Етапи уроку	Акценти в навчанні
1. У процесі кон-тролю за підготов-леністю учнів	Спеціально контролювати засвоєння питань, які зазвичай викликають в учнів найбільші труднощі. Ретельно аналізувати та систематизувати помилки, яких припускаються учні в усних відповідях, письмових роботах, виявляти помилки, типові для класу, та концентрувати увагу на їх усуненні. Контролювати засвоєння матеріалу учнями, які пропустили попередні уроки. Після закінчення вивчення розділу або теми узагальнювати підсумки засвоєння основних понять, законів, правил, умінь і навичок школярами, виявляти причини відставання.
2. Під час викладу нового матеріалу	Обов’язково перевіряти в ході уроку міру розуміння учнями основних елементів матеріалу, що викладається. Стимулювати запитання учнів під час засвоєння навчального матеріалу. Застосовувати засоби підтримки інтересу до засвоєння знань. Забезпечувати різноманітність методів навчання, які дозволяють всім учням активно засвоювати матеріал.
3. Під час прове-дення самостійної роботи учнів на уроці	Підбирати для самостійної роботи завдання з найсуттєвіших, складних і важких розділів навчального матеріалу, прагнучи меншим числом вправ, але поданих у певній системі, досягти більшого ефекту. Включати до змісту самостійної роботи вправи з усунення помилок, яких учні припустились під час відповідей і в письмових роботах. Інструктувати про порядок виконання роботи. Стимулювати бажання ставити запитання до вчителя у самостійній роботі. Уміло надавати допомогу учням у роботі, всіляко розвивати їхню самостійність. Навчати вмінням планувати роботу, виконувати її у відповідному темпі та здійснювати контроль.
4. Під час організа-ції позакласної самостійної роботи	Забезпечувати під час виконання домашньої роботи повторення вивченого, концентрувати увагу на найсуттєвіших елементах програми, що викликають найбільші ускладнення. Систематично давати домашні завдання з роботи над типовими помилками. Чітко інструктувати учнів про порядок виконання домашніх робіт, перевіряти міру розуміння цих інструкцій школярами з низьким рівнем навчальних досягнень, узгоджувати обсяг домашніх завдань з іншими вчителями класу, уникаючи перевантаження.

 

 

 

 

 

 

 

 

Надання допомоги

учневі з низьким рівнем навчальних досягнень на уроці

 

Етапи уроку	Акценти в навчанні
1. У процесі кон-тролю за підготов-леністю учнів	Створення атмосфери особливої доброзичливості під час опитування. Зниження темпу опитування, надання дозволу довше готуватися біля дошки. Запропонувати учням орієнтовний план відповіді. Дозволяти користуватись наочними посібниками, які допомагають викладати сутність явищ. Стимулювання оцінкою, підбадьорюванням, заохоченням.
2. Під час викладу нового матеріалу	Застосування заходів з підтримки інтересу до засвоєння теми. Частіші звертання до слабких учнів із запитаннями, що з’ясовують міру розуміння ними навчального матеріалу. Залучення їх у якості помічників під час підготовки приладів, дослідів і т.ін. Залучення до висловлення пропозицій з проблемного навчання, до висновків та узагальнень або пояснення суті проблеми, висловленої “сильним” учнем.
3. Під час прове-дення самостійної роботи учнів на уроці	Розбивка завдань на частини, етапи, виділення в складних завданнях кількох простих. Посилання на аналогічне завдання, що виконувалося раніше. Нагадування прийому та способу виконання завдання. Вказівка на необхідність актуалізувати те чи інше правило. Посилання на правило та властивості, котрі потрібні для розв’язання задач, вправ. Інструктування щодо раціональних шляхів виконання завдань, вимог до їх оформлення. Стимулювання самостійних дій учнів з низьким рівнем навчальних досягнень. Ретельний контроль за їхньою діяльністю із зазначенням помилок, перевірка, виправлення.
4. Під час організа-ції позакласної самостійної роботи	Вибір для груп слабких учнів найбільш раціональної системи вправ, а не механічне збільшення їх числа. Детальніше пояснення послідовності виконання  завдання. Попередження про можливі ускладнення, використання карток-консультацій, карток із планом дій.

 

Оптимальна система заходів

з надання допомоги учню

з низьким рівнем навчальних досягнень

1. Допомога в плануванні навчальної діяльності (планування повторення та виконання мінімуму вправ для ліквідації прогалин, алгоритмізація навчальної діяльності з аналізу та усунення типових помилок та ін.).
2. Додаткове інструктування в ході навчальної діяльності.
3. Стимулювання навчальної діяльності (заохочення, створення ситуацій успіху, спонукання до активної праці та ін.).
4. Контроль за навчальною діяльністю (частіше опитування учня, перевірка його домашніх завдань, активізація самоконтролю в навчальній діяльності та ін.).
5. Різні форми взаємодопомоги.
6. Додаткові заняття учителя з учнем.

Ознаки відставання у навчанні

та рекомендації щодо його подолання

 

Проблеми учня	Рекомендації щодо їх подолання
Має труднощі у відтворенні теоретичних положень, визначенні частин висловлювання тощо.	Читати, переказувати маленькими уривками.
Не може відтворити формулу, закон, твердження, пояснити схему, орфограму.	Багаторазово повторювати, тренувати пам’ять, фіксувати основні положення у “пам’ятці” протягом року.
Не вміє використовувати формули, закони, схеми.	Учити користуватися алгоритмом, виконувати однакові вправи за зразком.
Має труднощі у побудові цілісної розповіді.	Навчати працювати за планом, давати аналітичні пояснення. Ставити питання про основний зміст прочитаного.
Не цікавиться додатковою літературою.	Рекомендувати додаткову літературу на уроці незалежно від програмних завдань.
Відволікається в той час, коли потрібно зосередитись.	Активізувати увагу всіх учнів на уроці, не до-пускати зниження рівня дисципліни, викори-стовувати різні форми й методи викладання.
Байдужий до своїх успіхів чи невдач, неохайно виконує роботу, за яку не ставлять оцінок.	Заохочувати найменші зусилля та успіхи, не залишати без уваги домашні завдання та роботу на уроці, перевіряти всі роботи слабких учнів.

 

Правила роботи з учнями з низькою успішністю

1. Виставлення незадовільної оцінки є для вчителя сигналом, що потрібно серйозно переглянути весь свій педагогічний арсенал.
2. Моральне право ставити незадовільні оцінки має тільки той учитель, якого як предметника, людину й вихователя поважають діти!
3. Без точного знання, наскільки дитині подобаєтеся Ви і Ваш предмет, чи розуміє вона те, що відбувається на уроці, чи цікаві їй ті чи інші фази уроку, Ваші способи і форми роботи з учнями, - досить складно домогтися успіху.
4. Важливо багато знати про дитину, що перебуває на межі “предметного ризику”: наскільки занедбано нею матеріал, які психологічні прийоми й форми педагогічної підтримки можна використовувати у роботі з нею.
5. Після виставлення найнижчого балу вчитель ставить не крапку, а двокрапку і потім постійно працює з учнем з метою підвищення його рівня знань з цього предмета.
6. Учитель має ставитися до учня з низькою успішністю з максимальною повагою та увагою. Педагогічна підтримка учня з низькою успішністю має стати головним завданням учителя.
7. За допомогою серії психолого-педагогічних процедур необхідно якомога точніше з’ясувати причини низької успішності учня.
8. Якщо дитина, згідно з медичними та іншими показниками, об’єктивно не може опанувати навчальний матеріал на рівні стандарту, необхідно або домогтися проведення медико-педагогічної комісії, або скласти план тривалої індивідуальної роботи з учнем, спрямованої на виведення його з кризи.

 

Інші методи запобігання низької успішності учнів у навчанні

 

         Нерідко причиною низької успішності учнів є незастосування технологій навчання, спрямованих на збереження здоров’я в навчально-виховному процесі.

Технологія передбачає:

• скорочення й індивідуалізацію аудиторного навантаження, домашнього завдання;
• зменшення кількості стресових і конфліктних ситуацій;
• підвищення мотивації до навчання.

Мінімізація вимог до обсягу матеріалу, що підлягає обов’язковому опрацюванню всіма учнями, дозволяє:

• індивідуалізувати навчальний процес і навчальне навантаження учнів;
• скоротити обсяги обов’язкового для всіх домашнього завдання, а отже, і час його виконання;
• завдяки завчасному ознайомленню учнів із вимогами, що висуваються учителем, запобігти великій кількості конфліктних ситуацій;
• завдяки відкритості завдань обов’язкового рівня знизити стресотворний вплив контролю знань на учнів;
• впливати на учнів через технологію навчання (підвищувати відповідальність за результат навчання тощо).

Одним із результатів цієї технології є запобігання низькій успішності.

 

Пам’ятка для вчителів

    Поспостерігайте урок зі свого предмета та психологічно проаналізуйте його за такою схемою:

1. Організація та підтримування уваги учнів на уроці.
2. Психологічна доцільність поставлених учням запитань, їх складність чи зрозумілість, їх активізуюча сила, відповіді учнів, оцінювання, об’єктивність і виправданість оцінок.
3. Доступність викладу: сприймання і розуміння учнями нового матеріалу, їхня психологічна готовність і підготовленість до уроку; психологічне оцінювання методів викладу матеріалу, застосованих засобів унаочнення й технічних засобів навчання; співвідношення чуттєвого та раціонального пізнання на уроці.
4. Засоби активізації розумової діяльності та самостійності учнів у навчанні; розумова активність учнів на уроці.
5. Ступінь виявлення учнями інтересу до змісту уроку: чим він викликаний?
6. Збудження уяви учнів на уроці.
7. Керування процесом засвоєння знань.
8. Емоційна насиченість уроку.
9. Засоби збудження в учнів пізнавальних, моральних і естетичних почуттів; формування умінь і навичок на уроці.
10. Виховна функція уроку.
11. Психологічна доцільність змісту та обсягу завдань додому.
12. Психологічна виправданість способів закріплення на уроці нового матеріалу.
13. Педагогічне мовлення вчителя.
14. Контакт з учнями.
15. Психологічна доцільність зауважень.
16. Загальне оцінювання поведінки вчителя на уроці.

 

Психолого-педагогічна абетка

 

1. Заходьте до класу набагато раніше дзвінка. Переконайтесь у цілковитій підготовленості до проведення уроку. Намагайтесь розпочинати урок організовано.
2. Продумайте таку структуру уроку, щоб кожен учень від початку і до кінця мав роботу, не вдавайтесь до повчального тону.
3. На кожному уроці мотивуйте необхідність навчальної діяльності школярів, захоплюйте їх змістом матеріалу, контролюйте темп уроку, допомагайте учням із низьким рівнем розвитку повірити у свої власні сили. Тримайте в полі зору весь клас. Особливо слідкуйте за учнями з нестійкою увагою. Відразу попереджайте намагання порушувати робочий ритм уроку.
4. З метою уникнення перевантаження учнів під час вивчення нового матеріалу виділяйте основні ідеї теми.
5. Оцінюючи знання учнів, мотивуйте їхні відповіді. Скажіть, над чим учневі потрібно попрацювати додатково, щоб привчити до систематичної праці. Учень повинен звикнути, що вказівки вчителя потрібно виконувати своєчасно.
6. Закінчуйте урок оцінюванням роботи класу загалом і окремих учнів, щоб усі відчули задоволення від результатів праці на уроці.
7. Обов’язково завершуйте урок із дзвінком.