Методичний матеріал "Професійна адаптація молодого викладача"

Кордонська А.В., спеціаліст   вищої категорії, викладач-методист

Україна, м. Могилів-Подільський

Професійна адаптація молодого викладача

Професійна адаптація викладача  виявляється, формується і протікає як у процесі підготовки, так і безпосередньо в самій педагогічній діяльності. Ця діяльність має свої специфічні особливості, що визначаються наступними соціально-психологічними факторами:  вимоги суспільства до викладача, (соціальна складова), очікування безпосереднього оточення педагога (керівництво, колеги, студенти, батьки) і власні чекання й установки в сфері своєї професійної діяльності. Саме у цій діяльності викладач виступає як обличчя, уповноважене суспільством виховувати та здобувати професійні навички  підростаючого покоління, реалізуючи в ньому задані суспільством цілі. Hа підставі цього перед викладачем постають  високі вимоги до особистісних і професійних рис. Це насамперед: високорозвинене почуття соціальної відповідальності, інтелектуальна досконалість і моральна чистота, тобто відповідність ідеалу суспільства, здійснення якого воно хоче бачити в підростаючому поколінні. Це широка освіченість, фундаментальне знання дисципліни, володіння методикою навчання і виховання, глибокі знання в області педагогіки, психології, фізіології і навчальної  гігієни.  

 Професійна адаптація молодих викладачів-початківців має свої особливості: чим вищий рівень професійної адаптації викладача, тим швидше зростає його професійна майстерність та вміння, тим повніша його віддача і вплив на особистість, яка формується (М. М. Заброцький). В період адаптації викладач-початківець усвідомлює основні цілі своєї діяльності, її принципи, відбувається оцінка власних можливостей.

До питання адаптації вчителя в різний час зверталися вчені, педагоги і психологи: Альберт А., Л.Г. Борисова, С.Г. Вершловскій, Т.А. Воробйова, П.А. Жильцов, Н.А. Єршова, Л.М. Мітіна, A.Г. Мороз, Г.І. Насирова, М.І. Педаяс, П.А. Просецкій, М.І. Скубій, В.А. Сластенін, А.И. Ходаков та ін.

Суттєвим для процесу адаптації є  значні фізичні та психологічні навантаження з якими стикаються усі молоді викладачі без винятку. З точки зору системно-діяльнісного підходу адаптація проявляється через: адаптацію до професійної діяльності; адаптацію до викладацького колективу (колег); адаптацію до студентського колективу; адаптацію до змісту науково-педагогічної діяльності.

Саме у цей період необхідна системна  робота по психологічній та педагогічній підтримці молодих викладачів направлена на підвищення їх професійної компетентності, впливу на процес протікання адаптації в ролі викладача та становлення як науковця та педагога. Дана робота включає декілька напрямів: діагностичну, навчально-методичну, психолого-тренінгову діяльності.

Діагностика спрямована на вивчення особистісних якостей молодих викладачів, їх професійної придатності, адаптивності до науково-педагогічної діяльності; виявлення труднощів, що зустрічаються в процесі викладання, виховання, здійснення досліджень в умовах вищого навчального закладу. Результати проведення діагностичної діяльності мають лягти в основу навчально-методичної та психолого-тренінгової діяльності.

Навчально-методична діяльність передбачає створення та проведення науково-методичних семінарів для молодих викладачів, де розглядатимуться методологічні проблеми педагогіки, психології, методики викладання окремих навчальних дисциплін; методичні аспекти розробки та впровадження нових педагогічних технологій вищої школи, видання методичної продукції (навчальних посібників, методичних рекомендацій до курсів, підручників тощо). Психолого-тренінгова діяльність має на меті проведення тренінгів щодо удосконалення стилів спілкування зі студентами, колегами; розвитку позитивних якостей особистості; формування умінь впливати на колектив; здійснення власного саморозвитку як особистості, так і професіонала.

Роботу з молодими викладачами необхідно організувати так, щоб навчити його: проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність на основі психологічних уявлень; перетворювати наукову інформацію у навчальний матеріал, доступний розумінню студентів, пробуджувати інтерес до навчальної дисципліни, розвивати творчу активність студентів; 
спостерігати, сприймати психологічний стан дітей, визначати особливості стосунків у колективі, здійснювати моніторинг; здійснювати емоціонально-вольовий вплив на дітей, виявляючи організованість, цілеспрямованість, стійкість, самостійність, ініціативність; ставити завдання, інструктувати дітей, координувати їхню діяльність, співробітничати у навчальному процесі; регулювати взаємини з дітьми, їхніми батьками, колегами, керівниками; зовнішньо виражати емоції (мімікою, жестами, тоном), мати лінгвістичні здібності, які полягають у правильній артикуляції, дикції, багатстві усної мови; засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, визначати головне, логічно мислити, використовувати дедуктивні та індуктивні методи мислення; 
вивчати особливості студентів, окремих груп, колективів, фактори впливу на хід навчально-виховного процесу; брати участь у експериментальній, творчій роботі, аналізувати результати, ступінь ефективності. 
Результативною формою роботи з молодими спеціалістами є школа молодого викладача.

Молодому спеціалісту необхідна постійна товариська допомога. Роботу викладачів-наставників розглядаємо як одне з відповідальних громадських доручень, до якої залучаються досвідчені, творчо працюючі викладачі-методисти. Вони складають індивідуальний план роботи з молодим фахівцем.

Наставництво сприяє професійному становленню молодих викладачів, якщо: здійснюється цілеспрямована підготовка управлінських і педагогічних працівників для наставницької діяльності; наставницька діяльність вибудовується поетапно, відповідно до логіки проектування динаміки професійного становлення молодого педагога у сфері самоосвіти; при реалізації наставницької діяльності забезпечується вільний вибір і наставника, і молодого викладача; формується стійкий інтерес до інституту наставництва; забезпечується конструктивна професійна взаємодія наставника і молодого викладача; критеріями професійного становлення молодого педагога виступає рівень особистісно-значущого сходження його і наставника до вершин професіоналізму, безперервного саморозвитку і самоздійснення; в процесі реалізації наставництва використовуються колективні, групові та індивідуальні форми освітньої діяльності.

Наступним кроком є крок до майстерності. Кожна професія ставить певні вимоги до особистості людини.

У професійному становленні молодого викладача в сучасній вищій школі має місце наявність педагогічних здібностей. Вони складаються з таких компонентів:

- Дидактичні - мистецтво передавати знання в доступній формі.

- Конструктивні - коли педагог не використовує готових рецептів, а сам створює їх для кожної конкретної ситуації.

- Експресивні - вміння в своє пояснення доречно включити гумор, доброзичливу іронію, жарт.

- Комунікативні - правильний підхід до учнів у процесі навчання і виховання.

- Здатність розподіляти увагу – вміння тримати увагу загальної аудиторії та легко переключатися з необхідності з одного об'єкта на інший.

- Акторські - вміння в залежності від обстановки і виховних завдань бути то добрим, то суворим, то спокійним, але завжди об'єктивним і справедливим.

- Вміння контролювати свої педагогічні та психологічні здібності, тісно пов'язані між собою.

Слабку розвиненість одного із компонентів педагогічної майстерності можна компенсувати активним розвитком інших.

Наступний крок – становлення індивідуального стилю діяльності молодого педагога. В результаті успішної професійної адаптації в перші роки практичної діяльності формується викладач, здатний вирішувати навчально-виховні завдання, що володіє індивідуальним стилем педагогічної діяльності та відносин.

Література

1. Галус О. М. Професійна адаптація студентів в умовах ступеневого Педагогічного ВНЗ// Монографія. Хмельницький, 2007.

2. Волкова Н.П. Педагогіка : Посіб.для студ. вищих навч. закл. / Н.П. Волкова. - К.: Видавничий центр «Академія», 2003.- 576 с. (Альма-матер)

3. Кузьмінський А.І. Педагогіка : Підручник / Кузьмінський А.І. ,Омеляненко В.Л. - К.: Знання-Прес, 2003.- 418 с. – (Навчально-методичний комплекс з педагогіки).

4. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навч. посіб. / С.Д. Максименко. - Видання 3-є, перероблене та доповнене .- К.: Центр учбової літератури, 2008. - 272 с.