10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Методичні рекомендації з використання схем і таблиць

Про матеріал
Для того, щоб жити та працювати в сучасному суспільстві, учні мають навчитися аналізувати інформацію, та приймати осмисленні рішення, щодо їх використання. В наш час є багато форм і методів викладання курсу географії в школі. Одним з ефективних методів є використання методики опорних схем і конспектів, яку розробляв В.Ф.Шаталов.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАННЯ

 ОПОРНИХ СХЕМ  І   ТАБЛИЦЬ  

 НА УРОКАХ  ГЕОГРАФІЇ

 

 

Підготувала :

 Вчитель географії та біології

Воскобойникова Н. О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..2

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКА ОПОРНИХ СХЕМ НА УРОКАХ  ГЕОГРАФІЇ………………………………………………………………………..4

1.1. Аспекти навчального процесу  при використанні опорних схем ……..….5

1.2. Основні методичні прийоми у використанні структурно – логічних схем………………………………………………………………………………...6

РОЗДІЛ 2. ФРАГМЕНТИ УРОКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ СТРУКТУРНО – ЛОГІЧНИХ СХЕМ………………….……………………………………………………….8
2.1.Курс «Загальна географія», 6 клас.................................................................. 8

2.2.Курс «Географія материків та океанів», 7 клас……………………………12

2.3 Курс «Фізична географія України», 8 клас………………………………...18

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Для того, щоб жити та працювати в сучасному суспільстві, учні мають навчитися аналізувати інформацію, та приймати осмисленні рішення, щодо їх використання. Основні принципи полягають у тому, що людині, яка навчається, створюють умови для психологічного комфорту в процесі навчання, підвищення впевненості та відповідальності за його результати, набуття умінь контролювати ситуацію навчання, виникнення ентузіазму і почуття задоволення від групової та індивідуальної роботи та її результатів. Роль учителя – підтримувати, підбадьорювати учнів в їхніх зусиллях. Одним із інноваційних підходів до викладання біології в сучасній школі є використання логічно-опорних конспектів.

Свого часу видатний чеський педагог Я. А. Коменський відзначав, що „все, що тільки можна представляти для сприйняття почуттями, а саме: видиме для сприйняття зором, те, що можна почути – слухом, доступне дотику – шляхом дотику. Якщо які-небудь предмети відразу можна сприйняти кількома почуттями, нехай вони відразу схоплюються кількома почуттями” [1, с . 112]

 За результатами психологічних досліджень установлено, що 83% інформації людина сприймає зором, 12% – слухом, 5% – іншими рецепторами. Дослідження пам’яті свідчать, що людина запам’ятовує 20% від почутого, 30% – від побаченого, 70% – від одночасно  побаченого й почутого, 80% – від побаченого, почутого й обговореного, 90% – від побаченого, почутого, обговореного й активно виконаного.

  Засновник „візуального мислення”    Р. Арнхейм підкреслював: „Мені представляється важливим відійти від традиційного погляду, згідно з яким картини дають нам лише сирий матеріал, а мислення починається тільки після того, як інформація вже отримана, подібно    до того, як повинно чекати травлення, поки щось не з’їдене. Навпаки, мислення здійснюється за допомогою структурних характеристик, убудованих в образ, і тому образ має бути сформований і організований розумно, щоб найбільш важливі його властивості були видимі.

Візуалізація навчального матеріалу нерозривно пов’язана з його ущільненням, згущенням (Б. Айсмонтас, С. Клепко, А. Остапенко та ін.). Ущільнення знань – за визначенням С. Клепко, – це процес реконструкції повного фрагмента знання, засвоєння якого в реконструйованому вигляді потребує менше часу, тим не менш породжуючи еквівалентні загальнонавчальні й технологічні вміння.  Досвід науковців та педагогів-практиків переконливо доводить дієвість та значущість різних форм „згортання навчальної інформації”. Це насамперед теорія укрупнення дидактичних одиниць П. Ерднієва, теорія змістовного узагальнення В. Давидова, „опорні сигнали” В. Шаталова та ін. [1, с . 68]

 

Використання опорних конспектів на уроках географії сприяє:

  1. Розвиткові усної розмовної мови учнів, збільшенню активного часу спілкування дітей на уроці, формуванню комунікативних умінь;
  2. Формуванню вмінь викладати свої думки аргументовано, доказово, логічно, послідовно;
  3. Формуванню вмінь виділяти головне у навчальному матеріалі, генералізувати його і акцентувати увагу на засвоєнні головного;
  4. Навчанню учнів діяти за алгоритмом, послідовно, визначати наступні кроки у засвоєнні навчальних досягнень, поетапному їх формуванню;
  5. Швидкому сприйманню та засвоєнню навчального матеріалу через багаторазове його повторення у різних поєднаннях, зв’язках;
  6. Фасвоєнню навчальних досягнень на початковому та середньому рівнях всіма без виключення учнями (а це є головною умовою подальшого успішного засвоєння тем, вивчення яких опирається на знання та уміння з даної теми);
  7. Формуванню почуття впевненості у власних силах, навиків роботи в групах. В основі використання опорних конспектів лежать дві важливі методичні ідеї.

 

Розділ І . Методика опорних схем .

 

В наш  час є багато форм і методів викладання курсу географії в школі. Одним з ефективних методів є використання методики опорних схем і конспектів, яку розробляв В.Ф.Шаталов. [6, с . 8]

Структурно-логічні схеми – це спосіб наочного представлення інформації в структурованому, систематизованому, закодованому за допомогою знаків-сигналів (символічних, графічних, візерункових, словесних) вигляді.  Схема як графічне зображення в загальних рисах відображає певну систему, розкриває взаємодію її елементів, визначає особливості зв’язків між елементами системи.   Зручність схем у процесі опрацювання навчального матеріалу зумовлена тим, що вони в лаконічному, певним чином спрощеному вигляді дозволяють репрезентувати основну думку, ідею за допомогою умовних елементів. У складанні схеми важливого значення набуває вибір графічного елементу, способу композиційного об’єднання блоків схеми, засобів зв’язку між елементами (стрілочки, лінії різного типу та розміру), засобів акцентування змістовних позицій (колір, розмір шрифту, тип кеглю, штрихування та ін.). 

 

  1. . АСПЕКТИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ОПОРНИХ СХЕМ.

 

 При використанні опорних схем і конспектів педагоги-новатори рекомендують звернути увагу  на такі аспекти навчального процесу. [6, с 12]

1. Організація всього навчального процесу і учбової діяльності учнів повинна бути чіткою. Це досягається при певній структурі уроку, теми або розділу. Наприклад при такій структурі:

     І. Розгорнуте пояснення вчителем теми, завдань, які стоять перед учнями, основних питань, які виносяться для засвоєння знань.

     ІІ. Викладання нового матеріалу з поетапним і стислим поясненням навчального матеріалу по опорним схемам.

    ІІІ. Робота з листком опорних схем.

    ІV. Домашня і індивідуальна робота з підручником і опорною схемою.

    V. Контроль засвоєння знань при фронтальній перевірці (письмова, усна перевірка, відповіді біля карти).

    VІ. Практичне закріплення нового матеріалу (навчання прийомам роботи з картою, виконання тренувальних завдань та підсумкових практичних робіт).

    VІІ. Систематизація і узагальнення знань.

    VІІІ. Огляд знань.

2. Конструювання нового матеріалу теми  в загально збільшені блоки, тобто поєднання одразу кількох структурно-споріднених понять. За рахунок резерву навчального часу більше уваги приділяти творчим завданням, а також всебічної підготовки школярів до виконання практичних робіт.

3. Опорні схеми повинні являти собою прості, зрозумілі і наочні схеми навчального матеріалу. В опорних схемах повинні бути показані основні поняття і зв’язки між ними, наведені приклади географічних назв. Опорні схеми можуть бути виготовлені попередньо на картці, або на класній дошці, або можуть створюватися разом з учнями під час пояснення нового матеріалу. Як показує досвід, кращого результату у викладенні досягають ті вчителі, котрі правильно організують  роботу по систематизації знань учнів і складанню схем-конспектів. Вже під час пояснення нового матеріалу учні повинні сприймати його в структурно-логічній послідовності і цілісності. Тому, головна мета вчителя на даному етапі уроку – навчити учнів паралельному запису (конспектуванню) навчального матеріалу. Цю роботу вчителя можна звести до слідуючи моментів:

а) навчання учнів згортанню інформації в план-конспект, тобто з словесної форми  вибирати тільки головне: слова, схеми, малюнки, географічні назви і т.ін., котрі являються зв’язуючими  символами під час відтворення матеріалу;

б) навчання шифровці інформації за допомогою яскравих кольорів, більш великих літерних позначень та інших символів. На початковому етапі навчань рекомендується складати більш детальний конспект, котрий легше б сприймався і відтворювався кожним учнем, незалежно від рівня його підготовки.

Оскільки основна діяльність учнів у процесі вивчення нового матеріалу зводиться до роботи над опорними схемами, то вони засвоюють ту інформацію, яка відображена в схемі. Це є мінімум знань по темі.

4. При роботі з опорними схемами утворюється значний резерв навчального часу для виконання завдань, спрямованих на відпрацювання прийомів учбової діяльності. Дуже важливий той факт, що  завдання практичного характеру учні виконують як в самому процесі вивчення теоретичного матеріалу, так і після. Завершує урок самостійне виконання школярами програмних практичних робіт.

5. Організацію і проведення навчального процесу рекомендується будувати на самоуправлінні учнів. Школярі можуть розділятися на групи: відповідальні за перевірку зошитів з практичними і самостійними роботами (перевіряючи); відповідальні за екран успішності; відповідальні за збереження і роздачу картографічного і дидактичного матеріалу, класних зошитів з практичними роботами і т.ін. [8, с . 11]

 

 1.2. ОСНОВНІ МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ У ВИКОРИСТАННІ  СТРУКТУРНО – ЛОГІЧНИХ СХЕМ.

 

Приблизні методичні прийоми у використані опорних схем:

  1.                         З першого уроку необхідно познайомити учнів з особливостями цієї методики, призначенням опорних схем.
  2.                         Новий навчальний матеріал вчитель пояснює чітко, зрозуміло, емоційно і доступно. У викладенні не можна пропускати жодного опорного слова, котре є в схемі.
  3.                         Після пояснення нового матеріалу по темі вчитель проводить стисле пояснення конспективних слів опорних схем.
  4.                         Учням надається час, щоб  перемалювати схему в зошит. Якщо опорна схема розмножена як роздаточний матеріал, то учні можуть підклеїти її в зошит.
  5.                         Під час підготовки домашнього завдання учням рекомендується:
    •                               відтворити зміст конспекту, виконаного на уроці по підручнику і звірити його з конспектом у зошиті;
    •                               відтворити по пам’яті опорну схему. Батьки повинні   співставити відповідь сина, або доньки з оригіналом виконаним  на уроці;
    •                               на наступний день, перед перевіркою знань на уроці, знову необхідно відтворити опорну схему і повторити визначення понять.

Під час перевірки знань на уроці оцінка за письмове або усне відтворення опорної схеми залежить тільки від підготовки самих учнів.

  1.                         Крім письмового відтворення опорної схеми необхідно постійно робити і усне опитування біля карти.
  2.                         На перших порах при усних відповідях можна дозволяти учням користуватися опорними схемами. Це допомагає, по-перше, бачити, а не тримати в пам’яті план розповіді. Думка учня спрямована тільки на викладання теми. По-друге, виключається порушення послідовності розповіді. Лише при досягненні відчуття впевненості ця необхідність відпадає сама собою.
  3.                         Вчителю необхідно пам’ятати  про те, що опорні схеми повинні послідовно розкривати новий матеріал. Тому, при підготовці опорних схем необхідно скрупульозно продумати кожен знак, кожне слово. Головне – викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків   він став доступним і надовго відбився в пам’яті учня.
  4.                           Перед початком вивчення чергової теми (розділу) вчитель дає учням перелік основних питань, котрі повинні бути добре засвоєні. Тим самим у школярів створюється ясне уявлення  про той навчальний мінімум, котрим вони повинні оволодіти в процесі вивчення теми. Крім того, ці питання сприяють чіткому тематичному контролю.

І, найголовніше: вчитель повинен проаналізувати психологічні особливості засвоєння учнями знань. Біда нашого шкільного навчання в тому, що частіше викладання засвоюється на усному поясненні вчителем нового матеріалу, який важче засвоюється учнями. Переважає, як показує досвід, формування словесно-логічного мислення учнів. Ось чому використання наочностей, в тому числі і опорних схем, приводить до розвитку образного мислення. Особливості людини такі, що більше 90% інформації вона сприймає наочно.

Учні, коли працюють з опорними схемами, вчаться „згортати” і „розгортати” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум,  але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Важливо і те, що спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учень легко виконує практичні завдання. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше.

Як показує досвід, працювати з опорними схемами може кожен вчитель.

 

Розділ 2.  Фрагменти уроків з використанням опорних схем і таблиць.

 

2.1. Курс « Загальна географія», 6 клас .

Схема № 1 . Розділ ІІІ.   Оболонки Землі      

Під час вивчення теми: Літосфера” можна  використовувати невеликі смислові блоки.

Перший урок повністю присвячується вивченню внутрішньої будови земної кори.

     При ознайомлені учнів з внутрішньою будовою нашої планети, крім опорної схеми на дошці  використовується і малюнок  у підручнику.

    Далі, вивчаючи на наступному уроці будову літосфери і земної кори можна використати наступний смисловий блок . При цьому учням подається поняття про типи Земної кори, про відмінність між земною корою материковою і океанічною.

 

 

Схема № 2.   Будова земної кори

 

          За допомогою  слідуючого  смислового блоку  учитель пояснює  учням тему наступного уроку „Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори”.

Цю схему   педагог малює на дошці водночас пояснюючи учням всі внутрішні процеси, що відбуваються в земній корі. Під час уроку  необхідно  довести дітям  те, що в земній корі постійно відбуваються підняття і опускання, наслідком  цього є нові форми рельєфу. Учні разом з вчителем роблять висновки до чого призводять постійні підняття і опускання земної кори.

Далі, продовжуючи вивчати тему „Літосфера” при знайомстві учнів з корисними  копалинами  і гірськими породами вчитель використовує, ще один ( смисловий блок. Одночасно використовується колекція гірських порід і мінералів, і виконується практична робота  № 5. [2, с . 96,110]

 

Схема №3. Типи гірських порід за походженням.

 

Під час вивчення теми « Мінерали та гірські породи, що входять до складу земної кори»  учитель складає разом з учнями схему, доповнюючи її під час вивчення теми уроку.

Схема № 4. Типи гірських порід за складом.

При закріпленні знань можна використовувати вищевказану схему,  даючи відповідь на запитання:

  1. З чого складається земна кора?
  2. Що таке мінерал?
  3. Наведіть приклади мінералів?
  4. Що таке «гірські породи»?
  5. Наведіть приклади гірських порід? З яких мінералів вони складаються?
  6.  На які групи поділяються гірські породи?

 

Розділ « Гідросфера».  Тема « Поверхневі води. Річки»

 

Схема № 5 . Частини річки.

 

Застосовуючи дану схему на уроці учні краще засвоюють ключові терміни і поняття.

При вивченні нового матеріалу використовую схему для кращого поняття основних частин річки.

Бесіда за запитаннями:

  1. Як називається поглиблення, в якому тече річка?
  2. Як утворюється русло?
  3. Що робить річка з гірськими породами?
  4. Чи є відмінність між поняттями «річкова система» і « басейн річки»?

Тема  «Атмосферні опади».

Схема № 6. Види опадів.

Учитель пропонує учням самостійно допрацювати схему (замалювати види хмар за власними спостереженнями).

Таким чином, чим складніша тема, тим все більш складними стають опорні конспекти.

Крім того, такі опорні конспекти і схеми можна використовувати при перевірці знань учнів. Завдання можна  ускладнити додатковими запитаннями для сильніших учнів, і спростити – для більш слабких учнів.

 

2.2  Курс географії материків та океанів, 7 клас.

 

В сьомому  класі під час вивчення фізичної географії материків і океанів теж можна широко використовувати опорні схеми і конспекти. Це допомагає школярам краще засвоїти знання. Такі схеми і конспекти можна малювати одночасно при поясненні нової теми. Учні відтворюють їх в своїх зошитах.

Урок проходить у формі бесіди. Учні обмінюються інформацією про джерела знань, якими найчастіше користуються. Можна робити висновок про те, скільки діти читають і скільки часу проводять біля телевізорів чи в інтернеті.

 

 

 

 

 

Схема № 7. Джерела географічних знань.

 

Африка – перший материк, з якого починається вивчення розділу.

[14, с . 22]    В зв’язку з цим перед вивченням теми виникає низка специфічних задач:

  1. Учні вперше знайомляться з планом характеристики материка, засвоюють логіку вивчення великого природного комплексу.
  2. Відводиться багато часу і уваги на актуалізацію раніше засвоєних компетентностей, без яких не можливо здійснювати процес вивчення  природи, населення і країн материка.
  3. В даному розділі продовжується формування багатьох загальних понять, які учні можуть використати в нових ситуаціях
  4. Школярі вперше працюють з новими тематичними картами, навчаються читати їх , складати географічний опис, знаходити  взаємозв’язки , причинно – наслідкові зв’язки, робити прогнози.

Починаючи вивчення теми,  найбільш ефективно разом з учнями сформулювати мету , задачі і послідовність вивчення тем розділу. Ці дані можна зобразити у вигляді схеми.

Учні знають, що кожен материк вивчається за планом. Тому в процесі вивчення материків діти схему доповнюють самостійно.

 

 

 

 

 

Схема № 8 . План характеристики материка.

 

 

Для мотивації вивчення материка сприяє випереджальне завдання зі складання візитної картки материка.  При розгляді географічного положення Африки діти навчаються аналізувати особливості місця знаходження материка. [9, с . 110]

Свої схеми учні можуть використовувати під час усних відповідей.

Перед вивченням Африки учням можна запропонувати підготувати повідомлення про дослідження Африки; дати питання: „Що ви вже знаєте про Африку? Що б ви хотіли дізнатися ще про материк Африка?

Такі опорні схеми учні потім можуть використовувати під час усного опитування. Під час перевірки знань сильнішим учням можна запропонувати відтворити опорну схему по пам’яті.

Тема . Рельєф та корисні копалини Африки.

 

Учні за допомогою вчителя складають схему .

 

Схема № 9.Тектоніка, рельєф та корисні копалини материка.

 

У підсумку учні дають відповідь на запитання :

  1. Що таке рельєф?
  2. Які основні форми рельєфу ви знаєте?
  3. Які сили Землі формують рельєф?
  4. Які тектонічні структури ви знаєте?
  5. З якими формами рельєфу пов’язані тектонічні платформи?

 

Тема. Загальні особливості клімату. Кліматичні пояси.

 

При вивченні клімату Африки  доцільно заповнити таблицю.

Таблиця 1. Кліматичні пояси Африки.

 

Кліматичні пояси Африки

Пояс

Повітряні маси

Вітри

Температура

Опади

 

 

Влітку

Взимку

Влітку

Взимку

Кількість

Режим

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проаналізувавши заповнену  таблицю, дати відповідь на запитання:

  1. Як змінюється температура взимку і влітку на території Африки?
  2. В яких кліматичних поясах лежить Африка?
  3. Який тип клімату переважає у Північній та Південній Африці?
  4. Які причини утворення пустель на узбережжі материка?

 

Тема. Внутрішні води материка Африка.

 

Схема № 10.Внутрішні води материка.

 

Тема.  Природні зони материка

Учитель складає разом з учнями план вивчення природної зони.

Схема № 11. План характеристики природної зони материка.

 

 

Тема. Стихійні явища. Екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, занесені до списку природної спадщини ЮНЕСКО на материку.

 

Таблиця 2. Екологічні проблеми Африки.

 

Природна зона

Господарська діяльність

Результат діяльності

Заходи з охорони

Вологі екваторіальні ліси

Вирубка дерев

Виснаження грунтів. Поява вторинних лісів, саван

Обмеження вирубки.  Насадження дерев. Організація національних парків і заповідників

 

 

 

 

 

Тема. Води суходолу Євразії: озера, льодовики.

Схема 12. Найбільші озера Євразії

 Учитель пропонує  учням заздалегідь підготувати короткі повідомлення про дані озера, використовуючи різноманітні джерела інформації. Таким чином діти беруть участь у створенні даної схеми.

 

2.3  Курс «Фізична географія України», 8 клас

У восьмому класі  частіше використовуються  опорні таблиці, опорні схеми. Більший ефект дає не використовування схем у готовому вигляді, а безпосередньо сумісна діяльність вчителя і учня по їх складанню. Така діяльність може бути організована при поясненні  нового матеріалу. По таким схемам можна ставити учням питання. При вивченні деяких тем, особливо у 8-му класі можна об’єднувати клас  у групи, і групі учнів пропонувати  самостійно скласти схему. [3, с . 113]

 

 

Тема. Політична карта світу, її елементи.

 

Схема 13. Елементи політичної карти.

 

Учитель пропонує учням доповнити таблицю наведеними прикладами, використовуючи політичну карту світу.

Тема. Природокористування в умовах сталого розвитку.

Схема14. Види природних ресурсів.

Питання і завдання.

  1. В чому різниця між природними ресурсами і природними умовами?
  2. Де і як використовується в народному господарстві сонячна енергія, вітрова енергія, енергія припливів? Що ви думаєте про перспективи використання цих видів енергії?
  3. Який смисл ви вкладаєте в поняття „раціональне природокористування”? Наведіть приклади раціонального і нераціонального природокористування.
  4. Оцініть раціональність використання природних  ресурсів на території нашого району і нашої області. Запропонуйте шляхи найбільш ефективного використання природних ресурсів, які є на території нашої області.

 

Тема. Корисні копалини України. Класифікація за використанням, географія, закономірності поширення. Діючі та перспективні басейни й райони видобутки вугілля, нафти, газу, «сланцевого газу», торфу, горючих сланців.

 

Схема15.  Види мінеральних ресурсів.

 

   

 

 

У процесі вивчення теми учні самостійно заносять у схему назви найбільших родовищ цих корисних копалин.

 

Тема. Проблеми раціонального використання мінеральних ресурсів.

 

     

 

   Схема16.  Види вичерпних ресурсів.

 

 

        

       

Схема 17.   Раціональне  природокористування.

       

          Умовні знаки для позначення корисних копалин на картах.

          Питання і завдання для учнів.

  1. На контурну карту нанесіть родовища основних корисних копалин. Порівняйте забезпечення ними  західної і східної України.
  2. Розкажіть про практичне використання неметалічних і технічних копалин.
  3. Охарактеризуйте основні шляхи раціонального використання корисних копалин. [13, с . 77]

   Тема.   Основні типи ґрунтів, закономірності їх поширення.. Карта «Ґрунти». Ґрунтові ресурси України. Ґрунти своєї місцевості. Зміни ґрунтів в результаті господарської діяльності. Заходи з раціонального використання і охорони ґрунтових ресурсів.     

    Схема 18.  Земельні ресурси.

 

  

 

  Схема 19. Структура Земельного фонду.

Родючість ґрунтів – властивість ґрунтів, що визначає їх основне призначення для використання різних видів рослин. Фактори ґрунтоутворення – комплекс причин, що визначають родючість ґрунту і сприяють його утворенню корінні породи, рельєф, рослинний і тваринний світ, час.

 

Питання і завдання для учнів:

 

  1. У чому заключаються особливості земельних ресурсів?
  2. Розкажіть про використання земельних ресурсів у нашій області?
  3. У чому ви бачите причини низької ефективності використання земельних ресурсів у сільському господарстві? [16, с . 48]

 

Тема. Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання та охорони. Води суходолу своєї місцевості.

 

         Схема 20. Використання водних ресурсів.

 

Питання і завдання для учнів:

  1. З якою метою створюють водосховища?
  2. Які  наслідки мають процеси створення водосховищ?
  3. Де в Україні найгустіша мережа зрошувальних каналів? Чому?
  4. Яку роль у господарстві країни відіграють водопостачальні канали?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Розгляд і  аналіз методики В.Ф.Шаталова , а також результатів її застосування в навчальних  дозволяє зробити деякі висновки про доцільність:

1) систематичного застосування при вивченні матеріалу ОС;

2) використання для міцного освоєння основи предмета принципу багаторазового повторення матеріалу, що викладається;

3) здійснення постійного й регулярного контролю знань усіх учнів на базі ОС ;

4) викладу матеріалу великими блоками за допомогою ОС на одному уроці, з наступним традиційним викладом, що кінчається повторним розглядом ОС;

5) застосування після вивчення кожного розділу контролю знань за допомогою аркушів взаємоконтролю;

6) застосування вхідного контролю знань учнів  на початку вивчення нового предмета з метою перевірки їхніх знань, ліквідації виявлених пробілів та коректування плану викладу нового матеріалу;

7) більш широкого використання самоконтролю, взаємоконтролю знань учнів.

У цілому, застосування методики В.Ф.Шаталова, дозволяє побудувати навчальний процес так, що кожний учень виявляє бажання вчитися. Педагог при такому навчанні повинен стати організатором і керівником навчальної самодіяльності учнів, що допомагає їм, зокрема, шляхом постановки загальних цілей навчання, подачі необхідної інформації, завдань ефективно оволодівати знаннями й уміннями. У той же час він наділений особливими правами  кінцевої інстанції в рішенні всіх виникаючих питань.

Крім того застосування методики опорних схем  дозволяє реалізувати найважливіший принцип організації й проведення навчального процесу, що досить чітко виражений в афоризмі Ж.Жакото  (1770-1840 р.р.): «Учити інших чому-небудь - значить показати їм, що вони повинні робити, щоб навчитися тому, чому їх учать».

Є сенс прислухатися до цього мудрого заклику педагога-новатора, якого знають у багатьох країнах світу.

І мабуть це повинен зробити кожен вчитель, який, справді, хоче гуманізувати навчальний процес, зробити навчання переможним і радісним, виховати  Особистість, яка вірить у власні сили, і творить себе та нашу Державу.

 

Список використаної літератури:

  1. Бех І. Д. Виховання особистості: Сходження до духовності: Наук. Видання / Бех І. Д. - К. : Либідь, 2006. - 272 с
  2. Бойко Р. Д., Чернюк Г. В. Основи фізичної географії. — К.: ІСДО, 1995. -  288 с.
  3.   Географічна енциклопедія України: В 3 т. — К.: Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1989.
  4.   Географія України: Навчальний посібник /За ред. проф. В.Б.Heкоса. — Харків, 1993. — 184 с.
  5. Довгань Г.Д. , Стадник О.Г. Географія. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Харків. Видавництво «Ранок», 2016
  6.   Заставний Ф. Д. Географія України: У 2 кн. — Львів: Світ, 1994. — 472 с.
  7. Калошин В.Ф. Використання вітчизняного передового педагогічного досвіду. //Проблеми освіти.  -1997. - Випуск 7.
  8. Калошин В.Ф.  В кожного з нас Шаталов розбудив атомний реактор. //Директор школи ліцею гімназії.  – 2006. - №6.
  9. Кобернік С. Г., Коваленко Р.Р. Географія. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів . Київ, «Грамота», 2015
  10.   Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія України: Пробний підручник для 8—9 класів середньої школи. — К.: Зодіак — ЕКО, 1996. — 432 с.
  11.  Пестушко В. Ю., Сасихов В. О., Уварова Г. Є. Географія світу: Підручник для 7 класу середньої школи. — К.: Абрис, 1995. — 288 с.
  12. Пестушко В.Ю. Уварова Г.Ш. Загальна географія : підручник для 6 класу   загальноосвітніх навчальних шкіл .Видавництво: Генеза, 2014
  13.  Пестушко В. Ю„ Сасихов В. О., Уварова Г. Є. Географія світу: Підручник для 8 класу середньої школи. — К.: Проза, 1996. — 304 с.
  14. Навчальні програми 2018/2019 Географія та економіка 6-11 класи. Видавництво. Ранок «Навчальна література», 2018
  15.  Федорища Р. П. Загальне землезнавство: Навчальний посібник —   К.: Вища школа., 1995. — 223 с.
  16. Чорний І. Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства: Навчальний посібник. — К.: Вища шк., 1995. — 240 с.

 

 

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Географія 7 клас (Гілецький Й.Р., Чобан Р.Д., Сеньків М.І.)
Додано
6 квітня 2020
Переглядів
915
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку