Методичні рекомендації "Використання нових технологій НУШ на уроках історії в форматі компетентісного навчання"

Використання нових технологій НУШ на уроках історії в форматі компетентнісного навчання

 

ЗМІСТ
	стор
ВСТУП	2
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НУШ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ФОРМАТІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО НАВЧАННЯ	4
1.1. Роль використання нових технологій НУШ у навчанні історії	4
1.2. Дидактичні особливості організації уроку історії з використанням нових технологій НУШ в форматі компетентнісного навчання	9
РОЗДІЛ 2. ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НУШ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ФОРМАТІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО НАВЧАННЯ
2.1. Можливості використання нових технологій НУШ на уроках історії в форматі компетентнісного навчання	19
2.2. Застосування навчальних, документальних та науково-популярних фільмів на уроках історії	28
ВИСНОВКИ	32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	34
ДОДАТКИ	35

ВСТУП

 

«Те, що ми зібралися разом – це тільки початок; те, що ми разом працюємо – це справжній успіх».  Генрі Форд

У Національній доктрині розвитку освіти зазначено: «Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві»[1,ст.17].

Дана проблема є об’єктом дослідження відомих науковців, а саме: К.Баханова, О.Пометун, Д.Десятова, О.Мокрогуза, Т.Ладиченко та інших, які підтверджують актуальність питання.

Не перестаєш дивуватися народній мудрості (нехай і англійській), це я про коня і водопій. Як не тітьки привести учня в клас, а й заохотити його до активної роботи? Як навчити нового, не змушуючи «пити насильно», а викликавши «спрагу», в ідеальному варіанті, до знань?

Як доводить пан Мегнесон (з цифрами на руках) і стверджує пан Наумов (з поліцентричним методом як педагогічною технологією цілісного розвитку особистості), необхідно «...перебудувати навчально-виховний процес так, щоб у ньому багато часу займало не пасивне сприйняття навчальної інформації в умовах "словесної сидячої педагогіки", а активна, самостійна, у тому числі науково-пошукова, діяльність учнів».

Як не намагаєшся, як чудово й артистично не розповідаєш нову тему; а в пам'яті учня залишається лише 20 % від почутого. Просто образливо! Тому виходить, що найефективніші методичні прийоми уроку —ті, які спонукають до самостійної діяльності.

Ніхто не відміняв та ніхто не зменшує переваг розповіді або лекції, іноді не просто необхідно, але вони також по-винні супроводжуватись активними діями учня.

Метою дослідження є систематизувати досвід використання нових технологій НУШ на уроках історії в форматі компетентнісного навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає необхідним вирішення наступних завдань:

1.               Вивчити дослідження відомих науковців з даної проблеми.
2.               Визначити роль нових технологій НУШ на уроках історії в форматі компетентнісного навчання.
3.               Сформулювати методичні рекомендації, щодо можливостей використання навчальних програм, мультимедійних презентацій, документальних, науково-популярних фільмів та сюжетів на уроках історії.
4.               Описати власний досвід роботи з власної проблеми.

Об’єктом дослідження процес навчання історії у НУШ.

Предметом дослідження  методичні умови використання нових технологій НУШ на уроках історії в форматі компетентнісного навчання.

Апробація результатів дослідження здійснювалася в ході навчально-виховного процесу, на методичному об’єднанні вчителів _____________навчальному році, в роботі творчої групи вчителів історії району для підготовки практичних занять з історії України.

Практична значущість. Показником результативності роботи над даною темою можна вважати наступне:

1.               Рівень навченості та зацікавленості історією значно підвищився в тих класах, де на уроках історії використовувався формат компетентнісного навчання
2.               Уроки з використанням компетентнісного навчання НУШ допомогли ряду учнів оволодіти навичками роботи з інформацією і підштовхнули їх до науково-дослідницької роботи з історії.

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НУШ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ФОРМАТІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО НАВЧАННЯ

 

 

1.           Роль використання нових технологій НУШ у навчанні історії

 

Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури учителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його   кругозору та ерудиції.

В.Сухомлинський

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interact», де «inter» — взаємний і «асt;» — діяти.

Таким чином, інтерактивний — здатний до взаємодії, діалогу.

 Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Роль інтерактивних методів навчання:

•                   “панацея, що вирішує всі проблеми учбового процесу”
•                   суттєве доповнення до системи методів навчання
•                   інструмент, що дозволяє значно урізноманітнити достатньо однотипну форму пізнання оточуючої дійсності,
•                   якісно інший підхід до організації освітньої діяльності.

За допомогою інтерактивних технологій діти вчаться:

Кредо інтерактивного навчання:

1.               Те, що я чую, я забуваю.
2.               Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю.
3.               Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
4.               Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.
5.               Коли я передаю знання іншим, я самовдосконалююсь.

 

 

Інтерактивні технології кооперативного навчання  Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі учні отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу

Робота в малих групах

Особливе місце в моїй роботі займає метод навчання групами, який, як я переконалася, дає можливість кожному висловити власну думку під час обговорення проблеми у невеликій групі, вчити слухати і розуміти думку товаришів, захищати свою власну точку зору в суперечці з іншими групами.

Робота в малих групах дозволяє набути навичок, які необхідні для спілкування та співпраці.

Після того як учитель об’єднав учнів у малі групи і вони отримали завдання, кожна група за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати це завдання та оголосити результати роботи своєї групи.

Пропонуються правила роботи в малих групах, які допоможуть учням організувати свою роботу:

Секретар:

Веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;

Як член групи має бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків, або допомогти доповідачеві.

Спостерігач (тайм-скіпер):

Слідкує за часом

Заохочуе групу до роботи.

Спікер (керівник групи)

Зачитує завдання групи;

Організовує порядок виконання;

Пропонує учасникам групи висловитись по черзі;

За згодою групи визначає доповідача.

Інтерактивний прийом «Дивуй!»

Ріпу колись сіяли з рота. Справа в тому, що у ріпи дрібне насіння: у 1 кг їжі їх більше мільйона, і вручну їх просто не розкидати. Однак і плювати – справа не проста, тому кращі «плювальщикі» цінувалися і шанувалися в народі. Тому  про прочуханку казали: «Це вам не ріпу сіяти»

Метод «Прес»

Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання виключно за поданим кліше:

1-ша пара — «Я вважаю, що ...»

2-га пара — «... тому, що ...»

3-тя пара — «..., наприклад, ...»

4-та пара — «Таким чином, ...»

Отже, міркування набуває такого вигляду:

— «Я вважаю, що ...» ,«... тому, що ...» ,«..., наприклад, ...» ,«Таким чином, ...»

Коло очікувань від уроку

«Я тут, тому що…», «я тут, незважаючи на те, що…».

Виконати індивідуальне завдання: виписати на листок А-4 2-3 очікування, прикріпити на дошці. Два добровольці роблять огляд…

Ромашка Блума

 

Прості запитання (фактичні) – вимагають знання фактичного матеріалу, тобто орієнтовані на роботу пам’яті.

Уточнюючі запитання  – «наскільки я зрозумів….», «чи правильно я Вас зрозумів, що…»

Інтерпретуючі запитання (пояснюючі) – підштовхуючи учнів  до інтерпретації, ми  навчаємо їх навичок усвідомлення причин різних вчинків чи думок (чому?)

Оцінювальні запитання (порівняння) – необхідно використати, коли ви чуєте, що хтось із учнів висловлює сусіду по парті своє незадоволення чи задоволення від того, що відбулося на уроці.

Творчі запитання (прогноз) – «Як ви думаєте, що відбудеться далі…?»

Практичні запитання – «Як ми можемо…?» «Як  би ви вчинили ..?»

Таким чином, використання новітніх освітніх технологій є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя у процесі підвищення якості сучасного уроку історії. Побудована таким чином робота дозволяє сформувати в учнів дослідницькі вміння і навички, сприяє розвитку учнівських життєтворчих компетенцій

 

 

2.           Дидактичні особливості організації уроку історії з використанням нових технологій НУШ в форматі компетентнісного навчання

 

Інтеграція України до європейського та світового освітнього простору викликала необхідність переглянути деякі підходи до навчання школярів, проаналізувати фактори, що гальмують підвищення якості та формування життєспроможності особистості.

Орієнтація школи на отримання високих академічних реалізаціїзультатів веде до згортання виховних аспектів освіти, дезорієнтації батьків, які пов'язують успішність власних дітей лише зі вступом до ВНЗ без урахування їхніх здібностей і потреб. У школярів часто відсутні життєві плани, уміння самовизначитися та впевнено діяти в непередбачених життєвих ситуаціях.

Сучасна історична освіта в Україні спрямована на надання учневі необхідних знань, вироблення вмінь і навичок. За період навчання він має засвоїти багато фактичного матеріалу. Прагнення відповісти на виклики сучасності призвело до збільшення обсягу часто розрізнених відомостей з різних наукових і ненаукових джерел. Сучасна школа має навчити школярів приймати рішення, використовувати інформаційно-комунікаційні технології, критично мислити, вирішувати конфлікти, орієнтуватися на ринок праці.

Метою навчально-виховної діяльності педагога має бути формування соціальної зрілості учнів, достатньої для забезпечення їхньої автономності, самостійності в різних сферах життя. і саме компетентнісний підхід покликаний подолати розрив між освітою й життям.

Питанням запровадження компететнісного підходу в систему освіти присвятили свої роботи Н. Бібік, С. Бондар, Л. Гузеев, І. Єрмаков, О. Овчарук, О. Пометун, Г. Селевко, І. Родигіна та інші.

Компетентнісний підхід полягає в акцентуванні та накопичені нормативно визначених знань, умінь і навичок щодо формування й розвитку в учнів здатності практично діяти, застосуванні індивідуальної техніки та досвіду успішних дій у ситуаціях, що виникають. Перспективність компетентнісного підходу полягає в тому, що він передбачає високу готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах, котра допоможе йому виявити та реалізувати закладені природою здібності з найбільшою користю для себе, суспільства й довкілля.

Мета статті - висвітлення шляхів реалізації компетентнісного підходу до викладання історії, зокрема через використання активних та інтерактивних методів навчання.

Компетентнісний підхід - спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості.

Ф. В. Шаріпов визначає компетентність як «сукупність рис (характеристик) особистості, що дозволяють їй якісно виконувати визначену діяльність, що направлена на вирішення проблем (задач) в якійсь галузі» [4, с. 73].

На думку А. В. Хуторського, «компетентність - це сукупність особистісних якостей учня (ціннісно-смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок, здібностей), зумовлених досвідом його діяльності у певній соціально і особистісно значущій сфері» [3, с. 153].

Існують різні класифікації компетентностей. Так, Комісія з питань культурної співпраці при Раді Європи визначає такі основні групи компетентностей:

•                    політкультурні,
•                    комунікативні,
•                    інформаційні,
•                    діяльнісно-творчі,
•                    саморозвитку й самоосвіти.

Під час вивчення історії в учнів формуються й розвиваються, окрім ключових, і предметні компетентності, зокрема:

•                   просторова компетентність (локалізація історико- географічних об'єктів на карті).
•                   хронологічна компетентність: установлення хронологічної послідовності подій та хронологічних меж подій; установлення дат, періодів за свідченнями документів або візуальними історичними джерелами.
•                   логічна компетентність: відбір фактів за певною ознакою, розпізнавання фактів подій, явищ, процесів за писемними джерелами; відбір фактів, явищ за певною ознакою; з'ясування та визначення характерних ознак подій, явищ, процесів; систематизація, групування фактів, які пов'язані з характеристикою (діяльністю) історичної особи.
•                   інформаційна компетентність: вибір інформації та аналіз змісту документа.
•                   аксіологічна та мовна компетентність: роз'яснення суті описаних у джерелі подій, явищ, постатей в історичному контексті, висловлення власного судження про документ та його автора; установлення значення описаних подій, явищ, процесів в історії України та всесвітній історії, пояснення власного ставлення до подій, явищ, постатей, описаних у джерелі [1].

Орієнтація навчального процесу на формування компетентностей потребує використання відповідних форм і методів навчання, насамперед інтерактивних.

В основі інтерактивного навчання лежать принципи:

•                   безпосередньої участі кожного учасника занять, що зобов'язує вчителя (організатора навчального процесу) зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів розв'язання тієї чи іншої проблеми;
•                   взаємного інформаційного, духовного збагачення (при цьому навчальний процес слід організовувати таким чином, щоб учасники його могли обмінятися життєвим досвідом, отриманою інформацією);
•                   особистісно-зорієнтованого навчання [2].

Основними перевагами інтерактивних технологій навчання є те, що вони допомагають забезпечити глибину вивчення змісту; змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння й навички, організаційні здібності; значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на розв'язання проблем з дисципліною, педагог більше розкривається перед учнями як лідер, організатор.

До інтерактивних технологій навчання відносять, зокрема, групову роботу. Групова навчальна діяльність - це форма організації навчання в малих групах, об'єднаних загальною навчальною метою за опосередкованого керівництва вчителя та співпраці з учнями. Завдяки їй зміцнюється соціальний контакт між членами групи, формуються такі цінності, як суспільний досвід, задоволення результатами особистої й спільної роботи, взаємодопомога, взаємозбагачення, взаємоконтроль, змагальність; істотно зростає індивідуальна допомога з боку вчителя та товаришів у групі тим, хто її потребує. Зазначені цінності особистісно зорієнтованої спрямованості досить обмежено формуються й розвиваються в умовах фронтальної та індивідуальної форм навчальної діяльності.

Функції вчителя:

•                   налагоджування та підтримка діяльності окремих малих груп і всього класу;
•                   контроль за діяльністю груп;
•                   регулювання дискусій, які виникають під час виконання групового завдання;
•                   відповіді на запитання учнів.

Учитель має звертати увагу на виправлення допущених помилок після обговорення в групі; наявність типових помилок.

Групову роботу або роботу в парах можна застосовувати на будь-якому етапі уроку. Наведемо приклад організації роботи в групах під час вивчення нового матеріалу на уроці всесвітньої історії в 11 класі на тему «СРСР в роки «застою» (19641985 рр.)».

Під час розгляду питання «Структурна криза радянської моделі суспільно-політичного розвитку» клас об'єднується у п'ять груп. Завдання для груп: за матеріалом підручника визначити прояви кризи в різних галузях.

Перша група - в економічній.

Орієнтовна відповідь:

•                   дефіцит товарів;
•                   відмова від нових технологій або повільне їх запровадження;
•                   невисока якість більшості товарів;
•                   продовольча криза;
•                   хронічна криза сільського господарства;
•                   прихована інфляція (зростання цін при незмінних розмірах заробітної плати);
•                   переважно екстенсивний шлях розвитку економіки;
•                   висока затратність виробництва, енергоємність і матеріалоємність продукції;
•                   поява тіньової економіки («цеховики»).

Друга група - у політичній.

Орієнтовна відповідь:

•                   воєнні авантюри і нездатність з них вийти (Афганістан, Ефіопія, Ангола);
•                   нездатність вищого керівництва реагувати на нові тенденції світового розвитку;
•                   «старіння» керівництва;
•                   недієздатність законодавчих органів;
•                   утрата динамічності в розвитку радянської моделі і, відповідно, її привабливості для інших країн;
•                   корупція у вищих ешелонах влади: хабарництво, криміналізація, кар'єрне просування за принципом знайомства, родинних зв'язків, особистої відданості;
•                   посилення репресій проти інакомислячих.

Третя група - в ідеологічній.

Орієнтовна відповідь:

•                   розчарування в правильності обраного шляху розвитку (побудова комунізму);
•                   розходження між ідеологічними догмами і реаліями життя;
•                   усвідомлення нереальності досягнення мети побудови комунізму;
•                   зростання дисидентського руху і настроїв у суспільстві;
•                   посилення ідеологічного тиску на суспільство.

Четверта група - в екологічній.

Орієнтовна відповідь:

•                   бездумна експлуатація природних ресурсів;
•                   відсутність наукового обґрунтування розміщення виробничих потужностей;
•                   руйнування природного середовища, придатного для життя людей (забруднення водоймищ, атмосфери тощо);
•                   поступова деградація нації (генетичні зміни, зростання дитячих захворювань і народження хворих дітей, скорочення народжуваності, зростання числа хронічних захворювань тощо).

П'ята група - у моральній.

Орієнтовна відповідь:

•                   виникнення явища подвійної моралі (розбіжності між декларованим стилем поведінки і реальними устремліннями та установками; безвідповідальність, прагнення перекласти відповідальність на іншого);
•                   зростання престижних професій, посад, які дають змогу отримувати нетрудові доходи;
•                   зростання кількості побутових злочинів;
•                   прагнення досягти мети незаконним шляхом;
•                   зростання числа економічних (господарських) злочинів;
•                   наростання споживацьких настроїв;
•                   поширення пияцтва та алкоголізму.

Після презентації результатів групової роботи проводимо загальне обговорення й формулюємо загальні висновки щодо глобальності кризи.

Навчання історії в школі має сприяти розвитку творчого мислення, формуванню власного погляду та критичного ставлення до інформації. Тому особливу увагу слід приділяти самостійній роботі учнів на уроці, оскільки вона найкраще активізує навчально-пізнавальну діяльність школярів. Під час уроку учитель має виступати не стільки в ролі того, хто подає інформацію і дає інструкції учням, а більше як повноважний учасник, партнер у спілкуванні, фасилітатор (полегшувач) навчального процесу. З цією метою залучаємо учнів до творчої співпраці для ефективної підготовки та проведення уроку через пошукові, особистісно орієнтовані завдання. У центрі уваги завжди є особиста діяльність учнів. Вони є головними автономними суб'єктами навчання, які виробляють певні індивідуальні стилі роботи. компетентність вчитель історія учень

Розвитку самостійності учнів сприяє робота з інформаційними картками, таблицями.

Так, під час вивчення теми «Життя людей у первісні часи» (Всесвітня історія, 6 клас) учням пропонується опрацювати матеріал підручника та скласти таблицю:

 

Час	Характер господарева	Знаряддя праці	Ззннярр людей	Кооееерви людей
Понад 1 млн. років тому
100 тис. років тому
13 тис. років тому
7 тис. років тому

 

 

 

 

 

Загальне співвідношення сил на радянсько-німецькому фронті у 1944 р.

	Особовий склад	Танки	Гармати	Літаки
Радянські війська	6,5 млн.осіб	8000	83200	11800
Німецькі війська та їхні союзники	4 млн.осіб	5200	49000	2800

 

 

Укладнення перемир'я із союзниками Німеччини

Дата	Країна
12 вересня 1944	Румунія
19 вересня 1944	Фінляндія
28 жовтня 1944	Болгарія
20 січня 1945	Угорщина

 

Визвольна місія Радянської армії в Європі

Країни	Терміни проведення операцій	Назви операцій
Румунія	27 березня - 5 жовтня 1944 р.	Яссько-Кишинівська
Болгарія	8-28 вересня 1944 р.	Яссько-Кишинівська
Югославія	22 вересня - 25 грудня 1944 р.	Белградська
Польща	17 липня 1944 - 8 травня 1945 р.	Львівсько- Сандомирська Варшавська, Вісло- Одерська, Сілезька, Східнопруська
Чехословаччина	22 серпня 1944 - 11 травня 1945 р.	Східно-Карпатська, Празька
Угорщина	23 вересня 1944 - 4 квітня 1945 р.	Будапештська
Північна частина Норвегії	7-29 жовтня 1944 р.	Мурманська
Східна частина Австрії	3 березня - 15 квітня 1945 р.	Віденська
Східна частина Німеччини	12 січня - 9 травня 1945 р.	Східнопруська, Берлінська

 

Аналіз наведених у таблицях даних дає можливість зробити певні висновки й обговорити їх у класі.

Самостійна робота з підручником може бути організована і в інший спосіб. Так, вивчаючи тему «Західноукраїнські землі на початку ХХ століття» (Історія України, 10 клас), учні отримують завдання: підтвердити фактами, що основними рисами економічного, політичного, соціального, суспільного і культурного життя на західноукраїнських землях на початку ХХ століття були:

1.              гальмування промислового розвитку;
2.              повільний розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві;
3.              еміграція населення;
4.              політична система управління пристосована до здійснення в західноукраїнських землях великодержавної колонізаторської політики цісарського уряду;
5.              наростання українського національно-визвольного руху;
6.              піднесення страйкової боротьби українських робітників і селян;
7.              значна роль греко-католицької церкви;
8.              перевага ідеї самостійності України.

Під час такої роботи розвивається не лише самостійність, а й усі когнітивні процеси, критичне мислення.

Для перевірки знань, окрім традиційних форм контролю, доцільно використовувати оперативні короткочасні контрольні роботи - історичні та графічні диктанти:

•                   історичний диктант - форма перевірки знань, коли потрібно заповнити пропуски в тексті;
•                   графічні диктанти - форма перевірки знань, коли серед запропонованих тверджень є правильні та помилкові. Правильні позначаються знаком т, а помилкові - і.

Отже, поєднання традиційних і інноваційних форм і методів навчання й контролю навчальних досягнень, орієнтоване на формування ключових та предметних компетентностей, допомагає реалізувати основні завдання освіти з виховання компетентної, самодостатньої особистості, здатної навчатися протягом життя, адаптуватися до постійних змін у житті суспільства та успішно самореалізуватися.

 

РОЗДІЛ 2. ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НУШ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ФОРМАТІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО НАВЧАННЯ

 

 

2.1. Можливості використання нових технологій НУШ на уроках історії в форматі компетентнісного навчання

 

В законі України «Про освіту» прописано мету повної загальної середньої освіти, а саме: всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Однією з ключових компетентностей є інформаційна.

У загальному переліку компетентностей важливе місце посідає інформаційна. Формування інформаційної компетентності учнів як однієї із ключових компетентностей прописано в концепції «Нова українська школа». Згідно неї школа має підготувати учня до реалій життя і не лише нагромадити знання, але навчити користуватися ними для успішної самореалізації у житті, навчанні, праці. На реалізацію цією освітньої мети і спрямована інформаційна компетентність.

Загалом, визначення інформаційної компетентності зводяться до двох основних тлумачень: а) здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати відомості та оперувати даними відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, б) сукупність компетенцій, пов’язаних із роботою у всіх її формах і відображеннях, які дають змогу ефективно користуватися інформаційними технологіями різних видів, як у традиційній друкованій формі, так і засобами комп’ютерних телекомунікацій, працювати з інформацією в різних її формах і представленнях, як у повсякденному житті, так і у професійній діяльності⁶. Отже, в основі інформаційної компетентності лежить вміння знаходити, здобувати, опрацьовувати, фіксувати, систематизувати і використовувати необхідну інформацію.

У наш час через стрімке збільшення обсягів інформації шкільні посібники з будь-якого предмета не можуть вмістити всі наявні відомості, тому дуже важливо сформувати і закріпити в учнів навички самостійно опрацьовувати і використовувати інформаційні джерела.

На уроках історії джерелами інформації можуть бути: а) вчитель, б) підручник, в) роздатковий матеріал, г) відео- та аудіо матеріали, г) інтернет ресурси тощо. Залежно від мети уроку та джерела інформації формуються практичні уміння фіксації інформації: складання тез, історичного плану, ведення конспекту, заповнювання таблиці, малювання чи доповнення схеми тощо. Опрацьовану інформацію на уроці історії учні можуть представити у таких формах: а) доповідь; б) написання есе; в) захист проекту; г) презентація д) написання і захист реферату; е) письмове чи усне повідомлення та ін.

Щоб сформувати інформаційну компетентність учня, вчитель має працювати у відповідному напрямку, щоб: а) сформувати міцні базові знання учня; б) навчити, де учень може знайти необхідну йому інформацію з теми; в) сформувати вміння застосовувати необхідні новітні інформаційні технології; г) розвинути в учнів уміння відфільтровувати тільки актуальну та корисну інформацію; д) формувати вміння аналізувати інформацію, помічати закономірності та використовувати їх, прогнозувати й робити висновки; е) сформувати вміння на основі аналізу попередньої інформації формувати власну точку зору; є) сформувати вміння генерувати оригінальні думки та ідеї; ж) сформувати вміння реалізовувати на практиці на основі власних ідей нові розробки, технології, пристрої тощо.

Н.В. Кутненко розділяє функції вчителя та учнів у ході формування інформаційної компетентності за такими складовими:

а) діяльність учителя: стимулює роботу з різними джерелами знань, готує завдання пов’язані з аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків тощо. Надає консультації щодо опрацювання матеріалів підручника, забезпечує спільні обговорення, вчить складати плани, стискати і розгортати інформацію. Вчить створювати пам’ятки, ділові папери, доповіді, власні презентації. Залучає учнів до позакласної роботи з предмету, участі у проектній діяльності;

б) діяльність учня: залучає до своєї праці різні джерела знань, обирає ті, які потрібно, створює доповіді, буклети, комп’ютерні презентації. Виносить плоди своєї праці на обговорення, вчиться аналізувати, відтворює їх у графіках, діаграмах робить певні висновки. Слідкує за подіями в світі і вчиться орієнтуватися в процесах зміни суспільства.

Під час роботи учня на уроці можна виділити такі етапи формування інформаційної компетентності: 1) ознайомлення - учень визначає кількість інформації з проблеми та можливість її опрацювання; 2) репродукція - учень вивчає масив інформації з проблеми, накопичує її; 3) перетворення - критичне осмислення масиву інформації, порівняння фрагментів з різних джерел однієї тематики, визначення їх достовірності; вилучення робочої інформації, її узагальнення; 4) творчий етап - створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої та перетвореної інформації: формулювання гіпотез, їх перевірка і доведення, створення власних теорій. написання творчих робіт, есе тощо.

Інформаційна компетентність учнів на уроках історії формується з використанням таких видів діяльності: 1) робота з підручником; 2) робота з історичними джерелами (усними, письмовими, матеріальними); 3) використання інтернет- ресурсів; 4) робота з відео- та аудіо матеріалами; 5) робота з музейними експозиціями тощо. Розглянемо особливості кожного з видів вказаної діяльності.

Робота з підручником. Провідне місце у формуванні інформаційної компетентності посідає робота з підручником, який залишається основним джерелом інформації на уроці історії. Важливо сформувати вміння працювати як з самим текстом (пунктами параграфів, рубриками тощо) так і джерелами, розміщеними в підручнику (картами, ілюстраціями, описовими джерелами тощо).

Вивчення історії в сучасній школі розпочинається з 5 класу, учні проходять знайомство з новим для них предметом через пропедевтичний курс «Вступ до історії» і на першому ж уроці відбувається знайомство з підручником: як працювати з підручником, його структура, умовні позначення (що позначають малюнки-символи, тощо). Перші навички роботи з цим джерелом інформації учні формують починаючи вибирати (фільтрувати) необхідну інформацію.

Під час роботи з підручником варто звернути увагу на формування вміння фіксувати інформацію. Одним із поширених способів є створення та заповнення таблиць. За допомогою таблиць учні самостійно (за рубриками) систематизують інформацію, яку важко сприйняти просто читаючи через значний її обсяг, різноплановість тощо.

Робота з історичними джерелами. Важливе місце у формуванні інформаційної компетентності є вміння учнів працювати з історичними джерелами. В учнів формуються вміння навчальної роботи: читати документи, аналізувати і визначати потрібну інформацію, міркувати, оцінювати значення документів минулого і сьогодення.

Одним із різновидів історичної інформації є статистичні дані, які доповнюють текст і створюють розширену картину процесу або явища. Одним із способів опрацювання статистичних даних є створення діаграм (в текстовому процесорі Microsoft Word або табличному процесорі Microsoft Excel).

Робота з описовими джерелами формує в учнів вміння аналізувати інформацію, визначити її ступінь достовірності. Під час роботи з різними типами джерел (погляд очевидця, газетне повідомлення, погляд дослідника, свідчення учасника подій) учні використають схему, згідно якої аналізують джерело: 1. Вид документа (спогади, запис у щоденнику, лист приватний чи офіційний, дипломатичне послання, акт, нота, уривок з історичного дослідження тощо)? 2. Хто є автором документа (приватна особа, офіційна, анонім)? 3. Яка політична, національна, етнічна, службова приналежність автора? Яким чином це впливає на його ставлення до подій? 4. Чи був автор очевидцем того, що сталося, або ж брав безпосередню участь у подіях? 5. Чи є в документі які-небудь факти, що допомагають робити висновок щодо мети появи документа? Кому адресований текст? 6. Коли з’явилося джерело? Під час події чи вже після її завершення? 7. Чи намагається автор дати об’єктивний і осмислений опис того, що сталося? 8. Чи є в тексті факти, що дозволяють вам вважати цей документ достовірним джерелом інформації?

Використання інтернет-ресурсів. Формування інформаційної компетентності учнів тісно пов’язане із використанням інформаційно-комунікативних технологій та інтернет-ресурсів¹³. Одним із пріоритетних напрямків є пошук інформації в мережі інтернет за допомогою технічних засобів навчання: ноутбука, комп’ютера чи мобільного телефону. Для цього вчитель конкретизує пошукове завдання і продумує перелік запитань.

Окремо слід загадати і про нові можливості учнів та вчителів. Йдеться про використання електронних матеріалів до підручників з історії видавництва «Ранок» на сайті ineractive. ranok.com.ua. На електронному освітньому ресурсі розміщено цікаву додаткову інформацію, фрагменти документів та запитання до них, тести для самоконтролю тощо.

Робота з відеоматеріалами. Ще одним джерелом інформації на уроках історії є відеоматеріали. Відеосюжети, кінохроніка, наукові та художні фільми доповнюють художніми образами загальне уявлення про події, розвивають пізнавальні інтереси та здібності учнів, посилюють наочність та активізують самостійну роботу школярів. Важливо зорієнтувати учнів перед переглядом як художнього, так і документального фільму на що слід звернути увагу, поставити конкретне завдання.

Отже, формування інформаційної компетентності учнів на уроках історії передбачає, в першу чергу, вміння працювати з різними видами та джерелами інформації. Складовою інформаційної компетентності є уміння використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, її нагромадження, перевірки і впорядкування; створювати вербальні й візуальні (графіки, діаграми, фільми) тексти, мультимедійні презентації та поширювати їх; виявляти маніпуляції інформацією соціального та історичного змісту під час аналізу повідомлень електронних медіа; виявляти джерела й авторів інформації, робити коректні посилання.

Можливі такі типи і види презентацій:

1. Конспект уроку. Містить візуальні складові традиційного уроку: назва, план, ключові поняття, домашнє завдання  і т. ін. Ілюстративний ряд відіграє другорядну роль.
2. Слайд-шоу. Цілковита відсутність тексту , акцент робиться на яскравих, великих зображеннях або колажі. Демонстрація слайд-шоу протягом  всього уроку вважається малоефективною.
3. Тільки текст. Варіант протилежний попередньому. Дидактичний ефект досягається за рахунок зміни типів і розмірів використовуваних шрифтів і колірної гамми. Також активно використовуються різні варіанти підкреслень.
4. Анімовані схеми. Особливий акцент робиться на різних графіках і схемах. Основна сфера застосування – проведення занять повторювально-узагальнюючого характеру.
5. Опорні сигнали. Фактично даний підхід є розвитком ідей  В.Шаталова. Природно, що в даному випадку необхідне ефективне володіння простими графічними малюнками.
6. Заповнюємо таблицю. Варіант презентацій, рекомендований при проведенні занять, пов’язаних із систематизацією будь-якого матеріалу.

Це можуть бути тематичні, синхронні, хронологічні та інші види таблиць.

Використовуючи як фоновий малюнок зображення, характерне для теми, що вивчається, можна послідовно виводити на слайд незаповнену таблицю, частково заповнену таблицю. І нарешті, завершений варіант «Заповнення» таблиці відбувається після відповідного обговорення в класі.

1. Аналіз картини. Це може бути одна картина,  плакат або низка зображень. У ході уроку можна виділяти та обговорювати з учнями будь-які фрагменти цього зображення.
2. Тестування. Варіант, який можна використати для проведення повторювально-узагальнюючого уроку.
3. Робочий зошит. «Екранний варіант» робочого зошита на друкарській основі. «Заповнення» зошита відбувається після відповідного обговорення в класі [5, ст.118].

Зупинюся на тих типах презентацій, які найчастіше використовую у своїй практиці:

«Офіційна презентація» – це різного роду звіти, доповіді, тощо. Тут використовую строгий, врівноважений дизайн, витриманість, єдиний шаблон оформлення для всіх слайдів. Розважальний елемент звожу до мінімуму. Одним із способів демонстрації такої презентації є чітке структурування, мінімум вступних слів, великий текст. Обов’язково підбиваю підсумки наприкінці доповіді, а якщо є можливість, даю короткі висновки по ходу виступу. Так, при вивченні теми «Світ після Другої світової війни» в 11-му класі використовую презентацію на тему: «Створення ООН», де чітко визначено роль ООН у світових справах, головні органи ООН та їх повноваження.

«Офіційно-емоційна презентація» подібна до попередньої. При цьому враховую головне завдання – привернути увагу аудиторії до певної історичної події, тобто вплинути не тільки на свідомість, але й на емоції. Так, при вивченні теми «Причини і передумови голодомору» в 10-му класі чітко структурую показ слайдів:

1. Причини і передумови голодомору.
2. «Закон про п’ять колосків».
3. Посилення «хлібозаготівель» та їх суть.
4. Демографічні втрати.
5. Масштаби на наслідки голодомору.
6. При демонстрації, враховую, що людській свідомості потрібен певний час, щоб просто усвідомити «картинку» слайда. Зазвичай слайд має демонструватися на екрані не менше 10-15 секунд. В даному випадку, збільшую час для перегляду слайдів, щоб учні змогли усвідомити зміст матеріалу, дати час аудиторії вчитатися і вдивитися в слайд, який перебуває на екрані не більше 40 секунд. За цих умов презентація такого типу має містити не більше 10-15 слайдів.

«Слайд-шоу» – презентація замінює собою найпростіші засоби технічного супроводу.  Комп’ютер використовується як звичайний слайд-проектор. На слайдах – тільки ілюстрації з мінімумом підписів. Акцент робиться на яскравих, великих зображеннях. Такі презентації найдоцільніше використовувати при вивченні тем, присвячених досягненням культури. Використовую такий  тип презентацій з тем: « у 10-му класі: «Український театр у 1917-1921рр.», «Культура України в роки непу». В 11-му класі: «Український кінематограф в другій половині ХХ ст.», «Розвиток культури в незалежній Україні», «Український живопис в 60-70-ті роки ХХ ст.»

Використання «Слайд-шоу» на різних етапах уроку: на початку, в середині, в кінці – створює певний емоційний настрій, дає можливість краще засвоїти матеріал уроку, виховує в учнів любов до прекрасного, повагу до видатних діячів науки і мистецтва, бережливе ставлення до видатних пам’яток  культури.

Особливе місце в моїй практиці займають «учнівські презентації». Для забезпечення активної участі школярів на уроках, вже з 7 – 8 класу я пропоную учням випереджувальні домашні завдання: підготувати презентацію. У 8-му класі учні готують коротенькі презентації про запорізьких козаків, керівників  та учасників Національно –визвольної війни українського народу середини 17 ст. Особливо цікавими бувають презентації з історії культурного життя даного періоду. В 11 класі при вивченні теми «Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 50-х рр.», на першому уроці пропоную учням підготувати презентації з важливих питань даного розділу, а саме: «Голод 1946-1947 рр. в Україні», «Становище церкви. Ліквідація УГКЦ.»,  «Операція «Вісла» ,«Становище творчої інтелігенції. Ідеологічні кампанії». Це може бути індивідуальна чи групова робота. Старшокласники уже знають про вимоги, щодо створення таких презентацій, і тому замість перечитування рефератів чи повідомлень, якими  раніше користувалися, вони вчаться самостійно працювати з різноманітними історичними джерелами, виділяти причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів, наводити аргументи на їх підтвердження, знаходити фото і відеоматеріали і використовувати під час захисту презентації. Це свого роду дослідницька робота учнів, яка виховує в школярів бажання вчитися, давати власну оцінку історичним подіям і процесам  і, що найголовніше, формує активну громадянську позицію.

«Учнівські презентації» стали невід’ємною  частиною у проведенні уроків з історії рідного краю. Учні залюбки використовують різноманітні джерела для підготовки домашніх завдань, досліджують визначні події в історії Житомирщини. Така форма роботи розвиває інтерес до історії рідного краю, виховує патріотичні почуття школярів, посилює зацікавленість історією і спонукає до самостійних досліджень минулого.

При створенні мультимедійної презентації враховую не тільки відповідні принципи класичної дидактики, але й специфічні принципи використання комп’ютерних мультимедійних презентацій.

Необхідно, щоб матеріал був захоплюючим. Використання відомих авторитетних джерел, застосування різноманітної графіки сприяє підвищенню допитливості учнів при вивченні історії.

Таким чином, майстерно зроблена презентація, може привернути увагу учнів і збудити інтерес до глибшого вивчення історії. Школярі не просто слухають вчителя, але й розуміють, а також можуть ефективно застосовувати отримані знання на практиці. Мультимедійні навчальні презентації – один зі способів реалізації такого підходу. Навчальні презентації призначені допомогти викладачеві та учневі й дозволяють зручно й наочно представити матеріал.

Цікавим для використання та перевірки знань учнів є навчальна програма електронного навчання Easyqenerator[http://live.easygenerator.com/]. Ця програма одна з провідних інструментів створення курсів електронного навчання , яка дозволяє створювати, керувати та публікувати навчальний контент. За допомогою Easyqenerator кожен вчитель може розробити онлайн курс на будь-яку тематику. В своїй практиці створюю та використовую навчальні курси з історії України, всесвітньої історії з 7-11 класів. Програма складається з таких складових: створення, дизайн, конфігурація, публікація, результати [22].

 

 

 

 

 

2.2. Застосування навчальних, документальних та науково-популярних фільмів на уроках історії

 

Соціальні відеосервіси мережі Інтернет  призначені для зберігання, перегляду та обговорення цифрових відеозаписів. Найбільш популярним та доступним сервісом, який надає доступ до документальних, науково-популярних та навчальних відеоматеріалів є YouTube. YouTube – це безкоштовна онлайн-служба для роботи з потоковим відео, яка надає можливість всім охочим переглядати та надсилати власне відео [17, ст.52].

Навчальний потенціал YouTube полягає у наявності великої кількості власне навчальних, документальних та науково-популярних відеоматеріалів, що стають доступними для використання вчителем на уроці. Під час уроку вони несуть основне змістове навантаження, а учитель на певний час поступається своїм місцем відеофільмові.

До навчальних відеоматеріалів умовно слід віднести відео, на яких знято музейні експонати й виставки, відвідування меморіальних історичних пам’ятників, телевізійні передачі про окремі історичні події чи проблеми [17, ст. 55].

Методи і прийоми організації роботи учнів з навчальними відеоматеріалами різноманітна та залежать перш за все від навчально-виховної мети уроку, вмотивованості учнів та навчального змісту відео. Проте не залежно від мети, змісту та завдань уроку, використання навчальних відеоматеріалів на уроці має здійснюватися за наступним алгоритмом:

1.               Обрати відео з урахуванням зв’язку зображення з текстом супроводу; доступності супроводжувального тексту; послідовності у розкритті змісту; відповідності навчальній програмі; економності викладу.
2.               Визначити місце навчального відео в структурі уроку залежно від форми і типу уроку.
3.               Визначити час демонстрації, враховуючи вік учнів, зміст матеріалу, що вивчають, і зміст навчального відеоматеріалу. У будь-якому разі тривалість демонстрування навчальних відеоматеріалів на уроці не має перевищувати 7-10 хвилин.
4.               Визначити способи активізації пізнавальної діяльності учнів, тобто сукупність прийомів, які сформують психологічну установку на сприйняття відеоматеріалу.

До документальних відеоматеріалів відносять інтерв’ю безпосередніх учасників подій, відеохроніку тощо. Пошук документальних відео може здійснюватися за ключовими словами або ж на відповідних відео каналах. Таким чином, можна знаходити і використовувати оригінальні відеоматеріали, як, наприклад промови, інтерв’ю, дебати тощо.

Виходячи з того, що документальне відео постає перед учнями як історичне джерело, робота з ним повинна містити такі етапи:

Етапи роботи з документальним відеоматеріалом

 

 

 

 

  

 

 

 

 

Використання відеоматеріалів є найбільш доцільним при ознайомленні учнів з діяльністю історичних постатей, проведенню вступних уроків, опрацюванні таких тем як «Радянська модернізація України», «Західноукраїнські землі в 1921-1938 рр.», «Україна в роки Другої світової війни», «Україна в перші повоєнні роки», «Україна за умов політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1964)», «Україна в період загострення кризи радянської системи», «Розпад Радянського союзу й проголошення незалежності України (1985-1991)», «Україна за умов незалежності» тощо.

Під час вивчення теми «Розпад Радянського союзу й проголошення незалежності України (1985-1991)» учням було запропоновано переглянути відеохроніку подій, які передували проголошенню незалежності України [21], а саме засідання Народної ради 20 серпня 1991 року та події на Майдані Незалежності. На засіданні з промовами виступали такі політичні діячі як :В. Чорновіл, Л. Лук'яненко, І. Заєць, Н. Крюкова, Д. Павличко та В. Філенко. Робота над відеоматеріалами здійснювалася за наступною послідовністю та передбачала виконання учнями наступних завдань:

І Опис:

1.               Опишіть, що ви побачили, переглядаючи відео сюжет. Особливу увагу звертайте на деталі;
2.               Зверніть увагу, які об’єкти потрапили на передній план, а які залишилися на другому;
3.               Що робили люди, які потрапили в об’єктив кінокамери;
4.               Якщо центральною фігурою сюжету виявився відомий історичний діяч, спробуйте описати його зовнішність. Зверніть увагу на його рухи, вираз обличчя;
5.               Які деталі переглянутого сюжету вам запам’яталися найбільше? Чому?

ІІ Інтерпретація.

1.                      З історією якої країни пов'язаний переглянутий вами відео сюжет? Що дало вам можливість зробити такий висновок?
2.                      До якого часу ви віднесли зняті кадри? Обґрунтуйте свої міркування.
3.                      Чи змінилося ваше уявлення про історичні події після перегляду відео сюжету? Якщо змінилося, то що саме і чому?
4.                      Що нового ви дізналися про історичні події, які були вам знайомі з вивченого матеріалу?
5.                      Які емоції і почуття закарбував кінооператор? Чому саме ці події зацікавили його в першу чергу?
6.                      З якою метою і для якої аудиторії був знятий відео сюжет?
7.                      У якому контексті створювали відео?
8.                      Якою ви уявляєте собі психологічну атмосферу історичної події, знятої кінооператором?

ІІІ Висновки та узагальнення.

1.               Сформулюйте висновок, якого ви дійшли після роботи з відео сюжетом. Спробуйте провести історичні паралелі. Зробіть узагальнення.

Таким чином, учні мають змогу переглянути оригінальні відеоматеріали та на їх основі сформувати власне бачення подій минулого. Залучення учнів до роботи з історичними відео-джерелами сприяє формуванню уваги до суб’єктивних елементів історичної інформації, дає змогу порівняти версію офіційної історії з тим, як її бачать і сприймають пересічні люди; критично сприймати та оцінювати інформацію.

Отже, методика організації роботи учнів з відеоматеріалами передбачає постановку питань на отримання історичної інформації, критичне осмислення та перевірку шляхом її співставлення з іншими історичними джерелами та визначення того, яким є ставлення людини до подій, про які вона розповідає.

ВИСНОВКИ

 

Особливістю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна вчитися практично все своє життя. Якість сучасної освіти, тобто відповідність вимогам суспільства, визначається не стільки кількістю того, що дитина знає і чого вона навчилася в школі, скільки вміннями здобувати нові знання та використовувати їх у нових умовах  Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті.   Історична свідомість означає компетентність, яка корисна для орієнтації в змінах нашого життя й нашої суспільної дійсності. Історична свідомість складається з певних способів сприйняття й здатностей проведення розходжень, які здобуваються й заучуються за час життя шляхом власного досвіду, шляхом повідомлених, розказаних історій і шляхом власних актів мислення. Історична свідомість утворюється з восьми взаємозалежних подвійних категорій, які уможливлюють освоєння часу й суспільства.

Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття   про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський.

Нові технології дозволяють повною мірою розкрити й реалізувати потенційні можливості інших інноваційних технологій і методів:  прищеплювати навички науково-дослідницької роботи за допомогою організації дослідницької діяльності з використанням різноманіття методів і форм самостійної пізнавальної й практичної діяльності; розвивати вміння добувати інформацію з різноманітних джерел, обробляти її за допомогою комп'ютерних технологій; формувати вміння коротко й чітко формулювати свою точку зору; сприяти гуманітарному розвитку учнів на основі прилучення до інформації культурного, гуманістичного плану.

Не зважаючи на вищезазначені переваги використання нових технологій на уроках історії існують, на жаль, ряд технічних проблем, які потребують нагального розв’язання, а саме:

1.               Оснащення кабінету історії сучасним мультимедійним устаткуванням.
2.               Забезпечення достатнього рівня компетентності педагогів у галузі використання нових технологій.
3.               Створення якісних навчальних матеріалів, якими можна наповнити освітні Інтернет-мережі і за їх посередництва масово використовувати на уроках чи в процесі підготовки до них.
4.               Вироблення правильної стратегії функціонування освітніх мереж.

Вирішення цих проблем повинно бути реальним, а не декларативним, тож має забезпечуватися належними ресурсами, а не тільки адміністративним тиском на педагогів.

Сучасний педагог просто зобов'язаний уміти працювати із сучасними засобами навчання хоча б заради того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав - право на якісну освіту. Сьогодні вчитель, що постійно діє в рамках звичайного уроку, істотно поступається своїм колегам, що ведуть заняття з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.               Національна доктрина розвитку суспільства//Книга вчителя історії, етики, основ правознавства / Упоряд. Р.І. Євтушенко, О.В. Гавлєтова. – Х., 2006.
2.               Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Освітня галузь «Суспільствознавство», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1392/[Електронний ресурс].
3.               Методика навчання історії в школі// О.І. Пометун, Г.О.Фрейман. – К., 2015, - 328с.
4.               Інноваційні технології на уроках історії// Мокрогуз О.П. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2020. – С.96.
5.               Навчальні програми загальноосвітніх навчальних закладів.
6.               О.Пометун «Особливості проектування й методики уроку в контексті оновлення змісту історичної науки». Методичний коментар до програми 2020 року з історії для основної школи.
7.               Пометун О., Фрейман Г. Нові підходи до відбору та структурування змісту сучасної історичної освіти. // Історія в школах України – 2020. - №1. – с. 2-7.
8.               Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науковий методичний посібник. // О.Пометун – К.:А.С.К., 2018 – 192с.
9.               Баханов К.О. Професійний довідник вчителя історії. Видавнича група «Основа». – 2019р.
10.          Худобець О. Новітні інформаційні технології: навчити учителя // Історія України. – 2016. - №17. – с. 18-22.
11.          Мокрогуз О.П. Мультимедійна презентація в системі засобів навчання // Комп’ютер в школі та сім'ї – 2019. - №8. – с. 21-24.
12.          Проектна діяльність у школі/ Упоряд. М. Голубенко. – К.: Шк. Світ, 2017. – 128 с.

Додаток 1

 

Пропедевтичний курс «Вступ до історії». 5 клас

Вступ.

Тема уроку: «Що таке історія».

Учням пропонується завдання прочитати самостійно інформацію про історика М. Грушевського, вибрати речення, у яких розповідається про його діяльність і таким чином скласти розповідь про «батька української історії».

«Кому завдячує розвитком українська історична наука?

Батьком української історії справедливо вважають Михайла Грушевського. Йому належить близько 2000 праць з історії України, серед яких і 10-томна «Історія України-Руси».

Михайло Грушевський (1866-1934) був людиною різнобічних талантів. Як науковець він виявив себе в історії, літературознавстві, досліджував усну народну творчість. А ще писав оповідання, п’єси, вірші. Учительська сім’я, у якій народився Михайло, прищепила йому жагу до знань та смак до слова. Та головне, чого навчили майбутнього вченого його батьки, - любові до рідної землі. Власне тому, зростаючи далеко від України (спершу в Ставрополі, а потім у Владикавказі, що на території Росії), він цікавився всім українським. Згодом Михайло Грушевський згадував, що під впливом розповідей батька він рано усвідомив себе українцем. Під час навчання в Тифліській гімназії (тепер Тбілісі, Грузія) він захопився минулим України. Бажання глибше осягнути історію рідного народу привело Грушевського до Київського університету. Відтоді свою долю він пов’язав з історією України фахово, ставши вченим-істориком».

Джерело: Власов В.С. Історія України (Вступ до історії): підруч. для 5-го кл. загальноосвіт. навч. закл. Київ: Ґенеза, 2013. 256 с.: іл.

Додаток 2

 

Історія України. 8 клас

Розділ І: Українські землі в XVI ст.

Тема уроку: Культурно-освітнє життя України в XVI ст.

На початку уроку під час проведення евристичної бесіди вчитель спільно з учнями розкриває фактори та обставини розвитку української культури (це і використання традицій і духовної спадщини Київської Русі, і фактор дискримінації українського народу, постійна боротьба проти турецько-татарської загрози, героїчний образ козаків тощо) та поширення ідей гуманізму на українські землі, що відобразились у культурі того періоду. Під час розгляду розвитку та здобутків безпосередньо по галузям учням пропонується заповнити табличку в зошиті.

Завдання: на основі матеріалу підручника параграф 8 «Культурно-освітнє життя України в XVI ст.» заповніть таблицю в зошиті.

 

Галузь	Основні здобутки
Освіта і шкільництво
Рукописна книга та друкарство
Розвиток української мови
Література
Літописання

 

Запитання до класу після опрацювання матеріалу:

1.     Яке місто було провідним центром освіти і культури в Україні в XVI ст.? Чому? Свою відповідь обґрунтуйте, використавши інформацію з таблиці.
2.     У чому проявився вплив на українську культуру ідей гуманізму?

Джерело: Швидько Г.К., Чорнобай П.О. Історія України: підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. Київ: Ґенеза, 2016. 352 с.: іл., карти.

Додаток 3

 

Історія України. 11 клас

Тема 4: Україна у період загострення кризи радянської системи.

Тема уроку: Демографічні і соціальні зміни.

Під час вивчення демографічної ситуації в УРСР у 19601980-х роках вчитель оперує статистичними даними згідно всесоюзних переписів населення 1959 та 1989 років (першого повоєнного перепису та останнього перепису населення в УРСР) (додаток А).

Завдання 1:

1.     Складіть кругову діаграму «Національний склад населення УРСР у 1959 та 1989 роках» (додаток Б).
2.     Як змінився кількісний і національний склад населення УРСР?
3.     Чому відбулися такі зміни?
4.     Які наслідки для українського суспільства вони мали?

Завдання 2:

1.     Складіть стовпчикову діаграму «Зміни у соціальній структурі населення» (додаток В).
2.     Як змінилася соціальна структура населення? З якими процесами в УРСР це пов’язано?

Перепис населення УРСР 1959 - перший повоєнний перепис населення в Україні. Згідно з результатами перепису в УРСР мешкало 41 869 046 осіб, з них: 32 158 493 чол. - українці (76,81%), 7 090 813 - росіяни (16,94%), 840 311 - євреї (2,01%), 363 297 - поляки (0,87%), 290 890 - білоруси (0,69%). Найбільший відсоток українців був у Тернопільській області (94,89%), найменший - у Кримській (22,28%). (Вікіпедія: Вільна енциклопедія. Перепис населення УРСР 1959.

Соціальний склад населення УРСР 1960-1985

□ Робітники % □ Селяни %

Джерело: Струкевич О.К., Романюк І.М., Дровозюк С.І. Історія України: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень).Київ: Грамота, 2011. 320 с.: іл.

Додаток 4

 

Історія України. 10 клас

Тема: Український державотворчий процес (1917-1921 рр.).

Тема уроку: Проголошення ЗУНР.

Під час вивчення нового матеріалу щодо подій на західноукраїнських землях у 1918-1919 роках учням запропоновано 2 документи, які розкривають питання претензії поляків на Східну Галичину.

Завдання до документу 1: Які аргументи наводить Р.Дмовський, обґрунтовуючи претензії поляків на Східну Галичину? Чому він звертається до президента США? Які ви можете навести контраргументи?

Завдання до документу 2: Охарактеризуйте ставлення офіційних польських представників на Паризькій мирній конференції щодо принципу самовизначення народів.

Документ 1. З меморіалу Р. Дмовського до президента США В. Вільсона (8 жовтня 1918 р.)

Український національний рух не охопив усього українського населення, ані витворив достатньо численного і незалежного українського інтелектуального класу. Офіційна статистика говорить, що серед усіх професій та у сфері торгівлі в Східній Галичині, за винятком дрібних землеробів, руський елемент представлений менше ніж 5%. Якщо під австрійським пануванням уряди Галичини перебувають у руках поляків, то це не означає, що вони були в привілейованому становищі, але означає тільки те, що в цьому краї немає іншого елемента, який був би здатен забезпечити його адміністрацію. Тому найближчим часом польська адміністрація є єдино можлива для нормального розвитку і поступу цієї землі.

Джерело: Ццт. за Павлишин О. Соціально-політичний портрет українського проводу Галичини та Буковини в революції 19181919 років // Україна модерна. Число 4-5. Львів, 2004. С. 191.

Документ 2. Із вражень американського кореспондента, присутнього на Паризькій мирній конференції.

Коли хто-небудь розмовляв з поляками про їхні претензії до різних частин німецької території, вони звичайно заявляли: «Не судіть за декількома містами. Підіть у сільську місцевість і Ви побачите, що вона польська. Безглуздо з боку Німеччини претендувати на ці території тільки на тій підставі, що деякі міста є німецькими, у значній мірі через чиновників та їхні сім’ї ». Співрозмовник сприймав справедливість цих аргументів і переходив до обговорення справ Галичини. Він інформував своїх польських колег, що пробував застосувати такі самі аргументи щодо Східної Галичини і що, згідно з його враженням, підкріпленим статистикою, у цьому краю, за винятком Львова й одного-двох міст, немає поляків, за винятком великих землевласників - того самого класу, що виступив проти поляків у Познані і Східній Пруссії. Ентузіазм щодо принципу самовизначення раптово вщухав. Їхні лиця, які перед тим майже наповнювалися слізьми від впливом розповіді про нещасну долю польських селян, насуплювалися.

Джерело; Paliy M. The Ukrainian-Polish Defensive Alliance, 1919-1921. Edmonton, Toronto, 1995. P. 52.

Додаток 5

 

Всесвітня історія. 9 клас

Тема: Європа в часи Французької революції та наполеонівських війн.

Тема уроку: Консульство та Імперія Наполеона Бонапарта.

Під час розгляду даної теми учням пропонується здійснити дослідження біографії Наполеона, використовуючи інформацію з мережі інтернет, а саме:

1.     Зробіть підбірку цікавих фактів про життя та діяльність Наполеона Бонапарта.
2.     Зауважимо, що не всі відомості в мережі інтернет є достовірними. Виберіть відомості, які, на вашу думку, є правдоподібними, а які можна віднести до вигадок сучасників. Свій вибір обґрунтуйте.

Додаток 6

 

Історія України. 8 клас

Тема: Землі України у складі Речі Посполитої (XVI - п.п. XVII ст.).

Тема уроку: Запорозька Січ- козацька республіка. Завдання: Перегляньте уривок з художнього кінофільму «Тарас Бульба» (реж. В. Бортко, 2009 р.) та дайте відповіді на запитання:

1.     Які звичаї та традиції запорожців відображені у фільмі?
2.     Як відбувалося обрання кошового отамана? Чи всі козаки мали право брати участь у виборах?
3.     Охарактеризуйте побут та зовнішній вигляд запорожців. Що вас найбільше вразило?

Історія України. 9 клас

Тема: Кирило-Мефодіївське братство.

Завдання: Перегляньте документальний фільм №67 «Ки- рило-Мефодіївське братство» кіноциклу «Невідома Україна. Нариси нашої історії» (реж. М. Плахов-Модестов, М. Бернадський та ін., 1994-1996 рр.) та дайте відповіді на такі запитання:

1.     Які передумови появи братства розкриваються у фільмі?
2.     Що це була за організація, коли вона існувала?
3.     Чому вона отримала таку назву?
4.     Хто були її членами?
5.     Які програмні документи були створені? Хто автор?
6.     Які основні ідеї кирило-мефодіївців?
7.     Коли та чому припинило своє існування?
8.     Як склалась доля братчиків?
9.     Яке значення Кирило-Мефодіївського братства в національно-визвольному русі?