Методичний посібник. Шляхи формування комунікативної компетентності молодших школярів у навчальній діяльності

 

 

 

 

Шляхи формування  комунікативної компетентності молодших школярів у навчальній діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИКОНКОМУ ТЕРНІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ

 

КРИВОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-II СТУПЕНІВ № 106

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шляхи формування  комунікативної компетентності молодших школярів у навчальній діяльності

 

 

 

(матеріали  щодо проведення уроків в початковій школі)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг - 2014

 

 

 

 

Укладач:  Сердюк Наталія Матвіївна- вчитель початкових класів Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 106

 

 

 

    У методичному посібнику представлені матеріали  для використання на уроках у початковій школі (при викладанні будь-якого предмету) щодо формування комунікативної компетентності молодших школярів  у навчальній діяльності. Матеріали складаються із теоретичного та практичного блоків. Теоретичний блок  містить методики комунікативно-діяльнісного підходу до вивчення мови, який передбачає співвідношення різних видів мовленнєвої діяльності — аудіювання, говоріння, читання, письма. Практичний  блок  складається із розробок уроків, мовних вправ.

            Методичні матеріали розраховані на педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх закладів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування комунікативної компетентності

 молодших школярів

 

Найбільша в світі розкіш — це людське спілкування.

Антуан де Сент-Екзюпері

 

Душевний скарб, арфа людського серця, глибинність думки, розмаїття почуттів — рідне слово. Вжите в нормативному шляхетному мовленні, слово може об’єднувати, бути мудрим оберегом, твердинею і розрадою...

Провідна ідея моєї діяльності - формування  комунікативної компетентності молодших школярів у навчальній діяльності.  Адже комунікативна діяльність необхідна кожній людині, незалежно від національності, віку, професії. Рівень культури, сформований у сім’ї та в початковій школі, є основою для формування і розвитку особистості впродовж усього життя.

   Велику увагу розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів приділяли та приділяють відомі науковці та педагоги. Зокрема, JI. С. Виготський зазначав, що цінність діалогічної конструкції у її природності щодо емоцій, жестів, коротких та швидких відповідей, а монологічної — у художній забарвленості, лексичному, синтаксичному збагаченні, вияві особистого бачення. М. С. Вашуленком визначено етапи породження зв’язного висловлювання. «Мовна особистість, — підкреслює М. С. Вашуленко, — це людина, яку розглядаємо з точки зору її готовності виконувати мовленнєві дії, той, хто привласнює мову, для того мова є мовленням. Мовна особистість характеризується не лише тим, що вона знає про мову, а й тим, як вона її може використовувати».

Сучасний зміст початкової мовної освіти, визначений Державним стандартом, виокреслює провідною, з чотирьох визначених, мовленнєву лінію. Такий підхід аргументує актуальність навчання спілкуванню з акцентом на формування мовленнєвих, зокрема комунікативних, умінь учнів, яке ускладнене через:

 

— бідність мовлення учнів та низькою культурою спілкування на фоні багатства і краси української мови;

 

— недостатність використання материнської мови, малих фольклорних жанрів у розвитку навичок говоріння малюка;

 

— обмеженість родинного спілкування з дитиною;

 

— домінування мовлення вчителя на уроках;

 

— заміну живого спілкування з дитиною ЗМІ та інформаційними технологіями.

 

Методологічною основою мого досвіду є реалізація мовного кодексу, який заповідав В. О. Сухомлинський: формування вже зі шкільної лави мовної особистості з високою емоційно-мовленнєвою культурою.

Переконана, розвиток мовної особистості може забезпечити тільки комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення мови, який передбачає співвідношення різних видів мовленнєвої діяльності — аудіювання, говоріння, читання, письма.

 

Організовую комунікативно-діяльнісне навчання на основі принципів:

— системності;

— індивідуалізації;

— співробітництва;

— комунікативної спрямованості;

— мовленнєво-розумової активності;

— послідовності;

— функціональності;

— перспективності;

— модернізації мовної освіти на основі компетентнісного підходу.

 

 

Пріоритетними напрямками моєї педагогічної діяльності є:

— застосування інноваційних технологій;

— пошук раціональних шляхів сприяння розвитку дитини;

— формування в учнів умінь практично застосовувати набуті знання;

— використання традицій народної педагогіки;

— співпраця з батьками;

— співпраця з педагогами школи, міста.

 

Провідні ідеї відомих науковців, педагогів та психологів допомогли мені узагальнити дидактичні умови розвитку говоріння, в основу яких покладено:

—   зразкове мовлення педагогів, батьків;

— забезпечення рівномірності у формуванні всіх видні мовленнєвої діяльності (слухання-розуміння, говоріння, читання, письма);

— підтримання активності школяра засобами діяльнішого підходу в навчанні та вихованні;

— індивідуальний підхід до дітей, що відчувають комунікативні труднощі та мовленнєво обдарованих учнів;

—   активне використання навчально-методичного комплексу з рідної мови;

— системний, поступальний розвиток мовлення; — використання позаурочної мовленнєвої діяльності школярів;

— оптимізація умов навчального середовища тощо.

 

           Переконана, що розвиток комунікативних умінь школярі її слід розпочинати з розвитку власних мовленнєвих можливостей педагога. Зокрема, у публічних монологах опираюся на план, добираючи такі мовні засоби, що одночасно є простими і впливовими. У творах, призначених для аудіювального сприймання дітьми, обов’язково попередньо відпрацьовую звукові засоби виразності, міміку, жести. Дбаю також про ріст загальної обізнаності. З цією метою постійно підвищую кваліфікаційний рівень.  

   У стосунках з вихованцями повсякчас проявляю коректність, доброзичливість, всіляко уникаю категоричних тверджень, а для розв’язання суперечливих ситуацій залучаю довідники, словники, фахівців.

      Для підтримання дитячої активності, а, отже, іі розвитку говоріння, використовую проектувальну технологію, всі етапи якої створюють ситуації для спілкування школярів, викликають потребу мовленнєвої діяльності. Спочатку діти потребують значної педагогічної допомоги, їм легше працювати в групі, а з часом впевненіше беруться за індивідуальні проекти — «доростають» до індивідуального монологу-представлення. Заохочую проектувальну діяльність школярів: проводжу конкурси в рамках предметних тижнів, поповнюючи постійно діючі шкільні виставки дитячих проектів.

      Вже з першого класу застосовую інтерактивні технології, які сприяють взаємонавчанню дітей. Найперше привчаю учнів дотримуватись правил поведінки при роботі в парі та групі. Практикую заповнення школярами карток самооцінки. Застосування методів кооперативного навчання забезпечує:

— розвиток уміння налагоджувати зворотній зв’язок — розподіл і виконання ролей, приймання спільного рішення;

— готовність публічного словесного представлення результату;

— формування уміння оцінювати мовленнєві одиниці, вдосконалювати їх.

 

Використовую технологію розвитку критичного мислення: включаю школярів у творчу мовленнєву діяльність до ознайомлення зі змістом твору; даю можливість вихованцям збагатити уяву версіями однокласників та автора; забезпечую залучення в навчальну діяльність всіх, без винятку, дітей; закладаю у свідомість школяра алгоритм роздумів над прочитаним.

Провідне значення з розвитку говоріння відводжу активному використанню можливостей навчально-методичного комплексу уроків рідної мови. Вже на уроках навчання грамоти за матеріалами букваря розвиваю уміння:

— переказувати сюжетні тексти;

— інсценізувати тексти, що містять діалоги;

— підбирати заголовок;

— формулювати запитання;

— виразно читати напам’ять вірші.

 

На уроках, де відводиться 20 хвилин на розвиток зв’язного мовлення, вчу дітей:

— складати зв’язне висловлювання, рухаючись від частин до цілого;

— створювати міні-твори за аналогією — калькуванням.

У 2-4 класах прямим завданням уроків української мови, читання є удосконалення говоріння.  На них:

— сповна використовую понятійний, розвивальний, практичний ресурси підручника з рідної мови, читання;

• застосовую мультимедійні засоби.

 

Розвиваючи зв’язне мовлення, підтримую впевненість дітей у власні можливості — створення у співпраці плану, і понімічних рядів; добір художніх засобів виразності; узгодження часових форм дієслів; користування алгоритмами, словниками; консультації з однокласниками та вчителем.

На уроках читання мовленнєвий розвиток будую зі складових, визначених сучасним дидактом О. Я. Савченко. Працюю над створенням банку аудіозаписів програмових авторів у виконанні керівника гуртка декламаторського мистецтва. Починаючи з 2 класу, практикую проведення уроків-діалогів. Завдання спрямовані на удосконалення навички читання, сприяння розвитку літературознавчої компетенції, поступове формування основних діалогічних умінь:

— починати діалог;

— реагувати на вислів;

— підтримувати розмову;

— розмірковувати;

— стимулювати до бесіди співрозмовника;

— оцінювати та коригувати діалогічну конструкцію.

 

Усвідомлюючи свою роль у формуванні культури спілкування, розробила спільно зі своїми колегами наскрізну програму курсу «Швидкочитання», реалізуючи яку вирішую такі педагогічні завдання:

—  розвиваю в своїх учнів мовні, інтелектуальні і пізнавальні здібності;

—виховую в них бажання до подальшого самовдосконалення у галузі говоріння;

— прищеплюю культуру спілкування;

— формую уміння переносу знань і навичок у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності — розвиваю креативне мислення;

— заохочую давати оцінку певним явищам та діям;

— стимулюю дитячу зацікавленість темами, що наближають навчальне спілкування до реальних умов.

 

Наскрізна програма сприяє тому, що від 1 до 4 класу урізноманітнюються види навчальної діяльності, зростає частка самостійної роботи учнів. Прикладом реалізації програми є розроблені мною уроки.

За часи роботи у школі переконалась, що виховні заходи досягають мети за умови їх лінгвістичного забезпечення високоморальними художніми творами, перлинами народної творчості. Організовую  перегляди вистав місцевих театрів, забезпечую участь школярів у заходах міської дитячої бібліотеки. Таким чином:

— прилучаю школярів до живого нормативного мовлення;

—створюю природні мовленнєві ситуації обміну враженнями;

— вчу насолоджуватись мелодикою рідного слова.

Вважаю, що необхідною умовою реалізації мовленнєвого потенціалу дітей є батьківська дієвість, яку я підтримую комплексно:

— педагогічна просвіта;

— знайомство з кращими зразками дитячої мовленнєвої діяльності:

— залучення до проведення годин спілкування, нестандартних уроків, свят, екскурсій;

— відвідування як відкритих, так і робочих уроків.

Тісна співпраця з батьками дає можливість реалізувати їхні комунікативні можливості: професійні, творчі, ораторські,  а також виявити досягнення та проблеми дитини-мовця, накреслити шляхи її розвитку.

 клас», що, окрім наукового змісту, містить конструктор уроку. Впевнена: слід пам’ятати, що розв’язання проблеми починається з її з’ясування...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              

 

Дидактична характеристика умінь говоріння

 

Мовлення — психічна діяльність, яка проявляється як засіб спілкування людей з допомогою мови. Мова є спільною, а мовлення — індивідуальне користування нею. Розрізняють зовнішнє (виникає раніше) та внутрішнє мовлення. Також існує усне та писемне мовлення. У психології виділяють такі функції мовлення:

 

— номінативна (позначення об’єктивно існуючих навколо нас предметів, людей, явищ),

 

— сигнифікативна (знакове позначення),

 

— семантична (функція значення),

 

— комунікативна (спілкування).

 

Говоріння — це усна мовленнєва діяльність, яка виконує комунікативну функцію, потребує переходу із внутрішнього плану мовлення у зовнішній.

 

Говоріння як різновид мовленнєвої діяльності забезпечує діалогічне (спрямоване до однієї особи) й монологічне (спрямоване до необмеженої кількості осіб) мовлення; має певну мету, мотив; в основі говоріння — потреба. Високий рівень говоріння не можливий без розвитку логічного та образного мислення; тренування пам’яті, уваги, волі; загальної ерудиції; поповнення словникового запасу; володіння орфоепічими, синтаксичними, етичними правилами; оперування засобами виразності; без високоморальних переконань.

 

У сучасному світі спілкування центральне місце займає кібернетичний принцип зворотного зв’язку. Тобто, і діалог, і монолог мають передбачати реакцію того, на кого він спрямований. Словом, орієнтованим на слухача, а не на самовираження, яке було основою класичної риторики (науки про ораторське мистецтво, що навчала перемагати того, на кого спрямоване мовлення, виявляти власну досконалість). Велика роль у налагодженні зворотного зв’язку (порозуміння) належить:

 

а) розвитку емпатії (здатності розпізнавати емоційний стан людини з міміки, жестів, інтонації, уміння ставити себе на її місце, знаходити адекватні способи співпраці);

 

6) освоєнню етикетних норм спілкування (культурного «коду» українського народу): форм вітання, побажання, вибачення тощо;

 

в) дотриманню християнської моралі «люби ближнього, як самого себе».

 

Л. С. Виготський зазначає, що діалог — це мовлення, створене з реплік, це ланцюг реакцій. Діалог, на відміну від монологу, містить в собі можливість не мобілізувати слова у складні речення, які повинні бути задіяні в монолозі. Тобто, цінність діалогічної конструкції у її природності щодо емоцій, жестів, коротких та швидких відповідей тощо, а монологічної — у художній забарвленості, лексичному і синтаксичному збагаченні, вияві особистішого бачення (3).

М. С. Вашуленко визначає такі етапи породження зв’язного висловлювання:

1) орієнтування в умовах мовленнєвої ситуації (задає стиль спілкування);

2) планування висловлювання (передбачає добір таких мовних одиниць і виражальних засобів, які відповідають темі та меті висловлювання, розташовані у доцільній послідовності);

3) реалізація програми висловлювання — власне створення зв’язного тексту;

 

4) контроль, який передбачає співвіднесення результатів мовленнєвого впливу на слухача із завданням висловлювання; виявлення і виправлення допущених помилок у структурі, змісті та мовленнєвому оформленні сказаного.

 

Отож, і діалог, і монолог породжуються підготовчим, діяльнісним, контрольно-корекційним етапами, які мусять забезпечити мовленню зв’язність, послідовність, стилістичну відповідність, розкриття теми та досягнення мети (2).

 

Якісним показником говоріння є його виразність. Аналіз психолого-педагогічної літератури показує, що поняття «виразність мовлення» — інтегроване і включає в себе виражальні засоби художнього мовлення (лексика: пряме і переносне значення слів, синоніми,антоніми; тропіка: порівняння, епітети, гіпербола, метафора, уособлення; стилістика: повтор, протиставлення); виражальні засоби звукового мовлення (дихання, голос, дикція, наголос, інтонація); невер- бальні засоби (міміка, жести, поза).

 

О. Я. Савченко визначає такі складові мовленнєвого розвитку на уроках читання:

 

■ мотивація до активного використання рідної мови;

 

■ удосконалення індивідуального мовлення (вимови, наголошування);

 

■ збагачення словника новими словами, образними засобами, прислів’ями, загадками;

 

■ навчання творчим видам роботи, у тому числі створенню власних текстів (4).

 

 

Урок-діалог з українського читання в 2 класі

 Воля — найдорожче!

«Жаль, але не дуже, плакала б, та не хочеться»

Іван Сенченко

 

Предмет. Українське читання.

 

Тема. Воля — найдорожче! «Жаль, але не дуже, плакала б та не хочеться» Іван Сенченко.

 

Мета. Прищеплювати уміння працювати з текстом: удосконалювати навички правильного, виразного читання, уміння виділяти головну думку прочитаного, формувати запитання за змістом прочитаного тексту.

Удосконалювати розвиток мовленнєвого апарату і вимови.

Розвивати аналітико-синтетичні уміння: висловлювати оцінні судження; читати в особах діалог, даний у творі; навички самоконтролю. Розвивати уяву та фантазію. Збагачувати активний словник учнів. Виховувати бережливе ставлення до природи — до птахів. Сприяти формуванню етики мовленнєвого спілкування.

Обладнання. Мультимедійні засоби навчання: фрагмент комп’ютерної гри «ІІетрикові острови» — загадки; фрагмент комп’ютерної гри «Тренажер грамотності» — текст «Годівниця», індивідуальні картки, складові алгоритми, запис на дошці, індивідуальні сигнали, казковий герой (м’яка іграшка) — Мудра Сова.

Тип уроку. Комбінований.

Урок-діалог:

1) робота учнів у парах;

2) навчання умінню задавати запитання один одному, автору за прочитаним;

3) визначення діалогу в тексті, читання його в особах;

4) інсценізування діалогу.

 

Методи мовленнєвого розвитку. Вправляння, пояснювально-ілюстративний,частково-пошуковий, дослідницький.

 

Хід уроку

 

1. Організаційна частина

 

2. Визначення завдань, девізу уроку

 

Дорогі діти!

Сьогодні ви маєте змогу

Присвятити свої сили

УРОКУ-ДІАЛОГУ — напис на Сонечку

 

Будем вчитись:

 

ГОВОРИТИ — ОХОЧЕ, — написи на промінчиках

 

ЗАПИТУВАТИ — ТОЧНО,

 

Час від часу сусідові

 

ПОГЛЯДАТИ В ОЧІ.

 

Діти повторюють другу строфу з рухами:

 

потискують один одному руку,

 

наказують вказівним пальчиком;

 

доброзичливо заглядають в очі.

 

У кінці уроку ми визначимо, яким вдався наш урок:

 

Корисним чи Даремним

 

Корисним ми зможемо його назвати, якщо:

 

■ проведемо мовну розминку ;

 

■ повторимо вивчене на попередньому уроці;

 

■ вчитимемось правильно, виразно читати нові вірші;

 

■ визначимо головну думку творів;

 

■ збагатимо мовлення новими словами;

 

■ говоритимемо зрозуміло, зв’язно, виразно.

 

3. Мовна розминка

 

3.1. Розгадування загадок

 

— Хто нам допомагатиме, ви дізнаєтесь, розгадавши загадки. (Фрагмент комп’ютерної гри «Петрикові острови»: загадки.) Про яких птахів йшлося в загадках? (Ластівку, півня, сову.) Хтось з них хоче нам допомагати. Хто?

 

М_др_   С_в_

 

Фонетична зарядка

Наша помічниця цікавиться, як ви умієте співати по-пташиному.

■ як співає зозуля?

 

■ каркає ворона?

 

■ співає півень?

 

■ тьохкає соловей?

 

■ співає синичка? (Тінь-тінь)

Розчитування

 

а) читання в парах складів з алгоритмічних таблиць

 

З таблиці, що у вас на партах, прочитайте в парі почергово восьмий ряд складів.

(Перевірка трьох пар).

 

б) читання стовпчиків слів

 

Мудра Сова пропонує вам прочитати стовпчики слів:

 

Сойка                      сова                   голуб

 

снігур                      дятел                 півень

 

синиця                     ворона             ворона

 

горобець                  шишкар            омелюх

 

До якої групи належать всі ці назви?

 

Хто зайвий? Чому?

 

Прочитаємо всі слова на одному диханні.

 

3.2. Замір швидкості читання

— Діти, Сова уже помітила, що ви багато знаєте про пташок, любите їх, тому що за вікном класу розміщена годівниця. Які пташки прилітають до неї поживитися?

— Чим ви їх підгодовуєте?

— Мудра Сова каже, що наш проект «Кожну крихту збережем» дуже корисний. Але годівниць має бути якомога більше. Ви можете і біля свого будинку розмістити «їдальні для пташок». Як виготовити найпростішу годівницю, ви дізнаєтесь з тексту «Годівниця». А ще цей текст допоможе перевірити швидкість та уважність вашого читання. Дістаньте з конвертів текст. Приготуйте олівець. По моїй команді починайте напівголосно читати. Коли я скажу: «Стоп!», помітите відмітку у тому місці, до якого дочитали. А потім перевіримо, чи уважно ми читали?

 

г) індивідуальна робота (під час перевірки слухаю читання одного учня, інші діти читають самостійно)

 

На кінець першого семестру швидкість читання у 2 класі повинна становити 35-45 слів. У цьому тексті 48 слів. Знайдіть слово «мріють» — це 46 слово. Отож, той, хто дочитав до кінця тексту, перевищив норму швидкості читання, поаплодуйте собі. Хто дочитав до кінця тексту, вклався у норму швидкості читання. Поаплодуйте і ви. Хто не дочитав останній рядочок — теж можуть бути собою задоволені, подаруйте собі аплодисменти. Ну, а той, хто не дочитав до останнього рядочка, не засмучуйтеся. У вас все ще попереду. Якщо подружитеся з книгами й щодня читатимете їх своїм рідним або улюбленій іграшці, то швидше з цим упораєтесь. Давайте, діти, покажемо, що ми віримо в сили однокласників, яким треба швидше читати: поаплодуємо їм всі разом.

— Тепер перевіримо, чи уважно ви читали. «Поголосуємо» сигналами: ось у нас з Совунею 2 годівниці (картонна та пластикова): перша з зеленою позначкою, друга — з червоною. Хто зрозумів, що у тексті йшлося про годівницю з зеленою позначкою, покажіть зелений сигнал, а, якщо йшлося про ту, що з червоною позначкою, покажіть червоний.

(Звертаю увагу на рішення учня, у якого перевіряла замір швидкості та правильності читання).

Хто бажає відстояти свою думку, опираючись на схему:

Я вважаю, що...

Тому, що...

Отже, ...

 

— Сова бажає усім дітям читати уважно, вдумливо.

 

(Бальне оцінювання учня, з якого індивідуально приймала замір).

 

3.3. Вправляння у виразному читанні тексту «буксиром» (За текстом «Годівниця» з диску «Тренажер грамотності).

 

— Діти, зараз ми з Совою пропонуємо вам повчитися читати цей текст виразно. Спочатку послухайте його у виконанні диктора. Зверніть увагу на які слова він ставить логічний наголос.

 

— На які слова падав логічний наголос?

 

— Спробуємо читати «буксиром» за диктором наслідуючи його інтонацію, логічні наголоси, паузи.

 

4. Перевірка домашнього завдання

 

Ви старалися під час мовної розминки. Тому ми з Совою сподіваємось, що ви зможете отримати високі бали за домашнє завдання.

Що було задано додому?

Вчитися виразно читати вірш Ліни Костенко «Перекинута шпаківня».

За бажанням діти могли намалювати малюнок до твору і підготувати монолог-представлення малюнка.

За бажанням учні у парі могли створити діалог дітей, які вирішили допомогти шпачиній сім’ї.

— Доки ми перевірятимемо усні завдання, 4 учнів будуть вирішувати тестові завдання за твором «Перекинута шпаківня».

 

4.1. Читання дітьми твору

Додаткові запитання:

 

— Зачитай, хто перекинув шпаківню?

 

— Закінчи речення: «Явір — це...».

 

— Чому шпаченята були безпорадні?

 

— Який вірш Ліни Костенко ми нещодавно вивчали?

 

4.2. Представлення дітьми малюнків

 

4.3. Представлення діалогів

 

4.4. Підсумок перевірки

 

Мудрій Сові дуже сподобалось виразне читання __________, малюнок та монолог _________, діалог, який представили _______________ .

 

5. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми уроку

 

5.1. Бесіда

 

— Діти, який розділ ми вивчаємо?

 

(«Нема без кореня рослини, а нас, людей, — без Батьківщини».)

— Які теми у цьому розділі ми вже вивчили?

(«Що таке Батьківщина», «Рідна домівка, рідна сім’я — тут виросте доля моя».)

— Яку тему ще вчимо?

(«Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю».)

— Твори яких жанрів ми опрацювали у цій темі?

(Вірші, оповідання.)

 

— Сьогодні ми продовжуємо вивчати розділ «Нема без кореня рослини, а нас, людей, — без Батьківщини» та тему «Буду я природі другомм: милуюся, оберігаю, прикрашаю».

А тему сьогоднішнього уроку ви дізнаєтеся, якщо дасте відповідь Мудрій Сові:

— Що найдорожче для птахів?

 

«Мозковий штурм»

— А як ви розумієте значення слова «воля»?

— Малюга Катерина напередодні отримала завдання з’ясувати за тлумачним словником значення слова «воля». Послухаємо інформацію Катерини.

— Діти, то якими іншими словами можна замінити слово «воля»? (Свобода, незалежність)

 

5.2. Перегляд відеосюжету

 

— Мудра Сова пропонує нам подивитись відеосюжет, як живеться пташкам на волі.

 

— Яких пташок бачили у записі?

 

— Як поводяться пташки на волі?

 

— Як вони співають на волі?

 

— Чи було б їм стільки простору в клітці?

 

— Чи так само вони співали б?

 

5.3. Повідомлення теми уроку

 

— Тема сьогоднішнього уроку «Воля — це найдорожче». Ми познайомимось з твором Івана Сенченка «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».

 

6. Робота з новим матеріалом

 

6.1. Біографічні відомості про Івана Сенченка

 

Підготувати біографічні відомості про І. Сенченка я попросила Анну Меднікову, а представити книжки з творами І. Сенченка — Миколу Богдана.

 

Послухаймо дівчаток.

 

(Відбувається заслуховування, оцінення).

 

6.2. Диференційована підготовка до сприймання тексту

 

— Перш, ніж читати новий твір, Мудра Сова пропонує вам у парах дружно виконати підготовчі завдання. Ці завдання розміщені на аркуші з пташечкою.

 

Про завершення роботи повідомте зеленим сигналом, про проблеми — червоним.

1 ряд 

Складіть власну історію про Юрчика та Синичку

2 ряд 

До поданих слів запишіть близькі за значенням слова, користуйтеся довідкою:

 

Оздобив —

 

Позира —

 

паморозь —

 

мжичка —

 

брязькотельця —

 

(° Дрібний дощ,

 

° білий морозяний наліт,

 

° поглядає,

 

° прикрасив,

 

° предмети, що дзеленьчать) 

3 ряд

Упорядкуйте букви в виділеному слові, дізнайтеся, що означають такі вислови:

 

Носа верне — так кажуть, коли щось не подобається.

 

Очей не відірве — так кажуть, коли хтось дуже уважно дивиться.

 

6.3. Первинне сприймання тексту

 

— Діти, ми вже пояснили слова, вирази, які зустрічаються у новому творі, придумали власні історії про Юрчика та Синичку. Сова каже, що їй цікаво почути твір Івана Сенченка, а вам? Зараз я читатиму, а ви слухайте уважно і розкажете, які почуття у вас виникли під час сприймання твору.

 

а) виразне читання вчителя

 

(Користуючись таблицею почуттів, що вміщена в алгоритмічній лінійці у вас на парті, розкажіть: які почуття у вас виникали під час слухання тексту?)

 

б) з’ясування розуміння фактичного змісту твору

 

(Чи уважно ви слухали твір ми з Совунею зараз перевіримо з домогою фізхвилинки «Присідай-скачи». Слухайте речення, які я читатиму. Якщо почуєте речення, яке підходить до змісту твору, ви з ним погоджуєтесь — присідаєте. Якщо речення не відповідає змісту твору, ви не погоджуєтеся — стрибаєте).

 

* Синичка влетіла до хлопчика у відчинену кватирку (стрибають);

 

* Хлопчик упіймав синичку (присідають);

 

* Юрчик посадив пташку у клітку (присідають);

 

* Хлопчик був неуважний до пташки (стрибають);

 

* Синичці подобалась прикрашена клітка (стрибають);

 

* Синичці подобались мжичка, паморозь, листячко за вікном (присідають);

 

* Синичка вирішила до весни перебути у хлопчика (стрибають);

 

* Юрчик випустив синичку на волю (присідають);

 

* На прощання синичка сказала, що їй дуже жаль прощатися з гарною кліткою (стрибають);

 

* На прощання синичка сказала: «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться» (присідають).

 

— Сові дуже сподобалась фізхвилинка «Присідай-скачи», вона спробує у лісовій школі запровадити таку вправу.

 

 

6.4. Самостійне читання твору, формування запитань

 

— Прочитайте твір самостійно, складіть запитання для однокласників за змістом твору.

 

(Діти читають самостійно. Ставлять однокласникам запитання. Оцінюють: «Правильно», «Неправильно».)

 

— Діти, а якби у вас була можливість зустрітися з Іваном Сенченком, про що б ви його запитали?

 

— А якщо автор вас запитав би:

 

— До якого жанру належить цей твір?

 

— Чому?

 

— Чи можна цю казку назвати народною?

 

— А яка це казка?

 

6.5. Читання вголос

 

— А зараз Сова пропонує вам навчитися читати цей твір вголос.

 

а) читання «луною» слів, розміщених у підручнику після тексту;

 

б) підготовка до правильного та виразного читання:

 

Ми намагатимемось читати:

Правильно - Правильно наголошуй- Не повторюй склади - Дочитуй кожне слово

Виразно- Вдихай на початку речення- Роби паузи на розділових знаках

Змінюй силу голосу:

 

↓— перед крапкою;

 

↑— логічні наголоси,

 

перед знаком питання;

 

→ — у окличному реченні

 

Інтонація:

 

— Діти, Сова трішки стомилася і просить вашого дозволу відпочи- іп на наших партах. Дозволяєте? Ви будете читати казку «ланцюж- мім по одному реченню. Сова відпочиватиме біля того, хто прочини: правильно та виразно.

 

в) читання вголос (вчитель ходить між рядами і садовить Сову біля дитини, яка прочитала правильно та виразно, в інших випадках діти пояснюють: чому Сова не «відпочиває» біля котрогось учня.)

 

6.6. Вибіркове читання

 

Розгляньте малюнок. Сові цікаво, хто з вас відшукає речення, яке відповідає малюнку? (Байдуже! Не хочу в клітці, хочу в ліс!)

 

— Чи відповідає вигляд клітки на малюнку тій клітці, що описана н тексті?

 

— Зачитайте сові, як Юрчик прикрасив клітку.

 

— Які слова виражають головну думку твору?

 

— Яким словом розпочинається розмова хлопчика з пташкою?

 

6.7. Вправляння у виразному читанні діалогу

 

— А як називається розмова двох персонажів?

 

— Ми з Совою пропонуємо вам попрацювати в парах:

 

■ розподіліть ролі Юрчика та Синички;

 

■ повправляйтеся у виразному читанні діалогу, випускаючи слова ангора.

 

а) читання в парах;

 

б) читання вголос (1-2 пари);

 

и) оцінювання.

 

7. Творче застосування знань

 

7.1. «Спрощене судове слухання»

 

— Діти яким персонажем можна назвати Юрчика: позитивним чи штативним? Спробуємо з’ясувати це з допомогою «Спрощеного судового слухання». Діти з першого ряду виконуватимуть роль «Позивачів», ви повинні назвати негативні вчинки Юрчика. Діти з другого ряду виконуватимуть роль «Адвокатів», ви повинні назвати позитивні вчинки хлопчика. Діти з третього ряду виконуватимуть роль «суддів», вислухавши всі звинувачення, виправдання, ви повинні вирішити: Юрчик — це позитивний персонаж чи негативний.

 

(Виступають «позивачі», «адвокати»).

 

— А тепер «судді», вислухавши звинувачення, виправдання, мусять ухвалити рішення: Юрчик — це позитивний герой чи негативний. Та сказати хлопчику пораду на майбутнє.

 

— «Проголосуємо ніжками». Шановні «судді», хто вважає, що Юрчик позитивний герой, вийдіть на ліву сторону класу, а хто вважає, що він — негативний герой, вийдіть на праву сторону класу.

 

— Хто бажає пояснити своє рішення і дати пораду Юрчику на майбутнє?

8. Підсумок уроку

На початку уроку ми домовилися, що визначимо яким вийшов наш урок? Хто бажає оцінити, вдалий наш урок, чи даремний, чому? Що вдалося найкраще? Що не вдавалося? Отож, нам і надалі потрібно...

9. Домашнє завдання

— Мудра Сова дає вам таке завдання: вчитися читати казку виразно, відповідати на запитання вміщені в підручнику після казки. Хто має бажання, може підготувати інсценізацію діалогу, вміщеного у казці.

Сова просить, щоб ви і на уроці, й на перерві спілкувалися з девізом:

ГОВОРИТИ — ОХОЧЕ,           потискують один одному руку

ЗАПИТУВАТИ — ТОЧНО,   наказують вказівним пальчиком

ПОГЛЯДАТИ В ОЧІ.

 Час від часу сусідові   доброзичливо дивляться в очі.

Сові час відлітати. До побачення.

 

Формування читацької

культури і компетентності учнів

 

   Щоб процес навчання був більш емоційним, результативним, обов’язково має існувати зворотній зв’язок. Співпраця між учителем і учнями, залучення батьків до організації та проведення різних форм роботи – запорука успішної роботи. Тому важлива роль відводиться нестандартним урокам із використанням інтерактивних вправ. Скажімо, на уроках математики це урок-гра, урок-подорож, урок-аукціон, урок-дослідження, урок-презентація проектів.

 

Для формування читацької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовують такі види робіт:

 

«Мікрофон»;

 

«Продовж речення»;

 

«Упіймай звук»;

 

«Хто більше слів запам’ятає»;

 

«Дослідник»;

 

«Вилучи зайве»;

 

«Роз’єднай слова».

 

Для формування та розвитку пізнавальних здібностей доречним є застосування на уроках рольових ігор, що дають учневі змогу проявити свої творчі здібності, акторський талант та глибше зрозуміти матеріал, який вивчається.

У педагогічній діяльності постійно використовується метод проектів. Він є основною технологією формування ключових життєвих компетентностей учнів. Адже працюючи над створенням проектів, вони навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути камунікабельними, постійно самовдосконалюватися.

Обов’язковою складовою роботи вчителя є моніторинг знань учнів. Для перевірки набутих знань і вмінь доцільно застосовувати закриті та відкриті тести, контрольні роботи, перевірку техніки читання, самостійні й творчі роботи.

 

Із процесом навчання пов’язаний іще один важливий процес – процес виховання. Діти можуть успішно вчитися тільки тоді, коли вони вміють спостерігати, розмірковувати, висловлювати думки, читати, писати, думаючи читати і думаючи писати. Джерела думки – спостереження, природа, праця, книга, творчість.

Підсумовуючи, нагадаю: дуже важливо, щоб використання тих чи інших методів, прийомів, форм навчання не було «даниною моді». Їх добір і використання педагоги повинні підпорядковувати змісту і меті навчальних предметів, враховуючи при цьому вікові особливості учнів молодшого шкільного віку, їх можливості та здібності.

Одним із найважливіших чинників успішного запровадження компетентнісного підходу в навчанні є готовність до реалізації поставленої мети самого вчителя.

Для успішного формування компетентної особистості сучасний педагог повинен володіти певними якостями:

 

- успішно розв’язувати свої власні життєві проблеми, виявляючи ініціативу, самостійність і відповідальність;

 

- усвідомлювати мету компетентнісного навчання;

 

- планувати урок із використанням усього розмаїття форм і методів навчальної діяльності й насамперед усіх видів самостійної роботи, діалогічних, евристичних і проблемних методів;

 

- пов’язувати навчальний матеріал із повсякденним життям та інтересами учнів;

 

- оцінюючи навчальні досягнення школярів, брати до уваги не тільки продемонстровані знання і вміння, а й передусім уміння застосовувати їх у навчальних і життєвих ситуаціях.

      Професія першого вчителя унікальна, неповторна, життєдайна. Саме він відкриває нову, «шкільну епоху» дитинства, спрямовує невичерпну дитячу енергію через любов, розумну вимогливість до розвитку. Головне завдання педагога – розкрити індивідуальність кожної дитини, тому вчитель розуміє: від того, якими будуть шкільні роки його вихованців, залежить усе подальше навчання і, врешті-решт, майбутній життєвий шлях.

 

Фрагменти уроків:

 

   У 2 класі на урок до дітей може з’явитися казкар-чарівник (тема: «Слова, що означають ознаки предметів»).

 

Вчитель: Не за горами високими, не за лісами густими, не за морями глибокими, а десь тут, недалеко, була невеличка казкова держава. Були там люди щасливі, бо вміли помічати красу земну: небо голубе, хмари біленькі, першу зелень і дощик сріблястий, - все навколо викликало у них радість, захоплення. Королева Веселка сіяла в душі людей почуття доброго і прекрасного.

 

Одного разу трапилась біда. Злий – презлий чарівник відняв у людей радість. Він розсіяв, розвіяв усі кольори добра і радості.

 

Казкар-Чарівник: - Діти, я отримав від мешканців казкової держави лист-прохання. Послухайте й допоможіть їм. Введіть у текст слова –ознаки.

 

На кожній парні – листочки з творчим завданням (діти працюють по парах).

Не впізнати … лісу … листочки тріпочуть на … вітрі. … листя застелило … землю. … виглядають … шапочки … грибів, пишаються … підосичника. А під берізкою сховалися … грибки на … ніжках.

 

Під час вивчення теми  з читання у 2 класі «Історія українського народу» дітям слід запропонувати ігри, які дадуть змогу усвідомити поняття роду людського основної форми людського буття, усвідомити зв’язок між поколіннями.

 

Гра «Сімейне дерево».

Під час цієї гри учням пропонується скласти “сімейне дерево”.

Спочатку діти визначають місце кожного на сімейному дереві, а потім створюють його, працюючи у групах.

 

Бабуся і дідусь плоди

 

Прабабуся і прадідусь стовбур

 

Мама і тато гілки

 

Я корінь

 

Мої діти квіти

 

Ця гра виховує здатність дорожити такими загальнолюдськими цінностями як життя, сім’я, батько, мати, родина.

 

Гра «Що таке добре, і що таке погано».

Вчитель: - Уважно подивіться на зображений овал. Він нам нагадує обличчя людини, але у нього немає ні очей, ні носа, ні рота. Правильно виконавши завдання, ми дамо змогу людині виявити своє обличчя.

 

При формуванні природничих понять, зокрема під час вивчення теми  з природознавства «Звірі», корисно запропонувати гру “Хто де живе”.

 

На дошці записано дві колонки слів.

Хто живе? Де живуть?

 

Кріт - Барліг

 

Ведмідь - Дупло

 

Білка - Гніздо

 

Горобець - Нірка

 

Де живуть? Хто живе?

 

Барліг - Кріт

 

Дупло - Ведмідь

 

Гніздо - Білка

 

Нірка - Горобець

Капітан двох команд мусить швидко в першому випадку розселити тварин, в другому – правильно написати назви тварин на дошці. (До таблиці приклеюються поліетиленові кишеньки, куди можна вставити вирізані з картону фігурки тварин).

 

Особливо доцільно звертатися до гри при проведенні уроків математики. Виучуваний матеріал буде здаватися дітям важким і нецікавим, якщо в хід уроку не ввести гру.

 

Під час проведення усного рахунку можна використати цікаві форми гри, зокрема «Допоможемо Незнайкові».                 

   Незнайко                         Буратіно                     Мудра Сова

 

Вчитель: - Як ви вже мабуть знаєте, що Незнайко ніколи не ходить до школи, він дуже не любить вчитися, тому дуже часто допускає помилки. Ось так сталося і цього разу, він був дуже неуважним, подивіться як він обчислив вирази. Давайте допоможемо йому, виправимо помилки.

 

Діти активно намагаються, відповідати, щоб доказати Незнайкові, що на противагу йому вони дуже старанні, добре знають матеріал.

 

«Визнач маршрут літака».

Учитель викликає до дошки двох учнів (пілотів) із кожного ряду (команди). Вони ведуть літак по наміченому маршруту, який зашифрований прикладами, до яких дані три відповіді, одна з них правильна, а інші - невірні. Пілоти повинні визначити маршрут правильно. Показати стрілками правильний шлях, розв’язуючи приклади знизу вверх.

 

Можна ще використати такі ігри:

 

«Числа – перебіжчики»

Хід гри: Учні поділені на три команди. З кожної виходить по 5 учнів. Їм роздають картки з цифрами й знаками дій. За сигналом діти складають приклади на додавання. Потім вчитель пропонує з числами утворити інші приклади на додавання (наприклад, 3+7=10 і 7+3=10). У кожній команді один з її членів записує складені вирази на дошці. Порівнюючи пари виразів, діти повторюють переставний закон додавання. Виграє та команда, яка склала більше прикладів за відведений час і сформулювала переставний закон додавання.

 

«Калькулятор»

Обладнання: зображення моделі мікрокалькулятора, в якому екран містить проріз для встановлення чисел, результату дій над членами, про які йдеться у математичній загадці. Її загадує вчитель. Набори цифр.

 

Можна наводити дуже багато різноманітних навчально-розвиваючих ігор, доводити їхній виховний, навчальний і розвиваючий вплив, але завжди слід пам’ятати, що гра для дитини – це той місточок по якому вона крокує у доросле життя.

У грі дитина безтурботна, психологічно розкута і більше, ніж коли-небудь, здатна на повне вираження свого індивідуального «Я». Важливим стає таке завдання для вчителів початкових класів та вихователів: дати можливість кожній дитині через гру самовиразитися, самореалізуватися, як у процесі навчання так і в позаурочний час.

 

Прагнення до знань, пізнання світу — одна з найважливіших потреб людства. Щоб досягти зрілості, високої духовної культури, розвитку творчих здібностей, потрібно не лише знати, а й вміти знаходити інформацію, виробляти навички самоосвіти. Це стане основою для подальшого розумового розвитку учня, успішного засвоєння всіх навчальних предметів, формує вміння працювати з різними видами інформації, виховує культурну, духовно багату особистість.

 

Першого вересня шестилітня дитина вперше переступає поріг школи, з якою попрощається тільки в юнацтві. Попереду 12 довгих і важких років навчання. Як важливо, щоб ці роки для кожної дитини були роками радощів незалежно від того, які здібності і індивідуальні можливості вона має. Джерелом такої радості може й повинна стати книга.

 

Вже в першому класі у період навчання грамоти для розвитку навичок швидкочитання проводжу вправу на ідентифікацію букв. Вправа проводиться у вигляді гри «Впізнай букву».

На картці дається тільки верхня частина букви. Таким чином учні краще запам'ятовують конфігурацію букв і не витрачають часу при читанні складів, слів, речень на їх впізнавання.

У багатьох дітей артикуляційний апарат не розвинений, говорять вони тихо, невиразно. Тому кожний урок читання починаю зі скоромовки. Скоромовки підібрала на кожну букву алфавіту. Дітям подобається до малюнків підбирати скоромовки.

При роботі із скоромовкою даю такі завдання:

а) прочитати по складах разом;

б) пошепки, постукуючи олівцем;

в) хором цілими словами;

г) голосно;

ґ) протяжно (ніби співаєте);

д) у нормальному темпі;

є) чітко артикулюючи;

є) швидко (блискавкою);

ж) модулюючи голос (швидко - повільно).

 

Бере Віра в руки рака,

Бере рака неборака.

Ви погляньте, подивіться –

Віра рака не боїться.

 

За бажанням, діти промовляють скоромовку індивідуально.

Не можу обійти увагою чистомовки для фонетичної зарядки.

Ас-ас-ас – 8 Березня у нас,

Ки-ки-ки – всіх вітають малюки,

Ють-ють-ють – побажання гарні шлють,

Си-си-си – щастя, радості, краси,

Ого-ого-ого – здоров'я всім міцного.

Ли-ли-ли – пісню дружно почали,

Ло-ло-ло – діло в нас на лад пішло,

Ем-ем-ем – радість людям ми несем,

Ли-ли-ли – дуже раді всі були.

 

Швидкість читання залежить і від кількості регресій, тобто перечитуванні слів при читанні тексту. Щоб позбутися цього, пропоную учням звичайною лінійкою закривати попереднє прочитане слово. Запроваджую також картки-блискавки: на 1 секунду показую слово, а потім діти вгадують слово. Крім цього, використовую шаблони: в аркуші паперу прорізується віконце, крізь яке видно 3-5 рядків. Під час читання учень зсуває його донизу, закриваючи опановані рядки.

Учням, які читають дуже повільно, раджу ритмічно постукувати олівцем чи ручкою в ході читання. Це дає можливість, підпорядковуючись ритму, підвищити темп.

 

У школярів треба виробляти навичку антиципації - вміння водночас із читанням тексту вголос на основі засвоєного змісту, з контурів наступних слів передбачити, вгадувати два-три наступні. Цей процес у людини, яка привчена швидко читати, відбувається переважно великою мірою машинально, непомітно для неї, однак на початковому етапі дітей можна привчати усвідомлювати всі тонкощі цього процесу. Тим більше, що він неодмінно сприяє вдосконаленню задатків дитини, загалом здібностей до навчання.

 

Вправи на розвиток навички антиципації

 

Антиципáція (лат. antocipatio — заздалегідь складене поняття) може означати:

1) передбачення чи здогад;

2) передчасна дія, передчасне настання якого-небудь явища.

 

 

1) Читання слова з пропущеними буквами.

 

      З...ма, в...сна, л...то, о...інь.

 

2) Читання речення з пропущеними словами.

 

Ще не смеркло, а на заході вже зійшла вечірня... .

 

3) Закінчити речення, вибравши потрібне слово.

 

Письменник - це людина, яка пише... (книги, картини).

 

4) Доповнити речення.

 

Літня ніч була... (темною, довгою, місячною, короткою).

 

Назви одним словом.

 

Київ, Одеса, Львів - це... .

 

5) Закінчи речення.

 

Пальто - це одяг, а чоботи - ....

 

Коли учні вже добре справляються з цим завданням, добираю невеличкі вірші, тексти з дитячих журналів і виготовляю такі картки: з одного боку - текст з пропущеними буквами, словами, а на звороті - цей же текст, записаний повністю. Таким чином, діти мають змогу зіставити тексти, перевірити себе.

Я - ї...альня для п...ашок,

Залі...ай під мій д...шок.

У зимо...і хол...ди

По...бідаєм за...жди.

Я - їдальня для пташок,

Залітай під мій дашок.

У зимові холоди

Пообідає завжди

Велику ефективність на уроці літературного читання відіграє використання різноманітих форм читання. Кожна з цих форм задовольняє певну методичну мету.

 

 Інтерактивні форми читання

 

Індивідуальне читання — це читання окремим учнем.

Хорове читання — голосне чи напівголосне читання всіх учнів.

Ланцюжкове читання — ефективна форма активізації учнівської діяльності в класі. Суть цієї форми читання: учні читають текст. Кожен по 1 - 2 реченню, передаючи " естафету" читання сусідові.

Вибіркове читання —  форма читання, коли необхідно знайти найбільш важливі місця для розуміння ідеї твору, процитувати оцінку, яку дає автор своїм персонажам, їх вчинкам, нагадати опис природи, подій.

Читання в особах — один з результативних способів навчання виразному читанню. Цю форму читання можна застосувати при читанні окремих оповідань, байок, казок. Ця форма читання допомагає розвивати творчі, театральні здібності учнів. Читання в особах доцільно поєднувати з інсценуванням.

Читання «Дощиком» — одна з ефективних форм розвитку швидкого читання. Іншими словами це читання скоромовкою. Таку форму читання застосовують, коли текст учням уже знайомий.

Читання «Сонечком» — повільне читання з чіткою вимовою закінчення кожного слова.                                                                                            

Читання «Блискавка»  - учні починають читати мовчки текст у звичайному для себе темпі. За командою "Блискавка" вони прискорюють темп читання (якнайшвидше). " Блискавка" триває 20-30 секунд. Після цього учні переказують прочитане сусідові, можна ставити питання до прочитаного уривка.

Читання «Віконце» - з картону вирізається " віконце" розміром 14х7 см. " Віконце" накладають на текст так, щоб верхній зріз збігався з початком абзацу. Цю частину тексту, яка відривається у " віконце", треба прочитати мовчки з найбільшою швидкістю. Потім текст переказується.

Читання «Хвиля» - починаємо читати у довільному темпі вголос. Поступово збільшуємо силу голосу, доходимо до вершини і починаємо зменшувати темп.

Читання «Небо і земля» - починаємо читати мовчки або вголос у довільному темпі. За командою "Небо" припиняємо читати і помітити очима місце, де зупинились, потім очі відірвати від тексту. За командою " Земля" продовжувати читати від поміченого місця.

Читання «Буксир» - учні починають читати текст мовчки. Одночасно з ними виразно і голосно цей самий текст читає вчитель, або учень, який добре читає. Його темп має бути дещо швидшим від середнього. Читаючи за вчителем чи учнем, решта дітей має встигати читати мовчки.

Читання «Спринт» - незнайомий текст переглянути очима. Пальчики класти на початок рядка і рухати ним до кінця тексту вертикально.

Читання «Розвідка» - на дошці записані складі чи незрозумілі слова. Після опрацювання цих слів шукаємо їх у тексті.

Читання «Фініш» - дочитати до слів... ( зазначених вчителем ) якомога швидше.

Повторне читання - текст читається в нормальному темпі (2-3 абзаци). Діти стежать. Звучить команда: "Повторити!". Діти перечитують хором на великій швидкості.

 

 

Ігри та вправи, що сприяють формуванню і вдосконаленню навичок читання

 

Гра «Розвідники»

На столі 20 предметів, закриті газетою. На деякий час газета забирається, діти розглядають предмети, торкаються, рахують. Вчитель закриває їх. Діти записують слова, які запам’ятали.

 

 Гра «Чарівна паличка»

Клас ділиться на дві команди. Проводиться швидко, вчитель показує на когось, а той називає: гору, пісню або ще щось на вимогу вчителя. Виграє та команда, що набрала більше балів.

 

 

Гра «Добери слово»

Мета – визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити словник новими словами. Пропоную дітям дібрати до слів-предметів по 2-3-4 слова – ознаки дії. Скажімо, книга – цікава, товста, старовинна, художня; ялинка – гарна, струнка, зелена; питання – складне, просте, риторичне та ін.

 

Гра «Назви ознаку»

Вчитель називає слово – назву предмета, а учні повинні назвати його ознаки.

Яблуко – смачне, солодке, червоне, соковите, стигле і т.д.

Перемагає той, хто назве найбільше ознак.

 

 Читання деформованого тексту.

Усвохї рахтво тоеп шипе пор четяди житят, неспонев відкттіври у гадокви, могуру. критоВід і йозсерно, але зеб чаньпов опет вогорить рпо ет, як треаб жидрути, битилю, ямріти,тивчися.

(У своїх творах поет пише про дитяче життя, сповнене відкриттів, вигадок, гумору. Відкрито і серйозно, але без повчань поет говорить про те, як треба дружити, любити, мріяти, вчитися)

 

Гра «Назви точно і швидко»

Учитель називає слово, а учні швидко згадують , яку дію воно виконує.

Кухар – варить... Двірник –

Учитель - Письменник –

Лікар - Продавець –

 

Гра «Навпаки»

Учитель називає слово – ознаку, а діти називають протилежне слово ознаку.

Високий – низький

Багатий –

Широкий –

Веселий –

Великий –

Добрий –

Чорний –

Твердий –

 

 

 Гра «Назви слово»

Учитель пропонує назвати дітям по черзі слова, які мають один склад ( два склади, три склади...). Гра проходить «ланцюжком». Перемагає той, хто назве останнє слово.

 

 Гра «Відлуння»

Учитель називає слова, а учні хором – останній склад. Ігрова ситуація: «Уявіть, що ми знаходимось у лісі. Кругом дерева, кущі, лунає пташиний спів, і на кожне промовлене слово відгукується відлуння».

Ліс – ліс, дерево – во, квіти –ти, ромашка – ка, соловейко – ко, трава – ва...

 

Гра «Яке слово довше»

Мета – розвивати фонематичний слух, членувати слова на склади, звуки, визначати послідовність звуків. Рекомендую пари слів: година чи хвилина, змія або черв”як, день чи ніч, зима або весна.

 

Гра «Веселі рими»

Учитель називає слово і пропонує учням дібрати до нього рими (так, щоб останній склад повторювався).

Наприклад,

 

 Гілка – бджілка...

 

 Олівець - ...

 

Бичок - ...

Лисичка - ...

 

Кішка - ...

 

 

 

 Гра «Продовжуйте»

Учитель читає речення, а діти повторюють останній склад останнього слова, виразно, дотримуючись інтонації.

Ще зелені боби – би – би – би.

Стоїть у глечику вода – да – да – да.

Ми знайшли вужа – жа – жа – жа.

Укусила ніс оса – са – са – са.

У лисиці є нора – ра – ра – ра.

 

 Вправа «Кидок – засічка»

«Кидок» - читання тексту у швидкому темпі.

 

«Засічка» - діти піднімають голівки і проговорюють останнє слово, що побачили (не стежачи пальчиком).

 

Вправа «Кроки»

«Крок» - читання повного рядка тексту (напівголосно) .

 

Гра «Знайди пеньок»

Використовую таблиці:

Дублісденьнічка

Діблізденьнічка

Дубліспеньнічка

Зублісденьпічка

 

Гра «Відновіть вірш»

На дошці записані рядочки з вірша. Учні «відновлюють» його.

У містах і на селі, — (2)

Має книжку на столі. (4)

У кожнім домі, в кожній хаті — (1)

Хто навчився вже читати, (3)

Гра «Незвичайна математика»

— Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

Зуб + і — убі + ага + дка = ... (загадка).

Скарб — арб + ород — д + мовк + а = ... (скоромовка).

Усіх — іх + мі + шум — ум + ка = ... (усмішка).

 

Читання слів на одному диханні.

пам'ятає (м'ята) золото (лото)

говорили (рили) пензлі (злі)

самого (сам) розуміє (уміє, розум)

— Придивіться уважно до цих слів. У кожному з них заховалися інші слова. Знайдіть.

 

Вправи на миттєве сприйняття слів

та  активізації пам'яті

 

Гра «Впіймай слово»

Учні мовчки читають слова, які вчитель швидко показує, затримуючи кожне слово на кілька секунд. Після читання необхідно пригадати якнайбільше прочитаних слів.

Слова на картках-блискавках: пісня, казка, скоромовка, автор, художник, редактор, притча.

 

— На які групи ви поділили б слова?

 

Гра «Ланцюжок»

Косаловитишафарамашинадіялинкалина.

- Чітко прочитати кожне слово окремо.

 

На уроках читання вчитель повинен розвивати якості читання не окремо, а взаємопов'язано. Це пояснюється тим, що удосконалення однієї з них веде до поліпшення іншої. Від правильного читання буде залежати його швидкість. Основою виразного читання стає свідоме сприйняття тексту. Разом з цим, успіх виразного читання залежить від правильного та швидкого читання.

 

Кожен вдалий урок читання - це творчість учителя не тільки на ґрунті солідної професійної освіченості, а й вияв його кругозору, уміння всебічно проаналізувати твір, що вивчається, відповідно і підібрати завдання творчого характеру по темі, постійної турботи про загальний розвиток дітей.

 

Працюючи над проблемою  формування  комунікативної компетентності молодших школярів у навчальній діяльності залежить від багатьох чинників, я прийшла до таких висновків:

• темп читання повинен співвідноситися з розумінням прочитаного. Розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня;

 

• у виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного;

 

• головним недоліком щодо швидкості читання є надто повільне читання і читання надто швидке. Як дуже повільне, так і надмірно швидке читання негативно відбивається на всьому процесі читання, а особливо на усвідомленні читання;

 

• без швидкого, свідомого читання неможливе успішне навчання дитини з усіх інших предметів;

 

• лише комплексне і систематичне використання вправ для формування виразності, свідомості, правильності та швидкості читання дають змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів;

 

• головним показником досягнень у підготовці дитини-читача є рівень розвитку навичок самостійної читацької діяльності.

 

Усі вище визначені напрямки та аспекти проблеми повинні бути враховані вчителями, що прагнуть сформувати справжнього читача, готового до здійснення самостійної читацької діяльності, всебічно розвиненої особистості, що вміє цінувати та насолоджуватись красою слова у його подальшій науково-професійній діяльності.

 

Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання.

 

Отже, інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони були стали освіченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати та допомагати йому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список   літератури

 

1. Гавриш Н. В. Теоретичні засади художньо-мовленнєвої діяльності // Художнє слово і дитяче мовлення. Київ: Редакції загальнополітичних видань. — 2005. — С. 7-23.

 

2. Вашуленко M. С. Навчання рідної мови // Навчання і вихованки учнів 2 класу. Київ: Початкова школа. — 2003. — С. 126-169.

 

3. Виготський JI. С. Собрание сочинений // Том второй. Мышление п речь. Москва: Педагогика. — 1982. — С. 313, 340.

 

4. Савченко О. Я. Читання // Навчання і виховання учнів 4 класу. Київ: Початкова школа. — 2005. — С. 215-217.

 

5. Климова К. Я. Комунікативні ознаки мовлення // Основи культури і техніки мовлення. Київ: Ліра. — 2004. — С. 7.

 

6. Нечволод JI. І. Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. // Говоріння — 5-11 класи. Харків: Торсінг. — 2004. — С. 4-29.

 

7. Савченко О. Я. Мовленнєвий розвиток учнів на уроках читання // Методика читання в початкових класах. Київ: Освіта. — 2007. — С !И 105, 164-166.

 

8. Сухіна А. В. Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. // Діалогічне мовлення. Харків: Торсінг. — 2004.

 

9. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором // Вибрані твори у п’яти томах. Том четвертий. Розмова з молодим директором. Київ. Радянська школа. — 1976. — С. 567.

 

10. Чікарьова М. Ю. Підготовка виступу перед аудиторією //Мовленєва комунікація. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. — 472 с.

 

11. Савченко О. Я. Методика читання у початкових класах: Посібник для вчителя. — К.: Освіта, 2007. — 334 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

 

Формування комунікативної компетентності молодших школярів……………………………………………………….. 4

 

Дидактична характеристика умінь говоріння………………. 11

 

Формування читацької культури і компетентності учнів…. 29

 

Вправи на розвиток навички антиципації……………………38

 

Інтерактивні форми читання………………………………….39

 

Ігри та вправи, що сприяють формуванню і вдосконаленню навичок читання……………………………………………….41

 

Вправи на миттєве сприйняття слів та  активізації пам'яті…45

 

Список   літератури……………………………………………48