Методичний посібник "Технологія проектування як ефективний засіб формування життєвих компетентностей учнів"

Управління освіти і науки

виконкому Криворізької міської ради

Комунальний заклад «Інноваційно-методичний центр»

Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради

Криворізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Технологія проектування

як ефективний засіб формування

життєвих компетентностей учнів

 

 

 

 

 

 

 

Маханько О.А.,

учитель географії

 

 

 

 

 

 

 

              Кривий Ріг

           2017

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маханько О.А.

Технологія проектування як ефективний засіб формування життєвих компетентностей учнів

 

У посібнику розкриті методологічні аспекти проектної технології, практично обґрунтовані актуальність та ефективність реалізації урочних і позаурочних проектів різних типів як засобу формування предметних і життєвих компетентостей підростаючого покоління.

Автор пропонує розробки уроків з використанням проектної технології, приклади реалізованих навчальних проектів, список проблемних, соціально-значущих тем до курсів шкільної географічної освіти.

Стане у нагоді при плануванні різних типів уроків з географії та позаурочних освітніх проектів.

Для вчителів географії, організаторів проектної діяльності в умовах загальноосвітніх шкіл та студентів ВНЗ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ..................................................................................................................4

 

Розділ І. Формування життєвих компетентностей підростаючого покоління засобами проектної технології......................................6

 

1. Проектнування як напрям модернізації сучасної освіти........................6
2. Типологія проектів та алгоритм їх оцінки...............................................8
3. Педагогічні умови використання методу проектів...............................11
4. Поліфункціональна роль вчителя в умовах проектної діяльності…..14

 

Розділ ІІ. Система проектування в умовах урочної та позаурочної форм роботи загальноосвітньої школи........................................15

 

2.1. Методичні рекомендації щодо впровадження проектної діяльності в практиці сучасної школи........................................................................15

 

2.2. Реалізація всешкільного проекту «Екошкола майбутнього» як ефективний засіб розвитку соціальних компетентностей учнів........17

 

2.3. Аукціон класних соціальних екопроектів «Післязавтра»....................19

 

2.4. Формування предметних і життєвих компетентностей учнів засобами географічного проектування..................................................................21

 

2.4.1. Уроки-формування універсальних проектних компетенцій……..21

2.4.2. Навчальні географічні проекти.........................................................24

 

Висновки....................................................................................................... 27

 

Список використаних джерел....................................................................28

 

Додатки...........................................................................................................29

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Постіндустріальне суспільство ХХІ століття, на відміну від індустріального суспільства кінця XIX - середини ХХ століття, набагато більшою мірою зацікавлено в тому, щоб його громадяни були здатні самостійно, активно діяти, ухвалювати рішення, гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються.

Тому, сучасне інформаційне суспільство ставить перед всіма типами учбових закладів, і перш за все, перед школою завдання підготовки випускників, здатних:

•     гнучко адаптуватися в змінних життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи необхідних знань, уміло застосовуючи їх на практиці для вирішення різноманітних виникаючих проблем, щоб впродовж всього життя мати можливість знайти в ньому своє місце;
•     самостійно критично мислити, уміти побачити проблеми, що виникають в реальній дійсності, і шукати шляхи раціонального їх вирішення, використовуючи сучасні технології; чітко усвідомлювати де і яким чином знання, що набуваються ними, можуть бути застосовані; бути здатними генерувати нові ідеї, творчо мислити;
•     грамотно працювати з інформацією (уміти збирати необхідні для вирішення певної проблеми факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами рішення, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, застосовувати отримані умовиводи для виявлення і вирішення нових проблем);
•     бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах, уміти працювати спільно в різних областях, в різних ситуаціях, запобігаючи або уміло виходячи з будь-яких конфліктних ситуацій;
•     самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня.

Такі вимоги до особистості сучасного випускника та глобальні зміни в інформаційній, комунікаційній, професійній і інших сферах суспільства вимагають й корегування змістовних, методичних, технологічних аспектів освіти, перегляду колишніх ціннісних пріоритетів, цільових установок і педагогічних технологій, методів, прийомів.

Державний стандарт освіти пріоритетним завданням у викладанні географії визначає формування географічної та життєвих компетентностей випускників школи. Акцент переноситься на виховання вільної цілісної особистості, формування у дітей здатності самостійно мислити і діяти, ефективно співробітничати в різноманітних по складу і профілю групах, бути відкритими для нових контактів і культурних зв'язків. Це вимагає широкого впровадження в освітній процес альтернативних форм і способів ведення освітньої діяльності. Цим і обумовлена актуальність введення в освітній простір проектних технологій.

Різноманітні тематичні проекти застосовуються вчителями-предметниками, проте, один або декілька учбових проектів, виконаних в школі, ще не дає можливість стверджувати, що проектне навчання в школі упроваджене. Такий епізод - явище значне. Але, як і перша ластівка, - весну провіщає, але весни ще не робить. Для того, щоб сформувати у учня уміння проектувати  для вирішення проблем, які постають перед ним, потрібна цілісна система, послідовно збудована серія ситуацій, що залучають учня до освоєння прийомів і дій, з яких складається проектування.

Відсутність відповідної системи урочної та позаурочної проектної діяльності з географії і методичних основ вирішення проблеми зумовили вибір нами теми дослідження.

Об'єктом нашого дослідження став процес впровадження проектних технологій в шкільному курсі географічної освіти.

Предметом - процес урочної та позаурочної проектної діяльності як засіб формування життєвих компетентностей учнів в практиці сучасної школи.

Мета дослідження: сформувати методичні основи ефективного впровадження проектних технологій і розробити систему урочних та позаурочних проектів засобами шкільної географічної освіти.

Реалізація поставленої мети роботи вимагає вирішення наступних завдань:

1. Окреслити сутність та історію розвитку проектних технологій;
2. Окреслити ефективні види та форми проектної діяльності як засобу формування компетентностей підростаючого покоління;
3. Дослідити діючі програми шкільних курсів географії щодо можливості залучення учнів до урочної та позаурочної проектної діяльності;
4. Розробити та перевірити ефективність системи формування географічних та життєвих компетентностей учнів засобами проектної діяльності.

Для досягнення мети та виконання завдань роботи ефективним є використання таких методів дослідження, як:

•      Загальнонаукові (літературний, метод логічного аналізу, історичний, метод синтезу і узагальнення);
•      Спеціально-наукові (статистичні методи, аналіз передового педагогічного досвіду, спостереженя, екстрапуляція).

При написанні  нашої  роботи  ми  опиралися  на  принцип  історичної об'єктивності й системного підходу.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ

ЗАСОБАМИ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

 

1. Проектування

як напрям модернізації сучасної освіти

 

Ефективне формування географічної та життєвих компетентностей можливе в умовах залучення кожного учня в активний пізнавальний процес, екстрапуляція ним на практиці набутих знань і чіткого усвідомлення де, яким чином і з якою метою ці знання можуть бути застосовані. Спостереження та практична педагогічна діяльність дозволяє стверджувати, що такими дидактичними умовами є: можливість працювати спільно, в співпраці при рішенні різноманітних проблем, проявляючи при цьому певні комунікативні уміння, можливість широкого спілкування з однолітками з інших шкіл свого регіону, інших регіонів країни і навіть інших країн світу, можливість вільного доступу до необхідної інформації не лише в інформаційних центрах своєї школи, але і в наукових, культурних, інформаційних центрах всього світу з метою формування власної незалежної, але аргументованої думки з тієї або іншої проблеми, можливості її всестороннього дослідження. Такі оптимальні дидактичні умови створюютьтся в процесі реалізації освітніх проектних технологій.

Метод проектів не є принципово новим в світовій педагогіці. Метод проектів виник ще в 20-і роки минулого століття в США. Його називали також методом проблем і пов'язувався він з ідеями гуманізму у у філософії і педагогіці, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем Х. Кілпатріком [6].

Дж. Дьюї пропонував організовувати навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, яка узгоджена з його особистим інтересом саме в цьому знанні. Тому надзвичайно важливо було показати дітям їх особисту зацікавленість в знаннях, що набуваються, які можуть і повинні стати в нагоді їм в житті. Але для чого, коли? Ось тут і важлива проблема, узята з реального життя, знайома і значуща для дитяти, для вирішення якої йому необхідно прикласти отримані знання, нові знання, якими ще необхідно оволодіти. Де, яким чином? Вчитель може підказати нові джерела інформації, а може просто направити думку учнів в потрібному напрямі для самостійного пошуку. Але, в результаті учні повинні самостійно, спільними зусиллями вирішити проблему, застосувавши необхідні знання, часом з різних областей, отримати реальний і відчутний результат. Вся проблема, таким чином, набуває контурів проектної діяльності.

Зрозуміло, з часом ідея методу проектів зазнала деяку еволюцію. Народившись з ідеї вільного виховання, в даний час вона стає інтегрованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти. Але суть її залишається колишньою - стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що припускають оволодіння певною сумою знань і через проектну діяльність, що передбачає рішення однієї або цілого ряду проблем, показати практичне застосування отриманих знань. Іншими словами, від теорії до практики, з'єднання академічних знань з прагматичними з дотриманням відповідного балансу на кожному етапі навчання.

Метод проектів привернув увагу російських педагогів ще на початку ХХ століть. Ідеї проектного навчання в Україні та Росії виникли практично паралельно з розробками американських педагогів. Під керівництвом педагога С.Т.Шацького в 1905 році була організована невелика група співробітників, що намагалася активно використовувати проектні методи в практиці викладання [4,6]. Пізніше, за радянської влади, ці ідеї сталі досить широко впроваджуватися в масову школу, але недостатньо продумано та послідовно, і в 1931 році метод проектів був засуджений. З тих пір в Україні більше не робилось серйозних спроб відродити цей метод в шкільній практиці.

Разом з тим, в зарубіжній школі він активно і вельми успішно розвивався. У США, Великобританії, Бельгії, Ізраїлі, Фінляндії, Германії, Італії, Бразилії, Нідерландах і багатьох інших країнах. Ідеї гуманістичного підходу до навчання Дж. Дьюї, його метод проектів знайшли широке застосування і здобули значної популярності через раціональне поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для вирішення конкретних проблем навколишнього середовища в спільній діяльності школярів. «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати» - основна теза сучасного розуміння методу проектів, який і приваблює багато освітніх систем, прагнучих знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними уміннями.

Актуальність та ефективність проектних технологій в сучасній шкільній освіті обумовлені не лише можливістю формування географічних компетенцій, а й розвитком життєвих компетентностей (Дод.1), ведучими серед яких є соціальні [7]:

•         формування комунікативних умінь, тобто умінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника, ін.);
•         актуальність широких людських контактів, знайомства з різними культурами, різними точками зору на одну проблему;
•         значущість для розвитку людини уміння користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, факти; уміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, формувати та обгрунтовувати висновки.

Таким чином, в основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізку часу. Цей підхід органічно поєднується з кооператтивним (cooperative learning) [9] підходом до навчання.

Метод проектів завжди припускає вирішення якоїсь проблеми, що передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншою, інтеграція знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей. Результати виконаних проектів мають бути, що називається, "відчутними", тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична, конкретний результат, готовий до впровадження.

Уміння користуватися методом проектів, кооперативним навчанням - показник високої кваліфікації вчителя, його прогресивної методики навчання і розвитку. Недаремно, ці технології відносять до технологій XXI століття, що передбачають перш за все уміння адаптуватися до умов життя людини постіндустріального суспільства, що нестримно змінюються.

 

 

1.2. Типологія проектів та алгоритм їх оцінки

 

Для того, щоб оволодіти методом проектів та ефективно впроваджувати в шкільну практику, необхідне чітке усвідомлення їх різноманітності. Кожний вид проекту характеризується своїми специфічними ознаками і їх впровадження в учбовий процес вимагає від вчителя серйозної багатосторонньої підготовчої роботи.

Перш за все визначимося з типологічними ознаками проектів. Такими можуть бути:

1. Домінуючий в проекті метод;

2. Характер координації проекту;

3. Характер контактів;

4. Кількість учасників проекту;

5. Тривалість проекту.

Відповідно до першої ознаки можна намітити наступні типи проектів (Дод.2):

•   дослідницькі,
•   творчі,
•   пригодницькі, ігрові,
•   інформаційні проекти,
•   практико-орієнтовні.

За другою ознакою - характеру координації проекти можуть бути [4]:

• з відкритою, явною координацією,
• з прихованою координацією.

Що стосується характеру контактів, то проекти можуть бути [8]:

• внутрішніми або регіональними (тобто в межах однієї країни, міста, району);
• міжнародними (учасники проекту є представниками різних країн).

По кількості учасників проектів, можна виділити проекти:

• Індивідуальні;
• особові (між двома партнерами, що знаходяться в різних школах, регіонах, країнах);
• парні;
• групові;
• фронтально-масштабні.

Варто відмітити, що важливо правильно, з методичної точки зору, організувати групову діяльність учасників проекту (як у групі своїх учнів, так і в об'єднаній групі учасників проекту різних шкіл, країн, т.д.). Роль педагога в цьому випадку особливо значуща.

Для роботи над проектом зазвичай створюються диференційовані групи. Існують різні критерії диференціації груп: — за віковим складом (шкільні класи, вікові паралелі, різновікові групи);

— за статтю (чоловічі, жіночі, змішані класи, команди, школи);

— за інтересами (гуманітарні, фізико-математичні й інші групи, напрями, відділення, школи);

— за рівнем розумового розвитку (рівню досягнень);

— за особово-психологічними типами (типу мислення, акцентуації характеру, темпераменту і ін.);

• за рівнем здоров'я (фізкультурні групи, групи ослабленого зору, слуху, лікарняні класи).

Учбова пара (діада) найчастіше використовується вчителями як тренінг для закріплення засвоюваного матеріалу. Проте в методі проектів  - це форма організації дослідницької діяльності для вирішення спільно сформульованого завдання. В.С.Д’яченко виділив два типи учбових пар: постійного (замкненого) і динамічного складу [5]. На його думку, саме динамічна пара володіє великим комунікативним потенціалом, оскільки учасникам діалогу потрібно кожного разу розуміти і приймати інший погляд на проблему, і це стимулює розвиток спілкування між учнями.

Існує безліч критеріїв об'єднання учнів у пари. Деякі педагоги вважають необхідними включати в учбову діаду сильного і слабкого учнів. Але Г.А. Цукерман вважає, що «слабкому» учневі потрібний не стільки «сильний»», скільки терплячий і доброзичливий партнер [5].

Практика дає змогу стверджувати, що особливо важлива організація учбових мікрогруп для соромливих школярів, які вважають за краще відмовчуватися при великому скупченні народу. Робота в учбовій трійці (тріада), парі, як правило, благотворно впливає на самовідчуття і самооцінку таких дітей і підлітків. Але, в педагогіці немає однозначно позитивних рецептів, тому з часом, може виникнути небезпека того, що учень захоче розкриватися тільки в групах з мінімальним числом учасників. Щоб цього не сталося, треба поступово привчати учнів до різних форм кооперативно-проектної діяльності.

За тривалістю проведення проекти можуть бути:

• короткостроковими (для вирішення невеликої проблеми або частки більшої проблеми). Такі невеликі проекти можуть бути розроблені на одному - двох уроках;
• середньої тривалості (від тижня до місяця);
• довгострокові (від місяця до декількох місяців, року).

Як правило, короткострокові проекти проводяться на уроці (два-три) по окремому предмету, інколи із залученням знань з іншого предмету. Що стосується проектів середньої і значної тривалості, то такі проекти є міждисциплінарними, комплексними і містять достатньо актуальну, здебільшого, соціальну проблему або декілька взаємопов'язаних проблем і тоді вони можуть бути програмою (серією) проектів.

Не дивлячись на існування різних типів проектів можна сформувати загальний алгоритм роботи над ними.

Алгоритм роботи над проектом (Дод.3):

1. Народження ідеї.

2. Формулювання теми проекту (вчитель).

3. Підбір учнів, об’єднання в коопераційні групи (вчитель).

4. Формулювання проблемних питань.

5. Розподіл ролей в групі (вчитель + учні).

6. Визначення творчої назви проекту (учні).

7. Обговорення плану роботи над проектом можливих джерел (вчитель + учні).

8. Складання графіку роботи (вчитель).

9. Самостійна робота учнів.

10. Оформлення результатів в готовий продукт.

11. Підготовка презентації.

12. Рефлексія.

13. Захист проекту.

14. Оцінювання результатів проекту школярами і вчителями.

У реалізації проектної технології важливу роль грає система оцінювання проекту, яка залежатиме від його типу. В цілому можна назвати наступні критерії оцінки:

• Актуальність даної проблеми.
• Уміння школярів працювати з інформацією (відбір змісту, структуризація тексту, володіння методологією дослідницько - проектної діяльності, наявність власного внеску у вирішення проблеми, естетика оформлення роботи, глибина проникнення в проблему).
• Комунікативні уміння (культура виступу, уміння аргументувати, відповідати на питання, готовність до обговорення, співпраці).

Можна також оцінювати й:

•     Загальну міру самостійності у виконанні різних етапів роботи над проектом;
•     Міру включеності в групову роботу і чіткість виконання відведеної ролі;
•     Практичне використання предметних і ключових компетентностей;
•     Оригінальність ідеї, способу вирішення проблеми;
•     Рівень організації і проведення презентації: усного повідомлення, письмового звіту, забезпечення об'єктами наочності;
•     Оволодіння рефлексією;
•     Творчий підхід в підготовці об'єктів наочності презентації;
•     Соціальне і прикладне значення отриманих результатів.

Окремо слід сказати про необхідність організації зовнішньої оцінки всіх видів проектів, оскільки тільки таким чином можна відстежувати їх ефективність, збої, необхідність своєчасної корекції [1,8].

Характер цієї оцінки у великій мірі залежить як від типу проекту, так і від його теми (змісту), умов проведення. Успіх всього проекту багато в чому залежить від правильно організованої роботи на окремих етапах, тому необхідно відстежувати динаміку діяльності учнів поетапно, оцінюючи її крок за кроком. При цьому, оцінка необов'язково повинна виражатися у вигляді відміток: це можуть бути найрізноманітніші форми заохочення аж до найзвичайнішого: "Все правильно. Продовжуйте." або " Треба б зупинитися і подумати. Щось не клеїться. Обговоріть."

У проектах ігрових, передбачаючих характер змагання, може використовуватися бальная система. У творчих проектах часто буває неможливо оцінити проміжні результати. Але відстежувати роботу все одно необхідно, щоб вчасно прийти на допомогу, якщо вона буде потрібна (але не у вигляді готового рішення, а у вигляді ради).

Іншими словами, зовнішня оцінка проекту (як проміжна, так і підсумкова) необхідна, але вона приймає різні форми залежно від безлічі чинників. Вчитель або довірені незалежні експерти проводять постійний моніторинг спільної діяльності, але не нав'язливо, а тактовно, у разі потреби, приходять на допомогу учням.

З метою максимальної об’єктивності оцінювання проектної діяльності та формування критичного мислення, рефлексії у учнів варто враховувати і оцінку кожним учнем особистого внеску, і взаємооцінку учасників коопераційної групи, яка працювала над реалізацією навчального проекту (Дод.4)

 

 

3.  Педагогічні умови використання методу проектів

 

Організація проектної діяльності учнів в освітніх установах вимагає грамотного науково-обгрунтованого підходу і вирішення комплексу завдань організаційно-управлінських, навчально-методичних, кадрового забезпечення, організаційно-методичних, інформаційних, дидактичних і психолого-педагогических.

Ці завдання можуть вирішуватися в загальноосвітній школі за наявності ініціативної групи педагогів однодумців на чолі з адміністрацією, організатором учбово-виховного процесу і наукового керівництва розвитку цього виду освітньої діяльності. Цим педагогам ініціаторам буде потрібно певний рівень науково-методичної підготовки, володіння технологією проектування і  дослідницьким методом. Участь педагогів в цій новації на умовах добровільності захистить від підміни сенсів нововведення.

Побудована системи проектного навчання в умовах урочної та позаурочної форм роботи загальноосвітньої школи має свої особливості. Розглянемо проблему впровадження проектних технологій з різних позицій. Ось деякі ракурси цієї проблеми, розгляд яких необхідний учасникам введення проектного навчання в освітню практику школи.

Для керівника школи важливо розуміти:

• Що дає проектне навчання на ряду з традиційним?
• Як змінюється роль вчителя і учня в педагогічному процесі?
• Як змінюється організація учбового процесу школи при використанні учбових проектів і елементів проектної діяльності?
• Скільки потрібно виконати учбових проектів учневі на рік, за весь період його навчання в школі для формування проектної діяльності?
• Як оцінити успішність роботи учня в учбовому проекті?
• Як оцінити отримані досягнення в навчанні, розвитку і вихованні учнів після виконання одного проекту, серії проектів, в кінці циклу навчання з використанням учбових проектів?

Заступнику директора з НВР необхідно знати все перераховане в розділі для керівника школи, а також:

• Як скласти розклад занять для використання необхідних в учбовому проекті ресурсів (інформаційних, матеріально-технічних, аудиторних, кадрових)?
• Як погоджувати тематичні плани курсів предметів, в рамках яких виконується учбовий проект? (Разом з вчителями)
• Як організувати моніторинг формування ЗУН необхідних для виконання учбового проекту (проектів)?
• Як підібрати учбові проекти, відповідні специфіці школи, особливостям класу, завданням ЗНО? (Разом з вчителями)
• Як організувати моніторинг формування навичок самостійності при виконанні учбового проекту?
• Як збудувати серію проектів одного учня для послідовного формування проектної діяльності? (Разом з вчителями).

Вчителеві потрібно знати і освоїти практично:

Все, що перераховане в розділі для завуча з позначкою "разом з вчителями".

• Як скласти учбово-тематичний план курсу, в якому використовуються учбові проекти?
• Як підготувати учнів до роботи над учбовим проектом?
• Як адаптувати відомий учбовий проект до особливостей свого класу, школи і умов наявного технічно-матеріального забезпечення?
• Як розробити учбовий проект?
• Як здійснити учбовий проект?
• Як оцінити виконання педагогічних завдань в результаті виконання учбового проекту?

Учбовий проект з погляду учня - це можливість максимального розкриття свого творчого потенціалу. Це діяльність, що дозволяє проявити себе індивідуально або в групі, спробувати свої сили, застосувати свої знання, принести користь, показати публічно досягнутий результат. Це робота, направлена на вирішення цікавої проблеми, сформульованої самими учнем у вигляді завдання, коли результат цієї діяльності - знайдений спосіб вирішення проблеми - носить практичний характер, має важливе прикладне значення і, що вельми важливе, цікавий і значущий для самих відкривачів.             

Учбовий проект з погляду вчителя - це інтеграційний дидактичний засіб розвитку, навчання і виховання, який дозволяє виробляти і розвивати специфічні уміння і навики проектування у школярів, а саме навчити:

- проблематизациії (розгляду проблемного поля і виділені підпроблем, формулюванню провідної проблеми і постановці завдань, витікаючих з цієї проблеми);

- цілепокладанню і планануванню змістовної діяльності учня;

- самоаналізу і рефлексії (результативності і успішності вирішення проблеми проекту);

- представленню результатів своєї діяльності і ходу роботи;

- презентації в різних формах, з використанням  спеціального підготовленого продукту проектування (макету, плаката, комп'ютерної презентації, креслень, моделей, театралізації, відео, аудіо і сценічних уявлень та ін.);

- пошуку і відбору актуальної і необхідної інформації, усвідомленню і засвоєнню необхідного знання;

- практичному застосуванню шкільних знань в різних, у тому числі, і нетипових, ситуаціях;

- вибору, засвоєнню і використанню відповідної технології виготовлення продукту проектування.

 

 

 

 

 

4.  Поліфункціональна роль вчителя

в умовах проектної діяльності

 

Вирішальною ланкою впровадження проектного навчання в загальноосвітній школі є вчитель. В технології проектної діяльності роль вчителя істотно змінюється, оскільки робота із створення проекту вимагає від педагога не стільки викладання, скільки створення умов для активної діяльності учнів (Дод.5). Вчитель стає ініціатором, координатором, менеджером, консультантом, експертом, фасилітатором, а не виконавцем. При цьому педагог повинен сам уміти створювати проекти, мати широкий кругозір, високий рівень культури, творчі та комунікативні здібності.

Зміняється роль вчителя і не лише в проектному навчанні. З носія знань і інформації, що повідомляє учням те, що, на його думку, вони повинні знати, пасивно засвоївши, вчитель перетворюється на організатора діяльності і колегу у рішенні поставленого завдання, добуванні необхідних знань і інформації з різних джерел.

Необхідні зміни і у взаємовідносинах вчителя і учнів: вчителеві - перейти від авторитарного дистанційованого стилю спілкування до спілкування співпраці, учневі доведеться узяти на себе відповідальність і самостійність в ухваленні багатьох рішень власної поведінки. Вчителеві доведеться стримувати себе в бажанні першому висловити свою думку (адже це може подавити ініціативу учня), долати інертність і пасивність учнів в деяких ситуаціях, так, перш, ніж висловлювати зміст теми, що вивчається, поцікавитися, що знають вже про це учні.

Педагоги відзначають ускладнення і під час переходу вчителя з ролі партнера і порадника в проектній роботі до жорсткого управління волею учнів, до ролі контролера і оцінювача в традиційній системі. Робота над учбовим проектом допомагає збудувати безконфліктну педагогіку, разом з дітьми знов і  знов пережити натхнення творчості, перетворити освітній процес з нудної примусової роботи в результативну творчу роботу.

Вчитель, що застосовує в своїй педагогічній практиці метод проектів, повинен:    

•   створити плідне мотиваційне середовище;
•   створити відповідне освітнє середовище;
•   визначити, чому повинні навчитися учні в результаті діяльності;
•   уміти використовувати прості приклади, для пояснення складних явищ; 
•   представляти можливі способи презентації ситуацій для осмислення проблеми дослідження; 
•   організувати роботу (у малих групах, індивідуальну);
•   володіти способами організації обговорення в групах методів дослідження, висунення гіпотез, аргументації висновків і т.д.;    
•   консультувати (за методом підказок); 
•   сформувати критерії об'єктивної оцінки. 

Заздалегідь готових рішень немає. Є лише процес роботи над проектом. Професіоналізм вчителя виражається в тому, наскільки упевнено може він спланувати роботу учнів над проектом, забезпечити здивування і мотивацію до праці, щоб завдання було ні надмірно легким, ні надмірно важким, і знаходилося в зоні блuжнього розвитку кожного учня. Ремесло педагога полягає в тому, щоб уміти контролювати лише ключові моменти (етапи) виконання проекту, делегуючи право ухвалення рішень учневі.

 

РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМА ПРОЕКТУВАННЯ

В УМОВАХ УРОЧНОЇ ТА ПОЗАУРОЧНОЇ ФОРМ РОБОТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

 

2.1. Методичні рекомендації впровадження проектної діяльності в практиці сучасної школи

 

Методичною опорою впровадження проектного навчання як системи в Криворізькій загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів № 44 стало проводення тематичних практикумів та семінарів. За результатами яких організоване творче об'єднання вчителів проектного навчання, які ведуть уроки в одних і тих же класах, працюють з одними і тими ж дітьми. До обов'язків такого творчого об'єднання входять: узгодження цілей і завдань проектного навчання, координація проведення учбових проектів, вирівнювання рівнів ЗУН учнів, залучених до проектів; вибудовування роботи щодо планомірного і послідовного формування елементів позаурочної проектної діяльності.

Дійсно, обмежити формування проектної діяльності тільки проектними уроками не можливо. До моменту організації виконання першого повноцінного проекту у учнів мають бути сформовані елементи проектної діяльності. В ході самостійної роботи над проектом вони з'єднуються в єдине ціле, технологічну послідовність. Приступати до роботи над проектом можна тільки тоді, коли учні зможуть працювати майже на всіх етапах самостійно або з невеликою консультативною допомогою.

Методичною роботою творчого об'єднання вчителів проектного навчання стає виявлення рівня сформованості проектних умінь поелементно, вибудовування узгодженого плану їх формування і розвитку на різних наочних уроках протягом навчального року і визначення тематики учбових урочних та позаурочних проектів, які можуть бути реалізовані в конкретному класі в поточному навчальному році.

Одним з найскладніших етапів проектної діяльності є формування теми і проблеми дослідження, розробка завдань. Варто дотримуватись наступних рекомендацій:

1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми/завдання, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення (наприклад, дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу; створення серії репортажів з різних кінців земної кулі щодо однієї проблеми; проблема впливу кислотних дощів на навколишнє середовище, ін.).

2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан даного регіону, чинники, що впливають на цей стан, тенденції, які просліджуються в розвитку даної проблеми; сумісний випуск газети, альманаха з репортажами з місця подій; охорона лісу в різних місцевостях, план заходів, ін.);

3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4. Структуризація змістовної частки проекту (з вказівкою поетапних результатів).

5. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, витікаючих з неї завдань дослідження, висунення гіпотези їх вирішення, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, коректування, висновки (використання в ході сумісного дослідження методу "мозкової атаки", "круглого столу", статистичних методів, творчих звітів, переглядів, ін.).

Вибір тематики проектів в різних ситуаціях може бути різним. У одних випадках ця тематика може формулюватися фахівцями органів освіти в рамках затверджених програм. У інших, висуватися вчителями з урахуванням учбової ситуації по своєму предмету, природних професійних інтересів, інтересів і здібностей вчаться. По-третє, тематика проектів може пропонуватися і учнями, які, природно, орієнтуються при цьому на власні інтереси, не лише пізнавальні, але і творчі, прикладні.

Тематика проектів може стосуватися якогось теоретичного питання шкільної програми поглибити знання окремих учнів з цього питання, диференціювати процес навчання.

Оптимальними дидактичними умовами формування елементів проектної діяльності є практичні, лабораторні роботи, комбіновані уроки з організацією кооперативної взаємодії, ігрові або будь-які діяльністні форми організації учбового заняття. Де виникає можливість перевести учня з пасивної позиції в активну і дати йому необхідну свободу для прояву себе, своєї самостійності. Без цієї свободи і можливості діяти проектні уміння формуватися не можуть.

Треба відмітити, що сформовані на традиційних уроках загальноосвітні компетентності, без яких не можливе, по суті, засвоєння знань, в проектному ж навчанні стають часткою специфічного уміння, елементом проектування. Це, наприклад, такі загальноосвітні компетентності як контекстний аналіз прочитаного, виділення головного, письмовий або усний переказ та ін. - всі вони при подальшому розвитку лягають в основу формування проектного уміння роботи з інформацією, дослідницького уміння аналізу друкарського джерела інформації.

 

 

2.2. Реалізація всешкільного проекту «Екошкола майбутнього»

як ефективний засіб розвитку соціальних компетентностей учнів

 

Стрімкі зміни у розвитку суспільства потребують формування освіченої особистості з високим рівнем культури та компетентності. Школа – освітній простір, у якому дитина готується до професійного самовизначення, тому місія вчителів, педагогів-організаторів – підтримати дитину, сформувати компетентну, професійно мобільну, конкурентоздатну особистість, яка схильна творчо мислити, приймати оптимальні рішення, та буде озброєна необхідними для цього ключовими компетентностями.

Безмежні виховні і розвиваючі можливості надає система шкільного співврядування. В КЗШ № 44 активно функціонує «Шкільна Кампанія», на чолі з управлінським органом – Креативною Радою Менеджерів. Дієвим консультантом якої виступає педагог-організатор та адміністрація школи.

Ведучими серед життєвих – є соціальні компетентності, які визначають схильність учасників Шкільної Кампанії до швидкої безболісної соціальної адаптації, активної громадської позиції особистості, яка зможе зробити свій внесок у розвиток суспільства і держави, свого міста, зокрема.

У формуванні та розвитку соціальних компетентностей особистості ефективними є кооперативно-проектні форми роботи, адже «ніщо нове, що дійсно цікаве, не може пройти без співробітництва». На сьогодні групові форми виховної роботи широко використовуються в сфері освіти. Та задля продуктивного застосування інноваційних технологій необхідно усвідомлювати розбіжності між груповою та коопераційною діяльністю. Адже практика засвідчує, що не всі групові зусилля кооперативні. Простий розподіл учнів по групах і вказівка працювати разом не виливається в спільні зусилля.

Лежачі в грунті, зерна перебувають чекаючи: тільки при сприятливих умовах вони проростуть і зацвітуть. Це справедливо й для учнівської кооперації. Коли два і більше школярів взаємодіють, то потенціал для кооперації вже є, але тільки за певних педагогічних умов кооперація буде дійсно існувати. Саме в співробітництві, у бажанні працювати разом, у тонкій грі зусиль кожного, у взаємному спонуканні, що робить непотрібною вимогливість, і народжується свідоме відношення учасників Шкільної Кампанії до роботи, своїх обов’язків, тобто формуються соціальні компетентності.

Практика власного досвіду показує, що співробітництво зароджується лише в об’єднанні для досягнення загальної значущої мети. Так, у перехідний віковий період, з метою згуртування колективу Шкільної Кампанії і формування необхідних соціальних компетентностей, застосовуємо довготривалу кооперативно-проектну діяльність.

Сучасна екологічна криза, що викликана не тільки технічним прогресом та інтенсивним розвитком промислових підприємств, а й байдужим, винятково експлуатаційним, нераціональним ставленням сучасного покоління до «дарів» природи; відсутністю у населення чіткої еколого – громадської позиції.

Особливо, актуально це в умовах надмірної забрудненості промислового міста - Кривого Рогу – «серця» чорної металургії України. Змусило нашу Шкільну Кампанію об’єднантись з метою реалізації колективного проекту «Екошкола майбутнього».

Креативна Рада Менеджерів вирішила почати з малого, але можливого - поліпшення озеленення пришкільної території та систематичного екодесанту в прилеглі, забруднені райони; постійне інформування громадськості. Ініціативи Лідерів Шкільної Кампанії підтримали і педагоги, і адміністрація, і батьківська громадськість. Зміст етапів та заходів екопроекту затверджувались на малій учнівсько-педагогічній раді.

Перш за все почали з тематичних інформ-дайджестів для всіх класних колективів Шкільної Кампанії під керівництвом піар-менеджера.

Другим кроком стали агітаційні виступи, багаторазових призерів конкурсу-огляду екологічних агітбригад, нашого шкільного аматорського екотеатру «Живий час» - «Про наболіле», який створений та функціонує під керівництвом батьківської громадськості. Після виступу проводився аукціон ідей «Як жити сьогодні, щоб побачити завтра?». Найкращі ідеї включили до переліку основних заходів в рамках масштабного екопроекту «Післязавтра».

В рамках діяльності проекту в 2016-2017 навчальному році ми вже можемо стверджувати, що від учасників проекту виходить ініціатива по його систематичному продовженню щороку.

Всі учасники нашого проекту та старша цільова аудиторія не тільки усвідомлюють у процесі діяльності його соціальну значимість, але й розуміють, що ті творчі вміння й здібності, якими вони володіють, приносять реальне поліпшення стану природи прилеглих районів школи, зокрема і природі, вцілому.

Ми вже спостерігаємо підвищення рівня свідомо – дбайливого ставлення учнів до природи, що нас оточує, й дотримання правил екологічної поведінки в суспільстві; формування фундаменту чіткої еколого-громадської позиції учасників проекту. А також, беззаперечне поліпшення та благоустрій пришкільної території; створення зеленого трав'яного «килиму» на шкільному спортивному полі, розведення кущів троянд, насадження молодих садженців берез та ялинок, дубочків; створення міні-оранжереї.

Така система кооперативно-проектної діяльності має беззаперечні переваги в стимулюванні готовності учасників Шкільної Кампанії братися за важкі завдання, наполегливості (незважаючи на труднощі) у роботі по досягненню мети, внутрішньої мотивації при переході від однієї діяльності до іншої.

 

 

2.3. Аукціон класних соціальних екопроектів «Післязавтра»

 

Для залучення якомога більшої аудиторії учнів та надання можливості кожному класу та учаснику Шкільної Кампанії, від найменшого до найстаршого, самореалізуватись та проявити себе, менеджер маклерського відділу, за підтримки педагога-організатора, на педраді запропонував, в рамках масштабного проекту «Екошкола майбутнього» запровадили аукціон класних соціальних екопроектів «Післязавтра», кожному класному колективу реалізувати і власний тематичний проект. Творча ідея та бажання учнів надихнули педагогів: були прийнято рішення не лише обрати тему та розпочати роботу, а й залучити до проектної діяльності батьківську громадськість класів; Креативна рада менеджерів отримала завдання розробити вимоги до класних проектів.

За ініціативи адміністрації, педагогам-організатором була розроблена і проведена серія додаткових занять тренінгової школи «Креатив» щодо сутності та видів проектної діяльності, етапів роботи над проектом, способів вибору проблеми та шляхів її вирішення. Тому, з розробкою вимог до тем класних проектів Креативна рада менеджерів впоралась без ускладнень і прийняла рішення через місяць провести презентацію тем класних проектів (Дод.6).

Щоб чогось досягти треба попрацювати, тож тематичні тренінгові заняття проводились не лише для лідерів Шкільної кампанії, але й для класних керівників, кожному надавались рекомендації щодо вибору проблеми та шляхів їх вирішення, проводились систематичні консультації педагога-організатора щодо класних проектів.

З метою залучення батьківської громадськості, класними керівниками були проведені об’єднані учнівсько-батьківські збори, де учасники Шкільної Кампанії акцентували увагу на головних заходах екопроекту «Післязавтра» та представили вимоги до класних проектів. Спільно з батьками, учні кожного класу обрали актуальну, соціально-значущу проблему для власного екопроекту, окреслили етапи роботи над нею та можливі шляхи вирішення. І закипіла робота...

В рамках щорічного екофестивалю «Людина і Довкілля», кожний клас презентував свою проблему проекту та подальші свої кроки щодо її вирішення експертному журі до складу якого увійшли Топ-менеджер, учні-активісти 11 класу, завуч з ВР, вчитель хімії та природознавства, і голова батьківського комітету школи.

Кожний клас обрав актуальну тему, яка торкнулась кожного. Так, учні 1-2 класу вирішили почати з малого, але можливого, обравши тему: «Брати наші менші. Зимівля птахів». Класні колективи створюють фотобанк птахів, що зимуюють на території Криворіжжя, вивчають способи їх підкормки, створюють власні годівниці, разом з батьками - і «будиночки». Йдучі в ногу з ініціативою молодших школярів, педагогом-організатором разом з учнями та батьками були проведені тематичне інтелект-шоу «Найрозумніший» та театралізоване дійство зустрічі птахів, в якому була задіяна вся Шкільна Кампанія.

Неменш заохочуючим до дій є проект і 3-4 класу - «Зелена пожежа», набуває актуальності в теплу пору року, присвячений алергічним захворюванням учасників Шкільної Кампанії, які викликані цвітінням, зокрема, амброзії. Разом з батьками, учні не лише звертались до жителів нашого мікрорайону через лист-звернення, а й отримали підтримку Маклер-менеджера та всієї Креативної Ради менеджерів, за ініціативи якої в травні були проведені спільні учнівсько-батьківські акції «Зелена варта», в пришкільному таборі педагогом-організатором запроваджена «Зелена п’ятихвилинка», які продовжували учні і під час літньої практики.

Учнів 5-6 клсу турбують впливи мобільних телефонів на організм та увагу учасників Шкільної кампанії: вони проводили тематичне експрес-опитування, фоторозслідування. За порадою педагога-організатора проводять інформ-дайджест «Мобільний телефон проти людини» та допомогають академічному відділу контролювати наказ по школі щодо заборони мобільних телефонів під час навчально-виховного процесу.

Власний проект озеленення пришкільної території розробляють учні, батьки та вчителі 7 класу в рамках класного проекту «Легені» школи». Разом з маклерським відділом учнями складений детальний план місцевості школи та зелених насаджень, розрахована необхідна «екологічна» кількість дерев та кущів, відмічені 2 тополі, які засохли. Згодом, за підтримки батьківської громадськості та адміністрації школи тополі були викоренені. Класний колектив 7 класу акцентував увагу на необхідності продовжувати всешкільні акції Шкільної кампанії щодо озеленення прилеглої території. За їх рекомендації, в цьому навчальному році, з метою подальшого догляду, започаткували традицію першокласникам дарувати молоді садженці дерев (дубочків).

Соціально-значущий проект «Жахи доріг» 8 класу отримав широку підтримку не лише учасників Шкільної Кампанії, а й громадськості мікрорайону. Так, учні розрахували ступінь аварійності головної під’їздної дороги до школи, втрати часу при пошуках нового шляху, кількість травм викликаних станом дороги, провели відеорепортаж та склали лист-звернення від громадськості до Голови комунального господарства міста, яке підтримали і підписали не лише батьки школи, а й жителі прилеглих будинків. Восени нашу під’їздну дорогу вирівняли.

Колектив 9 – А класу зацікавила проблема дієт та здорового харчування сучасних підлітків, зокрема, в шкільній їдальні. Учні ознайомились із шкільним меню, підрахували кількість калорій та вітамінів для різних вікових груп, які необхідно споживати. Склали поради здорового харчування та презентували їх у вигляді інформ-дайджестів. За ініціативи батьків та учнів 9 – А, в шкільній їдальні проводяться батьківські дегустації продукції та Дні відкритих дверей.

9–Б свій класний проект «Геть потворне» присвятив проблемам великих промислових міст, на прикладі нашого - Кривого Рогу. Їх дослідження привернули увагу Шкільної кампанії до стану комунального та стихійних смітників, які формуються на прилеглих територіях школи. За підтримки педагога-організатора та Креативної ради менеджерів, учнями та педагогами 9-11 класів була здійснена ліквідація стихійних смітників на прилеглих територіях школи, взяті під «шефство» сквер відпочинку «Чебурашка» та «роща», поблизу території нашої школи. Крім того, учнями розроблена карта «Перлини Криворіжжя» та фотовиставка до неї, яка надихнула класні колективи початкової і середньої ланки на серію поїздок до Ботанічного саду.

10 клас природничого профілю вирішив лишити по собі слід і розробили екскурсійну екологічну стежину куточками пришкільної території: виявилось, що кожна рослина, яка росте на території нашої школи має лікарське значення. За ініціативи педагога-організатора, під час літнього відпочинку, учні 10 класу особисто проводили власні міні-екоескурсію з ігровими елементами. А у 2016-2017 н.р. їх екостежину взяли на озброєння вчителі природознавства та біології.

Сьогодні, всі учасники Шкільної Кампанії, з нетерпінням, готуються до презентації своєї річної роботи над класними проектоми на традиційному екофестивалі «Людина і Довкілля». Спостереження дозволяють нам стверджувати, що кооперативно-проектна робота класних колективів формує соціальну компетентність всіх учасників Шкільної Кампанії, що виявляється в здатності школярів до співробітництва в групі та команді, мобільності, умінні адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі, планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти індивідуальних і колективних дій.

Широкий спектр переваг кооперативно-проектної діяльності створює благодатний ґрунт для ефективного розвитку й активізує темпи отримання практичного досвіду учасників Шкільної Кампанії, що дозволяє формувати їх соціальні компетентності. Робота педагога-організатора за технологією кооперативно-проектної діяльності – це веління часу, творча самореалізація, вияв неповторної індивідуальності педагога-організатора, а для учня – це свято серед традиційних буднів.

 

2.4. Формування предметних і життєвих компетентностей учнів засобами географічного проектування

 

2.4.1. Уроки-формування універсальних проектних компетенцій

 

Географічна компетентність - використання в практичній діяльності і повсякденному житті різноманітних географічних методів, знань і умінь, а також географічної інформації. У зв'язку з вище сказаним актуальнішим стає пошук технологій навчання, які могли б створювати умови для реалізації компетентностного підходу в географічній освіті школярів [14]. Ефективною є проектна діяльність.

Впровадження проектної діяльності повинне проходити без руйнування класно-урочної системи. Використання звичайних уроків, на яких учням зазвичай відводиться пасивна роль слухача, глядача, при вирішенні завдань проектного навчання теж можлива. Але, для цього необхідно перевести учня в активну позицію: дати йому можливість не лише засвоювати готове, але і самостійно або разом з вчителем організовувати учбову діяльність, здобувати і аналізувати інформацію, ухвалювати рішення в різноманітних ситуаціях вибору, тощо.

Таким чином, можна виділити три види урочних занять реалізації проектних технологій [8].

Перший вид - проектний урок, включає або цілком складається з роботи над проектом. Він передбачає здійснення учбового проекту в урочній, урочно-позаурочній або позаурочній формах. Це спеціально виділені в календарно-тематичному плані навчальні години, яких не може бути багато зважаючи на високу працеємкість роботи над проектом. Вибір форми проведення уроку залежить від виду проекту. Переважною є урочна форма роботи для уникнення перевантаження учнів і вчителів. Передбачається високий ступінь самостійності учнів в процесі виконанні проекту (Дод.11-13).

Другий вигляд - урок, на якому ставиться триєдина дидактична мета, не лише щодо засвоєння того або іншого наочного змісту, але і щодо формування та розвитку універсальних умінь, які відносяться до проектних (Дод.7-9). Це може бути проведення практичних урочних занять з включенням частково самостійної діяльності учнів. Такі заняття націлені як на формування проектної діяльності, так і на закріплення засвоєних наочних теоретичних і практичних знань.

Наприклад, відпрацювавши навики постановки проблеми, мети, можна приступити до відпрацювання умінь складання планів дій, розбиття мети на завдання. Формування таких умінь можна проводити і на звичайних уроках, наприклад: скласти план вирішення екологічної, демографічної проблеми, географічного завдання, виконання практичної роботи,  домашнього завдання, проекту.

Варто зауважити, важливим виховуючим фактором є самоконтроль учня і контроль з боку вчителя ходу виконання плану. Це дозволяє, і в повсякденному житті, проявляти відповідальне відношення до побудови і виконання спланованого.

Презентація не менш важливий навик, який розвиває мову, асоціативне мислення, рефлексію. Привчаємо учнів до того, що якщо поставив мету, розподілив завдання, виконав роботу, розкажи, що вийшло, зроби висновок, розрекламуй (представ широкій публіці) свою роботу.

Третій вигляд -  урок, на якому окрім засвоєння навчального змісту відбувається перехід географічних компетенцій в універсальні, життєві компетентності (Дод.10). Ці уроки дозволяють формувати проектну діяльність поелементно з одного боку, так і активізувати пізнавальну діяльність учнів з предмету з іншою.

Обмежити формування проектної діяльності тільки проектними уроками нераціонально. Дійсно, до моменту організації виконання першого повноцінного проекту з географії у учнів мають бути сформовані елементи проектної діяльності. В ході самостійної роботи над проектом вони з'єднуються в єдине ціле, технологічну послідовність. Приступати до роботи над проектом можна тільки тоді, коли учні зможуть працювати майже на всіх етапах самостійно або з невеликою консультативною допомогою.

Проектні уроки та позаурочні тематичні проекти будуть цікавими, розвивальними лише в умовах ретельної підготовки вчителя та обгрунтування соціально-значимої, близької та зрозумілої для учнів проблеми проектного дослідження. Тематика проектів повина бути розроблена відповідно до вікових особливостей та інтересів школярів.

Відповідно до вікової специфіки, на перший план, у підлітків основної школи виходять цілі освоєння комунікативних компетенцій. Тому проектну або дослідницьку діяльність доцільно організовувати в кооперативних формах. При цьому, не слід позбавляти можливості учня вибору індивідуальної форми роботи. Теми дитячих робіт вибираються з будь-якої змістовної області (предметної, міжпредметної, загальноосвітньої), проблеми — близькі розумінню і ті, що хвилюють підлітків в особистому плані, соціальних, колективних і особистих взаєминах. Отриманий результат має бути соціально і практично значимим.

Презентація результатів проектування доцільно проводити на засіданнях учнівського парламенту або шкільної конференції. Варто залучати учнів і до підготовки різних заходів районного і міського рівнів (ярмарки ідей, районний і міський конкурси-захисти творчіх проектів). При цьому педагоги повинні усвідомлювати реальні терміни проведення таких заходів і відповідним чином планувати завершення робіт учнів, щоб дати їм шанс публічно заявити про себе і свою роботу, отримати стимул в розвитку особових якостей і проектної компетентності.

Формування належного рівня компетентності в проектній і дослідницькій діяльності (тобто самостійне практичне володіння технологією проектування і дослідження) досягається в кінці 10 класу. Теми і проблеми проектних і дослідницьких робіт підбираються відповідно до особистих інтересів кожного учня і повинні знаходитися в області їх самовизначення, сприяти професійній орієнтації. Домінують індивідуальні або міні групові форми роботи.

Виконання проектів або досліджень в 11 класі може бути як окремі випадки проектів, або як курсове проектування за профільними предметами з подальшим захистом результатів у вигляді творчого іспиту.

У старшій школі доцільне виконання робіт на базі і із залученням фахівців з профільних наукових установ, вузів. Перспективно широке використання всіляких форм проектної і дослідницької діяльності: екскурсій, лабораторних досліджень, практичних експериментів, тощо.

 

2.4.2. Навчальні географічні проекти

 

Учбовий проект з географії - це творча, значною мірою самостійна діяльність школярів, що включає:

•      пошук інформації, необхідної для реалізації ідей проекту, аналіз і узагальнення зібраного матеріалу;
•      вироблення гіпотез власних досліджень, експериментальну їх перевірку, теоретичне обгрунтування ідей, що висуваються;
•      соціально значущу практичну діяльність за наслідками проведених досліджень.

I. Інтелектуально-евристичні проекти (інформаційні) - проекти, направлені на пошук, аналіз і особову оцінку знань про що-небудь. Подібні проекти доцільно створювати при вивченні курсу "Загальне землезнавство" в 11 класі, оскільки зміст курсу рясніє цікавими темами для самостійного вивчення. В цьому випадку в кожному класі формую тимчасові творчі групи, формулюю завдання, консультую, показую проекти минулих років учнів, визначаю час презентації проекту (10 хвилин).

Проектне завдання:

1. Знайти цікаву інформацію до теми.

2. Структурувати зміст за схемою:

· суть глобальної проблеми;

· докази її глобальності в 21 столітті;

· зв'язки з іншими проблемами;

· географічні аспекти проблеми (де і як вона виявляється?);

· шляхи вирішення проблеми.

3. Створити мультимедійну презентацію.

4. Підготувати доповідь.

5. Захистити творчу роботу.

Програма курсу "Соціально-економічна географія світу, 10 клас" цікава тим, що в ній містяться питання міжнаочного характеру, це дозволяє створювати інтегровані проекти, наприклад:

•   "Глобальна інформаційна криза. "Мурашки, що пожирають слона" (географія - інформатика);
•   "Глобальна криза духовності і моральності в суспільстві: географічні аспекти" (географія - суспільствознавство);
•   "Глобальна проблема освоєння космосу" (географія – фізика - астрономія);
•   "Глобальна екологічна криза" (географія - біологія);
•   "Світ хворий на рак і цей рак - людина" (географія - соціологія);
•   "Глобальна урбанізація: за і проти" (географія - біологія - суспільствознавство).

Для захисту проектів в календарно-тематичному плануванні виділяються 4 уроки на рік за 34-годинною програмою. Роботи старшокласників оцінюються за допомогою методу незалежних експертних оцінок.

У 10-му класі інформаційні проекти направлені і на створення географічних образів регіонів, що вивчаються, і країн, наприклад:

• "Вісім причин економічного дива Японії";
• "Азіатські тигри: ривок вперед";
• "Австралія - країна навпаки";
• «Перу – музей під відкритим небом», тощо.

Не дивлячись на те, що інформаційні проекти короткострокові і найпростіші, їх розробка корисна як для школярів, так і для вчителя. У старшокласників послідовно формуються ключові (надпредметні) компетентності, а у вчителя накопичується банк цікавої додаткової інформації з різних тем курсу географії, що надалі дозволяє педагогові урізноманітнити методику проведення уроків.

II. Дослідницькі проекти - проекти, що мають чітко позначену дослідницьку проблему.

Даний тип проектів складний, тому виконувати їх можуть не всі школярі, а тільки ті, які мають інтерес до дослідницької роботи і відповідну підготовку.

Всі дослідницькі проекти довгострокові, є монопроектами, тобто виконуються таким, що одним навчається і складаються з 2-х часток: теоретичного обгрунтування дослідницької проблеми (контент - аналіз літератури) і констатуючого дослідження (експерименту) на основі аналізу статистичних даних, картографічної інформації і ін.

Через тему роботи обов'язково має бути видимим її дослідницький характер, тому пошук теми і її грамотне формулювання дуже важливі. З метою реалізації краєзнавчого принципу навчання та активізації пізнавальної діяльності учнів пропоную теми краєзнавчого спрямування. Наприклад:

• "Дослідження взаємозв'язків орографії, тектоніки і мінералогії на прикладі території Криворізького залізорудного басейну";
• "Етимологія назв вулиць м. Кривого Рогу";
• "Геополітичні і соціально-економічні проблеми транспортних коридорів України";
• "Локальні прояви глобальної екологічної проблеми на прикладі нашого мікрорайону";
• «Динаміка сучасного клімату та прояви його на території Криворіжжя»;
• «Проблеми промислових гігантів, на прикладі нашого міста» й ін.

Дослідницькі роботи захищаються на науково-практичних конференціях різного рівня:

• шкільного "Аукціон класних творчих проектів";
• районного "Людина і довкілля";
• міського: " Майбутнє України в наших руках",
• Обласного – «Золотий колобок».

Участь старшокласників в проектах даного типу сприяє формуванню дослідницької компетентності, готує їх до написання курсових робіт у ВУЗі. Це головний результат, оскільки мета школи: підготувати випускників до здійснення освіти протягом всього життя.

III. Конструктивні проекти - це проекти, мета яких створення моделей, приладів, ігор. Цей вид проектної діяльності цікавий школярам - винахідникам 7-8-х класів. Наприклад, в 7 класі в нашій установі був створений міжнаочний проект (фізика - географія) з теми: "Створення фізичної моделі для демонстрації парникового ефекту". За допомогою моделі, що ілюструє поверхню і атмосферу Землі, виконаної на основі акваріума, були проведені експерименти, що встановлюють залежність парникового ефекту від характеру підстилаючої поверхні і різних газів, що містяться в атмосферному повітрі.

За допомогою проекту "Яблуко - проста модель грунтового покриву Землі" на уроці наочно показані проблеми збереження грунтів на земній кулі. У проекті "Нове життя - старим приладам" учні знайшли абсолютно нове застосування географічним приладам. Наприклад, як компас можна перетворити на амперметр й ін.

IV. Творчі проекти.

Даного типу проекти рекомендую школярам, орієнтованим на творчу діяльність. Такі проекти в практиці педагогічної роботи зустрічаються рідше, оскільки вони вимагають значних матеріальних ресурсів і спеціальних навичок і умінь. У числі творчих проектів можна назвати:

• Проект-виставка "Народні ремесла в Україні";
• Проект- відеофільм "Улюблені куточки рідного міста"
• Проект - рекламний ролик "Зелений наряд школі".

V. Аналітичні проекти.

Є завданнями аналітичного і прогностичного характеру. Наприклад:

•   "Оцінка рівня якості життя населення в різних країнах" (10 клас);
•   "Аналіз ресурсозабезпеченості країн і регіонів, прогнозування основних напрямів і проблем їх економічного розвитку" (10клас);
•   "Аналіз природно-ресурсного потенціалу Дніпропетровщини для її економічного розвитку" (9 клас).

Робота над цими проектами дозволяє реалізувати цілі шкільного курсу географії щодо формування географічного мислення учнів, розвитку умінь інтегрувати отримані знання, вирішувати завдання компетентністного характеру.

 

Висновки

 

Сьогодні одним із пріоритетних завдань учителя є «формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти» [9]. Навчальний предмет географії сьогодні переживає один з найцікавіших етапів у своєму розвитку, бо формується сучасна концепція географічної освіти в Україні. Мета сучасної концепції географічної освіти - пробудити національну і духовну свідомість дитини; виховувати інноваційну особистість, здатну до швидкої адаптації у нових життєвих умовах, особистість, яка вміє самостійно мислити, активно діяти, яка зможе зробити свій внесок у розвиток суспільства і держави, свого міста, зокрема, та буде озброєна необхідними для цього компетенціями.

Опрацьовані джерела вказують на те, що компетентнісний підхід тісно пов’язаний із проектними технологіями навчання. Перспективність впровадження проектної освітньої діяльності полягає в тому, що вона передбачає високу готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах. Переконана, що набуття особистістю необхідних життєвих компетентностей важливе для неї, оскільки вони сприяють:

• участі в створенні демократичних засад суспільства;
• соціальному взаємопорозумінню та справедливості;
• дотриманню прав людини й автономії всупереч глобальній нерівності та нерівним можливостям.

Впровадження проектів в практику сучасної школи – не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє атмосфері співробітництва, порозуміння і доброзичливості, надає можливість дійсно реалізувати ідеї гуманістичної педагогіки.

Лежачі в грунті, зерна перебувають чекаючи: тільки при сприятливих умовах вони проростуть і зацвітуть. Це справедливо й для підростаючого покоління. Коли два і більше школярів взаємодіють, то потенціал для проектно-коопераційної діяльності вже є, але тільки за певних дадактичних умов проект буде реалізований і запропоновані варіанти вирішення поставленої проблеми. Саме в співробітництві, у бажанні працювати разом і народжується свідоме відношення учнів до навчання, роботи, обов'язків, тобто формуються життєві компетенції.

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.     Андрєєва В.М. Контроль та оцінювання знань. – Х.: Основа, 2006.
2.     Гузеєв В.В. "Метод проектов" как частный случай интегральной технологии обучения.//Директор школи, № 6, 1995. — с. 39 – 47.
3.     Гузеев В. В. Развитие образовательной технологии. — М., 1998.
4.     Інтерактивні технології навчання: Теорія, досвід: метод, посіб. Авт.-уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. - К.: А.П.Н., 2002. - 136 с.
5.     Лісіч О.Є. Використання інтерактивної технології групового навчання // Географія. – 2008. - № 10.
6.     Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. Анализ зарубежного опыта – М.: Знание, 1989. – 75 с.
7.     Овчарук О. Ключові компетентності: європейське бачення // Управління освітою. – 2003.
8.     Пахомова Н.Ю. Метод учебных проектов в образовательном учреждении: Пособие для учителей и студентов педагогических вузов. – М.: АРКТИ, 2003. — 112с.
9.     Полат Е.С. Новые педагогические технологии /Пособие для учителей - М., 1997.
10. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. – М.: Нар. образование, 1998. – 256 с. 
11. Сібіль О. Компетентність випускника школи // Шкільний світ. – 2004.
12. Сиротенко А. Й. Виховний потенціал географії // Географія. – 2005. - № 6.
13. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково – методичний посібник / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К.: А.С.К., 2004.
14. Універсальність географії – основа формування компетентності учня // Географія. – 2005. - № 4.
15. Цимбалюк Н. Оцінювання навчальних компетенцій учнів з географії // краєзнавство. Географія. Туризм. – 2003. - № 16.

 

Інтернет-ресурси:

16. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua.
17. Сайт Академії педагогіки України за підтримки Інституту обдарованої дитини www.ostriv.in.ua.
18. www.ostriv.ua.

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

 

СИСТЕМА  КЛЮЧОВИХ  КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

 ІННОВІАЦІЙНОЇ  ОСОБИСТОСТІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

 

За домінуючим методом чи видом діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3

 

Етапи реалізації методу проектів

 

Етьпи	Зміст роботи	Діяльність учнів	Діяльність вчителя
Підготовка	Визначення мети і теми проекту	Обговорення предмету з учителем, формулювання мети.	Мотивація учнів, допомога у визначенні мети..
Планування	Визначення джерел інформації информации, методів дослідження. Розподіл завдань.	Формування завдань та плану дій.	За потребою, консультації.
Дослідження	Збір інформації, вирішення поточних задач.	Виконання дослідження.	Спостереження, поради, тьютерська діяльність.
Отримання результатів	Аналіз інформації, вирішення поточних задач.	Аналіз та систематизація інформації.	Спостереження, поради
Представлення звіту	Різні види звітів: устний, компьютерна презентація, письмовий звіт, стаття, тощо. Захист.	Звітують, обгрунтовують. Обговорення..	Увага, дискусія. Зовнішня оцінка роботи.
Оцінка результатів, рефлексія, корекція		Приймають участь в оцінюванні шляхом обговорення, самооцінки та взаємооцінки..	Оцінювання та підтримка діяльності учнів.

 

 

ДОДАТОК 4

 

Оціночний бланк

навчальної коопераційної групи учнів___ з теми: «_________»

 

№ з/п	ПІ учня	Взаємооцінка					Само-оцінка	Оцінка вчителя	Тест	Середній бал	Оцінка за урок
		1	2	3	4	5

 

ДОДАТОК 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 6

Положення

про проведення творчого аукціону соціальних проектів

класних колективів

«Післязавтра»

Природа не храм, а мастерская,

 и человек в ней работник.

И.С. Тургенев

І.  Загальні положення

Шкільний творчий конкурс соціальних проектів «Післязавтра» започатковується з метою стимулювання у школярів інтересу до вирішення актуальних проблем взаємодії природи і суспільства, формування практичного досвіду громадської дії, розвитку дитячих благодійних ініціатив, самоврядування, згуртованості, комунікативності в процесі формування свідомості та екологічної культури підростаючого покоління.

Головне завдання конкурсу – виховання у підростаючого покоління розуміння важливості громадянської ініціативи у вирішенні актуальних питань взаємодії природи і суспільства на рівні школи, району.

Конкурс проводиться в рамках виконання міських програм «Розвитку дитячих та молодіжних організацій на 2008-2012рр.» та «Пізнай свою краюну, місто, район», в рамках шкільного екологічного фестивалю «Людина і Довкілля».

 

ІІ. Учасники творчого аукціону

Авторами проектів та учасниками можуть бути авторські класні учнівські колективи школи, зацікавлені у покращенні життя школи та району. Вік учасників 6-17 років.

 

ІІІ. Порядок і термін проведення аукціону

Аукціон проходить в формі презентації «Проект – в дії» (регламент – 7 хв., презентація програми проекту –5 хв., 2 хв. – для відповідей на запитання експертів) в рамках всешкільного екологічного фестивалю «Людина і Довкілля».

За визначений час учасникам необхідно показати соціальну значущість проекту, його реальність та практичність. Презентація здійснюється з використанням стенду, на якому розміщені узагальнюючі висновки та наочні матеріали, що висвітлюють всі етапи роботи над проектом.

IV. Вимоги до роботи аукціону:

Матеріали проекту подаються в друкованому вигляді (один примірник, до 5 сторінок) та на електронних носіях (шрифт Тіmes New Roman – 12pt, іинтервал 1,5). Папка оформлюється в євро перепльоті. Усі матеріали подаються українською мовою і повинні вміщувати наступні розділи:

- актуальність;

- короткий опис проекту;

- мета та завдання проекту;

- цільова група;

- виконавці проекту;

- термін дії проекту;

- шляхи реалізації;

- задіяні ресурси (партнерські організації, матеріально-технічні засоби, ЗМІ тощо);

- очікувані кількісні та якісні результати (а в разі реалізації проекту – фактичні досягнення);

- кошторис витрат на реалізацію проекту;

- додаткові матеріали.

          Проект повинен мати практичне спрямування, використовувати місцевий матеріал та сприяти вирішенню проблем, актуальних для школи, Жовтневого району, м. Кривого Рогу.

 

V. Складові оцінювання папки з матеріалами та презентації проекту:

- соціальне значення обраної проблеми;

- реалістичність, практичність, економічність, перспективність;

- творчий задум та підхід до виконання завдань;

- оформлення проекту (відображення основних етапів роботи, логіка матеріалів, естетичне оформлення);

- залучення різних організацій, установ, громадськості до реалізації проекту;

- ефективність проекту, реалізованого учасниками;

- зрозумілість, вільне володіння матеріалом;

- інформативність та доказовість;

- комунікативна культура;

- наочність.

ДОДАТОК 7

Презентація кліматично-краєзнавчого проекту «Післязавтра»

(Розділ. Кліматичні умови і ресурси України, 8 клас)

Доброго дня. Я – учениця маленької, але авторитетної школи № 44.

Мене і моїх однокласників зацікавили небачені кліматичні аномалії, про які віщали всі засоби масової інформації, а саме:

• Сніг, що випав у Єгипті,
• Незрівняно сильні тропічні урагани на берегах США,
• Весняна і літня спека в Іспанії, Італії та не тільки… Від якої люди втрачали свідомість, а місцеві органи влади дозволяли, навіть, купатись у міських фонтанах.
• Часті посухи та пожежі, зокрема і на Кримському пів-ві.
• Тревожні звістки передавали і в новинах російські телеканали, зокрема: руйнування автошляхів на півночі Росії, що пояснювалось відтаненням багаторічної мерзлоти, крім того,
• Не новина і винекнення тріщин в трьох-млрд-му льодовиковому покриві Антарктиди. Все це змушувало нас замислюватись над проблемами змін сучасного клімату.
• А перегляд, в школі на кінолекторії, фантастично-наукового фільму «Післязавтра» (в рамках нашого щорічного екофестивалю «Людина і Довкілля») змусили замислитись, а що чекає нас і наших нащадків, та остаточно визначитись із темою залікової проектної роботи з географії.

Пропоную вашій увазі наш кліматично-краєзнавчій проект «Післязавтра… Яких змін нам чекати???»

НАША ПРОБЛЕМА: Глобальне потепління: міф чи реальність?
Чи проявляється воно на території Криворіжжя? Якщо так, то як саме?

ГІПОТЕЗА нашого проектування: Глобальне потепління клімату на території Криворіжжя безпосередньо проявляється у підвищенні середньорічної, середньої літньої та зимової температур. 

В ході роботи над проектом МИ:

1. З‘ясували сутність сучасного глобального потепління та його особливостей, а саме:

• Глобальне потепління в 1995 році на міжправлінській Мадридській конференції ООН оголосили науковим фактом.

• Глобальне потепління – це сучасна тенденція зміни клімату, що проявляється, головним чином, у зростанні середніх температур повітря та не лише....
•     Глобальна температура за останні 100 років зросла в середньому на 0,6°С (за графіком динаміки зміни температури Джоунса – Уіглі, зa період з 1866 – 2000 рр., який має, при усередненні, вид зростаючої згодом кривої )

По - 2. За показниками Криворізької метеостанції, побудували графіки динаміки середніх річних, липневих та січневих температур на території Криворіжжя та порівняли їх із відповідними усередненими багаторічними показниками, і виявили, що сучасні зміни клімату на території Криворіжжя характеризуються такими особливостями та тенденціями:

•       підвищенням середньорічних температур, в середньому на 3 °С, особливо чітко вираженим в останній 15 – річний період спостережень;
•       різко вираженим сезонним ходом термічного режиму регіону, який характеризується сильним потеплінням в холодний (близько 6°С) і перехідні періоди року, і незначним - в теплий;
•       прискоренням темпів потепління клімату, причому темпи підвищення середньої температури січня перевищують швидкість збільшення річної температури,
•       в противагу, температура липня характеризується відносною стабільністю, що й обумовлює ведучу роль січня у потеплінні клімату м. Кривого Рогу;
•       зменшенням річної і добової амплітуди температури приземного повітря;
•       скороченням періоду зі стійкими морозами та зростанням – безморозного -на території Криворіжжя.

Таким чином, наша гіпотеза доведена: глобальне потепління клімату на території Криворіжжя дійсно проявляється, що призводить до:

•                більш швидкого зростанням нічних (мінімальних) значень приземних температур по відношенню до росту денних (максимальних) значень приземної температури;
•                Зміни режиму зволоження території Криворіжжя у майбутньому;
•                зростанням середньої чисельності днів з позитивними температурними аномаліями, тоді як кількість днів з аномально низькими добовими температурами скорочуватиметься.
•                збільшення тривалості вегетаційного періоду рослинності.

 

ДОДАТОК 8

 

КРАЄЗНАВЧЕ ФАКУЛЬТАТИВНЕ ЗАНЯТТЯ № 34

 

ТЕМА ЗАНЯТТЯ   Прогнози клімату майбутнього

МЕТА ЗАНЯТТЯ: – закріпити і поглибити знання учнів про глобальне потепління, наслідки сучасних змін клімату, сприяти виявленню взаємозв’язки між діяльністю людини та можливими змінами клімату.

– сприяти виховуванню географічного світогляду учнів, формувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища, сприяти усвідомленню учнями особистої значимості знань про зміни клімату. 

– продовжувати формувати уміння робити доповідь, розвивати уміння роботи із графічними джерелами інформації, вчити учнів аналізувати схеми, графіки, діаграми, систематизувати отриманий навчальний матеріал; сприяти розвитку понятійно-абстрактного, логічного мислення.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: захист проектів.

ОБЛАДНАННЯ: картосхеми „Прогнозованих підвищинь температури приземного повітря„ за різними авторами; графіки прогнозованої динаміки зміни глобальної температури; фізична, кліматична, політична карти світу.

 

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП:

1.         учні, що відвідують факультатив, за бажанням розподіляються у три групи по 5 – 6 учасників;
2.         Кожна команда учнів, які уособлюють групи експертів зі змін клімату при ООН (І. „Оптимістична”, ІІ - „Реалістична”, ІІІ – „Песимістична”), обирає головного кліматолога -  експерта – дослідника;
3.         Кожна група експертів розробляє відповідний прогноз подальших змін глобального клімату своєї місцевості, готує аргументовану доповідь, що підтверджується наочністю, тощо.
4.         Запрошуються експертна комісія ООН – журі, визначається послідовність захисту проектів – прогнозів.
5.         Відповідно оформлюється кабінет географії.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

І. Слово привітання ведучого – секретаря ООН. Оголошення мети і завдання сьогоднішнього засідання.

ІІ. Представлення експертної комісії.

ІІІ. Захист проектів.

ІV. Слово експертам. Підбиття підсумків захисту.

V. Заключне слово ведучого.

 

ДЛЯ  НОНАТКІВ