних наукових досліджень з проблеми становлення гендерної освіти в Україні. Науковець підтверджує, що гендерна концепція ще недостатньо висвітлена у навчально-виховному процесі закладу освіти, де більшість педпрацівників незнайомі із суттю гендерного підходу, не володіють гендерною термінологією, вважаючи, що заклад освіти продовжує здійснювати навчально-виховний процес у дусі стереотипізованого підходу, що відповідає традиціям патріархальної культури. Погоджуємося з висновками автора щодо необхідності розвитку гендерної педагогіки як нової галузі педагогічної науки. Теоретичні основи цієї науки висвітлив В.Кравець.

Питання співвідношення педагогіки і гендеру як складних соціальних і наукових категорій вивчає й Л. Штильова. Вона вважає, що сучасний заклад освіти повинен сприяти розвитку індивідуальних можливостей і рис дітей, створювати умови для їхньої самореалізації, незалежно від статі та упереджень, для чого педагогічний колектив має володіти гендерною чутливістю та гендерним підходом у вихованні та навчанні. Л. Штильова перелічує низку факторів, що зумовлюють необхідність включення до педагогічної науки і практики понять гендерна освіта та гендерне виховання. Серед цих факторів визначальним є традиційне розуміння термінів статеве виховання і статеворольова соціалізація, що не відтворює реалій сучасності, а лише ускладнює їхнє розуміння. На часту підміну чи невизначене трактування понять статеве, сексуальне, статево-рольове, гендерне виховання звертають увагу й інші дослідники.

С.Вихор вважає гендерний підхід в освіті складовою особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу. На думку науковця, це механізм досягнення гендерної рівності та утвердження рівних можливостей для самореалізації кожної особистості. Такий підхід передбачає: відсутність орієнтації на особливе призначення чоловіка чи жінки; заохочення видів діяльності, що відповідають інтересам особистості; пом’якшення гендерних стереотипів; врахування соціально-статевих відмінностей. Дослідниця розкриває особливості гендерного виховання у старшому підлітковому та ранньому юнацькому віці, що характеризується почуттям дорослості чуттям статі, суперечністю між необхідністю наслідувати гендерні стереотипи і бажанням утвердити власні норми і цінності, виникненням потреби спілкуватися з однолітками протилежної статі, необхідністю самовизначення, вибору життєвого і професійного шляху, формуванням світогляду.

Як бачимо, питання гендерного виховання у загальноосвітній школі, у підлітковому та юнацькому віці, цікавить багатьох науковців.

Стосовно змісту роботи з дітьми дошкільного віку з урахуванням гендерних особливостей, то проблема є не висвітленою. Найновіші дані з питань статевого виховання у дошкільному закладі представлено у посібнику Л.Олійник. Автор, базуючись на висновках вітчизняних і зарубіжних вчених та власному досвіді досліджень у галузі родинного та суспільного статевого виховання дітей, розкриває актуальні питання особистісно орієнтованої дошкільної та початкової освіти з метою формування життєвої компетентності вихованців. Л.Олійник розмежовує поняття статевого, сексуального та гендерного виховання. Статеве - ширше поняття і складається з усіх взаємовідносин між людьми різної статі. Воно забезпечує правильний статевий розвиток дітей та оволодіння нормами взаємин з представниками протилежної та власної статі, а також правильне ставлення до питань статі. Сексуальні особливості індивіда пов’язані загалом з еротичними почуттями і стосунками. Гендерне виховання, на думку науковця, полягає в оволодінні хлопчиком чи дівчинкою нормами статевої поведінки i культурою мiжстатевих стосунків. У цьому контексті важливе значення сьогодні має просвіта батьків. Тому погоджуємось з думкою Л.Олійник, що сучасному педагогу потрібні уміння якісного консультування батьків з питань психосексуального розвитку їхніх дітей, надання родинам адекватних порад стосовно статевого виховання дошкільнят.

У зв’язку з переоцінкою багатьох норм, які раніше здавалися непорушними, відбувається переорієнтування сучасної вітчизняної педагогіки в питаннях гендерного виховання. У Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні надається визначення статевому вихованню в дошкільному віці. Це - вплив на психічний і фізичний розвиток хлопчика і дівчинки з метою оптимізації їхньої діяльності, пов’язаної з відносинами представників різної статі, з формуванням статеворольової позиції. Адже формування в дітей еталонів справжніх чоловіка й жінки та потреби додержуватися їх необхідно для нормальної та ефективної соціалізації особистості. Усвідомлення дитиною своєї статевої приналежності сприяє зародженню елементарних форм дитячого світогляду, який у свою чергу є важливою складовою життєвої компетентності дошкільника. Статева приналежність дитини спрямовує її активність у діяльності, пізнанні, впливає на коґнітивну, афективну й регулятивну сфери особистості, є суттєвим чинником у формуванні інтересів, ціннісних орієнтацій дошкільників.

В Базовому компоненті дошкільної освіти (нова редакція), в освітній лінії «Особистість дитини», в підрозділі соціально-комунікативна компетентність, наголошується, що дитина має бути обізнана із різними соціальними ролями людей (жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування, здатна взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати себе.

Під впливом дорослих - батьків та педагогів - дошкільник має засвоїти статеву роль, тобто модель поведінки, якої дотримується індивід, щоб його визнавали як чоловіка або жінку. Натомість, процес статеворольової соціалізації відбувається в умовах існуючої безстатевої педагогіки, а також природного, історично обумовленого розмивання меж між жіночими й чоловічими соціальними ролями. Статеве виховання дошкільників здійснюється стихійно, без належної педагогічної уваги, унаслідок чого життєвий шлях особистості перекручується, а в деяких випадках набуває спотвореного характеру. Фахівці зазначають, що після шести років змінити статеворольову орієнтацію психологічними методами практично неможливо.

Слід зауважити, що останніми роками гендерні аспекти дитинства привертають увагу багатьох фахівців (І.С.Кон, Т.А.Рєпіна, В.А.Крутецький, Ш.Берн, В.Є.Каган).

Однак на тлі значної кількості публікацій проблема гендерної специфіки розвитку залишається практично не вивченою. Вивчаючи проблему Л.І.Столярчук, знайшла менше двох сотень робіт російською мовою (від тез до дисертацій з середини XIX до кінця XX століття), в яких спеціально розглядаються питання статевого виховання як одного з напрямків виховання. І є лише декілька робіт, автори яких роблять спробу розглянути виховання хлопчиків і дівчаток у статеворольовому аспекті (Т.Ю.Абаєва, Л.Н.Тимощенко). Зокрема, стосовно дітей дошкільного віку подібні дослідження взагалі одиничні.

Важливість цих робіт у тому, що в них знайшла відображення нова тенденція - в останні десятиліття в людинознавства все більш інтенсивно досліджуються проблеми статеворольових або гендерних відмінностей.

Ні для кого не секрет, що система освіти абсолютно безстатева: побутова «спільність» хлопчиків і дівчаток у наших дитячих садках, режим дня не враховує різні норми рухливості у хлопчиків і дівчаток. Харчування уніфіковано і по часу прийому їжі, і по її асортименту. Змістовно і за стилем система виховання фемінізованими, як педагогічними кадрами, так і має місце сімейна фемінізація (50% дітей живуть у сім'ях, де немає батьків), що особливо неприйнятно для хлопчиків. І.С.Кон наводить такі дані: у хлопчиків яскравіше проявляється любов до ризику, відсутність турботи про власну безпеку, бажання виділиться, схильність до девіантної, висока змагальність, потреба в досягненні результату, прагнення до домінування. На наш погляд, ці якості будуть в найкращій мірі використані в залученні хлопчиків до технічної творчості.

Гендерний підхід необхідний, коли мова йде про індивідуалізації освіти, але і творчість індивідуально. В даному випадку, це спроба сприяти розвитку розуміння і сприйнятливості по відношенню до себе, що в цілому може сприяти вирішенню проблем, пов'язаних з гендерною ідентифікацією і самореалізацією.

У сучасних умовах творча особистість стає затребуваною суспільством на всіх ступенях її розвитку. Кількість змін у житті, що відбуваються за невеликий відрізок часу, настійно вимагають від людини якостей, що дозволяють творчо і продуктивно підходити до будь-яких змін. Для того щоб вижити в ситуації постійних змін, щоб адекватно на них реагувати, людина повинна активізувати свій творчий потенціал.

Різні автори визначають здатність до творчості по-різному, але загальним у понятті є те, що здатність до творчості бачиться в створенні щось нового, оригінального. Критерієм творчості при цьому є не тільки якість результату, а характеристики та процеси, що активізують творчу продуктивність - саме це називається креативністю (Е.М.Фромм). Незважаючи на дану від природи здатність до творчої діяльності, тільки цілеспрямоване навчання дає можливість забезпечити високий рівень розвитку закладених творчих здібностей (М.Н.Скаткін). Формування цих здібностей слід розпочинати на ранніх стадіях розвитку особистості. Гендерний підхід необхідний і в навчанні, так як всі аспекти розвитку хлопчиків і дівчаток розрізняються за швидкістю і за змістом. Достовірно встановлено, що у хлопчиків більше розвинені математичні, візуально-просторові, інструментальні здібності.

Аналіз досвіду творчого виховання в конструюванні виявив позитивні тенденції: розроблені форми і методи організації різних видів конструювання та ігор, створюються умови для розвитку розумових і творчих здібностей. Разом з тим, далеко не у всіх дошкільних закладах здійснюється взаємодія дорослого і дитини на рівні співтворчості, сприяння в трудовій, конструктивної і пізнавальної діяльності і при цьому облік гендерного підходу. Ця діяльність є епізодичним і другорядним компонентом життя дітей в дошкільному навчальному закладі. Зустрічаються труднощі в підборі об'єктів для творчої діяльності, обмежена сфера гендерного виховання дошкільників. Достатньо повного уявлення про сутність гендерного виховання немає як у вихователів, так і у батьків. Гендерне виховання дітей дошкільного віку ще не стало провідним в освітньому процесі дошкільного навчального закладу.

Виходячи з цього, гендерний підхід у вихованні припускає приймати в розрахунок і застосовувати знання про гендерні особливості у визначенні змісту та методів навчання, у вирішенні проблем, пов'язаних з гендерними ідентифікацією і самореалізацією.

Автор сучасного підручника «Дошкільна педагогіка» Т.І.Поніманська акцентує: «В опануванні проблематикою статевого виховання дошкільників педагогові доведеться долати певні коґнітивні (пізнавальні), психологічні бар’єри, виявляти такт, гнучкість і делікатність. Попри неоднозначне ставлення до цієї проблеми в науці й громадській думці, відвертатися від неї не слід, оскільки це є однією із тенденцій розвитку сучасної цивілізації».

Таким чином, аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що на нинішньому педагогічному терені маємо таку ситуацію: науково доведено важливість дошкільного дитинства для формування психологічної статі й пов’язаних із нею особистісних новоутворень; існують авторські програми та методичні розробки зі статевого виховання дошкільників; у чинних програмах, за якими працюють дошкільні навчальні заклади України (Дитина, Базова программа Я у Світі, Українське дошкілля), завдання статевого виховання дітей відсутні; сучасні педагогічні часописи та педагогічна преса освітлюють ідеї здійснення статевого виховання в дошкільних навчальних закладах у вигляді організації предметно-розвивального середовища відповідно до статі (О.Качіна),  ендерного виховання (О. Кікінежді), організації груп роздільного навчання та виховання дітей (Т.Фіяло) тощо; в окремих дошкільних закладах робляться спроби здійснення статевого виховання у власному розумінні його змісту, оскільки за вітчизняними традиціями статеве виховання дошкільників не передбачається здійснювати в суспільних установах, натомість, воно вважається особистою справою батьків.

Отже, не можна заперечувати, що поведінка осіб чоловічої і жіночої статі є наслідком їхньої соціалізації і виховання, відповідно з уявленнями суспільства про ролі чоловіків і жінок. Щоб зрозуміти реальну поведінку чоловіків і жінок, треба на думку І.С.Кона, знати біологічні константи й соціальні фактори, такі, як статевий розподіл праці, особливості виховання хлопців і дівчат, як це все відбивається і заломлюється у людській психіці: як відбувається усвідомлення індивідом своєї статевої належності, формування відповідної самосвідомості, рівня домагань, самооцінок тощо.

Російські вчені В.А.Петровський та О.В.Прозументік розробили функціональне трактування статі, що витікає з локусу дитинонародження. Постулюється, що «стать» в її початковому призначенні (хоча цим, жодною мірою, не вичерпується її еволюційний і соціокультурний потенціал) є особлива властивість присутності деякого сущого у родовому процесі, певний спосіб власного відтворювання «дечого» в іншому, покладання свого «інобуття» у щось. З цього визначення виходить, що відмінності між статтями визначаються специфічною роллю носіїв статі у пологовій діяльності та процесі народження дитини. Чоловік − вносить своє, жінка − своє виношує. Іншими словами, чоловік відтворює себе в тілі жінки, привносячи у неї своє сім’я. А жінка повторює себе у собі самій, не покидаючи спочатку власні межі, щоб потім розрішитися у пологах. Таким чином, зачаття, виношування, народження розглядаються тут як такі, що констатують характеристики статі, статевих відмінностей.

Так, з функціональної точки зору, кожен чоловік повинен прагнути першим серед інших оволодіти жінкою (бо інакше його активність біологічно даремна), що дає нам першу ознаку чоловічого взагалі − швидкість реагування на сексуальний стимул. Далі, чоловік до і після зачаття може (і навіть повинен для виконання своєї місії запліднення інших жінок) бути незалежний від жінки - першої колиски дитя; і таким чином автономія - друга істотна ознака чоловічого взагалі. Разом з цим потрібна ініціатива, якийсь поштовх до дії, щоб вступити у контакт, що породжує нове життя; і така третя визначальна ознака чоловічого - воля (свобода її). Далі необхідно здолати якийсь шлях, що відокремлює тіло чоловіка від тіла жінки, що дає ще одну, четверту, істотну ознаку: фаза досягнення (мобілізація сил для досягнення).

Наступне дійство - проникання в інше тіло, де повинно бути збережено і вирощено сім’я; і це припускає існування такої пятої ознаки чоловічого взагалі як готовність до проникнення в інше, що рефлектується в таких характеристиках, як завзятість дії, готовність до подолання, напористість, стійкість, наполегливість; чоловік входить у «незримі світи», «у саму суть речей». Кульмінаційний пункт - перенесення частинки себе назовні, у сферу самостійного існування, за межами плоті чоловіка; звідси і шоста ознака чоловічого - творчість (креативність, інноваційність). Завершальне дійство − вихід, вивільнення, відрив; узагальнено, йдеться про відчуження себе від іншого і, разом з тим, залишання себе в іншому, що може бути висловлено як «тенденція залишати» (про те, що «залишене», тут йдеться у двох сенсах одночасно: покидання іншого і зберігання себе в іншому) − сьома ознака чоловічого взагалі.

На основі функціонального трактування статі виділяються риси, властиві жіночому взагалі: атракція, залежність, пасивність, сприйнятливість, слабкість, консервативність, тенденція залишатися (прихильність, вірність).

Основний висновок з представленого аналізу полягає в тому, що буквально всі ознаки статевих відмінностей, які визначають особливості родового процесу у біологічному сенсі цього слова, можуть розглядатися як джерело породження відповідних конструктів «чоловічого» і «жіночого» у культурі. При цьому зберігається (буквально переноситься з області природного в область культурного) початкове співвідношення «чоловічого» і «жіночого», що полягає в їх компліментарності.

Дослідник О.Кікінежді зазначає, що традиційна система відмінностей статевих ролей базується на ідеї взаємодоповнюваності психологічних властивостей статей: чоловіки - сильні, безстрашні, мужні; жінки - слухняні, боязкі, орієнтовані на догляд, турботу тощо

Узагальнюючи ідеї виховання хлопчиків та дівчаток, акумульовані гуманістичною педагогікою, О.Кікінежді доходить висновку, що вони базуються на засадах ґендерного паритету, оскільки наголошують на тому, що:

• немає статевовідповідних видів людської діяльності; освоєння будь-якого виду занять залежить від індивідуальних інтересів, здібностей, мотивації діяльності,
• і чоловік, і жінка відіграють однаково вагомі ролі у родині та вихованні дитини,
• хлопчики і дівчатка, чоловіки і жінки мають однакові можливості для оволодіння трудовими вміннями та навичками, різними професіями,
•  вихованні дітей слід виходити з тези про рівні здібності, можливості статей та їхніх життєвих сценаріїв на майбутнє,
• неприпустимо протиставляти дітей за статтю в різних сферах життєдіяльності, в іграх, навчанні, у планах на майбутнє тощо,
• хлопчики та дівчатка мають багато подібного і небагато відмінного,
• важливо вчити дітей протистояти стереотипам та статево типізованим очікуванням: їх прийняття може обмежити, збіднити особисте життя,
• важливо підтримувати дружнє співіснування статей у ґендерно нейтральному вихованні. Хлопчики та дівчатка можуть бути друзями і поважати одне одного; вони мають отримати рівнозначне виховання на базі однакових статевих ролей, залучення до однакових видів діяльності.

Отже, батькам та педагогам слід відмовитися від статево відповідних традиційних очікувань на користь особистісного, індивідуалізованого розвитку дитини.

 

Виховання дітей з урахуванням гендерних особливостей

 

Питання гендерного виховання стають небайдужими для дитини з того моменту, як вона починає усвідомлювати свою статеву належність, розуміти, що вона не лише дитина, а хлопчик або дівчинка. Статева ідентифікація - один з найважливіших елементів становлення особистості дитини, який впливає на все її подальше життя.

Підготовку дітей до виконання свого життєвого призначення, різних соціальних ролей - мужнього сина, турботливої доньки, доброго брата чи сестри - треба починати з раннього віку, коли починає формуватись особистість.

Метою гендерного виховання є:

• формування правильного розуміння ролі чоловіка і ролі жінки у суспільстві;
• формування моделі поведінки певної статі;
• прищеплення культури взаємовідносин статей.

З огляду на це перед педагогами дошкільного закладу стоять такі завдання з гендерного виховання дошкільників:

• виховувати у дітей стійкий інтерес і позитивне ставлення до себе як обєкта пізнання;
• поглиблювати знання про розподіл усіх людей на чоловіків і жінок, про зміст понять «хлопчик», «дівчинка», сприяти статевій ідентифікації;
• правильно і компетентно реагувати на прояви сексуального розвитку дітей різних статей;
• підтримувати фізичне і психічне здоров'я дітей, радість світосприйняття. оптимістичне ставлення до навколишнього світу;
• створювати умови для набуття досвіду відносин з навколишнім світом у цілому і світом людей зокрема;
• ознайомлювати з основними функціями сім'ї як психологічної групи і соціального інституту;
• закладати основи виконання відповідних своїй статі соціальних ролей.

В результаті аналізу психолого-педагогічних досліджень, було встановлено, що саме в період дошкільного дитинства у всіх дітей, що живуть в різних країнах світу, відбувається прийняття гендерної ролі.

Аналіз літератури показує, що в світовій психолого-педагогічній науці є багато робіт присвячених вивченню статевих особливостей дітей дошкільного віку. Одностайні вчені лише в одному - формування гендерної стійкості обумовлено соціокультурними нормами і залежить в першу чергу від ставлення батьків до дитини, характеру батьківських установок і прихильності як матері до дитини, так і дитини до матері, а також від виховання його в дошкільному освітньому закладі.

За багатьма параметрами соціального та емоційного розвитку дитини вирішальну роль відіграють не тільки батьки, але і однолітки, які фіксують порушення неписаного гендерного коду і жорстоко карають його порушників. Діти не сприймають у своєму суспільстві поведінкових депривації і порушень в статево-рольової ідентифікації. Причому жіночних хлопчиків відкидають хлопчики, але охоче приймають дівчатка, і навпаки - маскулінних дівчаток відштовхують дівчатка, але приймають хлопчики.

В даний час в системі дошкільної освіти виникають серйозні проблеми з питань гендерного виховання. В першу чергу це пов'язано з тим, що в програмно-методичному забезпеченні дошкільних освітніх установ не враховуються гендерні особливості. У результаті цього зміст виховання і освіти орієнтовано на вікові та психологічні особливості дітей, а не на хлопчиків і дівчаток того чи іншого віку, які, на думку вчених розрізняються:

• у фізичному розвитку і соціальній поведінці;
• в інтелектуальних і візуально-просторових здібностях і рівні досягнень;
• в прояві агресії і багато чому іншому.

Період дошкільного дитинства - це той період, в процесі якого батьки повинні зрозуміти дитину і допомогти їй розкрити ті унікальні можливості, які дані їй своєю статтю, якщо ми хочемо виховати чоловіків і жінок, а не безстатевих істот, розгубили переваги своєї статі. У найвідповідальніший період формування гендерної стійкості дівчатка і хлопчики протягом тривалого часу перебування в дошкільному освітньому закладі (8-12 годин) піддаються виключно жіночому впливу.

Спостереження показують, що в даний час звернення вихователів обмежується словом «діти», що не сприяє ідентифікації образу «Я» дитини з певною соціальною роллю. Тому першочерговим завданням є запровадження в життя дошкільних освітніх установ статево-орієнтованих звернень до дітей в тих ситуаціях, коли це є доречним.

Стратегія навчання, форми і методи роботи з дітьми, які застосовуються в дитячому садку, найчастіше розраховані на дівчаток. При цьому виховують і дівчаток, і хлопчиків найчастіше жінки: вдома - мама чи бабуся, а в дитячому садку - жінки-вихователі. У результаті для багатьох хлопчиків гендерна стійкість формується без участі чоловіків. А жінки, на думку вчених, правильно виховувати хлопчиків не можуть, тільки з однієї простої причини: у них інший тип мозку й інший тип мислення. Крім того, педагог-жінка, природно, не розташовує дитячим досвідом переживань, з якими стикаються хлопчики дошкільного віку у спілкуванні з дорослими і дітьми. Тому при спілкуванні з хлопчиками багато вихователі керуються лише уявленнями про те, що якщо це хлопчик, то, отже, він є втіленням волі, сили, витривалості. В результаті цього зовсім не мужні, а скоріше боязливі, слабкі фізично і дуже ранимі хлопчики систематично піддаються з боку вихователів травмуючого їх впливу.

Вихователю необхідно пам'ятати, що дівчатка вкрай чутливі до інтонацій, до форми оцінки, її публічності. Для дівчаток дуже важливо, щоб ними захоплювалися в присутності інших дітей, батьків і т.п. Для хлопчиків найбільш значущим є вказівка на те, що він добився результату саме в цьому: навчився вітатися, чистити зуби, конструювати щось і т.п. Кожен придбаний навик, результат, який хлопчикові вдалося отримати, позитивно позначається на його особистісне зростання, дозволяє пишатися собою і прагнути до нових досягнень. Але саме у хлопчиків спостерігається тенденція до того, що домігшись результату в якомусь виді діяльності, вони так щасливі цим, що готові конструювати або малювати одне і те ж, що дозволяє їм утвердитися у своїх досягненнях, але вимагає правильного розуміння з боку вихователя.

Хлопчики дуже люблять дружні бійки, що не є проявом агресії і створює у дітей позитивний емоційний фон. Вихователі не завжди правильно розуміють потребу хлопчиків у цих бійках і різко переривають їх, позбавляючи дітей радості, яку вони при цьому відчувають. Очевидно, настав час для того, щоб сформувати у вихователів правильне ставлення до подібного роду занять хлопчиків і навчити їх керувати ними.

Особливо помітні відмінності дівчаток і хлопчиків дошкільного віку в ігровій діяльності. Вчені відзначають різний зміст і ігрові стилі, які часто не можуть бути реалізовані дітьми в силу того, що вихователям - жінкам ближче тихі ігри дівчаток на сімейно-побутові теми. Галасливі, наповнені рухом ігри хлопчиків викликають у вихователів роздратування, так як вони вважають, що такого роду ігри є лише безглуздою біганиною і можуть призвести до травми, а, отже, їм не місце в житті групи і вони повинні бути припинені. В результаті хлопчики позбавлені істинно «чоловічих ігор», що негативно позначається на їх особистісному розвитку.

При спільному вихованні хлопчиків і дівчаток дуже важливою педагогічною задачею є подолання роз'єднаності між ними і організація спільних ігор, у процесі яких діти могли б діяти спільно, але у відповідності з гендерними особливостями. Хлопчики приймають на себе чоловічі ролі, а дівчатка - жіночі.

Аналогічним чином може бути побудована і театралізована діяльність. Особливої уваги з боку педагогів потребують проблеми, пов'язані з організацією предметно-просторового середовища.

Середовище є одним з основних засобів розвитку особистості дитини, джерелом її індивідуальних знань і соціального досвіду. Предметно-просторова середу не тільки забезпечує різні види активності дошкільників (фізичної, ігровий, розумової і т.п.), але і є основою його самостійної діяльності з урахуванням гендерних особливостей. Роль дорослого в даному випадку полягає в тому, щоб відкрити перед хлопчиками і дівчатками весь спектр можливостей середовища і направити їх зусилля на використання окремих елементів її з урахуванням гендерних та індивідуальних особливостей і потреб кожної дитини. Разом з тим, в психологічних особливостях виховання вкорінений дисбаланс предметного середовища в бік переважання «дівочих» матеріалів і посібників, так як вони ближче жінці-вихователю, до того ж створюють відчуття безпеки, на відміну від іграшок, які воліли б хлопчики.

Тому стає очевидним, що при вихованні дитини-дошкільника в сім'ї та освітньому закладі існує багато проблем, пов'язаних з формуванням у дітей гендерної ідентичності, рішення яких стає цілком реальним, якщо підійти до них з урахуванням сучасних досягнень психології та педагогіки. На думку вчених, найбільш сприятливим віковим періодом для початку цієї роботи є четвертий рік життя.

Основним джерелом інформації дитини про себе є оточуючі люди, які також допомагають їй усвідомити статеву належність. Наприкінці раннього дитинства відбувається ідентифікація дитиною себе зі статтю. Однак вона ще не знає, яким змістом наповнені слова «хлопчик» і «дівчинка».

Дорослі свідомо або несвідомо допомагають дитині опанувати її статеву роль відповідно до загальноприйнятих стереотипів, прищеплюючи зразки статево-рольової поведінки хлопчика чи дівчинки. Хлопчикам дозволяють більше проявів агресивності, заохочують активність, ініціативність, витримку («Не плач, ти не дівчинка, ти – чоловік»); від дівчаток чекають ніжності, чуйності й емоційності («Не бийся, не лазь по огорожі і деревах, ти - дівчинка!»). Орієнтація дитини на статеву роль відбувається здебільшого в сім'ї.

Стереотипи чоловічої і жіночої поведінки дитина засвоює через безпосереднє спостереження за поведінкою чоловіків і жінок, а також через твори мистецтва. До трьох років малюк зауважує зовнішні відмінності чоловіків і жінок у манері поведінки, в одязі. Часто індивідуальні особливості поведінки чи зовнішності людини він сприймає як ознаки певної статі. Після трьох років діти розуміють, що стать не змінюється з часом, зі зміною одягу, зачіски, роду занять тощо. Дитина наслідує не лише форми поведінки дорослих своєї статі, а й шкідливі звички, які іноді починає вносити у сюжети ігор.

У дошкільному віці зароджуються і розвиваються відмінності у спрямованості спілкування хлопчиків і дівчаток, доброзичливість до дітей своєї статі: хлопчик частіше обирає хлопчиків, а дівчатка - дівчаток. Розвивається усвідомлення себе як хлопчика або як дівчинки. Граючись, діти часто групуються за ознакою статі. В іграх проявляється емоційність дитини, відпрацьовуються варіанти чоловічої і жіночої ролі форм поведінки. У рольовій грі хлопчик, наслідуючи чоловіків, обирає роль шофера, космонавта, моряка; дівчинка - лікаря, вихователя, перукаря. Дівчатка швидше і легше пристосовуються до нової ситуації, ніж хлопчики.

Інтереси хлопчиків зосереджені на техніці, іграх-змаганнях, у яких можна реалізувати своє прагнення до перемоги, лідерства. Вони визнають лідерами сильних, сміливих та ініціативних однолітків. Водночас дівчатка надають перевагу міжособиcтісним стосункам з веселими, поступливими ровесницями з м'якою вдачею.

Статева належність дітей також проявляється у виборі іграшок, який відображає розрізнення дитиною специфіки чоловічої і жіночої діяльності: уже на четвертому році життя хлопчики вибирають для ігор машини, кубики, інструменти; дівчатка - ляльки, посуд. У хлопчиків спостерігається більший розвиток технічних навичок, у дівчаток - побутових.

До кінця дошкільного віку діти усвідомлюють незворотність статевої належності і починають відповідно будувати свою поведінку. У них виникають своєрідні індивідуалізовані ставлення до деяких ровесників іншої статі. Наприклад, хлопчик може відчувати радість, хвилювання, побачивши дівчинку. Дорослі повинні уважно ставитись до почуттів дитини, не дозволяючи собі іронії або поблажливої зарозумілості. Водночас не слід і заохочувати дитячу закоханість, краще переключити увагу дитини на інші сфери, які можуть зацікавити її. Пізнавальний інтерес до повсякденного життя людей і міжособистісних стосунків чоловіків і жінок відображається у дитячих розмовах про любов, одруження і народження дітей.

Усвідомлення статевої належності виникає в дитини у зв'язку з її загальними пізнавальними інтересами, коли вона починає цікавитися будовою власного тіла та інших людей. Воно включається у структуру образу Я. Дитина, чуючи від дорослих: «ти – хлопчик» або «ти – дівчинка», переосмислює ці найменування у зв'язку зі своїми статевими особливостями. її безпосередньо цікавить власне тіло, статеві органи, вона ніяковіє при оголенні перед іншими людьми. У результаті виховного впливу у неї з'являється почуття ніяковості, сором'язливості.

Здебільшого сучасні діти рано розрізняють ознаки тіла хлопчика і дівчинки, засвоюють ставлення дорослих до оголеного тіла. Батьки, які ніяковіють під час перевдягання у присутності дитини, передають їй своє почуття ніяковості, і навпаки - природна поведінка формує спокійне сприйняття оголеного тіла. Деяких дітей збуджує вид оголених батьків, вони проявляють спрямований інтерес до нього. Інтерес до статевих органів також може виявлятися у малюнках, де діти зображують їх.

Однак багато дітей дошкільного віку не знають про фізичні відмінності людей, не бачать їх, не сприймають відмінностей статі, дивлячись на оголену натуру, навіть коли їм пропонують уважно роздивитися її, щоб правильно зобразити. Деякі діти, вперше побачивши оголених ляльок, відразу звертають увагу на відмінності в їхньому фізичному вигляді. Одні з них спокійно сприймають це, інші, соромлячись, опускають очі. Чим старші діти, тим сильніше вони переживають почуття сорому внаслідок споглядання оголених ляльок (відвертаються, закривають очі руками, не хочуть малювати запропоновану їм натуру).

Процес статевої самоідентифікації дитини представники наукових шкіл пояснюють по-різному. У тлумаченні цієї проблеми домінують такі теорії:

• теорія ідентифікації - її представники основними вважають психологічні механізми цього процесу, підкреслюють роль емоцій і наслідування, стверджуючи, що дитина несвідомо імітує поведінку представників своєї статі;
• теорія статевої типізації - ця теорія ґрунтується на концепції соціального научіння, пояснює статеву ідентифікацію дією підкріплення: батьки та інші люди заохочують маскулінну поведінку у хлопчиків; дівчатка отримують позитивне підкріплення фемінної поведінки. Спочатку дитина вчиться розрізняти диференційовані за статтю зразки поведінки, потім узагальнює цей досвід, переносить на нові ситуації, набуваючи вміння виконувати правила поведінки відповідно до своєї статі;
• теорія самокатегоризації - вона зосереджена на пізнавальних (когнітивних) аспектах цього процесу: дитина спочатку засвоює статеву ідентичність, визначаючи себе як хлопчика або дівчинку, а потім намагається поводитися відповідно до статевої належності.

На етапі раннього дитинства відбувається первинна ідентифікація, починає вибудовуватися статева самоідентичність.Статева самоідентичність (середньолат. Indenticus - той самий) - усвідомлення своєї належності до статі.

Культура статевої поведінки є результатом впливу стереотипів у сім'ї і найближчому оточенні дитини. За грамотного впливу дорослих у дитини формуватиметься адекватне ставлення до статевих відмінностей і ролей, стосунків між чоловіком і жінкою тощо. Дитина може ставити батькам і вихователям запитання про відмінності статей, походження дітей тощо.

Така природна допитливість повинна задовольнятися дорослими, які серйозно поставляться до запитань дітей, дотримуватимуться такту, враховуватимуть вік і психологічні особливості кожної дитини. Також ці питання діти обговорюють між собою.

Вихователь повинен знати позицію батьків щодо питань статевого виховання дітей і працювати насамперед з ними з метою подолання певних упереджень щодо цього.

Психологи вважають, що в сучасному суспільстві змінилися традиційні стандарти мужності (раніше чоловікові приписувалися активність, сила, впевненість, стриманість, підприємливість) та жіночності (від жінки очікували мякості, слабкості, покірливості, залежності, пасивності, емоційності). Якщо розподіл ролей та набір чоловічих і жіночих ролей був полярним (чоловіки - це влада; жінки - це підпорядкування), то нині все більшого значення набувають взаєморозуміння, взаємозалежність та взаємодопомога. Це не означає, що в хлопчиків не варто виховувати суто чоловічих рис (емоційну стійкість, рішучість, бажання й готовність захистити слабкіших), а в дівчаток - суто жіночих (лагідність, турботливість, доброту), проте такі риси, як відповідальність, чесність, працьовитість, доброта, рішучість, сміливість, акуратність, терпимість, прагнення до мирного владнання конфліктів мають бути притаманні представникам обох статей.

Таким чином, сучасні пріоритети у вихованні дівчаток і хлопчиків полягають не у фіксуванні жорстких стандартів маскулінності чи фемінності, а у вихованні дітей різної статі, однаково здатних до самоствердження та реалізації власних можливостей; у пошуку шляхів побудови партнерських взаємин між хлопчиками й дівчатками, вихованні з представників кожної статі людяності, щирості, взаєморозуміння, взамодоповнюваності.

Такий підхід до виховання дітей закладено в зміст нашої системи роботи з формування світогляду особистості.

Отже, гендерне виховання - засвоєння знань про взаємини статей, формування культури статевої поведінки. Роль дорослого у формуванні психологічних основ статевого виховання дошкільників надзвичайно важлива. Оскільки від правильності побудови виховного процесу залежить статева самоідентифікація, засвоєння ролей чоловіка чи жінки, адекватне ставлення до статевих відмінностей. Провідне значення при цьому має сім'я і найближче оточення дитини, які виробляють стереотипи її поведінки.

 

Педагогічні можливості сучасного дошкільного навчального закладу щодо гендерного виховання дітей дошкільного віку

 

Використання сучасних педагогічних технологій у гендерному вихованні дітей дошкільного віку

 

До сучасних педагогічних технологій у гендерному вихованні дітей дошкільного віку відносимо: організовані заняття - групові та індивідуальні; етичні бесіди відповідної тематики; проблемні ситуації ; прогнозування життєво значимих ситуацій; ігри; ситуації спілкування з дітьми; прогулянки, екскурсії; театралізовані розваги; самостійну діяльність дітей.

Автори пропонують здійснювати роботу дотримуючись таких принципів:

• активності - використання будь-яких ситуацій у житті дитини для формування у неї правильних установок щодо своєї статі і вироблення відповідної рольової поведінки;
• реалістичності - формування реалістичного розуміння статевої диференціації;
• адресності - врахування не лише статі і віку дитини, а й її психічного та фізичного розвитку, соціального і культурного рівня;
• неперервності - послідовне врахування накопичених знань і соціального досвіду дитини, починаючи з раннього дитинства;
• правдивості - надання максимально правдивої інформації з урахуванням віку дитини та можливостей розуміння цієї інформації;
• довіри - базування відносин між дитиною та педагогом на довірі, яка можлива лише за умови серйозного ставлення педагога до інтересів дитини, її бажань та проявів статевої поведінки;
• моральної чистоти - виховання моральної особистості, у якій домінують якості, що формують хлопчика як майбутнього чоловіка, а дівчинку - як майбутню жінку.

Узагальнюючи ідеї виховання хлопчиків та дівчаток, акумульовані гуманістичною педагогікою доходимо висновку, що статеворольова поведінка дітей формується у дитячому колективі.

Найбагатший досвід взаємодії з однолітками різної статі діти набувають у дошкільному закладі. І саме вихователі мають створити оптимальні умови для формування у дітей адекватної статеворольової поведінки. Перед вихователями стоять такі завдання:

• формувати у дітей уявлення про відмінності у поведінці хлопчиків і дівчаток;
• розвивати способи взаємодії, притаманні жіночому і чоловічому типам поведінки;
• створювати умови для набуття досвіду чоловічої і жіночої поведінки;
• розвивати морально-вольові якості, характерні для хлопчиків (сміливість, рішучість, силу, витривалість тощо) і дівчаток (доброту, ніжність, співчутливість, чуйність тощо).

Робота з формування статеворольової поведінки у дітей проводиться вихователями у трьох напрямах:

• формування поведінки хлопчиків;
• формування поведінки дівчаток;
• формування способів взаємодії хлопчиків і дівчаток.

Організовуючи різні види діяльності дітей, вихователі створюють умови, які сприяють формуванню уявлень хлопчиків про те, що у майбутньому вони стануть чоловіками, а чоловіки поводяться відповідно до своєї статі: у ситуаціях, коли вони спілкуються з природою, з предметами рукотворного світу, з людьми різної статі, вони покладають на себе найбільш складні, важкі, не цікаві, але необхідні обов'язки. Так вони виявляють свої найкращі чоловічі якості - силу, витримку, вміння долати труднощі, досягати мети, бути мужніми, витривалими тощо. Справжні чоловіки завжди беруть на себе роль захисника.

Вихователі створюють штучно чи використовують життєві ситуації, у яких хлопчики вчаться співвідносити свої дії з діями, характерними для їхніх тат та інших чоловіків. Хлопчики порівнюють і аналізують поведінку чоловіків під час різних ситуацій, наприклад: дозвілля на природі, проблеми у домашньому господарстві (виконання ремонтних робіт, перенесення важких речей), підготовка до сімейних свят тощо. Корисним для майбутніх чоловіків має стати досвід поведінки в екстремальних ситуаціях, якого вони набувають у відповідних іграх. Важливо навчити хлопчиків розв'язувати конфлікти мирним шляхом, не втрачаючи при цьому гідності.

У дівчаток вихователі формують уявлення про те, що у майбутньому вони стануть жінками, поведінка яких значно відрізняється від поведінки чоловіків. Жінки покладають на себе турботи і обов'язки, пов'язані зі створенням затишку в оселі, піклування про дітей та інших членів сім'ї, домашніх тварин, тощо. Така діяльність сприяє реалізації жінками своїх найкращих якостей, таких як: турботливість, уважність, терплячість, ніжність, лагідність тощо.

Під час різних життєвих ситуацій вихователі спонукають дівчаток до порівняння своїх дій з діями, характерними для їхніх мам та інших жінок. Ситуації для виховання жіночності у дівчаток можуть бути тими самими, що і для виховання мужності у хлопчиків, зокрема: дозвілля на природі, проблеми у домашньому господарстві (прибирання під час ремонту, догляд за помешканням, створення краси та затишку), підготовка до сімейних свят тощо. Дуже важливо сформувати досвід адекватної поведінки дівчаток у конфліктних ситуаціях.

Вихователі створюють чи використовують ситуації, у яких хлопчики і дівчатка набувають досвіду взаємодії та спілкування. Хлопчики під час взаємодії та спілкування з хлопчиками вчаться демонструвати силу, спритність, розум тощо, а з дівчатками - проявляти уважність, повагу, бажання надати допомогу тощо. Ситуації взаємодії виникають під час спільної діяльності: ігор, малювання, перегляду книжок, чергування тощо. У дівчаток в таких ситуаціях також формується досвід спілкування як з дівчатками, так і з хлопчиками. З дівчатками вони обмінюються думками, судженнями про гарні предмети, книжки, музику, тварин, іграшки, а з хлопчиками - про цікаві, добрі чи жахливі факти, історії. Перебуваючи в оточенні хлопчиків, дівчатка вчаться проявляти доброту, турботливість, уважність.

Досвід взаємодії у різних життєвих ситуаціях формується у дітей через спільні дії з предметами (іграшками, квітами, книги книгами тощо) чи комунікації (обмін судженнями, думками, оцінками тощо). Завдання вихователя - демонструвати правильні способи взаємодії і розвивати у дітей здатність обирати у відповідній ситуації найбільш правильні з них. У ситуаціях, коли треба поступатися, вміти слухати та розуміти одне одного, бути вдячними за послугу, поважати думку іншого вихователь сприяє формуванню єдиних способів поведінки незалежно від статі дітей. Але право першого вибору завжди має залишатися за дівчинкою.

Дуже важливим аспектом роботи з тендерного виховання дітей є створення відповідного предметно-розвивального середовища, яке є умовою прояву статеворольової поведінки дітей, стимулює їх до вираження у повсякденні свого чоловічого чи жіночого образу.

Створюючи предметно-ігрове розвивальне середовище у групі дошкільного закладу, обов'язково слід подбати про осередки, у яких граються разом і дівчатка, і хлопчики. Тут розміщують атрибути до сюжетно-рольових ігор «Сім'я», «Магазин», «Поліклініка», «Бібліотека», «Лікарня» тощо. Разом з тим у групах для дітей старшого дошкільного віку вихователі створюють окремі, спеціально оформлені та обладнані куточки для дівчаток та хлопчиків. Саме у віці п'яти-семи років діти під час ігрової діяльності починають групуватися за статевим принципом. Такий «розподіл» дітей, з одного боку, сприяє формуванню жіночності у дівчаток і мужності у хлопчиків, а з іншого - підводить їх до розуміння необхідності спільних ігор.

Дослідники гендерного виховання виділяють провідну роль ігор та іграшок у формуванні майбутніх чоловіка і жінки. Психологи вважають, що з допомогою ігор та іграшок діти дошкільного віку оволодівають нормами і правилами життя у суспільстві. Саме в ігровій діяльності розвиваються їхні інтелект і емоції, уява і мовлення. Програючи сюжети з дорослого життя, моделюючи відносини «лікаря» і «хворого», «водія» і «пасажира», «матері» і «доньки», діти засвоюють соціальні норми поведінки.

Традиційно іграми, спрямованими на засвоєння своєї статевої ролі, для дівчаток є ігри «у доньки-матері», а для хлопчиків - «у війну» . Гра з лялькою дає змогу дівчаткам засвоїти роль матері, яка доглядає за малюком. Ігри ж «у війну» дають змогу хлопчикам відчути себе мужніми захисниками, виховувати чоловічі риси характеру.

У дітей, які не грають в ігри, що відповідають їхній статі, під час формування статеворольових стереотипів поведінки зазвичай виникають труднощі. Такі діти можуть стикатися з проблемами під час спілкування з однолітками як своєї, так і протилежної статі, їх самооцінка менш стійка і неадекватна.

Якщо дитина віддає перевагу іграм та іграшкам, у які зазвичай грають діти протилежної статі, вихователю варто звернути увагу на близьких людей, які її оточують, їх особливості, сімейну атмосферу, з'ясувати, які дитячі книжки і телевізійні передачі переглядають з дитиною батьки, чи є у дитини братик, сестричка, який характер стосунків між ними тощо. У дошкільному віці можна значно вплинути на формування гендера дитини.

Зупинимося на застосуванні гендерного підходу під час організації основних видів діяльності дошкільників. На жаль, жоден методичний посібник для вихователів дошкільних закладів не містить рекомендацій щодо тендерних підходів до хлопчиків і дівчаток. У чому ж вони мають проявитися, яка їх специфіка? Працюючи над цією проблемою, ми ретельно збирали відповідний досвід колег і набували власного. Роботу проводили у тісній співпраці з психологами.

Прослідкуємо за організацією пізнавальної діяльності. Специфіка пізнавального розвитку дівчаток і хлопчиків потребує диференційованого підходу до них під час організації пізнавальної діяльності. Так, у хлопчиків зазвичай переважає зорове сприйняття, у дівчаток - слухове. Дівчатка потребують детальнішого пояснення завдань, ніж хлопчики, для яких достатньо лише вказівки щодо принципу їх виконання.

У розвитку просторового мислення, формуванні навичок роботи з конструктором хлопчики зазвичай випереджають дівчаток. Тому доцільно активізувати розвиток просторового мислення у дівчаток під час спільної з хлопчиками конструкторської діяльності.

Під час занять вихователям не слід завжди вимагати повної відповіді від хлопчиків: у них швидкість мовлення (кількість слів, промовлених за одиницю часу) менша, ніж у дівчат. Не варто також вимагати від хлопчиків під час відповіді дивитися в очі педагогу. Адже це «жіночий» тип поведінки. Дівчатка зазвичай дивляться в очі педагогу, не відволікаються, кивають головою, шукають підтвердження правильності своєї відповіді, а хлопчики - дивляться вниз або в сторону, шепочуть собі під ніс, але це не означає, що вони не думають і не шукають рішень.

Особливу увагу на заняттях з розвитку мовлення варто приділяти читанню літературних творів та етичним бесідам за їхнім змістом. Образи героїв не лише мають бути художньо виразними й емоційно привабливими, а й демонструвати полярні еталони поведінки (боягуз - герой, працьовита - ледача тощо). Саме зміст художніх творів сприяє формуванню уявлень дітей про ідеали сімейних відносин.

Дуже важливо, щоб вихователь усвідомлював особливості «жіночого» оцінювання дітей. Зазвичай за однакових умов від педагога-жінки хлопчики частіше отримують негативні відгуки, ніж дівчатка. Це може призвести до формування у хлопчиків заниженої самооцінки. Ми намагаємося не допускати цього. Дівчаткам важливо, як (у якій формі, яким тоном) їх оцінили, а хлопчикам - що саме в їхній діяльності було оцінено.

На наш погляд організація ігрової діяльності потребує враховувати психологічні особливості дітей. Гендерний підхід передбачає відповідність методів керівництва іграми їх змісту і специфіці ігрової діяльності дітей різної статі. Необхідно задовольняти потребу хлопчиків у змаганнях і перемозі. «Перемогла дружба» - це не для них. Хлопчики старшого дошкільного віку потребують ігор, які сприяють становленню мужності. Це ігри з великою кількістю учасників, чіткою ієрархією «домінування - підпорядкування», конкуренцією і високим рівнем підпорядкування спільній меті, застосуванням фізичної сили у боротьбі за лідерство тощо. Дівчаток цікавлять ігри з меншою кількістю учасників, невисоким рівнем підпорядкування спільній меті. Лідерство дівчатка здобувають у перемовинах, а не силою.

Дуже важливий аспект гендерного підходу до керівництва ігровою діяльністю дітей - збагачення змісту ігор, у яких діти відпрацьовують модель поведінки, що відповідає їхній статі. У таких іграх діти ідентифікують себе з дорослими. Складність у тому, що вихователям-жінкам ближчі ігри сімейно-побутової тематики, у яких роль тата явно недостатня, а у «хлопчачих» іграх («у індіанців», «у війну» тощо) жінки бачать причину безглуздої біготні, агресивності і ставляться до них негативно. Ми намагаємося уникати такого специфічного ставлення до ігор хлопчиків. Необхідно розповідати і хлопчикам, і дівчаткам про суспільні та виробничі сфери зайнятості чоловіків, допомогти усвідомити їх значимість у сім'ї. Вихователю не слід усуватися від керівництва військовими іграми. Він має розширювати тематику ігор героїчного змісту - «Ковбої», «Космонавти», «Богатирі», «Пожежники», «Рятівники» тощо. Саме під час таких ігор хлопчики вчаться бути сміливими, безстрашними, долати труднощі. Роз'яснюючи дітям хід військових і героїчних ігор, слід робити акцент на тому, що персонажі допомагають тим, хто потребує допомоги, захищають Батьківщину. Тому ми для ігор пропонуємо використовувати предмети, які відповідають статі дітей.

Організовуючи спільні ігри, зокрема з сімейно-побутової тематики («Очікуємо гостей», «Сімейний відпочинок за містом» тощо) і ігри-драматизації за сюжетами казок, слід створювати ситуації, у яких дошкільники матимуть змогу перейнятися переживаннями героїв і співвіднести еталони моральної поведінки у казці зі своєю власною поведінкою. У таких іграх важливо подолати «роз'єднаність» ігрових угрупувань хлопчиків і дівчаток, які зазвичай виникають через різницю їхніх ігрових інтересів.

Розглянемо організацію спільної трудової діяльності хлопчиків та дівчаток. Організовуючи спільну трудову діяльність, доцільно об'єднувати хлопчиків і дівчаток для виконання достатньо простих доручень, де треба проявити і фізичну силу (хлопчики), і акуратність, ретельність (дівчатка). Поступово діти вчаться самостійно розподіляти між собою трудові операції з урахуванням статі партнера.

Але не слід забувати про індивідуальні нахили та інтереси дітей. Іноді хлопчики із задоволенням і дуже вправно орудують голкою, а дівчатка - молотком, і це не заважає їм у всіх інших ситуаціях виявляти свій «чоловічий» чи «жіночий» тип поведінки.

Отже, завданням вихователів є формування тендерної компетентності як складової життєвої компетентності дітей дошкільного віку. Розроблення та впровадження у практику роботи гендерно-освітньої технології сприяє розширенню тендерних компетенцій усіх учасників соціокультурної взаємодії - дітей, батьків, вихователів. 

 

Аналіз результатів роботи закладу освіти щодо ефективності впровадження положень гендерного виховання

 

У практиці роботи сучасного дошкільного закладу нерідко батьки звертаються до педагога по консультацію з питань статевого виховання свого малюка. Вихователі дошкільних закладів відзначають, що трапляються випадки, коли своєю статевою поведінкою дитина збентежує педагога, чи, як кажуть психологи, уводить його в стан фрустрації. Ми поставили перед собою завдання зібрати фактичний матеріал, який допоможе дослідити готовність учасників педагогічного процесу, а саме батьків вихованців та педагогів дошкільного навчального закладу, до здійснення статевого виховання дошкільників.

Маємо глибоке переконання, що сучасний педагог мусить оволодіти умінням надавати дітям певну правдиву інформацію у відповідь на їхню зацікавленість статевою інформацією. Звісно, у допустимому контексті, з урахуванням вікових та особистісних рис кожної дитини. Адже статева приналежність - багаторівневий процес, де кожний ланцюжок спирається на всі попередні і в той же час діє автономно від них. Важко й уявити, до яких індивідуальних варіацій у формуванні особистості дитини може призвести окремі слово або дія дорослого. Тому, щоб виключити небажані наслідки непрофесійного статевого виховання, педагогу необхідно отримати відповідні знання й уміння з його здійснення, бути психологічно готовим до реалізації його завдань.

Так само педагогу треба бути спроможним надати кваліфіковану допомогу батькам вихованців із питань статевого виховання дошкільнят, а для цього він має добре орієнтуватися в психології статі, знати етапи психосексуального розвитку дошкільника, закономірності статевої ідентифікації та механізми статеворольової соціалізації тощо.

Наше дослідження проходило у двох напрямах. Вихователям дошкільного закладу пропонувалося відповісти на запитання анкети «Виявлення готовності педагогів до гендерного виховання дітей». Обробка анкетних даних та безпосереднє спілкування з педагогами дошкільного навчального закладу дозволяють зробити висновки, що 96% педагогів не знайомі з чинними програмами зі статевого виховання дошкільників, не застосовують відповідні методичні розробки у своїй роботі. Питання щодо змісту статевого виховання в дошкільному віці було для декотрої частки педагогів незрозумілим та залишилося без відповіді (16,1%), у деяких відповідях розуміння змісту підмінялося перераховуванням принципів та методів статевого виховання (25,8%). Що стосується безпосередньо змісту, то висувалися такі пропозиції: формування позитивних відносин між хлопчиками й дівчатками (49,4%); будова тіла людини залежно від статі (37,6%); особиста гігієна малят (28%); процес зародження життя та дітонароджуваність (22,6%); особливості поведінки відповідно до статевої ролі (17,2%); виховання майбутньої жінки та чоловіка (12,9%) тощо.

Відповідаючи запитання, називали такі особистісні критерії вихователя, як: відкритість, порядність, доброчесність, толерантність, доброта, чуйність, уважність, стриманість, комунікабельність, коректність, тактовність, адекватність, людяність, розкутість тощо.

Серед фахових найчастіше називали такий критерій, як компетентність у питаннях статевого виховання дошкільнят, та скаржилися на власну безграмотність у цій царині: «Нас ніхто цьому ніколи не вчив», «Сучасні діти знають більше нас». Також відмічалася необхідність медичних та психологічних знань у педагога, який може здійснювати статеве виховання дошкільників. Зазначалися високий рівень професіоналізму та розумність. Також спостерігалася певна тенденція - перекласти здійснення статевого виховання дошкільників на психолога (17,2%), медичного працівника (12,9%) і навіть на вчителя біології зі школи (2,2%).

Актуальними проблемами статевого виховання виявилися: дитяча закоханість; інтерес дітей до будови статевих органів; зацікавленість процесом дітонароджуваності; дитячий онанізм. Вихователі одноголосно відмічали, що у власній практиці роботи з дітьми неодноразово стикалися з вищеназваними явищами і нерідко не знали, як себе педагогічно грамотно поводити, як достойно вирішити ситуацію, що виникла. Усі педагоги були згодні з тим, що дорослим, відповідальним за виховання дітей, необхідно перебороти свої упередження стосовно того, що дитина дошкільного віку не повинна цікавитися питаннями статі, і спробувати встановити з нею довірливі стосунки, говорити на статеві теми вільно, щоб надати їй можливість поставити запитання, які її цікавлять, обговорювати їх із батьками та педагогами.

Другим напрямом нашої дослідної роботи було збирання інформації від батьків. Зважаючи на важливість та актуальність проблеми, ми поставили за мету дослідження готовності батьків до спілкування з власними дітьми на статеві теми. Для цього нами було складено опитувальник на основі тесту російських психологів О. Зуськової та Н. Смирнової. Батькам було запропоновано поміркувати, як би вони відповіли на деякі запитання, які можна почути від дошкільників. Із трьох запропонованих варіантів відповідей необхідно було обрати ту, що найбільше відповідала їхнім переконанням. Якщо ж батьки мали власну відповідь на запитання або досвід звертання дитини з таким запитанням, їх просили вказати ім’я та вік дитини на той час, коли дитина ставила це питання, і записати власний варіант відповіді. Завершувався опитувальник звертанням до батьків: «Ця анкета складена з метою збирання достовірної інформації з наукової проблеми «Статеве виховання дошкільників». Якщо Ваша дитина зверталася до Вас із запитаннями на статеву тему, запишіть їх, будь ласка, на зворотному боці цього аркуша разом із Вашою відповіддю. Будемо вдячні Вам за відверті відписи та бажання поділитися власним досвідом: як відповідати дитині, коли вона ставить запитання на дорослу тему».

Було роздано анкети батькам старших дошкільників. Первинна обробка даних дозволяє зробити певні узагальнення та висновки. Девять відсотків батьків, яким було запропоновано взяти участь в опитуванні, відмовилося, мотивуючи це тим, що ніколи від дітей таких питань не чули і як відповідати на них, не знають. Деякі ж були настроєні вельми агресивно по відношенню до опитувальника та теми обговорення.

Пояснення такому ставленню ми знайшли в доктора психологічних наук Є.К. Субботського, який пише: «У європейських країнах на обговорення з дітьми питань статі накладена неписана заборона. Ми добре розуміємо, що було б краще, якби дитина довідалася про неминуче вдома, ніж на вулиці. Проте нелегко перебороти умовності культури, навіть якщо вони відверто безглузді. І насправді, чому розмовляти з дітьми про їжу можна, а про відносини статей - ні? Певно, така заборона - мимовільна спадщина багатовікової християнської культури з її проповіддю аскетизму й гріховності». На підтвердження вищенаведеної цитати наведемо повністю гнівну тираду одного з батьків-опонентів на зворотному боці запропонованого опитувальника: «На мою думку, більшість наведених в анкеті запитань є досить дивними як для старшого дошкільного віку, оскільки можуть свідчити лише про те, що дитина не вміє спостерігати й логічно мислити. Ні від своєї дитини, ні від дітей друзів, знайомих, сусідів подібних запитань ми ніколи не чули. Видається дуже сумнівним, що нормально розвинена дитина буде ставити питання стосовно цієї теми в такій формі, оскільки сучасні діти зазвичай добре орієнтуються в таких речах (не враховуючи суто біологічних подробиць), не говорячи вже про те, як статевій підготовці сприяє mass media. Із цього погляду дана анкета є по меншій мірі недоцільною. Що стосується природної цікавості дітей до такої теми, то в православних сім'ях подібні питання прийнято розясняти в традиційному для православного світогляду руслі - дітей живу душу дитині дає Бог; дитині дається ім'я святого небесного покровителя; любов - це найвище почуття, притаманне лише людям, створеним за подобою Божою, тому передбачає не тільки і не в першу чергу статевий аспект тощо. Православні діти сприймають відповідно такі поняття як таке, що саме собою розуміється. Щодо питання гендерного виховання школярів, тим більше дошкільників, то воно однозначно сприймається православною спільнотою як шкідливе для морально-психологічного розвитку дітей, оскільки руйнує вікові, непорушні для православної віри сімейні цінності, акцентує увагу дітей на забороненому або інтимному і т. п. Виходячи з усього вищевикладеного, запровадженнягендерного виховання дошкільників є абсолютно неприйнятним і неприпустимим із точки зору православних батьків, як і роздування цього питання в псевдонаукову проблему».

З отакого відпису можна зробити висновок, що в оцінці цього представника батьківської громади статеве виховання зводиться лише до сфери сексуальних стосунків. При цьому не враховується, що завдання статевого виховання полягає у формуванні суспільно корисних якостей особистості щодо різноманітних аспектів взаємин між представниками протилежних статей. Упередження проти статевого виховання дошкільників пов'язані із незнанням особливостей психосексуального розвитку дітей, власними неправильними переконаннями щодо питань взаємин між статями. Для того щоб уникнути цих помилок, необхідно усвідомити, що статеве виховання в дошкільному закладі - це в першу чергу виховування поваги до осіб іншої статі, формування навичок спілкування з ними. Батьки, які відмовилися від участі в опитуванні, виходячи з власного переконання «У жодному разі не можна розмовляти з дошкільниками на статеві теми!», - висунули такі арґументи: «З нами ніколи про це не розмовляли, це брудна тема, вони і так більше нас знають, не знаю, як відповідати, моя дитина таких питань ніколи не ставить!» Така позиція межує з ханжеством, і може, і з авторитаризмом. Турбота про те, щоб виглядати пристойно в очах тих, хто оточує, страх втратити авторитет і є, на наш погляд, тут головним. Ці батьки не почувають себе достатньо компетентними та впевненими, щоб розмовляти з дитиною на статеві теми. Залишається втішатися, що батьків із такою виховною позицією лише 9%.

Більшість опитаних батьків не заперечували проти статевого виховання їхніх дітей в умовах дошкільного закладу взагалі, ось тільки всі вони висловлювали слушне зацікавлення тим, яким чином буде воно здійснюватися. Вони обирали найбільш близькі їм варіанти відповідей на запропоновані запитання від дітей. Із них - 33% ділилися власним сімейним досвідом спілкування з дітьми на статеві теми. Тому ми розробили памятки, консультацію і поради для педагогів та батьків для того щоб вони краще розуміли необхідність гендерного виховання дітей дошкільного віку.

Висновки з опитування: батьківська громада в більшості своїй - 91% - висловлює розуміння необхідності здійснення статевого виховання дошкільників у вигляді задоволення дитячої зацікавленості питаннями статевої тематики. Проте в певної частини батьків старших вихованців дошкільних навчальних закладів сформовано специфічне відсторонено-агресивне ставлення до питань статевого виховання дошкільників; вихователі дошкільних навчальних закладів позитивно сприймають ідею статевого виховання дошкільників, проте 96% педагогів відчувають брак теоретичних знань та практичних умінь для його здійснення; виявлено обмежену кількість методичного забезпечення зі статевого виховання дошкільників, спрямованого на реалізацію сучасних наукових положень із питань психології статі.

Третім напрямом моєї дослідної роботи було виявити рівень гендерного виховання дошкільників. Для цього були проведені заняття та ігри на тему гендерного виховання. Поспостерігавши за дітьми, зробивши аналіз проведених ігор та бесід, ми зробили такі висновки, що з другого року життя дитини починається формування її психологічної статі, яке закріплюється на третьому році життя. Під час спостережень я побачила що в цьому віці уже більшість дітей знають уже свою статеву приналежність, вони правильно відповідають на запитання: «Хто ти - хлопчик чи дівчинка?», а також здатні й інших людей ідентифікувати за статтю.

Отже, ми зясували, що більшість дітей молодшого дошкільного віку розрізняють стать людей та знають свою статеву приналежність. Проте не можуть пояснити, у чому саме полягають відмінності між представниками чоловічої та жіночої статей.

Дівчатка у середньому дошкільному віці частіше ніж хлопчики, у рольових іграх обирають сімейні ролі, які не відповідають їхній статі. Наприклад, висловлюють бажання бути «тьотею», але при цьому «батьком». Цікаво й те, що діти цілком припускають можливість зміни своєї статі, причому дівчатка вдвічі частіше висловлюють бажання стати хлопчиком.

Діти старшого дошкільного віку уже всі добре розрізняють чоловічі та жіночі гендерні ролі й розуміють константність власної статі. Проте статевими ознаками для них залишаються одяг, волосся, голос, обличчя людини.

При цьому педагогам потрібно враховувати, що завдання гендерного виховання полягає у формуванні суспільно корисних якостей особистості щодо різноманітних аспектів взаємин між представниками протилежних статей. Упередження проти статевого виховання дошкільників пов'язані із незнанням особливостей психосексуального розвитку дітей, власними неправильними переконаннями щодо питань взаємин між статями. Для того щоб уникнути цих помилок, необхідно усвідомити, що статеве виховання в дошкільному закладі - це в першу чергу виховування поваги до осіб іншої статі, формування навичок спілкування з ними.

Виявлено проблеми - фемінізація дошкільної освіти, відсутність умов для гендерної самоідентифікації хлопчиків З'ясовано, що дівчата знаходяться в більш комфортному середовищі, ніж хлопці - відсутність чоловіків у дошкільному закладі, велика кількість неповних сімей, а якщо тато і є, то часто він чоловік «диванного» типу і не являє собою яскравого прикладу. Тому основний напрямок роботи закладу - створення комфортних умов для хлопчиків. Для хлопчиків дібрали шлеми, конструктори, набори інструментів, ігри, літературу, зробили перші кроки по створенню міні-середовищ (створення міні-середовищ чоловічої і жіночої праці: ляльки-дівчинки, ляльки-хлопчики з усіма необхідними атрибутами і аксесуарами). За участі батьків виготовили, а потім з дітьми розглянули фотомонтаж Інтернет-картинок «Татусь на роботі та вдома». Виготовили календар професій. Впродовж року знайомимо дошкільнят з професійними святами, збагачуючи їхні уявлення про чоловічі та жіночі професії. Таким чином, у ході дослідження підтвердилося гіпотетичне припущення, що ефективність гендерного підходу у вихованні дошкільнят обумовлюється комплексом пов'язаних вищеозначених умов. Ми дійшли висновку, що вихователю вкрай важливо усвідомлювати не тільки закономірності та шляхи формування гендерної ідентичності, але й те, що у набутті первинної ідентичності відіграють роль статеві стереотипи, які спрямовують дітей або на егалітарні, або традиційні гендерні стосунки. Урахування статевої належності дітей передбачає:

• розуміння та прийняття вихователем спільного та відмінного в поведінці й розвитку хлопчиків і дівчаток;
• створення варіативного предметного середовища, яке задовольняє спільні й відмінні інтереси та уподобання, забезпечення в достатній кількості «хлопчачими» та «дівчачими» іграшками;
• створення в групі статевонейтрального середовища;
• створення можливостей для гармонійного спілкування дівчаток та хлопчиків;
• залучення хлопчиків до доступних та цікавих для них традиційно дівчачих видів діяльності;
• формування в дівчаток доступних для них традиційно хлопчачих умінь;
• виховання в дітей турботливого ставлення одне до одного.

Отже, найважливіше завдання дорослого при цьому полягає в тому, аби, по-перше, розвивати у дитини ціннісне осмислення себе і як представника певної статі, і як неповторну особистість, яка відрізняється зовнішніми ознаками і внутрішнім світом; по-друге, активізувати пошук свого місця в світі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підсумки засідання педагогічної ради з вищезазначеної теми

 

В результаті проведеної роботи ми досягли поставленої мети, а саме обґрунтували комплекс психолого-педагогічних умов, які забезпечують гендерний підхід у вихованні дітей дошкільного віку у дошкільному навчальному закладі.

Мети засідання досягнуто через реалізацію поставлених завдань, у результаті чого нами:

• проаналізовано сучасні наукові дослідження до реалізації гендерного підходу у вихованні дітей дошкільного віку та визначитися в основних гендерних термінах,
• проаналізовано особливості гендерних уявлень дітей дошкільного віку та охарактеризувати особливості їх гендерної поведінки у різних видах діяльності,
• досліджено комплекс організаційно-педагогічних умов, що забезпечує гендерний підхід у вихованні дітей дошкільного віку, та апробувати його у виховній роботі з дітьми,
• вивчено досвід роботи дошкільних навчальних закладів України.

Тобто ми підтвердили гіпотезу, що гендерний підхід у вихованні - дошкільників здійснюватиметься за умови:

• вивчення особливостей гендерних уявлень у дітей;
• цілеспрямоване використання системи адекватних методичних засобів у виховній роботі, які сприяють формуванню гендерної ідентичності у дошкільників;
• забезпечення індивідуального підходу до виявлення гендерної поведінки хлопчиками та дівчатками дошкільного віку.

Зокрема нами зроблено низку висновків:

• проблема гендерного виховання є однією з найбільш актуальних у загальному контексті основних напрямків виховно-освітньої роботи. У дошкільному віці йде інтенсивний процес становлення самосвідомості дитини, важливим компонентом якого є усвідомлення себе як представника певної статі;
• організація гендерного виховання повинна здійснюватися в аспекті цілісної педагогічної системи, що не допускає недооцінку якого або з її компонентів. Успіх входження дитини у світ людей, його статева вихованість значною мірою залежить від змісту виховання, в якій роль гри важко переоцінити;
• в іграх реалізовуються бажання дітей. У грі вона звільняється від почуття самотності і пізнає радість близькості і співпраці, оцінює свої можливості, знаходить віру в себе, визначає позицію по відношенню до навколишнього світу і людям;
• сім'я відіграє найважливішу роль в спілкуванні дітей в дитячому садку, дитина є дзеркальним відображенням домашнього побуту. Робота по гендерному вихованню вимагає висококваліфікованої підготовки педагогів та педагогічної освіти батьків.

У процесі дослідження психолого-педагогічної та методичної літератури з статево-рольової соціалізації дітей дошкільного віку ми прийшли до висновку, що хлопчики і дівчатка поводяться абсолютно по різному в суспільстві, що соціалізація хлопчиків проходить більш складно, ніж у дівчаток. У своєму дослідженні ми рухалися від тлумачення загальних понять до видових: «гендер», «гендерний підхід як метод наукового аналізу», «гендерний підхід у педагогіці» та «гендерний підхід у вихованні». Виявилося, що у визначенні поняття гендерної педагогіки виділяються дві тенденції:

• гендерна педагогіка прямо пов’язана зі статевим вихованням, вимагаючи виховання (навчання) не абстрактної особистості, а саме хлопчика або дівчинки (підхід найбільш розповсюджений);
• задача гендерної педагогіки - у вихованні андрогінної особистості, у всебічному навчанні дитини (з урахуванням соматичних показників) без акценту на стать.

Чому дітей бажано виховувати з урахуванням гендерних особливостей? У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що саме у дітей дошкільного віку спостерігається прийняття гендерної ролі; у віці 2-3 років діти починають розуміти свою належність до певної статі; у віці 4-7 років відбувається формування гендерної ідентичності (стає зрозумілим, що гендер не змінюється) та гендерної свідомості (до складу компонентів якої входять зовнішність, імя, «образ Я», гендерні настанови та соціальні ролі (власні та соціуму); діти цього віку мотивовані до опанування цінностей та моделей поведінки, властивих їхній статі . Гендерний підхід ми розглядаємо як принцип виховання, який передбачає:

• гармонізацію гендерної взаємодії представників обох статей - подолання таких конфліктних ситуацій, коли гендерні стереотипи виступають бар’єром у розвитку тих якостей особистості, які не відповідають статевотипізованим уявленням;
• пом’якшення (згладження) гендерних стереотипів; - створення рівних можливостей для розвитку хлопчиків та дівчаток, орієнтованих на кожну дитину як індивідуальність.

У процесі засідання ми дійшли висновку, що реалізувати на практиці гендерний підхід можливо за дотримання певних організаційно-педагогічних умов. Такими умовами є:

• знання вихователями особливостей гендерних уявлень у дітей дошкільного віку та закономірностей, шляхів їх формування;
• моделювання предметно-розвивального середовища, зорієнтованого на гендерне самопізнання;
• цілеспрямоване використання системи адекватних методичних засобів у виховній роботі, які сприяють формуванню гендерної ідентичності у дітей дошкільного віку;
• забезпечення індивідуального підходу до виявлення гендерної поведінки хлопчиками та дівчатками дошкільного віку.

Проведена нами робота дала можливість збагатити власний педагогічний досвід та розширити науково-педагогічні та методичні уявлення з проблеми особливостей гендерного виховання дітей дошкільного віку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендуємо прочитати: огляд методичної літератути з гендерного виховання дошкільнят

 

• Абрамова Г.С. Возрастная психология / Г.С. Абрамова. - М.: Академический проект, 2001. - 320 с.
• Аверин В.А. Психология детей и подростков / В.А. Аверин. - СПб., 1998. - 250с.
• Аглаи М. Всё-всё-всё на твой вопрос: где я был, когда меня не было? Комментарии для взрослых / М. Аглаи, М. Аверин, О. Зуськовой, Н. Смирновой. - М.: ПО Детская книга, 1993. - 48 с.
• Аркин Е.А. Ребенок в дошкольные годы / Е.А. Аркин. - М.: Просвещение, 1968. - 200 с.

• Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. ред. та упоряд. О.Л. Кононко. 2-ге видання, випр. - К.: Світич, 2008. - 430 с.
• Базовий компонент дошкільної освіти України: наук. кер. А.М. Богуш. - К.: 2012. - 26 с.
• Гайденко В. Гендерна педагогіка: Хрестоматія / В. Гайденко. - Суми: ВДТ Університетська школа, 2006. - 303 с.
• Головченко В. Права жінок в Україні: під кутом зору міжнародно-правових стандартів. / В. Головченко. // Право України. - 1999. - №7. - С. 38 - 41.
• Дитина. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років. / Наук. кер. Проекту: О.В. Огневюк. - 3-є вид., допр. та доп. - К.; Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2012. - 492 с.
• Эльконин Д.Б. Детская психология / Д.Б. Ельконин. - М.: Академвидав, 2005. - 402 с.
• Каган В.Е. Воспитателю о сексологи / В. Е. Каган. - М.: Педагогика, 1991. - 256 с.
• Качина Е. Среда как средство нравственно-полового воспитания детей дошкольного возраста // Детский сад от А до Я. - 2005. - №4. - С. 122-123.
• Кікінежді О. Ґендерне виховання змалку. / О Кікінежді. // Дошкільне виховання. - 2006. - №2. - С. 3 - 6.
• Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посібник / Наук. ред. О.Л. Кононко. - К.: Ред. журн. Дошкільне виховання, 2003. - 245 с.
• Коніна В. Жінки за рівні права. / В. Коніна, О. Кулик. // Урядовий курєр. - 1999. - №11. - С. 15 - 18.
• Кононко О.Л. Розвиток статевої свідомості хлопчиків та дівчаток у дошкільний період / Вихователю про психологію та педагогіку сексуального розвитку дитини: Наук.-метод. збірник // За ред. Т.В. Говорун. - К.: Інститут змісту та методів навчання, 1996. - 143 с.
• Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного ставлення дошкільника / О.Л. Кононко. - К.: 2000. - 230 с.
• Кочерга О. Дівчатка: які вони? / О. Кочерга. // Дошкільне виховання. - 2007. - №3. - С. 5 - 6.
• Кочерга О. Хлопчики: які вони? / О. Кочерга. // Дошкільне виховання. - 2007. - №2. - С. 5 - 7.
• Кудрявцева Е.А. Педагогические особенности нравственного воспитания девочек старшего дошкольного возраста: Автореф. дис. к.п.н. 13.00.01. / РАО НИИ дошкольного воспитания. - М.: 1992. - 21 с.
• Кузнецова О.А. Статеве виховання школярів: Навч. Посібник / О.А. Кузнецова. - Миколаїв: Вид-во ІЛІОН, 2004. - 176 с.
• Кулачківська С.Є. Я - дошкільник. Вікові та індивідуальні аспекти психологічного розвитку / С.Є. Кулачківська, С.О. Ладивір. - К.: Нора-Принт, 1996. - 180 с.
• Люблінська Г.О. Дитяча психологія / Г.О. Люблінська. - К.: Вища школа, 1978. - 355 с.
• Мазниченко М. Половое воспитание старших дошкольников / М. Мазниченко // Дошкольное воспитание. - 2004. - №5. - С. 45-53.
• Мезеря І.В. Актуальні проблеми статевого виховання / І.В. Мезеря. Навчально-методичний посібник для самостійної роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації - вихователів дошкільних навчальних закладів. - Луганськ: Знання, 2003. - 28 с.
• Мухина В.С. Детская психология / В.С. Мухина. - М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. - 256 с.
• Мухоморина Л. Полоролевое воспитание детей дошкольного возраста / Л. Мухоморина. - Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2001. - 92 с.
• Назаренко Г. Гендерні аспекти: сучасний вимір / Г. Назаренко. // Психолог. - 2005. - №9. - С. 3 - 6.
• Непомнящая Н.И. Становления личности ребенка 6-7 лет / Н.И. Непомнящая. - М.: Педагогика, 1992. - 150 с.
• Павелків Р.В. Дитяча психологія: навч. Посіб. / Р.В. Павелків, О.П. Цигипало. - К.: Академвидав, 2010 - 432 с.
• Палій А.А. Особливості статеворольових уявлень дітей дошкільного віку: Автореф. дис… к. псих. н.: 19.00.07. / АПН України, Інститут психології ім. Г.С. Костюка. - К., 1996. - 24 с.
• Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т.І. Поніманська. - К.: Академвидав, 2004. - 456 с.
• Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / О. І. Білан, Л.М. Возна, О.Л. Максименко та ін. - Тернопіль: Мандрівець, 2012. - 264 с.
• Прозументик О.В. Становление полового самосознания в старшем дошкольном возрасте. Автореф. дис… к. псих. н.: 19.00.07. / Институт дошкольного образования и семейного воспитания РАО. - М., 1999. - 19 с.
• Руднєва О. Гендерна рівність як принцип законодавства України. / О. Руднєва. // Право України. - 2002. - №4. - С. 103-108.
• Субботский Е.К. Ребенок открывает мир: Кн. для воспитателя детского сада / Е.К. Субботский. - М.: Просвещение, 1991. - 207 с.
• Сьоміна А. Гендерне виховання дітей дошкільного віку. / А. Сьоміна, О. Куксенко, В. Гармаш. // Виховвтель методист дошкільного навчального закладу. - 2011. - №4. - С. 36-51.
• Фіяло Т. Статеве виховання - справа щоденна. / Т. Фіяло // Дошкільне виховання. - 2003.- № 3. - С. 6-9.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ЕТИЧНИХ БЕСІД З ХЛОПЧИКАМИ ТА ДІВЧАТКАМИ

 

Теми етичних бесід з хлопчиками:

• Хлопчики - майбутні чоловіки: Яким повинен бути хлопчик? Чим хлопчик відрізняється від дівчинки? Що має вміти хлопчик (чоловік)? Яким ти хочеш бути, коли станеш дорослим чоловіком?
• Хлопчики - захисники слабких (дівчаток, жінок, літніх людей): Чому потрібно захищати слабких? Що треба робити, щоб стати сильним? Чи можна довести правоту не «кулаками»? Чому хлопчик має бути хоробрим? Яких ти знаєш безстрашних героїв казок, оповідань, віршів?
• Хлопчики - маленькі лицарі:Як потрібно ставитися до мам, дівчаток? Яку допомогу ти можеш їм надати? Чи можна ображати дівчаток? Як зробити дівчаткам приємне? Який вигляд повинен мати хлопчик і як поводитися, щоб сподобатися дівчинці? Які дівчатка тобі подобаються?
• Хлопчики - майбутні батьки: Чи хочеш ти бути татом, коли виростеш? Чому? Чим ти схожий на свого татка? Як тато повинен ставитися до мами, до інших жінок? Яким повинен бути татко, щоб його любили діти?
• Хлопчик - джентельмен: Який вигляд повинен мати і як мас поводитися хлопчик-«джентльмен»? Як повинен ставитися до дівчаток, хлопчиків? Яку допомогу повинен пропонувати джентльмен? Чи повинен джентльмен робити подарунки дівчаткам, жінкам?

Теми етичних бесід з дівчатками:

• Дівчатка - майбутні жінки: Якою повинна бути дівчинка? Чим відрізняється дівчинка від хлопчика? Які дівчатка (жінки) тобі подобаються? Що повинна вміти дівчинка (жінка)?
• Дівчатка - маленькі хазяйки: Які домашні обов’язки ти маєш? Чому дівчинка має вчитися мити посуд, готувати їжу, вишивати, прибирати, створювати затишок у домі? Що означає піклуватися про кого-небудь?Що ти можеш зробити для тата, мами, маленького братика чи сестрички, бабусі або дідуся? Яку допомогу дівчинка може надати хлопчику? Про яких маленьких господарочок ми дізналися із казок, оповідань, віршів? Чи подобаються вони вам?
• Дівчатка - майбутні мами: Чи хочеш ти бути мамою, коли виростеш? Якою мамою ти хочеш стати? Чим ти схожа на свою маму? Чи потрібно мамі і татові берегти одне одного? Що мають робити мама і тато, щоб не було сварок у сім'ї? Коли у тебе будуть діти, як ти будеш до них ставитися?
• Дівчатка - маленькі принцеси: Чи можна порівняти маленьку дівчинку з квіточкою? Чим вони схожі? Чому дівчинці потрібно бути охайною і акуратною? Як дівчинка має поводитися, щоб сподобатися хлопчику? Чи подобаються тобі капризні дівчата?

 

Примітка: Під час бесід слід створювати умови, які дають дітям змогу порівняти свою поведінку у реальній життєвій ситуації і аналогічними ситуаціями, у які потрапляють герої літературних творів. Це допоможе дітям усвідомити еталон правильних дій і за потреби виправити свою поведінку.

 

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ В ХОДІ ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ

 

Сформувати уявлення про то, якими мають бути чоловіки і жінки, дуже важливо, але обмежитися цим не можна. Потрібно допомогти дитині реалізувати такі уявлення. Для цього насамперед слід використовувати природні і створювати проблемні ситуації, близькі життєвому досвіду дітей. Вихователь розповідає про те, що одного разу сталося у сусідньому дошкільному закладі, і запитує, як у тому чи тому випадку діяли б хлопчики і дівчатка їх групи. Наприклад:

Ситуація 1. Оля будувала із кубиків дім. Підбіг Андрійко, штовхнув будівлю, і вона розсипалася. Оля заплакала.

Ситуація 2. У дитячому садку дітям робили уколи. Катруся кричала, плакала і ніяк не погоджувалася підійти до медсестри Олени Іванівни.

Ситуація 3. Під час повернення з прогулянки вихователька попрохала дітей зібрати іграшки в корзину і віднести їх у групу. 

 

МІНІ-ІНФОРМАЦІЯ - ХЛОПЧИКИ: ЯКІ ВОНИ?

 

• У розвитку хлопчики трохи відстають від дівчаток.
• Хлопчача рухова активність має природне джерело походження.
• Будь-яка новизна може спонукати малого до творчого натхнення.
• Розбирання іграшок є цілком нормальним бажанням пізнавати їхні складові.
• Змінюючи своє середовище, хлопчик водночас змінює себе, показує дорослому власну модель сприйняття світу.
• Хлопчики триваліший час адаптуються до навчального закладу й потребують від нас розуміння.
• Їм важко, дискомфортно працюється в разі обмежень способів дій та за сталими алгоритмами.
• Пропонуючи хлопчикам завдання, подбайте про рухливі паузи, оскільки втома гальмує у хлопців їхнє мовлення та логічні процеси.
• Діяльність, яка потребує різних типів мислення (логічного та образного), має розмежовуватися плавним аргументованим переходом (що робитиметься, для чого, з якою метою).
• Для хлопчиків характерне глибоке зосередження на конкретних проблемах.
• Власна зовнішність їх теж цікавить, але вони приховують це.
• Більшість хлопчиків, щоб догодити другові, можуть подарувати йому, як власну річ, так і чужу, задля підтримки взаємин або щоб показати свою щедрість.
• Постійно засуджуючи та караючи спонтанну поведінку та вчинки хлопчика, можна виробити в нього супротив позитивній мотивації його поведінки.
• Роблячи щось, хлопці часто поспішають, але це не вказує на відсутність бажання виконати завдання на належному рівні. 

 

МІНІ-ІНФОРМАЦІЯ - ДІВЧАТКА: ЯКІ ВОНИ?

 

• Дівчатка народжуються більш зрілими.
• Вони краще фіксують події.
• Вони можуть швидше адаптуватися до навчального закладу.
• На етапі дошкільного дитинства не варто порівнювати успіхи дівчаток і хлопчиків.
• Душевна відкритість робить дівчаток навіюваними.
• Упорядкованість, послідовність їм притаманні більше, ніж хлопчикам.
• Мовленнєві здібності - також їхні привілеї.
• Процес виконання роботи дає їм більше задоволення, ніж результат.
• Дівчатка емоційніші за хлопчиків.
• Достатній відпочинок, нормальний нічний сон, прогулянки на свіжому повітрі підтримують у дівчинки найкращу працездатність.
• Втома у дівчаток може призводити до погіршенійня настрою, зниження уваги, що робить їх менш захищеними від травм.
• Успішність у навчанні - не підстава для висновку, що розкрито всі творчі здібності дитини.
• Дії та вчинки дівчинки великою мірою зумовлюються темпераментом.
• Зовнішні покірливість та слухняність не завжди обєктивно передають внутрішній світ дівчинки.
• Слухняність дівчинки не повинна переходити у покірливість, бо це може деформувати дитину як особистість, обмежити розвиток її творчих здібностей.
• Вони, на відміну від хлопчиків, більш соціально відповідальні.
• Дівчатка більш потайні та менше вдаються до бійки.

 

ОРІЄНТОВНЕ ОБЛАДНАННЯ КУТОЧКА ДЛЯ ДІВЧАТОК

 

• Шафа, сундучок або валіза з елементами жіночого одягу, головними уборами, аксесуарами.
• Шкатулка з прикрасами: кліпси, намисто, браслети, ланцюжки, каблучки тощо.
• Прикраси для волосся: банти, стрічки, «резинки», шнурочки тощо.
• Іграшкові гребінці, масажні щітки, перуки, фен.
• Різноманітні окуляри, окуляри-маски.
• Велике дзеркало, маленькі дзеркальця.
• Картонні ляльки, для яких дівчата готують «гардероб» - малюють, розмальовують і вирізують предмети одягу.
• Приладдя для вишивання: клаптики тканини, канва, муліне, п'яльця, зразки вишивок, рамки, ґудзики, штучні камінці, намистинки.
• Приладдя для макраме: подушка із закріпленими шнурами, зразки макраме.
• Приладдя для вязання: клубки ниток, зразки.
• Приладдя для складання букетів: підставки, вазочки, штучні квіти, гілки, сухі квіти, пір'я.
• Мікрофон.
• Бібліотечка: енциклопедія для дівчаток, журнали мод, буклети з реклами косметики, парфумерії, рецепти страв.

Примітка: обладнання для куточків треба ретельно підбирати і регулярно оглядати, щоб воно не становило загрози для здоров'я дітей. Обладнання багаторазового використання слід систематично обробляти відповідно до санітарно-гігієнічних вимог. Зіпсовані атрибути слід ремонтувати або вилучати з користування.

 

ОРІЄНТОВНЕ ОБЛАДНАННЯ КУТОЧКА ДЛЯ ХЛОПЧИКІВ

 

• Елементи чоловічого одягу (жилетки, метелики, підтяжки тощо), головні убори (фуражки, безкозирки, пілотки, бейсболки, шоломи, каски) та аксесуари (окуляри, барсетки, рукавички).
• Іграшкові бритви, пінка для бриття, одеколон тощо.
• Велике дзеркало.
• Мобільні телефони, годинники наручні.
• Накопичувачі для візиток, візитки.
• Палатка, рюкзак, фляжка, бінокль, компас.
• Спортивні атрибути - гантелі, гирі, еспандери, груша та рукавиці для боксу.
• Верстачок.
• Інструменти: викрутка, молоток, лінійка, олівець, цвяхи, лобзик, тиски тощо.
• Дерев'яні брусочки, шматочки фанери, фольга, котушки тощо.
• Бібліотечка: енциклопедія для хлопчиків, журнали та каталоги про транспорт, спорт подорожі, інструменти.

Примітка: обладнання для куточків треба ретельно підбирати і регулярно оглядати, щоб воно не становило загрози для здоров'я дітей. Обладнання багаторазового використання слід систематично обробляти відповідно до санітарно-гігієнічних вимог. Зіпсовані атрибути слід ремонтувати або вилучати з користування.

 

ЯКЩО ВАША ДИТИНА ЗВЕРТАЛАСЯ ДО ВАС ІЗ ЗАПИТАННЯМИ НА СТАТЕВУ ТЕМУ…

 

Якщо Ваша дитина зверталася до Вас із запитаннями на статеву тему, запишіть їх, будь ласка, на зворотному боці цього аркуша разом із Вашою відповіддю. Будемо вдячні Вам за відверті відписи та бажання поділитися власним досвідом: як відповідати дитині, коли вона ставить запитання на дорослу тему.

Запитання опитувальника:

• Мама, а як ти дізналася, що в мене має бути саме мій тато?
• А коли в киці народжуються кошенята, то й у неї теж є котик-чоловік?
• А у киць та собак теж буває любов?
• А тато може народити?
• А чому в тьоті Алли й дядька Петра немає дітей, вони що, не кохають одне одного?
• А як ви дізналися, що мене звуть саме так?
• А я можу покохати якогось хлопчика (дівчинку) й народити собі дитинку?

 

ОРГАНІЗАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ З ХЛОПЧИКАМИ І ДІВЧАТКАМИ: ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 

• Ніколи не забувайте, що перед вами не просто дитина, а хлопчик або дівчинка з властивими їм особливостями сприйняття, мислення, емоцій. Виховувати, навчати і навіть любити їх треба по-різному. Але обов'язково любити.
• Ніколи не порівнюйте хлопчиків і дівчаток, не ставте одних у приклад іншим: вони такі різні навіть в одному біологічному віці - дівчатка зазвичай виглядають старшими від ровесників-хлопчиків.
• Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, відчувають на дотик, по-різному сприймають простір й орієнтуються у ньому, а головне - по-різному осмислюють усе, з чим стикаються у цьому світі. І, звичайно, не так, як ми дорослі.
• Пам'ятайте, що коли жінка виховує і навчає хлопчиків, а чоловік - дівчаток, їм мало допоможе власний дитячий досвід. Тож порівнювати себе у дитинстві з дітьми іншої статі марно.
• Не вимагайте від хлопчиків акуратності та старанності виконання вашого завдання.
• Намагайтеся, даючи завдання хлопчикам, включати у них елемент пошуку, що погребує кмітливості. Не слід заздалегідь розповідати і показувати, що і як робити. Варто «підштовхнути» хлопчика до того, щоб він сам відкрив принцип рішення, нехай навіть наробивши помилок.
• Розбирайте разом з дівчатками принцип виконання завдання - що і як треба зробити - до початку роботи. Дівчаток слід поступово підводити до пошуку власних рішень незнайомих, нетипових завдань, вчити діяти самостійно.
• Не забувайте не лише розповідати, а й показувати. Особливо це важливо для хлопчиків. Ніколи не лайте дитину образливими словами за нездатність щось зрозуміти або зробити, дивлячись на неї при цьому з висоти свого авторитету. Що нині дитина знає й уміє все гірше за вас. Прийде час, і, принаймні у певних галузях, вона знатиме й умітиме більше за вас. А якщо тоді вона повторить на вашу адресу ті самі слова, що зараз говорите їй Ви?
• Не лайте дівчинку зопалу - бурхлива емоційна реакція перешкодить їй зрозуміти свою провину. Спочатку розберіться, у чому помилка дитини, і поясніть їй.
• Памятайте, що не варто недооцінювати емоційну чутливість і тривожність хлопчиків. Лаючи хлопчиків, коротко й чітко викладайте, чим ви незадоволені, тому що вони не можуть довго вигримувати емоційну напругу. їхній мозок ніби «відключає» слуховий канал, і хлопчик перестає вас слухати і чути.
• Ніколи не забувайте, що ми ще дуже мало знаємо про те, як нетямущий малюк перетворюється на дорослу людину. Є безліч таємниць у розвитку мозку і психіки, які поки не доступні нашому розумінню. Тому головною вашою заповіддю має бути «Не нашкодь!»

 

ДІВЧАТКА І ХЛОПЧИКИ: ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

Дитина народилася. Якщо в один ряд покласти новонароджених, загорнутих в пелюшки, то за зовнішнім виглядом не можна визначити, хлопчик це чи дівчинка. Допомагають розрізняти стать дитини червоні і сині стрічки. Стать дитини важко розрізнити і в рік, коли малюків стрижуть і одягають в однакові костюмчики. Але записи біострумів мозку у новонароджених хлопчиків і дівчаток вже різні. За біострумів мозку можна визначити, хто з них є хто. Ми, дорослі, теж інтуїтивно відчуваємо цю різницю, тому по-різному розмовляємо з сином та донькою, використовуємо різні методи у вихованні. Хлопчиків за провину частіше карають і відчитують суворим голосом. Їм не дозволяється плакати. Дівчаток частіше шкодують, пестять, а хлопчикові кажуть: «Ти ж чоловік, чоловіки не плачуть!» А при навчанні розходження хлопчиків і дівчаток використовують не завжди. У навчальних програмах з дошкільної освіти є такі фрази: «Дитина в три роки повинна ...», «До п'яти років вона уже вміє ...» А в медичних таблицях норми ваги, зросту різні для хлопчиків, і дівчаток. Чим же вони відрізняються один від одного? Різниця хлопчиків і дівчаток взяті з книги В.Д. Єремєєвій, Т.П. Хрізман «Дівчатка і хлопчики - два різних світи».

• Дівчатка народжуються більш зрілими на 3-4 тижні, а до періоду статевої зрілості ця різниця розрізняється майже в 2 роки.
• Хлопчики починають пізніше ходити на 2-3 місяці, ніж дівчатка, а говорити пізніше на 4-6 місяців.
• При народженні хлопчиків у жінок частіше бувають ускладнення. На 100 зачать дівчаток доводиться 120-180 зачать хлопчиків.
• Хлопчики більш рухливі, ніж дівчатка. Для дітей 7-15 років травми в хлопчиків трапляються частіше в 2 рази.
• Важковиховувані - частіше хлопчики. Їх частіше лають, менше беруть на руки.
• До 8 років гострота слуху в хлопчиків вище (генна, пам'ять - треба вислідить дичину і вбити, щоб принести в печеру своїй жінці), ніж у дівчаток.
• Дівчатка чутливі до шуму, різкі звуки їх дратують. У них більше розвинена чутливість шкіри, тому дівчаткам треба частіше гладити їх шкірні покриви.
• Ігри дівчаток опираються на ближній зір. Вони розкладають свої іграшки біля себе.
• Ігри хлопчиків опираються на далекий зір. Вони бігають один за одним. Кидають предмети в ціль. Якщо простір обмежений, то вони освоюють його вертикально: лізуть на сходи, тумбочку. Тому хлопчикам необхідні спортивні вертикальні куточки або великі просторі кімнати для ігор.
• Вони відповідають по-різному на заняттях. Хлопчик дивиться на парту, убік, якщо не знає, чи перед собою, якщо знає відповідь. А дівчинка дивиться в обличчя, ніби шукає в очах у дорослої підтвердження правильності відповіді.
• Питання хлопчики задають конкретно, для отримання інформації. А дівчатка задають питання для встановлення контакту. Коли в клас приходить новий учитель, то дівчатка обов'язково запитували, чи прийде він ще, чи є у нього сім'я. Хлопцям це все було байдуже.
• У дівчаток краще розвинена швидкість мови і швидкість читання. Але хлопчики краще вирішують завдання і відгадують кросворди.
• У дівчаток краще розвинена дрібна моторика рук. Тому вони пишуть акуратно і краще виконують роботу, пов'язану з дрібною моторикою (вишивання, бісероплетіння).
• Хлопчики більш збудливі, дратівливі, неспокійні, нетерпимі, невпевнені в собі і більш агресивні, ніж дівчатка.
• Мозок дівчаток готовий до відповіді на будь-яку неприємність, готовий відреагувати на вплив з будь-якого боку (інстинкт виживання), так як мета жіночого - народження життя і її збереження. А мета чоловічої статі - це прогрес. Відкриття роблять чоловіки, а жінки ці відкриття вдосконалюють.
• Хлопчик і дівчинка - два різних світи, тому їх не можна виховувати однаково. Постараємося зрозуміти наших хлопчиків і дівчаток, адже вони - майбутні чоловіки і жінки і повинні відповідати своєю суттю. Виховавши справжніх чоловіків і жінок, ми полегшимо своїм дітям життя надалі, допоможемо уникнути тих помилок, що наробили у своєму житті через незнання.

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНЯТ В РОДИННОМУ КОЛІ

 

• У 5-7 років вже добре грають у сімейні ролі. Об'єднання в гри відбувається в 2-3 роки, групи для гри формуються по 2-3 людини. Теми дитячих ігор різноманітні. Головне в них - наслідування ролі дорослих. Казки, мультфільми сприяють виникненню нових ролей: принц і принцеса, король і королева, Людина-павук і ін. Для дітей старшого віку характерні колективні ігри. У цьому віці в колективних іграх може бути присутнім елемент агресії (бійки, боротьба). Це дітям приносить задоволення. Буває, що в іграх дівчатка міряються силами з хлопчиками. У 6-7 років дитина із задоволенням ще грає з пластиліном, цей м'який матеріал - засіб його самовираження. Спостерігаючи за грою дитини, можна багато чого довідатися про його життя, тому що всі свої почуття, переживання вона переносить на іграшки. Через ігри можна дізнатися про взаємини в родині. Через спостереження за грою можна дізнатися про інтереси та схильності дитини, тим самим можна допомогти визначити його майбутню професію. Гра - елемент творчого творчості, елементи якого повинні бути присутніми в житті людини задля підтримання його духовної гармонії.

Місце для ігор. Гра - це творчий процес. Значить, місце для гри - це зона творчості. Ця зона повинна бути активною, але не викликати у дитини агресію. Місце для дитячих ігор має бути добре освітлено. Воно може знаходитися біля вікна, тоді освітлення цієї зони буде природним в світлий час доби. Якщо ви відвели йому кут в кімнаті і там темно, потрібно подбати про додаткове освітленні.

• Пам'ятайте, що у вас з'явився не просто малюк, а хлопчик чи дівчинка і кожен з них потребує індивідуального підходу.
• Ніколи не порівнюйте різностатевих дітей і тим більше не ставте одних за приклад іншим.
• Не перестарайтеся, виховуючи як хлопчика, так і дівчинку, дайте дітям право вибору, час подумати самим.
• Не розповідайте хлопчикові всього до кінця, даючи яке або завдання, а дівчинці не забудьте на особистому прикладі продемонструвати те, що від неї вимагається.
• Якщо ви намагаєтеся щось пояснити хлопчикові, не забувайте не тільки розповідати, але й показувати.
• Намагаючись насварити за щось дівчинку, спочатку поясніть їй, у чому вона не права, а висловлювати все і відразу не поспішайте.
• Лаючи хлопчика, коротко і ясно викладіть, що конкретно Вас не влаштовує, інакше через деякий час він просто перестане Вас чути і слухати.
• Хлопчики і дівчатка по-різному втомлюються: дівчатка виснажуються емоційно, а хлопчики інтелектуально, лаяти однаково в такій ситуації безглуздо.
• У випадку невдачі не дозволяйте собі нервувати, цим Ви захистите дитину від зайвих переживань і паніки, адже для нього все виглядає набагато серйозніше, ніж для Вас.
• Вчіться терпінню, в тому числі і у свого малюка.

• Постарайтеся пояснити дитині, що помилятися іноді навіть потрібно.
• Постарайтеся зрозуміти, що дитина теж особистість і те, що вона буде схожий на Вас, зовсім не обов'язково.
• Допоможіть дітям знайти розгадку самостійно, а не підносите її "на блюдечку", щоб заощадити час і сили, дітям подобається сам процес, результат для них поки на другому місці.
• Хлопчик і дівчинка - це два різних світи. Дуже часто ми неправильно реагуємо на вчинки дітей, тому що не розуміємо, що стоїть за цими вчинками. Якщо в родині вже росте донька, і народився син, батькам необхідно знати, що багато в чому доведеться починати з нуля і їх досвід виховання доньки не тільки не допоможе, а навіть може заважати. Якщо після сина в сім'ї народилася дочка, складнощів зазвичай буває менше, хоча різницю враховувати доведеться в будь-якому випадку. Виховувати, навчати і навіть любити хлопчиків і дівчаток треба по-різному. Але обов'язково дуже любити!
• Любов батьків в першу чергу проявляється через довіру і турботу. Турбота - це готовність завжди прийти дитині на допомогу, зацікавленість в його добробуті, інтерес до його особистості, прагнення, зробити його щасливим, співчуття до його болю. Дбати - значить цікавитися і перейматися життям малюка.
• Довіряти дитині - значить вірити, що вона завжди робить краще, на що здатний, навіть якщо на перший погляд здається, ніби це не так. Довіряти - значить давати малюкові свободу і простір робити все самостійно.
• До дев'ятирічного віку всім дітям потрібно багато турботи і дещо менше довіри. Після дев'яти років діти починають природним чином віддалятися від батьків і стають більш незалежними. Перша ознака, що дитина від вас віддаляється, - вона соромиться вашої поведінки.
• Незалежно від віку, хлопчикам потрібно більше довіри, а дівчаткам - турботи. Хлопчик задоволений собою, якщо може діяти самостійно. Домагаючись чогось без сторонньої допомоги, він набуває впевненості в собі і почуття власної гідності.
• Якщо дівчинці дають занадто багато свободи, їй може здатися, ніби її відштовхують, ображають, не люблять. Хлопчик же нерідко просто розквітає від такого ставлення, оскільки відчуває, що батьки визнають його самостійність і вірять в його здатність піклуватися про себе самостійно і робити все правильно.
• Матері нерідко роблять своїх синів слабкими, надто турбуючись про них і пригнічуючи своєю опікою. Батьки часто дають дочкам занадто багато самостійності і можливості обходитися без сторонньої допомоги, нехтуючи потребою дівчаток в турботі. Батькам слід зрозуміти, що хлопчики формують позитивне уявлення про себе на основі довіри з боку оточуючих, а дівчатка - на основі уваги і турботи, які їм дарують люди.

• Приходячи в цей світ, хлопчики і дівчатка схильні в рівній мірі довіряти оточуючим і піклуватися про них. Коли малюки зустрічають зневагу до своїх потреб і бажань, або відчувають біль від того, що ці потреби і бажання не задоволені, реакція хлопчиків зазвичай полягає в тому, що вони менше піклуються про оточуючих, а реакція дівчаток в тому, що вони починають менше довіряти. Завдання батьків - дати дівчинці більше турботи, розуміння і поваги, щоб вона могла довіряти оточуючим, а по відношенню до хлопчика необхідно проявити більше довіри, прийняття і схвалення, щоб спонукати його дбати про оточуючих.
• Дівчинці необхідно відчувати, що вона може довіряти своїм батькам, - що вони завжди готові зрозуміти її почуття, бажання і потреби. Так виявляється її потреба залишатися слабкою і залежати від оточуючих. Їй необхідна впевненість в тому, що вона може розраховувати на підтримку батьків. Якщо дівчинка отримує необхідну їй турботу, вона довіряє батькам і залишається відкритою. Довірлива дівчинка щаслива і задоволена життям. Якщо дівчинкою нехтують, вона може розвинути в собі чоловічі якості - щоб не відчувати біль від незадоволеності.
• Це не означає, що дівчинка, якій властиві чоловічі риси, неодмінно недоотримала те, що необхідно їй для розвитку жіночих якостей. Можливо, у неї просто активний темперамент, внаслідок чого ця дівчинка поводиться як хлопчик. Незважаючи на те, що деякі дівчатка ведуть себе як хлопчаки, вони все одно залишаються дівчатками, їм потрібно більше турботи, розуміння і поваги.
• Природно, для того, щоб хлопчик був впевнений у завтрашньому дні і довіряв старшим, йому теж потрібно турбота, розуміння і повага, - однак для нього важливіше мотивація до дії. Без мотивації він перестає піклуватися про що б то не було. Якщо хлопчик ні про що не дбає, він стає похмурим, некерованим і починає погано вчитися. Без мотивації хлопчик не може ні на чому зосередитися, що призводить або до депресії, або до гіперактивності. Найголовніша потреба хлопчиків - мотивація до діяльності. Завдання батьків - проявити по відношенню до хлопчика більше довіри, прийняття і схвалення, щоб мотивувати його до діяльності.
• Для того щоб хлопчик дбав про оточуючих, його дії необхідно мотивувати успіхом і заохоченням. Потрібно ясно давати йому знати, що він здатний радувати своїх батьків і радує їх. Якщо хлопчикові вдається доставити батькам радість, це служить йому мотивацією, щоб і далі вести себе відповідним чином, у противному випадку хлопчик стає слабким і перестає піклуватися про оточуючих. Позитивне заохочення правильної поведінки служить хлопчикові додатковим підтвердженням успіху. Якщо хлопчик бачить, що навколишні цінують те, що він робить, в ньому прокидається спонукання робити ще більше. Немає більш сильного стимулу, ніж успіх.
• Ніколи не забувайте, що перед вами не просто дитина, а хлопчик чи дівчинка з притаманними їм особливостями сприйняття, мислення, емоцій. Виховувати, навчати і навіть любити їх треба по-різному. Але обов'язково дуже любити.
• Ніколи не порівнюйте хлопчиків і дівчаток, не ставте одних за приклад іншим: вони різні навіть за біологічним віком - дівчатка зазвичай старше ровесників-хлопчиків.
• Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, сприймають на дотик, по-різному сприймають простір і орієнтуються в ньому, а головне - по-різному осмислюють все, з чим стикаються в цьому світі. І, вже звичайно, не так, як ми - дорослі.
• Пам'ятайте, що, коли жінка виховує і навчає хлопчиків (а чоловік - дівчаток), їй мало знадобиться власний дитячий досвід і порівнювати себе в дитинстві з ним - невірно і марно.
• Не звинувачуйте дитину в невмінні, а допомагайте знайти шляхи вирішення проблеми.
• Визнайте за дитиною право на індивідуальність, право бути іншим. Перш ніж лаяти дитину за невміння, спробуйте зрозуміти причину його утруднень.
• Не перестарайтеся, вимагаючи від хлопчиків акуратності і ретельності виконання вашого завдання.
• Намагайтеся, даючи завдання хлопчикам, включати їх в них момент пошуку, що вимагає кмітливості. Не треба заздалегідь показувати і розповідати, що і як робити. Слід підштовхнути дитину до того, щоб він сам відкрив спосіб рішення, нехай навіть наробивши помилок.
• Не забувайте не тільки розповідати, але й показувати. Особливо це важливо для хлопчиків.
• Пам'ятайте, що ми часто недооцінюємо емоційну чутливість і тривожність хлопчиків.
• Лаючи хлопчика, викладіть стисло і точно, чим ви незадоволені, тому що він не може довго утримувати емоційну напругу. Його мозок ніби відключить слуховий канал, і дитина перестане вас слухати і чути.
• З дівчатками, якщо їм важко, треба разом, до початку роботи, розібрати принцип виконання завдання, що і як треба зробити. Разом з тим дівчаток треба поступово вчити діяти самостійно, а не тільки за заздалегідь відомими схемами (роботу по дому виконувати точно, як мама, в школі вирішувати типові задачі, як вчили на уроці), підштовхувати до пошуку власних рішень незнайомих, нетипових завдань.
• Знайте, що дівчатка можуть вередувати, здавалося б, без причини або з незначних приводів через втому (виснаження правого, «емоційного» півкулі). Лаяти їх за це не тільки марно, але й аморально.
• Якщо вам треба насварити дівчинку, не поспішайте висловлювати своє ставлення до неї - бурхлива емоційна реакція завадить їй зрозуміти за що її лають. Спочатку розберіть у чому її помилка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІГРИ ДЛЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ

 

Мета: формувати у дітей особливості поведінки, адекватні статевій належності; уявлення про рід і родинне життя; про призначення чоловіка й жінки в сім'ї і суспільстві; розвивати в дітей шанобливе ставлення до своєї родини, близьких, родичів; збуджувати інтерес до людського оточення, спостережливість, довіру та відкритість; прищеплювати дітям культуру статевої поведінки.

 

По веселу музику діти заходять до залу, чергуючись хлопчик із дівчинкою. Підходять до килимка, на якому стоять куби, де діти сидітимуть.Психолог: «Добридень мої, любі малята. Подивіться, скільки в нас гостей. Давайте з ними привітаємося». Діти: «Ми дуже раді вас бачити» Психолог: «А тепер я запрошую вас зайняти свої місця (хлопчики жестом запрошують сісти дівчаток і лише потім сідають самі) Психолог: «Які в нас виховані хлопчики, ну справжні джентльмени. Спочатку запросили сісти дівчаток, а лише потім сіли самі. Молодці! Діти, сьогодні у нас буде дуже цікаве заняття. Ми поговоримо про нас, про людей, про стосунки між хлопчиками й дівчатками. Поговоримо про те, чим ми схожі й чим відрізняємося один від одного».

 

Гра «Намалюй і назви себе»

Психолог: «Ви повинні намалювати себе, потім кожен назве своє ім'я, розповість, хто він, хлопчик чи дівчинка, яким би хотів бути. Отож кожен візьме олівці, папір і розпочне роботу (діти малюють під спокійну мелодійну музику) Молодці, закінчили. А тепер приступимо до обговорення».

Діти: «Я хлопчик. Мене звати Саша. Я хочу бути сміливим, сильним, міцним, здоровим, високим, широкоплечим, захисником дівчаток, помічником татові, за професією - водієм. Я - дівчинка. Моє ім'я Валентина. Я мрію бути красивою, ніжною, доброю, люблячою, вродливою, стрункою, любимою, маминою помічницею, хочу бути вчителькою».

Психолог: «Малята, а ви, напевно, помітили, що всі дорослі поділяються на чоловіків і жінок, а діти - на хлопчиків і дівчаток. Ми кажемо, що вони різної статі: чоловічої або жіночої. Так само поділяються за статтю багато тварин і навіть деякі рослини. Ось тільки що ви називали свої імена й говорили, якими б хотіли бути. Та ще й намалювали себе. А чи помітили ви різницю між тим, що розповідали дівчатка, а що хлопчики?»

Діти: «Так. Я помітив, що всі хлопчики мають чоловічі імена (Юра, Влад), а дівчатка - жіночі (Альона, Аня). А я помітила, що хлопчики хочуть бути дужими, сміливими, як чоловіки. А дівчатка - ніжними й красивими, як жінки».

Психолог: «Обидві статі чоловіча й жіноча однаково важливі. Адже якби не було чоловіків, то хіба були б такі гарні зведені міста та селища, прокладені залізниці, збудовані кораблі. А якби не було жінок, хіба виросли б такі прекрасні квіти, які прикрашають світ».

Діти: «Звичайно, ні»

Психолог: «Дівчатка, а як вас будуть називати, коли ви виростите? (жінками) А хлопчиків? (чоловіками) Так, дівчатка, коли виростуть, стануть красивими жінками, турботливими мамами й люблячими дружинами. А хлопчики стануть сильними чоловіками й піклуватимуться про свої родини. Але це буде потім. А зараз давайте ми з вами визначимо різницю між дівчатками й хлопчиками».

 

Гра «Склади й одягни правильно»

Психолог: «Давайте з вами розділимося на дві групи. Одна буде складати й одягати хлопчика, а друга команда -дівчинку (діти складають із розрізних картинок дітей, а потім їх одягають) Так, закінчили роботу? Молодці! Тепер розкажіть, яку різницю ви помітили? (дівчатка носять сукні, спіднички, заплітають кіски та носять бантики; а хлопчики одягають штани, сорочки, кашкети, носять коротку зачіску) Так, добре. Але коли ви виростете, то змінитесь і у фізичній статурі. Ану покажіть мені на картинці чоловічі й жіночі постаті. Як ви їх розпізнали? (ось це – чоловік, бо він має і широкі плечі, вузькі бедра та сильні руки та ноги; а це - жінка, бо вона має вужчі, ніж у чоловіка плечі та ширші бедра, а також груди.

 

Гра «Надми кульку»

Психолог: «А зараз ми трішки розвеселимося й позмагаємося з вами у надиманні кульки. Й побачимо, хто швидше це зробить, і яку завбільшки надме кульку (діти надимають кульки) Що ви помітили? (хлопчики надули кульки більші й швидше це зробили, тому що вони за своєю природою сильніші за дівчаток)»

 

Гра «Ми – майбутні чоловіки та жінки»

Психолог: «Любі діти! Чоловіки - опора сім'ї та суспільства. На їхні плечі лягає найважливіша й найвідповідальніша праця. Чоловік повинен бути сильним і дужим. А на жінку покладена найважливіша у світі місія - продовження людського роду. Від жінки залежить, чи буде оселя затишна й привітна, а діти добре виховані й доглянуті. І щоб так добре було в наших родинах, батьки й матері виконують різну роботу по господарству. От зараз ми трішки відпочинемо і під музику порухаємося, імітуючи рухи робіт, а наші гості відгадають, яку саме роботу виконують хлопчики, а яку дівчатка. Отож почали!» (звучить весела музика, діти виконують рухи)

Дівчаткам рухи:

• «Печемо пиріжки». «Місимо тісто»: руки «місять тісто» - почергово права й ліва рука з силою опускаються вниз у «тісто» і виймаються з нього. «Розкачуємо тісто»: руки долонями вниз розкачують тісто вперед - назад. «Ріжемо тісто»: руки імітують різання тіста зліва-направо. «Посипаємо пиріжки борошном»: імітація рухів рук під час посипання пиріжків борошном. «Струшуємо руки»: долоня об долоню обтрушуються. «Печемо пиріжки»: імітація виліпленая пиріжків.
• «Перемо білизну». «Перемо білизну»: ноги виконують «пружинку», руки, імітуючи ручне прання, стиснуті в кулачки. «Віджимаємо білизну»: обидві руки імітують рухи віджимання білизни з поворотом тулуба праворуч-ліворуч. «Розтрушуємо білизну»: з поворотом тулуба праворуч-ліворуч, руки імітують розтрушування випраної білизни. «Розвішуємо білизну»: руки піднімаються вгору з поворотом тулуба діагонально ліворуч-праворуч. «Прищеплюємо білизну»: позачергове піднімання правої та лівої рук, ліворуч-праворуч, з імітацією рухів пальцями з прищепкою.

Хлопчикам рухи:

• Ріжемо дрова: імітація різання дров пилкою - одна нога вперед виставлена, тулуб рухається вперед-назад, рука теж рухається вперед-назад, інша рука - на поясі. Рубаємо дрова: імітація рухів під час рубання дров - руки ніби обхоплюють сокиру і рухаються вниз-вгору з нахилом тулуба вперед-назад.
• Косимо траву: імітація косіння трави: приставний крок, поворот вліво-вправо, руки ніби утримують косу, рухаються по діагоналі згори-вниз. Загрібаємо траву, імітація рухів загрібання трави.
• Забивання цвяхів: імітація рухів під час забивання цвяхів.

 

Психолог: «Коли виростають хлопчики й дівчатка, вони починають один одному подобатися. Потім закохуються й одружуються. Між ними виникає почуття любові. Адже світом керує любов. Хіба може без любові рости травичка, з'явитися на світ пташка, комашка чи дитина? Ні! Адже дитина народжується в любові від статі чоловічої й жіночої, тобто від тата й мами. Коли народилися ви, мама вас годувала грудним молоком і співала колискових пісень. Малята, давайте пригадаємо, якої колискової вам співала матуся.

Завішу я колисочку та й на яблоночку. Та прийде Бог колисати мою дитиночку.

Та прийде Бог колисати, ангели співати. Аби моїй дитиночці веселенько спати.

Ой спи же ти, дитинонько, у тій колисочці. Як стручечок достигає у шумилиночці. 

Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота.

Питається сон дрімоти: Де ми будемо ночувати?

А де хата теплесенька, а дитина малесенька.

З народженням дитини утворюється родина. Діти, а чи знаєте ви, що таке родина? Так, родина - це ми, наші батьки, бабусі, дідусі, братики та сестрички. Всі ми живемо дружно, один одному допомагаємо, старші піклуються про менших. А розкажіть вірші, які ви знаєте про родину.

Любо нам у рідній хаті.

Там, де рідний батько, ненька, там, де братики, сестрички, і бабусенька старенька - як мені вас не любити?

Рідний батьку, нене, та ж ви мене згодували і дбали про мене.

Батько розуму навчає, мати приголубить. Ніхто мене так на світі, як вони не люблять. 

Рідного дідуся дуже я люблю. Я йому малюнок у листі пошлю. 

Рости невеличка і швидка – швиденька - це моя сестричка, ще вона маленька. 

Рідна мамо, рідний тато! Я вітаю вас зі святом. Я люблю вас щиро - щиро! Вам бажаю щастя й миру.

Ви мене любить рідненькі, бо я ще такий маленький. Хочу бути на вас схожий, як і ви такий же гожий!

 

Гра «Склади родину»

Психолог: «Молодці, діти! Гарні вірші про свою родину знаєте. А зараз пограємося в гру «Склади родину». Знову розділимося на дві групи й виконаємо завдання (дітям роздаються картинки: дідусь, бабуся, мама, тато, братик, сестричка; діти вони викладають дві родини) Так, молодці. Тепер одна група дітей назве мені всіх із родини, хто має чоловічу стать, а друга - жіночу. Так, чоловіки - це дідусь, тато й братик. Жінки - це бабуся, мама й сестричка. Ану пригадайте прислів'я та приказки про родину».

Який кущ, така й хворостина. Який батько, така й дитина.

Яка господиня, така й хата.

Домівка - найпевніший притулок.

По матері видно, яка буде дочка.

Близька рідня - на одному сонці.

Яке коріння, таке й насіння.

Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.

Яка вода, такий млин, який батько, такий син. 

 

Гра «Вибери слова для своїх батьків»

Психолог: «Молодці! Гарні знаєте прислів'я та приказки про родину. Діти, так склалося, що люди жіночої та чоловічої статі мають відмінності не лише фізичні, зовнішні, про які ми з вами говорили, а ще й мають різні риси характеру, притаманні їм. Я буду називати різноманітні слова, які відповідають рисам характеру мам і тат, а також ті, які зовсім їм не підходять. А ви в свою чергу оберете влучні для них вислови. Отож, слухайте слова, які характеризують жінок: любляча, зелена, рідна, дощова, ніжна, холодна, золота, тепла, добра, хороша, морозна, сонячна, лагідна, розуміюча, гарна, турботлива, красива (ніжна, любляча, рідна, добра, хороша, лагідна, розуміюча, гарна, турботлива, красива) Молодці, влучні слова для мам обрали. А тепер слухаємо слова, що характеризують чоловічу стать: сильний, боязливий, дужий, міцний, турботливий, довгий, відважний, сірий, сміливий, хоробрий, злий, добрий (сильний, дужий, сміливий, відважний, хоробрий, турботливий, міцний, добрий)»

 

Вправа «Дерево в саду»

Психолог: «Ось бачите, якими словами можна охарактеризувати чоловіка й жінку, дівчину й хлопчика. Я впевнена, що ви зі своїми батьками дуже любите подорожувати, мандрувати в різні цікаві місця. І тому давайте зараз разом заплющимо очі і уявимо, що ми мандруємо в садок українського села, де живуть ваші бабусі та дідусі. І кожен з вас подумки перенесеться під чудове дерево в цьому саду, і кожен по-своєму його уявить. Розкажіть нам хто, яке дерево уявив».

Дівчинка: «Я уявляю дерево красивим: весною - в білосніжному вбранні цвіту, влітку - в розкішній зеленій шапці з листочків, восени - зі смачними плодами, а взимку - в сріблясто-білій шубі. Воно радує душі людей своєю красою».

Хлопчик: «А я уявляю дерево інакше. Воно високе. Має міцне коріння, могутню крону. Його обвівають вітри, але ні в якому разі не зломлять. У спеку під ним можна відпочити після важкої праці. З цього стовбура можна виготовити дошки й використати на будівництві».

Психолог: «Діти, прослухавши розповіді, який можна зробити висновок про сказане?»

Діти: «Дівчинка уявляє дерево, ніби жінкою: красивим, яке змінює свій зовнішній вигляду різні пори року. А хлопчик бачить дерево, ніби чоловіком: могутнім, міцним, воно може приносити користь людям. Діти різної статі навіть думають і уявляють по-різному, тобто інакше сприймають світ».

Психолог: «Отож людина чоловічої статі - сильна. Адже чоловік прийшов у світ, щоб бути захисником жінки, такої ніжної й тендітної, красивої й доброї. Прийшов чоловіку світ, щоб бути головою роду, турботливим батьком і чоловіком, братом і дідусем. Отож, любі мої, давайте пригадаємо ще раз різницю та відмінності між людьми різної статі. Так, вони відрізняються зовнішністю, фізичною статурою, поведінкою, думками.

 

Гра «Компліменти»

Психолог: «Діти, чим доросліші ви стаєте, тим більше у вас проявляється почуття симпатії до ровесників іншої статі, тобто, ви подобаєтесь один одному, обираєте собі товариша й друга іншої статі, говорите один одному приємні слова. От зараз і пограємося в гру «Компліменти». Любі мої, а чи знаєте ви, що таке компліменти. Так, це хороші, доброзичливі слова, що ми говоримо тим людям, які нам подобаються, або подобається щось в їх поведінці. Отож, оберіть собі пару іншої статі й подумайте, які ви скажете один одному компліменти. Наприклад, Валя, ти мені дуже подобаєшся. В тебе добрі очі, красива посмішка, гарна зачіска, ти вмієш добре дружити (під музику «Дружба міцна» діти кружляють у парах) Компліменти ви гарні вмієте говорити. Молодці! А чи знаєте ви азбуку ввічливості для хлопчиків і дівчаток. Якими повинні бути ввічливі дівчатка і ввічливі хлопчики?»

Так, ввічливі дівчатка дуже делікатно розмовляють з усіма знайомими й незнайомими людьми. Вони ніколи не кричать, не сперечаються й не сваряться, не вимовляють грубих слів. Вони спритні, вмілі! Якщо така дівчинка помітить, що на сорочці в її друга відірвався ґудзик, вона охайно пришиє його. Якщо мама або бабуся попросять таку дівчинку доглянути молодших братика чи сестричку, вона охоче погодиться це зробити. Заспіває малюкові пісеньку, пограється з ним, нагодує його кашею, як веліла мама. Ввічлива дівчинка - справжня маленька господиня в домі. Вона не дозволить, щоб підлога була брудна. Поллє квіти, вимиє посуд, випере свій носовичок. Вона привітна, весела й добра зі своїми друзями.

А ввічливий хлопчик обов'язково поступиться місцем у тролейбусі чи автобусі жінці або дівчинці. Він ніколи не сяде за стіл, поки за ним не займуть свої місця дівчатка. Й, звичайно, ніколи не образить дівчаток. Він завжди поділиться іграшками зі своїми друзями. Не дає їм ніяких прізвиськ. Не намагається когось ударити або штовхнути. Ввічливий хлопчик обов'язково допоможе дівчинці, яка прийшла до нього в гості, зняти пальто, подасть капці мамі й бабусі, допоможе їм у домашніх справах.

Психолог: «Діти, хоча всі ми й різні за статтю, та все ж таки всі ми - люди, й прийшли в світ для добра та любові. Тому вам я зичу поваги один до одного, дружби міцної, товариськості, любові до членів своєї родини. Вашим батькам - взаємної любові, взаєморозуміння, хорошого, доброго ставлення до вас - до дітей. А нашим гостям - прекрасних взаємин у своїх сім'ях, кохання, розуміння. Добра вам всім. На все добре, малята!

 

Вірш «Справжній мужчина»

У тролейбусі стоїть згорблена бабуся. «Ой! – говорить – Упаду! Як смикне - уб'юся.

А мужчини он сидять - як же їм не стидно? Справжніх, істинних мужчин серед них не видно».

А якийсь патлатий тип їй відповідає: «Ні, мужчини, бабо, є, та міста немає!»

 

 

 

 

КОМПЛЕКС ЗАНЯТЬ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ «ПОДОРОЖ В КРАЇНУ ДІВЧАТОК І ХЛОПЧИКІВ»

 

Анотація роботи: У роботі висвітлено практичні аспекти роботи психолога дошкільного навчального закладу з формування гендерної культури в усіх учасників навчально-виховного процесу. Наведено детально розроблений та структурований комплекс занять з дітьми старшого дошкільного віку, який містить цікаві ігрові вправи, дидактичні ігри, елементи психогімнастики. Представлено авторську розробкУ у семінару-практикуму для вихователів та засідання батьківської світлиці «Гендерна культура дорослих».

Цілепокладання: використання даних матеріалів спрямоване на підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності та творчого потенціалу педагогів; надання батькам вихованців знань про особливості виховання дітей різної статі; розширення світогляду дітей, збільшення об’єму знань про зміст соціальних ролей чоловіка та жінки; підвищення культури поведінки та спілкування дітей.

Очікувані результати: розширення знань батьків щодо особливостей виховання дітей, залежно від їхньої статевої приналежності; підвищення освітньої культури педагогів; формування адекватного уявлення про власну статеву приналежність у дітей старшого дошкільного віку, виховання культури взаємостосунків між хлопчиками та дівчатками.

Перелік занять: Заняття 1. Це я. Заняття 2. Я та інші. Заняття 3. Я та інші Заняття 4. Я і моя сімья Заняття 5. Я хлопчик. Я дівчинка

 

ЗАНЯТТЯ 1 «ЦЕ Я»

 

Мета заняття: вчити дітей бачити зовнішню подібність і відмінність між хлопчиками та дівчатками; формувати адекватне уявлення про власну статеву приналежність; закріпити знання про коло захоплень, інтересів та розмаїття видів діяльності дітей в залежності від статі; формувати уявлення про залежність імені людини від його статевої приналежності; активізувати словник дітей: одяг (чоловічий і жіночий), імена людей (чоловічі та жіночі); розвивати зорове сприймання; виховувати у дітей доброзичливе ставлення одне до одного.

Обладнання: паперові ляльки з деталями одягу; 2 кошички з синіми та червоними бантиками; іграшки для хлопчиків та дівчаток; м’яч.

Хід заняття

• Привітання.

В коло ви усі ставайте, gосмішку передавайте. На сусіда подивіться і ласкаво посміхніться.

• Вправа «Комплімент»

Мета: виховувати у дітей доброзичливе ставлення одне до одного.

Хід виконання: діти сідають у коло і передаючи один одному м’яч, говорять комплімент. Звертання має починатись словами: «Мені подобається в тобі ... (Мені подобається, як ти ...). Необхідно слідкувати, щоб комплімент отримав кожен учасник гри.

• Психолог: «Діти, погляньте один на одного. Чим ви схожі? (є очі, носик, руки тощо) А чим ви відрізняєтесь? (відповіді дітей) Хлопчики та дівчатка відрізняються одягом, зачісками, а ще – власними іменами. Давайте ми з вами зараз пригадаємо чоловічі та жіночі імена».

 

• Гра «Веселі кошики»

Мета:активізувати словник дітей: імена людей (чоловічі та жіночі); розвивати зорове сприймання; виховувати у дітей доброзичливе ставлення одне до одного.

Хід виконання: на столі стоять два кошики (червоно та синього кольору). В непрозорому мішечку лежать бантики таких самих кольорів. Діти по черзі із заплющеними очима дістають з мішечка бантик і називають відповідні імена: до червоно бантика – жіноче; до синього – чоловіче і кладуть бантики в кошик.

• Вправа «Чарівний одяг»

Мета: вчити дітей ідентифікувати власну та протилежну стать за одягом.

Хід виконання: психолог: «Діти, до нас сьогодні в гості завітали такі ж діти, як і ви. Але вони чомусь дуже сумні. Давайте ми підберемо їм імена (варіанти дітей). А ще нам потрібно допомогти підібрати одяг для дівчинки і для хлопчика. Дівчатка отримують паперову ляльку хлопчика, хлопчики – ляльку-дівчинку та комплекти одягу, серед якого є одяг як чоловічий, так і жіночий. Кожна команда повинна одягнути свою ляльку».

• Гра-рухавка «Плескаємо та тупаємо»

Мета: зняття м’язового та емоційного напруження.

Хід виконання: психолог: «Давайте всі станемо в коло. Я називатиму різні заняття, якщо названа діяльність подобається хлопчикам, вони тупотять ніжками, якщо дівчаткам – дівчатка плескають в долоньки. Приготувались? Хто полюбляє грати у футбол? Хто полюбляє грати лялькою? Кому подобається ремонтувати машинки? Кому подобається носити прикраси? Хто полюбляє прибирати свої іграшки? Хто полюбляє дивитись мультфільми? Носити бантики на волоссі? Кому подобається стрибати на скакалці?»

• Вправа «Я - хлопчик, Я - дівчинка»

Мета: вчити дітей розрізняти свою стать; розвивати мислення, увагу.

Хід виконання: діти утворюють коло і по черзі називають свою стать. Наприклад: «Я - хлопчик, тому що у мене коротке волосся, я ношу брюки, сорочку!» Або: «Я - дівчинка, тому що у мене є косички, я вдягнута в сукню!» тощо.

• Прощання

Діти, давайте зараз зробимо річку дружби, для цього станьмо парами і будемо весело торкатись долоньками один до одного.

 

ЗАНЯТТЯ 2 «Я ТА ІНШІ»

 

Мета заняття: вчити дітей бачити в собі особистість, закріпити поняття «Я-хлопчик», «Я-дівчинка»; викликати інтерес до власного «Я», до своєї особистості через ім’я; виховувати поважне ставлення до представників протилежної статі, формувати дружні стосунки в колективі, вчити адекватно оцінювати поведінку однолітків і свою власну; формувати морально-етичні норми поведінки

Обладнання: аркуш ватману, на якому зображено річку та міст через неї без дощечок; стікери у формі дощечок, м’яч, квітка з картону та пелюстки до неї, листівки, розрізані навпіл.

Хід заняття

 

•     Привітання

Треба в коло нам ставати, ігри різні починати. Ви своє ім’я назвіть – руку дружби простягніть.

• Вправа «Знайомство»

Мета: сприяти позитивному налаштуванню учасників, виховувати доброзичливе ставлення до інших.

Обладнання: будь-яка м’яка іграшка.

Хід виконання: кожен учасник по черзі бере іграшку в руки зі словами: «Мене звати... Моя мама називає мене...» Психолог нагадує дітям, що коли називати одне одного лагідно, і це завжди всім подобається, у всіх поліпшиться настрій.

• Психолог пропонує дітям розгадати загадку:

Нас не було — воно було, нас не буде — воно буде,

Ніхто ні в кого його не бачить, а в кожного воно є (ім'я)

• Вправа «Хто уважніший?»

Мета: розвивати увагу; розвивати інтерес до імен дівчаток і хлопчиків.

Хід виконання: дітям перераховуються різноманітні слова, серед яких періодично зустрічаються імена. Якщо прозвучало ім’я – слід плеснути в долоньки, «спіймати» його.

• Психолог: Діти, ви вже знаєте, що люди між собою різняться іменами, одягом, а ще - чим? (відповіді дітей) А чим ще – ви зараз зрозумієте. Але спочатку, давайте послухаємо, що сталось в одній чарівній країні.
• Вправа «Чарівна квітка»

Мета: виховувати культуру взаємостосунків між хлопчиками та дівчатками; формувати позитивні риси характеру, розширювати активний словник дітей.

Обладнання: квітка з картону, пелюстки до квітки.

Хід виконання: «В одній чарівній країні, де усі діти дружили між собою, зла фея пересварила усіх між собою. Ми можемо врятувати жителів країни, якщо зберемо цю незвичайну квітку. Нам необхідно взяти кожному по пелюстці і назвати гарну рису характеру (позитивну якість) хлопчика чи дівчинки (діти називають позитивні якості, а дорослий з’єднує пелюстки з серединкою, коли квітка зібрана – діти аплодують один одному).

• Вправа «Місточок доброти»

Мета: виховувати бажання здійснювати гарні вчинки заради інших людей.

Обладнання: аркуш ватману, на якому зображено річку та міст через неї без дощечок; стікери у формі дощечок, м’яч.

Хід виконання: психолог: «Погляньте, зла фея далі лютує. Вона зламала місток, через який казкові жителі ходили один до одного в гості. Давайте їм допоможемо. Я називатиму вам вчинки, гарні і не зовсім. Якщо вчинок не гарний – поправимо ситуацію разом. Кожен хороший вчинок – це одна дощечка на містку». Приклади ситуацій:

• Марійка звертається до Мишка по імені.
• Сашко поступився Оксані місцем.
• Андрійко образився на Оленку і вдарив її.
• Маринка назвала Сашка образливим словом, бо він не пригостив її цукеркою.
• Іринка подякувала Сашкові за допомогу.
• Хлопчики постійно смикають дівчаток за волосся.
• Надійка допомагає мамі мити посуд.
• Сергійко несе бабусі сумку.
• Оля з’їла цукерку, а обгортку кинула на доріжку.

Психолог: Як тільки ми допомагаємо жителям чарівної країни долати труднощі і капості, які їм робить зла фея, як вона відразу вигадує ще щось. Щоб нам було складніше, вона наслала на нас негоду – справжню зливу з блискавками.

• Гра-рухавка «Прогноз погоди»

Мета: зняття емоційного та м’язового напруження, розвиток моторики рук.

Хід виконання: учасники стають в коло, дивлячись в спину іншого на відстані витягнутої руки. Відповідно до коментарів ведучого учасники виконують рухи:

• починається дощик (легенько постукують пальчиками по плечах того, хто стоїть попереду);
• розпочалась справжня злива (постукують уже трошки сильніше, кулачками);
• вже справжня гроза з блискавкою (легенько трясуть за плечі);
• гроза проходить, небо ясніє і лише окремі крапельки падають на землю (легенько постукують пальчиками по плечах).

• Вправа «Знайди пару»

Мета: розвиток уваги, мислення, вміння налагоджувати комунікативні зв’язки.

Хід виконання:

1. перша частина - психолог: «Погляньте, негода переплутала усі наші малюнки, листівки. Я роздам вам частини листівок, а ви маєте зібрати цілу, знайти свою пару. Подивіться уважно на свої картинки. (діти ходять вільно по залу, шукаючи «свої» половинки).
2. друга частина - психолог: «Зараз хлопчикам необхідно провести свою партнерку від одного стільчика до іншого, обходячи перепони, а складність в тому, що очі у дівчаток будуть зав’язані хустинками. Вести дівчаток необхідно мовчки, обережно. Йдемо по черзі».
3.  третя частина – узагальнення: «Що відчували дівчатка, коли були сліпими? Чи обережно їх вели? Що відчували хлопчики в ролі провідників?»

• Прощання.

Діти утворюють стовпчик зі своїх кулачків (по одному кулачку) і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!»

 

ЗАНЯТТЯ 3 «Я ТА ІНШІ»

 

Мета заняття: продовжувати вчити дітей бачити в собі особистість, закріпити поняття «Я - хлопчик», «Я - дівчинка»; виховувати поважне ставлення до представників протилежної статі, формувати дружні стосунки в колективі, поглибити знання про професії, основні трудові процеси, взаємодію; виховувати бажання полегшити працю дорослих, беручи в ній участь.

Обладнання: картки із зображенням людей різних професій, м’яч, фігурки дівчинки і хлопчика з набором предметних карток для кожної фігурки.

Хід заняття

• Привітання

Станем разом ми у коло, скільки друзів, глянь навколо. Руку дружби простягну, з другом сварку не почну.

• Вправа «Колаж»

Мета:розширювати уявлення про подібності і відмінності людей за статевою ознакою, формувати емоційно-позитивне сприйняття себе та інших дітей своєї і протилежної статі.

Хід виконання: психолог: «Сьогодні жителі чарівної країни знову посварились. Вони не можуть розібрати свої речі після сильного буревію. Хлопчики стверджують, що усі речі їхні, а дівчатка наполягають, що їхні. Допоможіть будь-ласка!» В ігровій кімнаті розміщено два столики, на одному лежить фігурка дівчинки і картинки із зображенням речей, що можуть стосуватись як дівчинки, так і хлопчика; на іншому столику розміщено фігурку хлопчика і аналогічний набір предметних карток. Дівчатка отримують завдання – підібрати усі необхідні речі для хлопчика. А хлопчики – для дівчинки. Обговорення: «Подивіться, дівчатка, чи згідні ви з тим, що створили хлопчики? А ви, хлопчики, погоджуєтесь з вибором дівчаток?»

• Вправа «Я опишу, а ти відгадай»

Мета: учити дітей за описом відгадувати стать дитини; розвивати уважність.

Хід виконання: психолог пропонує відгадати: кого він описує - хлопчика або дівчинку. Наприклад: «Ця дитина одягнута у чудову рожеву сукню, на голові у неї зав’язані хвостики!» Або: «У цієї дитини коротке волосся, одягнута у шорти, футболку!» тощо.

• Вправа «Чому у мене такий одяг?»

Мета: закріплювати вміння дітей визначати свою стать за одягом; розвивати мислення, мовлення, увагу.

Хід виконання: ведучий пропонує дітям розповісти, чому у них такий одяг. Діти по черзі розповідають: «У мене штани і сорочка, тому що я - хлопчик!» Або: «У мене спідниця з прикрасами і гарна кофтинка, тому що я - дівчинка».

• Психогімнастика

Вліво – вправо, вліво – вправо, оберніться – подивіться, один – одному всміхніться.

Вам подобається, коли у вас гарний настрій?(відповіді дітей) Адже гарний настрій допомагає будь – яку справу виконати легко.

• Вправа «Відгадай професію»

Мета: вчити дітей розрізняти особливості професії, розвивати увагу та мислення.

Обладнання: картки із зображенням людей різних професій.

Хід виконання: ведучий зачитує дії людини певної професії, а діти відгадують, що це за професія. Наприклад: людина цієї професії оглядає хворого, робить уколи, призначає ліки. Хто це? (лікар) Після кожної правильної відповіді ведучий просить одного з дітей вибрати картку із зображенням людини даної професії. Далі проводиться бесіда: Які ще обов’язки має лікар? У кого з вас мама (тато, бабуся, дідусь) працює лікарем? Хто частіше працює лікарем: чоловік чи жінка? Як ви думаєте, чому?

• Вправа «Що кому потрібно?»

Мета: удосконалювати знання дітей про професії дорослих; знаходити предмети, що потрібні для певної професії; розвивати пам’ять, кмітливість, мислення.

Обладнання: великі картинки із професіями дорослих (лікар, кухар, водій, двірник); маленькі картки з предметами, що потрібні для цих професій.

Хід виконання: на стільчиках стоять великі картинки із професіями дорослих, а на килимку розкладено картки із предметами, що потрібні для цих професій. Дітям пропонується взяти одну картку на підлозі та підійти до картинки з тією професією, для якої потрібна ця річ. Діти пояснюють, чому саме підійшли до тієї або іншої картинки з професією.

• Прощання

Станем разом ми у коло, скільки друзів - глянь навколо. Попрощатись не забудем, дружно гратися ми будем.

 

ЗАНЯТТЯ 4 «Я І МОЯ СІМ’Я»

 

Мета заняття: сформувати уявлення про роль чоловіка і жінки в сім’ї; розвивати в дітей шанобливе ставлення до своєї родини, близьких; прищеплювати культуру статевої поведінки; виховувати дружні стосунки між дітьми різної статі та толерантного ставлення до оточуючих; розвивати спостережливість, уважність

Обладнання: виставка родинних світлин; мольберт (фланелеграф), фігурки дівчинки /хлопчика; підлітка (хлопчика/дівчинки); молодої жінки/чоловіка; бабусі/дідуся; м’яч; аркуші паперу, кольорові олівці, мольберт.

Хід заняття

• Привітання

Треба в коло нам ставати, ігри різні починати. Ви своє ім’я назвіть – руку дружби простягніть.

• Вправа «Моя мама...»

Мета: виховувати шанобливе ставлення до родини, розвивати увагу та турботливе ставлення до батьків, рідних.

Хід виконання: діти сідають колом. Ведучий: «У кожного з нас є сім’я, є мама, тато, бабусі, дідусі. Я вам пропоную, розглядаючи фото своєї мами (тата), розповісти, яка вона (мама чи тато). Чим вона займається? (моя мама лагідна, добра, інколи сердиться, гарна...) Чим схожі наші мами (тата)? Якими домашніми справами займається мама (тато)? Які зовнішні ознаки їх об’єднують? Ким ви станете, коли виростете? Хто знає віршик про сім’ю?»

Сім’я (вірш-лічилка)

Мама, тато, дід, бабуся – всіх назву, не помилюся.

Старший братик і сестричка – в нас сімейка невеличка.

Не спиняйте, бо зіб’юся - мама, тато, дід, бабуся…

Старший брат, сестра і я – отака у нас сім’я!

• Із кого складається сім’я у вірші? (мама, тато, дід, бабуся, брат, сестра і я)
• Підведіться ті, хто залюбки гостює у родичів?
• Як можна одним словом назвати всіх близьких та далеких родичів? (родина)
• Сядьте всі, хто любить свою родину.
• Поплескайте в долоньки ті, хто сьогодні ввечері обов’язково подарує посмішку своїм рідним.

 

• Вправа «Вікова послідовність»

Мета: пояснення вікових змін у зовнішньому вигляді людини.

Обладнання: мольберт (фланелеграф), фігурки дівчинки/хлопчика; підлітка (хлопчика/дівчинки); молодої жінки/чоловіка; бабусі/дідуся.

Хід виконання: ведучий: „В країні Хлопчиків та Дівчаток знову пронісся буревій, який все перевернув. Допоможіть навести лад. Оленко, зараз ти дівчинка (вивішуємо силует маленької дівчинки), а коли трошки підростеш – ким станеш? (вивішуємо фігурку підлітка). А потім? (послідовно з’являються зображення вікового розвитку людини). Аналогічно проводиться бесіда з хлопчиками.

• Гра «Допитливий м’яч»

Мета: допомогти засвоїти особливості родинних зв’язків.

Обладнання: різновікові та різностатеві фігурки людей.

Хід виконання: діти стоять у колі, ведучий кидає м’яча і запитує: «Оленко, ким ти є для своєї мами? Сашко, ким ти є для свого дідуся? Андрійко, ким ти є для своєї мами? А ким є для свого тата Наталка?» (необхідно слідкувати, щоб м’яч потрапив у руки до кожної дитини)

• Гра «Хто що робить?»

Мета: формувати гендерну культуру, позитивне ставлення до представників протилежної статі.

Хід виконання: ведучий називає певні дії, а діти мають їх показати. Наприклад: перемо білизну (імітація рухів) Хто зазвичай виконує таку роботу? (жінки) Чи може чоловік виконувати таку роботу? (відповіді дітей). Варіанти дій: рубаємо дрова, пилососимо, миємо підлогу, миємо посуд, забиваємо цвяхи, пришиваємо ґудзик. Обговорення: обов’язки в родині мають усі члени сім’ї. Але всі намагаються допомогти одне одному. Зазвичай, чоловіки беруть на себе важчу роботу, тому, що вони від природи міцніші й сильніші.

• Вправа „Малюнок сім’ї”

Мета: закріпити знання про родинні зв’язки.

Обладнання: аркуші паперу, кольорові олівці, мольберт.

Хід виконання: діти отримують завдання зобразити свою сім’ю. По закінченні роботи кожен учасник за бажанням може розповісти, кого він зобразив. Дитячі малюнки вивішуються на мольберті.

• Прощання.

Діти утворюють стовпчик зі своїх кулачків (по одному кулачку) і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!»

 

ЗАНЯТТЯ 5 «Я-ХЛОПЧИК, Я-ДІВЧИНКА»

 

Мета заняття: закріпити поняття «Я - хлопчик», «Я – дівчинка»; виховувати поважне ставлення до представників протилежної статі, дружелюбність.

Хід заняття

• Привітання

Зібралися всі діти в коло, я – твій друг і ти – мій друг. Міцно за руки візьмемося і один одному посміхнемося.

• Гра «Я вмію поступитись»

Мета: учити дітей поважати одне одного, поступатись, ділитись; виховувати дружелюбність.

Обладнання: іграшки, цукерка, яблучко, стільчик.

Хід виконання: ведучий пропонує дітям розповісти: чи вміють вони поступитись або поділитись. Для підказки на столі лежать іграшки, цукерка, яблуко, а поруч зі столом стоїть стільчик. Діти розповідають: «Я вмію поступитись іграшкою; я умію ділитись цукеркою» тощо.

• Вправа «Чим я особливий(а) як хлопчик (дівчинка)?»

Мета: учити дітей радіти своїй статі, поважати свою стать та стать інших дітей.

Обладнання: м’яка іграшка.

Хід виконання: діти сидять у колі. Ведучий передає іграшку кожній дитині з проханням продовжити речення: «Я особливий, як хлопчик, бо...» (дитина має завершити речення)

• Гра «Протилежності»

Мета: сформувати вміння дітей бачити зовнішню подібність і відмінність між хлопчиком та чоловіком/дівчинкою та жінкою; розвивати зв’язне мовлення.

Хід виконання: хлопчики відповідають на запитання - Що є спільного та відмінного в хлопчика та чоловіка? А дівчатка мають дати відповідь на запитання - Що є спільного та відмінного між дівчинкою та жінкою?

• Вправа «Я радий, що я – Хлопчик. Я щаслива, що я – Дівчинка»

Мета: закріпити процес статевої само ідентифікації дитини, розвивати зв’язне мовлення та мислення; виховувати дружелюбність.

Хід виконання: ведучий пропонує дітям утворити коло, узятися за руки і по черзі розповісти: «Я радий, що я — хлопчик, тому що я майбутній захисник, сильний і сміливий!» Або: «Я щаслива, що я — дівчинка, тому, що я лагідна, ніжна, добра, майбутня матуся!».  Вихователь допомагає тим дітям, яким важко розповісти про себе.

• Ведучий: «Ось і закінчилась перша частина нашої подорожі до країни Хлопчиків та Дівчаток. Але, трошки відпочивши, ми з вами обов’язково знову вирушимо в подорож по цій цікавій та загадковій країні!»
• Прощання

Усі стоять у колі, взявшись за руки:

Я всміхаюсь сонечку, здраствуй золоте,

Я всміхаюсь квіточці, хай вона росте.

Я всміхаюсь дощику, лийся мов з відра,

Ми всміхнемось друзям, зичим їм добра.

 

ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ «УНІКАЛЬНІСТЬ МОЯ ТА ТВОЯ»

 

Мета: формування усвідомлення власної неповторності, поваги до унікальності та самовираження інших людей.

Методичний коментар: метою цього тренінгового заняття є не лише формування усвідомлення власної неповторності дітей, а, перш за все, виховання поваги до унікальності інших людей. Тому дорослий повинен докласти максимум зусиль для того, щоб діти зрозуміли самоцінність кожного з них - і дівчаток, і хлопчиків.

Хід проведення

• Вправа "Не хочу хвалитися, але я ..."

Усі учасники тренінгу сідають у коло. Кожен з них по черзі називає своє ім'я та говорить фразу, яка починається словами «Не хочу хвалитися, але я ...». Наприклад, «Не хочу хвалитися, але я гарно вишиваю», «Не хочу хвалитися, але я добре граю на скрипці». Деяким дітям буває важко зорієнтуватися у своїх вміннях, тому важливо вчасно допомогти дитині.

• Вправа "Намисто унікальності".

Учасники одержують одну частину листівки і знаходять свою пару (дві хвилини). Кожна пара має створити і підписати значок «Любителі...» (те, що зазначено на листівці) Потрібно зробити стільки екземплярів свого значка, скільки учасників є в групі. Для цього тренер роздає кожній парі необхідну кількість прямокутних заготовок одного кольору розміром 5x7 см (бажано, щоб кожна пара робила значок певного кольору). Після цього кожна група стисло представляє свій значок, а далі всі значки викладаються на столі. Кожен з учасників вибирає собі не більше 5 значків, які йому сподобалися. Далі кожен учасник бере запропоновану тренером заготовку білого кольору (прямокутник розміром 5x7см) і створює та підписує значок, присвячений власному захопленню, якого немає серед запропонованих. Потім кожен кріпить усі вибрані значки (їх має бути не більше шести - один власний та п'ять групових) на нитку, зв'язує кінці нитки й одягає "намисто" на шию. Дорослий просить стати в коло і роздивитися «намиста» інших учасників. Запитання для обговорення: «У кого є однакові «намиста»? Про що це свідчить? Чи є такі, у кого в «намистах» один чи два значки однакові? Які думки викликала у вас ця вправа?»

• Вправа "Мій двійник"

Кожен учасник отримує аркуш паперу А4. Необхідно скласти аркуш вертикально навпіл, а потім тільки руками, «вирізати» фігурку - силует людини. Це й буде «Мій двійник». Після цього кожен учасник пише на фігурці про свою мрію, захоплення, улюблену музику, улюблену страву та місце відпочинку. На наступному етапі учасники встають зі своїх місць, підходять один до одного, знаходять тих, з ким у однакові одна або кілька позицій. Після цього діти повертаються у коло. Запитання для обговорення: «Чи є такі учасники, в яких однаковими є всі позиції? У кого збіглася одна позиція? У кого збіглися декілька позицій? Чи є учасники, в яких усі позиції різні? Що ми можемо сказати, аналізуючи цю вправу?

• Слово на прощання «Все залежить від тебе»

Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов з підданими про свій розум... Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з'явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось там ченця найрозумнішою людиною у світі!? Але виду про своє обурення не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же задумав обдурити ченця: «Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках - живе чи мертве. І якщо чернець скаже, що живе - я роздушу метелика, а якщо мертве - я випущу його...» І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали ввійшов невеличкий худорлявий чоловік. Він підійшов до мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло всміхаючись, мандарин проказав: "Скажи-но мені, що я тримаю в руках - живе чи мертве?" Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «Усе в твоїх руках!» Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями. Отже, лише від вас залежить, яким бачать вас люди, як вони сприймають вас, яким буде ваше життя. І зажди варто пам'ятати золоте правило моральності: «Стався до оточуючих так, як хотів би, щоб ставилися до тебе».

• Вправа «Ти не такий, як я, але...»

Кожен з учасників тренінгового заняття по черзі говорить фразу, яка починається словами «Ти не такий (така), як я, але...». Наприклад, «Ти не такий, як я, але ти мені подобаєшся своїм оптимізмом», «Ти не така, як я, але ти мені подобаєшся своєю чарівністю». Цю вправу варто розпочати з дорослого.

• Підведення підсумків

Запитання для обговорення: «Що саме сподобалося у сьогоднішньому занятті? Чи дізналися ви щось нове про своїх друзів? Вам цікаво було відкрити нові риси характеру або здібності у ваших друзів? Що заважало вам зробити це раніше?

 

ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ «ВЕРШИНА УСПІХУ»

 

Мета: формування вміння раціонально використовувати свої можливості та удосконалювати їх.

Методичний коментар: після цього заняття варто розпочати ведення "Папок успіху", у яких діти фіксуватимуть свої успіхи (нагороди, пам'ятки, фотокартки тощо). Із власного досвіду можу стверджувати, що це досить вдалий метод підвищення самооцінки дітей та мотивації до самореалізації в житті.

Хід проведення

• Гра-розминка "М'ячик по колу"

Всі учасники тренінгового заняття разом з дорослим стають у коло, тримаючи руки за спиною. Дорослий тримає в руках м'ячик, який треба передати по колу із рук в руки якомога швидше, таким чином, щоб м'ячик не впав на підлогу. Запитання для обговорення: "Чи виникали труднощі під час виконання цієї вправи? Кому було важче виконувати цю вправу - дівчаткам чи хлопчикам? Чи всі досягли успіху у виконанні цієї вправи? Які вміння були необхідні для виконання вправи?Кому більше притаманні ці якості - дівчаткам чи хлопчикам?" Необхідно підвести дітей до думки, що спритність та швидка реакція притаманні як хлопцям, так і дівчатам, просто деякі свої якості потрібно вміти активізувати у потрібний момент.

• Гра "Моя цивілізація"

Учасники тренінгового заняття об'єднуються у дві групи (хлопці та дівчата окремо) та розміщуються у різних кінцях класної кімнати. Дорослий оголошує завдання: "Уявіть собі, що ви представники певної цивілізації. Ви подорожуєте на міжгалактичний фестиваль. На цьому фестивалі ви маєте зробити наступне:

• представити свою цивілізацію, вигадавши її назву, систему правління та оборони, закони, культурні особливості, моральні якості, які притаманні представникам вашого світу,
• створити портрет представника вашої цивілізації,
• презентувати свою цивілізацію.

Після презентації кожної цивілізації дорослий оголошує наступне завдання: "Ваші цивілізації на межі зникнення (причини зникнення можуть бути різними) Потрібно розпочинати термінові заходи щодо порятунку - ваші дії?" Після того, як кожна команда представить свій план дій варто запропонувати цивілізаціям об'єднатися і спробувати знайти вихід із ситуації разом. У кінці гри обов'язкові оплески усім учасникам гри. Запитання для обговорення: "Які спільні риси були у представників ваших цивілізацій? Що, крім зовнішнього вигляду, було відмінним? Чи легко було створювати цивілізацію без представників іншої статі? Чи важко було вирішувати проблемну ситуацію самостійно, а разом?

• Вправа "Якості та вміння, важливі для самореалізації в житті"

Кожному учаснику тренінгового заняття пропонується самостійно скласти список якостей та вмінь людини, які, на його думку, важливі для самореалізації в житті. Після цього варто обговорити записані положення, при необхідності скоректувати їх, але не нав’язувати свою думку. Ці записи можуть бути першим кроком для створення "Папки успіху" і планом дій для подальшого самовдосконалення.

• Вправа "Вузлик на пам'ять" - "Шість порад невпевненому другу"

Перед тим, як вручити дітям пам'ятки "Шість порад невпевненому другу", необхідно провести бліц-опитування з одним-единим запитанням "Що найчастіше заважає вам виявити ініціативу, взятися за виконання якогось завдання?" відповіді можуть бути такими – страх, невпевненість тощо.

Пам'ятка "Шість порад невпевненому другу"

"Стань режисером свого життя, замість того, щоб бути актором" (Ф.Ейр, психотерапет)

1. Яке б випробування на вас не очікувало, знайте: за будь-якого результату ви зможете розпочати все спочатку.
2. Спробуйте подивитись на себе завтрашніми очима.
3. Не біжіть по всіх доріжках одразу, тобто не намагайтесь зірвати одразу всі яблука в саду.
4. Будьте допитливими.
5. Не сприймайте все, що трапляється з вами, як всесвітню трагедію, перемоги й поразки збагачують нас однаково.
6. Якщо вив певнені у своїй правоті, вступайте в дискусію безстрашно, навіть якщо ваші шанси 1 зі 100 (В.О.Сухомлинський).

• Підведення підсумків. Запитання до обговорення: "Чи корисним було для вас сьогоднішнє заняття? Чим саме? Що нового в собі ви відкрили?"

 

ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ «ДІВЧАТКА – ХЛОП’ЯТКА»

 

Мета: з’ясувати стереотипи, які існують у дітей стосовно чоловічої та жіночої статей, підвести їх до усвідомлення стереотипності уявлень щодо різних статей, сприяти формуванню навичок партнерського спілкування між дівчатами та хлопцями.

Хід проведення

• Привітання "Мій друг (подруга) про мене сказав би… (сказала б…)" Усі учасники тренінгового заняття сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я та говорить фразу"Мій друг (подруга) про мене сказав би… (сказала б…)" Наприклад, "Мій друг сказав би, що я агресивна", "Моя подруга про мене сказала б, що я її принижую" Доцільно запропонувати учасникам кожну фразу оцінювати оплесками – чим влучніша фраза, тим гучніші оплески. Так кожен учасник зможе подивитися на себе іншими очима оточуючих.
• Вправа "Дівчата-хлопці". Ведучий дає завдання учасникам заняття продовжити запропоновані висловлювання. Для цього на аркуші паперу окремо для групи хлопців і окремо для групи дівчат складаються таблиці -  для хлопців: Хлопці мають бути… Дівчата мають бути…; для дівчат: Дівчата мають бути… Хлопці мають бути… Протягом відведеного часу групи виконують завдання, після чого презентують результати своєї роботи. В ході презентації необхідно звернути увагу на те, що, продовжуючи твердження "мають бути" учасники створили ідеальні образи чоловіка та жінки, в яких знайшли своє відображення суспільні статеві стереотипи. Які саме, можна легко визначити, простеживши у відповідях груп і виділивши їх маркером яскравого кольору як повторюваність характеристик певної статі. Запитання до обговорення: "Чи є якості, що були визначені як бажані для дівчат і поторювалися у відповідях обох груп? Чи є якості, що були визначені як бажані для хлопців і повторювалися у відповідях обох груп? Чим є ці якості? (під час відповіді на це запитання учасникам знадобиться допомога ведучого) які негативні та позитивні строни існування такого явища як стереотипи взагалі і гендерний зокрема?"
• Діаграма Вена "Особливості статі" Ведучий пропонує учасникам об’єднатися у дві змішані групи за принципом "Зима-Літо", "День-Ніч". Завдання для першої групи: з’ясувати сильні риси характеру, притаманні тільки для хлопців, тільки для дівчат та спільні сильні риси характеру для обох статей. Завдання для другої групи: з’ясувати слабкі риси характеру, притаманні тільки для хлопців, тільки для дівчат та спільні слабкі риси характеру для обох статей. Запитаня для обговорення: "Які сильни риси та якості притамання хлопцям? Які сильні риси характеру притаманні дівчатам? Які слабкі риси та якості властиві хлопцям? Які слабкі риси та якості властиві дівчатам? Як ви гадаєте, чи є дівчата з якостями та рисами, притаманними хлопцям, і навпаки?" У результаті обговорення учасники мають діти висновку, що між чоловіками та жінками існують розбіжності, і це природно. Але уявлення про те, що жінки – слабка стать, а чоловіки – сильна стать, є гендерним стереотипом, прийнятим у суспільстві. Необхідно підкреслити, що юнаки та дівчата однаковою мірою здатні реалізувати себе у житті та нести відповідальність за свої вчинки.
• Вправа "Терези" Ця вправа є узагальненням до виконання попередніх вправ. Ведучий пропонує учасникам "зважити" на терезах якості та цінності обох статей. Виконання цієї вправи дасть ведучому можливість побачити розуміння учасникаи теми.
• Підведення підсумків. Запиання до обговорення: "Як ви почувалися впродовж розкриття теми? Чи застосуєте ви отримані знання у своєму подальшому житті? Як саме? Що залишилося для вас незрозумілим?"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ З ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ ОСОБИСТОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

1. Вступна бесіда. Діти та вихователь сидять на своїх подушечках на килимку. Вихователь: «Як завжди, почнемо заняття з того, що ділитимемося одне з одним враженнями про те, що нас,здивувало, зацікавило, вразило, про що, можливо, ми замислилися або що зрозуміли. Для зручності можна скористатися печатками таких речень: Сьогодні (вчора) мене зацікавило... Сьогодні (вчора) мене здивувало... Сьогодні (вчора) мене вразило... Сьогодні (вчора) я замислився (замислилася)... Сьогодні (вчора) я зрозумів (зрозуміла).. Сьогодні (вчора) я помітив (помітила)...»

Методичні поради: важливо щоб кожна дитина щодня могла поділитися з вихователем та іншими дітьми своїми думками, враженнями.

2. Гра «Я - хлопчик! Я - дівчинка! Мене звуть...» Вихователь: «Усі люди, які народилися й живуть на - планеті - Земля, поділяються на дві статі: чоловічу й жіночу. Тільки-но немовля народжується на світ, ми відразу дізнаємося, якої воно статі. Хлопчики, чоловіки, дідусі - представники чоловічої статі, дівчатка, жінки, бабусі - представниці жіночої. Скажіть, як можна дізнатися, що це - хлопчик, а це - дівчинка? (дати можливість дітям відповісти) А коли дитинка тільки народжується, у неї іще немає волосся, немає одягу, як мама чи тато дізнаються, хто в них народився - хлопчик чи дівчинка? (дати можливість дітям відповісти). Я зараз покажу вам фото і ви самі зрозумієте, як відрізнити хлопчика від дівчинки. (вихователь показує фото, на якому голенькі немовлята лежать горілиць). Бачите, і ви-одразу здогадалися, де хлопчик, а де - дівчинка.

Після народження дитини батьки починають думати, яке ж їй дати імя. Колись і ваші мами, і тата думали, як же вас назвати. Чи всі знають свої імена? (дати дітям можливість відповісти). Тоді пропоную пограти в таку гру. Ось я приготувала для вас картки, одні - рожеві й на них написано: «Я-дівчинка! Мене звуть...» ; інші - блакитні, на них написано: «Я - хлопчик! Мене звуть...» Кожен з вас має взяти відповідну картку і по черзі казатиме «Я - хлопчик!або Я - дівчинка! І називатиме своє імя» (діти виконують завдання). А тепер напишіть на своїй картці своє імя та прикріпіть її до одягу.Діти, давайте порахуємо, скільки в нашій групі дітей жіночої статі, скільки - чоловічої. (діти виконують завдання). Отже, у нас у групі - ... дівчаток та ... хлопчиків.

Матеріал: набір карток блакитного та рожевого кольорів з відповідними написами, олівці, скотч (або інший матеріал) для прикріплення карток на одяг дітей.

3. Гра «Що означають наші імена?» Вихователь: «У попередній грі кожен з вас називав своє імя. А чим відрізняються імена хлопчиків від імен дівчаток? (дати можливість дітям відповісти) А, можливо, хтось знає, що означають ваші імена? (дати можливість дітям відповісти). Пропоную знайти на столі картки, на яких написані імена (вихователь заздалегідь готує на аркушах А4 картки: з одного боку великими літерами написано імя дитини, зі зворотного - текст про те, що означає це ім’я). Хто зможе, прочитає сам, а тому, хто не зможе, я допоможу прочитати (діти разом з вихователем дізнаються, про те, що означають їхні імена, наприклад, Борис – «борець», Олександр – «захисник» тощо). Пропоную кожному розфарбувати своє імя в ті кольори, які вам подобаються, щоб воно мало гарний вигляд (діти розфарбовують малюнки) Тепер ви вже знаєте, що означають ваші імена, а чи подобаються вони вам? Можливо хтось хотів би, щоб його звали інакше? Як саме? Чому?» (дати дітям можливість відповісти)

Методичні поради: інформація про значення імен дітей має бути лаконічною, щоб її можна було відразу на занятті прочитати разом з дитиною. Якщо вважаєте за потрібне дати вихованцям розширену інформацію про значення імен, запропонуйте їм ознайомитися з нею разом з батьками вдома, що дасть змогу залучити до навчально-виховного процесу тат і мам.

Матеріал: набір карток з іменами вихованців саме цієї групи та значеннями цих імен.

4. Бесіда на основі власного досвіду. Вихователь: «Мабуть, ви помітили, що імена хлопчиків і дівчаток різняться між собою, та й ті риси, які підкреслюють імена, також різні. Поговоримо, про це, Я ставитиму вам запитання, а ви висловлюватимете свою думку.

Про які жіночі риси йдеться у ваших іменах? Про які чоловічі риси йдеться у ваших іменах? Чи подобається тобі бути дівчинкою? Чому? Чи подобається тобі бути хлопчиком? Чому? Чи хотів би ти стати дівчинкою? Чому? Чи хотіла б ти стати хлопчиком? Чому? Чому добре бути дівчинкою? Чому добре бути хлопчиком? Як ви гадаєте, якою має бути найкраща дівчинка? Чому? А яким має бути найкращий хлопчик? Чому?»

5. Гра «Я - хороший... Я - хороша…» Вихователь: «Щойно ми говорили з вами про дівчаток і хлопчиків узагалі. А зараз пропоную кожному з вас поговорити про себе: розкажіть нам усім про свої найкращі чоловічі або жіночі риси. Висловлювання варто починати зі слів: Я хороша дівчинка, бо я - (яка?)... Я хороший хлопчик, бо я - (який?)....

Методичні поради: діти по черзі мають назвати якості, яким подобаються у собі.

6. Практичне завдання. Вихователь: «Ми вже говорили, що є особи чоловічої статі, те  саме можна сказати про професії: є такі роботи, де люди чоловічої та й жіночої статей мають багато схожого й відмінного. У дівчаток і хлопчиків різні імена, різні статеві риси».

Я - працьовитий хлопчик (Я - працьовита дівчинка). Я - скромний хлопчик (Я - скромна дівчинка).

Я - сміливий хлопчик (Я - смілива дівчинка). Я - чесний хлопчик (Я - чесна дівчинка).

Я - ввічливий хлопчик (Я - ввічлива дівчинка). Я - стриманий хлопчик (Я - стримана дівчинка). Я - впевнений хлопчик (Я - впевнена дівчинка).

Я - активний хлопчик (Я - активна дівчинка). Я - добрий хлопчик (Я - добра дівчинка).

Вихователь: «Отже, сміливими, добрими, чесними... можуть бути і дівчатка, і хлопчики. Лагідними бувають більше дівчатка, а сильними – хлопчики (вихователь коментує гру, пояснює, які риси більше притаманні хлопчикам або дівчаткам, а які властиві обом статям).

Методичні поради: педагог не повинен коментувати думку вихованця про себе, а може лише запитати, чому він так думає. Навіть якщо вихованець приписує собі кращі, не властиві йому риси, варто дотримуватися нейтральної позиції. Якщо, на думку педагога, у вихованні дитини є проблеми, варто звернутися за порадою до психолога. Головне - підтримати віру дитини (дівчинки чи хлопчика) в себе.

7. Гра «Це - для хлопчиків, це - для дівчаток». Вихователь: «Ми вже досить багато говорили про те, що дівчатка і хлопчики, чоловіки й жінки мають як спільне, так і відмінне. Тому в своєму повсякденному житті вони досить часто послуговуються різними речами. Спробуймо розібратися в цьому (вихователь показує заздалегідь розкладені на столі різноманітні речі: елементи одягу, прикраси, іграшки, побутові прилади тощо) Ви маєте визначити, якими з цих предметів переважно користуються чоловіки, якими - жінки, а які можуть стати в пригоді і чоловікам, і жінкам. Тож маєте розподілити ці речі на три групи: Це - для дівчаток, Це - для хлопчиків, Це - і для дівчаток, і для хлопчиків, та пояснити, чому саме ви так зробили».

Матеріал: різноманітні речі, якими користуються чоловіки й жінки у буденному житті: елементи одягу, прикраси, іграшки, побутові прилади тощо. Якщо немає можливості зібрати реальні предмети, можна використати їхні зображення - фото або малюнки.

8. Гра «Професії жіночі, професії чоловічі» Вихователь: «Ми вже говорили, що чоловіки й жінки різняться між собою, але водночас мають і спільне. Те саме можна сказати про професії: є такі роботи, де працюють переважно жінки, є такі, де працюють здебільшого тільки чоловіки; а також є роботи, які можуть виконувати і чоловіки, і жінки».

Матеріал: картинки із зображенням шахтаря, будівельника, кухаря, вихователя, перукаря, швачки, міліціонера, пожежника, лікаря, рятувальника, продавця, тощо.

9. Гра «Компліменти – подяка» Вихователь: «Дівчатка й хлопчики, чоловіки й жінки мають дотримуватися певних норм поведінки. Так, хлопчики й чоловіки мають брати на себе важчу роботу, бути захисниками слабкіших, а дівчатка й жінки - лагідними і турботливими тощо. Хлопчики мають час від часу говорити дівчаткам компліменти, а вони, в свою чергу, дякувати за увагу до себе і також відзначати кращі риси і вчинки хлопчиків. А чи знаєте ви, що таке комплімент? (дати дітям можливість відповісти.) Отже, комплімент - це особлива форма похвали, прояв поваги, захоплення, приємні словак Вони допомагають налагоджувати дружні взаємини між людьми, завжди дарують задоволення, бо зосереджують увагу на позитивному в кожній людині. А зараз пограємо. Дівчатка й хлопчики стануть у пари одне навпроти одного і кожний хлопчик скаже комплімент дівчинці, а вона подякує йому за це. Пари робитимуть це по черзі. Хлопчик починає свій комплімент словами: «Мені в тобі подобається...!». Дівчинка відповідає: «Дякую, мені дуже приємно!» (діти виконують ігрове завдання, аналогічно дівчатка говорять про успіхи хлопчиків, після виконання завдання усіма дітьми вихователь продовжує) Бачу, вам дуже сподобалося казати компліменти одне одному. Пропоную грати у цю гру щодня. Приходячи вранці до садочка, погляньте одне на одного, знайдіть те, що вам подобається, і скажіть щось приємне товаришеві, щоб у всіх був гарний настрій. Адже всім приємно отримувати компліменти. Роблячи компліменти комусь, ти й себе починаєш більше поважати й знаходити у собі хорошее».
10. Гра «Ромашки доброти дівчаток і хлопчиків» Вихователь: «Ось у мене аркуш паперу. Бачите, на ньому наклеєно два жовті кружечки (на одному написано дівчатка, на другому - хлопчики) Це серединки незвичайних ромашок - ромашок доброти: одна для дівчаток, друга - для хлопчиків. Під вашими подушечками лежать пелюстки цих ромашок, на яких описано різні ситуації. Кожен з вас візьме свою пелюстку, а я прочитаю те, що написано на звороті. Вам треба буде вирішити, як би ви повелися у цій ситуації, а потім той, хто вибрав добру справу, наклеїть пелюстку до серединки квітки».

Ситуації для хлопчиків:

• Ти їдеш а автобусі. На зупинці в нього заходить жінка. Ти:

а) встанеш і запропонуєш їй сісти на твоє місце;

б) дивитимешся у вікно;

в) сядеш до мами на коліна, мовчки звільнивши місце.

• Ти вийшов гратися у двір, а там бігає великий пес. Ти:

а) починаєш плакати й кричати;

б) повертаєшся додому;

в) ввічливо просиш хазяїна, щоб забрав собаку.

• Ти зайнятий цікавою грою. До групи заходить нянька з тарілкою з хлібом. Ти:

а) продовжуєш гратися з дітьми;

б) допомагаєш помічнику вихователя береш у неї тарілку з хлібом;

в) пропонуєш комусь із хлопчиків допомогти.

• Старші хлопчики ображають дівчинку, плаче. Ти:

а) проходиш і повз них,

б) кличеш когось із дорослих;

в) сам захищаєш дівчинку.

• Під час обіду Алінка ненавмисне розлила компот. Ти:

а) робиш вигляд, що ти нічого не помітив;

б) береш серветку й допомагаєш Алінці витерти стіл;

в) кличеш помічника вихователя.

• У Катрусі день народження. Ти:

а) даруєш їй свій малюнок;

б) говориш їй приємні слова;

в) не приділяєш цій події ніякої уваги.

• Мама після роботи почала прибирання. Ти:

а) продовжуватимеш гратися;

б) попросиш старшу сестричку (брата) допомогти мамі;

в) сам допоможеш витерти пил на меблях та дверях.

Ситуації для дівчаток:

• Діти вийшли на прогулянку, у Ростика неправильно застібнуті ґудзики на курточці. Ти:

а) допомагаєш Ростикові правильно застібнутися;

б) скаржишся вихователеві на неохайність хлопчика;

в) не помічаєш негараздів у його одязі.

• Матуся захворіла. Ти:

а) доглядатимеш її;

б) гратимешся ляльками, ніби нічого не трапилося;

в) почнеш вередувати.

• Хлопчики розпочали бійку. Ти:

а) поскаржишся вихователеві;

б) не станеш звертати на них увагу;

в) допоможеш хлопчикам помиритися.

• Після прогулянки вихователька попросила зібрати іграшки в пакет та занести їх до групи, пакет виявився важким. Ти:

а) спробуєш донести пакет сама;

б) ввічливо попросиш хлопчика допомогти тобі;

в) відмовишся нести пакет.

• Дівчатка грають у мяча, Оксанці не вдається зловити мяч, тому дівчатка з неї сміються, дівчинка засмутилася. Ти:

а) смієшся разом з усіма;

б) заспокоюєш Оксанку і навчаєш її правильно грати;

в) не звертаєш на це уваги.

• Мама після роботи готує вечерю. Ти:

а) продовжуєш дивитися мультфільм;

б) запитуєш у мами, чи не потрібна твоя допомога;

в) допоможеш мити овочі, накрити на стіл.

• Маму на роботі пригостили двома цукерками, вона принесла їх додому й віддала тобі. Ти:

а) зїси обидві цукерки сама;

б) одну зїси сама, а другу віддаси батькам;

в) поділиш цукерки, на однакові частинки - для себе та інших членів родини.

Методичні поради: після вибору дитиною варіанту відповіді вихователь пропонує аргументувати, пояснити свій вибір, а потім запитує в дітей: «Чи можемо приклеїти пелюстку?» Якщо вибір вихованця не зовсім коректний з моральної точки зору, варто запитати в інших, можливо, хтось би вчинив інакше й чому, але не критикувати дитину за її вибір. Ймовірно, вчинок, вибраний товаришем, справить на свідомість дитини, що виконувала завдання, більший вплив, ніж моралізаторство дорослого. І врешті-решт вона таки зможе наклеїти пелюстку біля її серединки. Ситуацій має бути стільки, щоб вистачило на кожного вихованця.

Матеріал: аркуш паперу, на якому наклеєно дві серединки ромашок, пелюстки з описами ситуацій.

11. Бесіда ка основі власного досвіду. Вихователь проводить з дітьми бесіду за такими запитанями: Як ви гадаєте, чи різняться обов’язки чоловіків і ; жінок у сім’ї? Хто зазвичай ремонтує електрику? Хто носить важкі сумки з продуктами? Хто прасує білизну? Хто готує їжу? Хто доглядає за дітьми? Розкажіть, що ще у вашій сім’ї робить тато. А що ще робить мама? Що вони роблять разом?  Отже, ми з вами помітили, що жінки й чоловіки виконують різні ролі в сім’ї. Є робота, яку виконує лише мама; і така, яку виконує тільки тато; а також справи, які можуть виконувати і тато, і мама поодинці або разом.
12. Гра «Запитайка» У цій грі діти вчаться ставити проблемні запитання з теми, що опрацьовувалася протягом тижня. Кожна дитина ставить запитання, а інші діти їй відповідають. Якщо вони не можуть цього зробити, вихователь допомагає. Запитальні слова, які доречно використати: Хто? Що?Де? Коли? Як? Який? Чому? Чи можливо? Навіщо? Звідки? тощо. Гра може проводитися по-різному: вихователь промовляє початок запитання (тобто запитальне слово), а діти мають придумати запитання з теми, яка вивчалася цього тижня; вихователь пропонує дітям картки на яких записано початок запитань (запитальні слова). Дитина, яка витягує картку, має продовжити запитання.
13. Практичне завдання «Справжня чоловіча й жіноча робота» Вихователь: «Сьогодні, останнього дня тижня, пропоную дуже цікаве завдання: хлопчики виконуватимуть чоловічу роботу - фарбуватимуть наші кубики, якими ми всі граємося у групі, бо вони вже не такі яскраві й гарні, як були раніше. А поки хлопчики працюватимуть, дівчатка виконуватимуть жіночу роботу - напечуть для нас усіх смачних пиріжків». Вихователь заздалегідь готує потрібні матеріали і столи для роботи - їх варто накрити клейонкою. Спочатку вихователь показує хлопчикам, як брати фарбу щіточкою, як її розмазувати, попереджає, що треба працювати акуратно, не торкаючись фарби руками. А потім показує дівчаткам, як ліпити пиріжки: розкачати шматочок тіста, покласти туди начинку, заліпити, покласти на дечко. Коли з усього тіста будуть зроблені пиріжки, вихователь разом з дівчатками відносить їх на кухню дитячого садка, і просить кухаря випекти їх. Коли пиріжки готові, усі діти (й дівчатка, й хлопчики) ласують ними та пригощають ними працівників дитсадка.

Методичні поради: не обов’язково пропонувати дітям виконувати саме такі види жіночої й чоловічої роботи, можна придумати щось інше. Головне, щоб це була справжня робота, посильна для хлопчиків і дівчаток старшого дошкільного віку, яка давала б конкретний, очевидний результат.

Матеріал: клейонка для столів, фарба для фарбування кубиків (гуаш, змішана з клеєм ПВА), кубики для фарбування, щіточки та гумові рукавички для кожного. 

 

ЗАНЯТТЯ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ «ЮНІ ЛЕДІ ТА ДЖЕНТЕЛЬМЕНИ» ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Мета: розширювати й закріплювати уявлення дітей про себе як особу певної статі;, продовжувати формувати дружні-взаємини між-дівчаткам й хлопчиками розвивати вміння враховувати особливо одне одного, повязані зі статтю; виховувати повагу до осіб протилежної статі, чемність, культуру поведінки.

Матеріал: конверт зі звуковим листом-запрошенням до Країни леді та джентльменів або компютерний диск із зображенням леді та джентльменів; ляльки в гарному вбранні,- неохайна лялька, значки Юний джентльмен та Юна леді (за кількістю дітей); зображення танцювальної пари у класичному танці; мікрофон; набір картинок «Одяг»; картинки із зображенням стадіону, дитсадка, квартири, свята; картинки із серій «Уроки доброти», «Я та інші», «Уроки ввічливості».

Хід заняття

• ПІЗНАВАЛЬНИЙ БЛОК

Вихователь. Діти, нам принесли ось цей конверт. Як ви гадаєте, що в ньому може бути? Так - я теж гадаю, що там лист (відкриває, дістає касету чи диск) Але лист не простий, а звуковий. Хочете послухати?

Прослуховують та обговорюють надісланий лист: Любі маленькі друзі! Ми, мешканці Країни леді та джентльменів, почули, що у вашій групі є дівчатка і хлопчики, які в майбутньому можуть стати леді та джентльменами. Запрошуємо вас до себе, щоб познайомитися з вами й показати нашу Країну. Якщо ви колись захочете жити з нами, ми будемо раді.З повагою леді та джентльмени

Вихователь. Діти, ви зрозуміли, від кого прийшов лист? На вашу думку, хто такі леді? (відповіді дітей)

А кого можна вважати джентльменом? (відповіді дітей) Чи є у нашій групі діти, схожі на леді та джентльменів? Чому ви так вважаєте? (відповіді дітей) Ви згодні відвідати Країну леді та джентльменів і випробувати себе: чи зможете стати справжніми мешканцями цієї Країни? Гаразд, вирушаємо в дорогу (звучить чарівна музика) Заплющіть очі й уявіть, що ми опинилися в Країні леді та джентльменів. Бачимо першу вулицю цієї Країни - вона називається вулицею Ввічливості. А ось і перші її мешканці, (звертає увагу дітей на ляльок Барбі та Кена у класичному вбранні) Хочете поспостерігати за ними? (вихователь розігрує діалог між ляльками)

• Доброго дня, молодий чоловіче!
• І вам доброго дня!
• Підкажіть мені, будь ласка, як дійти до взуттєвої крамниці?
• Охоче! Я проведу вас, це не клопіт для мене.
• Чудово, я буду вам дуже вдячна.
• Дозвольте, я допоможу вам нести вашу сумку. Бачу, вона затяжка для вас.
• Дуже вдячна, прошу.
• Ось ми й прийшли, це потрібна вам крамниця.
• Дякую вам за допомогу. Без вас я не змогла б так швидко сюди потрапити. До побачення!
• Радий був вам допомогти. Бувайте!

Вихователь. Діти, що ви можете сказати про мешканців цієї вулиці? Які вони? (відповіді дітей) Так, вони виховані та ввічливі. А ви знаєте слова ввічливості? Пригадаймо їх.

Проводиться дидактична гра «Ланцюжок слів». Діти утворюють коло, передають одне одному мікрофон і по черзі промовляють слова привітання, прощання, вибачення, прохання, подяки, намагаючись не повторюватись.

Вихователь. Молодці, я бачу, що ви добре знаєте слова ввічливості. А чи користуєтесь ними, спілкуючись одне з одним? Ану ж бо покажіть мешканцям Країни, які ви виховані-та ввічливі.

• СОЦІАЛЬНО-МОРАЛЬНИЙ БЛОК

На прохання вихователя хлопчики розігрують різні ситуації.

• Уявіть, що ви стоїте поряд з дівчинкою, яка збирається увійти з вулиці до приміщення. Хто покаже, як хлопчик має повестись у цій ситуації?
• А зараз уявіть, що ви стоїте на автобусній зупинці. Підїхав автобус, відчинилися двері, і ви бачите, що з автобуса починає виходити дівчинка. Хто хоче показати, що він робитиме?
• Ви пішли до крамниці, зробили покупку й рушили до дверей. Разом з вами до них підійшла дівчинка. Хто буде покупцем і покаже, як він вийде з крамниці?
• Ви йдете по дорозі, а попереду вас іде дівчинка і несе в руках якісь речі. Дівчинка перечіпається об камінець і всі речі падають на землю. Хто покаже, що він робитиме у цьому разі?

Вихователь. Мене тішить, діти, що ви не лише на словах виховані та чемні. Що ж, залишаємо вулицю Ввічливості й прямуємо до вулиці Охайності. Хто ж це йде нам назустріч? (перед дітьми дві ляльки - охайна й неохайна, вихователь розігрує діалог між ними)

• Доброго дня! Мене звуть Ольга. Дозвольте запитати, як вас звати?
• Ірина.
• Пані Ірино, як ви сюди потрапили? Адже на нашій вулиці не живуть такі неохайні люди!
• Я дуже хочу тут жити, що ж мені робити? (плаче)

Вихователь. Пані Ірино, не засмучуйтесь, напевно наші діти зможуть вам допомогти. Діти, що б ви порадили неохайній людині, аби вона змогла мешкати на цій вулиці? (умитися, зачесатися, випрати й випрасувати одяг, почистити взуття)

Пані Ірина. Дякую вам, діти. Піду приберуся й буду завжди охайною. Адже я дуже-дуже хочу бути справжньою леді.

Пані Ольга. Діти, а ви дотримуєтеся правил охайності? (відповіді дітей) Молодці, це чудово, що в нашій країні колись житимуть такі мешканці, як ви.

Вихователь. Попрощаймося з пані Ольгою, бо нам час вирушати далі. Ми вийшли на якусь площу. Погляньте, будь ласка, на цей знак (на стіні - зображення танцювальної пари у класичному танці) Мабуть, він вказує на назву площі. Як ви гадаєте, яка її назва? (відповіді дітей) Так, це Танцювальна площа. Мешканці Країни леді та джентльменів люблять танцювати й часто приходять сюди. Вони завжди дотримуються етикету танцю. До речі, хто знає, що таке етикет? (пояснює при потребі) Поміркуймо: який етикет у танці? (джентльмен має правильно й чемно запросити леді до танцю; галантно танцювати, не наступаючи на ноги партнерці; не робити зауважень під час танцю; відвести леді на місце й подякувати їй за танець) Правильно, діти! Етикет танцю ви знаєте, а тепер покажімо мешканцям Країни леді та джентльменів, як ми вміємо його дотримуватись (динамічна пауза: під звуки вальсу хлопчики запрошують дівчаток і танцюють, дотримуючись правил етикету.

Вихователь. Діти, виявляється, що бути леді та джентльменом - це не тільки вміти правильно спілкуватись, бути чемним, охайним. Слід іще й уміти танцювати і знати етикет танцю.

Зявляється лялька у бальній сукні й звертається до дітей. Добрий день, діти! Я була на нашій Танцювальній площі саме тоді, коли ви виконували свій танець. Мені сподобалося спостерігати за вами, ви потішили мене. А чи знаєте ви, якими мають бути мешканці нашої Країни? (відповіді дітей) Пропоную пограти зі мною у гру «Впіймай слово». Згодні? (відповіді дітей) Я називатиму різні слова, а ви плескатимете в долоні, коли почуєте слова, які стосуються мешканців нашої Країни (називає слова: грубіян, чемний, приязний, сварливий, привабливий, приємний, неприємний, недбалий, шляхетний, неуважний, надійний, відповідальний, чесний, охайний, брудний, неохайний, розпатланий, причесаний, турботливий, байдужий, хвалькуватий, скромний, жадібний, щедрий, спокійний, упертий, поступливий) Молодці, діти! На мою думку, ви гідні жити в нашій Країні. Раджу вам побувати на нашому Майданчику чемних співрозмовників і завітати до крамниці одягу.

Вихователь. Дякуємо за пораду. Діти, що ж нам робити? Часу обмаль, а хотілося б побувати в обох цих місцях. Ну ж бо, домовимося, хто з вас побуває на Майданчику чемних співрозмовників а хто завітає до крамниці. Коли ж повернемося звідти, розповімо одне одному, що ми бачили.

• МОВЛЕННЄВИЙ БЛОК

На Майданчику чемних співрозмовників одна група дітей з помічником вихователя розглядає картинки, розміщені там. Обєднавшись у пари, дошкільнята складають діалоги, які могли б відбуватися між персонажами картинок: Хлопчик і дівчинка граються іграшками, Хлопчик і дівчинка зустрілися по дорозі до школи, Хлопчик і дівчинка помітили на землі пташеня, яке випало з гнізда, Хлопчик і дівчинка бавляться на галявині, Хлопчик і дівчинка запускають повітряного змія.

• ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИЙ БЛОК

Вихователь просить дітей з другої підгрупи, які потрапили до крамниці, допомогти розкласти одяг по різних поличках: святковий, щоденний, спортивний і домашній. Потім пропонує розповісти, куди б вони могли піти у такому вбранні. Виконують логічну вправу «Що зайве?» (серед предметів одягу для чоловіків і жінок).

Вихователь. Це дуже добре, що ви допомогли продавцеві розкласти одяг і знаєте, що коли треба вдягати. А тепер покличмо наших товаришів - маємо повертатися до дитячого садка (всі діти збираються гуртом)

• ЕМОЦІЙНО-ЦІННІСНИЙ БЛОК

Вихователь. Діти, чи хотіли б ви мешкати у Країні леді та джентльменів? Поміркуйте: які почуття можуть завадити цьому? (заздрість, образа, байдужість, злість, гнів) А які почуття допоможуть тут жити? (доброта, приязнь, співчуття, милосердя, чуйність, любов) Гадаю, жителі цієї Країни вдячні вам, що ви до них завітали, і можуть вважати вас юними леді та джентльменами. Якщо ви залишатиметеся такими ж вихованими завжди, то, коли підростете, вас радо зустрінуть у такій чудовій Країні. Я знаю, що леді та джентльмени вітають одне одного зі святами, готують приємні сюрпризи, дарують - подарунки. А ви робите це для своїх друзів? На вашу думку, що можна було б подарувати леді? А що б ви подарували джентльменові? Молодці!

Діти помічають конверт із написом «Сюрприз».

Вихователь. Що це? (відкриває й читає лист)

Любі діти! На згадку про нашу Країну ми хочемо подарувати вам ось ці значки: Юна леді та Юний джентльмен. Дякуємо, що побували у нас. До зустрічі! З повагою, мешканці Країни леді та джентльменів .

Вихователь роздає значки, діти вирушають до садка. Тепер нам час повертатися до дитсадка. Заплющте очі - ось ми і вдома. Вам сподобалася наша подорож? Чим? (діти висловлюються) А сюрприз від мешканців цієї чудової Країни вам також сподобався? Чи хотіли б і ви зробити сюрприз для своїх друзів? Зараз ми відпочинемо, а потім виготовимо подарунки нашим друзям. Діти за власним бажанням виготовляють листівки, малюнки, аплікації, поробки з природного матеріалу і дарують ї; хлопчики дівчаткам, а дівчатка - хлопчикам.

 

ЗАНЯТТЯ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ «ХЛОПЧИКИ ТА ДІВЧАТКА: РІЗНІ ЧИ СХОЖІ?» ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Задачи: продолжать знакомить детей с отличительными особенностями мальчиков и девочек; формировать социальные и гендерные модели поведения мальчиков и девочек; формировать у детей чувство эмпатии и толерантности к окружающим; дать каждому ребёнку возможность ощутить свою индивидуальность, ценность своей личности; укреплять у детей чувство взаимной симпатии и дружбы.

Оборудование и материалы: стулья украшены бантиками голубого и розового цвета по количеству детей, поставлены в круг; светящееся сердечко (сенсорная игрушка).

Ход занятия

• Оргмомент: «Здравствуйте, дети! Я рада всех вас видеть сегодня. Обратите внимание, какие красивые стульчики у нас сегодня! Как вы думаете, почему они украшены бантиками разного цвета? (ответы детей) Вы правы, я украсила стулья для девочек розовыми бантами, а для мальчиков – голубыми. Усаживайтесь поудобнее, мы начинаем. Наша сегодняшняя встреча называется «Мальчики и девочки: разные или похожие?». Как вы думаете, о ком мы будем сегодня говорить? Что будем делать? Чему сможем научиться? (ответы детей) Для начала, давайте возьмёмся за руки, и дружно поприветствуем друг друга: «Всем, всем доброе утро!»
• Основная часть: «Посмотрите вокруг и скажите, кого вы видите рядом с собой? Кто находится сейчас в нашем кабинете? (люди, дети) Правильно, мы все – люди. А вы – дети. Скажите, а какие бывают дети? (большие и маленькие, полные и худые, грустные и весёлые и т.д.) Совершенно верно, дети бывают самые разные, но каждый из вас обязательно мальчик или девочка. Вы со мной согласны? Я хочу прочитать вам стихотворение Я.Халецкого про мальчиков и девочек. Послушайте, пожалуйста:

Из чего же, из чего же, из чего же сделаны наши мальчишки?

Из веснушек и хлопушек, из линеек и батареек сделаны наши мальчишки!

Из чего же, из чего же, из чего же сделаны наши девчонки?

Из цветочков и звоночков, из тетрадок и переглядок сделаны наши девчонки!

Из чего же, из чего же, из чего же сделаны наши мальчишки?

Из пружинок и картинок, из стекляшек и промокашек сделаны наши мальчишки!

Из чего же, из чего же, из чего же сделаны наши девчонки?

Из платочков и клубочков, из загадок и мармеладок сделаны наши девчонки!

Подумайте и скажите, чем отличаются мальчики и девочки? (внешностью – причёской, одеждой; поведением; характерами; любимыми играми; и т.д.) Мальчики – будущие мужчины, а девочки – будущие женщины. Во многом они отличаются друг от друга. Их даже называют по-разному. Давайте поиграем. Я буду говорить слово, каким называют мальчиков или мужчин, а вы будете говорить, как называют девочек или женщин. Итак: принц – принцесса, брат – сестра, юноша – девушка, царь – царица, дедушка – бабушка, сударь – сударыня, джентельмен – леди, муж – жена, сосед – соседка, друг – подруга, папа – мама, ребята – девчата. Молодцы, вы хорошо знаете, как называют мужчин или женщин. А знаете ли вы о том, что бывают даже мужские и женские праздники. Как вы думаете, какие праздники считаются мужскими? (День Защитников Отечества, День танкиста, День пограничника, День десантника, День шахтёра, День авиации, День шофёра, День нефтяника и другие) А какие праздники называют женскими? (День Матери, 8 марта, День воспитателя, День медицинского работника, Всемирный День красоты) В мужские праздники мы говорим о смелых, сильных, мужественных людях. А в женские праздники мы говорим о доброте, ласке, внимании, заботе, красоте. Давайте сейчас попробуем охарактеризовать друг друга. Сначала мальчики постараются сказать, какие у нас девочки (девочки у нас симпатичные, милые, нарядные, умные, добрые, весёлые, вежливые, заботливые, красивые, нежные, аккуратнные). А теперь девочки расскажут про мальчиков (мальчики у нас сильные, смелые, ловкие, спортивные, умные, добрые, весёлые, вежливые, непоседливые, заботливые) Вы заметили, что от ваших хороших слов всем стало хорошо и приятно? А вы заметили, что многие определения девочек и мальчиков были одинаковыми? Что же получается, девочки и мальчики похожи? (ответы детей)

• Динамическая пауза. Все люди разные, но в чём-то они бывают похожи. Давайте теперь поиграем в игру, которая называется «Все – некоторые – только я». Сейчас все, к кому будут относиться мои слова, должны быстро вставать со стульчиков. Попробуем?  Все девочки… У кого сегодня хорошее настроение… У кого полосатые носки… У кого есть старшая сестра… Кто любит шоколад… Кто умеет песни петь… Кто любит кататься с горки… Кто любит мультики… Все мальчики… Кто носит шапку зимой… Кому 6 лет… У кого есть друзья… Конечно же, ребята, внешне мы отличаемся друг от друга: у нас разные причёски, одежда и игрушки, у нас непохожие лица и характеры. Но нам всем одинаково нужно добро, внимание, забота, нежность и любовь, поэтому давайте дарить эти прекрасные чувства друг другу. У меня есть очень красивое сердечко, оно волшебное, потому что переносит добрые светлые чувства от одного человека к другому, нужно только сказать что-нибудь хорошее своему другу и передать ему это сердечко. И сразу же ваши добрые чувства попадут в сердце друга. Давайте попробуем, я начну: «Алёна, ты очень весёлая и добрая!» «Коля, ты очень сильный и умный!» «Лиза, ты очень умная и красивая!» и т.д.
• Заключение. Наше занятие заканчивается, но прежде, чем прощаться, давайте подумаем, чему научились, что мы поняли сегодня, что понравилось на занятии, а что, может быть, было слишком трудным. (ответы детей) Конечно, мы поняли, что девочки и мальчики бывают очень разными, но все они должны помогать друг другу, заботится и дружить друг с другом! Надеюсь, вы будете теперь дружить ещё крепче, чем раньше. До свидания!

 

ЗАНЯТТЯ «ДРУЖАТЬ В НАШІЙ ГРУПІ ДІВЧАТКА ТА ХЛОПЧИКИ» ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Цель: создание условий для естественного развития ребенка дошкольного возраста в детском саду и в семье с учетом гендерной идентичности.

Задачи: учить детей выделять основные признаки различия и сходства между мальчиками и девочками; закреплять умение дифференцировать свою гендерную принадлежность; формировать представление о домашних обязанностях мужчин и женщин; совершенствовать знания о классификации мужских и женских профессий; воспитывать у детей доброжелательное и чуткое отношение между мальчиками и девочками.

Интеграция. Образовательная область «Физическая культура»: закреплять умение бросать и ловить мяч двумя руками. Образовательная область «Познание»: закреплять навык счета, знание геометрических фигур (круг). Образовательная область «Коммуникация»: активизировать в словаре детей прилагательные и глаголы. Образовательная область «Художественное творчество»: закреплять умение аккуратно наклеивать картинки. Образовательная область «Чтение художественной литературы»: чтение стихов.

Материал: мяч, конструктор, две куклы: Маша и Миша, набор одежды, картинки к загадкам, мешочек с орудиями труда, коробка с игрушками, игрушка-сердечко.

Ход занятия

• Дети заходят в группу, встают в круг.

Заходите, заходите, друг друга за руки возьмите,

Мы построим ровный круг, что же мы увидим вдруг?

Собрались здесь все друзья: девочки и мальчики — дружная семья.

Ребята, сегодня я предлагаю вам побольше узнать друг о друге. Для начала давайте с вами поиграем в игру «Знакомство». Вы будете передавать друг другу мяч, называть свое имя и говорить, кто вы: мальчик или девочка. Посмотрите, ребята, оказывается в нашей группе есть не просто дети, а мальчики и девочки. А вы знаете, что любят девочки? (ответы детей) А что любят мальчики? (ответы детей) Скажите, пожалуйста, девочки — какие? Мальчики какие? Что общего у мальчиков и девочек? А чем они отличаются? Верно, молодцы! Но мы постараемся еще больше узнать сегодня о мальчиках и девочках. Скажите, у нас в группе мальчики и девочки дружат? Их можно назвать дружными ребятами?

• Динамическая пауза «Дружные ребята»

Дружат в нашей группе девочки и мальчики. Мы с тобой подружим маленькие пальчики.

1,2,3,4,5, будем вместе мы играть. Дружно за руки возьмемся и друг другу улыбнемся.

• Дети садятся на стульчики.Стук в дверь. Ребята, к нам кто-то стучится. Давайте посмотрим, кто же это к нам пришел? Появляются две куклы: мальчик и девочка: «Здравствуйте, ребята! Мы брат и сестра: Маша и Миша. Мы играем дружно, но иногда ссоримся. Вот и сегодня мы не смогли договориться, спорим, поэтому пришли к вам за помощью». Ну что, ребята, поможем Маше и Мише? Говорят куклы: «Ребята, вчера вечером мы собрали все игрушки в одну коробку и теперь не знаем, как разделить игрушки для мальчика и игрушки для девочки. Помогите нам, пожалуйста!»
• Проводится игра «Раздай игрушки»
• А еще наша мама купила в магазине нам одежду и попросила разложить ее в шкаф на полки. Но вся одежда перепуталась и теперь мы не знаем, где чья. Помогите, пожалуйста, нам разобраться. Проводится игра «Раздай одежду»
• Ребята, Маша и Миша очень любят загадывать загадки. Маша будет загадывать загадки для девочек, а Миша для мальчиков. Если вы отгадаете правильно, то они вам покажут картинки-отгадки. Маша и Миша загадывают загадки об игрушках.

• Кирпичи возьмем цветные, сложим домики любые, даже цирк для публики, ведь у нас есть...(кубики)
• Эта мягкая игрушка длинноухая зверюшка, ей морковку в лапы дай-ка, ведь игрушка эта...(зайка)
• У него есть два крыла, как у птицы, у орла, корпус у него блестящий, он как будто настоящий  (самолет)
• Я во двор его беру погонять с друзьями, начинаем мы игру, бьем его ногами. Иногда и головой пробиваем угловой (мяч)
• Посмотрите-ка, подружки, есть колеса у игрушки. Куколку в нее сажаю и по комнате катаю.

Буду мамой понарошку, буду я баюкать крошку (игрушечная коляска)

• Что все это значит: дочка, а не плачет. Спать положишь, будет спать день, и два, и даже пять (кукла) Молодцы, ребята! Все загадки отгадали.

• Мы знаем, что у всех взрослых есть профессии, но не знаем, что люди этих профессий делают. Подскажите, нам пожалуйста. Проводится игра «Кто что делает?»
• А еще мы принесли чудесный мешочек. В нем находятся предметы, которые нужны для работы мужчинам и женщинам. Давайте  с вами определим, кому что нужно? Проводится игра «Кому что нужно для работы?»
• Физминутка «Разные профессии»

Самолетом правит летчик, трактор водит тракторист, электричку — машинист,

Стены выкрасил маляр, доску выстрогал столяр, в доме свет провел монтер, в шахте трудится шахтер,

В жаркой кузнице — кузнец, за прилавком — продавец, кто все знает — молодец!

• Ребята, Маша и Миша любят получать подарки. Давайте сделаем для них подарок — картины. Я предлагаю для Маши наклеить картинки, на которых изображены предметы, которые нужны девочкам, а Мише предметы, которые подойдут мальчикам. Дети наклеивают картинки, девочки — для Маши, мальчики — для Миши. Маша и Миша благодарят ребят: «Ребята, какие вы молодцы! Спасибо вам, теперь мы знаем, что нужно мальчикам, а что девочкам и никогда не будем спорить и ссориться».
• Ребята, у всех вас есть мамы и папы, бабушки и дедушки. Скажите, какую работу по дому выполняет мама? А какую работу выполняет папа? А вы дома помогаете своим мамам и папам? Я предлагаю рассказать, как вы им помогаете. Проводится игра «Дом добрых дел». Дети берут детали конструктора и, соединяя их другу с другом, проговаривают добрые поступки и дела, которые они совершают, помогая своим родным и близким. Маша и Миша говорят: «Молодцы, ребята, мы видим, что вы настоящие помощники, сколько добрых дел делаете. Мы тоже будем помогать своим маме и папе».Звонит телефон. Маша и Миша: «Ребята, это наша мама звонит, она говорит, что нам пора идти домой. Мы сегодня многому у вас научились и за это хотим подарить вам подарки- наклейки (машинки для мальчиков, кукол для девочек)» Дети благодарят Машу и Мишу.
• Воспитатель: Слева друг и справа друг, становись скорее в круг. Проводится игра «Пожелания». Дети передают друг другу игрушечное сердечко и говорят друг другу пожелания.Вот и закончилось наше занятие. Вам понравилось? Я очень рада, что у нас в группе есть и мальчики, и девочки. И хотя вы все разные, но все вы очень дружные, заботливые, добрые, хорошие ребята.

 

 

ЗАНЯТТЯ «ГРАЄМО В ДОРОСЛИХ: БУДЕМО ЖІНКАМИ, БУДЕМО ЧОЛОВІКАМИ» ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Мета : Фізичний розвиток: формувати рухову активність, підтримувати бажання виконувати рухливі ігрові вправи, зокрема такі, що зображають трудові процеси, виховувати культурно-гігієнічні навички. Соціально-моральний розвиток: зацікавлювати хлопчиків чоловічими професіями, а дівчаток – жіночими, формувати уявлення про те, що і чоловіки і жінки роблять багато корисних справ; виховувати повагу до протилежної статі, доброзичливість, працелюбність, емоційно-ціннісний розвиток: викликати емоційний відгук на ігрові ролі ; формувати вміння обирати за задумом види ігрової діяльності, улюблені ролі. Пізнавальний розвиток: формувати у дітей уявлення про соціальні ролі чоловіка та жінки, професійну діяльність жінок та чоловіків у нашому суспільстві; про предмети та речі, якими користуються чоловіки та жінки у своїй професійній діяльності, розвивати вміння орієнтуватися у стереотипах жіночої і чоловічої поведінки та у виборі статевих ролей. Вправляти в утворенні послідовності і групувати об’єкти та предмети за спільними ознаками. Мовленнєвий розвиток: поповнювати словниковий запас дієсловами, які характеризують види виробничої діяльності людини; вправляти у побудові словосполучень та складних речень, розвивати зв’язне мовлення. Художньо-естетичний розвиток: формувати вміння добирати для хлопчика та дівчинки спецодяг представників різних професій. Креативний розвиток: активізувати творчу уяву та фантазію під час вибору професій для казкових персонажів.

Матеріал : телевізор; магнітофон; диски з записами музики, кінофільму; знаряддя праці (пояс з інструментами будівельника, кермо, нитки, фен, шприц, слухавка; картки для індивідуальної роботи, зображення казкових персонажів (півник, Попелюшка, Дюймовочка, Сова); стільчики з елементами одягу різних професій (лікар – білий халат, слухавка; боксер – боксерська груша та рукавички; перукар – фартух, фен; будівельник – каска, пояс з інструментами); іграшки (машинка, пістолет, шабля, конструктор, лялька, коляска, книжка, м’яка іграшка); столи, підготовлені до господарсько-побутової праці за кількістю дівчаток, накриті клейонками (тісто, формочки, деко для випічки), столи для праці в природі за кількістю хлопчиків (стаканчики з землею, палички, цибуля, поливалки), щітки, совочки, іграшкова духова шафа, фартухи, косинки, вологі серветки, відро для сміття.

Хід ігрової діяльності

• Вхід до залу, вітання. Діти заходять до залу, що нагадує звичайну кімнату – інтер’єр кімнати – стіл, стілець, вікно хатинки, арка – «вхід до казки»). Вітаються з гостями.

Погляньте, скільки гостей прийшло до нас сьогодні в гості. Давайте привітаємося з ними :

Станьте, дітки, всі рівненько, посміхніться всі гарненько.

Гарний настрій узяли, привітались і мандрівку почали.

Діти, а ви хочете потрапити в казку? (так, хочемо) Що ж, вирушаймо і запрошуємо наших гостей разом з нами.

• Ігровий момент – зустріч з Попелюшкою (діти проходять в арку, звучить музика з мультфільму про Попелюшку, виходить казковий персонаж - Попелюшка , вітається).

Попелюшка.Добрі хлопчики й дівчатка, хочу я піти на свято. Всіх на бал запросили танцювати, веселитись.Та зла мачуха сьогодні дала мені такі завдання! Ви мені допоможіть, і в принцесу перетворіть. Тільки добрими ділами переможемо злі чари - знову стану я принцесою з туфелькою чарівною.

• Мотивація діяльності. Діти, давайте згадаємо, який мультфільм ми з вами нещодавно переглянули? Які завдання в казці дала зла мачуха Попелюшці, щоб вона не потрапила на бал? (перемити посуд, випрати одяг, посадити та поливати троянди, пошити сукні, нарубати дров).

Попелюшка. А цього разу вона мені ускладнила завдання.

Ви хочете, щоб Попелюшка перетворилася на чарівну принцесу? Як ми можемо допомогти нашій героїні ? Хто допоміг Попелюшці в казці? (добра фея, хрещена) А сьогодні хрещеної немає, їй допоможемо ми. Виконаємо всю роботу і вона перетвориться на принцесу і потрапить на бал.

• Дидактична гра «Знаряддя праці». Ну що, готові? А ось і перше завдання (на столі, накритому скатертиною лежать знаряддя праці для чоловіків і жінок - пояс з інструментами будівельника, кермо, нитки, фен, слухавка, лялька, кубики) Погляньте на стіл. Що ви тут бачите? Як можна назвати одним словом всі ці предмети ? (знаряддя праці) А завдання таке : відібрати окремо предмети, які потрібні для роботи жінкам і скласти їх в коробку зліва, і знаряддя праці, які необхідні чоловікам і скласти їх в коробку справа (кожна дитина підходить до столу, вибирає одну річ, називає її, для кого і для чого вона потрібна) Це – кермо. Воно потрібне для професії шофера, водія – чоловікові. Це – слухавка. Вона потрібна для роботи лікаря. А лікарем може бути і чоловік, і жінка (на столі залишаються лялька і кубики) Які речі залишилися на столі? Як їх можна назвати одним словом? Чи потрібні вони для роботи дорослим ? А кому потрібні ці речі? Для чого ?
• Дидактична гра «Що кому потрібно для роботи?» (діти сідають за столи, отримують картки, на яких зображені інструменти і професії) Діти, погляньте, яке нове завдання дала мачуха Попелюшці. Вам необхідно для людей кожної професії відповідно підібрати інструменти для роботи (діти працюють з картками, надання необхідної допомоги, пояснюють, чому саме тій чи іншій професії відповідають ті чи інші інструменти)
• Фізкультхвилинка «Працьовиті жінки та чоловіки» Ви потомилися, необхідно трішки відпочити.

Діти виконують певні рухи під словесний супровід :

Всі жінки й чоловіки завжди працюють залюбки.

Вони вміють працювати: і будинок будувати, (роблять руками дах)

І на літаку літати (розводять руки в сторони, біжать на місці)

Замітати, прибирати (імітують замітання) і картину малювати (імітують рух пензля по полотну)

Ще уміють танцювати (роблять танцювальні рухи) і діток малих навчати («сидять за партою», ніби учні)

Прати, шити, вишивати та всіх хворих лікувати (імітують відповідні трудові рухи)

І ти також не лінись та робити все навчись.

• Дидактична гра «Вибери і опиши» (професії для казкових героїв та для дівчаток і хлопчиків групи) – диференційований підхід. Для дітей із високим рівнем розвитку – на мольберті виставлені зображення казкових героїв – для них необхідно придумати професії. Попелюшка – може бути прибиральницею, кухарем, пралею, двірником, швачкою (я думаю, що кухарем, бо…); Дюймовочка – садівником (я думаю, що садівником, бо…); Сова – вчителем , вихователем, бібліотекарем (я думаю, що вчителем, бо…); Півник – двірником, пекарем, співаком (я думаю, що співаком, бо…)

Робота в парах для дітей із середнім рівнем розвитку - діти виходять парами. На стільцях елементи одягу різних професій. Ви повинні одягти свого друга і розказати, чому саме ви вибрали такий одяг і інструменти для роботи. Я хочу, щоб ти був лікарем коли виростеш, тобі для роботи потрібен білий халат, слухавка, шприц, ліки, ти буде лікувати дорослих і дітей, будеш їм допомагати. Я хочу , щоб ти , коли виростеш, був боксером,тобі для роботи потрібна боксерська груша і рукавички, ти будеш займатися спортом, робити ранкову зарядку, довго тренуватися, станеш сильним, сміливим, захищатимеш дівчаток, будеш як Віталій Кличко, всіх переможеш. Я хочу, щоб ти, коли виростеш, став перукарем, тобі для роботи потрібен фартух, ножиці, фен, резинки, буде робити зачіски дівчаткам і хлопчикам, дорослим, будеш стригти волосся, сушити його феном, фарбувати, всі будуть з гарними зачісками. Я хочу, щоб ти, коли виростеш, був будівельником, тоба для роботи потрібні викрутка, молоток, пилка, сокира, ти буде будувати високі будинки з красивими квартирами, світлими вікнами.

• Робота по підгрупах – дівчатка виготовляють печиво з допомогою формочок, хлопчики – саджають цибулю (господарсько-побутова праця, праця в природі).

Попелюшка. А ще мені мачуха загадала завдання. Потрібно спекти печиво та посадити цибулю.

Діти, допоможемо Попелюшці? (діти підходять до столів, вдягають фартухи –взаємодопомога).

Миття рук перед роботою. Дівчатка виготовляють печиво з допомогою формочок. Нагадування порядку роботи: розкачування тіста, видавлювання печива з тіста, викладання печива на деко, посипане мукою, поставити деко в духову шафу.

Хлопчики саджають цибулю. Нагадування порядку роботи: знайти найкращу і найбільшу за розміром цибулину, паличкою відгорнути землю в стаканчику вбік, трішки полити земельку з поливалки, посадити цибулину, прибирання робочих місць (щітками змести землю з стола на совочки), миття рук після роботи.

• Етюд «Друзі». Вихователь. Які ви молодці, а які дружні ! Діти стають парами, обличчям одне до одного.

Я — твій друг! (роказують на себе) Ти — мій друг! (показують на друга) Всі навколо — друзі! (розводять руками)

Це мій носик (торкаються своїх носиків) Це твій носик (легенько торкаються носика друга) Плеснемо в долоні (плескають у долоньки)

Мої щічки (погладжують свої щічки) Твої щічки (легенько гладять щічки друга) Рівні та гладенькі!

Я — твій друг! (показують на себе) Ти — мій друг! (показують на друга) Друзі веселенькі!(беруться за руки, повільно кружляють)

• Прихід гості – Феї, переміщення на бал. (з’являється Попелюшка, з телеекрана лунає голос Феї) Фея. Добрий день, любі діти. Весь цей час я спостерігала за вами. Ви дуже дружні, вмілі, старанні, допомогли моїй хрещениці Попелюшці зробити всю роботу. Погляньте, яка вона стала красуня. А тепер я почаклую і ви потрапите на справжній бал. А на балу що роблять ? (танцюють, веселяться) Раз, два, три – всі на бал потрапили! (звучить музика, хлопчики запрошують до танцю дівчаток)
• Отримання подарунків. Попелюшка. Дякую, що допомогли мені.

Вихователь. Яку роботу ми допомогли виконати Попелюшці? Для чого ми це робили ? Ми досягли того чого хотіли, ще й побували разом з Попелюшкою на балу!

Попелюшка. За вашу допомогу я вам приготувала подарунки. Але ще раз хочу пересвідчитись, які ви розумні. Ці подарунки ви повинні подарувати один одному: дівчатка – хлопчикам, а хлопчики – дівчаткам (діти виходять парами, вибирають подарунок для протилежної статі, пояснюють свій вибір, під час обговорення зосереджую увагу дітей на тому, що хлопчики й дівчатка часто граються різними іграшками, але можуть гратися й однаковими).

• Підсумок заняття. Попелюшка. Дякую вам дорогі малята. Своїми добрими ділами ви перетворили мене на красуню. Тепер я поспішаю на бал.
• Давайте попрощаємося з казкою, Попелюшкою і нашими гостями. Час повертатися до групової кімнати. Ми за руки всі візьмемося іласкаво посміхнемося. Серце маємо гаряче, руки ніжні, гарну вдачу – це важливе має значення – ну а зараз – до побачення! (діти виходять з залу)

 

РОЗВАГА З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ «ТАКІ РІЗНІ ХЛОПЧИКИ Й ДІВЧАТКА» ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Мета: розвиток основ соціального взаємодії між хлопчиками і дівчатками.

Завдання: збагачувати уявлення про людей: проявах статевих відмінностей, особливості зовнішності, одягу, заняттях, розвивати розуміння ролі чоловіка і жінки в сім'ї, закріплювати у дітей уміння виконувати виразні образні рухи, відповідні поданням про чоловічому та жіночому полі, виховувати емоційну чуйність, доброзичливі стосунки між хлопчиками і дівчатками, вчити дітей бути уважними один до одного.

Хід діяльності

Вихователь. Діти, подивіться будь-ласка, хто до нас прийшов? Сьогодні у нас гості. Давайте з ними поздороваемся і посміхнемося гостям і один одному. І у мене з цього приводу є чудова пісенька. Хочете її послухати? (діти слухають пісню «Усмішка») Яка чудова пісенька, чудові ваші посмішки, гарний настрій. Чудові у нас хлопчики і дівчатка! Діти, а скажіть, чим схожі хлопчики і дівчатка? Чим вони відрізняються? Розкажіть, хлопчики, які наші дівчата? (ніжні, красиві, ласкаві) Дівчатка, які наші хлопчики? (хлопці сміливі, сильні, веселі, спритні) А що хлопчики та дівчатка можуть розповісти про себе? (діти читають вірші)

Нехай плачуть бурульки і іржаві відра,  мокрі капелюхи: кап-кап. Але ми адже чоловіки, плакати без причини не можна нам по чину ніяк!

Нехай синці, ліхтарі, навіть шишки- не можна нам заплакати ніяк.Адже ми ж хлопчаки, а значить-чоловіки, ми сліз не покажемо ніяк!

Ми - дівчата, це значить - скромні, приємні і у всіх своїх справах дуже акуратні.

Любимо в ляльок і посуд ми з подружками грати і проліски навесні на пагорбі збирати.

А поплачемо ми трошки - це не вважається. Тому, що ми - дівчата, нам це дозволяється.

Ви праві, діти. Хлопчики і дівчатка в чомусь схожі, але в той же час дуже відрізняються один від одного, з цим треба рахуватись і завжди про це пам'ятати. Дівчинка - це майбутня жінка. Дівчата, охочі стати прекрасними дамами, не плачуть з будь-якого приводу, не кричать, не лаються, намагаються бути ніжними, чуйними. Дівчатка не лізуть в бійку і самі ніколи її не починають. Хлопчик - майбутній чоловік. А справжній чоловік ніколи не образить жінку. Він завжди готовий прийти на допомогу. Він сильний і бере на себе всі труднощі. Хлопчик, який хоче стати таким, ніколи не образить дівчинку. Він вміє захищати дівчаток від неприємностей і небезпек. Ось у мене на дошці якраз і зображені такі дівчатка і хлопчики (розглядання картинок) Але я знаю, що всі дівчатка і хлопчики люблять казки, тому, що в них відбуваються різні дива. Ви хочете потрапити в казку? Тоді я пропоную вам вирушити у казкову країну Хлопчиків і Дівчаток. Колись дуже давно Хлопчики і Дівчатка в цій країні жили дуже дружно та весело. В тій країні всюди панував мир, злагода, порозуміння і любов. Хлопчики були сміливі і спритні, а дівчатка добрі і дбайливі. Але одного разу над країною пролітав злий чарівник. Задумав він розлучити їх. І поставив між хлопчиками і дівчатками високу - високу муровану стіну. Так з'явилася країна хлопчиків і країна дівчаток. Діти, а ви хочете допомогти їм з'єднатися, щоб вони знову були разом? Але для цього нам потрібно виконати складні завдання, які приготував для нас злий чарівник. І якщо ми впораємося з ними, то стіна завалиться, і тоді хлопчики та дівчатка знову будуть разом. А щоб опинитися в казці, потрібно закрити очі, обернутися на місці і сказати: «Повернись, покружись, у казці якби». Ну ось ми і опинилися в чарівній країні.

• І перше завдання, яке приготував для нас злий чарівник - це загадки-обманки. Слухайте уважно і відповідайте, хто це - «хлопчик» чи «дівчинка».

Навесні вінки з кульбаб плетуть звичайно, тільки... (дівчатка)

Болти, шурупи, шестерні знайдеш в кишені у ...(хлопчики)

Ковзани на льоду креслили стрілочки, в хокей грали тільки ...(хлопчики)

Базікали годину без перепочинку в квітчастих платтячках...(дівчата)

При всіх помірятися силою звичайно люблять лише...(хлопчики)

• А ось ще одне непросте завдання для нас: злий чарівник перемішав весь одяг, і тепер зовсім незрозуміло який одяг для дівчаток, а який-для хлопчиків. Давайте спробуємо в цьому розібратися. А для цього нам з вами потрібно поділитися на команди дівчаток і команду хлопчиків. Дівчатка повинні вибрати собі відповідний одяг і одягнути в неї одну з учасниць своєї команди. Теж саме роблять і хлопчики. Обговорення завдання: «Хлопці, вам більше подобаються дівчата в штанях або в сукнях? Чому ж дівчатка ходять в брюках? (це для походу, фізкультури, поїздки, для того що в такому одязі зручно) А кожен день - красивіше в сукнях. Найкрасивіші принцеси - всі в сукнях, а принци - у штанях (показ ілюстрації принци і принцеси)»
• Злий чарівник зрозумів, що ми дуже добре вміємо відгадувати загадки, розрізняємо одяг дівчаток і хлопчиків, і тепер він хоче подивитися, як ми з вами вміємо грати. І пропонує зіграти в гру «Квіти і бджоли». Вихователь пропонує дітям розподілитися на дві команди дівчаток і хлопчиків і домовляється з ними про те, що дівчатка будуть зображати бджілок, а хлопчики - квіти (надягають шапочки-маски) Діти розбігаються по групі. За сигналом педагога вони починають виконувати заздалегідь розподілені ролі. Дівчатка зображують бджілок: пересуваються граціозно, махають крильцями, витончено хитають головами, наслідуючи дзижчання бджоли: «у-з-з-з-з». Хлопчики зображують квіти: стають на одне коліно, розправляють руки, як пелюстки. За сигналом вихователя діти міняються ролями. Хлопчики стають шмелями: махають руками, наче крилами, топаючи ногами, дзижчать, мов великі джмелі: «ж-ж-ж», а дівчатка зображують красиві квіти.
• Вихователь. І у нас з вами залишилося останнє випробування. Злий чарівник залишив нам підказку-подивіться, будь ласка, це якась картинка. А що на ній зображено? (картинка із зображенням сім'ї) Адже у кожного з вас теж є своя сім'я (мама, тато, братик, сестричка і т. д.) І у кожного з них є свої обов'язки по дому. Папа виконує чоловічу роботу, мама - жіночу. Але щоб виконувати ці обов'язки, їм необхідні інструменти. Ось і злий чарівник вирішив знову наостанок нас заплутати і змішав всі інструменти. Ваше завдання - розкласти в одну сторону інструменти, які потрібні мами, а в іншу - татові інструменти.
• Діти, а конвертів із завданнями більше немає! Як ви думаєте, стіна впала? Звичайно, ми впоралися з усіма завданнями і допомогли перемогти злого чарівника - тепер дівчатка і хлопчики завжди будуть разом, і будуть дружити, адже вони не можуть один без одного! А скажіть, будь ласка, чи можуть хлопчики і дівчатка жити одне без одного й не дружити? (відповіді дітей) А якою повинна бути дівчина, щоб захотілося з нею дружити? (відповіді дітей) А яким має бути хлопчик, щоб захотілося з ним дружити? (відповіді дітей) Ну а тепер прийшла пора нам вертатися назад. Для цього закрийте очі, поверніться на місці і скажіть «Повернись, покружись, в будинку якби опинись!»

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ «ГРАЄМО В ДОРОСЛИХ» ДЛЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Мета (за лініями розвитку)

• Пізнавальний розвиток. Формувати у дітей уявлення про соціальні ролі чоловіка та жінки, професійну діяльність жінок та чоловіків у нашому суспільстві; про предмети та речі, якими користуються чоловіки та жінки у своїй професійній діяльності.
• Логіко-математичний розвиток. Учити утворювати послідовність і групувати обєкти та предмети за спільними ознаками.
• Соціально-моральний розвиток. Зацікавлювати хлопчиків чоловічими професіями, а дівчаток - жіночими. Формувати уявлення про те, що і чоловіки, і жінки роблять багато корисних справ; виховувати працелюбність.
• Мовленнєвий розвиток. Поповнювати словниковий запас дієсловами, які характеризують види виробничої діяльності людини; вправляти у побудові словосполучень та складних речень.
• Емоційно-ціннісний розвиток. Викликати емоційний відгук на ігрові ролі; формувати вміння обирати за задумом види ігрової діяльності, улюблені ролі.
• Фізичний розвиток. Формувати рухову активність, підтримувати бажання виконувати рухливі ігрові вправи, зокрема такі, що зображають трудові процеси.
• Креативний розвиток. Активізувати творчу уяву та фантазію під час вибору професій для казкових персонажів.
• Художньо-естетичний розвиток. Формувати вміння добирати до силуетів хлопчика та дівчинки спецодяг представників різних професій; закріплювати вміння прикладати його та приклеювати (наносити пензлем клей на фрагменти одягу, притискати серветкою й розгладжувати деталі, які наклеюються).

Матеріал: скринька, намисто, краватка, шпилька, чоловічий капелюх, картуз, фартух, хустка, помада; коробка зі знаряддями праці (молоток, нитки, кельма, фен, кухонна лопатка, кермо, шприц, зошит та ручка, викрутка, гайковий ключ, насос); картки із зображеннями людей різних професій, знарядь праці, результату праці; іграшки; силуети хлопчика і дівчинки; елементи одягу для різних професій.

Хід заняття

• ПІЗНАВАЛЬНИЙ БЛОК

Вихователь. Діти, зверніть увагу, що нового зявилось у нашій групі? (скринька в ігровому куточку) Гляньмо, що там є (діти розглядають уміст скриньки) Візьміть, будь ласка, кожен зі скриньки одну річ, яка вам найбільше сподобалася. Зараз ми все це розглянемо (у скриньці лежать: намисто, краватка, шпилька, чоловічий капелюх, картуз, жіноча помада, фен, фартух, хустка. Дівчатка беруть жіночі предмети, а хлопчики – чоловічі) Чим відрізняються і чим схожі ці предмети? Хто ними користується? (одними користуються лише жінки, а іншими - найчастіше чоловіки) В які ігри можна грати з цими предметами? Які ролі можна виконувати з ними? (наприклад, у грі «Сім'я» такі ролі: мама, тато, дідусь, бабуся, братик, сестричка, тьотя, дядя) А тепер покладемо всі речі знову до скрині й глянемо, що ще нового зявилося в нашій групі.

• СОЦІАЛЬНО-МОРАЛЬНИЙ БЛОК

Вихователь звертає увагу дітей на коробку в осередку самостійної художньої діяльності. Пропонує розглянути, що там лежить, і кожному взяти звідти якийсь один предмет (у коробці лежать знаряддя праці: молоток, нитки, кельма, кухонна лопатка, кермо, шприц, зошит із ручкою, викрутка, гайковий ключ, насос)

Вихователь. Як можна назвати ці предмети одним словом? (знаряддя праці) Які знаряддя праці взяли дівчатка, а які хлопчики? Чому саме ці? В яких іграх їх можна використовувати? («Будівельники», «Школа», «Лікарня», «Перукарня», «Водії») Які в цих іграх жіночі ролі, а які - чоловічі? Які ролі можуть бути і жіночими, і чоловічими? (вчитель, лікар, перукар)

• ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИЙ БЛОК

Проводиться дидактична вправа «Знайди послідовність» (робота з картками).

Вихователь роздає дітям картки, на яких зображені представники різних професій. Пропонує дібрати до професій і викласти: спочатку знаряддя праці, матеріали, а потім - результат відповідної праці: перукар - ножиці, фен, гребінець - зачіска; будівельник - цегла, кельма, пилка - будинок; лікар - шприц, бинт, ліки - здорова, усміхнена дитина; кухар - каструля, сковорідка, мясорубка - готова страва; швачка - голка, нитки, тканина - готовий одяг.

• ФІЗКУЛЬТУРНИЙ БЛОК

Проводиться фізкультхвилинка «Працьовиті жінки та чоловіки». Діти виконують певні рухи під словесний супровід: 

Всі жінки й чоловіки завжди працюють залюбки.

Вони вміють працювати: і будинок будувати (роблять руками дах),

І на літаку літати (розводять руки в сторони, біжать на місці),

Замітати, прибирати (імітують замітання), і картину малювати (імітують рух пензля по полотну).

Ще уміють танцювати (роблять танцювальні рухи), і діток малих навчати (сидять за партою, ніби учні).

Прати, шити, вишивати та всіх хворих лікувати (імітують відповідні трудові рухи).

І ти також не лінись, та робити все навчись!

• КРЕАТИВНИЙ БЛОК

Проводиться творча гра «Професії казкових героїв». Діти вигадують, які професії можуть бути у казкових героїв. Наприклад: Попелюшка - швачка, прибиральниця, Дюймовочка - садівниця, куховарка, троє поросят - будівельники; Мальвіна - вчителька чи вихователька, Півник - пекар, співак.

• МОВЛЕННЄВИЙ БЛОК

Проводиться дидактична вправа «Назви свою роль та дію». Вихователь називає дітям сюжетно-рольові ігри, а діти - ролі чоловіків і жінок у цих іграх та їхні дії. Наприклад:

• Гра «Будівельники»

Жіночі ролі: маляр - фарбує стіни, рами вікон, двері; штукатур - штукатурить стіни.

Чоловічі ролі: муляр - виводить стіни; покрівельник - криє і ремонтує дахи; тесля - виготовляє вікна і двері.

Спільні ролі: архітектор - креслить і малює план будинку; дизайнер - дбає про красу облаштування приміщення.

• Гра «Магазин»

Жіночі ролі: продавець - продає товар; касир - бере гроші за товар, видає чек.

Чоловічі ролі: водій - привозить товар; вантажник - переносить товар.

Спільні ролі: директор - керує роботою, товарознавець - обирає кращий товар.

• Гра «Дитсадок»

Жіночі ролі: вихователь - виховує дітей; помічник вихователя - допомагає йому, роздає їжу тощо.

Чоловічі ролі: сторож - охороняє дитсадок; двірник - лагодить обладнання.

Спільні ролі: двірник - прибирає територію, лікар - лікує.

• ЕМОЦІЙНО-ЦІННІСНИЙ БЛОК

Проводиться вправа «Обери іграшку, якою найбільше любиш гратися». Вихователь пропонує дітям підійти до улюбленої іграшки в ігровому осередку, взяти її та поміркувати: чому саме ця іграшка - улюблена у хлопчиків, у дівчаток? Під час обговорення педагог зосереджує увагу дітей на тому, що хлопчики й дівчатка часто граються різними іграшками, але можуть гратися й однаковими.

• ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ БЛОК

Виконується аплікація «Одяг для професій». Вихователь роздає дітям силуети хлопчика та дівчинки й пропонує їх одягти (обрати та наклеїти на них елементи одягу: лікаря, міліціонера, будівельника, кухаря, пожежника, космонавта тощо).

 

 

ЗАНЯТТЯ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ «Я – ХЛОПЧИК, Я - ДІВЧИНКА» ДЛЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Заняття зі статевого виховання допомагають дошкільнятам усвідомлювати себе особами певної статі, орієнтуватись у стереотипах відповідної поведінки та формують у них позитивне ставлення до своїх однолітків і старших осіб протилежної статі. Дошкільне виховання, №3 2011, с.22-23

Мета: допомогти дітям усвідомити, що люди бувають різної статі: чоловічої та жіночої (діти – хлопчики та дівчатка, дорослі – чоловіки та жінки); розвивати вміння орієнтуватись у стереотипах жіночої та чоловічої поведінки та у виборі статевих ролей; виховувати повагу до протилежної статі, доброзичливість.

Словник: хлопчик, дівчинка, сміливий, мужній, витривалий, терплячий, тендітна, лагідна, ніжна.

Матеріал: іграшка-робот, «чарівна кулька», хустинки та картузики для дівчаток і для хлопчиків, площинні геометричні фігури, картинки із зображенням подарунків, музичний супровід.

 

Хід заняття

 

• Пізнавальний блок До групи завітав інопланетянин (іграшка-робот)

Вихователь (разом з дітьми) Ти хто такий? Звідки ти взявся, звідкіля до нас прилетів?

Інопланетянин Вас вітає інопланетянин з далекої планети!

Вихователь Ми раді тебе бачити! Познайомимося! Діти запитайте інопланетянина: як його звати? (діти запитують, інопланетянин каже щось незрозуміле) Ні, таке ім'я ми не повторимо! Хочеш, ми дамо тобі наше, земне ім'я? (інопланетянин погоджується) Діти, як ми назвемо нашого гостя, яке доберемо йому ім'я? Як ви гадаєте, на кого він схожий – на хлопчика чи на дівчинку? (міркування дітей) Які ви знаєте чоловічі імена? Зараз ми пограємо у гру «Я знаю ім'я», а інопланетянин послухає, які в нас є чоловічі імена, і вибере якесь із них собі (діти грають в гру з м’ячем)

Інопланетянин Мені сподобалося ім'я Яша, можете мене так називати. А тепер я познайомлюся з вами. Я привіз із собою чарівну кульку, яка все запам’ятовує. Ви передаватимете кульку одне одному і називатимете кожен своє ім'я.

Вихователь А ще кожен казатиме, хто він – хлопчик чи дівчинка.

Проводиться вправа «Чарівна кулька». Діти передають кульку одне одному й кажуть: «Я дівчинка, мене звуть Оля», «Я хлопчик, мене звуть Сашко».

Інопланетянин Яша А що означає – «хлопчик», «дівчинка»? На моїй планеті я про це не чув.

 

Вихователь Діти, пояснимо це Яші (діти пояснюють, вихователь допомагає) Всі люди поділяються на чоловіків та жінок. А дітей називають: хлопчик та дівчинка. Чоловіки – сильніші, мужніші; жінки – лагідніші, тендітніші. Хлопчики сміливіші, люблять техніку; дівчатка – ніжніші, вони люблять прикраси, бантики.

Інопланетянин Яша А чим люблять гратися хлопчики? (відповіді дітей) А дівчатка чим граються? (відповіді дітей) Я спостерігаю і бачу, що ваші хлопчики та дівчатка по-різному вдягнені. Який одяг носять хлопчики, а який – дівчатка?

Вихователь Яшо, в нас є цікава гра. Ось зараз діти й назвуть тобі чоловічій та жіночий одяг. Пограєш з нами?

Діти стають у коло у передають м’яч, називають різний одяг: хлопчики – чоловічий, дівчатка – жіночий. Чоловічий одяг: сорочка, штани, картуз, шорти, піджак, комбінезон; жіночий одяг – блузка, плаття, спідниця, сарафан, шуба, хустка, капелюшок.

Вихователь А є одяг, який носять і жінки, і чоловіки, тільки шиють його по-різному. Так, піджак може бути суто чоловічий або жіночий (діти називають одяг)

Інопланетянин Яша А де я може побачити, який це одяг?

Вихователь Яшо, ми тобі покажемо, адже краще один раз побачити, ніж багато разів почути (проводиться дидактична гра «Вдягнемо хлопчика та дівчинку») А ще в нас є гарна гра. Вона рухлива, ми в ній трохи пограємо і розважимося.

Проводиться фізкультхвилинка-гра «Одягни головний убір хлопчикові та дівчинці». Доки звучить музика, хлопчики та дівчатка обирають собі пару. Хлопчик зав'язує дівчинці хустинку, а дівчинка вдягає хлопчикові картуз. Потім обоє танцюють.

• Соціально-моральний блок Проводиться бесіда «Стосунки між хлопчиками та дівчатками»

Інопланетянин Яша Розкажіть мені, будь ласка, в які ігри і з якими іграшками граються дівчатка та хлопчики (розповіді дітей) А хлопчики та дівчатка граються разом? Але ж як вони можуть гратися разом, якщо полюбляють різні іграшки? Ви ж кажете, що хлопчики люблять гратися машинками, а дівчатка – ляльками.

Вихователь Яшо, хоча хлопчики та дівчатка граються різними іграшками, але є й такі ігри, в які вони граються разом. Нумо, діти, скажіть Яші, в які ігри ви любите всі разом гратися? («Родина», «Гостини», «Магазин», «Дитсадок»)

Інопланетянин Яша Якщо ваші хлопчики сильні, то вони можуть ображати дівчаток? (відповіді дітей)

Вихователь Звичайно, наші хлопчики не ображають дівчаток. Адже вони майбутні чоловіки, які мають захищати та оберігати дівчат і жінок, дбати про них і ніколи не казати образливих слів. Тож наші хлоп’ята поважають дівчаток, поступаються їм, допомагають, бо вони хочуть стати справжніми чоловіками.

Інопланетянин Яша Гаразд, я зрозумів, але хочу почути це від дітей (запитує) Якщо ти хлопчик, ти який? (сильний сміливий, мужній, відповідальний, витривалий, терплячий тощо) Якщо ти дівчинка, ти яка? (тендітна, ніжна, лагідна, відповідальна, терпляча) Щоб я краще запам’ятав усе, про що ви мені розповіли, я запишу це на мій магнітофон. Отож повторіть мені все сказане у мікрофон.

Проводиться гра з мікрофоном «Відповідай швидко»: хлопчики одягають – що?, дівчатка одягають – що?, дівчатка прикрашають волосся – чим?, у хлопчиків волосся – яке?, хлопчики граються – чим?, дівчатка граються – чим? Дівчатка виростають і стають – ким?, хлопчики виростають і стають – ким?, дівчатка – які вони?, хлопчики – які вони?

• Логіко-математичний блок

Вихователь Яшо, всі наші діти дуже люблять Країну математики. Хочеш завітати туди з нами?

Інопланетянин Яша Охоче завітаю!

Вихователь У Країні математики хлопчики й дівчатка особливі, давай подивимося.

Діти викладають з геометричних фігур силуети дівчинки та хлопчика.

• Емоційно-ціннісний блок

Інопланетянин Яша Які ж ви молодці! Я тішуся, що познайомився з вами.

Вихователь І для нас це втішно.

Інопланетянин Яша А що таке втішно?

Вихователь Це коли тобі приємно, любо, радісно, добре.

Інопланетянин Яша А коли вашим дівчаткам та хлопчикам буває любо, радісно?

Вихователь А ось зараз почуєш.

Проводиться емоційний етюд «Що ти відчуваєш?» Дитина відповідає на запитання вихователя, що вона відчуває, коли: хлопчик зробив комплімент; дівчинка всміхнулася; хлопчик або дівчинка поділилися іграшками; хлопчик допоміг зробити щось важке; хлопчик дав свою іграшку; хлопчик і дівчинка разом граються у гру.

Інопланетянин Яша Мені теж було втішно спілкуватися з вами. Але вже час прощатися та повертатися додому.

• Мовленнєвий блок

Вихователь Зачекай, Яшо. У нас, землян, є такий звичай: ми своїм гостям на згадку щось даруємо. У нас є подарунки для хлопчиків і є – для дівчаток. Спробуймо розібратися, які подарунки для кого.

Проводиться мовна гра «Де чиї подарунки?» - «Я гадаю, що це подарунок для дівчинки, тому що…», «Я гадаю, що це подарунок для хлопчика, тому що…»

Вихователь Діти, а що ми подаруємо нашому гостеві? (відповіді дітей) Давай виберемо для нього гарну машинку й подаруємо на згадку про нас, про наш дитсадок.

Інопланетянин Яша Дякую, діти. Мені було цікаво побувати у вас. На своїй планеті і розповім, хто такі хлопчики та дівчатка. До побачення!

Педагог обговорює з дітьми враження від зустрічі з інопланетянином та від отриманої інформації.

• Художньо-естетичний блок

Діти слухають оповідання-урок Л.Васильєвої-Гангнус «Хлопчики та дівчатка» (серія «Урок иввічливості»)

 

ЗАНЯТТЯ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ «ЗРОСТАЄМО ДРУЖНИМИ» ДЛЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Мета: уточнити знання дітей про імена для хлопчиків, дівчаток та їх значення; розширювати уявлення про те, що хлопчики та дівчатка різняться між собою (інтересами, вибором одягу, характером); формувати вміння зважати на інтереси, потреби однолітків протилежної статі; розвивати зв’язне мовлення, увагу, організованість, уміння працювати в підгрупах; виховувати повагу одне до одного, наполегливість у досягненні загальної мети.

Матеріал: картонна коробка з різнокольоровими стрічками; клубок жовтих ниток; два конверти (синього та рожевого кольору) з ілюстраціями різних іграшок; дві іграшкові шафи; набір одягу (для дівчаток та хлопчиків).

Підготовча робота: виконати з батьками домашнє завдання — підготувати коротке повідомлення про значення свого імені.

Хід заняття

• Вихователь. Добрий день, мої малята! Любі хлопчики й дівчата! Дітки, зараз утворімо коло і візьмемося за руки, щоб відчути тепло та доброзичливість одне одного (діти утворюють коло, беручись за руки) Якщо ви відчули тепло рук своїх сусідів, то вас можна назвати друзями. Поплескайте в долоні ті, хто відчув тепло рук свого сусіда (діти плескають у долоні) Отже, ми всі друзі — і хлопчики, і дівчатка. І щоб працювати далі, необхідно об’єднатися в команду. Об’єднає нас клубочок, що ви передаватимете по колу, називаючи своє ім’я та його значення (діти по черзі називають своє ім’я, розповідають про його значення, передаючи клубок по колу з рук в руки) Ви помітили, що нитка клубочка, який ми передавали, утворила коло. На що схоже це зображення? (відповіді дітей) Вихователь пропонує перетворити коло на сонечко, приєднавши промінці.

Щоб їх отримати, потрібно виконати певні завдання. Ви готові? (відповіді дітей) Хто у вашій спільній команді є лагідними, ніжними, милими, прошу підійти до синього конверта. А ті, хто є сильними, мужніми, відважними, підійдіть до рожевого конверта.

• Дидактична гра «Обери подарунок». Дівчатка обирають із синього конверта по одному подарункові, який би вони хотіли подарувати хлопчикам. А хлопчики — подарунок для дівчаток. Що дівчатка обрали для хлопчиків і хлопчики — для дівчаток? (відповіді дітей) Чому дівчаткам дарують..? (відповіді дітей) Чому хлопчикам дарують..?(відповіді дітей) Ви продемонстрували свою чемність. І хлопчики, і дівчатка нашої групи вміють обирати і дарувати подарунки одне одному. За правильно виконане завдання хлопчики отримують по синій стрічці-промінцю, а дівчатка — по рожевій стрічці-промінцю. Подаруйте ці промінчики нашому сонечку (діти прикріплюють стрічки до кола) Створене сонечко дарує нам тепло!
• Фізкультхвилинка

Сонце світить нам в лице,	(діти піднімають голову вгору)
Виростає деревце.	(піднімають руки вгору, стаючи на носочки)
Гріє травичку, кошеня і маленьке цуценя.	(імітують рухи тварин)
Жабенятко спить в траві.	(присівши, кладуть руки під щоки)
Прилітають комарі.	(імітують комах, які літають)
Сонце спати захотіло і за обрій полетіло.	(діти присідають, імітуючи захід сонця)

• Дидактична гра «Прибери в шафі». Перед вами — дві шафи: рожева — для дівчаток, а синя — для хлопчиків. У них міститься багато різного одягу. У рожеву шафу дівчатка відбирають і складають одяг для дівчаток, а хлопчики відбирають і складають одяг для хлопчиків у синю шафу (діти складають одяг у відповідні шафи) Ви молодці, впоралися і з цим завданнями! Як можна охарактеризувати хлопчиків, які впоралися із завданнями швидко, безпомилково? (відповіді дітей) Як охарактеризуємо дівчаток, які виконували завдання охайно, безпомилково?(відповіді дітей) Усі ви охайні, розумні, уважні, добрі. І дівчатка, і хлопчики впоралися із завданнями вправно. Дівчатка завжди поруч з хлопчиками, і ми пам’ятатимемо, що хлопчики ...які? (сильні, мужні, відважні) Вони завжди захищатимуть дівчаток. А дівчатка... які? (милі, лагідні, тендітні) Вони завжди допомагатимуть хлопчикам. Молодці! Ви добре впоралися із завданням! За це я вам дістаю ще по два промінчики для нашого незвичайного сонечка. Приєднаємо їх! (діти приєднують промінчики) Яке чудове, незвичайне сонечко ви створили! Воно із синіми промінчиками, що зігріватимуть хлопчиків, та рожевими промінчиками, що зігріватимуть дівчаток. Сонечко вдячне і хлопчикам, і дівчаткам, які разом його створювали.

 

ЗАНЯТТЯ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ «ПОДОРОЖ В КРАЇНУ КАЗОК» ДЛЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Мета: вчити дітей бачити зовнішню схожість і відмінність між хлопчиками і дівчатками.

Завдання: формувати адекватне уявлення про власну статевої приналежності, закріпити знання про коло захоплень, інтересів і різних видах діяльності хлопців в залежності від статі, закріплювати уявлення про залежність імені людини від його статевої приналежності, активізувати словник дітей, виховувати у дітей доброзичливе і чуйне ставлення один до одного, виховувати інтерес і любов до казок, закріпити знання дітьми казок і їх головних героїв, вміння відгадувати загадки.

Хід заняття

• У залі стоять чотири казкових будиночка. Діти заходять в зал, вітаються з гостями. Звучить музика і в залі з'являється Казкарка. Вітаю, дорогі друзі! Я рада з вами зустрітися. Мені дуже приємно бачити ваші привітні обличчя і добрі очі. Давайте почнемо наше знайомство зі світлою, доброзичливою усмішки, такий же, як звучить музика. Подаруйте свою посмішку сусідові зліва, а потім сусідові справа, посміхніться мені, а я вам. Як ви вже здогадалися, я запрошую вас в світ доброти і краси, у світ казки. Любите, діти казки? Бачу, заблищали очі! Багато казок знаєте? Зараз їх зустрінете! Два рази лясни, три рази тупни, навколо себе обернися, і в казковій країні опинися! (підводить дітей до будиночка Баби-Яги) подивіться діти, який будиночок перед нами. Він стоїть на курячих ніжках. Цікаво, хто ж в ньому живе? Послухайте загадку: «Хто на ступі в лісі літає? І в хатинці там живе? Хто дітей завжди лає? Казки слухати не дає?» Так, це Баба-Яга!
• Звучить музика і з будиночка вилітає на мітлі Баба-Яга. Баба-Яга: Впізнали Бабу Ягу? Я вам капость покажу! Переплутаю всі ваші імена, щоб не впізнали ви їх ніколи! (дістає з-за пазухи конверт і віддає його казкарка і йде із залу)

Казкарка: Давайте подивимося, що в конверті (заглядає в конверт і дістає звідти бейджик з ім'ям дитини) Так тут ваші імена (читає:«Юля») Юлечка: це дівчинка або хлопчик? Де у нас Юлечка? Візьми своє ім'я, Юлечка! Дуже приємно з тобою познайомитися, Юлечка! (прикріплює бейджик з ім'ям. і т.д.) Ось ми і познайомилися: у нас тут зібралися чудові хлопці, хлопчики і дівчатка - дружні і привітні.

• Підводить дітей до іншого будиночка, загадуєззагадку: «Він веселий, заводний і пропелер за спиною, піднімає настрій, любить солодке варення, Малюка завжди смішить. Хто ж це? Підкажи!» Так, це Карлсон! (звучить музика і з будиночка вилітає Карлсон)

Карлсон: А ось і я! Я найвихованіший, в міру вгодований, я – най-най-найкращий! Привіт, хлопці та дівчата! Мій друг Малюк надіслав вам іграшки. Ось візьміть, подивіться самі, а мені пора відлітати (під музику Карлсон вилітає з залу)

Казкарка: Карлсон переплутав всі іграшки. Давайте розділимо їх на дві частини: іграшки для хлопчиків і іграшки для дівчаток. Ось машина. Хто буде грати в машину? Хлопчик чи дівчинка? А ось лялька. Хто грає в ляльки? Хлопчики чи дівчатка? і т.д.

• Підводить дітей до третього будиночка, загадує загадку: «Цю дівчинку ми знаємо, від усіх ляльок відрізняємо, з блакитним волоссям і красивими очима, вона ввічлива була, у будиночку в лісі жила і вчила Буратіно, ця дівчинка- … (Мальвіна)

Звучить музика і з будиночка виходить Мальвіна. Мальвіна: Привіт, діти!(говорить сумним голосом)

Казкарка: Мальвіна, чому ти така сумна? Що трапилося?

Мальвіна: Ай ай ай! Буратіно переплутав весь одяг. Який жах! Яке неподобство! Хто ж мені допоможе?

Казкарка: Хлоп'ята та дівчатка! Давайте допоможемо Мальвіни розібрати одяг.

Мальвіна: Спасибі, вам, діти! А я поки піду і подивлюся, щоб Буратіно ще чого-небудь не переплутав (під музику йде із залу)

Вихователь проводить дидактичну гру «Кому належить одяг».

• Потім підводить дітей до четвертого будиночка. Загадує загадку: «Лікує маленьких дітей, лікує пташок і звірів, крізь окуляри свої дивиться добрий доктор ... Айболить! (звучить музика, з'являється доктор Айболить) Айболить:Привіт дітлахи, дівчата і хлопці! Щоб не хворіти і загартовуватися, потрібно спортом займатися. Давайте проведемо з вами розминку – физкультминутку!

Ставайте всі навколо я ваш найкращий друг, вас полікує, зцілить добрий Доктор Айболить.

Будемо бігати і крокувати, будемо сили набирати, чи не болять у нас животики, як у бідних бегемотиків?

До сонця руки ми потягнемо, а потім в траві сядемо, як орли, летимо, паримо, на всі боки дивимося.

Де ж Африка - країна, може допомога, там потрібна?

З мавпочкою ми поскачем як веселий дзвінкий м'ячик, скок - поскок, скок - поскок, що не чіпляйся за сучок,

Дружно до бідних страусята по траві підуть хлопці, ноги будемо піднімати, по траві густий крокувати,

Всім ми допомогу надали, самі сильними ми стали! (під музику Айболить йде із залу)

• Казкарка: Молодці, діти! Ось ми в казках побували, всіх героїв відгадали!

Один, і два, і три, і вісім,У дитячий сад всіх переносимо. Дякую за ваші добрі очі і привітні усмішки. Давайте такі ж посмішки подаруємо нашим гостям. Підійдіть все до столу, подивіться, що тут лежить (смайлики, фарби, фломастери, кольорові олівці, гуаш, крейда воскові) Що не вистачає на смайлику? Давайте сядемо за стіл і намалюємо посмішку. Виберіть, ніж ви хочете намалювати посмішку (діти малюють і дарують смайли гостям, журі) Добре, розумнички мої, але нам пора прощатися, наша подорож закінчилася. Ось ми з вами побували в «Чарівній країні казок». А де живуть всі казки? Так, у книгах. Книги треба берегти і любити. Які казки ви знаєте? Рома, яку ти любиш казку? (відповідь) Даша, яка тобі подобається казка? (відповідь) А яку казку знає Ваня? (відповідь) Маша, яку казку назве? (відповідь) Молодці, діти, а я ж чарівниця і я вам приготувала подарунки. Ось ці книги я дарую вам, читайте з мамами і любить казки. А тепер до побачення. Разом дружно ви живіть, і казки різні любить!

 

ЗАНЯТТЯ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ «ЧАРІВНА ПОДОРОЖ» ДЛЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Цели: Обучающая: систематизировать знания детей о том, что люди бывают мужского и женского пола (мальчики и девочки). Способствовать первым проявлениям полового самосознания на основании таких признаков, как одежда и причёска. Создавать благоприятные условия для обогащения, систематизации знаний, представлений об окружающем мире и собственном Я (физическом, психическом и социальном). Учить творчески относиться к выполнению поставленных задач. Закрепить знание основных цветов: белого, жёлтого, красного, синего; составного – оранжевого и сложносоставного – коричневого. Развивающая: развивать умение учитывать специфические гендерные особенности во время совместной деятельности. Создавать благоприятные условия для повышения самооценки, упражнять в преодолении трудностей. Развивать умение владеть своим телом. Ориентироваться в своей внешности и внешности других детей. Воспитательная:способствовать становлению системы элементарных ценностей, позитивному отношению к людям противоположного пола. Воспитывать культуру детских желаний. Формировать моральные формы взаимоотношений между мальчиками и девочками, воспитывать культуру поведения. Приобщать детей к мировой культуре посредством классической музыки. Учить размышлять, высказывать и отстаивать своё мнение. Воспитывать базовые качества личности: самостоятельность, человечность, наблюдательность, креативность.

Задачи по освоению образовательных областей.Физическое развитие: развивать двигательную активность, ловкость, сноровку. Поддерживать желание детей выполнять игровые движения, перевоплощаясь в сказочных персонажей. Учить детей культуре телодвижений. Социально – личностное развитие: учить детей руководствоваться в своём поведении моральными нормами, предлагать помощь и поддержку друг другу. Формировать представление о том, что мальчики и девочки могут сделать много полезных дел, когда они дружат. Коммуникация: вызывать у малышей эмоциональный ответ на проблемные ситуации, учить адекватно реагировать на приятные и неприятные жизненные события, ценить дружбу, внимание своих друзей. Воспитывать уважение к товарищам, старшим. Учить правильно понимать свою гендерную роль в обществе Познавательно – речевое развитие: расширять и обогащать представления детей о предметах и вещах, которыми пользуются мальчики и девочки, людях, о самом себе и об окружающем мире. Упражнять в обследовании предметов, объектов, людей. Учить различать цвета и их оттенки, учить слушать и понимать инструкции к играм, совершенствовать в звукопроизношении «ч», «ж», «ш». Обогащать словарный запас существительными – названиями предметов одежды. Формировать грамматический строй речи, говорить свободно, плавно, не спеша. Использовать словосочетание «потому, что». Учить детей делать друг другу комплименты, используя прилагательные и наречия в сравнительной степени (красивый, крепкий, смелый, нежная, изящная, самая лучшая и т. п.) Художественно-эстетическое развитие: учить детей эмоционально воспринимать классическую музыку, чувствовать её настроение и красоту. Способствовать развитию подвижности, ловкости, «погружая» ребёнка в разнообразие музыки, воспитывать и развивать музыкальный и эстетический вкус. Формировать умение детей подбирать и выкладывать фигурки мальчика и девочки в соответствующей одежде, готовить детей к решению проблемных ситуаций творчески и собственными силами. Поощрять генерирование новых идей. Учить без стеснения обращаться за помощью к друзьям и взрослым.

Предварительная работа. Беседы: «Мальчики — будущие мужчины», «Девочки – будущие женщины», «Мальчики – защитники слабых», «Девочки—будущие мамы», «Мальчики – джентльмены», «Девочки – маленькие принцессы». Дидактические игры: «Назови ласково», «Кто это? (мальчик или девочка)». Сюжетно – ролевые игры: «Магазин игрушек», «Одень куклу на прогулку». Рассматривание альбомов «Насекомые», Весенние цветы», «Летние цветы», «Цветы осени». Рисование жуков и бабочек. Закрепление названий цветов спектра. Игра на воспитание доверительных отношений «Переведи через ручеёк». Музыкально – ритмическая игра «Паровозик». Игровое упражнение на развитие коммуникативных навыков «Передай сердечко». Прослушивание и обсуждение произведений классической музыки.

Оборудование. Музыкальный центр, плазменный телевизор, ноутбук. Записи классических произведений, слайд-шоу. Красное сердечко (мягкая игрушка), фланелеграф, покрывало, письмо. Отрез голубой ткани для изображения ручья, красные спортивные коврики (3 шт.) – для мостиков, косынки. Шапочки бабочек и жуков, цветы из картона. Различные игрушки для девочек и мальчиков: (машинки, куколки, заколки, игрушечные инструменты, ленты, и т.д.), две корзины для игрушек. Ковролиновый конструктор, изображения девочки и мальчика, красные и синие лепестки, красные воздушные шарики на каждого ребёнка.

Ход занятия

• Презентация группы. Звучит песня на муз. Ю.Чичкова, сл. Я.Халемского « Из чего же, из чего же сделаны наши мальчишки?». На экране демонстрируется слайд-шоу с фотографиями детей группы. 
• Звучит фрагмент песни группы «Барбарики» «Что такое доброта?», дети входят в зал и образуют круг.
• Полилог. Воспитатель: Ребята, у нас с вами сегодня открытое занятие и мы будем показывать гостям, какие ми разумные, красивые, весёлые, как мы умеем дружить. А сейчас давайте представимся гостям.

• Проводится игра «Передай сердечко». Дети передают друг другу красное сердечко и называют себя: «Я — Анечка, я – девочка; я – Дима, я – мальчик».

Воспитатель: Молодцы! Вот и познакомились. Ребята, а вы любите путешествовать? Я предлагаю вам побывать в сказочной стране! В ней живут девочки и мальчики, они очень крепко дружат, никогда не обижают друг друга и не ссорятся. Ну что, полетели? Раз, два, три, повернись, в стране волшебной очутись! (под звуки мелодии Дж.Верди из оперы «Травиата» дети медленно кружатся) На экране появляется слайд-шоу «Волшебная страна» под музыку «Танец феи Дражже» П.И.Чайковского. Показ сопровождается комментариями педагога.

Воспитатель: Дети, а вы хотели бы познакомиться с жителями этой замечательной страны? Давайте поспешим на встречу с девочкой и мальчиком! На чём поедем? Я знаю, что вы очень любите кататься на поезде. Занимайте поскорее свои места, наш состав отправляется! Дети встают друг за другом, образуя «поезд» и движутся по кругу. На экране заставка движущегося поезда, звучит музыка в современной обработке «Половецкие пляски» А.Бородина из оперы «Князь Игорь» в исполнении Ричарда Клайдермана.

Воспитатель: Ну, вот мы на месте! Посмотрите, вот здесь живут наши герои. Привлекает внимание детей к фланелеграфу. На нём покрывало. Уважаемые герои, выходите! (снимает покрывало, а там никого нет) Ребята, а где же девочка и мальчик? Вы не видели? Смотрите, здесь какое-то письмо. Может, это они нам его оставили? Давайте прочтём!

Педагог открывает письмо и читает (звучит «Вальс снежинок» П. Чайковского из балета «Щелкунчик») «Здравствуйте, ребятки! Что, в гости пришли? Да не тут-то было! Мы – злые волшебницы Ябеда, Каприза и Вредина решили вам помешать! Мы сделали так, что девочки и мальчики этой страны навсегда рассорились и ушли отсюда. Так что, если хотите вернуть их обратно, придётся вам потрудиться. Мы придумали вам такие тяжелые задания, что вы вряд ли с ними справитесь. Но, если вы дружные, смелые и решительные, то вам удастся преодолеть все препятствия и вернуть обратно маленьких обитателей волшебной страны. Привет! Ябеда, Каприза, Вредина».

Воспитатель: Да, ребята, вот это новость! Что же нам делать? Надо детей из беды выручать! Как вы думаете, сумеем мы задания злых волшебниц выполнить? Тогда давайте читать первое задание: «Отправляйтесь к ручью». Скорее занимайте места в поезде, мы уже отправляемся! Звучит музыка. Дети движутся по кругу, имитируя движение поезда. Ребята подходят к экрану. Там демонстрируется слайд-шоу «Ручеёк» под музыку «Утро в лесу» Эдварда Грига из сюиты «Пер Гюнт».

• Проводится игра «Переведи через ручеёк» (звучит «Прелюдия» И.–С.Баха). Правила: мальчик переводит девочку с завязанными глазами через мостики, затем девочка переводит мальчика. Цель: учить детей вовремя подставить своё дружеское плечо, доверять друг другу, развивать эмпатию.

Воспитатель: Молодцы, ребята! Вы такие дружные! Мальчики очень заботливые, внимательно переводили девочек. А девчата тоже молодцы – смело вели мальчишек через мостик!

• Педагог читает следующее задание волшебниц: « А теперь отправляйтесь на цветочную поляну!». Звучит музыка. Дети движутся по кругу, имитируя движение поезда. На экране слад-шоу «Цветочная поляна» (звучит «Вальс цветов» из балета «Щелкунчик» П. Чайковского).
• Проводится игра «Бабочки и жуки». Правила: девочки – бабочки легко и грациозно кружатся по цветочной полянке под музыку, проговаривая нежно звук «ш». Как только музыка умолкает, они присаживаются у цветка такого цвета, какого цвета у них резиночки на руках (2–3 раза, дети меняются резинками).Используется музыка «Шутка» И.–С. Баха. Затем мальчики — жуки, притоптывая ножкой, жужжат, выполняют такое же задание. Используется «Увертюра» из оперы «Севильский цирюльник» Джоаккино Россини в исп.Оркестра п/у Поля Мариа. В завершение игры девочки и мальчики кружатся над полянкой и присаживаются у цветов, образуя пару (звучит « Увертюра» из балета «Щелкунчик» П.И.Чайковского) Цель: формировать у детей представление о том, что девочки – нежные, изящные, грациозные. А мальчики – сильные, мужественные. Но все они – дети, которые любят играть и дружить. Учить слушать музыку, улавливать её характер, настроение, двигаться в такт мелодии.
• Педагог читает следующее задание волшебниц: «Ну, хорошо! В лесу вы справились с заданием, а вот в городе – посмотрим! Ждём вас в магазине игрушек!» Звучит музыка. Дети движутся по кругу, имитируя движение поезда. На экране слайд – шоу «Магазин игрушек». Звучит музыка В.Косма из х/ф «Игрушка».

Воспитатель: Ребята, посмотрите, какой беспорядок оставили после себя Каприза, Ябеда и Вредина! Все игрушки перепутали, ничего не поймёшь – какими мальчики играют, а какими девочки. Давайте наведём порядок!

• Проводится игра «Разберём игрушки». Звучит «Менуэт» Луиджи Боккерини. Правила: на ковре разложены различные игрушки. Необходимо игрушки для девочек положить в розовую коробку, а для мальчиков – в синюю. Игрушку надо громко назвать и сказать, кто ею любит играть – мальчик или девочка. Цель: учить детей дифференцировать игрушки, обосновывать своё решение в выборе, формировать грамматический строй речи, говорить свободно и плавно, использовать словосочетание «потому что».

Воспитатель: Ребята, вы отлично справились с заданием! Все игрушки на своих местах, теперь наши герои точно не ошибутся с выбором. Однако нас ждёт еще одно задание. Волшебницы вновь позвали нас в дорогу! Теперь отправимся в магазин одежды! Звучит музыка. Дети движутся по кругу, имитируя движение поезда. На экране слайд – шоу «Магазин одежды». Звучит «Венгерский танец» И. Брамса.

Воспитатель: И здесь побывали злые волшебницы! Всю одежду перепутали! Теперь не разберёшь, кому что одевать? Ну, как, справимся с задачкой? 

• Проводится игра «Одень куклу». Звучит «Испанская полька» С. Рахманинова. Правила: на ковровом конструкторе необходимо собрать изображение девочки мальчика, правильно подобрав им одежду. Цель: учить детей дифференцировать предметы одежды, обосновывать своё решение в выборе, формировать грамматический строй речи, говорить свободно и плавно, использовать словосочетание «потому что». Развивать тактильные ощущения, мелкую моторику.

Воспитатель: Отлично, ребята! Все вещи в порядке и на своих местах.Читает письмо: «Если вы, ребята, и с этим заданием справились, значит вы настоящие друзья. Только чувствуя поддержку друга можно преодолеть все препятствия. Кажется, пора нам исправляться. Только не знаем, с чего начать? Может, для начала научиться слова добрые друг другу говорить? Вы не знаете, как они называются?» Дети: Комплименты! Воспитатель:Ребята, давайте посмотрим на экран и объясним волшебницам, как правильно делать комплименты! На экране слайд – шоу «Комплименты». Педагог вместе с детьми обсуждает изображения.Звучит «Метель» Г. Свиридова.

Воспитатель: Вот и закончились задания злых волшебниц! Вы так хорошо их преодолели, что Каприза, Вредина и Ябеда решили брать с вас пример и исправляться. Может быть, они и жителей волшебной страны вернули? Идём скорее, посмотрим! Дети подходят к фланелеграфу и видят там девочку и мальчика.

• Полилог. Воспитатель: Вот и они, чудесные жители волшебной страны! Кто это? А как их зовут? Вы же знаете, что у всех девочек и мальчиков есть имена. Какие имена девочек вы припомните? А мальчиков? Давайте назовём наших героев! Ребята, посмотрите, какие нарядные…….. и…………..! Давайте им подарим комплименты!
• Проводится игра «Комплимент». Правила: дети по очереди берут со стола лепестки красного или синего цвета, говорят комплимент ……… или………. И приклеивают лепесток на фланелеграф. Цель: обогащать словарь детей прилагательными, наречиями, учить говорить легко и спокойно, слушать, что говорят другие, не повторяться, развивать коммуникативные навыки.
• Воспитатель: Ребята, закончилось наше волшебное путешествие! Сегодня мы с вами научились ещё больше доверять друг другу, жить дружно, не пускать к себе в дом Ябеду, Вредину и Капризу. Пора возвращаться домой. Предлагаю полететь на воздушном шаре. Закройте глаза и слушайте музыку, расслабьтесь. Звучит мелодия «Улетай на крыльях ветра» А.Бородина из оперы «Князь Игорь».
• Воспитатель: Вот мы и дома! Как хорошо здесь! Давайте порадуемся нашему чудесному возвращению и весело потанцуем! Звучит песня группы «Барбарики» «Дружба». Во время танца дети получают волшебные подарки – красные воздушные шарики с изображением сердца.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ «У КРАЇНІ ХЛОПЧИКІВ ТА ДІВЧАТОК» ДЛЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Заняття зі статевого виховання допомагають дошкільнятам усвідомлювати себе особами певної статі, орієнтуватись у стереотипах відповідної поведінки та формують у них позитивне ставлення до своїх однолітків і старших осіб протилежної статі. Джерело: Дошкільне виховання, №3 2011, с.20-22

 

Мета: збагачувати уявлення дошкільнят про те, що люди бувають різної статі: чоловічої та жіночої (діти – хлопчики й дівчатка, дорослі – чоловіки та жінки); закріплювати статеве самоусвідомлення за певними ознаками: одяг, зачіска, ім'я; розвивати вміння виразно проявляти своє позитивне ставлення до людей протилежної статі; вчити вживати слова, які містять інформацію про статеву належність; розвивати уважність, підтримувати прагнення до творчості; виховувати повагу, доброзичливість, приязнь одне до одного.

 

Матеріал: іграшкові хлопчики та дівчатка; схематичні зображення облич дівчинки та хлопчика (для кожної дитини); зелена галявина з квітами; хлопчачі та дівчачі іграшки; музичний супровід для гри зі звуком потяга; вірші Г.Шевчук із книг «Школа етикету для маленьких лицарів», «Школа етикету для маленьких леді»; сюжетні картинки серії  «Будь здоровим»; картонні силуети хлопчиків та дівчаток; площинні машинки з накручуваними колесами; площинні вази та квіти відповідного кольору; сюжетні картинки: хлопчик грається іграшками, не ділячись ними; хлопчик грається іграшками разом з іншими дітьми.

 

Словник: дівчинка, хлопчик, дівчатка, хлоп’ята.

 

Хід заняття

 

• Пізнавальний блок. Вихователь: Діти, ви любите подорожувати? І куди б ви хотіли вирушати у подорож? (відповіді дітей) А на чому можна подорожувати? (відповіді дітей) Я бачу, ви знаєте, куди і як люди подорожують. Я пропоную вам відвідати Країну хлопчиків і дівчаток. Згодні? Тож сідаймо в потяг і вирушаймо. Діти стають ланцюжком одне за одним, беруть попередню дитину за лікті й під музичний супровід рушають по колу. Зупиняються біля іграшкових хлопчиків.

• Вихователь: А ось і перша зупинка – «Спортивний майданчик». Погляньте, діти, хто тут на вас чекає? (виставлені ляльки хлопчики в спортивному одязі, картинки із зображенням хлопчиків, що грають у футбол) Це хлопчики чи дівчатка? Так, це хлопчики. Як ви здогадалися, що це хлопчики? (міркування дітей) А чим вони зайняті? (грають в футбол) Це жіноча чи чоловіча гра? (міркування дітей) Які ж бувають хлопчики? (сміливі, сильні, відповідальні, рухливі) Відгадайте: про кого з наших хлопчиків оцей віршик? Вихователь читає вірш Г.Шевчук із книги «Школа етикету для маленьких лицарів»

Хлопчик цей – спортсмен чудовий, завжди сильний і бадьорий.

Вміло він м’яча ганяє, швидко бігає, стрибає.

Вийде він на стадіон – кажуть: «Справжній чемпіон!»

То покажіть нам, хлоп’ята, які ви сильні (імітація різних рухів хлопчиками, а дівчатка плескають в долоні)

Вихователь: А які види спорту більше до вподоби дівчаткам? (гімнастика, аеробіка, фігурне катання) Час вирушати далі. Попрощайтеся з хлопчиками на майданчику, скажіть їм: «До побачення, хлоп’ята!» (діти повторюють) Займайте свої місця в потязі (діти рухаються по колу).

• Наступна зупинка «Бантикова», цікаво, чому вона так називається? (міркування дітей; діти зупиняються біля ляльок, прикрашених бантиками) Кого ви тут бачите? Ці ляльки – дівчатка чи хлопчики? Чому ви вирішили, що це дівчатка? (міркування дітей) А які бувають дівчатка? (ніжні, лагідні, гарні) Про кого з наших дівчаток оцей віршик? Вихователь читає вірш Г.Шевчук із книги «Школа етикету для маленьких леді»

Дівчинка ця рано встала, своє ліжечко прибрала, сонцю ясному всміхнулась, вмилася та одягнулась.

Причесала чепурушка свої кучері за вушка, і охайна та чистенька в дитсадок пішла раненько.

А хто любить гратися з ляльками? Дівчатка, покружляйте з ляльками (дівчатка під музику кружляють з ляльками) А з якими іграшками більше люблять гратися хлопчики? (з машинками, конструкторами) Вихователь: Їдемо далі. Попрощайтеся з господинями-дівчатками, скажіть їм: «До побачення, дівчатка!» (діти повторюють і знову рушають по колу).

• А ця зупинка – «Галявинка хлопчиків і дівчаток». Дивно, тут нікого, крім нас, немає. Де ж вони, дівчатка та хлопчики? (міркування дітей) Що ж треба зробити, щоб на цій галявині з'явились хлоп’ята і дівчатка? (міркування дітей) Мабуть, ви самі є хлопчики та дівчатка, чи не так? Виходьте з потяга й присядьте на цій галявині (діти сідають на зелену галявинку з квітами) Бачите, тут якісь тіні! Діти, ця галявина чарівна: на ній залишаються тіні всіх, хто тут був раніше. Давайте розглянемо їх. Цікаво, чи зможете ви за тінню визначити, хлопчик це чи дівчинка? (відповіді дітей) Спробуйте це зробити. Проводиться розвивальна гра «Вгадай, чия тінь». Вихователь показує силуетні зображення дівчаток і хлопчиків, а діти відгадують, хто з них хто.

• Соціально-моральний блок. Вихователь: А ви дружите між собою – хлопчики та дівчатка? Граєте разом? (відповіді дітей) Послухайте, що сталося з дітьми  одному дитсадку (вихователь читає вірш Г.Шевчук «У дитсадку»)

В дитсадку гуляли діти: Владик, Діма, Іра, Віта.

Всі дружили і сміялись, раптом вже засперечались:

Хтось машинку заховав, а хтось ляльку поламав.

Ви порадьте їх, малята, як же можна розібратись: де дівчата, де хлоп’ята, і чим вони грались?

Як ви гадаєте, хто у цьому віршику дівчатка? (відповіді дітей) Які ще дівочі імена ви знаєте? (відповіді дітей) А про яких хлопчиків йшлося у віршику? Які Імена хлопчиків ви знаєте? Якими іграшками граються дівчатка? А хлопчики?

Ви порадьте їм, малята, ось у чому розібратись:  як дівчатам і хлоп’ятам разом треба гратись?

(діти дають поради щодо спільної гри: гратися дружно, ділитися іграшками, не ламати іграшки)

• Емоційно-ціннісний розвиток (перша підгрупа дітей) Вихователь: Молодці, ви добре знаєте, як треба правильно ставитися одне до одного. Тепер розкажіть, як ви це робите? (проводиться вправа «Закінчи речення», приклади початків речень: я люблю гратися з хлопчиками, тому що..., я ніколи не ображаю дівчаток, тому що…) Вихователь: Розгляньте ці картинки (два сюжети: хлопчик грається, не ділячись іграшками ні з ким; хлопчик грається з іншими дітьми) Який з цих хлопчиків вам подобається більше? Чому? А зараз подивіться одне на одного і скажіть: чим сході і чим відрізняються дівчатка від хлопчиків? (відрізняються зачісками, одягом, іграми, силою; схожі зростом, кольором очей та волосся)
• Фізичний блок. Проводиться рухлива гра «Вибери іграшку». Вихователь розкладає на підлозі іграшки. Діти під музику ходять по груповій кімнаті, а коли музика закінчується, вибирають: дівчатка – іграшки для дівчаток, хлопчики – для хлопчиків.
• Мовленнєвий блок (друга підгрупа дітей). Проводиться дидактична гра «Навпаки», приклади тверджень: у дівчаток волосся довге, а у хлопчиків - … коротке, хлопчики носять шорти, а дівчатка - … платтячка, дівчатка ростять кіски, а хлопчики - … стрижуться коротко, хлопчики витривалі, а дівчатка - …. тендітні, дівчатка ніжні, а хлопчики - … мужні, хлопчики рухливі, а дівчатка - … спокійні.
• Вихователь: Мандруємо далі (діти рушають) Ось ми потрапили на зупинку, яка називається «Дружні малята». Виходьмо, пограємося. Проводиться пальчикова гімнастика «Дружні пальчики». Діти під словесний супровід виконують вправи в парах:

Хлопчики і дівчатка вміють дружно жити,	ритмічно з’єднують пальці рук у «замок»
І маленькі пальчики люблять теж дружити.	ритмічно торкаються однаковими пальцями рук
1, 2, 3, 4, 5 – починаєм рахувать.	почергово торкаються однаковими пальцями рук
1, 2, 3, 4 – всі рахунок закінчили.	опускають руки донизу, стріпують п’ястями
Хлопчики й дівчатка вміють дружно жити, і маленькі ніжки люблять теж дружити.	лежачи на підлозі, діти торкаються ступнями один одного
Хлопчики й дівчатка вміють дружно жити, і маленькі спинки люблять теж дружити.	труться спинками одне від одного

• Вихователь: Діти, як ви гадаєте, серед тварин теж є дівчатка і хлопчики? (міркування дітей) А зараз ми пограємося у гру. Ви допоможете мені визначити, хто з цих тварин – дівчинка, а хто – хлопчик. Проводиться гра «Хто є хто» зі схематичними зображеннями облич дівчинки та хлопчика. Вихователь називає тварину, а діти показують відповідну схему-обличчя: лисиця (лис), ведмідь (ведмедиця), заєць (зайчиха), вовк (вовчиця), корова (бик), кішка (кіт), слониха (слон), коза (цап), свиня (кабан), курка (півень).
• Вихователь: Мої розумнички! А чи любите ви працювати? (відповіді дітей) Слухайте: мешканці Країни хлопчиків та дівчаток просять вашої допомоги. Зможете їм допомогти? (відповіді дітей) Хлопчики полагодять колеса автомобілів, а дівчатка доберуть квіточки до ваз. Проводяться розвивальні ігри «Добери колеса до машин», «Підбери квіти до ваз».
• Вихователь: Ось і закінчилась наша подорож до Країни хлопчиків та дівчаток. Вона сподобалася вам? А що саме вам сподобалося й запам’яталося найбільше? (проводиться обговорення)

 

ЗАНЯТТЯ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ «МИ ТАКІ РІЗНІ» ДЛЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Задачи: формировать у ребенка представление о том, кто он: мальчик или девочка, учить находить отличия во внешнем облике мальчиков и девочек, учить определять особенности игровых интересов мальчиков и девочек, развивать мышление, воспитывать аккуратность и опрятность во внешнем виде, воспитывать дружелюбное отношение друг к другу.

 

Предварительная работа: рассматривание альбомов: «Мальчик, мужчина, дедушка», «Девочка, женщина, бабушка», рассматривание и чтение книг: «Игрушки» А. Барто, «Вот какая мама», «Малышок-голышок», «Девочка чумазая» Е. Благининой, игра в дидактические игры: «Одень девочку и мальчика», «Из чего же сделаны мальчики и девочки», «Одень Машеньку», «Семья».

 

Ход совместной деятельности

 

• Воспитатель: Колокольчик, мой дружок, собери детей в кружок (дети собираются возле воспитателя) Мои любимые девочки и мальчики, я очень хочу с вами поиграть в нашу любимую игру с пальчиками:

Дружат в нашей группе девочки и мальчики (дети хлопают в ладоши)

Мы с тобой подружим маленькие пальчики (прикасаются поочерёдно пальчиками левой руки к пальчикам правой)

1, 2, 3, 4, 5 – будем вместе мы играть(поочерёдно сгибают пальцы рук)

Дружно за руки возьмемся (берутся за руки) и друг другу улыбнёмся (улыбаются друг другу)

• Ребята, теперь с таким хорошим настроением можно и поиграть. Присаживайтесь на стульчики. Ребята, что во всех нас есть общего? У всех у нас одинаковые части тела, у всех есть рот, нос, руки, ноги. Давайте поиграем и проверим. Игра «Ребятки, ребятки, где же наши ушки?» (воспитатель пропевает: «Ребятки, ребятки, где же наши …(называет часть тела)», дети отвечают, пропевая и показывая «Вот они, вот они, вот наши….» Молодцы, у всех нас одинаковые части тела. Но мы и отличаемся друг от друга. Чем же? (ответы детей, воспитатель дополняет, что у нас есть мальчики и девочки, мы по-разному одеваемся и внешность разная) Предлагаю вам отгадать про кого из ребят я загадала загадку.
• Игра «Угадай о ком я рассказываю» (воспитатель достает фото ребенка и рассказывает о его внешности, как одет, что он любит, а дети отгадывают, затем показывается детям фото) Дети определяют в какой домик поместить фотографию: окошко домика девочек или домика мальчиков из дидактической игры «Из чего же сделаны мальчики и девочки».
• К нам сегодня в гости собрались прийти девочка Таня и мальчик Саша, но они совсем запутались и не знают, какую одежду им одеть в детский сад. Давай им поможем одеться. Дети помогают одеть кукол. Воспитатель оценивает, правильно ли они одеты, почему именно так.
• Молодцы, ребята. Нашим гостям очень нравится в нашей группе. У нас много игрушек, и для мальчиков и для девочек. Давайте, нашим гостям покажем во что может поиграть мальчик Саша, мальчики, предлагайте. А во что интересно будет поиграть девочке Тане? Девочки, во что вы любите играть в группе? Предлагаю вам взять кукол и пойти с ними поиграть в эти игры.

 

ЗАНЯТТЯ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ «Я ДІВЧИНКА, Я ХЛОПЧИК» ДЛЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Задачи: знакомить детей с отличительными признаками девочек и мальчиков (внешний вид, поведение, одежда, голос, движения), развивать грамматический строй речи, активизировать словарный запас через игровую деятельность, внимание, память, воспитывать у детей культуру взаимоотношений полов, адекватную полу модель поведения, понимание роли мужчины и женщины.

 

Ход деятельности

 

• Ребята, давайте поздороваемся с нашими гостями, а я поздороваюсь с вами. Здравствуйте, девочки и мальчики! Давайте с вами знакомиться! Посмотрите, какой у меня красивый пакет. Он необычный, можно сказать волшебный, потому что помогает мне совершать превращения и делать сюрпризы для детей. Когда я была маленькой, меня называли ласково: Танечка. Я возьму своё имя и положу в этот пакет. А вас как ласково называют мамы? Хотите положить и вы своё ласковое имя в пакет? (собрать имена)
• Звучит ветер. Ой, что это, подул ветер, и все наши имена разлетелись. Что же нам теперь делать? Как же я буду теперь без имени? (если дети не предложат, продолжить радостно). Я поймала имя Юлечка. Это девочка или мальчик? Где у нас Юлечка? Возьми своё имя Юлечка. Очень приятно с тобой познакомиться, Юлечка!» и т.д. Вот мы и познакомились: у нас здесь собрались замечательные ребята мальчики и девочки – дружные и приветливые.
• А сейчас мальчики пригласят девочек на парный танец (звучит музыка) Приглашаю вас взяться за руки и сделать большой круг. Скажите мне пожалуйста, чем похожи мальчики и девочки? (предложить посмотреть друг на друга) Чем девочки отличаются от мальчиков? (поведением, играми, игрушками, движениями, голосами, внешне), а сейчас мы с вами убедимся в этом.
• Игра «Мы – разные», развивает внимание, наблюдательность, умение различать индивидуальные особенности других детей. Встать в круг по желанию вызывается один из детей. Воспитатель, выступающий в роли ведущего, задаёт вопросы: «Кто из мальчиков самый высокий? Кто из девочек самая высокая? У кого из детей тёмные, вьющиеся волосы? У кого на голове есть банты? и т.д А теперь ребята посмотрите что все люди одинаковые, но все отличаются друг от друга т.е «разные», «непохожие».
• Двигательная гимнастика: «Узнай по голосу».
• Ребята, посмотрите у нас в гостях Маша и Миша они брат и сестра им срочно нужна помощь. Д/и «Что перепутал художник». Посмотрите, что-то в них не так. (перепутана одежда). Существует одежда для мальчиков и для девочек.
• А сейчас мы с вами поиграем в игру «Наши наряды» (наряжаются сами, дети садятся на стульчики) Для игры: косынка, юбка, кепка, пиджак, галстук, сумочка. Дети надевают одежду и обсуждают правильность выбора. Мальчики вам больше нравятся девочки в брюках или в платьях? Почему же девочки ходят в брюках? (это для похода, физкультуры, поездки, для того что в такой одежде удобно). А каждый день - красивее в платьях. Самые красивые принцессы – все в платьях, а принцы – в брюках (показ иллюстрации принцы и принцессы).
• А сейчас с помощью моего волшебного пакета я превращаю вас в цветочную поляну. Проводится подвижная игра «Пчёлы и шмели». Цель: Игра учит детей выразительным образным движениям, соответствующим представлению о женском и мужском поле. Ход игры: распределить на две команды - девочек и мальчиков. Девочки могут изображать пчёлок, они передвигаются грациозно, машут крылышками, изящно качают головами, подражая жужжанию пчелы: «в-з-з-з-з», а мальчики изображают цветы: встают на одно колено, расправляют руки, как лепестки. По сигналу воспитателя дети меняются ролями. Мальчики становятся шмелями: машут руками, словно крыльями, притоптывая ногами, жужжат, словно большие шмели: «ж-ж-ж…», а девочки изображают красивые цветы.
• В моём волшебном пакете есть ещё необычный предмет, что это? (домик) Подходят и рассматривают дома. Определите , какой дом мальчиков, а какой дом девочек? Почему? (потому что девочки любят наряжаться, а мальчики строить, ремонтировать) Д/и: «Собери дом из пазла»
• Игра «Кому что нужно для игры», дети делятся на девочек и мальчиков. На столе лежат предметы (пистолет, машина, кукла, сумочка и т.д) дети должны сделать выбор этих предметов. Вывод: у каждого пола есть свои любимые игрушки и они отличаются. Но все дети - мальчики и девочки - должны дружить между собой и играть вместе, а значит они должны быть дружными и уметь распределять свои роли по интересам и всегда делиться своими игрушками.
• Встают на колени в круг на паласе. В моем волшебном пакете есть волшебная палочка, которая поможет нам сказать: «Каким должен быть мальчик, с которым бы хотелось дружить? (по очереди называют качества мальчиков передавая волшебную палочку друг другу) Умным, смелым, сильным, ловким и т.д. А каким не должен быть мальчик? Трусливым, ленивым, слабым и т.д. А теперь назовите какой должна быть девочка с которой хотелось бы дружить? Красивой, доброй, модной, стильной, аккуратной, спортивной, хорошей хозяйкой. А какой не должна быть девочка? Злой, ленивой, неряшливой и т.д. Молодцы! Я хочу, чтобы вы были самыми дружными.
• Рисование краской ,пальчиком - украсить сердечко. А сейчас мы с вами украсим красками и подарим друг другу маленькое сердечко и пожелаем друг другу добрые и хорошие слова «Я желаю тебе….»

 

ЗАНЯТТЯ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ «ХЛОПЧИКИ ТА ДІВЧАТКА» ДЛЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Задачи: учить детей быть внимательными друг к другу, развивать классификационные умения на примере предметов одежды, воспитывать доброжелательные отношения между мальчиками и девочками

 

Активизация словаря: одежда для мальчиков: рубашка, брюки, носки, ботинки; одежда для девочек: платье, бант, туфли

 

Оборудование: иллюстрация с изображением семьи, мужская и женская одежда, кукла-мальчик, кукла-девочка, ТСО, музыкальный центр

 

Предварительная работа: беседа с мальчиками «Мальчики защитники слабых», беседа с девочками «Девочки – мамины помощницы», рассматривание иллюстраций с изображением семьи, чтение русской народной сказки «Курочка Ряба», разучивание потешек «Ладушки», «Едем, едем к бабе к деду»

Методы и приемы: беседа, символическая игра, дидактическая игра

 

Ход деятельности

 

• Воспитатель: Здравствуйте, ребята, здравствуйте девочки и мальчики! Давайте с вами знакомиться! Посмотрите, какой у меня красивый пакет. Он необычный, можно сказать волшебный, потому что помогает мне совершать превращения и делать сюрпризы для детей. Я возьму свое имя и положу в этот пакет – Валентина Сергеевна. Положите и вы свои имена в пакет (собирает имена).
• Ой, что это, подул ветер, и все наши имена разлетелись. Что же нам теперь делать? Как же я буду теперь без имени? (если дети не предложат, продолжает радостно) Я поймала имя Олечка. Это девочка или мальчик? Где у нас Олечка? Возьми свое имя, Олечк. (отдавая, говорит: «Очень приятно с тобой познакомиться, Олечка!») и т.д. Заключая начало занятие воспитатель говорит: «Вот мы и познакомились: у нас здесь собрались замечательные ребята мальчики и девочки - дружные и приветливые.
• Д/и: «Кто во что одет». Цель: Развить умение различать одежду мальчиков и девочек. Ход игры. Рассматриваем одежду на кукле-мальчике и на кукле-девочке. Вызываю девочку и рассматриваем во что она одета. Вызываем мальчика и рассматриваем во что он одет. Вот мы с вами какие красивые! Не пора ли нам с вами съездить в гости к бабушке и к дедушке.
• Игра: «Едем, едем к бабе к деду». Цель: учить сочетать слова с действиями. Мы очень любим бабушку и дедушку, давайте бабушке сыграем «Ладушки». А дедушка любит мастерить, давайте покажем дедушке как мы строим птичкам дом. Строим, строим птичкам дом - тук-тук-тук, тук-тук-тук.
• А сейчас я хочу с помощью моего волшебного пакета превратить девочек в бабочек, а мальчиков в зайчиков. (девочки летают как бабочки, а мальчики прыгают как зайчики) Девочки – бабочки и мальчики – зайчики добрые, вежливые. Бабочки – девочки летают спокойно, не наталкиваются друг на друга. Мальчики – зайчики будут прыгать высоко и весело. Девочки – бабочки и мальчики – зайчики очень дружные.

 

ЗАНЯТТЯ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ «МОЯ ДРУЖНА РОДИНА» ДЛЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Інтергація освітніх галузей:

«Пізнання» (формування цілісної картини світу), «Комунікація», «Художня творчість» (аплікація), «Читання художньої літератури», «Здоров’я»

 

Види дитячої діяльності: ігрова, комунікативна, продуктивна, слухання літературного твору.

 

Мета діяльності педагога: формувати уявлення про родину та її членів, про доброзичливі відносини рідних людей, про емоційний стан членів родини, виховувати любов і повагу до своїх рідних, формувати поняття – мій дім, моя родина, викликати у дітей радість від створеного ними зображення, формувати навички акуратної роботи.

 

Плановані результати розвитку інтегративних якостей дошкільника: емоційно-зацікавлено стежить за розвитком дії в і іграх-драматизаціях (зустріч їжачка), відповідає на запитання педагога пііід час беміди про членннів родини, активний при створенні колективної кккомпозиції в аплікації «Гарний будинок».

 

Матеріал та обладнання: картинки із зображенням членів родини, картинка із зображенням всієї родини, долонька двостороння з особами сумними і веселими, паперовий білий дім, вирізані з кольорового паперу різні фігурки

 

Зміст організованої діяльності дітей

 

• Організаційний момент

Вихователь: Діти, чуєте, хтось стукає! Хто ж це прийшов до нас у гості? (входить Їжачок)

Їжачок: Здрастуйте, діти! Я пиніс вам лист, тут написано вашу адресу. Ось, візьміть (передає вихователю)

Вихователь: Здрастуй, Їжачок! Велике тобі спасибі, проходь, будь нашим гостем.

Їжачок: Ніколи мені, у мене ще багато справ. Наступного разу обов’язково погостюю у вас, діти!

Всі: До побачення! Приходь до нас ще!

• Загадки, бесіда про членів родини

Випромінює вона світло, від посмішки – ямочка, нікого дорожче немає, ніж рідна… (матуся)

Вихователь: Молодці, діти, правильно! (виставляє на фланелеграф картинку із зображенням мами) Проходить бесіда (опитування 2-3 дітей): Як звуть твою маму? Хто ти для мами? Як мама називає тебе лагідно? Чудово! А тепер послухайте таку загадку.

Вгадайте, хто ж це? Добрий, сильний, спритний, сміливий! Чекаю відповіді я, діти! Молодці, звичайно, це … тато!

Вихователь: Молодці, діти! Звичайно, це тато! (виставляє картинку із забораженням тата) Проходить бесіда (опитування 2-3 дітей) Як звати твого тата? Хто ти для тата? Чудово, діти! Слухайте наступну загадку!

На ній все господарство – і песик, і рябушка, але завжди ватрушками нас нагодує… (бабуся)

Вихователь: Молодці, діти! Звичайно, це бабуся! (виставляє картинку із забораженням бабусі) Проходить бесіда (опитування 2-3 дітей) Як звати твою тбабсую?  Хто ти длбабусі? Чудово, діти! Слухайте наступну загадку!

Мочить в теплому молоці він шматочок хлібця, ходить з паличкою в руці наш улюблений… (дідусь)

Вихователь: Молодці, діти! Звичайно, це дідусь! (виставляє картинку із забораженням дідуся) Проходить бесіда (опитування 2-3 дітей) Як звати твого дідуся? Хто ти для дідуся? Чудово, діти! Ви всі просто молодці! (виставляє картинку із зображенням всієї родини) А всі ці люди разом називаються одним словом – родина. Діти, давайте покажемо родину на долоньці!

• Пальчика гра «Сім’я»

Цей пальчик – дідусь, цей пальчик – бабуся, цей пальчик – тато, цей пальчик – мама,

А цей пальчик – я! ось і вся моя сім’я!

• Виставляється долонька із смутним обличчям. Ой, діти, щось сталося в цій родині. Як ви думаєте, що ж могло статися? (вони посварилися) А як ви думаєте, що ми можемо зробити? (треба родину помирити) Звичайно, діти, родину треба помирити.
• Рухлива гра «Помирилися»

Поганий настрій в нас в родині зранку, і тому в родині у нас не ладяться справи (голова опущена, руки вздовж тулуба, повроти вправо-вліво)

У дідуся нашого весь день болить спина (нахили вперед, руки за спину), у бабусі старенької паморочиться голова (кругові рухи головою)

Тато цвях хотів забити, по пальцю раптом потрапив (стукати кулачками один по одному)

У мами вечеря підгоріла, в родині у нас скандал (дивимося на розкриті долоні)

Давайте будемо їх мирити, свою родину потрібно любити.

Посміхнемося один одному і тоді помиримося (помирити родину, долоньку перевернути, родина посміхається)

Вихователь: Діти, подивіться, вся родина знову посміхається, все у них добре, вони помирилися. А як ви думаєте, де живе родина? (у своєму будинку) На долоньку накладається паперовий дім з віконцями для кожного пальчика.

• Аплікація «Гарний будинок». Вихователь: Діти, подивіться, який будинок сумний. Як ви демаєте, що потрібно зробити, щоб будинок став веселим і красивим? (діти висловлюють свої припущення) Давайте прикрасимо його і зробимо красивим (діти і вихователь прикрашають будинок) Молодці, діти, подивіться, який гарний і святковий вийшов будинок для родини. Давайте для всіх розповімо вірш про будинок.

Будинки бувають різні – цегляні, каркасні,

З залізними балконами, бувають навіть снігові,

Зовсім, як справжні. Але найкращий – це мій. Я в ньому живу зі своєю родиною.

• Рефлексія. Вихователь: Діти, хто приходив до нас у гості? Кого ми з вами мирили? А для кого ми так гарно прикрасили будинок?