22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Методичні рекомендації "Робота з відуальними джерелами на уроках історії у 8 класі"

Про матеріал

У роботі представлено теоретичі засади роботи з візуальними джерелами, а також подано практичне застосування їх у 8 класі. У вступі висвітлено актуальність методичної розробки. Перша частина містить теоретичні засади роботи з візуальними джерелами, а також специфіку їх використання у 8 класі. Другий розділ представляє витяги їз конспектів уроків, де показано прийоми викорстання візуалістики.

Перегляд файлу

Середня загальноосвітня школа № 84

імені Блаженної Йосафати Гордашевської

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методика роботи

з візуальними джерелами

на уроках історії у 8 класі

 

 

 

Розробка

учителя історії

І кваліфікаційної категорії

Жуковця Андрія Андрійовича

СЗШ № 84 ім. Блаженної Йосафати Гордашевської

м. Львова

 

 

 

 

 

 

Львів – 2018 рік

 


Зміст

 

Вступ ………………………………………………………………………с. 2

Розділ І. Теоретичне обґрунтування використання візуальних джерел на уроках історії у 8 класі…………………………………………………с. 3

Розділ ІІ. Практичне використання візуальних джерел на уроках історії у 8 класі…………………………………………………………….с. 8

Висновки………………………………………………………………….с. 11

Список використаних джерел та літератури……………………………с. 12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

«Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Таке народне прислів’я підтверджує актуальність використання візуальних джерел, коли розповідаємо про минуле. Навіть «Повість минулих літ» Нестора містить у собі безліч мініатюр.

На сьогоднішній день існує безліч засобів для візуальної фіксації певних подій і явищ.

Суспільство розвивається, а з ним  і розвиваються технології. Тому до сучасного покоління учнів слід використовувати  і передові прийоми та методику  у викладанні історії. Це чудово, коли кабінет історії оснащений комп’ютером і проектором. Їхня наявність значною полегшує роботу учителя при поясненні тем, які конче потребують представити візуальні джерела.

Нижче викладено теоретичні засади щодо використання візуальних джерел, а у другому розділі показано практичне їх застосування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І

Теоретичне обґрунтування використання

візуальних джерел на уроках історії у 8 класі

Однією з важливих цілей навчання історії в школі є формування соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до самореалізації, через набуття учнем компетентностей. Саме компетентнісно-орієнтований підхід сьогодні є ключовою інновацією в освіті. Відомо, що специфічною особливістю освітнього процесу в сучасних умовах є звернення до людини, її внутрішнього світу, духовності й моральності. Мета державної освітньої політики полягає у створенні умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати й навчатися протягом життя . Комплексним показником рівня історичної освіти є історична компетентність учнів, тобто здатність пізнавати минуле, заснована на знаннях і досвіді, набутих у процесі навчання. Запропонований підхід ґрунтується на усвідомленні особистістю потреби в опануванні нових знань, умінь і навичок, тому ціннісна складова компетентностей у системі освіти, безумовно, є домінантною.

Саме компетентнісний підхід на противагу концепції «засвоєння знань» передбачає опанування учнями різних умінь, які дають змогу їм у майбутньому діяти ефективно в ситуаціях професійного, особистого й суспільного життя.

До проблемою запровадження компетентнісного підходу у викладенні історії зверталися такі відомі дослідники, як С. Клепко, А. Хуторський, Г. Фрейман, О. Пометун. Так, О. Пометун визначає компетентності як спеціально структурований набір знань, умінь, навичок і ставлень, що їх набувають учні в процесі навчання. Вони дають змогу людині визначати, тобто ідентифікувати й розв'язувати, незалежно від ситуації проблеми, характерні для певної сфери діяльності. В освіті компетентність виступає як певний зв'язок двох видів діяльності учня: сьогоднішньої та майбутньої, забезпечує здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, розв'язувати реальні проблеми в повсякденному житті. Загальнопредметних компетентностей учень набуває впродовж засвоєння змісту тієї чи іншої освітньої галузі у всіх класах середньої школи. До предметних компетентностей з історії належать такі: хронологічна, про­сторова, інформаційна, мовленнєва, логічна та аксіологічна.

Ключову роль у цьому переліку відіграє інформаційна компетентність. Адже саме вона передбачає вміння учнів працювати з різними джерелами історичної інформації (вивчити історію без них просто неможливо), серед яких чільне місце належить візуальним джерелам. Працюючи з візуальними джерелами, учні розвивають навички користуватися довідковою літературою та Інтернетом, уміння систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, плани, самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел, виявляти різні точки зору, визнавати й сприймати їх різноманітність, критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, висловлювати власну точку зору.

Візуальні джерела (малюнки, картини, карикатури, фотографії, плакати, фільми) нарівні з текстовими є дуже цінним джерелом інформації. На жаль, в історичній та методичній науках проблемі роботи з візуальними джерелами приділялося недостатньо уваги. Усвідомлена й усталена звичка працювати з текстами, а не з зображеннями, породила певною мірою деяку зневагу й недовіру до візуальних документів як історичного джерела. До цього слід додати відсутність традицій у використанні візуальних джерел, методичну неопрацьованість цього питан­ня, низький рівень матеріально-технічної бази навчальних закладів тощо. Натомість фотографія, кінокартина, відеофільм – це цілком самодостатні історичні джерела, які потребують такого самого методичного інструментарію, як і писемні документи. Візуальні джерела важливі не тільки фіксованим зоровим образом, що вони його зберегли, а й закодованою в них інформацією.

Комплексне дослідження, вилучення та використання інфор­мації таких джерел дає змогу дослідникові не лише доповнити свої судження про історію, а й поглянути на неї в буквальному розумінні цього слова. Відомо, що зоровий ряд сприйняття інформації є так само важливим, як і слуховий, дотиковий, інтелектуальний. Безпосередня фіксація історичної інформації в момент дії – одна з основних властивостей переважної більшості різновидів зображальних джерел. Ці документи (фото-, кіно-, відео-), по-перше, образно відображають конкретику часу й місця; по-друге, самі є відбитками (слідами) певної епохи, отже, її прямими документами; по-третє, закодована в них ін­формація потребує прочитання й розуміння. Тому саме такі джерела часто не поступаються за інформативністю джерелам друкованим чи писемним.

Завдяки саме «візуальності» їм варто віддавати перевагу. Тим паче, що в сучасних умовах, коли відбувається комп'ютеризація освіти, впроваджуються мультимедійні технології, з'явилася можливість широкого застосування візуальних джерел на уроках. Крім того, змінилася сама мета, з якою на уроках відбувається застосування візуальних джерел. Якщо раніше вони доповнювали, підтверджували текст параграфа підручника, то тепер учні на уроках вчаться самостійно здобувати з них інформацію. Адже візуальні джерела можуть нести так само інформацію, як і текстові, при цьому вони є більш яскраві, виразніші, а отже, і більш сприйнятливі для учня, якому працювати з такими джерелами інформації набагато цікавіше, ніж з текстовими. На думку сучасного дослідника Ю. Комарова, візуальні джерела є абсолютно самостійними джерелами інформації та набагато легше надаються для різноманітних тлумачень, дають більше простору для уяви, більш яскраві, отже, більш придатні для сприйняття сучасним учнем.

  До візуальних джерел  можна віднести  увесь спектр наочності, яку застосовують на уроках історії. Це  картини, скульптури, архітектурні споруди, меморіальні комплекси, карти, плакати, листівки, фотографії,  карикатури та інше.

        Не зважаючи на те, що дані джерела є найбільш універсальним та доступним засобом збереження та передачі інформації про минуле, який, на відміну від письмового тексту, позбавлений багатьох соціальних та культурних бар’єрів, на жаль, вони й досі розглядаються не як самостійне, первинне джерело інформації, а як другорядне, таке, що служить ілюстрацією до тексту. О. Трухан так і зазначає: «Ілюстрації підручника використовуються для створення образів минулого. Вони розкривають зміст книги засобами образної наочності. Слід зазначити, що ілюстрації ефективно використовуються   в поєднанні з роботою над текстом для його доповнення і розвитку, створення і розв’язання  логічних задач.»

        Кожен вид візуального джерела, як самостійне та повноцінне джерело історичної інформації, дозволяє розкрити майже всі аспекти історичної проблематики та дозволяє застосовувати дидактично  адаптовані методи історичної науки  в пізнавальній діяльності учнів. В своїх працях М. Махмутов, В. Євдокимов, О. Зільберштейн, І. Федоренко пропонують візуальні джерела використовувати як основу для постановки проблеми, надавати учням фактичний матеріал для аналізу, порівняння та розкриття сутності явищ. Це, на думку методистів, сприятиме актуалізації  раніше набутих знань, на основі яких будуть формуватися нові поняття, вміння та навички, формуванню в учнів потреби в нових знаннях, створенню в школярів стійкої уваги у процесі вивчення нового навчального матеріалу.

         Для успішної роботи учнів з візуальними джерелами як джерелами інформації, їм необхідно опанувати певні схеми аналізу  в залежності від виду візуального джерела.

         Найпростішу пам’ятку для роботи з ілюстраціями та плакатами подають І. Нікітіна, Ю. Нікітін та В. Шеліхова. Вони пропонують наступний перелік примірних запитань:

1. Хто автор картини, плаката?

2.Що зображено?

3. Яка назва , підпис?

4. Яка мета створення твору?

5.Наскільки зображення співвідноситься з підписом до нього?

6. Коли сталися зображені події?

7. Де відбувалися зображені події?

8. Які характерні ознаки даного місця і що ви про нього знаєте?

9. Представники яких соціальних груп  зображені?

10. Як ви вважаєте. Чому автор обрав саме такий склад учасників?

11. Оцініть позицію автора щодо зображеного.

12.Наскільки об’єктивно характеризує сюжет картини  події того часу, століття, епохи?

        При роботі з портретом історичної особи робота може бути спрямована не лише на відтворення психологічного портрету зображувального, а й на вивчення одягу , взуття, зачісок та інших культурно побутових деталей певної історичної епохи, зазначає Д. Десятов. Він радить також використовувати альтернативні зображення або історичні документи, в яких зафіксовано опис зовнішності історичної особи, порівнювати портретне зображення з художньо-літературним описом зовнішності цієї людини, зробленим письменником, сучасником або науковцем. Це сприятимете формуванню більш об’єктивного уявлення про дану історичну особу.

Ще один вид джерел , який дедалі частіше використовується на уроках історії – це відеоджерела. Ні для кого не секрет, що  для значної частини сучасних школярів найбільш звичним способом здобуття інформації є її перегляд на екрані телевізора чи комп’ютера. Використання відеоресурсів на уроках історії дозволяє зробити процес навчання максимально наочним та сприяє підвищенню інтересу учнів до предмету. Однак є певні проблеми у використанні подібних джерел. По-перше, використання художніх фільмів історичної тематики призводить до проблеми нестачі часу. Адже більшість фільмів за часом перегляду довші, ніж 45 хвилин уроку. Тому доцільно на уроці використовувати лише окремі фрагменти фільмів. По-друге, яскраво і наочно зображуючи події минулого, історичні фільми зазвичай мають чимало елементів художньої вигадки, які часто не відповідають історичній достовірності. В такому випадку вчителеві доцільно звернути на це увагу учнів, навчити їх співвідносити інформацію , що отримують з екрану з науково обґрунтованими знаннями, отриманими на уроках історії. Тоді перегляд художніх історичних фільмів буде сприяти не лише розвитку образного сприйняття минулого, а й формуванню навичок критичного мислення.

 

 

 

Розділ ІІ

Практичне використання візуальних джерел на уроках історії у 8 класі.

 

У цьому розділі будуть наведені фрагменти із конспектів уроків різних тем, де я у своїй практиці використовую візуальні джерела разом з іншими при роботі з учнями.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.

Тема: Запорізька Січ у другій половині XVII ст. Кошовий отаман Іван

            Сірко.

Робота з документом та портретом Івана Сірка

Польський хроніст Веспасіан Коховський про І. Сірка

Страшний був орді, бо був досвідченим у воєнних акціях і відважним кавалером. А в Криму його ім’я наводило такий пострах, що орда щоденно пильнувала та була готова до бою, ніби Сірко вже напав. Татари цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти, лякали Сірком, кажучи: «Сірко йде». Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані сльоти, ані морозу, ані спеки. Він був чуйним, обережним, терпляче зносив голод, був рішучим у воєнних небезпеках і завжди тверезим. Улітку він перебував на порогах (Дніпрових), а взимку — на українському прикордонні. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, постійно бився з татарами, проти яких мав природну ненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру.

1)  На яких чеснотах  кошового отамана наголошує хроніст?

2)  Про які прикмети зовнішності наводить свідчення?

3)  Як ставиться автор до Івана Сірка? Чи можна вважати

     уривок з хроніки достовірним і неупередженим?

4) На які риси характеру вказує погляд Івана Сірка?

 

 

 

 

Робота з візуальними джерелами:

 

  1. Який настрій козаків змалював Ілля Рєпін у своїй відомій картині?
  2. Як ви думаєте, який саме фрагмент написання листа зображений на картині? Чому ви так думаєте?
  3. Як і картина, і відеофрагмент свідчить про наявність почуття гумору у козаків?

 

 

Тема: Причини, характер, рушійні сили Національно-Визвольної Війни 

            українського народу

 

Особистість і історії. Вивчення відеоджерела.

Демонструю фільм: «Star Media. Історія України, 79 серія. Богдан Хмельницький.»

Відеоролик обговорюємо за допомогою запитань:

  1. Яку освіту отримав Б.Хмельницький?
  2. Що свідчить про військовий талант Б.Хмельницького?
  3. Що свідчить про високий статус Хмельницького серед козаків?
  4. Дайте оцінку діям Б.Хмельницького стосовно королівської грамоти Володислава IV.
  5. Яка особиста трагедія спонукала Б.Хмельницького піднятися на боротьбу проти Речі Посполитої?

 

 

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема: Культура Бароко. Зародження нової європейської науки.

Обговорення робіт відомих європейських художників. Наприклад «Урок анатомії доктора Тульпа»

  1. Про які факти повідомляє автор, малюючи дану картину?
  2. Де на цій картині можна побачити викладача і учнів (студентів)?
  3. Що ви можете сказати про різницю у віці між викладачем і студентами.

 

Тема: Англійська революція

  1. Що ви бачите на цій картині?
  2. Чому в той час страти відбувалися в присутності великої кількості людей?
  3. Які почуття у вас викликає це зображення?

 

 

 

 

 

 

 Страта Карла І

 

 

 

 

Висновки

Підсумовуючи дану роботу, можна дійти висновку, що використання візуальних джерел на уроках історії у 8-х класах слід використовувати. Практика показує що сучасне молоде покоління більшою мірою сприймають і запам’ятовують фільми, відеоролики, картини і т.п., аніж текстову інформацію чи лекцію. Проте слід пам’ятати, що візуальні джерела лише допомагають учням сприймати навчальний матеріал, і тому він не має бути основним елементом на уроках історії. На сьогоднішній день ми маємо багато інструментів, щоб візуалізувати навчальний матеріал. Наприклад, вивчаючи заснування Запорозької Січі, було б добре здійснити віртуальну екскурсію у цю фортецю.

Також у цій роботі згадано, як можна поєднувати використання візуальних і текстових джерел інформації (документів). Особливо цінними візуальні джерела є при вивченні мистецтва (архітектура, образотворче мистецтво). Чому? Таким чином учні не лише будуть знати, що існує така картина та її автор, а й пройнятися її духом, відчути себе персонажем в ній чи її художником.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

  1. Активізація пізнавальної діяльності школярів на уроках історії  - [Електронний ресурс] - Режим доступу:http: // osvita. Ua / school/ lessons_summary/edu_technology/40988/
  2. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П., Сущенко І.М. Критичне мислення: як цьому навчати. Науково-методичний посібник / За наук. ред. О.І.Пометун  − Харків, 2007. – 190 с.
  3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти − [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://mon.gov.ua
  4. Методи роботи з візуальними джерелами -[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67
  5. Методичні поради по організації роботи з візуальними джерелами – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://avsizova.blogspot.com/2014/11/blog-post_34.html
  6. Методичні поради по організації роботи з візуальними джерелами// http://historymoippo.blogspot.com/2013/09/blog-post.html;
  7. Мокрогуз  О. П.  Інноваційні технології на уроках історії  .- Х. : Основа, 2005. – 192 с.
  8. Пометун О,І., Пироженко Л. Сучасний урок.- К.: Видавництво А.С.К, 2004
  9. Пометун О. І. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії. // // Історія і сульспільствознавство в школах України . – 2012. -№ 1,2,4
  10. Проблема візуалізації навчання - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://kursak.pl.ua/index.php?
  11. Робота з історичними джерелами як засід формування критичного мислення учнів - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://static.klasnaocinka.com.ua/uploads/editor/5303/423981/sitepage

1

 

docx
Додано
23 жовтня 2018
Переглядів
424
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку