Методичний посібник "Формування інформаційно-комунікативних компетентностей учнів засобами кооперативного навчання"

Управління освіти і науки

виконкому Криворізької міської ради

Комунальний заклад «Інноваційно-методичний центр»

Відділ освіти виконкому Покровської районної у місті ради

Криворізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування інформаційно-комунікативних компетентностей учнів засобами кооперативного навчання в інтегрованій системі географічної освіти

 

 

 

 

 

 

Маханько І.В., учитель географії та основ економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

              Кривий Ріг

           2017

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маханько І.В.

Формування інформаційно-комунікативних компетентностей учнів засобами кооперативного навчання в інтегрованій системі географічної освіти

 

Посібник містить ґрунтовний проблемно-орієнтовний аналіз питання, розкриває сутність та продуктивні шляхи використання кооперативної та інформаційно-комунікаційної технології у процесі навчання учнів географії. Автором представлено серію різнопланових уроків, позакласних заходів, тематичних проектів та алгоритмів із запровадження вищезгаданих технологій.

Стане у нагоді вчителям географії, організаторам туристсько-краєзнавчої роботи та творчо працюючим вчителям.

 

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА………………………………………………………………...4

РОЗДІЛ І.  Інформаційно-комунікативна культура креативної особистості сьогодення…………………………………………………..6

1.1. Проблемність трактування інформаційно-комунікативних компетентостей сучасної особистості…………………………………..6

1.2. Моделювання інформаційно-комунікативної культури креативної особистості………………………………………………………………..7

РОЗДІЛ ІІ. Формування складових інформаційно-комунікативної культури особистості учнів в умовах інтегрованої системи шкільної географічної освіти……………………………………………………….8

2.1. Дидактична модель послідовного формування інформаційно-комунікативних  компетентностей учнів………………………………..8

2.2. Методичні прийоми формування інформаційно-комунікативної культури особистості з урахуванням рівнів розвитку учнів………….11

2.2.1. Формування елементарної інформаційної грамотності у молодших підлітків…………………………………………………………………….11

2.2.2. Методи та прийоми формування базових інформаційно-комунікативних компетенцій……………………………………………..12

2.2.3. Вектори формування творчих інформаційно-комунікативних компетентностей…………………………………………………………..15

ВИСНОВКИ та РЕКОМЕНДАЦІЇ……………………………………….17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...18

ДОДАТКИ. 1. Модель інформаційно-комунікативної культури………...20

2. Компетентнісні сфери інформаційно-комунікативної культури………21

3. Рівні розвитку ІКТ-компетентностей учнів……………………………..22

4. Дидактичні можливості використання ІКТ……………………………..22

5. Технологічні вектори формування інформаційно-комунікативних компетентностей…………………………………………………………….23

6-7. Принципи кооперативного навчання та ІКТ в умовах інтегрованої системи шкільної географічної освіти……………………………………...24

8. Риси кооперативної технології навчання………………………………..25

9. Алгоритм підготовки уроку з використанням ІКТ……………………...25

10. Опорна схема-конспект інтерактивного уроку-пошуку з використанням власного освітнього мультимедійного ресурсу з теми: «Органічний світ та населення Австралії»………………………………...26

11. Розгорнутий план-конспект кооперативного уроку за ІКТ з теми «Фізична карта України. Загальний план будови земної поверхні»……..28

12. Картка опису освітнього цифрового ресурсу «Інтерактивна віртуальна мандрівка  «В пошуках скарбу»………………………………………….....31

ПЕРЕДМОВА

 

Ми повинні виховувати так, щоб дитина почувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови напружена, стомлююча робота школяра забарвлюється радісним почуттям і може принести маленьким людям переживання творця

В.О. Сухомлинський

 

Протягом останніх десятиліть у багатьох країнах світу і в Україні змінилась суспільна парадигма – від технократичної до індустріальної, від індустріальної до інформаційної [8]. Глобалізація світового інформаційного середовища дедалі швидше викликає неперервні зміни в економічному, політичному, культурному житті українського суспільства. У зв’язку з цим, від освітян вимагається не лише формування нових умінь і знань учнів, але й урахування особливостей сучасного інформатизованого суспільства, яке формується: молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не використовує технології Інтернет, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.

Відповідно, Закони України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про освіту», Указ Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року», Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті спрямовують сучасних педагогів на те, що «ключовим завданням освіти у XXI столітті є розвиток мислення, орієнтованого на майбутнє», а пріоритетом модернізації освіти є продуктивне впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують вдосконалення навчально-виховного процесу, активізують пізнавальну та творчу активність учнів [14,18]. Разом з тим, розробка методики вивчення шкільних предметів з використанням ІКТ та ППЗ, зокрема, знаходиться на етапі становлення.

На сучасному етапі розвитку суспільства інформація набуває ознак стратегічного продукту, а особистість, яка вміє ефективно використовувати сучасні комунікаційні технології та інформацію, має інший, новий стиль мислення. Перед сучасною школою гостро постає питання: як сформувати належні знання, уміння та компетентності особистості для забезпечення її соціальної адаптації та гармонійної взаємодії з технологічним суспільством, яке швидко розвивається.

Саме тому у Дніпропетровській області формується єдиний освітній інформаційний простір, створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовиховання, самоосвіти, самовдосконалення,.

Разом з тим, у зв’язку із зростаючою комп’ютеризацією та інтернетизацією українського суспільства, виникає загроза патологічного використання Інтернету, викликають стурбованість і загострення конфліктів у системі батьки-учні-вчителі, та зростаюча кількість і тяжкість правопорушень, які скоюються підлітками, як наслідок, асоціалізація значної кількості сучасних підлітків. Крім того, безмежність, доступність, не завжди достовірність інформації, зокрема, у мережі Інтернет, та її глибокий вплив на особистість перехідного віку нам - вчителям - надає поштовх до посилення роботи, спрямованої на формування інформаційно-комунікативних компетентностей підростаючого покоління як необхідної умови становлення особистості в інноваційному суспільстві [1,3,8]. При цьому особливого значення набувають соціальні компетентності та креативність особистості, її вміння співпрацювати та ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.

Актуальність і перспективність зазначених питань, осмислення їх теоретичного компоненту, напрацьовані методичні прийоми і методи реалізації спонукали узагальнити досвід роботи з проблеми «Формування інформаційно-комунікативних компетентностей учнів засобами кооперативного навчання в інтегрованій системі географічної освіти».

Актуальність представлених матеріалів посібника визначається необхідністю розв’язання суперечності між тенденціями інновацій в освіті і традиційними технологіями навчання і виховання. Практичне значення полягає у поширенні апробованої ефективної системи міжпредметної інтеграції через ІКТ та кооперативне навчання засобами шкільної географічної освіти, яка сприяє успішній соціалізації учнів у суспільстві.

Загалом, у посібнику представлена теоретично обґрунтована, апробована методика формування інформаційно-комунікативної культури особистості учнів через кооперативну діяльність на основі продуктивних та інформаційно-комунікаційних технологій навчання в інтегрованій системі географічної освіти.

 

РОЗДІЛ І.Інформаційно-комунікативна культура креативної особистості сьогодення

 

1.1. Проблемність трактування інформаційно-комуніка-тивних компетентостей сучасної особистості

 

У методичній та психолого-педагогічній літературі процес формування інформаційно-комунікативних компетентностей досліджував Є.Ф. Зеєр, дидактичні проблеми і перспективи використання інформаційних технологій у навчанні вивчали: А.П.Єршов, І.В.Роберт, Ю.І.Машбіц. Імпонують нам і ідеї щодо запровадження кооперативного навчання А.Хуторського, Л.Пометун, Л.Пироженко. Аналіз останніх публікацій з окресленого питання дає змогу стверджувати, що дослідження ведуться у різних напрямках, які відображено у роботах, зокрема, українських вчених: О.В. Овчарук, О.І. Пометун, О.І. Локшиної, О.Я. Савченко, С.Е. Трубачевої, Л.І. Паращенко та ін.

Ми розділяємо трактовку понять «компетентність» та «компетенції» С.Шишкова та В.Кальмея, у яких компетентність розглядається як здатність та готовність до діяльності, а компетенція – коло знань, умінь та навичок певної особи [23]. Поняття «інформаційна компетентність» у дослідженнях учених трактується достатньо широко і на сучасному етапі розвитку педагогіки визначається неоднозначно як: складне індивідуально-психологічне утворення на основі інтеграції теоретичних знань, практичних умінь у області інноваційних технологій і певного набору особистісних якостей [1,3]; нова грамотність, до складу якої входять уміння активної самостійної обробки інформації людиною, прийняття принципово нових рішень в непередбачених ситуаціях з використанням технологічних засобів [12].

О. М. Шилова та М. Б. Лєбєдєва зазначають, що інформаційна компетентність - здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві, професійні задачі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. А В. В. Недбай визначає інформаційну компетентність як здатність знаходити, оцінювати, використовувати, повідомляти, презентувати та передавати інформацію у всіх її видах і представленнях [4].

Американські дослідники визначають інформаційну компетентність, як поєднання комп’ютерної грамотності, вмінь працювати з традиційними видами інформації у бібліотеці, технологічної грамотності, етики, критичного сприйняття і навичок комунікації [12].

Інформаційно-комунікативну компетентність ми розглядаємо як інтегральну характеристику інформаційно-комунікативної культури особистості (додаток№1), що полягає у системній єдності особистісних сфер: знань, умінь і навичок, емоційно-ціннісної та творчої (додаток№2).

 

1.2. Моделювання інформаційно-комунікативної культури креативної особистості

 

Виходячи з існуючих рівнів засвоєння учнями як навчального матеріалу, так і будь-якої інформації взагалі, послідовними етапами формування інформаційно-комунікаційних компетентностей розглядаються [2]:

•                Ознайомлення та репродукція,
•                Оволодіння, критичне осмислення та практичне застосування,
•                Творче апелювання.

Відповідно, вирізняємо такі види інформаційно-комунікативних компетентностей учнів: елементарні, базові, творчі (додаток№3). Отже, формування інформаційної компетентності, перш за все, припускає формування універсальних навичок мислення і вирішення задач. До них відносяться уміння спостерігати і робити логічні висновки, використовувати різні знакові системи і абстрактні моделі, аналізувати ситуацію з різних точок зору, розуміти загальний контекст і приховане значення висловів, висловлювати свою думку, ефективно взаємодіяти з усіма учасниками навчально-виховного процесу, при цьому, неухильно самостійно працювати над підвищенням своєї компетентності в цій сфері.

Разом з тим, моніторинг серед моїх учнів різних класів з метою виявлення зацікавленості їх у використанні ІКТ при навчанні показав наступне: 91 % вважають цікавим, 3 % вважають нецікавим і 6% важко відповісти. Переконана, що сучасний вчитель з метою підвищення ефективності педагогічної діяльності повинен повною мірою використовувати всі можливості, які нам надають сучасні інформаційно-комунікаційні технології.

Загалом, педагогічна практика дає змогу стверджувати: з метою ефективного формування інформаційно-комунікативних компетентностей, необхідно враховувати три рівні їх розвитку: перший – передбачає оволодіння елементарними уміннями та навичками, другий та третій –– базовими та творчими відповідно (додаток №1-3).

 

РОЗДІЛ ІІ. Формування складових інформаційно-комунікативної культури особистості учнів в умовах інтегрованої системи шкільної географічної освіти

 

2.1. Дидактична модель послідовного формування інформаційно-комунікативних  компетентностей учнів

 

Безпосередня робота над проблемою дослідження допомогли сформувати дидактичну модель послідовного формування у школярів відповідних складових інформаційно-комунікативної культури особистості з урахуванням їх вікових особливостей в умовах інтегрованої системи шкільної географічної освіти.

Таблиця 2.1.1.

Дидактична модель формування інформаційно-комунікативних

 компетентностей учнів з урахуванням їх вікових особливостей

Рівень розвитку інформа-ційно-комуніка-тивних компе-тентностей	Вікова кате-горія учнів	Мета діяльності сучасного педагога	Продуктивні педагогічні методи та прийоми
Елеме-нтарний	11-12 років	Формування елементарних інформаційно-комунікативних компетентностей, створення умов для відпрацювання учнями навичок спілкування та апробації методик роботи з різними видами інформаційних джерел, виокремлення необхідного,  вивчення інформації та її реконструкція, структуризація, узагальнення і репродукція	Окремі коопераційні форми взаємодії (робота в парах, трійках, четвірках, колективних змаганнях), робота з мультимедійними пізнавальними іграми-мандрівками, зокрема: «Мандрівка краплинки», «Політ за хмари» тощо. Картографічна п’ятихвилинка, різноманітні форми роботи з друкованим текстом і на електронних носіях (електронні довідники, віртуальні енциклопедії, інтерактивні карти, ресурси - Інтернет), робота з опорними схемами, сигнальними картками, географічний аналіз фрагментів мультфільмів, художніх фільмів, творів, схем, макетів тощо «Моя хвилина слави», “Ти – мені, я – тобі”, «Хто швидше», інтерактивне моделювання, робота з інтерактивними картами, мультимедійна підказка, тематичні аукціони знань, «Чи розумніший ти за 5-класника?», руханки “Тематична показуха”, картографічна схематизація. Робота з програмним забезпеченням Microsoft Excel, наприклад, при аналізі даних Криворізької метеостанції, розрахунку амплітуд, побудові графіків ходу температур та ін.
Базовий	13-14 років	Удосконалення елементарних та формування базових інформаційно-комунікативних компетентностей, які передбачають практичне оволодіння та застосування у навчальних цілях можливостей програмного пакету Microsoft, орієнтування в сучасному потоці інформації, її критичне осмислення, екстраполювання на практиці та передача знань різними способами.	«Навчаючи – вчуся», “Я – зможу” (самостійна робота як з загальновідомими педагогічними програмними засобами з географії, так і створеними особисто вчителем); «Карусель» ротаційні трійки, «Спільний мультимедійний проект», «Колективний прес-проект», «Тематичний фотоколаж» як тривалий, так і ситуативний, наприклад, «Графіті» (колективний тематичний малюнок-проект), «Інтерактивний пошук інформації», «Коло ідей». Закріплюють навички роботи з інформацією прийоми: візуальна схематизація, понятійна карикатура (на узагальнюючих уроках з тем), географічна фотоекспертиза, “Впізнай місце” за описом, відеофрагментом, музичним уривком тощо. З метою включення учнів до єдиного освітнього простору учням пропонуються шкільний тур інтернет-олімпіад, на персоальному сайті «Віртуального кабінету географа», висловити свою думку, побажання та рекомендації щодо підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на форумі. При системному застосуванні презентованих форм та методів роботи учень відчуває себе співавтором заняття, створюються умови для спонукання учня творчо мислити, активізуються всі сфери інформаційно-комунікативної компетентності особистості
Творчий	15-16 років	Продовжувати стимулювати пізнавальну активність учнів, створювати умови для творчої самореалізації підлітків, надавати широкі можливість старшокласникам для творчого апелювання набутими ЗУН, створювати умови для реалізації власного інтелектуального продукту на основі отриманої й творчопереробленої інформації. Сприяти готовності школярів до подальшої соціалізації і формування активної життєвої позиції, стимулювати відпрацювання та закріплення соціальних навичок	Проектно-кооперативні технології, зокрема, прийоми: брендинг країн світу, регіонів та міст України, «голос за кадром» - розробка супроводжуючого тексту віртуальної екскурсії, фрагменту наукової програми тощо. Творчо-пошукові завдання із широкими можливостями застосування ІКТ, наприклад, «Течія-фантом», «Промисловий гігант – осередок туризму» та ін., у результаті яких поповнюється тематична медіатека учнівських робіт. Відкриті мікрофони («Євроатлантична інтеграція: міфи та реалії»), брифінги («Гендерна рівність»), дискусії («Як жити сьогодні, щоб побачити завтра») тощо. Окремі форми соціального проектування, профорієнтаційні пізнава-льні екскурсі з активними формами проведення, екологічні акції «Екодесант», «Подаруй квітку школі», соціальні екопроекти (зокрема, «Післязавтра» щодо озеленення пришкільної території школи, «Жахи доріг»), фотовернісажи («Краса і біль Криворіжжя», «Найголовнішого очима не побачиш», «Потворне поряд» ін.). Долучати учнів до елементарних соціологічних досліджень, сприяти пошуковій роботі учнів тощо

 

 

 

2.2. Методичні прийоми формування інформаційно-комунікативної культури особистості з урахуванням рівнів розвитку учнів

 

Апробація змодельованої дидактичної системи послідовного оволодіння учнями відповідних компетенцій в умовах шкільної географічної освіти дозволили модифікувати технологічну модель освітньої діяльності вчителя, яка проходить за чотирма інтегрованими векторами, що висвітлює процес формування та розвитку інформаційно-комунікативних компетентностей учнів в інтегрованій системі шкільної географічної освіти (додаток№ 5). В її основу покладено використання відомих технологій, методів і різноманітних засобів навчання. Гармонійне їх поєднання з психологічним супроводом навчання та врахування вікових особливостей учнів визначає продуктивне освітнє географічне середовище.

Також у ході педагогічної діяльності були розроблені та ефективно впроваджуються технологічні компоненти досвіду: окреслені дидактичні можливості використання ІКТ у навчально-виховному процесі (додаток№4) та принципи кооперативного навчання (додаток№6), визначені їх переваги та недоліки (додатки№7,8), розроблено алгоритми підготовки уроку з використанням ІКТ (додаток№9).

 

2.2.1. Формування елементарної інформаційної грамотності у молодших підлітків

 

Формування інформаційно-комунікативних компетентно-стей учнів розпочинається ще в початковій ланці. Але цей процес, як свідчить практика, обмежується застосуванням вчителями початкових класів ІКТ лише як засобу реалізації принципів наочності. Тому вчителям-предметникам середньої та старшої школи основою своєї сучасної педагогічної діяльності слід вважати ІКТ-технологію. Таким чином, формування елементарних інформаційно-комунікативних компетентностей школярів продовжується в курсі «Загальної географії» (6 клас).

З метою відпрацювання учнями навичок спілкування залучаємо шестикласників до окремих коопераційних форм взаємодії, зокрема: робота в парах, трійках, четвірках, колективних змаганнях, робота з мультимедійними пізнавальними іграми-мандрівками, наприклад: «Мандрівка краплинки», «Політ за хмари» тощо.

Формування навичок роботи з різними видами джерел інформації здійснюється в процесі картографічної п’ятихвилинки, роботи з друкованим текстом (підручник, енциклопедія, періодичні видання та ін.) і текстом на електронних носіях (електронні довідники, віртуальні енциклопедії, інтерактивні карти, ресурси - Інтернет), при виконанні вправ на реконструкцію, структуризацію, узагальнення інформації, заповнення таблиць, метеоспостереження, в роботі з опорними схемами, сигнальними картками, під час географічного аналізу фрагментів мультфільмів, художніх фільмів, творів, схем, макетів тощо.

Формування елементарних інформаційно-комунікативних компетентностей продовжується і на етапах репродукції навчального матеріалу, ефективними є наступні прийоми: «Моя хвилина слави», картографічна схематизація, “Ти – мені, я – тобі”, «Хто швидше», інтерактивне моделювання, робота з інтерактивними картами, мультимедійна підказка, тематичні аукціони знань, «Чи розумніший ти за 5-класника?», руханки “Тематична показуха”, використання програмного забезпечення Microsoft Excel, наприклад, при аналізі даних Криворізької метеостанції, розрахунку амплітуд, побудові графіків ходу температур, тестування он-лайн та ін.

 

2.2.2. Методи та прийоми формування базових інформаційно-комунікативних компетентостей

 

В учнів 7-9 класів у процесі вивчення шкільного курсу географії удосконалюються елементарні та продовжується формування базових інформаційно-комунікативних компетентностей, які передбачають практичне оволодіння та застосування у навчальних цілях можливостей програмного пакету Microsoft, орієнтування в сучасному потоці інформації, її критичне осмислення, екстраполювання на практиці та передача її різними способами.

З настанням підліткового періоду в дітей проявляється імпульс до самостійності при об'єктивній неготовності до неї. Намагаємося йти назустріч цим внутрішнім потребам підлітків. Саме у віці 13 – 15 років на уроках географії здійснюється впровадження повноцінної кооперативної діяльності. Для цієї вікової групи учнів на уроках географії продуктивними є наступні технології кооперативного навчання з мультимедійною підтримкою:

-  «Навчаючи – вчуся» (8 клас: тема «Природно-заповідний фонд України», 7 клас: під час роботи з мультимедійними панорамами, інтерактивними тематичними картами світу тощо);

• “Я – зможу” (самостійна робота як з загальновідомими педагогічними програмними засобами з географії, так і створеними особисто вчителем, зокрема, освітній цифровий ресурс «Віртуальна подорож “У пошуку знання. Австралія» для учнів 7 класу тощо);
• «Карусель» (8 клас: теми «Тектонічна будова території України», «Загальна будова земної поверхні України»);
• ротаційні трійки (7 клас: тема «Взаємодія людини і природи»);
• «Спільний мультимедійний проект», «Колективний прес-проект», «Тематичний фотоколаж» як тривалий, так і ситуативний, наприклад, «Графіті» (колективний тематичний малюнок-проект), в процесі підготовки якого проблема висвітлюється всебічно (9 клас: «Зайнятість населення України. Трудові ресурси»; 8 клас: «Природні зони України» тощо);
• «Інтерактивний пошук інформації» - під час вивчення так званих «малоцікавих тем» (зокрема, «Дослідження території України», 8 клас);
• «Коло ідей», (9 клас – моделювання узагальненого соціально психологічного портрету мігранта, тема «Механічний рух населення України», проектування рішень  в курсі 7 класу – тема «Проблема водозабезпеченості Африки»; 6 клас: тема «Розташування материків у майбутньому» тощо).

Закріплюють навички роботи з інформацією і прийоми: візуальна схематизація, понятійна карикатура (на узагальнюючих уроках з тем), географічна фотоекспертиза, “Впізнай місце” за описом, відеофрагментом, музичним уривком тощо.

При системному застосуванні презентованих форм та методів роботи учень відчуває себе співавтором заняття, створюються умови для спонукання учня творчо мислити, активізуються всі сфери інформаційно-комунікативної культури особистості (додаток№2).

У становленні інформаційно-комунікативної культури підростаючої особистості сучасного суспільства невід’ємним є включення учнів до єдиного освітнього простору. З цією метою продуктивним є особистий приклад педагога, наприклад, створення електронного портфоліо, блогу, освітніх сторінок в соціальних мережах тощо. Так, зокрема, нашим учням пропонуються: шкільний тур інтернет-олімпіад, на сайті «Віртуального кабінету географа» (Режим доступу - http://geo-v.ucoz.com/) у рубриці «Перевір свої знання он-лайн» учні мають змогу пройти тематичне он-лайн тестування, для бажаючих діє рубрика «Літній географічний практикум», віртуальна школа «Олімп», для учнів випускних класів – «ДПА та ЗНО – Ваш шанс».

У перехідний віковий період з метою згуртування учнівського колективу і формування необхідних життєвих компетенцій застосовуємо й довготривалу (протягом місяця) кооперативну діяльність. Наприклад, у 8 класі при вивченні узагальнюючої теми «Характеристика природно-територіальних комплексів України» кожна кооперативна група отримує навчальні і творчі завдання та алгоритм їх виконання. Протягом вивчення теми за певним графіком кожна група відповідно до поданого алгоритму презентує результати своєї діяльності. Така форма роботи формує соціальну компетентність учнів, що виявляється в здатності школярів до співробітництва в групі та команді, мобільності, умінні адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі, планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти індивідуальних і колективних дій.

 

 

 

2.2.3. Вектори формування творчих інформаційно-комунікативних компетентностей

 

Формування творчих інформаційно-комунікативних компетентностей передбачає творче апелювання набутими відповідними ЗУН, яке передбачає створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої й переробленої інформації, формулювання гіпотез, їхня перевірка, розробка та реалізація власних тематичних проектів, написання творчих робіт тощо. Так, у 9 – 10 класах продуктивним є застосування прийомів проектно-кооперативних технологій з різноплановою інформаційно-комунікаційною підтримкою, зокрема: брендинг країн світу, регіонів та міст України, «голос за кадром» - розробка супроводжуючого тексту віртуальної екскурсії, фрагменту наукової програми тощо. Продуктивнрими є і творчо-пошукові завдання із широкими можливостями застосування ІКТ, наприклад, «Течія-фантом», «Промисловий гігант – осередок туризму» та ін., у результаті яких поповнюється тематична медіатека учнівських робіт на сайті (Режим доступу - http://geo-v.ucoz.com/), створеному у вчительсько-учнівському тандемі, - спільний інтелектуальний продукт.

З метою відпрацювання та закріплення соціальних навичок висловлювати власну точку зору, слухати товаришів, співпрацювати з ними, виховання толерантності варто проводити й відкриті мікрофони (наприклад, «Євроатлантична інтеграція: міфи та реалії»), брифінги («Гендерна рівність»), дискусії («Як жити сьогодні, щоб побачити завтра») тощо.

Формуванню розуміння у школярів власної причетності, зокрема, до забруднення навколишнього середовища, та власної відповідальності за його збереження сприяють проведення: екологічніих акцій «Екодесант», «Подаруй квітку школі», соціальних екопроектів (зокрема, «Післязавтра» щодо озеленення пришкільної території школи, «Жахи доріг»), фотовернісажів («Краса і біль Криворіжжя», «Добрий день забруднення», «Найголовнішого очима не побачиш», «Потворне поряд» тощо).

З метою ефективної подальшої соціальної адаптації педагогам необхідно допомогти старшокласникам активно, свідомо й відповідально ставитися до власного життя. Тому, варто дев’ятикласникам надавати можливість відчути себе в ролі вчителя. Так, добре встигаючі учні під керівництвом педагога ведуть фрагмент заняття (наприклад, з теми: «Економіко-географічна характеристика  економічних районів України»); активні вихованці гуртків розробляють та проводять пізнавальні тематичні екскурсії для учнів 6–7 класів, наприклад: «Знайомі незнайомці», геологічний квест «Червоно-золота лихоманка» та ін., щороку виступають екскурсоводами тролейбусних екскурсій містом.

Розділяємо думку Бернарда Шоу: «Діяльність та практика – єдиний шлях до знання», тому кожна форма роботи, метод та прийом, застосований в інтегрованій системі шкільної географічної освіти має бути практично-спрямованим, цікавим, свого роду відкриттям та засобом самореалізації для учнів. Саме тому ефективними є залучення підлітків до елементарних соціологічних досліджень, зокрема: «Шкільний перепис», «Схильність до шкідливих звичок», експрес-інтерв’ювання «Ставлення до безробіття», «Я та міграція», тематичних пізнавальних екскурсій активної форми проведення, які мотивують учнів до подальшої пошукової та науково-дослідницької діяльності з предмету, участі у конкурсах-захистах науково-дослідних робіт, краєзнавчому конкурсі «Золотий Колобок» тощо.

У підсумку, апробована дидактична система сприяє ефективному формуванню інформаційно-комунікативної культури підростаючого покоління, а вище зазначені форми і методи роботи підвищують ефективність як уроку, так і позакласних форм роботи, заощаджують час, дозволяють робити процес навчання більш цікавим, в короткі терміни змінювати різні види діяльності, закріплювати й розвивати навички й вміння самостійної роботи учнів, формувати мотивацію, активізувати пізнавальну діяльність, підвищувати якість знань і формувати ключові компетентності сучасної особистості.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ та РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Власна педагогічна практика дає змогу стверджувати, що формування комунікативних та інформаційних компетентностей у школярів ефективне лише в умовах цілісної єдності усіх векторів інтегрованої системи шкільної географічної освіти (додаток№4). Застосування інформаційно-комунікативних технологій у системі кооперативного навчання комплексно розв’язує проблему постійного відновлення і збагачення змісту шкільних курсів географії та сприяє творчому співробітництву в учнівсько-вчительського тандемі.

При системному застосуванні презентованих форм та методів роботи учень відчуває себе співавтором заняття, створюються умови для спонукання учня творчо мислити, активізуються всі сфери інформаційно-комунікативної культури особистості (додаток№2).

Таким чином, в результаті роботи над окресленою проблемою були вирішені спроектовані завдання, порівняльний аналіз результативності навчальних досягнень та участі учнів в конкурсних змаганнях географічного спрямування дав змогу відстежити динаміку зростання творчих інформаційно-комунікативних компетентностей учнів, що і є індикатором ефективності розробленої педагогічної моделі.

Розроблені технологічні моделі досвіду, алгоритм розвитку інформаційно-комунікативних компетентностей можуть використовувати в практичній діяльності вчителі природничо-математичних дисциплін.

У підсумку, навчання за кооперативною технологією з використанням засобів ІКТ суттєво змінює характер взаємодії між учителем і учнем, орієнтуючи підлітків на активне самостійне освоєння знань за допомогою інформаційно-комунікативних технологій, що створює умови для розвитку всіх сфер інформаційно-комунікативної культури особистості учнів та формування у них таких соціально-значущих якостей як активність, самостійність, креативність, здатність до адаптації в умовах інформаційного суспільства. А діяльність педагога в умовах співробітництва має спрямовуватись не на відтворення інформації, а на надання допомоги, супроводу, дієвої підтримки підростаючому поколінню.

 Разом з тим застосування сучасних ІКТ та співробітництво з учнями для педагога надає можливість для самовдосконалення та творчого пошуку, адже за словами А.П.Чехова: «Хто відчув насолоду творчості – для того всіх інших насолод не існує».

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.    Барановська О. Інформаційні компетентності учнів як дидактична категорія // Біологія і хімія в школі. – 2004. – №6. – С. 32-34.
2.    Герман О.І. Можливості підручника у формуванні ключових компетентностей учнів // Географія. – 2008. – № 5.
3.    Ґудзик І. Інформаційна грамотність як важлива ознака компетентності учня //Шлях освіти, 2005, – №4, –С. 34-38.
4.    Гурідінова Н. Ф. Групові форми роботи як одна із складових стимулювання самодіяльності учнів // Географія. – 2005. - № 9.
5.    Євсюченко Л.В. Моніторинг якості освіти як умова підвищення навчальних досягнень на уроках географії // Географія. – 2008. - № 3.
6.    Желюк О. Інформаційні технології в освітній діяльності // Директор школи, 2008, – Листопад №44, С. 4-9.
7.    Закон України «Про загальну середню освіту» // Нормативно-правове забезпечення освіти у чотирьох частинах. – Харків.: Основа, 2004.
8.    Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства» (Затверджено Законом України від 9 січня 2007 року № 537-V).
9.    Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с., С. 5.
10. Компетентностный подход к образованию Зеер Э.Ф. [Электронный ресурс] http://www.urorao.ru/konf2005.php? mode=&exmod=zeer
11. Корнєєв О.В. Методика шкільного географічного краєзнавства. - Харків: Основа  2007.
12. Лісіч О.Є. Використання інтерактивної технології групового навчання // Географія. – 2008. - № 10.
13. Лялько В. Використання інформаційних технологій в освітньому прцесі //Інформатика та інформаційні технології в навчальному закладі, 2007, – №6 – С. 44-47.
14. Марченко О.Г. Основи педагогічної майстерності. - Харків.: Основа, 2009.
15. Національна Доктрина розвитку освіти. // Нормативно-правове забезпечення освіти в чотирьох частинах. – Харків.: Основа, 2004.
16. Овчарук О. Ключові компетентності: європейське бачення // Управління освітою. – 2003.
17. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К.: Освіта, 2002.
18. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: Освіта, 2004.
19. Указ Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року». Веб-версія [Електронний ресурс] http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=60844
20. Універсальність географії – основа формування компетентності учня // Географія. – 2005. - № 4.
21. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / А. В. Хуторской // Народное образование. – 2003. – № 2. – С. 58–64.
22. Цимбалюк Н. Оцінювання навчальних компетенцій учнів з географії // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2003. - № 16.
23.  Шамшурина A.A. Этапы становления проблемы формирования информационно-коммуникационной компетентности будущего учителя / A.A. Шамшурина // Информационные и коммуникационные технологии в образовании: сб. материалов IX международной науч.-практ. конференции, ноябрь 2008 г. - Борисоглебск: ГОУ ВПО «БГПИ», 2008. - С. 54-59.
24. Шишков С.Е., Кальмей В.А. Моніторинг якості освіти. – Харків.: Основа, 2000
25. http://ito.edu.ru/2003/H/3/II-3-2522.html
26. http://www.metod-kopilka.ru/page-article-3.html
27. http://2001.pedsovet.alledu.ru/news.php?n=311&c=42
28. http://www.eidos.ru/ journal/2005/0910-11.html

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Дидактичні можливості використання ІКТ у навчально-виховному процесі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6

Принципи кооперативного навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7

Переваги і недоліки впровадження інформаційно-комунікативної технології навчання в умовах інтегрованої географічної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 10

 

Картка опису освітнього цифрового ресурсу

«Інтерактивна віртуальна мандрівка

«В пошуках скарбу»

 

 

1. Автори: 1) Маханько Олена Анатоліївна, КЗШ І – ІІІ ступенів № 44, директор школии;

2) Маханько Ірина Вадимівна, КЗШ І – ІІІ ступенів № 44, вчитель географії та основ економіки.

2. Рік видання ресурсу: 2015.
3. Мова ресурсу: українська.
4. На диску представлені матеріали:
   • Інтерактивна карта скарбів (мультимедійна презентація у форматі Microsoft PowerPoint із GIF-зображеннями та гіперпосиланнями);
   • Розгорнуті конспекти уроків з теми «Австралія», завдання практикуму та диференційовані завдання з теми (Документи у форматі Microsoft Word);
   • Відеофрагменти «Фауна Австралії» (Windows Movie Maker);
   • Звукові доріжки (wave);
   • Електронна міні-енциклопедія «Особливості природи Австралії» (Файл Flash);
   • Файловий архів (WinRar);
   • Програмний засіб «Тематична віртуальна мандрівка» (мультимедійна презентація у форматі Microsoft PowerPoint із GIF-зображеннями, гіперпосиланнями, інтерактивними картосхемами, відеосюжетами).

 

5. Анотація: Розроблений педагогічний програмний засіб містить поєднанні гіперпосиланнями, логічно-доповнюювальні одна одну інтерактивні тематичні картосхеми, відео фрагменти, тематичні інтерактивні плакати, міні-енциклопедію, виконані в інформаційних та навчальних цілях. На уроках географії покликаний посилювати наочність й пізнавальний інтерес семикласників, виступає грунтовною опорою при поясненні нового матеріалу, допоміжним інструментом при повторенні та узагальненні матеріалу з теми «Австралія».

Програмний засіб «Інтерактивна тематична мандрівка» призначена для фронтальної роботи з класом чи для індивідуального та групового опрацювання нового навчального матеріалу учнями. Може забезпечити: індивідуальний темп навчання; гнучке реагування на ситуацію, що змінилася на уроці; системний підхід у навчанні; може використовуватися протягом кількох уроків, а також на узагальнюючому уроці при повторенні матеріалу.

Застосування інтерактивної тематичної мандрівки урізноманітнить засоби наочності, активізує пізнавальний інтерес підлітків.

6. Перелік джерел, використаних при підготовці цифрового освітнього ресурсу. Програмний засіб розроблений відповідно до чинних навчальних програм для загальноосвітніх закладів, структура підібраного матеріалу відповідає підручнику: Географія материків і океанів: підруч. для 7 кл. загальноосвіт.навч.закл./ С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко. – К.: Навч. Книга, 2007.

Літературні джерела:

1. Географія материків і океанів: підруч. для 7 кл. загальноосвіт.навч.закл./ С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко. – К.: Навч. Книга, 2007.
2. Диференційовані дидактичні матеріали з географії / за ред. В.П. Корнєєва. – Харків: Видавнича група «Основа», 2007.
3. Інноваційні технології в роботі вчителя географії / укладач Є.І. Науменко. – Харків: Видавнича група «Основа», 2011.
4. Інтелектуальні ігри на уроках географії / укладач В.О. Ніколенко. – Харків: Видавнича група «Основа», 2011. – 127 c.
5. Клименко В.Г. За сторінками шкільного підручника географії: Хрестоматія. 7 клас / В.Г. Клименко. – Харків: Видавнича група «Основа», 2007.
6. По материкам  и океанам. Книга для чтения по географии\ сост. Н.П. Смирнова, А. А. Шибанова. М.: Просвещение, 1990.