Методичні рекомендації "Розвиток критичного мислення здобувачів освіти початкових класів НУШ"

 

 

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙЛІЦЕЙ№5

СИНЕЛЬНИКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

 УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НУШ

ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Методичні рекомендації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Синельникове

2021

 

УДК __________                                           

 

Схвалено Науково-методичною Радою комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради», НМР КЗВО «ДАНО» ДОР», протокол від ___202_ року № __

 

Укладачі, автори: (ПІБ, посада)Алексєєнко Валентина Миколаївна, вчитель початкових класів

 

Рецензенти: (ПІБ, посада) ____________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Розвиток критичного мислення учнів початкових класів НУШ через використання інтерактивних технологій

(Назва, вид навчально-методичних матеріалів, для якої категорії )

 

У посібнику подано рекомендації щодо проведення занять у початкових класах з використанням інтерактивних технологій для розвитку критичного мислення, розроблено фрагменти уроків із застосуванням методів розвитку критичного мислення: «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Кубування», «Метод прес», «Кероване читання з передбаченням», «Поміч», «Джингсоу», «Коло Венна», «Ромашка Блума», «Fishbone». Також декілька уроків з використанням технологій для розвитку критичного мислення. Дані матеріали можуть використовуватися  вчителями початкових класів НУШ.

(стислий зміст )

 

УДК ______

КЗВО «ДАНО» ДОР»

 

 

 

ЗМІСТ

1. ВСТУП ………………………………………………………………3
2. ОСНОВНИЙ РОЗДІЛ
   1.           ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ ………………………………..    6
   2.           ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ ………………………………….   11
3. ВИСНОВКИ ………………………………………………………23
4. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………26
5. ДОДАТКИ…………………………………………………………28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ВСТУП

«Звичайний учитель подає істину,

а хороший – учить її знаходити».

А.Дістервег

Актуальність теми «Розвиток критичного мислення учнів початкових класів Нової української школи через використання інтерактивних технологій» полягає в тому, що критичне мислення  має бути одним із наскрізних завдань освітнього процесу. Адже  саме про це йдеться у Концепції нової української школи. І  саме зараз, живучи у  ХХІ столітті, маючи необмежений доступ до різноманітної  інформації, у тому числі і фейкової, навичка критичного мислення є необхідною.

 Як навчити дітей групувати  інформацію за змістом та важливістю, креативно вирішувати проблеми, вдало застосовувати набуті знання в реальному житті?

Це  і є головним завданням кожного сучасного вчителя, який  несе особливу відповідальність за вміння своїх вихованців адаптуватися до змін у суспільстві. Якщо учитель усвідомив і визнав необхідність розвитку критичного мислення під час здійснення освітнього процесу,  то він буде закладати ці ідеї в завдання уроку. І, плануючи урок, буде знаходити такі технології, методи, форми, вправи та засоби, створюватиме необхідні умови, для того щоб завдання уроку  були  виконані, а діти отримали певний досвід для подальшого застосування набутих навичок.

В умовах реалізації концепції Нової української школи сучасним здобувачам освіти необхідно не тільки оволодіти інформацією, а й критично її оцінити, осмислити, застосувати, а нам, вчителям, потрібно індивідуалізувати навчання, враховуючи особистий рівень дитини і властивий їй стиль навчання; створювати умови для самостійного здобуття інформації та вміння нею користуватися. У добре організованих учнівських групах діти переймаються духом співробітництва і партнерства, а не суперництва, і отримують задоволення від набутих вмінь та навичок.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Саме тому  великого значення набуває академічна свобода вчителя, яка дає можливість запроваджувати новітні технології для удосконалення освітнього процесу  і отримання якісного результату .

Основна мета школи - навчити здобувачів освіти не лише відтворювати знання, а й застосовувати їх у повсякденному житті.І одним із найефективніших шляхів досягнення цієї мети є використання в навчальному процесі технологій критичного мислення.

Критичне мислення – це інноваційна педагогічна технологія, яка допомагає готувати дітей нового покоління, що вміють мислити, спілкуватися, чути та слухати інших.

Об’єкт дослідження – використання методів і прийомів критичного мислення на уроках в початкових класах НУШ.

Предмет дослідження – розвиток критичного мислення учнів початкових класів НУШ через інтерактивні технології.

Мета дослідження- створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість їй відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили.

Критичне мислення допомагає встановити рівень знань, виявити хибні судження, активізує мисленнєві процеси учнів, спонукає до зацікавленності  у дослідженні проблеми. Вважаю, що впровадження технології розвитку критичного мислення в основному забезпечує перехід від навчання, яке зосереджується переважно на пам’яті, до навчання, яке має на меті виховувати самостійне свідоме мислення учнів.

 Отже, коли учень сприймає нову інформацію в процесі читання, перегляду фільму або прослуховування лекцій, завдяки вмінню мислити критично він навчається відслідковувати власне розуміння інформації та помічати прогалини в інформаційному полі.

2.          ОСНОВНИЙ РОЗДІЛ

2.1.ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

Відносно недавно в Україні акцентовано особливу увагу на технології критичного мислення як на освітній інновації. Хоча в освітніх системах США і Канади цей аспект розвивався майже півстоліття. Багато ідей і правил цього методу витримали випробування часом і тепер потребують поширення та впровадження у практичній діяльності закладів загальної середньої освіти. Саме таких висновків дійшли провідні науковці, які проводили дослідження з даного питання.

 Критичне мислення починається з переходу від навчання, яке зосереджується переважно на пам’яті, до навчання, яке має на меті виховувати незалежне свідоме мислення учнів. Найважливішим аспектом критичного мислення є те, що воно відповідає вимогам освіти та демократизації суспільства. Це ефективний спосіб виховувати громадянську та демократичну ментальність учнів та викладачів [5].

Науковці виділяють шість ключових елементів критичного мислення, а саме:

1. Уміння мислити, яке передбачає володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації.

2. Відповідальність - коли людина, звертаючись до інших, усвідомлює обов’язок надавати слухачам чи читачам аргументи та приклади відповідно до прийнятих стандартів. Або, якщо ці стандарти її не влаштовують, піддавати їх сумніву за допомогою переконливої аргументації. Людина готова до того, що надані нею судження будуть предметом розгляду фахівців у цій галузі й їх думки треба буде врахувати у подальшому.

3. Формулювання самостійних суджень як продукт критичного мислення означає, що воно спрямоване на творчу мисленеву діяльність, а не на репродуктивне мислення, що базується на жорстких алгоритмах і стереотипах. Творчий підхід є необхідним у ситуаціях порівняння різних суджень і визначення альтернатив на основі врахування пріоритетів, чинників, що обумовлюють істинність та вірогідність інформації в цілому й висловлених суджень зокрема.

4. Критерії, до яких апелює, на які спирається критичне мислення. Це положення, що бере до уваги критично мисляча людина, оцінюючи ідеї у процесі їх аналізу чи критики. Так, наприклад, М. Ліпман відносить до таких критеріїв стандарти, закони, підзаконні акти, правила, інструкції, приписи поведінки, вимоги, умови, обмеження, конвенції, норми, домовленості про уніфікацію, принципи, передбачення, дефініції, ідеали, мету, наміри, результати перевірки, експериментальні дані, методи, процедури тощо. Якщо говорити про дослідження учнів, проведене у рамках певного предмета, то воно має відображати або враховувати головні поняття та методи в цій науці або кількох суміжних дисциплінах. Людина, яка мислить критично, повинна чітко уявляти структуру власної аргументації. А її міркування, що стосуються конкретного дослідження, мають бути доступними для аудиторії. Проте, критерії не можуть бути «абсолютизованими», у процесі критичного мислення вони піддаються сумніву, зміні або навіть заміні на інші.

5. Самокорекція потребує того, щоб людина використовувала критичне мислення як метод, звернений на її власні судження з метою їх виправлення чи покращення. Людина постійно піддає власні мисленеві процеси рефлексії, використовуючи при цьому суттєві критерії та процедурні норми.

6. Увага та відчуття  контексту. Загальні критерії мають обов’язково

перевірятися на відповідність і на можливість зміни у кожному конкретному випадку. Якщо людина критично мислить, вона розуміє критерії у зв’язку із контекстом їх використання та допускає інші альтернативи, що відповідають ситуації.

 Необхідно також враховувати і той факт, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусію, зокрема між тими, хто навчається, відповідно до кого висуваються критерії, ідентифікуються й обговорюються контексти, а мисленевий процес у цілому піддається оцінюванню.

            У ході теоретичного  вивчення питання формування критичного мислення з’ясовано, що для ефективного розв’язання завдань розвитку критичного мислення сучасної молоді, педагогам необхідне ґрунтовне розуміння його сутності, тобто потрібно знати його визначальні особливості, характерні результати та оптимальні умови, які його уможливлюють. Саме на цьому роблять акцент провідні науковці.

 Слід зауважити, що немає єдиної точки зору стосовно методологічного  визначення поняття «критичне мислення». Так, М. Кларін вважає, що критичне мислення є раціональним, рефлексивним мисленням, яке спрямоване на вирішення того, чому варто вірити або які дії варто застосувати [5]. Д. Халперн у своїх працях зазначає, що цей вид мислення передбачає використання когнітивних технік і стратегій, які збільшують вірогідність отримання бажаного кінцевого результату [8]. На думку Д. Клусгера, критичне мислення – це мислення самостійне, інформативне, воно починається з постановки запитання, прагне до переконливої аргументації, має соціальний характер. У своїй статті «Що таке критичне мислення?» М. Кларін детально аналізує це явище і зазначає, що критичне мислення має п’ять характеристик, які визначають його як мислення самостійне, мислення узагальнене, мислення проблемне й оцінне, мислення аргументоване, мислення соціальне [5].

           Слід наголосити на тому, що для розвитку критичного мислення принципове значення має процес розв’язування нетривіальних проблем. У цьому одностайні всі авторитетні вчені, що досліджували теорію критичного мислення: М. Ліпман, Д. Клустер, Д. Халперн, Ф. Станкато, Н. Дауд і З. Хусін та ін. [4; 5; 8; 9]. Вони переконані, що критичне мислення можна розвинути лише шляхом розв’язування проблемних завдань. Потреба у критичному мисленні виникає тоді, коли учні стикаються зі складними ситуаціями вибору, які вимагають ретельного осмислення та оцінювання.

Реалії сьогодення вимагають нових підходів у розвитку системи освіти. У сучасних умовах створення Нової української школи важливого значення набуває формування творчого і критичного мислення учнів.

Процес становлення всебічно розвиненої особистості, визначення її обдарованості є цілісним і довготривалим, який передбачає формування вміння дитини адекватно визначати причини й передумови наявних в її житті проблем, бути готовою до їх безболісного та усвідомленого подолання .

Відомий британський педагог і філософ Джон Локк вважав, що навряд чи є що-небудь більш важливе для знання, для спокійного життя і для успіху будь-якої справи, ніж уміння людини мислити. Дійсно, ми бачимо, що завдання сучасної школи – формування учня, який здатний чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію, щоб її вирішити; логічно вміти побудувати свої думки, наводити переконливу аргументацію та у результаті досягнути поставленої мети.

На жаль, не кожний учень має такі навички, тому перед педагогами насамперед постає завдання допомогти учневі сформуватися як особистості,  як громадянину з активною життєвою позицією.

На мою думку, саме використання інтерактивних технологій критичного мислення в освітньому процесі допоможе позитивно вплинути на кінцевий результат навчання та виховання всебічно розвиненої особистості.

Технологія розвитку критичного мислення маєвідповідні цілі:

• використовувати такі операції як аналіз, синтез, оцінювання в роботі з різними джерелами інформації;
• ефективно здійснювати пошук інформації, використовуючи різні джерела, структурувати, систематизувати та критично оцінювати її;
• ставити запитання різних типів і відповідати на них;
• відрізняти факти від думок, виявляти спрямованість і необ'єктивність інформації;
• знаходити, розуміти і оцінювати аргументи в текстах і висловлюваннях інших людей;
• будувати власні аргументи й оцінювати їх, використовувати контраргументи і спростування;
• конструювати тексти різних видів в усній та письмовій формах;
• брати участь у дискусіях та дебатах, ефективно відстоюючи свою позицію;
• брати на себе відповідальність;
• будувати конструктивні взаємостосунки з іншими людьми;
• приймати обґрунтовані, виважені рішення, а значить бути успішним.

Застосування в освітньому процесі технології розвитку критичного мислення дає можливість здобувачам освіти:

• долати в собі схильність до однозначно-догматичного сприйняття світу;
• аналізувати ту чи іншу проблему з різних боків;
• користуватися інформацією з різних джерел, відрізняючи об’єктивний факт відсуб’єктивної думки про нього;
• логічно, обгрунтовано мислити;
• адекватно визначати причини, передумови та наслідкинаявних проблем;
• докладати зусилля для практичного подолання проблем;
• працювати в колективі, бути комунікативним;
• приймати виважені рішення тощо.

Дійсно, технологія розвитку критичного мислення - універсальна, інтерактивна, “надпредметна”, її яка можна використовувати в освітньому процесі вчителям різних предметів.

            Педагоги виділяють три основні  стадії уроку розвитку критичного мислення: «Виклик — Осмислення — Рефлексія». Методична модель пізнавального процесу, побудованого на основі цих стадій, передбачає залучення учнів до пошуку інформації, її осмислення та прийняття відповідного рішення. Елементи новизни містяться в методах, прийомах і стратегіях, які  застосовуються на уроці з елементами розвитку критичного мислення.

З метою підвищення ефективності навчання, розвитку критичного мислення, використовують різноманітні форми роботи. Ефективними шляхами є використання як традиційних, так і нетрадиційних підходів. Ці методики можна застосовувати як для викладення нового матеріалу, так і для його практичного засвоєння або перевірки знань учнів. Дані методики спрямовані на формування навичок  колаборації та партнерства, вироблення навичок самоаналізу та критичного мислення.

2.2. ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ

Як організувати навчальний процес на уроці, щоб ефективно виховувати критичне мислення? Прагнення безперервно вдосконалювати навчальний процес призвело до появи нових і кращих методів навчання, які використовуються на сьогоднішній день. Подальший їх розвиток пов’язаний з акцентом на втіленні сучасних концепцій освіти та виховання. З метою підвищення ефективності навчання розвивати критичне мислення та використовувати різноманітні форми роботи. Ефективним методом є використання традиційних і нетрадиційних форм і методів роботи. Ці прийоми можуть бути використані як для навчання, так і для реального засвоєння матеріалу та перевірки знань студентів, з метою виховувати навички співпраці, розвивати здібності до самоаналізу та критичного мислення.

Навчитися критично мислити непросто. Немає чітких кроків для навчання критичного мислення. Проте вчителю необхідно створити багато умов у класі, щоб учні могли успішно брати участь у процесі критичного та творчого мислення. Тому, щоб стимулювати критичне мислення, вчителі повинні:

• вміти створити відкрите середовище в класі, що дозволить учням глибоко зрозуміти мету навчання та вільний обмін ідеями;

• використовувати різні форми запитань для залучення всього класу до керованого дослідження;

• вміти запропонувати стратегії планування;

• використовувати такі методи навчання, які б сприяли розвитку критичного мислення та самостійного навчання учнів.

Навчитись критично мислити не просто. Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які, можна навчитись критичного мислення. Існує, проте, низка умов, які вчителю необхідно створити у класі для того, щоб учні успішно залучились до процесу критичного творчого мислення.

Отже, щоб стимулювати критичне мислення, учителю необхідно: 

• уміти створювати на уроці відкрите середовище для глибокого розуміння учнями мети навчання та вільного обміну думками;
• уміти залучати клас до керованого дослідження, використовуючи різні форми запитань;
• презентувати стратегії програми;
• брати за основу такі методи навчання, які б сприяли розвитку критичного мислення та самостійного навчання учнів.

Для того щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

 

 

 

 

 

 

 

Щоб стимулювати критичне мислення учнів, я виділяю час і можливості для застосування критичного мислення, дозволяю вихованцям думати вільно, я приймаю всі види їх ідей;заохочую учнів до активної участі в навчальному процесі; створюю атмосферу, де дітям не можна висміювати, висловлюю віру в здатність кожного учня породжувати критичні судження; ціную критичні міркування учнів.

Використовуючи елементи стратегій критичного мислення, я намагаюся навчити учнів спочатку ставити такі запитання:

• Що я думаю?

• Наскільки нові знання відповідають раніше набутим?

• Що я можу зробити по-іншому після вивчення нового матеріалу?

• Як нові знання впливають на мої думки та рішення?

 Критичне мислення формується і розвивається в процесі опрацювання інформації, вирішення проблем, оцінки проблеми, оцінки ситуації, вибору розумних методів роботи. Якщо для виховання критичного мислення використовувати інтерактивні методи: парна та групова робота, дискусії та дебати, проекти та письмові роботи, то результати будуть ще вищими.

У своїй практиці я використовую інтерактивні методи для виховання критичного мислення. Вони не можуть охопити всі стратегії розвитку критичного мислення. Це те, що дає нам можливість вивчати щось нове щодня та на кожному занятті. Ми використовуємо їх майже на кожному занятті.

         В своїй практиці я використовую інтерактивні методи розвитку критичного мислення. Всі стратегії розвитку критичного мислення неможливо охопити. Саме це і дає можливість пізнавати щось нове кожного дня і кожного уроку. Майже на кожному уроці ми ними користуємось.

У своїй практиці я використовую наступні інтерактивні технології:

Вправа «Асоціативний кущ»

Правила складання асоціативного куща:

-   Напишіть на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

-   Напишітьбудь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

-   Поставте знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

-   Записуйте всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

         Так при вивченні теми у 2 класі на уроці Я досліджую світ «Які властивості має вода», можна скласи асоціативний кущ до слова – вода. Потім між словами встановлюються зв’язки, виділяються аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація. Це сприяє розвитку творчих здібностей.(Див. додаток А)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             Також буде ефективним цей метод на уроці літературного читання при вивчені творів Т.Г.Шевченка, де можна спробуватипр игадати, що діти вже знають про поета, які асоціації у них виникають при вимові його імені.

    

           Не менш ефективним буде використання методу «Сенкан» під час закріплення знань з певної теми.

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

 

Алгоритм складання сенкану:

1. Тема (іменник)
2. Опис (прикметник)
3. Дія (дієслово)
4. Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.
5. Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

Приклад сенкану:

1. Хліб
2. Золотистий, ароматний, смачний.
3. Виготовлений, зібраний.
4. Бережіть, пишайтесь.
5. Оберіг, зв'язок з минулим.

      Цю вправу можна використовувати для групової роботи. Зробіть сенкан для слів рушник, мама, вода, музика, Україна тощо. Вважаю, що такий вид робіт найкраще використовувати на етапі закріплення матеріалів. Цей прийом  доцільно використовувати на уроках української мови, я досліджую світ, літературного  читання. але немає він застосування на уроках математики.

        Якщо я хочу почути відповіді дітей на різні питання з теми, то використовую вправу «Кубування». Ця вправа дітям дуже подобається, саме процес – гра в кубик.

 Інтерактивна вправа «Кубування»

Куб – основний елемент стратегії розвитку критичного мислення.

Кубування є методом навчання, що полегшує розглядання різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написаними на кожній грані вказівками щодо напряму мислення або письма.

 

 

	Опишіть
Порівняйте	Встановіть асоціації	Проаналізуйте
	Знайдіть застосуваня
	Запропонуйте аргументи «за» або «проти»

На уроці Я досліджую світ у 2 класі при вивченні теми «Чи зустрічається світло з тінню» я використовую такі записи на гранях:

1. Опишіть і порівняйте сонячні і похмурі дні.
2. Проаналізуйте – Сонце світить –це добре чи погано?
3. Знайдіть застосування – Кому потрібне Сонце?
4. Запропонуйте подані аргументи «за» і «проти».

       Проходити всі шість сторін кубу відразу необов’язково. Це залежить від теми, завдань уроку та класу. Тема має бути такою, про яку діти мають багато інформації. Сторони куба можна змінювати відповідно до того, з якого боку ви б хотіли, щоб ваші учні розглянули цю тему. А впершому класі я пропоную розглядати 2-3 грані.

          На уроці української мови, працюючи зі словниковим словом заєць можна використати такі вказівки:

• Лексичне значення слова

 Невеликий полохливий звірок родини гризунів, з куцим хвостом, довгими задніми  ногами і довгими вухами.

• Походження слова

«Плигун», «стрибунець». 

• Речення, тексти, фразеологізми, прислів’я, приказки

 Інколи і на місці не посидиш, ганяють тебе, як солоного зайця.

Не женися за двома зайцями, бо й одного не впіймаєш.

Заєць спить, та очей не жмурить

• Сполучення слів

Хитрий заєць, полохливий заєць, куцохвостий заєць.

•  Спільнокореневіслова

 Заячий, зайчик, заченятко, зайчисько.

• Синоніми, антоніми, омоніми

Вухань, куцохвостий, косоокий.

       Аналітичний «Метод прес», його ефективне використання на будь-якому етапі уроку. Дуже добре спрацьовує, якщо слід дітей підвести до виведення правила на уроках української мови, математики.

Стратегія «Метод прес»

Етапи методу прес:

—  Висловлюй свою думку: «Я вважаю…»

—  Пояснюй причину такої точки зору: «Тому що…»

—  Пропонуй приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»

—  Узагальнюй, формуй висновки: «Отже…», «Таким чином…»

          Для емоційного розвантаження і творчості учнів доцільно використовувати технологію «Придумування історії з шостим словом»

«Придумування історії з шостим словом»

Дайте дітям слова, на основі яких вони вигадують яку-небудь історію. Наприклад, п’ять слів, які підказують сюжет казки «Кіт і пес»: кіт, пес, луки, череда, вечеряв; з шостим словом, наприклад, ШКОЛА.

         Наступна стратегія є інтригуючою. ЇЇ використовую з метою зацікавленості дітей до твору, який будемо читати.

Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

Алгоритм проведення цієї стратегії:

—  Ознайомлюючи з назвою тексту та його автором перед читанням, ставте дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).

— Текст розподіляйте на частини, і далі читають його учні фрагментами. Робіть зупинки на найбільш цікавих місцях, створюйте інтригуючі ситуації очікування.

—  Ставте питання учням після читання кожної частини. Пропонуйте зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення робіть аналіз.

 Читання з системою позначок «ПОМІЧ» (INSERT) – цей метод ефективно використовувати починаючи з третього класуна уроках читання, Я досліджую світ. Діти вже можуть самостійно попрацювати з тексом, виділяючи різну для них інформацію. Ця технологія допоможе  учням встановити зв’язок між відомим і невідомим, створює умови для формування інформаційних компетентностей учнів:

Прочитайте речення та поряд поставте відповідну позначку:

+ — відома інформація;

! — нова інформація;

? —здивувала, зацікавила;

•  —заперечує тому, що знаю.

       Після чого проведіть обговорення інформації (що саме учні думають про прочитане). Під час обговорення з'ясовуються всі питання, які виникли під час читання (учням пропонується дискусія).

- Що підтвердилося, що ні?
- Що нового дізналися?
- Що схвилювало, збентежило, зацікавило?
- Що з відомого для вас було підтверджено?
- Які погляди не підтвердилися?
- Яку нову інформацію ви отримали?
- Які питання у вас виникли?

Коли учні відзначають «?» (хочу знати більше), це мотивація дітей до самостійної роботи.Це вміння вимагає активного та серйозного читання. Не просто читайте, а читайте текст і відстежуйте власне розуміння чи сприйняття будь-якої іншої інформації в процесі читання тексту. Часто діти  просто пропускають те, чого вони не розуміють.Якщо ви використовуєте згаданий прийом, позначте «знак питання» (?), щоб змусити їх зосередитися та вказати на незрозуміле.

Семантична карта «знаємо – хочемо дізнатися – дізналися». Цей метод доцільно використовувати при перевірці домашнього завдання із читання, при дослідженнях частин мови.

1.Знаємо

• накресліть таблицю на дошці чи на великому
  аркуші паперу
• попросіть учнів висловитись і назвати те,
  що їм відомо з теми.

2. Хочемо дізнатися

• запишіть їхні запитання до таблиці у стовпчик
  «Про що хочемо дізнатися?» .

3.Дізналися

• учні  читають текст, слухають розповідь вчителя
  або виконують якесь дослідження;
  вчитель нагадує, щоб шукали відповіді на свої власні запитання та відзначали всі нові ідеї,  яких не очікували.

Таблиця"ЗХД" (Знаємо – хочемо дізнатись – дізналися)

Знаємо	Хочемо дізнатись	Дізнались
Іменники називають предмети і відповідають на питання хто? або що?	З якої букви пишуться імена, по батькові та прізвища людей	Імена, по батькові та прізвища людей пишемо з великої букви.

                Гарним  помічником при вивченні складних для розуміння та об'ємних тем є метод «Джигсоу». Доречне його використання при аналізі творів на уроках читання.

Метод «Джигсоу» (Мозаїка)

Щоб організувати роботу за цим методом, треба знати кілька правил.
Правила
1. Поділіть учнів на “домашні” групи. Дайте номери учасникам. 

2. Поясніть завдання.
3. Поділіть завдання на частини. Створіть “експертні” групи.

4. Попрацюйте в “експертних” групах.

5. Поверніться до “домашніх” груп.

6. Опрацюйте текст. Залучіть до взаємонавчання.Поставте учням запитання.
За допомогою методу Jigsaw легко організувати самостійні та глибокі дослідження на досить складних матеріалах. Учень самостійно знаходить відповідь на запитання і готується виступати в ролі вчителя.Один із прикладів використання мною цього методу на уроці читання.

Урок читання. 2клас.
Тема. Причина і наслідок.
Матеріал уроку. Болгарська народна казка «Виноградар і Змія».
Мета. Удосконалювати навички правильного і виразного читання та навички літературного аналізу твору, уміння самостійно працювати в групах.
Етап уроку: поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту.

•                   Робота експертних груп.
  Дати відповіді на запитання і обговорити їх у групах.
  І группа

• Хто герої казки?
• Де жила змія?
• Що виноградар зробив для змії?
• Що у відповідь зробила змія?
• Скільки часу дружили виноградар і змія?

ІІ група

• Кому виноградар розповів про змію?
• Чому він це зробив?
• Чому син вирішив не годувати змію, а вбити?
• Про яку рису характеру сина можна сказати?
• Як змія покарала хлопця?

ІІІ група

• Чи міг батько виправити помилку, якої припустився син?
• Як ви гадаєте, хто вчинив у казці добре, а хто – погано? Доведіть свою думку.
• Якою є змія в болгарській казці?
• До чого народ закликає, а що – засуджує у цій казці?
  ІІІ етап – осмислення (міркування).

           Наступна стратегія  полягає в постановці проблеми, яка вивчається на уроці. Доцільна у вивченні  аспектів і знаходженні фактів на підтвердження тієї чи іншої точки зору на цю проблему.

Стратегія Fishbone

«Риб ҆яча кістка» або «Скелет риби»

В основі  методики схематична діаграма, яка дозволяє провести швидкий та точний аналіз певної проблеми, виявивши її причини і наслідки, зробити правильні висновки.

• Голова -  тема, питання або проблема, що підлягає аналізу.
• Верхні кістки – причини, прояви проблеми, думки.
• Нижні кістки – фактипроблеми, підтвердження або спростування, наслідки.
• Хвіст – відповідь на поставлене питання, висновки.

Цю стратегію можна використати на уроці Я досліджую світ у 2 класі при вивченні теми «Правила поведінки під час новорічних святкувань».

Тема - Правила поведінки під час новорічних святкувань.

Причини:

• Несправність електроприладів;
• Запалення хлопавок;
• Використання піротехніки;
• Користування саморобними електрогірляндами;
• Використання легкозаймистих гірляд з паперу та вати.

Наслідки:

• Займання ялинки;
• Пошкодження меблів;
• Зіпсоване свято;
• Небезпека для життя;
• Загроза життю сусідів.

Висновки – Дотримуватись правил безпечної поведінки під час новорічних свят.

Учні все записують на відповідних частинах скелету. Це може стати опорною схемою в подальшій, навіть, у виховній роботі.

          Щоб навчити учнів порівнювати явища, події, процеси, я використовую метод «Коло Венна».

Коло Венна

       Інформацію подають у вигляді двох або кількох кіл, на їх перетині зазначають спільні риси.

Таким методом ми користуємось на всіх уроках початкової школи.

На уроці математики при ознайомленні з геометричною фігурою квадратом учні називають спільні ознаки прямокутника, з яким ми вже знайомі, з ознаками квадрата. А потім від’ємні. Креслимо при обговоренні такі кола і маємо таку схему.

 

 

Для первинного закріплення матеріала на уроках читання та української мови використовую стратегію «Доповідач-респондент», де можу перевірити знання двох учнів одночасно.

Алгоритм:

• Прочитайте текст, запам’ятайте його.
• Запропонуйте двом учням вийти до дошки.
• Один переказуватиме зміст прочитаного. Другий уважно слухатиме та все, що було пропущено, показуватиме за допомогою рухів, жестів, міміки.
• Перший учень буде намагатися доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.

           На етапі Рефлексії уроку використовую метод «Ромашка Блума».

«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить визначений тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань. Доцільним буде використати цей метод при аналізі творів на урах читання.

Урок читання у  2 класі «В.Скомаровський «Казкові шати»

1. Прості питання –Про які казкові шати ідеться у вірші?
2. Уточнюючі  питання - Якщо правильно я зрозуміла, то шати змінили ліс?
3. Пояснюючі питання - Чому ви так вважаєте? Поясніть.
4. Практичні  питання – Чому важко відгадати, де яке дерево?
5. Оцінюючіпитання -  А це добре чи погано, що шати змінили ліс?
6. Творчі  питання  - Що  сталося б, якби шати не змінили ліс?

    Це далеко не всі технології для розвитку критичного мислення учнів початкових класів. Зазвичай я використовую такі методи «Незакінчене речення», «Гронування» (див. додаток А), гра «Так и ні», «Інтервю», «Мікрофон» (див. додаток Б).

Використовуючі ці стратегії на уроках початкової школи, ми зможемо забезпечити умови для всебічного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

 

ВИСНОВКИ

Розвиток критичного мислення – це не стільки завдання освіти, скільки потреба нашого суспільства. Згідно з дослідженням Світового банку, наша країна посідає найнижче місце у світі за рівнем критичного мислення та здатності вирішувати проблеми, які не мають простих і очевидних рішень у реальному житті. Якщо ми не хочемо залишатися там надовго, нам просто потрібно використовувати навички критичного мислення під час навчання в початковій школі.

            Від форми навчання та методу організації залежить розвиток критичного мислення молодших школярів.Це можливо за таких методичних умов: враховуючи вікові, психологічні та педагогічні особливості молодших школярів чітко організувати пізнавальну діяльність учнів у класі, на кожному етапі, створюючи атмосферу взаєморозуміння, взаємоповаги, творчої співпраці. Пріоритетом у цьому плані є сучасні технології навчання, які забезпечують позитивну форму діяльності учнів, дозволяючи їм брати участь у творчому процесі пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації.

          Навчитися критично мислити непросто. Це не завдання, яке виконується на певному етапі, а потім забувається. Немає чітких кроків для навчання критичного мислення. Проте вчителям необхідно створити багато умов у класі, а також певні навички, яких учні повинні дотримуватися, щоб успішно брати участь у процесі критичного мислення.

           Використовуючи стратегії критичного мислення в навчанні, ми заохочуємо вихованців до дій. Психологи вважають, що і теоретичне, і практичне мислення пов’язані з практикою. Тобто предмети, які вивчаються в початковій школі, дають дітям практичні навички, які можна застосувати в житті, тому сучасні уроки – це мистецтво поєднання вмінь і навичок, що дає змогу вчителю розкрити і реалізувати себе.

Активно впроваджуючи свій досвід, мої учні вчаться висловлювати  власну точку зору, цінувати іншу точку зору, сперечатися, цінувати спільну роботу, в якій виникає загальне рішення; проявляють інтерес до творчої діяльності. Для того, щоб діти зацікавилися роботою на уроці, необхідно звернути увагу на гармонійне поєднання мотиваційного, семантичного та розвивального компонентів. Зміст має залучати дітей до розуміння деяких невідомих речей і сприяти розвитку мети навчання. Діти повинні розуміти важливість навчальних матеріалів. Саме життя є невичерпним матеріалом для навчальної діяльності.Кожен компонент навчальної програми сприяє формуванню образу, дозволяючи дітям хвилюватися, уявляти, фантазувати, спонукати до позитивної мовленнєвої діяльності. Використовуючи елементи розвитку критичного мислення, кожен учень відчуває себе цікавою особистістю, пробуджує у дітей бажання спільно організовувати шкільне життя, виховує вміння коригувати свою поведінку за бажанням, доводить свою позицію і схвалювати думку іншого, якщо вона більш обґрунтована.

Я дуже радію, коли бачу, як у моїх учнів сяють очі від радості знань, і здивування власноївідповіді та креативності. Для мене кожне заняття – це результат творчої співпраці з дітьми, надія на нові відкриття.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. . Бєлкіна-Ковальчук О.В. Формування критичного мислення учнів початкових класів у процесі навчанн: дис.. ..канд. педагог. Наук: 13.00.09.- теорія навчання (Текст)/ О.В. Бєлкіна-Ковальчук. – Луцьк: Волин. Держ. ун-т ім.. Лесі Українки, 2006. – 215с.
2. Вайнстейн М. Каркас критичного мислення / М. Вайнстейн // Вісник програм шкільних обмінів. – 2006. – № 27. – С. 23–26.
3. 3. Вукіна Н. В. Критичне мислення : як цього навчати / Н. В. Вукіна,

Н. П. Дементієвська. – Х. : Основа, 2007. – 108 с.

4. Клустер Д. Что такое критическое мышление [Электронный ресурс] Д. Клустер // Русский язык. – 2002. – № 29. – С. 3. – Режим доступа :

http://rus.1september.ru/article.php?ID=200202902.

5.  Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення учнів / А. Кроуфорд,В. Саул., С. Метьюз, Д. Макінстер ; [наук. ред., передм. О. І. Пометун]. – К. :Плеяда, 2008. – 220 с.29
6. Ліпман М. Чим може бути критичне мислення? / Метью Ліпман // Вісник програм шкільних обмінів. – 2006. – № 27. – С. 17–23.
7. Макаренко В. М., Туманцова О. О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. – Х. : Основа, 2008. – 92 с.
8. Пометун  О. Основи критичного мислення / О. Пометун,, Пилипчатіна. – Київ: Видавничий дім « Освіта», 2016. – 192 с.
9. Пометун О. Путівник з розвиткукритичного мислення в учнів початкової школи / О. Пометун, І. Сущенко. – Київ, 2017. – 96 с.
10. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології. – К. : А.С.К., 2005.
11. Посібник для вчителів Навчаємо мислити критично – Дніпропетровськ: Ліра, 2016. – 143 с. – (На).
12. Терно С. О. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С. Терно. – Запоріжжя. : Просвіта, 2009. – 274 с.
13. Халперн Д. Психология критического мышления / Д. Халперн – СПб. :Питер, 2000. – 512 с.
14.  Ярмаченко М. Д. Стимулювання інтелектуального розвитку – важливатеоретична проблема й практичне завдання / М. Д. Ярмаченко // Педагогіка іпсихологія. – 1997. – № 2. – С. 234–245.
15.  Ярош Г.О., Седова Н.М. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з       використанням технології розвитку критичного мислення. – Х.: Основа, 2005. –   240 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК

А

Інтегрований курс«Я досліджую світ»

Тема. Як вода мандрує?

Мета:

формування предметних компетентностей:

 поглибити знання школярів про явища природи, властивості води; формувати в учнів уявлення про випаровування води та конденсацію водяної пари, утворення хмар та випадання дощу, колообіг води в природі; формувати потребу  в пізнанні природи;

розвивати спостережливість, мислення;

виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до води;

формування ключових компетентностей:

•                   уміння вчитися: формувати  здатність переключатися з одного виду роботи на інший, виділяти під час читання та слухання важливі за змістом слова, нове, нове незрозуміле, виконувати творчі завдання, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
•                   соціальної: удосконалювати вміння проявляти ініціативу і продуктивно працювати в колективі, активно долучатися до обговорення питань, самоорганізовуватися до виконання різних видів навчальної діяльності в групі, вільно висловлюватися та результативно використовувати власні знання під час спілкування.

Тип уроку: комбінований

Міжпредметні зв’язки: літературне читання та розвиток мовлення, математика.

Обладнання.

Глобус,схема – малюнок колообігу води в природі; аркуші ксерокопій із завданням та пізнавальним  матеріалом  до теми; необхідні предмети для дослідницької роботи, таблиця «Колообіг води в природі», кінетичний пісок.

 

Хід уроку

І. Ранкова зустріч (1 хв)

1.1.Привітання

Привітаймо сонечко!

Здраствуй дороге!

Привітаймо квіточку

Хай вона росте

Привітаймо дощик

Лийся мов з відра!

Привітаймо друзів всіх

Зичимо добра!

1.2.Рефлексія емоційного стану.

- Кольори природи, сонечко, тепло впливають на емоційний стан людини . Якого кольору ваш настрій сьогодні? (Діти показують цеглинки)

1. Повідомлення теми та завдань уроку (1 хв)

Відома з віку рідина

 Усяк ії вживає.

 Буває хмаркою вона,

 Пушинкоюбуває,

 Бува як скло,крихка,тверда –

 Звичайна (підкажіть)….(вода)

-         Чиздогадалисьви про що наша тема уроку ?

-         Як вивважаєте,що у світінайсильніше? Виявляється – вода!

-         Що  визнаєте про воду?Про щохотіли б дізнатися?    

Відповісти на ці та іншізапитаннядопоможуть нам краплинки, якізавітали до нас на урок.

Перша краплинка–принесла нам завдання, які ми маємовиконати,щобдізнатисявідповіді на нашізапитання.

 

1.               Розповідь учителя (2 хв)

- Усі  ми звиклидивитися на воду,як на звичайнуріч. Але воду називаютьнайбільшим дивом землі  (світу). Тому ми і будемосьогодніговоритипронеї.

- Уявітьсобі,щобуло б на Землі, як би не було води?

(не росли б дерева, зелена трава, не було б тварин, навіть, і нас – людей)

 Інтерактивна вправа « Асоціативний кущ».

•                   Де вприроді ми бачимо воду?

 

 

 

 

 

 

 

Погляньте на глобус,то  більшачастинамаєголубийколір. Нашу Землю так і називають – голуба  планета. Якщо всю Землю умовноподілити на 4 частини,  то три з них – вода:  океани, море ,річки,озера…. 

Але  вода є на Землі нетільки у  водоймах.  Усі ми бачилиджерела, якіб’ютьізземлі. Звідки ж тут береться вода? Адже вода течебагато   років,та  джерела не висихають,не зникають. Так,під  землею теж є вода . Колодязі,криниці--  це  отвори для добування  підземної води.

Вода є в повітрі, у земнійатмосфері: цедощ,сніг,хмари,туман. Ось як багато води на Землі.

Висновок:                  Вода міститься у водоймах ,суші,повітрі.

 

Інтерактивна вправа « Гронування»

•                   Проякі  властивості води ми дізналися на попередніх  уроках?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.   Дослідницька робота. Робота в группах щодо визначення властивостей води. (7 хв)

- Уявітьсобі,що ми з вами дослідники. Сьогодні перед нами стоїтьтака мета:

виявитиякі жвластивостімає вода.

Властивості   води    (вивішується на дошці)

Дослід 1. Дайте дітям два стаканчики, один – з водою, інший – порожній. Запропонуйте акуратно перелити воду з одного стаканчика в інший. Запитайте, чи ллється вода? Чому? (Тому, що вона рідка.).

Запитайте, що було б, якби вода не була рідкою. (Якби вона не була рідкою, вона не змогла б текти в річках і потічках, не текла б з крана.)

Підсумуйте: Оскільки вода рідка і може текти ,тому її називають рідиною. Запропонуйте учням налити воду у блюдце чи іншу посудину. Запитайте, якої форми набула вода? Підведіть учнів до висновку, що вода текуча і займає форму посудини, у яку її наливають.

 (Рідка. Текуча)     (вивішується на  дошці)

Дослід 2. Приготуйте дві склянки, одну – з водою, іншу – з молоком (соком, чаєм). Запропонуйте опустити ложку в стакан з водою, іншу – в стакан з молоком.

•                   Запитайте, що вони помітили.
•                   Діти висловлюють свої думки (У склянці з молоком ложечки не видно, а в склянці з водою її добре видно.) Учні формулюють ще одну властивість води: чиста вода прозора.

 (Прозора )

Дослід 3. Запропонуйте дітям понюхати воду. Запитайте, чи має вода запах? Вислухайте відповіді учнів. Підведіть їх до висновку, що чиста вода не має запаху.

(Без запаху )

Дослід 4. Вода має дивовижну властивість розчиняти  речовини. Тому  її називають розчинником.

--Якіречовиниможнарозчинити  у воді? (цукор,сіль,фарби…)

(Вода – розчинник)

- Але розчиняються не всіречовини у воді .(олія,крейда,пісок…)

Дослід 5. Можнавизначитище одну властивість води. Як поводить вона себе при різних температурах. Візьмемо  склянупробіркуналлємопідфарбовану воду і накриємокорком. Позначимосмужечкоюрівень води і опустимопробірку в гарячу воду. Для чого ми церобимо? (Щоб вода у пробцінагрілася ).

-- Що  випомітили? (Вода підняласявищесмужки )

-- Якийвисновокможназробити?       

(При нагріванні вода розширюється )

--А теперзгадайте, бачиливи коли-небудь,якізчайника,що почав кипітивитікає вода? Чому?

-- Як за допомогоюдослідуперевірити,щостанетьсяіз водою при охолоджені?                                       

(Вода при охолодженістискається)

-- Давайте теперпрочитаємо,які ж властивості води ми виявили?

-- Запишемоцівластивості води у зошиті.

3.    Дослідницька робота.  Стан води. (Демонстраціявчителем) (6хв)

- Щовідбувається з водою взимку при сильномуохолодженні?

                                                                                                       (Вода замерзає )

- Вода замерзає,перетворюється на лід і стає на дотикякою?

                                                                             (твердою, холодною, слизькою)

- У  твердомустані вода може бути не тількильодом.

- Чим ще?                                                                                    (снігом)

Вода замерзаєпритемпературі 0 С. А тепербудемоспостерігати за киплячою водою. Закипіла вода в чайнику. По чомуце видно?

                                                                                                 (звук, бульки, пара)

- Звідкибереться пар і щоцетаке? Піднесемосклопідструмінь пару і потримаємо. Що ми спостерігаємо? 

 (Краплі води). 

Це пар піднімається вгору і осідає на склі. Скло холодне і перетворює пару знову на воду. Вода перетворюється в пар при нагріванні. А зараз дивіться. Щостанеться з водою на склянці.

 (Вода починаєкапати ) 

Чому? На склізібралосябагатокрапель,вонистаютьдужеважкими і стікають. Аналогічноутворюються хмари.

Хмара – цемножинакрапель води. Коли їхзберетьсядужебагато – ідедощ. Визначено: вода у природібуває у трьохстанах.

При звичайній  температурі – рідкій, при низькій – твердий, при нагріванні  стає – газоподібною.

 Слово газоподібна, значить подібна до газу,а значить і властивостіподібні ( легкий,прозорий).

Висновок:  Вода буває у трьох станах:   рідка, тверда, газоподібна.

4. Робота у зошитах (1 хв)

Висновкизаписуються у зошитах з друкованою  основою.

5.  Руханка «Подорожкраплинки» (1 хв)

6. Розповідь  вчителя про кругообіг води в природі (1 хв)

І так,перетворення води з одного стану в іншійвідбувається в природі

постійно.

7. Прослухуванняказки « Про маленькі водяні краплі» (учитель читає казку)(2хв)

8. Бесіда за прочитаним

- Чомукраплинка не залишилась на землі?

- Щосталося з краплинкамивисоко у небі?

- Чомувонизнову упали на землю?

- Як рухалисякраплинки?

Висновок:               Вода  вприроді рухається по замкненому колу.

9. Робота за схемою – малюнком (2хв)

Подивіться на схему. На Земліпіддієюсонячнихпроменів з поверхоньрічок,ставків, озер, океанів, ґрунтів, рослинвипаровується вода. Легка водяна пара піднімаєтьсявисоко в небо. Там  набагато  холоднішеніж на землі. Водяна пара охолоджується і перетворюється на дрібненькікраплинки води. Вониутворюютьдощові хмари. У хмарахкраплинкизливаються. Вони стаютьважкими  і падають у виглядідощу  при температурівище 0 С  і у виглядіснігу при температурі 0 С.

Отже,вода, щовипаровуваласяповертається у виглядіопадів  (дощу,снігу, граду).

Частина цієї води зновупросочується у грунт,потрапляє в озера, річки, моря. А решта води зновувипаровується з поверхонь суходолу, водойм  і рослин. Вода вприродіпостійнорухається. Перетворення води вприроді з одного стану в іншійназиваютькругообігом води.

Запитання для обговоренння

- У яких станах трапляється вода вприроді?

- Що спричиняє зміну стану води?

- За яких умов вода перетворюється на пару?

- Що таке випаровування? (Словничок, підручник с.101)

- Як називаєтьсярух води вприроді? (Колообіг)

10. Фізкультхвилинка (1 хв)

Друга  крапелька – Читайликова

1.  Прислів’я. (1 хв)

Діти читають прислів’я та пояснюють їх зміст.

       1.   Яка криниця, такий  і господар.

        2.   Скількикриниць на землі,стількизірок на небі.

        3.   Не плюй у криницю – прийдетьсянапитись.

        4.   Будь мудрий як земля,ачистий як вода.

        5.   Річка – колискажиття.

        6.   Вода – душа  врожаю.

        7.   Вода – великий  санітар.

Третякрапелька  --  Мовна

1.  Гра  «Зумій пояснити вислів» (1 хв)

Виявляється в українськіймові є майже 50 фразеологізмівіз словом «вода»

Варити воду –                      знущатися  з кого – небудь

Вийти сухим  із води –           уникнутипокарання, вередувати.

Вилами по водіписане –    про  щосьмалоймовірне,таке, що не може  бути.

В  ложці води втопити –       про  намаганнязробитикомусь    прикрість.

Четвертакраплинка –  Математична

1.  Розв’язування  «цікавих» задач(2 хв)

1.               На 100 л води припадає 2 літрипитної води. Скільки  літрів не питної води становить на 100 л?   (100 – 2 =98 (л) )

(Виховний момент.Питної води на землі мало, тому ії треба берегти )

 2.   Під час купаннявитрачається 7 відер води. Під час прання в пральніймашині на 3 відра води більше. Скількивсьоговідер води витрачається на купання і прання?   

  ( 7+3) + 7 = 17 (в.)

 Висновок:  На Землістаєменшечистоїводи,томуії треба берегти.

11. Розробка макета «Колообіг води вприроді» (10хв)

Зкінетичногопіскудітистворюють модель колообігу води в природі.

 

 

Підсумок уроку. (1 хв)

1.  Прийом «Незакінчене речення»

•                 Сьогодні я дізнався(лася) …….
•                 Я зрозуміла(в), що ……..
•                 Було цікаво ……..
•                 Тепер я знаю ………

ДОДАТОК  Б

Тема уроку. Природні скарби України

Мета уроку. Розширити і збагатити уявлення учнів про природні багатства України; розвивати економічне мислення, пізнавальний інтерес; виховувати любов до рідної країни, почуття гордості за нашу державу.

Тип уроку. Комбінований

Обладнання. Учительська презентація, дитяча презентація, карта України, карта Дніпропетровщини з умовними позначками , підручники, тести на комп’ютері в програмі MyTestAditor.

Хід уроку

І. Організація класу

Ось дзвінок нам дав сигнал.

Працювати час настав.

Тож, і ми часу не гаймо,

Працювати починаймо

           Сьогодні урок наш проходить у комп’ютерному класі, тому повторимо правила безпеки в цьому кабінеті.

Гра «Так чи ні»

•             До комп’ютерного кабінету не можна вбігати і штовхати один одного.
•             Можна розпочинати роботу за комп’ютером у будь-яку хвилину без дозволу учителя.
•             Можна доторкнутися до розеток, кабелю та вмикачів.
•             Можна бігати та битися в кабінеті.
•             Руки мають бути брудними і вологими.
•             Відстань до екран монітора має бути не менше 50 см.

       Перш, ніж розпочати урок я запрошую до роботи  на комп’ютерах з тестами таких учнів…(у тестуванні з матеріалу домашнього завдання беруть участь 5 учнів)

Тести:

1.               На минулому уроці ми з вами подорожували картою країни, яка зветься…

Україна       Росія       Румунія

2.               Найбільше місто України …

Харків     Дніпро       Київ

3.               Найбільша річка України…

Дунай           Дніпро             Дністер

4.               Познач, від назви якої тварини походить назва міста Рогатин.

Лось             олень                 козуля

5.               Найбільше озеро України…

Світязь              Ялпуг              Синевир

6.               Найбільшим звіром України є…

Вовк            журавель сірий             зубр

7.               Найвища архітектурна споруда в Україні…

Дзвіниця Софійського Собору          телевізійна вежа в Києві  

                                   готель «Україна» в Києві

8.               Назва міста Чернігів (за легендою) походить від слова…

Чорниці         чорний           чорнобривці

9.               Найглибше озеро України…

 Світязь          Синевир             Сиваш

10.          Найвища гора України…

Петрос              Смотрич          Говерла

11.          Найвищим птахом України є …

Журавель сірий          лелека білий                   чапля

12.          У Чорне море впадають річки…

•                   Дністер, Волга, Черемош,Тиса
•                   Дніпро, Сіверський Донець. Горинь
•                   Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- А поки діти будуть працювати з тестами, я хочу взяти у вас інтерв’ю.

1.Гра «Інтерв’ю »

- На минулому уроці ми з вами подорожували картою країни, яка зветься …(Україна).

- Найбільше місто України …(Київ).

- Найбільша річка України…(Дніпро).

- Найглибше озеро…(Світязь на Волині)

- Найбільше озеро…(Ялпуг в Одеській області).

2.Перевірка домашнього дослідження

         Вам вдома слід було дослідити разом із батьками походження назви озера Синевир, що на Закарпатті. Воно менш відоме, ніж Світязь. Місцеві жителі його називають ще Морським оком.(Один учень розповідає про це)

•                   Найбільше море, що омиває Україну…(Чорне море).
•                   Найвища гора…(Говерла в Карпатах, 2061 м).
•                   Найвище дерево…(Модрина,54 м, м.Рахів).
•                   Найстаріше дерево…(Дуб віком 1300 років у Рівненській області).
•                   Найбільша тварина…(Зубр, 1т, у Карпатах).
•                   Чемпіони боксу…(Брати Віталій і Володимир Кличко).

         12 березня в нашій школі проходив міський конкурс Знавців Олімпійського руху де від школи брав участь наш Антон і посів ІІІ місце, тому саме йому було доручено дізнатись про видатних спортсменів нашої країни.

•                   Коли чуєте цю пісню, всі встати повинні, бо ця пісня урочиста славить Україну…(Гімн України).
•                   У ньому відображено триєдність життя: Батько-Сила, Мати-Мудрість, Любов-мале Дитя…(Герб України).
•                   Цей символ об’єднує два кольори чудові: Безхмарне синє небо і жовте хлібне поле…(Прапор України).
•                   Люди, які живуть в Україні називають …(українцями)

А ми з вами живемо в якому місті?(Синельниковому) Зараз ви почуєте, а чому саме так називається наше місто.

(Діти за комп’ютерами повинні закінчити роботи .

ІІІ. Повідомлення теми і мети  уроку. Мотивація навчальної діяльності.

•                   Діти, що таке скарб?(Відповіді дітей) А скарби бувають ще природні.  Тому тема сьогоднішнього уроку – Природні скарби України.

На уроці ви дізнаєтесь:

•              чим багата українська земля;
•              що таке галузі господарства;
•              які є галузі господарства;

•                   Де ви застосуєте отримані знання?

( Допоможе нам правильно обрати професію. Бережно ставитись до скарбі природи.)

– Чому треба ставитись до природних скарбів бережно?

ІУ. Вивчення нового матеріалу

1.               Розповідь учителя.

Рослинництво

Маючи багатий різноманітний рослинний світ, найкращі у світі ґрунти – чорноземи, сприятливі кліматичні умови, наша Батьківщина завжди славилася своїм сільськогосподарським виробництвом. Через це її називали житницею Європи. Це знайшло своє відображення і в нашій державній символіці. Один із кольорів нашого державного прапора жовтий – колір доспілої пшениці.

Сільськогосподарське виробництво нашої країни поділяється на галузі. Однією з найважливіших є рослинництво – вирощування пшениці, жита, ячменю, гороху, проса, гречки, кукурудзи та інших культур.

Найголовнішим вважається вирощування пшениці, адже з неї потім отримують хліб – основний харчовий продукт нашого і більшості інших народів. В українського народу є дуже багато звичаїв, пов’язаних з відданням пошани хлібу. А які ви знаєте звичаї?

Важливу роль у нашому сільськогосподарському виробництві відіграє вирощування технічних культур. До них належать цукрові буряки, соняшник, льон. Цукор є важливим експортним продуктом. Розвинене в Україні також вирощування соняшнику, з якого виготовляють олію. З вирощування цієї культури Україна посідає перше місце у світі.

Тваринництво

Важливою галуззю сільськогосподарського виробництва є тваринництво, що дає людям м'ясо, необхідне для харчування а також молочні продукти.

З метою отримання м’яса в Україні розводять різних тварин, але насамперед свиней, м’ясні породи великої рогатої худоби. За кількістю вирощуваних свиней наша країна посідає одне з перших місць у Європі.

Задля отримання молока в Україні розводять молочні види великої рогатої худоби.

Тваринництво дає продукцію не тільки для харчової, а й для легкої промисловості. Шкіри тварин використовують для виготовлення взуття.

Із вовни овець виготовляють вовняні тканини для виготовлення одягу. Тканини виготовляють також із такої технічної культури, як льон.

 

— Що сприяє розвитку різних напрямів господарства в Україні? (Багатий рослинний світ, родючі землі)

— Що вирощують в Україні?(зернові, картоплю, цукрові буряки, соняшник, кормові культури, на Півдні та Криму - виноград)

— Які галузі тваринництва розвинені в Україні?( скотарство, вівчарство, птахівництво. Кролівництво)

Фізхвилинка

2.               Робота з  підручником.

Ми допомогли Буратіно знайти ключик і, саме,  ним зараз відкриємо підручники на сторінці 114.

•                   Прочитайте текст, починаючи з  четвертого абзацу. (Учні читають текст і діляться враженнями щодо прочитаного)

3.               Осмислення матеріалу.

- Що вам із прочитаного було знайоме?

- Що нового ви дізналися?

- Які і де добувають корисні копалини?

- Яке найбільше родовище солі?

У. Узагальнення і систематизація знань.

-    У вас на партах лежать аркуші з конкурсом «Знавців». Пропоную вам перевірити свої знання і позмагатись, хто швидше виконає тести.

1.               Конкурс «Знавців»

1.Найцінніше багатство української землі…

- Вода

- корисні копалини

- сонце

2.Поклади кам’яного  вугілля зосереджено…

- в Києві, Луцьку

-в Донбасі, Львівській, Волинській областях

- в Черкасах, Полтаві

3. Залізну  руду видобувають..

- в Запоріжжі

- в Житомирі

-в Криворіжжі

4. Відкрито невеликих родовищ нафти та газу понад …

-100              -2000             -200

5.Найбільше виявлено покладів солі…

- в Донбасі та Криму

- в Синельниковому та Маріуполі

- в Івано-Франківську та Сумах

6. Великі запаси торфує на…

           - Волині

- Поліссі

- Закарпатті

2. Взаємоперевірка з дошкою. (Учні міняються аркушами з тестами)

Це цікаво знати.

         Вінницьку область називають «Україною в мініатюрі». Тут можна знайти всі культури, які вирощують в інших областях нашої країни, як-от: цукрові буряки, зернові, картоплю, льон, соняшник та багато іншого.

3.Практична робота в парах.

•                   Діти, а в якій області ми живемо? (Дніпропетровській)

   Розгляньте карту України в кінці підручника. Розкажіть, що видобувають і виготовляють в нашій області.(Діти досліджують і відповідають)

•                   А зараз Кирило нам розповість про свої дослідження нашого міста Синельникового, що у нас вирощують і видобувають.(Учень заздалегідь готував презентацію з даного питання)
•                   Перед вами на партах знаходиться карта нашої області, умовні позначки того, що вирощують на Україні. А ви виберіть і поповніть карту нашого краю тільки тими, які відносяться до нашого регіону. (Діти виконують практичну роботу, після чого перевіряємо)

УІ. Підсумок уроку. Рефлексія. Вправа «Мікрофон»

1.               – Чим багата наша українська земля?

               -На які галузі  поділене сільське господарство?

— Які культури вирощують в Україні?

 — На які групи розподілено тваринництво?

— Назвіть тварин, що належать до кожної групи.

— Що дає людям тваринництво?

— Які корисні копалини видобувають у нашій країні?

— Як ви гадаєте, як потрібно ставитися до природних багатств?

Домашнє завдання.