Формування загальнолюдських цінностей засобом художнього слова на уроках біології.

Формування загальнолюдських цінностей на уроках біології

засобом художнього слова

Ганзенко Н.В.

Анотація. У статті висвітлено один із шляхів аксіологізації освітнього процесу у загальноосвітній школі , наведено приклади формування загальнолюдських цінностей учнів на уроках біології.

Ключові слова:  художнє слово, загальнолюдські цінності, національна культура.

Аннотация. В статье освещен один из путей аксиологизации педагогического процесса в общеобразовательной школе, приведены примеры формирования общечеловеческих ценностей учеников на уроках биологии, взятые из личного практического опыта автора.

           Ключеві слова:  художественное слово, общечеловеческие ценности, национальная культура.

          Annotation Summary. The article highlights one of the ways of axiologization of educational process in secondary schools. There are given the examples of the formation of human values in biology-class students.

          Keywords: artistic expression, human values, national culture, love for nature.

«Якщо ми йдемо до знань та

при цьому поступаємось в моралі,

 то ми йдемо не вперед, а назад»

Арістотель

   Будь-яке суспільство стане високорозвиненим лише за умови створення високодуховного середовища в ньому. Доводиться, на жаль константувати, що простір школи в наш час став мало не єдиним живлющим і повноцінним середовищем, в якому дитина має можливість усвідомити значення матеріальних і духовних цінностей, з одного боку в їх єдності, з іншого – у певній ієрархії, де моральні та естетичні цінності займають провідні позиції, адже тільки в цьому випадку ми можемо говорити про становлення позитивно соціалізованої особистості[4,cт.1].

   Одним із основних векторів розвитку сучасної педагогічної науки є її аксіологізація. Звернення до аксіологізації навчально-виховного процесу вчені пояснюють наявністю справжньої соціальної кризи, пов’язаної із занепадом духовних цінностей і підміні їх сурогатами. Одним з перших у вітчизняній педагогічній науці проблему цінностей освіти проаналізував академік РАО Н.Никандров. Серед великої кількості цінностей М.Никандров виділяє дві групи: загальнолюдські і національні, які в діалектичній єдності мають скласти ядро аксіологічних орієнтирів у закладах освіти[ 3,ст..7 ].Стрижнем загальнолюдських цінностей за Никандровим є доброчинність.

   Роль загальнолюдських цінностей перевірена історією людства, адже саме вони завжди були основою його самозбереження, зближення різних груп людей, складали підґрунтя  правил і законів. Вагомість національних цінностей полягає в збереженні самобутніх культурних традицій, які є духовним джерелом, що живить людину все життя, зміцнюючи коріння всієї нації. Тож,  освіта як один із головних чинників створення уяви про справжні та уявні цінності має зайнятися розробкою  педагогічних технологій, що забезпечать формування відповідних ціннісних орієнтацій.

   Метою даної статті є обмін досвідом формування загальнолюдських цінностей учнів в процесі вивчення біології у загальноосвітній школі.

В останні десятиліття до розробки ціннісної проблематики звертаються визнані фахівці  української та зарубіжної освіти: Н.Асташова, І.Бех, М.Боришевський, О.Вишневський,П.Ігнатенко,А.Кир’янова,В.Сластьонін,О.Сухомлинська,Н.Ткачова,Г.Чиж та ін. На першорядності завдання прилучення особистості учня до національних і загальнолюдських цінностей, необхідності наповнення навчально-виховного процесу наголошується в  Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»,«Про позашкільну освіту», в Національній доктрині розвитку освіти. Через виконання понять «цінності», «ціннісне ставлення конкретизовано зміст і цілі виховання у Програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Основних орієнтирах виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів»[3, с.2].

Не залишається осторонь зазначених тенденцій і сучасна біологічна освіта.

У вітчизняній науці проблема розвитку особистості стоїть поряд з проблемою виховання і навчання, які сприяють гармонійному та всебічному удосконаленню особистості.

Світ навколо дитини – це світ з безмежним багатством явищ, з невичерпною красою. Заглиблюючись у цей світ, вбираючи його звуки, запахи, барви, спостерігаючи різні явища природи, насолоджуючись його гармонією, дитина вдосконалюється як особистість. Відомо, що небайдужий до всього живого, допитливий розум дитини прагне проникнути в суть явищ, намагається зрозуміти їх закономірність, доцільність і взаємообумовленість. Усе побачене нею не залишає її байдужою, викликає безліч запитань, які свідчать про новий етап розвитку мислення школяра. Тому так важливо вчасно задовольнити  пізнавальні потреби дитини, підвести її до розуміння певного питання, показати всю складність і багатогранність якогось явища. Навчити учнів розуміти природу у всіх її проявах, взаємозв’язках, виховувати потребу в спілкуванні з природою – одне з основних завдань учителя біології.

  За словами видатної людини Д.Пойа «Хороших методів існує стільки, скільки існує хороших вчителів».[1,с.2] Для розвитку пізнавального інтересу на уроках біології доцільно використовувати художнє слово. Учні, слухаючи слова поетів та письменників про природу, переживають разом з авторами явища природи, тісніше відчувають усю її красу. Так формується естетичне відчуття гармонії, краси, єднання з навколишнім світом та ціннісні орієнтації на збереження довкілля., уміння екологічно виважено взаємодіяти з ним. Паралельно із розвитком пізнавальних інтересів у свідомості учнів завдяки впливу творів мистецтва, які діють на чуттєву сферу, формуються загальнолюдські цінності: любов до природи, Батьківщини, патріотизм, доброта, чуйність, милосердя, співчуття , повага до людей і ін.

   На уроках біології можна використати різноманітні джерела художнього слова:

- народну творчість;

- уривки з творів відомих поетів і прозаїків української і зарубіжної літератури;

-літературну творчість самих учнів.

   Використання творів мистецтва буде доцільним на різних етапах уроку. Під час організаційного моменту це допоможе створити відповідний настрій задля мобілізації творчих зусиль учнів. Наприклад, вірш Ліни Костенко:

Цей ліс живий.У нього добрі очі

Шумлять вітри у нього в голові

Старезні пні, кошлаті поторочі

Літопис тиші пишуть у траві.

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці

На білі вальси радісних беріз

І сонний гриб в смарагдовій куфайці

Дощу напився і за день підріс

Багряне сонце сутінню лісною

У просвіт хмар показує кіно.

І десь на пні під сивою сосною

Ведмеді забивають доміно.

Малі озерця блискають нез лісно

Колише хмара втомлені громи.

Поїдемо поговорити з лісом,

А вже тоді я можу із людьми,-

послугує хорошим епіграфом як для уроку «Взаємозв’язки організмів в рослинних  угрупуваннях», так і до теми «Гриби».Ліна Костенко одна з тих митців, для яких тема природи завжди на чільному місці.Справа не лише в тому, що у її віршах зустрічається багато пейзажних замальовок, а тому , що природа суттєво впливала на особливості світобачення поетеси, її духовності. Отже, кожне спілкування з творчістю Ліни Костенко – це завжди важливий урок, на якому навчаєшся речам простим і мудрим, вічним загальнолюдським цінностям.

   На етапі актуалізації опорних знань та мотивації навчальної діяльності учнів з допомогою художнього слова легко поставити проблемне питання. Наприклад, гумористичний вірш знову таки Ліни Костенко «Горобець із сивою бородою» викличе у дітей сміх і пізнавальний інтерес до теми «Розмноження птахів».

Розбігайтесь, людоньки, хто кудою!

Горобець із білою бородою!

Що за диво дивнеє? На віку

Вперше бачу бороду отаку.

Може він старійшина чи мудрець?

Може він заслужений горобець?

Ні, несе у дзьобику він пір’їнку,

Пригодиться діточкам на перинку.

Звертаємо увагу дітей про на те, що птахи турботливі і жертвенні батьки і це норма для світу тварин (А для людей?..). А далі ставимо проблемне питання:

- Для чого горобці збирають пір’я? Чи всі птахи поводяться так само? На це ми знайдемо відповідь, вивчивши тему «Розмноження птахів».

  У Андрія Топачевського зустріла два оповідання, що виховують у дітей волелюбність, прагнення свободи: «Волелюбність» та «Бобирі не залишають рідних місць».Навіть черв’яки, як підмітив Топачевський, прагнуть вирватись на волю з усіх сил, а що вже говорити про людину…А у коротеньких оповіданнях Василя Сухомлинського «Хлопчик і дзвіночок конвалії», «Ліхтарик», «Тільки живий красивий» звучить ода красі життя і тривога за його тендітність і вразливість. Василь Сухомлинський зазначав, що «природа-величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу»[2,с.4].Поради вчителям і художні твори видатного педагога надзвичайно актуальні для створення педагогічних технологій аксіологізації навчально-виховного процесу в школі.

   Є багато художніх творів, що допомагають учневі розібратися в суті питання при вивченні нового матеріалу.

Як рекомендує Людмила Москвіна, учитель біології Маріїнської гімназії м.Одеса[6,с.38],

вивчаючи основні положення еволюційної гіпотези Ч.Дарвіна (11-й клас), наводимо приклад історії життя однієї ялинки — «Васина елочка» з твору «Корабельная роща» М.Пришвіна. На учнівських партах — уривки тексту із цього твору: учні ознайомлюються з боротьбою за існування в природі. Читання уривка займає 2—3 хв, але цього достатньо, аби використовуючи слово письменника мати можливість проаналізувати явище, що відбувається на одній із ділянок лісу впродовж кількох років, де жорстка боротьба за існування дає оцінку кожній особині лісу. Далі проводимо бесіду про інші види боротьби за існування і знаходимо інформацію про них у цьому художньому уривку.Учні цікавляться явищами, описаними письменником, розуміючи, скільки рослині потрібно боротися за своє існування. За такого підходу діти краще розуміють, що природу необхідно берегти. Отже,художнє слово досягло своєї мети.

  При вивченні тем «Організми і середовище існування» (7-8 кл.),«Популяція.Екосистема.

Біосфера» (11-й кл.) приводимо приклади опису біоценозів у творах К.Г.Паустовського «Мещерская сторона», в оповіданнях «Лесные реки и каналы»,«Леса», «Луга». У цих творах описуються взаємозв’язки між рослинами і тваринами, відбито красу рослинного та тваринного світу на прикладі конкретних екосистем.

     Біологію однозначно можна віднести до українознавчих предметів, бо ж об’єктом  вивчення  в першу чергу є місцева флора і фауна. Це дозволяє достатньо повно використовувати на уроках такі елементи національної культури, як народні перекази, легенди, загадки пісні і думи, прислів’я, приказки та прикмети. Ці перлини народної мудрості, що дійшли до нас із сивої давнини, вже з перших років життя запрошують дитину у чарівний світ фантазії. Доповнення матеріалів уроків народним матеріалом сприятиє формуванню патріотичних якостей школярів, збагачує фактичний матеріал цікавими повідомленнями, робить уроки доступнішими, змістовнішими та емоційнішими.

   Крім того, становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та напрямки модернізації навчально-виховного процесу. Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий , високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення. Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної за змістом, життєвої позиції[7,с.1].Використовуючи на уроках біології елементи національної культури, ми виконуємо ряд завдань Концепції національно-патріотичного виховання молоді, зокрема:

- формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладі героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;

-підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків, родиних [7,с.3].

   Наприклад, вихованню працелюбності вихованців сприятимуть прислів’я та загадки про бджолу :

*Бджола мала, та й та працює;

*Трутнів бджоли викидають, як неробів люди. Або загадки:

*Із одним вікном хатина.

  Роботяща в ній родина

  По квітках усе літають,

  Мед пахучий добувають.(Бджоли та вулик).

Їх можна використати при вивченні теми «Гуртові комахи».

У своїй сумі прислів’ та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватись у повсякденному житті.

  Українські загадки про тварин несуть в собі елемент гумору. Використання загадок на уроках біології сприяє створенню емоційного фону уроку і кращому запам’ятовуванню матеріалу. Та є загадки , що мають морально-етичний підтекст.

Лежить на сіні, сам на їсть і іншим не дає.(Кіт)

Прийшла кума з довгим віником

На бесіду з нашим півником,

Схопила півня на обід

І замела мітлою слід.(Лисиця)

Народна ботаніка і зоологія оповиті яскравим поетичним і міфічним серпанком, але час спливає, а чудові легенди про різні рослини і тварини помалу забуваються народом, бо витісняються науковими даними природознавства.За допомогою уроків народознавства, які, на жаль, на сьогодні виключені зі шкільної програми, учні мали змогу поглиблено ознайомитись із стародавніми звичаями і традиціями нашого народу. Тому на уроках біології, особливо при вивченні біології рослин і тварин, слід використовувати краплини того, що ще збереглося в людській пам'яті. Це чудовий матеріал для виховання в учнів бережного відношення до природи, обрядів наших предків.

   Вивчаючи «Відділ Папоротеподібні» на уроках біології рослин розповідаю давнє повір'я, яке твердить, що папороть цвіте в глуху ніч на Івана Купала із 6 на 7 липня. Люди шукали цвіт папороті, бо вірили, що він наділений чарівною силою - допомагає знайти скарби, сховані в землі, розуміти мову тварин. Люди вірили, шукали, але так ніхто і не зумів знайти цього диво-цвіту. Існує безліч українських регіональних легенд про цвіт папороті  і кожна несе свою мораль.На Івано-Франківщині побутує легенда про хлопця , що знайшовши цвіт папороті і ставши дуже багатим не мав права поділитися ні з ким тим багатством і принесло йому воно лише горе. Це елемент виховання доброчинності на уроці біології.

  А на Бойківщині  за часів незалежності популярною стала інша легенда, бо торкалася проблем заробітчан .

Легенда Бойківщини

В давню давнину цвила Папороть на Купала вночи о дванадцятій годині. Її ходили шукати молоді люде, і тільки ті могли знайти її, які були закохані перший раз незрадливою любов’ю. Єден молодий хлопець пішов уночи на Купала до лісу і знайшов ту Папороть. Вона цвила, як сонце, і блиск давала, як сонячне сяйво.

Той хлопець не шукав Папороть для щастя любови, а для слави своєї. Бо коли знайти той цвіт папороти і тримати при собі, то що задумаєш — сповняється.

Знайшов той хлопець цвіт папороти і задумав стати великим ученим. Він так забажав і так з ним сталося: легко поступив учитися, і то йому легко попливло, пішло в життю. Пішов по заграниці вчитися, поїхав у чужі краї шифою. І йшов він за гонором, і скоро проходили його роки, а він хотів славитися і славитися.

А коли уже нажився, коли пройшов його вік, подумав: «Я цілий вік про себе дбав, ніколи не подумав, як мої батьки жиють. Треба поїхати в свою країну і подивитися, як жиє моя родина». Подумав так і зробив. Приїхав у свій край та й питає, де жиють його батьки, бо то село вже змінилося, і він уже навіть забув місце своє. Йому кажуть:

— Там нікого вже нема, там уже й хата розвалилася. Батьки повмирали. Мали вони одного сина, а син лишив їх, утік десь у світ і навіть не дав про себе знати. Мати дуже тужила за ним і скоро померла.

А батько теж довго не жив після неї. Від туги за сином обоє померли, — кажуть йому люде.

Пішов він на своє мітлище і дуже забанував. Знав, що ніхто, лиш він сам винен. Думав тільки про свою славу, а про рідних батьків зовсім не згадував. І його серце охопила велика розпука. Ляг долілиць і сказав:

— Свята земле, проступися, най під тобою пропаду. Земля проступилася, і він провалився, пропав під землю. То цвіт папороті послідній раз сповнив його волю. І з тих пір більше Папороть не цвите.[8]

 Діти обов’язково дадуть відповідь, що папороть як спорова рослина не може цвісти ніколи, але не залишиться дитяча душа байдужою до моралі, що несе легенда.

При вивченні теми «Злакові» обов’язково намагаюся нагадати дітям звичаї українського народу пов’язані з вирощуванням зернових та про ставлення до хліба.

Українці давно вважають хліб святим, Богом даним. "Хліб - усьому голова", "То не з бідою, якщо хліб з водою" - приказували наші пращури, які добре знали яку велику працю слід вкласти хліборобові, щоб мати звичайну паляницю: "Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то й калачі їстимеш".

Про хліб існує чимало повір'їв. Здавна повелося: якщо окраєць упав додолу, то його неодмінно слід підняти і, поцілувавши, покласти на стіл. Якщо так не зробити, то будуть збитки в

 господарстві. За великий гріх вважалося надкусити хліб і не доїсти. Крихти зі столу не змітали на долівку, а ретельно збирали і з'їдали самі або курям віддавали.

Таке бережне відношення до хліба привчало дітей з повагою ставитися до хліборобської праці. Прикро, але сучасні школярі не знають справжню ціну хлібові, хліборобській праці, тому байдуже проходять повз окраєць, що лежить на підлозі.

Виховання любові до рідного краю, до українського народу на традиціях, звичаях, обрядах наших дідів і прадідів червоною ниткою повинно проходити на уроках біології при вивченні багатьох тем. Народознавство - це одне з джерел активізації розумової діяльності учнів на уроках біології. Зіставлення наукових пояснень тих чи інших явищ і їх трактування у фольклор урізноманітнює урок не лише новою інформацією, а й збагачує уяву, спонукає до аналізу, формує уміння і навички робити відповідні узагальнення і висновки.

Методом художнього слова у старшокласників можна не лише розвивати інтерес до навчання, але й формувати активну життєву громадянську позицію.

     Багато біологічних явищ та закономірностей описано у творах письменників І.Акімушкіна,В.Біанки,М.Дорізо,П.Козланюка,В.Короленка,І.Крилова,Г.Літневського,С.Михалкова,С.Сахарного, тощо[6,с.38].Часто учні, читаючи художню літературу, пропускають місця з описом природи. Так втрачається багато естетичних відчуттів від сприйняття матеріалу. Тому варто до тем з розділу «Екологія» давати домашні завдання підібрати художній матеріал до уроків. Це сприятиме формуванню естетичних  і екологічних цінностей.

  Включення художнього слова - цікавий методичний прийом, що покращує якість уроку й викликає інтерес до його змісту та в великій мірі сприяє формуванню у дітей загальнолюдських та національних цінностей.

    Література

1.Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості/І.Д.Бех//Початкова школа.- 2003.- №4.- С.18.

2.Чепурко О.М. Духовне виховання учнів під час бесід з позакласного читання / Чепурко О.М. // Зб. наукових праць. – К. : КДПІ, 1990.

3.Крижко В.В.  Антологія аксіологічної парадигми освіти. Навч. посібник/В.В.Крижко.- К.: Освіта України, 2005.- 440с.

 4.Малько Н.О. Ціннісні орієнтації та їх вплив на особистісний розвиток школяра//Психологія. Зб. наук. праць.Вип 3(6).-К.: НПО,1999.-С.147-152.

5.Михайлова Л.Н., Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

 Аксіологічні засади інтеграції шкільних предметів у технології формування в підлітків

Естетичних ціннісних орієнтацій/[Електронний ресурс],-Режим входження:

www.rusnauka.com/30_OINXXI_2013/Pedagogica/3_145933.doc.ht.

6.Москвіна Людмила. Використання художнього слова на уроках біології/Біологія.Шкільний світ. №7(691),квітень 2012.

7.Виховання духовності учнів у сучасній багатопрофільній гімназії

Концептуальні засади формування духовності особистості / ред. кол. За матеріалами сайту «Освіта.uа» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.com.ua/.

8.Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молоді

Наказ, Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту; Міністерство оборони; Міністерство культури і туризму; Міністерство освіти і науки № 3754/981/538/49 від 27.10.09/ [Електронний ресурс],-Режим входження:/рокуosvita.ua/legislation/other/5397/

9.Папороть-Легенда-Українські народні казки/[Електронний ресурс],- Режим входження:proridne.orq/folklore/leqends/Папороть.html

10.Твоя планета Земля:Кн..для читання про природу для мол. школярів/Авт.-упоряд.:В.О.Мартиненко,В.М.Волощук.-К.Інтерпрес ЛТД,1998.-352 с.:іл..