Методичний посібник "Розвиток літературних здібностей школярів молодшого шкільного віку"

Про матеріал

Головна мета школи – дати можливість виявити й розвинути творчі сили дитини, яка в майбутньому має бути успішною. Школа, з одного боку, має дати учням певну суму наукових знань, виробити в них науковий світогляд, а з другого – виховати у них здібності інтелекту, без яких людина не зможе рухати культуру вперед, логічне мислення і творчу фантазію.

Перегляд файлу

$C:\Users\admin\Desktop\члек\Обкладинка-копия.jpg$ Члек О.В.

Відділ освіти, молоді та з питань фізичної культури і спорту

Луцької райдержадміністрації

Луцький районний методичний кабінет

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів смт Торчин

Члек О.В.

Розвиток літературних здібностей

школярів молодшого шкільного віку

Методичний посібник

$C:\Users\admin\Desktop\члек\resize.png$

Торчин 2018

Схвалено методичною радою загальноосвітньої школи І-ІІІст. смт Торчин.

Протокол №3 від 24.01.2018р.

Члек Олена Віталіївна, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи

І-ІІІст. смт Торчин Луцького району

Розвиток літературних здібностей школярів молодшого шкільного віку: методичнй посібник / О.В.Члек –Торчин – 2018.- 75с.

У роботі подані методичні рекомендації щодо розвитку літературних здібностей школярів молодшого шкільного віку.

Представлено систему роботи над формуванням та розвитком навичок природних нахилів дітей до написання віршованих творів. Запропоновано ряд вправ та подано зразки дитячих робіт.

Рекомендовано учителям початкових класів.

Розвиток літературних здібностей школярів молодшого шкільного віку

ЗМІСТ

І. Вступ………………………………………………………………..4

ІІ. Особливості роботи класовода з розвитку творчих здібностей

дітей молодшого шкільного віку….............................................5

ІІІ. Система роботи з віршування …………………………………..7

1. Ігрові завдання та вправи у процесі віршування…….………..9

2. Техніки віршування………………………………….…………16

4.Творчі знахідки учнів «Несподівані вірші» …....…….............20

5. Поетична стежина Тетянки Гапанюк……………………….....56

ІУ. Висновки…………………………………………..………………74

У. Література…………………………….…………………………….75

І. Вступ

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній

школі є всебічний розвиток школярів, зокрема розвиток творчого потенціалу

особистості, яка могла б гідно представляти себе, свій народ, мову у світовій цивілізації.

Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом

постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та

практики, але і як соціальна необхідність. Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нових ідей, задумів, підходів та рішень. Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення.

Головна мета школи – дати можливість виявити й розвинути творчі

сили дитини, яка в майбутньому має бути успішною. Школа, з одного боку, має дати учням певну суму наукових знань, виробити в них науковий світогляд, а з другого – виховати у них здібності інтелекту, без яких людина не зможе рухати культуру вперед, логічне мислення і творчу фантазію. Творчість і творча діяльність визначають цінність людини, її індивідуальність, тому формування креативної особистості набуває сьогодні не тільки теоретичної, але й практичної значущості. Прогрес нашого суспільства залежить від творчих людей. Люди, які здатні створювати, цікаві у спілкуванні, більш комунікабельні, відкриті, підходять до ситуації у житті, роботі нестандартно, вміють приймати самостійні,оригінальні рішення.

Завдання вчителя – створити в дитячому колективі умови для атмосфери

творчості, допомогти учневі знайти себе в житті, а навчально-виховну діяльність спрямовувати на створення такої системи співпраці, головна мета якої – максимальний розвиток творчих здібностей дитини, тобто створити сприятливі умови стимулювання і спрямування розвитку особистості.

Літературна творча діяльність посідає особливе місце серед проявів творчості молодших школярів. З одного боку, вона вимагає роботи таких психічних процесів, як сприймання, образне мислення, уява, мовлення, емоції, активізує почуттєву та інтелектуальну складові пізнавальної діяльності молодшого школяра. З іншого – дітям цього віку властива надзвичайна емоційність та чутливість до образних вражень, багатство уяви, невтомна допитливість, відкритість до оточуючого світу.

Особливої актуальності ця методична проблема набуває на сучасному

етапі, коли спостерігається значне поширення у побуті комп’ютерної та

телевізійної мереж, що, вимагаючи мінімум інтелектуальних зусиль, привчає школярів до пасивного сприйняття інформації, призводить до загального падіння читацької культури та зниження інтересу до літератури.

ІІ. Особливості роботи класовода з розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку.

Нові освітні програми, технології, нові підходи до навчання школярів орієнтовані на особистість , а вчитель виступає в ролі консультанта, наставника, координатора. Головне завдання вчителя навчити учнів самостійно добувати знання, допомогти розкрити, формувати і реалізовувати особистісні

особливості кожної дитини. У кожній людині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше — таке завдання повинен ставити перед собою кожний педагог. Надзвичайно важливо навчити бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Тому я вирішила взяти за основу в своїй роботі розвиток творчих здібностей своїх учнів. Свою роль у розвитку творчої особистості вбачаю у необхідності перш за все допомогти дитині усвідомити себе особистістю, а також створити належні передумови для розкриття індивідуальних особливостей дітей, знаходження нових видів діяльності, в яких творчі діти могли б досягти значних успіхів. Одних уроків тут замало. Розвиток творчих здібностей талановитих дітей потребує ще й системної позаурочної роботи. Без системної роботи над розвитком творчих здібностей високих результатів досягти важко навіть обдарованим дітям. «Важко переоцінити роль особистості вчителя, його духовного обличчя в пробудженні і розвитку творчих здібностей, нахилів, талантів учня», - писав Василь Олександрович Сухомлинський . Успішно розвиває творчі здібності учнів той вчитель, який сам є творчою індивідуальністю. Прагнення до творчості може запалити в дітях лише той вчитель, який сам працює творчо. Тільки учитель, який розуміє, що робота вчителя – це творчість, а не буденне зштовхування знань в дітей. Лише той, хто не може жити без творчості. Для виявлення творчого потенціалу своїх учнів учитель має володіти педагогічним тактом та здатністю до співчуття, співпереживання, вміння поставити себе на місце іншого. Мусить уміти розбудити дитячу уяву та вміти миттєво перетворюватися в нові образи, вміти ставити цікаві запитання, створювати проблемні ситуації, збуджувати питання дітей. Наявність хорошого почуття гумору теж необхідне в роботі з дітьми.

Необхідна риса педагога – оригінальність, безпосередність особистісного бачення світу, віра у вигадку, вміння дивитися на світ очима дитини. Зберегти в собі дитячу безпосередність – це щаслива умова для педагогічного мистецтва.

Творчого вчителя характеризує постійний пошук оптимальних дидактичних, виховних, методичних та педагогічних рішень. Творчість педагога проявляється також в ефективному застосуванні набутого ким-небудь досвіду в нових умовах, у вдосконаленні раціоналізації, модернізації відомого відповідно до нових завдань в гнучкості при виконанні запланованого в непередбачених ситуаціях, вдалій імпровізації як на основі точного знання і компетентного розрахунку, так і високорозвиненої інтуїції; в умінні фантазувати, бачити близьку і далеку перспективи в роботі; трансформувати рекомендації методичного посібника. Класовод має так будувати роботу, щоб врахувати особливості дитини та закономірності її розвитку, щоб поставити її в такі умови, які спонукали б до пошуку ефективних, виразних, влучних засобів утілення творчого задуму. Використовуючи педагогіку співробітництва, педагогіку оптимізму і успіху, проблемне навчання, діалог як форму творчої діяльності, евристичні методи навчально-творчої діяльності, самостійну роботу учнів, вчитель розвиває творчість учнів. Для успішного формування у учнів якостей творчої особистості варто їм надавати максимум можливостей для випробовування себе в творчості, причому починати треба з найпростіших завдань. Навчання творчості має відбуватися в першу чергу і в основному на програмному навчальному матеріалі з різних предметів.

За роки початкового навчання активно виявляються та розвиваються різні здібності дитини, формується вміння та бажання вчитися, створюються умови для її самовираження в різних видах діяльності. Інтерес до творчого самовираження у молодших школярів досить високий. Бажання виразити себе проявляється і в малюванні, і в танці, і в музиці, і в поезії. Своє завдання як педагога я бачу в необхідності розбудити в душі кожної дитини поета, здатного побачити прекрасне в навколишньому світі і навчити виражати свої думки та почуття в поетичній формі. Робота ця кропітка, об’ємна, тож розпочинати її слід якомога раніше і проводити системно. Моя система роботи з розвитку творчих здібностей складається з діагностики, планування, дослідження, орієнтації на розв’язання проблемних завдань, створення умов для розвитку здібностей творчо обдарованих дітей.

Розвитку творчих здібностей моїх учнів сприяє творчий, доброзичливий клімат, атмосфера поваги і співробітництва вчителя та учнів, увага до кожного учня, заохочення навіть маленького успіху.

ІІІ. Система роботи з віршування.

Важливе місце у системі розвитку поетичних здібностей молодших школярів посідає метод віршування, який має на меті привчити учнів вільно орієнтуватися в багатому лексичному складі української мови, її виражальних засобах; вивільняти творчу уяву дітей; прищепити їм художньо-естетичні смаки тощо. Значення віршування для розвитку креативних можливостей я вбачаю у формуванні чуття мови, поповненні й активізації словника учнів, творчій трансформації пережитих вражень.

Багато поетів мріяли і мріють про вміння бачити й передавати природу так, як це може дитина – пристрасно, життєво, з такими деталями, інтонацією, які притаманні чистим почуттям, гострому й образному баченню.

За чинними програмами сучасна школа, хоч і недостатньо глибоко, все ж навчає дітей малювати, дає початкові вміння та навички музичної освіти, на уроках мови і літератури писати різні прозові твори. В рамках шкільної програми з літературного читання відбувається прилучення дітей до світу поезії: слухання та вивчення напам’ять віршів, розвиток поетичного слуху, спостереження над звукописом та звуконаслідуванням. Школярі розмірковують над змістом поезій та вчаться висловлювати своє ставлення до прочитаного, порівнюють віршовані твори різних авторів на одну тему. Розвиток спостережливості, вміння знаходити в тексті епітети, порівняння та метафори, спостереження над ритмікою віршованої мови, над виразністю та виражальними можливостями слова в художньому тексті – ось основні напрямки роботи класовода з розвитку літературно-творчих здібностей молодших школярів. На жаль в методиці не існує жодної впорядкованої методичної системи, спрямованої на розвиток умінь та навичок молодших школярів у віршуванні. Вважається, що вчити писати поетичні твори в умовах загальноосвітньої школи варто лише тих учнів, які виявляють неабиякі здібності. Тому всі існуючі методики спрямованні на вдосконалення навичок віршування саме талановитих дітей. А віршуванню приділяє недостатню увагу, мотивуючи тим, що це складний засіб самовираження, осмислення життєвих явищ і залежить від багатьох духовних чинників. Проте віршування відповідає природним запитам дитини, оскільки складання віршів є такою ж діяльністю уяви, як і гра.

В.О. Сухомлинський вважав, що поетична творчість доступна кожному, а не є привілеєм особливо обдарованих, вона – таке саме закономірне явище, як і малювання, адже малюють усі, через це проходить у дитинстві, кожна людина – поет. А це, як слушно зауважив видатний педагог, було б наївним думати, що поетичне натхнення приходить, як чудесний дар. Думку пробуджує почуття

прекрасного. Якщо ж це почуття не виховувати, учень залишиться байдужим до

краси природи і слова. В. Сухомлинський у праці «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості» писав: «Поетичне слово – еліксир для дитячого мозку, повітря для крил думки. Воно вливає у мозок дитини енергію думки. Поетичне слово – це прекрасна школа емоційного життя, в якій діти осягають мову почуттів; завдяки поетичному слову пам'ять дитини стає гнучкішою, більш рухливою – мозок набуває здатності не тільки зберігати, а й «видавати» - видавати з «розбором», з відчуванням найтонших відтінків слова»

Дитина молодшого шкільного віку може скласти декілька варіацій на римування тих слів, які вона вчила, навіть не знаючи схеми побудови вірша, не маючи поняття про наголос, про римування і рими.

Складання вірша як в усній, так і в письмовій формі потребує тривалої та цілеспрямованої підготовки. Літературні спроби школярів у написанні віршів – це один із найефективніших засобів розвитку інтелектуальної та емоційної сфери, внутрішнього світу кожного учня. Найважливішим завданням вчителя є те, щоб формуючи нові, цінні для творчості якості, не загубити самобутню активність, асоціативність мислення, щирість, емоційність, радість і добровільність віршування.

Оскільки в учнів початкових класів спостерігається природне тяжіння до ігор, фантазії, на даному етапі основним є створення атмосфери захоплення, зацікавлення. Навіть боязливі, несміливі діти, як правило, починають діяти більш рішуче, демонструючи нерозкриті раніше потенційні можливості.

Гра – природний для дитини вид діяльності. Вияв творчості у грі дозволяє глибше зрозуміти навколишній світ. Гра охоплює всі грані особистості учня: вона потребує активної роботи думки й трудових умінь,багата емоціями та щирими почуттями. Для дітей гра – це саме життя: відкриття світу, в якому вони вчаться жити, пізнання добра і зла,самого себе.

Причому ця робота має бути непомітною,щоб школярі не усвідомлювали, що їх готують до певної діяльності. І лише згодом, коли вчитель в один із днів урочисто запропонує скласти вірш, процес піде легко, відпрацьовано і швидко. І ця перша спроба повинна стати поштовхом для тих дітей,які дійсно зможуть сказати своє слово у поезії. Вони мають усвідомити, що ця справа на така вже й недосяжна для них і у кожного є право спробувати, а у когось і розкриється справжній талант.

1. Ігрові завдання та вправи у процесі віршування.

Формування початкових умінь віршування має три основні етапи: підготовча робота, ознайомлення учнів з теоретичною основою віршування, використання запозичених прийомів віршування . Підготовча робота – це розвиток спостережливості, комунікабельності, мовленнєвої та загальної активності, розвиток пізнавальних інтересів та уяви. Кожен мій урок навчання грамоти в першому класі, літературного читання і рідної мови, розвитку зв’язного мовлення в наступних класах, кожен виховний захід був насичений творчими завданнями та вправами. Це і мовні ігри, і драматизації, і твори різних типів. Літературно-поетична діяльність спирається перш за все на чуттєво-емоційне сприйняття дитиною навколишнього світу. Для того, щоб вона почала творити, необхідно пробудити в її душі поета, здатного побачити прекрасне в буденному. Тільки тоді поезія стане засобом самовираження почуттів дитини.

В першому класі звичними для моїх учнів були урок-гра, урок-екскурсія, урок-вікторина, урок-свято. Вже на перших уроках навчання грамоти, коли діти почали виділяти голосні та приголосні звуки, я ввела в практику елементи роботи над римою. Особливу увагу звертала на чітку вимову приголосних звуків. Читаючи склади діти доповнювали їх до повного слова та, навпаки, підбирали до складу слово, яке закінчувалось на нього.

Під час вивчення нової букви підбираю вірші – чистомовки, які також вчать добирати слова за змістом і римою. Тут діти вперше ознайомлюються зі схемою будови вірша.

Гу-гу-гу – росте кульбаба на… .

Лі-лі-лі – жовті квіточки … .

Ни-ни-ни – всіх нас радують … .

Лю-лю-лю – друзів дуже я … .

Ка-ка-ка – дай напитись … .

Бе-бе-бе – беру в друзі я … .

Лі-лі-лі – живе білка у … .

Ко-ко-ко - … .

Ох-ох-ох - … .

Гра «Склад - слово»

Ма – мама, рама, дама, …. Са – оса, коса, роса,…. Ок – сніжок, пушок, стіжок…… Виграє той, хто назве слово останнім.

Гра «Допоможи клоунові Бобі скласти віршик»

(за мотивами віршованої казки Павла Глазового «Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші»)

Виправте вірш клоуна Боби.

Боба ноти знає всі:

До-ре…(мі-фа-соль-ля-сі).

Боба всіх не знає нот?

Він запише їх в (…блокнот.)

Гра «Добери риму»

Нумо, діти! Будем гратись,

Різні рими добирати.

(Вчитель кидає дитині м’ячик і вимовляє слово. Дитина повертає м’яч і називає слово-риму).

Гра «Четвертий – зайвий» (Із ланцюжка слів вилучити те, яке не римується)

Тато – свято – пальто – багато

Знаю – співаю – стою – стрибаю

На даному етапі також використовую вірші-загадки, які мають подібну мету: потрібно додати останнє слово.

1.Що за дивна непосида

На стежину шишки кида?

З гілки скік та скік на гілку.

Ви впізнали? Та це ж …( білка).

2.В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться.

А зовуть її …( лисиця).

Добираючи слово наприкінці рядка, діти практично ознайомлюються з видами римування( суміжним, перехресним, кільцевим).

Подібні тематичні загадки можна використовувати кожного дня – хвилинка завжди знайдеться, а користь - велика. Відгадування загадок розвиває кмітливість, уміння зіставляти, порівнювати предмети чи явища і знаходити в них подібність.

Створити власну віршовану загадку (спочатку колективно, а потім самостійно) діти зможуть, якщо відчують римовану форму.

Використовую у роботі з дітьми скоромовки, лічилки, прислів’я та приказки. Скоромовки потребують певних зусиль і сприяють виробленню дикції. Завдяки скоромовкам прищеплюється увага до кожного вимовленого звука, слова, що дуже істотно впливає на подальші спроби віршування.

Лічилки мають свій ритмічний малюнок, отже, чим більше лічилок знає дитина, тим більше вона відчуває ритмічну повторюваність однакових одиниць, поєднання наголошених і ненаголошених складів. Діти легко починають

складати свої лічилки за мотивами вже знайомих їм лічилок. Прислів’я відрізняються від повсякденного мовлення особливим складом, ритмом. При їх вимові навчаю дітей прислуховуватися до ритміки звуків.

Маючи певний досвід організації роботи з дітьми, здібними до літературної творчості, я пропоную ряд вправ, спрямованих на навчання молодших школярів складати вірші.

«Аплодисменти»

Учитель називає пару слів, діти повинні плеснути в долоні , якщо рима є, і підняти руки вгору, якщо слова не римуються.

Торбина – горобина (аплодують);

стіл – дім (руки вгору).

«Знайди пару»

Підібрати картинки із зображенням предметів, назви яких римуються

(починати з 3-х – 5-ти пар).

Мак – рак;

горобина – драбина.

«Підбери риму»

Дорослий кидає м’яч, називає слово. Хто зловив, відповідає словом, співзвучним з названим.

Зайчик – побігайчик;

олівець – горобець;

яйце – кільце.

Вправи можна ускладнювати, коли використовувати слова тільки певної частини мови.

«Знайди помилку»

Улюблена гра багатьох дітей. У знайомому вірші навмисно замінити слово автора іншим, схожим за звучанням, дитина виправляє «помилку».

«Ходить лісом їжачок,

В нього шубка з … «ниточок» (колючок)»

Гра посилює увагу дітей, доречна, коли потрібно щось повторити, наприклад:

«Тихо осінь ходить гаєм

Ліс довкола аж … «кричить». (горить)

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений … «мовчить». (стоїть)

«Лото»

Перший варіант: лото з картками, на яких надруковані слова, що римуються.

«Хата, вата, дата…».

Другий варіант: лото з картинками, назви яких римуються.

«Каштан, казан, кабан, качан…».

«Заміни вираз словом»

Наприклад:

дерева – дружина короля (королева).

Матеріал до вправи:

Чуттєва - ... (зроблена з кришталю);

мис - ...(хитрий, рудий хижий звір);

посуха - ... (орган слуху);

ліс - ... (збільшився у розмірі).

Слова для довідок: лис, вуха, кришталева, підріс.

Згодом пропоную учням ряд вправ, які несуть у собі теоретичну інформацію. Рима – це співзвуччя в закінченні віршованих рядків. Вона утворюється збігом останніх наголошених складів разом із ненаголошеними, які йдуть після них. На першому етапі роботи виконуються вправи, що допомагають дітям зрозуміти поняття « рима» і сприяють виробленню навичок римування.

Гра « Луна»

Учитель називає слово, діти, як луна, називають інше, що римується з ним.

Зразок: сонечко – віконечко, жити – радіти, калина – дівчина, діти – квіти,

коса – роса, рід – плід, сніжок – пушок…

Гра « Джерельце»

Діти стоять парами, взявшись за підняті вгору руки. « Джерельце» має пробігти попід руками, ухопивши з собою того, хто перший добере риму до запропонованого слова. Той, хто лишився без пари, стає « джерельцем».

Тепер його черга назвати слово для римування й відшукати собі пару.

Гра « Хто останній »

До запропонованого слова треба дібрати якомога більше слів для римування. Чиє слово звучить останнім, той і є переможцем.

Зразок: весна - красна, принесла, рясна...; хмаринка - рослинка, хвилинка, краплинка...; наймудріший - наймиліший, найсумніший...; багато - тато, картати...;летіти - радіти,зомліти, згасити...

Особливу увагу слід приділити римуванню.

Римування залежить від розташування рим. Воно буває суміжним, коли римуються два суміжні рядки, перехресним, коли римуються перший і третій, другий і четвертий рядки, та кільцевим, коли співзвучні перший і четвертий,

другий і третій рядки. Пропоную такі практичні вправи

Гра«Пазли»

На картці записано строфу, розбиту на окремі слова. Треба повернути їй первісний вигляд, беручи до уваги слова-рими. Їх учні мають відшукати самостійно.

Наприклад:

Картка.

Дитини, є, у, кожної;

єдина, матінка;

та, що, нас,і, дбає, любить,

розуму, навчає;

Відповідь:

Є у кожної дитини

Матінка єдина,

Та, що любить нас і дбає,

Розуму навчає.

Картка

Федько, голова, розумна;

робить, все, а, недбало;

зуби, крізь, він, слова, цідить;

говорить, попало, як;

Відповідь:

Федько - розумна голова,

а робить все недбало.

Крізь зуби цідить він слова,

говорить як попало.

Гра « Знайди риму»

Знайти слова,які можна римувати під час складання віршів, і виписати їх парами.

1) Вітерець, дзюрчить, мить, дзижчать, тепло, сонце, папірець, гримить, блищить, новий, прийшло, віконце, тріщить, тримається, дощовий, танцювати, вмивається, малювати.

2) Сніжинка, радіти, їжаки, чарівні, миша, ялинка, діти, хижаки, криниця, люблю, водиця, роблю, пташка, білосніжна, комашка, ніжна, навесні.

Гра « Допиши рядки»

Наша бджілка - … , трудівниця, волохата

Їй без діла … . сумно, не сидиться

Цілий день медок … . їсть, збирає

Вправа «Схоже – різне»

Мета даної вправи – навчити дітей знаходити спільне та відмінне у предметах і відтворювати це у віршованій формі.

Наприклад: сніг – кіт.

Плигнув котик на ворота,

А на вулиці – зима.

Білий сніг і білий котик

І немов кота нема.

Вправа «Добери слова»

Учням потрібно із поданого каталогу слів до пісень обрати тексти, які за ритмом найбільш підходять до запропонованої музики. Наприклад, учням пропонується прослухати мелодію української народної пісні-колисанки „Ой, ходить сон коло вікон” й обрати слова тексту, який найбільшою мірою відповідає мелодії. Варіанти слів: “Щедрик, щедрик, щедрівочка...”, “Котику сіренький...”, “Ходить сон коло вікон”.

Наступний етап роботи присвячую добору лексики. Учні мають зрозуміти, що, подібно до того, як у будівельній галузі запорукою міцної й красивої споруди є правильно дібраний будівельний матеріал, у поетичній творчості успіх залежить від вдало дібраного лексичного матеріалу. Тому у віршах велике значення має не тільки рима, а й образність, змістове.

Гра «Нісенітниця»

Учитель пропонує знайти нісенітницю і відредагувати вірш.

Волосся батько заплітає,

А Юля цвяхи забиває,

Юрасик посудом гримить,

Матуся в люльці мирно спить.

Гра «Хлопчик – шкода»

«Хлопчик – шкода» зіпсував гарні вірші свого товариша, додавши зайвий рядок, а учні мають вилучити з вірша зайвий рядок.

Я вибіг вранці на поріг

Й побачив всюди білий сніг,

Побачив кремовий пиріг.

Як довго я чекав на нього:

Санчата ж просяться в дорогу.

Вправа «Обери тему»

У вправі подано ряд слів та декілька тем. Учням пропонується обрати тему, дібрати до неї слова та риму до них.

Наприклад: тема „Квіти”

Слова: сад, ромашка, мак.

Рими: сад – аромат, ромашки – комашки; мак – смак.

Матеріал до вправи:

Теми: космос, тварини, школа, родина, Україна.

Слова: калина, віночок, тато, ненька, кішка, зайчик, планета, корабель, клас, друг.

Крок за кроком діти наближаються до справжнього дива. Вони й самі не помітили, як стали майже чарівниками. Легко можуть помітити щось незвичайне, описати його в художній формі. Тільки в них немає чарівної палички! Не біда. Адже в них є поетичний дар!

Практичні вправи «Творець » (Передати зміст прочитаного віршованими рядками), «Вірш за початком» (У вправі учням пропонується скласти вірш за початком на вільну тему), «Відгук» ( У вправі пропонується написати віршований твір-відгук на прочитаний твір.)

Опрацювавши вірш певного автора, можна запропонувати дітям спробувати ті самі події чи почуття відтворити крізь призму свого поетичного бачення. А далі - творити власну поезію. Роль учителя - надихати юних поетів, допомагати знайти потрібне слово, риму, яскравий образ тощо. Дуже важливо опрацьовувати з дітьми їхні вірші, аналізувати, вдосконалювати їх, ознайомлювати з найкращими зразками української та зарубіжної поезії. Є багато цікавих і ефективних прийомів роботи над літературним розвитком молодшого школяра, але головне, щоб вони логічно впліталися в урок, утримували увагу дітей, захоплювали роботою, заохочували до творчості кожну дитину.

2. Техніки віршування

Для формування початкових умінь віршування важливо не лише ознайомити учнів з теоретичною основою віршування й навчити використовувати запозичені прийоми віршування .

Лімерик

Лімерик – англійський варіант організованої нісенітниці. Такі римовані тексти почали складати в Ірландському місті Лімерик. Техніка складання лімерика така:

перший рядок: вибір персонажа;

другий рядок: характеристика персонажа чи його дій;

третій та четвертий рядок: як це зроблено або взаємодія з іншими об’єктами;

п’ятий рядок: вибір кінцевого етапу чи свого ставлення до персонажа.

Пояснюю дітям техніку створення вірша, але звертаю увагу на те, що він має бути трохи казковим, загадковим. Можна навіть використовувати незрозумілі слова, але зберегти риму.

Маленька бджілка

Купила сопілку.

Тепер вона грає

І мед не збирає.

Хіба так можна?

Буриме

Буриме - давня літературна гра.

Учасникам гри пропоную придумати вірші на задані рими. Для дітей потрібно підбирати нескладні рими: пташка – кашка, болото – робота.

Зголодніла дуже пташка

Бачить – у горщику кашка,

Затягнула горщик в болото,

Ох і важка ж ця робота!

Цікаво грати в буриме, використовуючи рими відомих дитячих віршів.

Монорим

Монорим - різновид буриме. В цій грі береться одне слово – основа і весь вірш будується на одній однаковій римі. Наприклад, вибираємо слово – «слон».

Жив на світі білий слон,

Їв цукерки і батон.

Був у нього міцний сон,

Зранку ще він їв лимон… і т.д.

Акровірш

Акровірш – це вірш, у якому кожний рядок починається на певну букву

таким чином, щоб утворилося слово.

Айстри гарно виглядають,

Ніс їх у садок Антон.

Тільки в однієї квітки,

Ось-ось-ось впаде бутон.

Неси квіти обережно, Антон!

Тавтограма

Тавтограма – різновид акровірша, в якому всі слова починаються з однієї літери. Ось де потрібен словниковий запас!

Павук павутину плете,

Пісня по парку пливе… .

Хокку

Японські хокку – особливий вид поезії, який відрізняється незвичною будовою за формулою 5-7-5. У першому рядку – 5 складів, у другому – 7, у третьому – знову 5.

Сні-жин-ки ле-тять

Круж-ля-ють , ра-ду-ють нас.

Як по-да-рун-ки!

«Вірші про нас та світ навколо нас»

Складання віршованих текстів дітьми за обраною технікою віршування на основі знань, отриманих на заняттях (за підсумками малювання, читання та ін.) або на основі пережитих подій. Спочатку діти розповідають про що хочуть написати вірша. Наприклад, читали казку «Попелюшка».

Була на світі мачуха зла,

У неї Попелюшка жила.

Всю роботу вона робила,

А мачуха її не любила.

Ось яка зла людина!

Каламбури

Каламбур – це вправа на зразок нескінченної казки, яку можна повторювати знову і знову, аби в риму. Спочатку добираємо декілька римованих слів: горобець, олівець, молодець, вітерець, хлівець…, потім римуємо. Наприклад,

Сів горобець на олівець -

Ось який я молодець!

Ні, злітай, горобець,

Не сідай на олівець.

Олівець – малювець

Не для тебе, горобець!

Я візьму олівець,

Намалюю вітерець.

Ні-ні-ні, не намалюю,

У дворі його «почую».

Ти сідай, горобець,

Ось тут на хлівець.

Я візьму олівець,

Намалюю хлівець

І тебе, горобець!

Та не слухав горобець,

Знову сів на олівець… .

Синквейн

Синквейн – це п’ятистрокова строфа неримованого вірша.

Перший рядок – слово-предмет (іменник).

Другий рядок – два слова-ознаки (прикметники).

Третій рядок – три слова-дії (дієслова)

Четвертий рядок – речення з 3-4 слів.

П’ятий рядок – асоціації до слова першого рядка - три слова предмети (іменники).

Осінь .

Золота, приваблива.

Дивує, радує, надихає.

Я люблю золоту осінь.

Краса, диво, фарби.

«Ти словечко, я словечко»

Дитина бере предметну картинку і називає зображений предмет,

дорослий теж називає своє слово. Потім дорослий перший, щоб дитина швидше зорієнтувалась, складає речення з використанням цих слів та одразу підбирає риму до останнього слова в реченні. За ним дитина складає своє речення та підбирає риму. Наприклад: дерево, метелик.

Під деревом метелик кружляє,

Крильцями яскравими махає.

Метелик на дерево сів,

Їсти дуже захотів.

Вправа спонукає до самостійності мислення, сприяє розвитку здатності дитини до творчості.

Це кілька прикладів технік віршування. Головне не кількість, а вміння зацікавити дітей. Складати веселі святкові побажання, переробляти пісні на свята. Де тільки не знадобиться вміння писати вірші! А головне – дитина отримає можливість виразити свою нестандартність, свій неповторний внутрішній світ, ім’я якому – дитинство!

Віршування сприяє розвитку мовленнєво-пошукової діяльності дітей, розвитку пам’яті, уваги, варіативності мислення, непомітно перетворюючи гру в навчання.

Поступово опановуємо з дітьми різні поетичні жанри. Приділяємо увагу вивченню тропів, поетичного синтаксису, звукових засобів поетичної мови, ритмічної організації поезії, видів строф і рим. Формування початкових умінь віршування - щоденна клопітка праця, та результат вартий цього. Багато учнів через прекрасний світ поетичної мови розкривають свої таланти, збагачують красу і неповторність рідної мови, а найголовніше – стануть духовно багатшими.

3. Творчі знахідки моїх учнів «Несподівані вірші»

$C:\Users\admin\Desktop\image (1).jpg$

2О

Поетична стежина Тетянки Гапанюк

$C:\Users\admin\Desktop\image.jpg$

ІУ. Висновки

Освітня та педагогічна значущість розвитку поетичної творчості визначається не тільки метою – формувати уміння писати вірші, але й можливістю використовувати ці вміння у нестандартних ситуаціях, а також розвитку пізнавальних здібностей і творчого мислення школярів. У результаті нашої з дітьми роботи у моїх учнів з’явилось позитивне ставлення до завдань творчого, проблемно-пошукового, евристичного характеру. Вони почали виявляти вищий ступінь самостійності, навчились задавати питання і знаходити відповіді на них. спільно міркувати та співчувати, а також робити аналіз прочитаного тексту; розуміють думки інших, які містяться у тексті; уявляють картини, зображені автором, і бачать, якими мовленнєвими засобами створені ці картини, почали відчувати настрій автора, знаходити для його передачі потрібну інтонацію. Яскравіше почала виявлятися здатність до фантазування та уяви при виконанні робіт творчого характеру. Збагатилась лексика учнів, зросла культура мовлення. Отже систематичне використання практичних вправ та методів віршування на уроках та в позаурочній виховній роботі сприяє розвитку творчої особистості.

У. Література

Барташнікова І. А., Барташніков О. О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей 5-6 років. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 30 с.
Телячук В. П., Лесіна О. В. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі. Харків: Видавнича група "Основа": "Тріада+", 2007. - 64 с.
Воропаєва Н. Умови розвитку творчих здібностей дитини

// Початкова освіта. – 2008. - № 13. – с. 15 – 16.

Затовка І., Царьова Г. Розвиток творчих здібностей при написанні віршів // Початкова освіта. – 2007. - № 36. – 4 с.
Іванова Л. Поетична творчість молодших школярів

// Початкова освіта. - 2008. - № 16. – 4 с.