Методичний матеріал "Організація педагогічного процесу на засадах компетентнісно-орієнтованого підходу до навчання"

Організація педагогічного процесу на засадах компетентнісно-орієнтованого підходу до навчання

 Сьогодні в умовах гуманізації навчання особистісно-орієнтований підхід до навчання та виховання трансформується у компетентнісний підхід, але у центрі уваги залишається особистість студента. Оновленому суспільству потрібні спеціалісти, які можуть самостійно мислити, здатні до самореалізації на основі об'єктивної самооцінки. Головна задача вищого навчального закладу – розкриття потенційних можливостей і здібностей студентів та їх підготовка до професійного життя. Головною метою викладача коледжу є формування ключових професійних компетенцій студентів за допомогою виконання ними певних дій, так як саме набуття життєво важливих компетентностей дає можливість орієнтуватися у сучасному суспільстві, сприяє формуванню в особистості здатності швидко реагувати на зміни в суспільстві. Компетентнісний підхід до навчання реалізується в сучасній освіті поряд з традиційними та інноваційними підходами. Проблема вдосконалення системи освіти шляхом впровадження компетентнісного підходу активно обговорюється у педагогіці. Розв'язання окресленої проблеми представлено у працях A.Л.Андреєва, І.О.Зимньої, А.В.Хуторського, О.І.Пометун, О.В.Овчарук та інших вітчизняних і закордонних дидактів. Змістовно-діяльнісний підхід до навчання вимагає створення дидактичних та психологічних умов для зацікавленості студентів процесом навчання. Головними завданнями навчання є: розвиток творчості та загальнокультурного світогляду студентів; формування головних навичок мовно-розумової діяльності та міжособистісного спілкування. Для реалізації цих завдань необхідно створити такі умови, за яких студенти не будуть пасивними слухачами, а будуть брати активну участь у навчальному процесі.

 Зміст освіти може бути реалізований через певні методи навчання. З метою формування та розвитку життєвих компетенцій впроваджуються в навчальний процес інтерактивні методи, в яких використовуються принципи рефлексії, партнерства, неординарності, креативності, толерантності. Із численного арсеналу методів навчання адекватними завданнями компетентнісного підходу дослідники називають метод проектів, портфоліо, освітні технології «Дебати», ділові ігри. До цього переліку з повним правом мають бути долучені частково-пошукові та дослідницькі методи навчання, які передбачають самостійну активну діяльність студентів, залучення та розвиток їх творчого потенціалу, уміння самостійного опрацювання додаткових джерел, комунікативні та організаційні вміння.

 Компетентнісний підхід в освіті пов'язаний з особистісно орієнтованим і діяльнісними підходами до навчання, оскільки ґрунтується на особистості студента та може бути реалізованим і перевіреним тільки в процесі виконання конкретним студентом певного комплексу дій. Цей метод розроблений на основі концепції поступового формування розумових дій та навчання і розглядається як процес у результаті якого використовуються певні дії, які сприяють розвитку творчого мислення в студентів. Це означає, що засвоєння знань відбувається тільки в результаті виконання студентами певної системи дій, тобто засвоєння знань є результатом власної діяльності. Використання в навчальному процесі діяльнісного методу навчання сприяє активізації пізнавальної діяльності студентів і одночасному засвоєнню знань та формуванню практичних умінь і навичок.

 Логічним продовженням огляду методів навчання є характеристика форм організації навчальної діяльності студентів. Фронтальна форма організації передбачає одночасне виконання однакової для всіх студентів роботи. Індивідуальна форма організації навчальної діяльності сприяє становленню самостійності, активності, відповідальності, і це робить реалізацію названої форми адекватною задачам формування компетентності студентів.

 Недоліки фронтальної та індивідуальної форм можуть бути компенсовані завдяки груповій формі організації навчальної діяльності. Правильно організована робота в парах, групах чи мікрогрупах дозволяє забезпечити активну діяльність студентів, передбачає розподіл обов'язків між ними, виконавчу та організаційну ініціативу, актуалізацію як досвіду самостійної діяльності, так і спільної роботи над розв'язанням конкретного завдання. Саме групова робота найбільш узгоджена з реаліями професійної діяльності майбутніх спеціалістів. Таким чином, визначаючи ієрархію форм організації навчальної діяльності студентів у контексті компетентнісного підходу, можна зробити висновок про пріоритетність групової та індивідуальної форм організації навчальної діяльності.

 У системі компетентнісного підходу до навчання нових акцентів набувають вимоги до засобів навчання. Формування інформаційної компетентності передбачає обов'язкове використання в навчальному процесі комп'ютерної техніки й медіазасобів та забезпечення володіння студентами прийомами опрацювання інформації. Серед дидактичних збірників доцільно віддати перевагу таким з них, які містять комунікативно-ситуативні завдання, завдання, що вимагають залучення досвідустудентів, наближені до  майбутньої професійної діяльності, що стимулюють активну мисленнєву діяльність студентів.

 Маємо відзначити, не характеризуючи всі методи навчання, які можна використати для реалізації компетентнісного підходу, що визначальною рисою цих методів є активна діяльність студентів як суб'єктів педагогічного процесу. Компетентнісний підхід – це орієнтир сучасної освіти. Оскільки особливістю компетентнісного підходу є нова мета навчання, очевидним стає те, що відповідно до неї мають бути адаптовані всі компоненти навчального процесу. Тільки за умови охоплення всього педагогічного процесу можна досягти формування ключових компетентностей студентів як інтегрованого результату навчання.