Методичний матеріал "Кінезіологія, як елемент розвитку дитини. Тренувальні вправи".

Відділ освіти

Добропільської міської ради

Кінезіологія, як елемент розвитку  дитини. Тренувальні  вправи.

Саяпова Оксана Сергіївна

вчитель-логопед І категорії

відділу освіти Добропільської міської ради    

Доведено, що певну роль у виникненні  змін відіграють порушення функціональної аси­метрії кори великих півкуль головного мозку й міжпівкульна взаємодія. Зв'язок двох півкуль мозку надзвичайно важливий. У разі його пору­шення (або несформованості) виявляється недоступність або складність координації рухів (наприклад: ходьба, робота обома руками).

Своєчасна корекційно-оздоровча робота сприяє розвитку відповід­них психічних функцій. Основні її напрямки:

• розвиток загальної рухової координації;
• формування погоджених рухів двома руками й ногами;
• розвиток координації рук і ніг, формування міжфункціональних зв'язків.

Особливе місце в корекційній роботі посідає формування міжпів-кульної взаємодії.

Міжпівкульну взаємодію можна розвивати за допомогою комплексу спеціальних кінезіологічних вправ.

Праці В. М. Бехтерєва, О. М. Леонтьєва, О. Р. Лурія засвідчили про вплив маніпуляцій рук на функції вищої нервової діяльності та роз­витку мовлення. Отже, корекційно-розвиваюча робота повинна бути спрямована від руху до мислення, а не навпаки.

Кінезіологічні вправи дають можливість задіяти ті ділянки мозку, які раніше не брали участі в навчанні. Цікаво відзначити, що людина може мислити, сидячи нерухомо. Однак для закріплення думки слід рухатися.

 І. П. Павлов вважав, що будь-яка думка закінчується рухом. Саме тому багатьом людям легше мислити під час повторюваних фізич­них дій, наприклад: при ходьбі, погойдуванні ногою, постукуванні олівцем по столу та ін. На руховій активності побудовані всі нейропсихологічні корекційно-розвивальні програми! Ось чому слід пам'ятати, що нерухома дитина не навчається!

• У ході систематичних занять за кінезіологічними програмами в дитини зникають явища дислексії, розвиваються міжпівкульні зв'язки, поліпшується пам'ять і концентрація уваги. У зв'язку з поліпшенням інтегративної функції мозку в багатьох дітей спостерігається значний прогрес у здібностях до навчання та вміння керу­вати своїми емоціями.

До комплексу кінезіологічних вправ включають:

• вправи на розтягування, які нормалізують гіпертонус (м'язове напруження) та гіпотонус (неконтрольовану м'язову млявість);
• дихальні вправи, які покращують ритміку ор­ганізму, розвивають самоконтроль;
• вправи для очей розвивають міжпівкульну взаємодію, підвищують енергію організму;
• під час виконання рухів для тіла розвиваєть­ся міжпівкульна взаємодія, знімаються мимо­вільні, ненавмисні рухи й м'язові затиски;
• вправи для розвитку дрібної моторики;
• вправи на релаксацію;
• масаж.

Вправи необхідно проводити щодня протягом шести-восьми тижнів упродовяс 15-20 хв у день.

Для поступового ускладнення вправ можна використовувати:

• прискорення темпу виконання;
• виконання із заплющеними очима;
• підключення рухів очима та язиком до рухів руками;
• підключення дихальних вправ та методу візуалізації.

Хочу поділитися досвідом проведення занять за кінезіологічними програмами в спеціальній групі дітей із порушеннями мовлення в умовах дошкільного закладу. Ми розділили вправи за змістом, визначили їх призначення і пропонуємо використовувати в різні режимні моменти дня.

ВПРАВИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ПСИХОЕМОЦІЙНОГО НАСТРОЮ

Проводимо емоційностимулювальні вправи, до комплексу яких, з пев­ним дозуванням, включаємо дихальні вправи, пантоміму, імітаційні рухи, вправи на релакса­цію, пальчикову гімнастику, виконання яких су­проводжуємо читанням віршів. Вправи проводи­мо без примусу, вони повинні надати позитивного емоційного настрою на весь день.

КІНЕЗІОЛОГІЧНІ ХВИЛИНКИ НА ЗАНЯТТЯХ

Дихальні вправи

Мета: активізувати роботу стовбурових відділів мозку;

• розвивати праву півкулю.

І. Вдих, пауза, видих, пауза. Ефективно вико­ристовувати образне уявлення (візуалізацію), тобто підключати праву півкулю. Наприклад, можна уявити жовту кульку в животику. Під час вдиху губи витягують трубочкою і з шу­мом «п'ють» повітря.

2.      Дихання тільки через ліву, праву ніздрю. (Ди­хання тільки через ліву ніздрю активізує робо­ту правої півкулі головного мозку, сприяє за­спокоєнню й релаксації. Дихання тільки через праву ніздрю активізує роботу лівої півкулі го­ловного мозку, сприяє розв'язанню раціональ­них завдань).
3.      Глибокий вдих. Пауза. На видиху вимовляти звуки.

«Хмара дихання»

Початкове положення стоячи, руки опущені. Повільно вдихнути через ніс, надути животик, руки перед грудьми. Повільно видихнути через рот, одночасно малюючи коло симетрично двома руками. Намагатися розподілити повітря на все коло (З рази). Тепер намалювати квадрати й три­кутники.

«Гімнастика мозку»

Мета: розвивати міжпівкульну взаємодію (мо­золисте тіло).

Використовують вправи, які добре відомі вчителям-логопедам. «Кулак — ребро — долоня», «Лезгинка», «Вухо — ніс», «Будинок — їжачок — замок», «Гусак — курка — півень», «Зайчик — каблучка — ланцюжок», «Ножиці — собака — конячка», «Зайчик — коза — виделка».

Доцільно використовувати віршовані рядки для того, щоб вправи були цікавішими. Напри­клад:

«Жабка» (кулак — ребро — долоня)

Три поясення руки на столі або на коліні по­слідовно змінюють один одного: кулак (долонею вниз), долоня ребром, долоня вниз:

Жабка (кулак) хоче (ребро) до ставка (до­лоня),

Жабці (кулак) дуже нудно (ребро) тут (до­лоня). _#

«Оладки»

Права рука лежить на першому коліні доло­нею вниз, ліва — на другому долонею вгору. Од­ночасна зміна: тепер права — долонею догори, а ліва — долонею вниз. У міру засвоєння вправи рухи прискорюють.

«Горизонтальна вісімка»

Витягнути перед собою праву руку на рівні очей, пальці стиснути в кулак, залишивши серед­ній і вказівний палець витягнутими. Намалювати в повітрі горизонтальну вісімку якомога більшого розміру. Починати малювати із центра й стежи­ти очима за кінчиками пальців, не повертаючи голови. Потім підключити язик, тобто одночасно з очима стежити за рухом пальців, висунувши з рота язик.

«Око-мандрівник»

Початкове положення стоячи. Не повертаючи голови, знайти очима будь-який предмет, який назвав педагог.

КІНЕЗІОЛОПЧНІ ВПРАВИ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ, НА ПРОГУЛЯНЦІ, ПІД ЧАС ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Застосовуємо всі кінезіологічні ігри та впра­ви для психомоторного розвитку шкільників, спрямовані на відпрацювання в дітей узгоджених рухів голови, тулуба, очей, язика, рук та ніг.

Вправи на розтягування

Мета:

• розвивати міжпівкульну взаємодію;
• знімати мимовільні, ненавмисні рухи та м'я­зові затиски.

«Дерево»

Початкове положення сидячи навпочіпки. Сховати голову в коліна, обхопити їх руками. Уя­вити себе насіннячком, яке поступово проростає та перетворюється в дерево. Повільно підвестися, розпрямити тулуб, витягнути руки вгору. Потім напружити тіло й витягнутися. Подув вітер — розгойдувати, як дерево.

«Зірви яблука»

Початкове положення стоячи. Уявити собі яблуню з чудовими яблуками. Потягнути пра­вою рукою якомога вище, піднятися навшпиньки й зробити різкий вдих, зірвати яблуко. Нагнутися й покласти яблуко в кошик (видих). Потім підня­ти якомога вище ліву руку й зірвати яблуко, яке там висить.

Тепер нахилитися вперед, покласти яблуко в кошик і видихнути. Використовувати дві руки поперемінно, щоб збирати всі гарні великі яблука та складати їх у кошик.

 «Снігова баба»

Уявити себе сніговою бабою. Тіло тверде, як замерзлий сніг. Настала весна, пригріло сонце, снігова баба почала танути. Спочатку «тане» та провисає голова, потім опускаються плечі, роз­слабляються руки й т. ін. У кінці вправи дити­на м'яко падає на підлогу та зображує калюжку води. Необхідно розслабитися. Пригріло сонечко, вода в калюжі стала випаровуватися та перетво­рилася на невеличку хмарку. Дме вітер та жене хмарку по небу.

Вправи необхідно проводити щодня. Дитина виконує разом із дорослим, потім самостійно по пам'яті. Вправу виконує спочатку правою рукою, потім лівою, потім двома руками разом. У разі ускладнення дорослий пропонує дитині допома­гати собі командами, які вимовляє вголос або про себе.

Бажаю успіху!

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ

• «Мозок, добре влаштований, вартий більшого, ніж мозок, добре наповнений»
• Нерухома дитина не навчається. Будь-яка нова інформація повинна закріплюватися рухом.
• Для успішного навчання дітей з мінімальними мозковими дисфункціями використовується повноцінний розвиток міжпівкульної взаємодії.
• Лінощі дитини — сигнал негараздів педагогічної    діяльності дорослого, неправильно обраної  методики роботи з дитиною.