Методичний посібник. "Фізичне виховання учнів спеціальних медичних груп"

 

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

ЛІЦЕЙ «ПЕРСПЕКТИВА»

 

Фізичне виховання учнів спеціальних медичних груп

                                                       методичний  посібник

 

                

                                                         м. Жовті Води

                                                                  2023

 

 

УКЛАДАЧ:

Чорнопольський А.В., вчитель фізичної культури та лікувальної фізкультури  вищої  кваліфікаційної  категорії  комунального закладу загальної середньої освіти ліцей «Перспектива».

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Лукашова Н.Ю., вчитель-дефектолог вищої кваліфікаційної категорії, «учитель-методист», голова методичної ради комунального закладу загальної середньої освіти ліцей «Перспектива».

Стукало У.І., вчитель-дефектолог вищої кваліфікаційної категорії, «учитель-методист», голова методичного об’єднання вчителів-предметників, член методичної ради комунального закладу загальної середньої освіти ліцей «Перспектива».

Чорнопольський А.В.

Фізична культура. 1-9(10) класи: Методичний посібник «Фізичне виховання учнів спеціальних груп».   –Жовті Води, 2023. – 40 с.

Методичний посібник укладено згідно нової програми «Фізична культура для  1-9(10) класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушенням інтелекту». Посібник стане надійним помічником  вчителям фізичної культури , лікувальної фізкультури та починаючим педагогам у підготовці до уроків.

 

                                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Передмова

 

     Цей методичний посібник стане в нагоді вчителям фізичної культури та лікувальної фізкультури під час підготовки і проведення уроків. 

  Уроки фізичної культури відіграють велику роль у психічному та фізичному розвитку  дітей, охороні та зміцненню їх здоров’я.

      Посібник містить теоретичний матеріал, завдання практичного характеру, спортивні ігри для учнів 1-9(10) класів. Матеріали посібника допоможуть  вірно обрати методи і прийоми фізичного виховання учнів спеціальних медичних груп в школі для ефективності уроку. 

   Рекомендації та вправи, що пропонуються в посібнику, допоможуть вчителю   на свій розсуд   проводити психолого-педагогічну підготовку перед початком уроку, враховуючи дефекти пізнавальної діяльності учнів та емоційно-вольової сфери, правильно організувати рухливу діяльність учнів на уроці та уникнути перевантаження.

    Різнорівневі спортивні вправи та ігри сприятимуть формуванню в  учнів позитивного ставлення до вивчення предмету, зроблять уроки фізичної культури цікавими та захоплюючими.

    Створення ігрової та життєво - практичної ситуації на уроці дасть змогу вчителю вирішити питання корекції фізичних вад дітей з порушенням інтелекту, їх соціальній реабілітації та адаптації.

 

 

 

 

 

                             

 

 

 

 

 

1. Організація навчальної роботи з фізичного виховання учнів з відхиленнями в стані здоров'я

 

 

   Заняття з учнями спеціальної медичної групи (СМГ) умовно поділяються на два періоди: підготовчий та основний.

   Підготовчий період звичайно займає всю першу чверть. Його завдання: поступово підготувати серцево-судинну й дихальну системи і весь організм учня до виконання фізичного навантаження; виховати в учнів потребу до систематичних занять фізичними вправами; навчити їх швидко знаходити й правильно рахувати пульс, навчити елементарних правил самоконтролю (оцінити стан здоров'я із самопочуття, характеру сну, наявність апетиту, за різним ступенем втоми на уроці фізкультури).

   У перші 6-8 тижнів занять з учнями необхідні спеціальні (показані при кожному конкретному захворюванні) вправи, які повинні застосовуватися лише в поєднанні із загальнорозвивальними. При їхньому підборі потрібно враховувати характер захворювання, рівень функціональних можливостей, дані фізичного розвитку й підготовленості кожного учня .

   Орієнтовна схема побудови перших дванадцяти уроків має такий вигляд: шикування, підрахунок пульсу, пояснення завдань уроку, ходьба (1-2 хв.) з виконанням дихальних вправ, загальнорозвивальні вправи з обов'язковим уведенням дихальних і на розслаблення (8-10 хв.), підрахунок пульсу, відпочинок сидячи, індивідуальне виконання спеціальних вправ, рекомендованих для окремих груп захворювань (7-10 хв.).

    У підготовчий період особлива увага приділяється навчанню учнів правильного поєднання дихання з рухом. Співвідношення дихальних вправ з іншими на перших двох-трьох уроках - 1:1, 1:2, потім 1:3,1:4 здебільшого у ослаблених дітей переважає поверхневе грудне дихання. Тому на перших уроках їх необхідно навчати правильно дихати в положенні сидячи й стоячи, зробивши особливий акцент на участь в акті дихання передньої стінки живота. Для оволодіння змішаним диханням використовується такий методичний прийом: права рук кладеться на живіт, ліва - на груди; права рука контролює опущення діафрагми (випинання живота) під час глибокого вдиху, ліва — розширення грудної клітки у верхньому відділі. Необхідно привчати дітей робити вдих і видих через ніс тому, що видих сприяє кращій регуляції дихання. Поєднанню рухів з диханням потрібно навчати в повільному і спокійному темпах. На заняттях застосовується і метод звукової гімнастики з вимовою на видиху голосних а, у, о і приголосних ф, ш, с. У першій чверті 50% всіх вправ проводиться в необхідному положенні лежачи й сидячи в повільному темпі. Кожна вправа спочатку повторюється 3-4 рази, потім - 6-3 разів.

    Основний період за тривалістю залежить від пристосованості організму учня до фізичних навантажень, від стану здоров'я, від пластичності й рухомості нервової системи.

    Основний період передує переведенню учня до більш сильної за станом здоров'я групи. Його завдання: освоєння основних рухових умінь і навичок програми з фізичної культури для учнів СМГ, підвищення загальної тренованості й функціональної можливості організму до перенесення фізичного навантаження в школі та вдома.

    До змісту уроків цього періоду поступово вводяться всі загальнорозвивальні вправи, види легкої атлетики: кидання малих м'ячів у ціль і на дальність правою і лівою руками, повільний біг, естафетний біг з відрізками від 10 до 30 м, стрибки в довжину й висоту з місця і з невеликого в 3-5 кроків розбігу; елементи художньої і спортивної гімнастики; танцювальні кроки, деякі виси та упори, вправи в рівновазі, індивідуальні стрибки через козла; рухливі ігри й елементи спортивних ігор. Всі вправи суворо дозуються залежно від індивідуальних можливостей організму.

    Уроки рекомендується проводити  на п'ятому-шостому уроках.

    Схема побудови уроків у СМГ принципово не відрізняється від звичайних занять фізкультурою, але має ряд принципових особливостей.

     Вступна частина містить у собі загальнорозвивальні вправи, які доцільно проводити в повільному й середньому темпах, обов'язково чергуючи з дихальними вправами. Навантаження повинне підвищуватися дуже обережно й поступово на основі гнучкого та раціонального застосування засобів і вправ, які забезпечують підготовку всіх органів та систем до виконання основної частини уроку. В цій частині не рекомендується пропонувати велику кількість вправ, занадто збільшувати навантаження. До вступної частини уроку повинні ввійти такі елементи, як шикування, пояснення завдань занять, ходьба в різному темпі й напрямках, комплекс дихальних вправ, вправи з набивними м'ячами, біг у повільному темпі, а також вправи на гімнастичній лаві.

    В основній частині уроку учні оволодіють важливими руховими навичками, отримують визначене для них оптимальне фізичне навантаження та емоційну напругу. В цій частині розв'язуються завдання загального розвитку м'язової системи, органів дихання і кровообігу, формування правильної постави, вдосконалення загальної координації рухів, оволодіння руховими навичками, виховання вольових якостей. Засобами є загальнорозвивальні та спеціальні вправи, спрямовані на підвищення рівня загального фізичного розвитку й активного відпочинку учнів. Коло цих засобів повинне бути широке й різнобічне.

  Великого значення при цьому набувають підбір і чергування вправ, дозування навантаження, організація санітарно-гігієнічних умов, використання природник сил.

   Вправи для загального розвитку м 'язової системи, гнучкості й сили можуть займати різне місце залежно від типу уроку та його завдань.

  Вправи на швидкість, а також нові й тому поки що складні для учнів рухи на координацію слід розучувати на початку основної частини уроку. Це зумовлено тим, що з настанням втоми центральної нервової системи знижується швидкість зміни процесів збудження і гальмування, створюються складні умови для диференціювання подразників.

   Вправи, які дають велике загальне навантаження (ігри, біг та ін.) і викликають сильне емоційне переживання, доцільно використовувати в кінці основної частини уроку. Сильне збудження, втома ускладнюють оволодіння технікою наступних вправ, виховання швидкості й спритності. Як показує практика, ігреба чергувати вправи, враховуючи особливості їхньої структури, вплив на групи м'язів і функції організму в цілому з тим, щоб створити найбільш сприятливі умови для виконання! наступних влірав. Для зняття втоми, а це дуже важливо, між виконанням. різних вправ рекомендується застосовувати вправи на розслаблення.

  У прикінцевій частині уроку необхідно створити умови для того, щоб відновити сили, зняти втому й підбити підсумки занять. В цій частині рекомендується застосоувати прості вправи для окремих частин тіла, різні види ходьби, спокійні танцювальні кроки, вправи на розслаблення м'язів, дихальні, вправи на формування правильної постави та обов'язково відпочинок сидячи. Урок закінчується підбиттям підсумків і завданням додому.

   Провідний принцип у роботі з учнями спеціальної медичної групи -диференційований підхід, дозування навантажень з урахуванням індивідуальних особливостей.

     Педагогічний контроль за інтенсивністю навантажень, які даються, і ступенем відповідності їх наміченому плану здійснюється спостереженням за вираженістю зовнішніх ознак втоми й постійним контактом учителя з учнями, а також визначенням пульсової кривої  уроку.

   За допомогою таблиці можна визначити припустиме за планом навантаження вступної частини уроку.

Природно, що залежно від конкретного контингенту учнів проводиться відповідна корекція, яку здійснює педагог. Таким же способом - хронометражем і підрахунком пульсу — встановлюється середній пульсовий режим для основної і заключної частин уроку. Слід нраховувати, що при аналогічних вправах у дівчат ЧСС може бути на 25-10 ударів вищою, ніж у їхніх ровесників-хлопців.

 

Середньогрупова частота пульсу в учнів IV—VIII класів при виконанні різних фізичних вправ

 

Вид вправи	Частота пульсу, уд./хв.
	середня	мінімальна	максимальна
Шикування Ходьба повільна Ходьба стройова (середній темп) Ходьба спортивна швидка Біг підтюпцем (повільний - 2 хв.) Біг зі швидкістю 2,5 м/с (до 2 хв.) Дихальні вправи Загальнорозвивальні вправи: для плечового пояса, комплекс ранкової гігієнічної гімнастики (5 хв.)	91 105 118   134   129   148   100 118	77 86 104   122   112   136   90 115	112 119 151   162   152   175   118 120

 

Вид вправи	Тривалість,  хв.	Пульсова сума, уд./хв.
Шикування Ходьба по залу Прискорена хотьба (типу спортивна хотьба) Дихальні вправи Загальнорозвивальні вправи з набивним м’ячем Біг повільний Вправи на гімнастичній стінці	2 2   1 1   5   2   5	132 236   136 100   650   258   610

 

     Ефективність будь-якого уроку зумовлена багатьма факторами, серед яких — чистота залу, забезпеченість інвентарем та обладнанням, зовнішній вигляд дітей, стан їхнього спортивного одягу та взуття мають велике значення. Багато що залежить від стилю ведення занять учителем. Від нього вимагається чуйне, уважне, гуманне ставлення до учнів, висока професійна майстерність, уміння захопити дітей, зацікавити їх, прищепити інтерес до регулярних занять фізкультурою. Будь-який зрив, грубість чи просто безтактність учителя впливають негативно, створюють нервово-психічне й фізичне перевантаження.

    Для підвищення оздоровчого й виховного значення фізичної підготовки ослаблених дітей не слід обмежуватися лише уроками за обов'язковою програмою. Розширенню рухового режиму сприяють додаткові впливи організованих фізичних вправ у процесі навчання.

 

2.Загартування учнів з відхиленням у стані здоров'я

 

     

 

    Використання природних факторів (сонця, повітря, води) для загартування осіб з відхиленнями у стані здоров'я є обов'язковою частиною системи фізичного виховання.

   Загартування — важливий компонент здорового способу життя, шлях до самореалізації людини, підвищення духовності, злиття з природою. Це своєрідне психотренування, культура вольових зусиль, виховання характеру.

   Загартування за допомогою сонячного проміння, повітря, води, атмосферного тиску - це засоби фізичної культури.

   Загартування - важлива складова, невід'ємна частина загальної фізичної культури людини, основа здоров'я й працездатності людей різного віку.

   Загартування - це система гігієнічних заходів, процедур, які сприяють підвищенню опірності організму до шкідливих, негативних факторів зовнішнього середовища, вироблення вегетативного умовного рефлексу, пов'язаного з удосконаленням системи терморегуляції і захисних сил організму, стійкості проти дії хворобливих агентів.

  Загартування - це ліки від хвороби. Систематичне використання загартування знижує простудні захворювання в 2,5-5 разів.

  Займатися фізкультурою і нехтувати загартуванням—це все рівно, що зміцнювати стіни фортеці перед штурмом ворога й залишити відкритою її браму.

   Загартовування організму - це головним чином вплив природних факторів (повітря, води і сонця) на судини й нервові закінчення шкіри. Якщо ці подразники використовувати постійно, то судини й нерви поступово звикнуть до подразнення й організм зуміє адаптуватися до несприятливих факторів зовнішнього середовища. У загартованих дітей відповідні реакції на тепло чи холод будуть адекватними, швидкими, інтенсивними; у незагартованих - неадекватними, настають повільно, виявляються слабко й навіть можуть бути спотвореними .

  Тепличні умови, зніженість дітей приводять до інертності теплорегуляційних механізмів, що не встигають реагувати на зміни зовнішнього середовища, що може викликати переохолодження організму та простудні захворювання. Зі школярами й особливо з їхніми батьками варто проводити бесіди про шкідливість носіння зайвого теплого одягу.

Загартовування організму з допомогою природних факторів може бути ефективним тільки при дотриманні визначених умов. Основними з них є:

1)   систематичність застосування процедур загартовування;

2)   поступовість і послідовність у наростанні інтенсивності подразника;

3) позитивний емоційний фон - проведення за гартувальних процедур повинної мати ігровий характер;

4)   принцип контрастного загартовування; регулярне застосування холодних і теплих подразників різної інтенсивності;

5)   врахування індивідуальних особливостей - стану здоров'я, психічного й фізичного розвитку;

6) багатофакторність - використання у процесі загартування кількох подразників: холод, тепло, опромінення сонцем і тії.;

7)   поєднання загального й місцевого охолодження — оптимальна стійкість організму досягається при чергуванні загального охолодження з місцевим охолодженням (стопа, верхні дихальні шляхи, поперек);

8)   лікарський контроль й оцінка ефективності.

Школярі спеціальної групи можуть використовувати різні засоби загартовування: повітряні й сонячні ванни, водні процедури, але з деякими обмеженнями. Найкраще починати загартовування в літню пору, а потім уже проводити його систематично протягом усього року.

Загартувальні процедури не застосовуються при підвищеній температурі тіла, різкій утраті ваги тіла, вираженій слабкості, розладах травлення та ін. Приступати до загартовування можна тільки після повного одужання.

Повітряні ванни починають приймати при температурі 20°С упродовж 5-8 хв., далі поступово збільшують їхню тривалість до 0,5-1 години.

У домашніх умовах доступною формою загартовування є щоденні обтирання тіла та ніг вологим рушником або губкою, полоскання горла. Температура води спочатку по 30-32°С, далі поступово знижується до  8°С. Якщо з'являється озноб, "гусяча шкіра", посиніння губ, необхідно припинити процедуру та добре розтертися рушником.

Сонячні, повітряні ванни, водні процедури можна приймати через 1,5-2 години після прийняття їжі.

Обливання. Температура води - 28-ЗО°С з постійним зниженням її до 20-22°С. Тривалість обливання 1 хвилина.

Душ. Починати загартування з допомогою душу потрібно водою температури 20°С. Тривалість душу 1-3 хв. Не можна користуватися душем дітям дратівливим, з розладом функцій нервової системи.

Купання у водоймищі можна починати при температурі 24°С, води — не нижче 22°С (з поступовим зниженням до 18°С). Не можна входити у воду сильно розігрітим, у воді необхідно весь час рухатися, щоб не допускати переохолодження організму. Після купання шкіру розтирають рушником до почервоніння і виконують комплекс фізичних вправ.

Сонячні ванни. Сонячні ванни починають застосовувати при температурі повітря 25-30°С. Перші 3-5 днів діти проводять у тіні. Тривалість першої сонячної ванни 3-4 хв. із щоденним збільшенням на 1 хв. Загальна тривалість ванни доводиться до 20-30 хв.  

 

3. Методика формування правильної постави й корекції її порушення

 

 

        

Виховання правильної постави в підлітків вимагає розв'язання наступних завдань.

Основними засобами формування правильної постави є коригувальні вправи. Основні фізичні вправи, спрямовані на формування правильної постави, можна умовно розподілити на три групи:

І група:  вправи для розвитку рухових навичок і зміцнення м'язового корсета (загальнорозвивальні вправи для рук, ніг, тулуба, живота);

ІІ група:  вправи для формування правильної постави;

ІІІ група: коригувальні вправи становлять систему фізичних вправ для профілактики дефектів постави, плоскостопості. Вправи першої групи застосовують для розвитку сили й статичної витривалості м'язів. їх виконують з вихідних положень лежачи на животі, на слині, на гімнастичній лаві, гімнастичній стінці (принцип розвантаження хребетного стовпа).

   Вправи другої групи активізують рухову структуру постави, тобто формування її функціональних механізмів (розвиток м'язово-суглобної чутливості) - це вправи з предметами на голові, спрямовані на розвиток відчуттів різних поз; балансування; біля вертикальної площини.

   Вправи третьої групи застосовуються для профілактики негативних впливів середовища на поставу. Для розвитку пропріорецептивної чутливості для створення стійких навичок використовують вправи на вертикальній та похилій площині: ходіння по похилій дошці з дотриманням рівноваги, із предметом на голові, із заплющеними очима. На заняттях належну увагу необхідно приділяти вихованню в дітей і підлітків почуття рівноваги на різних видах опори: ходіння босоніж на носках по вузькій частині гімнастичної лави, колоді, захоплювання і підніманім пальцями дрібних предметів (камінців, ґудзиків тощо).

   На уроці фізкультури використовують не менше 10-12 вправ для м'язів верхніх кінцівок, спини й живота, що сприяють утворенню м'язового корсета.     

   Вправи на формування постави виконуються з різних вихідних положень: стоячи, сидячи на лаві, навкорачки, лежачи на спині й на животі, виси на гімнастичній стінці. Під час виконання вправ учнем варто нагадувати про необхідність зберігати правильну поставу.

Вправи для формування правильної постави

  Гра зі збереженням правильної постави.

Вправи для зміцнення м'язового корсета. Вправи для м'язів; спини

Вправи для м'язів живота

Вихідне положення для усіх вправ - лежачи на спині. Поперекова частина хребетного стовпа притиснута до опори.

• По черзі зігнути й розігнути ноги в колінних і кульшових суглобах.
• Зігнути обидві ноги, розігнути й повільно опустити.
•    По черзі згинати й розгинати ноги в положенні лежачи на спині ("велосипед").
•    Руки за головою, по черзі піднімати прямі ноги вперед.
•     Руки вгору, повільно підняти дві прямі ноги до кута 90° й повільно опустити їх у в. п.          
•   Зігнути ноги, розігнути їх під кутом 45°, розвести в сторони, з'єднати й повільно опустити.
•   Утримуючи м'яч між колінами, зігнути ноги, розігнути під кутом 90°, повільно опустити.
•   Та ж вправа, але з утриманням м'яча гомілками.
•    Кругові рухи прямими й піднятими під кутом 45° ногами.
•  Підведення і схрещування прямих ніг ("ножиці").
•   Перейти в положення сидячи, зберігаючи правильне положення спини та голови.
•   Руки в сторони, повільно підняти голову й тулуб до положення сидячи, повернутися в в. п.
•   Руки вгору, підняти прямі ноги, махом рук сісти, руки на пояс, набути правильну поставу, повернутися у в. а.
•  Ноги фіксуються нижньою рейкою гімнастичної стінки або тримає партнером. Набути положення сидячи й повернутися у в. п.
•  Лежачи на гімнастичній лаві, утримуючись прямими ногами, повільно сісти, потім перейти у в. п.
•   Та ж вправа, але в поєднанні з різними рухами рук або з використанням обтяжень.

Вправи для м'язів бічної поверхні тулуба

Завданням виховання постави в підлітків, юнаків та дівчат є поліпшення статури й зовнішнього вигляду. Кращий спосіб для досягнення цього - продумана система самостійних домашніх завдань. Варто переконати школярів у тому, що навичка тривалої підтримки правильної постави можна тренувати. Потім необхідно навчити їх оцінювати свою поставу. Для цього треба встати впритул до шафи, зімкнути стопи й дивитися прямо перед собою (голова повинна торкатися шафи). Руки опущені. Якщо ваша долоня не проходить між попереком і стіною, то постава гарна, у противному разі м'язи черевного преса слабкі й живіт відтягує хребет уперед (лордоз).

Щоб зміцнити м'язи спини й живота, 2-3 рази на день (перед їжею) потрібно ставати до шафи або до стіни , щоб не було просвіту між стіною і попереком, утягти живіт, а якщо є схильність сутулитися, зігнути руки так, щоб пальці торкалися плечей, а лікті -тулуба (при цьому просвіт між стіною і попереком не повинен збільшуватися). Цю вправу (стоячи біля стінки) виконують від 1 до 3 хв. Подовжувати час потрібно поступово Дихання довільне. Відійти від стіни, розслабитися, потрушуючи по черзі руками й ногами.

Для формування правильної постави корисна ходьба з предметом на голові, вправа може виконуватися із розплющеними та заплющеними очима. Корисні вправи з м'ячем.

А ось яку вправу використовують професійні танцюристи. У положенні сидячи, або стоячи підняти підборіддя. Потім підняти лопатки, звести їх. У такому положенні зробити глибокий вдих. Опустити лопатки після вдиху й тільки потім зробити видих.

Важливо стежити за рівномірним розвитком м'язів правої і лівої половин тіла. На заняттях потрібно використовувати еспандери, гумові бинти, тренажери (диск "Здоров'я" та ін.), набивні м'ячі. Під час занять  у паузах виконують піднімання і відведення плечей, рух плечем уперед та назад при положенні рук уздовж тулуба, колові рухи руками, плечима, загальнорозиивальні вправи.

 Під корекцією слід розуміти комплекс лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів (режим, загартовування, правильний підбір меблів:, харчування, загальнорозвивальні вправи, корекція поз, ортопедичні заходи та ін.). застосовуваних для повного чи часткового усунення анатомо-функціональної недостатності опорно-рухового апарату (хребетного стовпа, грудної клітки й стопи).

Необхідно розрізняти загальну, спеціальну, активну й пасивну корекції. До поняття "загальна корекція" входить комплекс оздоровчих і загальнозміцнювальних заходів (фізичні вправи, ігри, загартовування, режим, раціональне харчування, особиста гігієна та ін.), що впливають на формування опорно-рухового апарату дітей і підлітків та їхній загальний розвиток.

• Спеціальна корекція - це застосування коригувальних вправ для виправлення анатомічної і функціональної недостатності опорно-рухового апарату. Під активною корекцією розуміється свідоме й цілеспрямоване використання школярем спеціальних коригувальних вправ, застосовуваних у поєднанні із загальнорозвивальними й загальнооздоровчими вправами, засобами фізичної культури.
• Під пасивною корекцією розуміється ряд спеціальних впливів, здійснюваних без активної участі дитини (пасивні рухи, лежання на похилій площині, масаж, супінатори, корсети й ін.).
• При здійсненні методу активної корекції необхідно дотримуватися наступних принципів.

1.   Застосування загального тренування для оздоровлення, зміцнення та фізичного розвитку дітей і підлітків.

      2.   Проведення спеціального тренування опорно-рухового апарату:

             а)   мобілізація хребетного стовпа (збільшення рухливості в зоні   

             викривлення);

б)   розвантаження (лежачи й при спиранні на лікті й коліна) і витягування хребетного стовпа (розтягання зв'язкового апарату);

     в)   принцип вигинання хребетного стовпа в напрямку, протилежному викривленню;

г)   вправи в балансуванні (рівновазі в русі, зміцнення м'язів тулуба);

розвиток правильного дихання;

д)   формування звичної правильної постави;

є)   застосування симетричних й асиметричних вправ.

    При обстеженні дітей і підлітків з порушенням постави варто визначити деякі функціональні показники опорно-рухового апарату: рухливість хребетного стовпа й силову витривалість м'язів тулуба, живота.

    Рухливість хребетного стовпа вперед визначається у вихідному положенні стоячи. При нормальній рухливості обстежуваний у нахилі вперед, не згинаючи ніг у колінних суглобах, може торкнутися пальцями рук підлоги.       

    Про ступінь обмеженої рухливості судять за відстанню між кінчиками пальців і підлогою.

    Крилоподібні лопатки й подані вперед плечі виправляються вправами з динамічним і статичним навантаженням на трапецієподібні й ромбоподібні м'язи, а так само вправами на розтягування грудних м'язів. Для зменшення поперекового вигину (лордозу) необхідно зміцнювати м'язи живота.    

   Пропанується виконувати фізичні вправи з положення лежачи на спині, поперемінно піднімати прямі ноги, переходити в положення сидячи, а для зміцнення сідничних м 'язів — розгинання ніг у кульшових суглобах лежачи на животі й стоячи.

   При згладжуванні фізіологічних вигинів хребетного стовпа зміцнюють м'язи спини й живота. Виробленню' більш симетричного положення плечей допомагають різні вправи з гімнастичною палицею, перекидання м'яча двома руками, а також вправи із самокорекцією перед дзеркалом. Формуванню правильної постави сприяють вправи на рівновагу.

 

Визначення рухливості хребетного стовпа за допомогою лінійки

 

   До подібних вправ, виконуваних на місці й у ходьбі, належать вправи з балансування з м'ячем на голові, покладеним на ватяний "бублик".

   Формування правильної постави здійснюється на основі м'язово-суглобних відчуттів положення окремих частин тіла. Для тренування цих відчуттів рекомендується застосовувати наступні вправи: торкання опори попереком у положенні лежачи на спині; випрямлення збільшеного грудного кіфозу та шийного лордозу, стоячи спиною до гімнастичної стінки; виправлення дефектів постави за усними вказівками вчителя; самостійне виправлення дефектів постави, стоячи біля дзеркала.

    Уміння набувати правильну поставу стає навичкою при самостійному багаторазовому повторенні вправ та ігор, що вимагають постійної уваги до збереження правильної постави, до контролю за збереженням правильної постави, спеціальних вправ.

    Для формування правильної постави й профілактики плоскостопості варто використовувати елементи хореографії. У гімнастиці використовують 5 виворітних позицій ніг , які можна виконувати без опори і з опорою, однією чи двома руками (біля верстату, гімнастичної стінки, краю столу, стільця).

 Спеціальні вправи при дефектах постави.

Вправа 1. Стоячи, виконати кілька вдихів з акцентованим видихом (утягуючи живіт у другій половині видиху), і- глибокий вдих; 2 - вачихаючи, сісти на її 'яти; 3 - вдих виконати стоячи на колінах з опущеними руками; 4 - видихнувши, сісти на п'яти. Повторити 6-8 разів.

Вправа 2. Сісти між п'ятами, руки зігнути за спиною, долоні скласти пальцями вгору (голова вертикально). Утримувати цю позу 10-30 с, потім встати, пройтися і знову набути таке ж положення. Повторювати 6-12 разів.

Цю вправу легше виконувати під час ходьби, а в міру зміцнення м'язів спини чергувати виконання стоячи й сидячи.

Вправа 3. Спочатку стоячи, а потім під час ходьби з'єднати пальці рук так, як показано на мат. 5, 3. Через кожні 5-10 хв. змінювати положення рук. Якщо є бокове викривлення хребетного стовпа, то треба перевірити, при якому положенні рук його кривизна зменшується, і в цьому положенні виконується вправа багаторазово. Дихання довільне.

Вправа 4. Сісти на килимок "по-турецьки" чи так, як показано на мал. 5, 4 (ноги зігнуті, стопи складені, голова вертикально, підборіддя небагато

підібране). Дихання довільне, неглибоке.

4. Методика виправлення плоскостопості

   За формою розрізняють нормальну, сплощену й плоску стопи. Для визначення форми стопи застосовують метод плантографії, який полягає в наступному. Клаптик паперу змочується тонким і рівномірним шаром 10% розчину танина в спирті. Обстежуваний стає ногами у ванночку, де міститься вата, що змочена в 10% розчині хлористого заліза. Коли підошви змочені, обстежуваний стає на

 

 Відбитки стопи:

1-нормальна; 2- плоска.

папір, що лежить на підлозі, і трохи присідає для одержання більш чіткого відбитка сліду .

Для визначення ступеня плоскостопості користаються індексом Чижина. На відбитку стопи проводяться: дотична лінія АВ з боку великого пальця; лінія СВ від другого пальця до середини п'яти; лінія СО ділиться навпіл перпендикулярною до неї лінією.

У місця перетину перпендикуляра із зовнішнім краєм відбитка стопи ставимо точку а, з боку внутрішнього склепіння місце перетинання перпендикуляра з відбитком позначається літерою б, а перетин перпендикуляра з дотичною лінією АВ позначається буквою в. Лінійкою виміряється ширина відбитка стопи в мм -відрізок аб (зовнішнє опорне склепіння) і бв - (внутрішнє ресорне склепіння).

За їхнім співвідношенням судять про форму стопи. Співвідношення від 0 до 1 характеризує нормальну стопу, 1-2 - сплющену, а більше 2 -плоску.

 

У підлітків з ослабленим здоров'ям у результаті зменшення сили м'язів і надлишкової маси тіла виникає плоскостопість. Під плоскостопістю розуміють деформацію столи, що полягає в сплющенні її склепінь. Розрізняють п'ять видів плоскої стопи: вроджену, рахітичну, паралітичну, травматичну й статичну.

  Основні завдання фізичної культури при деформаціях стопи зводяться до нормалізації рухової функції, підвищення загальної і силової витривалості м'язів нижніх кінцівок, фізичної працездатності й опірності організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища. Спеціальні фізичні вправи рекомендується виконувати при всіх формах поздовжньої і поперечної плоскостопості як одного із засобів комплексного лікування. Фізичні вправи на початковому етапі занять діти й підлітки виконують з вихідних положень сидячи й лежачи, що не уможливлюють вплив маси тіла на склепіння стопи (принцип розвантаження). Спеціальні вправи слід чергувати із загальнорозвивальними для всіх м'язових груп і домагатися вирівнювання тонусу м'язів, що утримують стопу в правильному положенні, поліпшення координації рухів.

  Для корекції положення стопи використовують вправи для великогомілкових м'язів і згиначів пальців, поступово збільшуючи навантаженням, з опорою, навантаження на стопи з предметами (захоплення пальцями камінчиків, кульок, олівців, перекладання дрібних предметів, катання пальцями ніг гімнастичної палиці, булави, підбирання пальцями килимка та ін.).

   Для закріплення корекції використовують різні види ходьби (на носках, на п'ятах, на зовнішній поверхні стопи, з правильною постановкою стопи, по камінцях).

   Усі спеціальні вправи варто виконувати в поєднанні з вправами на формування правильної постави і загальнорозвивальними з урахуванням стану здоров'я і фізичного розвитку.

Фізичні вправи при плоскостопості

Вправну вихідному положенні на спині

1.  Почергове й одночасне відтягування носків з одночасною супінацією,

2.  Зігнуги ноги, впертися стопами в підлогу. Розвести п'яти й звести. Після серії рухів - розслаблення.

3.  Почергове й одночасне підведення п'ят від опори.

4. Ноги зігнуті в колінах і розведені, стопи стикаються одна з одною підошовною поверхнею. Відведення і приведення п'ят з упором на пальці стоп,

5.   Покласти зігнуту в коліні ногу на коліно іншої, напівзігнутої ноги. Колові рухи стопи в одну й іншу сторони. Те ж, змінивши положення ніг.

6.   Ковзні рухи стопою однієї ноги по гомілці другої, охоплюючи гомілку. Те ж іншою ногою.

Вправи у вихідному положенні сидячи

1. Ноги зігнуги, стопи паралельно. Підведення п'ят (одночасне й почергове).

2.Тильне згинання стоп (одночасне й почергове).

3. Підведення п'яти одній ноги з одночасним тильним згинанням стопи іншої ноги.

4.  Покласти одну ногу стопою на коліно іншої' ноги. Колові рухи стопою в обидва боки. Те ж іншою ногою.

5. Ноги прямі. Згинання і розгинання стоп.

6.  Захоплювання пальцями стоп дрібних предметів і перекладання їх на інше місце. Те ж іншою ногою.

7.  Сидячи "по-турецьки", підігнути пальці стіп. Нахиляючи вперед, встати і опорою на тильну поверхню стоп.

8. Сидячи в упорі, позаду, розвести коліна й підтягти стопи до повного зіткнення підошовними поверхнями.

Вправи у вихідному положенні стоячи

1.  Стопи паралельні на відстані ширини ступні, руки на пояс. Підніматися на носках одночасно й поперемінно. Перекат з п'ятки на носок і назад.

2.  Напівприсідання і присідання на носках, руки в сторони, вгору, вперед.

3.  Стопи паралельні. Перекат на. зовнішні краї стопи й назад.

4.  Носки разом, п'яти нарізно. Напівприсідання і присідання в поєднанні з рухами рук.

5.  Стопи паралельно, руки на пояс. Почергове піднімання п'яток.

6. Стоячи на гімнастичній палиці, стопи паралельно. Напівприсідання і присідання в поєднанні з рухами рук.

7.  Те ж, але стояти на рейці гімнастичної стінки, хват руками на рівні грудей.

8.  Стояти на рейці гімнастичної стінки. Підніманім на носках і повернення у в. п.

9.    Стояти на набивному м'ячі. Присідання в поєднанні з рухами рук.

Вправи в русі

1.  Ходьба на носках.

2.  Ходьба на зовнішніх краях стоп.

3.  Ходьба в положенні носки всередину, п'ятки назовні.

4. Ходьба в положенні носки всередину, п'ятки назовні з почерговим підніманням на носки.

5.  Ходьба на носках на напівзігнутих ногах.

6.  Ходьба на носках з високим підніманням колін.

7.  Ходьба по косозрізаній дошці.

5. Ранкова гігієнічна гімнастика учнів спеціальної

медичної групи

   Ранкова гімнастика - проста й доступна форма фізичної культури, що проводиться після сну. Зарядка сприяє швидкому переходу організму школяра зі зниженого (нічного) рівня життєдіяльності на денний, підвищує обмін речовин і працездатність. У результаті виконання комплексу вправ швидко підвищується збудливість кори великого мозку, поліпшується діяльність серцево-судинної системи, внаслідок чого ліквідується застій депонованої крові, активізується функція дихання-збільшується його глибина, поліпшується легенева вентиляція, обмін речовин та ін.

      

   Систематичне виконання зарядки виробляє у школяра динамічний стереотип, звичку до рухів і потребу в нихі Сприяють загартуванню організму школярів повітряні ванни, водяні процедури. Комплекс ранкової гімнастики складають строго індивідуально, з огляду на характер захворювання, функціональні можливості, фізичний розвиток і готовність організму до виконання навантаження.

    До комплексу ранкової гімнастики входять прості й доступні для даного учня вправи, які через 2-3 тижні оновлюють, ускладнюють. Навантаження дозують за рахунок зміни вихідного положення, кількості повторень, темпу, складності й кількості вправ, перерв для відпочинку між вправами, ступеня м'язових зусиль} Наприклад, замість повного присідання виконують напівприсід та ін. Вправи виконують з вихідного положення лежачи, сидячи або стоячи в русії Тривалість ранкової гімнастики постійно збільшується, починаючи з 5-7 хв., і доводиться до 25-30 хв. (у середньому 15 хв.). Як звичайно, ранкову гімнастику закінчують дихальними вправами й вправами на розслаблення. Комплекс ранкової гімнастики складається з 6-8 вправ для дітей молодшого шкільного віку і 8-12 вправ для учнів середнього й старшого шкільного віку, кожне з яких повторюється 6-8 разів.

    У ранковій гімнастиці розрізняють три частини: підготовчу, основну та заключну.

    У теплий час року зарядку проводять на відкритому повітрі, взимку - в добре провітреному приміщенні. Провітрювання здійснюється до початку занять дітей (зниження температури повітря на 2-3° свідчить про достатню зміну повітря). Поступово температура повітря повинна знижуватися до 16-17°, ще краще проводити зарядку з відчиненою кватиркою. Одяг дитини полегшений: на відкритому повітрі - тренувальний костюм, у приміщенні - труси, тапочки. Для підтримки інтересу в дітей до рухів доцільно мати гімнастичну палку, обруч, м'яч, скакаїтку, килимок (для вправ лежачи).

   У ранковій гімнастиці важлива правильна послідовність вправ. Спочатку виконується ходьба, що сприяє поліпшенню кровообігу, посиленню дихання. Потім переходять до вправ у потягуванні , які випрямляють хребетним стовп, при цьому поліпшуються дихання і кровообіг у м'язах верхніх кінцівок; махові вправи для верхніх і нижніх кінцівок , що збільшують рухливість у суглобах; підскоки , які зміцнюють м'язи і суглоби нижніх кінцівок, що підвищують обмінні процеси організму; дихальні вправи , котрі регулюють і знижують інтенсивність дихання та кровообігу. Складаючи комплекси зарядки, з кожного розділу вибирають по одній вправі.

  При виконанні вправ зарядки дихання повинне бути вільним з акцентом на видих, тому що правильний глибокий видих рефлекторно викликає вдих. Закінчується ранкова гігієнічна гімнастика водяними процедурами. Обтирання проводять рукавицею чи губкою, змоченою водою, з наступним розтиранням до легкого почервоніння сухим рушником, злегка масажуючи шкіру в напрямку від пальців до тулуба. Послідовно обтирають руки, шию, груди, спину, живіт, ноги. Температура води поступово (через кожні 3-4 дні) знижується на 1° (з 28° до 16°). Привчивши дитини до обтирання, у тій же послідовності привчають її до обливання. При круглорічному використанні водяних процедур восени й узимку застосовують обтирання й обливання, навесні і влітку — душ. При цьому не слід змочувати голову. Струмінь води повинен падати на груди, живіт, а потім на плечі, спину. Тривалість процедури, що загартовує, не більша 2-3 хв. Перераховані види загартовування водою доцільно доповнювати полосканням рота й горла водою (тієї ж температури) тривалістю від 1 з до 30 хв.

Орієнтовна схема ранкової гігієнічної гімнастики для школярів

1-3-х класів спеціальної медичної групи (сильна підгрупа)        

 

1.   Повільна ходьба з глибоким диханням, 2 хв.

2.    Вправи для м'язів верхніх кінцівок, шиї (з еспандером, гумовим бинтом, палицями, булавами).

3.  Вправи для м'язів нижніх кінцівок (напівприсідання, присідання, махові рухи, високе піднімання колін та ін.).

4.  Вправи для м'язів спини й живота (нахили назад, уперед, повороти тулуба).

5.    Вправи на розтягання м'язів і збільшення рухливості хребетного стовпа й суглобів нижніх кінцівок (кругові рухи тулубом; випади вперед, назад; нахили назад з опорою об стінку; танцювальні кроки та ін.).

6.    Підскоки, прискорена ходьба, 3 хв.

7.    Вправи на розслаблення м'язів, спокійна ходьба, 2 хв.

8.    Дихальні вправи.

Комплекс вправ ранкової зарядки для школярів 1-3-х класів спеціальної медичної групи (сильна підгрупа)

1.    Ходьба на місці, високо піднімаючи коліна, 40-60 с.

2.    В. п.- стійка, ноги нарізно, руки до плечей, пальці стиснути в кулаки. 1— руки вгору, вдих; 2 - руки до плечей, видих; 3 - руки в сторони, вдих; 4 - в. п., видихнув (виконується з невеликим напруженням). Повторити 4-8 разів.

3.    В. п.— стійка, ноги нарізно, руки за голову. 1 -2 - нахили вправо; 3-4 - те ж уліво. Повторити 3-4 рази в кожну сторону. Дихання рівномірне.

4.    В. п.- о.с, руки до плечей. 1- руки вгору (долоні всередину), прогнутися, праву ногу назад на носок, дивитися вгору, вдих; 2 - в. п. , видих. Повторити 6-8 разів.

5.    В. п. - о.с, руки за спину, пальці рук зчеплені в "замок".

1- ліву ногу махом уперед, руки вгору не рознімаючи; прогнутися, вдих; 2 — в. п., видих; 3 - те ж правок» ногою, вдих; 4 — в. п., видих. Повторити 4-6 разів.

6.    В. п.- стійка, ноги нарізно, руки на пояс. 1- піднятися на носки, руки в сторони; 2 — поворот тулуба вліво, оплески руками; 3 — те ж вправо; 4 -в. п. Повторити 4-8 разів. Дихання рівномірне.

7.    В. п.—о.с. 1-піднятися на носки, руки вгору, прогнутися;

2 - упор присівши; 3 -- випал уліво, руки в сторони; 4 - в.п.  Те ж з випадом вправо. Повторити 4-8 разів. Дихання довільне.

8.    В. п — о.с. 1 — мах лівою ногою назад, руки вгору, прогнутися, вдих; 2 -руки вперед, мах лівої вперед, торкнутися вгою рук, видих;

3 — мах правої назад,, руки нагору; прогнутися, вдих; 4 - в. п., видих. Повторити 4-6 разів.

9.    Ходьба. Дихальні вправи в русі, 30-40 с.

Комплекс вправ ранкової зарядки для школярів 1-3-х класів спеціальної медичної групи (слабка підгрупа)

1.    Повільна ходьба з глибоким диханням. Два кроки - вдих, три кроки -видих, 30-40 с.

2.    В. п.— о.с, руки за голову, пальці рук зчеплені в "замок". І— руки нагору (дивитися на кисті), піднятися на носки, прогнутися, вдих; 2- в.п., видих. Повторити 6-8 разів.

3.    В. п.- о.с, руки на пояс. 1-4 - праву ногу вперед на носок, у сторону, назад, приставити; 5-8 -те ж лівою. Повторити 4-6 разів кожною ногою. Дихання рівномірне.

4.    В. п.- ноги нарізно, руки на пояс. 1- поворот тулуба вліво, руки в сторони, подивитися на руки, видих; 2- в. п., вдих; 3 -те ж, вправо; 4 -в. п. Повторити 6-8 разів.

5.    В. п.— о.с. 1— нахил вправо, ковзаючи руками по тулубу, видих; 2 - в.п., вдих; 3 - те ж уліво; 4 - в.п. Повторити 3-4 рази в кожну сторону.

6.    В. п.- о.с. 1- руки вгору, вдих; 2 - руки вниз, нахил, видих. Повторити 8-10 разів.

7.    В. п.— сидячи на стільці, ноги ширше, руки в сторони. 1— нахил, правою рукою дістати носок лівої ноги, видих; 2 - в. п., вдих. Те ж в іншу сторону. Повторити по 4-6 разів,

8.    В. п.- сидячи на стільці. 1- підтягти ліву ногу до грудей, видих; 2 -■ в.п., вдих. Те ж правою ногою. Повторити 3-4 рази кожною ногою.

9. Ходьба звичайна на носках, піднімаючи руки в сторони (вдих) й опускаючи їх через'сторони вниз (видих).

Орієнтовний комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастикидля дівчат

 

Вправа 1. В. п.- о.с. 1 - піднімаючись на носки, підняти руки нагору і в сторони, голову відвести, потягнутися назад, вдих; 2 - розслаблюючи руки й м'язи спини та опускаючись на повну стопу, зігнути руки, з'єднати пальці на потилиці, видих, 3 - піднімаючись на носки й відводячи голову та лікті назад, потягнутися, вдих; 4 - в.п., видих. Повторити 5-6 разів.

Вправа 2. В. п.- о.с, руки на поясі. 1-3 - підняти ліву ногу вгору, згинаючи її в коліні, обхопити коліно руками, нахилити голову, повний видих; 4 - в.п., вдих. Те ж з іншою ногою. Повторити 3-4 рази.

Вправа 3. В. п. - о.с, руки в сторони. 1-2 - руки дугами вниз назад, потім нагору, піднятися на носки, вдих; 3 - вільно опускаючи руки дугами усередину (схрестити руки), у бік - видих; 4 - хвиля руками, в.п. Повторити 4-6 разів.

Вправа 4. В. п,- стоячи правим боком до опори, права рука на опорі, ліва убік. 1- ліва нога ковзає вперед; 2 - витягнути ногу, торкаючись підлоги п'ятою; З - підняти пряму ногу; 4 - в.п. Повторити 4 рази. Під час вправи стежити за поставою. Дихання вільне.

Вправа 5. В. п.- те ж. 1- мах лівою ногою вперед, видих; 2 - мах назад, вдих; 3-4 -те ж правою ногою. Повторити 4-6 разів. Дихання не затримуваги.

Вправа 6. В. п.~ стоячи правим боком до опори, покласти праву ногу на опору вище, руки в сторони. 1-2 - присідаючи на лівій нозі, нахил вправо, руки нагору; 3-4 - в.п., але піднятися на носок лівої ноги. Те ж в іншу сторону. Повторити 3-4 рази. Дихання не затримувати.

Вправа 7. В.п.- стоячи обличчям до опори, руки на опорі. 1- мах лівою ногою назад,, вдих; 2 - в. п., видих; 3-4 -те ж правою ногою. Повторити 4 рази.

Вправа 8. В. п.- стоячи на колінах, сісти на п'ятки, голову опустити, руки вниз назад. 1- повільно випрямившись, руки дугами підняти вперед, нагору, піднятися з п'яток хвилею, тобто послідовно випрямляючи голову, груди, спину, вивести стегна вперед; 2-3 — нахил назад, руками прагнути дістати до підлоги; 4-в. п. Повторити 6-8 разів. Дихання не затримувати.

Вправа 9. В.п.- о.с. 1 -2—повільно підняти руки нагору, вдих; 3-4—нахиляючи голову, розслаблено опустити руки вниз, потрясти кистями, видих. Повторити 4-8 разів,

Вправа 10. В. п.- стоячи обличчям до опори, руки злегка торкаються опори. 1-2 — піднімаючись на носки, круглий напівприсід (коліна разом, спина кругла, голова опущена); 3-4 - хвилею випрямитися, послідовно розігнути ноги в колінах, кульшових суглобах, попереку, грудях і потім лише підняти голову, вдих; 5 — відвести ліву ногу назад, стати на носок правої, руки в сторони, вертикальна рівновага; 6-7- тримати рівноваїу; 8 — повернутися у в.п., видих. Те ж з другої ноги. Повторити 4-6 разів.

Вправа 11. Стрибки зі скакалкою; 30-40 різноманітних стрибків, обертаючи скакалку вперед, назад, схресно, з подвійним: обертанням і т.д.

Вправа 12. Ходьба на носках, повільно поднімаючи руки дугами в сторони нагору - глибокий вдих (мал. 10,12), опускаючи руки вниз,-видих. Повторити 4-6 разів.

Орієнтовний комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики для юнаків

Вправа 1. В.п.- о.с. 1—піднімаючи на носки, підняти руки вгору і в сторони, голову відвести назад, потягнутися, вдих; 2 - розслаблюючи руки та м'язи спини й опускаючись на повну стопу, зігнути руки, нахиляючи голову, з'єднати пальці в потилиці, видих; 3 - піднімаючись на носки і відводячи голову й лікті назад, із зусиллям напружуючи м'язи плечового пояса й рук, потягнутися, вдих; 4 — в.п., видих. Повторити 5-6 разів.

Вправа 2. Ходьба з прискоренням 15-30 с.

Вправа 3. Біг у повільному темпі 10 с.

Вправа 4. В. п.-о. с. 1 -2 - піднятися на носки, руки вгору - вдих; 3-4 - в.п., вдих. Повторити 7-8 разів.

Вправа 5. В.п.- ноги нарізно, руки вгору. 1- коло руками вправо; 2 - нахил вправо; 3-4 -те ж уліво. Повторити 4-5 разів.

Вправа 6. В.п.- ноги нарізно, руки вгору. 1—мах правою ногою вперед, руки нагору, віидих; 2 - в.п., вдих; 3-4- те ж лівою ногою. Повторити 5-6 разів.

Вправа 7. В.п.-- о.с. 1-2 - піднятися на носки, руки вгору дугами назовні, вдих; 3-4 - в.п., видих. Повторити 8 разів.

Вправа 8. В.п.- о.с. 1- присідруки вперед, видих; 2 - в.п., вдих. Повторити 3-4 рази.

Вправа 9. В. п.-упор лежачи. 1-зігнути руки, вдих; 2 - в.п., видих. Повторити 2-3 рази.

Вправа 10. В.п.- ноги нарізно, руки на поясі. 1-2 - повільно підняти ліву руку вгору, нахил тулуба вправо, вдих; 3-4 в.п., видих. Те ж в іншу сторону. Повторити 5-6 разів.

Вправа 11. В.п.- о.с. Стрибки на носках (20-30 с). 1-4 - на двох ногах; 5-6 — ноги нарізно; 7-8 - ноги схрестити.

Вправа 12. В.п.- о.с. 1- підняти руки вперед, вгору, піднятися на носки, вдих; 2-4 - опустити розслаблено руки вниз, нахиливши голову, погойдуючи руками, видих. Повторити 7-8 разів.

За рекомендацією лікаря і викладача в комплекс ранкової гігієнічної гімнастики в необхідних випадках уводять 2-3 вправи, спрямовані на попередження чи усунення викривлення хребта, яке починається, і розвитку плоскостопості. Варто враховувати, що тривалий період обмеженої рухової активності, особливо після перебування на постільному режимі, послабляє кістково-зв'язковий апарат тулуба й кінцівок. Змушена поза під час навчання протягом декількох годин, асиметричні рухи руками також створюють сприятливі умови для порушення постави.

Для профілактики цих порушень у комплекс ранкової гігієнічної гімнастики рекомендується вводити наступні вправи.

1.    Ходьба (15-20 с) на носках, випрямивши тулуб. Руки з'єднані за головою, лікті максимально розгорнуті в сторони.

2.    В.п.- ноги нарізно, руки на поясі. Почергові нахили тулуба в сторони. Дія вправи може бути посилена при згинанні в момент нахилу (тієї сторони, куди виконується нахил) і занесення над головою випрямленої протилежної руки.

3. В.п.— сидячи на підлозі. Згинання і розгинання стоп. Захоплювання пальцями ніг дрібних предметів (палички, кульки і т.п).

4. Ходіння на носках, підскоки, ходіння по вузькій рейці, що лежить на підлозі.   

6. Фізкультурні паузи й хвилинки в режимі дня

   Виконання гімнастики до уроків сприяє підвищенню функціонального рівня систем організму (серцево-судинної, дихальної, нервової), забезпечує швидке залучення школярів до активної роботи на уроках; підвищує фізичну підготовленість, що сприяє утриманню правильної пози за партою; виховує в школярів звичку до регулярних занять фізичними вправами.

   Гімнастика до 3-х років не заміняє, а доповнює ранкову гігієнічну гімнастику. Комплекс містить 5-8 вправ, що формують поставу, правильне й економне дихання, а також вправи на увагу.

   Гімнастику до уроків проводять на території школи в закріплених для класу місцях. Заняття в приміщенні (коридорах) проводяться тільки при низькій температурі (нижче -10°), а також під час дощу, снігу, відлити. Місце для занять повинне відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. Гімнастику до занять проводять на території школи вчителі чи учні старших класів за спеціальним розкладом, затвердженим директором школи. Учителі всіх початкових класів присутні на занятті.

   Ранкові комплекси підбираються з таким розрахунком, щоб навантаження поступово наростало й наприкінці зарядки знижувалося. Ця умова повинна   неухильно дотримуватися. Порушення у розподілі навантажень негативно позначиться на якості наступних уроків.

Орієнтовні вправи (імітаційні) для учнів 1-го класу

Потягування

1.  "Кошенята". В. п.- ноги на ширині плечей, руки вільно опущені. 1 -4 — підняти передплечейчя, кисті догори, пальці розведені, плечі назад, тулуб і голову прямо, вдих; 5-8 - розслабити м'язи, в. п., видих. Повторити 3-4 рази.

2.    "Силачі". В. п.- ноги на ширині плечей, руки вільно опущені. 1-4 -зігнути руки, лікті в сторони, пальці стиснути в кулаки (кулаки над плечейми), тулуб випрямити,- голову прямо, вдих; 5-8-розслабити м'язи, в. п., видих. Повторити 3-4 рази.

3.    "Потягушки". В. п.~ ноги на ширині плечей, руки вільно опущені. 1 -4 -покласти сплетені пельці на тім'я і, натискаючи ними на голову відвести лікті назад, тулуб прогнути, вдих; 5-8 - розслабити м'язи, в. п., видих. Повторити 3-4 рази.

Вправа для ніг

1."Кіннота". В. п.- руки зігнуті в ліктях під прямим кутом, долонями донизу. Зігнути праву ногу, торкнутися коліном лівої долоні. 2-приставити ліву ногу до правого. Те ж лівою ногою. Повторити 4-5 разів.

Вправи для тулуба (нахили, обертання)

1.  "Петрушка". В. п.— ноги на ширині плечей, руки в сторони, долонями вперед, пальці розведені. 1- нахил уперед, торкнутися долонями колін; 2— в.п. Повторити 6-8 разів.

2.   "Розгойдування". В, п.~ ноги на ширині плечей, руки вгору - назовні. 1-нахил уперед, торкнутися долонями ніг нижче колін; 2 - в.п. Повторити 6-8 раїів.

3.  "Ванька-встанька". В. п,— ноги на ширині плечей, руки впираються трохи вище пояса, великі пальці назад. 1-4 - нахили вліво, 5-8 - нахили вправо (не зупиняючись у в. п.). Спочатку нахилятися якомога більше, потім — усе менше. Повторити в кожну сторону 6-8 разів.

4.  "Вітер ялинку качає". В. п.—ноги на ширині плечей, руки в сторони — униз. 1 -2 - нахил вліво; 3-4 - нахил вправо. Виконати поперемінно, не зупиняючись в у. п. ,, погойдуючи руками. Повторити в кожну сторону по 6-8 разів.

5.   "Гвинтики". В.п. - ноги на ширині плечей, руки за спиною. 1-2 -повернути тулуб уліво; 3-4 - те ж вправо. Виконувати поперемінно, не зупиняючись у а. п. Повторити в кожну сторону по 6 разів.

6.   "Ловля комара". В. п. — ноги на ширині плечей, руки вільно опущені. 1 -повернути тулуб уліво, оплески над головою; 2 - в. п. ; 3 - повернути тулуб вправо, оплески над головою; 4 - в. п. Повторити в кожну сторону по 6 разів.

7. "Косарі". В. п. - ноги на ширині плечей, руки ні би тримають косу. Повороти тулуба, що наслідують рухи косаря. Кожен рух ("замах косою" і "скошування трави") на один рахунок.

 Вправи на увагу

1. "Сніжинки кружляються". В. п. - ноги на ширині плечей, руки вільно підняти вгору — назовні, кисті розслаблені. 1 -2 - потрушування руками, поворот вправо і нахил; 3-4 -те ж в іншу сторону. Повторити в кожну сторону по 4 рази.

2. "Море хвилюється". В. п. - ноги на ширині стоп, на носках, руки вільно підняті вперед, кисті опущені. 1 -2 - стати на п'яти й підняти руки вгору; 3-4 - стати на носки, опускаючи руки. Повторити 8-10 разів.

3.  "Великі птахи летять". В. п. -руки в сторони -униз. 1-2 - підняти руки через сторони вгору - назовні: 3-4 - опустити руки в сторони - вниз. Повторити 8-10 разів.

Орієнтовні вправи для учнів 2-3-х класів

Потягування

1.   В. п. - руки перед грудьми. 1-4 -руки в сторони, випрямити тулуб, голову не закидати назад, вдих; 5-8 - розслабити м'язи, в. п., видих. Повторити 3-4 рази.

2.  В. п. - о.с. і-2 - руки до плечей, випрямити тулуб, голову не закидати назад, вдих; 3-4 — розслабити м'язи, в. п., видих. Повторити 3-4 рази.

3.  В.п. — о.с, 1 -4 — руки за голову, випрямити тулуб, вдих; 4-6 - в.п., видих. Повторити 3-4 рази.

Вправи для ніг

1.  В. п.-руки вперед. 1-руки в сторони, ліву ногу вбік; 2 -в.п. 3-4-те ж правою ногою. Повторити кожною ногою по 4-6 разів.

2.   В. п.- о.с. 1 - присідання, обхопивши коліна руками, видих; 2 - в.п., вдих. Повторити 6-8 разів.

3.   В. п. - о.с. 1 - трохи присісти на носках, розвівши коліна, руки вперед; 2 - в. п. Повторити 8-10 разів.

Вправи для тулуба (нахили, повороти)

1.    У парах. В.п,— стоячи обличчям один до одного, ноги нарізно, з'єднати витягнуті вперед - вгору руки. 1 - нахил уперед, опустити руки вниз, не роз'єднуючи їх, видихнув; 2-4 -в. п., вдих. Повторити 6-8 разів.

2.   В. п. - ноги на ширині плечей, руки підняті в сторони. 1-2 — нахил вперед і сплеснуги в долоні під правим коліном, видих; 3- 4 - в. п. , вдих. Те ж із оплеском під лівим коліном. Повторити 6 разів.

3.    В. п. - ноги на ширині плечей, руки вгору-назовні. 1 -2 - нахил уперед, не згинаючи колін і торкнутися пальцями носків ніг, видих; 3-4 - в. п., вдих. Повторити 6-8 разів.

4.  В. п. - о.с. 1-4 - нахил уліво; 5-8 - нахил вправо, не зупиняючись у в. п. При нахилі руки ковзають уздовж тулуба. Повторити в кожну сторону по 6 разів.

5.   В. п. - ноги на ширині плечей, руки в сторони. 1 - нахил уліво, руки за голову; 2 — в. п. Те ж в іншу сторону. Повторити в кожну сторону по 4-6 разів.

6.   В. п. - ноги на ширині плечей, руки до плечей. 1 - нахил уліво, руки вгору; 2 — в. п. Те ж в іншу сторону. Повторити в кожну сторону по 4-6 разів.

7. В. п. - ноги на ширині плечей, руки в сторони долонями вгору. 1 -повернути тулуб уліво, оплеск правою долонею по лівій долоні; 2 - в. п. Те ж в іншу сторону. Повторити в кожну сторону по 6-8 разів.

8.    В. п. — ноги на ширині плечей, руки вільно опущені. 1 — поворот тулуба вліво; 2 - те ж вправо, не зупиняючись у в. п. Руки вільними махами супроводжують рух тулуба. Повторити в кожну сторону 6-8 разів.

Заключні вправи

1. "Заборонений рух". В. п. — о.с. Учні повторюють за вчителем різні рухи руками, ногами, тулубом у середньому темпі, крім одного руху, що є "забороненим" (наприклад, присідання). Учитель, показуючи рух одне за одним, зненацька присідає. Той, хто повторить за вчителем цей рух, виходить із гри. Потім вибираегься інший заборонений рух, і вправа виконується й надалі.

Рухи   виконувати   спокійно,    щоб   не   стомлювати    й   не перенавантажувати дітей. Повторити 2-3 рази.

2.    В. п. — о.с. Команди: "Вільно!", "Струнко!", "На місці кроком руш!" (зупинка після ходьби на 2 рахунки). Повторити команди "Струнко!", "Вільно!" 3-4 рази, а "На місці кроком руш!" —2-3 рази по 10-15 с.

3.    В. п. - о.с. Учитель визначає (умовно) сторони горизонту й ставить дітей обличчям на "північі". Потім він промовляє назви сторін горизонту (наприклад, "захід"). Учні повинні повернутися на носку й п'ятці обличчям до зазначеного напрямку (наприклад, ліворуч). Повторити 6-8 разів.

Основне значення вступної гімнастики полягає в поліпшенні адаптації організму до умов майбутньої протягом дня діяльності. Для цього застосовують вправи для рук, ніг і тулуба (нахили, повороти). Комплекс починають звичайно з дихальних вправ у потягуванні. Найбільш стомлювальні вправи, використовуються в середині комплексу.    

    Завершальними вправами повинні бути рухи, за темпом подібні до характеру майбутньої діяльності. Якщо першим заняттям навчального дня є не загальноосвітній, а виробничий предмет, комплекс завершують вправами на точність і координацію рухів.

 

 

7. Домашні завдання з фізкультури для учнів з

ослабленим здоров'ям

    Домашні завдання з фізкультури — важлива форма роботи з учнями спеціальної медичної групи.

     Характер, зміст завдання для кожного школяра визначається станом його здоров'я, порушеннями, викликаними хворобою, і фізичною пі дготовле ністю.

    Розрізняють два види завдань: 1) теоретичні завдання, що розширюють кругозір учнів, озброюють їх визначеною сумою знань про досліджувану вправу: ознайомлення з теоретичними основами, технікою досліджуваного руху, правилами змагання і суддівства, способами організації і проведення самостійних тренувань; 2) практичні завдання, що залежать від уміння учнів використовувати набуті знання на практиці, постійно виробляють необхідні навички й уміння (вправи в рівновазі, лазіння, ходьба, біг, стрибки та ін.).

Запис завдання робиться за схемою: порядковий номер, назва завдання; зміст та обсяг; полегшений та ускладнений варіанти завдання; методичні вказівки щодо організації самостійної роботи над завданням.

   Організм дітей і підлітків з ослабленим здоров'ям буде поступово пристосовуватися до фізичних навантажень при поєднанні загальнорозвивальних і спеціальних вправ.

   Спеціальні вправи спрямовані на відновлення функцій, порушених захворюванням чи травмою. Наприклад, при переломі кістки лівого плеча вправи для лівої руки будуть розглядатися як спеціальні вправи. Вправи для здорових кінцівок і тулуба будуть загальнозміцнювальними. Звичайно на заняттях дітей і підлітків з ослабленим здоров'ям що загальнозміцнювальні й спеціальні вправи чергуються, забезпечуючи як загальний вплив на організм, так і розвиток функціональних уражених систем .         

    Спеціальні вправи застосовуються в поєднанні із загальнорозвивальними й дихальними вправами. Питома вага спеціальних вправ на заняттях збільшується поступово, відповідно до поліпшення загального стану учня і розвитку функціональних можливостей ушкоджених систем.

    Спеціальні вправи, що застосовуються при захворюваннях серцево-судинної системи:

1) рухи в дрібних суглобах (активізація периферичного кровообігу), виконувані у в. п. лежачи, сидячи, стоячи;

2)  рухи руками, ногами й тулубом у поєднанні з рухами, що стимулюють периферичний кровообіг, обмін речовин і механізми регуляції;

3)   рухи руками, ногами, тулубом на місці й рухи для тренування серцево-судинної і дихальної систем;

4)   вправи з обтяженнями, опором і напруженням;

5)   вправи на розслаблення м'язів;

6)   дихальні вправи (статичні й динамічні).

    Спеціальні вправи, застосовуються при захворюваннях органів дихання спрямовані на поліпшення механізму дихання в спокої і при м'язовій діяльності, на зміцнення м'язів, що беруть участь у диханні, збільшення екскурсії грудної клітки й діафрагми, розтягування плевральних спайок, очищення дихальних шляхів від мокротиння.

    Спеціальні дихальні вправи поділяються на статичні й динамічні:

1)   з рівним, ритмічним диханням;

2)   з подовженим, диханням;

3)   зі зміною типу дихання (грудне, черевне, змішане);

4)   зі зміною структури дихального циклу; а) подовження видиху; б) паузи на вдиху й видиху, в) стрибкоподібний видих;, г) промовляння звуків на видиху;

5)   які збільшують вентиляцію легень;

6)   спрямовані на формування навичок правильного дихання при виконанні фізичних вправ.

     При бронхіальній астмі спеціальні дихальні вправи виконують з;а такою методикою: із коротким вдихом йде тривалий нидих (видихальна

гімнастика), рекомендується вдихати носом, а видихати ротом (губи складені як для свисту  трубочкою).

     Дихальні вправи виконують з вимовою звуків (а, про, у, ф, х, ш) на видиху (варіанти — на рахунок 1 - 4 — видих, потім - вдих: 1-6 — видих, потім - вдих та ін.). їх можна виконувати під метроном, на місці, в русі, з предметами і без них.

Наприклад, на 2 удари метронома (метроном установлюється на 60 ударів за хвилину) — вдих, на 6 ударів — видих на 2 удари - підняти м'яч вгору (вдих) і на 4-6 ударів - нахил униз (видих). Щоб збільшити опір при видиху для підвищення внутрібронхіального тиску, широко використовують видих через одну ніздрю, через стиснуті зуби, через трубочку у воду, надування гумових іграшок.

  Для розтягування спайок у нижніх відділах легень вправи для тулуба виконують із глибоким вдихом під час поворотів і нахилів у здоровий бік; для розтягування спайок у бічних відділах рухи тулуба треба поєднати з глибоким вдихом, при спайках у верхніх частинах легкі вправи доцільно виконувати сидячи із застосуванням гімнастичних палиць, м'ячів.

    Спеціальні вправи, що застосовуються при захворюваннях нервової системи. При функціональних захворюваннях нервової системи (неврозах) заняття рекомендують проводити на свіжому повітрі (екскурсії, походи, прогулянки). Це створює умови для самовдосконалення, сприяє підвищенню працездатності, підвищенню успішності, зміцненню здоров'я.

    Для тренування збуджувальних і гальмівних: процесів у нервовій системі доцільно застосовувати:

1)   вправи з напруженням і розслабленням різних м'язових груп;

2)   ходьбу зі зміною темпу під рахунок чи звук метронома;

3) на увагу (2 оплески - зупинитися, 1 оплеск - присісти, 3 оплески -повернутися праворуч та ін.);

4)   вправи-завдання;

5)   ходьбу із заплющеними очима, з поворотом за сигналом;

6)   танцювальні кроки (перемінний крок, крок польки та ін.) під музику;

7)   стрибки в глибину, через перешкоди, обертальну скакалку;

8)   вправи на рівновагу, точність (кидання в ціль);

9)   вправи зі швидкою зміною характеру руху;

10) рухливі ігри, пов'язані зі зміною поз, прискоренням, зупинками.       

    Захворювання й ушкодження нервової системи виявляються у вигляді

рухових, чуттєвих, координаційних розладів і порушень трофіки. При захворюваннях нервової системи можуть спостерігатися: паралічі (повна

відсутність м'язових скорочень, довільних рухів), парези (часткове випадання рухових функцій). Паралічі й парези бувають двох видів: спастичні (центральні) й мляві (периферичні). Гіперкінезами називають мимовільні насильницькі рухи, позбавлені позитивного значення (судоми, атетоз, тремтіння). Порушення координації називається атаксією (статична, динамічна).

   Вправи, що застосовуються при млявих паралічах:

1) ідеомоторні;

2) зближувальні точки кріплення м'язів;

3) з вираженим посиленням і напруженням;

4) на розвиток опорної функції;

5) у воді.

   Вправи, що застосовуються при спастичних паралічах:

1) для окремих ослаблених м'язових груп;

2) для активного розслаблення м'язів;

3) для точок кріплення м'язів, що віддаляють (на розтягування);

4) у воді;

5) на розвиток опорної функції.

    Спеціальні вправи, застосовуються при порушенні обміну речовин. Підлітки з порушенням жирового обміну (ожиріння, тучність) повинні дотримуватися визначеного режиму харчування й рухів. їм треба утримуватися від переїдання, багато й енергійно рухатися, займатися фізичною працек), фізкультурою.

   Вправи застосовувані при ожирінні:

1)   для зміцнення м'язів, живота (30-40 % часу уроку);

2)   для великих м'язових груп кінцівок, тулуба;

3)   з обтяженням, виконувані з повною амплітудою;

4)   ходьба з високим підніманням ніг у різному темпі;

5)   дихальні;

6)   тривалі ігри, екскурсії, походи, плавання, зимові види (лижі, ковзани);

7)   водяні процедури.

  Спеціальні вправи, що застосовуються при захворюваннях травного апарату:

1)   черевне дихання (зустрічне дихання - на вдиху втягується передня стінка живота);

2)   для м'язів живота й спини;

3)   для м'язів промежини й таза;

4)   ходьба з високим підніманням колін;

5)   присідання, нахили, повороти тулуба;

6)   з набивним м'ячем (підкидання, ловіння);

7)   навкарачках;

8)  втягування і випинання живота; почергове скорочення і розслаблення прямих та косих м'язів живота;

9)  у положенні лежачи на животі, руки вздовж тулуба, піднімання ніг з напруженням сідничних м'язів.

Комплекс спеціальних (мімічних) вправ, застосовуються при невритах лицьового нерва (за В. А. Кузьміним, 1975):

1) насуплювання обличчя. Рух повинен бути симетричним. При асиметрії допомагати пальцями утворювати складки на чолі: наприкінці лікування проводити вправи з опором (утримувати здорову сторону); виконати 5-8 разів;

2) скалити зуби з відтягуванням кутів рота. Рухи повинні бути симетричні. Злегка підтримувати кут рота (пальцями) на ураженій стороні; виконати 5-8 разів;

3) заплющування очей: опускаючи повіки, заплющити око якомога щільніше (дивитися вниз при виконанні вправи). Рухи повинні буги повільними, потрібно прагнути повністю заплющити очі. При неможливості заплющити очі на ураженій стороні злегка допомагати пальцями, виконати 8-10 разів;

4) випинання губ уперед (у трубочку). При втягуванні губ у трубочку робити видих (намагатися свиснути); виконати 8-10 разів;

5) насуплювання брів. Допомагати насуплювання брів погладжуванням шкіри обличчя ураженої сторони; виконати 8-10 разів;

6) втягування щік у порожнину рота. Щільно тримати губи, не відкривати рот; виконати 8-10 разів;

7) рухи ніздрями. Піднімати ніздрі на вдиху, виконати 8-10 разів;

8) поперемінне самостійне відтягування кутів рота вбік. Відтягати кут рота в основному вниз. Максимальну кількість вправ слід робити ураженою стороною, виконати 8-Ю разів;

9) надування щік (губи щільно стиснуті). Надування щік робиться на видиху. При неможливості надувати щоки стискати губи пальцями, виконати 5-6 разів;

10) максимальний рух нижньої щелепи вперед і в сторони, виконати 8-10 разів.

Комплекс основних спеціальних вправ для корекції короткозорості (Е. С. Авєтисов, Ю. Н. Курпаин та ін.)

1. В. п. - лежачи на спині, руки в сторони, в правій руці м'яч. Праву витягнуту руку перенести вліво. Перекласти м'яч у ліву руку. Повернутися у в.п. Стежити очима за м'ячем. Виконувати повільно, не повертаючи голови. Рухи очей строго в сторони;

2) в. п. - лежачи на спині, м'яч у витягнутих та опущених руках. Підняти руки вгору й опустити вниз. Очима стежити за м'ячем. Поєднати з диханням. Максимальна амплітуда рухів очей вгору - вниз;

3) поперемінні колові рухи руками по фронтальній площині. Стежити очима за м'ячем. Рухи виконувати за ходом годинної стрілки й назад, ритмічно й у спокійному темпі;

4) в. п. - лежачи на спині, дивитися прямо. Сильно заплющити очі на 3-5 с, а потім розплющити очі на 3-5 с. Кількість заплющень поступово збільшувати, доводячи їх до 8 разів;

5) в. п. - лежачи на спині, дивитися прямо. Подивитися вгору - вправо -униз - уліво. Те ж у зворотному напрямку. Виконувати в повільному й середньому темпах, дихання не затримувати;

6) в. п. - стоячи біля гімнастичної стінки. Подивитися на кінчик носа (можна прикласти палець до носа й дивитися на нього). Виконувати в повільному темпі, стежити за правильною поставою;

7) в. п. - лежачи на спині. Трьома пальцями кожної руки легко натиснути на верхнє віко. Через 1-2 с зняти пальці з повік. Болісних відчуттів не повинне бути;

8) в. п. - те ж. Поморгати протягом 1-2 хв. Темп швидкий;

9) в. п. - те ж. При закритих повіках підняти очі вгору, опустити їхній вниз, повернути вліво. Дихання не затримувати;

10) в. п. - стоячи у вікна, відстань від очей до мітки діаметром 3-5 мм. на шибці 35 див. Переводити погляд з мітки на склі вікна на предмет фіксації вдалину й навпаки. Починати виконувати вправи протягом 3 хв., через 3 дні — 5 хв.. через; 3 дні — 7 , через 3 дні —10 хв.

8. Самоконтроль школяра з відхиленнями у стані здоров'я

    Медичний контроль, педагогічний контроль і самоконтроль - єдина система охорони здоров'я, що забезпечує повноцінний фізичний розвиток школярів спеціальної групи, тому що дані особистих спостережень є найважливішим доповненням до лікарського й педагогічного контролю.

    Самоконтроль - це регулярне застосування ряду простих прийомів для самостійного спостереження за станом свого здоров'я і фізичного розвитку.

Самоконтроль виховує в школярів свідоме ставлення до заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, до фізичних вправ, до дотримання правил особистої гігієни й громадської гігієни, до загартовування організму.     

  Самоспостереження дає змогу стежити за реакцією організму на навантаження, за часом відновлення, вчасно помітити несприятливі ознаки (серцебиття, задишка, поганий сон, загострення болю та ін.).

   Викладач фізвихования навчає школярів з ослабленим здоров'ям правильно розуміти зміни показників самоконтролю, обов'язково підкреслює, що самоконтроль доповнює, але не заміняє лікарсько-педагогічні спостереження.    

   Завданнями викладача є: роз'яснення учням значення режиму дня і регулярного самоконтролю для зміцнення здоров'я та фізичного розвитку; ознайомлення з основними відомостями з гігієни, анатомії, фізіології, які потрібні для розуміння й оцінки показників, доступних самоспостереженню; навчання школярів простих прийомів спостереження (рахунок пульсу, частоти дихання та ін.).

   Показники, якими можна користатися при самоконтролі, умовно поділяють на об'єктивні та суб'єктивні. До суб'єктивних показників належать: самопочуття, настрій, сон, апетит, працездатність, болісні й інші відчуття, що виникають у результаті впливу на центральну нервову систему подразників зовнішнього та внутрішнього середовища.

   Об'єктивними показниками вважають такі, котрі можна подати у визначених цифрових значеннях (маса тіла, пульс, частота подиху, ЖЄЛ, динамометрія). Залежно від функціональних порушень, ступеня розладів викладач фізвиховання перевіряє різні показники самоконтролю, уводячи найхарактерніші, що мають безпосередній стосунок до систем т органів, ослаблених хворобою.

   Дані самоконтролю регулярно (не рідше 3 разів на тиждень) записують у щоденник самоконтролю.

   У щоденнику самоконтролю в графу про самопочуття записують: гарне, звичайне, задовільне, погане, слабість, млявість, запаморочення, серцебиття, біль. У цю графу треба записувати ступінь утоми після занять: не втомився, трохи утомився, перевтомився. Наступного дня вносять: втомився, почуваю себе бадьорим, залишилося почуття втоми, зовсім не відпочив, почуваю себе втомленим.

   У щоденнику самоконтролю відзначається кількість годин сну та його якість (міцний, переривчастий, неспокійний, зі сновидіннями, кошмарами, безсоння). Якщо в школяра спостерігається переривчастий сон, безсоння, сняться кошмари, то це вказує на перевтому й на необхідність перебудувати методику занять, зменшити навантаження.

   При самоконтролю показник апетиту є дуже інформативним. Погіршення апетиту чи його відсутність указує на втому, надмірне збудження під час занять. У відповідній графі щоденника самоконтролю

відзначають: гарний, задовільний, підвищений, поганий, відсутній, велика спрага та ін.

    Працездатність відзначається як гарна, звичайна, знижена, після роботи значна втома та ін.

    Викладачу фізичної культури й батькам слід звернути увагу на неприпустимість порушень школярами режиму дня. Порушення загального режиму може звести в деяких випадках до зриву вищої нервової діяльності, що ще більшою мірою негативно позначиться на стані здоров'я і психіці школяра.

   Простий показник самоконтролю - це маса тіла. її визначають регулярним зважуванням. Втрата маси з неповним відновленням до вихідних величин звичайно є несприятливою ознакою, за винятком в школярів, які страждають ожирінням.

    Самопочуття - це відображення діяльності всього організму і насамперед ЦНС. Відсутність будь-яких хворобливих відчуттів, бадьорість, життєрадісність - ознаки гарного самопочуття. Поява незвичайних відчуттів, біль у м'язах, правому чи лівому підребер'ї, за паморочення, млявість, слабість, головний біль - ознаки поганого самопочуття. Усі показники заносяться в щоденник.

    Потовиділення визначають як рясне, помірне й слабке. Посилення пітливості пов'язане з перетренуванням, порушенням взаємозв'язку між відділами центральної нервової системи, що регулюють роботу серцево-судинної, дихальної систем та ін.

   Пульс — це ритмічне стрибкоподібне коливання стінок артерій відповідно до ритму скорочення серця. За характером пульсу (ритм, частота, наповнення, напруження) можна повною мірою судити про робот)' серця, і тому школяр повинний стежити за його зміною. Після регулярних занять протягом 1,5-2 міс. пульс у спокої понад 100 за І хв. її стані спокою називається тахікардією, а зниження частоти нижче 60 називається брадикардією (ознака тренованості).

     У щоденник самоконтролю потрібно вносити зведення про дихання -кількість і якість (поверхневе, глибоке, рідке), а також порушення частоти й ритму, поява задишки, кашлю. Задишка виникає при недостатності газообміну. Якщо задишка виникає при недостатності газообміну після невеликого чи середнього навантаження, то це є першим симптомом невідповідності навантаження функціональному стану учня. Важливі об'єктивні дані врахування впливів навантаження па організм школяра одержують при контролі даних гіпоксичних проб (тривал їсть затримки дихання на вдиху й видиху в секундах) за ЖЄЛ.

     Гінекологічний контроль є обов'язковим для дівчаток і дівчат. З місяця на місяць дівчина повинна регулювати основні показники, що характеризують хід менструації (періодичність, надмірність, тривалість, наявність болісності та інших відхилень).

     Щоденник самоконтролю періодично показують учителю фізкультури для контролю і запису рекомендацій з подальшого режиму занять, домашніх завдань з фізкультури, комплексів ранкової гімнастики і фізкультпауз.

    Тільки при узгодженні роботи педагогічного колективу школи, лікарів і родини, при проведенні широкого комплексу оздоровчих і профілактичних заходів учні з ослабленим здоров'ям можуть його зміцнити, поліпшити фізичний розвиток, оволодіти новими навичками й уміннями.

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

  Методичний посібник укладено у 2023 році відповідно до Державного стандарту корекційної освіти, програм з фізичної культури та лікувальної фізкультури для учнів спеціальних навчальних закладів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, затвердженої Міністерством освіти і науки України у 2015 році .

   Протягом останніх років в нашій країні сталася тривожна ситуація: різко погіршилося здоровя і фізична підготовленість школярів.

   На вирішення цих проблем звертає увагу Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту, в якій до основних завдань держави у сфері фізичного виховання і спорту відноситься вдосконалення системи фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах. Складовою цієї системи необхідно вважати роботу з дітьми, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи. На необхідність організації додаткових занять із дітьми спеціальної медичної групи вказує і державна

програма «Основи здоров’я і фізична культура».

  Розроблені матеріали актуальні на сучасному етапі та призначені для використання вчителями  фізичної культури , які організовують роботу учнів у спеціальних медичних групах.

   Матеріали посібника схвалено методичною радою спеціальної школи та  визнано доцільними для використання на уроках, заняттях та в позаурочній діяльності.  Методичний посібник «Фізичне виховання учнів спеціальних медичних груп» апробовано на уроках фізичної культури та лікувальної фізкультури в КЗЗСО ліцей «Перспектива». 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Система фізичного виховання учнів спеціальних медичних груп. 1—4 класи / Ю. В. Васьков. — Х.: Вид-во «Ранок», 2010. —208 с. — (Бібліотека вчителя фізичної культури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 Передмова ...............................................................................3

1.  Організація навчальної роботи з фізичного виховання

 учнів з відхиленнями в стані здоров'я.....................................................4-8

2. Загартування учнів з відхиленням у стані здоров'я...........................8-10

3. Методика формування правильної постави й корекції її

порушення................................................................................................10-18

4. Методика виправлення плоскостопості...............................................18-20

5. Ранкова гігієнічна гімнастика учнів спеціальноїмедичної групи.......20-26

6. Фізкультурні паузи й хвилинки в режимі дня.....................................26-29

7.  Домашні завдання з фізкультури для учнів з  ослабленим

здоров'ям....................................................................................................30-34

8.Самоконтроль школяра з відхиленнями у стані здоров'я....................34-37

 

Висновок.........................................................................................................38

Використана література.................................................................................39