Методика ознайомлення молодших школярів із словами практичної групи на прикладі вивчення теми “Одяг”.
Учитель показує учням предметні малюнки із зображенням одягу (пальто, сорочка, сукня тощо) і запитує:
– Що ви бачите на малюнках? (Діти озвучують назви одягу).
– Що роблять із цими предметами? (Одягають).
– Чи можна назвати ці предмети одним словом?
Як? (Одяг).
– Подумайте, як утворилося це слово? (Від слова одягатися).
– Що ж таке одяг? (Це речі, які одягає людина).
– Ці предмети можна ще назвати виробами, бо їх виготовляють (виробляють) із тканини, шкіри, хутра.
Тому одяг — це вироби з тканини, хутра, шкіри, які люди одягають на своє тіло.
За малюнками розкажи, який шлях проходить одяг: від рослини до сорочини, від вівці до штанців.
Потім учитель читає вірш Т.Лисенко "Домовик".
Я зібрався погуляти –
одяг мушу свій шукати.
Це, напевне, домовик
заховав десь черевик.
Зникли светр та піджак,
не знайду їх теж ніяк.
Я з-під ліжка, із куточка,
витягнув свою сорочку.
Хто її туди запхав
й медом замастив рукав?
Ну, звичайно, домовик
заховав її та втік.
В кухні біля табуретки
я узяв одну шкарпетку.
Другу домовик забрав,
бо нема. Я скрізь шукав...
– Який одяг шукав хлопчик?
– Чому ви не назвали черевик і рукав?
– Який ще одяг, крім названого у вірші, ви знаєте?