Методичні вказівки до виконання обов'язкового домашнього завдання

ЗМІСТ

1. Загальні положення …………………………………………………………………2

2. Теоретичне обґрунтування……………………………….…………………………3

3.Завдання 1………………………………………………………………………..…..23

4. Завдання 2………………………………………………………..………………….25

5. Завдання 3……………………………………………………………………..…….27

6. Завдання 4…………………………………………………………………...………29

7. Завдання 5…………………………………………………………………………...31

8. Список використаної літератури……………………………………….………….33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні положення

Перевірка знань, умінь та навичок особистості є важливим елементом навчально-виховного процесу. Результати перевірки дають викладачу можливість удосконалювати процес навчання, краще вивчити студентів, їхні індивідуальні особливості. Студенти зацікавлені в перевірці своїх знань. Тому  що кожен з них бажає, щоб за процесом його розвитку стежили, звертали увагу на помилки, сприяли своєчасному їх виправленню.

Метою викладання дисципліни є формування у студентів професійних теоретичних і практичних знань в галузі вантажних і пасажирських автомобільних перевезень.

У результаті вивчення дисципліни «Автомобільні перевезення» студент повинен знати :

- основи організації і технології перевезень вантажів і пасажирів на автомобільному транспорті;

- транспортну характеристику специфічних вантажів;

- техніко - експлуатаційні показники роботи рухомого складу , що впливають на його продуктивність;

- показники якості транспортних послуг ;

- нормативно - правову базу вантажних і пасажирських автомобільних перевезень.

Студент повинен володіти :

- методами вибору типу рухомого складу з урахуванням експлуатаційних факторів;

- методами розрахунку техніко – експлуатаційних показників роботи рухомого складу на різних маршрутах і аналізу впливу цих показників на продуктивність ,

- методами організації руху та координації роботи вантажних автомобілів і вантажно - розвантажувальних пунктів;

-  методами організації руху автобусів.

 

 

Теоретичне обґрунтування

1.Транспортний процес і його елементи

Важливу роль при виконанні вантажних перевезень займає організаціяруху автомобільних транспортних засобів (АТЗ),тому що від правильноговибору маршруту руху залежить частка порожнього (холостого) пробігу АТЗ у загальному пробігу.

Маршрутом руху називається шлях проходження АТЗ при виконанніперевезень.

На всіх маршрутах транспортний процес перевезення вантажів складається з послідовно повторюваних елементів:

а) подача АТЗ до місця навантаження; його завантаження;

б) переміщення вантажу;

в) розвантаження транспортного засобу.

Сукупність цих елементів, що утворять закінчену операцію доставки вантажів, називається циклом перевезення, або їздкою. Час виконання їздки:

 

(1.1)

 

де t_рух — тривалість рухові;

    t_н — тривалість навантажування;

    t_роз — тривалість розвантаження;

    t_пр — тривалість простою по організаційних причинах (оформлення документів і т.п.);

    L_ї — довжина їздки;

    V_т — технічна швидкість;

    T_н-р– тривалість навантажування й розвантажування.

Проміжні заїзди для часткового довантаження або розвантаження не переривають циклу перевезення. Кожна нова їздка починається тільки з моменту подачі порожнього АТЗ. Його подача від місця стоянки й повернення після останнього пункту розвантаження ставиться не до окремого циклуперевезень, а до роботи АТЗ за день у цілому й називається нульовим пробігом. Сукупність елементів одного або декількох циклів перевезення змоменту подачі порожнього транспортного засобу в пункт навантаження до чергового повернення в цей же утворить оборот автомобіля.

При виконанні вантажних автомобільних перевезень можна виділити кілька типових варіантів організації транспортного процесу.

1.Однократне або багаторазове перевезення вантажу одним автомобілем від одного і того ж самого відправника до одного, і того самого споживача (мікросистема) - являє собою найпростіший варіант організації транспортного процесу. При цьому варіанті зворотний пробіг від споживача до відправника автомобіль виконує без вантажу. На різних комбінаціях мікросистем засновані всі інші варіанти організації транспортного процесу.

2.Однократне або багаторазове перевезення вантажу одним автомобілем від одного і того ж самого відправника до одного, і того ж самого споживача з доставкою вантажу в зворотному напрямку до відправника, або будь-якого проміжного пункту(особливо мала система). Варто звернути увагу, що в цьому випадку вид і кількість вантажу, перевезеного в прямому й зворотному напрямках, як правило, різні.

3.Організація транспортного процесу по першому або другому варіантах із використанням декількох одиниць АТЗ, які обслуговують одного відправника, або споживача вантажів (мала система із човниковим рухом транспортного засобу). Для цього варіанту складність і вимоги до організації транспортного процесу істотно вище, тому що потрібне узгодження роботи декількох автомобілів, складання графіків завантаження навантажувально-розвантажувальних пунктів, та інше.

• всіх трьох розглянутих варіантах автомобіль переміщується від пункту до пункту по тому самому маршруту в прямому й зворотному напрямках (рис.1.1).

4.Однократне або багаторазове перевезення вантажу від кількох відправників до декількох споживачів, при якому один, або кілька автомобілів періодично повертаються в пункт першого завантаження (мала система з кільцевим рухом АТЗ).

При цьому варіанті автомобіль за один оборот робить декілька зупинок у відправників і споживачів вантажів (рис. 1). Обов’язковою вимогою до даного варіанту організації транспортного процесу є необхідність складання графіка руху АТЗ. Це пов’язане з тим, що довжина обороту під час кільцевого руху, як правило, істотно більше ніж при човниковому.

 

 

Рис. 1. Човниковий рух АТЗ у Рис. 2. Кільцевий рух АТЗ.

5.Розвезення або збирання вантажу від одного відправника, або до одного споживача (мала система з розвезенням або збиранням вантажу).

Схема переміщення автомобіля аналогічна схемі малої системи з кільцевим рухом АТЗ, але за оборот відбувається тільки одне завантаження автомобіля й поступове його розвантаження в декількох пунктах при розвезенні вантажу й поступове багаторазове завантаження й однократне розвантаження при збиранні вантажу. Схема цього варіанту організації транспортного процесу поданаь на рис. 3

1 – пункт відправлення і приймання вантажу;

2, 3 – пункти поступового розвантаження (система розвантаження);

4, 5, 6 – пункти поступового завантаження (система збирання вантажу).

Рис. 3. Розвезення або збирання вантажу.

6. Обслуговування певної виробничої або споживчої структури(підприємство, склад, термінал та інші) вимагає використання декількох малих систем, робота яких буде підпорядкована одній спільній меті (середня система).

Приклад даного варіанту організації транспортного процесу подано на рис. 4.

1 – пункт відправлення і приймання вантажу;

2-9 – пункти завантаження і розвантаження.

Рис. 4. Транспортний процес обслуговування виробничої або споживчої структури.

7. Інтегрована транспортна система може обслуговувати необхідну кількість виробничих або споживчих структур чи певний географічний регіон (велика система).

У цьому випадку процеси переміщення вантажів будуть відбуватися між декількома виробничими підприємствами чи організаціями, складами або терміналами зі збиранням, або розвезенням вантажувідправникам, і споживачам.

рис. 5.

1 – пункти відправлення і приймання вантажу;

2-10 – пункти завантаження і розвантаження

Рис. 5. Транспортний процес обслуговування декількох виробничих структур.

2. Експлуатаційні показники транспортного процесу

Для планування, обліку й аналізу роботи АТЗ встановлена система  експлуатаційних показників, що дозволяє оцінювати ефективність використання автомобілів і peзультати їхньої роботи.

Обліковим парком автотранспортного підприємства (АТП) називається весь рухомий склад, що знаходиться на балансі підприємства:

де, А_Т — кількість автотранспортних засобів, готових до експлуатації;

      А_Р — кількість АТЗ, що вимагають ремонту або перебувають в ремонті, або на технічному обслуговуванні:

 

 

де, А_Е — кількість автомобілів, що перебувають в експлуатації (на лінії);

     А_П — кількість автомобілів, що простоюють через відсутність роботи, палива, водіїв і по інших організаційних причинах.

Для обліку використання парку за певний період часу використовують показник «автомобіледень» — АД_ОБ, що враховує роботу на лінії — АД_Е , ремонт —АД_Р і простої —АД_П:

 

 

 

Ефективність роботи парку автомобілів зручно оцінювати низкою коефіцієнтів.

Коефіцієнт технічної готовності визначає частку справних (готових до експлуатації) автомобілів у парку й характеризує його технічний стан:

 

де, Д_Т — дні перебування автомобіля в справному для експлуатації стані;

     Д_К — кількість календарних днів.

Коефіцієнт випуску характеризує частку парку автомобілів, що перебуває в експлуатації (на лінії), щодо календарного часу:

 

де, Д_Е — кількість днів експлуатації.

Коефіцієнт використання характеризує частку парку АТЗ, що перебуває в експлуатації (на лінії), відносно робочого часу:

 

де, Д_Р - кількість робочих днів за розглянутий календарний період.Пробігом називається відстань, яку проходить АТЗ за певний період часу.

Продуктивний пробіг—це пробіг із вантажем,непродуктивний пробіг

— це пробіг без вантажу.

Нульовий пробіг —це пробіг,який необхідно зробити АТЗ дляприбуття з АТП на перший пункт навантаження й повернення після останнього розвантаження в АТП.

Рис. 6. Види пробігу АТЗ.

Частка пробігу з вантажем у загальному пробігу АТЗ оцінюється коефіцієнтом використання пробігу, що характеризується відношенням пробігу з вантажем до загального пробігу

 

                                                        

 

При розрахунках, звичайно, розрізняють коефіцієнт використання пробігу за одну їздку

 

                                                     

де, l_ЇВ — пробіг з вантажем за одну їздку;

     l_Х — пробіг без вантажу за одну їздку.

Коефіцієнт використання пробігу за один робочий день

 

                                             

 

Час перебування автомобіля в наряді

                                                         

де, Т_М — час роботи на маршруті;

      t_Н — час на виконання нульового пробігу.

Середня тривалість перебування автомобіля в наряді за добухарактеризує ефективність використання парку за часом, і визначається як відношення загальної кількості автомобіле-годин перебування в наряді за звітний період до загальної кількості автомобіле-днів експлуатації.

Час роботи на маршруті визначається співвідношенням:

 

 

де, V_T — технічна швидкість;

     V_E — експлуатаційна швидкість;

     П_Ї — кількість їздок, які виконано АТЗ за зміну.

Теоретична швидкість — це швидкість,що розвивав би автомобіль при відсутності буксування й при номінальній частоті обертання колінчастого валу двигуна та номінальному навантаженні.

Різниця між теоретичною швидкістю й втратою швидкості при буксуванні представляє робочу швидкість.

Tехнічна швидкість враховує тільки час руху АТЗ,включаючи зупинки,які пов’язані з регулюванням руху (в світлофорів, на залізнично дорожних переїздах та інші).

Експлуатаційна швидкість додатково враховує час простою АТЗ при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт та простоїв з інших причин.

Практично на підставі заданого часу роботи АТЗ на маршруті визначається можлива кількість їздок

 

де:ІNT —функція, що повертає найближче менше ціле значення.

За ступенем завантаження АТЗ вантажі розподіляються на 4 класи (табл. 1). Клас вантажу значною мірою визначає ефективність використання АТЗ і рівень тарифів на перевезення.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності дорівнює відношенню

 

                                                        

де, q_Ф та q_Н  — відповідно фактична й номінальна вантажопідйомність АТЗ.

Таблиця 1. — Класи вантажів і значення коефіцієнту використання вантажопідйомності γ

 

 

 

 

 

Клас	Статичний коефіцієнт використання
вантажу	вантажопідйомності γ
	діапазон	середнє значення
1	0,91…1,0	0,96
2	0,71…0,90	0,8
3	0,51…0,70	0,6
4	0,40…0,50	0,45

 

Продуктивність АТЗ — це кількість вантажу, перевезеного за одиницючасу.

Продуктивність АТЗ визначають:

• у тоннах — U;
• і тонно-кілометрах — W.

За одну їздку ці показники складуть

 

;

 

У загальному випадку за один робочий день:

;

 

Для аналізу ефективності використання АТЗ застосовують такі показники продуктивності як годинна продуктивність і продуктивність у тонно-кілометрах на тонну вантажопідйомності автомобіля в певний часовий проміжок.

При визначенні продуктивності за робочий день необхідно враховувати дискретний характер виконання транспортної роботи, коли вона завершується одночасно із закінченням їздки, число яких, отже, може бути тільки цілим.

Таким чином, для збільшення обсягу роботи АТЗ необхідно так змінити

 

експлуатаційні умови (наприклад, час роботи), щоб домогтися збільшення кількості їздок.

Дійсно, виробництва транспортної продукції відбувається протягом того часу, поки АТЗ рухається з вантажем від відправника до одержувача, але як

тільки автомобіль зупиняється для розвантаження, виробництва транспортної продукції припиняється, і знову відновлюється тільки після виїзду з пункту навантаження.

Кількість доставленого вантажу може бути визначено тільки в пункті розвантаження, і поки він не буде вивантажений, не можна говорити про обсяг перевезеного вантажу.

Таким чином, кількість перевезеного вантажу й виконаної транспортної роботи не є лінійною функцією від часу роботи автомобіля.

До категорії кількісних належать показники, що характеризують обсяг вантажної перевізної роботи транспорту:

а) перевезення вантажу в тоннах або обсяг перевезеного вантажу(т);

б) вантажообіг у тонно-кілометрах (т·км);

Облік за цими показниками по транспортному автопідприємству, звичайно, ведеться наростаючим підсумком за добу, місяць, рік.

Обсяг перевезеного вантажу по транспортному об’єкту й підрозділу за  розрахунковий період (q_Р) складається з елементарних вантажопотоків (q_Е) .

Елементарним вантажопотоком називається одиничний об’єм перевезень, що являє собою потік вантажів певної якості, що має стійкі по тривалості напрямок і обсяг за одиницю часу.

Для транспортного підрозділу характерні наступні елементарні вантажопотоки:

а) обсяг вантажів ввезення;

б) вивезення;

в) транзиту;

г) місцевого сполучення.

Ввезення —кількість вантажу в тоннах(q_вв),що поступили за обліковийперіод для клієнтів, розміщених у межах даного транспортного об’єкта (підрозділу).

Вивезення —кількість вантажу в тоннах(q_вив),вивезеного зпідприємства-клієнтів за межі даного транспортного об’єкта (підрозділу).

Транзит —продукція в тоннах(q_тр),що вироблена й споживається замежами даного транспортного об’єкта (підрозділу) і лише перевезена по його мережі.

Місцеве сполучення —перевезення продукції в тоннах(q_мс),якезроблене й спожите в межах даного об’єкта (організації).

Вантажообіг є синтетичним показником,що враховує не тількимасу(тоннаж) перевезеного вантажу, але й відстань його транспортування.

де,q₁·l₁, q₂·l₂, …, q_і·l_і  — вантажообіг окремих партій вантажів (q₁, q₂, …,

q_і)при відповідній відстані перевезення (l1, l2, …, lі).

Вантажообіг визначається не тільки за загальною масою вантажів, але і за найважливішими видами.

Пасажирські перевезення оцінюються обсягом перевезення пасажирів за рік і пасажирообігом.

Пасажирообіг визначається як сума добутків кількості пасажирів на відповідну відстань.

Основним показником державного плану визнаний обсяг перевезень вантажів (у тоннах), а вантажообіг збережений у якості допоміжного розрахункового показника. У пасажирському русі головним (офіційним) показником є пасажирооборот.

Раціональність транспортних зв’язків у країні (районі) оцінюється показником середньої дальності перевезень 1 т. вантажу, що визначається за формулою:

Середню дальність розраховують як по всьому вантажопотоку, так і по окремих видах вантажів.

З урахуванням кількості автомобіле-днів експлуатації й продуктивності АТЗ за один робочий день обсяг перевезень визначається в тоннах:

 

 

3. Маршрути перевезення вантажів

Вибір того або іншого маршруту визначається в основному варіантом організації транспортного процесу. Прийнято таку основну класифікацію маршрутів перевезення вантажів (рис. 7 ).

 

Рис. 7. Класифікація маршрутів перевезення вантажів.

Основні типи маршрутів можна розділити на:

а) маятникові;

б) кільцеві;

в) збирально-розвізні.

Маятникові — можуть бути трьох видів:

а) із зворотним порожнім пробігом;

б) із зворотним частково завантаженим пробігом;

в) із зворотним завантаженим пробігом.

Збирально-розвізні маршрути можуть бути складальні й розвізні.

Характеристики основних видів маршрутів наведені в табл. 10.

Для маятникових і кільцевих маршрутів як критерій їхньої ефективності можна використати коефіцієнт використання пробігу. Чим більше його значення, тим менше витрачається ресурсів на переміщення АТЗ без вантажу й, природно, нижче собівартість перевезень.

При виконанні перевезень за збирально-розвізними маршрутами якась кількість вантажу перебуває в кузові автомобіля на всьому шляху проходження. Очевидно, що мінімальні витрати ресурсів будуть досягнуті при найменшому пробігу АТЗ і виконуємої при цьому транспортній роботі.

При виконанні перевезень за збирально-розвізними маршрутами деяка кількість вантажу перебуває в кузові автомобіля на всьому шляху проходження, тому використати як критерій ефективності коефіцієнт використання пробігу не можна. Для того щоб визначити такий критерій, розглянемо простий приклад.

Нехай із пункту відправлення вантажу (ВВП) необхідно розвезти вантаж у три пункти. Обсяги завезення й відстані між пунктами наведені на рис. 8.

Рис. 8. Схема розташування ватажовідправних пунктів і пунктів завезення вантажу

Кількість можливих варіантів об’їзду пунктів доставки вантажу дорівнює 3! = 6. Експлуатаційні показники роботи автомобіля при розвезенні вантажів по кожному з можливих варіантів транспортування наведені в табл. 11.

Очевидно, що мінімальні витрати ресурсів будуть досягнуті при найменшому пробігу АТЗ і виконуваної при цьому транспортної роботи.

Цим умовам відповідає третій варіант у табл. 11.

 

 

Таблиця 3. — Варіанти розвезення вантажу.

Варіант (маршрут)	Wi	Lm	β	lib
Варіант 1 [1—2—3]	56	33	0,70	23
Варіант 2 [3—2—1]	76	33	0,76	25
Варіант 3 [1—3—2]	46	29	0,62	18
Варіант 4 [2—3—1]	70	29	0,72	21
Варіант 5 [3—1—2]	61	34	0,68	23
Варіант 6 [2—1—3]	75	34	0,70	24

 

4. Продуктивність АТЗ і експлуатаційні фактори

Для визначення методів підвищення продуктивності АТЗ необхідно знати характер і ступінь впливу окремих експлуатаційних показників на продуктивність АТЗ. При цьому необхідно враховувати, що показники, які можна використати для характеристики ефективності використання АТЗ, діляться на три групи:

1) екстенсивні, які забезпечують підвищення кількості АТЗ на лінії й тривалість їх роботи (коефіцієнт випуску, середньодобова тривалість перебування автомобіля в убранні);

2) інтенсивні,які здатні підвищити продуктивність АТЗ зарахунок удосконалення планування й організації перевізного процесу(середній добовий пробіг, коефіцієнти використання пробігу й вантажопідйомності, експлуатаційна й технічна швидкості руху);

3) узагальнюючі показники характеризують ефективністьвикористання АТЗ цілому (продуктивність у тонно-кілометрах на тонну вантажопідйомності АТЗ, годинна продуктивність і т.п.).

Аналіз продуктивності, т/год, парку АТЗ або групи автомобілів, що працюють в однакових умовах, можна виконати, використовуючи формулу

 

За допомогою цієї формули можна побудувати теоретичні залежності впливу техніко - експлуатаційних показників на продуктивність АТЗ. Якісні залежності наведені на рис. 9.

Звідси бачимо, що при заданій відстані перевезення вантажів продуктивність автомобіля тим вище, чим більше вантажопідйомність і коефіцієнт її використання, чим більше технічна швидкість автомобіля, і коефіцієнт використання пробігу, а також чим менше час простоїв автомобіля при виконанні навантажувальних і розвантажувальних робіт.

Але на практиці продуктивність АТЗ не може змінюватися монотонно. Вона одержує стрибкоподібне збільшення тільки тоді, коли транспортний засіб виконує додаткову їздку, і в транспортному циклі завершується доставка вантажу. Таким чином, приріст продуктивності буде спостерігатися тільки в той момент, коли поліпшення значення окремого або сукупності експлуатаційних факторів дозволить виконати транспортному засобу ще одну їздку. До початку цього моменту зміна значень експлуатаційних факторів не приведе до зміни значення продуктивності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 1.

Автомобіль КамАЗ-53212 ( q= 10т) перевозить вантаж першого класу (γ = 1) на відстань , l_ЇВ = 40км,при цьому l_X = 40км, l_Н = 10км,v_Е = 20км/ год,v_Т = 30км/год, Т_Н = 8,3год.

Розрахунок

1.              Визначаємо час на нульовий пробіг

 

2.              За формулою (1.2.10.) розраховуємо час роботи на маршруті

 

3.              Час одної їздки визначаємо за формулою

 

4.              Число їздок визначаємо за формулою (1.2.12.):

 

5.              За формулами (1.2.16. - 1.2.17.) розраховуємо продуктивність за день:

 

Завдання 2.

Автомобіль виїжджає в рейс із АТП у 8⁰⁰ год, вертається в 17⁰⁰ год, тривалість обіду 1год. Експлуатаційна швидкість 20км/год.; α_В = 0,8; β = 0,6. Визначити загальний і завантажений пробіг цього автомобіля за рік.

Розрахунок

1.

Час у наряді складе

2.	За зміну пробіг автомобіля дорівнює

3.	Загальний пробіг за рік

4.	Пробіг із вантажем за рік розрахуємо за формулою:

 

Завдання 3.

Автомобіль ЗИЛ 432930 перевозить за одну їздку із пункту А в пункт В 5т

вантажу. Час руху із А в В становить 15 xв, t_Н-Р = 30хв. Час роботи на маршруті 10год.,  α_В= 0,75.Визначити можливий обсяг перевезень за місяць.

Розрахунок

1.               Час їздки розрахуємо за формулою

 

 

2.               Число їздок відповідно до виразу

 

 

3.               Обсяг перевезень за місяць із урахуванням (1.2.6.) і (1.2.16. - 1.2.17.)

 

 

Завдання 4.

На 1 січня в АТП на балансі було 100 автомобілів; 5 січня прибуло10 автомобілів, а 24 січня списано 5 автомобілів. Протягом місяця простої в технічному обслуговуванні й ремонтах склали 200 автомобіле-днів та із інших причин ще 50 автомобіле-днів.Визначити числоАД_ОБ, АД_Е, АД_Т.

Розрахунок

1. Облікове число автомобіле-днів:

 

 

де, 31 – число календарних днів у січні.

 

2. Число автомобіле-днів у технічно справному стані:

 

 

3. Число автомобіле-днів в експлуатації:

 

 

Завдання 5.

Десять автомобілів КамАЗ-5320 і двадцять тягачів МАЗ-6422 перевозили протягом місяця овочі із сільськогосподарського підприємства на овочеву базу. Час одного оберту в середньому за місяць (30 днів) у автомобілів першого типу - 1,3год, другого — 2,1год. Фактична вантажопідйомність автомобіля КамАЗ — 8т, тягача МАЗ — 18т.Розрахувати обсяг перевезень і вантажообіг приα_В = 0,7; Т_М =10 год.;

l_ЇВ = 28км.

 

Розрахунок

1.  Визначаємо середнє число їздок

 

2. Середньодобова продуктивність згідно

 

 

3. Обсяг перевезень:

 

 

4. Обсяг перевезень:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ 1

Автомобіль даної марки перевозить сільськогосподарський вантаж певного класу на задану відстань. При цьому задано відстань холостого і нульового пробігу, швидкісні параметри руху і час перебування в наряді. Визначити продуктивність автомобіля за зміну у тоннах і тонно-кілометрах.

 

Додаток 1

 

Варіанти індивідуальних завдань

Варіант № п/п	Класвантажу	Марка автомобіля			Номінальна вантажопідйомність,т.		Відстань переїзду із вантажем, lЇВ км		Пробігбезвантажу, lХкм	Нульовий пробіг lН,км						Експлуатаційна швидкістьvТкм/год.						Технічна швидкість vТкм/год.				Час перебування намаршруті ТМ,год.
1.	1		ГАЗ-3307			4,5	50		50		15						25					35						9
2.	2		ЗИЛ-433100			6	45		45	12					28							40				8
3.	3		МАЗ-53371			8,7	35		35			18					22					31						10
4.	4		КамАЗ-5320			8	30		30	20					24							36				9
5.	1		КамАЗ-5325			11,06	26		26			19				20					25						7
6.	2		КрАЗ-250			13,3	28		28	14				22							32				7
7.	3		ЗИЛ-ММЗ-4504			6,1	48		48			16				26					34						8
8.	4		МАЗ-5551			8,5	34		34	18				21							29				10
9.	1		КамАЗ-55111			13	32		32			25				27					36						11
10.	2		КрАЗ-256Б1			12,5	28		28	15				18							25				10

11.	3		ГАЗ-3307		4,5	35		49		14		25		29			8
12.	4		ЗИЛ-433100		6	39		32	19			30		30		9
13.	1		МАЗ-53371		8,7	56		14		15		25		55			7
14.	2		КамАЗ-5320		8	43		20	17			22		60		8
15.	3		КамАЗ-5325		11,06	32		23		50		15		33			9
16.	4		КрАЗ-250		13,3	27		39	45			12		51		8
17.	1		ЗИЛ-ММЗ-4504		6,1	47		12		35		18		32			10
18.	2		МАЗ-5551		8,5	39		15	30			20		22		9
19.	3		КамАЗ-55111		13	19		17		26		19		28			7
20.	4		КрАЗ-256Б1		12,5	28		22	28			14		26		7
21.	1		ГАЗ-3307		8	21		29		48		16		44			8
22.	2		ЗИЛ-433100		11,06	15		34	34			18		53		10
23.	3		МАЗ-53371		13,3	14		45		50		15		26			11
24.	4		КамАЗ-5320		6,1	17		41	45			12		38		10
25.	1		КамАЗ-5325		4,5	30		38		14		30		41			8
26.	2		КрАЗ-250		12,0	47		20	18			22		40		6
27.	3		ЗИЛ-ММЗ-4504		5,8	38		44		40		44		44			7
28.	4		МАЗ-5551		9,0	43		36	33			55		47		11
29.	1		КамАЗ-55111		12,6	27		23		21		32		51			8
30.	2		КрАЗ-256Б1		11,8	33		18	11			44		50		6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ 2

Час роботи автомобіля в наряді визначено умовами задачі (додаток  2), де також задано його експлуатаційна швидкість, коефіцієнт випуску α_В і коефіцієнт використання пробігу β. Визначити  загальний  і завантажений  пробіг  цього автомобіля за рік.

 

																	Додаток 2
				Варіанти індивідуальних завдань
	Варіант № п/п			Час в наряді ТН, год.				Експлуатаційна швидкість VЕ, км/год				Коефіцієнт випуску αВ					Коефіцієнт використаняпробігу β
	1.			9				25				0,75					0,65
2.			8			28					0,7						0,60
	3.			10				22				0,85					0,70
4.			9			24					0,82						0,78
	5.			7				20				0,84					0,74
6.			7			22					0,88						0,76
	7.			8				26				0,68					0,58
8.			10			21					0,75						0,65
	9.			11				27				0,70					0,59
10.			10			18					0,75						0,61
	11.			8				25				0,65					0,63
12.			9			30					0,68						0,62
	13.			7				25				0,72					0,67
14.			8			22					0,78						0,66
	15.			9				15				0,80					0,69
16.			8			12					0,84						0,59
	17.			10				18				0,69					0,71
18.			9			20					0,73						0,77
	19.			7				19				0,77					0,79
20.			12			14					0,79						0,73
	21.			10				16				0,83					0,65
22.			8			18					0,87						0,61
	23.			7				15				0,65					0,60
24.			7			12					0,63						0,73
	25.			8				19				0,65					0,77
26.			9			20					0,81						0,78
	27.			11				28				0,85					0,64
28.			10			26					0,66						0,62
	29.			6				24				0,67					0,71
30.			7			18					0,71						0,77

ЗАВДАННЯ 3

Автомобіль перевозить за одну їздку з пунктуА в пункт В певний обсяг вантажу, величину якого задано умовами задачі (додаток 3). Тут задано час руху з А в В, час навантаження і розвантаження,час роботи на маршруті і коефіцієнтвипуску α_В. Визначити можливий обсяг перевезень за місяць (30 днів).

 

																						Додаток 3
					Варіанти індивідуальних завдань
	Варіант№ п/п				Обсяг вантажу заодну їздку,т.				Час руху із А в В, хв.				Час навантаження і розвантаження, хв						Час роботи на маршруті ТМ, год.			Коефіцієнт випускуВ
	1.				4				12				25						10			0,75
2.				4,5				18				33						11			0,76
		3.				5,2					20				27					10			0,61
4.				4,2				24				35						9			0,60
		5.				4,4					26				32					8			0,82
6.				4,6				30				30						7			0,87
		7.				4,8					32				28					12			0,74
8.				6				28				25						10			0,78
		9.				7					33				36					13			0,65
10.				8				34				39						12			0,88
		11.				9					16				31					11			0,77
12.				10				18				35						7			0,72
		13.				6,5					24				22					5			0,68
14.				7,5				27				21						6			0,84
		15.				8,5					35				40					8			0,75
16.				9,5				38				27						11			0,81
		17.				10,5					40				22					12			0,83
18.				5,2				38				24						7			0,67
		19.				5,8					32				31					6			0,63
20.				6,2				28				33						9			0,66
		21.				6,0					22				37					10			0,62
22.				7,1				18				25						11			0,73
		23.				8,8					30				34					6			0,78
24.				7,6				24				36						8			0,80
		25.				7,0					31				28					11			0,74
26.				8,1				38				20						8			0,66
		27.				8,3					42				22					6			0,77
28.				8,6				44				31						7			0,88
		29.				5,8					47				38					10			0,85
30.				5,6				21				40						12			0,70

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ 4.

 

Умовами задачі (додаток 4) дана наступна облікова інформація: кількість автомобілів на балансі на 1 грудня в АТП; дата і кількість автомобілів, які поступили в грудні; дата і кількість списаних автомобілів; кількість простоїв автомобілів протягом місяця в технічному обслуговуванні й ремонтах, а також з інших причин. Визначити число АД_ОБ, АД_Е, АД_Т.

 

																				Додаток 4
Варіанти індивідуальних завдань
Варіант№п/п		Кількість автомобілів на балансі на 1 грудня			Прибуло автомобілів у грудні						Списано автомобілів угрудні						Простої, АД
					дата			кількість			дата			кількість			в ТО і ремонтах			інші причини
1.		120			3			12			18			3			84			12
2.	106			4			8			20			4			71			18
3.			124		5				16		22				7		65			22
4.	96			6			13			19			9			53			21
5.			98		7				20		21				2		71			31
6.	92			8			35			23			6			65			34
7.			94		9				21		20				3		54			21
8.	108			10			26			19			8			43			12
9.			112		8				17		17				6		67			14
10.	80			7			13			20			5			83			17
11.			78		8				8		11				8		51			18
12.	86			9			7			28			7			44			11
13.			92		10				15		24				6		38			19
14.	87			5			19			14			4			44			23
15.			72		3				20		23				9		33			26
16.	78			4			21			11			4			28			28
17.			81		8				24		14				9		16			31
18.	70			5			18			17			7			24			25
19.			74		9				22		21				3		43			31
20.	82			10			11			26			5			32			28
21.			91		4				15		27				8		28			12
22.	100			8			19			10			3			19			15
23.			103		7				21		13				7		26			17
24.	106			9			10			15			3			34			20
25.			116		10				5		18				6		51			24
26.	120			7			8			22			4			26			27
27.			99		3				12		24				7		67			29
28.	92			6			16			10			8			38			15
29.			72		5				18		13				5		41			18
30.	85			7			20			19			7			56			12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ 5.

 

Умовами задачі (додаток 5) дана кількість автомобілів першого і другого типу, які перевозили протягом місяця овочі із сільськогосподарських підприємств на овочеву базу. Умовами задачі визначено: час однієї їздки в середньому за місяць у автомобілів першого типу –t_Ї   і t_Ї  ; коефіцієнт випуску α_В; час роботи на маршруті Т_М; пробіг з вантажем за одну їздку l_ЇВ . Розрахувати обсяг перевезень і вантажообіг.

 

Додаток 5

 

Варіанти індивідуальних завдань

Варіант № п/п		Автомобіль першого типу																			Автомобіль другого типу																				αВ					ТМ,год										LЇВ,км
		Факт вантжу. qФ1, т								Кількість							Час  однієї їздки, год					Факт вантжу qФ2, т								Кількість					Час однієї їздки, год
1.		4,5								3							1,14								6,1					18						2,2						0,75					10										25
2.	6							4								1,25									8,5				20						2,3						0,76					11										28
3.			8,7								5							1,1							13						22						2,25						0,61					10										22
4.	8							6								1,25					12,5								19						2,35						0,60					9										24
5.			11,06								7							1,21							8						21						2,15						0,82					8										20
6.	13,3							8								1,13					11,0								23						2,40						0,87					7										22
7.			6,1				9							1,18						13,0								20						2,25					0,74						12										26
8.	8,5				10								1,22											7,6			19						2,10					0,78						10									21
9.			13				8							1,3										6,5				17						2,12					0,65						13										27
10.	12,5				7								1,2											5,8			20						2,16					0,88						12									18
11.			4,5				8							1,3										6,0				11						2.20					0,77						11										25
12.	6				9								1,2											7,5			28						2,22					0,72						7									30
13.			8,7				10							1,1						10,3								24						2,40					0,68						5										25
14.	8				5								1,11						11,8								14						2,38					0,84						6									22
15.			11,06				3							1,25						12,5								23						2,22					0,75						8										15
16.	13,3				4								1,21						10,4								11						2,31					0,81						11									12
17.			6,1				8							1,13										8,5				14						2,32					0,83						12										18
18.	8,5				5								1,12											9,0			17						2,38					0,67						7									20
19.			13				9							1,17										9,5				21						2,40					0,63						6										19
20.	12,5				10								1,16											8,0			26						2,21					0,66						9									14
21.			8				4							1,19						10,5								27						2,14					0,62						10										16
22.	11,06				8								1,21						11,0								10						2,15					0,73						11									18
23.			13,3				7							1,23										7,0				13						2,19					0,78						6										15
24.	6,1				9								1,11											7,5			15						2,22					0,80						8									12
25.			4,5				10							1,12										6,0				18						2,26					0,74						11										30
26.	12,0				7								1,16											6,8			22						2,21					0,66						8									22
27.			5,8				3							1,14										7,5				24						2,13					0,77						6										44
28.	9,0				6								1,19											8,0			10						2,17					0,88						7									55
29.			12,6				5							1,13										9,5				13						2,23					0,85						10										32
30.	11,8				7								1,15						10,3								19						2,27					0,70						12									44

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.          Методичні вказівки до виконання лабораторно-практичних робіт з дисципліни \ «Автомобільні перевезення» для студентів напряму: Транспортні технології  (автомобільний транспорт) - /Укр. С.І. Бондарєв. – Київ, НУБіП України, 2014р. – 20 с.

2. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Пасажирські перевезення» для студентів очної форми навчання з напряму підготовки 6.070101 – «Транспортні технології» (за видами транспорту)»т Укл. С.І. Бондарєв. – К: НУБіП України, 2013, 60с.

3. Вельможин А. В., Гудков В. А., Куликов А. В. Сериков А. А. Эффективность городского пассажирского общественного транспорта. - Волгоград, "Старая башня",2002. - 246 с .