УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ НІЖИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
СТАНЦІЯ ЮНИХ ТЕХНІКІВ
УПОРЯДНИК: ПОДШИВАЛІНА НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА,
керівник гуртка початкового технічного моделювання «ЕКОательє» Ніжинської СЮТ.
ЗМІСТ:
Вступ……………………………………………………………………………
Література……………………………………………………………..……..
Вступ
Планета Земля – наше житло, наш дім, тому не можна спокійно спостерігати, як він стає все більш небезпечним для всього живого.
Через нашу екологічну безграмотність, байдужість, неуважність, злочинну діяльність екологічна катастрофа стала загрозою світового масштабу. Усунути її неможливо тільки правовими нормами чи міжнародними угодами. Вирішення цих проблем – у перебудові свідомості й світогляду якомога більшої кількості людей. Цей процес необхідно здійснити впродовж обмеженого часу, поки ще можливо відновити природну рівновагу. Немає сенсу говорити про проблему захисту Землі у всесвітньому масштабі, якщо нема жодних конкретних справ щодо поліпшення ситуації у власній країні, місті, вулиці. Україна зіштовхується з екологічними проблемами не менше, ніж найрозвинутіші країни світу. І сьогодні екологічна проблема актуальна як ніколи. І потребує активізації зусиль усіх соціальних інститутів щодо вирішення означеної проблеми у навчально-виховній діяльності.
Позашкільній освіті належить важлива роль у вирішенні цієї проблеми.
Мета посібника – інформувати вихованців про становище довкілля нашої країни формувати почуття власної відповідальності за збереження примноження природних багатств показати як покидьковий матеріал за допомогою фантазії та умілих рук може перетворитися в цікаве панно, колаж, яскраву новорічну іграшку, технічну модель тощо.
Цей посібник містить навчальний матеріал з екології; демонструє зразки поробок, виготовлених з покидькового матеріалу, сприяє розвиткові практичних умінь і навичок роботи з різними інструментами.
Методичний посібник може бути рекомендований керівникам гуртків позашкілля, вчителям праці, вихователям дошкільних закладів, вчителям початкових класів, студентам.
Бесіда на тему «День Землі»
У багатьох країнах світу 22 квітня люди святкують День Землі. Історія цього свята бере початок більше 30 років тому, у 1970 році, коли студенти та учні США провели численні акції за збереження довкілля. Це вплинуло на запровадження в США екологічного законодавства. Першим екологічним законом став закон «Про чисту воду». Щороку все більше й більше людей приєднуються до святкування Дня Землі, усвідомлюючи, яку небезпеку створює людство для планети через недбайливе ставлення до навколишнього середовища. Низка різноманітних заходів до Дня Землі, об’єднаних загальною ідею, перетворилися на узгоджений багатомільйонний рух у різних країнах світу. Метою цього руху є організація громадської підтримки ефективної екологічної політики і покращення екологічної освіти.
На початку 90-х років українські неурядові екологічні організації також приєдналися до міжнародної мережі «День Землі» та започаткували традицію святкування Дня Землі в Україні. День землі відзначається щороку та об’єднує всіх задля конкретної мети – збереження довкілля.
Великою екологічною проблемою для людства є забруднення повітря. На Землі вже практично не залишилося таких ділянок, де повітря зберігало б свою первинну чистоту та якість. Людство створило величезну кількість пристроїв, що споживають кисень, але не народило жодного його виробника. Учені твердять, що за рахунок діяльності людини загальна кількість кисню в атмосфері щорічно зменшується на 10 млрд. тонн. Вміст вуглекислого газу збільшився на 17%. Озоновий шар потоншав над Україною на 10% за останні 10 років. Як наслідок – можливі засухи, зниження родючості ґрунтів, збільшення ракових захворювань.
Не менш болючою проблемою планети Земля є проблема води. Адже вода – початок всіх початків, у ній зародилося життя. Вона вкриває більше половини нашої планети. Сьогодні кожна десята річка на Землі забруднена, а в океані зібралося 6.5 млн. тонн сміття. Водні ресурси України забруднені переважно нафтопродуктами, фенолами, солями важких металів. Велику тривогу викликає стан малих річок. Більше як 20 тис. їх уже зникло, вони висохли. А це веде до висихання великих. Прісна вода придатна для використання на Землі лише 2%, причому її приходиться на льодовики Арктики та Антарктиди. Все частіше й частіше можна почути про питний голод. Люди повинні вживати заходів, що забезпечать нормальний стан водних об’єктів, а саме:
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй, оголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів.
Найбільш незахищеною перед діяльністю людини флора і фауна. В Україні сьогодні потребують охорони близько 600 видів рослин і понад 380 видів тварин, всі вони занесені в Червону книгу України. На сьогодні з лиця Землі зникло близько 150 видів і підвидів птахів, понад 100 видів ссавців.
Безжалісно, злочинно вирубуються ліси – легені нашої планети, домівка для всього живого.
Земля вкривається сміттям, твердими побутовими відходами, які отруюють ґрунт і воду, які важко розкладаються і наносять шкоду нашому здоров’ю.
Кожна людина повинна знати й розуміти турботи й проблеми нашого довкілля, усвідомити, що вона в боргу перед природою. Логіка тут проста: ти живеш на світі, дихаєш повітрям, п’єш воду, вживаєш їжу – дари природи, ти мусиш розраховуватися за це – берегти й допомагати їй.
Висновок один – потрібно, щоб масовий рух на захист екології ріс і поширювався кожен день. Щоб ніхто не стояв осторонь, щоб всі ми брали участь в охороні річок, лісів, озер, повітря.
Питання до теми
святкування Дня Землі?
Інформаційна довідка
- метал – за 100 років,
- поліетилен – понад два століття,
- скло більше ніж 1000 років.
СОЗ викликають цілий ряд захворювань.
Дидактичні ігри
Дидактична гра «Добре чи погано?»
Ходити босоніж добре, тому що:
- на наших ступнях міститься дуже багато центрів, які пов’язані з усім нашим організмом, тому коли ми ходимо босоніж, ми масажуємо їх;
- дуже корисно для здоров’я ходити босоніж по росі;
- ходіння босоніж – гарна загартовуюча процедура;
- коли ми ступаємо босоніж на землю, ми беремо від неї багато позитивної енергії.
Ходити босоніж погано, тому що:
- дуже часто наша земля забруднена небезпечними видами сміття: битим склом, цвяхами, металевими бляшанками, іржавим дротом та іншими відходами;
- серйозні травми можуть бути, якщо наступити на ці предмети;
- не можна засмічувати землю! Це корисно і для неї і для нас. Чиста земля, чисте довкілля – запорука нашого здоров’я.
Дидактична гра
Після напруженої роботи не завадило б трохи розслабитися та розім’ятися. Для цього учасникам пропонується гра, яка передбачає відповіді на запитання але не «класичним» способом («так» або «ні»), а шляхом виконання певних фізичних вправ на знак згоди з відповіддю.
Дидактична гра «Продовж розповідь»
Ситуація.
Гуляючи біля річки, діти знайшли в кущах три порожні пляшки. Поставили їх на плоский камінь, що виступав з-під води. Набравши камінців, кидали ними, аж доки не розбили. Потім пішли купатися та ще й у м’яча вирішили пограти. Так захопилися, що не помітили розбитого скла.
Завдання. 1. Закінчити ситуацію.
2. А якби ти знайшов три порожні бляшанки, щоб ти з ними зробив?
Дидактична гра «Вгадай за описом»
(Пластмаса)
(Папір)
(Поліетилен)
(Скло)
на сонці – гарячий.
(Метал)
Народні прикмети.
Народні прислів’я.
Загадки.
А кружляє вічно в колі?
( Планета )
( Земну )
( літера М )
( Сонячний )
( Ні, бо між ними буде ніч )
( Річка )
( Веселка )
(Сонце)
(Вітер)
Місяць бачив – не сказав,
Сонце встало – позбирало.
(Роса)
(Небо)
(Місяць)
До нього повертаю голівоньку свою.
( Соняшник )
(Пшениця)
Ребуси
Кросворд
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
По горизонталі:
1. Наука, яка вивчає зв'язок організмів з оточуючим середовищем.
3. Вона нас оточує, але нами не створена.
4. Солі азотної кислоти, які являють собою елементи мінерального живлення рослин.
5. Те, що за гроші не купиш.
7. Істота населяюча Землю.
По вертикалі:
2. Як називається жива оболонка Землі в межах якої зустрічаються живі організми і продукти їх життєдіяльності?
3. Велика територія відведена під тверді побутові відходи.
5. Третя планета Сонячної системи.
6. Те, що залишається від життєдіяльності людини і виробництва.
Відповіді до кросворду:
По горизонталі: |
По вертикалі:
|
1. Екологія |
2. Біосфера |
3. Природа |
3. Полігон |
4. Нітрати |
5. Земля |
5. Здоров’я |
6. Відходи |
7.Людина |
|
Вірші
Якщо людина добре серце має,
Вона іде у світ добро творить
В її очах любов і ласка сіяють,
Така людина сонечком горить
* * *
Поважайте, любіть природу,
Всі творіння її цінуйте,
Бережіть її ніжну вроду
І школи її не руйнуйте.
* * *
Розтанула зоря досвітня,
Росою вкрилися поля.
Ласкава, щедра і привітна
Твоя Земля.
Вона тобі не пошкодує
Свого добра,
І щедро хлібом нагодує
Й води хлюпне із джерела
Для тебе цвітом зарясніє,
Птахами виповнить ліси,
Вбере долини й полонини
І квіти дивної краси.
* * *
Людино, схаменись!
Може, досить?
Зупинімось – останній є шанс;
Ця планета не тільки для нас.
Люди, будьмо же людьми!
* * *
Ми всі – діти Сонця на білому світі,
У кожного доля і пісня своя.
Ми всі діти Сонця, і кожна людина –
Це тільки краплинка у морі життя.
* * *
Якщо ти віриш у майбутнє,
В його прийдешність, у життя,
Дзвони у дзвони, кричи людям,
Бо більш не буде вороття.
Віддай забуту свіжість травам,
Відмий від бруду всі хмарки,
Відреставруй нам синє небо,
І дощ крізь сито проціди.
Хай оживе вода Дніпра,
Правічні височать дуби,
І хай полин, трава-чорнобиль,
Не стане іменем біди.
Хай шурхотить прозора хвиля,
І золотиться чистий пляж,
І щоб не дихав так натужно
Наш океан у латках плям.
* * *
О, земле рідна! Боляче душі
За ту збіднілу фауну і флору,
І сором за душевних тих сліпців,
Що нівечать безцінну твою вроду.
Сліпців, котрі не втямилися азів,
Що справжнє щастя – в килимах
Із квітів, у сріблі рос, у золоті хлібів,
У кришталях оцих джерелець світлих.
Прости нас, Земле, нас – людей століття,
Яке надбало стільки лиходіїв, що
Вистачить на кілька поколінь.
А може й ні… Не буде поколінь
Унаслідок людської перемоги
Над усім живим, що просить допомоги.
Прости нам, Земле, спалені ліси,
Прости ґрунти збіднілі й неродючі,
І атом той, що вирвався на волю
Перевернув людську селянську долю.
Прости нам, Земле, все ж таки прости,
Можливо, розум людства не засне,
Бо голова живому всьому – піч!
І він проснеться і тебе спасе.
* * *
Рятуємо чисте повітря, рятуємо воду
В морях, океанах, в малих річках,
Рятуймо світанки – від кіптяви газу й димів.
Рятуймо тишу, щоб в тиші мовчати й радіти.
Рятуймо вулицю від голосних двигунів.
Рятуймо землю, а потім рятуймо небо.
Рятуймо мрії, кохання солодкий мотив.
Рятуймо ніжність. . . Від чого рятуймо? Від себе!
Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти!
* * *
Все на землі, все треба зберегти:
І птаха, звіра і оту травинку.
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо, врешті, ти лише її частина.
* * *
Він стогне і плаче, наш Славута,
Закута в кайдани Дніпрова вода,
У нафтових плямах, у викидах бруду,
На поміч зове, щоб не сталась біда.
Не смійте губити вкраїнську перлину,
Бо він хоч і хворий, але ще живий
Врятуйте Дніпро, нехай він не загине,
Хай хвиля його кришталево шумить.
* * *
Що місяцю зіроньки
кажуть ясненькі?
Що шепчуть квітки уночі над рікою?
Про що зітха вітер? Що чують
тумани,
Коли гай зелений цілують-милують?
Хотів би я знати, про що той
струмочок
У мріях своїх гомонить між травою?
Що листячко шепче, мов дише,
в садочку?
Про що очерет пісню сумную
дзвонить?
Скриплять і ридають дерева
під вітром...
Чого? Болить серце, чи доля
їх гірка?
Чи давлять важкії, понурії хмари ?
І плаче травиця сама при дорозі...
Що бачить у сні став глибокий,
таємний?
Кому усміхаються рожі червоні?
А роси? Хто скаже, чиї вони
сльози,
Такі дивні, чисті, мов перли
коштовні?!
Зразки поробок
виготовлених з покидькового матеріалу
Лише один сучасний пасажирський літак протягом восьми годин польоту з Європи в Америку поглинає до 70 тон кисню, викидаючи в атмосферу десятки тонн вуглекислого газу і різних шкідливих сполук.
Гоночний автомобіль
(Використана пластмасова пляшка)
А один автомобіль з бензиновим двигуном, який пройшов 15 тис. км, споживає 4350 кг кисню, а виділяє 3250 кг вуглекислого газу, 530 кг оксиду вуглецю, 93 кг вуглеводів, 27 кг оксиду азоту.
Машини «Формули – 1» дуже відрізняються від усіх інших машин. Низький, майже плаский кузов легко долає опір повітря, даючи виграш у швидкості. Завдяки спеціальним крилам спереду і ззаду повітряний потік притискає машину до дороги, не даючи їй підніматися в повітря. Широкий й абсолютно гладкі без протектора покришки забезпечують добре зчеплення з дорогою. У кокпіті, де сидить водій, дуже тісно, а ноги його розміщенні під кермовим колесом у передній, носовій частині машини, щоб протиснути ноги у вузький ніс гонщику доводиться зняти кермове колесо. Машини «Формули – 1», можуть розвивати швидкість до – 320 км/год. Щоб шини липнули до дороги гонщики вибирають їх відносно погоди. В суху погоду – гладкі, в сиру – з рифленим протектором.
Вертоліт
(Використана пластмасова пляшка)
Вертольоти – найуніверсальніші летальні апарати. Вони можуть злітати і сідати строго вертикально, а також зависати в повітрі. Ці широкі можливості дають змогу використовувати їх у сільському господарстві, як «швидку допомогу», для доставки рятувальників у райони стихійного лиха та вантажів у труднодоступні місця, у військовій авіації, для гасіння пожеж.
Першу конструкцію вертольоту придумав у 1489 році великий художник Леонардо да Вінчі. Правда, геніальний італієць створив тільки ескіз моделі.
Сучасні вертольоти мають несучий гвинт, лопаті якого обертаються з величезною швидкістю і створюють піднімальну силу, що штовхає вертоліт угору, і при невеликому нахилі створює тягу для поступального руху. На хвості є гвинт меншого діаметру з горизонтальною віссю. Без хвостового гвинта вертоліт кружляв би навколо власної осі. Він створює силу протилежну силі несучого гвинта, що й запобігає кружлянню.
«Потяг із Ромашково»
(Використані пластмасові пляшки)
Перші рейкові шляхи будували для транспортування вугілля і руди на шахтах і рудниках. Здійснювалось це за допомогою рейкових вагонеток, які тягли коні або штовхали самі шахтарі. Перша пасажирська залізниця була відкрита в Англії 1830 році. Та повністю можливості залізниць розкрилися лише після появи паровозів. Поїзди з паровою тягою могли швидше мчати по рівних і міцних рейках, перевозячи величезні вантажі і пасажирів на далекі відстані.
Сучасні залізниці електрифіковані. На даху електровозів установлюють струмоприймач. Він знімає з підвішеного над дорогою контактного проводу струм для електромоторів, які крутять колеса.
Є поїзди на магнітній подушці, підтримувані магнітним полем, вони справді летять над рейками на висоті близько 2 см., завдяки цьому нема тертя, яке зменшує швидкість, тому вони рухаються майже безшумно і дуже швидко.
Виготовлення моделі паровозу
Новорічна ялинка
(Використані жерстяні баночки)
Щорічно напередодні Нового року по всій Україні проходить акція «Збережи ялинку», спрямована на збереження зеленого багатства нашої країни – хвойних лісів та насаджень, вічнозелених рослин у парках та скверах.
Ліс – «легені Землі», адже він поглинає вуглекислий газ і виділяє кисень. Ліс очищає повітря від пилу і шкідливих газів. На деревах осідає більше 70 % пилу, 60 % сірчаного газу. Фітонциди, які виділяють дерева, особливо хвойні, знищують хвороботворні бактерії і шкідливі мікроорганізми.
В молодому віці ялинка росте повільно, після 10 років темпи росту різко збільшуються, приріст у висоту падає у віці 100-120 років. Висота дорослого дерева 30-40 м. Доживає ялинка до 250-300 років
Новорічні іграшки
(Використані електричні лампочки різної форми)
«Восьминіжки»
(Робота виготовлена із пластмасових пляшок)
Сувенір «Лялька» -
виготовлений на основі скляної пляшки, оформлений паперовими серветками
Панно «Мереживо ажурних пелюсток»
(Використані жерстяні баночки)
Панно «Як козаки за сіллю їздили!»
(Використані жерстяні баночки)
Колаж «Там Земля мила, де мати родила!»
(Використаний пакувальний матеріал)
Нічник «Павич»
(Використані жерстяні баночки та скляна пляшка)
Література:
1