5 листопада о 18:00Вебінар: Онлайн-сервіси для дистанційної роботи: Google Meet, Skype, Zoom

Методичні рекомендації "ЗАСТОСУВАННЯ СХЕМ ТА ТАБЛИЦЬ У ВИКЛАДАННІ ІСТОРІЇ

Про матеріал

У викладані історії доцільно застосовувати пояснювально-ілюстративний підхід—головне призначення якого полягає в озброєні учнів системою наукових знань, уміннями та навичками; передбачає роз'яснення навчального матеріалу вчителем, використання різноманітної наочності. Пропонується для активізації пізнавальної діяльності учнів широко застосовувати схеми та таблиці.

Перегляд файлу

Семенівська  загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

ЗАСТОСУВАННЯ СХЕМ ТА ТАБЛИЦЬ У ВИКЛАДАННІ ІСТОРІЇ

 

 

 

Лепеха Т. П.

вчитель історії і правознавства

Семенівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Спеціаліст вищої категорії

«Старший вчитель»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2015

Переосмислення всіх сторін життя ставить перед історичною наукою складні й відповідальні завдання. Їх виконання вимагає належного вивчення і творчого використання наукової спадщини попередніх поколінь. При цьому треба мати на увазі, що історія є вчителькою життя, але користь з її науки має лише той, хто шукає в досліджуваному минулому правду. Отже головними цілями навчання історії є:

  •  розвиток історичного мислення учнів, яке передбачає загальне розуміння історичного процесу в його різноманітності і суперечності, застосування історичних знань і набутих умінь;
  •  виховання в учнів загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократії, патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії;
  •  підготовка до свідомої активної участі в суспільному житті Української держави, до адаптації в умовах швидких змін суспільного життя.

У зв'язку з цим особливого значення набувають пошуки шляхів розвитку в учнів мислення і вміння самостійно працювати.

Отже  у викладані історії доцільно застосовувати пояснювально-ілюстративний підхід—головне призначення якого полягає в озброєні учнів системою наукових знань, уміннями та навичками; передбачає роз'яснення навчального матеріалу вчителем, використання різноманітної наочності. Пропонується для активізації пізнавальної діяльності учнів широко застосовувати схеми та таблиці.

За змістом таблиці можна поділити на завдання, спрямовані на засвоєння:

  1. хронології;
  2. імен історичних осіб та їх характеристик;
  3. історичних фактів, подій і явищ;
  4. історичних і соціологічних понять;
  5. причинно-наслідкових зв'язків;
  6. закономірностей історичного розвитку.

Використовуючи таблиці та схеми потрібно застосовувати різні методи навчально-пізнавальної діяльності:

  1. передачі і сприйняття навчального матеріалу: словесні (розповідь, бесіда, лекція), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (досліди, практичні);
  2. логічні, індуктивний, дедуктивний;
  3. мислення, репродуктивні, проблемно-пошукові;
  4. управління навчанням: навчальна робота перед керівництвом вчителя, самостійна робота учнів.

Визначальним аспектом методики вивчення історії є особистість учня з її потребами та інтересами, індивідуальними здібностями, базовими знаннями, рівнем сформованості вмінь тощо. Поєднані в клас учні створюють неповторну комбінацію потреб, інтересів та пізнавальних можливостей, яка виключає шаблонний підхід у навчанні. Один і той же зміст не може бути однаково опрацьованим у різних класах, тому в побудові уроків, виборі структурних форм вчителю потрібно  керуватися насамперед, методичною доцільністю та особливостями конкретних умов. Учні все частіше виявляють своє історичне мислення не під час закріплення чи опитування матеріалу, а безпосередньо в процесі аналітичної роботи над новим матеріалом. В зв'язку з цим  зростає значення самостійної роботи учнів як на уроках, так і в процесі виконання домашнього завдання.

За допомогою таблиць і схем можна швидко, без зайвих затрат навчального часу організувати найрізноманітніші види самостійної роботи учнів на різних етапах уроку: під час викладання нового матеріалу, його закріплення, повторення, узагальнення тощо. Головна увага звертається на поєднання розповіді із бесідою та демонстрацією таблиць і схем і на підведення учнів до самостійних висновків.

Крім методів навчально пізнавальної діяльності також широко застосовуються репродуктивні методи навчання мета яких: передача вчителем та сприйняття учнями матеріалу. Основну увагу приділяється роботі з таблицями та схемами:

  1. робота з методичним апаратом уроку;
  2. робота по узагальненню та систематизації знань на основі таблиці або схеми;
  3. порівняння подібних та різних подій, понять, складання порівняльних таблиць;
  4. виділення матеріалу, що характеризує певний процес, поняття, положення;
  5. розподіл теми на частини, виділення головної думки, коментарі.

Такими прийомами і методами можна працювати над розвитком творчої активності учнів, їх мислення.

Доцільно на уроках і під час домашніх завдань широко застосовувати самостійне заповнювання учнями таблиць і схем, що звичайно підвищує рівень самостійності учнів. Заповнюючи таблиці, схеми учні навчаються порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні факти, самостійно мислити.

На приклад:

Тема «Кімірійсько-скіфський світ»--6 клас.

Для розширювання і поглиблення знань учнів про період залізного віку на території України, пропонується учням за розповідь вчителя заповнити таблицю:

Народи і час проживання

Територія

Заняття

Суспільно-політичне життя

Закріплення вивченого матеріалу проводиться шляхом перевірки заповненої учнями таблиці.

При розкритті теми «Українські землі у додержавний період» можна використати схему: «Суспільний устрій східних слов'ян у VІ-ІХ ст.»

Схема використовується для вироблення в учнів вміння застосовувати історичну схему при вивчені однотипного матеріалу.

Щоб ефективніше розвивати в учнів самостійне мислення, вміння узагальнювати та аналізувати причини і наслідки, доцільно застосовувати заповнення схем та таблиць під час виконання домашніх завдань.

Тема «Запорозька Січ»--8 клас.

Заповнити таблицю «Виникнення українського козацтва»

Причини появи козацтва

Джерела появи козацтва

Соціальний склад козацтва

Історичне значення козацтва

а також можна запропонувати учням записати основні дати пов'язані з утворенням реєстрового козацтва за допомогою схеми:

 

За допомогою таблиць можна виділити новий матеріал, що характеризує певний процес, поняття, положення.

Тема «Лівобережна Україна в другій половині ХVІІІст.»--8 клас

«Гетьманування Кирила Розумовського»

Реформи

Щодо судочинства

Щодо селян

Щодо управління

Щодо війська

Гетьманщину було переділено на 20 судових повітів, кожен з яких мав власні суди (земсь-кий, підкоморний), що розглядали цивільні та земські справи

Було вжито заходів щодо обмеження переходу  селянина від одного поміщика до іншого.

Скасовано міністерську канцелярію. Розширилися автономія Гетьманщини.

1. Вдосконалено артилерію.

2. Створено систе-му шкіл з війсь-ковою наукою для козацьких дітей.

3. Введено однако-ве озброєння та однострої.

 

На думку автора робота над цією темою є досить ефективною в процесі засвоєння знань, одним із аспектів усього процесу сприймання-відображення у свідомості людини окремих властивостей предметів і явищ, діючих у цей момент на органи відчуття. І найкращий підхід для розв'язання завдання навчання є пояснювально-ілюстративний підхід—головне призначення якого полягає в озброєнні учнів системою наукових знань, вміннями та навичками; передбачає роз'яснення навчального матеріалу вчителем, використання різноманітної наочності, а також націлює на розвиток пізнавальних здібностей учнів. На приклад, учні 5-6 класів ще не можуть розв'язувати складні логічні завдання, проте вони готуються до активних форм навчання в старших класах.

Прикметними сучасного уроку є відсутність стандартних ознак у його структурі та методиці, розмивання меж між його елементами. Програма з історії розрахована саме на такі особливості уроку. Вона надає можливість учителю самостійно варіювати матеріалом, творчо підходити до організації навчання учнів. Успішним є те навчання, яке створює атмосферу зацікавленості, небайдужості до матеріалу, що розглядається, спільного пошуку вирішення навчальної проблеми. Автор рекомендує як найширше використовувати у практиці викладання історії таблиці та схеми. Вчитель має можливість творчо підійти до відбору завдань, таблиць, схем, враховуючи конкретний рівень розвитку своїх вихованців та пізнавальні завдання, які він ставить, при цьому потрібно пам'ятати про недопустимість перевантаження уроку зайвим матеріалом.

Запропонована тема має досить великий потенціал і повністю не розкрита і має великі можливості сприяти ефективній роботі вчителя.

doc
Додано
3 травня 2018
Переглядів
658
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку