Краматорська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 35 з профільним навчанням ім.В.М.Шеймана

Краматорськ, 2017 р.

Зорієнтованість навчання інформатики на формування готовності учнів до життя і продуктивної діяльності в умовах інформатизованого суспільства майбутнього має визначати не тільки його зміст, а й світоглядну спрямованість.

Зважаючи на природну зацікавленість учнів новими інформаційними технологіями, використання яких їм доводиться бачити у повсякденному житті, у засобах масової інформації, кіно - та відеофільмах, реалізація завдань, які поставлено перед курсом, на перший погляд не здається надто важкою. З іншого боку, окрім основних результатів навчання слід обов’язково планувати і додаткові, а надто – реалізацію виховних впливів як процесу навчання, так і навчального матеріалу. 

 Можна передбачити організацію навчання учнів, враховуючи виховну складову з реалізації Концепції національно-патріотичного виховання на уроках інформатики в наступних напрямках:

•  формулювання навчальних задач у сюжетній формі, з використанням матеріалів (ситуацій, сюжетів тощо) виховного спрямування.

•  залучення учнів до проектної діяльності, участі в конкурсах, заходах щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання.

Формулювання навчальних задач у сюжетній формі, з використанням матеріалів (ситуацій, сюжетів тощо) виховного спрямування.

Джерелами патріотичного виховання є рідне слово батька і матері, колискова пісня, культ Матері та Батька, рідна оселя, садиба, батьківщина і Батьківщина, героїчне минуле народу, життєдіяльність історичних постатей народу (політичних діячів, вчених, письменників, діячів мистецтва і культури), конкретна діяльність особистості щодо матеріального та культурного збагачення своєї країни.

4 клас

Тема уроку «Електронні карти. Режими перегляду карт. Віртуальні подорожі»

На етапі мотивації вивчення нової теми можна запропонувати учням відповісти на питання

«Чи знаєте ви чиї ці віршовані рядки?»

"І виріс я на чужині..."

І  виріс  я  на  чужині,   

І  сивію  в  чужому  краї:   То  одинокому  мені   Здається –  кращого  немає  

Нічого  в  бога,  як  Дніпро  

Та  наша  славная  країна…  

Аж  бачу,  там  тілько  добро,  

Де  нас  нема… Відповідь: Шевченко Тарас Григорович

Як ви розумієте ці рядки? Що намагається передати автор? Чи був він патріотом своєї держави? В чому патріотизм проявляється?

Після цього запропонувати учням відвідати Батьківщину Т.Г. Шевченко не виходячи з кабінету інформатики, підвівши до теми уроку. 

Примітка. Для відвідання музею «Батьківщина Шевченко», який розміщено у селі, в якому письменник народився, необхідно скористатись Google-картами та ввести назву села – Моринці та переглянути наявні фото та панорами і відшукати фото музею та його експозицій.

Тему уроку «Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки»

Епіграфом до уроку може бути, наприклад, такий

"Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани.” М. Рильський

На етапі актуалізації знань з учнями можна провести проблемну бесіду, наприклад, за таким сценарієм:

— Ви ходите до школи. І кожного дня кожен із вас зустрічається з книгами. З книгою пов’язане все життя людини з самого її народження. І вона — книга — супроводжуватиме вас у повсякденні, тому що без неї неможливо навчатися, відпочивати, розуміти красу навколишнього світу. Перша книга, з якої ви дізналися про головне, — вивчили букви і звуки, якими користуєтеся повсякчас, — це «Буквар». І ця перша книга повела вас у велику, безмежну країну знань. А чи може кожен із вас сказати про себе: «Я — книголюб!» Давайте поміркуємо…Якщо ви ним не є, давайте спробуємо відповісти на питання: "Чому?" або "Чому не всі є книголюбами?"

•  Які українські письменники вам відомі?

•  Як можна познайомитися із творами українських письменників?

•  Який твір українського письменника вам подобається найбільше?

•  Де можна відшукати текст твору, наприклад, Т.Г. Шевченка?

Таким чином, по-перше, відбудеться інтеграція предмету інформатика з українською літературою, по-друге – відбувається реалізація Концепції через історичне минуле нашої країни та її відомих людей – письменників, по-третє – відбувається актуалізація опорних знань учнів з теми «Пошук інформації в Інтернеті». При цьому цінним для патріотичного виховання є обговорення її відомих письменників.

Тема уроку «Вдосконалення текстів через виділення кольором, шрифтами фрагментів тексту, окремих слів»

Для виконання практичної частини уроку і відпрацювання навичок форматування тексту можна запропонувати учням відформатувати наведений текст за зразком.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай, Рідніша їм своя пустиня, Аніж земний в чужині край.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

М. Чернявський

Тема уроку «Списки. Послідовні списки у текстах»

В якості виховного матеріалу можна запропонувати наступне сюжетне завдання до практичної частини «Скласти список народних символів України» та проаналізувати деякі з них з учнями у формі бесіди.

 Калина

Примітка. Вишиванка — символ здоров'я, краси, щасливої долі, родової пам'яті, порядності, чесності, любові, святковості; оберіг. Вишита національна жіноча та чоловіча біла сорочка. Символіка вишивки залежала від того, кому призначалося вбрання: парубкові — нареченому, чоловікові, хлопцеві; дівчині, заміжній жінці. Народ ставився до вишиванок як до святині. Вишиванки передавалися з покоління в покоління, з роду в рід, береглися як реліквії. Символічний образ сорочки-вишиванки часто зустрічається в народних піснях про кохання, сімейне життя. Вінок — символ життя, долі, життєвої сили; символ дівоцтва. Вінок є також символом довершеності. Рушник - смуга полотна сама по собі має насичене символічне значення — дороги, долі, захисту.

До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі. Близько 30 видів верби росте в Україні. Кажуть: «Де вода, там і верба». Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна. Про тиху, скромну вербу народ склав багато пісень. У багатьох творах згадує вербу і Т. Шевченко. Перебуваючи у засланні у пустелі біля Каспійського моря, Шевченко посадив вербову гілку. Він поливав, доглядав її і виросла вона йому на Втіху. Росте верба Шевченкова і досі.

Тема уроку «Таблиці. Доповнення готових таблиць»

Продовжуючи виховну тему попереднього уроку, на цьому уроці можна запропонувати учням доповнити таблицю «Державні символи України». 

Наприклад, 

Тема уроку «Змінювання та доповнення текстів з таблицями, зображеннями, схемами»

На цьому уроці бажано продовжити роботу, розпочату на попередньому уроці і запропонувати учням доповнити текст з таблицею та зображеннями за заготовкою Зразок заготовки

Тема уроку «Зберігання інформації. Кодування інформації»

На такому уроці учням можна запропонувати закодувати або розкодувати будь-яке зашифроване повідомлення патріотичного спрямування, наприклад,

Ключ -  «Я люблю Україну», «Мова – серце нації».

Тема уроку «Алгоритми з циклами»

Для підтримання виховної мети уроку можна запропонувати учням скласти алгоритм і програму зображення українського прапора виконавцем

Рудий кіт в середовищі складання і виконання алгоритмів Scratch.

7 клас

Тема уроку «Практична робота 1. Електронне листування з використанням вебінтерфейсу. Вкладені файли»

Завдання практичної роботи можна розробити в напрямі формування правильного і позитивного ставлення до феномену Майдану - промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю, запропонувавши учням скласти сінквейн на тему «Майдан - форма мирного колективного протесту українців» та відправити його на електронну скриньку учителя, додавши вкладеним файлом разом із світлинами подій Майдану. 

Примітка. 

Сінквейн (від фр. Cinquains, англ. Cinquain) - це творча робота, яка має коротку форму вірша, що складається з п'яти неримованих рядків.

Сінквейн - це не просте вірш, а вірш, написаний за такими правилами:

1  рядок - один іменник, що виражає головну тему cінквейна.

2  рядок - два прикметників, що виражають головну думку.

3  рядок - три дієслова, що описують дії в рамках теми.

4  рядок - фраза, що несе певний сенс.

5  рядок - висновок в формі іменника (асоціація з першим словом).

Приклад сінквейну за вказаною темою.

Майдан.

Мирний, колективний.

Протестувати, відстоювати, досягати.

Форма мирного колективного протесту українців.

Громадянськість.

Тема уроку «Практична робота 6. Уведення, редагування та форматування даних у середовищі табличного процесора»

В якості дидактичного матеріалу для виконання практичної роботи, семикласникам можна запропонувати створити таблицю за наведеним зразком, провівши для учнів міні-лекцію за матеріалом, вказаним нижче (Примітка). Після лекції учням бажано запропонувати висловити думку з питання «Що може зробити одна людина для покращення екологічного стану свого міста, області, регіону і цілої держави?». 

Така робота дозволить впроваджувати принципи освіти сталого розвитку, виховувати патріота свого міста та держави, який піклується про чисте навколишнє середовище для майбутніх поколінь.  Щорічне споживання ресурсів і викиди сучасного міста з населенням 1 млн. чоловік (По Ю. І. Скурлатова, Г. Г. Дуке, А. Мізіті)

Примітка.

Сміттєзвалища – порятунок чи консервація проблеми?

Уявімо, що всі навколо зрозуміли – викидати сміття де заманеться не можна, а хто не зрозумів, того навчили штрафом на чималу суму. Все сміття, що утворюється в наших оселях, в магазинах, на базарах тощо, потрапляє до контейнерів та урн. Куди ж весь той різноманітний непотріб прямує далі?

Зібрані контейнери з відходами в нашому місті, як і в усіх містах України та в більшості країн світу (окрім найвідсталіших, де сміття взагалі не прибирають), вивозяться до спеціально відведених місць – сміттєзвалищ. В Україні існує майже сім тисяч звалищ для сміття (які також називають полігонами), загальною площею 10 тисяч гектарів. Сюди щороку завозиться близько 10-12 мільйонів тон відходів, адже в нашій країні 95% побутового сміття потрапляє на звалища, і лише вкрай незначна частка переробляється на щось корисне. Окрім цих, легальних (себто, дозволених законами та впорядкованих згідно прийнятих норм) звалищ, існують десятки тисяч нелегальних, менших за обсягами. Хоч їх регулярно ліквідовують, - вони так само регулярно виникають знову.

Відвідування типового сміттєзвалища навряд чи буде для когось приємною екскурсією. Тому зробимо лише уявний візит на цей об’єкт, аби зрозуміти, що трапляється із сміттям після того, як його забрали з контейнеру.

Якщо коротко, то зі сміттям там не трапляється нічого. Звалище – це місце, де усі наші побутові відходи, ті самі «екологічні сліди», щороку по кілька центнерів від кожного мешканця, залишаються зберігатись на довгі роки. Слід зауважити, що на звалищі багато видів сміття не розкладається ще довше, аніж в природі. Адже тут воно захищено від вологи, сонячних променів та інших природних чинників шарами пластикових пакетів, плівки та інших «вічних» відходів. 

Час від часу шари побутового сміття ущільнюють бульдозерами, аби їхній об’єм був меншим. Відомо, що сміття займає великий простір при невеликій вазі. Так, один кубічний метр побутового сміття важить близько 200 кг (для порівняння, кубометр води важить тонну, себто вп’ятеро більше). Однак, ущільнювати сміття на звалищі нелегко – наприклад, пластикові пляшки, яких стає дедалі більше, якщо вони закриті кришками, не піддаються стисканню навіть силам важкої техніки. 

Що відбувається зі сміттям на звалищі? Частково воно розкладається, але наскільки це повільний процес, ми вже знаємо із попереднього розділу. Час від часу сміття горить. Це стається з різних причин. Деколи сміття займається від багать, що розводять на смітниках шукачі тутешніх «скарбів» - металобрухту, одягу, сировини, яку можна кудись здати тощо. Але головною причиною вважається так зване самозаймання звалищ. З органічної складової сміття (харчових відходів, паперу, листя та гілок) з часом утворюється звалищний газ – метан. Він накопичується у товщах сміття, звідки проривається нагору, а тоді вибухає та горить. На звалищах великих міст, де мільйони тон відходів накопичувались десятиліттями, під товстим нашаруванням непотребу може утворюватися справжня «лава» роками тліючого сміття. Звалищний газ є глобальною проблемою, його обсяги настільки великі, що він вважається одним з чинників глобального потепління. Горіння звалищ визнано також одним з чинників забруднення атмосфери.

Дуже гострою проблемою звалищ є отруєння ними водоносних горизонтів, а відтак – і водних джерел. Причиною є утворення так званого фільтрату – отруйної речовини, що утворюється з природних осадів, які проходять через шари сміття та збагачуються важкими металами та токсичними речовинами. Головними джерелами утворення отруйного фільтрату стають викинуті батарейки та акумулятори, побутова хімія, будівельні матеріали (залишки фарб, лаків, клеїв), «економні» лампи, які в собі містять ртуть. 

Не меншою проблемою є розповсюдження на звалищах небезпечних хвороб. Харчові відходи, які складають 25-30 % всього сміття, є поживою для комах, щурів, собак та ряду птахів (ворони, голуби, чайки). У сприятливих для розвитку умовах збудники хвороб розмножуються, а тоді зі звалища переносяться в місця проживання людей – у такий спосіб звалища стають розплідниками бактерій, що викликають черевний тиф, дизентерію, холеру, лептоспіроз, а також туберкульозної та стовбнякової палички, бактерій газової гангрени та сибірської виразки тощо.

Відтак, можемо підсумувати: вивезення сміття на звалища не вирішує основної його проблеми. Звісно, краще вже непотребу бути зібраним в одному місті, аніж розкиданим навкруги. Однак перебування великих обсягів сміття на звалищах створює цілий ряд небезпек. Отже, просте складування не є вирішенням проблеми, а лише її відтягуванням.

Оскільки викладання курсу «Інформатика» побудовано циклічно можна принципи і підходи, розглянуті вище, застосовувати в будь-якому класі при вивченні відповідної теми, змінивши застосування технологій, прийомів і методів на різних етапах уроку, доповнити і ускладнити їх згідно дидактичних принципів і Державних вимог до навчальних програм. «Виконання індивідуальних навчальних проектів»

В курсі «Інформатика» в програмах наскрізно простежується оновлення і вивільнення часу для впровадження проектної технології та залучення учнів до виконання проектів. Це відкриває необмежені горизонти для вчителя щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання учнів на уроках інформатики.

Бажано відмітити, що учителю треба самостійно (або за бажанням учнів старших класів) обрати  технологію реалізації проекту – це може бути малюнок, постер, електронна вікторина, презентація, відеофільм, брошура, буклет, публікація, блог, сайт, книга, плакат, журнал тощо відповідно до Державних вимог і принципу послідовності дидактики під час впровадження такої роботи.

Перелік тематик проектів

1.                         Гордість Краматорська

2.                         Гордість України (http://megatv.ua/programs/hordist-ukrajiny/)

3.                         «Майдан - форма мирного колективного протесту українців»

4.                         «Ми – сини єдиної України»

5.                         «Я – патріот своєї держави»

6.                         «Прославляє рідний край – прославляє Україну»

7.                         «Мій український герой»

8.                         «Моє місто майбутнього»

9.                         «Найкрасивіші міста України»

10.                     «Ми - єдині»

11.                     «Краматорськ – це Україна»

12.                     «Я – крапля в океані», яка змінить Україну

13.                     «Нове покоління України»

14.                     «Небесна сотня»

15.                     «Пам’ятай про Крути»

Приклад використання проектної технології для учнів початкової ланки

Метод проектів як потужний засіб формування життєвих компетентностей молодших школярів на прикладі виконання проекту «Я – патріот своєї держави» в курсі «Інформатика, 3»

За оновленою програмою «Інформатика 2-4» першою темою в 3 класі є тема «Інтернет». Державними вимогами до навчальних досягнень учнів є сформовані такі предметні компетентності, як вміння виконувати пошук інформації в мережі Інтернет, додавання закладок та, навіть, структурування своїх закладок в папках.

Тому, починаючи з 3 класу можна запроваджувати навчання учнів, використовуючи довгострокову проектну діяльність. Проектна діяльність в початковій школі має свою специфіку – слід враховувати психологічні та вікові особливості учнів, а саме всі етапи діяльності повинні ретельно контролюватись вчителем, оскільки теоретичних і практичних знань у молодших школярів ще мало. Слід зауважити, що в оновленій (розвантаженій) програмі тема «Створення проектів» видалена, тобто учень не має оперувати поняттями проект, поетапна розробка, самостійно реалізовувати проект із вказаної теми, але сьогодні ми будемо говорити про використання методу проектів, як способу організації навчальної діяльності третьокласників, якою керує учитель без введення додаткових термінів, як найкращого інструменту вчителя для формування життєвих компетентностей унів. 

Залучення молодших школярів до проектної роботи сприяє формуванню в них таких компетентностей:

•      уміння працювати в колективі;

•      уміння розділяти відповідальність;

•      аналізувати результати діяльності;

•      відчувати себе членом команди;

•      навички аналітичного погляду на інформацію;  здатність до адекватної самооцінки.

Особливості проектної діяльності молодших школярів:

•      Робота у проекті розпочинається із чіткого формулювання мети проекту, завдань та планування дій.

•      Найбільш важливою частиною плану є покрокова розробка проекту, в якій вказаний перелік конкретних дій з вказівкою виходів, термінів, відповідальних.

•      Обирається форма проектної діяльності: індивідуальна, групова, колективна.

•      Робота у проекті передбачає пошук інформації, яка потім буде оброблятися, систематизуватися, узагальнюватися, адаптуватися для подальшого використання.

•      Результатом роботи над проектом є якийсь певний кінцевий продукт. Наприклад: газета, книга, листівка, виставка малюнків, колективне панно, твір, комп’ютерна презентація, стаття у газету, реклама, віртуальний музей, фотоальбом, збірка власних творів, вистава, свято, концерт, рольова гра, екскурсія, тематична міні-збірка, сценка, дослідницька робота тощо)

Робота у проекті закінчується презентацією його кінцевого продукту.

Прикладом теми, запропонованої учням для реалізації проекту може бути, наприклад, тема «Я – патріот своєї держави», кінцевим продуктом якого може бути виставка малюнків, брошура або комп’ютерна презентація. 

Оголошуючи тему майбутнього проекту можна запропонувати учням подумати над питанням, чому саме така є актуальною. Можна запропонувати учням висунути припущення щодо кінцевого продукту проектної діяльності, наприклад : «А як би ви розповіли про себе як про патріота своєї держави», «А хто такий патріот?» «Якими технологіями ми володіємо, щоб це продемонструвати?» (Графічний редактор). На організаційному етапі проектування бажано продемонструвати  зображення з патріотичною символікою. 

Таким чином, на першому етапі проектування ми формуємо такі життєві компетентності як уміння бачити і формулювати проблему, творчо мислити.

Вчитель самостійно готує поопераційну розробку проекту, в якій вказано перелік конкретних дій з вказівкою виходів, строків, відповідальних, планує власну організаційну політику для супроводу проекту протягом уроків відповідних тем курсу. Але з учнями бажано проговорити цей план, запропонувавши їх відповісти, наприклад, на такі запитання: «Що ми маємо зробити, щоб створити електронну галерею за вказаною темою?», доповнюючи, при необхідності, їх відповіді.

Під час практичної частини уроків в темі «Інтернет» учні під керівництвом учителя будуть організовувати пошук інформації за визначеною темою та зберігати всю інформацію в закладках браузера за запропонованою вчителем структурою для подальшого використання цієї інформації в момент реалізації технічної частини проекту. Цей етап сприяє формуванню таких життєвих компетентностей учнів початкової ланки як здатність планувати свою діяльність згідно визначеного раніше плану та формування наступних життєвих компетентностей: вміння обирати альтернативу, самостійно збирати і накопичувати матеріали, орієнтуватись у системі найрізноманітніших суперечностей.

Другою темою за програмою є тема «Інформація», під час вивчення якої на етапі мотивації вивчення підтеми «Види інформації» учням можна запропонувати самостійно обрати спосіб, за допомогою якого вони могли б розповісти однокласникам про те, що він є патріотом власної держави, підвівши їх таким чином до нових понять. Також можна запропонувати школярам різними способами подати слово: «патріот», «держава» чи «Україна» (наприклад, у вигляді ребусу), які потім можна додати на малюнок.

Наступна тема за навчальною програмою є «Графіка», вона, начебто, навмисно, є плодотворним ґрунтом для технічної реалізації проекту. До державних вимог до знань і умінь учнів є вміння знаходити рідний край на карті, вміння створювати та змінювати прості зображення, доповнювати малюнок підписом. Тут бажано обрати за основу малюнок з картою держави та  доповнити його символами нашої держави, наприклад, горобиною, маками (кола – прості геометричні фігури), прапором України (проста геометрична фігура - прямокутник), писанками, вербою, які учні відібрали на етапі пошуку інформації. 

Етап «Технічна реалізація проекту» (тобто виготовлення продукту) сприяє формуванню таких життєвих компетентностей як вміння раціонально використовувати комп’ютер, комп’ютерні засоби та програмні середовища, здатність алгоритмічно мислити при плануванні, організації діяльності, треба звернути увагу, що цей етап більшою мірою формує інформаційнокомунікаційну компетентність, яка для курсу «Інформатика» є ключовою предметною компетентністю.

Такий проект може бути завершений і після теми «Графіка», а може плавно перетікати в теми «Текст» та «Презентації» - все залежить від настрою та вподобань вчителя, але етап представлення власного продукту діяльності є обов’язковим. 

В якості готового продукту можна запропонувати учням зробити електронний вернісаж або галерею-виставку малюнків учнів за певною тематикою, де кожен би учень презентував – пояснював, що саме на його малюнку зображено і про що він намагався розповісти. Етап представлення проекту дозволяє формувати комунікативні компетентності, а саме уміння оцінювати себе та інших, уміння самостійно працювати над розвитком культурного рівня. 

Тож, можна зробити висновок, що застосування методу проекту на уроках інформатики в початковій школі – це потужний інструмент для формування багатьох життєвих компетентностей молодших школярів без порушення принципів дидактики: поступовості, доступності, системності, а також виховання в учнів почуття патріотизму.

Слід зауважити, що тема «Створення проектів», яка була останньою в 3 класі попередньої, не оновленої програми, в новій – відсутня і в цій статті йдеться про метод, який використовує вчитель в неявному вигляді, без вимог вводити нове поняття для учнів, без розуміння ними послідовності створення проектів та самостійного виконання всіх етапів проектної діяльності.