МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Маріупольський коледж
Донецького національного університету економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Циклова комісія математичних та природничо-наукових дисциплін
Н. В. ІЛЬЇНА
БІОЛОГІЯ
Методичні рекомендації з біології з теми
«Проведення дослідів адаптованості організмів до середовища існування»
Маріуполь
2021
Проведення дослідів адаптованості організмів до середовища існування.
Мета дослідів: розширити уявлення щодо пристосувальних можливостей організмів до середовища існування; виявити механізми утворення пристосувань; розвинути уміння щодо виявлення пристосувальних ознак організмів.
Обладнання: колекції комах, опудала птахів і ссавців, гербарні екземпляри рослин, фотографії та малюнки рослин і тварин, кімнатні рослини.
Об’єкт дослідження: рослини і тварини.
Допоміжна інформація.
Адаптації – це пристосування або засоби, за допомогою яких живі організми здійснюють взаємодію з середовищем для підтримання гомеостазу і забезпечення безперервності існування. Завдяки цій здатності організми набули механізми захисту проти шкідливих впливів зовнішнього середовища. На рівні організму при різкій зміні навколишнього середовища адаптації дозволяють вижити. Вони мають такі рівні: морфологічний. Фізіологічний. Біохімічний, поведінковий.
Здатність до адаптації є одним із головних властивостей живого. Вони виникають і змінюються з перебігом еволюції видів. Адаптації можуть існувати на рівні клітини, угруповань та екологічних систем.
Шляхи адаптації до несприятливих умов середовища:
1. активний – перебудова функцій організму (наприклад, виникнення теплокровності (гомойотермності);
2. пасивний – підпорядкування функцій організму змінам зовнішнього середовища (наприклад, холоднокровні, або пойкілотермні, тварини);
3. уникнення – уникнення несприятливих умов (таксиси у рослин, міграція у тварин, вироблення циклів розвитку у тварин і рослин).
Без адаптивних реакцій життя ні в якому разі неможливе. Існують первинні і вторинні фактори. Первинними є ті фактори, які існували на Землі ще до виникнення життя, зокрема: температура, вологість, освітленість, приливи і відливи тощо. Отже пристосованість до названих факторів є найбільш древньою, а відтак і найбільш досконалою. Вторинні періодичні фактори: вологість, яка залежить від температури; рослинна їжа, яка залежить від циклічності розвитку рослин тощо, є наслідками дії первинних, вони виникли пізніше, а отже адаптації до них не завжди чітко прослідковуються.
Існує думка у більшості авторів, що первинним середовищем життя було саме водне. Мешканці водного середовища – гідро біонти ( бактерії, водорості, клопи водоміри, риби китоподібні, поліпи,черві, губки). Мешканці водного середовища мають сукупність пристосувальних адаптацій до водних умов середовища.
Пристосування гідробіонтів до високої щільності води:
- відсутність або недорозвиненість механічної тканини;
- активне вегетативне розмноження;
- розвиток гідрохорії;
- обтічна форма тіла;
- пристосування для підвищення плавучості: скупчення жиру в тканинах, плавальні міхури у риб, повітряності порожнини у сифонофор;
- способи пересування: вигинання тіла, за допомогою джгутиків, вій, реактивний спосіб пересування (головоногих молюсків);
- у придонних тварин зникає або слабо розвинений скелет, збільшуються розміри тіла, звичайна редукція зору, розвиток дотикових органів.
Пристосування до недостатнього освітлення у воді:
- розвиток хроматофорів великих розмірів;
- гетерофілія (латаття, глечики, стрілолист);
- зміна забарвлення тварин.
Пристосування гідробіонтів до солоності води:
- осморегуляція;
- міграція.
Пристосування до рухливості води:
- прикріплення до нерухомих предметів (органи фіксації);
- форми тіла (плоска у донний форм та кругла у глибоководних).
Хід роботи
Таблиця 1.1
Пристосовуваність організмів до середовища існування
Назва об’єкту |
Середовище та умови існування |
Назва адаптації |
Риси пристосування |
Біологічне значення пристосування |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Таблиця 1.2
Екологічні групи організмів по відношенню до середовища існування
Середовища існування |
Екологічні групи живих організмів, приклади |
Адаптації до відповідного середовища |
Наземно-повітряне |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Водне |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ґрунтове |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Організм як середовище існування |
|
|
|
|
|
|
|
таблиці 1.3, до різних факторів навколишнього середовища.
Таблиця 1.3
Анатомо-морфологічні показники адаптацій різних груп рослин
Екологічні групи |
Анатомо-морфологічні показники |
Види адаптації |
Забезпечувана дія |
Геліофіти |
|
|
|
Галофіти |
|
|
|
Гігрофіти |
|
|
|
Мезофіти |
|
|
|
Ксерофіти |
|
|
|
Таблиця 1.4
Пристосування організмів до наземно-повітряного середовища життя
№ з/п |
Особливості наземно-повітряного середовища: |
Відповідність |
Пристосування тварин до умов середовища |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновки.
середовища.