Методичні рекомендації "Застосування прийомів мотивації навчальної діяльності при вивченні курсу всесвітньої історії в 7 класі"

 

 

 

 

                                

 

 

 

 

Методичні рекомендації щодо застосування прийомів мотивації навчальної діяльності при вивченні курсу всесвітньої історії в 7 класі

 

 

 

Лемешко Н.В.,

учитель історії

Лисогірської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1,

учитель вищої категорії,

учитель-методист

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено на засіданні методичної ради  Лисогірського освітнього округу (протокол №5  від 15.06.2017р)

 

Автор:          Лемешко Ніна Володимирівна – учитель історії Лисогірської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Первомайського району, учитель вищої категорії, учитель-методист

 

 

 

Рецензент:  Гарбуз О.І. – учитель історії Софіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Первомайського району, учитель вищої категорії, учитель-методист

 

 

 

 

 Лемешко Н.В.

         ”Методичні рекомендації щодо застосування нестандартних прийомів мотивації навчальних досягнень учнів   при вивченні всесвітньої історії  в 7 класі“: Посібник на допомогу вчителям історії при проведенні уроків у 7 класі, - 48 с.  

 

У посібнику подаються методичні рекомендації щодо практичного використання  різноманітних нестандартних прийомів мотивації навчальної діяльності учнів при вивченні всесвітньої історії в 7 класі. До посібника включено  варіанти   прийомів створення позитивної мотивації, зразки епіграфів та конкретний матеріал до  уроків всесвітньої історії в 7 класі. Рекомендовано учителям історії, які викладають у 7 класі. Пропоновані прийоми і додатковий матеріал можна використати також при вивченні інших курсів історії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендовано до друку рішенням методичного об’єднання вчителів  суспільствознавчих дисциплін (протокол №4 від 19.05.2017 р.)

 

                                                                                  ©  Н.В.Лемешко, 2017

Вступ

Освіта-найвеличніше із усіх земних благ,

але тільки тоді,

 коли вона найвищої якості.

Інакше вона абсолютно даремна.

Р.Кіплінг,

англійський письменник

Шлях пошуку, дослідження, саморозвитку для учня нелегкий. Багатьох він відштовхує своєю складністю, великими зусиллями, які треба прикласти, щоб отримати навіть невеликий результат. Досить рідко зустрічаються діти, в яких «інстинкт пізнання» настільки добре розвинений, що підштовхувати його не треба і можна бути впевненому, що він сам собі проб’є дорогу. Таких дітей ми називаємо геніями, обдарованими. Але, на жаль, у більшості дітей слабо розвинений потяг до самостійного пізнання.

   Тому  перед  вчителями-практиками  стоїть  важливе  завдання:   зацікавити  предметом і підвищити активність учнів в оволодінні навчальним матеріалом.   Одним  із основних  компонентів активності  учнів  є інтерес  до пізнання. Як  свідчить  практика,  інтереси  учнів  до  історії  визначаються  такими  факторами: змістом історичних курсів, методикою викладання, якістю викладу матеріалу  в підручнику, віковими та індивідуальними особливостями учнів різних класів.

Якщо  говорити  про  розвиток  активності  і  творчості  учнів  на  уроках  історії,  то  варто зауважити, що це зв’язок історичного матеріалу з життям, навколишньою дійсністю,  вивчення наукової та науково-популярної літератури, використання художньої літератури  на  уроці,  використання  міжпредметних  зв’язків. Результати  багаторічних  спостережень  показують,  що  такий  інтерес та активність  стихійно  самі  собою  виникнути  не  можуть.  Вони  є  наслідком  цілеспрямованого  виховного  і  навчального  впливу  на  особистість.  Найбільш  ефективним  в  цьому  плані  є  активне  навчання. Учень – активний учасник навчального процесу. Активність його проявляється  в  самостійних  пошуках  засобів  і  способів  розв’язання  поставленої  проблеми  у  набутті  знань, необхідних для  виконання практичних  завдань.  Все  це дозволяє йому  відійти  від  стандартів мислення, стереотипу дій, розвиває прагнення до знань.

Чому ж ми прагнемо того, щоб у дитини сформувалася навчальна мотивація, що ґрунтується  на внутрішніх прагненнях? Є цілий ряд пояснень таких переваг. Ось одне з таких пояснень ( за дослідженням В.Чиркова):

• Навчання, що ґрунтується на внутрішній зацікавленості, буде значно успішним, тому що при наявності такої зацікавленості дитина здатна працювати довше без будь-яких зовнішніх підкріплень.
• Школярі, яких приваблює інтерес до самого процесу навчання, схильні обирати складніші завдання, що позитивно впливає на розвиток їхніх пізнавальних процесів.
• Наявність внутрішніх мотивацій сприяє виявленню безпосередності, оригінальності, зростання креативності та творчості.

Залежно від змісту уроку вчитель повинен організовувати певний цикл навчальної діяльності і формувати відповідний їй мотиваційний цикл. Мотивація навчання на уроці відбувається в кілька етапів:

І — мотивація початку роботи, первинна мотивація.

ІІ — мотивація виконання роботи, закріплення і підсилення первинної мотивації.

ІІІ — мотивація завершення уроку (результативність, постановка цілей на майбутнє).

Даний матеріал може бути використаний вчителем як первинна мотивація.

  На початку уроку учень повинен зрозуміти, що корисного і нового він дізнається на ньому, де може застосовувати набуті знання. Учитель може використати кілька видів спонукання учнів до навчальної діяльності:

- активізувати мотиви, що виникли на попередніх заняттях;

- збудити мотиви незадоволеності своїми результатами;

- посилити мотиви орієнтації на попередню діяльність;

- посилити мотиви здивування, зацікавленості.

Формування мотивації навчання неможливо здійснити без урахування вікових особливостей учнів та їх індивідуальних психологічних характеристик. Це означає, що педагог повинен організувати навчально-виховний процес таким чином, щоб вирішувалися завдання розвитку мотиваційної сфери на певному віковому етапі та підготовки учнів до наступного етапу розвитку особистості. У зв’язку з розкриттям резервів вікового розвитку мотивації здійснюється особистісно – орієнтований підхід до навчання.

 Посібник містить варіанти   прийомів створення позитивної мотивації, зразки епіграфів та конкретний матеріал до  уроків всесвітньої історії в 7 класі. Курс всесвітньої історії 7 класу зовсім новий для учнів. Це не тільки нова інформація, доволі складна для розуміння, а й складніші, порівняно з 6 класом, вимоги щодо навчальних досягнень. Особливого значення набуває робота з історичними картами, укладання історичних портретів, засвоєння і використання понять і термінів, усвідомлення відмінності між такими елементами змісту, як подія, явище, процес; актуалізуються логічна та аксіологічна компетентності. Тому завданням вчителя є знайти найбільш ефективні методи і прийоми, щоб збудити внутрішню необхідність   учнів до активного пізнання історії. І щоб учень займав активну позицію в процесі навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації до навчання. Посібник буде корисним усім учителям історії, адже подані прийоми і додатковий матеріал можна використати не тільки при вивченні всесвітньої історії в 7 класі, а й при вивченні інших курсів історії.

 

 

                   

 

Варіанти застосування прийомів позитивної мотивації на уроках всесвітньої історії в 7 класі за оновленою програмою

 

Тема. Середньовіччя як період розвитку людства.

Періодизація, джерела вивчення.

Епіграф уроку:

“Чому кожній людині

читання історії дуже корисне?

Бо коли б не описано,

разом з тілом безвісті все сходило б у землю,

і люди, як у темряві будучи, не відали б,

 що за минулих років діялося”.

М. Лосицький,

 ієромонах Густинського монастиря, XVII століття

 

Варіант І

Назва прийому          Незвичайне формулювання теми

                        (Римування теми або  римований початок уроку)

Опис прийому

 Стандартне формулювання теми уроку не завжди приваблює учнів. Варто запропонувати учням підібрати рими до слів назви теми або придумати власне трактування, більш цікаве, емоційне. Учитель може запропонувати оцінки науковців про середньовіччя, а учні спробують їх заримувати або сформулювати самостійно тему.

Роздатковий матеріал

1. Історик А. Гуревич про Середньовіччя і сучасність: «Середні віки давно закінчилися, вони дуже далеко від нас.  Але... Середньовіччя — це епоха, коли було закладено багато основ  сучасного світу. Перш за все Середньовіччя — епоха панування християнства як  релігії...  певної системи  моральних  принципів...  У  галузі  моралі,  в оцінці поведінки людини і його ідеалів Європа залишається спадкоємицею християнства, а отже, і Середньовіччя. У середні віки розвинулись ті мови, якими й зараз розмовляє населення Європи, і сформувались — наприкінці цієї епохи —  європейські нації... В ту епоху склались основні європейські держави,  парламенти, правові та судові системи. Принципи римського права,  успадковані Середньовіччям, були передані Європі Нового часу».
2. У публіцистиці Середньовіччю часто надають негативного відтінку (називаючи його добою варварства, неуцтва й невігластва), а інколи, навпаки, цьому періоду приписують самі лише моральні чесноти та привабливу екзотику. Античність не відразу зійшла з історичної арени, тією чи іншою мірою вона зберігалася в житті європейського суспільства впродовж кількох століть, допоки в ньому склалися нові соціальні та духовні явища.
3. Середні віки були сповнені суперечностей: у них знайшлося місце для добра і зла, для високих культурних здобутків і безкультур’я, для моральних чеснот і вражаючої ницості людини. Середньовіччя — це важлива доба в розвитку Європи, епоха народження та становлення її народів і цивілізацій. Органічною складовою європейського Середньовіччя з властивими йому особливостями була середньовічна доба в історії України.
4. Поняття «середньовіччя» з'явилося в ужитку ще в XV ст. у середовиші італійських учених-гуманістів. Із літературних джерел відомо, що саме історик Флавіо Біондо, працюючи над твором "Історія від падіння Риму", почав послуговуватися терміном «середній вік». Свою епоху гуманісти сприймали як «новий вік», бо античність вони розглядали як «старий вік». Тому період між цими етапами в Історії людства італійські мислителі назвали «середнім віком». Для них Середньовіччя було передусім епохою занепаду, духовною пусткою, коли панували суворе варварство й насилля, релігійна нетерпимість і похмуре неуцтво, страх і злиденність, криваві війни й катування, одним словом — "темними віками". Натомість XV ст.. тобто «свій час», італійські вчені називали не інакше, як «Відродження». У їхній уяві це було ніби пробудження після тисячолітнього сну з прагненням відродити античну спадщину.
5.  Негативна оцінка середньовіччя надовго засіла у свідомості європейців. Зауважимо, що й у наші часи, коли згадують про якісь відсталі явища сучасного суспільства, іноді вживають поняття «середньовічний». Для цього ніби і с підстави: зміни в суспільному й духовному житті, техніці й науці колись протікали набагато повільніше, ніж у наші дні. Однак основною причиною негативу є те, що Середньовіччя — не доба, коли панували суворі й жорстокі звичаї та традиції. До всього нового ставилися з підозрою; нові ідеї часто засуджувалися церквою, яка контролювала духовне життя і нерідко вбачала в новаторстві відхід від істинної віри.
6. Вивчаючи цей етап історії людства, учені акцентували різні ознаки, притаманні Середньовіччю. Одні сприймали його як добу страху, фанатизму й побожності, інші — як час розквіту європейської культури. Деякі історики вважали Середньовіччя закономірним тисячолітнім містком між Античністю і Новим часом, а інші — тисячолітньою прірвою. То в чому ж полягає Істина, де золота серединка і якою, зрештою, була епоха Середньовіччя? Тут важко однозначно погодитися з думкою того чи того дослідника. Поза сумнівом, у кожного є зерно правди. Однак тисячолітня епоха — це не тільки біле або чорне. У ній мас бути й кольорова гама. І така гама була. У ті часи справді існували людська честь і шляхетність, величні культурні й духовні цінності; проте водночас спостерігалися людська дикість, ницість і жорстокість, релігійний фанатизм.
7. Так доба Середньовіччя захлиналася в кривавих війнах, міжусобицях, селянських повстаннях, які спричинювали виникнення пошестей і голоду; у полум'ї інквізиторських багать згорали інакодумці зі своїми високими помислами та мріями про майбутнє. Та в житті середньовічних людей були й щасливі моменти: перемоги на турнірах для рицарів, багатий урожай і звільнення від феодальної залежності для селян, здобуття городянами рідних привілеїв, величезні карнавали, народні гуляння тощо.

 

Варіант римування

Віки середні із сучасністю співзвучні:

Епоха християнства і моралі,

А ми – історії старанні учні

І спадкоємці європейських ідеалів.

Варіанти незвичайного формулювання теми

• Середньовіччя - епоха народження та становлення її народів і цивілізацій
• Наблизимо історію середніх віків до наших днів
• Черпаємо знання про середньовіччя з джерел
• Середньовіччя – «темні віки», доба варварства і невігластва чи новий період  в історії людства, час розквіту європейської культури?
• Середні віки – місток чи тисячолітня прірва між Античністю і Новим часом?

Варіант ІІ

Назва прийому   Інтерв’ю з учителем

Опис прийому

 Прийом потребує попередньої підготовки учнів. Вони ознайомлюються з матеріалом вступного уроку і складають запитання для інтерв’ювання учителя. Можна об'єднати учнів у групи, які делегують свого представника для інтерв’ю. Кількість запитань має бути обмеженою, щоб  інтерв'ювання зайняло хвилин 5-6, передбачених для етапу мотивації. Усі запитання мають бути відкритими.

Зразки запитань для інтерв'ю

1. Чи згодні Ви з образом «похмурого Середньовіччя»? Знайдіть для нас, учнів, переконливі аргументи згоди чи незгоди.
2. Чому історики дають такі суперечливі оцінки періоду середніх віків – одні ідеалізують його, інші – піддають суворій критиці?
3. Чому для періодизації Середньовіччя обрані саме такі дати – 476 і 1492 роки?
4. Хто встановлює межі між історичними періодами? Вони настають раптово чи поступово?

Варіант ІІІ

Назва прийому     Дивуй!

Опис прийому  Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування – початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.

Слово вчителя: Середньовіччя — величезна частина історії людства між падінням Римської імперії в 5-му столітті і Новим часом, що почався в 16-му столітті. Це час великого переселення народів, хрестових походів, монгольської навали, відкриття Великого шовкового шляху і період епохи Відродження.   Хочу познайомити вас з  цікавими фактами про середні століття, які навіть вражають.

Можна запропонувати учням зображення гудзиків, окулярів, Сніговика тощо за допомогою комп’ютера. Але більший ефект справляють ці речі наживо. Учитель ставить на стіл ґудзики, окуляри, парфуми, прянощі (наприклад, перець горошком чи корицю), два келихи. Пропонує учням подумати, яке відношення мають ці речі до теми уроку?

Гудзики в середні століття вперше стали використовуватися не тільки як елемент декору одягу, а і як практична деталь, за допомогою яких цей одяг застібався. Це символізувало багатство і розкіш. Чим більше гудзиків на вбранні, тим вище статус його власника. Король Франції Франциск I красувався в костюмі, на якому було нашито 13600 гудзиків....

 

                                      
 

Окуляри були придумані в середні століття. Причому спочатку з’явилися «пробатьки» сонцезахисних окулярів. У 12 столітті в Китаї судді надягали темні пластини з димчастого кварцу. Це робилося для того, щоб приховувати вираз очей судді від присутніх. А в 13-му столітті в Італії вже з’явилися окуляри, які покращували зір.

                                   

1493 — це рік народження Сніговика,  веселого супутника сніжної і морозної зими. Вперше зліпив таку фігуру зі снігу в 1493 році знаменитий італійський скульптор Мікеланджело Буонарроті. У середні століття Сніговик був злим і страхітливим супутником зими. Їм лякали неслухняних дітей. І тільки у 19 столітті сніговик став добрим і веселим.

                                               

Прянощі в середні століття в Європі були дуже дорогими. Наприклад, 450г мускатного горіха можна було придбати за одну корову або чотири вівці. Прянощі служили валютою і засобом накопичення капіталу, ними можна було розраховуватися за покупки, оплачувати штрафи. 2 роки перебували вони в дорозі, щоб потрапити в Європу. Прянощі були причиною нових хрестових походів, нових мореплавань і значущих географічних відкриттів.

                                             

 Мода. Мона Ліза, або Джоконда, на загадковій картині Леонардо да Вінчі є ідеалом жінки Середньовіччя. У 15 столітті в моді був високий лоб, відсутність брів, блідість, круглі форми обличчя і фігури. Багато модниць того часу спеціально повністю вискубували брови і виголювали лоб....

                                                  

 

Парфуми. В середні віки в Європі не прийнято було митися. Цю корисну пораду занесли на європейські землі пізніше рицарі з Хрестових походів, які перейняли його у сарацинів. Саме тому у середньовічного дворянства були так популярні різноманітні парфуми – вони відбивали неприємні запахи.

                                               

Традиції. Традиція чокатися келихами з’явилася в середні століття. На бенкетах в келихи з вином могли підсипати отруту, щоб позбутися від ворога. При ударі кружками один об одного, рідина з однієї кружки переливалася в іншу. Таким чином, отрута отруйника могла потрапити до нього в посуд. Цокаючись, присутні на бенкеті, підтверджували, що отрути в рідині немає. Великою образою і початком ворожнечі вважалась відмова чокатися келихами. ...

 

                                              

Варіант ІV

Прийом   Поетичний сюрприз

Опис прийому: учитель підбирає влучні поетичні рядки про період середньовіччя – дитячі вірші, власні, класичні. Прийом сприяє формуванню позитивного емоційного фону уроку, інтересу до вивчення теми.

Оля Стасюк

 Середньовіччя

Перегортаю сторінки середньовіччя.

 І сонце й небо усміхається весні.

Які відкриті в щирості обличчя!

От хоч би той красунчик на коні.

 

Такі красиві сукні старомодні!

І цей порив! І бойовий запал!

І Робін Гуди з темних лав народних,

Що підіймали болі на загал.

 

Колись… Колись було Середньовіччя.

А де ж мій лицар? Загубив коня?

Чому брехливість світиться в обличчях

І б’є у душу мало не щодня?

 

Історія – кривава і жорстока,

Але вона – найкращий вчитель всім.

Мені б лише віддзвону тихих кроків

Того коня… І лицаря на нім.

 

Тема . Велике переселення народів. Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг.

Епіграф:

«Римляни, які ставали варварами,

і варвари, які ставали римлянами,

в певний період завмерли,

дивлячись один на одного».

 

А.Тойнбі, британський історик

Варіант І

Назва прийому «Конкурс на краще проблемне питання уроку»

Опис прийому

Вчитель пропонує учням після ознайомлення з темою уроку скласти запитання, які записуються на дошці. В ході невеличкого голосування залишається те питання, за яке проголосувала більшість учнів. Це питання і стає основою вивчення нового матеріалу.

Варіант кращого проблемного питання

Доведіть, що вплив римлян і варварів був взаємним

Варіант ІІ

Назва прийому Афоризм

 Афоризм або «крилатий вислів» дуже влучно характеризує подію, явище чи історичну особу, захоплюють своєю лаконічністю, образністю та певною загадковістю. Так і хочеться його розгадати.

“Біч божий” -   так називали європейці V ст. ватажка гунів Аттілу. Ввійшли в історію слова Аттіли, який вихвалявся своєю  жорстокістю:  “Трава не росте там,  де ступав  мій кінь”.  Цей вислів часто використовують, коли говорять про стихійне лихо,  катаклізм. Спробуйте пояснити його, використавши матеріал підручника чи розповідь учителя.

Варіант IV

Назва прийому  Складання завдання для кроссворду

Опис прийому  Учням пропонується самостійно скласти завдання до міні-кросворду з імен відомих особистостей до теми, використовуючи текст підручника.

 Умова: всі імена в кросворді починаються на букву «А»

Аларіх

Аттіла

Аецій

Августул 

Завдання для міні-кросворду

1. Король вестготів, який захопив Рим.
2. Вождь гунів, який захопив низку країн Європи в кровопролитних і жорстоких набігах.
3. Римський полководець, який прославився у битві з гунами на Каталаунських полях.
4. Останній римський імператор.

А	л	а	р	і	х
А	т	т	і	л	а
А	е	ц	і	й
А	в	г	у	с	т	у	л

 

 

Тема .  Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії.

Епіграф:

Відважний лицар у бою,

  Великим звався недаремно,

 Та не зберіг імперію свою

У цьому є його вина, напевно!

З рицарської поеми

Варіант І

Назва прийому     Історична цікавинка «Чи знаєте ви?»

Опис прийому

  Учитель пропонує учням цікаві факти, пов’язані з темою уроку. Їх можна знайти в підручнику чи додаткових джерелах інформації.

 

 

 

 

 

 

Після ознайомлення з інформацією можна звернутися до учнів із запитанням: «За які заслуги Карла Великого було визнано святим. Чи виправдана така честь?» Роздуми учнів і будуть продовженням уроку.

Варіант ІІ

Назва прийому  Відстрочена загадка.

Опис прийому

  На початку уроку вчитель дає загадку (або маловідомий і дивний факт), відгадку на яку можна дізнатися на уроці під час роботи над новим матеріалом.

Учням пропонується кілька висловів про історичних осіб з історії Франції, в яких не названі їх імена. Необхідно на основі вивченого в ході уроку матеріалу, відгадати,  яким саме правителям дана така стисла, але влучна характеристика. 

“На мою думку, історія Франції починається з  …………, короля Франції, обраного племенем франків, бо від них і походить назва “Франція”.

Шарль де Голль.

“майже король франків”

                          папа Григорій ІІІ

Незліченних  ратей ватажкок,

Племен володар й батько ,

Науки друг і покровитель,

Законодавець і мудрець ...

                         (французький поет)

Тема. Візантійська імперія доби Юстиніана. 

Епіграф:

«Поза сумнівом, імператор є земним богом,

і той, хто зважиться повстати проти нього,

сам буде винен у пролитті власної крові»

Із повідомлення

середньовічного історика Йордана

про візит  остготського короля до Константинополя

Варіант І

 

Назва прийому           Неоголошена тема      в    кросворді

Опис прийому

 Можна запропонувати такі варіанти роботи з кросвордом:

1. Розгадати кросворд, заповнивши порожні клі­тинки.

2. Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді.

3. Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключове слово виділено, і пояснити його значення.

4. Створити кросворд самостійно, використовуючи терміни, які були вивчені раніше.

 В даному кросворді по вертикалі зашифрована назва країни, про яку йтиме мова на уроці «Візантія».

1. Назва колишньої старої грецької колонії, на місці якої було збудовано місто Константинополь. (Візантій)
2.  Ім’я імператора, який зумів останній раз об’єднати всю Римську імперію. (Феодосій)
3. Наукове припущення. (гіпотеза)

4-5. Імена синів імператора Феодосія, між якими у 395 році імперія була поділена на західну і східну. (Аркадій, Гонорій)

6.  Нинішня назва Константинополя. (Стамбул)

7.  Масове знищення культурних цінностей. (Вандалізм)

8. Зміна місця проживання людей, їх переміщення до іншої країни (Міграція)

В

і

з

а

н

т

і

й

Ф

е

о

д

о

с

і

й

Г

і

п

о

т

е

з

а

А

р

к

а

д

і

й

Г

о

н

о

р

і

й

С

т

а

м

б

у

л

в

а

н

д

а

л

і

з

м

м

і

г

р

а

ц

і

я

 

 

Варіант ІІ

Метод   Використання комп’ютерних технологій

 

 Це вже не ексклюзив, а життєва необхідність. Історична наука завжди потребувала яскравого відтворення подій. Поява освітніх ресурсів, присвячених історії, полегшує й урізноманітнює працю вчителя. З’явилася можливість провести віртуальні екскурсії, побувати на місцях історичних подій, дізнатися про життя та діяльність знаменитих особистостей, ознайомити дітей  зі скарбницею світової архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва, які багатьом не доведеться побачити наживо.

Назва прийому Віртуальна екскурсія

Опис прийому

Учитель пропонує учням переглянути фрагмент відеоролика (1-2 хв.), в якому є інформація, важлива для уроку. Після перегляду учитель вибудовує діалог, в результаті якого визначається тема і мета уроку. Важливо підібрати такий фрагмент, який учитель озвучить сам.

Наприклад: «Уявімо собі, що ми мандрівники, що пливуть від берегів Південної Франції до Константинополя. Ми, звичайно, багато чули раніше про красу, велелюдність і багатства «нового Риму». І ось вдалині, на тлі яскраво-голубого південного неба, з’явились обриси величних споруд, церковних куполів, тріумфальних колон, споруджених імператорами. Невдовзі стали помітними і могутні стіни з баштами, які з боку моря опоясують місто. Біля пристані піднімаються щогли імператорських та купецьких кораблів.

      Від Мармурового моря на північ, до затоки Золотий Ріг, тягнувся викладений каменем рів шириною більше 20м. За ним піднімалась зубчата стіна, а далі – другий ряд стін і башт висотою в п’ятиповерховий будинок. Башти третьої стіни сягають у висоту 40м. Ці суворі і похмурі укріплення, споруджені в Уст. імператором Феодосієм  для захисту від варварів, називались «стінами Феодосія».

Варіант ІІІ

Назва прийому Віч-на-віч з величною постаттю

Ідея, втілена в персонажі,

доступніша для розуміння.

О. Бальзак

“Свобода є природна здатність кожного

робити що завгодно, якщо це не заборонено силою або правом”. Юстиніан

Учитель (тримає в руках кодекс законів або показує на слайді зображення «Міністерство юстиції») звертається до учнів із запитанням:   чи споріднені, на вашу думку, слова «юстиція» і «Юстиніан»? Так, споріднені, слово «Justus” у перекладі з латині означає «справедливий». Юстиніан може  вважатися  першим  європейським  государем,  який  провів до крайніх кордонів централізацію у своїй обширній імперії. Теорія  єдиної імперії вимагала для свого існування однакового застосування законів і подібності судової практики. законодавча діяльність є пам’ятником  незвичайної міцності та живучості й високо ставить ім’я Юстиніана між  усіма законодавцями. заслуга Юстиніана полягає у кодифікації римського  права. За його правління та за його сприяння пам’ятники римського права  були зібрані, перевірені та зіставлені між собою, а результати юридичної  діяльності часів Юстиніана вже самі по собі стали дорогоцінним і незмінним  джерелом,  з  якого  повною  рукою  черпали  й  середньовічні  вчені,  й новітні юристи. римське право у Кодексі Юстиніана стало універсальним правом усіх культурних європейських народів.

Варіант ІV

Назва прийому Історичні плітки (або чого не напишуть в підручниках)

Опис прийому

 Якби в середні віки існувала «жовта преса», матеріалу для неї було б більше, ніж достатньо. Придворні історики були не тільки літописцями, а й пліткарями. Вони поширювали найцікавіші відомості про особисте життя імператора та його оточення, про які не наважувалися розповідати в офіційних хроніках. Збереглися деякі особисті записи хроністів, які можна використати для зацікавлення учнів навчальним матеріалом.

«Юстиніан був людиною освіченою, розумною, вольовою і водночас жорстокою, підступною, дворучною, безмежно честолюбною і владолюбною. Він одружився з чарівною Феодорою – колишньою цирковою актрисою. Кращої пари годі було й шукати! Феодора ні в чому собі не відмовляла (її називали позаочі «вчителькою безсоромності»), купалася в розкошах, була жорстокою, невблаганною і мстивою, величезною майстринею плести інтриги при дворі (інтриги – приховані зловмисні дії, наклепи, підступи, корисливі хитрощі). З Юстиніана вона, як мовиться, сукала мотузки, правила разом з ним. У лиху годину виявляла більше мужності й витримки, ніж імператор.»

(Зі щоденника історика Прокопія Кесарійського)

Тема. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії.

Епіграф:

Творець ніколи бідності не знає.

 Далекий від мирських щедрот,

 Багатства в світі не шукає,

 Він з власної душі їх добуває

Л. Болеславський

Назва прийому Рольова гра

Опис прийому 

 

У діловій грі у кожного учня є певна роль. Підготовка і організація гри потребує ретельної підготовки і збоку вчителя, і з боку учасників гри – учнів. В даному випадку кілька учнів грають ролі видатних візантійських вчених.

• Прокопій Кесарійський - видатний візантійський історик
• Лев Математик – візантійський вчений, який започаткував алгебру
• Михаїл Псел – всебічно обдарований вчений-енциклопедист

 Вони з’являються перед класом у відповідних костюмах і розповідають про свої досягнення

Прокопій Кесарійський:

Велична і незаперечна  шана

Історії – вона наука із наук.

Я описав життя Юстиніана,

Це зовсім не порожній звук.

З моїх книжок знання черпають

Навіть історики сучасні.

Бо впевнені і точно знають,

Книжки і часу не підвладні.

Лев Математик:

 Раніше, ніж на Заході, я алгебру створив

 Бо   літерами цифри у символах змінив.

 Співочі птахи механічні і статуї рухомі

Гостям заморським ці речі невідомі.

 Для передачі повідомлень термінових

Придумав апарат я зовсім новий -

Він має назву телеграфа світлового,

І європейця здивував він не одного.

Михаїл Псел:

Я – правознавець, богослов, філолог,

Я – фізик та астроном, ще й біолог.

Аж дев’ять імператорів – усіх я пережив,

Знання мої всебічні були одним із див.

І навіть  першим я міністром став,

Самому імператору допомагав.

 

Тема.  Природно-географічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммед.

Епіграф:

«Те, що я приніс, я приніс не для того,

щоб домагатися багатств ваших чи влади над вами.

Аллах направив мене до вас посланцем

і наказав бути благовісником і застережником.»

З промови Мухаммеда до купців

Варіант І

Назва прийому  Апеляція до життєвого досвіду

Опис прийому

 Учитель обговорює з дітьми добре знайомі їм життєві ситуації, розуміння суті яких можливе лише при вивченні матеріалу уроку. Необхідно, щоб ситуація була дійсно життєва, а не надумана.

Пропонується ознайомитися з хасидами (висловлювання і настанови) пророка  Мухаммеда і дайте відповіді на запитання.

•  Задоволення від невеликого — невичерпне багатство.

 •  Сухість очей — ознака жорстокого серця.

 •  Приязність до людей — половина розуму.

 •  Шукай знання навіть у Китаї, прагнення знань — обов’язок кожного мусульманина і мусульманки.

•  Кожен, хто загинув, захищаючи своє майно, — святий мученик.

Запитання:

Чи актуальні ці настанови? Чи містять  вони норми, які  повинні наслідувати люди незалежно від їхніх релігійних переконань?

Варіант ІІ

Назва прийому   «Автор» 

Опис прийому

 Учням пропонується побувати в ролі автора підручника: «Якби ви були автором підручника, як би ви пояснили учням необхідність вивчення даної теми?»

Варіанти пояснення

• Територія на схід від Середземномор’я називається Близьким Сходом. Нині там існують кілька арабських держав, які своєю боротьбою домоглися незалежності. Цей регіон завжди був «гарячою точкою» планети – час від часу там спалахують збройні конфлікти. Щоб пояснити сучасні процеси на Близькому Сході, необхідно знати минуле народів цього регіону.
• Іслам – одна із світових релігій, але ми недостатньо знаємо історію його виникнення, основні положення цього віровчення. Можливо, знання, отримані при вивченні сьогоднішньої теми, дадуть нам можливість зрозуміти одну із глобальних і актуальних проблем людства – тероризм. Адже саме ісламісти перебрали на себе цю дивну роль.

 

Тема. Арабські завоювання та халіфати. Розвиток арабо-мусульманської культури.

Епіграф:

«Чорнила вченого повинні цінуватися

нарівні з кров’ю мученика»

«Той не вмирає, хто віддає життя науці»

Арабські прислів'я

Варіант І

Назва прийому    Незакінчені речення

Опис прийому

Учитель записує на дошці кілька незакінчених речень, знайомить учнів із записом та пропонує в ході вивчення нового матеріалу закінчити їх.

Арабський халіфат утворився в результаті…

Найбільш відомими були династії…

…ослаблювали халіфат.

Арабська культура вплинула на культуру…

Європейці запозичили у арабів…

Араби запозичили у європейців…

Варіант ІІ

Назва прийому   Несподіванка

Опис прийому

Учитель ставить несподіване запитання, яке, на думку учнів, зовсім не стосується теми уроку: чи знаєте ви походження назви протоки Гібралтар? Насправді слово «Гібралтар» - це видозмінене «Джебель ад Тарік» - «Гора Таріка» (Таріком звали начальника арабського загону, який першим переправився через протоку). Учні знаходять на карті протоку Гібралтар. Учитель   звертає увагу учнів  на те, що володіння арабів охоплювали все Середземномор’я аж до Гібралтару.   Пропонує  розглянути  карту  «Арабські  завоювання  в VII–IX  ст.  Утворення  халіфату»,  виконати  завдання  і  дати  відповіді на запитання:

 1.  Покажіть територію Арабської держави за часів Мухаммеда.

2.  З якою могутньою державою межувала держава арабів?

3.  Укажіть напрями завойовницьких походів арабів.

 4.  За часів правління якої династії територія Арабського халіфату  збільшується у декілька разів?

Варіант ІІІ

Назва прийому  Порівняння

Опис прийому

Учням пропонується порівняти відомі події, явища, джерела, зробити висновок з порівняння  і з'ясувати їх зв'язок з темою уроку.

Наприклад, учні зіставляють зручність запису римськими та арабськими цифрами одного і того самого числа:

MMMCDLXXVIII

3478

Учитель наголошує на тому, що одним із винаходів арабів є десяткова система числення. З іншими досягненнями культури арабського світу учні дізнаються під час вивчення теми.

 

Тема . Зв’язок людини і природи. Рух населення.

Епіграф:

«Не вміти висловлювати своїх думок – недолік,

але не мати самостійних думок – ще більший;

самостійні думки народжуються

із самостійно здобутих знань».

К.Д.Ушинський

Варіант І

Назва прийому                     Джерела інформації

Опис прийому

Для активізації роботи й зацікавленості учнів на початку уроку вчитель роздає газети, журнали або сторінки цих видань, де розміщено інформацію, що стосується теми уроку. Учитель просить звернути увагу на конкретну інформацію, наголошуючи на важливості її повсякденного використання.

Як варіант, можна використовувати уривки з художньої та науково-популярної літератури.

  «Величезну роль у житті середньовічної людини відіграв ліс. Люди брали  від лісу все, що їм було потрібне, і не щадили його. У період з XI–XIII ст.  в Європі  відбувався  широкомасштабний  процес  вирубки  лісів.  До  цієї  справи активно включилися представники всіх  станів  феодального  суспільства. землевласники очищали від лісу землю для ріллі, луків. Багатьом  ремісникам було необхідне деревне вугілля, на виробництво якого вимагало багато лісу. розвиток кораблебудування також вимагав величезної кількості  лісу.  В результаті  активної  виробничої  діяльності  людини  майже  зникли ліси в Данії, Іспанії та Італії. В західній Європі площа лісів у серед­ ні віки скоротилася в 3–4 рази. Цінні породи дерев, таких, як бук, дуб, стали рідкістю. Було завдано збитків й фауні. Все рідше стали зустрічатися  кабани, тури, лосі, зубри, ведмеді. Проте зросла кількість зайців й кроликів. Почали висихати річки, зменшилася кількість риби. Незахищені лісами землі втрачали родючий шар, утворилися яри. Англійські королі почали  вживати заходів щодо збереження лісів, оголошуючи їх заповідниками.»(Сказкін С.Д. Книга для читання з історії середніх віків. Київ, 1971)

«У ранньому Середньовіччі велику роль у житті людини відігравав ліс та його багатства. За влучним висловом французького історика М. Блока, ліс супроводжував селянина «від колиски до домовини». Ліс був основним будівельним матеріалом, він давав світло й тепло, із дерева виготовляли знаряддя праці, предмети ремесла й побуту. Проте ліс і все, що в ньому водилося, перебувало у власності сеньйора. Селяни мали право збирати хіба хмиз, а ще плоди та ягоди. Зрідка їм дозволяли полювати на дрібних тварин і випасати в лісі свиней. До того ж, ліс був місцем духовних шукань, заглиблень у себе. Саме тому в ньому оселялися ченці-самітники, щоб молитися і вести боротьбу зі спокусами. А ще ліси були місцями пригод мандрівних рицарів. Іноді в них переховувалися також розбійники, які нападали на подорожніх і грабували їх. Отже, для декого ліс був прихистком, а на інших там чатувала смертельна небезпека.» (Всесвітня історія. 7 клас. Дидактичні матеріали. Харків. «Основа», 2007)

«Сонце сідало за однією з порослих буйною травою галявину лісі… Сотні розлогих, широкочолих, з невисокими стовбурами дубів, які може бачили ще величну ходу римських легіонів, простягли свої вузлуваті руки над товстим килимом пишного зеленого дерну; а подекуди між ними видніли буки, гостролист та кущі різних порід, такі густі, що вони не пропускали поземних променів призахідного сонця. А інде вони розступались, лишаючи довгі широкі алеї, в мережі яких так приємно заблукати окові і в яких уява вбачає стежки до ще розкішніших картин лісової самоти.» (В.Скотт. Айвенго)

Запитання: яка спільна тема об’єднує ці фрагменти? Чому така велика увага приділяється лісам в середні віки?

Варіант ІІ

Назва прийому   Квітка асоціацій

Опис прийому

Цей    метод    залучає   власний    досвід    учнів,   має   високий    рівень зацікавленості, проводиться фронтально.   Учитель  малює  на  дошці   квітку (серединка та чотири-п’ять  пелюсток). У серединці записує основне поняття. Після цього він просить учнів назвати прояви й характеристики поняття й записує їх на пелюстках.
 Наприклад, в серединці квітки учитель записує поняття «Людина і природа», а на пелюстках записати складові природи, від яких людина залежить: клімат, ландшафт, водойми, ліси, грунти. Відштовхуючись від учнівських асоціацій, учитель непомітно залучає дітей до обговорення проблеми зв’язку людини і природи в середні віки.

 

Тема. Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм.

Організація християнської церкви в Середньовіччі.

 

Епіграф:

Священика уділ за всіх молитися.

 А рицаря на полі бою битися 

І славою в борні покритися.

Обов’язки селян трудитися.

Етьєн Фужер,

французький поет ХІІ ст.

Варіант І

Назва прийому  Оживлення картини

Опис прийому Учитель заздалегідь розробляє сценарій «оживлення», розподіляє ролі бажаючим учням.

Наприклад, до картини художника В. Домогацького «Право полювання феодала» можливий наступний сценарій.

Автор: Погідний день пізнього літа. Хліб дозрів, до землі схилилися тугі колоски. Ідуть польові роботи. Жнива щойно розпочались. Але мирну працю селян перервано несподіваним візитом непрошеного гостя.

Перший селянин (невдоволено): А ось і наш сеньйор!

Другий селянин (вигукує): «Він не сам, з ним гості, і всі на конях! Вони ж витопчуть наше поле!»

Дружина селянина: «Краще мовчи, все одно ніхто не допоможе нам.»

Феодал: «Чого витріщилися! Тут все моє – і замок, і село ваше, і поле! Захочу – напущу на вас собак!»

Перший селянин: « Пане, не губіть нас, не дайте загинути від голоду!»

Гість феодала: «Як ти смієш звертатися з такими словами до пана?»

Феодал: «Поїхали, панове, що з них візьмеш? Одним словом, худоба!»

Автор: Ніхто з цих панів і не подумає про збитки. Давній феодальний звичай дозволяв сеньйору мчати під час полювання полями і луками, не дивлячись на те, що він губить урожай, погіршуючи і без того важке становище селян. Адже все одно збитки ляжуть на плечі селянина.

Варіант ІІ

Назва прийому  Анаграма

Опис прийому

Представники феодальних сходів зашифровані в анаграмах. Учням пропонується розшифрувати їх та розставити на сходах у тій послідовності, в якій вони підпорядковувалися один одному.  

о

к

р

о

ь

л

р

а

ц

и

л

і

о

ц

г

е

г

р

и

р

и

н

б

о

а

ф

и

а

р

г

 

Відповідь: 1 — король; 2 — лицарі; 3 — герцоги; 4 — барони; 5 — графи.  1 — 3 — 5 — 4 — 2.

Тема. Скандинавія в добу середньовіччя. Походи вікінгів та їхні завоювання.

Епіграф:

Північні люди, справжні моряки,

Про їх безжалісність писали саги.

Норманами в Європі звали вояків,

А на Русі були відомі як варяги.

 

Французьке «так» – це перший склад,

За ним – в англійців титул царський.

Якщо поставити їх вряд,

То вийде воїн скандинавський.

(З Інтернету)

Варіант І

Назва прийому   Словесне  рівняння

Опис прийому

 Учитель робить наступний запис на дошці: нормани=вікінги=варяги і пропонує учням пояснити, чи правильне це рівняння і чому. Можна дати учням випереджувальне завдання: для того, щоб пояснити це рівняння, треба знайти інформацію про те, хто дав такі назви жителям Скандинавії.

Варіант ІІ

Назва прийому Альтернатива

Опис прийому

 Учням пропонується перелік положень, серед яких вони мають вибрати найбільш імовірні і пояснити свій вибір.

Нормани відомі перш за все як завойовники нових земель. Які причини, на вашу думку, зумовили войовничість норманів?

а)  зростання кількості населення;

б)  знайомство з більш розвиненими народами;

в)  міжусобні війни примушували шукати нові місця для життя племені,  що зазнало поразки;

г)  постійні землетруси та виверження вулканів;

д)  наявність швидкохідних і маневрених кораблів, які не мали собі рівних  у світі;

е)  феодальна роздробленість, що послабила західноєвропейські країни.

Тема. Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени.

Епіграф:

Ріки багатства й гріхів

Вічно стікаються в Рим,

Гріхи  тут людям відпускають,

 Багатства ж  папи забирають.

Фрейданк,

міський поет

Варіант І

Назва прийому     Постановка проблемного завдання

Опис прийому 

Перед учнями ставиться проблемне завдання, розв’язуючи яке,   вони засвоюють ті знання, уміння і навички згідно програми. Треба  формулювати завдання, які потребують аналізу, порівняння, співставлення, пояснення різнорідної інформації і більш глибокого розуміння матеріалу та інтересу до нього.

Вчитель: В 1095 році на широкій рівнині поблизу французького міста Клермона перед великою юрбою виступав з промовою папа римський Урбан ІІ. Він закликав присутніх «оперезатися мечем» і вирушити у східні країни для «визволення гробу Господнього з рук «невірних» - мусульман. «Земля там тече молоком і медом. Хто тут знедолений і бідний, там багатим стане.», - так казав папа.

Промову папи не раз переривали вигуки слухачів: « Так хоче Бог!» На знак готовності негайно вирушити багато хто тут же нашивав собі на одяг хрести з червоної матерії. Тому учасників походів на Схід стали називати хрестоносцями, а самі походи – хрестовими. Чи справді так хотів Бог, щоб тисячі людей вирушили у хрестові походи? Яка була справжня мета хрестових походів?

Варіант ІІ

Назва прийому Незакінчена таблиця

Опис прийому Учитель роздає учням таблицю «Хрестові походи», в якій заповнена графа «Факт». Учні знайомляться з фактами. Для того, щоб заповнити інші графи, необхідно протягом уроку уважно слухати пояснення вчителя і працювати з текстом підручника. Учнів зацікавлює умова, що факти розміщені в довільному порядку, їх треба привести у відповідність з датами та встановити послідовність походів.

                                        

                         

Тема. Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій.

Епіграф:

Диктатори, королі, імператори, 
Мліючи в димі хвальби, 
Роззявляли пащі, мов кратери, 
І гукали: 
— Ми — символ доби. 
— Хто не з нами, той проти Бога.

Хто не з нами, той проти всіх.—

І сипались лаври убогі 
До куцих кривавих ніг.

В.Симоненко

Варіант І

Назва прийому    Історична паралель

Опис прийому

 Учням пропонується відеофрагмент засідання сучасного англійського парламенту. Школярі мають встановити зв’язок з парламентом ХІІ століття, дізнатися як виник представницький орган, і чому такі стійкі його традиції.

Варіант ІІ

Назва прийому      Театралізована гра

Опис прийому

 Учням пропонується виступити в ролі феодалів, які зібралися для обговорення ситуації, що виникла в Європі після настання феодальної роздробленості («з’їзд феодалів”). Знання учнів про життя та побут феодалів органічно вписуються в образну картину з’їзду. Учні заздалегідь отримують завдання придумати титул, девіз обраного персонажу, намалювати герб, замок, скласти розповідь про його життя у своїх володіннях. Учням-глядачам необхідно виявити причини та ознаки феодальної роздробленості

Зразки виступів учнів:

1. «Моєму прадіду за великі заслуги і участь у важких походах були подаровані замки по Рейну. З тих пір як наш рід володіє ними, не раз селяни піднімали повстання. Раніше нас захищав король, а тепер він перестав нас захищати.Надія лише на своїх васалів! Згадайте випадок, коли оскаженілі селяни вбили маркграфа Генріха!»
2. Репліки: «Вірно говорить! Селяни відмовляються сплачувати чинш! На дорогах грабують!» (всі погоджуються)
3. «Дозвольте і мені сказати слово, вірному слузі свого короля. Чи можемо ми обійтися без допомоги його величності? А якщо війна з невірними? Хто нас захистить?»
4. Репліки: «Довірена особа короля! Він підкуплений!Граф отримав від короля великий феод!»

Більшість графів і герцогів висловилися за обмеження прав короля. В ході гри учні з’ясували, що королівська влада ослабла і це стало однією з причин феодальної роздробленості.

 

 

Тема. Франція у ХІ–ХV ст. Столітня війна. Жанна д’Арк.

Епіграф:

«Любов к отчизні, де героїть,

Там сила вража не устоїть»

І.П.Котляревський

«Енеїда»

Варіант І

Назва прийому       Історична байка

Опис прийому

Учням пропонується послухати історичну байку, розгадати, хто в якій ролі виступає і сформулювати мораль байки.

У 1358 році у Франції спалахнуло велике селянське повстання. Описуючи причини  Жакерії,  французький хроніст  згадує  байку про  вовка і собаку:

«Був колись сильний собака, до якого мав повну довіру його господар,  оскільки сподівався, що він захищатиме його овець від нападів вовка. Так  багато разів і було. Але згодом вовк зробився близьким другом собаки, який  дозволяв йому безкарно красти овець, а сам удавав, що переслідує його,  щоб відняти вівцю й повернути її своєму панові. Коли ж вовк і собака опинялися поряд із лісом і подалі від очей пастуха, вони разом ласували вівцею. Такий прийом повторювався часто, і завжди собака одержував похвали від свого господаря, переконаного, що, переслідуючи вовка, вірний пес  робив для порятунку вівці все від нього залежне. Так цей проклятий собака  вмів приховувати свою підступність. Врешті­решт, він разом із товаришем  з’їли... всіх овець свого господаря.»

Запитання.

Кого французький хроніст має на увазі, говорячи про собаку, вовка,  господаря й овець? (Король, урядовці, сеньйори, селяни)

Варіант ІІ

Назва прийому                         Картинна галерея

Опис прийому   Учитель вивішує на дошці 4-5 картин (фотографій), які містять ознаки основного поняття або явища. Можна розташувати  ілюстрації в мультимедійній презентації. Учням ставиться запитання: що об’єднує ці ілюстрації? Після вивчення теми дати назви кожній ілюстрації.

                    

                                          

                                

Тема. Англія в ХІ–ХV ст. Генрі ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд.

Епіграф:

"Я б хотів прожити гідно своє життя,

а коли воно закінчиться,

нехай нащадки згадують мене

за моїми добрими справами".

" Немає в людині нічого кращого, ніж знання,

 І немає нічого гіршого, ніж неуцтво"

Альфред Великий,

англійський король

Варіант І

Назва прийому  Дерево знань

Опис прийому

 Учні отримують запитання на вирізаних з паперу листочках дерева. Наперед  на  великому  аркуші  готується малюнок дерева, до  якого  прикріплюються листочки­питання, на які учнів відповіли.

                                             

1. Назвіть варварські племена, які почали колонізацію Британії.
2. На якому півострові проживали «північні люди»?
3. Як називалися кораблі вікінгів?
4. Назвіть королівства англів, саксів та ютів, які існували в VII ст.
5. Назвіть королівства бритів, скоттів та піктів, які існували в VII ст.
6. Які племена здійснювали напади на Британські острови в VIII– XI ст.?
7. На честь якого германського племені Британія отримала назву Англія?
8. В який район Європи під натиском англосаксів переселилися кельтські  племена?
9. Ім’я якого легендарного героя бриттів пов’язують із боротьбою проти  саксів?
10. Коли вперше поблизу берегів Британії з’явилися вікінги?

 

Варіант ІІ

Назва прийому     Загадкові квіти

Опис прийому

 Учитель приносить на урок білу та червону троянди. Напередодні один із учнів отримує завдання намалювати на папері біло-червону троянду. Учитель розповідає, що в історії Англії була війна, яка мала назву війни Білої і Червоної Троянд, символів двох родів (червона троянда – елемент роду Ланкастерів, а біла – гербу Йорків). А як з’явилася біло-червона троянда, учні дізнаються, вивчаючи новий матеріал.

               

 

Тема. Реконкіста. Династична унія Ізабелль I і Фернандо II та утворення Королівства Іспанія.

Епіграф:

«Історія – скарбниця наших діянь,

 свідок минулого,

приклад і повчання для сьогодення,

застереження для майбутнього»

«Істина – рідна донька історії – суперниці часу».

М.Сервантес

Варіант І

Назва прийому   Збери слово                              

Опис прийому

 Із запропонованих букв необхідно скласти слова, які будуть ключовими в темі уроку.

 Наприклад, учні об’єднуються в три групи, кожній групі  дається завдання скласти одне слово  (Ізабелль, Фернандо, Іспанія). Потім учні за допомогою цих слів формулюють тему уроку.

Варіант ІІ

Назва прийому         Кластер

Опис прийому

 Кластер – це графічне зображення основних положень теми, понять, імен видатних постатей, тощо. За допомогою кластера учні вчаться здійснювати аналіз та структуризацію навчального матеріалу.

 В даній темі багато невідомих учням географічних об’єктів. Пропонується їх не тільки знайти на карті, а й скласти з них схему-кластер.

 

 

                                                     

 

                                                             Кастилія

 

               Арагон                                                  Наварра

 

                 Валенсія                                                                   Гранада

 

                                                       Португалія

 

Тема. Священна Римська імперія: устрій та боротьба за політичний провід між світськими і духовними володарями.

Епіграф

 

Варіант І

Назва прийому  Яскрава пляма

Опис прийому

 Напередодні уроку учитель  створює на дошці за допомогою кольорового паперу яскраву пляму, в центр якої розміщує важливий для вивчення теми об’єкт. Таким чином, через зорове сприйняття концентрується увага учнів на виділеному об’єкті. Потім з’ясовуємо, чому саме цей об’єкт виділено. Формулюється тема і мета уроку.

 Наприклад, в даній темі на кольоровій плямі розміщуємо портрет Фрідріха І Барбаросси. Для підтвердження можна використати документальну розповідь про нього в рубриці «Жива історія» (Всесвітня історія. Підручник 7 класу.Київ, 2016, с.144) 

 

Варіант ІІ

Назва прийому   Чарівні конверти

Опис прийому

 У трьох конвертах учитель розміщує зображення чотирьох історичних карт без підписів і розпізнавальних назв. На початку уроку він викликає до дошки трьох учнів і пропонує їм розкрити чарівні конверти та упізнати за картами середньовічні держави. Як правило, учні легко упізнають Візантійську імперію, Арабський халіфат, а карта Священної Римської імперії їм не знайома. Учитель вказує на незвичну назву цієї держави і пропонує учням висловити свої припущення щодо назви.

 

   

 

 

Варіант  ІІІ

Назва прийому Провокація

Опис прийому

 Учитель повідомляє учням факти, які до цього часу їм не зустрічалися і намагається за допомогою провокаційних питань спонукати їх до роздумів та відкритого висловлювання власних думок. Можлива імпровізація.

 Наприклад, учитель повідомляє: « Коли у 1933 році Гітлер прийшов до влади в Німеччині, він став серйозно готуватися до війни за світове панування. Одним із його планів було загарбати Радянський Союз і перетворити його на свою колонію. До розробки плану нападу на СРСР були залучені видатні полководці. А назву плану «Барбаросса» спробуйте пояснити.

 Якщо учням важко, учитель допомагає їм, пояснюючи, що імператор Священної Римської імперії Фрідріх І Барбаросса (Рудобородий) теж ставив такі далекоглядні цілі – «Натиск на Схід» (маються на увазі слов’янські держави). Для досягнення цієї мети він створив чисельну і сильну армію. Гітлер намагався наслідувати свого далекого предка.

 

 Тема. Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція).

«Коли людина не знає, до  якого берега причалити,

для неї жоден вітер не буде попутним.» 

Сенека,  римський  філософ

Варіант І

Назва прийому      Запрошення до віртуальної подорожі

Опис прийому 

      На етапі мотивації важливо створити ситуацію підготовки до подорожі – це активізує усіх учнів. 

 Учитель: «Пропоную провести урок  у формі подорожі. Як ви думаєте, чому саме таку форму я вам пропоную? (Варіанти відповідей учнів: подорож – це цікаво і захоплююче; подорож – це пізнавально, незвичайно). Звичайно, ми не можемо здійснити нашу подорож у прямому розумінні, але спробуємо це зробити віртуально, за допомогою  комп’ютера.

Мандрівки кількох видів розрізняють:

Хтось  їздить на екскурсії  реально,

А інші за комп’ютери сідають -

Подорожують віртуально.»

Учитель знайомить учнів з епіграфом уроку і висловлює свої побажання: «Бажаю вам попутного вітру і для того, щоб ви не розгубилися в незнайомих місцях, вручаю маршрутний лист, який ви маєте заповнити в ході подорожі. Допоможе вам план вивчення нашої теми.

 

 

Варіант ІІ

Назва прийому       Необхідні якості

Опис прийому 

 

Учитель приходить на урок з м’ячем і пропонує: «  Я буду кидати вам м’яч, а ви називайте якості, які допомагають у навчанні, стануть у пригоді для успішної роботи на уроці (увага, старанність, пам’ять, увага, дисциплінованість, тощо).

Якщо учні активні і добре впоралися з цим завданням, учитель нагороджує їх релаксаційним відеосюжетом «Середземноморський бриз», який створює приємний емоційний фон і готує учнів до зустрічі з країнами Середземноморського басейну.

 

 

Тема. Церковний розкол 1054 р. Католицька церква в ХІ–ХV cт.

Тома Аквінський. Середньовічні єресі й боротьба з ними.

Епіграф:

«Віра не суперечить розуму,

тому що і те, і інше є істинним»

Тома Аквінський,

середньовічний філософ

Варіант

Назва прийому      «Займи позицію» (шкала думок)

Опис прийому

 Сформулювавши проблемне питання, учитель просить учнів зайняти позицію: за________, більше за, ніж проти___________; проти__________, більше проти, ніж за________. Учні мають аргументувати свою думку, використовуючи матеріал підручника чи історичних документів.

 Проблемне питання: «Яку роль відігравала церква у житті середньовічного суспільства – позитивну чи негативну?»

 

 

 

Тема. Середньовічні школи та університети. Наукові й технічні досягнення

 

“Нехай думки, закладені в книгах,

 будуть твоїм основним капіталом,

а думки, які виникнуть у тебе самого, —

процентами з нього.”

Тома Аквінський,

середньовічний філософ

Варіант І

Назва прийому    Незвичайний початок уроку

Опис прийому

 Учитель запрошує старшокласників, які заздалегідь розучитли студентський гімн «Gaudeamus». Учитель: «До нас завітали гості – ваші друзі, старшокласники. Вони прийшли до вас із  сюрпризом, який старанно готували. Послухайте гімн середньовічних студентів і скажіть, які враження він у вас викликав.

Варіант ІІ

Назва прийому    Замітка з газети

Опис прийому

 Учитель: « У мене дома є невеликий архів, де поряд зі старими фото, дкументами, зберігається стара преса – газети, журнали. Я люблю перечитувати їх. Інколи зустрічаються цікаві факти. В газеті «Старожитності» я знайшла таку замітку:

 

 

 

 

 

 

 

Попрацюйте з картою «Культура і освіта в Західній Європі в ХІ-ХV ст., знайдіть Сорбонну та інші знамениті нині  університети, які виникли в середньовіччі.

 

                                  

Варіант ІІІ

Назва прийому         Вагомі аргументи

Опис прийому

 Учитель зачитує учням вислів : «Чим жалітися на всезагальну темряву, чи не краще самому запалити маленьку свічку.» (Митрополит Питирим) і пропонує знайти в тексті підручника  вагомі аргументи на його підтвердження: хто із середньовічних вчених своїми винаходами і досягненнями запалив символічну свічку в темряві неуцтва?

 

Тема. Книгодрукування. Архітектура і мистецтво. Раннє Відродження. Гуманізм.

Епіграф:

«Тільки ті знання, що використовуються,

закріпляються у нашій свідомості.»

Д.Карнегі

Назва прийому               Демонстрація

Опис прийому

 Це один із прийомів використання наочності. На дошку прикріплюються таблиці з набору «Культура середніх віків» із зображенням двох храмів – романського і готичного. На кожну парту роздано картки із переліченим ознаками обох архітектурних стилів. Розглядаючи будівлі, учні складають таблицю ознак архітектурних споруд романського і готичного стилів.

             

 

                            

 

Картка

Наведені ознаки архітектурних стилів розподіліть відповідно між романським та готичним стилями.

1) Хронологічні рамки — XI–ХІІ ст.

2) Хронологічні рамки — XII–XV ст.

3) легке, високе стрілчасте зведення.

 4) Подовжена будівля.

5) звід, віконні та дверні отвори, виконані у вигляді напівкруглої арки.

6) Просторі, світлі зали для віруючих.

7) звід спирається на високі тонкі колони.

8) Масивні стіни додають вигляду фортець споруді.

9) Основу храму становить римська базиліка.

10) Віконні та дверні отвори виконані у вигляді стрілчастих арок.

 11) Храм складається з трьох або п’яти нефів, центральний неф був значно вищим, ніж бокові.

12) Подовжене приміщення перетиналося великим залом, що відокремлює вівтарну частину від основної частини залу для віруючих.

13) Портали з пишними барельєфами та скульптурами.

4) У плані мав вигляд хреста. Вгорі храм завершували башти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 Сподіваюсь, що підібрані матеріали та прийоми їх використання будуть сприяти виробленню цілісних уявлень учнів про епоху, яку вони вивчатимуть у 7 класі, міцно пов’яжуть розрізнені факти, відтворять історичні картини минулого і стануть важливим засобом засвоєння історичного матеріалу. Практика показує, що уроки із застосуванням нестандартних творчих завдань, рольових ігор, театралізованих форм пробуджують пізнавальний інтерес школярів, робить процес навчання захоплюючим. На таких заняттях панує особлива атмосфера творчості і вільного вибору. Відбувається   не лише розвиток інтелекту, а й збагачення емоційної сфери, формування адекватної самооцінки.

 На таких уроках міняється роль учителя. Він – організатор і помічник учнів, він створює умови, сприяє розвитку діалогу, співробітництва. Застосування різноманітних прийомів мотивації навчальної діяльності відповідає віковим психологічним особливостям семикласників, їх пізнавальним потребам. Спочатку їх приваблює форма пізнання, а потім радість самостійного відкриття, відчуття подолання перешкод.

 На завершення хочу зауважити, що усі розглянуті прийоми будуть реально приносити плоди тільки у випадку, якщо педагог виконує свою роботу з любов’ю і повагою до дітей, усіма способами підтримує і розвиває працелюбність, потяг до знань, творчі можливості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи Навчальна програма   для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
2. Баженюк 3. С. Діагностика особливостей мотивації навчальної діяльності школярів підліткового віку // Методичні рекомендації. — Луцьк, 1999.
3. Баханов К.О. Театралізовані ігри на уроках. – «Історія і правознавство» 2003, №5
4. Гулеватий В. Л. Шляхи підвищення мотивації навчання. Вінниця, 2006.
5. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково–методичний посібник. – К.: А.С.К., 2003
6. Терно С. Як підвищити вмотивованість вивчення історії? – «Історія в школах України» №8 2004.
7. Худобець О. Форми педагогічного впливу на уроках історії. – «Історія та праівознавство» №3 січень 2008
8. Мотивація як рушійна сила самовдоссконалення. Методичний посібник. Випуск 1: Районний методичний кабінет -  Пирятин: РМК ВО Пирятинської РДА, 2013
9. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроках історії. – Інтернет-джерело
10. Сказкін С.Д. Книга для читання з історії середніх віків. – Київ, 1971
11. Всесвітня історія 7 клас. Дидактичні матеріали. – Харків, «Основа», 2007
12. Щупак І.Я. Всесвітня історія. Підручник для 7 класу ЗНЗ. – Київ, 2016
13. Короткова М.В. Методика проведения игр и дискуссий на уроках истории. М., 2003 г.
14. Гин А.А. Приемы педагогической техники: Свобода выбора. Открытость. Деятельность. Обратная связь. Идеальность: Пособие для учителя. 3-е изд., - М.: Вита-Пресс, 2001.
15. Зайнетдинова  Э. Нетрадиционные  приемы изучения фактического материала на уроках истории. Набережные Челны, 2012
16. Гончарова Т.И. Исторические вечера в школе М.2000.
17.  Кузнецова Е. Повышение мотивации через активные формы учебной деятельности на уроках истории. М. 2009