Методичні рекомендації "Розвиток обдарованості школяра засобами музичного мистецтва"

Розвиток обдарованості школяра засобами музичного мистецтва

Севрюкова Надія Борисівна, вчитель музичного мистецтва та художньої культури комунального закладу «Луцький навчально-виховний комплекс №9 Луцької міської ради», вчитель-методист, голова шкільного методичного осередку вчителів дисциплін художньо-естетичного циклу.

Одним із важливих напрямків діяльності сучасної школи є робота з обдарованими дітьми: створення умов для розкриття їхніх природних здібностей, виховання творчої особистості. Це зумовлює необхідність формування особистості, здатної до життєтворчості, до продуктивного перебування в полікультурному середовищі.

Музичне мистецтво є одним із найефективніших засобів усебічного та гармонійного розвитку учнів, впливу на внутрішній світ дитини, формування її ціннісних орієнтацій та мислення. Важливим є те, що заняття мистецтвом розвивають практично всі види дитячої обдарованості: практичну, духовну, рухову, інтелектуальну, соціальну, творчу, художню. Домінує, звичайно, розвиток творчої та художньої обдарованості, проте велике місце посідає й духовна та інтелектуальна, адже кожен твір мистецтва сповнений гуманістичними ідеями та спонукає до засвоєння певної інформації, що значно розширює кругозір дитини.  Також мистецькі дисципліни допомагають у розвитку соціальної та практичної обдарованості, адже діти повинні виконувати навчальні завдання у групі (спів, танець, проекти тощо) та знаходити їх практичне втілення (придумати супровід до пісні, зробити витинанку, обрати найефективніші елементи танцю тощо).

   Загальновизнаним у психолого-педагогічній думці є вплив музики на свідому (мислення) та підсвідому (емоції) сфери особистості. Музичне мистецтво за своєю сутністю є інтеграцією інформаційних площин, які реалізуються у звуках, ритмі, темпі, гармонії, динаміці, ладі, тембрі.  Сила музики в тому, що вона впливає всебічно: на волю, інтелект, почуття, фізіологію, мислення. Це дає можливість вибудувати методику застосування музичних образів з метою формування особистісних компетентностей школяра.

    Образи та асоціації безперервно виникають у процесі сприймання музики, яка асоціюється, зазвичай, «не з яскраво усвідомлюваними, чітко окресленими, відчутними образами-уявленнями, а з невиразними комплексними відчуттями, які не встигають піднятися до рівня усвідомлення» (14). З одного боку, важливим є розвиток засобами музичного мистецтва асоціативної, чуттєвої, емоційної сфери особистості учня. З іншого боку, комплекс методичних прийомів має сприяти тому, щоб ці приховані компоненти сприймання могли набувати форми наочного уявлення, образного метафоричного визначення.

   Важливим  є твердження про те, що яскраві уявлення спонукають до більш глибоких та сильних переживань, які сприяють формуванню певних ставлень та моральних оцінок у дітей (17). Пізнання цінностей мистецтва, розкодування естетичного змісту у творах обумовлює емоційну активність школярів, стимулює цікавість до світу мистецтва та дозволяє пізнавати художні знаки та образи реальної дійсності. Це сприяє розвитку вищого рівня інтелектуальної діяльності та морально-естетичного погляду на довкілля.

 Навчальні засоби курсу «Музичне мистецтво» дають можливість сприяти розвитку обдарованості учнів з метою формування особистісних компетентностей школярів, необхідних людині у ХХІ столітті, що зумовлює завдання вчителя:

   - формувати особистість, здатну до життєтворчості, використовуючи вербальні й невербальні прийоми навчання музичному мистецтву, активізуючи пізнавальну діяльність асоціативно-образного типу, розвиваючи емоційну культуру учнів;

  -  створювати такий освітній простір, в якому дитина, сприймаючи музичні твори, здійснює шлях до пізнання самої себе, до усвідомлення універсальних констант життєвого світу.

 Формування обдарованості – безперервний процес, який здійснюється у всіх видах музичної діяльності (слухання музики, хоровий спів, засвоєння теоретичних відомостей, гра на музичних інструментах, власна музична творчість учнів) відповідно до віку школярів, обсягу та рівня їх знань і досвіду, психологічних особливостей. Виділяю три послідовні етапи, що різняться метою, формами роботи та основними  підходами.

Перший етап – базовий (1-4 класи). Основна мета – надати інформацію про виражальні можливості музичного твору,  формувати естетичні почуття, уявлення та знання про прекрасне; вміння відчувати та розуміти образний зміст музики. Тому на цьому етапі відбувається накопичення навчальної інформації про музичне мистецтво як площини утворення та отримання емоційного образу. Дитина  співвідносить музику з тими емоційно-образними категоріями, які є в її емоційному досвіді. Виходячи з того, що у молодших школярів такий досвід невеликий, учитель бере на себе функцію посередника між музикою і дитиною.

Тому, обираючи методику розвитку обдарованості на уроках музичного мистецтва в початковій школі, враховую, що музичний образ – це «система життєвих (емоційних, рухових, сенсорних, мовних, ситуативних тощо) асоціацій, яка знаходить своє втілення у музичному матеріалі» (17). Для створення системи життєвих асоціацій використовую такі прийоми, які допомагають учню конкретизувати в уяві музичний образ через зацікавлення та характерні для цього віку види діяльності.

На цьому етапі мотивація навчальної діяльності стає успішною, якщо активно впроваджувати дидактичні ігри та ігрові ситуації. Бесіда перед слуханням музики, засвоєння теоретичних відомостей чи хоровий спів стають цікавими, а це, в свою чергу, активізує уяву, пам'ять, мислення на уроці музики. Так, гру-інсценізацію використовую в 1 класі при слуханні п’єс В.Косенка «Не хочуть купити ведмедика», «Купили ведмедика», П.Чайковського «Хвороба ляльки», «Нова лялька», виконанні української народної пісні «Ходить гарбуз по городу». Тут основою формування емоційно-образної уяви виступають емоційні, рухові, ситуативні асоціації та музика.

З метою представлення школярам емоційно-образної лексики для характеристики музичних творів застосовую гру «Спіймай слово», де навмисне називаю різноманітні помилкові засоби музичної виразності, а учні повинні плеснути в долоні, коли звучить відповідна характеристика твору. Активізує творче мислення персоніфікована гра. Пропоную учням уявити себе композитором, музикантом, героєм п’єси або пісні та розповісти чи передати жестами, через вокальну діяльність настрій, емоції,  почуття музичного твору. Це дає школярам можливість естетично відтворити події, які вони через недостатність свого життєвого досвіду й можливостей реально пережити не змогли б.

Ефективними методами активізації музичного сприймання школярів є варіювання та порівняння, коли учні знаходять спільне та відмінне у звучанні музичних творів. Це розвиває навички аналізу у молодших школярів.

Однією з дієвих форм розвитку асоціативного мислення, уяви є асоціативні ігри («Знайди свій звук», «Уяви і почуєш», «Ти – звук», «Тембри і образи», «Відчуття і звуки»). Так, при вивченні теми «Розвиток музики» у 3 класі та ознайомленні з інструментами симфонічного оркестру використовую гру «Тембри і образи», а при вивченні шумових та музичних звуків в 1 класі використовую гру «Знайди свій звук».

Оскільки у молодших школярів сприймання тісно пов’язане з руховими переживаннями, обов’язковим елементом уроку музики в молодшій школі вважаю пластичне інтонування або диригування (в 1 класі – показ руху мелодії, високих та низьких звуків, характеру музики, динамічного розвитку; в 2 класі – особливостей ритму, темпу, танцювальності, маршовості тощо) та музично-ритмічні вправи. Інтеграцією двох попередніх методів є тактильні або пальчикові рухи («Танок ельфів»), коли діти під час звучання музики пальчиками однієї руки виконують своєрідний «танок» на власній долоні. Це активізує рухові, сенсомоторні асоціації, допомагає краще осягнути музичний образ, розвиває дрібну моторику.

 Оскільки у дітей молодшого шкільного віку переважає конкретно-образна уява, на уроках музики за допомогою зорових асоціацій активізую сприйняття  та запам’ятовування музичних образів. При цьому використовую сюжетні малюнки, відображення характеру та розвитку музики у кольорі, лінії, геометричній фігурі. Таким чином вже у молодших школярів формую уявлення про взаємозв’язок мистецтв, використовуючи синтез різних видів асоціацій.

Крім цього, активність емоційно-образного мислення підвищують різні форми уроків музики: урок-казка, урок-концерт, урок-подорож. Так, дуже ефективними є уроки-подорожі  у 4 класі при вивченні теми «Музика не знає кордонів».

     Таким чином  допомагаю дітям накопичувати емоційно-асоціативний досвід, через аналіз музичних творів та власне музикування розуміти образи, що лежать в основі музики.

Другий етап – аналітико-пошуковий (5-7 класи). Мета: формувати навички диференціації внутрішніх співвідношень музичних творів та розкриття їх образного змісту. У цьому віці відбувається перехід від переважно наочно-дійового мислення до більш абстрактного, загострюється почуття самосвідомості. Удосконалюються уміння співставляти та порівнювати музичні явища.

 Саме тому у роботі над формуванням образного мислення  молодших підлітків головним вважаю при підтриманні постійного емоційного відгуку на музику розвивати навички аналізу внутрішніх взаємозв’язків музичних творів, зв’язків музики з іншими видами мистецтв та внутрішнім світом людини. Завдання вчителя при цьому вбачаю у підведенні дітей до самостійних висновків щодо зв’язку власних емоційних оцінок, особистості композитора, створеної ним музики, засобів музичної виразності та об’єднання цих компонентів в єдину систему образного змісту музики.     

Учень 5-7 класів уміє співвідносити сприйняту музику з тими емоційно-образними категоріями, які сформувалися на основі його емоційного досвіду. Але досить часто процес цей лишається для школяра неусвідомленим і виявляється лише в результаті самоаналізу власних вражень і переживань. Тому ефективними формами роботи на уроках музичного мистецтва в 5-6 класах вважаю слухання творів та аналіз їх музичних та емоційних особливостей. При цьому поєдную слухання музики з рухами, драматизацією, творчими видами  роботи.

Дитина, спираючись на життєвий досвід, навички сприйняття музики, вже може вирішувати пізнавально-творчі завдання, пов’язані з осягненням її змісту. При цьому майстерність учителя полягає в умінні активізувати емоційні та емоційно-оцінні процеси при сприйнятті музичного твору.

 Звертання в процесі керування музичним сприйняттям до творів різних видів мистецтв має сильний емоційний вплив на школярів, збагачує їх лексичний запас, розширює уявлення про можливості вираження емоційного ставлення до явищ життя і мистецтва. Взаємодія мистецтв є основою психічних новоутворень, які виникають у дітей. В 5 класах при вивченні теми «Музика як вид мистецтва» діти створюють малюнки-криптограми, складають загадки, кросворди, проводять аналогії між різними видами мистецтв, створюють саморобні музичні інструменти.

  Для активізації асоціативного мислення школярів та розвитку навичок аналізу особистісних вражень, почуттів використовую прийом «Асоціативний лабіринт», коли діти зіставляють музичний образ з літературним, абстрактним, образотворчим та коментують  свої відповіді.

 Способом опосередкованого впливу на учнів виступає залучення дітей до гри художньо-естетичного характеру (рольові ігри «Музикознавці», «Композитори», «Кінорежисери»; ігри-конкурси; творчі ігри «Казка», «Музичний живопис»)

 З метою узагальнення та впорядкування компетенцій школярів щодо  емоцій, почуттів, засобів передачі їх у музиці, використовую опорні схеми.

 У розвитку емоційно-образного мислення молодших підлітків важливе місце посідає творча робота (прийом художнього співробітництва), тобто співпраця учнів і вчителя з поетами, композиторами. Так, коли даю дітям пісню для розучування, поряд з оригінальним текстом пропоную створити свій варіант; поряд з оригіналом виконати й інші мелодії на той самий текст; створити власні слова та мелодію гімну класу.

Музика стимулює до творчої діяльності, зокрема формує пізнавальні та емоційно-мотиваційні функції, розвиває творче мислення й комунікативність, а також позитивні якості характеру (систематичність, наполегливість у досягненні мети). Уміння й навички, набуті в галузі музики, переносяться на інші, немузичні види діяльності дітей.     

Третій етап – творчий (8-11 класи). Мета: сприяти виробленню навичок виражати власні почуття та презентувати емоційно-образний світ засобами мистецтва. На цьому етапі відбувається створення власного мистецького продукту або трансформація відомих музичних творів відповідно до певної ситуації.

 На цьому етапі варто інтегрувати інформативні площини інших навчальних предметів: історії, літератури, географії, іноземної мови тощо. У структуру уроку мистецтва та художньої культури варто включати проблемні питання, проблемні ситуацій, дослідницькі розвідки тощо. Важливим засобом розвитку обдарованості вважаю художньо-творчі завдання, а також мистецько-пошукові, які стосуються сфери життєдіяльності школяра. Їх вирішення вимагає від учнів певних мистецьких знань, умінь (розуміння окремих понять, зв’язку між ними, наявності певного багажу виконавської чи музикознавчої діяльності) та спирається на життєвий досвід. Наприклад:

•    Створити  та виконати музичні привітання з нагоди свята (День Вчителя, Посвята в ліцеїсти, Презентація класу тощо);
•    Створити та презентувати музичний проект на тему «Музика і сучасність», «Наші великі сучасники»;
•    Створити та представити твір «Музика майбутнього».

З метою розвитку комунікативних  асоціацій використовую завдання  для роботи у групах (при вивченні теми «Джазова музика» дають характеристику творам від імені представників різних націй,  професій, класів та віку). Метод «Мозковий штурм» застосовую, мотивуючи пошук шляхів вирішення проблеми в різниці музичних смаків людей різного віку, подолання емоційної та психологічної напруги, агресивності сучасної людини за допомогою музики. Якщо основним завданням уроку є формування активної життєвої позиції (наприклад, з питань впливу рок-музики на психіку людини), то доцільним буде використання методів «Класифікація» та «Альтернатива».

 Навчаю кожного учня усвідомлювати первинність особистості, об’єктивний характер розвитку музики, розуміти особливості впливу музичних образів на формування світогляду людини. Варіативність форм і методів взаємодії школяра, вчителя і музики дає можливість досягти особистісної орієнтації навчально-виховного процесу.

Таким чином спонукаю дітей до висновку, що музичний твір – це актуалізований і перетворений автором минулий досвід особистості, суспільства, людства. Це світ уявлень, який формується у свідомості слухача відповідно до його емоційного та розумового розвитку.

Проте не тільки на уроках та у позакласній роботі проявляється та розвивається обдарованість учнів. Багато окремих учнів та дитячих колективів нашої школи завдяки цілеспрямованій та планомірній роботі щодо розвитку дитячої обдарованості стали не тільки виконавцями, а і творцями мистецько-інтелектуальних проектів: поетами, композиторами, хореографами, звукооператорами, постановниками власних виступів, дослідниками та науковцями.

     Колектив 11-Ф класу (куратор Олійник О.Є., 2016-2017 н.р.) підготували та презентували власний виступ на міському та обласному фестивалях Польської культури «Різдвяна містерія 2017», де посіли І місце. Дівчата співали, читали вірші польською мовою! І це при тому, що вона в нашій школі не вивчається. А запальний танок та краса дівчат одного класу (!) не могла не викликати схвальні відгуки журі та овації глядачів. Добра традиція триває і цього навчального року, і учні вже 5-В класу (класний керівник Олійник О.Є., 2017-2018 н.р.) стали володарями Гран-прі міського фестивалю польської культури.

     Агітбригада екологічного спрямування «Земляни» (керівники Ковальчук Л.В., Севрюкова Н.Б.) здобули перемогу на міському та обласному етапах конкурсу колективів екологічної просвіти. Діти самі складали сценарій, робили тексти та фонограми пісень про ландшафти (!), постановку танців та сценічних рухів, створювали елементи костюмів та декору. До того ж юні екологи співали, танцювали, декламували та представляли здобутки екологічного виховання у нашому навчальному закладі. Такий шедевр могли виготовити тільки творчі учні під керівництвом творчих вчителів.

     Ще однією сторінкою розвитку обдарованості учнів є виступи учнівських колективів на  Фестивалі традицій та звичаїв країн – членів Європейського Союзу «Євробачення». Кожного року наші учні співають та розмовляють різними мовами – грецькою, англійською, німецькою, польською тощо, в залежності від країни, яку ми представляємо. Цьогоріч учні 9-П та 5-Б класів гідно представили Республіку Польща. (Слайд 9)

     Ефективною формою роботи з обдарованими старшокласниками є написання наукових робіт. Вперше наукова робота у секції «Мистецтвознавство» була написана та представлена у 2012 році Севрюковою Світланою, яка виборола І місце на обласному етапі та ІІІ місце на Всеукраїнському етапі з роботою «Дзвонове мистецтво міста Луцька на сучасному етапі».

     У 2014 році Зейлик Ольга перемогла на Обласному етапі з роботою «Джазове мистецтво міста Луцька в контексті світової музичної культури». 

У 2014 році учень 9-Ф класу Севрюков Сергій презентував роботу «Сопілкарство Волині». Таким чином, нелегка та кропітка праця по написанню та захисту наукових робіт забезпечує розвиток обдарованої молоді. Хочемо підкреслити, що теми робіт, пов’язані з музикою, презентує в межах області тільки наш навчальний заклад (!).

     Дозвольте згадати також про зв’язок мистецтва та науки, над вивченням якого працюють члени нашого методичного осередку. Творча лабораторія «Естетика науки або науковість естетики», яку очолює вчитель музичного мистецтва  Севрюкова Н.Б., розробила та презентувала методичний посібник «Музично-релаксаційні паузи», виступи на тему «Вплив класичної музики на інтелект дитини», «Інтеграція естетики та математики у творах мистецтва», які неодноразово прозвучали на семінарах та практикумах. Ще одним досягненням творчої лабораторії стала співпраця з учителем астрономії та фізики Воробйовою В.І., що дозволило розробляти тему «Інтеграція астрономії та музики».

      Як свідчить практика, успішний розвиток обдарованості дитини можливий тільки при повазі до її особистості, спрямованості на позитивний результат, у випадку, коли навчальна інформація набуває для неї персонально значущої цінності. Наведені приклади дають можливість зробити висновок, що оптимальне поєднання запропонованих методів і прийомів, форм роботи позитивно впливає на розвиток обдарованості молодої особи, її  саморозвитку та успішній самореалізації в усіх сферах життєдіяльності. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Костюк О.Г. Сприймання музики і художня культура слухача. – К.: Наукова думка, 1965. – 117с.
2. Ліфарєва Н.В. Психологія особистості: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 240с.
3. Наземнова Т.О. Вивчення музики в 5-8 класах: Навчально-методичний посібник для вчителів. – Х.: Скорпіон, 2003. – 128с.
4. Неменский Б.М. Мудрость красоты: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1987. – 255с.
5.  Масол Л.М. та ін. Вивчення музики в 5-8 кл. Навчально – методичний посібник для вчителів. Ч.2.- Харків: Скорпіон, 2003.
6. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей // Избранные труды: В 2-х т. Т.1. – М.: Педагогика, 1985. – С.42-222.
7. Яновський М.І. Психологічний вплив мистецтва на людину // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. №4. –С.19-22.