Методичні рекомендації" З досвіду роботи щодо роботи з текстом і запам'ятовування основних термінологічних понять на заняттях з української мови і літератури

З досвіду роботи щодо роботи з текстом і запам’ятовування основних термінологічних понять на заняттях української мови і літератури

Сучасні дослідження в галузі освіти доводять, що традиційне навчання з найпоширенішими методами не підходять більшості студентам. Студенти по-різному сприймають, обробляють, відтворюють, класифікують та застосовують знання. Одні відчувають глибоко, а інші осмислюють. Чутливі отримують інформацію через органи чуття, а ті, хто осмислюють, підходять до всього логічним шляхом. Одні спочатку вивчають ситуацію, а потім самі пробують з’ясувати суть проблеми, а інші відразу, довго не замислюючись, починають щось робити, бо хочуть відразу випробувати на собі, засвоїти нові знання. Кожен спосіб сприйняття знань та інформації має свої переваги та недоліки. Тому навчання має бути пристосоване до індивідуальних потреб різних студентів. Це вимагає від викладача різноманітних підходів у навчанні. Від занять, де в центрі уваги знаходиться викладач, слід переходити до занять, де студенти самі доходять висновків за допомогою вчителя.

Коли викладач навчає, він: читає, декламує, перевіряє, підсумовує, застосовує, пояснює, показує, демонструє, тому основними напрямками діяльності викладача є: лекція, розповідь, бесіда, дискусія, екскурсія, тренування вмінь.

У кожному напрямі викладач контролює і є центром навчального процесу. Студент має пасивну роль.

Коли студент навчається, він: розглядає проблему, робить висновки, перевіряє та застосовує свій досвід, тому напрями діяльності студента є: групова робота, індивідуальні проекти, проведення досліджень, використання різних джерел інформації, самостійне навчання.

У кожному напрямі студент сам навчається та бере активну участь у процесі. Студент грає активну роль.

Якщо підсумувати все, що було написане вище, то нескладно зробити висновок-сучасне навчання вимагає якомога більшої та активної участі студентів у навчальному процесі. Навіть коли мова йде про класичні напрями діяльності викладача, важливо, щоб студенти мали активну роль у сценарії заняття. З цієї точки зору, пропоную варіанти вивчення понять нової теми. Оскільки на занятті студенти працюють на рівних з викладачем засадах, то, мабуть, такий підхід можна назвати «неокласика». Дійсно, в цих методичних прийомах принципово немає нічого революційного та нового, але студент уже не є пасивним споживачем знань.

Хочу поділитися методичними прийомами, які я використовую на заняттях з української мови та літератури щодо засвоєння нових мовознавчих і літературознавчих термінів і понять.

Понятійні диктанти - викладач диктує або студенти виписують зі словника необхідні поняття або їх визначення.

Термінологічна розминка – студентам, поділеним на мікрогрупи, даються два-три поняття. Завдання студентів-записати декілька визначень кожного поняття і потім захистити свою точку зору.

«Слабка ланка». Для того, щоб закріпити нову термінологію, можна застосувати ігровий методичний прийом «Слабка ланка». Викладач пропонує пригадати всі нові терміни заняття. Перший студент називає один термін, другий попередній і свій, третій-два попередні та свій і т.д. Порядок слів зберігається. Якщо студент помилився, то наступний не виправляє його, а говорить: «Слабка ланка». На занятті тематичного повторення й узагальнення такі ланцюжки можуть доходити до 20 і більше слів.

«М’яч зі словами». Це один з варіантів опрацьовування термінології. Кидаючи м’яч, викладач (або студенти) називає термін, а той до кого м’яч потрапив, дає стисле пояснення, про що йдеться.

«Бачено-небачено». Робота з вивченням термінів може проводитись і в групах. Студенти об’єднуються в декілька команд по п’ять-шість осіб. Викладач вивішує на дошці заздалегідь виготовлений плакат, на якому різними кольорами великим і дрібним (помітним здалеку) шрифтом «уздовж і поперек» написано 15-20 слів (кількість варіюється відповідно до тематики). Після закінчення наперед обумовленого часу (40 с або 1 хв) плакат знімається, а команди записують усі слова, що запам’ятали.

Потім команди обмінюються своїми записами для перевірки. Командам бажано домовитись вносити виправлення в чужі записи ручкою іншого кольору. Перевіряючі виправляють і вписують «не побачені іншою командою слова», після чого кожний студент перевіряючої команди ставить свій підпис.

Аркуші повертаються колишній команді-тепер уже для перевірки перевіряючих. Початковий плакат викладач знову вивішує на дошку для звіряння та з’ясування можливих непорозумінь. Після цього визначають переможця. Виграють ті команди, у записах яких виявилося менше всього помилок і пропущених слів.

Плакати для завдання «Бачено-небачено» можуть виготовлятися і самими студентами під час заняття. Для цього один учасник від кожної команди тягне «долю» - квиток з указівкою тієї або іншої теми.

Кожна команда протягом установлених 5-8 хвилин готує свій плакат, відшукуючи потрібні слова в підручниках і словниках. Коли все готово, команди покидають свої місця, залишаючи там виготовлений плакат, і одну-дві хвилини вивчають плакат чужої, запам’ятовуючи все, що на ньому написано. А, повернувшись після сигналу на місце, записують побачене, допомагаючи один одному. Потім може проводитися перевірка записів, так само, як в описаному основному варіанті завдання.

«Бачено-небачено» можна використовувати як закріплення пройденого, так і для вивчення нового матеріалу на заняттях з усіх предметів, варто лише змінити зміст плакатів.

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ РОБОТИ З ТЕКСТОМ ПІДРУЧНИКА

Хочу також поділитися досвідом роботи щодо застосування на заняттях методичних прийомів роботи з текстом підручника. Я постійно експериментую і намагаюсь знайти такі методичні прийоми, які будуть не тільки цікавими, але й по-справжньому ефективними для кожної окремої групи.

Найчастіше використовую такі методи:

• «Вартові». Студенти уважно читають текст підручника. Викладач пропонує відвідати країну «Література». Для цього їм потрібно пройти повз вартових. Але спочатку викладач пропонує студентам пройти кастинг на роль вартових. Для цього студенти складають запитання до тексту. Ті два студенти, які склали найбільше запитань (за визначений час), будуть виконувати роль вартових. Вартові по черзі ставлять запитання бажаючим потрапити до країни. Ті, хто відповіли, пропускаються вартовими, а іншим рекомендується ще почитати текст. Потім студенти оцінюють вартових: чи достатньо глибокі й цікаві питання вони поставили, чи повністю розкрили сутність матеріалу у своїх запитаннях.
• «Театр «Мім». Усі студенти читають навчальний матеріал за певний проміжок часу, визначений викладачем. Група ділиться на дві команди. Учасники однієї команди мають зобразити будь-яке речення чи абзац (за вибором) пантомімою, а інша команда – здогадатися і пояснити, про що саме йдеться. Потім інша команда відтворює текст, а друга вгадує.
• «Шпаргалки». Студентам пропонується прочитати текст. Необхідно передати його зміст з допомогою малюнків, умовних позначень або схем. Ці шпаргалки (підписані) віддаються викладачу. За бажанням студенти підходять до викладача і витягують шпаргалку. За цією шпаргалкою потрібно відтворити текст. Відзначаються найкращі шпаргалки та доповідачі.
• «Шерлок Холмс». Студентам пропонується швиденько прочитати текст і скласти до нього якнайбільше запитань, не користуючись текстом. Питання мають охопити весь матеріал і врахувати найменші дрібниці. Визначається найдовший список питань. Студенти діють відповіді на них. Викладач відзначає найбільш активних гравців.
• «Мовники». Студентам пропонується прочитати текст. Далі вони переказують текст колективно. Кожен по черзі називає іменник (або прикметник, який точно ілюструє наступне речення тексту. При цьому кожен наступний учасник має повторити названі попередниками слова. Виграє той, хто жодного разу не зіб’ється.
• «Концентрація». Студенти діляться на групи. Кожна група отримує текст на аркушах. Аркуші повернуті текстом униз. За сигналом викладача студенти перевертають аркуші, читають протягом визначеного часу (1-2 хв) текст, а потім знову перевертають аркуші та віддають їх викладачу. Після цього кожен студент записує в зошиті те, що запам’ятав із тексту. Далі група записує спільний текст на окремому аркуші. Виграє та команда, яка найбільш повно відтворить текст.
• «Ланцюжок». Студенти читають запропонований викладачем текст. Потім кожен по черзі має поставити запитання до тексту і водночас дати відповідь одним словом на поставлене йому запитання. Виграє той, хто поставить найцікавіше питання і дасть найвдалішу відповідь. Перше запитання ставить викладач. Потім перший студент відповідає на питання і пропонує запитання другому учню, другий відповідає та ставить питання третьому тощо.

Таким чином, формування життєвих компетентностей Нового українського навчального закладу сприятиме розвитку суспільства освіченого загалу, високої культури і рівних можливостей. Саме таке суспільство забезпечує європейську якість життя, у якому освічена людина може бути справді вільною, вміти навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, бути зданою до участі у міжкультурному спілкуванні.

Отже, використання власної креативності, фантазії, досвіду є гарантією здобуття і розробки своїх активних методів навчання студентів.

Завдання викладача полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення студента до активної пізнавальної діяльності. Викладач повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє студентам ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал.

Використання інноваційних методів роботи в реалізації особистісно орієнтованого підходу в навчанні студентів розвивають комунікативну, мовну, громадянську компетентності, сприяють більш глибокому засвоєнню матеріалу і використанню його у подальшому житті.

Конфуцій сказав: «Учитель та учень ростуть разом». Впевнена, що інтерактивні методи дозволяють рости як студентам, так і викладачеві.

Використана література

1.Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества/ М. Бахтин. – М,: Искусство, 1986.- 444 с.

2.Гаузенблаз К. О характеристике и класификации речевых призведений / К. О. Гаузенблаз // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. VIII. Лингвистика текста / Под ред. Т.М. Николаевой. – М.: Прогресс, 1978. – 479 с.

3.Караман С. О. Методика навчання української мови в гімназії: навч. посіб. для студ. вищ. закладів освіти / С. О. Караман. – К.: Ленвіт, 2000.- 272 с.

4.Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник. – Полтава: Довкілля. – К, 2008.- 712 с.

5.Шевченко Л.І. Медіалінгвістика: словник термінів і понять / Л.І. Шевченко, Д.В. Дергач,  Д.Ю. Сизонов / за ред. Л. І. Шевченко. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2014. – 380 с.

6.Ягупов В. В. Педагогіка: навч. посібник / В. Ягупов. – К.: Либіль, 2002.– 560 с.