3 листопада о 18:00Вебінар: Використання онлайн-тестів під час дистанційного навчання

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК з предмету “ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ” “Підвищення ефективності процесу навчання історії на основі використання інформаційно - комп’ютерних технологі

Про матеріал
Сучасне інформаційне суспільство ставить перед викладачем завдання підготовки випускників, здатних: - гнучко адаптуватися в змінних життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи необхідних знань, уміло застосовуючи їх на практиці для вирішення всіляких виникаючих проблем, аби впродовж всього життя мати можливість знайти в ньому своє місце; - самостійно критично мислити, уміти бачити проблеми, що виникають в реальній дійсності, і шукати шляхи раціонального їх рішення, використовуючи сучасні технології; - чітко усвідомлювати, де і яким чином набуті знання можна застосувати в дійсності; бути здатними генерувати нові ідеї, творчо мислити; - грамотно працювати з інформацією (уміти збирати необхідні для вирішення певної проблеми факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами рішення, встановлювати закономірності, робити аргументовані висновки, застосовувати отримані висновки для виявлення і вирішення нових проблем); - бути комунікабельними з представниками різних соціальних груп, запобігати будь-яким конфліктам; - дотримуватись норм моральності, розвивати власний інтелект, підвищувати культурний рівень. При цьому комп'ютер використовується на всіх етапах навчання: - як джерело навчальної інформації, частково або повністю замінюючи викладача при поясненні нового учбового матеріалу, повторенні і закріпленні вивченого; - як тренажер в процесі формування навчальних умінь і навичок; - як наочний посібник якісно нового рівня для організації активної навчально-пізнавальної діяльності; - як індивідуальний інформаційний простір для організації дослідницької роботи, самопідготовки і індивідуальної роботи; - як засіб діагностики пропусків і корекції знань і умінь ; - для здійснення дистанційного навчання з учнями. Завдяки використанню комп’ютерних технологій на уроках історії підвищується навчально-пізнавальна діяльність учнів, заощаджується час, з’являється можливість організації самоосвіти учнів і науково-дослідницької діяльності. Звідси провідною педагогічною ідеєю досвіду використання ПК на уроках історії є концепція інтерактивного навчання на основі впровадження інформаційних технологій, оскільки засоби мультимедіа здатні «відгукуватися» на дії учня і викладача, «вступати» з ним в діалог. Доступність досвіду полягає в тому, що існує досить багато засобів мультимедіа з історії, тому викладач має можливість в контексті вивчення всесвітньої історії їх використовувати і тим самим підвищувати інтерес до історії, оптимально будувати учбовий процес. Трудність у використанні ПК на уроках історії полягає у відборі матеріалу для кожного уроку, в необхідності навчання учнів новому для них виду діяльності. Новизна досвіду використання інформаційних технологій на уроках історії - в комбінації відомих методик і в удосконаленні деяких сторін процесу навчання, в тому, що він дозволяє побачити шляхи підвищення ефективності викладання історії методом включення інформаційних технологій в кожний урок і в позакласну діяльність. В цілому досвід носить репродуктивно-раціоналізаторський характер. .
Перегляд файлу

ЗМІСТ

 

ПЕРЕДМОВА…………………………………………………

3

РОЗДІЛ 1  Основні технології  використання комп’ютера на уроках історії……………………………………………...

 

8

1.1.Використання  на  уроці  компакт-дисків. ……………..

13

1.2.Уроки-практикуми на основі використання інформаційних технологій…………………………………..

 

15

1.3 Використання  флеш-фільмів……………………………

25

1.4 Мультимедійні карти……………………………………

28

1.5 Тести і тренажери ………………………………………

29

РОЗДІЛ  2.  Технологія      створення    і          ефективного використання  мультимедійних презентацій на уроках історії…………………………………………………………

 

 

31

2.1.Технологічні основи по  створенню презентації……....

31

2.2 Специфіка використання мультимедійних презентацій на уроках  історії  ……………………………………………

 

44

2.3 Складання електронних презентацій учнями - один з видів домашнього завдання…………………………………

 

55

2.4.Використання комп’ютерних технологій  у проектній діяльності учнів………………………………………………

 

58

ВИСНОВОК…………………………………………………

63

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………….

65

 

 

 Передмова

        Сучасне інформаційне суспільство ставить перед  викладачем завдання підготовки випускників, здатних:

- гнучко адаптуватися в змінних життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи  необхідних  знань,  уміло  застосовуючи  їх  на практиці  для  вирішення  всіляких  виникаючих  проблем,  аби  впродовж  всього  життя  мати    можливість знайти в ньому своє місце;

-    самостійно  критично  мислити,  уміти  бачити  проблеми, що виникають  в реальній   дійсності, і шукати шляхи раціонального їх рішення, використовуючи сучасні  технології;

-  чітко    усвідомлювати,  де і  яким чином набуті  знання можна  застосувати  в  дійсності;  бути  здатними генерувати нові ідеї, творчо мислити;

-  грамотно  працювати  з  інформацією  (уміти  збирати  необхідні  для вирішення  певної  проблеми  факти,  аналізувати  їх,  висувати  гіпотези вирішення  проблем,  робити  необхідні  узагальнення,  зіставлення  з аналогічними  або  альтернативними  варіантами  рішення,  встановлювати закономірності,  робити  аргументовані  висновки,  застосовувати  отримані висновки для виявлення і  вирішення нових проблем);

-  бути комунікабельними з представниками різних соціальних груп, запобігати будь-яким конфліктам;

-  дотримуватись норм моральності, розвивати власний інтелект, підвищувати культурний рівень.

        При цьому комп'ютер  використовується  на всіх етапах навчання:

- як джерело  навчальної  інформації, частково або повністю  замінюючи  викладача  при  поясненні  нового  учбового  матеріалу,  повторенні  і  закріпленні вивченого;

- як тренажер в процесі формування навчальних умінь  і  навичок;      

-  як  наочний  посібник  якісно  нового  рівня  для  організації активної  навчально-пізнавальної діяльності;

-  як  індивідуальний  інформаційний  простір  для  організації дослідницької роботи, самопідготовки і індивідуальної роботи;

-  як засіб діагностики пропусків і корекції знань і умінь ;

-  для здійснення дистанційного навчання з учнями.

       Завдяки використанню комп’ютерних технологій на уроках історії підвищується навчально-пізнавальна  діяльність учнів, заощаджується час, з’являється можливість організації самоосвіти учнів і  науково-дослідницької діяльності.

       Звідси  провідною  педагогічною  ідеєю  досвіду  використання ПК на уроках історії є  концепція  інтерактивного навчання   на основі впровадження інформаційних технологій, оскільки засоби мультимедіа здатні «відгукуватися» на дії учня і викладача, «вступати» з ним в діалог.

      Доступність  досвіду  полягає  в  тому,  що  існує  досить  багато засобів мультимедіа з історії, тому  викладач має можливість   в контексті вивчення  всесвітньої історії  їх використовувати і  тим самим підвищувати інтерес до історії, оптимально будувати учбовий процес.

       Трудність у використанні  ПК на уроках історії полягає у  відборі матеріалу  для  кожного  уроку,  в необхідності навчання учнів новому для них виду діяльності.

       Новизна  досвіду  використання інформаційних технологій на уроках історії - в  комбінації  відомих  методик  і  в удосконаленні    деяких  сторін  процесу  навчання, в  тому,  що  він  дозволяє побачити шляхи підвищення ефективності   викладання історії методом включення  інформаційних  технологій  в  кожний  урок  і  в  позакласну діяльність. В цілому досвід носить репродуктивно-раціоналізаторський характер.

.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1          Основні технології  використання

                            комп’ютера на уроках історії.

      Як може викладач використовувати персональний комп'ютер в своїй роботі?

 

 

 

 

 
 
 
     Які найбільш доступні форми застосування комп'ютера на уроках учнями?

 

 

 

 

 

 

 

 

    Як працюють ці форми в поєднанні?

       Основною  метою використання цих форм викладачем і учнем  є визначення  шляхів підвищення  ефективності  навчання  історії  на основі  широкого  впровадження інформаційних технологій.

        Для реалізації цієї мети необхідно в першу чергу поставити перед собою наступні завдання:

- розвиток навчально-інформаційних навиків учнів;

- підвищення    рівня    знань    учнів   за   рахунок   забезпечення

індивідуального просування  і застосування активних методів навчання;

- розширення історичного кругозору за рахунок включення у вивчення     історичних процесів документального матеріалу, відеоматеріалів,   ресурсів мережі Інтернет.

- виховання інформаційної  культури.

       Далі слід намітити шляхи реалізації концепції:

- ввести  мультимедійні засоби в  перспективне  планування методом виділення спеціального розділу в тематичному плані ;

- визначити  мету  завдання, зміст діяльності по темі ;

- спрогнозувати результат навчання ;

-  згідно з віком учнів визначити види діяльності в урочний і позаурочний час.

      За  результатами  цієї  компетенції  розробити    програму    роботи  на уроках історії із застосуванням комп'ютерних технологій, а саме:                                                                              

- проведення уроків з використанням медіаресурсів;

- організація роботи зі створення учнівських презентацій;

- здійснення  підсумкового і поточного контролю за якістю знань  учнів;

- організація проектної діяльності учнів;

- організація самостійної роботи учнів з різних напрямів в урочний і позаурочний час.

       Включаючи використання комп'ютерних технологій  в  тематичний план з історії, передбачити наступні види діяльності:                                             

- знайомство   з   історичними    подіями  за  допомогою  відеофрагментів, фотографій;                                             - вивчення      історії       культури     шляхом       показу  репродукцій  картин художників,  «відвідування» найбільших музеїв світу;

- вивчення    нового    матеріалу    й  узагальнення     на   основі демонстрації  графічного матеріалу (таблиці, схеми);

- робота з картою, яка  передбачає «пожвавлення» уроку;

- «занурення»   за   допомогою   відеоматеріалів   в  історичний  простір і  історичний час;

- активізація  діяльності учнів  з  різними  типами  сприйняття  шляхом прослуховування    різного  роду      аудіозаписів,  перегляду  відеофрагментів, одночасного  прочитання і прослуховування.

        Комп'ютер при цьому не лише заповнює недостатність інформації,  але і дає можливість  стати  учасником   різного роду   олімпіад,  вікторин,  конкурсів,  брати участь в творчих  проектах.                              

        Далі    потрібно    визначити  інформаційно-комунікативні  засоби  навчання. Вони включають:

 -  мультимедійні навчальні програми і електронні підручники з курсу загальної історії, які  забезпечують  додаткові умови при вивченні окремих тем і розділів стандарту і  надають технічну можливість побудувати систему поточного і  підсумкового контролю рівня підготовки учнів;

 - електронні бібліотеки з курсу історії, які  включають комплекс інформаційно-довідкових матеріалів, об’єднаних  єдиною системою навігації і орієнтованих на різні види пізнавальної діяльності, у тому числі дослідницьку і проектну. До складу електронних бібліотек входять тематичні бази даних, фрагменти історичних джерел і  текстів, фотографії, анімації, таблиці, схеми, діаграми, графіки, ілюстрації, аудио- і відео матеріали;

  - електронні бази даних для створення тематичних і підсумкових  різнорівневих тренувальних і перевірочних матеріалів для фронтальної і  індивідуальної роботи. Ці програмні продукти включають комплекс завдань з історії і системи комплектування тематичних і підсумкових робіт з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, ігрові комп'ютерні програми. Вони використовуються для позакласної роботи.

 

  1.        Використання  на  уроці  компакт-дисків.

       Сьогодні однією  з  найбільш  зручних  форм  використання  інформаційних технологій  є  застосування  на  уроці  компакт-дисків. Особливість  їх  в наявності великої  кількості  анімованих історичних  карт,  використанні  відеофрагментів,  таблиць,  схем,  досить зручної  системи  навігації.  Це  дозволяє  відтворити  на  уроці  атмосферу історичної  епохи,  підвищує  інтерес  учнів  до  історичних процесів, що  зрештою  впливає на  якість знань.

        При цьому урок передбачає декілька стадій у вивченні  матеріалу:

а) Інформаційна  стадія, в процесі  якої  учневі пропонуються готові історичні поняття, і без якої  ми  не  мислимо навчання дослідницьким    навикам,    бо,   на   думку  Л. С.  Виготського,  усвідомлення проходить  через  ворота  наукових  понять. На  цьому  етапі  у  учня  формується  понятійний   апарат.

б) Мотиваційна стадія.  Її головне завдання – залучення до процесу навчання, до сприйняття    учнем  навчального  завдання.  Велику  роль  ми  відводимо    тут проблемним  питанням,  логічним  завданням,  завданням  на  порівняння  текстів, роботі з картами, документами, таблицями.

в) Діалогічна  стадія.  Вона  будується  на  висловлюванні  думок,  діалозі, на роботи  в  групах. Включає пошук компромісів, формування висновків, узагальнень.

г) Проектна  стадія передбачає  групову  проектно-дослідницьку роботу. Ця стадія передбачає мінімальну роль викладача.

         Відбір методів навчання на уроці також відповідає даним завданням і передбачає активну позицію учня. (Урок часто супроводжується презентацією,  підготовленою    викладачем  спільно  з учнями.)

 

 

 

1.2. Уроки-практикуми на основі використання  інформаційних  технологій

 

         Для підвищення пізнавального інтересу, створення умов для формування навчальної мотивації слід враховувати наступні чинники: активні методи навчання, створення проблемної ситуації, емоційне забарвлення.

 1.  Необхідна умова для створення інтересу в учнів  до  навчання  і  до  самої  навчальної  діяльності    це можливість  проявити  в навчанні  самостійність  і  ініціативність.  Чим  активніші  методи  навчання,  тим  легше  зацікавити  ними учнів.  Основний  засіб  виховання  стійкого  інтересу  до  навчання    використання таких питань і завдань, вирішення яких вимагає від учнів  активної  пошукової  діяльності  із застосуванням  мультимедійних технологій,  аудіопідручників, ресурсів Інтернету, тематичних компакт-дисків.

2. Велику роль у формуванні інтересу до навчання грає створення  проблемної  ситуації. Стикаючись з труднощами, учні переконуються в необхідності здобуття нових знань, застосуванні старих в новій ситуації. Цікава лише та робота,   яка  вимагає  постійної  напруги.  Легкий  матеріал  не  викликає  інтересу. Проте складність навчального матеріалу і навчального завдання підвищує інтерес до роботи лише тоді, коли ця робота посильна для учня. Саме  тому  необхідно  навчити  його  користуватися наявними  ресурсами, допомогти набути  необхідні  навчально-інформаційні  навики.

3.  Емоційне забарвлення  досягається за рахунок включення в процес навчання незабутніх  епізодів  історичного  минулого  в поєднанні з  живим  словом викладача.  Активну  пошукову  діяльність,  наприклад,    можна  організувати  за матеріалами Великої  енциклопедії  Кирила  і  Мефодія  (ВЕКМ).

            Наприклад , звертаємо  увагу  учнів  на  термін  «хроніка»  і  просимо  пояснити  його  за допомогою  «Словника»  ВЕКМ. Учні  знаходять  роз'яснення  в  «Тлумачному  словнику іноземних  слів  Л.П.Крилова»  ВЕКМ.  У ході роботи  з  матеріалами енциклопедії пропонуємо їм скласти конспект  (хронологічний – оцінка «добре» (7-9 б.), синхронічний, – оцінка «відмінно» (10-12 б.)).

 

 

Хронологічний  конспект

 

«Головні події  Першої світової  війни 1914-1918 рр.»

 

Хід військових дій, головні битви

Західний фронт

Східний фронт

Інші фронти

 

 

 

Синхронічний  конспект

 

«Головні події  Першої світової війни  1914-1918 рр.»

 

Хід військових дій, головні битви

Дати

 

Західний фронт

 

Східний фронт

Інші фронти

 

       На уроці учні можуть працювати за будь-якою  стандартною інтерактивною формою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Викладач виконує роль  консультанта, направляє,  корегує навчальну діяльність  учнів. В ролі консультантів інколи можуть виступати  найбільш підготовлені учні.

 

 

 

 

 

 

 

 

        З цією метою даються індивідуальні завдання:

Словник

Персоналії

Військові операції

Документи

Пояснення

термінів

(за вибором учня)

 

Учасники

подій 

(коротка

історична

довідка)

 

Детальний опис   або  складання

художньо -

графічного

конспекту

Внутрішня

характеристика

документа

 

 

   Для  організації діалогічної стадії уроку, заохочування до висловлювання думок, слід передбачити роботу в  групах. Вона  включає  пошук  компромісів,  формування  висновків,  узагальнень   на основі представлених на екрані мультимедійного проектору різних точок зору на одну і ту ж проблему. Наприклад, даються три  точки зору на початок і основні етапи Громадянської війни в Росії 1917-1922 рр. і питання для обговорення. (3 слайди представлено таблицями, а 4-й треба створити і висловити в ньому свою позицію ):

  1. СЛАЙД          «По Олександру Данилову.»

Терміни

Події

25 жовтня 1917 р. – травень 1918 г

 

Початок  озброєного  цивільного протистояння.  «Обмежена війна»  -  виступи    Краснова  під Петроградом,  Каледіна  на  Доні, Дутова на Уралі.

Травень – листопад 1918 р.

 

Початок  повномасштабної  війни:  виступ Чехословацького  корпусу, Добровольчої  і  Донської  армій. Десанти:  Англії    в  Мурманську,

Архангельську, Баку, Мерве;

Туреччині  -  в  Карсті  і  Батумі; 

Франції  -   в Одесі і Севастополі.

Листопад 1918г. – весна 1919 р.

 

Посилення  військового  протистояння червоних  і  білих.  Військові  операції військ  Колчака,  Денікіна,  Краснова, Юденіча,  Семенова. 

Чисельність армійських  частин  Антанти  в  Росії досягає 200 тисяч чоловік.

Весна – кінець 1919 р

 

Війна з Польщею.                                   Розгром армії Врангеля.

1920 – 1922 рр.

 

Перемоги  червоних  в  Середній  Азії, Закавказзі,  на  Далекому  Сході. Завершення громадянської війни.

 

Питання для обговорення:

-   Який   авторський   підхід   до  аналізованої  події: до  початку, до етапів громадянської війни? Аргументуйте відповідь.

  1. СЛАЙД            «По Юрієві Полякову .»

Терміни

 

Події

 

Лютий – березень 1917р.

 

Повалення  самодержавства,  розкол суспільства.

Березень – жовтень 1917р.

 

Загострення  протистояння  в суспільстві,  посилення  психології Громадянської війни.

Жовтень 1917 р. – березень 1918 р.

 

Скидання  Тимчасового  уряду, встановлення  радянської  влади, поширення озброєної боротьби

Березень – червень 1918р.

 

Ескалація  насильства,  терор  з обох боків, формування білих і червоних озброєних сил.

Літо 1918 р. – кінець 1920 р.

 

Запеклі  бої  між регулярними  військами,  у тому числі іноземними,  мілітаризація економіки.

1921 – 1922 рр.

 

Загасання  бойових  дій,  їх локалізація і повне припинення

 

 

Питання для обговорення:

-  Який  авторський  підхід  до   аналізованої   події:   до  початку,  до  етапів громадянської війни? Аргументуйте відповідь.

 3. СЛАЙД                   «В радянській історіографії .»

Терміни

 

Події

 

Травень – листопад 1918 р.

 

Етап  бойових  дій.  Заколот  чехословацького корпусу, підтриманий внутрішньою контрреволюцією. Головний фронт – Східний.

 

Листопад 1918 – весна 1919 р.

Розширення  інтервенції.  Головний Фронт –  Південний.

 

Березень 1919 – березень 1920 р.

 

Вирішальний  період  війни.  Весною головний  фронт    Східний  (Колчак); літом-восени    Південний  (Денікін).

Буржуазно-монархічні  ідеї  білих не  змогли  залучити  селян до боротьби. Відсутність єдності в білому русі.

 

Весна – осінь

1920 р.

 

25.04-18.10.1920г    радянсько-польська війна  (відсіч  інтервентам  і  спроба вести  революційну  війну). Осінь  – розгром  військ  Врангеля  в  Криму.

Головний  підсумок  цього  періоду  – закінчення  інтервенції  і  громадянської війни.  Проте  громадянська  війна  на

околицях  країни  продовжувалася  до кінця 1922г.

 

Питання для обговорення.                                         

 - Який    підхід   істориків   до   аналізованої   події:  до  початку,  до  етапів громадянської війни? Аргументуйте відповідь.

         Виникає  діалог, і народжуються нові аргументи в аналізі події.

         При використанні  диференційованого  підходу,  складається  система  завдань, орієнтованих  на  три  рівні  пізнавальної  діяльності.  Вибір  рівнів визначається  як  пізнавальними  можливостями  учня,  так і  метою навчання.

        Відтворюючий  рівень  передбачає  виписки  основних  понять, визначень, висновків, відповідей на поставлені питання, що вимагають уточнення і переказу  тексту,  пізнання  в  ньому  вивчених  фактів,  подій,  явищ, заповнення за зразком таблиці, схеми. У процесі колективної  роботи над документом учні складають простий план, орієнтуючись   на   текст.

       На  перетворюючому  рівні  питання  і  завдання  можуть  включати  розповідь учнем  змісту  документа,  що супроводжується  аналізом  тексту,  виділенням  в  ньому основної  ідеї,  синтезом  положень  джерела  з  іншим  теоретичним матеріалом (самостійний відбір, угрупування фактів, ідей і залучення їх учнем  для  розкриття  теми, що вивчається );  складання  розгорнутого  плану,  тез,  конспекту,  текстових  таблиць,  схем,  підготовку  невеликих  рефератів, доповідей.

       На  творчо-пошуковому  рівні  пропонуються  пізнавальні  завдання, що вимагають  осмислення  і  зіставлення  точок  зору,  положень  декількох документів; виявлення ліній порівняння таблиць, логічних ланцюжків; застосування теоретичних  положень  для  доказу,  аргументації  своєї  точки зору,  обговорювання  дискусійних  проблем;  посильної  пошукової  діяльності: збір  матеріалу,  його  аналіз,  систематизація і підготовка творчих вигадувань.

         Урок-практикум проводиться з метою показати, що історичний документ  – головне  джерело  історичних  знань,  навчити  учнів  працювати  з  ним.

          Нетрадиційна форма  уроку  дає  ряд  переваг,  як  для  учня,  так і  для викладача.  Суть  їх  полягає  в  наступному:  електронна  форма  документів знижує  психологічну  напругу,  викликану  умовами  роботи  з  новим джерелом, навіть в деякому розумінні розслаблює учня, і він приступає до роботи  в  спокійному і  урівноваженому  стані,  ніж  під час  звичайного практикуму. Викладач,  зі свого боку,  під час практикуму  лише направляє учнів,  допомагаючи  їм  формулювати  відповіді  на  поставлені  на початку  уроку питання.  Таким чином,  відбувається  значна  економія  фізичних  і душевних  сил,  а  так само  часу,  як  з боку  викладача,  так і  з боку учня.

 

1.3   Використання  флеш-фільмів

        Флеш-фільми дозволяють нам реально побачити ті або інші події, відчути свою причетність, поринути в епоху,  уявити подію, що відбувається. Особливо корисні флеш-фільми на уроках історії при вивченні військових битв, оскільки вони дозволяють учням побачити розташування сил супротивника перед битвою, хід битви та її підсумки. Просто на словах або за допомогою схеми, що виконана крейдою на дошці, це представити набагато складніше, тому такий вид роботи не дає повного розуміння подій, що відбуваються.

        Історія - одна з найзагадковіших наук. Розгадати її загадки допомагають першоджерела. Раніше для цієї мети я використовувала письмові джерела, які вивчала сама, а потім пояснювала їх учням Зараз це завдання вирішується набагато простіше і цікавіше. В моєму розпорядженні є відеотека науково-популярних, дослідницьких фільмів про найцікавіші події історії. Фільми і ролики я знайшла в Інтернеті, найбільш важливі для уроків записала на диски і об’єднала за темами:

1. Лютнева  революція 1917 року

2. Радянсько-фінська війна

3. Велика Вітчизняна війна і ін.

        Наприклад, що ми знаємо про радянсько-фінську війну, про яку в підручниках написано рівно півсторінки? Адже це була справжня катастрофа для радянської армії за всю історію Радянського Союзу. Як ми, велика на той момент держава, не могли так довго впоратися з маленькою Фінляндією, яка до цього ні в яких військових конфліктах не приймала участь? Чому ми втратили тисячі солдатів убитими і обмороженими, 120 разів штурмували лінію Маннергейма і все безрезультатно?

       Короткий фільм, заснований на достовірних джерелах, в надзвичайно цікавій формі розкриває все це. З'ясовується, що свою захисну лінію від можливої агресії Радянського Союзу фіни будували з 1921 року за зразком Великої  Китайської стіни, яку, як писали давні історики, узяти штурмом практично неможливо. Єдиний варіант - голодний мор. Наше керівництво, вочевидь, нічого цього не знало, інакше б не планувало захопити Фінляндію за два тижні. Все це ретельним чином приховувалося.  Збереглися залишки цієї лінії, і історики вивчають, за яким принципом вона була побудована. Я навела лише один приклад використання фільму на уроці. Результат очевидний: в підсумковій перевірочній роботі з цієї теми всі учні, як один, незалежно від їх здібностей, чітко виклали хід подій, наслідки фінської війни та її значення для СРСР.

 

 

 

1.4   Мультимедійні карти

        Історичні карти минулих років, на мій погляд, віджили свій вік. Вони створюють постійні проблеми: зберігання, переміщення, розміщення і тому подібне. Їм на зміну прийшли інтерактивні карти, більш яскраві, образні. Вони не замінні в столітті інформаційних технологій.

        Я маю в своєму розпорядженні невелику базу інтерактивних карт із всесвітньої історії. Їх складання - це робота на майбутні 2-3 роки.

         Чим вони привабливі для викладача історії? Такі карти зручні у використанні і в поєднанні з інтерактивною дошкою розширюють можливості роботи з ними. Учні мають можливість малювати на карті, розміщувати і пересувати написи, заздалегідь підготовлені викладачем, можуть робити позначки, показувати стрілками шляхи переміщення військ і т. ін.

 

 

 

 

1.5  Тести і тренажери

        Для кращого засвоєння матеріалу і контролю знань на своїх уроках я використовую різного роду тести і тренажери. Це можуть бути тести, складені викладачем в програмах Word або PowerPoint, або готові варіанти тестів, яких дуже багато зараз в мережі Інтернет. Тести можуть бути простими, у вигляді текстів, і передбачати декілька варіантів, з яких потрібно вибрати правильний. Також вони можуть бути представлені в вигляді картинок, зображень, фотографій.

       Способи роботи з тестами також всілякі – фронтальне опитування, індивідуальне опитування, самостійна робота з тестами. Після чого на екран виводяться правильні відповіді.

       Тренажери також містять завдання, що дозволяють організувати фронтальну, групову та індивідуальну роботу учнів на уроці і вдома, провести моніторинг вивченого матеріалу. 

       Наприклад, при первинному контролі учням пропонуються питання. У разі невдалої відповіді учнів створена презентація дає їм можливість повернутися в потрібний фрагмент уроку, де є необхідна інформація для відповіді. В своїй діяльності я використовую тренажери для підготовки до ЗНО  з історії. Дані тренажери наближені до реальних варіантів завдань ЗНО, містять таку ж кількість завдань типу А, В і С. Учні читають інструкцію, виконують увесь тест, потім натискують на функцію «Перевірити», і йде обробка результатів. Учень отримує розгорнутий аналіз виконаних завдань і може побачити, як він відповів,  як повинний був відповісти. У кінці дається загальна кількість правильно виконаних завдань і оцінка.

       Таким чином, якщо в учня виникли труднощі з тим або іншим питанням, то він в будь-який момент може повернутися до теорії і ще раз вивчити матеріал.

       Такі завдання можна виконувати як з усією групою, так і з окремим учнем. Тренажери дозволяють ефективніше підготувати учнів  до заліку, ДПА або  ЗНО з історії.

 

 

Розділ 2.    Технологія  створення і   ефективного використання  мультимедійних презентацій на уроках історії

 

 2.1. Технологічні основи по  створенню презентації

         Проблема  оптимізації  навчання  історії  ускладнюється концентричною системою побудови курсу. Враховуючи невелику кількість годин на  викладання  історії,  стає  зрозумілим, що  вивчити різні історичні періоди можна лише нашвидку. Після школи деякі учні забувають фактичний матеріал, тому засвоїти історію на проблемному рівні досить складно.

         Підвищити  інтерес  до  предмету  і  ефективність навчання   можна  шляхом створення мультимедійних  презентацій.

         Підготовка презентацій – серйозний, творчий процес, кожний елемент якого має бути продуманим і осмисленим з точки зору сприйняття його учнями. На підготовку однієї презентації до конкретного уроку з використанням засобів анімації, графіки, аудіозасобів, фрагментів  мультимедійних енциклопедій необхідно витратити 2-2,5 години. Проте готова продукція дозволяє відмовитися від усіх останніх видів наочності і максимально зосередити увагу викладача на ході уроку, оскільки управління програмою зводиться до простого натиснення на ліву клавішу миші.

        Програма PowerPoint дає можливість використовувати на уроці карти, малюнки, портрети історичних діячів, відеофрагменти, діаграми.

        Стійкий інтерес, який проявляють в цьому випадку учні, пояснюється наступними причинами:

-  незвичністю пропозиції, яка само по собі приваблива;

-  необхідністю  роботи   з   комп'ютером,   без   якого   не можна створити  презентацію;

- можливістю використовувати широке інформаційне поле, в тому числі і  Інтернет:

-  публічністю  захисту: робота буде оцінена не лише викладачем. 

- можливістю використання дизайну;

- для учнів, що захоплюються  комп'ютерними технологіями, з'являється   хороша можливість застосувати свої знання і уміння в іншій галузі знань.

       Презентації можна створювати для підведення підсумків вивченого, для засвоєння нового матеріалу. За допомогою медіа-ресурсів «конструюються» уроки, готуються контрольні тести. Презентація дозволяє мені, як викладачеві історії, ілюструвати свою розповідь. Презентація може стати не зовсім звичайною формою підготовки домашнього завдання. При підготовці презентації учень повинен провести велику дослідницьку роботу, використати значну кількість джерел інформації, що дозволить йому уникнути шаблонів і перетворити роботу на продукт індивідуальної творчості. Учень при створенні кожного слайду стає  комп'ютерним художником (слайд має бути красивим і відображати внутрішнє відношення до питання, що викладається). Даний вид навчальної діяльності дозволяє розвивати у учня логічне мислення, формує уміння і навики використання ПК на уроці.

        Для  створення презентацій  учні об'єднуються у малі групи, що дає можливість співпрацювати. При створенні таких груп, звичайно ж, враховується рівень   загальноосвітньої    підготовки    учнів     з     історії    і  інформатики,  взаємні симпатії  і  антипатії  дітей.  Що стосується ролей, то вони можуть бути наступними: 

 1. Головний редактор – розподіляє роботу, здійснює контроль за процесом створення презентації

2. Текстовий редактор  підбирає, редагує текст, складає текстові файли. програми EXEL – створює діаграми, графіки, таблиці.       

4. Редактор програми PowerPoint – вставляє в текстові файли звук, фото, відеофрагменти

         Перший етап - кожен учень здійснює пошук інформації в різних джерелах за  своїм  «профілем». Головний  редактор вивчає  можливості інформаційного середовища для пошуку необхідної інформації або отримує консультацію  у викладачів  історії і інформатики

         Наступний  етап    визначення  теми, мети  і  прогноз результатів діяльності  дітей.

         Тема  визначається  викладачем.

         Будь-яка  робота  починається  з оголошення мети.

         Так, наприклад, при вивченні теми «Друга світова війна» я запропонувала дітям підготувати презентацію для уроку  вивчення  нового матеріалу. Конкретне питання – «Великі битви Другої світової війни». Для цього учням необхідно знати основні події Другої світової війни, вміти самостійно  здійснювати пошук інформації за різними джерелами, аналізувати і відбирати головне, грамотно і лаконічно  висловлювати думку, фіксуючи її в тексті файлу, формувати власну   позицію.

        При вивченні  питання «Великі битви»  учні звертаються до причин того або іншого  явища в роки війни , до основних подій.

       В процесі  роботи діти  вчаться  співпрацювати,  зосереджуватися,  порівнювати свої  знання  і  вміння   зі  знаннями  і  вміннями  товаришів,  погоджувати свої дії, творити.

        Я рекомендую шукати інформацію в мультимедійних продуктах Інтернету. При цьому заохочую   учнів до пошуку власних джерел інформації.   

        Створення презентації передбачає обов’язкові вимоги до інформації, оформлення роботи, представлення роботи.

 

І.  Вимоги до інформації:  

1. Достовірність    інформація  повинна  відповідати  дійсності, бути правдивою.

2.  Повнота - джерело інформації  повинне відображати  всі  істотні сторони питання, що досліджується.

3. Обґрунтування    повідомлення  про  походження  інформації, важливої для правильного розуміння.

4. Відсутність невизначеності.

5. Сучасність джерела – інформація не має бути застарілою.

6. Надмірність    збирати  інформацію  слід  з  деяким  «надлишком», аби  мати  надалі  свободу  дій  і  бути  готовим  відповісти  на можливі питання під час  демонстрації роботи.

7.  Розумна  достатність     обмеження кількості використаних джерел в деталізації  питання. 

 

ІІ. Вимоги до тексту:

1.  Науковість    всі  положення,  визначення  і  висновки  мають  бути побудовані на науковій основі.

2.  Логічність    текстовий  матеріал  повинен  будуватися  так, щоб було видно логічний зв'язок між поняттями.

3.  Доступність     текст  має  бути  зрозумілим,  значення  нових  термінів необхідно пояснювати.

4.  Однозначність – єдине тлумачення тексту  різними учнями

5. Лаконічність    текстовий  виклад  повинен  бути  максимально коротким і не містити нічого зайвого.

6.  Завершеність     зміст  кожної  частини  текстової  інформації повинен бути логічно завершеним.

 

ІІІ. Вимоги до оформлення презентації в цілому:

1. Презентація має бути в достатньому об’єму (в середньому це 10 - 12 слайдів).

2.  Слайди  презентації  повинні   містити  не лише  текстову інформацію, але й можливі ілюстрації до теми.

3. Слайди мають бути в міру яскравими (переважно червоний, зелений, білий кольори).

4.  При  використанні  форм  і  ліній  небажані  «рвані»,  зламані лінії (бажані плавні лінії, відсутність прямих кутів).

5. Звукове оформлення (якщо воно необхідне) не має бути гучним.

Критерії оцінювання робіт:

1. Логічність у викладі навчального матеріалу.

2. Якість оформлення роботи.

3. Відповідність формі і змісту.

4. Помірність  мультимедійності презентації.

      Цікавою для учнів  є  робота  над     презентаціями -«конструкторами».

        В    цьому   випадку,    працюючи   над   презентацією,  учні  створюють  деякий  систематизований набір  ілюстрацій,   статистичних  даних,  описів,  підбирають  документи  до певної теми програми.  З отриманого матеріалу можна конструювати уроки  в різних групах по-різному

      Такі  завдання  можна  давати як демонстраційний матеріал для  повторення  вивченого,  як  випереджаюче  завдання при підготовці до нового уроку.

       Ці  завдання привабливі  тим, що результат роботи  можна  використовувати  при  вивченні співпадаючих тем (всесвітня історія + історія України, всесвітня історія + економічна географія, всесвітня історія + художня культура, всесвітня історія + правознавство…). Утворюється  тематична  база  даних  з  певної  теми програми.  Ця робота вважається презентацією, тому що діти представляють учнівській громадськості (групі)   оформлені    результати  своєї  праці, враховуючи при цьому всі вимоги  до мультимедійних проектів. Учні повинні вміти відповісти на питання, якщо вони виникнуть .

       PowerPoint дозволяє будь-якому викладачеві, що володіє навиками роботи в одній з програм Microsoft Office, стати розробником власного програмного продукту з навчального  предмету. В Інтернеті можна знайти готові презентації за різними  темами. Автори цих робіт –вчителі-практики. Природно, кожен вчитель по-своєму бачить урок, тому в готових версіях йому хочеться щось змінити. Це легко зробити за допомогою даної програми. Готова розробка легко модифікується під конкретні варіанти уроку. Викладач може додавати або пропускати слайди, наповнювати їх іншим pмістом (замінювати текст, малюнок, діаграму), використовувати традиційні прийоми роботи.                                                           

Для прикладу хочу запропонувати вам декілька слайдів  презентації до уроку всесвітньої історії по темі «Громадянська війна».

 

 

  

                                                            

 

      Як бачимо, презентація складається з ілюстрованого матеріалу, фактичних відомостей, оформлених у вигляді простого тексту, таблиць, опорних схем і графіків (що само по собі навчає учнів грамотно обробляти інформацію), практичних завдань, тестів, проблемних питань і так далі Наявність цих завдань показує, що подібні презентації ні в якому разі не зводяться до пасивного «розгляду картинок».По-перше, вони звільняють час викладача і, по-друге, полегшують завдання дітям, оскільки більшість з них, як ми знаємо, візуали за сприйняттям інформації.

          Для  учнів  така  робота   передбачає  повторення базових знань по темі,  самостійний пошук інформації, аналіз і синтез отриманих даних при створенні презентації, застосування на практиці отриманих знань.

 

2.2 Специфіка використання мультимедійних презентацій на уроках  історії 

          Отже, будь-які засоби навчання важливі не самі по собі, а лише як засоби, що допомагають засвоїти зміст уроку. Це означає, що урок з використанням таких засобів має бути звичним і зручним як для учнів так і для викладача.

         На такому уроці важлива кожна дрібниця: проектор, що незручно стоїть і затуляє 30% учнів екран, або часто змінюються  "декорації".

        Слайди презентації можуть замінити практично всі засоби навчання. Але якщо метою електронної презентації є заміна, наприклад, паперового плакату слайдами, то використати мультимедійної техніки в даному випадку не виправдане. Якщо ж необхідно на уроці використовувати декілька засобів в комплексі, якщо наявні таблиці, схеми, малюнки застаріли або не відповідають задуму викладача, то презентація - сучасне вирішення питання. Це доречно зокрема тому, що не відволікає увагу учня на технічні паузи: вивішування плаката, включення кодоскопу, відеомагнітофону і так далі Необхідно обмовитися, що позитивний ефект буде лише в тому випадку, якщо презентація застосовується не один раз, а систематично.

     Є позитивні і негативні сторони використання презентацій в порівнянні з наявними засобами навчання.

        Узагальнюючи  досвід складання і використання презентацій на уроках, можна дати ще декілька рекомендацій, щоб застерегти від невдач.

1.  Відеофільм рівнозначно може бути використаний і як самостійний засіб навчання, і як частина презентації. В той же час в електронній презентації зручніше використовувати невеликі відеофрагменти (не більше 4-5 хвилин). Відеофільм тривалістю в 20-30 хвилин краще включити до основної частини сценарію відеоуроку.

2.      Під час демонстрації таблиць, схем, плакатів їх доводиться замінювати, вивішувати, розміщувати, а це забирає час, тоді в нагоді стає презентація.

3.  Викладачі на уроках часто роздають учням завдання на картках. Така робота допомагає зосередитися і не переводити погляду з зошиту на екран. В даному разі проектувати завдання слайдом на екран недоцільно, а ось показати зразок - логічно. Тести проектувати на екран також нераціонально, як і записувати питання тестів на дошці. В даному випадку не йдеться про індивідуальну роботу учнів з комп'ютером. Такий вид роботи виправданий лише в поєднанні "машина - учень", тобто учень повинен знаходитися перед монітором.

4. Основним інструментом викладача на уроці залишається і, напевно, залишиться, класна дошка. Чи можна частину матеріалу, наприклад, в процесі пояснення перенести з дошки на слайди презентації? Якийсь матеріал - так, але все перенести в презентацію і  скасувавши дошку  не можливо, оскільки втрачається живе спілкування викладача з учнями. Хоча, роблячи записи на дошці, він теж може виступати лише констататором фактів, але зовнішня його позиція є активною, він вимушений вести живий діалог з учнями. Клацання миші робить викладача більш статичним.  Він не імпровізує на уроці, не хоче щось у ході пояснення уточнити, а учні ставлять питання: "Можна скопіювати презентацію і не записувати матеріал у зошит?".

5. Таким чином, застосування презентації на комбінованому уроці доцільне, але не завжди  і не кожному уроці.

6.  Звичайно, не можна урок історії зводити лише до спілкування з комп'ютером. Живе слово викладача - словесника ніколи не замінить машина, та і весь урок недоцільно будувати на роботі з комп'ютером.

7.     Спілкування з машиною не повинне займати більш 15- 20 хвилин уроку.

8.   Анімація не має бути дуже активною. Особливо небажані такі ефекти, як виліт, обертання, хвиля, поява тексту по буквах і так далі

9.   Вірші краще декламувати, ніж записувати на слайді презентації, проте невеликий епіграф або вислів дуже добре сприймається учнями в презентації.

10. «Отруйно» зелений колір заливки відволікає. Погано виглядає темний фон і фон, що містить активний малюнок.

 11.   Звуковий супровід не має бути надмірним, навіть якщо йде тиха фонова музика, вона створює зайвий шум і заважає поясненню викладача. Виключенням є відеофрагменти, які викладач не передбачає коментувати під час перегляду. Музичний фон добре діє на учнів під час виконання ними практичної роботи,  і тут не важливо, з якого джерела йде звук (це може бути і магнітофон).

            Принципи розробки і використання презентації:

1. Слайди презентації можна використовувати під час пояснення, закріплення або створення проблемної ситуації на уроці.

 2.   Необхідно так встановити техніку, щоб вона не заважала вільному пересуванню учнів і викладача, не перешкоджала роботі з класичною дошкою. Напевно, ідеальний варіант - наявність в класі інтерактивної дошки, але досвід роботи з нею ще не дуже великий і не може бути узагальнений сьогодні.

3. Відбір матеріалу для презентації повинен відповідати принципам науковості, доступності, наочності.

Тому на  уроці історії метою презентації може бути:

- актуалізація знань;

- супровід пояснення вчителем нового матеріалу;

- первинне закріплення знань;

- узагальнення і систематизація знань.

    Як це можливо реалізувати?

        Актуалізація знань частіше проходить у вигляді бесіди з учнями. Питання такої бесіди доцільно оформити в слайди, але не у вигляді простого тексту. Питання можуть бути представлені як невеликий відеоряд, малюнком із підручника, що вимагає коментарів, і так далі Згадуючи вивчений матеріал, можна привести 1-2 слайди з попередньої презентації (якщо така була), причому фон слайдів не слід різко змінювати, так краще спрацьовує асоціативна пам'ять. На деяких слайдах можуть бути розміщені підказки до відповідей, але не самі відповіді, оскільки втрачається ефект значущості відповідей самих учнів, а далі можна продовжувати бесіду в руслі "вгадай наступну слайд-відповідь".

        При поясненні нового матеріалу розширюються можливості самої презентації і її оформлення. Послідовність показу і логіка побудови залежать від змісту матеріалу,  особливостей сприйняття його учнями, індивідуальності викладача. Стиль може визначатися навіть взаємовідносинами учнів і викладача, але деякі загальні правила все ж таки можна виділити.

    По-перше, слайди бажано не перенавантажувати текстом. Краще розмістити короткі тези, дати, імена, терміни, які часто незрозумілі учням.

     По-друге, відібрані ілюстрації мають бути реаліс-тичними, масштабними, обговореними  заздалегідь.

     Найбільш важливий матеріал, що вимагає обов'язкового засвоєння, краще робити яскравим, оригінальним задля включення асоціативної зорової пам'яті. Викладачі знають, що такий матеріал потрібно пропонувати учням декілька разів і в різній формі. Тут слайди презентації незамінні.

     На уроці не обов'язково все пояснення  супроводжувати слайдами презентації.  Можна зробити записи на дошці (особливо якщо їх можуть зробити учні).

     При тривалому поясненні, особливо в групі з не сконцентрованою увагою, можна для релаксації включити відеофрагмент (не більше 1 хвилини), що супроводжується музикою. Він може і не нести дуже важливої інформації, але обов'язково має бути пов'язаним з темою уроку.

      Первинне закріплення частіше проходить у вигляді бесіди або під час  виконання завдань. У першому випадку матеріал, що пропонується для питань, може бути оформлений на слайдах презентації. Тут, окрім матеріалів до питань і самих питань, доречно показати результати відповідей учнів.

       Якщо презентація передбачена на всіх етапах уроку, то частини її краще відокремити різними фонами, але  стиль оформлення повинен сприйматися як єдине ціле. Тут важливо не перенавантажувати урок великою кількістю слайдів, не робити його  монотонним і одноманітним.

      Узагальненню і систематизації знань, як правило, відводиться окремий урок. Але немає сенсу його проводити з використанням електронної презентації, якщо при вивченні узагальнюючої теми (це як правило не менше 5 уроків) жодного разу не використовувався цей вид наочності. В акому випадку учні більше звертатимуть увагу на форму, а не на зміст уроку.

       У презентацію  для узагальнюючого уроку можна включити схеми, таблиці, діаграми. Використані раніше фрагменти слайдів презентації, можна перегрупувати з метою проведення порівняння або аналізу і представити учням.

       Для узагальнюючого уроку можна запропонувати підготувати захист мініпроекту по вивченій теми з використанням слайдів презентації.

          Таким чином, можу запропонувати  різноманітні варіанти (багато разів випробувала їх в своїй практиці) організації  презентацій на уроках історії:

1. Викладач пояснює тему з використанням презентації.

2.  Учні використовують фрагменти презентації при повторенні вивченого.

3.  Окремі слайди презентації зберігаються у вигляді малюнків, до яких даються різні завдання.

4.   Учні отримують готову презентацію і готують повідомлення по темі з використанням повної презентації або її частини.

5.  Учні отримують презентацію, в якій слайди перемішані. Завдання: вивчити матеріал і розташувати слайди в потрібному порядку.

6.  Учні отримують презентацію і питання, що стосуються лише невеликої частини теми. Завдання: знайти потрібні слайди і дати відповідь на питання

7.   Учні отримують презентацію і більш об’ємні питання. Завдання: доповніть презентацію матеріалом  інших джерел, дайте відповідь на питання.

8.   Учні отримують завдання по темі і теку з набором малюнків, причому в цьому наборі можуть бути зайві і непотрібні малюнки. Завдання: створити презентацію з даної теми з використанням необхідних малюнків, запропонованих викладачем, або додати свої. У кожний слайд, окрім малюнка, вставити невеликий текстовий фрагмент (тезу).

9.  Завдання: з великої презентації потрібно вибрати підтеми і створити декілька маленьких презентацій, за якими підготувати повідомлення.

10. Знайти додаткову інформацію про історичних осіб, події, авторів картин, що представлені в презентації.

       Творчий викладач завжди може застосувати нові технології в роботі з навчальним матеріалом.

 

 

 

 

2.3   Складання електронних презентацій учнями - один з видів домашнього завдання

       Викладачі часто дають учням завдання написати реферат. Найчастіше вони здають  неякісні роботи великого об'єму  (конспект 1-2 книг або матеріал  з Інтернету, що сканують, і який не завжди навіть форматується ..) Такий реферат, а особливо якщо здають відразу 5-10 рефератів, викладач не в змозі повноцінно перевірити і виправити помилки. Інколи реферат залишається не прочитаним, а лише "проглянутим" викладачем. Це ослаблює інтерес учнів до такого виду роботи і зменшує її результативність.

       Значно цікавішим є створення електронної презентації. Викладачем дається тема і пропонується створити презентацію не більше 5-7 слайдів, до цих слайдів треба додати відповідні коментарі. (На відміну від заведеного правила, коли презентація лише ілюструє доповідь по якійсь великій проведеній роботі, в даному випадку вона є головною метою роботи на уроці.)

       Умови  можуть бути такими: 2-3 фотографії або малюнок на слайді, мінімальний текст на слайді, основний текст, але також невеликого об'єму розмістити в коментарі. Оформлення на розсуд учня, але стиль можна обговорити з викладачем, особливо якщо той передбачає ввести підготовлену презентацію в основну частину уроку. Ці вимоги не мають бути жорсткими і повинні звучати лише у вигляді рекомендацій, аби не обмежувати фантазію учня.

       При цьому учні опановують одну з самих поширених зараз  програм PowerPoint, вчаться вибирати головне, концентрувати свою думку. Доповіді і реферати, які здають учні, як правило, не звучать на уроці через відсутність часу. Презентації ж можна включити в урок (у пояснення викладача), представити у вигляді візуального ряду при перевірці домашнього завдання, що займе небагато часу. З досвіду можу сказати, що учні із задоволенням переглядають на перерві нові презентації. Знаючи також, що робота учнів по складанню презентацій добре оцінюється, вони серйозніше відносяться до такого домашнього завдання.

       Ще одна явна користь від такого виду домашніх завдань. При створенні презентації викладачеві часто бракує цікавих матеріалів. Тому непогано було  б створити «банк»  зображень, анімацій, відео фрагментів. Учні могли б стати першими помічниками в цій роботі.

        Створюючи презентацію, учні удосконалюють усі види мовленевої діяльності і  перш за все - усну мову.

Виступ творця або творців презентації (якщо це колективна робота) має бути логічним, граматично вірним, правильно оформленим в мовному відношенні і таким, що відповідає  комунікативному завданню. Учні вчаться передавати інформацію, зміст якої не завжди відомий групі, і тоді вони можуть побачити стимул-реакцію на розповідь.. Відбувається не лише коментування написаного на слайді матеріалу, але й озвучування додаткової інформації, той, яка, як мовиться, залишилася за кадром.

          Інтелектуальний розвиток учнів – головна мета при створенні і захисті презентацій.

          Готуючи презентації по одній і тій же темі, учні в різних групах одного курсу підбирають різний за інформацією матеріал, користуються  різними джерелами. Вони по-різному і захищають презентації. Робота над презентацією розвиває в учнів уяву, творче мислення, самостійність і інші якості особистості.

 

2.4. Використання комп’ютерних технологій  у проектній діяльності учнів.

      Одним із засобів активізації  пізнавальної  діяльності  учнів,  розвитку  креативності  і підвищення ефективності навчання є проектний метод.

       Хочу поділитися досвідом  використання  комп'ютерних  технологій  в  проектній  діяльності дітей.  Підготовка  учнів  до  дослідницької  діяльності,  навчання  їх умінням  і  навикам  дослідницького  пошуку  дозволяють  підвищити ефективність  навчання,  оскільки    найміцніші  знання  добуваються самостійно,  в ході  власних  творчих  досліджень.  Використання інформаційних  технологій  дозволяє    створити  умови,  що сприяють саморозвитку  особистості  учня.  Кожного  навчального  року  я  проводжу дослідницьку  практику  з історії, яка дозволяє  трансформувати навчання  в  самонавчання і реально  запустити  механізм  саморозвитку. Основну мету  дослідницької  діяльності  на уроках   історії  я  бачу  в  тому,  щоб формувати  культуру  історичного  мислення,  тобто  здатність  учнів  з потоку інформації виділяти  події, описувати їх  аналітично і критично  оцінювати,  обґрунтовано  аналізувати  джерела,  застосовувати  свої  знання  і ціннісні  думки  в  новій  ситуації,  аргументувати  особисті  погляди.

     Звичайно, навчальне дослідження в минулому році проводилася як  додаткова робота в позаурочний час.

          Темою для дослідження став курс всесвітньої історії 1914-1945 років. На вибір було запропоновано більше  30  тем.  З  кожним  учнем  вони  обговорювалися,  доопрацьовувалися  питання дослідження.  Складно було донести до учнів ту історичну проблему, в якій він мав реалізуватися як дослідник. Моє завдання полягало в тому, щоб допомогти учневі зробити вибір, який би він вважав своїм. Я орієнтувала дітей на правильне використання джерела інформації, застосування комп’ютерних  технологій. В цьому дослідженні основними напрямами використання комп’ютерних технологій стали:   

- ресурси мережі Інтернет;

- обробка текстів, записів, числової і графічної інформації, карт;

- створення   презентації   із    звуковим    супроводом,   фото-    і відеомонтажем.

      Таким чином, опанування інформаційних  і  телекомунікаційних технологій, формування загально - навчальних  і загальнокультурних навиків роботи з інформацією    мета  сучасного  освітнього  процесу.

      Використання комп'ютерної техніки і інформаційних технологій значно підвищує  ефективність  процесу  навчання,  сприяє  інтенсифікації, індивідуалізації цього процесу,   розширює   інформаційний простір.

      Те,  що неможливо  зробити  за допомогою  традиційних  технологій  на  уроках  історії, можна  реалізувати  завдяки інформаційним  технологіям.  Одним словом, вони дозволяють оперувати  достатнім об'ємом інформації і працювати з великою швидкістю,    реалізовувати  можливість  кращого  засвоєння матеріалу,  оптимізують  навчальний процес,  посилюють  мотивацію учнів  до  навчальної  діяльності.

      Матеріал презентації з будь-якої теми має бути орієнтований на засвоєння загальнолюдських цінностей. Виховні цілі можуть бути різними: формування позитивного відношення до фактів культури; формування самостійності, здібності до вирішення проблем, пов'язаних з різними уявленнями підлітків про дружбу, кохання, субкультуру і так далі Учасники створення презентації при її захисті вчаться не лише комунікабельності, умінню спілкуватися один з одним, але і вчаться проявляти пошану і повагу до інших членів групи, до їх праці. В учнів виховується шанобливе відношення до чужої думки, до творця презентації. Вони  вчаться краще розуміти один одного, проявляти відчуття товариства і взаємопідтримки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

        З досвіду роботи можу сказати, що учні активно займаються проектною діяльністю, особливо у вигляді презентацій. Це викликає у них велику зацікавленість і результати завжди хороші.

        Таким чином, використання інформаційних технологій допомагає викладачеві підвищити інтерес учнів до предмету, що сприяє  позитивним змінам в навчанні, а саме:

• психологічно полегшує процес засвоєння учнями матеріалу ;

• збуджує живий інтерес до предмету пізнання;

• розширює загальний кругозір дітей;

• зростає рівень використання наочності на уроці;

• підвищується  інтерес до вивчення історії;

• повніше засвоюється теоретичний матеріал;

• діти вчаться добувати інформацію з усіляких джерел, обробляти її за допомогою комп'ютерних технологій;

• формується уміння коротко і чітко висловлювати свою позицію;

• підвищується продуктивність праці викладача і учнів на уроці та в позаурочний час.

          Безперечно, комп'ютер не вирішує всіх проблем, він залишається всього лише багатофункціональним технічним засобом навчання. Не менш важливі і сучасні педагогічні технології і інновації в процесі навчання, які дозволяють не просто "вкласти” в учня деякий запас знань, але, в першу чергу, створити умови для прояву пізнавальної активності учнів.

         Інформаційні технології в сукупності з правильно підібраними (або спроектованими) технологіями навчання допомагають підвищити рівень якості знань учнів, сприяють  диференціації і індивідуалізації навчання і виховання. Велику допомогу надає мені копіювальна техніка, яка дозволяє роздрукувати завдання, картки, роздавальний матеріал.

         В даний момент я використовую ІКТ в такому об’ємі і на такому рівні, який дає можливість учням отримати необхідні знання, уміння і навики, і які ми з ними будьмо постійно удосконалювати і надалі.

 

СПИСОК   ЛІТЕРАТУРИ

1.   Бабанський Ю.К. Оптимізація навчально-виховного процесу: Методичні основи. К.: Просвіта, 2008

2. Виготський Л.С. Питання дитячої психології. Харьків., 1997.

3. Давидов В.В. Психологічна теорія учбової діяльності і методів початкового навчання, заснованих на змістовному узагальненні. Луганськ, 2002.

4. Зимня І. А. Педагогічна психологія. Х., .2000, с. 217–233.

5.  Кочетів Н.С. Нестандартні уроки в школі. Історія (8–11 класів). Київ, 2002. с.3–6.

6. Третьяков П.І. Управління школою по результатах: практика   педагогічного    менеджменту.    Х.,    2001.

с. 184–186

7. Астцвацатуров Р. Педагогічний дизайн мультіме-дійного уроку // Вчитель, 2006, № 6, с. 10-15

8. Гольденберг М.Л. Технологія методу проектів при навчанні історії // Викладання історії в школі. 2001.

№ 4. с.71–72.

9.  Градова А.  Управління пізнавальною діяльністю учнів  .//   Вчитель,   2004,     6,  стор .76 - 80,  2005,    2, с. 67-72

10. Кузина А. Навчальні завдання на уроках історії//  Вчитель.2002 № 6, с.24-25

11. Островський О. Б.Про формування інтересу учнів до історії // Викладання історії і суспілезнавства  в школі. 2001. № 10. 

12. Чечіль І. Метод проектів, або спроба позбавити вчителя від обов'язків всезнаючого оракула  // Директор школи. 1998.  № 3.с. 11–16.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
27 січня 2019
Переглядів
564
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку