Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Методичні рекомендації "Реалізація принципу політехнізму, профорієнтації та економічної освіти учнів як умова формування базових компетентностей: ініціативності та підприємливост "

Про матеріал
В роботі описаний досвід використання рольових ігор для формування базових компетентностей учнів: ініціативності та підприємливості під час викладання хімії в загальноосвітній шклоі.
Перегляд файлу

УДК _____

Ігумінова С.Р.

 

вчитель хімії та біології,

вчитель вищої категорії,

вчитель-методист

«Середня загальноосвітня школа № 8 І-ІІІ ст.»

м. Білгород-Дністровський

 

[email protected]

 

Реалізація принципу політехнізму, профорієнтації та економічної освіти учнів як умова формування базових компетентностей: ініціативності та підприємливості.

 

Принцип політехнізму сучасної школи вимагає, щоб навчання основам наук було пов'язано з життям.  Досвід  показує, що програма шкільного курсу хімії дозволяє найбільш повно реалізувати зв'язок теорії і практики. Так, наприклад, учні знайомляться із значенням і застосуванням різноманітних хімічних продуктів, з умовами і способами їх отримання в техніці, науковими основами сучасного виробництва і перспективами розвитку хімічної промисловості (підвищення якості і асортименту продуктів, що випускаються, комплексне використовування сировини, питання економії палива і енергії в хімічному виробництві і т.д.). Всі ці питання детально розглядаються на уроках при вивченні хімічних виробництв. Крім того, в сучасних ринкових умовах виробництва, учні повинні набути знання про економічні взаємостосунки підприємств. В сучасному світі гостро стоїть питання праці і навколишнього середовища.

Принцип політехнізму школи має на увазі також профорієнтацію учнів. Профорієнтація – це цілеспрямована система психолого-педагогічних засобів, що допомагають кожному учню вибрати професію, яка в сучасних умовах би мала попит, і яка відповідала б особистим інтересам і здібностям.

Досвід показав, що краще всього реалізується принцип політехнізму, профорієнтації, економічної освіти учнів при вивченні хімічних виробництв (виробництва чавуну і сталі, сірчаної кислоти, аміаку, коксохімічного виробництва, нафтопереробного виробництва і т.п.). Звичайно, при проведенні традиційних уроків, ці теми погано сприймаються учнями, здаються їм нудними, далекими від реальності. Тому протягом декількох років я проводжу ці уроки у вигляді рольових ігор. Такі уроки імітують наукову, виробничу, соціальну діяльність людей. Моделюють різноманітні життєві і виробничі ситуації з метою вивчення нового матеріалу, його закріплення, розширення і застосування знань.

Наприклад, у 11 класі при вивченні тем «Коксохімічне виробництво» і «Нафтопереробне виробництво» я на підготовчому уроці-лекції пояснюю загальні наукові принципи хімічного виробництва: механізація і автоматизація, комбінування і кооперація, безперервність процесу, протитечія, теплообмін, збільшення поверхні реагуючих речовин, збагачення повітря киснем, застосування оптимальних умов для проведення хімічних реакцій (оптимальна температура, тиск, каталізатор), циркуляція реагуючих речовин, комплексне використовування сировини, міжгосподарські економічні відносини. Обов'язково розглядаються основні напрями розвитку сучасного хімічного виробництва:

а) зміна сировинної бази виробництва;

б) вдосконалення методів управління швидкістю хімічних реакцій в умовах виробництва;

в) впровадження новітніх методів інтенсифікації хімічного виробництва, що значно підвищують продуктивність праці (безперервність процесу, апарати великої одиничної потужності і т.п.);

г) утилізація відходів виробництва;

д) забезпечення нормальних умов праці працівників, охорони навколишнього середовища від забруднень відходами хімічних виробництв.

Учні роблять висновок, що знання наукових принципів хімічної технології дозволяє управляти реакціями у виробничих умовах і підвищувати рентабельність виробництва.

Після теоретичної підготовки учні переходять до практичної. Учні  об’єднуються  у дві групи, причому учні самі вибирають собі партнерів по рольовій грі. Одна група готує тему «Коксохімічне виробництво», а  інша – «Нафтопереробне виробництво». Далі кожна група вибирає собі директора підприємства і розподіляє ролі і функціональні обов'язки:

  1. Директор – загальна характеристика підприємства (розташування, характеристика продукції, сировини, актуальні проблеми виробництва);
  2. Головний  інженер  (улаштування  всіх  апаратів,  принцип  їх  роботи,  проблеми);
  3. Технолог (технологія виробництва, характеристика продукції, проблеми);
  4. Головний економіст, бухгалтер (економічна характеристика підприємства, рентабельність, ціни на сировину і продукцію, виплата зарплати, перспективи розвитку підприємства, проблеми);
  5. Інженер із постачання (характеристика сировини, види транспорту, що використовуються для доставки сировини, основні постачальники, проблеми, ціни на сировину);
  6. Інженер із збуту готової продукції (характеристика продукції, пошуки ринку збуту, ціни на готову продукцію, проблеми);
  7. Інженер з охорони навколишнього середовища (характеристика заходів щодо охорони навколишнього середовища, проблеми, вимоги до адміністрації);
  8. Інженер із техніки безпеки (характеристика виробництва з погляду техніки безпеки, вимоги до адміністрації забезпечити дотримання техніки безпеки, проблеми);
  9. Голова профкому (характеристика роботи профспілки: контроль за рівнем зарплати в галузі і на виробництві, пільгові їдальні, санаторно-курортне лікування (де, скільки чоловік оздоровлюються) і т.п.).

Вводяться також ролі Суміжників, Інвесторів, Покупців продукції.

     Далі відбувається творчий етап підготовки до гри. Звичайно, на цьому етапі залучаються батьки (економісти, бухгалтери, інженери). Групи працюють окремо, виробляють концепцію свого підприємства, вводять нові ролі, складають сценарій рольової гри «Презентація підприємства», «Планерка в кінці кварталу» та ін .

 Заключним етапом вивчення теми є рольова гра, яка проводиться на спарених уроках. 40 хвилин виділяється групі, що представляє «Коксохімічне виробництво» і 40 хвилин – «Нафтопереробне виробництво» (сценарії додаються). Поки виступає одна група учнів, інша група-опонент уважно слухає, потім робить критичний аналіз діяльності підприємства, оцінює роботу учнів. Оцінку учні однієї групи одержують однакову – «загальну», оскільки, якщо хтось з членів групи припускається помилки, інший член команди повинен її виправити. Таким чином, у дітей формується колективна відповідальність за діяльність, так зване «командне відчуття».

Для об’єктивного аналізу результатів використання рольових ігор при вивченні хімічних виробництв для дослідження був обраний 11-А клас. При викладанні теми “Виробництво сірчаної кислоти” були застосовані  звичайні методи: лекція з елементами бесіди, доповідь учнів.

Після вивчення теми знання учнів були оцінені (див. мал.1):

Всього – 27

На “1-3” – 3

На “4-6” – 14

На “7-9” – 9

На “10-12” – 1

При викладанні тем “Нафтопереробне виробництво” та “Коксохімічне виробництво” був застосований тип уроку – рольова гра.

       Після вивчення теми знання учнів були оцінені (див. мал. 1):

Всього – 29

На “1-3” – 1

На “4-6” – 0

На “7-9” – 0

На “10-12” – 28

мал.1

Досвід роботи показує, що вивчення хімічних виробництв за допомогою рольових ігор дозволяє узагальнити і систематизувати знання учнів про загальні наукові принципи хімічного виробництва, про техніко-економічні показники роботи хімічного підприємства, активізувати інтерес учнів до хімічної промисловості, суттєво підвищити якість знань учнів. Крім того, застосовуються елементи інтерактивного навчання, яке полягає в тому, що учбовий процес відбувається за умови активної взаємодії всіх учнів. Вчитель виступає  в ролі організатора процесу навчання. Дуже важливо, що в процесі рольової гри моделюються життєві ситуації, спільно розв'язуються проблеми. Все це ефективно сприяє придбанню знань, формуванню умінь, навиків, атмосфери сумісної праці.

   Запропоновану методику роботи  можна вважати особистісно орієнтованої тому, що вона через систему обраних педагогічних технологій дає змогу створити для:

  • розвитку та саморозвитку особистості;
  • реалізації себе в навчальній діяльності, виходячи з особистих здібностей, інтересів та суб’єктивного досвіду;
  • розвитку пізнавальних і творчих здібностей кожного учня;
  • формуванню духовно розвинутої людини.

Досвід роботи показує ефективність застосування педагогічних програмних засобів для активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх самостійності в добуванні знань, формуванні інформаційної і інших базових компетентностей особистості, посиленні позитивної мотивації до навчання хімії.

Вивчення хімічних виробництв за допомогою рольових ігор дозволяє узагальнити і систематизувати знання учнів про загальні наукові принципи хімічного виробництва, про техніко-економічні показники роботи хімічного підприємства, активізувати інтерес учнів до хімічної промисловості. Крім того, застосовуються елементи інтерактивного навчання, яке полягає в тому, що учбовий процес відбувається за умови активної взаємодії всіх учнів. Вчитель виступає в ролі організатора процесу навчання. Дуже важливо, що в процесі рольової гри моделюються життєві ситуації, спільно розв'язуються проблеми. Все це ефективно сприяє придбанню знань, формуванню умінь, навиків, атмосфери сумісної праці. Таким чином, запропонована методика сприяє формуванню базових компетентностей: ініціативності та підприємливості.

 


Список літератури:

 

  1. Максимов О.  Педагогічна технологія: Історико – методологічний аналіз// Біологія і хімія в школі. – 2011. - № 1. – с. 7-12
  2. Максимов О. Рейтинг у системі оцінювання знань// Біологія і хімія в школі. -  2010. - № 4 с. 17-20
  3. Освітні технології/ За ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001.- 256 с.
  4. Подмазін С.І. Особистісно-орієнтоване навчання . – Запоріжжя: Просвіта, 2001. – 250 с.
  5. С.В. Дьякович, Р.Н. Князева Профорієнтація учнів при навчанні хімії – М.: “Освіта”, 1990.
  6. А.В.Мікєєв, А.А.Іноземців. Охорона природи – М.: «Освіта» 1991.
  7. В.П.Діденко. Вчителі і інновації – М.: «Освіта» 1993.
  8.  В.А. Григорович. Вивчення хімічної технології в середній школі – М.: “Освіта” 2004
  9.  В.В. Волканова, Л.І. Муржа, Т.А. Мунтьян. Типологічний словник   уроку - «Директор школи» №№ 29-30, 2009 – м. Київ. Шкільний світ.

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
25 березня
Переглядів
26
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку