О.В. Кондратюк «Розвиток техніки читання учнів початкових класів»
ВСТУП
В. Сухомлинський зазначив: «Без уміння швидко, свідомо, виразно читати й сприймати прочитане ... не може бути й мови про успішне навчання в середніх і старших класах».
На основі методики навчання швидкісному читанню, яка була створена вченими Кузнєцовим О., Хромовим Л. для дорослих людей, і, спираючись на власний досвід роботи в початковій ланці загальноосвітньої школи, мною розроблена власна система роботи.
Маючи переконливі практичні результати, можна зазначити, що така система роботи з удосконалення техніки читання та формування креативного мислення учнів якнайкраще відповідає концепції особистісно-орієнтованої системи шкільного навчання. Важливо, що враховуються психофізіологічні особливості школяра. Ця система роботи дає можливість диференційовано підібрати такі вправи, за допомогою яких досягається якісне читання у більшості учнів.
Для мобілізації уваги учнів на уроці обов’язково пропонуються римовані рядки, скоромовки, діалоги, загадки. віршики. Велика увага приділяється мовній розминці перед читанням. Це система дихальних й артикуляційних вправ, ігри із словом, робота із деформованим словом та реченням. Велика увага приділяється звуковій структурі слова, позначенні звуків буквами. Широко представлені аналітико-синтетичні вправи зі складами, словами, променевими таблицями тощо. Для формування креативного мислення на уроці часто організовується робота в парах, в малих групах. Для цього застосовуються прийоми інтерактивних вправ, критичного мислення.
Значення високої якості техніки читання та розвитку нестандартного мислення учнів важко переоцінити для подальшого навчання.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Згідно із Державним стандартом початкової загальної освіти учень, закінчуючи початкову школу, має вміти „свідомо, правильно, плавно читати вголос цілими словами і групами слів із дотримання засобів виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови“, темп читання вголос — не менш як 90 сл./хв, мовчки — не менш як 110 сл./хв. Вміння учня якісно, швидко і свідомо читати, виділяти у прочитаному головне — це запорука успішного навчання.
Виявляється, що оптимальне читання (вголос) — це читання із швидкістю розмовної мови, до цієї швидкості пристосувався артикуляційний апарат людини, саме тоді досягається найкраще розуміння прочитаного. А за даними НДІ психології при АН України темп розмовної мови становить:
1) у холериків — 150-180 сл./хв;
2) у сангвініків — 120-150 сл./хв;
3) у флегматиків — нижче 120 сл./хв;
4) у меланхоліків — нижче 120 сл./хв.
Але серед населення України флегматики і меланхоліки становлять 10%, у класі це приблизно 3-4 учнів. Всі інші учні (крім дітей з поганим зором і особливостями психічного розвитку) мають можливість досягти оптимальної техніки читання.
Ознайомившись із методиками швидкісного читання (автори Кузнєцов О., Хромов Л.), стало зрозуміло, що треба знати глибинні основи процесу читання, щоб успішно розвивати техніку читання.
Читання — це складний аналітико-синтетичний процес, який залежить від психофізіологічних особливостей людини, швидкості її реакцій, якості зору, темпераменту.
Виявилося, що сприйняття тексту відбувається лише у момент зупинки очей (57 хв із 1 год при гарному читанні очі зафіксовані на тексті).
Підвищення швидкості читання — це підвищення здатності сприймати інформацію у більшому обсязі за одиницю часу при зупинці очей під час читання, тобто вагомим є те, скільки матеріалу сприймає читач у момент фіксації очей.
При читанні в обробці інформації використовуються: зоровий, слуховий аналізатори, органи артикуляції, пам'ять, увага людини. Тому при роботі з удосконалення техніки читання учнів звертаємо увагу на розвиток саме цих факторів.
При вдосконаленні техніки читання роботу спрямовуємо на:
1) розширення зони ясного бачення;
2) розвиток артикуляційного апарату, постановки дихання при читанні;
3) вироблення навички антиципації (передбачення);
4) попередження регресій (перечитування);
5) поповнення словникового запасу;
6) збільшення обсягу слухового та зорового сприйняття, розвиток оперативної пам'яті, стійкої уваги;
7) активізацію мовних зон мозку;
8) вироблення вміння користуватися засобами виразності усного мовлення.
Розглянемо всі напрямки роботи із удосконалення техніки читання молодших школярів.
Розширення зони ясного бачення
Від природи у людини кут зору 15˚ , за допомогою вправ зону ясного бачення можна розвинути до 35˚ — це дуже важливо при читанні. Для цього пропонуємо першокласникам вправи на спостереження зеленої точки, навколо якої розміщені спочатку - малюнки, пізніше — букви, склади, слова. Завдання: навчити бачити всю картку в цілому, концентруючи увагу лише на точці. Проводимо також роботу із різними видами пірамідок: із зеленою вертикальною лінією, розрізними, розсувними, із збільшенням довжини слова.
Важливо досягти ясного бачення всіх слів у пірамідці, рухаючи очима зверху вниз. Пізніше (у 3-4 кл.) використовуємо сторінку із текстом, розрізану вертикально.
З метою розширення зони ясного бачення і стримування зайвих рухів очей проводимо роботу з таблицями Шульте-Лезера (8 таблиць). Вправу учні виконують стоячи, відшукуючи цифри у порядку зростання, але погляд треба концентрувати в центральному квадраті. Роботу спочатку проводимо без заміру часу, потім на одну таблицю учні витрачають до 25-30 с (максимально можна досягти скорочення часу до 11-12 с).
Розвиток артикуляційного апарату
Робота спрямована на укріплення м'язів артикуляційного апарату, постановку правильної вимови звуків, вироблення правильного дихання при читанні.
З цією метою обов'язково використовуємо в першому класі логопедичні вправи «Дудочка» (діти витягують губи, наче грають на сопілочці), «Заборчик» (показують зубки), «Смачне повидло» (облизуються), «Конячка» (присмоктуючи язик до верхнього піднебіння, цокають, імітуючи звук від копит коня), «Грибок» (присмоктуючи язик для верхнього піднебіння, діти розтягують вуздечку язика, імітуючи ріст грибочка). Під час виконання цих вправ зміцнюються м'язи губ, язика, максимально розтягується вуздечка під язиком — це сприяє гарній артикуляції при читанні.
Дітям дуже подобається цікава робота із розучування і проговорювання скоромовок (збільшуємо темп із кожним приговорюванням, вимовляємо на видих, всього три рази). Звертаємо увагу на вимову закінчень.
Для індивідуальної роботи з учнями, які мають низький рівень читання, застосовуємо вправу «Буксир»: читання за диктором і читання за олівцем (темп регулюємо).
Дивовижний ефект дає вправа із багаторазового колективного читання (до трьох раз на уривку тексту). Діти читають у темпі скоромовки, підвищуючи темп із кожним читанням, і зразу ж переходять на незнайому частину тексту. Виявляється, що деякий час учні читають швидко і на незнайомій частині тексту. Це їх дуже заохочує до читання.
Використовуємо і читання у темпі скоромовки за сигналом вчителя (від 20-30 с до 2 хв — 5-6 разів за урок) – це вправа «Блискавка». Діти учаться регулювати темп. Обов'язково перевіряємо розуміння прочитаного: діти дають відповіді на питання, самі ставлять питання, переказують, виділяють основне тощо.
Обов'язково уже багато років застосовуємо ˮп'ятихвилиннеˮ читання на початку кожного уроку. Спочатку це напівголосне читання, потім (в 3-4 кл.) — мовчазне, що дає до 25 хв за день додаткового читання.
Важливо навчити дітей читати на видих, повітря набирати під час логічних пауз, вміти затримувати подих. Для цього пропонуємо дітям набрати (по сигналу) повітря і на видих проговорювати скоромовку або чистомовку.
Наприклад:
— Ту-ту-ту — дали молока коту.
— Та-та-та — хвіст пухнастий у кота.
Використовуємо і звичайні дихальні вправи із затримкою дихання чи з наслідуванням звуків.
Наприклад: вправа «Душ» — імітують звук води, яка ллється (ш-ш-ш); «Хмарки» — відганяють від сонечка хмарки, дмухаючи на них; «Надмемо кульки для П'ятачка»; „Заведемо мотоцикл".
Вироблення навички антиципації (передбачення)
З метою розвитку навички передбачення при читанні у першому класі використовуємо таблиці приголосних, голосний звук учні підставляють в умі і голосно читають склад-злиття.
Також використовуємо (за методикою В. Едігея) тексти, які складаються із слів із перестановкою букв. Спочатку робота іде важко, а потім діти читають автоматично такі тексти.
Цікаві ігри на передбачення (м, н, и, о, м, н...? або мо, му, ма, мо...?).
При читанні використовуємо лінійку — закриваємо нижню частину рядка, а по верхніх частинах літер діти прочитують речення. Можна лінійкою вертикально закрити 5 останніх букв у всьому тексті. Дуже корисна робота з навички антиципації — читання текстів з пропущеними буквами, складами і закінченнями слів (в 4 класі доводимо до 30% випущених букв).
Попередження регресій (повторного перечитування)
Наявність регресій значно знижує темп читання, тому проводимо попередження „бар'єрівˮ: перед читанням нового тексту на дошку виписуємо важкі для читання і незрозумілі за змістом слова. Учні читають їх на видих (хором), спочатку повільно, потім швидше, правильно їх наголошуючи (є розмітка). Потім проводимо індивідуальне вибіркове читання цих слів. Лексична робота з незрозумілими для учнів словами передбачає: пояснення значення слова, підбір синонімів, антонімів, заміну іншими висловами, вміння вводити ці слова у речення.
Для попередження регресій рекомендуємо деяким дітям застосовувати картку „віконечкоˮ, якою дитина закриває вже прочитані рядки (видно лише 3-5 наступних рядків) або закривати лінійкою вже прочитані рядки.
Поповнення словникового запасу учнів
Поповненню словникового запасу учнів сприяє вищезгадана лексична робота перед опрацюванням тексту, регулярне читання (до 60 хв за день з перервами).
Учні з 2 класу ведуть словнички, записуючи туди незрозумілі слова з поясненням. Цікавими для учнів є ігри на утворення нових слів. Наприклад, гра „Джерельцеˮ, „Ланцюжкиˮ:
— Джерельце біжить, дзюркоче, нові слова почути хоче.
пилка - палка - галка - балка - білка - гілка - голка
ти - іпа - на -ша - фа - ра - ма - ма - ло - сі
Рекомендуємо учням читання перед сном, тому що остання подія дня чітко фіксується у пам'яті.
Розвиток оперативної пам 'яті та стійкої уваги
Виявляється, що зона ясного бачення може збільшуватись, якщо текст цікавий учневі (є концентрація уваги). Другий важливий момент — людина одночасно сприймає поглядом без помилок 7 + 2 предмети. Якщо збільшується кількість предметів, то збільшується і кількість помилок. На уроках намагаємося задіяти всі види запам'ятовування:
1) недовільне (саме собою, якщо дитині цікаво — дуже продуктивне);
2) довільне (даю попередню установку);
3) механічне (повторенням);
4) осмислене (запам'ятовування).
Ігри на розвиток пам'яті і уваги:
В 2 класі записуємо комплект слів (до 7) із збільшенням букв у слові. А з 3 класу застосовуємо зорові і слухові диктанти (за методикою професора І. Т. Федоренка). Тексти для них використовуємо і авторські, і свої. В них кожне наступне речення на 1-2 букви більше від попереднього. При проводжені слухових диктантів (з метою розширення оперативної пам'яті) речення диктуємо лише один раз. Для зорових диктантів витримуємо час експозиції для кожного речення. Спочатку записуємо речення великими чіткими буквами на дошці, відкриваємо його лише на час експозиції. Діти читають речення, повторюють його про себе, а потім записують. Для досягнення мети необхідно провести більше 10 таких вправ. Якщо діти не справились із записом речень, то роботу із цим набором речень проводимо наступного дня.
Роботу з осмисленого запам'ятовування тексту проводимо у такому порядку:
Ця робота проводиться в 4 класі на уроці природознавства з метою подальшого її застосування для опрацювання наукових текстів у середніх і старших класах на уроках історії, географії, біології тощо.
Вплив на мовні зони мозку (за допомогою вправ для розвитку м'язів пальців рук).
Вважаємо важливим також розвиток дрібних м'язів пальців рук дитини, враховуючи дослідження професора психології Кольцової М. (С.-Петербург), яка встановила, що мовні області мозку у дітей активізуються під дією імпульсів, які йдуть від пальців рук. В розділі «Дидактичні матеріали» надається система вправ з пальчикової гімнастики.
Вироблення вміння користуватися засобами виразності усного мовлення (силою голосу, інтонацією, паузами, логічним наголосом, силовим наголосом у словах).
Робота проводиться на уроках граматики, розвитку мовлення, читання. На уроках читання для цього застосовуємо інтонаційне розпитування (читання віршів і діалогів з інтонаційною розміткою, з емоційним забарвленням), поетичні хвилинки, інтонування речень у тексті залежно від змісту.
Самозаміри швидкості читання
У кінці уроку читання засікаємо одну хвилину, діти читають у прискореному темпі, записують результат, заповнюючи „гілочку росту". Порівняння темпу читання із попередніми результатами дає гарний стимулюючий ефект для самовдосконалення учнів у техніці читання.
ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ
Навчання грамоти. 1 клас
Тема. Звуки [р, р'], буква «ер».
Мета. Ознайомити учнів зі звуками [р, р'] та позначенням їх буквою «ер». Вчити робити звуковий аналіз слів, читати слова з буквою «ер».
Розвивати фонематичний слух, тренувати пам'ять.
Виховувати працьовитість, наполегливість.
Обладнання. Алфавіт, розрізна азбука (на дошці), каси букв (у кожного учня), індивідуальні картки із вправою «Зелена точка», схеми-моделі слів, магнітофон.
Хід уроку
І. Привітання.
Доброго ранку травам росистим.
Доброго ранку квітам барвистим.
Доброго ранку сонечку ясному,
Людям усім і усьому прекрасному.
ІІ. Мовна розминка.
- Говорити кожен звик -
має кожен з нас язик,
та не всіх він слухать звик.
А щоб він слухняним став,
зробимо ми кілька вправ.
Рожеві губки усміхаються.
Біленькі зубки заховаються.
Витягни губки, зроби хоботок.
Будеш, як бджілка, шукати медок.
Я – веселий, всім скажу.
Зубів парканчик покажу.
Наш слухняний язичок –
Найгостріший з голочок.
Став напруженим, вузьким.
Спробуй, потримай таким!
Раз, два, три, чотири, п’ять –
Можеш свій язик сховать.
- Букви азбуки для вас
Вивчити напам’ять час.
Вірш «Алфавіт» (уривок).
Учні встали, промовляють хором 14 перших букв алфавіту.
А, Б, В, Г, Ґ, Д, Е – перших літер сім іде.
Є, Ж, З, И, І, Ї, Й – це порядок їх такий.
4. Повторення вивченої скоромовки.
Скоромовка
Курник кривенький на горбку,
Гарненька курка в курнику.
Скоромовка
Наробили двері скрипу,
Заскрипіли: рипу-рипу!
6. Вправи для очей (для розширення зони ясного бачення).
- А щоб добре нам читати,
Треба очі тренувати.
Се ло сі но си ла ни
у
ни а о
ко са ло е и
ма і л
м н
ко лос
ма са
Слова: коса, кома, колос, сама.
ко са
са ни
ли мон
оке ан
лі так
Фізкультхвилинка (танок під музику).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Загадки
Мороз зміцнів, під скло лягла. (Річка)
на ніс і на вушка. (Окуляри)
Не турбуйте курку!
Клює курка крупку.
Крупка дрібненька,
Курка маленька.
Ра – ря, ру – рю, ри – рі, ро – рьо.
Чистомовка
Ра, ра, ра – там висока гора.
Ро, ро, ро – йде на гору Петро.
Рі, рі, рі – сидить орел на горі.
Ри, ри, ри – мчать санчата із гори.
Річка, просо, корова, рис, буряк.
Коса – роса – крос – трос – три.
- В чарівну країну мандруємо щодня.
О незнайома літеро, скажи своє ім'я.
7. Робота з касою букв і складів.
Складання слів-відгадок до загадок: ворона, сорока.
8. Робота з променевою таблицею. Читання відкритих і закритих складів: ар – ра, ор – ро, ур – ру, ер – ре, ир – ир, ір – рі.
Фізкультхвилинка
Із-за парт мерщій вставайте.
Лінькам волі не давайте.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки.
Птахи у вирій полетіли,
Ви ж за парти тихо сіли.
9. Гра «Чарівне коло».
а і н
к р м
и о е
с у л
Слова: рама, рана, роса, ранок, ранок, ринок, полин, роман, романс, рослина, Арсен, Оксанка, Роксолана.
ІV. Робота в «Букварі» (с. 54).
Загадки
На вдачу — хитрувата.
«Кар-р-р,» — гукає,
Курчат лякає. (Ворона)
по дереву скаче. (Сорока)
4. Читання слів, записаних у стовпчик.
5. Вправа «Цікавий куточок».
Р
оман СМОЛА ?
р
- Чому в цих словах використовують різні букви «ер», велику і малу?
- Як із смоли утворити продукт харчування? (Масло.)
V. Підсумок уроку.
- Зробимо останній крок –
Підсумуємо урок.
- Яку букву вивчили?
- Які звуки вона позначає?
- Чи є в нашому класі у дітей імена чи прізвища, які починаються звуками [р, р'] ?
Діти повторюють вивчену скоромовку, читають речення з дошки.
Читання. 2 клас
Тема. Що зробив - усе твоє.
Матеріал до уроку. О. Буцень «Помічниці», В. Вовк «3 кого песик приклад бере?»
Мета. Вдосконалювати навички читання; формувати правильне, свідоме читання; продовжувати формування вміння розрізняти мову автора мову дійових осіб, читати в особах; виробляти вміння доводити свої міркування, виділяти в тексті головне; давати характеристику дійових осіб.
Розвивати мовленнєві здібності.
Виховувати чесність, відповідальність, вміння допомагати стати кращим.
Обладнання. Складові таблиці, запис на дошці, картки для роботи в парах, картки – блискавки.
Хід уроку
І. Організація класу.
1. Поетична хвилинка.
Учитель:
– Привітаймося любесенько,
Посміхнімося гарнесенько.
Учні:
– Буде все у нас гаразд,
А урок принесе користь для нас.
Учитель:
– Коли урок приносить користь?
Учні:
– Якщо будем не лінитись,
Добросовісно трудитись,
І уважним завжди бути,
Щоб нічого не забути.
2. Девіз нашого уроку (хором):
– Не просто слухати, а чути!
Не просто читати, а й міркувати!
Дружно і плідно працювати!
ІІ. Підготовчі вправи до читання.
1. Дихальні й артикуляційні вправи.
Учні (встають):
– Носик, губки й язичок
Раді працювати.
І запрошують всіх нас
Зарядку мовну розпочати.
Ця зарядка не проста:
Починаєм з носика.
(швидке, повільне цокання язичком).
Язичок наш осідлав
Коника гнідого.
І швиденько поскакав
До друга дорогого.
В гості й губки запросив.
Губки привіталися [о]
Радо посміхалися [ ]
Друг варенням пригостив …
На дуді заграли...
Весело співали...
[а], [о], [у], [є], [и], [і]
– Скоромовку промовляли:
Мати рано уставала,
На сніданок готувала
Із вишнями вареники,
Вареники - стуленики.
В мене друзів багато,
Заходьте всі до хати!
2. Розчитування.
Привітний і світлий наш сонячний дім.
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата,
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
„ Мій сонячний дім - це моя Україна!"
А. Німенко
Фізкультхвилинка
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
– З якого вірша рядки? Хто автор? Яка тема вірша?
а) «Все для мене тут рідне,
Стіни - білі, як сніг».
(Гнатюк «Хата» - рідна домівка)
б) «Не цураймося, признаваймося,
Не багато ж нас є».
(Українська народна пісня «Роде наш красний» – рідний народ).
в) «Можна в світі чимало зробити»
(А. Костецький „Все починається з мами" - мама).
г) «Сонечко в траві зійшло:
Поклало руку на моє чоло».
(Д. Павличко «Мамина рука» - мама)
д) «Мої руки незупинні,
То у фарбі, то у глині».
(Осадча „Навчаюся у тата" - тато).
є) «Ходить тиша в теплих капцях».
(«Бабця спить» - бабуся).
ж) «Що зробив - усе твоє,
Не зробив – пропало».
(Т. Коломієць «На роботу» - праця).
2. Складання асоціативного куща.
тато бабуся рідна земля
рід Батьківщина мама
народ рідна домівка
ІV. Робота над темою уроку.
- Кажуть, у доброго господаря в домі лад.
- Що таке лад? (Добробут, затишок, усі знають свої обов'язки, один одному допомагають.)
- Хто такий Дбайко ? Помогайко?
- Сьогодні на уроці ми ще раз поміркуємо, ким бути, а ким - ні.
Не тільки будемо міркувати,
а й швидко, правильно читати,
думати і відповідати!
- Які ваші очікування від уроку?(Відповіді дітей у мікрофон.)
Фізкультхвилинка
Станьмо, діти, чітко в ряд,
Вирушаємо у сад.
Хто з вас любить працювати?
Будем яблука зривати,
Попрацюємо завзято,
Будем всіх гостей пригощати.
V. Робота над оповіданням О. Буценя «Помічниці».
1. Передбачення.
О ля
Лі да
Одар ка
білиз на
допо мога
- Які ваші передбачення?
- Про які події може йти мова в оповіданні?
Учні:
Як іде урок читання –
Книжку рівно покладіть.
Не сидіть, як знак питання,
Плечі рівно розведіть,
Руки біля книжки покладіть.
2. Читання оповідання вчителем.
- Чи справдились ваші передбачення?
3. Запитання:
- Що Оля побачила у дворі?
- Що відповіла Ліда?
4. Самостійне читання (пошепки – вправа «Навушники»)
Визначення дійових осіб.
5. Читання в особах.
- Хто ж був справжньою помічницею?
- Якби ви були письменником, то який би був заголовок в оповіданні?
6. Пальчикова гімнастика.
Приготували вказівний пальчик:
Працьовитий пальчик вказівний,
І рухливий, і міцний.
Вже киває головою,
Ніби кличе за собою.
VІ. Робота над оповіданням Б. Вовка «З кого песик приклад бере?»
слоїк кліпнув
капці докірливо
ніяково пошматував
наляпав насварилася
На дошці - малюнок слоїка.
- Подивіться на дошку і спробуйте пояснити, що таке слоїк.
2. Читання оповідання вчителем.
- Назвіть дійових осіб оповідання.
Розминка для очей
Оченята притомились,
Наполегливо трудились.
3. Читання учнями за частинами вголос.
4. Запитання до тексту:
1 частина:
- Про що запитала бабуся?
- Що відповів Олесь?
- Кого насварила бабуся?
2 частина:
- Яка пригода скоїлась за кілька днів?
- На кого загавкав Пушок?
- Що закричав Олесь?
3 частина:
- З кого песик приклад бере?
- Чому?
Фізкультхвилинка
5. Розгляд малюнка.
- Яким реченням можна підписати малюнок?
6. Редагування частини тексту. Робота в парах.
Хто це просто зі слоїка варення вилив (виїв)
і на скатертину наляпав?
Це песик Пушко (Пушок)!
7. Висновок.
- З кого песик приклад бере?
8. Робота над прислів’ям (деформованим).
Брехнюе кодале ен шзайде.
(Брехнею далеко не зайдеш.)
- Який висновок зробимо?
VІІ. Домашнє завдання.
- Прочитати оповідання в особах.
VІІІ. Підсумок уроку.
Картки – блискавки:
доброта
чесність
працьовитість
відповідальність
- Хто з вас хоче мати такі риси характеру?
- Що для цього потрібно робити?
- Доповніть речення ( „ Мікрофон"): - Сьогодні я на уроці …
Читання. 2 клас
Тема. На язиці медок, а на думці – льодок.
Матеріал до уроку. Українська народна казка «Лисиця та Їжак».
Мета. Вдосконалювати техніку читання, збагачувати словниковий запас учнів; виробляти вміння працювати над казкою, орієнтуватися в ній; вчити правильно висловлювати свої думки.
Розвивати діалогічне мовлення; розвивати увагу, пам'ять, швидкість мовлення.
Мотивувати необхідність жити в суспільстві за певними соціальними законами.
Обладнання. Зображення лисиці та їжака, маски тварин; таблиці для розчитування; деформований текст В. Едігея «Осінь»; записи на дошці; малюнки із осінніми пейзажами.
Хід уроку
І. Привітання.
Встаньте всі скоріше, діти!
Усміхніться всім миліше.
Привітайтесь: – Добрий день!
Продзвенів дзвінок: – Дзелень!
ІІ. Підготовчі вправи до читання.
1. Мовна розминка.
- До нас завітала чарівниця Осінь. Вона принесла осіннє сонечко, а воно дарує нам свої останні теплі промінці і запрошує у подорож до осіннього лісу.
- Вдихнули чисте повітря …
- Тихо шелестять листочки під ногами: ш-ш-ш ...
- А ось і листочок. Згадаємо, кого зустріла скоромовка.
Скоромовка
На місточку скоромовка
Сіроманця стріла Вовка.
Скоро мовить Вовк почав,
Ледь язик не поламав.
Бо була та скоромовка
Для Івася, не для Вовка.
- А далі ми зустріли …
2. Розчитування.
- Де, лисичко, ти бувала?
- Лисенят я годувала.
Всі вони іще маленькі,
Люблять молочко тепленьке.
Мушу їх нагодувати,
Бо ж я рідна їхня мати.
3. Зупинка «Шкільна».
«Казкова атака» (гра «Хто це любить їсти»)
- Відгадайте, хто з звіряток загадав бажання смачненько попоїсти? Як цю тварину називають у казках?
4. Розчитування за таблицею (збіг приголосних).
5. Пальчикова гімнастика.
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.
- А хто ж головний герой нашої наступної казки?
Загадка
Вона руденька, ще й хитренька,
Не велика, й не маленька.
Вона - вовчику сестричка,
А зовуть її ... .(лисичка)
Учні роздивляються малюнок із зображенням лисички.
- А ось іще один герой.
Загадка
Дивний звірок,
круглий, мов клубок,
Голки стирчать, спробуй узять!
(Їжак)
Учні роздивляються малюнок із зображенням їжачка.
Прочитаємо казку, яка так і називається ,,Лисичка та Їжак".
ІV. Робота над казкою «Лисичка та Їжак».
1. Словникова і лексична робота
Вільха
Тугіше - щільніше
Потупав - пішов
Позирає - розглядає, дивиться.
Невдале - погане, безрезультатне
Паслася
Вмивався
Праворуч
Згорнувся
Розгорнувся
Поцілуємось
Солодкими оченятами (нещиро дивиться)
Виводок тетеревенят
Слова-антоніми
Згорнувся – розгорнувся.
Праворуч – ліворуч.
Фізкультхвилинка (для очей)
Оченята притомились,
наполегливо трудились.
2. Кероване читання з передбаченням.
- Я вам почну читати казку, ви уважно послухайте і придумайте кінцівку.
- Хто головний герой казки?
- Звідки йшла лисиця?
- Кого зустріла?
- Як же може закінчитися казка?
3. Читання слів з карток-блискавок
розгорнувся
підскочила
поверталася
назустріч
голубонько
за струмочком
Фізкультхвилинка (динамічна) –
танок під пісеньку «Я лисичка, я – сестричка …»
4. Читання казки учнями.
5. Аналіз казки.
- Де зустрілися Їжак і Лисиця?
- Що зробив Їжак після привітання?
- Чому він згорнувся клубочком?
- Що Лисиця запропонувала Їжаку?
- Чи повірив їй Їжак? Чому?
- Як би ви вчинили на місці Їжачка?
- Прочитайте, про що повідомив Їжачок Лисицю.
- А для чого він це сказав?
- Як змінився настрій Лисиці?
- З чого видно, що вона дуже зраділа?
- Куди ж побігла Лисиця?
- Чи правду казала Лисиця Їжакові?
- Для чого був обман?
- А чому обдурив Їжачок?
- Чий обман був корисний?
- А чий схожий на хитрість?
- Хто виявився хитрішим?
5. Підготовка до діалогічного мовлення.
запитую
Я посміхаюсь Я ще не вмивався.
радію
дивуюсь
- Як треба читати слова лисички?
- Як треба читати слова їжачка?
- Знайдіть і прочитайте тільки слова лисички.
- Прочитайте слова їжачка.
6. Читання в особах.
7. Розігрування казки «Лисиця і Їжак» у передачі «В гостях у казки». (Діти одягають маски і читають в особах, ігноруючи слова автора.)
V. Підсумок уроку.
1. Складання асоціативного куща
- До кого стосуються ці слова: зла, підступна, хитрий, улеслива, кмітливий, хижа, винахідливий, розумний?
- Кому найбільше симпатизуєте? Чому?
2. Робота над прислів’ям. Визначення теми і мети твору.
-Прочитайте прислів'я, правильно роз'єднуючи слова. Наязицімедоканадушільодок.
(На язиці медок, а на душі льодок)
- Чи підходить прислів’я до нашої казки?
- Якої дійової особи з казки стосується прислів'я?
- Чого навчає нас ця казка?
VІ. Домашнє завдання.
- Читати казку в особах.
Читання. 3 клас
Тема. У світі природи.
Матеріал до уроку. В. Бондаренко «Як розмовляють тварини».
Мета. Вдосконалювати навички правильного і свідомого читання; вчити дітей творчо працювати над текстом, робити висновки, узагальнення. Активізувати і збагачувати словниковий запас учнів, вчити стисло переказувати; розвивати пізнавальні інтереси, бажання більше знати, прагнення з'ясовувати невідоме.
Розвивати мислення, мову і мовлення.
Виховувати любов до природи.
Обладнання. Картки Шульте-Лезера. Книга В. Едігея «Вчися читати, малюк». Малюнки тварин. Картки - блискавки, дидактичні малюнки. Картки з домашнім завданням.
Хід уроку
І. Привітання.
Доброго ранку! Доброго дня!
Говоримо з вами щодня.
Сьогодні день хай добрим буде
Тобі, мені, всім добрим людям.
II. Дихальні та артикуляційні вправи.
Загадка
Хитрий звір вночі блукає, -
Здобичі собі шукає.
(Лисичка)
- Що ж вона там робить? Вчить скоромовку.
Скоромовка
Хитру сороку спіймати морока
На сорок сорок - сорок морок.
Скоромовка
Біг із лісу хитрий лис,
Шелестів над лисом ліс.
III. Поетична хвилинка.
Довговухі зайченята
Довговухим зайченятам
Не сиділося по хатах.
Навесні взяли лопати,
Нумо грядочки копати.
Моркву сіяли рядками,
Волочили грабельками,
Восени врожай зібрали,
Й роздали, й для себе мали.
- Про кого йдеться?
- Які були звірята?
IV. Повідомлення теми.
- Виконайте дії і прочитайте результат.
про - ро + так - к + хи = ... (птахи)
зоря - оря + віра - а + і = ... (звірі)
кінь - нь - і + ом + ахи = ... (комахи)
рибак - бак + бик - к = ...(риби)
- Яким одним узагальнюючим словом можна назвати усі утворені слова? (тварини)
- Як, на вашу думку, спілкуються між собою тварини?
- Чи доводилось вам спостерігати за таким спілкуванням?
Сьогодні ми познайомимось з твором В. Бондаренка «Як розмовляють тварини». Наше завдання - добре, правильно і виразно навчитися читати, зробити висновки.
V. Словникова та лексична робота.
VI. Читання оповідання.
- Чи розмовляють тварини?
Фізкультхвилинка
VII. Робота над текстом.
- Чи розуміють тварини голоси інших видів?
- Як у реальному житті тварини спілкуються між собою?
- Які вигуки переважають у мові тварин?
- Від чого залежить сила і частота цих вигуків?
- Коли звірі вчаться розпізнавати безпечні і небезпечні звуки? Чому вони це знають вже змалечку?
- Як тварини повідомляють про небезпеку?
- Які птахи вміють наслідувати голоси інших тварин?
- Для чого людям знати і розуміти голоси тварин?
- Скільки мов у тварин?
- Яку реакцію у тварин викликають небезпечні звуки?
- Знайдіть речення, яке містить найбільшу кількість назв птахів.
Повторювати чиїсь дії чи рухи (наслідувати)
Занепокоєння, стривоженість (настороженість)
Наперед щось знати чи бачити (передбачати)
Розмовляють
Занепокоєння
безпека свої
знайомі приносить
миролюбна
VIIІ. Робота в групах.
1 група - готує розповідь про те, як вони спілкуються із свійськими тваринами;
2 група - про мову диких тварин, за якими доводилось спостерігати;
3 група – готує розповідь про випадки, коли тварини звертаються до людей за допомогою.
Відповіді дітей.
Фізкультхвилинка
ІX. Повідомлення учениці.
- Я розкажу вам про риб. За допомогою сучасних приладів встановлено, що риба не німа, а має голос. Певні види риб вміють «розмовляти». Так, звуки оселедця нагадують цвірінькання горобців, звуки кільки - гудіння. Досліди показали, що цими звуками риби можуть сповіщати одна одну про небезпеку, наявність здобичі.
X. Робота над текстом з книги В. Едігея „Вчись читати, малюк".
Читання тексту.
лиЗябки
вСої коврані сіпні близяк псіває кильті в сяні, рохоші нід. щокЯ боне тязагують рісі рамхи і доходний тівер тихає насос, от лірет близька ен кечай. аТ вубає й кат, ощ нячсоного канру блязик потрап репестає півасти і чипонає вотрижно кректуповати. наЗчить, роско рийдеп недуго.
Зяблики
Свої ранкові пісні зяблик співає тільки в ясні, хороші дні. Якщо небо затягують сірі хмари і холодний вітер хитає сосни, то трелі зяблика не чекай. Та буває й так, що сонячного ранку зяблик раптом перестає співати і починає тривожно покректувати. Значить, скоро прийде негода.
- Про яких тварин йдеться?
XI. Підсумок уроку
- Що нового дізнались?
- Текст „Як розмовляють тварини" це:
а) казка;
б) науковий твір;
в) вірш.
- Доповни вислів.
Розквокталась, як риба.
Гавкає, мов рак свисне.
Щебече, як квочка.
Зроблю, як собака на прив’язі.
Німий, як соловейко на калині.
XIІ. Домашнє завдання (диференційоване).
ЛІТЕРАТУРА:
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………… Методичні рекомендації…………………………………………….. Плани-конспекти уроків…………………………………………….. Навчання грамоти (1 клас). Звуки [р, р'], буква «ер»……………… Читання (2 клас). Що зробив – усе твоє……………………………. Читання (2 клас). На язиці медок, а на думці – льодок……………. Читання (3 клас). У світі природи……………………………………. Література……………………………………………………………..
|
1 2 10 10 15 20 27 32
|
1