Методичні рекомендації щодо вивчення навчальних предметів "Пізнаємо природу","Біологія","Екологія"

Підготувала: консультант КУ ЦПРПП Зборівської міської ради. Шуберт Ольга Володимирівна

Актуальні питання щодо викладання інтегрованих курсів «Пізнаємо природу», «Природничі науки», «Довкілля», предметів біології, біології та екологіїу 2023/2024 навчальному році

У 2023/2024 навчальному році в закладах загальної середньої освіти продовжується поетапне впровадження інтегрованого курсу «Пізнаємо природу»/ «Природничі науки»/ «Довкілля» для учнів 5-6 класів за модельними навчальними програмами, у змісті яких реалізуються концептуальні засади нового Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №898.

Метою природничої освітньої галузі є формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої і неживої природи, володіє певними вміннями її дослідження, виявляє допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює цілісність природничо-наукової картини світу, здатен оцінити вплив природничих наук, техніки і технологій на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності у природі, відповідально взаємодіє з навколишнім природним середовищем. Компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі та базові знання зазначені в Державному стандарті (додаток 9 Держстандарту), в якому прописано, які уміння та ставлення мають бути сформовані в межах кожної ключової компетентності: https://cutt.ly/WHy. JPDi Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з природничої освітньої галузі (додаток 10 Держстандарту) передбачають, що учень: ● пізнає світ природи засобами наукового дослідження; ● опрацьовує, систематизує та представляє інформацію природничого змісту; ● усвідомлює закономірності природи, роль природничих наук і техніки в житті людини; ● відповідально поводиться для забезпечення сталого розвитку суспільства; ● розвиває власне наукове мислення, набуває досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці з іншими особами).

На основі Державного стандарту розроблена Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України 19.02. 2021 р. № 235), що включає: ● загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання; ● варіанти типових навчальних планів; ● перелік модельних навчальних програм; ● рекомендовані форми організації освітнього процесу; ● опис інструментарію оцінювання. Відповідно до Типової освітньої програми для На основі Державного стандарту розроблена Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України 19.02. 2021 р. № 235), що включає: ● загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання; ● варіанти типових навчальних планів;● перелік модельних навчальних програм;● рекомендовані форми організації освітнього процесу; ● опис інструментарію оцінювання.

Відповідно до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти загальний обсяг навантаження для вивчення інтегрованих курсів природничої освітньої галузі становить: на тиждень: рекомендована - 2 год; на рік: рекомендована - 70 год; мінімальна - 1,5 год; мінімальна - 52,5 год; максимальна - 3 год. максимальна - 105 год. Заклад освіти самостійно (п.26 Державного стандарту) визначає навчальне навантаження в межах діапазону від «мінімального» до «максимального». У типових навчальних планах навантаження орієнтоване на рекомендований навчальний час. Природнича освітня галузь реалізується через інтегровані курси для 5-6 класів: ● «Пізнаємо природу»; ● «Природничі науки»; ● «Довкілля». !!!!!!До кожного курсу створено модельні навчальні програми.

Модельна навчальна програма – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст інтегрованого курсу (навчального предмета) та види навчальної діяльності учнів. Всі модельні навчальні програми природничої освітньої галузі розроблені на основі Державного стандарту базової середньої освіти та: ● ґрунтуються на визначених стандартом ціннісних орієнтирах; Природнича освітня галузь: 2022-2023 н.р. ● охоплюють формування наскрізних в усіх ключових компетентностях умінь; ● передбачають реалізацію вимог до обов’язкових результатів навчання у природничій освітній галузі; ● ураховують наступність між циклами навчання на рівнях початкової та базової середньої освіти; ● орієнтуються на компетентнісний потенціал, що визначає здатність природничої освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень та базові знання.

Станом на червень 2023 року до переліку модельних навчальних програм природничої освітньої галузі, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», входять:

1) модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я.І.). Затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795. 2) модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Коршевнюк Т. В.). Затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795. 3) модельна навчальна програма «Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Шаламов Р. В., Каліберда М. С., Григорович О. В., Фіцайло С. С.). Затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795. 4) модельна навчальна програма «Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Бобкова О. С.). Затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 13.12.2021 №1358). 5) модельна навчальна програма «Довкілля. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Григорович О. В.). Затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 13.12.2021 №1358). 6) модельна навчальна програма «Природничі науки. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Білик Ж.І., Засєкіна Т. М., Лашевська Г. А., Яценко В. С.). Затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795.

До кожної з модельних навчальних програм авторськими колективами та авторами створено підручники, зміст яких відповідає потребам сучасного учнівства. Електронні версії підручників є у вільному доступі на сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» за покликаннями: https://lib.imzo.gov.ua/vibr-pdruchnikv-5-klas-2021---2022-roki/ або Природнича освітня галузь (imzo.gov.ua).

Якщо виклад матеріалу проводиться за однією із перших п’яти модельних навчальних програм «Пізнаємо природу» або «Довкілля» у 5-6 класах, то в 6-му класі є обов’язковим до вивчення предмет «Географія». Якщо виклад ведеться за модельною навчальною програмою «Природничі науки» в 5-6 класах, тоді в 6-му класі нема окремого предмету «Географія», оскільки змістові питання географічного складника державного стандарту базової освіти включено до програми «Природничі науки».

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти, йдеться в методичних рекомендаціях МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів (Міністерством освіти і науки України затверджені «Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86195/).

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є:1. формувальне; 2. поточне; 3. підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень.

Оцінювання під час реалізації інтегрованих курсів природничої освітньої галузі може здійснюватися за трьома системами: рівнева, бальна, власна шкала (заклад освіти визначає самостійно на педагогічній раді, схвалює відповідне рішення, фіксує у протоколі). У 5-му класі, за рішенням педагогічної ради закладу освіти, може бути визначений адаптаційний період (місяць, перша чверть, перший семестр тощо), упродовж якого: 1. Не проводиться поточне та тематичне оцінювання, тоді на сторінках інтегрованого курсу проводиться лише облік відвідування учнями навчальних занять; відсутність учня на уроці позначається літерою «н»

2. Здійснюється оцінювання учнів рівнево, у такому випадку вчитель виставляє до журналу літери В, Д, С, П, що відповідають рівням навчальних досягнень (Високий, Достатній, Середній, Початковий)

3. Протягом перших двох місяців оцінювання проводиться рівнево (учитель виставляє до журналу літери В, Д, С, П), а наступні (листопад-грудень) ‒ бально (учитель до журналу виставляє бали від 1 до 12)

4. Не проводиться поточне та тематичне оцінювання протягом перших двох місяців (у журналі фіксується лише відвідування учнями уроку), а наступні (листопад-грудень) – проводиться бально (учитель до журналу виставляє бали від 1 до 12)

Після адаптаційного періоду в 5-му класі оцінювання відбувається за визначеною законодавством 12-ти бальною шкалою (табл.5). За умови використання педагогом власної шкали, він має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством. Дане рішення і шкала погоджуються на педагогічній раді закладу освіти.

Протягом навчальних занять учитель здійснює поточний контроль, використовуючи запитання, завдання, тести, діагностичні та контрольні роботи, різні види навчальної діяльності (практичні заняття, проєктну діяльність тощо). На основі поточного контролю (оцінювання) учитель здійснює тематичне оцінювання. Для його проведення враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми, з урахуванням динаміки навчальних досягнень учня. При цьому, проведення окремої діагностичної (контрольної роботи) не є обов'язковою. Педагог самостійно обирає кількість діагностичних робіт, які проводитимуться під час навчального року. Тематичний бал (рівень) виставляється в окремий стовпчик без дати із записом «Тематична». Якщо учень був відсутній на уроках протягом вивчення теми, не виконував вимоги навчальної програми, у колонку з написом «Тематична» виставляється н/а (не атестований). Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

Оцінка за семестр ставиться вчителем у колонку без дати, але з надписом «І семестр», «ІІ семестр». Семестрова оцінка виставляється на основі тематичних та груп обов'язкових результатів, що відображені в Свідоцтві досягнень учня (табл. 1, 2, 3, 4, 5). Перед виставленням семестрової оцінки, у колонках без дат рекомендуємо записати групи обов'язкових результатів навчання з освітньої галузі повністю словами чи абревіатурою (наприклад, ПРО 1, ПРО 2 і ПРО 3, де ПРО – абревіатура природничої освітньої галузі, а цифри (1, 2, 3) – номери груп обов'язкових результатів, відповідно до Свідоцтва досягнень учнів). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Вона виставляється без дати у колонку з надписом «Скоригована». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. У такому разі ця колонка залишається пустою. Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри (або скоригованих семестрових оцінок) і виставляється у колонку без дати із надписом «Річна».

Наголошуємо!!!! Модельна програма, яка була вибрана педагогічним працівником у 5-му класі не може бути зміненою у 6-му класі, адже розрахована на 2 навчальних роки (згідно Держстандарту). Педагогічний працівник може вибрати іншу модельну програму з новим 5-им класом ( 1 рік навчання базової середньої освіти).

Звертаємо увагу, що до початку нового навчального року надійдуть інструктивно-методичні рекомендації МОН України, які необхідно опрацювати.

У 2023-2024 навчальному році навчання біології у закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься відповідно до: Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року;Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392.

У 2023/2024 н.р. біологія, біологія і екологія у ЗЗСО вивчатимуться за такими навчальними програмами:

Біологія:6-9 класи – Навчальна програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті МОН України. Режим доступу :https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-5-9-klas8-9 класи з поглибленим вивченням біології - Навчальна програма з біології для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 983. Режим доступу: https://goo.gl/GDh9g. C

Біологія і екологія:10-11 класи – Навчальна програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407. Режим доступу:https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv10-11 класи – Навчальна програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти: профільний рівень, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України. Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

Розподіл годин у програмах з біології, біології і екології є орієнтовним. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання результатів навчання учнів.

Кількість годин на вивчення біології Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 у всіх закладах загальної середньої освіти біологія вивчається:у 6 класі – 2 години на тиждень,у 7 класі –2години на тиждень,у 8 класі – 2 години на тиждень,у 9 класі – 2 години на тиждень, Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408, біологія і екологія вивчається:на рівні стандарту в 10 класі - 2 години на тиждень;на профільному рівні в 10 класі - 5 годин на тиждень.на рівні стандарту в 11 класі – 2 години на тиждень;на профільному рівні в 11 класі - 5 годин на тиждень.на академічному рівні – 1,5 години на тиждень

Календарно-тематичне планування На основі навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області є неприпустимим.

Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 7-11 класах1. Види письмових робіт. Основними видами класних і домашніх письмових робіт є:- розв’язування задач і вправ;- оформлення результатів лабораторних і практичних робіт ( досліджень) відповідно до навчальних програм;- складання таблиць, схем, написання рефератів, тощо.

Виконання практичних робіт оцінюється у всіх учнів, при цьому оцінюванню підлягають перш за все практичні уміння, визначені метою роботи. Лабораторні роботи теж оформляються учнями в зошиті та обов’язково оцінюються. Лабораторні дослідження- не оцінюємо. При проведенні практичних чи лабораторних робіт (досліджень) обов’язково у класному журналі “Зміст уроку” записуємо-Інструктаж з БЖД.

З метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програма передбачає виконання та захист проєктів дослідницького спрямування з представленням результатів роботи. Кожен учень упродовж навчального року має взяти участь в одному навчальному проєкті.

2. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі лабораторні (практичні) роботи. Програмою з біології не передбачено обов’язкових письмових, узагальнюючих чи контрольних робіт. Письмові роботи з біології, у тому числі тематичні, що виконуються після завершення вивчення теми можуть виконуватися у різному форматі (усні, письмові, електронні, комбіновані). Завдання для проведення такої роботи добираються вчителем.

Якщо учень був відсутній на уроках протягом вивчення теми, не виконував вимоги навчальної програми, у колонці з написом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)). Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з написом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. Якщо учень був відсутній на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а(не атестований).

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з написом Скоригована, поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не ставиться. Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з написом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через 3 дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

3. Кількість і призначення учнівських зошитів Для виконання усіх видів письмових робіт з біології потрібно мати такі зошити: один для класних і домашніх робіт, другий – для лабораторних і практичних робіт. Оцінка за ведення зошитів з біології не виставляється.

4. Про обсяг і характер домашніх завдань з біології Домашні завдання не рекомендується задавати на канікули, навихідні та святкові дні. Місце подачі домашнього завдання може бути на будь-якомуетапі уроку. Не допускається подача домашнього завдання під час чи після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки воно в повній мірі не фіксується дітьми; учні позбавлені можливості ставити запитання; учитель не встигає пояснити суть домашнього завдання. Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними: Фронтальна, індивідуальна, колективна, само-, взаємоперевірка, творча тощо.

Вивчення предмету біологія у 2024/2025 н.р згідно нового Державного стандарту буде відбуватись за іншими модельними програмами. На сайті інституту модернізації змісту освіти можна ознайомитись із: Модельна навчальна програма «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Соболь В. І.)