Методика формування пізнавальних інтересів учнів під час вивчення біології.

 МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ

ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ

 

1.1 Навчально-пізнавальна діяльність учнів на уроках біології

 

« Можна привести коня на водопій,

але не можна примусити його пити »

 

Англійське прислів’я

 

  Народна мудрість як завжди влучно передає суть проблеми. Як не тільки привести учня в клас, а й заохотити його до активної роботи? Як навчити нового, не змушуючи «пити насильно», а викликавши «спрагу», в ідеальному варіанті до знань?

  Дейл Карнегі, американський письменник і психолог (1888-1955)

дав чітку перевірену пораду: «На світі є один спосіб, що спонукає

                                                        кого - небуть щось зробити…

                                         І він полягає в тому,

                                  щоб примусити

                                                                  іншу людину схотіти це зробити.

Пам’ятайте: іншого способу немає».

  Не будь-яка діяльність на уроках цікавить учнів. Вони можуть розв’язувати задачі, виконувати лабораторні  дослідження лише «через необхідність», без зацікавлення. Тому потрібно визначити спосіб навчально-предметних дій, які б забезпечили не тільки констатуючий рівень сприйняття навчального матеріалу, але й сприйняття із захопленням.

   Варто ще раз згадати «Піраміду сприйняття»  [12], побудовану на підставі досліджень, проведених у США (джерело – National Training Laboratories Bethel, Maine, USA ,1991)

 

Отже, як не старайся, як чудово й артистично не розповідай нову тему , а в пам’яті учня залишиться лише 20% від почутого!

Засвоюємо: 10% того, що читаємо,

20% того, що чуємо,

30% того, що бачимо.

50% того, що бачимо і чуємо,

70% того, що говоримо,

90% того, що говоримо і робимо.

Вернон Мергенсон

     Опираючись на наведені результати психологічних досліджень, робимо висновок, що найефективнішим є урок, де активно самостійно діють учні.Таким урокам із зовнішнім «нічогонеробленням» вчителя передує величезна підготовча робота.

   Готуючи урок вчитель може використати елементи різноманітних методик, адаптуючи їх до своїх умов : вікових особливостей учнів, матеріальної бази кабінету, навчального матеріалу тощо. Вся музика світу це гармонійне поєднання лише семи нот, а всі слова мови – лише  алфавіт…Вчитель створює свою неповторну «мелодію» уроку з елементів  чужого і власного досвіду. Бо всі ми проходимо шлях до майстерності через інтуїтивну репродукцію до самостійної творчості.

     Найперше треба визначитись із типом і структурою уроку. Бо саме це передбачає логічну послідовність всіх етапів уроку, їх змістовний і функціональний зв’язок.

     Перед початком вивчення нового матеріалу крім проблемного питання і інших прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів, про які говорилося вище, важливо показати учням який практичний результат матиме для них засвоєння цього матеріалу : що вони вмітимуть і де  зможуть застосувати дані знання. Пропоную деякі прийоми розвитку зацікавленості учнів на уроках біології.

    Модель «Майбутніх знань»

    На великому аркуші ватмані вивішується модель «майбутніх знань», в якій показані найважливіші поняття, принципи, факти, навики, якими оволодіє учень після вивчення теми або цілого предмету (Схема2.1). Це дозволить кожному учневі отримати цілісне уявлення про предмет, тему і покаже до чого треба прагнути.

Діти різними кольорами на схемі заштриховують елементи відповідно до свого ставлення.

    Кількість колірних позицій допоможе вчителеві спрямувати свою діяльність в потрібне русло. Ефективно використати цю техніку організовуючи урок узагальнення знань з теми.

    Використання «Моделі майбутніх знань» допомагає учневі визначитись зі своїм рівнем навченості , а вчителеві уникнути конфліктних ситуацій , пов’язаних з оцінюванням учня. В свідомості дитини відкладається цілісна картина вимог до засвоєння знань і, навіть не маючи перед очима даного плакату, учень в уяві «закреслює» засвоєні теми чи вироблені навички. Особливо активізуються діти біля даної схеми перед уроком узагальнення або контролю знань, що сприяє самоорганізації повторення вивченого і усунення прогалин у знаннях.

  Актуалізація опорних знань учнів важливий етап уроку. Біологія більшістю учнів характеризується як цікавий предмет, але проблема успішності в тому, що діти не володіють термінологією і  розуміючи явище , не можуть його правильно охарактеризувати. Тому особливу увагу  приділяю роботі з термінологією.

«Слабка ланка».Учень називає термін і його визначення. Наступний учень повторює назву попереднього терміну, називає новий і дає йому визначення і т.д. послідовність назв термінів зберігають усі наступні учасники. Учень, що не зумів назвати весь ланцюг термінів, або не дав визначення своєму – «слабка ланка».

«Ланцюжок знань». Клас поділяється на команди за кількістю рядів. Учні (починаючи із задньої парти) отримують аркуш з переліком запитань або перелік термінів. Кожен учень, одержавши аркуш, вибирає запитання, відмічає його, швидко дає відповідь і передає питання наступному. Виграє та команда, що швидше передасть таким чином аркуш першому в ряду учневі. Учні, що не дали відповіді на питання , піднімаються і стоять до кінця гри (слабі ланки ланцюга).

«М’ячик в колі».Учитель в центрі кола учнів з м’ячиком. Кидаючи м’ячик учневі, називає термін, який той стисло характеризує. Якщо учень не знає визначення , він вибуває з кола. Найбільшу кількість балів отримали учні, що залишились у грі до кінця, а отже, знали найбільше термінів. Цю вправу можна виконувати (за браком місця) і коли учні залишаються на своїх місцях .

«Бачено-небачено».Учні об’єднуються в групи. Учитель вивішує на дошці плакат з термінами , записаними різним шрифтом. На розгляд дається обмежений час (40с або 1 хв.).Плакат знімається, а команди записують усі слова, що запам’ятали, проводять взаємоперевірку. Перемагає команда, що побачила найбільше термінів.

  Учні можуть і самі виготовити такі плакати користуючись підручником, довідниковою літературою, попередньо отримавши тему.  Далі учасники залишають на столах плакати і міняються місцями. Деякий час вивчають терміни і, повернувшись на місце, відновлюють прочитане. Потім проводиться перевірка записів. Перемагає та команда, що відтворила більше термінів суперника .

  З метою вивчення термінології доцільно вести біологічний словник. Це окремий зошит з алфавітним показчиком, куди діти записують правила під час уроків і домашніх завдань. З допомогою словника можна швидко відтворити в пам’яті терміни, вивчені в попередніх класах.

90% інформації учень засвоює, навчаючи інших ( «навчаючи навчаюсь»). На уроках , матеріал яких не потребує роз’яснень вчителя та містить багато односистемної інформації (напр.. «Різноманітність голонасінних», тощо),-- доцільно використати інтерактивну вправу «Карусель».

   Учні об’єднуються в групи за кількістю пропонованих завдань. Кожна група самостійно вивчає матеріал з підручника , енциклопедій, Інтернету чи інших джерел. Група готує одного «делегата», який є носієм вивченої інформації. За годинниковою стрілкою «делегати» переходять з групи в групу, ознайомлюючи із своїм матеріалом і вислуховуючи матеріал груп. Таким чином, за рахунок багаторазового повторення діти добре вивчать свій матеріал і ознайомляться з інформацією інших.

   Закріплення можна провести, запропонувавши дітям розв’язати кросворд з усіх питань уроку, або ж запропонувати скласти його самостійно.

  Використання інтерактивних технологій під час уроку сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів і розвитку критичного мислення.

Кредо інтерактивного навчання відповідає піраміді сприйняття:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю нових знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром [11].

   На уроках біології застосовуються такі інтерактивні технології, що найбільше сприяють формуванню педагогічного середовища для розвитку здібностей дитини:

Кооперативне навчання:

- ротаційні трійки;

- «карусель»;

- «акваріум»;

- робота в парах;

- діалог;

- спільний проект;

- пошук інформації.

Фронтальне навчання:

- обговорення проблеми у загальному колі;

- «мікрофон»;

- «мозковий штурм»;

- «навчаючи вчуся»;

- аналіз ситуації;

- дерево рішень і інші.

 

    Тому на третьому етапі – рефлексії, де відбувається переосмислення отриманої інформації і відбір найбільш значущої для розуміння суті теми, обов’язковою рисою вважаю постановку питань

З метою введення в полотно уроку ігрових моментів, рекомендую на даному етапі використати прийом «Кубування» [1,265]

  Необхідно виготовити куб, на гранях якого записані назви основних розумових операцій:

- опишіть це;

- порівняйте це;

- асоціюйте це;

- проаналізуйте це;

- знайдіть застосування цьому;

- аргументи «за» й «проти».

   Учні виконують завдання за випадковим рухом граней.

Прийом «Асоціативний кущ» допоможе визначити аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація. Мозок запам’ятовує інформацію тоді, коли вона має вигляд певних моделей, схем та асоціацій. Для цього на дошці пишеться головне слово теми. А навколо – всі слова й фрази, що асоціюються з темою, поміж ними встановлюються зв’язки і ставляться знаки запитання там, де потрібна додаткова інформація. Це визначає завдання для домашніх груп чи навіть теми проектів.

   Схеми доцільно малювати, а не писати.Тут допоможе володіння елементами ейдетики. «Ейдос» - від грец. вигляд, образ.До прийомів ейдетики належить використання образів, значків, малюнків, асоціацій, прийомів мнемотехніки, віршовані рядки, порівняння, аналогії, тощо[8].Вчитель використовує аналогії під час пояснення для кращого розуміння і зацікавленості учнів. Наприклад: клітину порівнює з людським організмом, асиміляцію – з побудовою будинку, а автотрофів можна порівняти з учнями, що роблять домашні завдання самостійно. Метод невербальних асоціацій передбачає позначення значками-символами функцій, процесів, явищ, об’єктів. Наприклад: транспортну функцію крові можна позначити машинкою, що везе кисень, а живильну – ложкою.                              

     Коли треба запам’ятати певну послідовність, то можна використати прийом мнемотехніки. Наприклад:  фази мітозу – ПМАТ, а жиророзчинні вітаміни як чоловіче ім’я АДЕК.

     Учні , в яких працює уява і фантазія без особливих зусиль використовують цю техніку на різних етапах уроку, в т.ч. рефлексії. Доцільно періодично влаштовувати конкурси на кращу асоціативну схему в номінаціях «Найяскравіша», «Найакуратніша», «Найбільш творча», «Суперсхема» і т.д.

Якщо другим  етапом  уроку була «Посилена лекція», коли учитель читає лекцію не більше 15-20 хвилин, то рефлексію доцільно провести шляхом взаємонавчання. Учням можна запропонувати скласти питання до матеріалу лекції двох типів: на які вони можуть дати відповідь самостійно та ті, які в ході лекції висвітлені недостатньо. Або в парах виконується вправа, яка допомагає згадати матеріал лекції:

• відповісти на відкриті запитання, що стосуються основних положень;

• написати короткий твір, замітку, що стосується одного з  питань лекції.

Ці три рівні мисленої діяльності можуть бути покладені в основу системи роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів (див. схему 2.2).

     Окремо хочу звернути увагу на уроки серед природи, без яких неможливий повноцінний курс біології. Це уроки-дослідження, уроки спілкування з природою, врешті уроки – здоров’я. Тут формується екологічна свідомість, відповідальність за свої вчинки, господарське ставлення до рідної землі.

    Однією з активних форм екологічного виховання є проектна робота. Теми проектів підказує пізнавальна активність учнів і пропозиції еколого-натуралістичного центру. Участь в екологічних акціях активізує дослідницьку роботу учнів. Захист екологічних проектів може бути індивідуальним і груповим. Робота в групах дає можливість кожному реалізувати свої здібності, бо ж функції різних членів групи різноманітні.

      Значно активізувати пізнавальну діяльність учнів, пробудити інтерес до біології як науки дають змогу творчі завдання різного характеру. Вони розвивають логічне мислення, навчають дітей працювати з додатковою літературою, а також допомагають ефективно перевірити знання учнів.

      Пошукова діяльність учнів передбачає поступовий перехід у науково –дослідницьку, коли учень бере участь у Малій академії наук. Це сходинки становлення майбутнього природодослідника , науковця. Поява такого учня – результат системної роботи вчителя по активізації пізнавальної діяльності.