Методичний матеріал "Методичні підходи до організації самостійної роботи в коледжі"

Кордонська А.В., спеціаліст   вищої категорії, викладач-методист

Україна, м. Могилів-Подільський

Методичні підходи до організації самостійної роботи в коледжі

Побудова системи освіти в Україні на принципово нових соціально-економічних засадах зумовлює посилення уваги суспільства до підвищення загальноосвітньої, фахової, комунікативної компетенції майбутніх фахівців, забезпечення їхньої конкурентоспроможності. Виконання завдань, що постали перед вищими навчальними закладами, вимагають пошуку шляхів удосконалення навчально-виховного процесу, розроблення нових методів та організаційних форм взаємодії викладача і студента. Разом з тим самим життям доведено, що тільки ті знання, до яких студент прийшов самостійно, завдяки власному досвіду, думці та діям, стають справді міцним його здобутком. Саме тому коледж поступово переходить від передавання інформації у готовому вигляді до керівництва самостійною пізнавальною діяльністю студентів, формування у них досвіду самостійної навчальної роботи.

Організація самостійної роботи студента – важлива складова навчального процесу вищого навчального закладу. Самостійність у здобутті знань передбачає оволодіння складними вміннями і навичками бачити зміст та мету роботи, організовувати власну самоосвіту, вміння по-новому підходити до вирішуваних питань, пізнавальну і розумову активність і самостійність, здатність до творчості. Теми, що виносяться для самостійного опрацювання, безпосередньо пов’язані з навчальним матеріалом, який вивчається під час проведення аудиторних занять. Для самостійної роботи студенту  пропонується ряд завдань, що  мають   розширити, систематизувати й узагальнити знання, отримані при вивченні навчальної дисципліни та вміти застосувати їх на практиці.

Основними функціями самостійної роботи студентів є: пізнавальна, самостійна, прогностична, коригуючи та виховна. Пізнавальна функція визначається засвоєнням студентом систематизованих знань з дисциплін. Самостійна функція – це формування вмінь і навиків, самостійного їх оновлення і творчого застосування. Прогностична функція є вмінням студента вчасно передбачати й оцінювати як можливий результат, так і саме виконання завдання. Коригуюча функція визначається вмінням вчасно коригувати свою діяльність. Виховна функція – це формування самостійності як риси характеру.

 Основний зміст завдань самостійної роботи студента – складання тез, опорних конспектів, таблиць, розробка планів проведення бесіди, диспуту, кон. Головне, щоб студент в окремому зошиті для самостійної роботи із навчальної дисципліни вказував тему й зміст завдання, робив необхідні записи й міг їх раціонально використати  при підготовці до семінарських занять, а також при написанні  домашньої контрольної роботи.

Для органiзацiйно-методичного забезпечення самостійної роботи студентів рекомендуємо: скласти перелiк необхiдних умiнь i навичок; розробити необхiднi орiєнтованi завдання; визначити вимоги  до результатів самостійної роботи; скласти план робiт; розробити iнформацiйно-методичне забезпечення роботи студентiв: перелік пiдручників, навчальних посiбників, методичні рекомендацiї і вказiвки; підготувати й видати цi матерiали студентовi до початку вiдповiдного етапу його навчальної дiяльностi. Всi цi матерiали повиннi бути пiдiбранi з урахуванням певної спеціальності, що сприятиме розвитковi емоцiйно-мотивацiйної сфери сприйняття iнформацiйних матерiалiв, i мають забезпечувати всi види занять.

 На нашу думку, найкраще навчальний процес вивчення дисципліни буде органiзований, якщо в самостiйнiй роботi студентiв будуть використанi сучаснi засоби навчання, включаючи традицiйнi дидактичнi й засоби програмованого навчання. До них можна вiднести програмованi або частково програмованi навчальнi посiбники в комплексi з навчаючими й контролюючими комп’ютерними програмами.

 Самостiйна робота, в якiй використовуються сучаснi дидактичнi засоби, дає можливість забезпечити: формування самостiйностi студента; забезпечення контролю дiй студента; iнформування студентiв про рiвень досягнення цiлей; визначення вимог до результатiв дiяльностi студента; створення зовнiшнiх i внутрiшнiх умов дiяльностi; урахування iндивiдуальних особливостей кожного студента; надання студентовi можливостей планування своїх дiй; забезпечення студентовi можливостей коригувати свої дiї.

 У своїй роботі практикуємо такі види самостійної роботи студентів: 

1. Вивчення нового матеріалу: читання та конспектування літературних джерел інформації; перегляд відеозаписів.

2. Поглиблене вивчення матеріалу: підготовка до контрольних, практичних, лабораторних робіт, колоквіумів, семінарів; виконання типових завдань.

3. Вивчення матеріалу з використанням елементів творчості.

4. Вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок в умовах виробництва.

Одним із головних аспектів організації самостійної роботи є розробка форм і методів організації контролю за самостійною роботою студентів.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних навчальних занять. Для контролю самостійної роботи студентів використовуємо: відповідь на контрольні або тестові питання; перевірку конспекту; перевірку рефератів; перевірку розв'язаних задач; перевірку розрахунків; перевірку виконаних індивідуальних завдань.

Для самостійного вивчення матеріалу з кожної дисципліни викладачі розробляють методичні матеріали різного рівня і призначення (дидактичне  забезпечення) при цьому ці матеріали повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента (тести, пакети контрольних завдань, питання та завдання для самоконтролю).

 Педагогічна ефективність самостійного вивчення студентами програмного матеріалу залежить від багатьох чинників, а саме планування, керівництва і контролю. Але, досвід роботи переконує, що основним чинником є наявність чіткої мотивації. Створення постійно діючої мотиваційної атмосфери доводить, що остання, як правило, повністю спрацьовує в період навчання і, що головне, розвиває загальносоціальні, навчально-пізнавальні, професійні мотиви, закладає в студента стійкий механізм мотиваційності у вчинках.

Література

1. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / Курлянд З.Н., Хмелюк Р.І., Семенова А.В. та ін.; За ред. Курлянд З.Н. – К.: Вища школа, 2005. – С. 241

2. Демченко О. Дидактична система організації самостійної роботи студентів // Рідна школа, 2006, №5, С.68 – 70.