Методичні рекомендації по роботі з батьками

Про матеріал
Система роботи з батьками включає глибоке вивчення соціального складу сім’ї, матеріального становища, педагогічної культури, індивідуальних, психологічних особливостей батьків, сімейного мікроклімату. Вивчення сім’ї є тією основою, на якій можна забезпечити диференційований педагогічний всеобуч батьків та управління процесом організації сімейного виховання та освіти. У цих методичних рекомендаціях вміщено матеріали роботи з батьками, плани , графіки, програми вивчення сім’ї.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

по роботі з батьками

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Анотація.

3

Вступ.

4

Примірна структура системи роботи з батьками.

6

Форми роботи з батьківською громадськістю.

6

Вивчення сім’ї.

8

Діяльність класного керівника. Робота з батьками.

10

Основні завдання роботи з батьківським комітетом

28

Форми взаємодії педагогів та батьків

30

План взаємодії педагогів та батьків

31

Організація роботи з батьківською громадськістю і батьками

39

План роботи батьківської ради.

46

Пам'ятка про профілактику суїциду

51

Педагогічна рада «Взаємодія сім'ї та школи у вихованні особистості»

55

Основні напрями спільної діяльності педагогів і батьків.

56

Методи вивчення сім'ї

57

Нетрадиційні форми роботи з батьківською громадськістю.

60

Памятка для вчителя в роботі з батьками.

70

Бібліографія.

72

 

 

 

 

 

Анотація

Система роботи з батьками включає глибоке вивчення соціального складу сім’ї, матеріального становища, педагогічної культури, індивідуальних, психологічних особливостей батьків, сімейного мікроклімату. Вивчення сім’ї є тією основою, на якій можна забезпечити диференційований педагогічний всеобуч батьків та управління процесом організації сімейного виховання та освіти.

У цих методичних рекомендаціях вміщено матеріали роботи з батьками, плани , графіки, програми вивчення сімї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Останнім часом з тих чи інших  причин школа і сім'я перебувають у стадії перманентної конфронтації. Шкільні педагоги дають негативні характеристики сім'ї, звинувачуючи батьків у самоусуненні від виховання власних дітей, у брутальному, навіть жорстокому ставленні до них. Батьки, у свою чергу, зневажливо ставляться до вчителів, указуючи на їхній низький професійний рівень, невисокі моральні якості. У багатьох сім'ях не вважають за необхідне звертатися до педагогів з приводу проблем, які виникають  у вихованні  дітей. До педагогів батьки звертаються зазвичай тоді, коли вже  запізно.

Сім'я і школа — потенційні природні партнери у вихованні дітей — часто виявляються реальними супротивниками, а поміж ними в епіцентрі ворожих взаємин і агресивних висловів постає дитина, яка вимушена пристосовуватися, лицемірити, що  призводить до проявів аморальної поведінки.

  Попри все за певних  умов гострота проблеми взаємодії школи і сім'ї в сучасних умовах може бути знята. Для цього необхідно, аби суб'єкти  взаємодії вибудовували основи культури спілкування, такі необхідні для розв'язання проблем дитини. Останнім часом психолого-педагогічна наука робить спроби окреслити шляхи відмови від традиційних і запропонувати нові підходи в розв'язанні проблем взаємодії сім'ї та школи, виховання дітей та підлітків.

  Визначальна умова взаємодії цих двох суб'єктів  - батьків і педагога - вичерпне уявлення про зміст виховної діяльності один одного, можливості порозуміння щодо завдань і засобів виховного впливу заради благополуччя дитини, адекватність виховних дій до запланованого кінцевого результату.

Отже, педагог має знати, з якої сім'ї прийшла в школу кожна дитина, яка структура цієї сім'ї, у якому стані перебуває сучасна українська родина і які тенденції зумовлюють її розвиток. Це зробить взаємодію педагога та батьків учнів більш конкретною, осмисленою, результативною. Тому  пропонуються вашій увазі  рекомендації щодо роботи з батьками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації по роботі з батьками.

В Законі України про загальну середню освіту, Державній національній програмі « Освіта» визначено основні завдання організації родинного виховання і освіти як важливої ланки виховного процесу. Успішне виконання цих завдань залежить як від взаємодії школи і сім’ї у вихованні підростаючого покоління , так, як і від забезпечення системного підходу до роботи з батьками.

Примірна структура системи роботи з батьками:

  • Педагогічний всеобуч батьків;
  • Батьківські збори ( конференції);
  • Батьківські комітети , школи, класу;
  • Рада батьків;
  • Консультпункти, індивідуальні, групові консультації;
  • Дні відкритих дверей для батьків.

Форми роботи з батьківською громадськістю:

  • Лекції ( загальношкільні для батьків, учнів класу);
  • Бесіди ( колективні, групові, індивідуальні);
  • Прес – конференції « Ми і наші діти»;
  • Усні журнали;
  • Диспути;
  • Зустрічі « За круглим столом»;
  • Конференції з обміну досвідом родинного виховання;
  • Перегляд фільмів на педагогічні теми;
  • Читацькі конференції по обговоренню педагогічної літератури, періодичної преси з питань родинного виховання;
  • Вечори запитань і відповідей;
  • Дні відкритих дверей;
  • Консультації ( групові, індивідуальні)з питань теорії та методики родинного виховання;
  • Відкриті двері для батьків;
  • Вечори « На сімейний вогник»;
  • Вечори сімейних традицій;
  • Вечори « Портрет сімї»
  • Виставки « Світ захоплень нашої сім’ї», « Кулінарні вироби членів сім’ї», прикладної декоративної творчості , родинні альбоми , колекції;
  • Випуск тематичних газет « Дозвілля родини», « Говорять професії батьків», « Моя сімя»,  « Спорт у родині».
  • Конкурси  Нумо, тато», « Ну-мо, мати», « Що, де, коли?», « Тато, мама і я – бережлива сімя»
  • Зустрічі поколінь, роздуми над проблемним вихованням;
  • Родинні мости ( зустрічі) з батьками та обговорення проблем виховання дітей;
  • Народна світлиця ( звертання до народних традицій, формування особистості школярів через спільну роботу батьків, дітей і педагогів
    );
  • Вечір великої родини;
  • Дискусійний клуб ( обговорення проблем виховання).

 

Вивчення сім’ї

 

Система роботи з батьками включає глибоке вивчення соціального складу сім’ї, матеріального становища, педагогічної культури, і індивідуальних, психологічних особливостей батьків, сімейного мікроклімату.

Вивчення сімї є тією основою, на якій можна забезпечити  диференційований педагогічний всеобуч батьків та управління процесом організації сімейного виховання та освіти.

Перш ніж розпочати вивчення сім’ї учня, класні керівники складають план вивчення, розробляють програму і методи вивчення.

Програма вивчення сімї може будуватись за трьома інтегральними напрямами:

  • Загальні відомості про сімю;
  • Матеріальна і духовна культура сімї;
  • Виховання дітей в сімї.

Саме через ці напрями можна виявити всі сторони життєдіяльності сім’ї, її способу життя, умови і шляхи сімейного виховання, позитивні та негативні тенденції, виховні потреби та можливості батьків.

 

Діяльність класного керівника. Робота з батьками

Умовою успішної виховної діяльності з учнями є співробітництво класного керівника з батьками, адже родина впливала і продовжує значно впливати на процес розвитку особистості дитини

Зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу - це важлива й відповідальна задача вчителя. Рішення даної задачі представляється можливим, якщо у плані роботи знайдуть відображення такі напрями діяльності класного керівника з батьками:

  • вивчення родин учнів;
  • педагогічна освіта батьків;
  • забезпечення участі батьків у підготовці та проведенні колективних справ у класі;
  • педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу;
  • індивідуальна робота з батьками;
  • інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів.

Робота в кожному з перерахованих напрямів складається з певної сукупності форм і способів діяльності. Їх вибір обумовлений цілями й задачами виховної роботи, особистісними та професійними особливостями класного наставника, традиціями школи та класу, своєрідністю складу учнів та їхніх батьків, тенденціями розвитку виховних відносин у класному колективі, принципами взаємодії вчителя й батьків.

Порада вченого. Професор Н. Щуркова радить класному керівнику будувати взаємодію з батьками на основі таких основних ідей-принципів, як:

  • звертання до почуття батьківської любові та її повага;
  • уміння розглянути в кожному учні позитивні сторони, що дозволяють давати характеристику дітям з висування випереджальної позитивної оцінки;
  • висока повага особистості батька й матері, їх батьківської турботи, їх трудової та громадської діяльності.

Які форми та методи роботи з батьками може використовувати вчитель? Постараємось відповісти на це запитання з огляду на раніше виділені нами напрями роботи класного керівника з батьками учнів.

Вивчення родин учнів дозволяє класному керівнику краще довідатись про дітей та їхніх батьків, зрозуміти стиль життя родин, ознайомитися з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей напрям діяльності класного керівника відбивається у плані такими формами роботи, як відвідування родин учнів, анкетування, твори про родину, конкурс творчих робіт учнів «Моя родина», тестування, педагогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банку даних про родину та сімейне виховання.

Педагогічна освіта батьків планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей і задач навчально-виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, права, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори; тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду й аналізу різних ситуацій виховання дитини в родині та школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків; обмін досвідом виховання дітей у родині; вечір запитань і відповідей; день відкритих дверей та інші форми.

Забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу здійснюється класним керівником за допомогою включення їх у такі види взаємодії, як спільне планування виховної роботи у класі; колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт, дні здоров'я; допомога в ремонтних роботах й естетичному оформленні класної кімнати; участь в обладнанні кабінету й виготовленні наочного приладдя; організація міні-гуртків і клубів.

Педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу відбивається в таких пунктах плану виховної роботи: вибори батьківської ради, допомога у плануванні й організації її діяльності, робота із соціально неблагополучними родинами, установлення зв'язків із шефами, оточуючим соціумом, громадськістю.

Індивідуальна робота з батьками дозволяє встановити безпосередній контакт із кожним членом родини учня, домогтись більшого взаєморозуміння в пошуку шляхів розвивального впливу на особистість дитини. Тому класний керівник включає у план роботи відвідування родин учнів, індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив і засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення.

Інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів здійснюється класним керівником за допомогою тематичних і підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей і таблиць результатів навчальної діяльності, ведення щоденників спостереження за процесом розвитку дитини чи зошитів досягнень учнів, написання батькам листів-характеристик, записок-повідомлень, вітальних листівок і листів подяки.

 

Розділ плану «Робота з батьками» учитель може оформити так:

Термін проведення

Найменування справ

Вересень

1. Батьківські збори «Давайте познайомимось».

2. Анкетування батьків.

3. Вибори батьківської ради та планування її діяльності.

4. Формування картотеки родин учнів

Жовтень

1. Відвідування родин учнів.

2. Збори батьків та учнів із планування спільної діяльності «Наші загальні справи».

3. День відкритих дверей. Екскурсія по навчальних кабінетах школи «Знайомимося з нашими вчителями».

4. Педагогічна консультація для батьків «Як допомогти дитині добре вчитись»

Листопад

1. Аналіз навчальної роботи за I чверть. Лист батькам про досягнення дітей у різних видах діяльності.

2. Лекція психолога «Пізнавальні процеси особистості й умови її розвитку».

3. Відвідування родин учнів.

4. Індивідуальні педагогічні доручення окремим батькам

з підготовки до обміну досвідом на батьківських зборах на тему «Пізнавальні ігри в родині»

Грудень

1. Батьківські збори «Розвиток пізнавальних інтересів дітей у родині».

2. Виставка для батьків та учнів «Ми - люди творчі».

3. Колективна творча справа «Готуємось до Нового року»

Січень

1. Відвідування родин учнів.

2. Творчий звіт учнів перед батьками за підсумками II чверті.

3. Лижна прогулянка за місто разом з батьками

Лютий

1. Тематична консультація для батьків хлопчиків «У родині росте син».

2. КВК дітей і батьків

Березень

1. Свято мам і бабусь.

2. Тематична консультація для батьків «У родині росте дочка».

3. Спільне формування програми гуртка для дівчинок «Дівиці-майстрині» (ведуть мами).

4. Відвідування родин учнів

Квітень

1. Створення екрана успішності учнів.

2. Виставка кращих робіт учнів, зошитів, щоденників.

3. Лекція «Традиції сімейного читання».

4. Огляд літератури для батьків «Домашня бібліотека»

Травень

1. Анкета для батьків «Плани на літо».

2. Збори батьків та учнів «Підсумки року».

3. Підготовка листів подяки.

4. Концерт для батьків

Червень

1. Одноденний похід учнів і батьків

«Визначні пам'ятки рідного краю».

2. Благоустрій класної кімнати


Шостим компонентом плану роботи класного керівника може стати розділ «Вивчення стану й ефективності виховного процесу у класі». Необхідність включення цього розділу у план роботи класного наставника обумовлюється тим, що за відсутності достовірної, підданої ретельному аналізу інформації про розвиток особистості учнів, формування колективу класу, стан і результати виховного процесу ставиться під сумнів педагогічна доцільність усієї досить складної та трудомісткої діяльності вчителя та його колег.

Як об'єкти дослідження стану й ефективності виховного процесу у класі можуть бути вибрані:

а) розвиток особистості учнів;

б) формування класного колективу;

в) наявність в учнів та їхніх батьків почуття задоволеності життєдіяльністю у класі.

При вивченні процесу й результатів розвитку особистості учнів класному керівнику варто скористатись діагностичними розробками вчених. Наприклад, хорошою підказкою педагогу є розроблена професором Н. Масловою діагностична схема «Загальний рівень розвитку особистості школяра».

Порада вченого. Доктор педагогічних наук Н. Маслова пропонує вивчати процес і результати розвитку особистості дитини за такою схемою.

1. Збір загальних відомостей про школяра: стать, вік, стан здоров'я й фізичного розвитку, умови життя в родині (склад родини, наявність інших дітей, матеріально-побутове становище, освітній, трудовий, моральний статус батьків, ставлення старших до дитини, застосування заохочень, покарань).

2. Знайомство з режимом дня школяра, використанням вільного часу, участю в домашній праці.

3. Виявлення основних характерологічних особливостей школяра (переважний настрій, прояви самостійності, свободи, працьовитості, допитливості, товариськості й ін.).

4. Виявлення основних реакцій школяра на різний тон і характер звертання до нього: задушевність, прохання, суворість, пред'явлення вимог (шляхом спостереження).

5. Визначення здатності школяра управляти своїми почуттями, бажаннями, потребами шляхом спостереження в конфліктних ситуаціях і ситуаціях вільного вибору.

6. Вплив самооцінки школяра, ступінь задоволеності собою, своєю поведінкою й успіхами, його вміння аналізувати свої вчинки та бачити себе з боку й у майбутньому.

7. Виявлення загального світогляду школяра, кола читання й інтересів, схильностей, ставлення до музики, телепередач, кіно, театру, суспільно-політичних подій. Культура мови.

8. Виявлення ставлення до навчальної праці (активність, наполегливість, старанність, самостійність, організованість у навчанні, інтерес до окремих навчальних предметів, відповідальність у виконанні домашніх завдань, мотиви навчання, ставлення до навчальних успіхів і невдач своїх товаришів).

9. Виявлення ставлення школяра до фізичної праці (звички й уміння обслуговувати себе, інтерес до виконання трудових доручень, прояв добровільності, ініціативи, самостійності, точності та швидкості у виконанні трудових справ, уміння працювати індивідуально й у колективі).

10. Визначення найбільш виражених спеціальних здібностей школяра (за результатами діяльності та провідних занять, особливо у вільний час).

11. Особливості спілкування школяра (стосунки з близькими, старшими, молодшими, однолітками, педагогами, незнайомими. За що цінує дорослих, товаришів, друзів? Чи здатний до дружби, співчуття іншим людям? Конфліктність у спілкуванні, ступінь авторитарності, становище в колективі, основні симпатії й антипатії школяра у спілкуванні).

12. Прояв моральних якостей у вчинках і поведінці школяра (чесність і справедливість, критичність і самокритичність, почуття власного достоїнства, відповідальність і дисциплінованість у справах і вчинках тощо).

13. Виявлення загальної спрямованості й рівня домагань особистості (особиста, суспільна, ділова спрямованість у діяльності й відносинах школяра; провідні мрії й ідеали та їх відображення в діяльності; адекватність, завищення чи заниження домагань особистості в діяльності та спілкуванні).

14. Виявлення особливостей темпераменту (прояв у діяльності та спілкуванні емоцій, частоти та швидкості їх зміни, швидкість і переключення уваги, темп діяльності, екстравертність чи інтровертність, слабкість, сила, урівноваженість, рухливість, інертність вищої нервової діяльності, ригідність чи пластичність).

При дослідженні процесів, що відбуваються у класному колективі, класному керівнику необхідно звернути увагу на такі важливі сторони життя колективу, як:

  • сформованість соціально вартісної спільної діяльності;
  • наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності;
  • активність і самореалізація учнів у спільній діяльності;
  • стан емоційно-психологічних відносин;
  • стан ділових відносин;
  • наявність зв'язків з іншими групами й окремими індивідами;
  • розвиток учнівського самоврядування.

При пошуку відповіді на запитання: «Наскільки учні та їхні батьки задоволені життєдіяльністю у класному колективі?» у полі зору класного наставника повинні знаходитись такі аспекти, як комфортність і захищеність особистості учня, його ставлення до основних сторін життєдіяльності у класі; наявність у батьків почуття задоволеності результатами навчання й виховання своєї дитини, її становищем у класному колективі.

У ході діагностичної діяльності вчитель може використовувати різні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертної оцінки, індивідуальної та групової самооцінки, вивчення продуктів творчої діяльності учнів та ін. У технологічний арсенал класного керівника можна включити такі діагностичні засоби:

  • ігри «Лідер», «Кіностудія», «Морські командні навчання», «Подорож морем улюблених занять»;
  • тести «Роздуми про життєвий досвід» ,«Задоволеність учнів шкільним життям» , «Задоволеність батьків роботою освітньої установи» ;
  • «Цветик-семицветик», «Ми - колектив? Ми - колектив... Ми - колектив!», «Який у нас колектив?»;
  • конкурс малюнків «Я в моєму класі» й ін.

Найчастіше розділ плану «Вивчення стану й ефективності виховного процесу у класі» оформлюється у вигляді таблиці. Наприклад

Предмет вивчення

Методи та прийоми вивчення

Строки вивчення

Суб'єкт вивчення

1. Стан міжособистісних відносин, виявлення лідерів у класному колективі

1. Соціометрія.

2. Гра «Морські командні навчання»

Вересень

Класний керівник

2. Інтереси та потяги учнів

1. Анкетування.

2. Складання карти інтересів

Вересень

Класний керівник Те саме

3. Умови розвитку особистості учнів

1. Відвідування учнів удома.

2. Бесіда з батьками

Жовтень-листопад

Класний керівник

4. Самооцінка особистості дитини

Методики для дослідження самооцінки

Грудень

Шкільний психолог

5. Задоволеність учнів життям у класі

Колективна творча справа «Поема про клас»

Грудень

Учні 10-го класу

6. Уявлення учнів про ідеальний образ справжніх чоловіка й жінки

Ігрове психоскульптурування

Лютий-березень

Учні 10-го класу

7. Моральна спрямованість учнів

1. Тест «Міркуємо про життєвий досвід».

2. Акт добровольців

Квітень

Класний керівник

8. Сформованість колективу класу

1. Методика «Який у нас колектив?».

2. Методика для визначення мотивів участі учнів у справах класу

Квітень

Шкільний психолог

9. Задоволеність учнів і батьків життєдіяльністю у класі

1. Тести А. Андрєєва та Є. Степанова.

2. Колективний аналіз

Травень

Шкільний психолог

Класний керівник

10. Вихованість учнів

Стандартизована характеристика школяра (за Б. Бітінасом)

Травень

Класний керівник і вчителі, які працюють у класі

Поряд з основними розділами у план можуть бути включені різні додатки. У таких випадках план виховної роботи нерідко перетворюється на щоденник класного керівника. Відповідно до традицій планування в конкретному навчальному закладі або на розсуд самого класного наставника в основному документі вихователя можуть бути відомості про учнів та їхніх батьків, результати педагогічного спостереження та психолого-педагогічної діагностики, записи вчителя, що відбивають його враження про життєдіяльність у класі та про участь вихованців у загальношкільних справах. Найчастіше план роботи класного керівника доповнюється додатками.

1. Відомості про батьків, які можна викласти в таблиці:

ПІБ батька

Рік народження

Місце роботи, посада

Робочий і домашній телефони

Житло-побутові умови

Мікроклімат у родині

Чим можуть допомогти школі

1.

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

 


2. Інформація про участь батьків у життєдіяльності класу й відвідування батьківських зборів:

ПІБ батька

Батьківські збори

День відкритих двірей

Вечір „Світ захоплень нашої сім'ї

 

 

 

дата

дата

дата

 

 

 

1.

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

 


3. Деякі відомості про родини й учнів:

  • а) багатодітні родини
  • б) діти з неповних родин
  • в) діти, які потребують пільгового харчування
  • г) опікувані діти
  • д) учні, які стоять на класному обліку
  • е) учні, які стоять на шкільному обліку
  • ж) родини, які стоять на обліку у школі

4. Список членів батьківської ради класу:

ПІБ батька

Доручення

Місце роботи

Домашня адреса

Телефон

1.

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 5. Відомості про інтереси й захоплення учнів, їхню зайнятість у позаурочний час:                                                                                                 

ПІБ учня

Інтереси і захоплення

Найменування гуртка, секції

Місце занять

Час занять

1.

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

...

 

 

 

 


6. Результати діагностичних досліджень.

7. Щоденник педагогічного спостереження.

8. Інформація про учнівське самоврядування у класі:

ПІБ учня

Доручення

Ступень активності

1.

 

 

2.

 

 

...

 

 


Завершуючи розгляд змісту та структури плану виховної роботи, необхідно зауважити, що запропоновані нами розділи плану не є обов'язковими. Ми рекомендуємо зразковий варіант плану, що може використовуватись класним керівником як методична підказка. Нам доводилось бачити у планах успішно працюючих педагогів поряд із пропонованими інші розділи. У деяких випадках ми самі радили вчителям, наприклад, класним керівникам 1, 5, 10-х класів, вибирати інший зміст й іншу структуру плану. Наставники цих класних колективів, як правило, на початковому етапі роботи з учнями спрямовують свої основні зусилля на моделювання виховної системи класу та згуртування класного колективу. А отже, в їхніх планах цільові орієнтири й основні напрями роботи повинні бути пов'язані з діяльністю з формування модельних уявлень про виховну систему класу. У такій ситуації класному керівнику рекомендується оформити розділ «Основні напрями та справи класного колективу» у такий спосіб:

Основні напрями роботи

Спільна діяльність

вересень

жовтень

листопад

грудень

1. Вивчення учнів класу, відносин, спілкування й діяльності у класному колективі

 

 

 

 

2. Проектування цілей, перспектив та образу життєдіяльності класного колективу

 

 

 

 

3. Створення розвивального середовища особистості дитини, згуртування й розвиток класного колективу

 

 

 

 


Можливі й інші варіанти плану. Планування - справа творча, тому класний керівник має право вибрати свій варіант, який найбільшою мірою відповідає його педагогічним поглядам, містить необхідну інформацію і є зручним для використання в повсякденній роботі. Але дуже важливо уникнути грубих помилок у процесі складання плану.

Порада вченого. Відомий дослідник Л. Малєнкова застерігає вчителів від допущення найбільш розповсюджених помилок у практиці планування виховної роботи:

  • відсутність чіткої визначеної мети, визначених стратегічних задач виховання, заснованих на глибокому науковому знанні дітей, і сформованої психолого-педагогічної ситуації;
  • традиційне очікування вказівок, рекомендацій, розпоряджень, конкретних розробок «заходів» зверху і, як наслідок, безініціативність класного керівника;
  • примітивізм планування (план-відписка, що містить якийсь, часто випадковий, перелік справ);
  • невміння (а іноді небачення необхідності) залучення дітей до планування;
  • неконкретність і невизначеність спланованих справ, які призводять до незацікавленості як дітей, так і педагога (на зразок «провести диспут», «працювати над моральним вихованням дітей», «улаштувати «Вогник» або «похід місцями бойової слави» й т. п.).

Основні завдання роботи з батьківським комітетом

1. Налагодити тісний зв’язок школи з батьками .

2. Активізувати роботу батьківського комітету щодо роз’яснення законодавства України з питань освіти

3. Добиватись впливу органів місцевого самоврядування на батьків, діти яких порушують Статут школи .

4. Аналізувати стан навчальних досягнень учнів і виявити причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей.

5. Пропагувати педагогічні знання , що зумовлять підвищення педагогічної грамотності батьків.

6. Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома

7. Впровадження форм роботи з сім’єю , що сприяє гуманізації

взаємовідносин „педагоги – батьки”. Батьки і вчителі повинні стати

партнерами , активними співучасниками творчого процесу виховання

учнів.

Функції роботи класного керівника з батьками

Перша функція – ознайомлення батьків зі змістом і методикою навчально-виховного процесу, що організовує школа, обумовлена необхідністю вироблення однакових вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, добору його змісту й організаційних форм у сімейному вихованні у навчально-виховному процесі школи.

Друга функція - психолого-педагогічна освіта батьків .

Третя функція -залучення батьків до спільної з дітьми діяльності :

· Участь у всіх формах позаурочної діяльності (походи, екскурсії, вечори, змагання, благоустрій школи) .

· Участь батьків у підготовці загальношкільних традиційних форм роботи.

· Вечори-зустрічі випускників, свята Останнього дзвоника , спортивних змагань „Тато, мама , я – спортивна сім’я” ,свято квітів, виставок тощо.

· Участь у профорієнтаційній роботі школи : екскурсії на виробництво, зустрічі з цікавими людьми.

· Участь у роботі ради школи, ради профілактики правопорушень, піклувальній раді школи.

· Надання матеріальної допомоги в реалізації різних шкільних і класних заходів через установлення зв’язку школи з підприємствами, фірмами .

Четверта функція – коректування процесу виховання в родинах окремих учнів:

· надання психолого-педагогічної допомоги в процесі сімейного виховання різних категорій учнів, зокрема обдарованих дітей ;

· надання психолого-педагогічної допомоги в розв’язанні складних сімейних проблем: підлітковий вік, профілактика формування шкідливих звичок, профілактика правопорушень;

· індивідуальна робота з неблагополучними родинами учнів ( ця робота здійснюється спільно із правоохоронними органами ).

П’ята функція – взаємодія батьків із громадськими організаціями, батьківськими комітетами школи і класу, шкільними радами.

Форми взаємодії педагогів та батьків

- батьківські збори;

- батьківський лекторій „Університет педагогічних знань „

- тематичні конференції з обміну досвідом виховання дітей ;

- презентація досвіду родинного виховання у засобах масової інформації ;

- диспут, дискусія ;

- батьківський актив.

План взаємодії педагогів та батьків

№ п/п

Назва заходу

Дата проведення

Відповідальні

1.

Виявити сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, напівсиріт, дітей із багатодітних сімей та дітей з неповних сімей, інвалідів дитинства.

До 10 вересня

Класні керівники соціальний педагог, заступник з виховної роботи

2.

Провести оцінювальне обстеження сімей категорійних дітей .

Вересень

Класні керівники, соціальний педагог

3.

Забезпечувати безперервність навчання категорійних дітей, дітей з неблагонадійних сімей, учнів, які стоять на внутрішкільному обліку.

Протягом року

Класні керівники, соціальний педагог, заступник з виховної роботи

4.

На базі кабінету соціального педагога школи провести бесіди з молодими батьками: -труднощі адаптації дитини до навчання; -психологічні і вікові особливості дитини. -фізичний розвиток школяра і його вдосконалення

Протягом року

Соціальний педагог

6.

Провести засідання батьківського комітету школи: -„ Роль родини в розвитку моральних якостей підлітка” -„Організація занять школяра, спрямованих на зміцнення здоров’я та прищеплення навичок здорового способу життя”. - Навчально- методична та виховна робота школи протягом І семестру . -„ Про важливість розумно організованого сімейного виховання школярів „ -Робота з неблагонадійними сім’ями . -Про підсумки навчального року. Підготовка учнів- випускників до державної атестації .

Вересень листопад грудень лютий березень квітень

Адміністрація школи Голова батьківського комітету школи

7.

Надання допомоги сім’ям з метою поліпшення відвідування дітьми школи, своєчасне інформування батьків про відсутність дітей в школі.

Протягом року

Соціальний педагог, класні керівники

8.

Організація чергування батьків під час проведення виховних заходів, вечорів .

Протягом року

ЗВР ,класні керівники

9.

Організація родинних свят, спортивних свят „ Тато, мама, я” .

Протягом року

ЗВР ,класні керівники

10

Участь батьків у виставках декоративно-прикладного мистецтва.

Жовтень квітень

Класні керівники

11.

Проведення у школі Днів відкритих дверей .

Протягом року

Адміністрація школи

12.

Виявити батьків, які негативно впливають на виховання дітей, не виконують своїх батьківських обов’язків .

Протягом року

Соціальний педагог, класні керівники

13.

Звітувати перед радою школи та піклувальною радою про роботу з питань охорони дитинства .

2 рази на рік

Соціальний педагог

14.

Організовувати співпрацю батьківського комітету школи та відповідних структур з питань правового виховання , з питань профілактичної роботи серед батьків та учнів.

Протягом року

Адміністрація школи

15.

Двічі на семестр проводити батьківські збори, на які виносити актуальні питання життя та діяльності класних колективів, навчання й виховання учнів.

Двічі на семестр

ЗВР, класні керівники

16.

Зміцнювати зв’язки вчителів-предметників із батьками , викликати для співбесід батьків учнів, які не встигають у навчанні, з метою надання їм методичних консультацій .

Протягом року

Класні керівники

17.

Тримати під постійним контролем неблагополучні сім’ї.

Протягом року

соціальний педагог, класні керівники

18.

Підтримувати звя‘зок з родинами, в яких виховуються учні, схильні до правопорушень

Протягом року

Соціальний педа гог, класні керівники

19.

Здійснювати правову освіту батьків, залучати до цієї роботи працівників правоохоронних органів.

Протягом року

Адміністрація школи

20.

Провести психолого- педагогічний консиліум з теми „Педагогічна адаптація 5-х класів до навчання в основній школі”. Його результати розглянути на батьківських зборах.

Листопад

Адміністрація школи, соціальний педагог школи, класні керівники, вчителі

21.

Підготувати звітний концерт художньої самодіяльності для батьків.

Травень

ЗВР, педагог –організатор,учитель музики, класні керівники

22.

Залучення всіх батьків до підготовки школи до нового навчального року.

Травень- серпень

Класні керівники

23.

Опрацювання оперативної інформації з батьківських зборів про зауваження, пропозиції та побажання батьків щодо поліпшення навчально-виховного процесу.

Протягом року

Адміністрація школи, класні керівники.

24.

Складання списку батьків, які зможуть надати школі матеріальну допомогу для зміцнення матеріально-технічної бази школи.

І-й семестр

Адміністрація школи, класні керівники

25.

Звіт голови батьківського комітету школи, затвердження плану роботи на новий навчальний рік.

травень

Батьківський комітет школи

26.

Надання матеріальної допомоги окремим родинам і учням .

Протягом року

Адміністрація школи

Організація роботи з батьківською громадськістю і батьками

Зміст

Термін

Відповідальні

1

Організація навчання для батьків з метою підвищення їх педагогічної культури. Консультації для батьків учнів, які потребують особливої уваги.

До 17.09

Заступник директора з ВР, соціальний педагог

2

Звітно-виборні збори по класах, вибори батьківських комітетів, представників до загальношкільного батьківського комітету.

До 17.09

Класні керівники

3

Загально шкільні батьківські збори: - звіт та завдання школи на новий навчальний рік; - питання підвищення дисципліни, порядку в школі (заборона тютюнокуріння, користування мобільними телефонами під час уроків, зовнішній вигляд - введення шкільної форми, пропуски уроків без поважних причин тощо); - ознайомлення присутніх з програмою правового виховання на новий навч. рік. - статистичні дані соціального педагога; - виступ запрошених представників соціальних служб міста про стан злочинності серед підлітків, стосунки в неблагонадійних родинах тощо.

18.09

Адміністрація школи, БК, класні керівники Заступники з НВР, ВР Соціальний педагог

4

Консультації для батьків: «Гурткова робота в школі, місті або зайнятість дітей корисними справами у вільний час».

До 01.10

Заступник з ВР

5

Рейди до родин, діти яких потребують постійної уваги з боку соціального педагога, шкільного психолога.

Протягом року

Соціальний педагог, шкільн. психолог

6

Малі педради, консультпункти для батьків дітей, які є порушниками дисципліни в класі, школі та пропускають заняття без поважних причин.

За окремим планом

Адміністрація школи, класні керівники, виховна служба школи

7

Участь вчителів та учнів у місячнику з правового виховання згідно плану. Консультпункти для батьків: «Правовий та соціальний захист родини», «Конвенції ООН» - обговорення основних положень.

Листопад-грудень

Заступник з ВР, соціальний педагог, вчителі історії та правознавства

8

Постійно діюча виставка в шкільній бібліотеці з питань виховання дітей в родині «Швидка допомога» та інформаційні стенди для учнів, батьків з питань організації виховної роботи в школі (коридор ІІ поверху).

 

Шкільні бібліотекарі Виховна служба школи

9

Спільне засідання батьківського комітету та Комісії з профілактики правопорушень після відвідування неблагополучних сімей.

2 р. на семестр

Виховна служба школи, Голови БК та КПП

10

Загально шкільні батьківські збори: - успішність за І семестр, стан відвідування школи та поведінки учнів; - шкідливі звички серед підлітків та боротьба з ними - варто чи ні? – пед. лекторій для батьків

Друга декада грудня / перша декада січня

Адміністрація школи, БК, класні керівники Заступник з ВР, Соціальний педагог

11

Класні батьківські збори: - дитячий травматизм або як вберегти дитину? (лід, петарди, хлопавки тощо) - конфлікти в родині та шляхи їх вирішення;

19-21.12

Класні керівники

12

Години спілкування старшокласників та їх батьків з волонтерами соціальних служб міста.

Січень

Соціальний педагог, педагог-організатор

13

Зустрічі з випускниками школи. Класні години «Мої батьки – випускники ЗОШ №3».(разом з батьками)

Лютий

Заступник з ВР, педагог-організатор, класні керівники

14

Поновлення шкільних інформаційних стендів виховної служби для батьків та учнів. (коридор, ІІ поверх)

До 25.01

Виховна служба школи

15

Учнівський концерт для матусь та вчителів, присвячений Міжнародному жіночому дню 8 березня.

07.03

Заступник з ВР, педагог-організатор, вчитель музики, керівники гуртків

16

Рейди до родин, діти яких потребують постійної уваги з боку соціального педагога, шкільного психолога.

До 15.03

Соціал. педагог, шкільн. психолог, класні керівники

17

Малі педради, консультпункти для батьків дітей, які є порушниками дисципліни в класі, школі та пропускають заняття без поважних причин.

Березень

Адміністрація школи, класні керівники, виховна служба школи

18

Спільне засідання батьківського комітету та Комісії з профілактики правопорушень після відвідування неблагополучних сімей.

До 22.03

Виховна служба школи, голови БК та КПП

19

Загальношкільні батьківські збори: - про введення шкільної форми в школі на наступний навч. рік; - про результати навчання та поведінки учнів; - про профілактику підліткового травма-тизму; - про організацію відпочинку дітей влітку; - про ремонт школи та класу.

Квітень

Адміністрація школи, БК, класні керівники

20

Класні батьківські збори: - результати навчання та перспективи на новий навч. рік; - проведення навчальної практики, екскурсії; - підготовка до ремонту класних приміщень;- консультації: «Організація відпочинку дітей влітку»; правила поведінки дітей на воді, в лісі, при переході дороги.

Травень

Класні керівники

21

Засідання МОКК з питань перевірки виконання планів роботи за рік, планування роботи, тематик засідань на наступний навч. рік. Робота з документацією по закінченню навч. року.

До 24.05

Адміністрація школи

План роботи батьківської ради

Рекомендації батькам щодо організації трудового виховання в родині

Якщо ви бажаєте бачити свою дитину працьовитою(а лише це дає можливість реалізувати себе в житті й претендувати на успіх), то необхідно дотримуватись таких рекомендацій:

1.Ніколи не позбавляйте своїх дітей в сімейній праці, якої б кваліфікації й уміння вона не вимагала. Це не тільки виховує потрібні в майбутньому сімейному житті навички, але й формує звичку, потребу весь час робити щось для родини, є запорукою майбутнього сімейного благополуччя.

2.Трудове виховання потребує від батьків терпіння, наполегливості педагогічного такту. Однак тиск збоку дорослих, надмірний примус може насторожити дитину, викликає в неї протест. Щоб цього не трапилося, батьки в першу чергу мають знати, які види праці запропонувати своїм дітям. Для дітей не треба шукати певну роботу, досить уважно спостерігати за ними – вони самі знайдуть таку роботу, яка їм подобається. Згодом у них сформується стійкий інтерес до визначених видів праці, що згодом може розвитися і стати основою при виборі професії.

3.Окремі види праці дуже важливо закріпити за дітьми в вигляді постійних трудових доручень. Звичайно, це не виключає необхідності давати разові, короткочасні завдання. Даючи дітям короткочасні чи більш тривалі доручення, доцільно обов’язково домагатися їх виконання, доведення справи до кінця. Як короткочасні, так і тривалі доручення несуть у собі величезні виховні можливості: під час їх виконання й при отриманні позитивних результатів дитина відчуває радість праці, розвиває в собі почуття гідності, бажання бути завжди корисним.

4.Морально заохочуйте трудові зусилля кожного члена сім’ї. Виконання роботи має у підсвідомості асоціюватися з одержанням у підсумку позитивних емоцій. Страх невдачі не повинен обмежувати ініціативу й творчість.

5.Наочний приклад батьків, їхній спосіб життя, демонстрація ними задоволення від власної праці – найкращий метод виховання дітей. Невипадково існують сімейні династії, коли діти обирають собі професію батьків, тому що батьки всім своїм життям виховали повагу до цієї професії, сформували в дітей бажання повторити в житті й у роботі своїх батьків і матерів.

6.Ніколи не виносьте ”сміття з хати”. Підтримуйте авторитет і повагу до своєї професії у членів сім’ї, інакше вашій дитині буде важко перебудувати власну свідомість, і за інерцією вона аналогічно буде ставитися до своєї “служби” й не досягне успіху й визнання.

7.Ніколи не розділяйте в сім’ї працю на «чоловічу» й «жіночу». Будь-яка справа має виконуватися якісно. У цьому – запорука виховання почуття обов’язку щодо будь-якої праці, необхідність якого висуває життя .

8.Велике значення має особистий приклад батька й матері. Спілкування дітей з батьками в процесі спільної домашньої роботи, на городі впливає на виховання їхньої працьовитості , позитивно впливає на розвиток самостійності , вимогливості до себе, колективізму, відповідальності, дбайливості й багатьох інших якостей. Причому для вдосконалення ведення домашнього господарства необхідне розумне планування й чітка організація домашньої роботи, справедливий розподіл домашніх обов’язків між усіма членами сім’ї, творче ставлення до праці, коли кожен охоче, без примусу, з душею виконує свої обов’язки в сім’ї.

9.Для трудового виховання в сім’ї характерні неперервність, тривалість і стійкість. Як правило, правильне ставлення батьків до виховання дітей дошкільного і раннього шкільного віку позитивно відбивається потім на їх навчальній, трудовій і громадській активності.

10.При організації трудової діяльності в родині доцільно використовувати різні ігрові прийоми.

 

 

 Чільне місце у вихованні дитини завжди відводилося сім’ї, а тому співпраця з батьками мала кілька стратегічних напрямків:

  1. Психолого-педагогічна просвіта батьків (на засіданнях батьківського всеобучу адміністрація школи, вчителі, шкільний психолог, представники правоохоронних органів, лікарі спрямовують батьків на необхідність створення оптимальних умов для збереження життя і здоров’я дітей, формування гуманних стосунків з дітьми , попередження насильства в сім'ї, організовуються зустрічі для батьків з представниками соціальних служб для молоді, лікарем-наркологом, представниками центру соціальної та духовної реабілітації “Отчий дом”,проводяться загальношкільні батьківські конференція в театрі ім.. Садовського з переглядом вистави , де піднімаються питання відношень , взаєморозуміння батьків та дітей, ранньої агресії серед дітей та підлітків; проводяться конференції для татусів , де піднімаються питання про те, як впливають відносини в сім’ї на фізичне та психічне здоров’я дитини.
  2. Організація діяльності батьківського комітету школи.
  3. Участь представників батьківської громади в діяльності ради школи, ради профілактики правопорушень, що сприяє підвищенню авторитету батьків серед учнів та педагогів школи;
  4. Індивідуальна робота з батьками учнів, які потребують посиленої педагогічної уваги через такі засоби впливу як рада профілактики правопорушень, педагогічний консиліум, індивідуальна бесіда з представниками адміністрації, індивідуальна бесіда та корекційна діяльність психолога. Проведення фестивалю сімейної творчості, де приймають участь талановиті батьки та діти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пам'ятка про профілактику суїциду

         УВАГА, ЯКЩО У ДИТИНИ:

1.      Різко змінились звички, ставлення до їжі, сну.

2.     Гостра зміна по вед інки – агресивність, втечі, протест, скандальність, примхливість, участь у заходах з ризиком для життя.

3.     Дитина веде себе так, ніби-то у чомусь винна (самоосуд, безнадійність, роздратованість). Неприйняття похвали і нагороди.

4.     Спроби суїциду в історії сім’ї, або у власному минулому.

5.     Смерть, втрата або зрада близької людини.

6.     Різке зникнення активності і інтересу до розваг.

7.     Виникають напади голосної, швидкої, іноді безупинної мови, наповненої скаргами, звинуваченнями або закликами про допомогу.

8.     Різке поліпшення настрою після депресивного стану.

9.     Порізи на зап’ястках.

10.   Тремтіння, сухість губ та прискорене дихання.

11.   Тема смерті в розповідях, питаннях, іграх,  

      письмових  роботах.

12.    Вербальні погрози – прямі чи завуальовані (типу:

     „ви мене більше не побачите”, „мені тепер все одно”,

     „усе проти мене”, „з мене досить”...)

13.    Зненацька наведення порядку у власних речах,

      роздавання і дарування особистісно-цінних речей.

 

ВАШІ ДІЇ:

1.      Організувати спостереження за дитиною.

2.      Стимулювати дитину до особистісних контактів.

3.      Створити умови, в яких дитина відчує свою значущість.

4.      Зрозуміти її, прийняти як особистість, налагодити турботливі відносини.

5.      Бути уважним співрозмовником і ні в якому разі не сперечатися, вселяти надію.

6.      Терміново проінформувати адміністрацію, психологічну та медичну служби.

 Причини суїцидів серед підлітків:

1)  утрата коханої людини;

2)  стан перевтоми;

3)  приниження почуття власної гідності;

4)  образи почуття дружби та любові;

5)  руйнування захисних механізмів особистості внаслідок  

     вживання алкоголю, гіпогенних психотропних засобів і

     наркотиків;

6)  ототожнювання себе з людиною, яка скоїла самогубство

     (приятелів,  героїв книг, кінофільмів);

7)  різні форми страху, гніву та суму з різних приводів;

8)  реальну або уявну втрату  батьківської любові,

     нерозділене кохання, ревнощі;

9)  шкільні конфлікти.

 

Суїцидальні спроби  і наміри найчастіше виникають у підлітків у відповідь на:

-         систематичне словесне та фізичне  приниження;

-         ігнорування їхніх думок близькими;

-         при не заслугованному покаранні;

-         обмеження самостійності;

-         сексуальні проблеми, які притаманні даному віку, вагітність;

-         коли дитина відчуває себе «не потрібною».

 

Основні чинники причин суїцидальної поведінки  у практично здорових підлітків та юнаків:

а) дезадаптація, пов’язана з порушеннями соціалізації, коли   місце молодої людини в соціальній структурі не відповідає рівневі її домагань

б) конфлікти із сім’єю – частіше зумовлені неприйняттям системи цінностей старшого покоління

в) алкоголізація і наркотизація як підґрунтя для виникнення суїцидальної ситуації та передумов для швидкої її реалізації

 

 

 

 

 

 

Педагогічна рада «Взаємодія сім'ї та школи у вихованні особистості .»

  •  Основи взаємодії педагогів з батьками сформульовані В. Сухомлинським: «Якомога менше викликів до школи батьків для моральних нотацій дітям, для лякання дітей батьківською «сильною рукою», для попередження про небезпеку, «якщо й далі так буде продовжуватись», - і якомога більше такого спілкування дітей з батьками, що приносить радість матерям і батькам. Усе, що в дитини в голові, душі, у зошиті, щоденнику, - усе це ми повинні розглядати з погляду взаємин дітей і батьків, і зовсім неприпустимо, щоб дитина приносила матері та батьку одні засмучення - це виродливе виховання».
  •  Головним завданнями роботи загальноосвітнього навчального закладу з сім’ю є: пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків; - організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитин вдома; - гуманізація змісту та форм роботи з сім’ю і взаємовідносин “педагоги-батьками”.

 

Основні напрями спільної діяльності педагогів і батьків

1. Підтримка фізичного здоров'я учнів.

 2. Спілкування й формування особистісних орієнтацій учнів: інтерес до життя, інтерес до людини, інтерес до культури, що сприяють розумінню загальнолюдських цінностей.

 3. Пізнавальна сфера життя учнів (робота з учителями – предметниками ) з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Захист не учня, а людини в ньому. Підхід до кожної дитини «з оптимістичної позиції» (А. Макаренко).

  •  Робота з родиною - вплив на виховний потенціал родини; об'єктом уваги є не сама родина, а сімейне виховання. Тут необхідно таке: вивчення сімейної атмосфери, що оточує учня, його стосунків із членами родини; психолого-педагогічна освіта батьків через систему батьківських зборів, консультацій, бесід; організація спільного проведення вільного часу дітей і батьків; захист інтересів і прав дитини в так званих важких родинах.
  • Напрямки роботи з батьками ознайомлення з умовами життя сім'ї; визначення рівня педагогічної культури батьків; виявлення труднощів, які відчувають батьки; виявлення позитивного досвіду сімейного виховання з метою його поширення; здійснення колективного,диференційованого та індивідуального педагогічного впливу на батьків на основі ретельного аналізу; допомога батькам у підвищенні їхньої педагогічної культури, організації родинного життя як джерела самовиховання дитини; залучення батьків до організації позашкільної самовиховної роботи; поширення досвіду роботи з батьками; створення банків науково-методичної інформації з проблем сім'ї, роботи з батьками та сімейного виховання

Методи вивчення сім'ї

 Спостереження. Бесіди Тестування. Анкетування Діагностика Ділові ігри. Аналіз дитячих малюнків про сім'ю. Аналіз дитячих творів про сім'ю.

           Програма вивчення сім'ї

           1. Склад сім'ї.

           2. Виховна діяльність сім'ї.

           3. Регулярна діяльність сім'ї. соціальний контроль у сім'ї.

            4. Матеріально – побутова діяльність у сім'ї.

            5. Дозвілля сім'ї та підлітка.

            6. Стосунки у сім'ї.

            7. Взаємодія сім'ї та школи.

            8. Загальна оцінка ситуації розвитку важкого підлітка в сім'ї.

Форми роботи з батьками

            1. Відвідування сім’ї школяра.

            2. Запрошення батьків до школи.

             3. Листування з батьками.

           4. Бесіди і лекції для батьків.

           5. Консультації, вечори запитань і відповідей, читацькі конференції,  

               педагогічні читання.

           6. Батьківські збори

Форми роботи з батьками:

 бесіди (колективні, групові,індивідуальні); диспути, дискусії; перегляд фільмів на педагогічні теми; День відкритих дверей; відкриті уроки для батьків; клуби для батьків, консультпункти; семінари – практикуми; оформлення куточків для батьків; підготовка тематичних папок з конкретної проблеми для батьків. телефон довіри. проведення соціологічних досліджень. сімейні вечори

Інші форми роботи з батьками:

- Прес-конференції з проблем родинного виховання; - Усні журнали; - Зустріч за “круглим столом”; - Конференції з досвіду сімейного виховання; - Читацькі конференції; - Презентація матеріалів, журналів, газет про родинне виховання; - Створення рукописних книг “Дерево мого роду”; - Клуби для батьків “Ми і наші діти”, “Психологія спілкування з дітьми”; - Консультаційні пункти “Виникло питання”; - - Конкурси “Нумо, мами”, “Нумо, тато”, “Тато, мама і я – спортивна сім’я”, “Що? Де? Коли?”, “Щасливий випадок”.

Нетрадиційні форми роботи з батьківською громадськістю:

1. Педагогічний десант – виступи педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах, в організація, де працюють батьки;влаштування виставок, випуски спеціальних стіннівок;

2. Дерево родоводу – зустріч поколінь, роздуми над проблемами родинного виховання, звернення до народної педагогіки;

3. У родинному колі – анкетування батьків, індивідуальна допомога родинам через консультації, практичний показ, зустрічі з лікарями, психологом, юристами;

4. Народна світлиця – звертання до народних традицій; формування особистості школяра через природу, спільну діяльність батьків, дітей, педагогів;

 5. День добрих справ – спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей;

 6. Вечір великої родини – організація відпочинку, гри, вистави, театру .

7. Дні довір’я.

Нетрадиційні форми роботи з батьківською громадськістю

“ День добрих справ” – спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей; “Вечір великої родини” – організація відпочинку, ігри, театральні виставки; “Дискусійний клуб” – обговорення проблем виховання школярів; “Сімейна скринька” - добірка матеріалів з досвіду родинного виховання; “Аукціон ідей родинної педагогіки” – презентація ідей родинної педагогіки і набір показників її схвалення;

 

Індивідуальні форми роботи з батьками

 Відвідування сімей учнів вдома; Бесіди з батьками учня

Робота з групами батьків

 За типом сім'ї; За помилками батьків у сімейному вихованні, За проблемами учня, що виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами

 

Батьківські збори

 Батьківські збори – одна з основних форм педагогічного всеобучу батьків. Збори бувають: - загальношкільні (проводяться двічі на рік, батьків ознайомлюють з планом навчально – виховної роботи школи, заслуховують звіти про роботу ради голів батьківських комітетів, розробляють заходи щодо поліпшення діяльності школи і сімї); - класні (проводяться 5-8 разів на рік, аналізуються питання навчання і виховання даного колективу учнів, підбиваються підсумки навчально-виховної роботи, обговорюються шляхи виконання єдиних вимог кчителя і батьків до дітей)

За змістом збори поділяються:

організаційні (проводяться на початку навчального року); підсумкові (кожного семестру та в кінці навчального року); збори за тематикою педагогічного всеобучу (вивчення досвіду виховання, ознайомлення з педагогічними рекомендаціям, пам'ятками, алгоритмами, порадами, виставками)

Батьківські конференції

(загальношкільні, класні) мають величезне значення в системі виховної роботи школи. Батьківські конференції повинні обговорювати насущні проблеми суспільства, активними членами якого стануть і діти. Проблеми конфліктів батьків і дітей та шляхи виходу з них, наркотики, сексуальне виховання в родині - ось теми батьківських конференцій. Батьківські конференції повинні готуватись дуже ретельно, з обов'язковою участю психолога, соціального педагога Відмінною рисою конференції є те, що вона приймає визначені рішення або намічає заходи щодо заявленої проблеми.

Практикум

 форма вироблення в батьків педагогічних умінь з виховання дітей, ефективного розширення виникаючих педагогічних ситуацій, тренування педагогічного мислення батьків.

Батьківські читання

 дуже цікава форма роботи з батьками, що дає можливість батькам не тільки слухати лекції педагогів, а й вивчати літературу з проблеми та брати участь у її обговоренні. Батьківські читання можна організувати в такий спосіб: на перших зборах на початку навчального року батьки визначають питання педагогіки та психології, які їх найбільше хвилюють. Учитель збирає інформацію й аналізує її. За допомогою шкільного бібліотекаря та інших фахівців підбираються книги, а потім використовують отримані в них відомості в батьківських читаннях. Особливістю батьківських читань є те, що, аналізуючи книгу, батьки повинні викласти власне розуміння питання та зміну підходів до його рішення після прочитання книги.

 

Батьківські вечори

 форма роботи, що прекрасно згуртовує батьківський колектив. Батьківські вечори проводяться у класі 2-3 рази на рік без присутності дітей. Батьківський вечір - це свято спілкування з батьками друга своєї дитини, це свято спогадів дитинства й дитинства власної дитини, це пошук відповідей на запитання, які перед батьками ставить життя та власна дитина. Теми батьківських вечорів можуть бути найрізноманітнішими. Головне, вони повинні вчити слухати й чути один одного, самого себе, свій внутрішній голос.

Зразкові теми батьківських вечорів:

 Народження дитини та перший рік її життя й розвитку. Перші книжки дитини. Майбутнє моєї дитини. Яким я його бачу? Друзі моєї дитини. Свята нашої родини. «Можна» і «не можна» у нашій родині. День народження нашої родини. Як ми його святкуємо? Пісні, що співали та співають наші діти.

 

Батьківський тренінг

активна форма роботи з батьками, які хочуть змінити своє ставлення до поведінки та взаємодії з власною дитиною, зробити його більш відкритим і довірчим. У батьківських тренінгах повинні брати участь обоє батьків. Від цього ефективність тренінгу зростає, і результати не змушують на себе чекати. Тренінг проводиться з групою, що складається з 12-15-ти осіб. Батьківські тренінги будуть успішними, якщо всі батьки будуть активно брати в них участь і регулярно їх відвідувати. Щоби тренінг був результативним, він повинен включати в себе 5-8 занять. Батьківський тренінг проводиться, як правило, психологом школи, що дає можливість батькам тимчасово відчути себе дитиною, пережити емоційно ще раз дитячі враження

Батьківські ринги

одна з дискусійних форм спілкування батьків і формування батьківського колективу. Батьківський ринг готується у вигляді відповідей на запитання з педагогічних проблем. Запитання вибирають самі батьки. На одне запитання відповідають дві родини. У них можуть бути різні позиції, різні думки. Інша частина аудиторії в полеміку не вступає, а лише підтримує думку родин оплесками. Експериментаторами в батьківських рингах виступають учні класу, визначаючи, яка родина у відповідях на запитання була найбільш близька до їх правильного трактування.

Ділові ігри

форма колективної творчої діяльності батьків з вивчення рівня сформованості педагогічних умінь у дорослих. Зразковими темами ділових ігор з батьками можуть бути такі: «Ранок у вашому домі», «Син (дочка) прийшов зі школи», «Вас запросили у школу» й ін. Ділова гра дозволяє не тільки рефлексивно оцінити ту чи іншу модель поведінки, а й дає цікавий матеріал про життя родини - її традиції, розподіл внутрішньосімейних ролей, способи розв'язання конфліктів. Особливо ефективне використання ділової гри за участю школярів, адже іноді саме їм присутність усієї родини «у комплекті» дозволяє побачити специфіку взаємодії дорослих і дітей, що не у змозі виявити жодна дидактична методика.

Анкетування

 Для ефективної організації батьківських зборів доцільно періодично проводити анкетування. “Вплив родинної атмосфери на успішність дитини”; “Моє життя в родині”; “Життя вашої дитини в родині”; “Ми і наші діти”; “Ти і твої батьки”; “Чи знаєте ви один одного”

 Анкета «Школа очима батьків» з/п Питання Так Ні Не зовсім 1 Клас, в якому навчається наша дитина, можна назвати дружнім 58% 16% 25% 2 У середовищі однокласників наша дити­на почувається комфортно 83% 8% 8% 3 Педагоги доброзичливо ставляться до нашої дитини 83% 16% 4 Ми знайшли взаєморозуміння у контак­тах з адміністрацією та вчителями нашої дитини 92% 8% 5 Педагоги справедливо оцінюють досягнення в навчанні нашої дитини 83% 17% 6 Наша дитина не перевантажена навчанням і домашніми завданнями 58% 7 У школі проводяться заходи, які корисні та цікаві нашій дитині 83% 8% 8% 8 Педагоги дають нашій дитині глибокі та міцні знання 50% 8% 42% 9 У школі турбуються про здоров’я нашої дитини 83% 8% 8%

Дітей виховують батьки.

 А батьків? Питання 1 У будь-який момент залишити всі свої справи заради справ дитини Можу і завжди так роблю Можу, але не зав­жди так роблю 64% 36% 2 Порадитись із дитиною, не дивлячись на її вік 64% 36% 3 Визнати перед дитиною помилку, вчинену по відношенню до неї 79% 21% 4 Вибачитись перед дитиною у випадку своєї неправоти 79% 21% 5 Оволодіти собою і зберігати спокій навіть тоді, коли вчинок дитини вивів вас із рівноваги 36% 64% 6 Поставити себе на місце дитини 50% 50% Ні

Питання

Можу і завжди так роблю Можу, але не зав­жди так роблю Ні 7 Повірити хоча б на хвилину, що ви добра фея (прекрасний принц) 21% 71% 7% 8 Розповісти дитині повчальний випадок з дитинства, що подавав би вас у вигідному становищі 64% 29% 7% 9 Завжди утримуватися від вживання слів і виразів, що можуть травмувати дитину 50% 50% 10 Пообіцяти дитині виконати її бажання за хорошу поведінку 64% 29% 7% 11 Виділити дитині один день, коли вона може робити, що хоче, і поводитись, як хоче, і ні у що не втручатися 43% 21% 36% 12 Не відреагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула чи просто безпідставно образила іншу дитину 13 Встояти проти дитячих прохань і сліз, якщо впевнені, що це забаганка 100% 57% 43%

Батьківський комітет

Це діючий орган, який сприяє зміцненню зв'язків сім'ї, освітнього закладу, громадськості, залученню всіх учасників до активної життєдіяльності, організації змістовного дозвілля школярів, педагогічного всеобучу батьків

Функції роботи класного керівника з батьками

Перша функція – ознайомлення батьків із змістом і методикою навчально-виховного процесу , що організовує школа , обумовлена необхідністю вироблення однакових вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, добору його змісту й організаційних форм у сімейному вихованні у навчально-виховному процесі школи. Друга функція - психолого-педагогічна освіта батьків . Третя функція - залучення батьків до спільної з дітьми діяльності : Четверта функція – надання психолого-педагогічної допомоги в розв’язанні складних сімейних проблем : підлітковий вік , профілактика формування шкідливих звичок , профілактика правопорушень. П’ята функція – взаємодія батьків : із громадськими організаціями , батьківськими комітетами школи і класу , шкільними радами.

Високий рівень культури має той педагог, який дотримується вимог і певних неписаних правил...

1. Не робить того, що засуджує в інших.

2. Завжди розуміє й відчуває душевний стан іншої людини (колеги, учня, батька).

 3. Знає, що його поведінка впливає на стан душі, здоров'я, настрій іншої людини.

 4. Знає, що вибачення доречне завжди.

 5. Знає, що в розмові, крім лексичного запасу та граматичної структури, головними є тон та інтонація розмови.

 6. Любить свою роботу й удосконалює її.

7. Щоденно працює над підвищенням свого фахового й методичного рівня.

 8. Поважає себе та свою справу.

 9. Ставиться до інших з увічливістю, доброзичливо, тактовно, делікатно, уважно, привітно.

 10. Виконує свою місію вчителя на совість.

11. З розумінням ставиться до чужого горя та чужої радості.

12. Уміє непомітно допомогти іншому.

 13. Уміє тактовно, делікатно й переконливо вести розмову. Високий рівень культури має той педагог, який дотримується вимог і певних неписаних правил...

 

Памятка для вчителя в роботі з батьками

1. Залучайте батьків до шкільного життя, запрошуйте їх до співпраці, на уроки, влаштовуйте з ними зустрічі.

 2. Дякуйте батькам за все, навіть за найменші дрібниці

. 3. Ніколи не докоряйте батькам, які не відвідують батьківських зборів — це не сприятиме їхньому бажанню зустрічатися з вами частіше.

4. Називайте батьків по іменах та по батькові, не вживайте поширених фраз «мама Петра Іванчука». Інакше в батьків складеться враження, що вони вам цікаві лише в такому статусі.

 5. На батьківських зборах наголошуйте на проблемі, а не на конкретній дитині. Водночас хваліть учнів персонально й обов'язково всіх. Знайдіть кілька теплих слів для кожної дитини.

6. Аналізуйте досягнення дитини з часу останньої зустрічі з батьками.

 

 

 

 

 

 

Бібліографія

 

1.     Довідник класного керівника. Видавництво « Ранок», 2007 р.

2.     Довідник заступника директора школи з виховної роботи. Видавництво « Ранок», 2006 р.

3.     Доній М., Єрмаков І.Г. « школа життєтворчої особистості. К. : 2005 р.

4.     Кацинська Л.Л. « Педагогічне управління сучасним виховним процесом.

5.     Тевлін Б.Л. « Довідник завуча: штурманам шкільного корабля».

Київ, « Редакції загальнопедагогічних газет», 2004 р.

6.     Робоча книга вихователя. Тернопіль « Астон», 2003 р.

 

 

 

 

1

doc
Додав(-ла)
Куца Ліна
Додано
29 жовтня
Переглядів
37
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку