ОКВНЗ “Дніпропетровський театрально-художній коледж”
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з дисципліни «Сучасний бальний танець»
на тему: «Виховання педагогічних навичок викладачів бальних танців у студентів відділення хореографії»
для закладів фахової передвищої освіти ,
культури та мистецтв
Укладач: Майстренко Ю. Б.
м. Дніпро
2019 р.
ЗМІСТ
Вступ |
3 |
1. Характеристика діяльності та зміст умінь студентів |
4 |
2. Принципи складання учбової програми для гуртків бальних танців 3. Принципи складання учбової програми для хореографічної школи, хореографічного відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу |
7
8 |
4. Організація і методика проведення заняття |
10 |
5. Орієнтовний навчально-тренувальний комплекс вправ |
12 |
6. Основні етапи вивчення танцю |
15 |
7. Деякі поради молодим педагогам Висновок |
16 18 |
Рекомендована література |
19 |
ВСТУП
Впродовж чотирьох років навчання в ОКВНЗ «Дніпропетровський театрально-художній коледж» студенти хореографічного відділення опановують знання, як виконавської, так і педагогічної діяльності. Враховуючи популярність бального танцю випускники коледжу повинні повною мірою володіти методичними педагогічними прийомами навчання цьому жанру хореографії.
Метою даної методичної розробки є допомога студентам і випускникам коледжу, педагогам бального танцю, що починають свою професійну діяльність.
Бальні танці органічно увійшли до культури та побуту мешканців України. Як і інші жанри хореографічного мистецтва, бальні танці в своїх витоках – плід народної творчості. В танці знайшли віддзеркалення національні риси, особливості психічного складу, трудової діяльності, побуту різних народів. З часом деякі танці, набувши широкого поширення придбали інтернаціональний характер. Дух епохи, національні особливості естетичні смаки соціального середовища, в якому вони існували, накладали на них свій відбиток.
Так танці, що зародилися в селянському середовищі, а потім розповсюдилися в аристократичних салонах, палацах, багато в чому відходили від своїх першоджерел. Зміни в них вносилися і тоді, коли вони потрапляли на сцену, в балетний спектакль, а потім, оновившись, знов поверталися в побут.
Побутовий бальний танець розвивається таким же чином, що і сценічний. Побутовий танець живе на оперній і балетній сцені (наприклад, танці з опери «Євген Онегін» П. Чайковського, «Чарльстона» і «Червоні квітки» Р. Гліера і ін.), вплітається в драматургію спектаклю музичної комедії драматичного театру, зрозуміло, набуваючи при цьому специфічних сценічних рис. Часто він виконує важливі, проте допоміжні функції; сприяє створенню обстановки, що характеризує епоху, соціальне середовище і т. ін.
Викладачі побутових танців можуть багато сприйняти в народному та професійному мистецтві і, творчо використовуючи цей матеріал педагогічній роботі, передати своїм учням. Ось чому вони повинні бути добре знайомі з танцювальним мистецтвом, з його практикою, теорією та історією.
1. Характеристика діяльності та зміст умінь студентів
Виробничі функції, типові задачі діяльності, уміння та компетенції, якими повинен володіти студент спеціальності «Хореографія».
Назва діяльності |
Зміст уміння |
Набір учасників до танцювального колективу |
Використовуючи рекламно-інформаційні засоби діяльності, форми культурно-масової роботи, володіючи психолого-педагогічними та спеціальними знаннями, уміти: – виявляти сценічних, музично і фізично обдарованих представників населення; – залучати сценічних, музично і фізично обдарованих представників населення до участі в роботі колективу |
Організація колективу |
Використовуючи знання основ педагогіки та вікової психології, методики роботи 3 хореографічним колективом, уміти: – здійснити розподіл учасників за групами; сформувати в колективі органи самоврядування; – здійснювати організаційне керівництво колективом |
Планування і облік роботи колективу |
Володіючи методикою планування та ведення нормативної документації, уміти: – здійснювати перспективне і поточне планування роботи колективу; – складати розклад занять та репетицій; – вести обліково-звітну документацію |
Організація навчально- виховної роботи в хореографічному класі (колективі) |
Знаючи основи педагогіки, методику викладання хореографічних дисциплін, уміти: – науково організувати навчально-виховний процесе; – чітко поставити конкретну мету; – визначити зміст роботи; – вибрати раціональні форми і методи виконання діяльності; – організувати фронтальну, мало групову, групову, парну, індивідуальну роботу студентів; – організовувати поза аудиторні заходи; – встановити тісні педагогічні контакти з батьками з метою забезпечення єдності в роботі школи і сім’ї |
Організація оптимальних умов діяльності і керівництво роботою учнів |
Враховуючи основні функції і завдання навчально-виховного процесу та сучасні вимоги до викладача, уміти: – організувати і керувати пізнавальною діяльністю студентів на основі закономірностей і принципів навчання; – володіти формами і методами організації навчально-виховного процесу, педагогічної діагностики та педагогічного прогнозування; – здійснювати планування своєї діяльності; – створити умови, за яких студенти можуть найбільш раціонально і продуктивно засвоювати матеріал |
Проектування навчально- пізнавальної діяльності |
Спираючись на знання з історії, педагогіки, психології, соціології, уміти: – прогнозувати і проектувати діяльність студентів, що спрямована на засвоєння ними педагогічно- адаптованого соціального досвіду, взаємодіяти в навчально-пізнавальному процесі; – відбирати зміст, форми, методи навчання; – мотивувати і стимулювати навчально-пізнавальну діяльність студентів на різних її етапах; – прогнозувати попередні результати знань, умінь і навичок |
Створення матеріально- технічної бази |
Виходячи зі специфіки танцювального колективу, віку учасників, фінансових можливостей, уміти: – розробити вимоги для обладнання репетиційного (навчального) приміщення; – визначити перелік необхідних матеріалів, обладнання, музичних інструментів, аудіовізуальної техніки, нотної та спеціальної літератури, костюмів, взуття, здійснювати їх відбір і придбання; – скласти кошторис витрат на матеріально-технічне забезпечення роботи колективу; – здійснити підбір костюмів, взуття, аксесуарів для танцювального номера; – організувати підготовку рекламної продукції до концертних виступів колективу (афіші, програми, буклети тощо); – готувати сценічні площадки для виступів колективу (розміщення учасників, оформлення і обладнання сцени тощо); – користуватися аудіовізуальною апаратурою, налагоджувати звукову та освітлювальну апаратуру; – організувати збереження і ремонт обладнання, костюмів, взуття, реквізиту тощо |
Створення безпечних умов праці |
Володіючи знаннями з безпеки життєдіяльності, уміти: – створювати безпечні умови для роботи; – враховувати в процесі занять санітарно-гігієнічні та медико-фізіологічні особливості щодо фізичного навантаження членів колективу; – піклуватися про здоров’я членів колективу, викорінювати їх фізичні вади; – запобігати професійним захворюванням, проводити профілактичні заходи щодо травматизму на виробництві |
2. Принципи складання учбової програми для гуртків бальних танців
При складанні програми викладач враховує загальні принципи педагогіки та логіку вивчення хореографічного матеріалу.
Спочатку визначаються мета і задачі навчання і виховання, а також основні принципи педагогічної роботи. Потім вказується обсяг учбової роботи і послідовність проведення занять.
Звичайно передбачається вивчення ряду взаємозв’язаних циклів танців (від двох до п’яти залежно від можливостей). Кожний цикл розраховується на 20-24 години (10-12 занять по 2 години).
Послідовність в проходженні циклів обумовлюється дидактичним принципом – від простого до складного. Вивчення танців, включених в другій і подальші цикли, ґрунтується на навичках і знаннях, набутих учнями в процесі проходження попередніх циклів. Разом з тим, кожний з циклів повинен бути закінченим цілим і охоплювати основні стилістичні різновиди танців. Таким чином здійснюється спадкоємність: кожний подальший цикл – це нова сходинка в єдиній системі навчання.
Програма, як правило, складається з чотирьох розділів, в кожний з яких входить певна група танців (з’єднаних, головним чином, стилістичною спільністю):
– дитячий бальний танець ( Полька, Вару-вару, Гуцулка та інші за вибором);
– європейські танці, або Стандарт (Повільний вальс, Танго, Віденський вальс, Повільний фокстрот, Квікстеп);
– латиноамериканські танці (Ча-ча-ча, Самба, Румба, Джайв, Пасодобль).
– соціальні танці (Блюз, Французький вальс, Мамбо, Меренга та інші за вибором).
Програма повинна бути побудована так, щоб матеріал можна було засвоювати поступово, послідовно. Тому, наприклад, вивчаючи танці вільної композиції, треба їх розподіляти по циклах, починаючи з основних рухів і невеликих учбових композицій, а складніші поступово включати в подальші цикли, де учні вдосконалюють навички, знання і розширюють репертуар.
3. Принципи складання учбової програми для хореографічної школи, хореографічного відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу
Так як бальні танці стали спортивними, велике значення має планування програми підготовки зі спортивних танців, також розвиток загальної, спеціальної, фізичної, хореографічної, технічної, музичної та психологічної підготовки.
ОРІЄНТОВНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Клас |
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
||
Всього |
Теоретичних |
Практичних |
|||
0-й клас (підготовчий) |
1 |
Вступ. Вивчення основних ритмічних вправ |
20 |
– |
20 |
2 |
Ознайомлення з партерним тренажем |
зо |
– |
30 |
|
3 |
Вивчення основних елементів класичного танцю |
20 |
– |
20 |
|
4 |
Дитячий бальний танець |
35 |
– |
35 |
|
Загальна кількість годин |
105 |
– |
105 |
||
1-й клас |
і |
Танцювальна зала |
2 |
1 |
1 |
2 |
Колективно-порядкові вправи |
3 |
– |
3 |
|
3 |
Ритмічні вправи |
4 |
– |
4 |
|
4 |
Тренувальні вправи |
6 |
– |
6 |
|
5 |
Танці в ритмі польки |
зо |
1 |
29 |
|
6 |
Танці в сучасних ритмах |
зо |
1 |
29 |
|
7 |
Українські сучасні танці |
зо |
1 |
29 |
|
Загальна кількість годин |
105 |
4 |
101 |
||
|
|
|
|
|
|
2-й клас |
1 |
Колективно-порядкові вправи |
3 |
– |
3 |
2 |
Тренувальні вправи |
6 |
– |
6 |
|
3 |
Загальне ознайомлення з танцями європейської програми |
1 |
1 |
– |
|
4 |
Повільний вальс |
47 |
2 |
45 |
|
5 |
Загальне ознайомлення з танцями латиноамериканської програми |
1 |
1 |
– |
|
6 |
Ча-ча-ча |
47 |
2 |
45 |
|
Загальна кількість годин |
105 |
6 |
99 |
||
3-й клас |
і |
Соціальна природа бального танцю |
1 |
1 |
– |
2 |
Повільний вальс |
20 |
– |
20 |
|
3 |
Квікстеп |
32 |
2 |
зо |
|
4 |
Ча-ча-ча |
32 |
2 |
зо |
|
5 |
Джайв |
20 |
– |
20 |
|
Загальна кількість годин |
105 |
5 |
100 |
||
4-й клас |
1 |
Основні етапи розвитку бального танцю |
2 |
2 |
– |
2 |
Повільний вальс |
14 |
– |
14 |
|
3 |
Квікстеп |
14 |
– |
14 |
|
4 |
Танго |
25 |
2 |
23 |
|
5 |
Ча-ча-ча |
14 |
– |
14 |
|
6 |
Джайв |
14 |
– |
14 |
|
7 |
Самба |
22 |
2 |
20 |
|
Загальна кількість годин |
105 |
6 |
99 |
||
5-й клас |
і |
Образ у бальному танці |
2 |
2 |
– |
2 |
Повільний вальс |
20 |
– |
20 |
|
3 |
Квікстеп |
14 |
– |
14 |
|
4 |
Танго |
20 |
– |
20 |
|
5 |
Віденський вальс |
32 |
2 |
зо |
|
6 |
Ча-ча-ча |
20 |
– |
20 |
|
7 |
Самба |
20 |
– |
20 |
|
8 |
Джайв |
20 |
– |
20 |
|
9 |
Румба |
27 |
2 |
25 |
|
Загальна кількість годин |
175 |
6 |
169 |
||
6-й клас |
1 |
Музичне оформлення уроків спортивного бального танцю |
2 |
2 |
– |
2 |
Повільний вальс |
18 |
– |
18 |
|
3 |
Танго |
14 |
– |
14 |
|
4 |
Квікстеп |
20 |
– |
20 |
|
5 |
Віденський вальс |
22 |
– |
22 |
|
6 |
Ча-ча-ча |
15 |
– |
15 |
|
7 |
Самбо |
20 |
– |
20 |
|
8 |
Джайв |
14 |
– |
14 |
|
9 |
Румба |
32 |
2 |
зо |
|
10 |
Пасодобль |
18 |
– |
18 |
|
Загальна кількість годин |
175 |
4 |
171 |
||
|
1 |
Місце танцю в житті людини |
3 |
3 |
– |
|
2 |
Повільний вальс |
18 |
– |
18 |
7-й клас |
3 |
Танго |
10 |
– |
10 |
4 |
Квікстеп |
18 |
– |
18 |
|
5 |
Віденський вальс |
18 |
– |
18 |
|
6 |
Повільний фокстрот |
28 |
2 |
26 |
|
7 |
Ча-ча-ча |
15 |
– |
15 |
|
|
8 |
Самба |
15 |
– |
15 |
9 |
Румба |
15 |
– |
15 |
|
10 |
Джайв |
20 |
– |
20 |
|
11 |
Пасодобль |
15 |
– |
15 |
|
Загальна кількість годин |
175 |
5 |
170 |
||
|
1 |
Повільний вальс |
13 |
– |
13 |
8-й клас |
2 |
Танго |
8 |
– |
8 |
3 |
Квікстеп |
14 |
– |
14 |
|
4 |
Віденський вальс |
14 |
– |
14 |
|
5 |
Повільний фокстрот |
20 |
– |
20 |
|
6 |
Ча-ча-ча |
10 |
– |
10 |
|
7 |
Самба |
10 |
– |
10 |
|
8 |
Джайв |
10 |
– |
10 |
|
9 |
Румба |
16 |
– |
16 |
|
10 |
Пасодобль |
10 |
– |
10 |
|
11 |
Постановка концертних номерів |
50 |
– |
50 |
|
Загальна кількість годин |
175 |
– |
– |
4. Організація і методика проведення заняття
Заняття – основна форма учбової роботи, тому від добре продуманого змісту, форми, організації, методики проведення уроку залежить успішне досягнення кінцевої мети навчання.
Особливо відповідальним і важливим є перший цикл. Тут закладається фундамент подальшого розвитку учнів, прищеплюється інтерес і любов до танцю, отримуються перші навички танцювальних рухів, формуються основи успішного навчання: дисципліна, організованість, зібраність, увага, вміння орієнтуватися в просторі, вміння займатися в колективі, правильні взаємостосунки партнерів; тут найбільш активно виховується пластичність, відчуття ритму, музичний слух і т. ін.
Відомо, що перші враження звичайно залишають найяскравіший слід в свідомості учнів і суттєво впливають на їх відношення до занять. Через це організація і проведення перших уроків може стати чинником, що визначає весь подальший хід занять, а отже, і вирішальним для успіху в навчанні.
Не можна допускати, щоб початок занять проходив в стихійній обстановці, при якій керівнику, що не володіє прийомами педагогічної роботи і не має досвіду, важко почати урок. Темпоритм такого заняття буде загублений, продуктивність – нікчемна, а втомленість педагога і учня велика. Відсутність творчої дисципліни породить недбалість навчання, низьку продуктивність і розвал колективу.
Тому педагог повинен продумати організацію занять, в якій велику організуючу роль грає прийом лінійної побудови.
Увійшовши до танцювального класу і ставши обличчям до центру, викладач запрошує вишикуватися по зросту в лінії (попереду партнерки, ззаду партнери). Відрекомендувавши себе (а також акомпаніатора і помічників, якщо вони є), викладач звертається до учнів з коротким вступним словом, зміст якого зводиться до наступного: надалі всі заняття починаються з побудови, яка зроблена зараз; заняття завжди починаються в призначений час; заняття вимагають організованої уваги, дисципліни, наполегливості і т. ін. Таке звертання, вимовлене в тактовній формі, переконливим тоном, сприятиме створенню робочої атмосфери занять.
Повертаючись безпосередньо до занять, викладач знайомить учнів з постановкою тулубу, голови, рук, ніг. Потім виконуються вправи, передбачені програмою «типового тренажу». Вслід за тренажем – розповідь про рух по колу і ознайомлення з правилами орієнтації у танцювальній залі. І, нарешті, наступає центральний розділ уроку – розучування танцю.
5. Орієнтовний навчально-тренувальний комплекс вправ
Колективно-порядкові тренувальні та ритмічні вправи як основа танцювальних рухів. Тренувальні вправи відіграють важливу роль під час навчання спортивному бальному танцю, закладають в учнів надійний фундамент основ танцювальних рухів. Учні мають можливість підвищувати і вдосконалювати свою виконавську майстерність, свої рухові навички. Танцювальна гімнастика, тобто вправи для засвоєння техніки танцю, необхідна для набуття учнями танцювальних навичок, легкості, грації. Тренувальні вправи допомагають учням легше розучити і засвоїти танцювальний репертуар. Необхідно, щоб учні свідомо підходили до технічно правильного виконання тренувальних вправ. Лише у тих випадках, коли педагог переконаний у необхідності тренувальних вправ і зумів довести це учням, тренаж дає позитивні результати.
Основу навчально-тренувального комплексу вправ, який використовується при навчанні бальному танцю, становлять найбільш корисні для бальної хореографії вправи класичного і народного танців.
На відміну від класичного або характерного народно-сценічного танців, де рухи засвоюються спочатку біля станка, особливістю тренажу тут є розучування і виконання всіх вправ на середині залу без опори.
До складання тренувальних вправ викладач повинен підходити творчо. Тренувальні вправи підбираються виходячи з конкретної мети, завдань навчання та інших умов. Педагог повинен також враховувати індивідуальні особливості учнів.
До систематичних занять тренажем учнів необхідно привчати з перших уроків. Потрібно регулярно, на кожному уроці, займатися підготовчими вправами для ніг, рук, тулуба, – це розвиває пластичність рухів і музикальність. Засвоювати матеріал важливо послідовно, починаючи з розучування найпростіших вправ. Із розвитком координації рухів вправи можуть і повинні ускладнюватися.
Основні колективно-порядкові вправи
Вхід до зали танцювальним кроком.
Положення рук.
Шикування, перешикування та переміщення у танцювальній залі в різних напрямках.
Простий крок уперед, назад, убік.
Танцювальний крок.
Підскоки.
Основні ритмічні вправи
Оплески у долоні в музичних розмірах 2/4, 3/4, 4/4, з акцентуванням різних долей такту.
Поєднання ритмічних оплесків з різними видами:
• танцювальних рухів;
• стрибків;
• рухів рук, голови, тулуба.
Вироблення постави тулуба, ніг, рук, голови.
Позиції ніг, які використовуються у бальних танцях (I, II, III, VI).
Позиції рук (підготовча, I, II, III).
Demi-plie – демі-пліє (напівприсідання у I, II, III, VI позиціях ніг).
Grand plie – гранд пліє (повне присідання у I, III позиціях).
Battement tendu – батман тандю (ковзання ногою по підлозі у I, III позиціях вперед, убік, назад).
Battement tendu з demi-plie – батман тандю з демі-пліє (ковзання ногою по підлозі з напівприсіданням у I, III позиціях вперед, убік, назад).
Battement tendu jeté – батман тандю жете (у I, III позиціях – хрестом).
Battement tendu jeté – батман тандю жете зі скороченням стопи у повітрі (у I, III позиціях – хрестом).
Grand battement jeté – гранд батман жете (великі кидки у I, III позиціях – хрестом).
Releve – релеве (підйом на півпальці у I, II, III, VI позиціях).
Різні види Port-de-bras – пор-де-брас (переводи рук).
Ритмічні вправи
Вправи для рук:
– відведення рук ривком угору, вниз, убік;
– обернення кисті, передпліччя всієї руки у різних площинах.
Вправи для шиї:
– нахили голови вперед, назад, праворуч, ліворуч;
– зміщення голови вперед, назад, праворуч, ліворуч при нерухомих плечах;
– кругові рухи.
Вправи для плечей:
– піднімання та опускання; висування вперед і назад;
– кругові рухи.
Вправи для тулуба:
– повороти праворуч, ліворуч;
– нахили вперед, назад, праворуч, ліворуч;
– зміщення верхньої частини тулуба вперед, назад, праворуч, ліворуч;
– кругові рухи;
– хвильові рухи.
Вправи для стегон:
– зміщення стегон вперед, назад, праворуч, ліворуч при нерухомій верхній частині тулуба;
– кругові рухи;
– підскоки: на двох ногах, на одній нозі, з ноги на ногу.
6. Основні етапи вивчення танцю
У багатьох випадках корисно спочатку дати учням загальне уявлення про мету – показати танець, а потім приступити до вивчення його окремих елементів у найпростішій формі, аж до схеми «переступання».
На другому етапі елементи танцю поступово збагачуються деталями. Коли в учнів буде уявлення про те, з яких рухів і в якій послідовності складається кожний елемент, можна почати тренування з музичним супроводом.
Методи розучування танців можуть бути і іншими – можна спочатку з учнями розучити окремі елементи, а потім показати танець в цілому. Кожний з цих варіантів має свої переваги і недоліки.
У першому випадку демонстрація танцю викликає в деяких учнів прагнення навчитися танцювати так, як танцює педагог. А це стимулює інтерес до занять.
Іншим же продемонстрований танець здається складним, у них з’являються сумніви, чи зможуть вони виконати цей танець так само добре, як їм його показали. Тому їх інтерес до розучування танцю втрачається. Ось чому другий варіант іноді виявляється більш ефективним.
Не зайвим буде нагадати також, що потрібно прагнути засвоєння навичок не тільки правильно, але й художньо-емоційного виконання розучуваних танців.
Навчити танцю на достатньо високому рівні педагог може тільки в тому випадку, якщо знає його структуру і всі рухи настільки досконально, що найдетальніша розкладка на окремі елементи не складе для нього труднощів.
Зрозуміло, що педагог повинен уміти розбиратися в записі будь-якого танцю і сам вміти його записати.
7. Деякі поради молодим педагогам
Вміння створити сприятливі умови для роботи частіше за все приходить не відразу. Звичайно молодий педагог лише з часом, пройшовши тернистий шлях, починає помічати причини ускладнень або невдач, що виникають в процесі занять у всієї групи або окремих учнів. Іноді йому доводиться стикатися і з конфліктними ситуаціями, з нетактовною поведінкою окремих осіб по відношенню до партнера або до нього самого.
Більшість молодих керівників, що починають педагогічну діяльність, роблять одні й ті ж методичні і організаційні промахи. Найхарактерніші помилки такі: невміння організувати урок, сконцентрувати увагу і викликати інтерес учнів до занять.
Щоб уникнути такого результату педагогам, що починають свою професійну діяльність, необхідно:
– дотримуватися відчуття міри в вивченні окремих рухів і танців;
– не допускати зайвої поспішності в освоєнні матеріалу або зайвої повільності. У будь-якому випадку учні втратять інтерес або через те, що не засвоюватимуть матеріалу, або їм буде просто нудно;
– рівномірно розподіляти час фізичного навантаження і відпочинку;
– дотримувати темпоритм уроку, не відволікаючись на непотрібні розмови і неефективні зауваження;
– пояснювати матеріал дохідливо, стисло, акцентуючи увагу на головних моментах;
– зауваження робити, не підвищуючи голосу, тактовно, але вимогливо;
– у кінці занять робити короткий аналітичний розбір уроку із зауваженнями і побажаннями.
Як правило, учні приходять на урок з великим бажанням оволодіти танцем, але майже завжди спочатку відчувають себе невпевнено. Тому дуже важливо підбадьорити, підняти їх настрій, вселити упевненість, що вони зможуть навчитися добре танцювати. Педагог не повинен забувати, що серед учнів можуть бути особи, що не мають музичного слуху, мало пристосовані до пластичних рухів. Потрібно завжди проявляти терпіння, такт, витримку і повторювати пояснення, не підвищуючи тону, стільки раз, скільки буде потрібно.
Зрозуміло, підтримувати творчу дисципліну може тільки той, хто сам відповідає високим вимогам. Педагог, що входить в клас квапливою ходою, тому що не вчасно виїхав на заняття, не може створити спокійну, ділову атмосферу. Педагог, що не володіє своїм настроєм, не в змозі оволодіти аудиторією. Учні відчувають, коли педагог веде заняття з любов’ю і захопленням, із знанням справи і, прагнучи сприйняти його знання, відповідають йому тим же.
Тому особистий приклад педагога – найсильніший засіб дії на учнів, найістотніший чинник навчання і виховання.
Висновок
В останні роки бальні танці користуються великою популярністю і отримали величезне поширення в багатьох країнах світу. Наша країна не є винятком, так як тисячі хлопців, підлітків і дорослих людей хочуть займатися бальними танцями. Тому бальним танцям наданий статус – спортивні.
Як і будь-який вид спорту, бальні танці позитивно впливають на фізичний розвиток людини – роблять організм витривалим, сильним, здоровим, струнким, гарним, пластичним, гнучким. Бальні танці також виховують морально-вольові, естетичні якості: терпіння, наполегливість, прагнення досягти заданої мети, почуття впевненості в собі, почуття поваги до інших танцюристів і своєму викладачеві, почуття товариськості, відповідальність перед партнером.
В розділі рекомендована література вміщено перелік літератури з питань ознайомлення методики виконання основних рухів та фігур спортивних бальних танців та танців інших напрямків. Але викладач може використовувати допоміжні матеріали (як літературні, так відеоматеріали), які допоможуть йому в навчальному процесі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондаренко Л. Методика хореографічної роботи в школі. Київ: Музична Україна, 1974. 240 с.
2. Вакуленко О. М. «Світ танцю» Філіпа Річардсона. Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство, 2016. Вип. 34. С. 54-60.
3. Ги Дени, Люк Дассвиль. Все танцы. Київ: Музична Україна, 1983. 340 с.
4. Годовський В. М. Теорія і методика роботи з дитячим хореографічним колективом: методичні рекомендації, лекції, навчальна програма / В. М. Годовський, В. І. Арабська. Рівне: РДГУ, 2000. 76 с.
5. Голдрич О. С. Методика викладання хореографії: навч. посіб. / О. С. Голдрич. Львів: «Сполом», 2006. 84 с.
6. Голдрич О.С. Методика роботи з хореографічним колективом: посібник для студентів-хореографів мистецьких навчальних закладів України І-ІІ рівня акредитації. Вид. 2-е. / О. С. Голдрич. Львів: «Сполом», 2007. 72 с.
7. Есаулов И. Г. Педагогика и репетиторство в классической хореографии. Учебник. Москва: Лань, планета музыки, 2018. 256 с.
8. Згурський А. Методика викладання бальних танців у школі / А. Згурський. Київ: Музична Україна, 1978. 112 с.
9. Классические танцы. Танго и медленный вальс / О. В. Иванников. Москва: ООО «Издательство АСТ», Донецк: Стакер, 2003. 74 с.
10. Кривохижа А. М. Гармонія танцю: навч.-метод. посібн. для студентів пед. навч. закладів / А. М. Кривохижа. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. 324 с.
11. Латиноамериканские танцы: Румба и ча-ча-ча / О. В. Иванникова. Москва: ООО «Издательство АСТ»; Донецк: Стакер, 2003. 61 с.
12. Мищенко В. А., Тимошенко О. А. Спортивные бальные танцы для начинающих / В. А. Мищенко, О. А. Тимошенко. Харьков: Синтес, 2003 – 192 с.
13. Мірошник І. О. Спортивний бальний танець. Програма для хореографічної школи, хореографічного відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання). Київ: Фірма “ІНКОС”, 2006. 48 с.
14. Осадців Т.П. Спортивні танці. Навч. посіб. Луганськ: ЗУКЦ, 2001. – 340 с.
15. Павлюк Т. С. Аналіз сучасних стилістичних форм латиноамериканського бального танцю / Т. С. Павлюк. Хореографічна та театральна культура України: педагогічні та мистецькі виміри: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 2013. Ч. І. С. 316-318.
16. Танцуйте с нами. Бальные и массовые танцы для детей школьного возраста . Сост. Л. А. Бондаренко. Київ: Музична Україна, 1988. 238 с.
17. Тараканова А. П. Танцюй з нами. Навчально-методичний посібник для вчителів хореографії (1-4 кл.) і керівників хореографічних гуртків (початковий рівень) загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів. Винниця: НОВА КНИГА, 2010. 160 с.
18. Шевчук А. С. Дитяча хореографія: навч.-метод. посібник. 3-тє вид., зі змін. та доповн. Тернопіль: Мандрівець, 2016. 288 с.
19. А. Мур. Бальные танцы. Москва: Астрель, 2004. 319 с.
20. Боттомер П. Танец современный и классический. Москва: ЭКСМО, 2006. 256 с.
1