Методичний посібник " Методичні умови формування історичного мислення. Проблемні задачі з історії України"

Копичко Л.А. вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії,

            педзвання ”Вчитель методист”.

 

            Методичні умови формування історичного мислення.

            Проблемні задачі з історії України.11 клас.

            2022 р .

 

             Посібник являє собою дослідження автора, спрямовані на    виявлення   найбільш сприятливих умов формування історичного мислення учнів  в процесі навчання. Посібник адресований вчителям історії та учня старших класів загальноосвітніх навчальних закладів.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              Зміст

                        

 Передмова……………………………………………………………………………..3

 Тема 1. Україна під час війни………………………………………………………..4

Тема 2. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-на початку 1950  років…………………………………………………………………………………….6     

Тема 3 . Україна в умовах   десталінізації…………………………………………....9  

Тема 4. Україна в період загострення кризи радянської  системи…………………10

Тема 5. Розпад Радянського Союзу і відродження  незалежності України……………………………………………………………….. ………………….. 11

Тема6.Україна в роки незалежності………………………………  …………………...12   

Список рекомендованої літератури………………………………………………….. 14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          Передмова

 

       Цей посібник являє собою дослідження автора, спрямовані на виявлення найбільш сприятливих умов формування історичного мислення учнів в процесі навчання.

Актуальність дослідження саме в цьому напрямку визначається багатьма чинниками.

Зокрема в сучасних умовах інформація оновлюється кожні декілька років.

Зараз потрібно учнів не просто навчати, а вчити самостійно вчитись .Зараз вже не підлягає ніякому сумніву ,що тільки знання в сукупності з творчою діяльністю є найважливішими умовами виховання особистості, від активності якої залежить розвиток всього суспільства.

    В результаті інтенсивних наукових пошуків в педагогічній науці склалася концепція проблемно-розвиваючого навчання. Під час використання творчих пізнавальних завдань та задач створюються найбільш сприятливі умови для формування у школярів засобів навчальної діяльності, розвитку творчого мислення та формування пізнавальної самостійності. Формування навичок самостійності під час розв’язання проблемних завдань допоможе дитині в подальшому самостійно формувати мотивацію, здійснювати планування, оцінку своєї діяльності, самоуправління. Внаслідок розв’язання проблемних завдань стає очевидним  те, що недостатньо лише знати історичні факти, а дуже важливо вміти оцінювати їхнє значення для країни та світу. Робота над завданнями переконує у тому, що вкрай необхідно розуміти і приймати іншу точку зору за наявності переконливих аргументів, тобто бути толерантними. Суперечності в оцінках історичних подій обов’язково спонукають учня самостійно аналізувати історичну ситуацію й робити висновки, а також навчать прикладати набуті узагальнення до сучасної суспільної ситуації, правильно та самостійно її аналізувати.

 

                                                                                                                                                                                                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 1  . Україна під час Другої світової війни(1941-1945 рр.) 

 

Завдання 1.

     Дослідники міжнародних відносин періоду 30-40-х рр. пишуть, що вступ Червоної Армії на територію Західної України ,Бессарабії та Буковини з одного боку відповідав прагненням значної частини населення цих земель до воз’єднання з радянською Україною. А з другої-був пов’язаний з реалізацією пакту Молотова-Ріббентропа за умов якого ,як пишуть історики відбувся черговий розподіл Польщі.

 Чому події пов’язані з вступом Червоної Армії в Західну  Україну, Бессарабію, Буковину, оцінюються фахівцями неоднозначно? Для кого з учасників цих подій вони мали позитивне, а для кого негативне значення? Свою думку доведіть.

 

Завдання 2.

Поясніть чому, навіть захопивши  майже всю Європу керівництво фашистської Німеччини, починаючи війну з СРСР головний наголос робило на“бліцкріг” ,тобто на блискавичну війну, або воєнний розгром СРСР на протязі 1,5-2 місяців. Свою відповідь обґрунтуйте.

 

Завдання 3.

Дослідники історії другої світової війни зазначають ,що у керівництві фашистської Німеччини існувало дві точки зору щодо захопленої України. Перша, автором якої був начебто  А.Розенберг, зводилася до того, щоб заручитися підтримкою українців у боротьбі проти Кремля ,треба надати їм власну державу, яка б перебувала у повній воєнній та економічній залежності від рейху.

 

Друга точка зору ,до якої схилялася більшість нацистського керівництва ,повністю відбивала будь-які  думки про українську державу ,навіть маріонеткову, передбачала нещадну експлуатацію України на користь нацистського рейху. Чим пояснити існування двох точок зору, щодо окупова-

ної України в нацистському керівництві? Про які тенденції в історичному розвитку свідчать наведені факти? Свою думку обґрунтуйте.

 

 

Завдання 4.

     У серпні-вересні 1941 року рейхскомісар України Е.Кох видав накази про збереження колгоспів в окупованій Україні, хоч при цьому змінювалась їх назва. Чим пояснити, що окупаційна влада зберігала в Україні, хоч і під іншою назвою великі сільськогосподарські господарства?

 

      Завдання 5.

      В січні 1941 року А. Гітлер на одному з засідань говорив, що фізичне знищення 34  млн східних слов’ян є необхідною передумовою успіху  германської політики на Сході

    населення захоплених територій, в тому числі і українців, треба перетворити у різновид рабської робочої сили, яка будучи позбавленою власних інтересів, буде  поставляти сезонну робочу силу у необхідній кількості для потреб Німеччини.

     Чому керівництво фашистського рейху розглядало захоплені землі на сході лише як        резервуар робочої сили для потреб Німеччини? Чим пояснити, що на думку керівництва    нацистів населення захоплених територій  було здатне лише на виконання тих робіт, які не вимагали майже ніякої кваліфікації?

     До яких наслідків могло б привести      здійснення такої політики? Обгрунтуйте свою відповідь.

 

    Завдання 6.

   Поясніть, чому в результаті нападу фашистів на СРСР стався величезний вибух патріотичних почуттів, який зробив другорядними навіть тяжкі травми, завдані мілліонам    радянських людей сталінським режимом? Свою відповідь обґрунтуйте.

 

    Завдання 7.

    Історики зазначають що фашистське керівництво користувалося в Україні, як і в інших окупованих територіях послугами певної частини місцевих жителів, насамперед     тих, хто зазнав репресій з боку сталінського режиму. Чим пояснити ці факти? Можливо те, що серед тих,х то співпрацював з окупаційними військами більшість становили

саме репресовані особи. Свою думку обґрунтуйте. 

 

 

 Тема 2. Україна в повоєнні роки.

Завдання 1.

Деякі з дослідників, вивчаючи наслідки другої світової війни, зокрема, в Україні пишуть про те, що багато хто сподівався, що в результаті війни командно-адміністративна система, яка складалася в країні в довоєнні роки буде значно послаблена, але їх сподівання не здійснилися. Про це свідчить факт росту чисельності державної

партії.Чим пояснити. що друга світова війна привела не до послаблення, а,навпаки, до посилення тієї командно-адміністративної системи ,що складалася в Україні в довоєнні роки? Які закономірності суспільного розвитку відбилися в цьому факті?

Яке значення має це явище з точки зору суспільно-історичного процесу? Свою думку обґрунтуйте.

 

Завдання 2.

Чим пояснити, що переважна більшість учасників нелегальної мережі УПА,в повоєнні роки в Західній Україні були жителі сільської місцевості? Чому саме західноукраїнське село вкрай негативно реагувало на політику Радянської влади в цьому регіоні України? Чи відбиває цей факт якість закономірності суспільного розвитку? Свою відповідь обґрунтуйте.

 

Завдання 3.

Чим пояснити, що після смерті Й. Сталіна в партійному та державному керівництві України, як і всього Радянського Союзу, загострилася боротьба між прихильниками

та противниками сталінського режиму? Які закономірності  суспільного розвитку відбиває цей факт? Чи можна вважати, що смерть Й. Сталіна сприяла до деякої міри демократизації радянського суспільства? Обґрунтуйте свою відповідь.

 

Завдання 4.

У чому полягають сильні та слабкі сторони політики післявоєнного відновлення України  (1945- початок 1953 р.).Чи можливо було досягти кращих результатів?

Свою відповідь обґрунтуйте.

Завдання 5.Правильно чи помилково  вважати голод 1946-1947 р.р. геноцидом українського народу? Свою відповідь обґрунтуйте

 

 

 Завдання 6.

Перший секретар ЦК КП(б)У і  голова уряду України М. С. Хрущов висунув ідею утворення в Україні великих аграрних міст, які поєднували і сільське виробництво і ті досягнення в  сфері побуту, які властиві для міста. Ця ідея передбачала зокрема злиття декількох колгоспів в один та створення величезних аграрних підприємств.

Теоретично це повинно було привести до значного підвищення ефективності використання сільськогосподарської техніки. Разом з тим жителі такого «колгоспу» повинні були користуватися всіма благами міського життя. Крім того проект передбачав ліквідацію присадибних ділянок, де колгоспники створювали більшу частину продуктів харчування для власного вжитку. Але на практиці протести і керівників колгоспів і рядових колгоспників набрали такої сили ,що уряд був змушений відмовитися від проекту створення агроміст.Як ви гадаєте ,чому нібито теоретично  правильні намагання на практиці   викликали   хвилю протестів?

 

Завдання 7.

Для того, щоб сприяти укріпленню економіки сільського господарства в 1953 р. були значно збільшені державні закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію. Так закупівельні ціни на м’ясо збільшилися у 5,5 рази, на масло тваринне та молоко вдвічі, на картоплю у 2,5 рази. Завдяки цьому вдалося на деякий час збільшити грошові доходи колгоспів та радгоспів.

 Але через деякий час питання підвищення грошових доходів села постало знову. Чим пояснити хронічне відставання села, порівняно з промисловістю? Чи можна було подолати це відставання тільки підвищенням закупівельних цін? Обгрунтуйте вашу відповідь.                                                              

 

 

 

Тема 3. Україна в умовах десталінізації 

 

Завдання 1.Дослідники розвитку України  пишуть, що в     Україні проголошений на ХХ з’їзді КПРС М . Хрущовим курс сприймався неоднозначно. Прості люди були приголомшені, довідавшись про страхітливі злодіяння сталінського режиму. У досить значної частини громадян з’явилися надії на заміну жорстокого режиму. Проте,

партійне керівництво не виявило ініціативи і не поспішало вносити істотні зміни в існуючий режим. Чим пояснити, що в Україні новий курс проголошений М.Хрущовим сприймався по різному? Чи випадково те, що переважна більшість партійного керівництва ставилася до нового курсу негативно? Обгрунтуйте свою відповідь.

 

Завдання 2.

Чому у дисидентському русі в Україні  в основному переважали представники творчої інтелігенції? Чи випадковим є той факт, що серед дисидентів було дуже мало представників селян, робітників та технічної інтелігенції?

 

 

 

Завдання 3.

Як відомо, слово ”дисидент” латинського походження і означає ”незгодний”. Слід зауважити, що цільної програми в дисидентському русі не існувало. Чи випадково те, що у дисидентів, на думку дослідників, цілісної програми не існувало? Свою думку

обґрунтуйте.

 

Завдання 4.

Яка теза, на вашу думку, найбільше відповідає дійсності:

 1.”Хрущовська відлига” оптимізувала життя в Україні в усіх сферах- і в економіці, в політиці, в соціальній сфері та культурі;

 2.”Хрущовська відлига” внесла хаос , дезорганізацію та дестабілізацію в українське

  суспільство та негативно  відбилася на економіці, політиці, соціальній сфері та культурі? Свою відповідь обґрунтуйте історичними фактами.

      

 

Тема 4. Україна в період загострення кризи радянської системи

                   (середина 60-початок 80-х років ХХ ст..)

 

Завдання 1.

Характеризуючи створення раднаргоспів, С. Субтельний пише, що на початку 60-х років це привело до того, що Україна як і інші радянські республіки почали проводити      власну народногосподарську політику. Українські плановики, економісти та господарчі керівники дбали насамперед не про потреби та інтереси своєї                республіки.

Це могло привести до виникнення загрози існуванню СРСР  як цілісної держави та її розпаду. Чому створення раднаргоспів мало саме такі політичні наслідки? Про які тенденції суспільного розвитку можна говорити на основі цих фактів?

 

   

       Завдання 2.                                                                                                                                                                    Існують різні оцінки стану України  в 60-70-роках ХХ ст. Керівництво радянської України вважало, що досягнуто високого життєвого рівня населення. Сучасні історики           вважають, що цей період можна назвати «системною кризою». Спираючись на методи історичного пізнання, проаналізуйте стан українського суспільства(політика, економіка, соціальна сфера та культура) і дайте власну оцінку процесам того часу.

     Свою відповідь обґрунтуйте.   

 

        Завдання3.

  За період з 1966 по 1970 рр. темпи приросту промислової продукції в Україні становили 50%,а в 1981-1985 рр.- лише 19%. Таким чином, темпи розвитку промисловості України знизилися майже в 3 рази. В той же час темпи продуктивності праці знизилися майже в 2 рази. Які висновки можна зробити на підставі наведених цифр?

Можливо вам допоможе той факт, що на початку 80-х років в Україні були майже вичерпані резерви вільної робочої сили, яку можна було залучити до промисловості.

 

   Завдання 4.

Чим пояснити такі факти? Протягом 1965-1985 рр. середня заробітна плата робітників

та службовців України збільшилася майже у 2 рази. Але підвищення добробуту народу здійснювалося за рахунок накопиченого в попередні роки та розпродажу національних багатств країни: нафти, газу, лісу, вугілля, металу та ін. Крім того соціальна сфера фінансувалася за залишковим принципом, що негативно позначався

на рівні життя людей. А це приводило до зниження зацікавленості в результатах

своєї праці і ще більше ускладнювало стан справ  у народному господарстві. Таким чином, утворилося своєрідне зачароване коло, коли підвищити продуктивність праці

було неможливо без істотного поліпшення життєвого рівня  населення, а це неможливо було зробити без підвищення ефективності виробництва. Яким чином на вашу думку можна було подолати цю суперечність?

 

Завдання 5.

Як відомо, після усунення від партійного та державного керівництва М Хрущова значно посилилися централізаторські тенденції в керівництві, як економікою, так і суспільством взагалі. Це привело до того, що як пишуть деякі історики , почала

відроджуватись «культівська ідеологія» і в суспільному житті почали проявлятися риси притаманні сталінщині, хоча і без масових репресій. Чим пояснити ,що посилення

централізованого керівництва економікою привело до відродження ідеології сталінізму? Які  закономірності суспільного розвитку проявили себе в цьому факті?

Свою думку обґрунтуйте.

 

       Тема 5. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України.

     

         Завдання1.   

     Чим можна пояснити той факт, що на референдумі 17 березня 1991 року 70,5 % Українців висловилися за збереження СРСР, а на референдумі 1 грудня 1991  90,32% українців висловилися за незалежність України? Свою відповідь обґрунтуйте.

 

        Завдання 2.

        У 1991 р. в Україні діяльність Комуністичної партії була заборонена, так само       вчинили інші новостворені незалежні держави. Деякі представники  громадськості  вважали, що комуністична ідеологія повинна бути заборонена так само, як і фашистська. Які підстави мали громадські діячи вважати комуністів настільки не безпечними?  Чи погоджуєтеся ви з їхніми вимогами? Свою відповідь обґрунтуйте.

                                                                                       

 

  Завдання 3.                                                                                                                                                                                                         

       3  серпня 1990 року  було прийнято Закон УРСР”Про економічну самостійність”.

 

Цей документ проголошував самостійність України у визначенні економічного статусу й стратегії соціально-економічного розвитку, форм і методів господарювання та  управління суспільним виробництвом, У законі були визначені головні принципи економічної самостійності ,які створюють  умови для реформування економіки. Чи мала УРСР необхідні умови для самостійного економічного розвитку?

     

   Завдання 4

    Протягом 1994-2000 р. ставлення Заходу до України зазнало кардинальних змін: зросла політична підтримка української незалежності, відчутною стала фінансова і економічна допомога. Україна не змогла залучити до інвестування українсько економіки представників розвинених країн. Як ви вважаєте, чи виконала Україна  завдання перехідного періоду в міжнародній сфері? Які фактори заважали швидкій  інтеграції України із західноєвропейськими державами. Свою думку обґрунтуйте.

Тема 6. Україна в умовах незалежності.

    Завдання 1.

     Україна, Польща, Литва, Латвія та Естонія майже одночасно стали на шлях розбудови власної держави та реформування економічної системи. Проте сьогодні Україна значно відстає від цих країн за темпами економічного та соціального розвитку. В чому полягають причини відставання України? Що необхідно зробити для прискорення розвитку України?

 

     Завдання 2.

     Історик С Кульчицький стверджує, що в період     президентства Л. Кравчука «Власне, Україна не проводила справжніх реформ, а пристосовувала свою цілком залежну         від державного бюджету економіку до ринкового  господарства інших країн «.Чи      згодні ви з таким твердженням ? Наведіть аргументи, які підтверджують або спростовують це твердження.

 

      Завдання 3.

  Економіка, стан якої поступово погіршувався, потребувала рішучих заходів, які б  поєднували невідкладні антикризові дії з реалізацією нової соціально-економічно стратегії. Пропоновані заходи були викладені  в Посланні Президента України

 Л. Кучми до Верховної Ради «Шляхом радикальних економічних реформ» У жовтн1994 р. і отримали схвалення. Чи можна вважати економічні реформи, проведені за

 роки  незалежності, ефективними?

 

 

 

                        

 

Список рекомендованої літератури

1.Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5-11 класи [ Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.mon.gov.ua/education/average/nev pr/ist 5 9.dok.

2.Баханов К. О. Технологія розвитку критичного мислення як психолого – педагогічне явище // Історія та правознавство. – 2008. № 33 – С. 4-9

3.Вукіна Н. Навіщо українцям критичне мислення? Директор школи. -  № 10-11. – 2006. -  С. 18 - 19
4. Вукіна Н. В., Дементієвська Н. П. Критичне мислення: як цього навчати-Харків: «Основа», 2007.

5. Горох А. Методика критичного мислення може навчити дітей думати // Збірка конспектів уроків за методиками критичного мислення.  Частина ІІ. – Х., 2001. – С. 30 – 32

6.Десятов Д. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроці історії // Історія та правознавство. – 2007. -№ 9. – С. 5 – 11

7.Евдокимов В., Олейник Т., Горькова С., Микитюк М. Практикум по развитию критического мышления. – Х.: Торнадо, 2002.- 148 с.

8.Мокрогуз О. Інноваційні технології на уроках історії. – Х.: ВГ « Основа», 2007. – 192 с.

9.Пометун О. Запитання як найважливіший спосіб взаємодії вчителя і учнів // Історія в школах України. – 2006. - № 3. – С.25-29

10.Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок та інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2018. – 328 с.

11. Терно С. Критичне мислення: чергова мода чи нагальна проблема // Історія в школах України- 2007- №4. – С. 13-15.
12. Терно С. Методика розвитку критичного мислення: досвід експериментального дослідження // Історія в школах України -2007 -№9-10.

13.Тягло О. Критичне мислення: Навчальний посібник. – Х.: ВГ « Основа», 2008. – 189 с.