Методичний бюлетень про розвиток творчих здібностей учнів.

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури

Токарчик Н.М.  Методичний бюлетень про розвиток творчих здібностей учнів. – Мишлятичі: навчально- виховний комплекс .- 2020    54 с

У роботі висвітлено питання розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови і літератури. Для вчителів української мови та літератури загальноосвітніх шкіл.

Розглянуто  і рекомендовано до друку педагогічною радою Мишлятицького НВК

(протокол № 2 від 30.11.2020 р.)         

Схвалено методичною радою відділу освіти Мостиської районної державної адміністрації (протокол № 2 від 11.12.2020 р. )

Укладач : Токарчик Надія Михайлівна – вчитель української мови та літератури   

                  Мишлятицького НВК; вища кваліфікаційна категорія.

Реценценти:

Олексюк  І.П. – методист районного методичного кабінету відділу освіти Мостиської РДА

Яремко О.В. – вчитель української мови та літератури опорного навчального закладу 

                          Крукеницької ЗОШ І-ІІІ ступенів - ліцею

Зміст

Вступ

1. Розвиток творчих здібностей школярів засобами рідного слова
2. Декілька фактів про українську мову
3. Інтелектуальні ігри на уроках української мови
4. Дидактичні ігри на уроках української літератури
5. Формування творчості школярів  на уроках української мови та літератури
6. Лінгвістичні задачі на уроках рідної мови
7. Творчі вправи з теми «Правопис апострофа»

 Висновки

Вступ

Пріоритетним завданням освітнього процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчого потенціалу особистості, яка  могла б гідно представляти себе, свій народ, мову у світовій цивілізації.

Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нових ідей, задумів, підходів та рішень.  Це людина, яка володіє  певним  переліком  якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення.

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку (В.Моляко, Н.Лейтес, Р.Грановська, Я.Пономарьов), Особливої уваги заслуговує праця "Основи педагогічної творчості" (автор С. О.Сисоєва), праці В. Сухомлинського, в яких обґрунтовано модель творчої особистості учителя й учня, розглянуто специфіку формування її креативності: «У процесі навчання здійснюється головна мета розумового виховання – розвиток інтелекту. Ідеалом школи … є те, щоб у життя не вступила жодна розумово невихована людина».

Григорій Ващенко вважав, що школа, з одного боку, мусить дати учням певну суму наукових знань, виробити в них науковий світогляд, а з другого, - «виховати в них формальні здібності інтелекту», без яких людина «не зможе рухати культуру вперед», їй потрібні логічне мислення і творча фантазія. Адже у кожній дитині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше можна лише впровадженням нестандартних елементів уроку з урахуванням особистісно- зорієнтованого підходу до освітнього процесу, що дедалі більше привертає увагу педагогічної громадськості. Сучасних методистів цікавлять різні аспекти цієї проблеми, про що свідчать праці лінгводидактів (М.Вашуленко, Л.Скуратівський, Г. Шелехова, О. Кучерук). Загалом творчість розглядається як діяльність людини, спрямована, за влучним визначенням С.Рубінштейна, на створення чогось нового, «оригінального, що входить не лише в історію розвитку самого творця, а й в історію науки, мистецтва».

Дослідник Н.Янчук, говорячи про роль учителя в розвитку творчих здібностей учнів, зазначає, що творчість як складне соціально-психологічне явище виявляється на особистісному рівні, але це явище треба формулювати, стимулювати. Адже людина має великі творчі можливості, хоча вона й не завжди вірить у власні сили, тому її потрібно заохочувати до творчої діяльності.

Спираючись на концепції навчальних методів І.Лангера,  М.Скаткіна,  в основі яких лежить  пізнавальна діяльність дітей, важливу роль у розвитку творчої самостійної діяльності школярів відіграє дослідницький метод, що є основоположним у методиці творчого навчання. Тобто навчання як творчого процесу відкриття дитиною світу.

Узагальнений образ сучасного учня, на думку українських і зарубіжних учених, має поєднувати такі основні якості: активність, ініціативність, рішучість, комунікабельність, персональну відповідальність, упевненість у собі, уміння аналізувати, здійснювати самоконтроль, працювати в колективі тощо.

Повернути учням інтерес до вивчення української мови та літератури, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися спонукало мене до пошуків. Вважаю своїм головним завданням допомогти учневі знайти себе в житті, пробудити чи розвинути творчий потенціал дитини. Основною метою моєї діяльності є пошук шляхів формування творчої особистості, ключових компетентностей; створення «ситуації успіху»; адаптація дитини до умов сучасного життя. Мета методичного бюлетеня – допомогти вчителю урізноманітнити структуру уроків і методів роботи, навчати учнів діяти творчо й самостійно.

Розвиток творчих здібностей школярів  засобами рідного слова

Творчість відкриває в дитячих душах ті куточки,

в яких дрімають джерела добрих почуттів.

В.Сухомлинський

Сучасний інформаційний етап розвитку людства збільшує роль творчої особистості, здатної до гнучкої адаптації в будь-яких умовах. Творча особистість – це такий тип людини, для якої характерні спрямованість на творчість, високий рівень креативних здібностей, творча активність, що дає

їй змогу досягти високих результатів в одному чи декількох видах діяльності. Здатність до творчості – одна з найважливіших умов для успішного самовираження особистості, самореалізації в сучасному світі.

Творчі ресурси кожної дитини величезні, тому завдання учителя мови й літератури – створити умови для їх реалізації, вселити в дитину віру у власні можливості, вивільнити її уяву, підтримати при найменших виявах творчого мислення,  привчити до систематичного творчого осягнення дійсності засобами рідного слова.

Творчість стимулює розвиток інтересів, мислення, дослідницьку активність, що є неодмінною умовою духовного та інтелектуального зростання людини.

Мислення починається з подиву, проблемного питання, цікавинки, незвичайного початку уроку, неочікуваної зустрічі з прекрасним, інсценівки, притчі, загадки. Саме вони, на мою думку, є досить дієвими на початковому етапі уроку, тому що  збагачують сприймання, мислення і почуття школярів. Тому намагаюся підбирати тексти, що органічно поєднують наукову інформацію, естетичну насолоду і філософське розуміння сенсу людського життя. Притчі активізують пам'ять, мотивують і оптимізують вивчення й закріплення нового матеріалу, оживлюють та емоційно насичують його. Упевнилась, що в них міститься значний освітній і виховний потенціал. Легенди, притчі сприяють засвоєнню знань, прищеплюють загальнолюдські цінності. До речі, ці тексти використовую для подальшої роботи на уроці. На початковому етапі розвитку творчих здібностей ефективним засобом вважаю ознайомлення учнів з «творчою лабораторією» митців (Ліни Костенко, Василя Симоненка, Лесі Українки…). З допомогою презентаційних матеріалів знайомлю учнів із спогадами, цитатами, цікавими фактами з життя письменників. Часто сама зачитую уривки зі спогадів про митців.

Наступним етапом мотивації є актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань. Учень повинен усвідомлювати, що і для чого він робитиме на уроці. Завдання вчителя – відшукати просту, зрозумілу, привабливу мету в колі вікових інтересів та захоплень школярів. Наприклад, інтелектуальна розминка або лінгвістичні змагання «Бліц-турнір» (Дати швидко і коротко відповіді на питання)

· дієслово – це …

· відповідає на питання …

· має такі форми…

· має час…

· має три…

· змінюється за двома…

Можна використати асоціювання («асоціативну павутинку», «ланцюжок асоціацій»), яка спонукає учнів думати, стимулює мислення шукати зв’язки між окремими поняттями. Дуже цікавою є форма перевірки знань в мультимедійному форматі. Наприклад, на дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками. Такі завдання активізують пам'ять, увагу, вчать самостійно оцінювати, встановлювати причиново - наслідкові зв’язки, мотивувати ті чи інші дії.

 Маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес пізнання. З цією метою використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації; викликають у дітей здивування, інтерес; підкреслюють парадоксальність явищ та подій. Це може бути коротка розповідь учителя, бесіда, проблемні завдання чи запитання.

Як приклад наведу фрагмент уроку української літератури у 7 класі.

Тема. А. Чайковський. «За сестрою». Відтворення історичних подій із позиції       

                гуманізму.

Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку («Кольоровий настрій»).

Учні створюють палітру свого настрою, використовуючи кольоропис О. Лутошкіна, який подає такі значення кольорів: червоний – радісний; жовтий – приємний; зелений – спокійний; синій – незадоволений, сумний; фіолетовий – тривожний, напружений; чорний – повний занепад, смуток; білий – важко відповісти.

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань.

Завдання вчителя – поставити перед учнями просту, зрозумілу, привабливу для них мету в межах вікових інтересів та захоплень вихованців. Маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес діяльності.

Гра «Пароль».

Пригадаймо деякі поняття з теорії літератури, якими ми послуговуватимемося сьогодні на уроці. Продовжте речення:

                  прозовий твір оповідного характеру з динамічним розвитком сюжету; зазвичай у ньому відображено один епізод із життя героя … (оповідання);

                  епічний твір розповідного характеру, значний за обсягом, у якому докладно розповідається про події, що відбувалися з героями протягом тривалого часу… (повість).

Пропоную учням швидко згадати деякі поняття (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), щоб підготувати їх до сприйняття сюжету повісті А. Чайковського «За сестрою» та з’ясування змісту нових термінів (сюжет, композиція).

2.2.Укладання «Квітки цінностей».

                  Діти, подумайте й запишіть, хто або що для вас є найціннішим у житті.

За допомогою словосполучень учні записують на пелюстках свої цінності, озвучують, створюють на аркушах «Квітку цінностей»: щаслива сім’я, велика дружня родина, усміхнена мама, Батьківщина, рідний край, міцне здоров’я, вірні друзі, любов до ближнього.

2.3.Бесіда.

                  Якщо у людини є всі названі вами цінності, чи можна назвати її щасливою?

                  А якщо вона втратить бодай одну з пелюсточок цієї квітки?

                  Чи готові ви пожертвувати своїми цінностями? Якими? Коли?

                  А чи пожертвували б своїми цінностями заради інших?

                  Чи часто у житті вам доводиться робити вибір? Чи складно це робити? Чому?

2.4.  Рефлексія діяльності. (Метод «Незакінчене речення»: «Виконуючи це завдання, ми зрозуміли…).

Отже, запропоновані семикласникам завдання допомагають усвідомити, що щастя людини, яка втрачає бодай одну пелюсточку «Квітки цінностей», є неповним, що ми відповідаємо за свої вчинки і їхні наслідки; сприяють ефективному засвоєнню нового матеріалу; спонукають до використання набутих знань у повсякденному житті.

Вивчивши з шестикласниками оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник», проводжу асоціативний вибірковий диктант: з наведених слів у першу колонку виписати слова, що асоціюються з Федьком, а в другу – з Толею: покірний, спритний, чесний, черствий, безсердечний, ласкавий, підлий, справедливий, лагідний, пихатий, мужній, боягузливий, зарозумілий, добрий, милосердний, брехливий, дружелюбний, терплячий, уважний, старанний, сором’язливий, кмітливий, веселий, відчайдушний, необережний, жалісливий, серйозний, плаксивий, вірний.

Вдома діти складають цитатний план до образів Федька і Толі, що дає можливість глибше зрозуміти зміст оповідання, оцінити характери і вчинки героїв, розкрити їх внутрішній світ.

Вивчаючи повість „Захар Беркут” І. Франка, семикласникам пропоную не тільки дати характеристику образів повісті, а скласти і порівняльну характеристику: Максима і Мирослави, Максима і Тугара Вовка, відповідаючи на питання типу:

Пропоную школярам розкрити роль архаїзмів і діалектизмів у творах, щоб переконати дітей, що написані сучасною мовою, вони втратили б свою чарівність. Саме така робота, безумовно, активізує пізнавальну та розумову діяльність учнів, розвиває усне та писемне мовлення, інтерес і прагнення до знань, позитивне відношення до навчання.

Аналізуючи образи художнього твору, пропоную учням технологію «Гронування». Зокрема, аналізуючи образ Наталки (за п’єсою Івана Котляревського «Наталка Полтавка»), школярі складають інформаційне гроно, яке допоможе зрозуміти їм характер головної героїні твору.

                             вродлива                                                              смілива

     розумна                                                                                                має добре серце

 вихована                                                                                                                      моторна

любить співати                                                                                                    поважає старших

       рукодільниця                                                                                      рішуча у своїх вчинках

«до всякого діла дотепна»                                                             знає багато народних пісень

                                                                  має власну думку

Під час характеристики образів ставлю завдання не тільки аналізувати поведінку, вдачу, вчинки персонажів, описувати зовнішність. Школярі 

повинні навчитися пояснювати, за допомогою яких засобів автор створював образи, які прийоми використав для емоційного впливу на читачів.

Широке поле для творчої діяльності учнів відкривають завдання, спрямовані на розвиток фантазії, гіпотетичного мислення:

      змінити (переробити) закінчення художнього твору ( «Климко» Григора Тютюнника, «Дорогою ціною» М. Коцюбинського);

      дуже люблять учні брати «інтерв’ю» у письменника;

Дуже подобається учням вид роботи «Упізнай літературного героя».

Тим більше, що даю завдання учневі додому скласти тести, за якими його товариш зміг би упізнати героя, про якого йдеться.

Намагаюся спонукати школярів до творчого мислення, активізуючи емоції й почуття учнів, тому що схвильованість, подив, захоплення пробуджують і активізують роботу клітин мозку. Діти вчаться на уроках виражати емоції й керувати ними, виконуючи певні справи, передавати мімікою й жестами радість, сум, співчуття, заздрість, розгубленість тощо. Подобається їм перевтілюватися у квітку, дерево, пташку чи улюблену домашню тваринку.

Розвиваючи аналітичні навички дітей, вчу аналізувати, порівнювати, доводити, обгрунтовувати мовні та літературні явища, робити узагальнення, виводити орфографічні правила. Ще один приклад – фрагмент уроку української мови у 5 класі.

Тема: Вимова і написання префіксів пре-, при-, прі-. Урок-подорож.

Методи і прийоми: психологічна вправа «Наш настрій», гра «Щасливий білетик», «Спотиканочка», робота в групі, робота в парах, випереджувальне завдання, «Мікрофон».

І. Організаційний момент, на якому застосовую психологічну вправу «Наш настрій».

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.  Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Королева Орфографії запросила нашу Іринку до себе на більше 32 мільйонів осіб спілкуються українською мовою. Ще близько 4,2 млн. українців проживають в Російській Федерації і також знають українську мову.

свято Весни, яке влаштовують префікси пре-, при-, прі-. Вона прислала їй карту-маршрут, як знайти дорогу до королівства. Ірина спочатку дуже зраділа, але коли роздивилася карту, то засмутилася і, навіть, заплакала. І знаєте чому? Адже на карті були перешкоди, і перш ніж дійти, треба виконати завдання. Та вона довго не засмучувалася, згадала про своїх друзів-помічників. Так, саме про вас і просила, щоб ви їй допомогли, бо так їй хочеться потрапити на свято у саме королівство Орфографії, подивитися на принців префіксів. Ну то як, допоможете?

Отже, сьогодні у нас незвичайний урок - це урок-подорож до країни Орфографії, а саме, у королівство префіксів. Перед вами маршрут, де визначено зупинки. Треба бути уважним і пам'ятати, що з однієї зупинки до іншої ми рушимо в тому випадку, коли справимося із завданнями.

Тож темою уроку є «Вимова та правопис префіксів пре-, при-, прі-».

Цілевизначення. Учні записують на аркушах очікування від уроку і складають їх у кошичку. Повідомляю, що на уроці п’ятикласники мають бути уважними, творчими, впевненими у собі й задоволеними. А для цього необхідно:

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно всім працювати.

Тож працюємо сумлінно, щоб вивчити рідну мову на відмінно.

III. Опрацювання нового навчального матеріалу відбувається за зупинками, де учні повинні виконати певні завдання.

Перша зупинка «Літературна стежина». Можливо, вам вже цікаво щось дізнатися про префікси пре-, при-, прі-. Тож слухайте і будьте уважні.

Учениця розповідає казку про «Мандрівку у країну Префіксів».

Гра «Щасливий білетик» (Бажаючі витягають білетик із запитанням і дають на нього відповідь)

      Що таке префікс? На що вказує префікс пре-?

      Якому слову за значенням відповідає префікс пре-?

      Який префікс вказує на неповну дію або ознаку?

      На що вказує префікс при-?

      Які слова пишуться з префіксом прі-?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Друга зупинка «Дрімучий ліс».

Робота біля дошки.

За допомогою префіксів пре-, при- утворити нове слово, визначити префікс. Зробити звуковий запис слів. Одні учні працюють біля дошки, інші - в зошитах, а потім перевіримо.

Хороший, пливти, солити, тихий.

Як вимовляємо ненаголошені голосні у префіксах?

Завдання «Спотиканочка»

Подумайте, чи є префікс у слові предмет? (це частина кореня)

А у слові пребагато?

Творче завдання. Замініть словосполучення одним словом з префіксом пре- чи при-, вкажіть на що він вказує.

Лягти на кілька хвилин - прилягти (неповнота дії)

Дуже глибокий - преглибокий (збільшена якість)

Ділянка біля школи - пришкільна (неповнота дії)

Поява птахів навесні - приліт (наближення)

Дуже мудрий - премудрий (збільшена якість)

Край біля моря - приморський (неповнота дії)

Робота в групі «Прикрась орфографічне дерево»

Напишіть на листочках слова з префіксами пре-. Переможе та група, яка придумає більше слів з префіксом пре-.

Випереджувальне завдання - робота з фразеологічним словником.

Користуючись фразеологічним словником виписати фразеологізми зі словом

прірва (летіти/ полетіти у прірву, на краю прірви, опинитися/ опинятися над прірвою, штовхати в прірву)

Робота в парах. Складіть і запишіть речення з одним із цих слів.

Оцінювання учнями своєї роботи на уроці. Перед учнями будиночки, які вони розфарбовували, оцінюючи себе після виконання кожного завдання.

Рефлексія

Метод  «Мікрофон»

- Чи справдилися ваші очікування від уроку?

- Чи сподобалося вам подорожувати?

Виконуючи домашнє завдання, учні діляться своїми враженнями від подорожі, використовуючи слова з префіксами пре-, при-, прі-.

Пропоную учням на уроках української мови вправи, які окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів, а саме:

      дібрати означуване слово, до якого поданий прикметник був би

епітетом;

                  вибрати найвдаліший варіант слова;

                  дописати (відновити) віршовані рядки;

                  об’єднати кілька речень в одне;

                  розчленувати текст на складові частини, змінити ( розширити, згорнути, перебудувати, замінити) мовний матеріал;

                  розширити текст, вживаючи якомога більше прислівників, але не додаючи більше ніж два речення;

                  дати заголовок тексту;

                  перебудувати прості речення на складне речення з різними видами зв’язку, визначити смислові відношення між частинами складних речень;

                  вставити пропущені слова;

                  замінити поданий текст синонімами;

                  дібрати якнайбільше означень до поданого слова ( наприклад день –

похмурий, незабутній,…), чи якомога більше дієслів, які б поєднувались із

словом (наприклад: вітер дме, завиває, співає,…).

• Такі вправи проводжу у формі гри або змагання («Хто швидше», «Хто більше»)

Працюючи над розвитком творчих здібностей школярів, дбаю, щоб вони здобули струнку систему знань. Це допоможе новій інформації відразу знайти своє місце в системі. Така стрункість, упорядкованість знань, умінь та навичок формує компетентності, уміння використати їх у життєвих ситуаціях. Креативність школярів у значній мірі залежить від рівня викладання  й прагнення вчителя викликати інтерес до свого предмету. Вияв інтересу до справи – запорука успішного її виконання. Інтерес змушує учня шукати, переборювати труднощі, досягати мети, отримуючи життєвий досвід. Треба не забувати, що інтерес формується там, де педагог не сухо викладає готові істини, а активізує пізнавальну діяльність вихованців. Тут ефективними є такі прийоми: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Ланцюжок», «Асоціативний кущ».

Вислуховуючи виступи учнів, поважаю кожне їхнє «відкриття» й досягнення, створюю на уроці ситуацію успіху. З цією метою добираю вправи посильні й доступні, щоб школярі не втратили віри у свої сили. У той же час пам’ятаю, що завдання мають бути науковими, творчими, з цікавинкою.

Запорукою успішного уроку вважаю грамотну мотивацію діяльності. Школярі мають усвідомити практичне значення своїх знань і вмінь, особливо тих, що набуті самостійно, у процесі виконання творчих завдань.

На уроках української мови пишемо такі роботи, які вчать підлітків вільно висловлювати думку з будь-якого питання, готують їх до самостійного життя. Це замітки в газету, рецензії, відгуки, есе, роздуми, етюди.

Важливо проводити систематичні підготовчі вправи, відточуючи лексичну й граматичну точність, орфографічну й пунктуаційну грамотність. Необхідно розвивати образність мислення, точність і яскравість мови учнів.

Розвивають творчу активність школярів і вправи ігрового характеру, які привчають швидко оперувати засвоєним матеріалом, збагачують лексичний запас. Так, на підсумковому уроці до теми „Будова слова” можна, наприклад, використати вправи-ігри:

1. Відгадайте слово, яке я задумала:

1) У нього корінь такий, як у слова ліки, суфікс – як у слова поштар (лікар).

2) У нього префікс від слова безбарвний, корінь від слова вода, суфікс від слова парний, закінчення від слова гарний (безводний).
3) У нього корінь, як у слова закордонний, префікс, як у слова прилетіти, суфікс – як у слова годинник. (прикордонник). Що означає це слово? Складіть з ним речення.

2. Дослідження-відновлення.З поданих  слів складіть  і запишіть  речення. Що ви зробили для того, щоб утворити речення? Як називається частина слова, що допомогла поєднати слова у речення? Виділіть у словах закінчення. Як називається частина слова без закінчення? Виділіть у словах основу.

1) Бити, і, козаки, мушкет, з, самопали.

2) Запорожці, на, подавати, обід, риба.

 Повторюючи правила вживання апострофа пропоную п’ятикласникам такі завдання:

«Відремонтуй слова» (замість крапок вставити, де потрібно, апостроф)

Здоров…я, міжгір…я, різдв…яний, арф…яр, зор…я, під…їхати, трьох…ярусний, медв…яний, зв…язок, Лук…янчук.

«Третє зайве» (знайти зайве слово, пояснити правопис)

1. Св…ято, рутв…яний, торф…яний;
2. Подвір…я, пір…їна, пор…ятунок;
3. Роз…яснити, дзв…якнути, з…їздити.

«Розумне перо» (Переписати речення, на місці крапок вставити, де потрібно, апостроф)

Зійди навесні на Тарасову гору, і тебе зачарують співом солов…ї. Як тільки спадає надвечір…я, птахи змагаються своїм хистом. З кожного гаю лине своя полум…яна пісня. І слухає цю св…яткову хвалу Кобзареві Дніпро, слухає українське духм…яне поле і вся Україна.

«Мить творчості» (Від поданих іменників утворіть прикметники (за допомогою суфікса –ян-)

Дерево, солома, торф, зоря, тьма.

 При вивченні теми «Лексикологія» у 5 класі пропоную учням дібрати  з дужок синоніми, щоб слова у вірші римувалися.

МРІЯ
Як виросту - збудую (дім, будинок, хату),
На хаті колесо (приладнаю, приб`ю, прикріплю),
А там я поселю  (крилату, летючу, літаючу),
Лелечу, клекітну (родину, сім`ю, пару).
Нехай розводиться (селиться, гніздиться)
По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях).
Нехай мені щоночі (здається, сниться, ввижається).
Що я літаю наче  (пташка, птиця, птах).
                                                                               (Л. Первомайський)

Гра «Скажи без затримки»

Білий (чорний), важкий (легкий), великий (малий), високий (низький), верхній (нижній), голосно (тихо), весело (сумно), сміятися (плакати), хвалити (лаяти), вітатися (прощатися), вставати (сідати), добро (зло), правда (брехня), мир (війна), холод (тепло), чистота (бруд), радість (горе), зустрічати (проводжати), хворіти (видужувати), день (ніч), товстий (тонкий).

Гра «П’ятий зайвий»

     Смуток, журба, скорбота, (сміх), печаль.

     Сильний, дужий, (слабий), потужний, міцний.

     Хуртовина, (дощ), віхола, завія, хурделиця.

     Лагідно, любо, приязно, (сердито), привітно.

        ТЕКСТ 1.

Десь угорі тонко видзвонює жайворонок. Колихнулося золоте
море хлібів, і жайворонка не стало чути. Скільки сягає око, хвилями, гойдається важке колосся.  (Д.Ткач)

      ТЕКСТ 2.

Книги - океан, і серед цього океану хороші книжки - як маленькі, віддалені один від одного острівці, зумій побувати на кожному з них. У цьому океані легко заблукати й сісти на мілину. Є книжки, які людині треба прочитати за життя кілька разів, і кожне нове читання відкриватиме перед нею все нові й нові грані краси душі людської.   (В.О.Сухомлинський)

Аналізуючи речення, дев'ятикласники усвідомлюють, що складне речення - це змістове, граматичне та інтонаційне об'єднання кількох частин. Далі учні шляхом самостійної пошукової роботи приходять до висновку, що складне речення - це єдина мовна одиниця, об'єднана за змістом, що розглядається як єдине ціле. Рефлексія – найважливіший етап сучасного уроку. Учні запитують, інтерпретують, застосовують, змінюють та поширюють здобуті знання, роблять огляд ідей, що були відкриті ними.

Під час обговорення пропоную запитання:

-  Що нового дізналися?

-  Чи здійснилися ваші очікування?

-  Що схвилювало, збентежило, зацікавило?Рефлексія не повинна бути вербальною. Під час проведення підсумків уроку привертаю увагу учнів до схеми-асоціації, щоб доповнити її. Така робота розвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі.  При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять. Прикладом може слугувати ось така схема:

На завершення роботи пропоную учням пригадати, у якій послідовності вони виконували роботу, над чим міркували на тому чи  іншому етапі роботи, що було найбільш цікавим, у чому помилялися і в чому бачать причини помилки тощо. Найчастіше використовую методи: «Мікрофон», «Прес», «Незакінчене речення». Наприклад, підбиваючи підсумки уроку, учні закінчують речення: «Сьогодні на уроці я повторив…», «Мені було цікаво…», «Найбільше сподобалось…», «Мені було важко, коли…», або ж:

                                                          замислився…

                                                                   зрозумів…

Сьогодні на уроці я                                       навчився…

                                                                  усвідомив…

                                                    порадів…

          Сучасні технології, такі як продуктивне навчання, проекти, мультимедійні засоби, дають змогу активніше впливати на творчий розвиток школярів, уміння їх працювати в мікроколективах. Тому намагаюся впроваджувати у практику викладання української мови та літератури комп’ютерні технології. Готуючись до уроку з використанням ІКТ, ставлю перед собою завдання підвищити їх ефективність, створити умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня, виховувати гармонійну особистість, готувати учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі. Завдяки мультимедіа (презентацій, добору ілюстрацій, використання кіно- чи відеофрагментів) навіть сухий теоретичний матеріал оживає, стає цікавим, наочним.

  Особливо цікавою виявилася продуктивна діяльність старшокласників, успішно засвоївши проектні технології, вони самі створюють мовні й літературні журнали, комп’ютерні презентації.

Декілька фактів про українську мову :

          1) Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова було прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.

           2) Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської мови. На території України більше 32 мільйонів осіб спілкуються українською мовою. Ще близько 4,2 млн. українців проживають в Російській Федерації і також знають українську мову.

         3) Цікавим фактом по українську мову є те, вона входить до трійки найкрасивіших мов в світі.На мовних конкурсах в Італії на Франції її визнавали другою за мелодійністю мовою світу.
         4) Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.
        5) Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів "дихлордифенілтрихлорметилметан". В ній міститься тридцять літер.
       6) Найдовша абревіатура в українській мові - ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев'ять літер.
       7) Найбільшу кількість синонімів має слово "бити". Згідно з "Коротким словником синонімів української мови" їх нараховується 45.
      8 ) Декілька фактів про паліндроми (слово, словосполучення чи фраза, які можливо читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому звучання й значення не змінюються). В українській мові є лише два семибуквених паліндроми: "ротатор" і "тартрат". А до найдовших фраз паліндромів належать "Я несу гусеня" та "Аргентина манить негра". В останньому випадку не враховується буква "ь". Такі дрібні порушення дзеркальності допускаються, адже складання композицій — справа непроста.

Ігри на уроках української мови можна використовувати в будь-якому класі при вивченні будь-якої теми, учитель проявляє тільки свою творчість.

1. Гра “Знайдіть зайве слово”

Проведення гри

Давайте спробуємо згрупувати,поєднати, а потім записати слова. Це можуть бути антоніми,синоніми,омоніми, різноманітні орфограми, слова за будовою, самостійні та службові частини мови, різного типу словосполучення, різні за будовою речення тощо .

Завдання для гри можуть пропонуватися на картках, на дошці,на мультимедійній дошці або в усній формі. Але із запропонованого ряду завдань треба знайти, підкреслити,зафарбувати, викреслити або прибрати зайве слово, словосполучення, речення тощо та пояснити,чому.

Наприклад

Ходити, чимчикувати, жувати, швендяти, плентатись, пертися.

Золота осінь, міцних знань, йти в школу, смачна страва, сильний вітер.

2. Гра “Мозаїка”

Проведення гри

Скласти мозаїку із складів, об’єднуючи їх у слова ;із слів, об’єднуючи їх у речення; із речень, утворюючи різного виду тексти ( оповідання, казки, есе тощо) .

Цей вид гри можна використовувати і під час вивчення частин мови, використовуючи ту чи іншу частину мови в ігрових ситуаціях.

Цю гру досить легко проводити і при вивченні різних видів орфограм, нанизуючи їх до того чи іншого слова.

Наприклад

Во -, ма-, ріл-, бар-, -да, -ту-, -ля, -нок, -ві-, мо-, жит-, -ре, -тя,-ся.

Осінь, справжня, наступила, ось.

Люблю, я, працювати, дуже, городі, на.

3. Гра «Складалочка»

Проведення гри

Називаються слова,а учні усно або письмово повинні підібрати слово на певну орфограму: написання префіксів роз-,без-, через-; з-,с-; пре-, при-, прі-; написання частки не– з різними частинами мови; написання прислівників, тобто різних частин мови. Можна скласти із слів -речення, з простих речень-

складне речення( тобто складати за певними завданнями).

Наприклад

Смачно- пре-смачно, глибокий-не -глибокий, тихо-тихо-тихо, казати-сказати, хмарно-без-хмарно, казати-роз-казати.

4. Гра «Виправ помилку» 

Проведення гри

На дошці, на мультимедійній дошці, на картках записані слова, речення або текст ( вони написані з помилками), їх необхідно списати, а, можливо,

розподілити за певними завданнями, виправивши помилки і пояснивши їх( можна назвати і правило).

Ця гра може проводитись і в усній формі.

Наприклад

Присмачний, шістнадцять, прирва, пів-яблука, пів’дня, пребігти.
Наступила золота осінь та надворі похолодало.

Жити Вітчизні служити.

Леся Українка говорила Слово моя головна зброя.

5. Гра “Знавці”

Проведення гри

Учнів класу можна поділити на декілька команд. Учитель розміщує на парті картки з питаннями ( або на мультимедійній дошці). Представники команд обирають картки із запитаннями, а після обдумування членами команд даються відповіді на запитання. Перемагає та команда, яка дає найбільше правильних відповідей.

Наприклад

–Яка частина мови називається іменником?

–Як пишеться частка не – з дієсловами?

–Назвати винятки з правила спрощення в групах приголосних.

6. Гра ” Подумай, не спіши”

Проведення гри

Для цієї гри можливо обрати і цікавих персонажів, і малюнки, і квіти, і казкових героїв, щоб вони нам допомагали міняти слово, додаючи або віднімаючи якусь одну букву,маючи на меті утворення нового слова.

До такої гри можна підходити творчо, допомагати можуть і учні ; вона може бути проведено усно, але краще письмово, так можна оцінити більше учнів.

Наприклад

Ворон-ворона, полка-палка, коза-козак, доза-коза, сон-соня.

7. Гра “Мікрофон”

Проведення гри

Учні використовують уявний мікрофон і намагаються закінчити речення, які були запропоновані вчителем ( може бути правило, може бути творча робота).

Наприклад

Іменник – це самостійна частина мови…

Префікси роз-, без- пишуться…

Префікс с- пишеться…

8. Гра “Інтерв’ю”

Проведення гри

Учні класу об’єднуються в пари. Розподіляються ролі: “кореспондент” і “респондент”, «учитель» і « учень» тощо. “Кореспондент” чи « учитель» складає по чотири запитання за темою уроку, а”респондент” чи « учень» відповідають на них. Потім учні міняються ролями. Оцінюються відповіді однокласників.

Наприклад

– Яка частина мови називається іменником ?

– Як пишеться частка не- з іменниками ?

– Які іменники відносяться до III відміни ?

– Які речення називаються односкладними ?

9. Гра “Поети”

Проведення гри

До слів вірша учні добирають свою риму.

Наприклад

Зима казку нам …
Навкруги усе …

Землю снігом …
Малих діток …

10. Гра « Ти — мені, я — тобі »

Проведення гри

Учні ставлять одне одному запитання, відповіді до яких підготували вдома. 1 → 2, а далі 2 → 1 ( запитання можуть бути із будь-якої теми)

Наприклад

Числівник – це …

Числівники поділяються …

Числівники 40, 90, 100 відмінюються…

11. Гра “Чарівна паличка”

Проведення гри

Клас ділиться на дві команди. Проводиться гра швидко, учитель показує на когось, а той називає частину мови, частину слова, орфограму або ще щось на вимогу вчителя ( на вивчену тему) .

Наприклад

Парта – іменник,працювати- дієслово, п’ять- числівник.

Слово на написання префікса пре-, прислівник на написання через дефіс .

12. Гра “Розвідники”

Проведення гри

На парті декілька речей, закриті папером ( тканиною ). На деякий час папір (тканина) забирається, учні розглядають предмети на столі, торкаються їх, рахують їхню кількість, а потім учитель закриває їх. Учні записують слова, які вони запам’ятали.

Наприклад

Щоденник, прізвище, шістнадцять, олівець, годинник, персні, майонез, клейонка.

13. Гра «Хто більше»

Проведення гри

Записати якнайбільше слів на певні завдання : іменників чоловічого чи жіночого роду, на написання прислівників через дефіс чи разом, на написання частки не- з різними частинами мови,на написання ненаголошених голосних, на чергування приголосних, а спрощення приголосних (визначити певний час) тощо.

Наприклад

Тихо-тихо, пліч-о-пліч, де-не-де, по-новому, коли-не-коли.

Шістнадцять, студентський, туристський, хвастливий, випускний, компостний.

14. Гра «Хто перший»

Проведення гри

Учитель ділить учнів класу на дві команди. Необхідно записати на дошці у дві колонки іменники, які треба поставити в певному відмінку,іменники певної відміни, дієслова доконаного і недоконаного виду, способи дієслів і т.д. Кожному учню необхідно записати по одному слову.

Наприклад

Виконати, заспівати, списав, полив, поїм, виконаємо, станцюємо-доконаний вид.

Лінія, парта, тітка, голова, межа, сестра, ікра- іменники I відміни.

15. Гра «Ланцюжок»

Проведення гри              

Скласти ланцюжок певних слів (іменників I, II,ІІI чи IV відміни або прислівники,дієслів доконаного чи недоконаного виду тощо) так, щоб останній звук попереднього слова був першим звуком наступного слова .

Наприклад

Озеро, острів, віл, лак, коза, азот, тур, рак, корм, море тощо.

16. Гра «Свої словосполучення»

Проведення гри

Учні повинні скласти словосполучення, поєднуючи іменники лівої колонки з прикметниками правої колонки ( або підібрати синоніми чи антоніми до запропонованих слів тощо). Утворені словосполучення записати в будь-якому порядку.

Наприклад

дошка                         цікаве

повідомлення           знайома

жінка                         важливе

слово                        шкільна

17. Гра «А ти вмієш?»

Проведення гри

Написати твір-мініатюру, що складається лише з дієслів («Золота осінь») :похолодало, задощило, повіяло, полетіло, посипало, одяглись, подивились тощо.)

Наприклад

Похолодало, повіяло,

Задощило, полетіло,

Посипало, полетіло,

Одяглись і подивились.

18. Гра «Додай слово»

Проведення гри

До поданих іменників ( дієслів, числівників) дібрати прикметники( інші частини мови, які підходять), узгодивши їх .

Наприклад

Школа- експериментальна

Учениця- старанна

Осінь- золота

Рік- високосний

Навчання- довге

Працюють- старанно

п’ять- учнів

19.Гра «Виправ помилку»

Проведення гри

Кожен із цих рядків належить відомій українській поетесі. Виправити помилки. Знайти іменники, дієслова,займенники. Визначити їхні морфологічні ознаки.

«Ні честі ні мови ні згоди,

самі лише смутки і пні.

Коханий мій рідний народе

Ти збудешся врешті чи ні?»

(Ліна Костенко)

Наприклад

Іменники: честь, мова, згода…

Дієслова: збудешся…

Займенники: самі,ти…

20. Гра «Сила слова»

Проведення гри

Записати прислів’я, фразеологізми,де були б наявні числівники (дієслова, прислівники, частки тощо), визначити їхні морфологічні ознаки.

Наприклад

Намолоти сім мішків гречаної вовни. Семеро одного не ждуть. І один у полі воїн. Сім раз відмір, а раз відріж. Скорчитися в три погибелі. За тридев’ять земель.

Хто вранці плаче, той ввечері сміється. Хто рано встає, тому Бог подає.

21. Гра «Підбери нове»

Проведення гри

Замінити неперехідні дієслова близькими за змістом перехідними; доконаний вид на недоконаний вид; минулий час на майбутній час ; іменники – на іменники – синоніми чи антоніми.

Наприклад

Виконав-зробив

Писав-напише

Говорить- розмовляє

22. Гра «Подумай»

Проведення гри

Знайти помилки та записати правильно словосполучення:

Наприклад

Приймати участь –

довести для відома –

займати місце-

зраджувати принципи –

23. Гра «Відгадай»

Проведення гри

Знайти слова, до складу яких входять займенники, числівники, прийменник тощо, визначити їхні морфологічні ознаки.

Наприклад

Превеликий, семибальний, всюдихід, день-другий.

24. Гра «Спіймай частину мови»

Проведення гри

Із прослуханих речень виписати іменники, дієслово, числівники, займенники тощо, визначити їхні морфологічні ознаки:

1. Сонце незабаром зовсім зайшло за обрій.
2. У вересні зацвітають гарні осінні гладіолуси.
3. У лісочку ми побачили одного малесенького їжачка.

Наприклад

Іменники: сонце, обрій,гладіолуси, вересень, лісочок, їжачок

Дієслово: зайшло, зацвітають, побачили

Числівники: одного

Займенники: ми.

25. Гра Продовжи ряд»

Проведення гри

Дібрати до прислівників синоніми, утворити, де можливо, ступені порівняння: радісно, крадькома, казково, яскраво.

Наприклад

Чудово– прекрасно, чудесно, незрівнянно, блискуче .
Уміло – вправно, майстерно .

26. Гра « Іменники на одну букву»

Проведення гри

Учням потрібно підібрати якнайбільше іменників (дієслів, прислівників тощо) на одну букву.

Наприклад

Ананас, абрикос, айстра, акустика, азимут, аркуш, акація.

Банан, барбарис, бузина, букет, борщ, береза, баклан.

27. Гра «Хто перший»

Проведення гри

Дібрати і записати 5 власних іменників (можна конкретно гори або ріки тощо) у зошит. Переможцем вважається той, хто першим правильно виконає завдання.

Наприклад

Африка, Париж, Вена, Карпати, Китай, Куба, США.

 28. Гра «Хто швидше?»

Проведення гри

Учням необхідно переставити склади в слові та записати отримані слова,розділивши їх на склади.

Наприклад
Рано                              -но-ра
насос-                          сос -на
наша-                             ша-на
лапа-                             пи -ла
товар-                           вар -то
наказ-                            каз -на
кабан-                            бан-ка

29. Гра » Доповни слово»

Проведення гри

Називається частина слова і кидає м’яч. Учень повинен впіймати м’яч та доповнити слово.
У ролі ведучого може бути вчитель або учень.
Наприклад

Мо-ре, вік-но, знан-ня, за-тока, річ-ка.

30. Гра « Продовж ланцюжок»

Проведення гри

Учням пропонуються іменники ( власні слова), а вони повинні підібрати власні іменники,щоб починалися вони на останню букву попереднього слова. Виграє той учень, котрий напише більше слів за визначений час.

Наприклад

Полтава – Амстердам, Моршин, Ніжин, Норильськ, Канів.

Харків – Варшава, Архангельськ, Київ, Воронеж, Житомир.

Дидактичні ігри на уроках української літератури.

В.Сухомлинський писав: «… у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно. Через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ». Гру він порівнював з іскоркою, що запалює вогник допитливості і любові до знань. І це справді так, оскільки гра має надзвичайно багато навчальних і виховних можливостей.

• Гра активізує й урізноманітнює навчальний процес, знімає напруженість дітей на уроці, створює стабільну ситуацію успіху в навчанні.
• Гра забезпечує розумовий, світоглядний і особистісний розвиток кожної дитини., сприяє позитивній зміні рівнів активності учнів: від репродуктивного через пошуковий до творчого.
• Гра впливає на формування особистості дитини: завдяки грі школярі вчаться виборювати перемогу, прагнуть до успіху, контролюють волю, досягають поставленої мети, вимогливо ставляться до себе, бачать перспективу власного зростання й усвідомлюют ь потребу самовдосконалення.
• Гра спонукає дітей до інтелектуальної роботи, успішне виконання якої дає учасникам естетичну насолоду, оскільки піднімає їх у власних очах.
• Гра сприяє вихованню в дітей товариськості, виховує навички колективної праці, поглиблює комунікабельність.

Дидактична гра – це вид діяльності, залучившись до якої, діти навчаються. Поєднання навчальної спрямованості й ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння конкретним навчальним матеріалом.

Основні структурні компоненти дидактичної гри: ігровий задум, правила, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичне завдання, обладнання, результати гри.

Основою дидактичної гри є пізнавальний зміст, що полягає в засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються під час розв’язування навчальної проблеми, поставленої грою.

Тому, враховуючи такі великі педагогічні можливості гри, вчителі у своїх дидактичних концепціях усе більше уваги приділяють грі, різноманітним ігровим прийомам і завданням, прагнуть розробити цілісні освітні концепції, основою яких мають бути ігрові форми навчально-виховної діяльності.

Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. На відміну від ігор взагалі, педагогічна гра має істотну ознаку – чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.

Гра – єдиний вид діяльності, коли процесу надається більше значення, ніж результатові. Особливість навчальної гри як форми навчання полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учня, тобто не потребує ніяких способів насильства над особистістю.

Захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується в незвичайних ситуаціях, що поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається її фантазія.

До використання навчальної гри необхідно підходити дуже вдумливо і обережно. Ігри доречні й ефективні не на всіх заняттях. Найбільш продуктивні вони на уроках узагальнення отриманих знань, закріплення їх або вироблення практичних умінь і навичок. Саме на цих заняттях навчальні ігри потрапляють на благодатний грунт знань, отриманих учнями під час вивчення теми. Це дає можливості вчителеві для проектування ігрових ситуацій.

Для кожного етапу уроку своя ефективна й ефектна гра, яка однаковою мірою зацікавлює й учнів, й учителів.

Літературні дидактичні ігри та ігрові вправи до розділу

«Світ фантазії, мудрості» (5 клас)

Дидактична гра «Вірю – не вірю!»

Умови гри. Цю гру можна використовувати на будь-якому уроці або його етапі. Найефективніше її застосування на підсумкових узагальнюючих уроках. Кожне твердження починається словами: «Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодитися з цим твердженням або ні та аргументувати свою думку.

• Чи вірите ви, що Хуха –моховинка народилася на болоті? (Ні, Хухи не люблять вогкого. Хуха народилася в старому бору).
• Чи вірите ви, що «якийсь дивний і страшний звір, синій-синій, з препоганим запахом» був вовком? (Ні, він був лисом. Казка І.Франка «Фарбований Лис»).
• Чи вірите ви, що мудрому братові допомагали два ворона, два щури та два коти? (Ні, мудрому брату із казки І.Липи «Близнята» допомагали два ворона, два щури та дві собаки).
• Чи вірите ви, що «красний Іван» одружився з дівчиною, яка була «цілком чорна», а потім стала «біленька»? (Так. Казка «Красний Іванко і закляте місто»).
• Чи вірите ви, що вовк оживив людину? (Так, у казці «Про жар-птицю та вовка»).
• Чи вірите ви, що Маруся так розгадала загадку пана: ситніше над усе – панські кабани, прудкіше – панські хорти, наймиліше – гроші. (Ні. Маруся так розгадала загадку пана: ситніше над усе – земля-мати, прудкіше над усе – думка. А миліше над усе –сон»).
• Чи вірите ви, що Хуха-моховинка врятувала козу Лиску? (Так. Хуха покликала на допомогу дітей, які звільнили козу Лиску із сітки).
• Чи вірите ви, що з яблуні веселого брата виросли три яблуневі сади: один скляний, один залізний, один звичайний. (Ні, виросли такі яблуневі сади: скляний, золотий, звичайний. Казка. І.Липи «Близнята»).
• Чи вірите ви, що «Фарбований лис» – це народна казка? (Ні, це літературна казка. Її автор – І.Франко).
• Чи вірите ви, що цар Плаксій помер від грипу? (Ні, цар Плаксій помер від сміху).

Дидактична гра «Снігова куля»

Правила гри. Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: слово – речення – питання – відповідь.

Учитель показує на учня і говорить: «Слово!» Той промовляє слово, яке стосується теми уроку. Наприклад. «Хуха-моховинка». Показує на іншого учня і говорить: «Речення!». Другий учень складає речення з цим словом. Наприклад: Хуха-моховинка рятує злого діда від смерті. Третій учень придумує питання до цього речення. Наприклад: Чому Хуха допомагає своєму кривднику? Четвертий учень відповідає на нього: Хуха має добре серце.

Дидактична гра «Так – ні»

Правила гри. Учитель загадує літературний персонаж або письменника. Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель відповідає словами «так» або «ні». Питання треба ставити так, щоб звужувати коло пошуку. Перевагами гри є те, що вона навчає систематизувати відому інформацію, зв’язувати воєдино окремі факти в загальну картину, навчає уважно слухати й аналізувати питання. Після гри треба обов’язково обговорити питання: які з них були найвдалішими, які менш вартісними. Головне в цьому прийомі – навчити виробляти стратегію пошуку, а не закидати педагога незліченною кількістю питань.

Наприклад. Учитель задумує героя Іванка із казки «Красний Іванко і закляте місто». Запитання, які задають п’ятикласники вчителеві, можуть бути такими: Це міфологічний герой? (Ні) Це чоловік? (Так). Він вирушає у мандри разом зі своїми братами? (Ні, це не дурний брат). Він дарує людям радощі, утіхи і повне задоволення? (Ні, це не веселий брат із казки «Близнята»).Він потрапив у якусь біду? (Так). Його упіймали, арештували і посадили за грати? (Ні, це не Лоскотон). Він віддав дядькові всю свою худобу, а сам зостався голий, босий і голодний? (Ні. Це не небож із казки «про правду і кривду»). Його продали ще до народження? (Так). Він зумів побороти чортів, одружився з царівною і став царем? (Так). Це Іванко із казки «Красний Іванко і закляте місто».

Дидактична гра «Лицарський турнір»

Правила гри. Учень виходить до дошки й за пройденою темою ставить учителеві наперед підготовлені питання, на які він хотів би отримати відповіді. У свою чергу педагог ставить питання школяреві. Уся дія триває не більше 10 хвилин.

Дидактична гра «Пінг-понг»

Правила гри. До дошки виходять два учні й по черзі ставлять один одному запитання за домашнім завданням. У цій грі можна задіяти невеликий яскравий м’яч. Учень промовляє питання і кидає м’яч своєму супернику. Учитель оцінює їхні відповіді.

Варіант 2. Один з учнів підготував прості питання за домашнім завданням. Відповіді на них повинні бути односкладними. Він виходить до дошки, кидає м’яч будь-кому з учнів класу й одночасно ставить йому питання. Звучить відповідь, і м’яч повертається до першого учня. Учитель оцінює якість та оригінальність питань і правильність відповідей.

Дидактична гра «Рекламна кампанія»

Після вивчення теми учням пропонується взяти участь у конкурсі на створення рекламного плаката з теми. Доцільно об’єднати учнів у декілька груп, забезпечити їх необхідними матеріалами та дати певний час на виготовлення рекламного ролика. Реклама може бути представлена у вигляді вірша, кліпу, плаката і т. ін.

Дидактична гра-загадка «Упізнай мене!»

Умови гри. Учень говорить від імені літературного героя, при цьому не називаючи його, але описуючи вчинки та міркування. Наприклад.

• Я був дуже терплячим і мужнім. Хоч як мене били чорти, я не вимовив жодного слова. Цим я врятував себе, прокляте місто Проїм та прекрасну царівну. (Красний Іванко. Казка «Красний Іванко та закляте місто»).
• Я обрав третю дорогу і зустрівся з вовком, який допоміг мені здобути жар-птицю, коня до половини золотого, до половини срібного та прекрасну панну. (Дурень. Казка «Про жар-птицю та вовка»).
• Я допомогла батькові відгадати загадку про те, що у світі ситніше, прудкіше, миліше над усе. (Маруся. «Мудра дівчина»)
• Я був упевнений, що краще жити неправдою. За це і поплатився. Чортяки почепили мене на найвищій гіляці. (Дядько. «Про правду і кривду»)
• Я вважав, що наймиліше – це гроші. (Багатий брат. «Мудра дівчина»)
• Я так злякався, коли побачив нечуваного синього звіра, що мало не завив з переляку. (Вовк. І.Франко. «Фарбований Лис»)
• Я можу з’їсти кожного, хто всміхнеться. (Цар Плаксій. В.Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон).
• Я хотів зробити людей щасливими. Тому намагався їх потішити, розвеселити, здивувати. Для цього побудував дивовижну палату. Та всі мої зусилля виявилися марними. Я накликав на людей біду. (Веселий брат. І.Липа «Близнята»)
• Я залишилася без даху над головою в люті морози. Тому змушена була шукати прихистку в хліві. (Хуха-моховинка).
• Я жив з вовком, ведмедем, левом. Та зрозумів, що найбезпечніше жити з людиною, бо вона найсильніша. (Собака. Міф «Чому пес живе коло людини»).

Дидактична гра «Упізнай героя»

Умови гри. Учні мають назвати героя за підказкою вчителя. Наприклад,

1. Про якого героя йдеться: «… одним духом скочив, … як чкурне, … закрутився мов муха в окропі, шмигнув, … скік у діжу…»? (Лис Микита. І.Франко. «Фарбований Лис»)
2. Яку героїню і чому називали «лісовою», «боровинкою», «хлівною», «хатньою», «кривенькою»? (Хуху. Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка»).
3. Який герой «зарубав собі на носі дідову пораду» за будь-яких обставин мовчати? (Іванко із казки «Красний Іванко і закляте місто»)
4. У якого героя «голова мов бочка, очі – ніби кавуни»? (У царя Плаксія. В.Симоненко «Цар Плаксій та Лоскотон»)
5. Ця героїня «мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривала все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку – «братки». (Хуха-моховинка).

Гра «Творча майстерня»

1. Іван Липа «Близнята». «Слава про дивну палату пішла між людьми і докотилася аж до найвіддаленіших куточків держави… Якщо господар зауважував, що натовп зменшується, то додавав до палати щось нове…»

Завдання. Пофантазуйте та опишіть нове і незвичайне, що ви додали б до палати.

2. Василь Королів-Старий. «Хуха-моховинка». «А дід щасливо дійшов до своєї хати й з того часу почав переконувати і дітей, і дорослих, що не слід боятися маленьких, добрих та гарнесеньких Хух…»

Завдання. Напишіть продовження казки, в якому розкажіть, як дід віддячив своїй рятувальниці – Моховинці.

3. «Мудра дівчина»

Завдання. Складіть загадку, яку Маруся могла б загадати пану.

4. «Про жар-птицю та вовка».

Завдання. Напишіть листа вовкові-чарівнику. Перерахуйте свої бажання та попросіть вовка їх здійснити.

5. «Красний Іванко і закляте місто»

Завдання. Пофантазуйте та уявіть, що могло б статися, якби Іванко не витримав знущань чортів та заговорив до них. Запишіть свій варіант казки з таким сюжетом.

6. «Цар Плаксій та Лоскотон».

Завдання. Намалюйте ілюстрації до твору. Висловіть у них своє ставлення до героїв твору.

7. Акровірш

Складіть акровірші на слова: «Казка», «Іванко», «Вовк», «Сміх».

8. Загадки.

Завдання. Складіть загадки про фарбованого Лиса Микиту, Хуху-моховинку, Лоскотона, добро, сміх, мудрість.

Дидактична гра «Салат із казок»

Завдання. Учням пропонується «приготувати салат із казок», тобто скласти свою казку із різних казок.

Наприклад.

«Одного дня Хуха-моховинка прокинулась спозаранку: ще й не світало. Прокинулась, бо їй стало холодно. Вона виглянула у віконце й побачила нечуваного синього звіра, всього в колючках, із здоровенним, мов із міді вилитим хвостом. Їй стало цікаво дізнатися, що воно за проява. Вийшла із хатки Моховинка та запитала у звіра, хто він і звідки з’явився у лісі. Страшний звір назвався Остромислом і сказав Моховинці, що він родом із заклятого чортами міста Проїма. Він попрохав Моховинку врятувати жителів міста від чарів чортів. Хуха-моховинка мала добре серце. Вона вирішила допомогти Остромислу та іншим жителям заклятого міста.

Кинулася Хуха до свого друга вовка. Розповіла йому про нещастя, яке спіткало жителів Проїма, попрохала у нього допомоги. Упіймав вовк сороку і наказав їй принести чарівної води. Для цього зробив із листя дві коробочки. Одну прив’язав сороці до однієї ноги, другу до іншої та й пустив її. Сорока принесла чарівної води: в одній коробочці живлющої, а в іншій смертельної.

Взяв вовк воду, посадив на спину Хуху, і подалися вони у супроводі звіра Остромисла до заклятого міста Проїма. Усіх жителів міста (людей і тварин) вони побризкали живлющою водою, а чортів – смертельною. Почали люди і звірі на їхніх очах звільнятися від чар і ставати тими, ким були насправді. Страшний синій звір Остромисл перетворився на рудого пухнастого, дуже симпатичного лиса. Подякував лис Моховинці та вовкові за порятунок і запропонував залишитися жити у їхньому місті. Та Хуха і вовк повернулися до свого лісу, бо то була їхня батьківщина».

Ігрова вправа «Склади прислів’я»

Завдання. Поєднати стрілочками частини прислів’я.

Ігрова вправа «Знайди четверте зайве»

• Жар-птиця, кінь, золоте яблуко, панна. (Золоте яблуко; казка «Про жар-птицю та вовка»)
• Діжа, фарба, цар, цариця. (Цариця. І.Франко. «Фарбований Лис»)
• Заєць, осел, горобець, цап. (Осел. Казка «Мудра дівчина»)
• Чарівне коло, кущ малини, три дерева, глухий куток. (Чарівне коло. Казка «Про правду і кривду»)
• Коза Лиска, злий дід, зла баба, Хуха-моховинка. (Зла баба. Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка»).

Дидактична гра «Бюро знахідок»

Ігрова ситуація. Учитель повідомляє учням, що в «бюро знахідок» потрапили речі, які загубили літературні герої. Учням потрібно знайти  и власників цих речей та довести, що саме вони є власниками загублених речей.

Речі: маленька земна куля; сокира; жар-птиця у клітці; дві коробочки з листя; драний черевик; скляне яблучко.

Ключ: мудрий брат («Близнята. І.Липа); злий дід («Хуха-моховинка»), дурний брат; сорока («Про жар-птицю та вовка» ), Маруся («Мудра дівчина»); веселий брат («Близнята. І.Липа).

Формування творчості  школярів

 на уроках української мови та літератури

Про творчість говорять і пишуть багато. І на це є свої причини. Розвиток суспільства у нових умовах ставить завдання-формування творчого потенціалу особистості. Але саме поняття "творчість" кожен з нас розуміє по-різному. Для одного учителя творчий підхід до навчання-це здібність учня творчо розвивати та доповнювати його (вчителя) точку зору. А для іншого-це вміння учня мати й відстоювати іншу (часто протилежну) точку зору. А що ж таке творчість з наукової точки зору?

Творчість - це сукупність різних здібностей людини.

Творче мислення - це своєрідний експеримент індивідуального характеру з використанням традиційного логічного мислення та фантазії. При творчій роботі відбувається кілька складних розумових процесів, але людина цього не усвідомлює. Зазвичай, людина не замислюється над тим, якими здібностями вона володіє. Тому змалку необхідно спонукати дитину до участі в різних заходах, що сприятимуть розвитку її творчих здібностей.

Чинники, які впливають на розвиток творчості

Завдання курсу української мови широкі та багатогранні. По-перше, учні повинні ознайомитися з мовою як об’єктивною реальністю, усвідомити, її роль у суспільному житті, засвоїти лінгвістичні поняття, зрозуміти структуру мови на всіх рівнях її будови, різноманітність і багатство мовних засобів. По-друге, необхідно повсякденно розв’язувати і практичні питання, що полягають у дотриманні законів і норм літературної мови, у збагаченні словникового запасу учнів, у розвиткові їх мислення, у виробленні навичок правильно, виразно, образно висловлювати думки і почуття. Тому розвиток творчих здібностей учнів — важливий складник вивчення рідної мови в будь-якому закладі освіти.

Методична наука вже на початку свого становлення розглядала питання розвитку творчих здібностей у тісному зв’язку з усіма елементами навчання й виховання.

Для успішного керівництва розвитком творчих здібностей учнів необхідно знати індивідуально-психологічні особливості дітей, постійно розвивати їх пам'ять, уяву, фантазію, а також збуджувати та підтримувати інтерес до виконання певного виду роботи. Науковість, систематичність, свідомість, наочність навчання, зв'язок теорії з практикою, прагнення до міцності знань і навичок — усі ці дидактичні принципи дадуть можливість проводити роботу над розвитком творчих умінь і навичок на високому науково-методичному рівні.

Нерідко учні втомлюються під час роботи, їм необхідна певна розрядка, додатковий стимул праці, ненав’язливе заохочення. Прочитавши казку, байку, загадку, жарт тощо, учитель зможе внести "свіжий струмінь" в урок, не відступаючи від теми.

Творчі методи, які активізують роботу учнів на уроках української мови та літератури:

• Стимулювати бажання учнів працювати самостійно.
• Заохочувати до роботи над проектами, запропонованими для роботи самими учнями.
• Переконувати учнів у тому, що вчитель є їхнім однодумцем.
• Заохочувати до максимальної захопленості у спільній діяльності.
• Виключати будь-який тиск на дітей, створювати атмосферу "відвертості".
• Надавати дитині свободу у застосування своїх здібностей.

У різних типах і видах письмових робіт є більш чи менш виражений елемент творчості, бо в них так чи інакше виявляється особистість, обдарування, смаки, уподобання, рівень підготовки. Але творчою роботою слід вважати таку, яка є наслідком цілком самостійної діяльності в процесі осмислення певної теми, питання.

Творчі або підготовчі вправи є допоміжними в процесі підготовки до написання власне творчих робіт і допомагають зрозуміти різноманітність існуючих засобів висловлення думок і почуттів, розвивають логічне мислення, тренують мозок. Тому широко використовуються такі види творчих вправ: творче списування, творчі диктанти, твори-мініатюри за опорними словами, твори за поданим початком чи кінцівкою, окремі види ділових паперів тощо.

У загальній системі творчих робіт переказ посідає проміжне місце серед різних видів творчих вправ і власне творчих робіт. Творчий елемент у переказах незначний, оскільки самостійність у них обмежена. Проте поруч з іншими видами самостійних робіт переказ — необхідний етап, який учні повинні пройти, перш ніж приступити до написання твору, тому що навчання викладати думки починається з наслідування. Крім того, переказ художнього твору чи статті збуджує певні думки, викликає відповідні настрої, розширює знання про навколишній світ.

Важливість творчих робіт з мови в тому, що вони не тільки закріплюють знання, але й удосконалюють здібності, прищеплюють любов до художнього слова, виховують високі моральні якості. У письмових творах поєднуються логічні операції (аналіз, синтез, порівняння, роздуми), спостережливість, життєвий досвід, словниково-стилістична та лексико-граматична робота. Якщо твір буде результатом свідомої роботи розуму і почуттів, продуктом власної творчості, то в ньому обов’язково відіб’ється особливість автора.

Безперечно, навчити писати твори (розповіді, описи, роздуми) — справа надзвичайно важка і вимагає від педагога старанної, продуманої праці протягом кількох років.

Самостійність та якість творів у великій мірі залежить від сформульованої теми. Щоб підвести учня до глибоко розуміння теми, слід користуватися різними методичними прийомами: інструктаж щодо об’єму теми; поради щодо змісту; попередні розмови про факти, явища, предмети, які стосуються теми; бесіди за картиною; читання віршів, оповідань тощо. У практиці деяких мовників використовуються пам’ятки, що містять у собі загальні вказівки щодо проведення твору.

Ефективним методичним прийомом є показ зразка, доступний аналіз його. Позитивні наслідки дає демонстрування кількох зразків на одну тему. Учні при цьому розуміють, що про одне і те ж явище можна говорити точно, образно, але по-різному.

Для формування навичок самостійного викладу думки усно та на письмі виключно велике значення має опрацювання учнями своїх творчих робіт. У методичній літературі відомий такий прийом роботи над творами, як виправлення їх. Звичайно, це ефективний засіб навчання, особливо якщо виправлення проводиться в присутності автора. Він, по-перше, привчає до копіткої роботи над темою, по-друге, педагог може проявити індивідуальний підхід до кожного. Нарешті, якщо викладач лише вказує на недоліки роботи, не виправляє їх, він не глушить ініціативи, а навпаки, розвиває її.

Форми роботи для розвитку творчих здібностей на уроках української мови та літератури:

1. Робота творчих майстерень (написання авторських віршів, оповідань, казок).

2. Проведення народознавчих свят.

3. Випуски художніх газет.

4. Інсценізація уривків із творів, які вивчаються за програмою.

5. Види творчих робіт на основі неповного тексту:

• а) написання кінцівки поданого тексту;
• б) написання творів за поданим початком і закінченням;
• в) відтворення кількох пропущених епізодів;
• г) творчі роботи за поданою канвою.

6. Ілюстрації учнів до прочитаних творів.

7. Проведення літературних "Брейн-рингів".

8. Конкурси авторських віршів.

9. Організація виставок "З бабусиної скрині", "Народознавчі свята на Україні".

10. Використання граматичної та лінгвістичної казки.

11. Використання нетрадиційного дидактичного матеріалу.

12. Створення комп’ютерних презентацій.

13. Використання елементів гри.

14. Створення учнями власних проектів.

15. Творчі перекази учнів на основі неповного тексту.

Використання технічних засобів навчання (кінофільмів, телепередач, звукозаписів, тощо) з метою розвитку творчих здібностей учнів збагачує методику викладання української мови, дає можливість розробляти нові методичні прийоми навчально-виховної роботи, приваблює своєю новизною та свіжістю, розширює взаємозв’язки між уроками з мови та інших дисциплін. Переглядаючи фільми або телепередачі, учні одержують емоційну наснагу, що безпосередньо відбивається на якості творчих робіт, бо стимулює мовний процес.

Отже, у кожній людині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше — таке завдання повинен ставити перед собою кожний учитель. Надзвичайно важливо навчити бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Робота ця клопітка, об’ємна, тож розпочинати її слід якомога раніше і проводити систематично.

Успішно розвиває творчі здібності учнів той словесник, який сам є творчою індивідуальністю.

Лінгвістичні задачі на уроках рідної мови

Творчий учитель завжди в пошуку, особливо нині, коли світ навколо так стрімко змінюється. Сьогодення потребує від педагогів оновлення методів навчання, які б сприяли формуванню інтелектуальних особистостей, здатних швидко й упевнено ухвалювати нестандартні рішення в будь-яких життєвих ситуаціях. Тож основне завдання сучасної школи – розвиток позитивного ставлення до навчання, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, пошуку, творчості. Особлива відповідальність перед учителями української мови та літератури, адже будь-яка діяльність людини пов’язана з мовою. Кожен філолог нині замислюється над удосконаленням якості навчання дітей української мови. А учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості. Діти з цікавістю і задоволенням виконують оригінальні завдання, зокрема полюбляють працювати над лінгвістичними задачами. Цей вид роботи, побудований на логічному аналізі завдання з використанням уже набутих знань, формує зацікавленість, сприяє розвитку інтелекту, уваги, виробляє вміння зв’язно висловлюватись, розвиває етику мовленнєвого спілкування. Учні вчаться уважно вчитуватися в текст, логічно мислити, добирати і застосовувати до тієї чи іншої задачі відомі їм правила, доходити самостійних висновків, обґрунтовувати свої думки. Такі лінгвістичні задачі урізноманітнюють уроки, активізують пізнавальну активність учнів, забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань з української мови, дають почуття потреби в самоосвіті, формують стійкий інтерес до предмета, сприяють розвитку творчої особистості.
Учитель може творчо використовувати лінгвістичні задачі на уроці. Це може бути як індивідуальна робота учнів, так і колективна. Спираючись на правила, узагальнення, висновки, діти повинні обов’язковою обґрунтувати відповідь. Школярі мають змогу ще раз пригадати вивчене і застосувати матеріал у незвичайних ситуаціях.
Учитель може використовувати цікаві задачі при перевірці знань учнів, для повторення раніше вивченого матеріалу, після подачі нового матеріалу.
Добре організована робота над лінгвістичними задачами допомагає закріпити й виявити якість засвоєння учнями програмового матеріалу, виробити необхідні в житті й навчанні корисні навички та якості, сприяє всебічному гармонійному розвитку школярів, активізації їх мислення.
Матеріал буде корисним на уроках, факультативах, заняттях мовного гуртка чи самостійної роботи вдома

Навчаємося цікаво

1. Учителька написала на дошці слово «край» і попросила дітей визначити, до якої частини мови воно належить. Андрійко казав, що це іменник, Галинка переконувала, що прийменник, а Сашко запевняв, що дієслово. Хто з дітей має рацію. Обґрунтуйте свою думку. Наведіть приклади.
2. Катруся і Маринка, виконуючи домашнє завдання, посперечалися: Катя запевняла, що в словах міст і стіл у родовому відмінку однини буде закінчення –у, а Маринка переконувала, що –а. Хто переміг у суперечці?
3. Наталочка збиралася до подруги на день народження. Дівчинка старанно виводила слова побажань на яскравій листівці. Аж раптом замислилася: бажаю удачі чи вдачі. Допоможіть Наталці. Обґрунтуйте свою думку.
4. Учитель фізкультури попросив Сергійка: «Сергію, будь ласка, нагадай Петренко про завтрашню спартакіаду». Хлопчик іде й думає: «Кого мав на увазі вчитель? Адже в нас у класі є Петренко Катя і Петренко Віталик». Допоможіть Сергію визначитися. Обґрунтуйте свою відповідь.
5. До палати хворого зайшов лікар. Онук Миколка поцікавився, що з дідусем. Терапевт відповів, що в дідуся запалення легенів. Хлопчина поспішив виправити: «Треба казати легень, а не легенів». Чи має рацію хлопчик? Які правила етикету він порушив?
6. Знайомлячи свого старшого брата з найкращим другом, Василько сказав: «Це мій старий друг». Брат дуже здивувався. Чому? Обґрунтуйте відповідь.
7. Андрій і Сашко сидять за однією партою. Сашко часто полюбляє заглядати в зошит свого однокласника. Але цього разу хлопчик дуже здивувався, коли побачив, що в реченні «Вони – переможці спортивної спартакіади» Андрійко поставив тире. У нього це речення було без розділових знаків. Сашко подумав, що вчителька просто не помітила помилки в роботі Андрія. Чи так це? Аргументуйте думку відповідними правилами.
8. Семикласники Данилко та Василько довго сперечалися, як пишуться слова (на) горі, (на) пам’ять, (в) ранці – разом чи окремо. Підкажіть, будь ласка, хлопчикам, як потрібно писати ці слова.
9. Перевіряючи диктант, Максимко помітив, що в одному реченні слова, які звучать однаково, написані в нього по-різному. «Сонечко світило по-весняному тепло, але машини їхали повільно по весняному бездоріжжю». Хлопчик розгубився і не знав, де ж треба виправити. Де треба виправити і чи треба виправляти? Поясніть.
10. Учениця написала: «Дівчинка тихенько підійшла й сіла на лавочці обабіч матусі». Знайдіть лексичну помилку в реченні.
11. Двоє давніх товаришів Андрійко і Василько, виконуючи домашнє завдання, посперечалися: Андрій переконував, що в реченні «Ми друзі» треба ставити тире обов’язково, а Василько не погоджувався. Допоможіть хлопчикам вирішити суперечку. Обґрунтуйте свою відповідь.
12. Виконуючи вправу, де потрібно було вставити у кінці слів букви, Василько у слові корал… написав і, а Олег – и. Перевіряючи завдання, учителька не позначила помилки ні Василькові, ні Олегу. Чому?
13. Іван ніяк не міг знайти помилку в реченнях «Перевести текст українською Галинці допоміг старший брат» і «Данилко допомагав сестриці перевести стареньку бабусю через дорогу». Допоможіть хлопчику. Обґрунтуйте відповідь.
14. Ми часто чуємо нормативні слова вчитель і вчителька, журналіст і журналістка, авторка і авторка, аспірант і аспірантка, які позначають осіб чоловічої і жіночої статті. А чи можна утворити іменники жіночого роду від слів пілот, академік, енергетик, президент, міністр, водій, вівчар?
15. “Я швидко знайшов номер будинку, бо вулиця була освічена місяцем”. Галинка, прочитавши речення, яке написав у зошиті молодший братик, вигукнула: «Андрію, це якийсь абсурд, невже вулиця ходила до школи?» Андрій не зрозумів, що не так у реченні. Допоможіть хлопчику.
16. Школярка, роздивляючись дві групи слів:

• нездійснений нездійсненний
• недоторканий недоторканний
• незлічений незліченний
• непізнаний непізнанний
• незнищений незнищенний,
• вирішила, що ліворуч слова написані неправильно. Чи має дівчинка рацію? Поясніть.

17. Петрик писав листа бабусі. Він поспішав повідомити приємну новину, та не знав, як правильно написати: старший брат Валентин поступив в університет чи вступив? Підкажіть хлопчику.
18. Татусь читав газету і дуже обурювався, коли знаходив у виданні помилки. Підкажіть, яких помилок припустився автор таких речень: «Він уперше виступив у якості директора», «Більша половина депутатів не прийшла», «Треба негайно прийняти міри, щоб попередити розповсюдження інфекції». Обґрунтуйте відповідь.
19. Шестикласник Кіндрат повчає маленьку Галинку: «Запам’ятай! Два плюс два рівняється чотирьом». Бабуся, почувши це, каже: «Кіндрате, ти припустився помилки». Що не так сказав хлопчик? Поясніть.
20. Онуки відпочивали влітку в селі. А коли повернулися, тато поцікавився, чи допомагали вони бабусі й дідусю. Оленка поспішила похвалитися: «Я допомагала бабусі на городі розводити смачні помідори». Татусь не зовсім зрозумів відповідь? Чому?
21. Поясніть, де неправильно вжито виділене слово в реченнях.

Навколо височіли пожежні вежі. Пожежні швидко приборкали полум’я. Обґрунтуйте відповідь.

22. Матуся повчає дітей: «Прислухайтеся до порад бабусі й дідуся, адже вони мають багатий життєвий досвід». Діти погоджуються: «Так, нам є чому повчитися в бабусі та дідуся». Мама додала: «А ще вам треба наполегливо вчити рідну мову». Де помилка? Знайдіть і поясніть.
23. Молода матуся, купуючи своєму малюку харчування, прочитала на упаковці «Продукт дуже корисливий для дитячого організму». Жінка дуже здивувалася. Чому? Поясніть.
24. Марина зателефонувала подрузі й повідомила, що не піде на концерт, бо зламався утюг, а вона хотіла одягнути нову сукню. Подруга ніяк не могла второпати, до чого тут утюг, коли йдеться про сукню. Чому виникла така ситуація?
25. Онуки Андрійко й Данилко прибігли до бабусі, бо посперечалися. Андрійко переконаний, що штани, шапку, окуляри, костюм, сережки, сорочку надягають, а Данилко вважав, що треба казати одягають. Старша сестричка, котра щойно нагодилася, зазначила: «Можна казати і надягати, й одягати». А як ви вважаєте, що відповіла бабуся?
26. Сергій, виконуючи завдання з української мови, ніяк не міг підібрати правильні варіанти деяких конструкцій: дано конкретні настанови по цьому питанню, працюють по змінному графіку, іспит по історії, кіоск по продажу білетів, проректор по науковій роботі, майстерня по ремонту одягу. Запропонуйте свої варіанти.
27. Батько Валерія працює на полярній станції, рідко бачиться із сином, але часто телефонує йому. Ось і цього разу наприкінці розмови нагадав хлопцеві, що він випускник, тож має відповідально ставитися до навчання. Син запевнив тата: «Я розумію, що переді мною стоїть задача – успішно здати екзамени». Батько порадив Валерію особливо ретельно опановувати рідну мову. Чому? Поясніть.
28. Третьокласник Максимко писав твір про свою улюблену пору року – зиму. Але не знав, як правильно «На деревах ожеледь чи ожеледиця». Допоможіть хлопчику.
29. Василько дуже полюбляв читати детективи. І ось одного дня вирішив сам написати пригодницький твір. Своєю ідеєю поділився з татусем, навіть початок твору показав. Батько похвалив сина, однак порадив наполегливо вивчати мову, дбати про збагачення словникового запасу, ретельно добирати влучні конструкції, бо помітив деякі недоречності. «Агент вчинив злочин, а ще наніс шкоду своєму сусідові. Чоловік на пару хвилин втратив свідомість. А велика собака намагалася розбудити свого господаря». Знайдіть і ви ці недоречності й виправте їх.
30. Дідусь, слухаючи по телевізору інтерв’ю посадовця, дивувався: «І як можна примудритися в одному реченні зробити чотири помилки?» А ви помітите ці помилки? Ось речення: «Пожежні зуміли забезпечити безпеку всім без виключення мешканцям будинку і не допустити забруднення оточуючого середовища».
31. Тетянка писала творчу роботу «Мій вихідний день». Мама, перечитавши твір, попросила донечку знайти й виправити помилки в деяких реченнях: «А ще я читала свою любиму книжку», «Татусь збирався на рибалку», «Допомагала матусі готувати смачні блюда». Допоможіть дівчинці.
32. Петрик запросив свого товариша Андрія в гості. Бавлячись, вони ненароком розбили вазу. Андрій поцікавився, чи не сваритиме мама. Петрик відповів: «Не переймайся, моя мама дуже тактична людина». Товариш не зрозумів, що мав на увазі Петрик. Чому виникла така ситуація?
33. Школярка Катруся довго дивилася на слова, у яких виділені букви були позначені то як закінчення, то як суфікси. Дівчинка ніяк не могла зрозуміти, чому так.

Навесні, радісні, увечері. Співати, діти, навшпиньки. По-нашому, по вашому, блакитному. Поясніть Катрусі.

34. Виступаючи перед робітниками, директор наголосив: «Від продажі продукції наше підприємство виручило чималі гроші». Яких помилок припустився керівник? Обґрунтуйте свою відповідь.
35. Сергійко помітив, що сестричка підписала свій зошит Кононенко Олени, і собі написав Кононенко Сергія. Чи правильно це? Обґрунтуйте свою відповідь.
36. Слова кривий ріг, велика ведмедиця, біла церква, чумацький шлях Наталка написала з маленької літери, а Василько – з великої. Однак учителька не виправила помилки нікому. Поясніть чому?
37. Вадим полюбляє розв’язувати складні задачі й виконувати цікаві вправи. Ось в одному посібнику він знайшов таке завдання: поставте слова дно і скло в множині. Запропонуйте свою відповідь.
38. Учителька попросила переписати з дошки слова атлас, замок, книжки, пісні, хати й поставити в них наголос. А потім запевнила, що всі виконали завдання правильно, хоча учні позначили наголос по-різному. Але чому ж в усіх правильно? Поясніть.
39. Сестричка пообіцяла дати маленькій Даринці цукерку, якщо вона відгадає слово, яке означає і частину колеса, і споживання їжі посеред дня. А ви знаєте, що це за слово?
40. Бабуся загадала своїм непосидючим онукам загадку: «Яке слово означає і знаряддя праці, і смугу суходолу в морі чи на річці, і гордість дівчини, її красу?»
41. Іринка прокинулася і побачила омріяний подарунок. Своєю радістю дівчина поспішила поділитися з подругою. «Мрії збуваються, – радісно вигукувала Ірина. – Від щастя мені закрутилася голова». Можливо, від великого задоволення дівчина припустилася прикрих помилок. Яких саме?
42. У районній газеті Василь прочитав замітку про толоку мешканців багатоповерхівки, які прибрали прилеглу територію, посадили квіти і неподалік будинку розбили парк. Хлопець помітив грубу помилку. Віднайдіть її і ви.
43. Петрик і Сашко вчилися відмінювати іменники. Між хлопцями виникла суперечка: Петрик запевняв, що слово сосни в родовому відмінку множини – сосон, а Сашко переконував, що сосен. Петрик в орудному відмінку написав дверми, ворітьми, грішми, штаньми, а Сашко – дверима, воротами, грошима, штанами. А як ви вважаєте?
44. Іванко написав: «Моя бабуся на одне вухо чує краще, ніж на інше». Старша сестричка йому підказує: «Ти припустився помилки». Допоможіть знайти помилку Іванкові. Обґрунтуйте відповідь.
45. Непосидючий Данилко таки не послухав батьків і взяв велосипед старшого брата, хоча ще зовсім до нього не доріс. Не від’їхавши й кількох метрів від будинку, хлопчик упав і розбив коліно. Голосно заплакав Данилко. Сестричка підбігла до нього, але розгубилася і не знала, що ж робити, тільки примовляла: «Не плач, не плач, пішли додому, ранка швидко заживе». Яких помилок припустилася дівчинка? Поясніть.
46. Тарас довго стояв у черзі. Нарешті підійшов до прилавка і голосно промовив: «Мені 5 кілограм помідор, будь ласка». Поважний чоловік позаду тільки похитав головою. Як ви вважаєте, що збентежило його?
47. У Будинку творчості відбулася зустріч з відомими дитячими письменниками. Галинка хотіла поділитися враженнями з подругою і написала їй смс-повідомлення: «На зустріч прийшли відомі письменники й поети. Мені подарували напам’ять збірку поезій. Деякі з віршів я вивчу на пам’ять». Подруга помітила помилки. Знайдіть їх і ви.
48. Студент, відповідаючи на іспиті, запевняв викладача: «Я познайомився з багатьма творами письменника». Педагог здивовано подивилася на хлопця. Як ви вважаєте, чому?
49. Даринка частенько нагадувала бабусі: «Бабусенько, треба випити ліки після їжі». Якої помилки припустилася дівчинка.
50. Денис попросив сестричку Олю перевірити, чи правильно він написав слова: наллє, боротьба, кишеня, дит’ясла, різдвяний, святковий, смієшся, збираються, зказати, розказати. Оля сказала, що все правильно. Чи так це? Поясніть.

Відповіді

1. Слово край може бути іменником, прийменником, дієсловом.
2. Моста і мосту, стола і столу.
3. Удачі — бажаного результату, щасливого збігу обставин, успіху. А вдача — характер, натура людини.
4. Петренко Катю, бо жіночі прізвища на –ко не відмінюються.
5. Правильно легень і легенів.
6. Давній друг.
7. Тире не ставиться, якщо підмет виражений особовим займенником. Але якщо на підмет-займенник падає логічний наголос, тире ставиться.
8. Разом, якщо прислівники, а окремо, якщо прийменник з іменником.
9. Написано правильно, бо по-весняному – прислівник, а по весняному – прийменник з прикметником.
10. Не обабіч (від обидва боки), а обіч (біля, коло).
11. Тире не ставиться, якщо підмет виражений особовим займенником. Але якщо на підмет-займенник падає логічний наголос, тире ставиться.
12. Іменники корали і коралі мають різні значення. Корали – морські тварини, які живуть колоніями на підводних скелях; вапнисті відклади деяких видів цих тварин, що їх використовують як прикрасу. Коралі – намисто.
13. Текст перекладають.
14. Ні, не можна.
15. Освітлений – на який падає світло (освітлена вулиця, майдан, вікна). А освічений – який має освіту (освічений працівник, суспільство).
16. Дієприкметники в українській мові пишуться з одним н, а прикметники – з двома нн. Праворуч слова позначають дію, яка поки що не відбулася, але може відбутися, а ліворуч – вказують на неможливість такої дії.
17. Вступив в університет.
18. Виступив як директор. Більшість (більше половини) депутатів. Вжити заходів, щоб запобігти поширенню інфекції.
19. Дорівнює.
20. Вирощувати смачні помідори.
21. Пожежники (вогнеборці) швидко приборкали полум’я.
22. Чого повчитися, а не чому.
23. Не корисливий, а корисний.
24. Зламалася праска, а утюг – пристрій для вирівнювання, згладжування доріг, полів тощо.
25. Одягати можна штани, костюм, сорочку (бо це одяг). А шапку, окуляри, сережки надівати – закріплювати щось на комусь, чомусь.
26. Дано конкретні настанови щодо (з) цього питання, працюють за змінним графіком, іспит з історії, кіоск для продажу квитків, проректор з наукової роботи, майстерня ремонту одягу.
27. Стоїть завдання – успішно скласти іспити (екзамени).
28. На деревах ожеледь, а ожеледиця – на дорогах.
29. Агент скоїв злочин, а ще завдав шкоди своєму сусідові. Чоловік на кілька хвилин знепритомнів. А великий собака намагався розбудити свого господаря. Собака в українській мові чоловічого роду.
30. Пожежники зуміли гарантувати безпеку всім без винятку мешканцям будинку і не допустити забруднення навколишнього середовища (довкілля).
31. Улюблену книжку. На риболовлю. Смачні страви.
32. Мама – тактовна людина. Тактовний (від такт) – який володіє чуттям міри, вмінням поводитися, як годиться вихованій людині. Тактичний – який стосується тактики, тобто сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети чи здійснення певної бойової операції.
33. Навесні, увечері – суфікси, бо прислівники (незмінна частина мови); радісні – закінчення, бо прикметник. Співати – суфікс -ти, бо інфінітив; діти – закінчення, бо іменник; навшпиньки – суфікс, бо прислівник. По-нашому – суфікс, бо прислівник; по вашому – закінчення, бо прийменник із займенником; блакитному – закінчення, бо прикметник.
34. Від продажу (продаж в українській мові чоловічого роду), вторгувало (мало виторг).
35. Неправильно. Кононенка Сергія. Чоловічі прізвища на -ко відмінюються.
36. З маленької літери, якщо означають загальні назви, з великої – якщо власні назви.
37. Дена, стекла.
38. Атлас і замок – наголос змінює лексичне значення слів. Книжки, пісні, хати – наголос змінює граматичне значення слів.
39. Обід.
40. Коса.
41. Мрії здійснюються. Запаморочилося в голові.
42. Не розбили парк, а посадили.
43. Правильні всі варіанти.
44. Ніж на друге, бо вух, очей, берегів тощо – два.
45. Ходімо додому, ранка загоїться.
46. 5 кілограмів помідорів (апельсинів, мандаринів).
47. Поети, прозаїки, драматурги – це і є письменники. Тому або письменники, або поети. Подарували на пам’ять – окремо (прийменник з іменником), вивчу напам’ять – разом (прислівник).
48. Ознайомився з творами.
49. Після їди, а не їжі.
50. Не все правильно. Сказати. Перед к, п, т, ф, х пишемо префікс с-.

Творчі вправи  з теми «Правопис апострофа»

1. Перепишіть текст і поставте на місці крапок, де треба, апостроф.

1. В небі хмарки білосніжні, легкі, ніби пір..я, роси на травах — погоди хорошої знак, птах, що піднявся з долини й летить до узгір..я. Може, то лебідь піднявся, а може, — літак. 2. Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов..я, що в пісні аж трем­тить тільцем своїм маленьким і гар..ячим. 3. Щасливий воїн, що в ім..я миру свою підносить бойову сокиру. 4. Був я в Сосниці не­давно, в тому В..юнищі зеленім, в тій селянській щедрій хаті, де Довженко народивсь. 5. Білий місяць, чорним перевитий, хмари за вікном у небі в..ються. 6. Живе сім..я велика і єдина! 7. Наша дружба — наша воля, не темниці-кам..яниці (З тв. М. Рильського).

2. Перекладіть слова українською мовою, запишіть їх фонетичною транскрипцією. З’ясуйте правила вживання апострофа.

Безъязыкий, взгорье, подъем, въехать, вьючный, двухъярусный, дюйм,   изъясняться,   мясорубка,   подъязычный, съесть, семья, Юрьев, объявление, Лукьяненко, отъехать, буря, Репин, рябой, Захарьин, Арефьев, развязка.

3. Виділіть слова з апострофом і поясніть правило його написання.

Красивий, щедрий рідний край і мова наша солов’їна. Люби, шануй, оберігай Усе, що зветься — Україна (І. Сі­човик). У сороки-білобоки п’ять малят — сороченят (Н. За­біла).Літом ластівка літає, ластів’ят малих навчає: Не лінуйтесь, ластів’ята, Вчіться літечком літати, бо як літо відлітує, ми за море помандруєм (Г. Чубач). На паркан зіп’явсь гарбузик, наче хлопчик-карапузик (В. Гринько). Чапля ходить під вербою, чайка в’ється над водою (О. Олесь). Мама в будь-яку погоду п’є з криниці чисту воду (І. Сі­човик). Посадила м’яту мати, пахне м’ята біля хати (О. Єре­менко). На подвір’ї біля діжки на кота напали мишки (І. Кульська).

4. Перепишіть, замість крапок поставте, де потрібно, апостроф, поясніть правопис цих слів.

В..язка, В..язьма, чер..вяк, дзв..якнути, зв..язувати, цв..ях, св..ято, б..юро, хлоп..я, бар..єр, Р..єпін, бур..ян, бур..як, Примор..я, мор..я, кур..єр, сер..йозний, узгір..я, пам..ять, Робесп..єр, моркв..яний, м..ясний.

5. Запишіть речення. Поясніть правопис апострофа.

Мати перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт (М. Стельмах). Зранку сонце з’являється на сході. Священний обов’язок королів – могутньою рукою приборкувати зухвалість тиранів (З підручника). Ось уже понад п’ятнадцять століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ (З підручника). Повітря грає, свої медвяні пахощі ллючи (М. Бажан).Виникнення повір’їв, пов’язаних із півнем, пояснюється тим, що він уособлював світло й вогонь, був провісником сонця й дня (З журналу). Сім’ю сонця складають місяць та зірки (З журналу).

6. Від поданих слів утворіть прикметники, поясніть правопис.

Морква, олово, торф, дрова, риба, Різдво, дерево, трава, кров, мавпа, камінь.

7. Від поданих слів утворіть дієслова 2-ї особи однини, поясніть правопис.

Лити, вити, бити.

8. Від поданих слів утворіть дієслова із префіксами об-, від-, роз-, під-, з-, поясніть правопис.

Їхати, єднати, їсти, юрба, ятрити.

9. Розподіліть на два стовпчики слова, що пишуться з апострофом і без нього, обґрунтуйте свій вибір.

З’явитися, повір’я, прислів’я, пов’язаний, дзюрчати, цвях, серйозно, курйозний, обов’язок, торф’яний, ім’я, возз’єднання, мавпячий, відіменний, ллється, рум’яний, жаб’ячий, жираф’ячий, святковий, різдвяний, реп’ях, тьмяний.

10. Запишіть в один стовпчик слова російською мовою, а в інший – їх переклад українською. Порівняйте правопис.

Оловянный, червяк, рыбий, мягкий, съесть, подъезд, въехать, подъём, вялый, семья, мясо, обезьяний, кроличий, кровяной, деревянный, звёздный.

11. Згадайте відомі вам власні імена, що пишуться з апострофом (Лук’ян, В’ячеслав). Складіть з ними речення.

Висновки

   Як показує досвід, творчі здібності учнів найбільш ефективно розвиваються під час продуктивної творчої діяльності. Сприяють цьому  поєднання традиційних і сучасних педагогічних технологій інтерактивного, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів. А це дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня, яка краще адаптується до соціальних, побутових та виробничих умов, ефективно їх використовує, удосконалює, змінює.

У процесі вивчення української мови та літератури найбільш результативними можна вважати такі форми  і методи роботи, як  інтелектуальні філологічні ігри, лінгвістичні завдання, «Розумне перо», «Мить творчості», «Відремонтуй слова», «Щасливий білетик», «Скажи без затримки», робота в групах, парах, дослідження-відновлення текстів, «Гронування», складання схем-опор тощо. 

 Отже, можна зробити висновок, що використання інноваційних педагогічних технологій сприяє зміні моделі поведінки між учителем та учнями, допомагає розвивати навики мислення, здібності та можливості учнів, дозволяє застосовувати ці ж технології у повсякденному житті. Практичні навички, отримані на уроках української мови та літератури, переносяться на усі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони як навчальної, так і соціальної компетентності.

Ян Амос Коменський зазначав, що «…людей варто навчати найголовнішим чином того, щоб вони здобували знання не з книг, а спостерігали самі небо і землю, дуби і буки, тобто, щоб вони досліджували і пізнавали самі предмети, а не пам’ятали тільки чужі спостереження і пояснення».

Використана література

1.                Бойко Т. Розвиток критичного мислення школярів на уроках української мови // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. – № 6. – С. 34–35.
2.                Димченко Л., Зотова І., Розова Г. Нетрадиційні письмові роботи з мови як засіб формування творчого мислення учнів // Обдарована дитина. – 2004. – № 2. – С. 60–66.
3.                Моляко В. Психологічна теорія творчості // Обдарована дитина. – 2004. – № 6. – С. 2–9.

Моляко В. Чи можна навчати творчості? // Обдарована дитина. – 1999. – № 3. – С. 2–4.

4.             Чумак Т. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках літератури // Дивослово. – 2000. – № 7. – С. 49–51.
5.                Смокович Ф. Творчість – практика вдосконалення // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. – № 33. – С. 2–7.
6.                Момот Л., Шелестова Л. До проблеми формування творчих здібностей у процесі навчання // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 2. – С. 53–59.
7.                Сисоєва С.О.Основи педагогічної творчості вчителя: Навч.посіб. - К.,1994. 
8.                Сергієнко А.А. Роль групових технологій у формуванні комунікативних компетентностей учнів 9-11 класів на уроках української літератури// Дивослово. - №10, 2008. 
9.                Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури / Упорядник К.Ю. Голобородько. - Харків: Видавнича група "Основа", 2005. – С. 20-22. 

10. Нетрадиційні уроки з української літератури. 5-11 класи/Укладачі С.С. Скляр, Л.І.Нечволод.-Харків: Торсінг, 2004. 

11. Нетрадиційні уроки з рідної мови. 5-11 класи/Укладачі С.С. Скляр, Л.І.Нечволод.-Харків: Торсінг, 2004.