Методичний матеріал "Ділова гра як універсальний метод навчання в сучасних умовах"

 

 

 

 

 

 

 

        Ділова гра як універсальний метод навчання в сучасних умовах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         Виконала : Мирошниченко Алла Миколаївна

                                                             Григоро – Бригадирівська

                                                             загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

                                                             Кобеляцького району

                                                              вчитель математики і фізики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              Полтава      2017

 

 

                                                      Зміст

 

 

Вступ ………………………………………………………………………             3-4

Розділ 1. Ділова гра як одна із форм інноваційного уроку

     1.1. Поняття ділова гра …………………………………………………           5-6

     1.2.  Історія виникнення ділової гри ……………………………………         7-8

     1.3. Класифікація ділових ігор…………………………………………            9-12

     1.4. Психолого-педагогічні передумови використання дидактичних ігор на

 уроках    математики…………………………………………………………        13-17

     1.5. Психолого-педагогічні принципи ділової гри…………………… .          18-21

     1.6.Ознаки ділової гри ………………………………………………………….22

     1.7. Структура ділової гри ……………………………………………………   23

     1.8. Переваги ділових ігор перед  традиційним навчанням… ……………… 24

Висновок до розділу 1……………………………………………………………    25

Розділ 2. Методика використання дидактичних ігор на уроках математики

2.1.  Методичні підходи до використання дидактичних ігор на уроках

 математики………………………………………………………………………      26-28

2.2. Методологічні труднощі й зони ризику при конструюванні ділових ігор… 29

2.3. Особливості організації ділової гри…………………………………………   30

2.4.  Використання дидактичних ігор на прикладі уроків 5-9 класів……………31-32

 Висновок до розділу 2

Висновки…………………………………………………………………………       33-34

Список використаних джерел…………………………………………………         35-36

Додатки……………………………………………………………………………     37-47

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              ВСТУП

    Сьогодні  перед освітою  постає питання « Як навчати?», адже школа повинна готувати своїх випускників до життя, вчити правильної поведінки в суспільстві та на виробництві. Навчання в школі повинне прищепити учням уміння ставити перед собою мету,  на початку своєї діяльності та знаходити раціональні шляхи її досягнення, а також добиватися успіхів в цій діяльності.

Дослідження, проведені психологами  і педагогами  доводять, що відсутність успіхів в навчанні, відставання багатьох учнів пояснюється не  відсутністю у них  здібностей, а застосуванням неефективних  способів навчальної роботи, невмінням школярів вчитися. Тому, перед школою стоїть важливе завдання – навчити кожну дитину вчитися. Проте, це уміння не виникає само собою, а є результатом великої спільної діяльності вчителя і учня, результатом застосування в учбовому  процесі різних методів і прийомів  навчання.

    Зараз вчитель дістав великі  можливості  не слідувати, як раніше, суворим методичним приписам, а  орієнтуватися на творчий підхід до організації процесу навчання,тобто: вибирати програму і підручники із декількох альтернативних варіантів, оцінювати їх з позицій теорії методики викладання свого предмету, а у деяких випадках навіть  складати свої програми і учбові матеріали до них.

У цих умовах ускладнюється професійні якості вчителя, гостро встає питання про його майстерність, про здатність учителя творчо, по новому  підходити до організації учбового процесу.

     І тут на допомогу учням і вчителям  приходить гра.

    Гра - це невід'ємна частина людського життя. Знаменитий вчений Йохан  Хейзинг навіть написав книгу в 1938 році «Homo ludens» («Людина, що грає»), в якій він розмірковує про роль гри в життя окремої людини і в житті всієї людської цивілізації. Існує величезна різноманітність ігор - спортивні, інтелектуальні, комп'ютерні та інші [5].

    Ділові ігри в наше життя увійшли  недавно. Ділова гра імітує реальне життя, реальну професійну діяльність. Це дозволяє учасникам гри експериментувати, перевіряти різні способи поведінки і навіть робити помилки, які в реальності не можна собі дозволити.

     Щоб сучасні уроки не були стандартними, вчителі шукають різноманітні форми для їх проведення,адже педагогічна діяльність завжди передбачає творчість.

   Серед різних активних методів, які використовуються у навчальній практиці, хочеться виділити ділову гру, так як саме вона активізує розумову діяльність  школярів, розвиває їх творчі.

У ділових іграх на основі ігрового задуму моделюються життєві ситуації: гра дає можливість кожному учаснику побувати в ролі екскурсовода, вчителя, судді, директора і т.п. Використання ділових ігор значно зміцнює зв'язок (учень-вчитель), розкриває творчий потенціал кожного учня. Досвід проведення ділової гри показав, що в її процесі відбувається більш інтенсивний обмін ідеями, інформацією, вона спонукає учасників до творчого процесу.

    Сьогодні  гра контролюється системою суспільного виховання. У грі   існує суб’єктивна свобода для дитини. Тут діти мають змогу самостійно розподіляти ролі, контролювати один одно, стежити за точністю виконання того чи іншого завдання. В грі  дитина виконує роль, яку взяла на себе, враховуючи свій досвід. Гра стає сьогодні школою соціальних відносин для кожної дитини. Під час гри дитина вчиться розрізняти добро і зло ознайомлюється з великими об’ємом  людських почуттів та взаємостосунків. Завдяки грі у дитини з’являється потреба будувати свою поведінку з урахуванням можливої реакції інших,формується здатність виявляти свої особливості, визначати, як вони сприймаються іншими, й

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися. самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші та найслабші учні.

Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має уважати на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі кожній дитині.

    А. С. Макаренко писав: «Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…» Отже, гра, її організація – ключ в організації виховання.Гра для вчителя   стає інструментом виховання, дає змогу  враховувати вікові особливості учнів, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.     

   Актуальність обраної теми визначається тим, що,  ділова гра виступає, як форма, в якій найбільш успішно можуть освоюватися зміст нової діяльності;  це емоційна опора особистості; це  елемент творчого самовираження, прояву самостійності і активності в середовищі однолітків. Все це в разом взяте  дає  підростаючій людині поштовх у самоствердженні і самореалізації .

    Розробкою і застосуванням ділових ігор для учнів займалися : Лихачов Б.Т., Виготський Л.С., Селевко Г. К., Платов В. Я.,  Ельконін Д.Б., Степановича В.А.,

 Кулешова І.В., Абрамової Г.С.,Алапьевой В.Г. та багато інших.

Об'єктом  дослідження є учні.

Предметом  дослідження є ділова гра, як універсальний метод навчання в сучасних умовах.

Метою нашої  роботи є вивчення теоретичних питань, таких як методика застосування ігрового підходу у навчальному процесі, роль гри у вихованні та формування особистості дитини, а також розробка матеріалів для практичного застосування гри на уроках математики.

Для досягнення даної мети потрібно вирішити ряд наступних завдань:

• проаналізувати праці вітчизняних та зарубіжних науковців по даному питанню;
• розглянути теоретичні питання ролі гри в організації навчального та виховного процесу;
• дати характеристику різних типів ігор та вимоги до них;
• довести ефективність застосування гри на уроках математики;
• розробити нариси уроків математики  із застосуванням ігрових елементів та різних типів уроків-ігор.

РОЗДІЛ 1. ДІЛОВА ГРА  ЯК ОДИНА З ФОРМ ІНОВАЦІЙНОГО УРОКУ

 

1.1.Поняття  ділова  гра

Для  застосування ділових ігор у навчальному процесі необхідно з'ясувати їх сутність. Є дуже багато визначень, що являє собою «ділова гра». Розглянемо декілька :

 

• Ділова гра - метод імітації прийняття рішень керівних працівників або спеціалістів в різних виробничих ситуаціях, здійснюваний за заданими правилами групою людей або людиною з ЕОМ в діалоговому режимі, при наявності конфліктних ситуацій або інформаційної невизначеності  [ 1].
• Ділова гра - це групова вправа з вироблення послідовності рішень в штучно створених умовах, що імітують реальну виробничу обстановку [4].

• Ділова гра - засіб моделювання різноманітних умов професійної діяльності (включаючи екстремальні) методом пошуку нових способів її виконання. Ділова гра імітує різні аспекти людської активності та соціальної взаємодії. Гра також є методом ефективного навчання, оскільки знімає суперечності між абстрактною характером навчального предмета і реальним характером професійної діяльності [10].

   Ділові ігри є педагогічним засобом і активною формою навчання. 

При проведенні ділових ігор учні входять в роль менеджера, банкіра, бухгалтера тощо, що наближає навчання до реальної дійсності, вимагаючи від школярів взаємодії, творчості та ініціативи. Ігровий  супровід вивчення матеріалу дозволяє підтримувати   в учнів інтерес до змісту предмета, активізує їх самостійну діяльність, формує і закріплює практичні навички.

   Ділова гра - це  насамперед засіб розвитку професійного, творчого мислення, в ході гри  людина набуває здатності аналізувати  різноманітні  ситуації і вирішувати нові для себе професійні завдання.

   Ділова гра є одним з найкращих  методів проведення занять. Вони на відміну від інших традиційних методів навчання, дозволяють більш повно відтворювати практичну діяльність, виявляти проблеми і причини їх появи, розробляти та оцінювати варіанти вирішення проблем, приймати рішення і визначати механізм його реалізації. Перевагою ділових ігор є те, що вони дозволяють: розглянути певну проблему в умовах значного скорочення часу; працювати груповим методом при підготовці та прийнятті рішень, орієнтації в нестандартних ситуаціях; концентрувати увагу учасників на головних аспектах проблеми і встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; розвивати взаєморозуміння між учасниками гри [23].

Цей метод ,ось уже кілька десятиліть ,активно використовується в усьому світі для навчання серйозних і дорослих людей. Він   має серйозні переваги в порівнянні з багатьма іншими методами навчання. Участь у ділових іграх може дати не лише знання, але і безцінний досвід, який іноді потрібно набувати роками. Крім того, за допомогою ділових ігор можна вчити і вчитися тренувати такі важливі для успішної роботи якості, як: комунікативність, лідерські якості, вміння орієнтуватися в складній ситуації. Можна програвати стресові і критичні ситуації, можна тренувати не тільки окремих людей, але і команду. Вчити бути командою [18].

 Ділова гра – це репетиція професійної діяльності, яка дає змогу практично програти будь-яку конкретну ситуацію відповідно до мети, дозволяє глибше проникнути у психологію стосунків між педагогами та учнями, зрозуміти, що визначає ці взаємини, простежити процедуру створюваної ситуації, побачити її ніби «зсередини». Для проведення ділової гри штучно створюються ситуації, метою яких є вирішення навчального (виробничого, методичного, управлінського та ін.) завдання.

Постає питання : «Чи потрібно це все в школі?»

  Так,  ділові ігри школі абсолютно необхідні. Адже основним завданням нашої школи вважається не просто навчання - отримання і накопичення знань, а придбання вміння найбільш успішно використовувати все, що накопичено. І знання, і особливості   характеру, і особистісні якості. Мета сучасної школи - людина успішна. І тому, ми граємо! І самі створюємо ділові ігри…[ 15]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Історія виникнення ділової гри

Як відомо, гра як засіб активного навчання стала використовуватися досить стихійно. Близьким попередником ділових ігор є військова гра , яка появилась в 17-18 століттях. «Перша достовірна згадка ділової гри значилася як «військові шахи», потім як «маневри на карті». Цікаво, що у 19 столітті «військові ігри  повинні були розбудити увагу молодих військових і зменшити труднощі під час навчання». За оцінками експертів метод ділових ігор стосовно виробничо-господарської діяльності було вжито в  нашій країні. У цьому сенсі «перші ігри мали перед собою не навчальну  мету, а створювалися як для  підготовки реальних управлінських рішень».

  Перша ділова гра була розроблена і проведена в СРСР в 1932 році М.М. Бернштейном. У 1938 році ділові ігри в СРСР спіткала доля низки наукових напрямів, вони були заборонені . Дослідники вказують різні причини такого припинення. З одного боку, посилаються на час, брак ресурсів, з іншого боку, фіксують, що «вільні висловлювання учасників, безліч варіантів розв'язання проблем, напрацьовані під час ділових ігор, зробили цей вид діяльності небезпечним i несумісним із режимом тотальної регламентації».

       Перша машинна гра була створена в 1955році в США. Американська асоціація управління розробила гру «Імітація рішень у вищій  управлінській  ланці» і представила  її на щорічному семінарі в Саранах Лей в 1957 р. Там вперше з'явився термін «ділова гра». Вже через 10 років ігри застосовувалися майже у всіх школах бізнесу. Перші ігри не відображали процес прийняття рішення, основна увага приділялася вибору з альтернатив. Велика частина з них - ринкові гри.

Пізніше широкого поширення набули і ігри в середині фірми, що включали  більш виражений драматичний компонент. У них учасники отримували можливість розвинути управлінські навички, навчитися приймати рішення в складних ситуаціях з урахуванням багатьох факторів.

     У СРСР ігри знову стали застосовуватися в 60-і роки, після того як з'явилися перші ділові ігри в США . Було розроблено близько 800 ігор, але  застосовувалася дуже мала їх кількість. Таке становище пояснюється тим, що багато ігор застаріли морально, деякі  включені в каталоги, не відповідали  вимогам, пред'явленим  діловим  іграм.

       Ще однією важливою подією, яка  стала поштовхом   до відродження і активної пропаганди ділових ігор, була школа «Ділові ігри та їх програмне забезпечення», що пройшла 1975 в  Звенигороді,  під Москвою, з ініціативи Центрального економічного інституту АН СРСР .. З цього  часу ділові гри почали розвиватися дуже інтенсивно. Стали з'являтися не лише нові ділові гри, а й теоретичні роботи.

  1970-80 роки — час сплеску ділових ігор, різних за методологією й методами проведення. У цей час з'являються цілі школи навчальних ігор:  Талліннська школа В.К. Тарасова, рольові гри акторів-професіоналів у тренінгу, ділові гри акторів-професіоналів у педагогіці тощо.

У період економічних реформ 80-90 рр. починається використання ігрового підходу на вирішення серйозних  екологічних (наприклад, гра, присвячена рішенню завдання збереження екології озера Байкал) і навіть політичних проблем.

     Сьогодні практика ділових ігор на світі дуже  популярна. Особливо активно ділові гри використовують у практиці вищої освіти, багато вузів  є новаторами у комунікативній методиці викладання ділових ігор. Нині нараховують кілька тисяч різних видів навчальних ігор. Видаються посібники, каталоги і довідники з ділових ігор, проводяться регулярні  школи і семінари. Створено Міжнародну асоціацію по імітаційному моделюванню ігор.   

     Ділова гра зародилася як інструмент пошуку управлінських рішень в умовах невизначеності та багатофакторності. В даний час вони використовуються в навчальному процесі шкіл, вузів, як педагогічна технологія, або один з методів активного навчання, при проведенні соціально-психологічних тренінгів і на виробництві для вирішення виробничих, соціальних та психологічних завдань. Під час гри вирішуються не тільки ігрові чи професійні завдання, але одночасно відбувається навчання і виховання учасників.

Спочатку ділові ігри створювалися з метою допомогти керівникам приймати найбільш раціональні рішення на виробництві. У грі імітується робоча обстановка, яка має місце в дійсності. Ставиться актуальна проблемна ситуація. Серед учасників розподіляються ролі посадових осіб, що мають відношення до розглядуваної проблеми. Різниця рольових цілей і наявність спільної мети ігрового колективу сприяє створенню атмосфери реальних відносин між колегами і тій обстановці, в якій має приймати рішення справжнім працівникам [20].

 

Розглянувши даний пункт роботи, можна зробити висновок про те, що розвиток ділових ігор почався  близько ста років тому. Значимість їх не втратилася, а навпаки з кожним роком розробляються нові форми, види, типи ділових ігор.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Класифікація ділових ігор

Сьогодні у літературі є велика різноманітність класифікацій ділових ігор. В залежності від того , яку мету ставлять перед собою учасники.

Найкращий системний підхід до класифікації ігор зроблений Е.І. Кобринською  і Е.В. Соколовим, які класифікують ігри «за змістовною ознакою» (військові, спортивні, художні, економічні, політичні); «за складом і кількістю учасників» (дитячі, дорослі, одиночні, парні, групові); «за тим, які здібності вони знаходять і тренують» (фізичні, інтелектуальні, змагальні, творчі тощо).

Серед різноманіття ігор, які використовуються в роботі з дітьми, розрізняють такі їх види:

1. Творчі: сюжетно-рольові, ігри-драматизації, гра-праця, ігри-імпровізації, ігри-марення, ділові ігри.

1. Ігри з правилами: жваві, спортивні, ігри на місцевості, настільні; інтелектуальні (дидактичні, пізнавальні, електронні).

2. Розважальні: ігри-жарти, ігри-спілкування, танцювальні ігри.

3. Комп'ютерні ігри.

4. Народні ігри.

5. Азартні ігри.

Ігри розрізняють:

• За часом проведення. Такі ігри називають сезонними або природними (зимові, весняні і т.п.) і розрізняють за обсягом часу (тривалі, тимчасові, коротко-тимчасові, ігри-хвилинки);
• За місцем проведення – настільні, кімнатні, вуличні, дворові ігри. Ігри на повітрі, ігри на місцевості (у лісі, у полі, на воді), ігри на святі;
• За складом і кількістю учасників. Розрізняються ігри за віком, статтю, складом, кількістю учасників. За кількістю учасників розрізняються одиночні, індивідуальні, парні, групові, командні, масові ігри;
• За ступенем регулювання, управління існують ігри запропоновані, організовані дорослими, витівником, стихійні, імпровізовані, експромтні;
• За наявністю або відсутністю необхідних для гри аксесуарів (інвентарю, предметів, іграшок, костюмів). Розрізняються ігри без предметів і з предметами, комп'ютерні ігри, ігри-автомати, ігри-атракціони.

Різноманіття видів, типів, форм ігор неминуче, як неминуче різноманіття життя, яке вони відображають.

Через гру людина накопичує найкращий свій досвід, бо грати  –  це те ж саме, що й експериментувати.

Для успішного проведення рольової гри соціальному педагогу необхідно визначити її конкретні класифікаційні ознаки:

• За територіальною ознакою – це настільні рольові ігри. Це найпростіші до технічних вимог ігри. Гравцю необхідний папір і ручка, а також розроблена система правил і інформаційних карток. Більшість ігор передбачає наявність підготовленого ведучого, але й існують ігри, у яких можна грати без нього. Попередня підготовка гравців не обов'язкова.

 

• Павільйонні рольові ігри. Це ігри, які проводяться в приміщенні і в яких можливе моделювання значних за протяжністю територій і процесів. Бажана наявність антуражу й відповідного спорядження. Для цих ігор необхідна присутність ведучих, які регулюють хід гри. Підготовка учасників залежить від рівня складності цієї гри. Можливе включення елементів настільних ігор.
• Рольові ігри на місцевості. Для проведення рольової гри на місцевості необхідні елементи антуражу, костюми для учасників, ігрове й туристичне спорядження. Для проведення масштабних рольових ігор необхідна присутність підготовлених фахівців у галузі проведення ігор, які наперед готують гру й займаються підготовкою учасників.

Рольові ігри можна розділити за рівнями складності, які часто збігаються з тематичним розподілом ігор:

• Військові ігри. Це ігри типу «Зарниця». Опрацьовування біографічних і командних легенд і моделювання економіки, політики й культурної сфери. Обов'язковістю організаторів гри є створення образу ігрового світу, умов і законів його існування, а також контроль за дотриманням правил у ході гри.
• Казкові ігри. Це ігри, у яких присутні казкові персонажі. При підготовці необхідне підвищення рівня гравців і відповідальності організаторів.
• Історико - етнографічні ігри. Можуть проводитися за мотивами як історичних подій, так і літературних творів, або за власними розробками організаторів. Проведення історичних і, особливо, історико - етнографічних ігор вимагає детальної розробки легенд, моделювання духовної сфери, елементів матеріальної культури вибраного для гри періоду. Це сприяє детальному знайомству учасників з умовами життя модельованого періоду.
• Інформаційні ігри. Це найспокійніший клас ігор, тому що їх учасники вельми обмежені у виборі активних ігрових дій. Дії в таких іграх зведені до мінімуму, елементи інформаційної гри можуть бути присутні в іграх будь-якого класу, але для певного кола гравців інтелектуальна гра становить великий інтерес і в чистому вигляді.

       Рольова гра служить важливим джерелом формування соціальної свідомості дитини. Рольові ігри дітей не просто копіюють навколишнє життя, вони є виявом вільної діяльності дітей, у якій, фантазуючи й наслідуючи, вони розкривають свій характер, своє розуміння життя.

      Режисерські ігри – це ігри, у яких діти не приміряють на себе ролі, а оперують з предметами й іграшками, додаючи їм вигадане значення за сюжетом гри. Це – різновид рольової гри. Учасники наділяють ролями предмети, іграшки, розвиваючи сюжет одночасно з ролями інших. Режисерські ігри можуть бути груповими. Лідери таких ігор виступають як режисери, визначаючи точність виконання ролей товаришами, управляючи взаємодією. У таких іграх нагромаджується досвід узгодження задумів і спільних дій.

      Гра-праця. У кожній грі є перш за все робоче зусилля й зусилля думки. Гра-праця – це робота, супроводжувана грою уяви, виконувана із задоволенням. Різновидом гри-праці є будівельні сюжетні ігри, у яких закріплюються знання про навколишній світ, освоюються загальні дії й процеси праці. Наприклад, робота на «фабриці іграшок», виготовлення костюмів, будівництво «гаража», «міста», збірка предметів з конструктора.

       Гра-подорож дає багатющі можливості для фантазування, розвитку уяви. Подорожувати можна по різних країнах, інших планетах, книгах. У подорож можна відправитися одному, удвох, групою або великим колективом.

      Ігри – театралізації . На відміну від сюжетно-рольових припускають наявність глядачів (однолітки, друзі, батьки). Вони розігруються в класичній театральній формі (сцена, завіса, декорації, костюми, грим) або у формі масового сюжетного видовища.

      Ігри-драматизації є виконанням дітьми якого-небудь сюжету. Сценарій служить лише для імпровізації. Ігри-драматизації можуть виконуватися без глядачів (усі учасники), а можуть носити характер концертного виконання.

       Ділові (імітаційні) ігри – це ігрова імітаційна модель, яка відтворює умови, зміст, стосунки, динаміку тієї або іншої діяльності. У системі ділових ігор розрізняються:

• Організаційно - діяльні  ігри;
• Організаційно-комунікативні ігри;
• Організаційно-розумові ігри;
• Імітаційні.

      Дидактичні ігри засновані на змаганні в знаннях. Виграє той, хто володіє найбільшою інформацією. За допомогою дидактичних ігор діти вчаться порівнювати й групувати предмети, як за зовнішніми ознаками, так і за їх призначенням, вирішувати завдання, у них виховується зосередженість, увага, наполегливість, розвиваються пізнавальні здібності.

За характером матеріалу, що використовується, дидактичні ігри  розділяють на три групи:

    1.Наочні (дидактичні іграшки й матеріали).

    2.Настільно-друкарські: ігри, засновані на підборі картинок за принципом схожості (лото, доміно), або складання з частин цілого ( кубики з картинками), а також ігри типу «Важка подорож», «Лабіринт». Розвиваючи логічне мислення, настільно-друкарські ігри несуть важливе пізнавальне навантаження, а саме знайомлять дітей з представниками тваринного і рослинного світу, з призначенням предметів побуту, з технікою, соціальними явищами природи .

    3.Словесні ігри включають більшість ігор-загадок, ігор-подорожей.

Пізнавальні ігри містять у собі величезні можливості для розширення обсягу інформації, що отримується дітьми в ході навчання, стимулюють перехід від цікавості до допитливості, є прекрасним засобом розвитку інтелектуальних творчих здібностей, знижують психічні й фізичні навантаження.

Ділові ігри ,які охоплюють розв’язання практичних завдань та мають  таку  класифікацію:

• науково-дослідні ділові ігри використовують у наукових дослідженнях, в економіці та управлінні виробництво, як ефективний метод експериментування;
• атестаційні ділові ігри використовують для атестації кадрів, для виявлення їх компетенції;
• навчально-педагогічні ігри  –  це групові ігри, вправи з розробки оптимальних рішень, використання навчальних методів та прийомів в умовах, які створюються реальними обставинами на заняттях.

Мета навчально-педагогічних ігор  –  сформувати у майбутніх робітників уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Ігрові дії визначаються цільовим аспектом гри. Вони можуть задаватись по-різному: сценарієм, ведучим гри, нормативними документами або ж формуються самими гравцями відповідно до їх власного баченням ситуації і поставленими перед ними цілями.

    Розглянута класифікація ділових ігор ґрунтується головним чином на їх формальних ознаках і не є вичерпною: предмет та метод ділових ігор дають можливість класифікувати їх з різних точок зору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Психолого-педагогічні передумови використання дидактичних ігор на уроках математики

      Школа – один з  факторів  соціально – економічного розвитку суспільства. В наш час школа шукає найбільш результативні методи навчання і виховання.

   Сучасний шкільний курс математики має великі розвиваючі можливості завдяки своїй цілісності й логічній строгості. Для того, щоб учні  зрозуміли важливі математичні ідеї, покладені в його основу (множина, відношення, функція, рівняння, нерівність, геометрична фігура тощо), треба дібрати такі методи і форми навчання, щоб матеріал подавався на доступному для них рівні. До таких методів  і відносять гру.

     Гра належить до традиційних  методів навчання і виховання школярів. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності такі функції, як  освітня, розвиваюча й виховна діють у тісному взаємозв’язку. Гра, як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні можливості, виховує особистість.

Вона  сприятливо діє на розвиток психічних процесів, засвоєння нових знань та умінь школярів .

   В ігровій діяльності створюються сприятливі умови для розвитку інтелекту дитини, для переходу від наочно-дієвого мислення до образного і до елементів словесно-логічного мислення. Саме в грі розвивається здатність дитини створювати узагальнені типові образи.

   Важко знайти спеціаліста в області дитячої психології, який би не торкався проблеми гри, не висловлював би своєї точки зору на її природу і значення, але спеціальних досліджень з цієї проблеми дуже мало, буквально одиниці.

Початок вивчення теорії гри пов’язаний з такими іменами мислителів як Ф. Шиллер, Г.  Спенсер,  В. Вундт.  Розробляючи свої філософські, психологічні  та естетичні погляди, вони поступово, лише  в деяких положеннях торкались гри , як одного із найбільш розповсюджених явищ дитячого життя.

В емпіричній психології при вивченні гри, так як і при аналізі інших видів діяльності переважав функціонально-аналітичний підхід. Одні дослідники (К.Д. Ушинський – в Росії, Дж. Селі, К. Блер, В. Штейн – за кордоном) бачили в грі прояви відображення чи фантазії, приведені в рух різноманітними ефективними тенденціями; інші (А.І. Сікорський – в Росії, Дж. Дьюї – за кордоном) пов’язували гру із розвитком мислення.

Сучасна психологія визначає, що гра охоплює всі періоди життя людини. Це важлива форма її життєдіяльності, а не вікова ознака. З грою людина не розлучається все життя, змінюються лише її форми проведення, ступінь вияву почуттів та емоцій. Розробкою теорії дитячих ігор, з’ясуванням ролі, структури і значення гри для виховання і навчання дітей займалися психологи Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін та ін.

Використання ігор у навчанні робить недоречною авторитарну позицію вчителя в спілкуванні з дітьми. Адже, щоб зацікавити дітей майбутньою діяльністю, внести у навчання ситуації несподіванки, вільного вибору, яскраві позитивні емоції, педагог повинен сам стати учасником гри.

 Структура розгорнутої ігрової діяльності включає такі компоненти: 

• спонукальний – потреби, мотиви, інтереси, прагнення, які визначають бажання дитини брати участь у грі;
• орієнтувальний – вибір засобів і способів ігрової діяльності;
• виконавський – операції, які дають можливість реалізувати ігрову мету;
• контрольно-оцінний – корекція і стимулювання активності ігрової діяльності.

У дитячих іграх вільна ігрова діяльність виступає переважно як самоціль. У дидактичних іграх, створених педагогікою (в тому числі і народною), ігрова діяльність спеціально планується і пристосовується для навчальних цілей. Дидактичні ігри – різновид ігор за правилами. У світовій педагогіці відомі системи дидактичних ігор, які вперше розробили Ф. Гребель і М. Монтесорі,  О. Декролі.

  Дидактичні ігри, які використовуються школі, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, уяву, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння, навички тощо. Правильно побудована цікава дидактична гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини.

На думку Д.Б. Ельконіна, на межі дошкільного й шкільного віку гра є основним видом діяльності у житті учня [36]. З психологічної точки зору, цей вік характеризується високою активністю, яка шукає форми та шляхи реалізації.

   Гра, як зазначається в психологічному словнику, – це довільна діяльність, яка відображає у специфічній умовно-узагальненій формі ставлення людини до світу, людей, до самої себе і має за мету самовираження індивіда, формування у нього певних типів соціальної поведінки та активізацію біологічних та інтелектуальних можливостей особистості [32]. Зміст поняття гри дуже широкий. Існують ігри для дітей і дорослих; ігри сюжетно-рольові, психологічні, спортивні, азартні, ділові, дидактичні та інші. Ми  розглянемо лише дидактичні ігри. Сама їх назва говорить про те, що ці ігри спрямовані на навчання.

   Дидактичні ігри є одним із засобів опанування знаннями, уміннями, навичками. Нас цікавлять дидактичні ігри, які використовуються на уроках математики.

Думки про значення гри для розвитку особистості можна знайти у працях видатних філософів, педагогів і психологів.

У своєму дослідженні А.Н. Леонтьєв дійшов висновку, що в процесі діяльності дитини виникає суперечність між бурхливим розвитком потреби взаємодіяти з предметами, з одного боку, та способами реалізації цієї взаємодії – з іншого. Дитина прагне до певних дій, але при цьому не володіє тими операціями, які потрібно здійснювати відповідно до реальних предметних умов реалізації цих дій. Ця суперечність може бути усунута лише в одному виді діяльності, а саме – у грі. Тільки в ігровій діяльності необхідні операції можуть бути замінені іншими операціями, а її предметні умови іншими предметними умовами, причому зміст самої дії зберігається. [27]

      З початком навчання у школі різко змінюється соціальне середовище дитини, що, безумовно, впливає на її психологічний стан. Гра як звична діяльність у цьому віці допомагає їй подолати скутість, сором’язливість і страх. Тому, на думку вчених, саме ігрові форми навчання найбільше сприяють адаптації дитини до нових умов і соціалізації  школяра у шкільне середовище.

Ігрова діяльність, на відміну від інших форм роботи з учнями , створює всі необхідні передумови для ефективної організації навчального процесу з усіх предметів шкільного циклу, в тому числі й математики.

Переважна більшість науковців зазначають, що саме в ігровій діяльності формуються й удосконалюються сприймання, увага, мислення, пам’ять – фундаментальні психічні процеси, без достатнього розвитку яких не можна говорити про виховання гармонійної особистості.

На значення гри звертали увагу визначні класики педагогіки  Н.К.Крупська,         А.С. Макаренко.

Н.К. Крупська, вивчаючи психологічні особливості дітей, відмічала, що гра є потребою розвиваючого організму. Вона говорила про великі виховні і розвиваючі можливості гри: «В грі розвиваються фізичні сили дитини, твердішою стає рука, розвивається уявлення, винахідливість, ініціативність».

А.С. Макаренко писав: «В дитячому віці гра – це норма і дитина повинна завжди гратись, навіть тоді, коли виконує серйозну справу…» Видатний педагог висловлювався за широке використання гри у вихованні школярів. Гра, на думку А.С. Макаренка, – багатофункціональний засіб виховної роботи. Вона дає змогу виховувати колективізм, творчу спрямованість особистості, свідому дисципліну, організованість, розвиває інтелектуальні здібності, естетичні почуття. Особливе місце належить грі в підготовці підростаючого покоління до праці. Хоча гра не створює матеріальних, культурних, інакше кажучи, суспільних цінностей, проте вона привчає людину до фізичних і психічних зусиль, потрібних для роботи.

Учений поставив питання про специфіку педагогічного керівництва грою, де педагог повинен уміти так само гратися, як діти, – тільки тоді педагогічне керівництво грою буде ефективним. Це означає, що треба науково забезпечити професійну підготовку вчителя до керівництва грою з урахуванням своєрідності цієї діяльності.

  Аналіз педагогічної спадщини В. Сухомлинського показує, що в очах педагога-гуманіста гра – нагальна потреба  школяра. Для дитини гра є найсерйознішою справою. У грі розкриваються перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Видатний педагог вважав гру часткою яскравого духовного життя.

Розвиток дитини в процесі ігрової діяльності має бути педагогічно керованим. Система методів і форм виховних впливів у процесі гри повинна будуватися на врахуванні історичного розвитку гри і психологічного аналізу – тільки там можна побудувати адекватну картину ігрової діяльності, розкрити її закономірності і на цій основі розробити відповідні методи педагогічного впливу на гру.

Гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для школярів. Ще К.Д. Ушинський писав: «Зробити серйозне заняття для дітей цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності… З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні». [35]    

Народна   мудрість передбачала розв’язання важливих технологічних               завдань, як формування особистості дитини. Зокрема засобами народної гри виводили маленьку людину з її  побутового повсякденного життя, запобігали складанню стереотипів сумніву й недовіри до своїх сил. Через гру дитині надавалася змога заявити оточенню про свій  позитивний потенціал. Саме у грі активізували рухливість, розвивали процеси мислення, викликали в неї позитивні емоції.

У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. Буденність життя може викликати у них захворювання. В грі діти  перевіряють свою силу і спритність, у них виникають бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути   чогось прекрасного .  За вмілого відокремлення гра може стати незамінним помічником педагога.

В грі формується багато особливостей особистості дитини. Гра – це своєрідна  школа підготовки до праці. В грі виробляється спритність, витримка, активність.

 Гра – це школа спілкування дитини.

Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи  урок, учитель має звертати увагу на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.

   Можливість  проявляти творчість в роботі вимагає від учителя глибоких і міцних знань методики свого предмету і в той же час великого мистецтва і організації діяльності школярів.

Гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю  для  школярів.

 Саме в іграх розпочинається спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри у дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань, проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей.

    Ефективне викладання математики  неможливе без пошуків нових шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів. Учні мають не лише засвоїти визначену програмою систему знань з математики, а й навчитися спостерігати об’єкти, явища, процеси, порівнювати їх, виявляти взаємозв’язок між математичними поняттями, діями, величинами та їх відношеннями, навчитися формувати свої висновки, користуватися математичною мовою.

Здобуті учнями міцні знання перетворюються в переконання тільки тоді, коли вони є результатом свідомої самостійної роботи думки. Отже, вчителю важливо засвоювати такі методичні прийоми, які б збуджували думку школярів, підводили їх до самостійних пошуків, висновків та узагальнень. Сучасна школа має озброїти учнів не лише знаннями, уміннями та навичками, а й методами творчої розумової і практичної діяльності.

  Тому  саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями математичних ідей, понять, формування необхідних умінь і навичок. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учню, максимально розвивати їхні здібності. Гра виховує почуття відповідальності, колективізму.

Граючись, діти вчитимуться лічити, розв’язувати задачі, конструювати,порівнювати, узагальнювати, класифікувати, робити самостійні висновки,обґрунтовувати їх.

  Якщо спочатку учень зацікавиться грою, то дуже швидко його вже цікавитиме пов’язаний з нею матеріал, в нього виникне потреба вивчити, зрозуміти, запам’ятати цей матеріал, тобто він почне готуватися до участі у грі. Гра дає змогу легко привернути увагу й тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, одноманітне розв’язування прикладів стомлює дітей, виникає байдужість до навчання. Проте розв’язування цих самих прикладів у процесі гри «Хто швидше?» стає для дітей вже захоплюючою, цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що він вміє, знає.

    Підводячи підсумок, можна сказати, що гра – це один із найважливіших методів у навчанні і вихованні школярів. Розглядаючи значення гри з точки зору психології та педагогіки, стверджуємо, що гра відноситься до засобів підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

    Отже ,  якісний розвиток основних психічних процесів (сприймання, уваги, пам’яті, мислення, уяви)  у шкільному віці залежить від того, наскільки успішно організована навчальна діяльність. Підвищити ж її ефективність можна за умов використання на уроках, зокрема, математики, різних видів дидактичних ігор,оскільки навчально-ігрова діяльність сприяє підвищенню ефективності навчання учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.5.  Психолого-педагогічні принципи ділової гри

Перед сучасною  школою стоїть завдання   - створити  всі необхідні  умови  для особистісного розвитку кожної дитини . Тому використання активних форм навчання, таких, як наприклад , ділова гра, є основою розвитку пізнавальної компетентності школяра. Активні пізнавальні здібності формуються і розвиваються в процесі пізнавальної діяльності. Коли учень не просто слухач, а активний учасник в пізнавальному процесі, своєю працею здобуває знання то вони будуть більш міцнішими.

Саме форма активного навчання - це перша іскорка, що запалює факел допитливості. Вчитель відмовляється від авторитарного характеру навчання на користь  пошуково-творчого. В якості основних незаперечних переваг виступають: високий ступінь самостійності, ініціативності, розвиток соціальних навичок, уміння здобувати знання, розвиток творчих здібностей. Відчуття свободи вибору робить навчання свідомим, продуктивним і більш результативним [7].

  Ефективність використання ділової гри ,як розвивального методу багато в чому обумовлена позицією вчителя, його спрямованістю на створення особистісно-орієнтованого педагогічного простору, стилем навчання, діалоговими формами взаємодії з дітьми, знання реальних можливостей учнів. Для продуктивної діяльності школяра, безумовно, потрібно:

1. Сформованість ряду комунікативних умінь.

2. Розвиток мислення учнів.

3. Досвід оціночної діяльності [19].

Існує кілька принципів організації ділової гри:

• Принцип  імітаційного моделювання конкретних умов. Моделювання реальних умов діяльності людини у всьому різноманітті службових, соціальних та особистісних зв'язків є основою методів активного навчання;
• Принцип ігрового моделювання змісту та форм професійної діяльності. Реалізація цього принципу є необхідною умовою навчальної гри, оскільки несе в собі навчальні функції;
• Принцип спільної діяльності. У діловій грі цей принцип вимагає реалізації за допомогою залучення в пізнавальну діяльність кількох учасників. Він вимагає від розробника вибору і характеристики ролей, визначення їх повноважень, інтересів і засобів діяльності. При цьому виявляються і моделюються найбільш характерні види професійної взаємодії осіб;
• Принцип діалогічного спілкування. У цьому принципі закладено необхідна умова досягнення навчальних цілей. Тільки діалог, дискусія з максимальною участю всіх граючих здатна породити справді творчу роботу. Всебічне колективне обговорення навчального матеріалу учнями дозволяє добитися комплексного подання ними професійно значущих процесів та діяльності;
• Принцип двоплановості. Цей принцип  відображає процес розвитку реальних особистісних характеристик фахівця в «уявних», ігрових умовах. Розробник ставить перед навчаються двоякого роду мети, що відображають реальний і ігровий контексти у навчальній діяльності.
• Принцип проблемності змісту імітаційної моделі та процесу її розгортання в ігровій діяльності [8].

Що дає ділова гра її учасникам?

Гра дає:

• Свободу діяльності.
• Перерву в повсякденності
• Вихід в інший стан душі. Підкоряючись правилам гри, людина вільна від усіляких станових, меркантильних та інших умовностей. Гра знімає те жорстке напруга, в якому перебуває підліток у своєму реальному житті, і заміняє його добровільною і радісною мобілізацією духовних і фізичних сил.
• Порядок. Система правил у грі абсолютна і незаперечна. Неможливо порушувати правила і бути в грі. Це якість порядок, дуже цінно зараз у нашому нестабільному, безладному світі.
• Гармонію. Формує прагнення до досконалості. Гра має тенденцію ставати прекрасною. Хоча в грі існує елемент невизначеності, протиріччя в грі прагнуть до дозволу.
• Захопленість. У грі немає часткової вигоди. Вона інтенсивно залучає всю людину, активізує його здібності.
• Можливість створити і згуртувати колектив. Привабливість гри настільки велика і ігровий контакт людей один з одним настільки сповнений і глибоким, що ігрові співдружності виявляють здатність зберігатися і після закінчення гри, поза її меж.
• Елемент невизначеності, який збуджує, активізує розум, налаштовує на пошук оптимальних рішень.
• Поняття про честь. Вона протистоїть корисливим і вузькогруповим інтересам. Для неї не суттєво, хто саме переможе, але важливо, щоб перемога була здобута за всіма правилами, і щоб у боротьбі були проявлені з максимальною повнотою мужність, розум, чесність і благородство. Гра дає поняття про самообмеження і самопожертву на користь колективу, оскільки тільки "зіграний" колектив доб'ється успіху і досконалості в грі.
• Компенсацію, нейтралізацію недоліків дійсності. Протиставляє жорсткого світу реальності ілюзорний гармонійний світ - антипод. Гра дає романтизм.
• Фізичне вдосконалення, оскільки в активних своїх формах вона передбачає навчання та застосування у справі ігрового фехтування, вміння орієнтуватися і рухатися по пересіченій місцевості, причому в зброї і з ігровим зброєю.
• Можливість проявити чи вдосконалювати свої творчі навички у створенні необхідної ігрової атрибутики. Ця зброя, обладунки, одяг, різні амулети, обереги та інше.
• Розвиток уяви, оскільки воно необхідне для створення нових світів, міфів, ситуацій, правил гри.
• Стійкий інтерес до якісної літературі, оскільки рольова гра створюється методом літературного моделювання. Щоб створити свій світ потрібно прочитати попередньо про інших.
• Можливість розвинути свій розум, оскільки необхідно вибудувати інтригу і реалізувати її.
• Розвиток дотепності, оскільки процес і простір гри обов'язково передбачають виникнення комічних ситуацій, жартів і анекдотів.
• Розвиток психологічної пластичності. Гра далеко не одне тільки змагання, але і театральне мистецтво, здатність вживатися в образ і довести його до кінця.
• Радість спілкування з однодумцями.
• Вміння орієнтуватися в реальних життєвих ситуаціях, програючи їх неодноразово і як би понарошку у своєму вигаданому світі. Дає психологічну стійкість. Знімає рівень тривожності, який так високий зараз у батьків і передається дітям. Виробляє активне ставлення до життя і цілеспрямованість у виконанні поставленої мети [25].

      Ділова гра ,як форма діяльності в умовних ситуаціях спрямована на відтворення і засвоєння суспільного і соціального досвіду, вона дозволяє освоювати соціально-значущі здібності особистості.

До соціально-значущих здібностей (соціально-комунікативним) відносяться:

• Здатність співпраці та взаємодії;
• Психологічна сумісність як здатність адаптації до різних темпераментів і характерів;
• Уміння працювати в складі малої групи;
• Уміння користуватися різними засобами комунікації, комп'ютером;
• Здатність ефективно вирішувати конфлікти;
• Здатність встановлювати довготривалі горизонтальні і вертикальні зв'язки;
• Вміння ефективно навчати у своїй професійній галузі і т.д. Використання ділової гри в ході навчальних занять дозволяє:
• Долати традиційні підходи у викладанні дисциплін громадського блоку;
• Опанувати соціально-комунікативними здібностями;
• Формувати почуття колективної відповідальності за підготовку та рівень знань кожного учня;
• Освоїти певні вміння, навички, якості, які не можуть бути відпрацьовані іншими методами навчання [22];

Ділову гру слід вибирати для реалізації наступних педагогічних завдань:

• Придбання майбутніми фахівцями як предметно-професійного, так і соціального досвіду, в тому числі прийняття індивідуальних та спільних рішень;
• Розвиток професійного, теоретичного і практичного мислення;
• Створення пізнавальної мотивації, як умови появи професійної мотивації [15].

Ділову гру можна проводити перед навчальними заняттями, після прочитання тематичного циклу ,або ж здійснювати організацію всього навчального процесу на основі ділової гри.

У першому випадку ділова гра спирається тільки на особистий досвід, що грають і повинна виявити проблеми в знаннях, заповнення яких буде відбуватися в процесі навчання по цьому розділу, що викличе до них додатковий інтерес.

У другому випадку ділова гра спирається на знання, отримані в процесі уроків. Ці знання не тільки закріплюються у грі, а й набудуть якісно нову форму "існування".

Ефективність ділової гри можна проаналізувати за наступним моментам:

1)Ділова гра, як джерело економії навчального часу.

2)Ділова гра,  як форма контролю.

3)Ділова гра, як умова для оволодіння діяльнісно комунікативними здібностями [8].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.6. Ознаки ділової гри

 

Ділова гра є важливим методичним засобом дослідження або вивчення певної

проблеми, підготовки та прийняття рішень.

Основними ознаками ділових ігор є:

• Наявність учасників гри (дослідників, виробників), загальним завданням

яких є аналіз ситуації та прийняття рішень відповідно до призначеної

посади;

• Наявність керівника, завданням якого є інформування про ситуацію,

аналіз рішень учасників гри та коригування;

• Створення певних умов, за яких учасникам треба аналізувати ситуації, що

виникають, і приймати рішення;

• Обов’язкова наявність невизначеності, а подеколи — й конфлікту;

неможливість цілковитої формалізації ситуації;

• Динамічність зміни ситуації та залежність її від попередніх рішень

учасників гри.

• Існування проблеми чи об’єкта управління;
• Наявність системи стимулювання або мотивів, що спонукають учасників

гри діяти «як у житті».

 Ділові ігри, на відміну від інших традиційних методів навчання, дають змогу

повніше відтворювати діяльність менеджерів (керівників), виявляти проблеми і

причини їх появи, розробляти варіанти вирішення проблем, оцінювати кожен із

них, приймати рішення і визначати механізм його реалізації. Це вможливлює

розгляд проблеми не в загальному плані, а як конкретну проблему, що випливає

із господарської діяльності конкретного підприємства.

 

Виходячи із загальної типології  ділових ігор, систематизуємо їх за низкою ознак: цільове призначення, широта тематичних меж, ступінь свободи рішень, рівень невизначеності рішень, характер комунікації серед учасників, ступінь відкритості гри, інструментарій гри і форма її проведення та ін. Розвиток пізнавальних здібностей учнів стимулює творчі процеси їх діяльності, знімає стомлення, створює сприятливу атмосферу навчальної діяльності, підвищує інтерес до процесу навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.7. Структура ділової гри

 

Дійовими особами у діловій грі є учасники, що організовуються в команди, і виконують індивідуальні чи командні ролі. При цьому і модель, і дійові особи перебувають в ігровому середовищі, що представляє професійний, соціальний або суспільний контекст імітованої в грі діяльності фахівців. Сама ігрова діяльність постає у вигляді варіативного впливу на імітаційну модель, що залежить від її стану і здійснюваного в процесі взаємодії учасників, регламентованого правилами.

Систему впливу учасників на імітаційну модель у процесі їх взаємодії можна розглядати як модель управління. Вся ігрова діяльність відбувається на тлі і відповідно до дидактичної моделі гри, що включає такі елементи, як ігрову модель діяльності, систему оцінювання, дії  ігрового техніка і все те, що служить забезпеченням досягнення навчальних цілей гри [7].

У структурі ділової гри обов’язковими мають бути п’ять основних етапів:

1 етап – чітке визначення мети, завдань ділової гри, конструювання її структури, розробка сценарію, технології її проведення, правил гри, інструкцій;

2 етап – розподіл ролей;

3 етап – організація  самостійної  пошукової  роботи над розв’язанням визначеної проблеми чи окремих її аспектів;

4 етап – дискусія, захист ідей, проектів, пошук оптимальних варіантів, тренінгу, «мозкового штурму»;

5 етап – підбиття підсумків, узагальнення результатів, прийняття рішення.

До основних взаємопов'язаних компонентів гри належать: ігрова задумка, правила, ігрові дії, дидактичні завдання (пізнавальний зміст), обладнання, результат гри.

Ігрові методики навчання відрізняються від інших тим, що гра: добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку; ефективний засіб активізації. У грі легше долаються труднощі, перешкоди, психологічні бар'єри; мотиваційна за своєю природою (по відношенню до пізнавальної діяльності вона вимагає від учнів ініціативності, творчого підходу, уяви, цілеспрямованості); дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок; багато функціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом; переважно колективна, групова форма роботи, в основі якої знаходиться змагання. В якості суперника може

бути як сам учень (переконання себе, покращення свого результату), так і інший; має кінцевий результат.

У грі учасник має отримати приз: матеріальний, моральний (грамота, широке оголошення результату, заохочення) психологічний (самоствердження, самооцінка); має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат.            

 

 

 

 

 

 

 

1.8. Переваги ділових ігор перед  традиційним   навчанням

 

Перевага ділових ігор полягає в тому, що, узявши на себе ту або іншу роль, учасники гри вступають у взаємостосунки один з одним, причому інтереси їх можуть не співпадати. В результаті виникає конфліктна ситуація, що супроводжується природною емоційною напруженістю, що створює підвищений інтерес до ходу гри. Учасники можуть показати не тільки професійні знання і уміння, але і загальну ерудованість, такі риси особистості, як рішучість, оперативність, комунікативність, ініціативність, активність, від яких нерідко залежить результат гри.

Ділова гра спрямована на розвиток умінь учнів аналізувати конкретні практичні ситуації і ухвалювати рішення; в ході неї розвиваються творче мислення (здатність поставити проблему, оцінити ситуацію, висунути можливі варіанти рішення і, проаналізувавши ефективність кожного, обрати самий оптимальний варіант) і професійні уміння фахівця, діяльність якого зводиться до ухвалення рішень. Ділова гра проводиться, як правило, по спеціальних дисциплінах. Таким чином, усувається суперечність між наочним характером викладання і необхідністю інтегрованих професійних знань для трудової діяльності. В грі протягом невеликого відрізка часу розв'язується декілька типових виробничих завдань

 

– Гра дозволяє радикально скоротити час накопичення професійного досвіду;

– Гра дає можливість експериментувати з подією, пробувати різні стратегії рішення поставлених труднощів і т.д.

– У ділової грі «знання засвоюються не про запас, задля майбутнього застосування, не абстрактно, а реальному для учасника процесі інформаційного гарантування ігрових дій, у поступовій динаміці розвитку сюжету ділової гри, у формуванні цілісного образу професійної ситуації»;

– Гра дозволяє формувати «майбутнє фахівців цілісне уявлення про професійної діяльність у її динаміці»;

– Ділова гра дозволяє придбати соціальний досвід (комунікації, прийняття рішень тощо.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок до розділу 1

     Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

    Ділові ігри в своїй основі мають пошук оптимальних рішень конкретної проблеми або завдання, які виникають у практичній діяльності. Ми вважаємо, що це дуже ефективний і корисний вид діяльності для учнів в даний час.

   Ділові ігри на відміну від інших традиційних методів навчання дозволяють більш повно відтворювати діяльність гравців, виявляти труднощі і причини їх появи. Ділові ігри дозволяють розібратися в своїх помилках і помилках інших, вислухати різні думки і поради з боку.

    Кожна ділова гра має свою структуру, в деяких випадках структура різна, але в основному є обов'язкові загальні етапи, такі, як: імітаційна модель, ігрова модель, мети гри, сценарій, розподіл ролей, правила гри і підведення підсумків.

    Для ділових ігор характерна наявність декількох етапів: на початку гри ставиться проблемна ситуація; потім вона розбивається на підзадачі, кожна з яких вирішується на одному з етапів; останній етап гри виводить на розрішення вихідної проблеми. Таким чином, в процесі гри утворюється ланцюжок рішень.

  Ділові ігри допомагають наблизити навчальний курс до реального життя. Але це можливо за умови, якщо ці ігри моделюють реальні ситуації, а не схеми з підручника. Ефект від навчання за методом ділових ігор посилюється також за рахунок перевтілення учасників гри в конкретних дійових осіб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА    ВИКОРИСТАННЯ    ДИДАКТИЧНИХ   ІГОР НА  

                                     УРОКАХ                МАТЕМАТИКИ

 2.1. Методичні підходи до використання дидактичних ігор на уроках математики

    На сьогоднішній день завданням школи є виховання соціально-активної, самостійної, творчої особистості, здатної пристосовуватись  до соціально-економічних змін. В зв’язку з цим  актуальною стає проблема формування в школярів універсальних соціально-особистісних компетенцій, які б забезпечували більш продуктивне рішення різних проблем у житті та майбутній професії. Одним з ефективних засобів формування в школярів компетенцій виступає ігрова технологія. В ігровій діяльності моделюються  різноманітні  ситуації з сфер економіки, політики, культури та суспільства . Коли учень розгляда ці ситуації в нього розвиваються знання та досвід, які лежать в основі формованих компетенцій. 
   Ефективне викладання математики в  школі не можливе без пошуків нових шляхів активізації  пізнавальної діяльності учнів. Учні мають не лише засвоїти визначену програмою систему знань з математики. Вони повинні навчитися спостерігати об’єкти, явища, процеси, порівнювати їх, а також  виявляти зв’язок між математичними поняттями, діями, величинами та їх відношеннями, навчитися  міркувати, обґрунтовувати свої висновки, користуватися математичною мовою. Засвоєння  математики  в школі  вимагає значного розумового  напруження.

   Математика багатьом учням здається нелегкою,незрозумілою, тому часто діти намагаються запам’ятати правила, не розуміючи їх, а це гальмує подальше розуміння нового матеріалу, призводить до формалізму. Якщо учень здобуває знання  свідомо , за допомогою наполегливої,  самостійної роботи то вони будуть міцними. Вчителю важливо застосовувати такі методичні прийоми, які б збуджували думку школярів, підводили їх до самостійних пошуків, висновків  .

  Для цього учитель і  використовує ігрові прийоми та дидактичні ігри на свої уроках.
Застосування ігрових прийомів і ситуацій в урочній формі занять проходить за такими основними напрямами: дидактична мета ставиться перед учнями у вигляді ігрової задачі; навчальна діяльність учнів підпорядковується правилам гри; навчальний матеріал використовується як засіб гри; у навчальну діяльність вводиться елемент змагання, котрий переводить дидактичну задачу в ігрову; успішність виконання дидактичного завдання пов’язується з ігровим результатом.
Якщо учитель хоче бути цікавим для учнів, йому необхідно використовувати ігри та ігрові прийоми, щоб його слухачі не втратили інтерес до вивчення його предмету.
    Виникнення інтересу до математики у значної кількості учнів залежить більшою мірою від методики викладання, від того, наскільки вміло буде побудована навчальна робота. Треба подбати про те, щоб на уроках кожен учень працював активно  й захоплено. Це особливо важливо в підлітковому віці, коли ще формуються, а іноді тільки визначаються постійні інтереси та схильності до того чи іншого предмету. Саме в цей період потрібно прагнути розкрити привабливі сторони математики.
  В іграх різні знання і нові відомості учень отримує вільно. Тому часто те, що на уроці здавалося важким, навіть недосяжним,  під  час гри легко засвоюється. Тут інтерес і задоволення – важливі психологічні показники гри [8].

   Дидактичні ігри на уроках математики можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого й глибшого їх осмисленого засвоєння, формування обчислювальних, графічних умінь і навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення світогляду. Систематичне використання ігор  підвищує ефективність навчання.

 Дидактичні ігри добираються відповідно до програми. Наприклад, у 8 класі після вивчення теми «Теорема Піфагора» доцільно було б провести гру «Вгадай слово». Правила гри дуже прості, учитель підбирає найпростіші вправи, в яких використовують теорему Піфагора, результат вправи тотожний певній букві. Учні запросто їх вирішують і складають слово чи фразу, яка підведе їх до наступної теми «Обернена теорема до теореми Піфагора».
Для кращого розуміння, коли і в яких випадках вводити гру, можна виділити наступні види дидактичних ігор:
• Ігри - вправи;
• Ігри - подорожі;
• Рольова гра;
• Гра - змагання.
  Ігри - вправи. Вони займають зазвичай 10 - 15 хвилин і спрямовані на вдосконалення пізнавальних здібностей учнів, є хорошим засобом для розвитку пізнавальних інтересів, осмислення та закріплення навчального матеріалу, застосування його в нових ситуаціях. Це -   вікторини, кросворди, ребуси, шаради, головоломки, загадки.  Якщо тема  включає в себе багато теоретичного матеріалу, наприклад: алгебра 8 клас тема «Квадратична функція» або геометрія 7 клас тема «Ознаки паралельності  прямих», то краще використати саме кросворди чи вікторини, або запропонувати учням загадки  з теоретичних тем.

  Ігри  - подорожі.  Вони служать для  та закріплення вивченого  теоретичного матеріалу.  Доречно використовувати їх для коротких тем на швидке запам’ятовування матеріалу.
Сюжетна гра.  В ній  інсценуються умови уявної ситуації, а учні грають певні ролі. Використати такі ігри можна в поєднані з технологією навчання «Казкою», для закріплення великої теми, приміром тема «Квадратні рівняння».
Гра – змагання.  Вона може включати в себе всі вищеназвані види дидактичних ігор, або їх окремі елементи. Для проведення цього виду гри учні діляться на групи, команди і змагаються. Значною  особливістю гри-змагання є наявність у ній змагальної боротьби й співробітництва. Такий вид гри дозволяє вчителю вводити  не просто цікавий  матеріал, а і складні питання навчальної програми. У цьому її основна педагогічна цінність і перевага перед іншими видами дидактичних ігор [12].
У реальній практиці навчання всі види ігор можуть виступати і як самостійні, і як взаємно доповнювальні один одного.

   Найкраща  гра це та,  що поєднується з технологіями  нестандартного  навчання. На уроках закріплення чи  повторення  теоретичного  матеріалу  учні часто втрачають інтерес до уроку, адже нового вони нічого не дізнаються. Тому краще такі уроки проводити в нетрадиційній формі. На таких уроках незвичайними є  зміст і засоби його викладу . Завдяки цій незвичності змісту, методів і форми, урок надає необхідне прискорення розвитку особистості. Правда, щоразу по-різному. Все залежить від того, яку позицію займе учитель.  Проте дитина, яка навчається  на такому уроці, розвивається більш успішно. У рамках заданої програмою навчання спільної мети, нетрадиційні уроки переслідують свою власну мету –  підняти інтерес учнів до навчання і, тим самим, підвищити ефективність навчання
  Для вчителя нетрадиційний урок це можливість краще пізнати і зрозуміти учнів, оцінити їх індивідуальні здібності, вирішити внутрішні класні проблеми.

   Висновок.

   Сучасний шкільний курс математики має великі розвиваючі можливості завдяки своїй цілісності й логічній строгості. Гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю школярів. Ще К.Д. Ушинський писав: «зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання навчання. Кожна  дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності...  З  перших  уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні».
Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння  між  учителем і учнем. Під час  гри  в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно. Розвивається увага, жадоба до знань , пам’ять. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитини «добудовує» в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає,  що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.
У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дошкільників, молодших школярів та  підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра , як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Методологічні труднощі й зони ризику при конструюванні ділових ігор

 

Більшість дослідників та розробників ділових ігор фіксують наступний ряд негараздів при  використанні і проектуванні ділових ігор:

• Відсутність загальноприйнятої концепції ділової гри.
• Запозичення технологій ділових ігор при перенесення їх у різні дисциплінарні практики.
• Методологічні складнощі у оцінці ефективності різних видів ділових ігор.
• Труднощі відтворення і тиражування ділових ігор, через брак їх цілісних описів.
• Випередження емпіричними розробками ділових ігор їхніх теоретичних описів.

Окремо можна назвати і соціально-психологічні «збої» у діловій грі. Чимало їх викликані двуплановим характером гри, коли реальний і умовний плани починають «конфліктувати». Домінування реального плану над умовним планом відбувається, якщо:

а) особисті стосунки поза грою переносяться до гри;

б) конфлікт, що виник в рамках ігрових ролей, зачіпає стосунки держави й поза грою;

в) хтось із учасників гри «використовує» ігрові ситуації та відносини у групі для «рішення» своїх внутрішніх, глибоко особистісних проблем.

Отже названі вище труднощі, дозволили дослідникам сформулювати такі практичну поради викладачеві при застосуванні ділових ігор:

1. Ділові гри досить трудомістка і ресурсо-затратна форма навчання, тому варто використовувати їх  лише у випадках,  коли іншими формами і методами навчання неможливо досягти поставлених освітніх цілей. Це означає, що ділові гри можна залучити у  тому випадку, коли важливі:

– отримання цілісного досвіду виконання майбутньому професійному діяльності;

– систематизація в цілісну систему вже наявних проблем учнів наміток до умінням і навичкам;

– отримання досвіду соціальних відносин;

– формування професійного творчого мислення.

2. Впровадження в навчальний процес, хоча б однієї гри, призводить до необхідності перебудови усієї використовуваної викладачем методики навчання.

3.У діловій  грі не можна витрачати час на те, про що учні  немають уявлення. Це означає, що компетентнісна  участь учнів у грі вимагає завчасної підготовки до неї. Важливо уникнути крайності редукування ділової гри.

4. Вчитель  основну активність виявляє на етапі розробки та  підготовки ігри . Чим менше втручається вчитель у процес гри, тим більша навчальна цінність гри.

5. Ділова гра вимагає зміни ставлення до традиційного уявлення ґ, щодо поведінки  учнів. Головним стає дотримання правил  гри.

 6. Оптимальна тривалість ділової навчальної гри приблизно 4 години. Такий час проведення гри дозволяє компромісно вписатися у існуючу освітню систему.

 

2.3. Особливості організації ділової гри

Ігрове навчання відрізняється від інших педагогічних технологій тим, що гра:

• Звична і улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку.
• Одна з найбільш ефективних засобів активізації  і здатна  викликати в учасників високе емоційне і фізичне напруження. У грі значно легше долаються труднощі, перешкоди, психологічні бар'єри.
• Мотиваційна за своєю природою. По відношенню до пізнавальної діяльності, вона вимагає і викликає в учасників ініціативу, наполегливість, уяву.
• Дозволяє вирішувати питання передачі знань, навичок, умінь; домагатися глибинного особистісного усвідомлення учасниками законів природи і суспільства; дозволяє робити на них виховний вплив; дозволяє захоплювати, переконувати, а в деяких випадках, і лікувати.
• Багатофункціональна, її вплив на людину неможливо обмежити будь-яким одним аспектом, але всі її можливі дії актуалізуються одночасно.
• Колективна, групова форма діяльності, в основі якої лежить змагальний аспект.
• Зводить до нуля  значення кінцевого результату. У грі учасника влаштовує будь-який приз: матеріальний, моральний (заохочення, грамота, широке оголошення результату), психологічний (самоствердження, підтвердження самооцінки) та інші.
• В навчанні відрізняється наявністю чітко поставленої мети та відповідного їй педагогічного результату [6].

Таким чином, ділова гра повинна включати в себе всі ці якості. Тільки тоді вона може по праву називатися ефективним методом навчання. В даний час ділову гру можна розглядати і як область діяльності, і науково-технічного знання, і як імітаційний експеримент, і як метод навчання, дослідження, вирішення практичних завдань.

Ділова гра повинна мати основні атрибути:

1. Гра імітує той чи інший аспект цілеспрямованої людської діяльності.

2. Учасники гри отримують ролі, які визначають відмінність їхніх інтересів і спонукальних стимулів у грі.

3. Ігрові дії регламентуються системою правил.

4. У діловій грі перетворюються просторово-часові характеристики модельованої діяльності.

5. Гра носить умовний характер.

6. Контур регулювання гри складається з наступних блоків: концептуального, сценарного, постановочного, сценічного, блоку критики і рефлексії, суддівського, блоку забезпечення інформацією [22].

Методика проведення ділових ігор включає наступні етапи:

1. Складання плану гри.

2. Написання сценарію, включаючи (керівництво для ведучого, правила і рекомендації для гри), інструкції для гравців.

3. Підбір інформації; засобів навчання.

4. Розробка способів оцінки результатів гри [7].

2.4.  Використання дидактичних ігор на прикладі уроків 5-9 класів

 

При організації ігор з математичним змістом потрібно продумати наступні питання методики:

1. Мета гри . Які уміння і навички в області математики учні засвоять в процесі гри? Якому моменту гри потрібно приділити особливу  увагу? Які інші виховні цілі мають на увазі при проведенні гри?
2. Кількість гравців.
3. Які дидактичні матеріали  і посібники будуть потрібні для проведення гри?
4. На який час повинна бути розрахована гра? Чи буде вона цікавою і захоплюючою?
5. Як з найменшою затратою часу познайомити учнів з правилами гри?
6. Як абезпечити участь всіх школярів у грі?
7. Як організувати спостереження за учнями, щоб вияснити , чи всі включені в роботу?
8. Які зміни можна внести в гру, щоб підвищити інтерес і активність дітей?
9. Які висновки потрібно сказати учням в кінці гри( кращі моменти гри, її недоліки,результат засвоєння математичних знань,бали окремим учасникам гри, зауваження).

 

         Приведу деякі приклади використання ігор на уроках математики:

 

• Гра «Змагання художників» На дошці записані координати точок: ( 0;0),(-1;1),(-3;1),(-2;3),(-3;3), (-4;6),(0;8),(2;5),(2;11),(6;10),(3;9), (4;5),(3;0),(2;0),(1;-7),(3;-8),(0;-8),(0;0) Відзначити на координатній площині кожну крапку й з'єднати з попереднім відрізком. Результат - малюнок(страус).

 

• Гра «Математичне лото». Кожен учень отримує  конверт, у якому 1 більша картка з завданнями і маленькі, яких більше, від  завдань. На маленьких - результати обчислень. Учень  виконує  завдання  на  більшій карті і накриває її відповіддю (результатом його обчислень).  Виконавши  всі завдання,  учень перевертає маленькі картки й одержує завдання (якщо вірно виконані всі обчислення). 

 

• Гра «Магічні квадрати» А) У клітинки квадрата вставити  такі числа, щоб сума чисел по   вертикалі, горизонталі дорівнювала 0. Б) Записати в клітки квадрата числа -1; 2; -3; -4; 5; -6; -7; 8; -9 так, щоб добуток по    діагоналі, вертикалі, горизонталі  дорівнював  позитивному числу.

 

• Гра «Забіг по колу». Записаний ланцюжок прикладів, які потрібно виконати за вказівкою.  Правильне виконання завдань приведе до першого числа ланцюжка..
• Математичний  лабіринт . Лабіринт - грецьке слово, означає хід у підземелля. Це заплутана мережа доріжок, ходів. Знайти  вихід із заплутаного положення: остання цифра відповіді вирішеного приклада дає початок наступної.
• Логічне завдання. Такі завдання можна включати при вивченні тем: по статистиці й теорії ймовірності.  
• Гра Вірю- не вірю.  Вчитель показує картки, на яких записано завдання та відповіді до них, серед яких є правильні і неправильні. Якщо відповідь правильна, то учні хлопають в долоні, якщо ні, то тупотять ногою.
• Ділова гра Будівельник. Учні виконують завдання, виступаючи в ролі будівельника.
• Гра Кросворд.  
• Гра Розшифруй вислів. Учні виконують математичні дії, відповіді до яких стоять біля фраз висловів. Розв’язавши  правильно приклади, за одержаними відповідями учні складають вислів. Його можна вибирати як девіз уроку, який учні розшифровують.
• Гра Сходинки. На кожній сходинці малюнка записано завдання на одну дію. Команда учнів (кількість учасників = кількості сходинок)  піднімається по ній. Кожен учень виконує одну дію. Якщо помиляється - падає вниз. Разом із невдахою може вибути з гри вся команда, або команда замінює учня, який вибув, іншим гравцем з класу. Перемагає та команда, яка правильно і швидше виконає дії, та першою добереться до корабля. Решта учнів виконують завдання для своєї команди в зошитах, слідкують за правильністю розвязання.
• Долина Усної Лічби. Цей етап уроку проходить як фронтальне опитування
• Гра Кодовані вправи. Учням даються вправи з кодованими відповідями. Виконавши першу вправу, учень шукає отримане число серед даних відповідей. Якщо її немає, то допущена помилка.    Застосування ігор на уроках математики(конспект уроку у 6 , 9 класах)(ДодатокА, Б, В, Д, Е, Ж,З, К, Л, М, Н, фото1, 2, 3, 4, 5).

 

Висновок до розділу 2

   Сучасний шкільний курс математики має великі розвиваючі можливості завдяки своїй цілісності й логічній строгості. Гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю школярів. Ще К.Д. Ушинський писав: «зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання навчання. Кожна  дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності...  З  перших  уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні».
Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння  між  учителем і учнем. Під час  гри  в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно. Розвивається увага, жадоба до знань , пам’ять. Задовольняючи свою природну  потребу в діяльності, в процесі гри дитини «добудовує» в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає,  що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід,порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили  та  здібності дітей.

 

                                                 ВИСНОВОК

 

Ефективність засвоєння учнями знань та умінь з професійного навчання великою мірою залежить від розвитку в них інтересу до предмета. Інтерес учня позитивно впливає на всі їхні  психічні процеси і функції сприймання, увагу, пам’ять, мислення, волю.

Активізувати навчання можна тільки тоді, коли в ньому активну діяльність проявляє як сам викладач, так і учні.

Одиним  з ефективних методів активного навчання, який сприяє розвитку творчого мислення учнів, підвищенню професійної підготовки майбутніх фахівців, є ділові ігри.

Рольові  ігри будуються на припущенні, що людина засвоює краще ті  динамічні процеси в які вона включена. Рольові ігри дозволяють учням:

• з'ясовувати власні соціальні установки, відчуття і думки, пов'язані з реальністю;
• освоювати нові моделі поведінки і форми спілкування;  
• знаходити адекватне вирішення ситуації ніби зсередини .

Що дають ігрові методи в навчанні?

• розвиток самопізнання (за рахунок зниження бар'єрів психологічного захисту і усунення нещирості на особистісному рівні);
• особистісне зростання учасників через розширення сфери усвідомлення себе й інших, а також процесів, які відбуваються в групі;
• прагнення учнів визначити якомога більше можливостей вибору при зустрічі з життєвими труднощами і проблемами;
• зростання самоусвідомлення учнів;
• оволодіння учнями уміннями рефлексувати, аналізувати свою поведінку.

Використання ділової гри в процесі навчання сприяє скороченню на вивчення теми часу й  ефективному застосуванню навчального матеріалу. Процес навчання стає більш творчим, захоплюючим.

   Ділова гра – це аналог професіональної культури: чим вона складніше, тим глибше процес становлення професіоналізму учасників гри, тим багатший потенціал професіональних можливостей людини. Захоплююча гра, що навчає принципам раціональної організації праці у професії і дає простір для самовираження, стимулює самостійність і активність, потребу у набутті професійних знань і навичок, сприяє системному, цілісному усвідомленню професії і в цьому виявляє всебічну наступність у навчанні. Організація ігор на уроках професійного навчання допомагає моделювати творчий процес, створює сприятливі умови для розвитку творчих здібностей учнів, стимулює інтерес до самостійних досліджень.

Виховує все: речі, явища, але перш за все і найдовше – люди.

А з них на першому місці – батьки та педагоги .

Таким чином, ділові ігри, незважаючи на практичну значимість, прийнятні лише як додатковий метод навчання в органічному зв'язку з теоретичними заняттями. Вони, в основному, не передбачають вироблення єдиного вірного рішення. Їх цінність полягає в стимулюванні великої кількості ідей і способів їх реалізації, в неоднозначності прийнятих рішень, характер яких визначається конкретною навчальною ситуацією.

     Сучасний шкільний курс математики має великі розвиваючі можливості завдяки своїй цілісності й логічній строгості.

   Основним в дидактичній грі на уроках математики є навчання математиці. Ігрові моменти лише активізують діяльність учнів, роблять сприйняття більш активним, емоційним, творчим. Створення ігрових ситуацій підвищує інтерес до математики, вносить різноманіття в навчальну діяльність, знімає втому, розвиває увагу, кмітливість, почуття змагання, взаємодопомогу.

Правила, зміст, методика дидактичних ігор розроблені так, що для деяких учнів, які не цікавляться математикою, ігри можуть послужити відправною точкою у вихованні цього інтересу.

      Систематичне використання дидактичних ігор на різних етапах вивчення математичного матеріалу є ефективним засобом активізації учбової діяльності учнів, що позитивно впливає на підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, розвиток розумової діяльності.                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                   СПИСОК     ВИКОРИСТАНИХ       ДЖЕРЕЛ

 

1. (Бельчиков Я.М., Бірштейн М.М., 1989) .
2. Абрамова Г.С., Степанович В.А. Ділові ігри: теорія і організація. -Єкатеринбург: Ділова книга, 1999.
3. Айламазьян А.М. Актуальні методи виховання і навчання: ділова гра .- М.: Владос-прес, 2000.
4. Активизация познавательной деятельности младших школьников: Книга для учителя / Под ред. М.П. Осиповой, Н.И. Качановского. – Минск: Нар.освета, 1987.
5. Алапьева В.Г. Методичні рекомендації з організації учебнотехніческіх і ділових ігр.-Єкатеринбург: Ділова книга, 1999.
6. Аникеева Н.П. Воспитание игрой: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1987.
7. Болотина Н.И. Дидактическая игра – одно из средств активизации познавательной деятельности детей шестилетнего возраста // Начальная школа. – 1987. – №12. – С. 42–44.
8. Вапняр Н.Ф. Использование математических игр на уроке // Начальная школа. – 1991. – №3.
9. Вербицький А.А. Активне навчання у вищій школі: контекстний підхід: Метод. Посібник.-М.: Вищ. шк., 1991 .- 207 з
10. Вербицький, А.А. Ділова гра як метод активного навчання//Сучасна вища школа/Вербицький А.А.- 1982. - №3.- С. 129.
11. Виготський Л. С. Гра і її роль у психологічному розвитку дитини / / Питання психології. 1996. № 6.
12. Грабська І.А., Киричук О.І. Ігрові форми психологічної корекції: Використання ігрових вправ у розвитку уваги школярів // Радянська школа. – 1990. – №12. – С. 59–64.
13. Гримакова Г.Н., Юсубова И.Б. Развитие познавательной самостоятельности школьника в игровой деятельности. // Начальная школа. – 2004. – №11.–С. 41–45.
14. Гукасова А.М. Методика трудового навчання. - М., 1990.
15. Гуцан Л. Гра як засіб пропедевтичної профорієнтаційної роботи. // Початкова школа. – 2005. – №9.–С. 51–53.
16. Денис С.А. Дидактичні ігри. // Початкова школа. – 1986. – №10.
17. Ельконін Д.Б. Психологія гри. -М.: Владос-прес.
18. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні. // Рідна школа. – 2000. – №4.–С. 63–64.
19. Жорник О. Формування пізнавальної діяльності учнів у процесі спільної ігрової діяльності. // Рідна школа. – 2000. – №3.–С. 37–39.
20. Земцева Л.И., Сушкова Е.Ю. Роль дидактической игры на уроках математики. // Начальная школа. – 1988. – №10.
21. Зразкові програми основної загальної освіти. - М., 2000 . Колосов П. Місце навчальної гри у методичній системі сучасної дидактики. // Рідна школа. – 2000. – №11.–С. 65–66.
22.       Колосов П. Місце навчальної гри у методичній системі сучасної дидактики. // Рідна школа. – 2000. – №11.–С. 65–66.
23. Кравцова Е.Е.Методологическое значение взглядов Д.Б.Эльконина на детскую игру.// Мир психологи. - №1. –С. 68-76.
24. Кудикіна Н.В. Внесок вітчизняних психологів у формування педагогічної теорії ігрової діяльності дітей // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – №1.–С. 7–9.
25. Кудикіна Н.В. Ретроспективний погляд на формування сучасної моделі ігрової діяльності. // Шлях освіти. – К. – 2003. – №1.–С. 46–49.
26. Кулешова І.В. Ділові ігри для педагогічних рад та методоб'єднань / І. В. Кулешова / / Науково-методичний журнал заступника директора школи з виховної работе.-2005.-И 5. - С. 65-71.
27. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М., 1972. – 445 с.
28. Лихачов Б. Педагогіка. - М., 2000.
29. Маслюкова Т.А. Дидактические игры на уроках математики. // Начальная школа. – 1997. – №2. – С. 52–54.
30. Пахно Т.І. елементи гри на уроках математики. // Початкова школа. – 1985. – №5.
31. Програмно-методичні матеріали. Технологія 5-11 класи. - М.. 2000.
32. Психология. Словарь / Под ред. А.В. Петровского.‑М., 1990.–94 с.
33. Рудакова Т.І. Дидактична гра – дієвий засіб активізації пізнавальної активності учнів. // Початкове навчання та виховання. – 2005. – №16–18.–С. 7–13.
34. Стольникова С. Дитяча гра під кутом зору психолога. // Початкова освіта. – 2003. – №38. – С. 7.
35. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори. – К., «Радянська школа», 1949, С. 213.
36. Эльконин Д.Б. Психология игры. – М.: Педагогика. – 1978. – 304 с.

 

      Ресурси мережі інтенет

     1.  http://bukvar.su/

2.http://metod-portfolio.blogspot.ru/

3.http://revolution.allbest.ru/

4.http://www.bestreferat.ru/

5.http://www.referat-sochinenie.ru/add/pedagogika/didaktichna_gra_yak_metod_navchannya_matematiki_v_pochatkovih_klasah.html

6.http://www.studfiles.ru/preview/2040989/

7.http://xreferat.com/71/3313-2-didaktichna-gra-yak-metod-navchannya-matematiki-v-pochatkovih-klasah.html

8.https://www.kazedu.kz/

                                                Додаток  А

 

Розробка  уроку   математики  у 6 класі

 

 

Тема. Розв’язування вправ на всі дії із звичайними дробами

Мета. Узагальнювати вміння виконувати вправи, що передбачають застосування правил додавання, віднімання, множення та ділення звичайних дробів, використання властивостей додавання та множення;відпрацювати навички використання цих знань для виконання вправ , що передбачають усі арифметичні дії з дробами ; розвивати  позитивні риси особистості ; розвивати логічне мислення , увагу , пам’ять , вміння чітко й математично грамотно висловлювати власну думку ; виховувати старанність , наполегливість , акуратність під час запису в зошитах .

  «Розум полягає не лише в знаннях , але й у вмінні застосовувати ці знання.» Аристотель

                                             Хід уроку

          І.  Організація учнів до уроку.

1. Бесіда:

• Який зараз рік ?
• Скільки місяців має цей рік ?
• Який зараз місяць ?
• Скільки днів має цей місяці ?
• Який сьогодні день тижня ?
• Яке сьогодні число ?

2. Запис дати в зошити

ІІ. Повідомлення теми , мети уроку.

3. Запис теми у зошити.

ІІІ. Робота над темою уроку :

1. Гра «Світофор»

Вчитель :(формулює твердження , правильні і неправильні , а учні повинні піднімати сигнальні картки : зеленого кольору , якщо твердження правильне і червоного-якщо ні і дати правильну відповідь )

2.Гра з м’ячем «Ти мені , я тобі»

(Вчитель задає питання і кидає з м’яч учневі , який відповідає на питання і повертає   м’яч вчителеві )

3.Самостійна робота

4. Гра « Хрестики –нулики»

5. Розшифруй слово

6.Автотренінг (фізкультхвилинка)

7. Гра «Мовчанка»

8. Розгадай ребус

9.Підсумок уроку.

ІV.Домашнє завдання

 

                                                Додаток Б

 

Дидактичний матеріал до уроку

 

 

 

ТАЛОН САМОКОНТРОЛЮ

Првзвище, ім’я

 

Клас

 

	Завдання	Кількість балів
1.	Ти мені , я тобі(0,5бал)
2.	Самостійна робота (1бал)
3.	«Хрестики-нулики»(1бал)
4.	Зашифроване слово(1 бал)
5.	Гра «Мовчанка»(1бал)
6	Ребус (0,5бал)
	Всього
	Оцінка

Кількість балів	Оцінка
Більше 12 балів	11
10- 12 балів	10
9 балів	9
8 балів	8
7 балів	7

 

          Шкала

оцінювання:

 

 

 

 

 

 

 

   

 

                                                    Додаток В

 

 

                                Дидактичний матеріал до уроку

 

 

 

«ХРЕСТИКИ»                        «НУЛИКИ»

  1)    +                                              1)  5 -  4 =

  2)   +    =                                         2) +   =

3)    -     =                                         3) + =

   4)    +    =                                       4)   -  =

  5)  1 -     =                                         5) 2 + =

 

 

 

 

2/5 *3/7	30 *1/6	50:5/6	1/7*7/1	3/7*( 7/3*6)
7/8*3/4	4/5:4/5*8/9	4*3/5	300	3/7*( 7/3*2)

 

∙	20 ∙	40 :	∙	∙ ( ∙ 5 )
∙	: ∙	∙	200	∙ ( ∙ 1 )

 

                                                  Додаток Д

 

                              Дидактичний матеріал до уроку

 

 

 

          

 

 

 

 

               

                                                   Додаток Е

 

Фотографії

 

 

Фото1

 

 

 

Фото 2

 

                                             Додаток Ж

 

Розробка уроку фізики у 9 класі

 (інтегрований, проводимо разом з учителем інформатики)

 

Тема уроку Подорож у країну «Електрика»

Мета: У формі гри узагальнити, повторити, систематизувати знання й уміння учнів,

одержані під час вивчення І частини теми «Електричні явища»,

закріпити знання та навики з тем «Основи Інтернету» та «Основи роботи

з текстовою інформацією».

Тип уроку: Узагальнення й систематизація знань

Структура уроку:

1. Організаційний етап (2 хв).

2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку (5 хв).

3. Узагальнення й систематизація знань (30 хв):

а) І етап – місто Всезнайок(фізичний футбол);

б) ІІ етап – місто Фізичних приладів(«дерево мудрості»);

в) ІІІ етап – місто Майстрів(складання схем, захист проектів);

г) ІV етап - місто Нерозгаданих таємниць (вулиця Формул, проспект Здатних

мислити).

4. Підбиття підсумків уроку (2 хв).

5. Домашнє завдання (1 хв).

6. Узагальнення уроку( 5 хв).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап.

Учителі вітаються і відзначають відсутніх на уроці.

2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку

Учитель фізики:

Сіли, діти, всі рівненько,

Усміхнулися гарненько.

Настрій на урок взяли,

Працювати почали.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку

Учитель інформатики: Приготуйтесь до уроку, відкрийте робочі зошити і

запишіть сьогоднішню дату. Щоб зрозуміти про що піде мова на уроці, погляньте

на екран. Що ви бачите на ньому?

Учитель фізики: Завдяки чому вона ......? Правильно, завдяки електричному струму

Отже, наше завдання сьогодні пригадати закони електричного струму. Для цього

ми здійснимо з вами подорож у країну « Електрика».

3. Узагальнення й систематизація знань :

Учитель фізики:

Струм електричний – гном чарівний,

З ним ми стикаємось всюди й в усім:

Учні:

                                        Додаток З

 

Розробка уроку фізики у 9 класі

Ліфт піднімає на поверх найвищий,

І в пилососі весело свище,

Гарно освітлює завжди наш дім,

Тепло й затишно живеться нам з ним!

Струм пече булочки і короваї,

Оживлює тролейбуси й трамваї.

Струм електричний нам в службі усюди,

І вдячні за поміч йому усі люди.

Учитель фізики: Країна «Електрика» є дуже великою і цікавою. Але ми відвідаємо

лише декілька міст у ній. Для цього ми на попередньому уроці поділили клас на

групи. І так, розпочинаємо нашу подорож.

Учитель інформатики: Першим відвідаємо МІСТО ВСЕЗНАЙОК.

А в ньому центральний стадіон. Чому стадіон? Найактуальнішою темою цього літа

було проведення Євро-2012. Тому ми теж попробуємо зіграти у футбол. Але футбол

не звичайний, а фізичний. Правила гри такі: кожна група одержує по чотири

запитання та за правильну відповідь отримують «м’яч», якщо ж ні, то має право

відповісти на запитання представники інших груп і таким чином одержатьдодатковий м’яч. Гру розпочинає пошукова група. Приготуйтеся і зосередьтеувагу на екрані.

1. Яку величину ми називаємо силою струму?

(наступне запитання)

2. Якою літерою позначаємо силу струму?

3. Назвіть прилад для вимірювання сили струму.

4. Яка одиниця вимірювання сили струму?

До гри нехай підготується група « Фізична лабораторія».

1. Що таке електрична напруга?

2. Якою літерою позначаємо напругу?

3. Назвіть прилад для вимірювання напруги.

4. Яка одиниця вимірювання електричної напруги?

А зараз відповідь на запитання дають «Віртуози обчислень».

1. Для чого використовують реостат?

2. Чому виникає опір у провіднику?

3. Від чого залежить опір провідника?

4. В яких одиницях вимірюється опір провідника?

І гру завершує дослідницька група

1. Щоб працювали споживачі електричного струму складають

що..?

2. Які види з’єднання провідників ви знаєте?

3. Яке з’єднання називають послідовним?

4. Яке з’єднання називають паралельним?

 

                                                       Додаток К

Розробка уроку фізики у 9 класі

Отож, гра наша завершилась. А тепер підіб’ємо підсумки. В кожного з

вас на партах знаходиться картка обліку знань. У ній навпроти фізичного

футболу запишіть кількість порахованих «м’ячів», які ви одержали під

час гри.

МІСТО ВСЕЗНАЙОК залишаємо позаду та вирушаємо до МІСТА ФІЗИЧНИХ

ПРИЛАДІВ. Тут ми зупинимось біля «ДЕРЕВА МУДРОСТІ». Дерево це

плодоносить. Квіти - споживачі, плоди - фізичні прилади, а листочки – види

з’єднань. З кожної групи підійдіть представники до дерева. Зірвіть по квітці, плоду і

листку. Використовуючи вибрані елементи на їх зворотній стороні в зошитах

намалюйте схему електричного кола. (Діти виконують завдання. Вчитель слідкує заходом роботи). Щоб перевірити, чи правильно ви намалювали схему електричного

кола , подивіться на екран і знайдіть свою схему. Якщо ви її бачите, це означає, що

із завданням справились правильно, тому в карті обліку знань запишіть 10 балів,

хто не знайшов записує 0 балів.

Мандруючи фізичними містами, ми вже повторили теоретичний матеріал. А

тепер я хочу дізнатись, як ви зможете застосувати знання на практиці . Для цього

вирушаємо у МІСТО МАЙСТРІВ . Щоб у ньому не заблукати, запрошуємо

екскурсоводів , а саме представників кожної групи......... Візьміть, будь-ласка,

зошити і вийдіть на середину класу.

Підійдіть до столу з фізичними приладами і використовуючи намальовані схеми

виберіть потрібні елементи і складіть з них схему електричного кола. Про

правильність виконання завдання нам просигналізує лампочка, яка повинна

загорітись. Отож, беріться до роботи.

Учитель інформатики: А поки наші майстри працюють фізично ми теж не будемо

марнувати час. Кожній групі було домашнє завдання було підготувати проектну

роботу. Одні групи створили комп’ютерні презентації, інші – доповіді.

Пошукова група повинна була дізнатись про новітні технології електричного

струму. Тож надаємо вам слово. Наша група дізналась, що у Франції є місто

Тулуза, яке стало першим мегаполісом у світі, де освітлення центральних вулиць

здійснюється завдяки самим пішоходам. Тут вуличне покриття включає блоки з

сенсором, мікрочіпом і генератором. Сенсор поглинає і передає енергію кроку

людини на генератор, а той виробляє електричний струм. Сполучені в єдину мережу

подібні блоки освітлюють вулиці.

Група – «Віртуози обчислень» мала завдання порахувати, скільки коштує

одна блискавка.

Ми дізнались, що кількість теплоти, яка виділяється під час розряду блискавки,

дорівнює приблизно 30 кВт·год. Отже, якщо 1 кВт·год коштує 35 копійок, то

перемноживши 30 на 35 одержуємо, що «вартість» однієї блискавки 10 грн.50 к.

Група - « Фізична лабораторія» повинна була дослідити ,чому птахи спокійно

сидять на високовольтних проводах.Тіло птаха являє собою розгалужене коло, опір якого набагато більший порівняно зопором шматка провода між лапками птаха.

 

                                               Додаток Л

 

Розробка уроку фізики у 9 класі

Тому сила струму, який проходитьчерез тіло птаха, є дуже малою. Але якщо птах випадково хвостом або крилом  доторкнеться до стовпа та в такий спосіб з’єднається із землею, його відразу буде вбито струмом, оскільки відбувається явище заземлення.

А про що дізналась «Дослідницька група»?

Ми дізнались про цікаву одиницю виміру. Всі ви знаєте, що багато одиниць

фізичних величин названі вчесть відомих вчених. А чи знаєте ви, що Георг Ом, був

двічі удостоєний такої честі. Всім знайома одиниця виміру опору «Ом», але

виявляється, що в деяких країнах фізичну величину, зворотню опору -

електропровідність, вимірюють в одиницях, що позначається - «мо».

Учитель інформатики: Усі проектні роботи є цікавими. Тому ті учні, які приклали

зусиль до пошуку інформації у своїх картках оцінювання навпроти «Місто

майстрів» нехай допишуть 15 балів.

Наші майстри вже завершили свою робот, наскільки якісно ми вже бачимо.

Відмінно справились із завданням такі учні...., і заробили 15 б, а такі то учні...

справились з завданням не повністю, тому заробили менше балів по 7 б.

Подорож наша підходить до кінця і ми подорожуємо останнім містом під назвою

«ЗДАТНІХ МИСЛИТИ», тут недавно відбувся землетрус. На вулиці ФОРМУЛ

сталась біда – всі формули переплутались. Ваше завдання встановити відповідність

між формулами та фізичними величинами.

( хто правильно виконує завдання, одержує за кожну відповідь по 2 б) Отож, увага

на екран

Учитель фізики: На вулиці ФОРМУЛ повний порядок, і ми переходимо на

проспект НЕРОЗГАДАНИХ ТАЄМНИЦЬ. Перебуваючи тут учні повинні

розв’язати задачі.

(Учні отримують задачі на картках.)

Задача №1

1.Яку напругу треба прикласти до свинцевої дротини довжиною 2 м, щоб сила

струму у ній дорівнювала 2 А? Площа поперечного перерізу її 0,3 мм2, а питомий

опір свинцю 0,21 . (Відповідь: 2,8 В)

Задача №2

2. Резистори опорами 9 Ом і 18 Ом з’єднанні паралельно та підключені до

джерела постійної напруги 36 В. Яка сила струму у кожному з резисторів?

( Відповідь: 6 А )

Задача №3

Яка кількість теплоти виділяється при проходженні електричного струму у

мідному провіднику довжиною 5 м протягом 5 хв, якщо сила струму у ньому

дорівнює 5 А, а площа поперечного перерізу його 0,4 мм2.

 Питомий опір міді 0,017 . (Відповідь : 1,6 Дж)

Задача №4

Три резистори опорами 9 Ом , 18 Ом і 27 Ом з’єднанні за даною схемою та

                                                      Додаток М

Розробка уроку з фізики у 9 класі

підключені до джерела постійної напруги 36 В. Яка сила струму в електричному

колі? ( Відповідь: 1,45А )

Хто з кожної групи розв’яже свою задачу біля дошки?

4. Підбиття підсумків уроку

Учитель інформатики: Оцінює творчі завдання виконані учнями.

Учитель фізики: Подорож наша завершилась і ви всі з нетерпінням чекаєти

результату своєї діяльності. Для цього підрахуєте всі свої бали у катках обліку

знань і співставте з шкалою оцінювання, що зображена на екрані.

5. Домашнє завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Додаток Н

 

Фотографії

 

Фото 3

 

 

 

Фото 4

 

 

   Фото 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок з фізики 9 клас(інтегрований, проводимо разом з учителем інформатики)

 

Тема уроку Подорож у країну «Електрика»

Мета: У формі гри узагальнити, повторити, систематизувати знання й уміння учнів,

одержані під час вивчення І частини теми «Електричні явища»,

закріпити знання та навики з тем «Основи Інтернету» та «Основи роботи

з текстовою інформацією».

Тип уроку: Узагальнення й систематизація знань

Структура уроку:

1. Організаційний етап (2 хв).

2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку (5 хв).

3. Узагальнення й систематизація знань (30 хв):

а) І етап – місто Всезнайок(фізичний футбол);

б) ІІ етап – місто Фізичних приладів(«дерево мудрості»);

в) ІІІ етап – місто Майстрів(складання схем, захист проектів);

г) ІV етап - місто Нерозгаданих таємниць (вулиця Формул, проспект Здатних

мислити).

4. Підбиття підсумків уроку (2 хв).

5. Домашнє завдання (1 хв).

6. Узагальнення уроку( 5 хв).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап.

Учителі вітаються і відзначають відсутніх на уроці.

2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку

Учитель фізики:

Сіли, діти, всі рівненько,

Усміхнулися гарненько.

Настрій на урок взяли,

Працювати почали.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку

Учитель інформатики: Приготуйтесь до уроку, відкрийте робочі зошити і

запишіть сьогоднішню дату. Щоб зрозуміти про що піде мова на уроці, погляньте

на екран. Що ви бачите на ньому?

Учитель фізики: Завдяки чому вона ......? Правильно, завдяки електричному струму

Отже, наше завдання сьогодні пригадати закони електричного струму. Для цього

ми здійснимо з вами подорож у країну « Електрика».

3. Узагальнення й систематизація знань :

Учитель фізики:

Струм електричний – гном чарівний,

З ним ми стикаємось всюди й в усім:

Учні:

Ліфт піднімає на поверх найвищий,

І в пилососі весело свище,

Гарно освітлює завжди наш дім,

Тепло й затишно живеться нам з ним!

Струм пече булочки і короваї,

Оживлює тролейбуси й трамваї.

Струм електричний нам в службі усюди,

І вдячні за поміч йому усі люди.

Учитель фізики: Країна «Електрика» є дуже великою і цікавою. Але ми відвідаємо

лише декілька міст у ній. Для цього ми на попередньому уроці поділили клас на

групи. І так, розпочинаємо нашу подорож.

Учитель інформатики: Першим відвідаємо МІСТО ВСЕЗНАЙОК.

А в ньому центральний стадіон. Чому стадіон? Найактуальнішою темою цього літа

було проведення Євро-2012. Тому ми теж попробуємо зіграти у футбол. Але футбол

не звичайний, а фізичний. Правила гри такі: кожна група одержує по чотири

запитання та за правильну відповідь отримують «м’яч», якщо ж ні, то має право

відповісти на запитання представники інших груп і таким чином одержатьдодатковий м’яч. Гру розпочинає пошукова група. Приготуйтеся і зосередьтеувагу на екрані.

1. Яку величину ми називаємо силою струму?

(наступне запитання)

2. Якою літерою позначаємо силу струму?

3. Назвіть прилад для вимірювання сили струму.

4. Яка одиниця вимірювання сили струму?

До гри нехай підготується група « Фізична лабораторія».

1. Що таке електрична напруга?

2. Якою літерою позначаємо напругу?

3. Назвіть прилад для вимірювання напруги.

4. Яка одиниця вимірювання електричної напруги?

А зараз відповідь на запитання дають «Віртуози обчислень».

1. Для чого використовують реостат?

2. Чому виникає опір у провіднику?

3. Від чого залежить опір провідника?

4. В яких одиницях вимірюється опір провідника?

І гру завершує дослідницька група

1. Щоб працювали споживачі електричного струму складають

що..?

2. Які види з’єднання провідників ви знаєте?

3. Яке з’єднання називають послідовним?

4. Яке з’єднання називають паралельним?

Отож, гра наша завершилась. А тепер підіб’ємо підсумки. В кожного з

вас на партах знаходиться картка обліку знань. У ній навпроти фізичного

футболу запишіть кількість порахованих «м’ячів», які ви одержали під

час гри.

МІСТО ВСЕЗНАЙОК залишаємо позаду та вирушаємо до МІСТА ФІЗИЧНИХ

ПРИЛАДІВ. Тут ми зупинимось біля «ДЕРЕВА МУДРОСТІ». Дерево це

плодоносить. Квіти - споживачі, плоди - фізичні прилади, а листочки – види

з’єднань. З кожної групи підійдіть представники до дерева. Зірвіть по квітці, плоду і

листку. Використовуючи вибрані елементи на їх зворотній стороні в зошитах

намалюйте схему електричного кола. (Діти виконують завдання. Вчитель слідкує заходом роботи). Щоб перевірити, чи правильно ви намалювали схему електричного

кола , подивіться на екран і знайдіть свою схему. Якщо ви її бачите, це означає, що

із завданням справились правильно, тому в карті обліку знань запишіть 10 балів,

хто не знайшов записує 0 балів.

Мандруючи фізичними містами, ми вже повторили теоретичний матеріал. А

тепер я хочу дізнатись, як ви зможете застосувати знання на практиці . Для цього

вирушаємо у МІСТО МАЙСТРІВ . Щоб у ньому не заблукати, запрошуємо

екскурсоводів , а саме представників кожної групи......... Візьміть, будь-ласка,

зошити і вийдіть на середину класу.

Підійдіть до столу з фізичними приладами і використовуючи намальовані схеми

виберіть потрібні елементи і складіть з них схему електричного кола. Про

правильність виконання завдання нам просигналізує лампочка, яка повинна

загорітись. Отож, беріться до роботи.

Учитель інформатики: А поки наші майстри працюють фізично ми теж не будемо

марнувати час. Кожній групі було домашнє завдання було підготувати проектну

роботу. Одні групи створили комп’ютерні презентації, інші – доповіді.

Пошукова група повинна була дізнатись про новітні технології електричного

струму. Тож надаємо вам слово. Наша група дізналась, що у Франції є місто

Тулуза, яке стало першим мегаполісом у світі, де освітлення центральних вулиць

здійснюється завдяки самим пішоходам. Тут вуличне покриття включає блоки з

сенсором, мікрочіпом і генератором. Сенсор поглинає і передає енергію кроку

людини на генератор, а той виробляє електричний струм. Сполучені в єдину мережу

подібні блоки освітлюють вулиці.

Група – «Віртуози обчислень» мала завдання порахувати, скільки коштує

одна блискавка.

Ми дізнались, що кількість теплоти, яка виділяється під час розряду блискавки,

дорівнює приблизно 30 кВт·год. Отже, якщо 1 кВт·год коштує 35 копійок, то

перемноживши 30 на 35 одержуємо, що «вартість» однієї блискавки 10 грн.50 к.

Група - « Фізична лабораторія» повинна була дослідити ,чому птахи спокійно

сидять на високовольтних проводах.Тіло птаха являє собою розгалужене коло, опір якого набагато більший порівняно з

опором шматка провода між лапками птаха. Тому сила струму, який проходить

через тіло птаха, є дуже малою. Але якщо птах випадково хвостом або крилом

доторкнеться до стовпа та в такий спосіб з’єднається із землею, його відразу буде

вбито струмом, оскільки відбувається явище заземлення.

А про що дізналась «Дослідницька група»?

Ми дізнались про цікаву одиницю виміру. Всі ви знаєте, що багато одиниць

фізичних величин названі вчесть відомих вчених. А чи знаєте ви, що Георг Ом, був

двічі удостоєний такої честі. Всім знайома одиниця виміру опору «Ом», але

виявляється, що в деяких країнах фізичну величину, зворотню опору -

електропровідність, вимірюють в одиницях, що позначається - «мо».

Учитель інформатики: Усі проектні роботи є цікавими. Тому ті учні, які приклали

зусиль до пошуку інформації у своїх картках оцінювання навпроти «Місто

майстрів» нехай допишуть 15 балів.

Наші майстри вже завершили свою робот, наскільки якісно ми вже бачимо.

Відмінно справились із завданням такі учні...., і заробили 15 б, а такі то учні...

справились з завданням не повністю, тому заробили менше балів по 7 б.

Подорож наша підходить до кінця і ми подорожуємо останнім містом під назвою

«ЗДАТНІХ МИСЛИТИ», тут недавно відбувся землетрус. На вулиці ФОРМУЛ

сталась біда – всі формули переплутались. Ваше завдання встановити відповідність

між формулами та фізичними величинами.

( хто правильно виконує завдання, одержує за кожну відповідь по 2 б) Отож, увага

на екран

Учитель фізики: На вулиці ФОРМУЛ повний порядок, і ми переходимо на

проспект НЕРОЗГАДАНИХ ТАЄМНИЦЬ. Перебуваючи тут учні повинні

розв’язати задачі.

(Учні отримують задачі на картках.)

Задача №1

1.Яку напругу треба прикласти до свинцевої дротини довжиною 2 м, щоб сила

струму у ній дорівнювала 2 А? Площа поперечного перерізу її 0,3 мм2

, а питомий

опір свинцю 0,21 . (Відповідь: 2,8 В)Задача №2

2. Резистори опорами 9 Ом і 18 Ом з’єднанні паралельно та підключені до

джерела постійної напруги 36 В. Яка сила струму у кожному з резисторів?

( Відповідь: 6 А )

Задача №3

Яка кількість теплоти виділяється при проходженні електричного струму у

мідному провіднику довжиною 5 м протягом 5 хв, якщо сила струму у ньому

дорівнює 5 А, а площа поперечного перерізу його 0,4 мм2

. Питомий опір міді

0,017 . (Відповідь : 1,6 Дж)

Задача №4

Три резистори опорами 9 Ом , 18 Ом і 27 Ом з’єднанні за даною схемою та

підключені до джерела постійної напруги 36 В. Яка сила струму в електричному

колі? ( Відповідь: 1,45А )

Хто з кожної групи розв’яже свою задачу біля дошки?

4. Підбиття підсумків уроку

Учитель інформатики: Оцінює творчі завдання виконані учнями.

Учитель фізики: Подорож наша завершилась і ви всі з нетерпінням чекаєти

результату своєї діяльності. Для цього підрахуєте всі свої бали у катках обліку

знань і співставте з шкалою оцінювання, що зображена на екрані.

5. Домашнє завдання

Учитель фізики: Повторити § 5-17 . Розв’язати задачі вправи № 16 (3-4). ст. 97

і для тих хто бажає досягти вищих результатів, окреме додаткове завдання

:скласти кросворд на тему «Електричний струм