В окремих розвинутих державах багато виробничих потужностей, штаб квартир найвідоміших корпорацій та всесвітньовідомих освітніх закладів розміщені не в мегаполісах, а у невеликих містах (штаб квартира IT-гіганта Apple – у Купертіно, Єль – у Нью-Гейвені, фармацевтична компанія Bayer – у Ліверкузені). Чи може бути цей досвід корисним для України? Якщо так то проаналізуйте світові надбання, моделі. Наведіть конкретні приклади дляУкраїни. Обгрунтуйте свій вибір.

На сьогодні у багатьох розвинених країнах світу: США, Німеччина, Франція, Японія та інших виникає проблема правильного, рівномірного територіального розміщення виробничих потужностей. Оскільки це прямо впливає на розвиток тієї чи іншої території. 

Найефективнішим вважалось розміщення підприємств поруч із сировиною, трудовими ресурсами, споживачем, транспортними шляхами. Тепер місце розміщення підприємств може суттєво впливати на економічні результати їх діяльності. Вплив цього фактора дуже зріс у зв'язку з глобалізацією світової економіки, коли змінились умови переміщення матеріальних потоків, трудових і фінансових ресурсів, були значно спрощені міжнародні економічні відносини, з'явились нові можливості комунікації. Підприємство повинно вибирати таке місце розміщення, де залежні від нього результати найбільше перевищуватимуть відповідні витрати.
Загальновідомим фактором, який визначає місце розміщення підприємства, є наявність потрібної кількості необхідного рівня кваліфікації трудових ресурсів. Крім того, з цим фактором пов'язаний також рівень оплати праці, який, наприклад, завжди вищий у промислових центрах, ніж на периферії. Серед інших факторів, котрі впливають на вибір місця, важливу роль відіграють рівень податків як всередині країни, так і при розміщенні підприємства у інших країнах, найвигіднішими з яких є так звані "податкові оази". Схожим фактором є вартість землі, котра потрібна для будівництва будівль компанії.

Тому сьогодні такі компанії як  Apple, Microsoft, Google, Nestle, Єль та багато інших розміщуються не у великих мегаполісах, котрі перевантажені транспортом та населенням. Навпаки, вони, зважаючи на мобільність населення переносять своє виробництво на периферійні території, формуючи навколо себе містечка та невеликі технополіси. Таке бачення розміщення підприємств дає змогу рівномірно розвивати територію, забезпечувати населення робочими місцями та підвищувати рівень життя у депресивних регіонах, а також покращувати інфраструктуру цієї  місцевості.

 Зважаючи на теперішній стан економіки України, та сільських місцевостей зокрема – така світова практика по розміщенню мережі корпоративних підприємств, або ж окремих підприємств може значно допомогти їй. Це дасть змогу одним пострілом вбити багатьох зайців: забезпечити людей роботою, підвищити якість життя окремих територій, покращити інфраструктуру деяких регіонів, вирішити соціально-демографічні проблеми відтоку населення у міста та призупинити процес старіння нації у сільських місцевостях.  Окремі підприємства вже працюють по території України. І хоча вони є дочірніми компаніями закордонних корпорацій все ж позитивний ефект від їх існування помітний. Це такі підприємства, як «Торчин», Техноком (Мівіна), Навігатор корпорейшн (повний цикл виробництва електроніки), Пан Курчак. Багато із таких створюються на основі старих радянських підприємств. Тут потрібна допомога держави, котра допоможе: знизить податки або ж зніме їх на кілька років, підведе комунікації до потрібного місце, спростить юридичну сторону, прокладе автошляхи. А територій де б ми могли побудувати підприємство більш, ніж досить – периферійні території всієї України потребують економічного розвитку. Якщо взяти до уваги нашу область, то ми могли б використати її сільськогосподарську спрямованість та надлишок трудових ресурсів і виготовляти консервовані овочі, сухі пайки, чіпси, морозиво, заморожені ягоди, дитяче харчування, склотару або ж вироби із пластмаси. Ближче до обласного центру можна було б відкрити підприємства по виробництві електроприладів. Цьому сприяє також близьке розміщення до кордону з країнами ЄС. Це дало б змогу розвантажити міста та покращити стан периферії, повернути її до життя.